НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Дмитро Вирський Річпосполитська історіографія України (ХVI – середина ХVII ст.) Додатки
КИЇВ 2008
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (ХVI – середина ХVII ст.) – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – У 2-х ч. – Ч.2 (Додатки). – 466 с. Вирський Дмитро Станіславович – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України. Науковий редактор:
доктор історичних наук, І.І.Колесник
Рецензенти:
доктор історичних наук, С.А.Лепявко доктор історичних наук, П.М.Сас
Видання присвячене трактуванням України та специфічно українських сюжетів у історіографії Речі Посполитої ХVI – середини XVII ст. У центрі уваги дослідження еволюція річпосполитської україніки, генеалогія ідей та концептів, а також реальні можливості їх поширення. Аналізуються малознані українському науковому загалу праці (та їх фрагменти) Й.Л.Деція, Я.А.Красінського, М.Кромера, С.Сарницького, С.Оржельського, Р.Ґейденстейна, Й.Бєльського, Б.Папроцького, С.Любенського, Я.І.Петриція, Я.Собеського, Ш.Старовольського, П.Пясецького, А.М.Фредра, С.Шимановського та ін. Для науковців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться українознавством та історією вітчизняної історіографії. На обкладинці: стереотипний друкарський знак 1578 р.; титульний лист видання 1644 р.; титульний лист видання 1655 р. (зворот обкладинки) Затверджено до друку Вченою Радою Інституту історії України (Протокол №12 від 18 грудня 2008 р.) ISBN 978-966-02-5094-9 978-966-02-5096-3
© Д.С.Вирський, 2008 © Інститут історії України НАН України, 2008
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
Зміст Частина ІІ Видавнича нотатка
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
4
Додаток А: Ганс-Юрген Бьомельбург. Ранньомодерні нації у Східній Європі: польське історичне мислення та обрії гуманістичної національної історії (1500-1700). – Вісбаден, 2006. (Зміст) . . . 5 Додаток Б: Склад популярних історико-країнознавчих збірок кінця ХVI – першої половини XVII ст., присвячених Речі Посполитій . 8 Додаток В: Оригінальні тексти та їх давні і сучасні переклади (до розділу 2) . . . . . . . . . . . . . . . . 15 1. Ян Анджей Красінський (с.15); 2. Мартин Кромер (с.35) 3. Станіслав Сарницький (с.41); 4. Шимон Старовольський (с.119) Додаток Г: Оригінальні тексти та їх давні і сучасні переклади (до розділу 3) . . . . . . . . . . . . . . . . 179 1. Йост Людвік Децій (с.179); 2. Бартош Папроцький (с.196); 3. Анонім, 1589 р. (с.278) Додаток Д: Оригінальні тексти та їх давні і сучасні переклади (до розділу 4) . . . . . . . . . . . . . . . . 298 1. Миколай Рей (с.298); 2. Ян Анджей Красінський (с.299); 3. Свентослав Оржельський (с.301); 4. Бартош Папроцький (с.303); 5. Рейнольд Ґейденстейн (с.308); 6. Йоахим Бєльський (с.316); 7. Станіслав Любенський (с.331); 8. Ян Іноцентій Петрицій (с.336); 9. Якуб Собеський (с.348); 10. Шимон Старовольський (с.362); 11. Павел Пясецький (с.389); 12. Анджей Максиміліан Фредро (с.400); 13. Анонім, 1626 р. (с.408); 14. Самуель Гутор Шимановський (с.414)
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
Видавнича нотатка Тексти XVI-XVII ст. відібрані для публікації в додатках передаються згідно сучасних норм правопису (зі збереженням оригінальної пунктуації). Відтак, численні скорочення прийняті у тогочасних стародруках передано повними словниковими формами. Лабільні на той час літери латиниці, як ось „v”-„u”, „j”-„i”, „y”-„i” зазвичай також приведено до сучасних словникових варіантів. Помилково написані разом/окремо слова/частини слів відповідно об’єднані чи розділені. Щодо класичних перекладів XIX-XX ст. допускалися скорочення застарілих авторських коментарів до тексту, не збережено також оригінальної нумерації цих коментарів. Виявлені друкарські помилки та суттєві розходження із сучасним правописом (котрі заважають розумінню) супроводжені відповідними посиланнями. На початку блоку, присвяченого певному тексту, подаються оригінали, далі класичні переклади (якщо вони існують) і, зрештою, авторський переклад з коментарями.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
5
Додаток А Hans-Jürgen Bömelburg / Ганс-Юрген Бьомельбург. Frühneuzeitliche Nationen im östlichen Europa. Das polnische Geschichtsdenken und die Reichweite einer humanistischen Nationalgeschichte (1500-1700) / Ранньомодерні нації у Східній Європі: польське історичне мислення та обрії гуманістичної національної історії (1500-1700) (Вісбаден, 2006. – 559 с.)
Зміст: Передмова 1. Політична культура раннього модерну та сприяння національній історії 1.1. Концепти польської історичної науки 1.2. Початки дослідження 1.2.1. Гуманістичне історичне мислення у відносноісторичній перспективі 1.2.2. Нова раціональна історія: національне історичне мислення та політична комунікація 1.2.3. Історична пам’ять польського раннього модерну 1.3. Організація дослідження, просторові обрії, передісторія та джерельна основа 2. Вплив середньовічної традиції 3. Розгортання історичної програми в Кракові в полі напруги між гуманістичним історіописанням та традицією (1500-1550) 3.1. Центральна та Східна Європа в історичних концепціях італійських та німецьких гуманістів 3.2. Краківський центр комунікації, сприйняття гуманістичної розбудови історії та запровадження поняття «Сарматії» 3.3. Учений історичної проект та історична політика за Ягелонів 4. Популяризація національної історії в спорі між монархом та реформаторським (екзекуційним) рухом (1550-1620) 4.1. Виникнення канону національної історії: Бєльський та Кромер
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
6
4.2. Національна історія за часів Interregna (міжкоролів’їв) (1572-1587): популяризація та проекція на «Пястів» та «Ягелонів» 4.3. Поширення цілої ранньої історії 4.4. Стан історіописання сучасності, придворна історіографія та цензура (1575-1620) 4.5. Національне історичне мислення та розбудова республіканських концептів 5. Вази та дифузія національної розбудови історії 5.1. Історична політика королівського двору: культ Ягелонів та династична агіографія 5.2. Історіографічний проект у контексті Вазів 5.3. Дифузія розбудови історії в навчальних закладах 5.4. Генеалогічне мислення в національному контексті: гербова книжка та прагнення шляхетства 5.5. Емблематична спадкоємність володаря та дифузія монархічного мислення 5.6. Мова та усна історична традиція 5.7. Європейські Descriptio gentium (описи народів) та захист польської історичної традиції 6. Національно-республіканська розбудова історії? Польське історичне мислення в другій половині XVII століття 6.1. Місія нації: зв’язок національної та конфесіональної моделей інтерпретації 6.2. П’ясти як національно-республіканський шифр 6.3. Непереможна, безсмертна та обрана нація. Національна та терапевтична історія 6.4. Навчання монархічного урядування: «хвора людина Європи та польська реакція 7. Обрії польського історичного мислення: суспільство – конфесія – регіон 7.1. Суспільний обрій 7.2. Конфесійний обрій 7.3. Регіональний обрій: польське історичне мислення та інші традиції на півночі Східної Європи 7.3.1. Надмодель та інтеграція: Мазовша
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
7
7.3.2. Гібридний проект цілої польсько-литовськорутенської історії: Литва 7.3.3. Синкретична історична концепція на рутенській території: Україна 7.3.4. Упертість та подальше розшарування: Пруссія 7.3.5. Ранньомодерна регіональна розбудова історії на Сході Європи у порівнянні Екскурс: Сарматія – Сармати – Сарматизм: поняття та обрії цілої парадигми 8. Польське ранньомодерне історичне мислення в європейських порівняннях.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
8
Додаток Б Склад популярних історико-країнознавчих збірок кінця ХVI – першої половини XVII ст.
1. „Polonicae historiae corpus <…>”1/ «Польської історії корпус» (Базель 1582) Том І: 1) PIUS II papa, De Polonia («Про Польщу»). – 2) STELLA Erasmus, De Borussiae antiquitatibus («Про прусські стародавності»). – 3) GUAGNINI Alessandro, Chorographia Poloniae («Хорографія Польщі» – частина з «Sarmatiae Europeae description»). – 4) KROMER Marcin, Polonia («Полонія»). – 5) MACIEJ Z MIECHOWA, Tractatus de duabus Sarmatiis («Трактат про дві Сарматії»). – 6) HERBERSTEIN Sigmund, Descriptio Lithuaniae («Опис Литви» – фрагмент з «Rerum Moscoviticarum commentarii»). – 7) MELA Pomponius, Descriptio Sarmatiae («Опис Сарматії»). – 8) WATT Joachim von, Commentariolus in Pomponium Melam («Замітка до Помпонія Мела»). – 9) SCHEDEL Hartmann, De Sarmatia («Про Сарматію»). – 10) CORVINUS Laurentius, Ode de Polonia («Ода про Польщу»). – 11) CELTIS Konrad, Ad Vistulam («До Вісли»). – 12) SCHRÖTER Adam, Iter salinarum Sarmaticum («Між солеварень сарматських»). – 13) CELTIS Konrad, Salinaria Odoiporike («Солеварня Одоіпоріке»). – 14) PRZYŁUSKI Jakub, De provinciis Polonicis tractatus («Про провінції польські трактат» – фрагмент з «Leges seu Statuta Regni Poloniae»). 1
Повна назва: Polonicae historiae corpus hoc est, Polonicarum rerum Latini recentiores & veteres scriptores, quotquot extant, uno volumine comprehaensi omnes, & in aliquot distributi Tomos. Ex Bibliotheca Ioan. Pistorii Nidani D. Opus omnibus pernecessariam, ad perfecte cognoscendam regionis Polonicae, vinicarumque ditionum descriptionem: & ad rerum a polonis per omnes aetates gestarum intelligendam historiam: & summatim ad eorum omnium comprehaendendam notitiam, quae vel ad terram, vel ad gentes, vel ad caeteros Poloniae, & subiectarum cumq; Polonia continentium provinciarum, pertinent. Cum Gratia & Privileg. Caes. Maiest. Basileae per Sebastianum Henricpetri, 1582.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
9
Том ІІ: 1) MACIEJ Z MIECHOWA, Chronica Polonorum («Хроніка Польщі»). – 2) DECIUSZ Jost Ludwik, De vetustatibus Polonorum, De Jagellonum familia, De Sigismundi Regis temporibus («Про давнину Поляків», «Про рід Ягелонів», «Про часи короля Сигізмунда»). – 3) GUAGNINI Alessandro, Compendium chronicorum Polonie («Стисла хроніка Польщі» – частина з «Sarmatiae descriptio...»). – 4) JANICIUSZ Klemens, Vitae regum Polonorum («Життя королів польських»). – 5) KROMER Marcin, De origine et rebus gestis Polonorum («Про походження та діяння славні Поляків»). Tом ІІІ: 1) PISO Iacobus, Epistola ad I.Coritium de conflictu Polonorum et Lithuanorum cum Moscovitis («Лист до Й[огана].Корітіума про конфлікт Поляків та Литвинів з Московітами»)1. – 2) SIGISMUNDUS I rex Poloniae, Epistola ad Leonem X papam de victoria contra Moschovios («Лист до папи Леона Х про перемогу над Московітами»). – 3) CIOŁEK (Vitellius) Erazm, Oratio ad caesarem Maximilianum a.1518 (Промова до імператора Максиміліана року 1518». – 4) DANTYSZEK Jan, Victoria Sigismundi contra Vayvodam Muldaviae («Перемога Сигізмунда над воєводою Молдавії»). – 5) HERBERSTEIN Sigmund, Fragmentum de bello Poloni et Mosci (« Фрагмент про війну поляків з московітами» – фрагмент з «Rerum Moscoviticarum commentarii»). – 6) KROMER Marcin, Oratio in funere Sigismundi I («Промова на смерть Сигізмунда 1
Першодрук у збірці: Iani Damiani Senensis ad Leonem X. pont. max. de expeditione in Turcas elegeia, cum argutissimis doctissimorum virorum epigrammatibus. Epistola Pisonis ad Io. Coritium, de conflictu Polonorum & Lituanorum cum Moscovitis. Henricus Penia ad reverend. card. de Saulis, de gestis Sophi contra Turcas. Epistola Sigismundi Poloniae regis ad Leonem X. pont. max. de victoria contra schismaticos Moscovios, apud aras Alexandri Magni parta. Erasmi Roterodami epistola ad Leonem X. pont. max. de laudibus illius, & nova Hieronymianorum operum aeditione. Eiusdem ad reverendiss. d. Grimannum s.m. cardinalem epistola. Eiusdem ad reverendiss. dn. Raphaelem Rearium tit. s. Gaeorgii cardinalem epistola. Eiusdem ad eximium sacrae theologiae doctorem Martinum Dorpium Hollandum epistola apologetica de suarum lucubrationum aeditione. Eiusdem in laudem urbis Selestadii panegyricum carmen (Базель, 1515).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
10
І»). – 7) DANTYSZEK Jan, Sigismundi I epitaphium («Епітафія Сигізмунду І»). – 8) ORZECHOWSKI Stanisław, In funere Sigismundi oratio («На смерть Сигізмунда промова»). – 9) BREDENBACH Tilmann, Belli Livonici a.1588 historia («Історія Лівонської війни року 1588»). – 10) SCHARD Simon, De vita et obitu Sigismundi Augusti («Про життя і смерть Сигізмунда Августа»). – 11) ŁASICKI Jan, Historia de ingressu Polonorum in Valachiam («Історія про вторгнення поляків до Волощини»). – 12) GORECKI Leonard, Descriptio belli Ivoniae («Опис війни Івоні»). – 13) [LITTERAE], Exemplar quarundam litterarum super discessu Henrici III («Екземпляр якогось твору щодо втечі Генріха ІІІ»). – 14) ŁASICKI Jan, Clades Dantiscanorum («Нещастя Гданська»). – 15) BIELSKI Joachim, Satyra in quondam Dantiscanum («Сатира на якихось Гданщан»). – 16) SUPPLEMENTUM de rebus gestis inter regem Stephanum et Magnum Ducem Moscoviae («Додаток про діяння славні між королем Стефаном і великим князем московським»). – 17) LOEWENKLAU Johann, De Moschorum bellis commentarius («Про Московську війну коментарі»). – 18) PISTORIUS Joannes, Tredecim regni Polonici mutationes, Genealogia principum Silesiae item tabula ducum Masoviae et ducum Lithuaniae familia («Тринадцяти королів польських вирахування», «Генеалогія володарів Сілезії, а також таблиця князів Мазовії та князів Литви рід»).
2. „Rerum Polonicarum tomi tres <…>”1/ «Діянь Польських три томи» (Франкфурт-на-Майні, 1584) 1
Повна назва: Rerum Polonicarum tomi tres: quorum primus omnium Poloniae regum, a Lecho primo gentis duce, ad Stephanum Bathoreum, etiamnum Regemtum Principum Lituaniae, chronologicam, recensionem, ac singulorum res gestas complectitur Adiecta recens historiarum in nostram aetatem incidentium continua narratione. II Provinciarum, quaeuno Sarmatiae Europaeae nomine vulgo veniunt, chorographicam descriptionem continet. III. Res singulariter a Polonis in Valachia gestas, Orationes item et Epistolas sceptri Polonici negotia concernentes habet. Francofurti (Frankfurt) 1584.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
11
Tом І: 1) WARSZEWICKI Krzysztof, Panegyricus ad Stephanum Poloniae Regem («Панегірик до Стефана, польського короля»). – 2) COMPENDIUM chronicorum Poloniae secundum seriem et succesiones omnium principum regumque gentis a Lecho ad modernum regem Henricum Valesium ordine («Стисла хроніка Польщі, а потім вервечка та вирахування усіх князів та королів народу від Леха до сучасного короля Генріха Валуа»). – 3) LITTERAE, Exemplar quorundam litterarum super discessu Henrici III («Екземпляр якогось твору щодо втечі Генріха ІІІ»). – 4) ŁASICKI Jan, Clades Dantiscanorum («Нещастя Гданська»). – 5) SUPPLEMENTUM de rebus gestis inter regem Poloniae Stephanum et magnum ducem Moschoviae («Додаток про діяння славні між королем Стефаном і великим князем московським»). – 6) WARSZEWICKI Krzysztof, Oratio qua ad Zapolsciam confectam pacem gratulatur («Промова до Заполяї, вітання з укладенням миру»). – 7) ORDO qualiter rex Poloniae iuxta veterem consuetudinem coronatur («Порядок як король польський згідно з давнім звичаєм коронується»). – 8) COMPENDIUM chronicorum Lithuaniae, secundum seriem et successiones ducum gentis a primo ad novissimum ordine servato («Стисла хроніка Литви, а потім вервечка та вирахування князів народу від перших до новітніх з дотриманням порядку»). – 9) FORMA, Novae gubernationis Livoniae forma, recens a Stephano rege instituta, Anno 1583 («Нова форма управління Лівонії, щойно від короля Стефана установлена, року 1583»). Tом ІІ: 1) DESCRIPTIO, Poloniae, Lituaniae, Samogitiae, Massoviae, Prussiae, Livoniae, Moschoviae, Tartariae… chorographicam descriptionem («Польщі, Литви, Самогітії, Мазовії, Пруссії, Лівонії, Московії, Татарії… хорографічний опис»). – 2) DESCRIPTIO, Regni Polonici cum suis palatinatibus districtibusque, civitatibusque et arcibus principalibus compendiosa desriptio («Королівство польське зі своїми воєводствами, повітами, містами і замками головними стисло описане»). – 3) ORDO, Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lituaniae, Regis cum sanatoribus suis in senatu ordo («Королівства польського, Великого князівства Литовського, порядок короля із сенаторами своїми в сенаті»). – 4) DESCRIPTIO, Magni Ducatus Lituaniae
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
12
cum suis provinciis, palatinatibus, civitatibus et castris compendiosa description («Велике князівство Литовське зі своїми провінціями, воєводствами, містами та замками стисло описане»). – 5) CHODKIEWICZ Hrehory (Grzegorz), Articuli constitutionum bellicarum M.D.Lituaniae («Артикули конституції військової В[еликого] к[нязівства] Литовського»). – 6) DESCRIPTIO, Prussiae cum suis provinciis, civitatibus omniumque magistrorum Crucigerorum Teutonici ordinis compendiosa descripto («Пруссія зі своїми провінціями, містами цілого магістерства хрестоносців Тевтонського ордену стисло описана»). – 7) DESCRIPTIO, Livoniae totius cum suis provinciis, civitatibus, castris et commendaturis description («Лівонії цілої зі своїми провінціями, містами, замками і комендатурами опис». – 8) DESCRIPTIO, Omnium regionum Moschoviae description («Усіх регіонів Московії опис»). – 9) DESCRIPTIO, Tartarorum campestrium brevissima description («Татарських степів найкоротший опис»). – 10) FABRI Johannes aus Leutkirch, Religio Moschovitarum («Релігія Московітів»). – 11) SACRANUS Joannes, Elucidarius errorum ritus Ruthenici («Роз’яснення помилок віри русинів»). – 12) ODERBORN Paul, De Russorum religione («Про релігію Русі»). – 13) MALECKI Jan, De religione et sacrificiis veterum Borussom («Про релігію та жертвоприношення давніх пруссів»). Tом ІІІ: 1) ŁASICKI Jan, Historia de ingressu Polonorum in Valachiam («Історія про вторгнення поляків до Волощини»). – 2) GORECKI Leonard, Descriptio belli Ivoniae («Опис війни Івоні»). – 3) PISO Joannes, Epistola ad Jo.Coritium de coflictu Polonorum cum Moschovitis («Лист до Й[огана].Корітіума про конфлікт Поляків та Литвинів з Московітами»). – 4) SIGISMUNDUS I rex Poloniae, Epistola ad Leonem X de victoria contra Moschovios («Лист до папи Леона Х про перемогу над Московітами»). – 5) CIOŁEK Erazm, Oratio in Augustensi conventu ad caes. Maximilianum nomine Regis Poloniae Sigismundi («Промова в августійшому зібранні до імператора Максиміліана від імені короля польського Сигізмунда». – 6) DANTYSZEK Jan, Victoria Sigismundi I contra vayvodam Muldaviae a.1531 («Перемога Сигізмунда І над воєводою Молдавії року 1531». – 7) HERBERSTEIN Sigmund, Fragmentum Commentariorum
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
13
(«Фрагменти Записок»). – 8) KROMER Marcin, Oratio in funere Sigimundi I («Промова на смерть Сигізмунда І»). – 9) ORZECHOWSKI Stanisław, In funere Sigismundi I oratio («На смерть Сигізмунда І промова»). – 10) BREDENBACH Tilmann, Belli Livonici a.1588 historia («Історія Лівонської війни року 1588»). – 11) SCHARD Simon, De vita et obitu Sigismundi Augusti regis Poloniae («Про життя та смерть Сигізмунда Августа, короля польського»).
3. „Respublica, sive Status Regni Poloniae, Lituaniae, Prussiae, Livoniae, etc. diversorum Autorum”/ «Держава або статус Королівства Польського, Литовського, Прусського, Лівонського і т.д. з різних авторів» (Лейден, 1627) 1) Stanislai Krzistanovic Iuricosulti Status Regni Poloniae compendiosa descriptio («Станіслава Криштановича правознавця Статусу Королівства Польського стислий опис») [Станіслав Криштанович (1577-1617) – правник, уродженець с.Зубра (Зубжа), що належало м.Львову, вихователь дітей Жолкевських та Белжецьких, початкова кар’єра якого була пов’язана з Я.Д.Соліковським]. Цей твір, що в первісному варіанті називався «Polonia sive Brevis descriptio Statuum Regni Poloniae» видано в Могунції /Майнц/ 1606 р. з посвятою С.Жолкевському); 2) Poloniae descriptio Martini Cromeri («Опис Польщі Мартина Кромера»); 3) Poloniae Regni descriptio ex Thuani Historiarum lib.LVI («Польського королівства опис з Туана ‘Історії’ кн.56») [Якоб Август Туан (1553-1617) – впливовий французький політик, радник Генріха IV, як історик продовжив монументальний твір П.Джовіо «Historiarum sui temporis», під тією ж назвою та з того року, яким закінчив попередник, загалом описав період 1547-1607 рр.]; 4) De Valachia, ex Thuani Historiarum lib.LVIII («Про Валахію, з Туана ‘Історії’ кн.58»); 5) De Lituanae gentis origine et moribus, ex Alexandri Guagnini Sauromatia Europaea («Про литвинів роду проходження та звичаї, з А.Гваньїні ‘Сарматія Європейська’»); 6) Quadam ad Lithuaniam pertinentia, ex fragmentis Michalonis
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
14
Lituani (Що до Литви тягнеться, з фрагментів Міхалона Литвина»); 7) De Ducatu Samogitiae, ex Alexandro Guagnino («Про князівство Самогитія, з А.Гваньїні»); 8) Joannis Lasicii Poloni de Diis Samogitarum caeterorumque Sarmatarum («Яна Ласицького поляка про Богів Самогитії та іншої Сарматії»); 9) Articuli constitutionum bellicarum magni Ducatus Lituaniae, in comitiis generalibus constituti, a supremo et generali copiarum imperatore fortissimo, et heroë perpetua memoria digissimo, illustri D. Gregorio Chodkievvicio Castellano Vilnensi confirmati, et militibus imperati («Артикули конституції військової Великого князівства Литовського <…> Григорія Ходкевича <…>»); 10) Prussiae cum suis Provinciis et civitatibus compendiosa descriptio, ex Alexandro Guagnino («Пруссія зі своїми провінціями та містами стисло описана, з А.Гваньїні»; 11) Origo et Series Principum Teutonici ordinis («Походження і склад володарів Тевтонського ордену»); 12) Livoniae descriptio. addita est quoque brevis narratio quomodo haec regio in ius invictissimi Regis Poloniae, Sigismundi Augusti etc., cesserit («Лівонії опис. <…>); 13) Joannis Boteri Poloniae description («Джованні Ботеро Польщі опис»); 14) De Novo in Polonia Rege eligendo, Honorii dissertation («Про нове в Польщі короля обирання, Гонорія дисертація»); 15) Joannis Barclaii iudicium de Polonia et ingeniis Polonorum («Ян Барклай-юдей про Польщу та її мешканців»); 16) Series ac ordo Principum et Regum Poloniae, ex Alstedii Chonologia («Список та порядок князів та королів польських, з Алстеда ‘Хронології’») [Йоганн Генріх Алстед (1588-1638)]; 17) De Re nummaria Polonorum, ex Historia Salomonis Neugerbaueri a Cadano («Про справу монетну Польщі, з ‘Історії’ Саломона Неугебауера»; 18) De Vestigalibus Regis Poloniae, ex eodem Salomone Neugebauero («Про давнину Королівства Польського, з того ж С.Неугебауера»).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
15
Додаток В Оригінальні тексти та їх давні і сучасні переклади (до розділу 2) 1. Ян Анджей Красінський {Liber 2}
Cap. IIII1. De Roxolania. Russia sive Roxolania, quam Moschovitae Roxolanorum populi (Rosseiam) antiquitus appellatam volunt; quasi gentem dispersam vel disseminatam, id quod etiam etymologia vocis sonat; quidquid terrarum est, inter mare Balthicum, Livoniam, Svetiam, Oceanum glacialem, Rha fluvium, Maeotim paludem, Pontum Euxinum, montes Sarmaticos, Poloniam, Lithuaniam, et Samogitiam, com plectitur2. Quae quod amplissimis contineatur finibus; in duas regiones, sive in duo imperia dividitur. Altera est enim Roxolania, quae Carpathios montes non longe ab urbe attingit Cracovia, et secundum fluvium Tyram, ad Valachorum regionem, ex altera parte ad Boristhenem, et Pontum Euxinum porrigitur; et ad utranque3 Axiacis fluminis ripam vergit. Altera quae ultra Borysthenem ad Tanaim, usque extenditur, et ab Tanai ad Astrachan nobile emporium, ubi a Medis, Persis, Armenis, Schytis, et Moschovitis nundinae celebrantur. Sita est Astrachan in citeriore Rha fluminis ripa, ad eius fere ostia. Scinditur autem Rha fluvius, qui et Volga appellatur, non magna interjecto, ab illa urbe spacio, in septuaginta ramos, plurimasque facit insulas, tatidemque4 ostiis navigabilibus, in mare Hyrcanum evolvitur. Quae cum ita sint; prior Roxolania, quam regiam appellare libet, regni Polonici pars censetur, illa vero quae ultra Borysthenem fluvium ad mare Caspium, et Persarum usque regna extenditur, magni Moscoviae Ducis imperio paret. Haec quam regiam vocamus, Leopoliensi, Lublinensi, Belsensi, nec non Podoliae, Voliniae, Chioviae, Circasiae, et Podlachiae regionibus 1
=IV. =Com-plectitur. 3 =utroque. 4 =Tantidemque. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
16
compraehenditur. Dives est pecoris, cujus tantam nutrit copiam, ut veluti Bavaria sues, ita haec boves, et infinitos propemodum ovium greges, multis Europae nationibus abunde suppeditet. Equi Roxolanici pernicitate, et elegantia, Hispanieis, Trayciis vix cedunt; robore autem illos longe superant. Caera1, Melle, et Sale Roxolania in universum abundar. Ex Melle optimus de coquitur medo. Vino nativo caret. Habet probati ferri, nec non can didissimi Alabastri venas. Caetera desiderantur metalla. Piscium omnis generis incredibilis copia; in quibus potissimum incolarum consistunt opes. Lucei quos etiam lupos appellamus, nullibi plures, aut delicatires. Tota regio faecunda2, ita ut semper vilissimo precio fruges, carnes, caeteraque ad victum pertinentia ibidem veneant. Nobilium animalium pellibus scatet. Venatione ferarum nulli provinciarum cedit. Reperiuntur in vastis Podoliae solitudinibus, Bisontes, Alces, et equi sylvestres; quorum frequentissimi greges, cum noctu ad aquas potandi causa conveniunt; vel maximas exercitus, quos ibi Rex adversus continuas Tauricanorum Tartarorum praedationes alit, falsa hostilium copiarum imagine decipiunt. Sunt et circa Borysthenem oves sylvestres, Capreolorum staturam non excedentes, curtioribus tamen pedibus, pernicissimi cursus, et altissimorum saltuum. Cornua in altum porrecta, quibusdam circulis notata conspiciuntur: ex quibus Roxolani transparentia3 cultellorum manubria eleganter conficiunt. Universa haec Podoliae provincia, multis nobilibus irrigatur flumininibus; lacus piscosissimos habet: ubertate agrorum omnes totius Europae regiones superat: nemoribus sparsim ornatur amaenissimiae4. Qua tamen Scythiam respicit, magna ex parte habitatoribus caret; ita ut accusanda sit nostrorum hominum negligentia; qui eos sinunt immanibus feris patere campos, ex quibus homines ingenio, ac industria praediti, magnos, et uberes fructus percipere possent. Hodie tota regi Polono subjecta Roxolania, ab Roxolanis, antiquissimus eius regionis incolis, et a Polonis, quorum 1
=Cera. =Fecunda. 3 Здається слово не з класичної латини, а з романських мов: transparent (франц.) 4 Від amoena. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
17
posteriori tempore, deductae fuerunt coloniae, excolitur. Roxolani quidem, habitu cultuque corporis, genere armorum, lingua, et moribus, nihil fere ab aliis Slavonicae linguae populis discrepant. Ante sexcentos annos imperantibus1 apud Graecos Basilio, et Constantino fratribus, christianis sacris initiati sunt, eo potissimum tempore, quum Graeci antistites, ab Ecclesia Latinorum dissentire caeperunt2. Quo fit ut Graecorum, olim imbuti superstitionibus, nunc etiam Romanae Ecclesiae principatum, superbe et pervicaciter negare non vereantur. Obsequuntur suae sectae Episcopis, qui ab Constantinopolitano patriarcha, confirmationem petunt. Poloni enim, qui in Roxolania degunt, Latinorum ritus sequuntur, et Latinis Episcopis obtemperant. Princeps totius regionis civitas Leopolis, ab Leone Duce condita, Archiepiscopum habet Romano Pontifici subjectum Frequens Turcarum, Graecorum, Armenorum, Scytharumque mercatorum ad eam conventus. Agris exornatur faecundissimus3, qui fruges, cum nobilissimis fructibus, affatim producunt. Piscium ea copia, ut inde in omnem fere Sarmatiam, magno incolarum lucro mittantur. Verum ubi Roxolani Moldavos spectant, Camenecium nobilis cum Castro Civitas, et Episcopi Romane obedientiae sedes; non tam arte hominum, quam singulari naturae beneficio inexpugnabilis efficitur. Est enim in excelsae rupis umbilico constructa, fossas habens profundissimas, non humano excisas artificio, sed ab ipsa rerum omnium parente natura productas. Saxum ingentis magnitudinis, et maeniorum4, et propugnaculorum vicem sustinet. Fuit olim Chiovia, nobilissima Roxolanicae gentis metropolis, quam amplissimam, et omni superborum edificiorum5 splendore olim extitisse6 ornatissimam, ingentes adhuc ruinae, quae in ruderibus visunter, referunt. At nunc amisso pristine dignitatis splendore, civitas est Episcopalis cum insigni castro, quam Borysthenes fluvius alluit. Vastae sunt Chioviensis regionis 1
Від imperator. Від capio, cepi, captum, ere. 3 =fecundissimus. 4 В оригіналі тут maenium, але наприкінці тексту (p.114), серед помилок друку, подане відповідне виправлення. 5 =aedificiorum. 6 Від exsisto (existo), stiti, – , ere. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
18
solitudines; attamen plaerisque in locis felicissime excolitur. Palatinus provinciae Chioviensis, cum\summa in universa regione potestate, magnum quoque in amplissimo regni Poloniae Senatu dignitatis gradum obtinet. Hodie Palatini munere fungitur, Constantinus Ostrosiae Dux, vir et insigni praestantissimarum virtutum laude, et rei militaris peritia illustris: cuius praeclarissima stirps, atque propago, ab antiquissima Chioviensium Ducum domo; qui olim totius Roxolaniae dominatum habebant: originem ducit. Sed qua Russia Polonis, et Hungaris est propinquior, Praemislia Civitas cum arce ignobilis, et Episcopi sedes conspicitur; quae ab septentrionali latere Sano fluvio, qui ex Sarmaticis montibus, non londe ab fontibus Tybisci oritur, magno incolarum commodo alluitur. Ab ea urbe, aliquot dierum itinere Lublinum pervenitur, quo loci, stato anni tempore insignes celebrantur nundinae; ad quas ex variis terrarum orbis provinciis mercatores Mocchovitae, Lithuani, Tartari, Livonienses, Prutheni, Roxolani, Germani, Hungari, Armeni, Turcae, Valachi, atque Ebraei confluere solent. In Volinia frequentissima totius Roxolaniae provincia, Luceorium urbs pontificalis cernitur. Ceterae civitates parum nitidae. Quare concludendum est, Roxolaniam totius regni Polonici regionem fertilissimam, Russos vero inter omnes Sarmaticas gentes (Polonos excipio) bellicosissimos esse. Cap. V. Quare Rex Polonus vendicat Ducatum Roxolaniae. Russia quos primum ab omni hominum memoria Duces nacta sit, auctores qui ad nostras pervenerint manus non memorant. Etenim barbara Roxolanorum gens, ante susceptam Christi fidem characteribus carebat, quibus praeclarae majorum res gestae, ad posteritatem transmitterentur. Eorum quidem annales, in septentrionali Roxolania, quam nunc Moschoviam appellamus; Ruricum, Sinaum et Truborum fratres; in Australi vero, quae modo regni Polonici provincia censetur, Chium, Sciecum, et Chorevum cum sorore Libeda, circiter octingentesimum sexagesimum primum, ab orbe redempto annum imperare caepisse asserunt. Sed quinam hos perpetua successionis serie sint consecuti, difficile est, in tanta scriptorum inopia, ex obscuritatis tenebris eruere. Hoc tamen ab optimis auctoribus memoriae proditum est, fuisse olim apud
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
19
Roxolanos viros principes; qui se et Ducum, et Monarcharum, et Regum titulis exornaverunt. Colomanus. n.1 Andreae Hungariae Regis frater, cum Haliciam ab Roxolanis, ad principatum expetitus venisset; ab Episcopis quos in comitatu suo habebat, ritu solemni coronatus, et Rex Galatiae sive Haliciae, quae civitas est in Roxolania, ad radices Sarmaticorum montium, appelatus est. Circiter Millesimum ducentesimum annum. Ex quo tempore Ungari reges, etsi postea Russia omni prorsus exciderunt, regni tamen Galatiae, sive Lodomeriae titulum, semper usurpaverunt. Exstincto Colomanno Haliciensium rege, Daniel Romani Roxolanorum Ducis filius, magnam sibi apud eam gentem comparavit potentiam. Et ut maiori esset, et augustiori apud vicinas nationes dignitate; legatione ad Opissonem legatum Apostolicum in Poloniam missa, cum promitteret se ad auctoritatem sedis Romanae accessurum, regium titulum pro se, et universa sua posteritate ab eo impetravit, Verum ut primum voti compos est factus, promissis quibus se legato pontificio obstrinxerat, non stetit. Caeteri qui apud Roxolanos imperarunt vel Duces, quod aliquem principatum obtinerent, vel Monarchas, quod caeteris principibus praeessent, sese appellaverunt. Quo iure autem, vel quo modo Russia, in potestatem Polonorum concesserit explicandum est. Multa saepe memorabilia, Poloni reges cum Roxolanis principibus bella gesserunt. Nam et Boleslaus primus Poloniae Rex, ut supra docuimus, ingentes eorum copias, apud Axiacen fluvium profligavit, et metropolitanam gentis urbem Chioviam, ad deditionem compulit. Anno millesimo octavo. Boleslaus secundus pari fortunae usus beneficio, capta denuo Chiovia, (quae ab obsequio Polonorum principum defecerat) Russorum vires universas fregit. Anno millesimo septuagesimo quarto. Atque ex eo tempore Roxolania Polonorum facta tributaria, regibus Polonis obnoxia fuit; ita tamen ut suos eorum indulgentia Duces haberet. Qui discerpto posthaec, in plaerasque minorum principum ditiones Polonico imperio: Polonorum iugum pedetentim excusserunt. Sed non diu inulta eorum mansit perfidia. Lubartus enim Gedimini Lithuanorum Ducis filius, ducta in uxorem Vuladimiriensium Ducis filia, omnem eum Roxolaniae tractum, qui 1
Напевно =natus.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
20
Lithuanis finitimus est, in suam redegit potestatem. Donec tandem Casimirus magnus Poloniae Rex, Roxolaniam australem, et regiam ipsius urbem Leopolim, maiorum suorum negligentia amissam, recuperavit; excepta ea parte quae Lithuanicae ditionis erat, quam illis ex pacto ad biennium intactam reliquit: Anno Christimillesimo tercentesimo quadragesimo. Et ut omnem Roxolanis omnibus eriperet reluctandi occasionem. Russiam subactam ab se in formam provinciae redegit, creatisque Polonorum more magistratibus, Roxolanos omnes in unum regni Poloni corpus adscripsit. Ex eo tempore Roxolania australis consilio publico a Polonis numquam defecit. Ad extremum Vuladislaus Iagello Magnus Lithuaniae Dux, a Polonis ad regnum adscitus, non Lithuaniam modo et Samogitiam universam, sed etiam eam Roxolaniae partem, quam ditione tenebat, regno Poloniae jure sempiterno contributam regibus Polonis subjecit. Anno millesimo tercentesimo octogesimo sexto. Ab eo tempore Roxolania regia, Polonis semper regibus paruit. Etsi interdum aliqua eius portio, nonnullis principibus jure beneficiario fuerit concessa. Ita ut cognoscere possimus, qua ratione eius regionis dominatus, ad regem Polonum pertineat. Polonia. Ad Serenissimum et Potentissimum Henricum I Valesium, Poloniae Regem. – Boloni, 1574. – P.110-120.
*
*
*
ROZDZIAŁ IV. O R U S I. Ruś czyli Roxolania, a u Moskali oddawna Rozsieją (lud rozrzucony i rozproszony, jak to sama etymologia wskazuje) nazwana, obejmuje całą przestrzeń ziemi pomiędzy m. Baltyckiém, Inflantami, Szwecyą, oceanem Lodowatym, rzeką Wołgą, Morzem Azowskiém, m. Czarném, Karpatami, Polską, Litwą s Żmudzią. Ta obszerna kraina dzieli się na dwa państwa: jedném jest Ruś, poczynająca się od Karpat niedaleko Krakowa, i wzłuż rzeki Dniestru aż do Wołoszczyzny, a z drugiéj strony po obu brzegach Bugu do Dniepru i m. Czarnego rozciągająca się; drugi zaś kraj rospościera się od Dniepru do Donu, a od Donu do Astrachanu, znakomitego handlowego miasta, na którego jarmarki zjeżdżają się
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
21
Persowie, Ormianie, Tatarzy i Moskale. Astrachan leży z téj strony rzeki Rha czyli Wołgi, blizko jéj ujścia; rzeka ta w niewielkiéj od miasta odległości, tworząc mnóstwo wysp, rozdziela się na 70 odnóg i tyleż ujść spławnych, i do m. Kaspijskiego wpada. Piérwsza Ruś, czyli Ruś królewska należy do Korony Polskiéj; ta zaś, co za Dnieprem leży i aż do m. Kaspijskiego i królestwa perskiego się rozciąga, jest pod panowaniem w. kniazia moskiewskiego. Ruś królewska zawiera ziemie: Lwowską, Lubelską, Bełzką, Podole, Wołyń, Kijowskie, Czerkasy i Podlasie. Bogatą jest w bydło, którego takie żywi mnóstwo, iż jak Bawarya świnie, tak ta woły i niezliczone prawie trzody owiec Europie dostarcza. Konie ruskie względem szybkości i piękności ledwie że nie dadzą się z hiszpańskiemi i tureckiemi porównać, a daleko są od nich silniejsze. Ruś obfituje w sól, wosk i miód, z któregj wyborny przyrządza się napój; wina nie ma; prócz kopalni bardzo dobrego żelaza i białego zupełnie alabastru, innych metalów nie posiada. Mnóstwo ryb stanowi główne bogactwo mieszkańca, a niegdzie niéma tyle i tak smacznych szczupaków jak na Rusi. Kraj cały w ogóle tak urodzajny, iż zboże, mięso i wszelka żywność bardzo jest tania. Obfituje Ruś w skóry szlachetnych zwierząt, a pod względem zwierzyny nie ustępuje żadnéj z ziem polskich. W obszernych stepach Podola znajdują się żubry, łosie i dzikie konie. Gdy stada tych koni w nocy dla napojenia się do wody przychodzą, nieraz wojsko, które król tam dla odpierania ciągłych napadów tatarskich utzymuje, w błąd zostaje wprowadzone, sądząc że nieprzyjaciel się zbliża. Znajdują się także nad Dnieprem dzikie owce1 wielkości małych kozłów; lecz krótsze mają nogi, bieg ich bardzo szybki, skoki dalekie, rogi w górę wyciągnięte w pierścienie niby składane, z których Rusini
1
Zapewne suhaki, o których pisze Rzączyński Auctuarium Regni Pol. Gedani. 1742 pag. 320. U Herbersteina Commentarii rerum Moscov. w zbiorze Miclera I, 224 nazwane sołhakami. Kluk (Zwierząt domowych i dzikich.... hist natur. Warszawa 1809. I, 89 i 342) nazywa je tatarkami. Jestto gatunek antylopy (Antilope saiga), znajdujący się w południowéj Syberyi, zkąd do stepów południowéj Rossyi zachodzi. Zob. Okena Naturgeschichte für alle Stände.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
22
przezroczyste trzonki do nożów bardzo pięknie wyrabiają1. Cała ta podolska ziemia skrapianą jest znakomitemi rzekami; posiada jeziora w rybę obfitujące, a urodzajnością ziemi wszystkie inne Europy kraje przewyższa. Tu i owdzie przyjemnemi ozdobiona lasami. Od strony Tatarów po większéj części jest niezaludnioną; a słusznie możnaby obwinić o niedbalstwo tych, co dozwalają dzikim zwierzętom przebywać na tych polach, z których przy pracy i przemyśle wielkie możnaby ciągnąć korzyści. Cała Ruś królewska jest zamieszkaną przez Rusinów, dawnych téj ziemi mieszkańców i Polaków, którzy póżniéj tam przybyli. Rusini ubiorem, uzbrojeniem, językiem i zwyczajami od innych Sławian prawie wcale się nie różnią. Przyjęli oni wiarę chrześciańska około 600 lat temu za panowania w Grecyi braci Bazylego i Kostantego, mianowicie w tym czasie, kiedy duchowieństwo greckie od kościoła rzymskiego odrywać się poczęło. Z tego powodu Rusini i teraz jeszcze władzy rzymskiego kościoła uznawać nie chcą. Podlegają władzy swoich biskupów, których patryarcha konstantynopolski potwierdza. Polacy zaś mieszkający na Rusi trzymają się obrzędu łacińskiego i uznają władzę łacińskich biskupów. Najznakomitszém na Rusi miastem jest Lwów, przez książęcia Lwa założony; tu jest arcybiskup obrządku łacińskiego. Do tego miasta przybywa mnóstwo kupców Turków, Greków, Ormian i Tatarów. Ziemia bardzo urodzajna wydaje zboże i najwyborniejsze owoce. Ryb taka obfitość, że je mieszkańcy z wielkim dla siebie zyskiem po całéj Sarmacyi rozwożą. – Ku granicy Mołdawii leży miasto i twierdza Kamieniec, gdzie jest biskup obrządku łacińskiego. Miasto to nietyle przez sztukę ludzką jak raczéj z natury jest niezdobytém; wybudowane bowiem jest na wierzchu wyniosłéj skały i otoczone głębokiemi bardzo rowami, nie sztuką, lecz przez naturę utworzonemi. Olbrzymia ta skała utrzymuje miasto i twierdzę. – Kijów był niegdyś sławną stolicą Rusi, a pozostałe dotąd obszerne zwaliska świadczą o dawnéj jego rozległości i wspaniałości budowli. Teraz, utraciwszy dawną swą świetność, jest stolicą biskupią i ma 1
Cały ten ustęp o suhaku wzięty prawie dosłownie z Herbersteina. Porównaj text u Miclera I, 419 i Herberst. pag. 224.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
23
znakomitą twierdzę. W ziemi kijowskiéj obszerne są stepy, jednak w wielu miejscach bardzo dobrze jest uprawianą. Wojewoda kijowski najwyższą w swéj ziemi ma władzę, a w senacie znakomite zajmuje miejsce. Urząd wojewody obecnie sprawuje Konstanty książę na Ostrogu, mąż pełen wielkich przymiotów i w sztuce wojennéj biegły, który wywodzi świetny swój ród od dawnych książąt kijowskich, niegdyś panów całej Rusi. – W części Rusi bliższéj Polski i Węgier jest dość znakomite miasto Przemyśl, który posiada twierdzę, a zarazem jest siedliskiem biskupa. Pod miastem tém z północnéj strony (z wielką dla mieszkańców dogodnością) płynie San, biorący swój początek w Karpatach blizko źródeł Cissy. O kilka dni drogi od tego miasta leży Lublin, gdzie co rok w oznaczonym czasie znakomity odbywa się jarmark, na który przybywają kupcy z różnych krajów, jakoto: z Moskwy, Litwy, Tartaryi, Inflant, Prus, Rusi, Niemiec, Węgier, Turcyi, Wołoszczyzny, oraz Ormianie i Żydzi. – Na Wołyniu, najludniejszéj z ziem ruskich, jest miasto Łuck stolica biskupia. Inne miasta mniéj są znakomite. Z tego wszystkiego okazuje się, że Ruś w całéj Polsce jest najurodzajniejszą ziemią, a Rusini pomiędzy wszystkiemi narodami Sarmacyi (nie licząc Polaków) najbardziéj wojowniczym ludem. ROZDZIAŁ V. SKĄD WŁADZA KRÓLA POLSKIEGO NAD KSIĘZTWEM RUSKIÉM POWSTAŁA. Jacy byli piérwsi książęta Rusi, o tém nie znajdujemy wzmianki u historyków, którzy naszych czasów doszli; a ciemny lud Rusinów przed przyjęciem wiary chrześciańskiéj nie znał pisma, za pomocą którego świetne czyny przodków mógłby podać pamięci potomnych. Kroniki ich wzmiankują, że na północnéj Rusi, którą teraz Moskwą nazywamy, około r. 861 panowali trzej bracia: Ruryk, Synaus i Trubor, a na południu w téj części Rusi, która do Polski należy, – Kij, Sciek i Chorew z siostą Libedą. Lecz jacy byli książąt tych następcy, trudno jest tego dośledzić obok milczenia kronikarzy. To jednak znakomitsi autorowie podają, że niegdyś u Rusinów byli naczelnicy, którzy używali tytułów książąt, monarchów i królów. Tak Koloman brat Andrzeja króla węgierskiego, wszedłszy do Galicyi dla pozyskania władzy książęcéj (około r. 1200), przez
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
24
biskupów z nim przybyłych uroczyście koronowany na króla Halicyi (Halicza), któreto miasto leży u podnóża Karpat. Od tego czasu królowie węgierscy tytułu królów Galicyi czyli Lodomeryi używają, chociaż póżniéj Ruś utracili. Po śmierci Kolomana, Daniel syn Romana książęcia ruskiego do wielkiéj w kraju tym doszedł potęgi. Żeby zaś więcéj miéć godności i poszanowania u sąsiednich narodów, wysłał posłów do Opissona, legata papiezkiego w Polsce, od którego, obiecując uznać władzę stolicy rzymskiéj, żądał tytułu króla dla siebie i swoich następców. Lecz gdy celu życzeń swych dostąpił, obietnic danych papieżowi nie dotrzymał. Póżniejsi władcy Rusi nazywali się książętami i monarchami podług tego, czy księztwo jakie dzierżyli, czy téż nad innemi książętami mieli zwierzchnictwo. Teraz powiémy jakim sposobem Ruś pod panowanie Polski przeszła. Wiele pamięthych wojen królowie polscy z książętami ruskiemi prowadzili. I tak Bolesław I król polski, jak to wyżéj podaliśmy, Rusinów nad Bugiem pobił i Kijów stolicę ich w r.1008 opanował. Bolesław II równie szczęśliwie wojnę prowadząc, w r.1074 wziął znowu Kijów (który zpod panowania Polski się wybił) i Rusinów zwyciężył. Od tego czasu Ruś stała się hołdowniczką Polski i królom polskim podległą; lecz przez pobłażanie ich rządziła się własnemi książętami. Książęta ci, gdy Polska podzieliła się na drobne księztwa, powoli wybili się zpod panowania Polski. Lecz wkrótce wiarołomstwo ich zostało ukaraném; albowiem Lubart syn Gedymina, ożeniwszy się z córką książęcia włodzimierskiego, opanował całą przestrzeń Rusi graniczącą z Litwą. A Kazimiérz W. król polski Ruś południową i stolicę jéj Lwów, które przodkowie jego przez niedbalstwo utracili, – odzyskał, wyjąwszy tę część, która do Litwy należała, a którą stosownie do umowy, przez 2 lata w spokojności zostawił1. Aby zaś Rusinów nadal wszelkiéj możności oderwania się od Polski pozbawić, Ruś na prowincyę polską zamienił, i podobnie jak w Polsce urzędników w niéj ustanowił. 1
Kazimiérz W. zawarł z Jawnutem, Kiejstutem, Lubartem i Jerzemi Narymuntowiczem i Koryatowiczem dwuletnie przymierze, na mocy którego włodzimierskie, łuckie, bełzkie i brzeskie dzierżawy nienaruszone do używania dwuletniego przy nich zostawuje. Narusz. VI, 103.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
25
Odtąd już Ruś południowa nie usiłowała odłączać się od Polski. W końcu Władysław Jagiełło w. ks. litewski otrzymawszy tron Polski w r.1386, przyłączył do Polski nietylko Litwę i Żmudż, lecz zarazem i tę część Rusi, którą posiadał. Odtąd Ruś królewska królom polskim ciągle jest podległą. Czasem część jéj niektórym książętom była dawaną jako lenno. Tyle dla wyjaśnienia zkąd powstała władza króla polskiego nad Rusią. Jana Krasińskiego Polska czyli opisanie topograficzno-polityczne Polski w wieku XVI, oraz materyały do panowania Henryka Walezyusza, przetłumaczone, zebrane i objaśnione przez Stanisława Budzińskiego. – Warszawa, 1852. – S.108-115.
*
*
*
Книга ІІ. Розділ 4. Про Роксоланію Русія або Роксоланія, як і Московітів Роксоланський люд (Росіяни) здавна звати воліє1; [себто] майже плем’ям розсіяним або розпорошеним, як це навіть етимологія слова означає2. [Русь-Роксоланія] усі землі між морем Балтійським, Лівонією, Швецією, Океаном льодовитим, Рха рікою3, Меотидським болотом4, Понтом Евксинським5, горами Сарматськими6, Польщею, Литвою та Самогитією7 охоплює. Вона найрозлогіші обіймає кордони – на два регіони або дві імперії поділені. Бо одна є Роксоланія, що Карпатських гір, недалеко від міста Кракова сягає, та, в інший бік, річки Тирас8 – від Волоської 1
Себто – термін «Русь» уживається як на підлеглих польському королю теренах, так і в Московії. 2 Мова йде про знане хибне витлумачення походження слова «Росія/росіяни». 3 Волга. 4 Азовське море. 5 Чорне море. 6 Карпати. 7 Область на півночі Литви. 8 Дністер.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
26
області1, з другої сторони від Борисфену2 і Понту Евксинського простягається і обома берегами Аксії-ріки3 до узбережжя [морського] спускається. Інша, що далі за Борисфеном аж до Танаїсу4 простягається і від Танаїсу до Астрахані – знатного торгівельного поселення, де Мідійці5, Перси, Вірмени, Скіфи6 та Московіти торг часто відвідують. Розташована Астрахань поблизу берегу Ра ріки, майже при її гирлі. Розгалужується ж Ра ріка, яку й Волгою називають, на невеликому відрізку від точки [розташування] цього міста на сімдесят гілок (рукавів), що утворюють численні острови та стільки ж гирл судноплавних, що до моря Гирканського7 допливають. Які, отже, таким чином існують: перша Роксоланія, що її коронною звати бажано, у бік Корони Польської відноситься та інша, що за Борисфеном-рікою аж до моря Каспійського і Персії царства простягається, вона великому князю московському підлягає. Та, котру коронною звемо – Львівську, Люблінську, Белзьку, а також Подолію, Волинь, Київську, Черкаську та Підляську області охоплює. Багата на худобу, що її таку величезну кількість відгодовує, як ось, наприклад, Баварія свиней. Таким чином, цими биками і майже незліченними стадами овець вдосталь постачає чимало Європи націй. Коні роксоланські прудкі і грацією іспанським та фракійським8 майже не поступаються; а, з іншого боку, витривалістю їх далеко випереджають. Воском, Медом та Сіллю Роксоланія взагалі багата [понад усяку міру]. З Меду добре варять медове вино9. Вина природного10 не має. Має добре
1
Молдовсько-румунського кордону. Дніпро. 3 Південний Буг. 4 Дон. 5 Тут, напевно, мешканці Близького Сходу. 6 Татари. 7 Каспійського. 8 Під Фракією тут може ховатись як Туреччина взагалі, так і Болгарія (кордони останньої найбільше відповідають античній Фракії). 9 Варіант – «напій». 10 Варіант – «місцевого». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
27
залізо, а також білу1 найпоширенішу породу Алебастру. В інших металах [має] нестачу. Риб усіляких плодить неймовірну кількість; у яких головне мешканця міститься багатство. Ясно, що навіть риб, морським вовком2 званих, ніде немає більших та смачніших. Увесь край родючій, відтак зазвичай дешевша [тут] ціна плодів, м’яса та й решта, з до життя належного, так само [дешево] продається. Шляхетних тварин шкурами (хутром) сповнена. У полюванні за дичиною3 жодній провінції [королівства] не поступиться. Трапляються в неозорому пустельному Поділлі Тури4, Лосі та дикі коні; [коли] останніх численніші табуни вночі задля водопою сходяться, навіть найбільше військо, яке там Король проти постійних Таврійських Татар грабунків утримує, помилково за ворога численного приймає та уводиться в оману. Є й навколо Борисфену вівці дикі, завбільшки не більші за серну5, коротші, втім, ноги [мають]. Вони дуже швидко бігають та високо підскакують. Роги, вгору витягнуті, певними кільцями позначені бувають: з них Роксолани прозорі ножові рукоятки гарні виробляють6. Загалом ця Подільська провінція багато знатними річками зрошена; водойми найрибніші має. Урожайність полів усіх [серед] цілої Європи областей найвища. Лісами там і сям прикрашена найпринадніша місцина. Вона, втім, з огляду на
1
Варіант – «сіру». Мова, здається, про щуку. 3 Себто як мисливське угіддя. 4 Варіант – «зубри». 5 Варіант – «дику козу». 6 Ще польський перекладач відзначив, що характеристика «дикої вівці» запозичена з Герберштейна. Задля наочності наведемо тут її в російському перекладі за виданням: Герберштейн С. Записки о Московии. – М., 1988. – С.194: «На степных равнинах около Борисфена, Танаиса и Ра водится лесная овца, именуемая поляками солгак (Solhac), а московитами – сайгак (Seigack), величиной с косулю, но с более короткими ногами; рога у ней вытянуты вверх и как бы отмечены колечками; московиты делают из них прозрачные рукоятки ножей. Они весьма стремительны и очень высоко прыгают». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
28
Скіфів1, здебільшого жителів не має. Відтак звинуваченням2 є наших людей у недбалості, бо останні дозволяють лютим звірам мати в розпорядженні поля, з яких люди розумом і старанністю наділені великі і багаті плоди отримати змогли б. Нині ціла королівству Польському підлегла Роксоланія, Роксоланами, найдавнішими тієї області мешканцями, і Поляками, які в пізніші часи, переселились3 було [як] в колонію, плекається. Роксолани, хоча сутність4 [їх] трибу життя залишається породженою війною, мовою та звичаями нічим майже від інших Слов’янської мови народів не різняться. Шістсот років тому за імператорства у Греків5 Василя та брата [його] Костянтина християнське посвячення6 [на Русі] звершено було, за тих власне часів, коли Грецький первосвященик7 від Церкви Латинської розкол приймав. Тому [і тут] трапилося, як ото погрецькі – [русини], заражені забобоном8, нині навіть Римської Церкви верховенство з погордою та упертістю заперечувати не бояться. Вони послушні своєї секти Єпископам, які від Константинопольського патріарха затвердження отримують. Поляки ж, які в Роксоланії мешкають, Латинської віри тримаються і Латинським Єпископам підпорядковуються. Столиця9 цілого регіону місто Леополіс10, від Леона-князя уряджене11, Архієпископство має Римського Понтифіка12 з 1
Татар. Варіант – «докором». 3 Термін «deductae» має також сенс відмови від частини спадщини (аби не нести видатків пов’язаних із заповітом), отже, можливо, натякає на добровільну поступку Роксоланів-русинів Полякам частиною своїх володінь (за співучасть у обороні краю?). 4 Варіант: «у масі». 5 Тут – Візантії. 6 Хрещення. 7 Варіант – «патріарх». 8 Варіант – «забобонними обрядами». 9 Дослівно – «найперше». 10 Львів. 11 Лев Данилович – князь галицький (1264-1301). 12 Римського папи (понтифік дослівно – первосвященик). 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
29
підлеглими Численними1 Турецькими, Грецькими, Вірменськими, Скіфськими2 торгівцями при тій громаді. Ниви славні винятковою родючістю, що плоди з найшляхетнішою садовиною вдосталь продукують. Риби тієї повно, ось чому [її] по всій майже Сарматії з великим для місцевих мешканців зиском постачають. Ось саме, де Роксолани з Молдованами межують, Кам’янець – знатне при Замку Місто і Єпископа Римської підлеглості осідок. [Кам’янець] не так мистецтвом людини, як єдино природи милістю неприступним створено. Бо є на високому річковому березі, на невеличкому центральному виступі3 збудований, рови має щонайглибші, не людським видовбані мистецтвом, але від самого [утворення] світу вони усі з’явилися природою утворені. Скеля величезного розміру і [її] балкони та укріплення4 замість підпори. Був колись Київ найзначнішою Роксоланського племені метрополією, щонайвищою5 і з важливими величними спорудами, що за давнини існували найприкрашенішими. Про це судять за величезними досі руїнами, що в уламках кам’яних видні. Нині ж втратив [Київ] давню гідність величну, містом є Єпископським6 з примітним7 замком, що Борисфеном рікою омивається. Пустельна8 є Київська область безлюдна9; утім таки, здебільшого, місцями родючими10 прикрашена11. Воєвода Київської провінції на першому місці в цілій області за 1
Варіант – «багатими». =татарськими. 3 =круглому мисі. 4 З кам’янець-подільських укріплень на «балконі» і зараз мало хто забуде про Гончарну вежу. 5 Варіант – «можливо найвищою». 6 Тут, напевно, – центром католицької єпископії (хоча, якщо автор тлумачив православного митрополита також як єпископа, що не так уже неприпустимо, то мова могла йти й центр єпископій). 7 Варіант – «видатним». 8 Варіанти – «безлюдна; неосвоєна». 9 Варіант – «беззахисна». 10 Варіанти – «багатими; благодатними». 11 Варіант – «утворена». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
30
значенням1, великої також у найвищому корони Польської Сенаті гідності2 за місцем3 сягає. Нині Воєводство надане4 Костянтину на Острозі Князю5, мужу, котрий знаками найвидатніших чеснот славний і військової справи досвідчений блискуче, чиє походження виводиться з найяснішого6 коріння та роду від найдавнішого Київських Князів дому, який колись у цілій Роксоланії панування7 мав. Але, де Русь Польщі й Угорщині близька8, є Перемишль – місто із замком не незначним і Єпископа осідок знаний9; який від північного боку Сяну – річки, що із Сарматських гір недалеко від витоків Тибісці10 виходить і велику мешканцям послугу приносить. Від того міста за кілька днів мандрівки досягають Любліна – місця усталених за порами року непересічних багатолюдних ярмарків11, до яких з різних земель світу провінцій торгівці Московіти, Литвини, Татари, Лівонці, Прусси, Роксолани, Німці, Угорці, Вірмени, Турки, Волохи та Євреї сходяться охоче12. На Волині – найбагатолюднішій 13 цілої Роксоланії провінції, Луцьк місто понтифікальне14 знане. Інші міста недосить блискучі15. Як уважається є Роксоланія цілого королівства Польського найродючішою областю, а Руські мужі
1
Варіант – «за владою». Варіант – «статусу». 3 Варіант – «ступенем». 4 Буквально – «надано здійснювати (виконувати)». 5 Острозький Василь-Костянтин – воєвода київський (1559-1608). 6 Варіант – «найславетніше». 7 Варіант – «верховну владу». 8 Варіант – «сусідня». 9 Варіант – «примітний». 10 Річка Тиса, ліва притока Дунаю. 11 Варіант – «торгу, ринкових днів». 12 Варіант – «звичайно». 13 Варіант – «найбагатшій». 14 Тут – центр єпископства (найвірогідніше для автора важили саме тутешні католицькі біскупи, а не православні владики). 15 Варіанти – «гарні, пишні, квітнучі». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
31
між усіма Сарматськими племенами (за винятком Поляків) найвойовничішими є. Розділ 5. Чому1 Король Польський володіє Князівством Роксоланії. Русі які перші на пам’яті усіх людей Князі волею випадку з’явилися, автори, котрі до наших дійшли рук не згадують. Бо варварське Роксоланське плем’я, до прийняття Христа віри, відбитку2 не мало, яким би яскраві старші3 діяння до нащадків доносились4. З їх же анналів, у північній Роксоланії, що нині Московією звуть – Рюрик, Синеус та Трувор брати, а в Південній, втім, яка зараз5 [як] королівства Польського провінція визначена [вище], – Кий, Щек і Хорив із сестрою Либіддю, близько вісімсот шістдесят першого, від роду людського спокутування6, року владу7 взяту охороняли. Але, котрий бо із цих постійної спадкоємності роду було досяг, важко в таких авторів убогих за темністю неясною відшукати. Це, зрештою, з добрих8 авторів згадок випливає, що були колись у Роксоланських мужів володарі, які себе і Князя, і Монарха, і Короля титулом увінчували. Коломан – природний Андрія Угорщини Короля брат, щоб Галичем9 у Роксоланії, аби владарювання домогтись, прибувши, від Єпископів, яких у супроводі своєму мав, церемонією урочистою коронований і Королем Галатії або Галича, міста, яке є в Роксоланії біля підніжжя Сарматських гір, названий. Близько тисяча двохсотого 1
Тут ще варіант – «за яким правом». Тут – наративного образу. 3 Варіант – «більші». 4 Варіант – «заповідались». 5 Варіант – «зовсім недавно». Напевно, йдеться про опис краю з попереднього розділу, менш ймовірно тут натяк на люстрацію руських земель, які перейшли під владу Корони за Люблінською унією 1569 р. 6 Себто спокутної жертви Христа (автор вірогідно не розрізняє Різдво та смерть Христові як відлік «нашої ери»). 7 Варіант – «панування». 8 Тут – гідних довіри. 9 Варіант – «Галичиною». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
32
року. З того часу Угорщини королі, хоча й надалі Русь усю цілком втратили, утім короля Галатії або Лодомерії1 титул завжди узурпують. Знешкодивши Галицького короля Коломана, Данило – Романа Роксоланського Князя син, велику при тому племені дістав потугу. І, щоб мати більшу й величнішу в сусідніх націй гідність, посольство послав до Опісона – легата Апостольського2 в Польщі, з обіцянкою під владу столиці Римської3 прийти, короля титул для себе і всіх своїх нащадків від них просив. Утім як спочатку його бажання було виконане, обіцянку, якою себе [перед] легатом понтифіка зв’язав, не дотримав. Надалі ті, хто в Роксоланів правив або Князями, оскільки кожний верховною владою володів, або Монархами, оскільки іншими володарями керували, себе називали. За яким таки правом, або яким способом Русь пануванню Польському підкорилась оповімо [таке]. Багато разів гідні пам’яті Польські королі з Роксоланськими володарями війни вели. А саме і Болеслав Перший Польщі Король, як показано вище, велику їх кількість при Аксіції річці побив і столицю племені місто Київ до капітуляції примусив. Року тисяча восьмого4. Болеслав Другий, рівний [першому] у користуванні милостями фортуни, захопив знову Київ (який від підлеглості Польським володарям відпав), Руських мужів цілком розгромивши. Року тисяча сімдесят четвертого5. І з того часу Роксоланія Польською зробилась данницею, від королів Польських у залежності 1
Лодомерія – Володимирія (від Володимира-Волинського – певний час столиці волинських князів). 2 Себто – уповноваженого римського папи. 3 Себто католицької церкви, римських пап. 4 Болеслав І Хоробрий (991-1025) воював з Володимиром Святославовичем за Червенські міста 1013 р. (і, здається, це вже було не перше їх протистояння), але похід на Київ та битва на Бузі – то епізоди кампанії Болеслава на користь Святополка проти Ярослава Володимировича у 1018 р. 5 Власне, мова йде про успішний похід 1069 р. Болеслава ІІ Сміливого (1058-1079) з метою повернути київський стіл своєму родичу Ізяславу Ярославичу. Війна Болеслава з Руссю 1074 р., здається, не виходила за межі західноукраїнських теренів (Червенських міст).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
33
опинилась; відтак, зрештою, щоб своїх Князів за їх милістю мала. Потім, як роздрібнення на здебільшого малі володіння поділило Поляків імперію, Польське ярмо поступово скинуто. Але недовго без покарання їх лишалася віроломність. Бо Любарт, Гедиміна Литовського Князя син1, узявши за дружину дочку Володимирського Князя, усе те Роксоланії пасмо, що з Литвою межує, у свою владу обернув. Аж доки, врешті-решт, Казимир Великий, Польщі Король2, Роксоланію південну і царське саме місто Леополіс, предками через їх недбалість втрачений, повернув; за винятком тієї частини, що під владою литовців опинилася, яку їм за угодою на дворіччя недоторканою залишив: року [від Різдва] Христова тисяча триста сорокового3. І щоб усіх Роксоланів усіляких позбавити для опору приводів4, Русь змусив у себе на кшталт провінції обернути та створив Польських5 більше урядників. [Відтак] Роксоланів усіх до єдиного Корони Польської тіла зарахував. З того часу Роксоланія південна [від] державної6 ради Поляків ніколи не відпадала. Урешті-решт, Володислав-Ягайло, Великий князь 1
Любарт Ґєдимінович (1341-1384) – 1340 р. захопив волинську частину Галицько-волинської держави (де вигас власний правлячий рід). 2 Казимир ІІІ Великий (1333-1370) 1340 р. захопив галицьку частину Галицько-волинської держави, хоча опір галичан цілком здолати зумів аж 1349 р. Казимир претендував на всю галицько-волинську спадщину, за яку змагався з Любартом. За укладеною 1366 р. угодою з Великим князівством Литовським Холмська, Белзька та Володимирська залишилися за Польським королівством, Луцька земля та решта Волині – за литовцями, причому польський король віддавав у ленне (тимчасове) володіння литовським князям Холмську і Белзьку землі (Юрієві Наримунтовичу), а також Володимирську (Олександрові Коріатовичу). З того часу Казимир ІІІ почав вживати у своєму титулуванні формулювання «король Польщі та Русі», «пан і дідич Русі». 3 Власне 1366 р. (див. попереднє посилання). 4 Себто – юридичних підстав. 5 Себто – за польським взірцем. 6 Загальносуспільної.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
34
литовський1, Поляками на королівство прийнятий, не тільки що Литву та Самогитію2 цілу, але навіть ту Роксоланії частину, над якою владу утримував, королівству Польському за правом3 назавжди приєднав до [тієї частини, що вже] королям Поляків підлягала4. Хоча іноді, яка-небудь її частина, деяким володарям 5 на правах бенефіція6 надавалася. Таке ось дізнатися можна про те, на яких підставах над тим регіоном зверхність до короля Польського належить.
1
Володислав ІІ (V) Ягайло – польський король (1386-1434), засновник династії Ягелонів, великий князь литовський (1377-1381; 1382-1392). 2 Жмудь. 3 Де-юре. 4 Мова йде про Кревську унію 1385 р., за якою Велике князівство Литовське інкорпорувалось до складу Польського королівства (через опір правлячих кіл ВКЛ фактично нереалізована). 5 Варіант – «князям». 6 Бенефіцій (феод, лен, помістя) – тимчасове надання (найчастіше пожиттєве).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
35
2. Мартин Кромер {Russia Regia sive Rubra.} Russia, quam Rubram nonnulli vocant, latere occidentali Minori Poloniae iungitur, a septentrione Russiam Albam et Volyniam habet ab austro Ungariam eiusque populum Ceculos, et nonnullam Moldaviae partem attingit eo tractu terrae, qui Pocuce appellatur; nam caetera Moldavia sive Valachia, qua Podoliae quoque iungitur, magis est orientalis Russiae. Continet Russia duas satrapias, nempe Belsensem, quae ad Volyniam et Lithuaniam vergit, et eam, quae peculiariter Russica et Leopoliensis dicitur, australem magis et orientalem, nisi quod Chelmensis tractus eius non exiguus ad septentrionem, etiam ultra Belsensem prominet et Polessiae finitimus est; {Podolia.} reliquum autem orientale latus eiusdem Russiae ac totius Polonici regni claudit Podolia, ab aquilone et Euro Albae Russiae, a caetero ortu vastis campis Tataricis atque Turcicis, ut diximus, a meridie vero Moldaviae continens totaque una satrapia censetur, quam Podolicam vocant. {Russi duces. Hist. Pol. Lib. 3.} Olim Podolia et Russia tam ea, quae nunc Poloniae pars est, quam ea, quae est in ditione Lithuanorum et Moschorum, suos habuit duces, quemadmodum luculentius ostendimus in historia, quorum stirps cum late propagata esset, partim ipsa sese intestinis dissidiis atque civilibus bellis confecit, partim a Polowciis, qui Goti fuisse videntur, {Polowcii.Goti.} ac Tataris exstirpata, partim Polonorum et Lithuanorum adjuncta est imperio, partim in nomen et jus de se ortorum Moschorum transiit. Exstant etiam nunc permulti, ducale nomen, sed plerique nudum propemodum et inane retinentes; inter Polonos vero nulla ducum superest memoria. Hi nunc sunt Poloniae, quatenus hic eam descripsimus, fines, hae partes. {Solum Polonicum quale.} Est autem regio tota fere plana et aprica, maxime qua ad occidentem solem et septentrionem vergit et quae penitus orientalis est Podolia, {Podolia unde dicta.} ac vel nomine ipso declivitatem prae se fert vicinorum Moldaviae, Russiae et Ungariae montanorum intuitu. Martini Cromeri Polonia sive de situ, populis, moribus, magistratibus et Respublica regni Poconici libri duo 1578. / wydał dr. Wiktor Czermak. – Kraków, 1901. – S.20-21.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
36
*
*
*
{Ruś Czerwona.} Ruś,
przez niektórych nazwana Czerwoną, zachodnim swym brzegien łączy się z Małopolską, na północ graniczy z Białą Rusią i Wołyńiem, na południe z Węgrami i ich narodem Cekulów, a nakoniec przytyka do strony Mołdawji, nazwanéj Pokuciem; pozostała Mołdawja czyli Wołoszczyzna, która się łączy z Podolem, należy właściwie do wschodniéj Rusi. W skład Ruśi Czérwonéj, o któréj mówimy, wchodzą dwa województwa, a mianowicie; Bełzkie, przytykające do Wołynia i Litwy, oraz właściwe Ruskie czyli Lwowskie, położone więcéj na południe i wschód; ziemia Chełmińska, znakomita część Rusi, leży na północ, a przytyka do województwa Bełzkiego i Podlasia. {Podole.} Pozostałą zaś granicę wschodnią tejże Rusi i całego Polskiego królestwa zamyka Podole, które na południe i wschód graniczy z Białą Rusią, daléj z obszérnemi rozłogi pól Tatarskich i Tureckich, o których się wspomniało, a na południe z Mołdawją. Całe Podole składa się z jednego województwa, nazwanego Podolskiém. {Kniaziowie Ruscy.} Niegdyś tak Podole, jako i Ruś należąca do Polski, Ruś Litewska i Ruś składająca dzisiaj Moskiewskie posiadłości – miały swoich udzielnych xiążąt, jako się o tém obszénie mówiło w historyi. Pokolenie tych xiążąt gdy się széroko rozrodziło, częścią samo siebie zniszczyło domowemi wojny, {Połowcy.} częścią od Połowców (którzy zdają się być Gotami) i Tatarów wyplenioném zostało, częścią przeszło pod panowanie Polski i Litwy, częścią swe imie i prawa oddało Moskwie. Jest wprawdzie niemało i dotąd xiążęcych nazwisk, ale większa ich część próżném tylko jest brzmieniem. U Polaków zasię nie pozostała żadna pamięć ich xiążąt. {Położenie Polski.} Te są, jako je opisujemy granice i części składowe Polski. Cała ta niemal kraina jest wesołą płaszczyzną, a mianowicie na zachód i północ, {Nazwisko Podole.} oraz na wschód jako Podole, które imieniem swojém ożnacza pochyłą doline, a zamyka się sąsiedniemi górami Moldawji, Rusi i Węgier. Małopolska też i Ruś im się bardziéj zbliżają do granic węgierskich, tém są górzystsze i leśne; im daléj kraj jest równiejszy, ziemia lepiéj uprawna i bardziéj żyżna.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
37
Polska czyli o położeniu, obyczajach, urzędach i Rzeczypospolitej Królestwa Polskiego, przez Marcina Kromera, koadjutora i NominataBiskupa Warmińskiego. Ksiąg dwoje. Przełożył z łacińskiego, notami i życiorysem Autora uzupełnił Władyslaw Syrokomla. – Wilno, 1853. – S.12-13.
*
*
*
{Ruś Krolewska czyli Czerwona.} Ruś, nazywana przez niektórych
Czerwoną, zachodnim krańcem łączy się z Małopolską, od północy ma Ruś Białą i Wołyń, od południa Węgry i należący do nich lud Cekulów, w części zaś zwanej Pokuciem sąsiaduje z Mołdawią; bo reszta Mołdawii czyli Wołoszczyzny, granicząca także z Podolem, należy raczej do Rusi Wschodniej. Ruś obejmuje dwa województwa, a mianowicie bełskie, przytykające do Wołynia i Litwy oraz właściwe województwo ruskie, zwane też lwowskim, a leżące bardziej na południe i wschód, z tym, że wchodząca w jego skład pokażna ziemia chełmska ciągnie się na północ nawet dalej niż sięga województwo bełskie i graniczy z Polesiem. {Podole.} Resztę zaś tejże Rusi, jej połacie wschodnie, stanowiące zarazem rubieże Królestwa Polskiego, zamyka Podole, które od północy i północnego wschodu styka się z Rusią Białą, a pozostałą częścią swej wschodniej granicy z niezmierzonymi pustkowiami, jak to powiedzieliśmy, pól tatarskich i tureckich, od południa natomiast – z Mołdawią. Całe Podole stanowi jedno województwo, zwane podolskim. {Książęta ruscy. Historia, ks.3.} Niegdyś Podole wraz z Rusią, zarówno tą, która obecnie jest częścią Polski, jak i tą, która pozostaje pod panowaniem Litwinów i Moskali, miało swoich książąt, jak to dokładniej wykazałem w Historii. {Połowcy. Gocy.} Kiedy jednakże rody ich szeroko się rozgałęziły, po części same się wyniszczyły – w wyniku wewnętrznych waśni i wojen domowych – a po części wyginęły w zmaganiach z Połowcami (którzy, jak się zdaje byli Gotami) i z Tatarami; wreszcie część przeszła pod panowanie polskie i litewskie a część przyjęła poddaństwo moskiewskie, łącząc się z Moskalami, którzy od nich wywodzą swój ród. Wielu jeszcze teraz nazywa siebie nadal książętami, ale przeważnie jest to pusty
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
38
niemal tytuł, bez żadnego znaczenia; między Polakami natomiast nawet pamięć o ich książęcym tytule całkowicie się zatarła. {Krajobraz Polski.} Takie więc, jak opisaliśmy, są granice i taki jest podział wewnętrzny Polski. {Skąd się wzięła nazwa Podole.} Niemal cały zaś jej obszar jest równinny i wystawiony na działanie słonca, a już najbardziej ku zachodowi i północy oraz tam, gdzie wysuwa się zdecydowanie na wschód Podole, samą już choćby nazwą określające teren spływający w dół, nań patrzeć sąsiednich górzystych okolic Mołdawii, Rusi i Węgier. Małopolska, tak jak i Ruś, im bardziej się zbliża do granic Węgier, tym więcej jest górzysta i pokryta lasami, a im bardziej od tychże granic oddala, tym łagodniej opada ku nizinom, a jednocześnie tym bardziej jest uprawna i lepszą ma glebę, jakkolwiek i leżące w centrum województwo sandomierskie jest w jakiejś części z lekka górzyste, czy raczej pofałdowane wzniesieniami. Kromer M. Polska czyli o położeniu, ludności, obyczajach, urzędach i sprawach publicznych Królestwa Polskiego księgi dwie. Przekład Stefana Kazikowskiego. Wstęp i opracowanie Romana Marchwińskiego. – Pojezierze-Olsztyn, 1984. – S.27-29.
*
*
*
{Русь Королівська або Червона.} Русь, яку Червоною деякі звуть1, західним боком з Малою Польщею межує, на півночі Русь Білу та Волинь має, з півдня – Угорщину з її народом Цекулос2 та певну Молдови частину, що сягає того пасма землі, яке Покуттям називають; бо решта Молдови або Валахії, яка з
1
Від історичного терміну Червенські міста – група давньоруських поселень на кордоні Русі та Польщі, серед яких знане і м.Червень. Місто це зникає після татарського погрому 1289 р. (його функції спадкує Белз). Звичайно Червень локалізують в околиці сучасного с. Чермно (Czermno) Томашівського повіту Люблінського воєводства в Польщі (альтернативні локалізації городище поблизу Гуціова/ Guciowie біля Замостя та Чернійув/ Czernijeów біля Холма). 2 Секеї? (секлери або секеї – етнічна група угорців у Трансільванії/ сучасній Румунії, мали воєнізовану організацію, уславились як захисники угорського прикордоння).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
39
Поділлям також межує, є швидше східною Руссю1. Складають Русь два воєводства, а саме Белзьке, яке до Волині та Литви обернуте та те, яке власне Руським та Львівським називають, швидше на південь і схід [звернуте], окрім того його Холмщини пасма, що не мало до півночі, навіть за Белзчину виступає і з Поліссям сусідить; {Поділля.} решту, з іншого східного боку, ту Русь і ціле Польське королівство замикає Поділля, [що] від півночі і сходу з Білою Руссю, на решті сходу межує з пустельними полями Татарськими та Турецькими, як згадувалось, з півдня ж – з Молдовою. Усе за одне воєводство лічиться, яке Подільським звуть. {Руські князі. Іст. Пол. Кн.3.} Колись Поділля та Русь як та, що тепер є частиною Польщі, так і та, що під владою Литви і Москви, своїх мала князів, як ось ясно показано в історії2. Їх рід з пізнішими нащадками почасти сам собою [через] міжусобні чвари та громадянські війни вигас; {Половці. Готи.} почасти Половцями, які Готами очевидно були, та Татарами винищений; почасти до Польської і Литовської приєднаний імперії3; почасти з ім’ям і правом зі своїм у початок Московітів перейшли 4. Існує навіть нині чимало князівських імен, але вони, здебільшого, [як] майже пусті і порожні зберігаються за собою; між Поляками насправді жодних князів непотрібна5 пам’ять.
1
Мова йде про Буковину. Мова йде про Кромерів твір «De origine et rebus gestis Polonorum libri XXX»/ «Про походження та діяння Польські книг 30». 3 Варіант – «влади». 4 Варіант – «дали початок Московітів». 5 Варіант – «не вціліла». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
40
Такі нині є Польщі, так як мною вони описані, кордони, такі частини. {Ландшафт1 Польський який.} Є ж королівство майже цілком рівнинним і сонячним2, найбільше те, що на захід сонця і на північ звернене, і [також] те, що далеко на схід є Поділлям, {Поділля звідки назва.} як навіть самим ім’ям [про] пологість оголошує, з точки зору своїх сусідніх Молдови, Русі та Угорщини гір.
1 2
Дослівно «ґрунт». Варіанти – «виставленим на сонце», «теплим».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
41
3. Станіслав Cарницький Descriptio veteris et novae Poloniae cum divisione eiusdem veteri et nova. Adiecta est vera et exquisita Russiae inferioris descriptio, juxta revisionem Commissariorum Regiorum et Livoniae juxta Odoporicon exercitus Polonici redeuntis ex Moschovia. Author ad Lectorem. Lechia quid nam sit modo, quae potentia sceptri, Lit. Liv. Rus. et Prus. littora quae tenet: Scribunt iam multi, quo mente revolvere possis, At modo quo cernas dat tibi Sarnicius. – [Kraków,] Anno a Jesu Christo nato 1585. <…> Index tabulae Sarmatiarum simulque urbium, montium, fluulorum, sylvarum, solitudium, et aliorum nobilium locorum, quorum sitium et distantiam, sumpto numero longitudinis et latitudinis, et filo à numero ad numerum instar crucis ad latera tabulae ducto, et rite applicato, intersectio indicabit. B. <…> Borissovo 56. 55. ad flumen Borustenem opidun est. Existimant autem quidam ab hoc oppido flumen etiam Borystenem nuncupari. Oppidum autem conditum fuit a Borisso quodam duce Russorum. Nec rarò contingit flumina ab oppidorum nominibus dici: ut Odra flu. ab oppidi denominatione dictum esse tradunt. Ad hoc opiddum usque Borissovo Moschus fines suos extendi affirmat, contra Lituania Olgerum ducem fines magni ducatus protelasse usque ad Mozaisko constanter asseverat. <…> Bug flu. 53.6.42.8. Commentatores Cornelii Taciti populos veteres Cistobocas ab hoc flumine Bug dictos esse tradunt, eo quod isthic sedes patrias habuisse feruntur. Et vox cognominis Cistobocorum non dissonat a denominatione Bug. Brzescie 53.8.47.7. Civitas populosa ad confluentem Bug et Muchaviec in ipso triangulo, triquetram figuram efficiens.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
42
Buczac 49.10.48.6. vetustae et clarae gentis colonia Buczaciorum. In ditione horum ferunt inveniri venas auri, quae veliti1 ramenta scintillant in aqua rivi ex rupe altius scaturientis. Haec postea ab agrestibus excipiebantur percolabanturque, ac ita massa conficiendo auro apta reddebatur, sed multa ignavia quadam negliguntur. Laudatur etiam ab equis generosis quos magna ubertate greges numerosi quotannis producunt ipsis: unde Proverbium abiit: equus Buczaciorum gregis. Bielsko 53.6.47.8. <…> Beskidim 49. 44. Beskit vel Bieschadi ab incolis vocatur. Mons est nobilis ultra Humienno ex quo flumen Tiras oritur. Me mineruntque veteres eò loci Bessorum populorum. Braclavv 50.10.52.8. Arx in qua semper praesidium firmissimum expeditum asservatur. Vocatur urbs illa Sancti Petri, eò quòd imagine divi Petri Apostoli pro insignibus utitur. Balaklei 50.2.52. Arcis vestigia in loco percommodo. Czapczaklei verò est fluminis nomen. <…> Bialogrod 48.10.52.8. Theodosia dicta veteribus. Hanc ad ostia Borystenis Iovius ponit, sed erroneam ejus opinionem D. Cromerus confutat. Praeterit verò Bialogrodum via trita et celebris quae ducit Oczakoviam. Hac Turcici et Scythici negociatores potissimum commeant quos illi lingua sua Carabanos vocant. Quando igitur nostri aliqua mancipia intercipere conantur, ut ex eis discant quid nam hostis machinetur modò, qui due2 in Turcia Scythiave geratur, tunc ad eam usque viam genus quoddam militum levissimae armaturae velitationibus aptum, quos Kozakios vocant, progreditur, ac ita ex praetereuntibus rapiunt quos possunt, et ad praefectos suos citato et festinanti cursu reducunt, saepius tamen retro cervice inflexa prospectantes ne quis eorum vestigia signet, et urgendo capiti eorum invehat. Nam non rarò alea secus cadit quam optassent, et saepe ex captivante fit captivus. Et interrogati cur ita temere dubio Marti se exponant, responsare solent: Bene est, si inquit, nihil inde utilitatis percepero, nisi quod juvenilem aetatem meam eo pacto consolabor contenta veroque satis est, juvat. At contentatio illa qualis futura sit, 1 2
Мало бути «veluti». =duae.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
43
si interim ad manus Scythicas deveneris, nemo est qui ignorat. Fuit quondam Bialogrodum emporium celebre et obvium nostris hominibus. Nam temporib. Cazimiri Cyprum usque demeabant naves onerarias tritico Podolico plenas. Nunc tantum scandulae prono flumine ad barbaros demeare Bialogrodum solent, idque non sine gravi discrimine vitae. Balneum Vitovdi 50.55.6. Nunc fons tantum amaenus1 ubi miles stativa habere et corpus reficere solet. Adest et Oartorium2 ibi gentile dirutum. Pons Vitoudi 50.55. non procula Balneo. <…> Brzozow 50.3.45.2. Belz 50.3.45.2. Praefectura Regia Busko 50.11.47.6. Praefectura Regia <…> Brozylow 52.54. ad Borustenem inter Coroszczycow et Kiow. Bar 50.50. Arx munitissima ob memoriam Parii patriae dulcis a Regina Poloniae Sforcia Bona, in ipso aditu Scythiae excitata. Semper ibi praesidium forte imponitur, et praefectus datur vir exploratae virtutis. Nunc praefecturam illam administrat summa cum laude Nicolaus Bucacius. Basylea Russiae 50.40. a Basylio Duce Ostroueciorum fundate. Floruit is nostra aetate. Fuitque filius illius Constantini bellatoris. Bacota 50.6.50.6. Buh flu. 50.52. Axiacum3 veteres dixere, quidam Hyppanim esse volunt, innixi ut aiunt, Herodoti sententiae, sed refragante Ptolomaeo qui Hyppanim collocat cis Borystenem Tauricam et Meotiden versus. Oritur paulo supra Medziboz et paulo infra collem dictum Zbozna mogila. Alluit Chmielnik Vinnicam Braclaw, et postea incitatus cursu per campos Urocziska4 decurrit: Kuczman pontem Vitoudi, tandem ditatus5 per vastam camporum solitudinem ad Euxinum Pontum amplo gurgite devolvitur. Et recte reprehenditur a Magnifico viro Joanne Sienienio Castellano Leopoliensi error quorundam6 1
=amoenus. Напевно від «arx, arcis» aбо «arceo, ui, -, ere». 3 Напевно слід читати «Axia cum» 4 Вкраплене польське слово. 5 Напевно від «dite, ditius». 6 Від «quidam». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
44
nostrae aetatis Chorographorum, qui Bohum hunc incidere in Borystenem finxerunt. Cum quatuor milliaribus ab hostio1 Borystenis in Limenium sinum Euxini sese abscondat. Quod autem flumina ista Buh, et Bozek veteres vocarunt, forsan quia pro diis amnes prisci homines coluerunt quum gentes essent. Bialacerkiew 51.53. ad flumen Ros, a Kiovia 15. milliaribus, vel paulo ulterius. Saepe huc Scythae visuntur, ut canes spectantes in culinam. Russica milliaria sunt longe maiora quam Polonica. Ideo non mirere si quantitas circino hic non respondet ubique. Brod Bazarabski, vide Ostrokol. Bozek flu. 50.6.49.6. Inter confluentem Buch et Bozek veluti Mesopotamia sedet Miedzyboz, ut etymon ipsum urbis indicat. C. <…> Crosne 50. 44. Camieniec 49.6.49.4. árx munitissima Valachiam versus, quae ob id quod natura loci mirabiliter sit munita rupibus praeltis2 et flumine Smetricz, solius Dei manu aedificata esse ab incolis praedicatur. De hac tamen ita scriptum est: Quamvis altis cincta est Camenecia muris, Si tamen in spicias huis3 multa deesse videbis.
<…> Cameniec alia arx murata firma et pulchra medio milliari a Crosno. <…> Caczibei 48. 55. arx vetustate destructa, ad littus Ovidii lacus. Eratque Polonorum emporium celebre, ubi sal deponebatur marinum. Veteres meminêre hujus portus ad Euxinum. Plinius vocat Cathizos pomiliones. Vetustas enim credidit homunciones brevi statura eo loci belligerare cum gruibus, eaque scriptis mandarunt. <…> Comarno 49.11.46.6. Cozibele 49.5.47.7. Czeruone 40.5.46.6. Clevan 51.10.48.5. Chmielnik 51.2.50.6. Propugnaculum contra Scythas Bohum versus. Administrat nunc praefecturam illam summa cum laude 1
Має бути «ostio». Напевно «prae-it is». 3 =hujus. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
45
Iacobus Strus, robore animi et corporis cunctis jamdudum conspicuus, patrisque et avorum memoria celebris. Czartorysko 51.9.48.5. ad ostia Styr fluminis. Czarnobilum 52. 53. significat nomen czarno et bielo, id est, album nigrum, albae et nigrae Russiae confinium indicans. Sita est propemodum ad Przypiecz Kiioviam versus. Crasylow 50. 50. ad fontem fluminis Horin. Constantinow 50. 50. sunt civitates Ducis Ostrovecii: Constantinow, basylea, Krasylow, Kuczmin in finibus Volhiniae, qua itur Miedzibozum versus quasi in uno tractu. Czernyostrow 50. 50. Cataractae 51. 55. quindecim milliaribus a Caniow, vide titulo Prohi et Borysthenes. Carowgai 50. 49. Est nobile nemus et puto illud esse quod Ptolomaeus vocat nemus Dianae. Non procul à Sieniava, non remote hinc oritur flumen Ikawa. Cerkiew 50. 46. Milliaria septem a Leopoli. Comiencza flu. 49. 56. Flumen ex adversa ripa Tehinia, in Tiram illabitur. Czernichow 49.12.48. Non procul à fontibus fluminis Zbrocz. Fateor autem nonnihil angustiora hic spacia1 esse, quam ut illam amplitudinem camporum in latum capere queant2. Colomia 48.2.48.1. Colomiam dictam esse putant quasi coloniam, quod credant olim Romanorum colonias eo deductas fuisse. De qua re consule historiam nostram libro 3. Nisi forte a Colomano Rege Haliciensium nuncupata sit. Conficitur ibi sal, cujus nidor ovorum odorem plus satis frixorum et adustorum suaviter redolet. Quod die Veneris jejunantibus, disputationis occasionem de ciborum delectu praebere solet, dum vesperi ad lumen hilarius convivari solent. Cudnikow 51.4.45.12. Crupa 51.9.50.6. ibidem flumen Crupa synonimum illi quod in Slavonia est, a quo Lechus in Poloniam venisse una cum fratre Czecho dicitur. Et forsitan incolae loci in Slavoniam penetrantes ex
1 2
=specio. Від «quantus, a, um».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
46
Russia, patriae dulcis memoria ducti, amni nomen in patria Lechi imposuerunt. Czerkasy 51.4.54.12. Czirkasy tradunt reliquias esse veterum Cymbrorum, quos Homerus Cymerios vocat. Nomen certe affine est. Religio apud eos magna ex parte Machometana. Mulieres fere ac viri belli munia apud eos obeunt. Distat a Kiovia juxta Guagninum 27. milliaribus, juxta vero regios lustratores 15. tantum. Cudniow 51.12.53.1. ad levam eundo Kiovia: à Leopoli 17. milliaribus. Chorcyca 50. 54. Insula est in alveo Borystenis, clara Visniovecii herois oeconomia militari. Ibi enim sedem et firmamentum sui roboris stabiliverat. Sita est a Kiovia 44. milliaribus, paulo infra ostia fluminis Tismienca. Czerniechow 51. 55. flumen cis Borystenem Disna e regione Kioviae ad quod sita est arx Moschorum firmata praesidio: 30. milliaribus a Kiovia ut Guagninus refert, lustratores 24. ponunt. Chotim 49.8.49.8. Arx fortissima in ipso aditu Valachiae, aemula Camenecii, quae est ditionis Polonorum. Ideo Petrum Valachiae Palatinum ferunt solitum dictitasse, Aut tu Cameniec Chotimum nostrum, aut Chotimum Cameneciam deglutiet. Czapczaklei 50.2.52. Flumen est, notius habetur propter viva vestigia munitissimae arcis Balaklei, quae si justo praesidio muniretur, firmissimum propugnaculum ad impediendos Praecopiensium transitus per Hyppanim esset. Et praesertim si vicissim ad flumen Russava in loco illo excitandae arci peridoneo et a multis celebrato propugnaculum novum inaedificaretur. Hae inquam duae arces non plus quam 20. millaribus a se distantes, alia ad Tiram ex opposito Thehinia, alia, ostia versus Huppanis si bene munirentur, totum tractum illum triangularem ab Oczakovia tanquam duo parastatae, id est columnae ex aequo a se distantes, mirificae tutum redderent, ut consilium lustratorum adscriptum prudentissime suadet. De qua re vide titulo Russava, Balakli et Grodzisko. Distat Czapczaklei ab Oczakovia octo milliarib. aut novem ut lustratores idem annotarunt. Czarnylas 49.12.50. Alias sylva Pieczymegi vocatur. Est etiam Czarnylas pagus Kochanovii Poëtae eximii in Sedomiriensi provincia.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
47
Chorbop 51.3.48.5. Ad fontem fluminis Wstecz nón procul a Lucko. D. <…> Dzwich 52.12.51.6. <…> Dunaiec flu. 55. 43. Hunc amnem alii Danastrum, alii Visclam vocant cum Procopio. Nam ex iis locis demanat, id est Scepusio, ubi Gepidae veteres Cotthica natio sedes suas habuere praecipuas, teste eodem Procopio. Ducla 50.3.43.5. Ptolomaeus eo quoque loci ponit Ducleotas populos, voce neutiquam dissona. <…> Dubiecko 50.6.43.2. Colonia vetustae gentis spectatae nobilitatis STADNICIORUM dominorum ab Osmigrod. Horum insigue1 est amnis Sreniava. Nam ad hoc flumen ab eorum protavo fusi fugatique erant hostes patriae. Ideo recte a quodam erudito haec victoria celebrate fuit hoc distycho. Strenuus immanes princes qui vicerat hostes, Praesens ad flumen talia signa tulit.
<…> Dobrovoda 50.9.40.6. Drohobicz 59.8.47.8. Dolina 49.4.47.8. Affine est vocabulum cognomini Podoliae. Nam tractus hic ad illam vallem est situs a qua denominatur Podolia. Vites hic possent plantari, et vinum proferrent quale Cassovia profert. Est enim cum illa ex aequo meridionalis. <…> Durisko 51.7.48. Drohobusz 51.4.36.6. Dunaiow 50.4.48.3. Dwiekliczuiecz 49.10.49.10. Daschow 49.6.34. Dromus Achillis 54. Hic se heros clarissimus exercere solebar. Dunaiow 49.11.47.6. ad confluentem Kropiecz et fluminis Lipal. Dzwan flu. 49. 51. in Tiram incidit. Est castellum desertum Dzwan, Ducis Ostroviensis habitaculum. Dubrovica 52. 51. Supra confluentem Slucza et Mochor fluminum.
1
insigne.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
48
Dslna flu. 50. 54. flumen cis Borystenem è regione Chorcycae insulae. Davidow 52. 50. in ipso confluente fluminum Przypiecz et Slucza oppidum. Disna flu. è regione Kioviae 51. 55. ad quod duae arces Moschorum: Czernieiow et Pativol, tantummodo 24. milliaribus a Kiiow distant. E. <…> F. Fulstinum 59.45. Cognomen est Germanicum. Multa autem nomina Germanica non solum urbium, sed etiam praecipuorum nobelium in illa submontana regione reperiuntur. Cujus rei causam alio in loco explicavimus. Est autem Fulstinum domicilium natale antiquae stirpis Herbortonum, ex quibus nostra aetate tres in Senatu regni residebant. Arma gentis sunt tres gladii pomo cuspidibus infixi. <…> G. <…> Grodek 50.2.46.10. <…> Gologuri 50.2.47.4. oppidum inter montes, sicut et situm, nominis etymon indacat1. Puto autem hos montes qui a Leopoli Volhiniam usque protenduntur, Pevcinos vocari a Ptolomaeo. Gliniani 50.3.47.1. quinque miliaribus a Leopoli. <…> Grodek aliud 49.7.48.3. Ad flumen Hnieziola et Tiram domicilium Herbort de Dziedzilow viri clarissimi Succamerarii Kamenecensis. Grodek tertium 50. 49. In summitate fluminis Smetricz, et unum ex istis vocatur Slony Grodek. <…> H. Halicz 49.5.47.6. Halicios Galatas alii esse volunt, ad quos beatus Apostolus scripsit, sed hoc non videtur verisimile: nisi forte pars illorum avulsa in iis locis haeserit. Sed videtur verisimilius, Gallorum reliquias loco nomen dedisse. Neque enim procul ac illis
1
Мало б бути «indicat».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
49
oris Scordisci confederant1 qui Gallica gens errant. Balduinus etiam Gallus ante ducentos annos Imperium orientale occupaverat. Et fieri potest ut aliqua portio exercitus illius ad eum locum, compendium calamitatum suarum quaerendo confugerit. Sed Haliciorum nomen ante Balduinum inclaruerat, ut liquet ex serie historiae Polonicae. Reges Haliciorum coronati hoc ordine enumerantur: Colomanus nimirum, Daniel, deinde rursus Romani filius qui ad Zaichostum male pugnavit. Leo tandem tertius, conditor urbis Leopolitanae. Ad augendam vero celebritatem Loci Ludovicus, quem nostri Loissum vocant, Rex Poloniae et Ungariae, sedem Archiepiscopalem in eadem Halicz erexerat, quae postea Leopolim prudentissimo consilio translata fuit. Praelia etiam complura ad Halicium gesta locum celebriorem reddiderunt, maxime vero Crivoustii Reges victoriosissimi clades memorabilis, cuius postea ignominiam Cazimirus secundus victoria de Russis parta, abolevit. Reperitur ibidem lapis Alabastrinus, pulcher admodum, ita ut nitore suo etiam Phrigium superare videatur. Avehitur inde in Germaniam et alias remotas regiones. <…> Humienno 49.8.44.11. Hyppanis flu. 50.52. Vide titulo Boch. Hodorow 49.44. Lacus ibi laudatur. Hniezola 49.48. Oritur ad Bavorow et ad Grodek, incidit in Tiram. Trebowla ad hoc flumen sita. Holownia villa. I. <…> Iagiel 49.5.44. Iazloviec. 49. 45. Arx bene murata Valachiam versus inter flumina Stripa et Hniezola. Et est domicilium natale antiquae stirpis Iazloveciorum, quorum pater nostra aetate Palatinus Russiae suit, Oratoremque egit ad Imperatorem Turcorum cum magna laude sua et Reipub. Gentis suae claritatem auxit Iaslovecius praefectus Sniatinensis profligato et capto Palatino Valachiae. Acciderunt haec anno salutis 1582. Iarmolnice villa 50. 50. Iskaua flu. 50. 48. Ubi et Dubno. 1
Від «confoedero, -, -, are».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
50
Ikava flu. 50. 50. Ubi Sieniava Sieniaviorum. <…> K. <…> Koden Klecko 53.7.50.1. locus nobilis insigni victoria de Tartaris parta. <…> Krasnistaw 51.8.56.6. ubi Kazimirus oeconomicissimus Rex piscinam ingentem condidit, a qua nomen civitati inditum est. Kamienium 51.12.47.2. <…> Kropiwna flu. 53. 51. In hos amne Moschi post cladem Orszensem demersi sunt. Kopil, civitas in Ducatu Slucensi sedesque secundo genitorum. Krzemieniec 50.9.54. Arx murata quam Ianusius Episcopus Posnaniensis erexit firmissimo in loco. Kuropatwniki 49.12.48.12. Kropiecz flu. 49. 48. Incidit in Tiram ad oppidum Kropiecz. Kuczmania flu. 50.5.50.6. Vide dictionem szlak. Incidit in Axiacum seu Buch inter Vinnica et Braclaw ripa ab altera, 50. milliaribus a Leopoli et aliquot. Korson 51.3.53.9. civitas noviter locata a Stephano primo, Rege Poloniae, cum munitione firma ad flumen Ros in ipso transitu Scytharum seu szlak Czarny, ubi cernis literam K. Et pollicentur Regi praesides illius loci, quod non amplius Scythae possunt transire impune per Czarny szlak. Fuisse etiam olim ibi arcem nobilem testantur ruinae muri vetustate neglecti. Krilow 51.10.54.11. Arx murata in loco valde opportuno contra Scytharum irruptiones, optime munita ad morem Germanicarum urbium. Hujus haeres est Castellana Miediricensis a Theczin domina, genitrix Ostrorogorum. Kiovia 51.12.54.12. Sedes antiqua Ducum Russiae. Et quod olim Romani de septemtrionalibus et Indianis monstris et miraculis sparserunt, hoc Russi de prodigiis et heroibus suis quos Bohatiros, id est, femideos vocant, aliis persuadere conantur. Contumulare autem istos solent in cavernis rupium, quas in immensum tanquam cuniculos subterraneos, usque Novogrodiam magnam fabulantur extendi. Illud tamen pro confesso est, et instar miraculi habetur apud peregrinos qui se eo conserunt, quod a monachis monstrantur istic
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
51
corpora Principum incorrupta, quae per longa spacia1 temporum, loci temperamentum quoddam absque ullo detrimento conservat. Incolae id ad religionem referunt, et loci sanctitati acceptum tribuunt. In eadem urbe Armeni sicuti Leopoli et Cameneciae affatim habitant. Distat a Vilna nonaginta milliaribus, a Leopoli sex supra octoginta. De hac distychon adiiciam cujusdam Poëtae eruditi. Nomen habet magnum spaciosa Kiovia quondam, Cuncta brevi imposito, tu milite prospice forti. Koroszczicow 52. 53. ad ostia flu. Fekerow, ubi in Borystenem incidit. Ad idem flumen est Sytomirz et Cudniow. Koualia 51.10.42.8. Krasylow 50.12.49.5. Supra lacum pulcherrime bipartitum. Kodoma flu. 50.6.50.6. a Kuczman Scythiam versus decem milliaribus. Kulikow 49.6.48.12. Kaniow 50.8.54.10. Munitio Kozakiis referta ad Boristenem Porohi versus. Kochanie 50.9.54.11. Est locus supra insulam dictam Chorcyca inter cataractas seu Porohi, aliquot milliaribus supra modum amaenus2: in quo si aliqua manus militum disponeretur, commode posset semper impediri transitus Tartarorum, qui per utrumque trajectum Borystenis, Kuczmanski inquam et Krzemienieczkie, quoties non sentiunt esse in armis Nisovios Kozakos, libere trajicere solent et infestare nostras regiones. Distat hic locus a Kiovia 40. milliaribus. Haec omnia ex sententia Magnificorum virorum adjeci, qui lustrandis illis regionibus a R.M.3 delecti et destinati errant. Narrant insuper praeter illas duas insulas Thomakowka inquam, et Chorcyca esse et alias complures desertas in illo flumine, in quibus materies ampla et lignorum copia est tam ad aedificandas arces, quam ad naves struendas. Cui testimonio suffragatur etiam historia de Principibus Kioviensibus qui ante quadringentos annos magnos exercitus, et ingentes classes ex iis locis secundo flumine usque 1
Від spatium, i. Amoenus. 3 Найвірогідніше «R.M.» = «Regnum Majestas», але не виключаю також варіанта «Regnum Magistrates». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
52
Constantinopolim et ulterius deducere solebant ad oppugnandum orientale imperium. Et cavendo ne hoc amplius fieret, existimo Turkas Scythis eos portus replevisse, quos etiam ideo suo patrocinio tuentur. Narrant praeterea iidem D. 1 lustratores in suo itinerario ad flu. Ros et Tysmienica et Olszanica, et in aliis fluviis esse ibidem loca confragosa, etc. ubi arces possent excitari, nec haberet Turca ansam ita conquerendi, sicuti praetendere solet: cum ad Tiram aliquid nostri aedificare instituunt. L. <…> Luboml 52.1.47.1. Praefectura regni, cui praeest vir spectatae nobilitatis D.2 Krasinski, Metator castrorum Regiorum. <…> Luczko 51.3.48.5. duas arces habet. Demeationes navium e Slucko ad Luczko commodae. Et est sedes Episcopi Luceoriensis. Sita est ad confluentem fluminum Styr et Wstecz, Praefecturam illam nunc administrat summa cum laude Alexander Prunski, Dapiser magni Ducatus Lithwaniae, vir magni nominis, ex claro stemmate primariorum Ducum suam originem ducens. Leopolis 52.10.50.8. urbs Russiae primaria Metropolis, muris et vallis optime munita. Arces habet duas, quarum altera eminet in ipsa crepidine montis excelsi. Laudatur a politia, munitionum firmitate in locis opportunis, et apparatu bellico. Est enim illa urbs veliti propugnaculum, non modo Sarmatiae ipsius, sed aliarum etiam provinciarum christianitatis contra Turcorum, Scytharum et aharum barbaricarum gentium insultus et irruptiones. Est praeterea nutrix variarum religionum. Sedem ibi habet Archiepiscopus ecclesiae Romanae, ibidem antistes Armeniorum qui instituta et ritus Antiochenae ecclesiae sequitur. Russorum etiam ecclesiae complures, qui Constantinopolitanos ritus pro norma habent. Solis Evangelicis ab occulto sidere infesti sunt. Praeest nunc sedi Archiepiscopali Stanislaus Sulicovius, sive morum integritatem, sive solidam eruditionem spectes, vir est omni laude superior. Lacuchow 51.9.46.6. Spectatae nobilitatis domicilium Orechoviorum et locus natalis. Tres sunt fratres viri ad res magnas 1 2
D. = Domines. D. = Dominus.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
53
nati, eorum frater uterinus est Ioannes Sienienius Leopoliensis Castellanus. <…> Labetauola 50.5.45.5. Lipsia Russiae 51.5.45.5. Patria authoris libri et solum haereditarium. Series autem progenitorum eius sic recensetur. Est in Mazovia in provincia Plocensi colonia Sarneciorum quibus commune est stemma nobiscum, quod Corvinus vocatur, ad eam usque diem. Hi sunt gentiles nostri. Nam propemodum jam centum anni sunt cum ex regione illa Iacobus Sarnecius aulicus Regius avus meus relictis penatibus in eas regiones delatus fuit. Fuit is tum Regi percharus1, quod ministerio eius utebatur in legationibus ad Scytharum principem. Nam linguae Scythicae noticiam sibi comparaverat. Et quia tunc bellum Bucoviense contra Valachos parabatur, etiam ille alacriter castra Regis sequebatur. Et cum ad Zarnovecium, ad flumen Prutum, praeclare Regni operam suam probasset, strenueque se gessisset, ferociam Valachorum, qui cum Stephano Palatino ripam insederant, non sine gravi discrimine reprimens. Rex pro donativo virtutis, pagum ei in Belzensi Palatinatu Slepcze nuncupatum et Scultetiam Krczonoviensem, attribuit. Sed non diu ei concessum fuit praemio illo virtutis frui. Nam non ita multo post, sive vulneribus in bello Valachico debilitatus, sive pestilenti aura, ut creditum est, afflatus: quae bello illo durante invaluerat, fatis concessit, relictis in eadem posessione tribus filiis: Andrea nimirum, Stanislao, et Joanne, quos ex Hedvige Piatkovia conjuge sua nobili foemina, susceperat. Horum minimus natu Joannes, quem2 jam moriturus bajulabat, sub axillis tenens, pater meus suit, Andreas vero in finib. Podoliae Strusiis commilitabat, ubi et filii eius duo ante viginti annos, in campis credo Tehinensibus, pro patria fortiter dimicando adversa tela pectoribus exceperunt. Tertius vero in Moschovia ad Nevel arcem, sub signis Joannis Goraii, viri fortis militando, una cum Malicio, periut. Cum igitur Rex accepisset avum meum vitam cum morte commutasse Joanni Zamoscio, qui postea a supplicib. libellis, seu Referendarius fuit, tutelam pupillorum commisit, quod munus ille tanto alacrius subiit quo magis 1 2
Мало б бути percarus. =quum.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
54
hominem dilexit, compluribusque in rebus, eius obsequiis familiarius utebatur. Itaque vir eximius et bona puerorum interversa a malignis tutoribus brevi vindicavit, et ubi ad aetatem justam pervenere uxores eis addixit: Andreae cognatam suam Tarimirska, Joanni vero agnatam Helizabetam Gorzkowska, quae mater mea fuit. Haec festinanti stylo attingere volvi, ne dum aliorum res ad posteritatem transmitto, meis prorsus de esse videar. Lipa flu. 49.12.47.12. ad Gologury oritur, et Dunaiow praeterlabitur, tandem ad Tirae jungitur, e regione Halicz. Lindava flu. 49.12.49.12. in Tiram illabitur infra Camenec octo milliaribus. Lyssoua flu. 50.6.47.12. ad Beresteczko flumini Stir unitur. Litowisz 51.5.47.8. Ad Bug flumen. <…> M. <…> Marussa 49.10.51. Flumen Podoliae. Et nota dialectum Cymbricae linguae vetustioris. Nam Plinius annotat Cymbros olim mare mortuum Morimarussa vocitasse. <…> Monasterziska 49.47. Fortalicum seu munitio pulchra et possessio ampla. Fuit quondam patrimonium spectabile Magnificorum, qui dicebantur Manastirsczi, quorum posteritas dicuntur esse Iazlovecii. Hujus munitionis superioribus temporibus tantum quaedam ruinae eminebant, quae tamen antiquitas indicabat istic alicujus magnatis domicilium fuisse. At nunc Joannes Sienienius Castellanus Leopoliensis haeres illius ditionis suo sumptu impensisque omnia quae erant collapsa instauravit: partim muris ab integro in locis opportunis excitatis, partim materia quercus Iovis arbore munitiones firmando. Eaque omnia ad utilitatem Reipub. et posteritatis suae peregit. Tempore enim incursionum Tartaricarum commode tanquam ad asylum quivis indigus ope eo confugere potest. Et aliud 51.6.48.6. ad Styr flumen Tiram versus. Marussa flumen vel Marhaska 49.50. Mochor flu. 51.51. Ad Polonne in Slucz flumen incidit. Moravica 51.49. Ad Iskiew flu. Est et pagus ad Cracoviam. Mogila zborna 50.4.44.8. ubi Bozek flumen oritur. Est promontorium nobile ad Medzibosz. N.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
55
<…> Niepr 56.4.56.1. vel Borystenes, magnitudine, Rheno et Danubio confertur. Hic enim quondam naves magnas et classes etiam ingentes sustinere potiut, ut testantur historiae de Kioviensibus Ducibus Olha et aliis qui magno apparatu Constantinopolim oppugnare solebant. Oritur paulo ultra Smolensko, et capit in se flumina ampilissima, Bereziny, Tur, Przypiecz[,] Stir, Slucz, et alia innumerabilia, ab orientali vero parte infra Kioviam Disna, Trubiesz, Uday, Zula, Osla, Psial, Somow et Horol. Hi eo ordine aggregati Borysteni, in Euxini ostia ita impetum faciunt, ut sua dulcedine et ipsum mare inficiant, eiusque aquas dulces reddant teste Ovidio. Urbes sua unda sitientes potat, Sklow, Mohilow, Kiow, Czyrcasy, Kaniow. Insulas nobiliores circum fudit: Chorcyca, Thomakowka etc. Commemorantur duo eius nobiliores trajectus Krzemieniecki inquam et Kuczmienski, qua Scythae illi Batthones et alli barbari transiverunt et nunc transire solent. Sed Nisovii Kozaki (milites sic vocantur) late littus illud complexi sunt. Narkie ad ostia Lipae ad Tiram. Niemia flu. 49. 51.8. prope Russava flu. ad Tiram. Nigra sylva 51. 52. ubi Scythae latitare solent, invasuri in regiones nostras. <…> Niestr 49.10.45.6. oritur ex montib. Sarmaticis qui vocantur Beskid, et antequam amplo gurgite devolvitur in Euxinum Pontum, capit in se Podolica flumina nobiliora decem: Lipa, Stripa, Sereth Podolicum, Zbrucz, Smotricz, Usicza, Row, Ladava, Dzwan, Rusava. A meridionali vero parte, flumen Halicense, Dolinense, et Tarnavatkam: sed quod Ovidius tardum Tyram vocat, non possum demirari. Vel eum nunquam vidit, vel aliud certe Tyram vocat, quam nos hodie vocamus. Constat enim velocitate nostrum Nestrum multa flumina anteire. Nisi forte ex montibus decidens rapidior sit, ubi vero Euxini undis repercussus visa maris amplitudine et collata sua parvitate veluti rubore perculsus cursum suum inhibuerit. Nam credibilius est Ovidium Tyram vidisse ibi alicubi circa maritimos campos quum ad lacum suum Vidovo Jesioro proficisci volebat. O. Olika 55.5.48.7. Illustrium principum Radivilo num et Comitum in Szidlow patria et locus natalis a quo etiam Duces denominantur. Septem horum mea aetate simul in Senatu regni residebant. Tantam
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
56
opinionem virtutis, prudentiae, ex dexteritatis in rebus agendis Deus penes eam gentem reliquit. Eo anno quo haec scripsimus, hoc est 1584. Georgius Radivilus in numerum amplissimi Senatus Cardinalium est adlectus et inauguratus ipso Rege assistente et ceremonias quasdam ut audio, circa investituram ut vocant, per se adiuvante. Primus hic est Cardinalatus in Litwania. Antea vero Episcopus tantum Vilnensis et Livoniae administrator vocabatur idem Georgius Radivilus. <…> Ostrog 51.5.50.4. Sedes et domicilium natale Ducum Ostroveciorum. Et credibile est istic olim consedisse colonias Ostrogotthorum gentis bellicosae, cum et scriptores vetustissimi Alaunos, hoc est Volhinios, Gotthos affirment fuisse. Et Bessaraborum vadum, etiamnum vicinum istic trajectum per flumen Slucz vocatur. Besarabes autem in veterib. sedibus Gotthorum habitant inter Tyram et Istrum seu Danubium. Denique nomen Ostrogotthorum cum Ostrog valde est affine et homonymum. De Constantino Duce Ostrogeos viro nostrae aetatis in rebus bellicis nemini secundo saepe mentio in hac nostra historia occurret. Fuit is pater Constantini hujus Basilii, affinis nostri, qui ducta in uxorem filia Comitis Ioannis a Tarnow Polona, sua amabili sobole utriusque1 herois, hos est patris et soceri ita vivam memoriam expressit, ut cum ambo fuerint praefecti, summi copiarum, et ambo jamdudum mortui sint, tamen intuitu solo Illustrium juvenum ita perculsi, eorum admonemur, ut non ante triginta annos sed nudius tertius eos mortuos esse credamus. Sita est Ostrog ad confluentem fluminum Horin et Vilgia. Urbes eorum ditionis sunt: Ostrog metropolis, Ostrokol, Basilea, Krasylow, Kuczmin, Konstantynow, Ostrokol, Dubno. In Polonia vero Tarnow, Tarnopole, Czerniechow, Przevorsko. Caeterarum non bene recordos. Sed audivi quosdam eorum arces circiter quinquaginta numerare. <…> Ostrokol 51.1.50.7. Antiquis Bassarabei vadum vocatum. <…> Oleszko 50.9.48.12. Sedes quondam ducalis fuit Sienieniorum donativa, ad quam et Zloczow pertinebat, in monte editiori ex quo flu. Bug et Stir oritur.
1
=utrimque.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
57
<…> Oczakow 49. 54. Primarium oppidum Scytharum, sed nostrates Iazlovecii et Sieniavii patriam suam istic fuisse asseverant, Distatque ab ostiis fluminis Buh aliquot milliaribus. Ostr flu. 51. 54. ab oriente, id est, e regione Kiow in Borystenem se infundens. Ovidii lacus 54. 49. inter Hypanim et Tyram, sed vicinior ostiis Tyrae. Cernitur ibi murus quidam plumbo compactus, qui in mare medio milliari porrigitur. Dicuntque Vitovdum eo usque in mare equo descendisse, dominium sibi mares Sarmatici vendicans. Orol flumen ad ostia Borystenis a parte orientali a Taurica. Olssenica flumen Borystenis hic ab ea parte. Obertim 49.5.48.7. non remote a Chotim villa, victoria gloriosissima de Valachis parta concelebrata. Ibi concidit David Sienienius pro patria pugnando, pater hujus Ioannis Sienienii Castellani Leopoliensis. P. <…> Prut flu. 55. 49. A duce quodam eius nominis sic dictum. Hic amnis dissimitat Valachiam. Poprut flu. 49. 45. Ad Sadetiam cum Dunaiec seu Danastro confluit. <…> Preclaw, metropolis quondam Russiae, et socia Kioviae. <…> Przemisl 50.6.45. Potylicz 60.45. Pomorzany 50.3.47.11. Domicilium spectabile Magnifici domini Ioannis de Sienno Castellani Leopoliensis. Arx est eximia ad splendorem et ad propulsandum hostem patriae instructissima, murata et quidem ex integro magna cum arte, opera et sumptibus eiusdem M.1 domini a Sienno. Fuitque haec quondam possessio gentis clarissimae Swinkonum, ex qua stirpe floruit olim Archiepiscopus Gnesnensis. Prodierunt et alii successores viri spectabiles et celebres ex eadem familia. <…> Podnaice 49.11.48.5. Polonne 51.53.5. in confluente fluminum Slucz. <…> Pianini 49. 53. locus judicio senis Bernhardi Pretvicii peridoneus excitandae arci cum propugnaculis contra Scytharum, 1
M.=Magnifici.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
58
immanissimae gentis irruptiones, idque in ipso aditu regionum barbaricarum. Pokucie 50.5.55.5. Significat autem nostra lingua pokucie poenitentiam, eo quod in reatu detentos ad eas regiones Romani in exiliam mittebant. Eos nimirum cives qui turbulentiores videbantur, aut de proditione suspecti. Et hoc vocabant relegationem, aut deportationem. Porro exilium gravior erat mulcta, id quod nostri bannitionem vocant. Pieczymegi sylva 49.8.53. Hic sedes suas Pevcinos veteres habuisse autor est Bernhardus Vapovius. Porohi 49.12.34.12. Prog nostra lingua significat limen. Quia ibi sunt augustiae Borystenis ob rupes quibus coarctatur aqua profluentis et veluti per limen ex alto decidit cum magno fragore. Ultra hoc limen cum milites Kozaki evadunt, jam se securos putant a Scythis. Veteres talia loca Katadupa a sonitu qui e longinquo exauditur, vocare solebant. Inveniuntur tales cataractae et in his magnis fluminibus Istula ad Gnew, Narew, Rheno ad Baden. Forsan Deus veluti fraenum eo modo injicere eis volvit ut cursum eorum retardaret, ne abuterentur sua potentia, supra modum arando terram. <…> Piotrkow 52.8.42.7. ubi obim heroes Poloniae causa comitiorum antiquo instituto conventus agere1 solebant. <…> Przypiecz flu. 52.4.48.6. Pevcinorum coloniae. <…> Pascua Pomarzani 50. 48. In summitate fluminis Kropiecz sita sunt. Pascua Zloczouiensia 50.6.48.4. in summitate scaturiginis fluminis Stripa. Pascua Oczakoviensia 49. 54. inter Oczakoviam et Ovidii lacum. Pikow 51.2.51.9. oppidum. Ploskirow 50.3.49.8. Probito flu. 50.8.52.8. ad Hypanim. Pisczambot flu. 50.9.53. incidit in Hypanim. Ibi etiam est pons Vitowdi. Poromil 51.6.48. ad Styr flu. Podkamienie 49. 47.4. Poltow flumen sub Gliniany. 1
Напевно має бути «aggere».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
59
Q. <…> R. <…> Rozan 54.1.41. <…> Raigrod Rozanka 54.4.49.7. <…> Ropa flu. 50. 43. ad Biecz flu. Rohatyn 49.10.47.6. Russava flu. 49. 51. in Tyram labitur. Libenter haec Russica et Podolica annotamus et curiose perquirimus, quia depopulationes Tartarorum saepe cogunt nos talia perscrutari. Ubi sint1, quid agant, quo tendant. Row flu. 50. 51. incidit in Hypanim. Et ad eius scaturiginem in summitate Bar arx munitissima. Rustavica flu. 51. 52. in Hypanim incidit, ubi insignis vir Stanislaus Strus occubuit, pater istorum, fortiter dimicando cum Scythis. <…> S. <…> Slucko 53. 52. Sedes Illustrissimorum Ducum Slucesium. Principes isti prodierunt ex eadem stirpe ex qua Reges Poloniae Hungariae et Boëmiae originem suam derivant. Adepti sunt autem maiores horum Ducum virtute belli pacisque artibus praerogativas tales et tantas, ut tempore pacis primum locum in Senatu, tempore belli dextram manum tenere, tutelaremque salutis Regiae curam habere promeruerint. Potestque eorum stirpis series hoc ordine enumerari. Olgerus Mag. Dux Litwaniae primam uxorem Iuliam seu Ulianam duxit filiam Ducis Vitepsciensis Russam, religionis Graecae, ex qua suscepit sex masculos, quorum natu maior fuit Vladimirus Dux Kioviensis frater germanus Iagellonis: sed alia matre natus. Ex quo Vladimiro prodiit Alexander quem Rusi Olelko vocant. Hic fundavit civitatem Slucensem triurbem ad flumen Slucz ante annos 150. Ex Alexandro Simeon, ex hoc rursus Georgins qui duxit Thecziniam Comitem foeminam2 lectissimam, ex qua tres 1 2
=sunt. =feminam.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
60
suscepit masculos qui nunc versantur in luce hominum: Georgium, Simeonem et Alexandrum juniorem juvenes heroicis virtutibus suffultos, de quibus usurpari potest illud: Spes altera Romae. Ducatus hic Slucensis hactenus a Geographis et Chorographis suppressus est, quod ego committere nolui, cum sit magnitudine sua effatu dignus. Terminatur ab oriente Borysthene a septemtrione flumine Niemen, a meridie Pripecio, ab occasu parte Magni ducatus Litwaniae. Urbes eius sunt Sluck metropolis. Kopil secundogenitorum à Slucko quinque milliaribus distans. Turecz 15. Petricovice 24. Volkukala 4. Mohilow 50. ab eadem Slucko distat. Alias brevitatis causa omitto. <…> Stir flu. 51.1.42.6. Stirii populi ultra Viennam una cum aliis Slavinis inde progressi esse creduntur. Creditum est antiquis flumen Stir a Tyra scaturiginem suam trahere, quod expresse pictum extat in tabula Grodecii. Sed errorem hunc detexerunt lustratores Regii. Derivant enim Stir ex montibus ad Olesko, unde et Bug et alia complura flumina. Quia tamen ab illa regione decurrit qua Tyra praetermeat, recte Stir, id est a Tyra demanans, literas addita, nuncupatur. Ad hoc flu. sita sunt oppida: Czartorisko, Manaster, Peremil, Beresteczko, Strzemil. Sytomirz 51.11.50.9. Skala alia 50.3.48.7. ad Zbrocz flu. Sbarasz 50.6.48.7. Colonia ducum Sbarasiorum. Floret nunc ex ea gente Palatinus Trocensis. <…> Szatanow fere in via qua itur Kamenecia ex Tarnopole. Septem milliaribus inter utranque1 urbem sita. Sieniava 50.12.40.9. Clarissima colonia Sieniaviorum sedes suas hic habet. Cujus juventus veluti murus objecta contra Tartarorum irruptiones semper sese opponebat. Floruerunt nunc duo Palatini Russiae ex gente, Pater et filius successive. <…> Sczebrzeszin 51.9.46.9. Jurisdictionis Regiae fuit quondam, sed in donativum cessit Demetrio de Goray. Stepan 50.6.50.9. Sokal 51.3.41.8. a quodam Duce Sokal fundata et denominata. <…> Srzyzow 50.7.44.8. 1
=utroque.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
61
Sloczow 50.4.47.8. Amplissima haereditas, ad Olesko quondam pertinebat. <…> Sawran flu. 50.4.51.12. Swinigrod flu. 50.4.55.6. Sedes olim Ducum Rus. Sniatyn 40. 49. Ultima praefectura in ipso aditu Valachiae. Seret flu. 40. 49. Seret 49. 50. civitas. Seret flu. Aliud Seret Podolicum, ad quod est Zalosce, Czerniechow et Hnieziola. Flumini iungitur infra Trebowla. Sarnie pole 50. 52. sunt campi: Vloczysko vocant. Szlak Sunt itinera usitata Scytharum, quibis infestare solent terras Russiae fertilissimas et etiam Podoliam. Et numerantur tres praecipui: unus Kuczmienski, alter Czarny szlak, tertius Valachicus, quos non piget hic describere. Et certe si quid laude dignum praestitit Magnificus vir Ioannes Sienienius in hac lustratione, istud sane quod hecitinera1 accurate descripsit et depinxit numero milliariorum adjecto, non modo utile, sed etiam valde pium opus perfecit. Nam si Imperator Antonius Pius Pii nomen meruit, quod libellum confecit quendam in quo vias descripsit quae ducunt Roma ad nationes barbaricas, ut captivi Romanorum illo aevo scirent et nosse possent qua redeundum sit in patriam, si forte contingeret eis ex manibus hostium sese evolvere: certe non minus encomium2 meritus est noster Ioannes Sienienius, quod hosce3 szlak dicticώs4 in iis tabellis expressit. Audimus enim de multis captivis qui apud Scythas aut Turcas detinebantur, quod cum possent se interdum ex catenis ipsorum evolvere, tamen ob solam ignorantiam itinerum reditus in patriam, maluerunt duriorem morte servitutem perferre, quam profugientes ex ergastulis eorum in solitudinibus oberrare, aut a feris devorari. Porro ex istis descriptionibus lustratorum, quilibet potest sibi notitiam comparare illorum itinerum, ut si forte domino Deo permittente quidpiam tale ei contingat, scire possit quo est egressus
1
Напевно слід читати «haec itinera». Від incomma (encomma). 3 Від hostis. 4 =dictionis. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
62
loco, et quem portum tenere debeat, compendium quaerendo suorum malorum. Kucźmieński szlák. Primo Leopoli ad Szarawka nota sunt itinera. Ex Szarawka 20. milliaria ad vadum fluminis Kuczmien, a quo etiam hic szlak denominatur. A Kuczmien ad Kodima fluminis vadum 10. milliaria, a Kodima ad Sawran 4. milliaria. A Sawran ad Czapczaki 10. milliaria. Inde vero Oczakovium 8. sunt Russica multo maiora quam Polonica. Ideo uni gradui decem milliaria forsan respondebunt. Polonica vero 15. Ista via est compendiosior omnium. Cźarny szlák. Leopoli Sokalum 12. milliaria, Sokalo Luskum ad Stir 12. milliaria, Lusko ad flumen Horin 11. milliaria, ab Horin ad vadum Slucz per Zaszlaw et Polonne 10. A Polonne 40. Kioviam. Eritque a sinistra oppidum Cudniow, a Kiow Kaniovum 16. milliaria. A Kaniow Czerkasium 15. A Czerkasy ad Porohy 12. milliaria. A Porohy Tomakowka 11. Inde Torhovistiam 6. Hic jam Scythae navigiis dilabi solent per sinum Borysthenis usque Oczakovium vel quo lubet. Szlak Walachicum. Per Buczac, Skala, Zynkow, et summitates fluminum Uszyca, Dzwan, Ruszava, inde per Valachiam, aut per campestria littoris Tyrae: milliaria in tabula adscribentur. De custode transituum seu szlak. Hisce transitibus unus speculator vir nobilis expertae virtutis praeficitur, qui vocatur custos trium szlák seu viarum tritarum. Hic per se et per homines industrios et vitae suae minime prodigos vario ingenio naviter motus, et machinationes hostium investigat, et ubi resciverit de hoste, praesidibus arcium et duci belli campestris renunciat1, qui dato signo, recollectis copiis confestim occurrit eosque adoritur. Atque ita Podolii noctes ac dies bello continuo vitam totam transigunt. O viros omni genere premiorum2 dignos. Sina voda 49.10.54.5. Est restagnatio quaedam maris ad ostia Borysthenis. Hac Scythae navigiis subvehere se solent, et tandem in 1 2
Від re-nuntio. =primiorum.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
63
nigra sylva latitare, donec omnes conveniant. Inde a nigra sylva dicitur Czarny szlak. Mare illud est tranquillum et ab injuriis procellarum tutum, ita ut etiam in eo folia nimpheae1 sicuti fit in aliis lacubus parvis excrescant, et supernatent aquae: Et differt Sina voda à mari mortuo, in quo sal veluti glacies tenuis supra aquam innatat, et est admodum subtile. Hoc situm est ad Prekop, ubi illa fossa à mari cernitur ad mare. Sylva nigra 49.12.54.1. Stare Siolo 50.12.42. – ad Gologury. Stripa flu. 50.1.48.5. Tyram versus tendit non procul a Podhaice. Sotharab flu. 52. 54. ad quod Sytomyrz in Borysthenem illabitur. Smotricz flu. 50. 49. ad hoc est Grodek, Kamenec et arx deserta Smatricz. Szarawka 49.8.50.8. in summinate fluminis Uszica. Domicilium fuit Bernhardi Pretvic bellatoris illus clarissimi qui filium reliquit dotibus animi eximiis ornatum. Stolpien 50.8.47.6. Strzemyl 50.8.48.6. Lasczonum qui dicuntur Strzemielecki. Inclaruit jam diu rebus bellicis dominus loci illus Stanislaus Lasc. Sczurovice 50. 47.7. Sluck flu. 52. 50. – oritur non procul à Czarny ostrow, Zbozna Mogila versus. Sula flu. 49. 55. è regione Chorcyca insulae, in quod columnas injecisse dicitur Rex Chobry, non procul à cataractis, sed Zula à Cromero vocatur. Somar flu. 49.1.54.10. Paulo inferius quam Sula. Vide infra in Topographia ostiorum Boristhenis. T. <…> Tur flu. 53.8.53.3. infigniter piscosum. Tustan 46. 49. Oppidum in ipso limite Poloniae et Hungariae. Propterea Tustan significanter, id est, hic siste gradum appelatur. Exemplo noto a columnis et gadib. freti Herculei: Unde symbolum affigitur: NON PLUS ULTRA.
1
Від nympha, ae або nymphaea, ae.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
64
<…> Tur stagnum 51. 42. nobile, ubi Przypiecz flumen scaturit, ad pagum Holowno. Ibidem Turia flu. ubi ratno1. Tismienica flu. 48.6.52. ad Torhovistiam in Boristhenem sese insundens. Torhovistia 48.6.52. significat nostra linqua nundinationes, eò quod ibi negociatorum emporium nobile admodum fuit, dum starent res Russorum et Graecorum. Est et in Valachia aliud Torhovistia. Tarnavatka flu. 49. 52. Tismien flumen 48.6.52. aliud quam Tismienica, nam hoc ad Boristhenem ad Torhovistiam, illud ad Axiacum vel Hypanim. <…> Trebowla 49.12.48.7. Tehinia 49.6.51.6. Arx ad Bialogrodum, quam hoc anno Kozaki Nisovii acerrime oppugnarunt. Tubarcza 48.6.52. <…> Tarnow 50.6.44.11. Domicilium natale Illustrium Comitum a Tarnow. Multa autem memorabilia temporib. Iagellonis et Vladislai tertii gesserunt atavi Tarnoviorum. At Ioannes a Tarnow nostra memoria suae famae splendore praedecessorum suorum lucem superasse2 videtur. Hunc hominem Sigismundus Rex tanti fecit ut post illam memorabilem victoriam de Valacho partam ad Obertinum, binorum grossorum in jugera contributionem publicam ei decreverit, qui honos antea nemini quod sciam habitus fuit. Antiquitate quidem totum genus humanum adaequatum sibi est. Sed si tempus illud respicias quando quis e tenebris emersit heroicis factis, Tarnovii Teciniis hac in parte pares habenrur3. Attamen Thecinii hoc nomine aliquid sibi deberi volunt, quod veluti aborigenes ex stirpe Polonorum prodierint. Tarnovii autem aliunde huc appulerint. Hanc differentiam quidam statuunt. Non ignoro tamen Stanislaum Orichovium, cui in hoc multa debentur, volvisse probatum facere, Lelivam signum Tarnoviorum hic quoque in Polonia, et ex Polonis originem suam traxisse. Tomakowka 49. 54. Insula est in Borysthene, inter Tesmien flumen et Fessinum, quod ex Nigra sylva demanat, ubi Nisovii 1
Мало бути Ratno. =superesse. 3 =habentur. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
65
Kozaki tanquam in arce fortissima habitant confidenter. Etymon Thomakowka a Thomos videtur esse nacta. Nam Thomitanis forsan, ubi Ovidius exulabat, obnoxia fuit. Trhobies flu. ibidem e regione Cerkasy est sita. Thlumacz 49. 49. Tarnopole 50. 48. Tohoro flu. 52. 54. ad quod Sytomirz, Cudniow. Turobin 51.5.44.6. V. <…> Vilgia flu. 51. 50. ad Ostrog decurrit. Vlanow1 51.8.51.8. Scytharum municipium quod Sieniavii fundarunt ad obsequia sua. Nam eis commilitant ubi datur signum. <…> Visnia 50.3.64.2. ubi comitia fuint Russicae nobilitatis. <…> Vidove iezioro 51.6.50.6. Russii Ovidii lacum hunc fuisse dum exularet, asseverant. Est quidem nominum non parva affinitas. At certum est Ovidium in urbe Thomitana ad ostia Danubii exulasse: nisi forte reditus annui istius lacus a Romanis in solatium exilii ei attributi errant. Nam sal Scythicum ex aqua illius lacus conficitur. Vide lib 3. Annalium nostrorum. Vilhora 51.6.50.6. Visniovies 51.10.46.6. in arduo monte. Et est colonia nataleque solum Ducum Visnieveciorum quorum fama et decus bellicarum virtutum implevit Europam, ita ut ubivis etiam in pagis agrestes cantilenis eos celebrent. Locus ibi monstratur pugnae cum Tartaris et victoriae Polonorum. Vhrowsko2 51.9.47.5. Reius in suo libello huius gentis stirpem a Ducibus priscis Russis derivat. Quae sententia comprobari potest privilegiis Urgonis aborigenis ipsorum qui fundavit Wladicatum Chelmensem et pleraque alia. Vinnica 51.1.51.11. praefectura in aditu Scythiae. <…> Vchanie 51. 46. <…> X. <…> 1 2
Ulanow. Ugrowsko.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
66
Z. Zamostia 51.6.46.7. Domicilium vetustae gentis Szariorum, qui nunc Zamoscii dicuntur. Arx fuit vetus in firmissimo loco, et refugium ab incursionibus Tartarorum, parties Castellani et avorum memoria. Nunc demum a fundamento muris eductis, propugnaculis institutis, oppidoque novo adjecto non minus ad elegantiam quam ad sustinendos quo suis hostes ab integro excitata, opera et sumptibus Illustris et Magnifici domini Ioannis de Zamoscie. De hac re luculentius testatur inscriptio tabulae marmoris nigri, frontispicio aedificii ibidem affixa, quam ego describendam curavi. IOANNES de Zamoscie Regni Poloniae cancellarius, exercituumque Dux supremus, et Cracoviensis, Mariemburgensis, Belzensis, Cnissinensis, Mediricensis, Cresoviensique Praefectus. Dum bello Serenissimi Stephani Regis cum Ioanne Magno Duce Moschorum, pro debita in patriam pietate, nec sumptibus, nec laboribus, nec vitae parcit, innati quoque erga patrios lares amoris, hoc monumentum excitari curavit. Zdroiow 50.6.45. Thomae de Zdroihow Capitanei Premisliensis maiorum domicilium natale, qui omnibus bellis Stephani Regis non modo interfuit, sed etiam magna ex parte praesuit, et Oratorem egit ad Christianissimum Regem Galliarum, et ad potentissimum Imperatorem Turcorum. Zalesie 50.4.44.4. Zaslaw 51.3.49.9. Zukow 49.2.48.1. Zelechow 55. 45.5. Locus natalis spectatae stirpis Ciolkonum. <…> Zinkow 50. 50. Arx in Podolia sed neglecta. Zborow 51.4.44.4. Zborow arx murata elegans, estque domicilium natale Magnificorum dominorum de Zborow. Produxit haec domus Senatores magni nominis nostra etate1. Martinum Zborovium Castellanum Cracoviensem animi et corporis celsitudine virum conspicuum, Petrum Zborovium filium eius Palatinum Cracoviesem et Capitaneum, Ioannem Zborovium Castellanum Gnesnensem, qui Praefectus summus copiarum fuit in pugna Dersaviensi, Andream Marsalcum curiae. In summa quotquot novi, et quotquot ex sororibus 1
Від aetas, aetatis.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
67
eorum prognati sunt, omnes ad magnas res genendas nati esse videntur si bellum moveretur, et classicum caneretur contra Christiani nominis hostem. Zolkiew 51.5.44.6. Locus natalis amplissimae stirpis Zolkieviorum, quorum virtus bellica enituit in bellis Prutenicis, et antea Tartaricis, Moschoviticis. Horum nunc columen Stanislaus Zolkievius Palatinus Belzensis eodem aevo fuit. Zydaczow 43. 47. Zary 50.10.41.7 <…> Zabno 50.12.43.10. oppidum. <…> Zula flu. 50.6.50.6. non Sula ad orientalem ripam Borysthenis, ad cujus ostia in confluentem Rex Boleslaus Chobri columnas ferreas pro gadibus1 finium Sarmaticorum post continuas victories victor injecit: ego quoque hic descriptionis hujus finem facio. Descriptio veteris et novae Poloniae cum divisione eiusdem veteri et nova. Adiecta est vera et exquisita Russiae inferioris descriptio, juxta revisionem Commissariorum Regiorum et Livoniae juxta Odoporicon exercitus Polonici redeuntis ex Moschovia […] Sarnicius. – Kraków, 1585.
*
*
*
Киев (Kiovia) 51 град. 12 мин. широты 54 гр. 12 мин. долготы. Древняя резиденция русских князей. И как некогда римляне баснословили о северных и индейских уродах и диковинах, так и русские теперь стараются уверить других о своих чудесах и героях, которых зовут богатырями т.е. полубогами. Они погребены по русскому обычаю в горных пещерах, которыя будтобы, как подземные корридоры, тянутся на огромное пространство даже до Новгорода великаго. Только то несомненно и считается за чудо богомольцами, стекающимися в Киев, что монахи показывают там нетленныя тела князей, которыя благодаря какому-то особому свойству местности (temperamentum loci) остаются без всякаго повреждения много лет. Киевляне относят это к религии и приписывают святости места. В этом городе живет не мало армян также, как во Львове и Каменце. Киев отстоит от Вильны 1
=gaudibus.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
68
90 миль, от Львова 80. Приведу о нем двустишие некоего ученаго поэта: Nomen habet magnum spatiosa Kiowia quondam Cuncta brevi imposito, tu milite prospice forti.1 Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей. – К., 1874. – Отд.2. – С.14.
*
*
*
Покажчик карти Сарматії, разом з містами, горами, річками, лісами, пустелями та іншими знатними місцями, як розташовані та на якій відстані, з наведенням даних про довготу та широту і від елемента до елемента, за образом хреста при боці згаданої карти2, та, як прийнято, стуляючи-розсікаючи, оголошується „A.” „В.” Буг ріка3 53.6.42.8. Коментатори Корнелія Тацита1 народу давнього Кістобоків2 при тій річці Буг називають володіння; 1
Перевод может быть такой: «Обширный некогда Киев имеет славное имя. Хотя в последнее время все придавил храбрый солдат, но все-таки остерегайся.» 2 Мова йде про першу збережену друковану карту Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius, бл.1535-1591), видану 1558 р. у Базелі з дедикацією польському королю Сигізмунду Августу. Основою для неї стала виконана та віддрукована в Кракові 1526-1528 рр. мапа Б.Ваповського «Tabula Sarmatiae, regna Poloniae et Hungariae utriusque Valachiae, nec non Turciae, Tartariae, Moscoviae et Lithuaniae partem comprehendens та Tabula in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus Lithuaniae pars» – перша праця такого роду. До своєї мапи Гродецький додав індекс з 724 географічних назвами. Згодом ця карта була широко спопуляризована виданим Абрахамом Ортеліусом атласом світу «Theatrum Orbis Terrarum» (1-е видання – Антверпен, 1570; до 1612 р. вийшло близько 45 видань). Мапу Гродецького використовував і М.Кромер у «Полонії», іншому підставовому джерелі С.Сарницького. Втім, щодо українських земель, останній явно перевершує поінформованістю твори цих своїх попередників. 3 Мова йде про р.Західний Буг.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
69
тих, які тут осідок від батьків тримати одержали. І звучання імені Кістобоків не дисонує з назвою Буг. Брест3 52.8.47.7. Місто багатолюдне при злитті Бугу та Мухівця в самому трикутнику трикутну фігуру утворює. Бучач4 49.10.48.6. стародавнього та славного роду Бучацьких колонія. В області цій кажуть знаходяться жили золота, які, ніби пісок5, виблискують у воді струмка, що зі скель крутих спадає бурним потоком. Той [пісок] потім поселянами виймається, проціджується та, таким чином, злитки набираються гідні для виготовлення золота, але чимало того через бездіяльність упускається. Похваляється також [Бучач] породистими конями, яких великий достаток табунів численних плодиться самих [по собі]. Звідси прислів’я поширене: кінь Бучацького табуна. Бельсько6 53.6.47.8. Бескідім 49.44. Бескід7 або Бескіди від мешканців зветься. Гори це знатні по той бік Гуменно, з якої річка Тирас8 починається9. Мені здається, це місце давнього народу Бесів 10. Брацлав11 50.10.52.8. Замок, у якому завжди найміцніша залога наявна на сторожі. Це місто звуть Святого Петра, оскільки образ божественний Петра-Апостола за знак12 уживає. 1
Тацит Корнелій (бл.55 – після 117) – римський історик. Кістобоки (костобоки, койстобоки) – вважаються племенем фракійського кореня, локалізуються у Прикарпатті, учасники т.зв. макроманських війн (ІІ ст.), розгромлені вандалами. 3 Сучасне м.Брест у Бєларусі. 4 Нині м.Бучач – райцентр Тернопільської обл. 5 Варіант – «уламки». 6 Більськ (нині Bielsk Podlaski) – місто на Підляшші (на той час повітовий центр). 7 Напевно, мова йде про Карпати взагалі. 8 Дністер. 9 Ріка Дністер бере початок на території Турківського р-ну Львівської обл. 10 Беси – плем’я, яке брало у макроманських війнах разом з кістобоками. 11 Нині Брацлав, містечко Немирівського р-ну Вінницької обл. 12 Себто герб. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
70
Балаклей1 50.2.52. Замка руїни в місці вельми зручному. Утім, Чапчаклей є річки [на якій стоїть] назва. Білгород2 48.10.52.8. Давня назва – Феодосія3. Його при гирлі Борисфена Юпітер поставив4, але заблукав п.5 Кромер з тієї думки спростуванням6. Давній же Білгород на шляху торованому та славнозвісному, який Очаківським звуть. Тут турецькі та скіфські торгівці найпотужніші обози з товарами [водять], які вони своєю мовою Каравани звуть. Відтак, коли наші якимось шляхом захопити бранців намагаються (щоб від них дізнатись, який насправді ворогів задум, як обидва
1
Балаклей (Балаклій) – зруйнований замок. Розташований біля гирла р.Чічіклея (Чапчаклій) правої притоки р.Пд.Буг (є дуже сумнівна версія, що це нині територія с.Баланове Очаківського р-ну Миколаївської обл.). Прикривав шлях на Очаків. Уперше згаданий в ярлику Тохтамиша Вітовту бл.1398 р. Найкращі часи для нього настали після 1442 р., коли Балаклей став ключовим пунктом системи оборони Поділля, створеної власником замку Теодоріком Бучацьким. Після 1447 р., у зв’язку з переходом Поділля під литовську зверхність, підупадає. 1546-1547 рр. тут пробували закріпитись турки. На це місце також претендували спадкоємці Бучацьких – Язловецькі. Польський король (1573-1574) Генріх Валуа обіцяв відбудувати Балаклій, утім, до цього так і не дійшло. 2 Нині м.Білгород-Дністровський. 3 Сарницький плутає його з кримською Феодосією (хоча Білгород справді мав інші давні назви – Тира, Монкастро). 4 Білгород розташований на правому березі Дністровського лиману. 5 Варіант – д.=доктор, себто вчений з докторським ступенем. 6 Вірогідно мається на увазі місце з «Polonia...», де оповідається про Дністер, який за Кромером впадає до Чорного моря, чи радше до озера Овідового, що становить морську затоку під 53 довготи та 4730’ широти біля міста турецького Білгород або Монкастро. У гирлі Дніпра в нього розміщено Очаків. Що саме Сарницький визнає за похибку? Найвірогідніше – розміщення Білгороду в гирлі Дністра, а не Дніпра (як, цілком помилково, у нього самого). Очаків Сарницького, як побачимо нижче, розташовано біля гирла Пд.Бугу. Утім, можливо, йдеться просто про інші градуси довготи-широти, які маємо у Кромера.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
71
[неприятелі], у Туреччині та Скіфії1, поводяться), тоді до того самого шляху рід певних вояків (найлегшого озброєння, для сутичок придатного, яких Козаками звуть) висувають і, таким чином, з подорожніх захопити когось мають змогу та до начальників своїх швидко та квапливо прибігти назад. Але [при цьому козаки] неодноразово назад шию обертають, видивляючись чи ніхто їх слідів не помітив та в погоню за головами їх не кинувся. Дійсно, нерідко кістки не так випадають, як забажав, та часто-густо з ловця роблять бранця. І на запитання, чому ж бо, безсумнівно, ображають Марса2, себе підставляючи, відповідають зазвичай: ‘Добре, кажуть, коли ніякої користі звідти не отримати, якщо молодь часу мого, за тими [мирними] угодами втихомирена3, все таки більш-менш задоволена і то нехай4. У змаганнях це ніби майбутнє є5, якщо, між тим, навіть до рук скіфських потрапляють, ніхто про те не дізнається6’. Був колись Білгород торгівельним поселенням славнозвісним та дружнім7 для наших людей. Бо за часів Казимира8 до Кіпру постійно9 сплавлялись судна навантажені вдосталь подільською пшеницею. Нині, зазвичай, до варварів
1
Себто у володіннях Кримського ханства (скіфи=татари). Варіант – «спосіб ведення війни». Отже, мова йде про традиційні закиди козакам у веденні бойових дій «неправильними», нечесними методами? 3 Себто офіційно змушена дотримуватись миру. 4 До речі, теза про козакування як про заняття буйної молоді могла бути запозичена у татар. Як пише хроніка Гваньїні, у відповідь на скарги польського короля кримському хану за татарський набіг на Україну 1516 р. останній відповів, «що там була одна тільки молодь із зіпсованою честю, а їх він не міг стримати», див.: Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії. – С.428. 5 Себто моделювання майбутніх воєн. 6 Себто за це не звинуватять у порушенні миру. 7 Варіант – «доступним». 8 Казимир IV – великий князь литовський (з 1440), король польський (1447-1492). 9 Варіант – «аж до Кіпру». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
72
лише полба за течією1 річки сплавляється до Білгорода і це не без серйозної небезпеки для життя. Баня Вітовтова2 50.55.6. Нині джерельце лише гарне, де, зазвичай, вояки військовий стан мають та тіла відновлюють. Знаходиться й укріплення там вітчизняне3 зруйноване. Мост Вітовтов4 50.55. недалеко від Бані. Березов5 50.3.45.2. Белз6 50.3.45.2. Повітовий центр7 королівства. Буськ8 50.11.47.6. Повітовий центр королівства. Брусилів9 52.54. при Борисфені між Коростишевом та Києвом. Бар10 50.50. Замок найукріпленіший, у пам’ять відповідному на батьківщині солодкій, від королеви польської Бони Сфорца, на самому доступі11 скіфському зведений. Завжди там залога сильна стоїть та старостою дають мужа випробуваних чеснот. Нині староством тим урядує найвищих похвал Миколай Бучацький12.
1
Дослівно – «нахилом». Місцина на правому березі Дніпра біля о.Тавань, залишки литовської митниці. 3 Варіант – «чужоземне». 4 У районі сучасного м.Первомайськ на Пд.Бузі. «Не далеко» це хіба по міркам Дикого Поля. 5 Нині Brzozów у Польщі (давній Сяноцький повіт). 6 Нині Белз, місто Сокальського р-ну Львівської обл. 7 Дослівно – «обласний центр». Можливо також, що контекстний переклад – «староство». 8 Нині м.Буськ, райцентр Львівської обл. 9 Нині м.Брусилів, райцентр Житомирської обл. 10 Нині м.Бар, райцентр Вінницької обл. 11 Варіант – «проході». 12 Мова йде про Миколая Творовського-Бучацького ( 1595). Походив з родини спадкоємців (споріднення за жіночою лінією) по вигаслим Бучацьким, кам’янецький підкоморій (1570-1592), барський староста (1571-1588). 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
73
Базилея Руська1 50.40. від Василя, князя Острозького, закладена. Розквітла вона за наших часів. Був [В.Острозький] сином того Костянтина войовника. Бакота2 50.6.50.6. Бoг ріка3 50.52. Аксій загалом стародавніми звалася, деякі Гіпанісом уважають, ґрунтуючись, як стверджують, на думці Геродота, але [цьому] суперечить Птоломей, який Гіпаніс розміщує з цього боку Борисфену4 в напрямку Таврії та Меотиди. Витікає трохи вище Меджибожа та трохи нижче гори, званої Збожна могила. Омиває Хмільник, Вінницю, Брацлав та потім швидко плине через степи [і такі] урочища проминає: Кучмань, міст Вітовтів; урешті-решт, потужним, через дикі степи пустельні, до Евксинського Понту, звеличувати море, докочується. І правильно спростовано від величного мужа Яна Сененського, каштеляна львівського, помилку деяких наших часів Хорографій5, які Буг наш обрізують, у Борисфен перетворюючи6. У чотирьох милях від гирла Борисфена в Лиман, затоку Евксинську, себе ховає. Але чому річку цю Буг і Божек давні називали? Можливо тому, що річки за божества древні люди пошановували (в той час, коли племенами жили). Біла Церква 51.53. при річці Рось, від Києва 15 миль або трохи далі. Часто сюди скіфи навідуються, як пси, заглядають на кухню7. Руська миля є набагато довша за польську. Тому не 1
Базалія – нині містечко Теофіпольського р-ну Хмельницької обл., засноване кн.В.-К.Острозьким у 1570 р. 2 Історичне містечко (згодом селище, 1981 р. затоплене водами водосховища) на території сучасного Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Наразі збереженим лишився хіба скельний Бакотський монастир. 3 Південний Буг. 4 Зауваження про «цей бік Дніпра» у Сарницького, здається, стало стосується Лівобережжя. 5 Хорографія – дослівно з грец. місцеописання. 6 Під цими хибними «хорографіями», напевно, слід розуміти «Polonia...» М.Кромера, яка справді велить Пд.Бугу впадати до Дніпра недалеко гирла останнього. Те саме бачимо і на мапі Гродецького. 7 Варіант – «заглядаються на стіл (з їжею)».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
74
дивуйтеся, навіть якщо розмір закруглень тут не відповідає повсюдно [прийнятим]1. Брід Басарабский, дивись Остропіль. Божек річка2 50.6.49.6. Між злиттям Бугу та Божека, ніби Месопотамія3, стоїть Меджибіж, як справжнє значення [слованазви] самого міста показує. „C.” Кросно4 50.44. Кам’янець5 49.5.49.4. замок найукріпленіший, у напрямку Валахії. Він, як мешканці заявляють (через те, що від природи є місцем чудесно укріпленим – спочатку скелями, а [потім і] річкою Смотрич), самою Божою рукою створений був. Про це, зрештою, таким чином писано: Хоча високими мурами Кам’янець оточений, Утім, якби навіть з колосся їх зроблено, того багато не вистачало б догледіти.
Кам’янець другий6 замок мурами захищений і гарний, за півмилі від Кросна. Качібей7 48.55. замок давній зруйнований, при узбережжі Овідієвого озера. Був Польською торгівельною факторією широкознаною, де сіль складалась морська. Стародавні згадують цей порт при Евксині. Пліній8 зве Катізос поміліонес1. 1
Здається, саме тому Сарницький далі вказуватиме «руські» відстані, коли у нього буде така можливість, подвійно – за Гваньїні та за «королівськими люстраторами» (підрахунками Я.Сененського 1576 р.). 2 Бужок – невеличка річка, ліва (північна) притока Пд.Бугу, при її гирлі розташований Меджибіж (нині містечко Літинського р-ну Хмельницької обл.). 3 Себто Межиріччя. 4 Кросно (Krosno) – місто у давньому сяноцькому повіті, нині територія Польщі. 5 Нині м. Кам’янець-Подільський – райцентр Хмельницької обл. 6 Мова йде про гірський замок Кам’янець у с.Одриконь (Odrzykoń) поблизу Кросна, збудований у готичному стилі (перша згадка 1348 р.). 7 Хаджибей – замок-попередник Одеси. 8 Пліній Старший або Гай Пліній Секунд (23-79) – давньоримський вчений, автор авторитетних історичних та природознавчих праць.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
75
Бо в давнину, запевняють, людці короткого зросту це місце воювали зі стінобитними машинами; те письменники переповідають2. Комарно3 49.11.46.6. Козібеле4 49.5.47.7. Червоне5 40.5.46.6. Клевань6 51.10.48.5. Хмільник7 51.2.50.6. укріплення проти скіфів у напрямку Бугу. Урядує нині староством цим [муж] найвищої похвали, Якуб Струсь8. Міцний духом і тілом, батьків та дідів пам’яті славнозвісної, він, загалом, уже давно звернув на себе увагу. Чорторийськ9 51.9.48.5. при гирлі річки Стир. Чорнобиль1 52.53. Сарницькому могли бути відомі досить недавні перевидання творів Плінія: «Historia mundi» (Basileae, 1530), «Historia naturalis libri XXXVII» (Venetiae, 1507; Parisiis, 1511; було і ще кілька наступних перевидань, які також могли бути приступні Сарницькому). Інформація в обох про цікаві Сарницькому терени (розділи про Фракію та про Скіфію-Сарматію etc.) практично ідентична. 1 Напевно, йдеться про Catizos-Pygmaeorum – плем’я пігмеїв-карликів, яке згадується у Плінія у розділі про Фракію (це книга ІІІ, розділ ХІ «Historia mundi» або книга IV, розділ ХІ «Historia naturalis libri XXXVII»). Що так звалося причорноморське місто у давньоримського енциклопедиста немає, це цілком на совісті Сарницького. 2 За Плінієм катізос-пігмеї втекли від «журавлів»-стінобитних машин. 3 Комарне – нині місто Городоцького р-ну Львівської обл. 4 Якщо орієнтуватись на мапу Гродецького, то йдеться про Чешибіси, з 1597 р. – Єзупіль (нині містечко Тисменецького р-ну ІваноФранківської обл.). 5 На мапі Гродецького є Червоне біля Язлівця, отже, можливо, йдеться про сучасне с.Бережанського р-ну Тернопільської обл., але топонім надто поширений аби твердити напевно. 6 Клевань – давня маєтність кн.Чарторийських, нині містечко Рівненського р-ну Рівненської обл. 7 Хмільник – нині райцентр Вінницької обл. 8 Струсь Якуб ( 1589) – староста хмільницький, герой прикордонної війни з татарами. 9 Нині с.Старий Чарторийськ Маневицького р-ну Волинської обл.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
76
Красилів2 50.50. при витоках річки Горинь. Костянтинів3 50.50. є містами князя Острозького: Костянтинів, Базилея, Красилів, Кучмін у кордонах Волині, які йдуть у напрямку Меджибожа, майже на одному шляху. Чорний Острів4 50.50. Катаракти 51.55. п’ятдесят миль від Канева, дивись гасла Пороги та Борисфен. Царевгай 50.49. Це знатний гай та гадаю той, який Птоломей звав гаєм Діани5. Неподалік від Синяви, недалеко звідси бере початок річка Ікава. Церква6 50.46. шість миль від Львова. Коменча річка7 49.56. Річка з протилежного берегу [біля] Тегині в Тиру впадає. Черняхів8 49.12.48. Недалеко від витоків річки Збруч. Але визнається дещо вужчою тут на вигляд, аніж у в тих розлогих степах широких, досягши повноводдя. Коломия9 48.2.48.1. Коломия, за назвою, уважалась майже за колонію10, бо вірили колись від римської колонії вона [та назва] виведена. Про цю справу звертайся до книги 3-ї історії нашої. 1
Нині мертве місто в Іванківському р-ні Київської обл. Нині м.Красилів, райцентр Хмельницької обл. 3 Нині м.Старокостянтинів – райцентр Хмельницької обл. 4 Нині містечко Чорний Острів Хмельницького р-ну Хмельницької обл. Менш вірогідно, що йдеться про однойменне село Жидачівського р-ну Львівської обл. 5 Чергова фантазія Сарницького. 6 За координатами, це десь поблизу Глинян. 7 Мова йде про річку Кам’янку (польські варіанти назви Kamieńcze, Kamionka) – ліву притоку Дністра (гирло з м.Кам’янкою, заснованим на початку ХІХ ст., вірогідно на місті давнішого поселення (є на мапі Боплана), знаходиться в 50 км нижче Ямполя на території сучасної Молдови). 8 Напевно, мова йде про сучасне с.Черняхів Зборівського р-ну Тернопільської обл., яке, утім, розташовано у верхів’ях не Збруча, а Серету (який протікає поруч і майже паралельно). 9 Коломия – нині райцентр Івано-Франківської обл. 10 У тогочасній транслітерації латинських назв «m» і «n», буває, вживано як взаємозамінні. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
77
Хіба ще, можливо, від Коломана, короля галицького, імені постала. Виробляють там сіль, якої випарів [немов] тухлих яєць сморід, більший за досить приємні пахощі від жарення та горіння1. Цього часу Венериного посту2, з’ясування пори найкращої для їжі доводить звичайно, [що] лише з вечірньої зірки світлом радісним пригощаються зазвичай3. Крупа4 51.9.50.6. там само річка Крупа однойменна з тією, яка в Словаччині є5, з котрої Лех у Польщу прийшов один з братом, Чехом званим. І, можливо, мешканці [того] місця в Словаччині, прийшовши з [боку] Русі, батьківщини солодкої пам’ять створили, річки назву до вітчизни Леха пересадивши. Черкаси 51.4.54.12. Черкаси кажуть є рештками давніх Кимврів, яких Гомер Кіммерійцями кличе. Ім’я, безперечно, пов’язане є [з тим]. Релігія в них6 здебільшого Магометанська.
1
Себто сморід забиває запах від багаття, на якому випарюється сіль. Місяць Венери – це квітень, отже мова про Великий пост. 3 При чому тут Коломия я не второпав (здається, у автора спрацювала проста асоціація сіль – їжа/час для їжі). 4 Топонім неясний, але за координатами та згадкою можливих переселенців з Русі, мав би бути близько українських теренів. На мапі Гродецького Крупа показана на Волині (де мав би бути сучасний Гощанський р-н Рівненської обл.). Можливо також, йдеться про Крупе (Krupe), сучасне село під Красноставом у Польщі (тут був ренесансний замок знаних Сарницькому холмських Оріховських). Поруч річка Круп’янка (Krupianka), права притока Вепши (Wieprz), правої притоки Вісли. 5 Напевно, це невеличка р.Поток Крупа, яка, зливаючись з Потоком Гіньчовим, утворює річку Попрад (Східна Словаччина), що належить до басейну Вісли. Утім, якщо Slavonia це не Словаччина, то може йтись і, скажімо, про річку Крупа в Хорватії тощо. 6 Тут мова йде явно про черкасів-черкесів узагалі, себто як тих що мешкають у наддніпрянських Черкасах, так і у власне Черкесії на Північному Кавказі. А північнокавказькі черкеси на той час уже справді були ісламізовані. Отже, популярне ще з ХІХ ст. (здається, з подачі П.Куліша) твердження, що Сарницький уважав мешканців Черкас або й попросту українських козаків за, здебільшого, мусульман є цілком хибним. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
78
Жінки, майже як чоловіки, війни обов’язок у них приймають1. Відстань від Києва, згідно Гваньїні, 27 миль, а, за королівськими люстраторами, лише близько 15. Чуднів2 51.12.53.1. при легкому простуванні на Київ. Від Львова 17 миль. Хортиця3 50.54. Острів у руслі Борисфену, славного героя Вишневецького військове господарство. Там бо осідок та опорний пункт свій міцний заклав. Розташований від Києва 44 милі, трохи нижче гирло річки Тисмениця. Чернігів 51.55. річка по цей 4 бік Борисфену Десна з району Києва при якій розташований замок Московітів підкріплений залогою5. 30 миль від Києва, як Гваньїні нотує, люстратори подають 24. Хотин6 49.8.49.8. Замок найсильніший на самому підступі до Валахії, суперник Кам’янця7, який є під владою польською. Тому Петро8, волоський воєвода, кажуть, звичайно твердив: або ти, Кам’янець, Хотин наш, або Хотин Кам’янець поглине. Чапчаклій9 50.2.52. Згадана річка має поруч свіжі руїни найукріпленішого замку Балаклій, який, якщо належною залогою укріпити, то найміцніша оборона для перешкоди Перекопцям переправлятись через Гипаніс була б. І особливо, 1
Найвірогідніше йдеться не про реальних черкесів-черкасців, а про уявних кимврах-кіммерійцях, до яких припасовані античні вістки про амазонок. 2 Чуднів – райцентр Житомирської обл. 3 Існували острови Велика Хортиця та Мала Хортиця. На о.Велика Хортиця, у межах сучасного м.Запоріжжя, розташований відомий Національний заповідник Хортиця. 4 Лівий. 5 Варіант – «сильною залогою». 6 Хотин – нині райцентр Чернівецької обл. 7 Варіант – «що намагається не поступатись Кам’янцю». 8 Напевно, мова йде про дуже амбітного Петра IV Рареша – молдовського воєводу (1527-1538 і 1541-1546), хоча, за часом, це може бути і сучасник Сарницького: Петро V Кульгавий (іноді в літературі згадується і як Кривий, займав господарський престол у 1574-1577, 1578-1579, 1582-1591 рр.). 9 Тепер Чічіклея – права притока Пд.Бугу, недалеко лиману.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
79
якщо, у свою чергу, при річці Русава1, у місці тому, звести замок відповідний та від численних багатолюдних набігів захист новий виставити. Ці, повторю, два замки, на відстані не більш як 20 миль один від одного, один при Тирі навпроти Тегині, другий – напрямок гирла Гипанісу, якщо добре прикриють, то цілий обшир цього трикутника від Очакова, ніби дві колони, вони стовпами з рівними один від одного відстанями, чудову безпеку нададуть, як порада приписана люстраторів найдосвідченіших рекомендує. Про цю справу дивись гасла Русава, Балаклій та Гродисько2. Відстань Чапчаклея від Очакова вісім миль або дев’ять, як люстратори ті занотували. Чорний ліс3 49.12.50. Інша назва лісу – Печеніги4. Є ще Чорноліс другий – у селі Кохановського-поета5, у Сандомирській провінції. Хорбоп6 51.3.48.5. При витоках річки Встеч, недалеко від Луцька. „D.” Дзвіх7 52.12.51.6. 1
Русава – ліва притока Дністра. Довжина 78 км, тече глибокою (до 120 м) долиною, яка у пониззі розширюється. Біля гирла Росави розташоване добре відоме згодом м.Ямпіль, але пропоноване люстраторами місце для нового замку (Гродисько?) вірогідно знаходилося у верхів’ях річки, де зручно було перегородити шлях вододілами приток Дністра та Пд.Бугу. 2 Про Гродисько жодної додаткової інформації, крім згадки самого топоніму Сарницький не навів. 3 Великий лісовий масив, залишки якого досі відомі навколо м.Чигирин. Далі Сарницький ще двічі виводить його під окремими гаслами, вірогідно, він мав кілька згадок про цей ліс з різним правописом та координатами. 4 Див. нижче окрему статтю Печеніги. 5 Кохановський Ян (1530-1584) – польський поет та літературний класик. 6 Вірогідно, це Хорлупи біля Олики, нині село Ківерецького р-ну Волинської обл. Розташовані у верхів’ях річки Конопельки (Встеч Сарницького?) правої притоки Стиру. 7 Можливо, йдеться про р.Здвиж, притоку Тетеріва, притоки Дніпра. На ній існувало давньоруське місто Здвиженськ, досі є с.Здвижка (є
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
80
Дунаєць річка1 55.43. Цю річку одні Данаструм, інші Вісклам звуть за Прокопієм2. Бо з цього місця тече вона у Сцепусіо3, де Гепіди 4 давня готська нація осідки свої мали головніші, свідок – той самий Прокопій. Дукля5 50.3.43.5. Птоломей сюди також місце ставить дуклеотів6 народу, [що з його] звучанням зовсім не дисонує. Дубецько7 50.6.43.2. Колонія давнього роду відомих шляхетністю СТАДНИЦЬКИХ, [з] резиденцією в Змігроді. Тих гербом є річка Среняви8. Утім, на цій річці, її торкнувшись течії, втікають вороги вітчизни. Тому правильно від ученого ця перемога оспівана була в такому двовірші. Діяльні грізні володарі, які перемагають ворогів, Самі до річки такі знаки несуть.
поруч й інше село з назвою Містечко та залишками давніх фортифікацій). 1 Річка Дунаєць (Dunajec), права притока Вісли. 2 Прокопій Кесарійський (490-562) – видатний візантійський історик. Напевно, мова йде про його працю з історії війн імператора Юстиніана І (527-565) з вандалами, готами та персами (первісно у 7-ми книгах – про походи до 551 р., згодом додана 8-ма книга довела оповідання до 553 р.). Сарницький міг користати з відносно недавнього базельського перевидання цієї праці: «De rebus Gothorum, Persorum ac Vandalorum libri VII» (Basilaea, 1531). 3 Сучасне Спішське Підграддя (Шепешвар) – місто у східній Словаччині (Пряшівщина). 4 Гепіди – східногерманське плем’я, яке мешкало між річками Савою, Дравою і Дунаєм (у його середній течії). 455 р. стало федератами Римської (Візантійської) імперії. 567 р. підкорилися аварам. 5 Нині місто Dukla в Польщі недалеко Кросна. 6 Мається на увазі античне м.Дукля (Doclea, Diocleia) у сучасній Чорногорії, зрозуміло, тут Сарницький просто зачарований співзвучністю двох топонімів. 7 Нині м.Дубецько (Dubiecko) в Польщі, терени давньої Перемишлянщини. 8 Шренява (Сренява) – польський герб (із зображенням звиву річки у вигляді зворотної літери „S”). До нього належали і Стадницькі.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
81
Добравода1 50.9.40.6. Дрогобич2 59.8.47.8. Долина3 49.4.47.8. Споріднена є, за значенням, з іменем Поділля. Утім, область ця при тій долині розташована, від якої і названа Поділлям. Виноградні лози тут можна саджати та вино отримувати як у Кассовії4 вищезгаданій. Дурисько5 51.7.48. Дорогобуж6 51.8.36.6. Дунаїв7 50.4.48.3. Двоклічвич8 49.10.49.10. Дашів1 49.6.34. 1
Можливо, йдеться про сучасне с.Доброводи Збаразького р-ну Тернопільської обл. (в Україні існують й інші однойменні поселення, але їх згадка менш вірогідна). Інший вірогідний варіант – с.Добровода у Свентокшицькому воєводстві у Польщі (давня маєтність краківських єпископів). 2 Нині м.Дрогобич, райцентр Львівської обл. 3 Напевно, мова йде про сучасне м.Долина Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. Засноване воно перед 1443 р., магдебурзьке право отримало 1525 р. 4 м.Кошице (сучасна Словаччина). 5 На мапі Гродецького біля волинського Ковеля. Напевно, йдеться про сучасне містечко Турійськ – райцентр Волинської обл. 6 За координатами це мало бути відоме місто на Смоленщині (нині райцентр Смоленської обл. Росії), але слід мати на увазі, що на мапі Гродецького показаний і волинський Дорогобуж – нині сільце в підпорядкуванні Горбаківської сільради Гощанського р-ну Рівненської обл. 7 Топонім неясний. Може йдеться про сучасне с.Дунаїв Кременецького р-ну Тернопільської обл., але воно тоді ще, здається, звалося Денятин (згадка 1545 р.). Отже, вірогідніше, мова йде про подільське м.Дунаївці, знане з 1403 р., нині райцентр Хмельницької обл. Здається, само воно й показане як Дунаїв на мапі Гродецького. 8 За мапою Гродецького – нижче Кам’янця-Подільського, у гирлі Смотрича. Напевно, мова йде про сучасні сільця Кам’янецьПодільського р-ну Хмельницької обл. Цвіклівці Перші (підлегле Рудській селищній раді) та Цвіклівці Другі (підлегле Устянській селищній раді).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
82
Дромус Ахілла2 54. Тут себе герой славнозвісний тренувати мав звичай. Дунаїв3 49.11.47.6. при злитті Кропеча4 та річки Ліпал5. Дзван річка6 49.51. до Тири впадає. Є замочок самотній7 Дзван, князя Острозького оселя8. Дубровиця9 52.51. Вище злиття Случі та Мохору10 річки. Дслна річка11 50.54. річка за12 Дніпром, у районі Хортиці острова. Давидів13 52.50. у самому злитті річок Прип’яті та Случі поселення.
1
Мова йде про давній причорноморську фортецю-порт Дашів над Чорним морем. На мапі Гродецького показана трохи вище Очакова, з правого боку при впадінні Пд.Бугу в Дніпро. 2 Дромус Ахілла – у перекладі з давньогрец. біг (або бігова доріжка) Ахілла – зазвичай цей топонім пов’язують з Тендерівською косою та о.Левка у Дніпро-Бугському лимані; інший (менш вірогідний) варіант – знаний о.Зміїний на Чорному морі. 3 Давне містечко-резиденція львівських католицьких архієпископів. Відоме з 1386 р. Нині с.Дунаїв Перемишлянського р-ну Львівської обл. 4 Мова йде про р.Коропець, ліву притоку Дністра. 5 Мова йде про р.Золота Липа, притоку Дністра. 6 Сучасна річка Жван, ліва притока Дністра. На ній стоїть однойменне село Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл. (напевно, спадкоємець нижчезгаданого замочку). 7 Варіанти – «покинутий, безлюдний, пустельний». 8 Варіант – «гніздо, лігво». 9 Нині м.Дубровиця – райцентр Рівненської обл. (пов’язана з кн.Гольшанськими-Дубровицькими). 10 Напевно, мова йде про р.Хомора, Дубровиця справді значно вище її злиття зі Случчю, власне на р.Горині, недалеко впадіння в неї Случі. 11 Топонім неясний. Примітних лівих приток Дніпра зі скільки-небудь схожою назвою я не виявив. Найпримітніша річка в цьому районі – це Кінська (Кінська Вода). 12 З лівого боку. 13 Нині м.Давид-Городок у Бєларусі (здається, Сарницький вважає Горинь притокою Случі, а не навпаки, як нині; тому в нього Случ, а не Горинь зливається з Прип’яттю).
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
83
Десна річка з регіону Києва 51.55., при якій два замки московські – Чернігів та Путивль; тільки 24 милі від Києва відстань. „E.” „F.” Фульштин1 59.45. Назва є Німецька. Бо багато імен німецьких не лише міст, але навіть видатних шляхтичів у цьому підгірському регіоні. З цієї справи причини, в інші місця на місць [назви] поширюються. Бо є Фульштин осідком родовим давньої родини Гербуртів, з яких наших часів троє в сенаті королівському засідали. На щиті [гербовому] роду є три меча, у яблуко вістрями устромлені. „G.” Гродек2 50.2.46.10. Гологори3 50.2.47.4. поселення між горами, як і за положенням, імені етимологія вказує. А розташовують у цих горах, які від Львова аж до Волині тягнуться, певкінів4, згаданих Птоломеєм. Глиняни5 50.3.47.1. п’ять миль від Львова. Гродек другий1 49.7.48.3. При річці Гнезола та Тирі оселя Гербурта з Деділова2 – мужа найславнішого, підкоморія кам’янецького.
1
Напевно, йдеться про давній Фельштин сучасну Скелівку – село Старосамбірського р-ну Львівської обл. Утім, був і інший Фельштин, сучасне с.Гвардійське Хмельницького р-ну Хмельницької обл. (можливо він і мається на увазі Сарницьким як приклад поширення назви). 2 Топонім неясний, за координатами центральна Польща (а тут може бути чимало варіантів), наводимо його, бо далі згадані цікаві нам Гродек другий і третій. 3 Нині селище Гологори Золочівського р-ну Львівської обл. 4 Певкіни (бастарни) – плем’я (останні століття до н.е. – перші століття н.е.) змішаного кельто-германського (за іншими даними сармато-фракійського) походження. Мешкало у гирлі Дунаю та західних Балканах, згодом почасти посунуло у бік східних Карпат. 5 Нині містечко Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
84
Гродек третій3 50.49. У верхів’ях річки Смотрич та єдиний з них4, званий Солоним Гродком. „H.” Галич5 49.5.47.6. Галичан галатами6 інші буває оголошують, [як] у двох блаженних Апостолів записано, але вони не виглядають правдоподібно: хіба лише випадково частина тих, відірвавшись, у цих місцях застрягла. Але виглядає вірогідно, що галлів рештки місцю ім’я передали. Бо не далеко усе таки кордони Скордиськів7 союзу [племен], які галльського роду були. Балдуїн же галл перед двохсотим роком Імперію східну окупував8. І можливо, що якось частина війська цього, скорочена поразкою, у тому місці собі шукала притулку. Але галичан ім’я до Балдуїна невідоме, як очевидно із серйозних історій польських. Королі Галицькі короновані таким порядком перераховуються: Коломан, зрозуміло, далі знову Данило син Романа, який при Завихвості нещасливо бився. Лев, зрештою, третій, засновник міста Львова. Для поширення ж слави Місця, Людовик, якого наші Луїсом звуть, Король Польщі та Угорщини, резиденцію архієпископську в тому самому Галичі поставив, яку згодом Львову за найрозумнішою порадою передано було. Битв чимало при Галичі, положенням місця славнозвісного, точилося; найбільша ж – найпереможнішого 1
Можливо, йдеться про сучасне м.Городенка – райцентр ІваноФранківської обл. (щоправда річка Гнезна, притока Серету, притоки Дністра дещо в сторону від неї, серед відомих маєтностей М.Гербурта Городок відсутній). 2 Напевно, мова йде про Гербурта Миколая з Дедилова (бл.1544-1602) – на той час підкоморія галицького (з 1581 р.), згодом воєводи руського. Можливо, тут його сплутано з батьком Яном, який справді був підкоморієм кам’янецьким. 3 Нині м.Городок – райцентр Хмельницької обл. 4 Мова йде про три згадані Гродки. 5 Нині м.Галич – райцентр Івано-Франківської обл. 6 Галати – назва малоазійських кельтів ІІІ ст. до н.е. – IV ст. н.е. 7 Скордиськи – кельтське плем’я в Іллірії. 8 Напевно, мова йде про Болгіоса – вождя кельтів, які 280 р. до н.е. розгромили Македонію.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
85
короля Кривоустого1 поразка пам’ятна, яку потім знеславлений Казимир Другий2 перемогою над частиною Русі перекрив. Там само отримують камінь алебастр – дуже гарний, так що білизною своєю навіть Фрігії3 [мармур] перевищує, як виглядає. Вивозять його звідти до Німеччини та інших країв віддалених. Гуменно4 49.8.44.11. Гиппаніс річка 50.52. Дивись гасло Буг. Ходоров5 49.44. Озеро де славне. Гнезола6 49.48. Витікає при Баворові7 та при Гродку8, впадає до Тири. Теребовля при цій річці розташована. Головня вілла9 „I.” Ягель10 49.5.44. Язловець11 49.45. Замок добрими мурами опасований, у напрямку Валахії, між річкою Стрипою та Гнезолою. І є оселею вітчизняного стародавнього роду Язловецьких, якого головою за
1
Болеслав ІІІ Кривоустий (1102-1138) – польський король. Звідки походить інформація про поразку Болеслава Кривоустого під Галичем неясно. 2 Казимир ІІ Справедливий (1177-1194) – польський король. Вірогідно, йдеться про часи війн за галицький престол по смерті Ярослава Осмомисла в 1187 р. 3 Район давньої Трої на Близькому Сході (славний своїм мармуром). 4 Вірогідно, сучасне с.Гуменець (Humieniec) – 4 км від Старої Солі, 6 км від Самбора. 5 Нині м.Ходорів Жидачівського р-ну Львівської обл. 6 Мова йде про річку Гнізну – притоку Серета, притоки Дністра. 7 Нині с.Баворів Тернопільського р-ну Тернопільської обл. Лежить над р.Гнізна. 8 Тут вищезгаданий Гродек другий (Городенка?). 9 Можливе пов’язання з волинськими князями ГоловняОстрожецькими? Див. також Головно (Holowno) при гаслі Тур озеро. 10 Якщо орієнтуватись на мапу Гродецького, то це має бути сучасна Ягільниця – село Чортківського р-ну Тернопільської обл. Воно відоме з 1448 р., як містечко – з 1518 р. Володіння Лянцкоронських. 11 Нині Яблунівка (до 1947 – Язловець) – село Бучацького р-ну Тернопільської обл.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
86
наших часів воєвода руський1 був; він посольство відправив до турецького султана з великою похвалою для себе та Речі Посполитої. Роду свого славу примножив Язловецький, староста снятинський2, розгромивши та полонивши воєводу волоського. Стосується це року благого 1582. Ярмолниці вілла3 50.50. Іскава річка4 50.48. Де і Дубно. Ікава5 50.50. Де Сенява6 Сенявських. „K.” Коден7 Клецьк8 53.7.50.1. місце знатне знаком перемоги над татарською стороною9. Красностав10 51.8.56.6. де Казимир – найгосподарніший король – рибний ставок величезний заклав, від якого й ім’я місту надане.
1
Язловецький (Монастирський) Юрій (Єжі) (перед 1510-1575) – воєвода руський, гетьман великий коронний. Його посольство до Туреччини відбулося у 1564 р. 2 Язловецький Миколай (бл.1550-1595) – староста снятинський, другий син Ю.Язловецького. 1582 р. піймав та доставив до Львова воєводу молдавського Янкулу (Ян V Сас, 1579-1582), який пробував без дозволу проїхати через землі Речі Посполитої до цесарської Угорщини. 3 Йдеться, напевно, про сучасне містечко Ярмолинці на Поділлі (засноване 1400 р., магдебурзьке право отримало 1455 р.), нині райцентр Хмельницької обл. 4 Мова йде про річку Ікву притоку Стиру. 5 Мова йде про річку Ікву притоку Пд.Бугу. 6 Нині містечко Стара Сенява, райцентр Хмельницької обл. 7 Йдеться про замок Сапег Кодень (Kodeń) на південний захід від Бреста, нині з польського боку кордону. 8 Нині місто Клецьк Мінської обл. у Бєларусі. 9 Битва 5.VIII.1506 р. литовського війська під проводом кн.М.Глинського з кримськими татарами. 10 Нині Krasnystaw у Польщі (Люблінське воєводство) – замок закладений королем Казимиром ІІІ після 1366 р. поруч давньоруської фортеці Щекарів, права міста отримав у 1394 р. Останнє розвинулося
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
87
Каменіум1 51.12.47.2. Кропивна річка2 53.51. У цій річці московіти після поразки оршенської потоплені були. Копил3, місто в слуцькому князівстві, друга резиденція родова [князів Слуцьких]. Кременець4 50.9.54. Замок опасований стінами, який Януш, єпископ познанський5, звів у місці найміцнішому. Куропатники6 49.12.48.12. Кропеч річка7 49.48. Впадає до Тири при поселенні Кропеч. Кучманія річка8 50.5.50.6. Дивись однойменний шлях. Впадає до Аксія або Бугу між Винницею та Брацлавом, з іншого берега, 50 миль від Львова та [ще] трохи. завдяки положенню на шляху Львів-Люблін. 1490-1826 рр. – резиденція католицьких холмських єпископів. 1 Можливо, мова йде про сучасне м.Камінь-Каширський (за часів Сарницького – Камінь), райцентр Волинської обл. 2 Річка Кропивна – права притока Дніпра в районі м.Орша в Бєларусі. Місце знаної Оршанської битви 1514 р. 3 Місто Копил (Копиль) у Мінській обл. Бєларусі. 4 Місто Кременець – райцентр Тернопільської обл. 5 Мова йде про Януша – позашлюбного сина короля Сигізмунда І, єпископа віленського (з 1519 р.), познанського (з 1536 р.). Він володів Кременцем з 1533 р. і доклав рук до його укріплення. 6 Напевно, йдеться про сучасне с.Куропатники Галицького р-ну ІваноФранківської обл., але однойменне село є й у Бережанському р-ні Тернопільської обл. 7 Мова йде про р.Коропець – ліву притоку Дністра та однойменне містечко – нині Монастирського р-ну Тернопільської обл. 8 Нині річки з такою назвою не існує (в іншому місці Сарницький зве Кучмань урочищем). За іншими згадками Сарницького Кучмань локалізується з правого боку Пд.Бугу між Брацлавом та р.Кодимою. Під 1616 р. є згадка маєтності Кучмань у Вінницькому повіті (див.: AGAD. – MK 158. – P.369-373). У автобіографічній «сказці» Степана Лукомського (1701-1779) згадується «урочище при Кучмані, на Кодимі» (див.: Киевская старина. – 1890. – Т.30. – №9. – С.481). Здається, прив’язати його до конкретної сучасної місцевості так і не вдалося (відомий дослідник Степового Побужжя Ф.Петрунь, збувається коментарем, що Кучмань – то урочище близько межі
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
88
Корсунь1 51.3.53.9. місто нове засноване від Стефана Першого2, короля польського, з укріпленнями міцними при річці Рось, на самому шляху скіфів, себто Чорному шляху, де вбачається літера К. І обіцяв король захист3 цьому місту, щоб більше Скіфи не змогли пересуватись безкарно Чорним шляхом. Був навіть колись тут замок знатний, що доводять руїни мурів стародавніх занедбані. Крилів4 51.10.54.11. Замок стінами опасований, у місці вельми зручному проти скіфських набігів, досконало укріплений, за звичаєм німецьких міст. Це спадщина є каштеляна межирицького від пана Течина, з роду Остророгів5. Київ 51.12.54.12. Столиця давня князів Русі. І як колись римляни про північні та індійські чудовиська та дива ширили [байки], ці руси, щодо чуд6 та героїв своїх, яких богатирями, себто напівбогами, звуть, інших запевнити намагаються. Бо поховані ті, звичайно, у печерах скельних, які, нібито, на безмірному обширі підземними ходами аж до Новгорода Великого, кажуть, тягнуться. Утім, це є відносно безсумнівним та за вид дива мається в прочан, які собі туди збираються Подільського та Брацлавського воєводств). Відомо, що «Кучмань» була зручна як місце «між усіма шляхами», звідки зручно було наглядати за задумами татар. 1 Нині м.Корсунь-Шевченківський, райцентр Черкаської обл. 2 Стефан Баторій (1576-1586) – король польський. Привілей Баторія для Корсуня з наданням магдебурзького права та герба датовано 1585 р., але, як бачимо, на 1584 р. – час написання «Опису» місто уже вважалось збудованим. 3 Варіант – «залогу». 4 Давнє волинське містечко, нині село Kryłów над р.Західний Буг на території Польщі (Грубешовський повіт Люблінського воєводства, недалеко українського м.Володимир-Волинський). 5 Замок у Крилові в ренесансному стилі звів (перед 1585 р.) Ян Осторог (1565-1622), каштелян, а згодом воєвода познаньський. Але Сарницький тут явно має на увазі його батька і попереднього власника Крилова – Станіслава Осторога (бл.1520-1568), каштеляна межирицького і чоловіка Софії Течинської, старости холмського з 1565 р. Отже можливо, Я.Остророг лише завершив батьків проект. 6 Варіант – «чудовиська».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
89
звідусіль, оскільки монахами показуються ті володарів тіла непошкоджені, які, протягом тривалого відтинку часу, за певним [сприятливим] характером місця, далеко від будь-якої шкоди зберігаються. Місцеві мешканці це пов’язують з релігією та приписують святості місця. У цьому місті вірмен, подібно як і у Львові та Кам’янці, достатньо мешкає. Відстань від Вільно дев’яносто миль, від Львова – на шість більше вісімдесяти. Про нього двовірш додам якогось вченого поета. Ім’я мав велике прекрасний Київ колись, [А] загалом, коротко кажучи, ти вояків готуєш хоробрих.
Коростишів1 52.53. при гирлі річки Фекеров 2, де в Борисфен впадає. При той самій річці є Житомир та Чуднів. Ковалія3 51.10.42.8. Красилів4 50.12.49.5. Кодима річка5 50.6.50.6. від Кучмані, у напрямку Скіфії, десять миль. Куликів6 49.6.48.12. Канів7 50.8.54.10. Укріплення козаками переповнене, при Борисфені, у напрямку Порогів. Кохане8 50.9.54.11. Є місце, вище острова званого Хортиця, між катарактами або Порогами. Воно кількома милями вище, положенням чудове: в якому, якби якась жменька вояків 1
Місто Коростишів – райцентр Житомирської обл. Вірогідно, мова йде про р.Тетерів. 3 Можливо, місто Ковель – райцентр Волинської обл. (хоча за координатами це радше терени Польщі – може Kowalewo Pomorskie?). 4 Містечко Красилів – райцентр Хмельницької обл. (вірогідно у Сарницького було принаймні два джерела, де згадане це місто, причому з різним правописом і трохи відмінними географічними координатами, тому він і вмістив згадки про нього під „С.” і „К.”). 5 Річка Кодима, права притока Пд.Бугу. 6 Нині Куликів, містечко Жовківського р-ну Львівської обл. 7 Нині м.Канів, райцентр Черкаської обл. 8 На мапі Боплана позначені Kochanne mons notabilis (Коханне гори знатні) біля Кічкаської переправи (вище о.Велика Хортиця). Д.Яворницький вважав, що Кохане – то Кухарів острів на Дніпрі. Загалом – це предтеча прийдешнього Кодака, який якраз і задумувався як укріплення відразу над Порогами. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
90
розташувалась, зручно можна завжди перекрити шлях татарам, які в обидва боки Дніпра переправляються, як на Кучманському, так і Кременецькому [бродах]1; скільки б разів не випробовувались низовими козаками, які при зброї2 знаходяться, вони вільно переправляються зазвичай і турбують наші області. Це місце на відстані 40 миль від Києва. Це все за зауваженнями, славними мужами доданими, які для люстрації цього регіону від королівського маєстату3 обрані та визначені були. Напишу на додачу, що окрім тих двох островів, як Томаківка та Хортиця, є й інших чимало пустищ на цій річці, у яких будівельних матеріалів удосталь та деревини багато при зруйнованих замках, що при берегах розташовані. Тим4 навіть засвідченою робиться історія про київське князівство, що чотириста років тому велике військо та потужні флоти з цього місця вниз за течією річки аж до Константинополя та найвіддаленіших [місць] доправляли зазвичай, при атакуванні східної імперії5. І сторожування саме тут найбільше випадає, вважають Турки, Скіфи – цього гирла6 нові господарі7, які з тієї ж причини про свій захист турбуються. Пишуть далі ті пани люстратори в своєму путівнику, що при р.Рось, та Тисмениці, та Ольшаниці, та в інших річках є так само місця важкоприступні і т.д., де замки зводити закликають, і притому не мають Турки 1
Кременецький (Кременчуцький) брід знаходився на Пд.Бузі (нижче сучасного м.Первомайськ Миколаївської обл.), щодо Кучманського, то, гадаю, йдеться про брід через річку Кучмань, праву притоку Пд.Буга. Обидва броди були стратегічними пунктами т.зв. Кучманського шляху. Тобто уривок треба тлумачити так, що татари переправляються через Дніпро, а потім йдуть до цих двох бродів. Утім, не можна цілком виключати (як ось, здається, і зробив Бєльський), що Сарницький мовить про якісь інші броди на самому Дніпрі (Кічкаська переправа?). 2 Себто – напоготові, у бойовій готовності. 3 Якщо М.=magistratus, то переклад «вельмож/посадовців королівства». 4 Себто руїнами. 5 Візантії. 6 Варіант – «цих портів». 7 Дослівно – «поновне наповнення».
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
91
підстав через це скаржитися, так, як вони обґрунтовують [свої скарги] зазвичай: повсякчас як при Тирі будь-які наші руїни відбудовуємо. „L.” Любомль1 52.1.47.1. Староство коронне, яким керує муж знаної шляхетності п.Красінський2, квартирмейстер 3 королівський. Луцьк 51.3.48.5. два замки має. Сплавлятись кораблем від Слуцька до Луцька зручно. І є осідок біскупа луцького. Розташований при злитті річок Стир і Встеч4. Староством цим нині керує найвищих з похвал Олександр Пронський5, кравчий Великого князівства Литовського, муж великого родового імені, зі славного родоводу найстарших князів своє походження виводить. Львів 52.10.50.8. міст Русі головна метрополія, мурами та валами досконало укріплена. Замків має два, з яких один зведений у самого підніжжя гори високої. Вихваляється за політичний устрій, укріплення збудовані в місці зручному та спорядження військове [має]. Також це місто легкоозброєними вояками захищене, не лише із Сарматії самої, але й інших також провінцій християнських проти турок, скіфів та агарянських варварських племен наскоків та вторгнень. Є, крім того, розсадником6 різних релігій. Осідок там має архієпископ церкви римської, там само старшина вірменський, який настанов та віри антіохійської тримається. Руська також церква численна, що Константинопольську віру за норму має. Лише євангеліки, за 1
Нині м.Любомль, райцентр Волинської обл. Красицький Станіслав (бл.1540-1602) – з перемиської шляхти, надвірний королівський обозний (з 1576 р.), староство любомльське в руському воєводстві отримав у 1580 р. 3 Особа, яка визначає місце для табору (тут – надвірний королівський обозний). 4 Напевно, мова йде про р.Конопелька, праву притоку Стиру (може «встеч» слід розшифровувати як «в Стир»?). 5 кн.Пронський Олександр (бл.1550-бл.1595) – з лінії рязанських князів, стольник з 1576 р., староста луцький з 8 грудня 1580 р. 6 Варіанти – «колискою, батьківщиною». 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
92
прихований світоч1, знаходяться в небезпеці. Нині на чолі престолу архієпископського Станіслав Соліковський, або [з боку] поведінки непорочної, або [з боку] повноти вченості надзвичайної, муж усіх похвал найвищих [гідний]. Лацухов2 51.9.46.6. Чудовий шляхетний осідок Оріховських3 та місце родове. Три брати є для справ великих народжених, їх братом єдиноутробним є Ян Сененський львівський каштелян. Лабетавола4 50.5.45.5. Ліпсія Руська5 51.5.45.5. Батьківщина автора книги та єдина спадщина. Бо роду цього родоначальники так вираховуються. Є в Мазовії в Плоцькому воєводстві колонія Сарницьких, яких спільним є родовід з нашим, котрі Корвіни6 звуться, при тому доволі чисельна. Це суть родичі наші. Втім, майже вже сто років є як з регіону того Якуб Сарницький, придворний короля7, дід мій, залишивши [рідні] пенати, у ці області перенісся. Був він тоді в короля поцінованим, оскільки уживано його як посланця <ministerio> в посольствах до татарського хана <Scytharum principem>. Дійсно, мовою татарською славу собі здобув. А коли тоді війна буковинська проти волохів готувалась8, він навіть 1
Варіант – «потайки осіли». Мова йде про м.Ланцухів – нині Люблінське воєводство Польщі. 3 Оріховські герба Рогаля – відомий шляхетській рід на Холмщині. Мати Я.Сененського у другому шлюбі була за Яном Оріховським (з 1567 р. – холмський каштелян) і народила йому трьох синів – Станіслава, Якуба та Павла. З них найбільш відомий Оріховський Павло ( 1612) – підкоморій холмський, чільний протестант, патрон братів польських. 4 Може йдеться про Лабентвелу (Labentwela) показану на мапі Гродецького біля Теребовлі. 5 Селище поблизу Замостя знане ще як Ліпсько. Нині село Mokre Lipie у Люблінському воєводстві Польщі. 6 Варіант – «Ворони». 7 Контекстний варіант – «королівський дворянин». Якуб Сарницький насправді мав такий статус при польському королі Яні Ольбрахті (1492-1501). 8 Війна з Молдовським князівством 1497 р., що закінчилася розгромом польського війська в буковинських лісах у битві під Козміним 26.Х.1497 р. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
93
охоче табір короля супроводжував. І коли при Чернівцях
1, при річці Прут, вельми ясно Короні труди свої представив, діяльним себе показавши, нестримних волохів, які зі Стефаном-воєводою2 берег [річки] обсіли, не без труднощів, у вирішальний момент відтіснив. Король за доблесть обдаровуючи, села ті в Белзькому воєводстві Слепче зване та Скультетію Крчонівську, [йому] надав. Але недовго цими наданими винагородами той доблесний [муж] насолоджувався. Дійсно, невдовзі по тому, [до нього] або пораненнями з війни волоської ослабленого, або з пошестю3, що ймовірно, занесеною, оскільки війна його загартованість [лише] посилювала, смерть надійшла, залишивши в цих наданнях трьох синів: Андрія, зрозуміло, Станіслава та Яна, яких з Ядвігою П’ятковською дружиною своєю, знатною жінкою, мав. Того молодшого сина Яна, коли вже смерть надходила, під пахви взяв, батька мого власне; а Андрій на кордоні Поділля, Струсів соратник, де і синів його двоє двадцять років тому, в полях Тегінських4, за вітчизну мужньо б’ючись проти стріл5 груди підставляли. А третій у Московії під Невелем-замком, під прапорами Яна Горайського6, мужа відважної войовничості, разом з Маліцьким <Malicio>7, загинув. Відтак, коли король дізнався про предків моїх життя зі смертю, за посередністю Яна Замойського, який потім, за клопотанням нотарія або
1
Під Чернівцями молдавани знову наздогнали відступаючих поляків і завдали їм остаточної поразки. 2 Стефан ІІІ Великий (1433-1504) – молдовський воєвода (1457-1504). 3 Варіант – нездорове повітря. 4 Під м.Бендери у 1564 р. – вірогідно йдеться про відому спробу здобути молдавський престол кн. Дмитра Вишневецького (Байди). 5 Варіант – «списів». 6 Горайський Ян ( після 1599) – королівський ротмістр. Замок Невель під Псковом війська короля Стефана Баторія захопили 1580 р. 7 Можливо, йдеться про Малинського Яна, знаного за невдалим боєм з татарами (під Дубно?) 1577 р., коли він був поручником роти Миколая Гербурта з Дедилова та потрапив у полон.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
94
Референдарія1, протекцію сиротам надавав, оскільки посада ця настільки схиляє брати на себе, як великий людині гідно, численне в справах його підлеглих клієнтів 2 спілкування. Таким чином, муж надзвичайний і добрий діточок від розорення недоброзичливцями оберігання невдовзі взяв на себе і коли час законний надійшов дружин їм дав: Андрію родичку свою по матері – Тарімирську, а Яну – родичку по батькові, Ельжбету Гошківську3, яка і була мати моя. Це квапливим пером окреслене розгорнуто, хіба поки інші справи до прийдешнього направлять, мого, коротко мовлячи, буття бачення. Липа річка4 49.12.47.12. при Гологорах витікає та повз Дунаїв протікає, зрештою, з Тирою зливається, в області Галича. Ліндава річка5 49.12.49.12. до Тири впадає, нижче Кам’янця вісім миль. Лиссова річка6 50.6.47.12. при Берестечку з річкою Стир з’єднується. Літовіш7 51.5.47.8. При річці Буг. „М.” Марусса8 49.10.51. Річка подільська. І слід кимврів мови найдавнішої. Бо Пліній, відзначаючи кимврів, колись море загибле Морімарусса назвав. Монастириська9 49.47. Форти або укріплення чудові та володіння розлогі. Була колись спадковим володінням примітних магнатів, які звалися Монастирські, котрих потім 1
Мова йде про Миколая Замойського – референдарія духовного коронного, покровителя батька автора, Яна Сарницького. 2 Дослівно – «фаміліатів». 3 Або Горжківську. 4 Нині р.Гнила Липа – ліва притока Дністра. 5 Мова йде про річку Лядова, ліву притоку Дністра (трохи нижче її гирла розташоване м.Могилів-Подільський). 6 Можливо йдеться про річку Пляшівку, притоку Стира. 7 Напевно, мова йде про сучасне с.Литовиж Іванічевського р-ну Волинської обл.(знане принаймні з 1449 р.). Менш вірогідно, що то спотворена назва м.Летичів – нині райцентру Хмельницької обл. 8 Мова йде про річку Мурафа (ліва притока Дністра). 9 Монастириська – нині райцентр Тернопільської обл.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
95
названо було Язловецькими. Від її укріплень попередніх часів лише якісь руїни примітні, що, зрештою, містить вказівку на давнину цього ось певного магнатського осідку. Але нині Ян Сененський, каштелян львівський, перебуваючи в цій області на свій кошт усе, що було зруйноване, відбудував: почасти мури до попереднього стану в місці зручному звів, почасти матеріалом з дуба – Юпітерового дерева – укріплення підсилив. Це все для користі Речі Посполитої та нащадків своїх здійснив. Бо під час нападів татарських зручне [місце], ніби для сховку будь-якого [і], хто потребує захисту, там шукати прихистку може. Й інша [Монастериська є] 51.6.48.6. при Стир річці, у бік Тири1. Марусса річка або Мархаска2 49.50. Мохор річка3 51.51. при Полонному до Случі річки впадає. Моравиця4 51.49. При Іскві річці. Є і село [таке] під Краковим. Могила збіжна 50.4.44.8. де Божек річка витікає. Є гірським піком знатним при Меджибожі. „N.” Дніпро 56.4.56.1. або Борисфен, розмірами з Рейном та Дунаєм змагається. Бо тут колись кораблі великі та навіть флоти могутні утримуватись могли, як свідчать історії про київських князів Олега та інших, які з великими силами на Костянтинопіль нападали звичайно. Витікає трохи далі Смоленська та приймає в себе річки найбільші – Березину, Тур, Прип’ять, Стир, Случ та інші без числа, а зі східного боку, в області нижче Києва – Десну, Трубіж, Удай, Сулу, Ворсклу, Псьол, Самару та Хорол. Таким порядком наповнюючись, плине Борисфен до Евксину, гирлом такий натиск робить, щоб своїм солодким смаком і саме море просочити, цієї води солодкості подав свідчення Овідій. Міста за своєю течією розташовані значущі – Шклов, Могилів, 1
Напевно, йдеться про згаданий нижче «Монастир» – сучасний Хрестовоздвиженський монастир у Старому Чарторийську. 2 Можливо, йдеться про варіант назви Мурафа – Мурахва? 3 Мова йде про річку Хомора, ліву притоку Случі. 4 Муравиця (Моравиця) – давньоруське місто (згадка 1149 р.), розташоване на правому березі р.Ікви, нині північна околиця містечка Млинів (згадується з 1508 р.) – нині райцентра Рівненської обл.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
96
Київ, Черкаси, Канів. Острови найбільш значні навколо обпливає: Хортиця, Томаківка та ін. Згадуються дві ці найбільш значні переправи, як ось Кременецька та Кучманська, якими скіфи, ці баттони1, та інші варвари переправляються і нині, як повз, зазвичай, проходять. Але низові козаки (вояки так прозивані) на широких обшарах річкових берегів їх перехоплюють буває. Наркіе2 при гирлі Липи, при Тирі. Немия річка3 49.51.8. недалеко річки Руссава, при Тирі. Чорний ліс 51.52. де скіфи ховаються зазвичай, вторгаючись в області наші. Дністер 49.10.45.6. витікає з гір Сарматських, які звуться Бескид і перш ніж з великими водами донесеться до Евксинського Понту, приймає в себе Подільських річок найзнатніших десять: Липу, Стрипу, Серет Подільський, Збруч, Смотрич, Ушицю, Ров, Ладаву4, Дзван, Русаву. З південного боку річки Галицька, Долинська та Тарнаватка. Але чому Овідій Тиру звав повільною, не можна не дивуватись. Або він ніколи її не бачив, або іншу мабуть [річку] Тирою зве, не ту, яку ми сьогодні звемо. Бо відомо, швидкість нашого Дністра багато річок випереджає. Хіба що сміливо [то тільки] з гір спадає щонайшвидше, а коли, Евксину хвилі відбиваючи, бачить моря велич та, спрямовуючи свої невеликі обсяги, ніби соромом охоплений, біг свій стишує. Бо вірогідним є, що Овідій Тиру
1
«Batthones» Сарницького найвірогідніше похідне від «Bato, Batonis» – іллірійського імені (зокрема, так звали вождя антиримського повстання 9 р. н.е.). Його, зокрема, згадував знаний Сарницькому Овідій (Pont. 2.I.46). Менш вірогідні варіанти – від «bat(t)uo» – бити (тоді «ті, хто б’є; забіяки»?) або спотворене «Batavi» – давньогерманське плем’я з теренів Голландії, союзники, а, іноді, вороги римлян, знані, зокрема, і як досконалі вояки-вершники. 2 Можливо, йдеться про річку Нараївка, яка зливається з р.Гнилою Липою при впадінні до Дністра. 3 Річка Немия – ліва притока Дністра. 4 Лядову.
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
97
бачив там, десь поблизу приморських степів, оскільки до озера свого [імені] – Відового Озера1 доїхати хотів. „O.” Олика2 55.5.48.7. Ясновельможного голови Радзівілів, тепер ще і графа на Шидлові вотчина та місце родове, за яким навіть князями звуться. Семеро таких3, за цих моїх часів, у сенаті королівському засідали. Така слава доблесті, розсудливості, разом з умінням у справах, спрямованих до Бога, у руках цього роду залишається: Того року, якого це пишу, тобто 1584, Єжі Радзівіл4 до числа високого сенату кардиналом поновно обраний5 та посвячений за асистування самого короля та церемонію ту, як чутно, стосовну інвеститури як [це] називається, я особисто відвідав. Перший це кардинал у Литви. До того єпископом віленським та адміністратором Лівонії йменувався так само Єжі Радзівіл. Острог6 51.5.50.4. Резиденція та родове гніздо князів Острозьких. І вірогідно тут колись осіла колонія Остроготів7 – племені войовничого, оскільки і письменники найдавніші стверджують – Алани, себто Волиняни, Готами були. А Бесарабів брід, навіть і нині сусідня переправа через річку Случ зветься. У Бессарабії ж, у давнину, осідок Готи мали, між Тирою та Істром або Дунаєм. Навіть ім’я Остроготів з Острогом вельми споріднене та співзвучне. Про Костянтина князя Острозького, мужа наших часів, у справах війни [фахівця], так часто, як ні
1
Див. далі гасло «Овідієво озеро». Нині містечко Олика Ківерецького р-ну Волинської обл. 3 Себто представників роду Радзівілів. 4 Радзівіл Єжі (1556-1600) – єпископ віленський (з 1579), краківський (з 1591). У 1583-1586 рр. представляв короля Стефана Баторія в Лівонії (Інфлянтах). Кардинальський капелюх отримав 1586 р. Згадана церемонія 1584 р. напевно проведена ще до папського затвердження. 5 Тобто перезатверджений з новим титулом. 6 Нині містечко Острог, райцентр Рівненської обл. 7 Остготи (Остроготи) – давньогерманське плем’я, відгалуження готів, у IV ст. мали власну державу на території України, згодом, розгромлені гунами переселилися до Італії. 2
Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)
98
про кого іншого, згадки в тій нашій історії зустрічаємо1. Був він батьком Костянтина того Василя2, родича нашого3, який одружився на дочці графа Яна з Тарнова4 Польського; його милі нащадки з обох ліній [від] героїв, а тих батька та тестя так жива пам’ять описує, що з обох були полководці, зверхники війська5 та обидва уже давно померлі, але з точки зору самої лише блискучої молодості настільки вражають, нас спонукаючи, щоб не тридцять років тому, але позавчора їх померлими вважати. Розташований є Острог при злитті річок Горинь та Вілгія6. Міста тієї області: Острог – столиця, Остроколь, Базилея, Красилів, Кучмін, Костянтинів, Остроколь, Дубно. У Польщі7 ж Тарнов, Тернопіль, Черняхів, Пшеворськ. Інші не добре пам’ятаю. Але чув, що тих замків близько п’ятдесяти лічиться. Остроколь8 51.1.50.7. Давно Басарабів брід звався. Олеськ9 50.9.48.12. Колись князівська резиденція, є Сененського надання; до котрого і Золочів належить, у горах найвищих, з яких річки Буг та Стир витікають. Очаків10 49.54. Одне з найголовніших поселень скіфів11, але наші Язловецькі та Сен