Бухгалтерський облік. Навчальний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК За загальною редакцією кандидата економічних наук, професора Вериги Ю.А.

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу для студентів спеціальностей: 6.050102 «Економічна кібернетика», 6.050103 «Міжнародна економіка», 6.050104 «Фінанси», 6.050105 «Банківська справа», 6.050107 «Економіка підприємства»

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ «Центр учбової літератури» 2008

ББК 65.052я73 Б 94 УДК 657(075.8)

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18-Г-420 від 14.02.2008 р.) Рецензенти: Кіндрацька Л.М. — доктор економічних наук, професор, завідуюча кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Єрмолаєва М.В. — кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку Полтавської державної аграрної академії.

Автори працівники кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Полтавського університету споживчої кооперації України: Верига Ю.А. — кандидат економічних наук, професор; Виноградова М.О. — кандидат економічних наук, доцент; Гладких Т.В. — доцент; Гусакова О.С. — доцент; Пшенична А.Ж. — доцент.

Б 94 Бухгалтерський облік: Навч. пос. / за заг. ред. Вериги Ю.А. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 396 с. ISBN 978-966-364-708-1 У навчальному посібнику розглядаються теоретичні основи бухгалтерського обліку та методика обліку основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових та поточних фінансових інвестицій, запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, власного капіталу, довгострокових та поточних зобов’язань, витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства, а також питання основ побудови змісту та методики складання фінансової звітності на діючих законодавчих та нормативно-правових актів. Посібник призначено для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу студентами вищих навчальних закладів. Він може бути корисним також слухачам курсів підвищення кваліфікації, учням коледжів та технікумів, бухгалтерам, фінансистам, економістам, менеджерам, а також усім, хто цікавиться загальною методикою бухгалтерського обліку на підприємстві. ББК 65.052я73 УДК 657(075.8)

ISBN 978-966-364-708-1

© Верига Ю.А., Виноградова М.О., Гладких Т.В., Гусакова О.С., Пшенична А.Ж., 2008 © Центр учбової літератури, 2008

ЗМІСТ Від авторів .......................................................................................................................8 Вступ..................................................................................................................................9 Навчальна програма .................................................................................................. 11 Тематичний план дисципліни «Бухгалтерський облік» .............................. 14 МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ .... 16 Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод ........................................................................................ 16 1.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................... 16 1.1.1. Загальні поняття про облік та його роль у системі управління ...17 1.1.2. Види господарського та бухгалтерського обліку ...................... 18 1.1.3. Функції бухгалтерського обліку та вимірники, що в ньому використовуються ............................................................................... 21 1.1.4. Об’єкти і предмет бухгалтерського обліку.................................. 22 1.1.5. Метод бухгалтерського обліку та його елементи ..................... 26 1.2. Плани практичних занять ........................................................................ 28 1.3. Питання для самостійного вивчення ................................................... 30 1.4. Тематика індивідуальних завдань......................................................... 33 1.5. Термінологічний словник ........................................................................ 34 Тема 2. Бухгалтерський баланс ...................................................... 40 2.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................... 40 2.1.1. Поняття балансу, його значення та використання в управлінні...40 2.1.2. Побудова балансу ................................................................................ 43 2.1.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями....... 50 2.2. Плани практичних занять ........................................................................ 59 2.3. Питання для самостійного вивчення ................................................... 61 2.4. Термінологічний словник ........................................................................ 65 Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис .............. 69 3.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................... 69 3.1.1. Поняття про рахунки, їх побудова ................................................. 70 3.1.2. Активні та пасивні рахунки, порядок запису на них ............... 71 3.1.3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку ............................ 84 3.1.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку ....................... 86 3.1.5. План рахунків бухгалтерського обліку ........................................ 86 3.1.6. Подвійний запис та кореспонденція рахунків ........................... 92 3.1.7. Прості та складні бухгалтерські проводки, суть і значення подвійного запису............................................................................... 98 3

Зміст

3.1.8. Взаємозв’язок між рахунками і балансом, узагальнення даних поточного обліку ............................................................................... 100 3.1.9. Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів бухгалтерського обліку ..................................................................................................... 113 3.2. Плани практичних занять ...................................................................... 121 3.3. Питання для самостійного вивчення ................................................. 124 3.4. Тематика індивідуальних завдань....................................................... 125 3.5. Термінологічний словник ...................................................................... 126 Тема 4. Оцінювання та калькуляція ..............................................135 4.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................. 135 4.1.1. Суть і значення оцінки у бухгалтерському обліку ................. 135 4.1.2. Види оцінки та види вартості, принципи оцінки об’єктів обліку ..................................................................................................... 137 4.1.3. Поняття про калькулювання та собівартість, види витрат і види собівартості ............................................................................ 138 4.1.4. Методи калькулювання та види калькуляцій ......................... 142 4.2. Питання для самопідготовки і самоконтролю ................................ 144 4.3. Тематика індивідуальних завдань....................................................... 146 4.4. Термінологічний словник ...................................................................... 147 Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку .....................................................................................151 5.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................. 151 5.1.1. Документація, її суть і значення, вимоги до змісту та оформлення документів ................................................................... 152 5.1.2. Класифікація бухгалтерських документів та організація документообігу ................................................................................... 155 5.1.3. Інвентаризація, її значення, види та порядок проведення .. 156 5.1.4. Регістри бухгалтерського обліку, техніка облікової реєстрації...159 5.1.5. Форми бухгалтерського обліку, характеристика облікового циклу підприємства .......................................................................... 164 5.1.6. Способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку ...169 5.1.7. Облікова політика підприємства.................................................. 170 5.2. Питання для самопідготовки і самоконтролю ................................ 171 5.3. Тематика індивідуальних завдань....................................................... 172 5.4. Термінологічний словник ...................................................................... 173 Контрольна робота за модулем 1 ..................................................179 МОДУЛЬ ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК АКТИВІВ, ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ .....................................................183 Тема 6. Облік необоротних активів ...............................................183 4

Зміст

6.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................. 183 6.1.1. Класифікація, критерії визнання та оцінка основних засобів...183 6.1.2. Документування та облік руху основних засобів ................... 187 6.1.3. Порядок нарахування та облік амортизації основних засобів ...189 6.1.4. Поняття та облік інших необоротних матеріальних активів ...192 6.1.5. Поняття та облік нематеріальних активів................................. 195 6.1.6. Розкриття інформації у фінансовій звітності .......................... 200 6.2. Плани практичних занять ...................................................................... 203 6.3. Термінологічний словник ...................................................................... 208 Тема 7. Облік запасів ...................................................................211 7.1. Методичні поради до вивчення теми. ................................................ 211 7.1.1.Поняття, класифікація та оцінка запасів .................................... 211 7.1.2. Документування та облік руху виробничих запасів .............. 218 7.1.3. Порядок формування виробничої собівартості та облік готової продукції ................................................................................ 221 7.1.4. Документування та облік руху товарів ...................................... 228 7.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності .................. 231 7.2. План практичного заняття..................................................................... 232 7.3. Термінологічний словник ...................................................................... 238 Тема 8. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості .........239 8.1. Методичні поради до вивчення теми ................................................. 239 8.1.1. Документування та облік касових операцій ............................. 239 8.1.2. Документування та облік коштів на рахунках у банках та інших грошових коштів ................................................................... 242 8.1.3. Класифікація та оцінка поточної дебіторської заборгованості...248 8.1.4. Облік поточної дебіторської заборгованості ............................ 250 8.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності ................... 255 8.2. План практичного заняття .................................................................... 256 8.3. Термінологічний словник ...................................................................... 263 Тема 9. Облік фінансових інвестицій .............................................265 9.1. Методичні поради до вивчення теми. ................................................ 265 9.1.1.Класифікація та оцінка фінансових інвестицій ....................... 265 9.1.2. Облік фінансових інвестицій......................................................... 270 9.1.3. Розкриття інформації у фінансовій звітності .......................... 272 9.2. Термінологічний словник ...................................................................... 274 Тема 10. Облік власного капіталу ..................................................275 10.1.Методичні поради до вивчення теми................................................ 275 10.1.1. Поняття та складники власного капіталу .............................. 275 10.1.2. Порядок формування та облік статутного капіталу .......... 277 5

Зміст

10.1.3. Облік пайового, додаткового та резервного капіталу ........ 283 10.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності ...................... 288 10.2. План практичного заняття ................................................................. 289 10.3. Термінологічний словник.................................................................... 292 Тема 11. Облік зобов’язань ..........................................................293 11.1. Методичні поради до вивчення теми............................................... 293 11.1.1. Поняття зобов’язань та їх класифікація ................................. 293 11.1.2. Облік довгострокових зобов’язань .......................................... 295 11.1.3.Поняття та класифікація поточних зобов’язань ................. 301 11.1.4. Облік поточних зобов’язань ...................................................... 302 11.1.5. Облік забезпечень .......................................................................... 306 11.2. План практичного заняття ................................................................. 310 11.3. Термінологічний словник.................................................................... 314 Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу ...315 12.1. Методичні поради до вивчення теми............................................... 315 12.1.1. Поняття та структура заробітної плати .................................. 315 12.1.2. Облік поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці..316 12.1.3. Облік поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування..319 12.2. Плани практичних занять.................................................................... 322 12.3. Термінологічний словник ................................................................... 326 Контрольна робота за модулем ІІ .................................................327 МОДУЛЬ ІІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ, ДОХОДІВ, ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ....334 Тема 13. Облік витрат діяльності...................................................334 13.1.Методичні поради до вивчення теми................................................ 334 13.1.1. Поняття та класифікація витрат ............................................... 334 13.1.2. Облік витрат операційної діяльності ...................................... 337 13.1.3. Облік витрат фінансової та інвестиційної діяльності ....... 342 13.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності ...................... 346 13.2. План практичного заняття ................................................................. 347 13.3. Термінологічний словник.................................................................... 351 Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів ............................352 14.1.Методичні поради до вивчення теми................................................ 352 14.1.1. Критерії визнання та класифікація доходів.......................... 352 14.1.2. Облік доходів діяльності підприємства ................................. 355 14.1.3. Облік фінансових результатів ................................................... 357 14.2.План практичного заняття ................................................................... 360 14.3. Термінологічний словник.................................................................... 364 6

Зміст

Тема 15. Фінансова звітність ........................................................366 15.1.Методологічні поради до вивчення теми ........................................ 366 15.1.1. Поняття та мета фінансової звітності....................................... 366 15.1.2. Склад, форми та порядок подання фінансової звітності ... 367 15.1.3. Побудова та порядок складання форм фінансової звітності .369 15.2. Плани практичних занять.................................................................... 374 15.3. Термінологічний словник.................................................................... 379 Контрольна робота за модулем ІІІ ................................................380 Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Бухгалтерський облік» .385 Порядок і критерії оцінювання знань студентів. Оцінка навчальних модулів у балах ......................................................................................................... 386 Приклади екзаменаційних білетів з дисципліни .......................................... 391 Інформаційні джерела ............................................................................................ 393

7

ВІД АВТОРІВ Навчальний посібник з дисципліни «Бухгалтерський облік» (для необлікових спеціальностей) підготовлений з метою надання допомоги студентам щодо опанування цієї дисципліни, яка вивчається за кредитно-модульною системою навчання. Ця дисципліна охоплює 15 тем, які розподілені на три модулі. Для кращого сприйняття матеріалу дисципліни рекомендуємо звернути увагу на структуру навчального посібника за кожною темою, де виділено: • назву теми і перелік питань, які розглядаються в ній; • методичні рекомендації; • методичні поради до вивчення теми; • плани практичних занять з переліком питань для вивчення і обговорення та умови завдань; • перелік питань для самостійного вивчення; • завдання для самостійного виконання та домашні завдання; • завдання для індивідуальної роботи; • теми рефератів; • інформаційні джерела. По закінченні вивчення кожного модуля передбачається контрольна робота, яка включає два теоретичних питання, тести та розрахункове завдання. Відповідно до структури навчального посібника передбачено порядок і критерії оцінювання знань студентів. Протягом семестру студент отримує залікові бали за кожним видом робіт. Загальна сума балів, накопичена протягом семестру, дорівнює 60 балів (теоретично-практична частина, індивідуальні завдання і модульна контрольна робота). Окрім перелічених видів робіт, студент може отримати додаткові бали за підготовлені наукові доповіді на гуртки, наукові студентські конференції, за виконання завдань самостійної роботи. Підсумковий контроль — іспит — дорівнює 40 балам. Тобто загальна кількість — 100 балів. Бажаємо Вам успіхів в опануванні дисципліни «Бухгалтерський облік»! 8

ВСТУП Дисципліна «Бухгалтерський облік» для студентів спеціальностей «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка», «Фінанси», «Банківська справа» та «Економіка підприємства» належить до дисциплін загальноекономічної підготовки відповідно до освітньопрофесійної програми підготовки бакалаврів за спеціальностями напряму 0501 «Економіка і підприємництво». Метою дисципліни є формування знань з теорії та практики ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Основними завданнями дисципліни є вивчення методів раціональної організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивних форм і національних стандартів; набуття навичок опрацювання і використання облікової інформації в управлінні. Предметом дисципліни є методологія і методика ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, а саме: необоротних активів, запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, фінансових інвестицій, власного капіталу, зобов’язань, витрат, доходів і фінансових результатів з метою складання фінансової звітності та надання користувачам повної правдивої неупередженої інформації про майно, джерела його формування, фінансовий стан, рух грошових коштів, власний капітал та результати діяльності. Дисципліна вивчається в тісному зв’язку з такими загальноекономічними дисциплінами, як макроекономіка, мікроекономіка, політична економія, економічна теорія та є основою для вивчення таких дисциплін, як менеджмент, маркетинг, гроші і кредит, фінанси, національна економіка, міжнародна економіка, економічний аналіз та ін. Тобто дисципліна «Бухгалтерський облік» є однією з профілюючих дисциплін в системі освітньо-професійної підготовки фахівців спеціальностей «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка», «Фінанси», «Банківська справа» та «Економіка підприємства». Після вивчення дисципліни студенти повинні знати: — законодавчу і нормативно-правову базу організації бухгалтерського обліку в Україні; 9

Вступ

— принципи, методи і процедури обліку на підприємствах різних форм власності; — порядок організації бухгалтерського обліку необоротних активів; запасів; грошових коштів, розрахунків та інших активів; власного капіталу, довгострокових та поточних зобов’язань; витрат діяльності, доходів за видами діяльності; фінансових результатів, а також порядку складання фінансової звітності; — способи забезпечення зіставності показників фінансової звітності. Студенти повинні вміти: — складати первинні бухгалтерські документи відповідно до вимог чинного законодавства; — відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку; — складати регістри синтетичного й аналітичного обліку; — застосовувати форми бухгалтерського обліку; — складати баланс та звіт про фінансові результати; — давати оцінку обліковій політиці підприємства; — використовувати дані бухгалтерського обліку для прийняття ефективних управлінських рішень, здійснення контролю й аналізу показників фінансово-господарської діяльності підприємств.

10

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод. Роль і значення обліку. Види господарського обліку. Види бухгалтерського обліку: фінансовий, управлінський, податковий, взаємозв’язок між ними. Принципи й функції бухгалтерського обліку. Предмет, об’єкти і метод бухгалтерського обліку. Тема 2. Бухгалтерський баланс Поняття балансу, його значення та використання в управлінні. Побудова балансу. Актив і пасив. Склад господарських засобів (майна) та джерел формування господарських засобів підприємства. Чотири типи змін у балансі під впливом господарських операцій. Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис Поняття про рахунки. Побудова рахунків. Активні та пасивні рахунки. Правила записів на рахунках. Рахунки синтетичного та аналітичного обліку. Класифікація рахунків. План рахунків бухгалтерського обліку. Подвійний запис, його суть і контрольне значення. Кореспонденція рахунків. Порядок складання бухгалтерських проводок. Взаємозв’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. Оборотні відомості, їх побудова та контрольне значення. Тема 4. Оцінювання та калькуляція Вартісне вимірювання — оцінка і калькуляція. Поняття оцінки об’єктів обліку. Фактична собівартість здійсненого господарського факту. Вибір методики оцінки. Калькуляція — різновид оцінки. Об’єкти калькулювання. Методи калькулювання. Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку Визначення первинного документа. Класифікація документів, їх структура, вимоги до складання. Документація, як складник методу бухгалтерського обліку. Організація документообігу. Способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку. Суть та значення інвентаризації. Види інвентаризації. Визначення регістрів бухгалтерського 11

Навчальна програма

обліку. Види регістрів. Техніка облікової реєстрації. Поняття форми бухгалтерського обліку. Характеристика форм бухгалтерського обліку. Поняття облікового циклу підприємства. Суть і значення облікової політики підприємства. МОДУЛЬ ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК АКТИВІВ, ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ Тема 6. Облік необоротних активів. Поняття та склад необоротних активів. Поняття основних засобів, їх оцінка. Облік руху основних засобів. Облік зносу (амортизації) основних засобів. Поняття та облік інших необоротних активів. Облік нематеріальних активів. Тема 7. Облік запасів. Поняття та оцінка запасів. Облік виробничих запасів. Поняття та облік оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів. Облік готової продукції. Поняття та класифікація товарів. Документування господарських операцій, пов’язаних з рухом товарів. Організація синтетичного та аналітичного обліку руху товарів. Тема 8. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості. Облік касових операцій та операцій з іншими грошовими коштами. Облік операцій по рахунках в банках. Облік розрахунків з покупцями та замовниками, з різними дебіторами. Облік резервів сумнівних боргів. Облік витрат майбутніх періодів. Тема 9. Облік фінансових інвестицій. Довгострокові і поточні фінансові інвестиції: поняття та оцінка. Облік короткострокових та довгострокових фінансових інвестицій. Тема 10. Облік власного капіталу. Поняття власного капіталу та його складники. Облік статутного капіталу. Облік пайового капіталу. Облік додаткового та резервного капіталу. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів. Тема 11. Облік зобов’язань. Поняття та класифікація зобов’язань. Облік довгострокових зобов’язань. Поняття поточних зобов’язань. Облік кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги). Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу. 12

Навчальна програма

Поняття, види заробітної плати. Форми оплати праці. Види утримань із заробітної плати. Облік розрахунків з оплати праці. Облік розрахунків за страхуванням. МОДУЛЬ ІІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ, ДОХОДІВ, ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ Тема 13. Облік витрат діяльності підприємства. Поняття і класифікація витрат виробництва. Формування та облік собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Облік загальновиробничих витрат. Облік адміністративних витрат. Облік витрат на збут. Облік інших операційних витрат. Облік витрат іншої звичайної діяльності. Облік витрат від надзвичайних подій. Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів. Поняття, класифікація та оцінка доходів. Облік доходів від звичайної діяльності. Облік доходів від надзвичайних подій. Поняття фінансових результатів та порядок їх формування. Облік фінансових результатів від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Тема 15. Фінансова звітність. Значення фінансової звітності та використання її даних в управлінні. Загальні вимоги до фінансової звітності. Склад і форми фінансової звітності. Порядок подання фінансової звітності. Зміст та порядок складання Балансу, Звіту про фінансові результати та інших форм фінансової звітності. Використання даних фінансової звітності для прийняття управлінських рішень.

13

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

Назва теми

Модуль 1. Основи теорії бухгалтерського обліку 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Разом

Кількість годин Аудиторні Індивідуальна пракробота лекції тичні студента

Самостійна робота студента

8

2

2

2

2

12

2

4

2

4

22

4

6

2

10

4

—

—

2

2

4

—

—

2

2

50

8

12

10

20

6. Облік необоротних активів

12

2

2

2

6

7. Облік запасів 8. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

15

2

2

10

2. Бухгалтерський баланс 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис 4. Оцінювання і калькуляція 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку Разом за модулем 1: Модуль 2. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

15

2

2

2

10

9. Облік фінансових інвестицій

6

—

—

—

6

10. Облік власного капіталу

15

2

2

1

10

11. Облік зобов’язань 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу Разом за модулем 2:

14

2

1

10

4

1

10

14

9

62

14

16 93

2 8

Тематичний план дисципліни «Бухгалтерський облік»

Закінчення тематичного плану Модуль 3. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінансових результатів та фінансова звітність 13. Облік витрат діяльності підприємства 14. Облік доходів і фінансових результатів 15. Фінансова звітність

12

2

1

8

2

1

8

2 12 13

2

4

2

5

Разом за модулем 3:

37

4

8

4

21

Усього:

180

20

34

23

103

15

МОДУЛЬ І ОСНОВИ ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТЕМА 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД Методичні рекомендації Під час вивчення цієї теми слід розглянути історичні передумови виникнення обліку, його розвиток та значення на сучасному етапі в системі управління як суб’єкта господарювання, так і економіки країни в цілому. Необхідно з’ясувати складники господарського та бухгалтерського обліків, відмінності між фінансовим, управлінським та податковим обліками, зрозуміти зв’язок між ними та обумовленість їх існування. Необхідно визначити основні функції бухгалтерського обліку та вимірники, що ним використовуються із зазначенням вартісного вимірника як універсального і узагальнюючого. Слід визначити, що вивчає бухгалтерський облік, інакше — його предмет та об’єкти, які ним розглядаються. Значну увагу слід приділити класифікації об’єктів бухгалтерського обліку та їх розподілу на господарські засоби (майно) і джерела утворення господарських засобів. Основні положення цього розподілу складуть підґрунтя для подальшого розуміння дисципліни «Бухгалтерський облік». Останнім питанням цієї теми є визначення методу, за яким досліджується предмет дисципліни, та оглядово з’ясувати його елементи й зв’язок між ними. Окремо кожен з елементів методу бухгалтерського обліку буде розглянуто у наступних темах. 1.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 1.1.1. Загальні поняття про облік та його роль у системі управління. 1.1.2. Види господарського та бухгалтерського обліку. 16

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

1.1.3. Функції бухгалтерського обліку та вимірники, що в ньому використовуються. 1.1.4. Об’єкти і предмет бухгалтерського обліку. 1.1.5. Метод бухгалтерського обліку та його елементи. 1.1.1. Загальні поняття про облік та його роль у системі управління На кожному підприємстві поряд з менеджерами завжди є не менш чисельний штат облікових працівників. Для менеджерів робота бухгалтерів часто буває надзвичайно складною і незрозумілою, але вона виявляється вкрай потрібною, оскільки виробництво не може ефективно функціонувати як без умілого управління, так і без чіткого бухгалтерського обліку. Це, мабуть, добре розуміли єгиптяни, що засвідчує папірус ІІІ тисячоліття до нашої ери, в якому наведена інформація про оплату будівництва колодязя: писар мав таку ж зарплату, як і начальник загону із 25 осіб і була вона вищою від отримуваної вільнонайманим робітником у 1,4 рази [3]. Облік потрібен як на великих, так і на малих підприємствах. Ринкові взаємовідносини настільки складні й багатогранні, що кожен підприємець, який займається бізнесом, не може обійтись без упорядкованих записів господарських операцій навіть без огляду на необхідність складання звітності, яку теж обов’язково треба подавати у визначені терміни і установи. За крилатим висловом засновника подвійної бухгалтерії Луки Пачолі (1445–1517 рр.) «Купець повинен уміти рахувати гроші. У того, хто це робити не вміє, вони розлітаються як мухи!» — приховано глибокий смисл [16]. Отож, для успішного бізнесу кожний підприємець повинен налагодити чіткий облік своєї діяльності і мати уявлення про ті економічні процеси, які виникають на підприємстві. Тобто володіти певною правдивою, об’єктивною, своєчасною та оперативною інформацією для прийняття оптимальних управлінських рішень. Саме таку інформацію і надає облік. Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов’язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі, які мають прямий фінансовий інтерес: банки при вирішенні питання про надання кредитів, 17

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

постачальники — при укладенні договорів на поставку товарноматеріальних цінностей, інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики і управління. Підкреслюючи значення обліку в управлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф.Шерр ще наприкінці XIX сторіччя визначав, що облік є непогрішним суддею минулого, необхідним керівником сучасного і надійним консультантом майбутнього кожного підприємства. У цьому зв’язку важливе значення набуває вивчення теоретичних основ обліку, в яких розкривається економічна сутність фактів господарської діяльності, зміст і взаємозв’язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються. Наука про облік, розробляючи властиву їй систему конкретних способів відображення фактів господарської діяльності підприємств, ґрунтується на діалектичному методі і економічній теорії. Використання наукових принципів забезпечує економічно обґрунтовану методологію відображення об’єктів, що обліковуються, залежно від їхньої ролі у господарських процесах і вимог управління. 1.1.2. Види господарського та бухгалтерського обліку Для забезпечення отримання різнобічної інформації, необхідної для здійснення управління як окремим підприємством, так і галуззю або економікою країни в цілому, використовуються такі види обліку:

Господарський облік

Оперативний облік

Бухгалтерський облік

Статистичний облік

Фінансовий облік

Управлінський облік

Податковий облік

Рис. 1.1.1. Види господарського та бухгалтерського обліку 18

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Інформація про хід виконання тих чи інших робіт в оперативному обліку фіксується якомога простіше для того, щоб була можливість швидко передати зібрану інформацію курівництву. Передача може здійснюватися за допомогою телефона, телеграфа, у письмовій або усній формі, у зв’язку з чим абсолютної точності цей вид обліку не забезпечує. Інформація статистичного обліку широко використовується державними органами як законодавчої, так і виконавчої влади з метою здійснення планування і прогнозування соціальноекономічного розвитку галузі, регіону, країни в цілому. За допомогою статистичного обліку вивчається, наприклад, динаміка заробітної плати, продуктивності праці, рентабельності виробництва тощо як в окремих галузях, так і в цілому в країні. Бухгалтерський облік є основним видом обліку. Його відмінною рисою є тільки документоване відображення (за допомогою бухгалтерських документів) господарських засобів і господарських процесів, що, у свою чергу, надає обліковим даним юридичної сили. Важлива особливість бухгалтерського обліку полягає в тому, що господарські операції, обчислені в натуральних і трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються у грошовому вимірнику. Крім того, у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються систематично і послідовно в міру їх здійснення та в повному обсязі. Бухгалтерський облік застосовує особливі, тільки йому властиві способи опрацювання облікової інформації — рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення тощо. Загальновідомо, що для аналізу витрат підприємства, а також планування його розвитку необхідно безпосередньо використовувати інформацію бухгалтерського обліку. Усі три вищеозначені види обліку тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного і утворюють єдину систему господарського обліку. Так, бухгалтерський облік використовує дані оперативнотабельного обліку робочого часу для нарахування заробітної плати працівникам з погодинної оплати праці, а в окремих випадках об’єднується з ним (оперативно — бухгалтерський облік матеріальних цінностей); статистика за даними бухгалтерського обліку про виробіток, нараховану заробітну плату, витрати на виробництво, 19

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

визначає показники рівня і динаміки продуктивності праці, обсягу і рентабельності виробництва тощо. Узагальнюючи показники бухгалтерського обліку, статистика вивчає розміщення і використання матеріальних і трудових ресурсів країни, забезпечує інформацією для прогнозування їх розвитку. Мета всіх видів обліку — своєчасне забезпечення керівництва всебічною інформацією, необхідною для управління. Фінансовий облік є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, чітко регламентується державою, правила його ведення однакові для всіх підприємств, інформація носить відкритий характер та стосується обліку всіх без винятку об’єктів обліку, використовується внутрішніми й зовнішніми користувачами і організується для формування вартісних показників, що необхідні для виявлення зовнішніх зв’язків підприємства (з бюджетом, банком, постачальниками, покупцями тощо) з метою підготовки фінансової звітності. Управлінський облік не є обов’язковим для ведення, рішення про його організацію приймає керівництво підприємства, правила його ведення підприємство розробляє самостійно, інформація становить комерційну таємницю та стосується обліку витрат, доходів, фінансових результатів в розрізі структурних підрозділів, каналів постачання та збуту, видів продукції, як–то: обчислення собівартості придбаних матеріалів, виготовленої продукції, виконання робіт, надання послуг; визначення витрат, розрахунок доцільності виконання робіт; облік доходів за видами продукції та регіонами тощо; визначення результатів господарювання. Цей вид обліку використовується тільки внутрішніми користувачами, в Україні ведеться тільки великими виробничими підприємствами. Податковий облік є обов’язковим для всіх суб’єктів господарської діяльності, правила його ведення визначаються державою й чітко регламентовані. Він організується особами, які зареєстровані як платники податків для забезпечення контролю за розрахунками підприємства з бюджетом та повноти і своєчасності сплати податків і платежів, використовується органами державної податкової служби.

20

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

1.1.3. Функції бухгалтерського обліку та вимірники, що в ньому використовуються Відіграючи важливу роль в системі управління господарською діяльністю підприємства, бухгалтерський облік виконує ряд таких основних функцій (рис. 1.1.2):

Функції бухгалтерського обліку контроль

аналітичн

інформацій

планова

Рис. 1.1.2. Основні функції бухгалтерського обліку

За допомогою бухгалтерського обліку здійснюють три види контролю — попередній, поточний та наступний. На підставі інформації приймаються відповідні рішення, вона широко використовується всіма видами господарського обліку і має бути надана згідно із чинним законодавством. Аналітична функція реалізується у процесі вивчення всієї системи прийняття рішень з метою її удосконалення, виявлення перспектив розвитку даного суб’єкта господарювання, недоліків, шляхів удосконалення всіх напрямів господарської діяльності. Планування включає постановку цілей, пошук шляхів їх досягнення й вибір найкращого варіанта. Як уже зазначалося, всі господарські факти, явища та процеси для того, щоб одержати відображення в обліку, повинні вимірюватись. У бухгалтерському обліку використовують такі види вимірників (рис. 1.1.3): Грошовий вимірник виражається в національних одиницях країни — постачальника інформації, в Україні — це гривні.

Вимірники натуральні

трудові

грошові

Рис. 1.1.3. Вимірники, які використовуються у бухгалтерському обліку 21

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік використовує інформацію, що виражена у грошовому вимірнику, тому по кожній господарській операції, що відбулася, необхідно мати інформацію, яка виражена у натуральному чи трудовому вимірнику, перевести у грошовий шляхом помноження натурального (трудового) показника на ціну (розцінку). Кількість × Ціна = Вартість

(1.1.1)

Ті факти господарської діяльності, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються. 1.1.4. Об’єкти і предмет бухгалтерського обліку Кожне підприємство чи установа створені з метою реалізації завдань, які визначені в їх установчих документах. Для реалізації цих завдань кожний суб’єкт господарювання має у своєму розпорядженні наявні як засоби праці (будівлі, споруди, устаткування тощо), так і предмети праці (сировину, матеріали, паливо тощо). Засоби праці і предмети праці (це — господарські засоби) з метою контролю за їх наявністю і рухом знаходять своє відображення у бухгалтерському обліку. За допомогою обліку одержують кількісні показники про наявність і рух матеріальних цінностей, грошей, трудових ресурсів тощо, а також одержують і якісні показники результативності здійснення господарських процесів. У свою чергу всі господарські засоби мають різні джерела їх утворення. Одні господарські. засоби були внесені свого часу засновниками при створенні підприємства, інші — придбані за рахунок власних коштів або позик банків та інших фінансово-кредитних установ. Облік внесків засновників, боргових зобов’язань перед кредиторами тощо теж знаходять своє відображення у бухгалтерському обліку. Діяльність підприємства пов’язана з виконанням низки господарських операцій. Постачання сировини, матеріалів тощо — виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг) — реалізація готової продукції, робіт, послуг — ці господарські операції відображають процес кругообігу засобів підприємства (господарські процеси). 22

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Підсумовуючи, можна відмітити, що ми визначили численні об’єкти бухгалтерського обліку, які можна об’єднати у 3 великі групи: 1. Господарські засоби, які забезпечують корисну співпрацю людей у процесі господарської діяльності підприємства. 2. Джерела утворення господарських засобів підприємства, які дають відповідь на питання, за рахунок чого сформовані господарські засоби. Господарські процеси та їх результати, що в сукупності виражають доцільність і напрям діяльності підприємства. До першої групи об’єктів бухгалтерського обліку належать господарські засоби (майно підприємства) (рис. 1.1.4). До другої групи об’єктів бухгалтерського обліку належать джерела утворення господарських засобів (рис. 1.1.5). Третю групу об’єктів бухгалтерського обліку складають господарські процеси, які виникають під впливом господарських операцій. Господарські процеси на підприємстві поділяються на: 1. Постачання (заготівля); 2. Виробництво; 3. Реалізація (збут). Основним призначенням сфери матеріального виробництва є виробництво суспільно необхідного продукту. Створення цього продукту відбувається в процесі виробництва. Для забезпечення виробництва має здійснюватися процес постачання необхідних предметів праці (закупівля сировини, матеріалів, палива тощо), засобів праці (придбання основних засобів тощо) і самої праці (наймання робітників). За виробництвом продукції відбувається процес її реалізації. Всі три процеси взаємопов’язані і взаємозумовлені, постійно змінюють один одного і на підприємстві відбувається безперервний кругообіг господарських засобів. Бухгалтерський облік, відображаючи господарські процеси, забезпечує інформацію, необхідну для управління цим кругообігом. Крім господарських процесів, до цієї групи об’єктів обліку належать результати діяльності підприємства, які сформовані під впливом господарських операцій на шляху кругообігу, як правило, на стадії реалізації та які можна об’єднати за такими групами: 23

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Засоби сфери виробництва

Засоби праці

Предмети праці

Г О С П О Д А Р С Ь К І

З А С О Б И

Засоби сфери обігу

Сировина, матеріали Паливо, Запасні частини Незавершене виробництво

Предмети обігу

Готова продукція Товари

Грошові засоби

Гроші в касі Гроші на поточному рахунку Інші рахунки в банках

Засоби в розрахунках

Засоби, які обслуговують сферу обігу

Засоби невиробничої сфери

Земельні ділянки Будівлі і споруди Машини і обладнання

Заборгованість покупців і постачальників, підзвітних осіб, інших дебіторів, розрахунки за претензіями Будівлі, обладнання та інвентар магазинів, торгівельних приміщень, кіосків, що знаходяться на балансі суб’єкта господарювання Будівлі та обладнання закладів освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства, що знаходяться на балансі

Вилучені засоби

Придбані акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі, казначейські зобов’язання

Нематеріальні засоби

Патенти, ліцензії, ноу-хау, авторські права, гудвіл

Рис. 1.1.4. Класифікація господарських засобів за їх видами і розміщенням 24

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Д Ж Е Р Е Л А У Т В О Р Е Н Н Я Г О С П О Д А Р С Ь К И Х З А С О Б І В

Капітал

Статутний капітал Пайовий капітал Додатковий капітал

Резерви

Забезпечення майбутніх витрат і платежів Страхові резерви Резервний капітал

Прибуток

Від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг Від позареалізаційної діяльності

Бюджетне фінансування

Капітальних вкладень Підготовки та перепідготовки кадрів Утримання дитячих установ

Власні джерела

Залучені джерела

Кредити банків

Довгострокові Короткострокові

Кредиторська заборгованість

Перед постачальниками і покупцями за продукцію, товари, роботи і послуги Перед іншими кредиторами

Зобов’язання по розподілу суспільного продукту

По оплаті праці Перед фондами соціального страхування Перед бюджетом

Рис. 1.1.5. Класифікація джерел утворення господарських засобів 25

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

• доходи, • витрати, • фінансові результати. Ознайомившись з основними об’єктами бухгалтерського обліку, ми маємо змогу дати визначення предмета бухгалтерського обліку. Наголосимо, що в загальному розумінні предмет бухгалтерського обліку — це виробничо-господарська і фінансова діяльність економічного суб’єкта, оцінена у грошовому виразі. 1.1.5. Метод бухгалтерського обліку та його елементи Будь-яка наука характеризується тим, що має предмет з об’єктами дослідження і метод (методи). Предмет бухгалтерського обліку та об’єкти обліку було розглянуто у попередньому питанні, а тепер необхідно визначити метод й методичні прийоми бухгалтерського обліку. Відомо, що метод будь-якої науки — це спосіб дослідження того, що є її предметом — тобто яким чином, із застосування яких прийомів і процедур вивчається предмет та досліджуються його об’єкти. Науковий зміст методу бухгалтерського обліку визначається підходом до явищ господарської діяльності підприємств, розгляду всіх засобів і процесів у безперервному їх русі і розвитку, єдності, взаємозв’язку і взаємоузгодженості. Ґрунтується бухгалтерський облік на наукових основах — діалектичному методі і економічній теорії. Разом з тим він має свої, властиві тільки йому способи дослідження. Загалом методичні прийоми бухгалтерського обліку можна розподілити на 4 групи та виділити 8 елементів методу бухгалтерського обліку (рис. 1.1.6). Необхідно зазначити, що окремі елементи методу не виступають самостійно та ізольовано від інших, а навпаки, тісно взаємопов’язані між собою і становлять метод бухгалтерського обліку тільки у своїй єдності. Так, документація в бухгалтерському обліку є способом первинного спостереження за господарськими операціями і є єдиною підставою для відображення їх на рахунках обліку; узагальнення об’єктів обліку на рахунках зумовлює необхідність грошової оцінки; взаємозв’язок облікованих об’єктів вимагає їх подвійного запису за рахунками; за підсумками поточного обліку за рахунками складають баланс та інші форми звітності. 26

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Метод бухгалтерського обліку Прийоми бухгалтерського обліку

звітність

баланс

підсумкове узагальнення

подвійний запис

поточне групування та систематизація

рахунки

калькуляція

вартісне вимірювання

оцінка

інвентаризаці

документація

первинне спостереження

Елементи методу бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку Рис. 1.1.6. Прийоми та елементи методу бухгалтерського обліку

Реальність показників обліку перевіряється й уточнюється за допомогою інвентаризації. Таке поєднання елементів методу бухгалтерського обліку забезпечує суцільне, безперервне і взаємопов’язане відображення господарських операцій, а також одержання узагальненої інформації, необхідної для управління. У цій темі було розглянуто передумови виникнення обліку, його розвиток та значення на сучасному етапі, з’ясовано складові господарського та бухгалтерського обліків, зв’язок між ними та обумовленість їх існування. Визначено основні функції бухгалтерського обліку та вимірники, що ним використовуються. Розглянуто предмет, об’єкти, метод, методичні прийоми та елементи методу бухгалтерського обліку. 27

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

1.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 1. Взаємозв’язок між видами обліку і обумовленість їх існування в умовах ринкових відносин Питання для вивчення і обговорення 1. Загальні поняття про облік і його роль в системі управління. 2. Види господарського обліку. 3. Функції бухгалтерського обліку. 4. Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку. 5. Елементи методу бухгалтерського обліку. Мета практичного заняття — оволодіння різними способами групування майна та джерелами його утворення, методичними прийомами бухгалтерського обліку, визначення об’єктів обліку. Навчальний матеріал Завдання 1. На підставі даних таблиці 1.1 провести групування майна за видами. Умова завдання Таблиця 1.1 Групування майна за видами № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

28

Види майна підприємства Основні засоби Програмне забезпечення для ЕОМ Витрати на реконструкцію основних засобів Готівка в касі Поточний рахунок у банку в національній валюті Готова продукція Паливо Товари Матеріали Розрахунки з іншими дебіторами за наданими їм послугами Довгострокові фінансові інвестиції Заборгованість підзвітних осіб Витрати майбутніх періодів Розрахунки з покупцями і замовниками Розрахунки за виданими авансами Разом Регулювальні статті

Сума, грн 156560 2400 13400 3100 51000 44500 10600 76420 12680 3600 28000 320 1200 33140 4000 440920

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Продовження табл. 1.1 16 17

Знос основних засобів Знос нематеріальних активів Разом майна з урахуванням регулювальних статей

(24200) (300) 416420

Завдання 2. Провести групування джерел утворення майна підприємства (зобов’язань перед власниками та іншими особами) за рахунок власних джерел і залучених коштів (таблиця 1.2). Таблиця 1.2 Капітал, зобов’язання та інші пасиви № 1 2 3 4 5 7 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

20

Назва джерел утворення майна (зобов’язання) Статутний капітал Додатковий капітал Забезпечення гарантійних зобов’язань Цільове фінансування Довгострокові кредити банків у національній валюті Короткострокові кредити банків Резервний капітал Прибуток нерозподілений Забезпечення виплат відпусток Розрахунки з постачальниками Розрахунки за податками, зборами Доходи майбутніх періодів Аванси одержані Розрахунки з іншими кредиторами Розрахунки за соціальним страхуванням Розрахунки з оплати праці Короткострокові векселі видані Разом Регулювальні статті Неоплачений капітал Разом, враховуючи регулювальні статті

Сума, грн 174000 56000 1000 5000 40000 10000 3000 14200 6240 78780 11200 2100 6400 18260 7240 16000 5000 454420 (38000) 416420

Домашнє завдання 1. Підрахувати підсумки за кожною групою господарських засобів та джерел їх утворення у групувальній відомості. 2. Узагальнити дані, проаналізувати стан активів і пасивів підприємства. Матеріальне забезпечення: Групувальна відомість — 1 прим. 29

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

1.3. Питання для самостійного вивчення 1. Дати нормативну характеристику бухгалтерського обліку. 2. Опрацювати Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 3. Яка роль обліку в системі управління та менеджменту? 4. Скласти порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку. Завдання 3 (для самостійної роботи). Провести класифікацію засобів підприємства (таблиця 1.3) за матеріально-речовими елементами (продуктивний аспект) і за правовими відносинами (правовий аспект). Підрахувати підсумки за групами і визначити загальну суму засобів за матеріально-речовими елементами і правовим аспектом. Засоби підприємства групуються за схемою, наведеною в таблиці 1.4. Таблиця 1.3 Майно підприємства «Зустріч» на 30 вересня 20ХХ р. № з/п

Найменування засобів Будівля адміністративного корпусу Статутний капітал Машини та обладнання Заборгованість постачальникам Будівля цеху Малоцінні та швидкозношувані предмети Сировина та основні матеріали Нерозподілений прибуток Допоміжні матеріали Заборгованість банку за короткостроковими кредитами Інші нематеріальні активи Паливо Готівка в касі Незавершене виробництво Готова продукція Цільове фінансування

30

Сума, грн 402126 800526 150626 62350 133105 90813 109016 72270 1020 20300 65651 105124 22 369 12100 126212

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Продовження табл. 1.3 № з/п

Найменування засобів Заборгованість з оплати праці Товари Грошові кошти в національній валюті на поточному рахунку в банку Запасні частини Резервний капітал Гараж Автомобіль Заборгованість органам соціального страхування Спецодяг і спецвзуття Заборгованість покупців за продані товари Заборгованість іншим кредиторам Комплектуючі вироби Заборгованість підзвітних осіб Заборгованість перед бюджетом Тара і тарні матеріали Заборгованість інших дебіторів Використання прибутку в поточному році Забезпечення на відпустки Інші грошові кошти Заборгованість перед банком за довгостроковими кредитами Програмне забезпечення обчислювальної техніки Знос основних засобів* Знос нематеріальних активів*

Сума, грн 8125 40805 21000 20000 73572 15320 10250 3047 2815 86805 8225 30414 45 12902 8520 5105 52075 1620 5800 80360 3750 75923 27244

*Регулювальні статті слід рахувати із знаком «мінус». 31

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 1.4 Схема групування засобів підприємства за матеріальноречовими елементами та за правовим аспектом Матеріально-речовий аспект 1. Основні засоби (знос основних засобів)1 2. Нематеріальні активи (знос нематеріальних активів) 3. Виробничі запаси 4. Малоцінні і швидкозношувані предмети 5. Незавершене виробництво 6. Готова продукція 7. Товари 8. Кошти в касі 9. Кошти на поточному рахунку 10. Кошти на інших рахунках в банках 11. Дебіторська заборгованість 12. Заборгованість покупців за продані товари та продукцію Разом

32

Сума, грн

Правовий аспект 1. Статутний капітал 2. Резервний капітал 3. Цільове фінансування 4. Забезпечення витрат і платежів персоналу 5. Прибуток (використання прибутку) 6. Довгострокові кредити банку 7. Короткострокові кредити банку 8. Заборгованість постачальникам 9. Заборгованість перед бюджетом 10. Заборгованість органам соціального страхування 11. Заборгованість з оплати праці 12. Заборгованість іншим кредиторам Разом

Сума, грн

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

1.4. Тематика індивідуальних завдань Завдання 4 (для індивідуальної роботи). 1. Знайти помилки в наведеній класифікації засобів підприємства (табл. 1.5). Умова завдання Таблиця 1.5 Майно підприємства та джерела його утворення 1

Активи Грошові кошти в касі

1

2

Обладнання

2

3 4 5 6 7 8

Кредитори Будівлі Транспортні засоби Векселі видані Фінансові вкладення Спецодяг

3 4 5 6 7 8

Зобов’язання Знос основних засобів Заборгованість банку за кредит Дебітори Заборгованість з оплати праці Патенти Капітальні інвестиції Запасні частини Автогараж

Теми рефератів 1. Роль бухгалтерського обліку в системі управління. 2. Елементи методу бухгалтерського обліку та взаємозв’язок між ними. 3. Види бухгалтерського обліку: фінансовий, управлінський, податковий. 4. Взаємозв’язок між видами обліку і обумовленість їх існування в умовах ринкових відносин. 5. Правове регулювання бухгалтерського обліку і звітності в Україні. 6. Концепція фінансового та управлінського обліку. 7. Поняття та вибір облікової політики підприємства. Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 7, 11, 12, 14, 16, 21.

33

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

1.5. Термінологічний словник Облік — це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя. Господарська діяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва як сукупність окремих господарських операцій, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарські процеси — це сукупність господарських операцій, фактів та подій в житті підприємства, що призводять до руху активів, джерел їх утворення, власного капіталу, виникнення доходів, витрат, фінансових результатів. Оперативний облік — це спостереження та відображення в записах тільки окремих фактів і операцій господарської діяльності, що дає можливість швидко отримати необхідні дані для найбільш ефективного управління роботою підприємства та його структурних підрозділів, своєчасно виявляти будь-які недоліки в роботі. Статистичний облік — це процес збору та узагальнення інформації про масові (суспільні) явища, факти або процеси в їх кількісному вираженні з якісною оцінкою з метою управління і контролю за ними та виявлення закономірностей їх розвитку в конкретних умовах, місці та часі. Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Процес — це сукупність певних взаємопов’язаних дій, які відбуваються систематично. Виявлення — це здійснення шляхом суцільного спостереження та безперервного документування всіх господарських операцій. Вимірювання — це визначення шляхом оцінки кількісних або вартісних показників господарського обліку. Реєстрація — це здійснення записів інформації в документах, книгах, журналах та інших паперових і електронних носіях. Накопичення — це здійснення записів шляхом повторної реєстрації інформації та зберігання її певний термін (звітній період) до списання або розподілу. 34

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Узагальнення — це підведення підсумків, складання звітності (звітним періодом, як правило, вважається місяць). Зберігання — це архівація облікових даних певний термін, визначений законодавством (в Україні для більшості видів бухгалтерської документації термін зберігання — не менше 3-х років, звітність зберігається постійно до ліквідації підприємства, особові рахунки та справи робітників — до 75 років). Передача — це надання користувачам інформації у вигляді таблиць, довідок, звітності тощо. Прийняття рішень — це є метою бухгалтерського обліку, що надає повну, правдиву, неупереджену інформацію про діяльність підприємства. Користувачі — це фізичні або юридичні особи, що потребують інформацію про діяльність підприємства для прийняття рішень. Внутрішні користувачі — це користувачі інформації у межах підприємства (власники, керівництво, працівники тощо). Зовнішні користувачі — це користувачі інформації за межами підприємства (інвестори, банківські установи, державні органи контролю — Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, служба безпеки України, податкова міліція, державне казначейство, органи статистики, контрагенти — постачальники, користувачі, аудиторські фірми тощо). Господарський облік — це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, які є дійсними явищами або дійсним процесом господарювання. Фінансовий облік — це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та фінансового стану відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Управлінський облік — це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі планування, оцінки та контролю в середині підприємства. Податковий облік — це підсистема бухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконує функції нарахування та сплати податків та надання інформації про це відповідним державним органам. 35

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Інформаційна функція бухгалтерського обліку — це функція, яка пов’язана з накопиченням за даними бухгалтерського обліку близько 70 % інформації про діяльність підприємства. Контрольна функція бухгалтерського обліку — це функція, яка пов’язана із здійсненням контролю за законністю діяльності підприємства, збереженням власності, своєчасністю розрахунків, використанням фінансових та трудових ресурсів тощо. Аналітична функція бухгалтерського обліку — це функція, яка пов’язана із наданням користувачам інформації для аналізу діяльності підприємства. Планова функція бухгалтерського обліку — це функція, яка пов’язана із здійсненням планування показників діяльності підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку. Вимірювання — суттєва характеристика об’єктів обліку для їх ідентифікації у зв’язку з тим, що неможливо оцінити (виміряти) та відобразити об’єкт, який відрізняється від інших. Вимірники у бухгалтерському обліку — це одиниця виміру об’єктів обліку, яка використовується для їх загальної ідентифікації. Натуральний вимірник — це вимірник, який використовується для характеристики кількості об’єкта, що обліковується в натурі, тобто за даними зважування, обміру та перерахунку у кілограмах, тоннах (міра ваги); літрах, кубічних метрах (міра об’єму); гектарах, квадратних метрах (міра площі); метрах, кілометрах (міра довжини); штуках одиницях (міра кількості) тощо. Трудовий вимірник — це вимірник, який використовується для визначення кількості витраченої праці в одиницях часу (робочий день, людино-години тощо). Вартісний (грошовий) вимірник — це вимірник, який використовується в якості універсального та узагальнюючого вимірника для оцінки вартості господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів діяльності у грошовій формі в визначеній валюті (гривні/копійки, євро, долари тощо). Предмет бухгалтерського обліку — це власність підприємства, яка знаходиться в його розпорядженні і використанні у вигляді майна та джерел формування, їх рух в процесі господарювання і результати діяльності, узагальнені в грошовому вимірнику. Суб’єкт господарювання (господарюючий суб’єкт) — це зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа 36

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльності, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності. Суб’єкт бухгалтерського обліку — це господарюючий суб’єкт. Об’єкт бухгалтерського обліку — це те, що вивчає облік — конкретний господарський засіб (майно), джерело його утворення (формування) та господарські процеси, на підставі яких за звітний період трапляються зміни із засобом або джерелом його формування. Загалом об’єкти обліку групуються у 5 груп: активи, пасиви, доходи, витрати, фінансові результати. Господарський процес — частина кругообігу господарських засобів, який складається з певних господарських операцій. Господарська операція — це дія, яка призводить до змін в структурі господарських засобів і джерел їх утворення і може бути позитивною і негативною. Процес постачання (придбання, заготівлі) — це витрата підприємством певної частини грошових коштів на закупівлю засобів праці та предметів праці. Він включає господарські операції, пов’язані із придбанням (купівлею) сировини, матеріалів, палива, товарів, основних засобів та інших матеріальних активів; об’єктами обліку є активи, витрати на їх придбання, зобов’язання. Процес виробництва — це виконання основного завдання діяльності підприємства: виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) шляхом взаємодії засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці — робочої сили, результатом чого є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад підприємства. Він включає господарські операції, пов’язані з перетворенням на готову продукцію предметів праці при дії на них засобів праці та самої праці; об’єктами обліку є зобов’язання, активи, витрати на виробництво (виробнича собівартість). Процес реалізації — це передача готової продукції (товарів, робіт, послуг) з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу та визначення фінансового результату діяльності підприємства. Він включає господарські операції, пов’язані з продажем виготовленої продукції, виконанням робіт, наданням послуг; об’єктами обліку є активи, витрати (собівартість реалізації, витрати 37

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

періоду, витрати від інших видів діяльності), доходи, фінансові результати. Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) — виручка від реалізації, доходи від оренди, дивіденди, відсотки тощо. Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) — списання виробничих запасів у виробництво, нарахування заробітної плати, нарахування амортизації (зносу) обладнання, списання різних послуг, нарахування оренди, нарахування (визначення) податків та зборів тощо. Фінансовий результат — це кінцевий результатний показник діяльності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами і має два види — прибуток або збиток. Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів (способів), що забезпечують суцільне, безперервне та взаємопов’язане відображення предмета бухгалтерського обліку як у часі, так і в просторі. Прийоми бухгалтерського обліку — це елементи методу бухгалтерського обліку, які об’єднуються в 4-и основні групи: • виявлення інформації: документування та інвентаризація; • вартісне вимірювання інформації: оцінка та калькулювання; • накопичення інформації: рахунки та подвійний запис; • узагальнення інформації: баланс та звітність. Елемент методу бухгалтерського обліку — кожний спосіб або прийом методу бухгалтерського обліку. Документування — це спосіб первинної реєстрації руху засобів та господарських процесів, який забезпечує і надає юридичної сили обліковій інформації. Інвентаризація — це перевірка або виявлення в натурі фактичної наявності матеріальних цінностей, яка проводиться з метою перевірки фактичних даних, їх узгодження з обліковими даними та підтвердження достовірності облікової інформації. 38

Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Оцінка — це спосіб вираження в єдиному узагальнюючому грошовому вимірнику об’єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів). Калькулювання — це спосіб обчислення собівартості як всього обсягу, так і одиниці виготовленої продукції (робіт, послуг). Система рахунків — це спосіб групування і облік інформації, яка міститься в документах за економічним змістом. Рахунки — це специфічна таблиця, ліва сторона якої називається дебет, права — кредит, призначена для групування та систематизації інформації про залишки і рух об’єктів обліку. Подвійний запис — це відображення взаємопов’язаних та взаємообумовлених операцій, який полягає в тому, що кожна бухгалтерська операція записується двічі: в однаковій сумі на двох різних рахунках. Баланс — це спосіб економічного групування та узагальненого відображення активів і джерел їх утворення у вартісному вираженні на певну дату. Звітність — це система підсумкових показників, які всебічно характеризують господарську і фінансову діяльність підприємства, результати використання його активів та стан зобов’язань. Бухгалтерська (фінансова) звітність — це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при веденні бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

39

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

ТЕМА 2 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС Методичні рекомендації Цією темою починається вивчення елементів методу бухгалтерського обліку, першим з яких розглядається баланс. При вивченні матеріалу теми необхідно звернути увагу на поняття балансу, його мету, значення та використання в управлінні підприємством. Слід з’ясувати класифікацію балансів та основне правило балансу. Визначити побудову балансу, актив і пасив, склад господарських засобів (майна) й джерел формування господарських засобів підприємства та їх відображення у балансі. Дати поняття розділів балансу, статті, її коду згідно з чинним законодавством Слід з’ясувати поняття господарської операції. Особливу увагу необхідно приділити чотирьом типам змін у балансі під впливом господарських операції та запам’ятати алгоритм відображення господарської операції, що є підґрунтям для розгляду наступної теми дисципліни.

2.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 2.1.1. Поняття балансу, його значення та використання в управлінні. 2.1.2. Побудова балансу. 2.1.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями. 2.1.1. Поняття балансу, його значення та використання в управлінні З цієї теми починається розгляд елементів методу бухгалтерського обліку. Спочатку всебічно розглянемо бухгалтерський баланс. Це один із елементів методу бухгалтерського обліку, який використовується для узагальнення інформації про діяльність підприємства. Пригадаємо, що таке баланс як елемент методу? 40

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» дає більш конкретне визначення бухгалтерського балансу. За однією з версій термін «баланс» з’явився ще у 15 сторіччі у звіті банку Медичі. Фундатор бухгалтерського обліку Лука Пачолі в своїй праці «Трактат про рахунки і записи» під балансом розумів складений у довжину аркуш паперу, на якому перелічені ліворуч всі боржники і кошти, а праворуч — усі кредитори [16]. У сучасному бухгалтерському обліку термін «баланс» означає два поняття, які раніше вже визначено: перше — як елемент методу бухгалтерського обліку, друге — як форма фінансової звітності. Мета балансу — дати узагальнену характеристику про господарські засоби та джерела їх формування на певний момент. Така інформація необхідна для прийняття управлінських рішень. Це пояснюється тим, що баланс є моделлю, за допомогою якої в інтересах користувачів подається інформація про фінансовий стан підприємства на певну дату. Бухгалтерський баланс відображає співвідношення між економічними ресурсами підприємства та вимогами до них. Баланс подає інформацію про стан активів і пасивів у певний момент часу. Звітний баланс, що публікується, звичайно складається на кінець фінансового року, хоча він може бути підготовлений на будь-яку іншу дату, наприклад, на дату припинення діяльності підприємства. Баланс показує, скільки підприємство заборгувало постачальникам і скільки йому винні клієнти. За даними балансу можна розрахувати: — скільки капіталу використовується в бізнесі (яка вартість бізнесу); — яка ліквідність бізнесу (як швидко запаси, основні засоби та інші активи можуть бути перетворені на грошові кошти); — наскільки платоспроможний бізнес (яка ймовірність того, що бізнес може збанкротувати); — як фінансується бізнес (звідки засоби надходять і скільки з них складають залучені кошти) тощо. Ви використовуєте слово «баланс» у повсякденному житті. Це, як правило, означає рівновагу чогось з чимось. Це і є основним правилом балансу, в тому числі й бухгалтерського — рівновага (рівняння) 41

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

лівої і правої частин, яке повинно зберігатися після будь-яких змін усередині балансу. Які це можуть бути зміни? На підставі чого вони виникають? Уявіть собі, що підприємство працює, господарські засоби (майно) і джерела їх формування проходять через усі господарські процеси — від постачання до реалізації (операційний цикл) і на певну дату є певний фінансовий результат діяльності. Який він може бути? Прибуток чи збиток. Крім того, у зв’язку з тим, що підприємство працювало, за певний період змінилося як саме майно, так і джерела його формування, інакше кажучи, змінилися залишки по них. Так, припустимо, що частину майна було продано, частина його використана у виробництві, із заборгованістю перед постачальником за майно ми розрахувалися, але для цього було взято кредит у банку тощо. Уявімо, що на сьогоднішній ранок у Вас було три яблука, з’їли за день тільки одне, але ввечері купили ще чотири, потім трьома пригостили подругу, а одне виявилося червивим і Ви його викинули. Більше у той день їсти яблук вам не хотілося. То скільки яблук у вас залишиться на завтрашній ранок? — Два. А тепер пригадаємо визначення бухгалтерського балансу: Це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовому вимірнику наявних господарських засобів і джерел їх утворення (формування) на певну дату. Відносно прикладу з яблуками ,що буде відображено у балансі: — на ранок поточного дня? — Три яблука. — на кінець цього дня (ранок наступного)? — Два яблука. Але, зауважте — для відображення саме у бухгалтерському балансі кількість яблук обов’язково повинна бути переведена у грошовий (вартісний) вимірник — тобто кількість необхідно помножити на ціну одиниці. А тепер розглянемо визначення бухгалтерського балансу по окремих поняттях, починаючи з кінця. — «Певна дата» — початок і кінець певного періоду, за який складається баланс. — «Джерела утворення господарських засобів» — класифікація об’єктів обліку. — «Господарські засоби» — класифікація об’єктів обліку. — «Наявні» — залишки за об’єктами обліку. 42

Тема 2. Бухгалтерський баланс

— «Грошовий вимірник» — відображення об’єктів обліку у вартісній оцінці у певній грошовій одиниці. Всі вищеозначені поняття вже висвітлювалися у першій темі або на початку цієї теми. А «узагальнене відображення» та «економічне групування» буде розглянуто у наступному питанні, так як саме від них залежить побудова балансу. 2.1.2. Побудова балансу Основою «економічного групування», яке впливає на побудову бухгалтерського балансу є двохстороння таблиця, ліва частина якої називається Актив, а права — Пасив. Загальний підсумок балансу називається валютою балансу (не плутати з грошовим вимірником, у якому в баланс заноситься інформація у певній валюті — гривні, долари, євро тощо!). Сума активів (Актив) обов’язково дорівнює сумі пасивів (Пасив) (пригадайте основне правило балансу), то число буде одне і однакове, і бухгалтеру достатньо сказати — «валюта балансу — 406,5 тисяч гривень», і людині, що розуміється у бухгалтерському обліку, зрозуміло — загальний підсумок Активу — 406,5 тис. грн, і загальний підсумок Пасиву — 406,5 тис. грн (табл. 2.1). Таблиця 2.1 БАЛАНС ТОВ «Мрія» на 31.12.200 __ р. Актив (статті) Основні засоби Виробничі запаси Заборгованість дебіторів Поточний рахунок Баланс

Сума, грн 270000 46000

Статутний капітал Прибуток

Сума, грн 200000 4500

30500

Кредити банків довгострокові

150000

60000 406500

Зобов’язання перед постачальниками Баланс

52000 406500

Пасив (статті)

Таким чином, за формою баланси бувають: 43

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— горизонтальні (Активи розміщують поряд з Пасивами як у наведеному умовному прикладі балансу ТОВ «Мрія» й загалом на підприємствах України, Росії та ін) — вертикальні (розташовують спочатку Актив, нижче — Пасив як у США, Великій Британії, але підсумки й при цьому відображенні завжди рівні, валюта балансу — одна). Крім вищеозначеного критерію баланси класифікують за періодом складання (рис. 2.1.1). Актив балансу представляє господарські засоби (майно) підприємства у вигляді конкретних елементів господарського обороту (пригадайте групування господарських засобів — готова продукція, товари, будівлі і споруди, машини і обладнання, засоби в розрахунках тощо). Узагальнено статті активу балансу називають активами. Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку передбачено, що право власності не є істотним при визнанні активу в балансі. Головним є те, що підприємство контролює економічні вигоди, отримані від використання цього майна, та приймає ризики, пов’язані з активом. Пасив балансу представляє джерела утворення (формування) господарських засобів, він визначає, хто і в якій формі брав участь у створенні майна підприємства (пригадайте, це — капітал — статутний, пайовий, додатковий. резервний; прибуток; кредити банків;

горизонтальний

За формою вертикальний вступний

За періодом складання

поточний розподільчий ліквідаційний

Рис. 2.1.1. Класифікація балансів 44

Тема 2. Бухгалтерський баланс

кредиторська заборгованість — перед постачальниками, перед працівниками з оплати праці, перед бюджетом тощо). Статті пасиву узагальнено називають пасивами, які в свою чергу об’єднано у дві групи — капітал (власний капітал) та зобов’язання. Таким чином, можливо вивести основне рівняння балансу: Активи = Пасиви

або

А=П

Активи = Капітал (власний капітал) + Зобов’язання, або А = К (ВК) + З. Цією формулою ми визначили перший відомий світовій практиці фундаментальний принцип бухгалтерського обліку — двосторонність, що формується у вигляді рівняння і пов’язує між собою три поняття: активи, зобов’язання та капітал. Це рівняння — основа бухгалтерського обліку. Його також можна подати у вигляді відображення кінцевого принципу по відношенню до капіталу: Активи — Зобов’язання = Капітал (ВК) або А — З = К (ВК). Можна зазначити, що в момент створення підприємства ця формула має вигляд: Активи = Капітал (власний капітал) або А = К (ВК), так як на той час підприємство має за майно тільки внески власників до статутного капіталу. Згодом у процесі діяльності воно буде отримувати активи разом із збільшенням зобов’язань за них і у формулі з’явиться третя складова: А = К (ВК) + З. Повернемось до конкретного складу активів і пасивів — ми «розгруповували» кожен засіб або джерело формування згідно класифікацій об’єктів обліку більш конкретно, а у балансі виникають деколи 45

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

узагальнення — наприклад, у складі засобів праці ми визначали окремо будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби тощо, а у балансі це загалом основні засоби, а от предмети обігу — готова продукція і товари так окремо у балансі і відображаються — і таких прикладів можна навести багато (уважно розгляньте форму Балансу, який застосовується зараз в Україні). Чому так трапляється? Тому що у бухгалтерському балансі України майно (господарські засоби) та джерела їх утворення (формування) відображаються у розрізі статей, перелік яких затверджується законодавчо на рівні Держави. Цей перелік не є постійним, його може бути змінено через певний період часу, але теж тільки законодавчо. Однак, необхідно зазначити, що статті можуть групуватись чи перегруповуватись, баланси різних країн за складом статей можуть суттєво відрізнятись, але загальний початковий розподіл на майно — Активи та джерела їх формування — Пасиви є незмінним та єдиним. Форму бухгалтерського балансу в Україні розробляє і затверджує Міністерство Фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України. Нормативним документом, який визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [19]. Як вже було визначено, господарські засоби та джерела їх формування у бухгалтерському балансі відображуються у розрізі статей балансу. Розглянемо структуру бухгалтерського балансу на умовному прикладі балансу підприємства «Мрія» (табл. 2.1) Але такий бухгалтерський баланс як форма звітності згідно з П(С)БО 2 в Україні існувати не може. В балансі статті групуються за розділами балансу — це і є «узагальнене відображення» з визначення бухгалтерського балансу. У чинній на цей час формі бухгалтерського балансу України Актив вміщує 3 розділи: І. Необоротні активи ІІ. Оборотні активи ІІІ. Витрати майбутніх періодів Пасив вміщує 5 розділів: І. Власний капітал 46

Тема 2. Бухгалтерський баланс

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів ІІІ. Довгострокові зобов’язання ІV. Поточні зобов’язання V. Доходи майбутніх періодів Для підприємств, які діють на території України, ця форма балансу є обов’язковою і незмінною на теперішній час, незалежно від форм власності підприємств (крім банків і бюджетних установ). Ніякі нові статті чи перегрупування у цій формі звітності підприємства України самостійно робити не мають права. Пригадаємо, що бухгалтерський баланс є універсальною формою звітності, яка показує фінансовий стан підприємства на певну дату (на початок і кінець звітного періоду). Поглянемо на баланс підприємства «Мрія» (табл. 2.1) — де залишки на початок періоду? В цьому прикладі їх поки що немає. Пригадаємо яблука — скільки їх залишалося: — На ранок поточного дня? — Три. — На вечір (тобто — на наступний ранок)? — Два. А що трапилось із яблуками впродовж дня — це і є зміни з ними протягом доби, завдяки яким залишки на початок і було змінено. Тобто — особливістю бухгалтерського балансу, крім іншого, є вміст інформації про господарські засоби та джерела їх утворення як на початок звітного періоду (початок року, а у прикладі з яблуками — сьогоднішній ранок — три яблука помножені на ціну одиниці), так і на кінець звітного періоду (кінець кварталу або року, а у прикладі з яблуками — сьогоднішній вечір (завтрашній ранок) — два яблука помножені на ціну одиниці). Таким чином, зіставляючи за кожною статтею балансу інформацію по залишках на початок і на кінець періоду, визначають зміни, які сталися з кожним об’єктом обліку протягом цього періоду. Після того, як розглянута структура бухгалтерського балансу в Україні, вищезгаданий баланс підприємства «Мрія» на 31.12.200__ р. можливо перебудувати згідно чинників, додавши колонку із значенням залишків за статтями балансу на початок звітного періоду — в означеному прикладі — умовно на 01.01.200__ р. У прикладі будемо відображати тільки ті статті і розділи балансу, які мають цифрову інформацію за поточний період, вільних рядків не будемо використовувати (табл. 2.2). Зверніть увагу, як ускладнився баланс. 47

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 2.2 Підприємство ТОВ «Мрія» БАЛАНС на 31.12.200 ___ р. Актив І. Необоротні активи Основні засоби: Залишкова вартість Усього за розділом І

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: Первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті Усього за розділом ІІ

Баланс

48

На кінець звітного періоду

І. Власний капітал 270000

270000

270000

Статутний капітал

150000

200000

270000

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

54500

4500

Усього за розділом І

204500

204500

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси

Пасив

На початок звітного періоду

31000

46000

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

60500

30500

Довгострокові кредити банків

150000

150000

70000

60000

Усього за розділом ІІІ

150000

150000

161500

136500

ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Усього за розділом ІV

77000

52000

77000

52000

Баланс

431500

406500

431500

406500

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Таблиця 2.3 Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: тис. грн

На кінець звітного періоду

На кінець звітного періоду

030

080

100

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, 161 послуги: Первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: 230 в національній валюті Усього за 260 розділом ІІ

Баланс

300

150,0

200,0

54,5

4,5

204,5

204,5

І. Власний капітал 270,0

270,0

270,0

270,0

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси

На початок звітного періоду

Усього за розділом І

Пасив

Код рядка

І. Необоротні активи Основні засоби: Залишкова вартість

На початок звітного періоду

Актив

Код рядка

БАЛАНС на 31.12.200 ___ р.

280

Статутний капітал

Нерозподілений прибуток 350 (непокритий збиток) Усього за роз380 ділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

31,0

46,0

60,5

30,5

Довгострокові кредити 440 банків

150,0

150,0

70,0

60,0

Усього за розділом ІІІ

150,0

150,0

161,5

136,5

77,0

52,0

77,0

52,0

431,5

406,5

431,5

406,5

480

ІУ. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість 530 за товари, роботи, послуги Усього за роз620 ділом ІV Баланс 640

49

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Як Ви можете прокоментувати інформацію, наведену в цьому балансі? Однак, згідно чинного законодавства України, кожна стаття балансу має свій номер — це дві окремих колонки у Активі і Пасиві, розташовані перед залишками на початок періоду звітного — це Код рядка. Нумерація статей наскрізна від першої статті Активу до останньої статті Пасиву, що полегшує з’ясування статей у балансі та посилання на них у розрахунках. Крім того, бухгалтерські баланси в Україні заповнюються у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми з використанням арифметичного правила заокруглення. В зв’язку з цим внесемо остаточні зміни у баланс і він буде мати наступний вигляд (табл. 2.3). Наприкінці питання необхідно ще раз нагадати — у бухгалтерському балансі на певну дату відображаються залишки господарських засобів та джерел їх формування, які згруповано у розділи за статтями балансу. У наступному питанні розглянемо, яким чином змінюються статті балансу (тобто — що трапилось із залишками впродовж звітного періоду), що зумовлено впливом господарських операцій. 2.1.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями Пригадаємо приклад з яблуками: Їх було 3, з’їли 1, купили 4, пригостили 3, зіпсувалося (викинули) 1, залишилося 2. Інформація, яка стосується залишків яблук на початок і на кінець дня — це 2 та 3 — нами вже була використана, коли ми розглядали баланс і ми вже знаємо, де буде відображена ця інформація. Але розрахунок залишку на кінець дня –2 яблука — визначили арифметичними діями (3 — 1 + 4 — 3 — 1). Бухгалтерський облік відображає це за допомогою господарських операцій, які призводять до змін у балансі підприємства. Тобто, в процесі діяльності кожного підприємства як господарські засоби, так і джерела їх утворення постійно змінюються, і ці зміни відбуваються під впливом здійснюваних господарських операцій. 50

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Існує чотири типи господарських операцій, які призводять до змін або тільки в господарських засобах, або тільки в джерелах утворення господарських засобів, або в засобах і джерелах одночасно. Якщо взяти до уваги, що господарські засоби і джерела їх утворення знаходять своє відображення відповідно в Активі та Пасиві балансу, то можна зробити висновок, що вказані типи господарських операцій призводять до змін або тільки в Активі, або тільки в Пасиві, або в Активі і Пасиві балансу одночасно. Отже, дамо характеристику таких операцій і з’ясуємо зміни, до яких вони призводять у бухгалтерському балансі. Для більшої наочності змін скористаємось балансом підприємства «Мрія» на початок умовного періоду — на 01.01.200___ р. (у гривнях) (табл. 2.4), розглянемо декілька господарських операцій, які трапились із залишками за звітній період, внесемо ці зміни та визначимо залишки на кінець періоду — на 31.12 200 ___ р. (кожного наступного разу будемо вносити зміни до попередньо складеного балансу). Операція першого типу (перший тип змін) На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів — 30000 грн. Результатом здійснення цієї операції стали зміни в структурі Активу балансу (табл. 2.5): — збільшення в Активі за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» на 30000 грн (70000 + 30000 = = 100000); — зменшення в Активі за статтею «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість» на 30000 грн (60500 — 30000 = 30500). Підсумок Активу і Пасиву балансу (валюта балансу) залишився незмінним — 431500 грн, а рівновага між Активом і Пасивом не порушилася. Загалом, перший (активний) тип змін у бухгалтерському балансі можна відобразити формулою: А+ А– = П.

(2.1.1)

До господарських операцій першого типу відносяться також: — надходження готівки з поточного рахунку в касу підприємства; 51

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 2.4. Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: грн БАЛАНС на 01.01. 200 ___ р. Актив

На початок звітного періоду

Пасив

На початок звітного періоду

І. Необоротні активи

І. Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

270000 Статутний капітал

150000

Усього за розділом І

Нерозподілений при270000 буток (непокритий збиток)

54500

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті Усього за розділом ІІ

31000

Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

60500

Довгострокові кредити банків

150000

70000

Усього за розділом ІІІ

150000

161500 ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Баланс

204500

Усього за розділом ІV 431500 Баланс

77000 77000 431500

— відпуск виробничих запасів зі складу у виробництво; — оприбуткування готової продукції з виробництва на склад; — видача грошових коштів з каси під звіт тощо.

52

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Таблиця 2.5 Підприємство ТОВ «Мрія» БАЛАНС (після операції першого типу) Актив

Сума, грн

І. Необоротні активи

Пасив

Сума, грн

І. Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

270000

Статутний капітал

150000

Усього за розділом І

270000

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

54500

ІІ. Оборотні активи

Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

204500

Виробничі запаси

31000

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість

30500

Довгострокові кредити банків

150000

Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті

100000

Усього за розділом ІІІ

150000

Усього за розділом ІІ

161500

ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Усього за розділом ІV

77000

Баланс

431500

Баланс

431500

77000

Операція другого типу (другий тип змін) Частину прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства — 50000 грн. Результатом здійснення цієї операції стали зміни в структурі Пасиву балансу (табл. 2.6): — збільшення в Пасиві за статтею «Статутний капітал» на 50000 грн (150000 + 50000 = 200000);

53

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 2.6 Підприємство ТОВ «Мрія» БАЛАНС (після операції другого ) Актив І. Необоротні активи Основні засоби: Залишкова вартість Усього за розділом І

Сума, грн

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті

Сума, грн

І. Власний капітал 270000 Статутний капітал 270000

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси

Пасив

31000

30500

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків

100000 Усього за розділом ІІІ

Усього за розділом ІІ

161500 ІV. Поточні зобов’язання

Баланс

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Усього за розділом ІV 431500 Баланс

200000 4500 204500

150000

150000

77000 77000 431500

— зменшення в Пасиві за статтею «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» на 50000 грн (54500 — 50000 = 4500). Підсумок Активу і Пасиву балансу (валюта балансу) залишився незмінним — 431500 грн, а рівновага між Активом і Пасивом не порушилася. Загалом, другий (пасивний) тип змін у бухгалтерському балансі можна відобразити формулою: А = П+ П– 54

(2.1.2)

Тема 2. Бухгалтерський баланс

До господарських операцій другого типу відносяться також: — утримання із заробітної плати працівників суми податку на доходи фізичних осіб, — утримання із заробітної плати до фондів соціального страхування, — видача векселя в рахунок кредиторської заборгованості тощо. Операція третього типу (третій тип змін). Надійшли виробничі запаси від постачальника на суму 15000 грн. Результатом здійснення цієї операції стало одночасне збільшення як у Активі, так і у Пасиві балансу (табл. 2.7): Таблиця 2.7 Підприємство ТОВ «Мрія» БАЛАНС (після операції третього типу) Актив

Сума, грн

І. Необоротні активи

Пасив І. Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

270000 Статутний капітал

Усього за розділом І

270000

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси

Сума, грн

46000

200000

Нерозподілений прибу4500 ток (непокритий збиток) 204500 Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Дебіторська заборгованість Довгострокові кредити за товари, роботи, послуги: 30500 150000 банків первісна вартість Грошові кошти та їх екві150000 валенти: 100000 Усього за розділом ІІІ в національній валюті 176500 ІV. Поточні зобов’язання Усього за розділом ІІ Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Баланс

Усього за розділом ІV 446500 Баланс

92000 92000 446500 55

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— збільшення в Активі за статтею «Виробничі запаси» на 15000 грн (31000 + 15000 = 46000); — збільшення в Пасиві за статтею «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» на 15000 грн (77000 + 15000 = = 92000). Підсумок Активу і Пасиву балансу (валюта балансу) збільшився на однакову суму — 15000 грн (431500 + 15000 = 446500), а рівновага між Активом і Пасивом не порушилася. Загалом, третій (активно-пасивний у бік збільшення) тип змін у бухгалтерському балансі можна відобразити формулою: А+ = П+

(2.3)

До господарських операцій третього типу відносяться також: — нарахування заробітної плати працівникам, — нарахування до фондів соціального спрямування на заробітну плату працівників, — надходження від постачальників основних засобів; — внески учасників грошових коштів до статутного капіталу; — отримання на поточний рахунок кредиту банку тощо. Операція четвертого типу (четвертий тип змін) Сплачено з поточного рахунку заборгованість перед постачальником за виробничі запаси в сумі 40000 грн. Результатом здійснення цієї операції стало одночасне зменшення як у Активі, так і у Пасиві балансу (табл. 2.8): — зменшення в Активі за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» на 40000 грн (100000 — 40000 = = 60000); — зменшення в Пасиві за статтею «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» на 40000 грн (92000 — 40000 = = 52000). Підсумок Активу і Пасиву балансу (валюта балансу) зменшився на однакову суму — 40000 грн (446500 — 40000 = 406500), а рівновага між Активом і Пасивом не порушилася. Загалом, четвертий (активно-пасивний у бік зменшення) тип змін у бухгалтерському балансі можна відобразити формулою: А–=П– 56

(2.1.4)

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Таблиця 2.8 Підприємство ТОВ «Мрія» БАЛАНС (після операції четвертого типу) Актив

Сума, грн

Пасив

І. Необоротні активи

І . Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

270000 Статутний капітал

Усього за розділом І

270000

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті Усього за розділом ІІ

Баланс

46000

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Сума, грн

200000 4500 204500

30500

Довгострокові кредити банків

150000

60000

Усього за розділом ІІІ

150000

136500 ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

52000

Усього за розділом ІV

52000

406500 Баланс

406500

До господарських операцій четвертого типу відносяться також: — виплата з каси заробітної плати робітникам; — повернення банку раніш отриманого кредиту; — перерахування до бюджету податків тощо. Якщо Ви подивитесь уважно, то баланс, який ми отримали після четвертого типу змін — саме той баланс, який розглядався у попередньому питанні (табл. 2.2) — це і є залишки на кінець звітного періоду — 31.12.200___ р., але раніш всі залишки було дано за умовою, а зараз ми розрахували їх самостійно. 57

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Запам’ятайте — при І та ІІ типах змін обов’язково одна стаття збільшується, а інша — зменшується тільки в активі, або тільки в пасиві балансу — при ІІІ та ІV типах змін обов’язково або обидві статті збільшуються, або обидві зменшуються як в активі, так і в пасиві балансу. При ІІІ та ІV типах змін не може стаття активу збільшитися, а парна до неї стаття пасиву зменшитися і навпаки, так як в цьому випадку не буде відбуватися рівноваги балансу. Для правильного відображення господарської операції необхідно дотримуватись наступного алгоритму та визначити: — з якими двома об’єктами обліку трапилися зміни — чи це господарські засоби, чи це джерела їх утворення, чи це господарський засіб та джерело його утворення, — де у балансі знаходяться статті, за якими відображаються залишки за визначеними статтями — в Активі чи Пасиві, — який тип змін відбувся, — яким чином це змінило баланс. Розглянуті типи операцій охоплюють всі варіанти змін у балансі. Вони мають велике значення для розуміння сутності господарських операцій та правильного їх відображення в системі бухгалтерських рахунків. Таким чином, висвітлена тема була першою, в якій розглядався один з елементів методу бухгалтерського обліку, а саме — бухгалтерський баланс. В процесі вивчення матеріалу було з’ясовано поняття балансу й мета складання, його значення та використання в управлінні. Була дана класифікація балансів, визначено основне правило балансу, розглянута побудова балансу, актив і пасив, склад господарських засобів (майна) й джерел формування господарських засобів підприємства та їх відображення у балансі. Розділи балансу, статті, їх коди висвітлено згідно чинного законодавства. З’ясовано поняття господарської операції та чотири типи змін, які можуть відбуватися в балансі під впливом господарських операцій. Наголошено, що алгоритм відображення господарської операції є підґрунтям для розгляду наступної теми дисципліни. 58

Тема 2. Бухгалтерський баланс

2.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 1. Побудова бухгалтерського балансу Питання для вивчення і обговорення 1. Поняття балансу, його значення та використання в управлінні. 2. Побудова балансу. Актив і пасив. 3. Склад засобів і джерел підприємства, їх характеристика. 4. Статті балансу, їх оцінка і групування. Мета практичного заняття — побудова бухгалтерського балансу з відображенням господарських засобів та їх джерел згідно класифікації. Складання бухгалтерського балансу, підрахунок сум кожного розділу та визначення загальної суми валюти балансу. Засвоєння економічного змісту статей бухгалтерського балансу, правила їх оцінки, групування у розділи. Тема практичного заняття 2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями Питання для вивчення і обговорення 1. Які зміни відбуваються в балансі зумовлені господарськими операціями? 2. Які господарські операції впливають на валюту балансу? 3. Що собою являє балансовий метод відображення та узагальнення інформації, яка його суть і значення? Мета практичного заняття — визначення змін, які мали місце у звітному періоді на підставі складеного бухгалтерського балансу. Вивчення типів змін в бухгалтерському балансі під впливом господарських операцій. Навчальний матеріал до практичного заняття 1 Завдання 3. За даними завдань 1 і 2, визначити до якої статті балансу відносяться конкретні види майна підприємства і джерела їх утворення, скласти баланс підприємства на кінець лютого поточного року, підрахувавши суми за розділами активу та пасиву балансу.

59

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Домашнє завдання Визначити загальну суму валюти балансу. Порівняти дані валюти балансу по активу та пасиву. Навчальний матеріал до практичного заняття 2 Завдання 4. За даними господарських операцій, наведених в таблиці 2.10, відобразити зміни в бухгалтерському балансі який складено по завданню 3. Баланс підприємства скласти в таблиці наступної форми: Умова завдання Таблиця 2.9 Баланс на 01.02.200__ року

Розділ

1

Назва розділу, стаття балансу

На 01.02 __ р, сума , грн

2

3

Зміни (типи змін в балансі) +, –

І

ІІ

ІІІ

ІV

Разом

На 28.02.___ р, сума, грн

4

5

6

7

8

9

Таблиця 2.10 Господарські операції за лютий 200 __року № з/п 1 2 3 5 6

60

Зміст господарських операцій Одержано в касу з поточного рахунка для видачі заробітної плати та під звіт Перераховано з поточного рахунка платежі: — до бюджету — до Пенсійного фонду Видано під звіт Коваленко М.В. Здано авансовий звіт Коваленко М.В. на закуплену сировину Видано заробітну плату працівникам підприємства

Сума, грн 16000 1800 7240 3700 3400 10200

7

Повернено на поточний рахунок суму невиплаченої заробітної плати

2100

8 9

Відпущено зі складу у виробництво сировину Одержано від різних постачальників сировину

4200 7200

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Продовження табл. 2.10 12

Перераховано з поточного рахунка заборгованість постачальнику за сировину

16

Списано паливо у виробництво

300

17

Одержано паливо від постачальників Нараховано амортизацію (знос): а) основних засобів б) нематеріальних активів Від хлібозаводу надійшли товари Засновником внесено суму для погашення заборгованості до статутного капіталу Перераховано з поточного рахунка податки до бюджету

2400

20 23 25 26

7200

950 200 48000 20000 9400

Домашнє завдання Визначити типи змін і скласти бухгалтерський баланс на кінець лютого поточного року.

2.3. Питання для самостійного вивчення Питання та завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначити склад джерел та засобів підприємств різних форм власності та сфер господарювання, дати їх характеристику. 2. Опрацювати приклади чотирьох типів змін за статтями бухгалтерського балансу. Завдання 5 (для самостійної роботи). Скласти баланс підприємства на 30 вересня п.р. за формою, наведеною в таблиці 2.11. Підрахувати підсумки активу і пасиву балансу підприємства. Умова завдання Використати показники групувальної відомості, яка складена по ситуаційному завданню 1.

61

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 2.11 Баланс підприємства на 30 вересня 20ХХ р Актив І. Необоротні активи 1.Нематеріальні активи: — залишкова вартість — знос — первісна вартість

Сума, грн

Пасив І. Власний капітал 1. Статутний капітал 2. Резервний капітал 3. Додатковий капітал 4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

2. Основні засоби: — залишкова вартість — знос — первісна вартість

Усього за розділом І

3. Довгострокові фінансові інвестиції

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

4. Інші необоротні активи

1. Забезпечення витрат персоналу 2. Цільове фінансування

Усього за розділом І ІІ. Оборотні активи

Разом по розділу II ІІІ. Довгострокові зобов’язання

1. Запаси: — виробничі запаси — незавершене виробництво — готова продукція товари

1. Довгострокові кредити банку 2. Інші довгострокові зобов’язання

2. Дебіторська заборгованість: — за товари, роботи, послуги — з іншими дебіторами

Усього за розділом ІІІ

3. Грошові кошти та їх еквіваленти: — в національній валюті — в іноземній валюті

ІV. Поточні зобов’язання

62

Сума, грн

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Продовження табл. 2.11

Усього за розділом ІІ

1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2. Поточні зобов’зання за розрахунками: — з бюджетом — зі зтрахування — з оплати праці — з іншими кредиторами

III. Витрати майбутніх періодів

Усього за розділом ІV

Баланс

V. Доходи майбутніх періодів Баланс

Завдання 6 (для індивідуальної роботи). Записати господарські операції (таблиця 2.12.) в реєстраційний журнал за формою, наведеною в таблиці 2.13. Визначити і вказати в реєстраційному журналі типи змін у балансі підприємства, які зумовлені господарськими операціями1. Скласти баланс підприємства на 30 вересня п.р. за формою, наведеною в таблиці 2.14. Підрахувати підсумки активу і пасиву балансу на 30 вересня п.р. Умова завдання Таблиця 2.12 Господарські операції, які відбулися на підприємстві у вересні п.р. № з/п 1

Зміст господарських операцій

Сума, грн

Оприбуткована сировина і матеріали, що надійшли від по16850 стачальників за договірними цінами

1 Для позначення збільшення використовуйте «+», для позначення зменшення використовуйте «–».

63

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

2 3 4 5 6 7 8 9

10

11 12 13 14 15 16 17

Перераховано постачальникам з поточного рахунка у банку грошові кошти за поставлені сировину і матеріали У касу по разрахунковому чеку отримано грошові кошти з поточного рахунка у банку на виплату заробітної плати та господарські потреби Виплачена із каси заробітна плата працівникам підприємства На поточний рахунок у банку надійшли кошти від покупців Видано з каси грошові кошти в підзвіт на відрядження Відпущені у виробництво сировина і матеріали за обліковими цінами На поточний рахунок у банку надійшли кошти від інших дебіторів

40850 5200 4950 68325 100 85810 4800

Випущена із виробництва готова продукція оприбуткова87566 на до комори за фактичною виробничою собівартістю З поточного рахунка в банку перераховано: — в погашення короткострокової позики банку 10160 — податки до бюджету 8530 — внески органам соціального страхування 2120 — іншим кредиторам 2380 Разом: 23190 Частина чистого прибутку розподілена на поповнення 500 резервного капіталу Кошти невиплаченої заробітної плати здано в банк і за150 раховано на поточний рахунок Відвантажена готова продукція за договірними цінами 102445 Придбано нове програмне забезпечення ЕОМ 100 Нарахована заробітна плата працівникам основного ви4360 робництва Утримано податки з доходів громадян 523 Повернуто до каси невикористані підзвітні кошти 45

Таблиця 2.13 Реєстраційний журнал № з/п 64

Зміст господарських операцій

Вплив на Активи

Капітал

Зобов’язання

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Таблиця 2.14 Баланс підприємства на 30 вересня 20ХХ р. Актив Зміни Сума Розділи за верена і статті активу 1.09. сень Баланс

Сума на 30.09.

Розділи і статті пасиву Баланс

Пасив Сума Зміни Сума на за на 1.09. вересень 30.09.

Теми рефератів 1. Реформування бухгалтерського обліку з застосуванням міжнародних стандартів. 2. Напрямки удосконалення управлінського та фінансового обліку. 3. Мета і підстава для складання балансу підприємства. Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 7, 11, 12, 14, 20, 21.

2.4. Термінологічний словник Баланс — походження від латинських слів: bis — двічі та lanx — чашка терезів; дослівно bilanx означає рівняння, яке характеризується двома чашами терезів, що знаходяться в рівновазі. Бухгалтерський баланс — це елемент методу бухгалтерського обліку, який є способом економічного групування та узагальненого відображення активів підприємства і джерел їх утворення у вартісному вираженні на певну дату, який графічно являє собою двосторонню таблицю: ліва частина — актив, права — пасив. Бухгалтерський баланс згідно з П(С)БО 1 — це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, власний капітал і зобов’язання. Основне правило балансу — це рівняння суми всіх активів та суми всіх пасивів підприємства (валюти балансу) на певну дату. Актив (від латинського aktivus — діяльний, діючий) — це ліва сторона балансу, в якій перераховані залишки господарських засобів (майна) підприємства, які згруповані за складом і розміщенням (функціональною роллю в господарстві та ступенем ліквідності) на певну дату. 65

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Пасив (від латинського passivus — недіяльний пасивний) — це права сторона балансу, яка містить перелік залишків джерел утворення (формування) активів — капітал і зобов’язання, які згруповані за ознаками їхньої належності (власності) на певну дату. Валюта балансу — це загальний підсумок балансу, тобто сума всіх активів (рядок 280) або сума всіх пасивів (рядок 640). Вступний баланс — це баланс, який складається при створенні підприємства. Поточний баланс — це баланс, який складається щомісяця на кінець останнього дня у місяці. Розподільний баланс — це баланс, який складається при реорганізації підприємства. Ліквідаційний баланс — це баланс, який складається при ліквідації підприємства. Активи — це ресурси, контрольовані підприємством, що виникли у результаті минулих подій та використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Активи за строком використання поділяються на необоротні і оборотні. Економічна вигода — це потенційна можливість отримання грошових коштів від використання активів (продаж, здача в оренду, інвестиції, бартерні операції тощо). Пасиви — це капітал (власний капітал) та зобов’язання. Капітал (власний капітал) — це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Стаття — це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим Положенням (стандартом) 1. Стаття балансу — це складова частина балансу (рядок), що характеризує групу економічно однорідних господарських засобів (активів) або джерел їх утворення (пасивів), згрупованих на одному синтетичному рахунку або групі однорідних синтетичних рахунків. Код статті балансу — це цифрове позначення (шифр) статті балансу, що має 3-значний вираз від 010 по 640. 66

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Розділи балансу — це економічно однорідні групи господарських засобів (активів) та джерел їх утворення (пасивів), які об’єднуються в статті бухгалтерського балансу. Необоротні активи — це активи, строк використання яких перевищує 12 місяців, або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) частинами шляхом нарахування амортизації (зносу) — будівлі, споруди, транспортні засоби, офісне обладнання, оргтехніка, гудвіл тощо. Оборотні активи — це активи, строк використання яких менше 12 місяців або один операційний цикл, та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) повністю за визначений вище період (тобто споживаються повністю) — сировина і матеріали, паливо, запасні частини, готова продукція, товари, грошові кошти, короткострокова дебіторська заборгованість тощо. Витрати майбутніх періодів — це витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів — сплачені авансом орендні платежі; здійснена передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо. Власний капітал — це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Забезпечення майбутніх витрат і платежів — це наявність у підприємства забезпечення для покриття передбачуваних у майбутньому витрат і платежів (на пенсійне забезпечення, на оплату відпусток працівникам тощо). Довгострокові зобов’язання — це зобов’язання, строк погашення (повернення) яких перевищує 12 місяців або один операційний цикл, — більшість кредитів банків. Поточні зобов’язання (короткострокові) — це зобов’язання, строк погашення (повернення) яких менше 12 місяців, або одного операційного циклу, зобов’язання за податками, заробітною платою, перед кредиторами (постачальниками) тощо. Доходи майбутніх періодів — це доходи, одержані підприємством протягом звітного періоду або попередніх періодів, але які належать до наступних періодів — одержані авансові орендні платежі, одаржана передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо. 67

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Баланс-нетто — це один з принципів бухгалтерського балансу, за яким з балансом-брутто робляться певні коригування: — основні засоби, нематеріальні та біологічні активи включаються до підсумку балансу за залишковою вартістю — первісна мінус знос (амортизація); — дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги — за вирахуванням резерву сумнівних боргів; — виробничі запаси та товари — за вирахуванням нестач, уцінок, знижок, націнок; — власний капітал — за вирахуванням неоплаченого та вилученого капіталу й непокритих збитків. Операційний цикл — це проміжок часу від придбання запасів для здійснення звичайної діяльності до одержання коштів від реалізації виробленої з них продукції (проданих товарів). Господарська операція — це факт підприємницької та іншої діяльності (дія або подія), що впливає на стан та викликає зміни в структурі активів (майна), капіталу, зобов’язань і фінансових результатів. Перший тип змін в балансі під впливом господарських операцій — це активний тип змін, внаслідок яких одна стаття активу збільшується, інша стаття активу зменшується на одну й ту ж саму суму, валюта балансу незмінна, рівновага активу і пасиву балансу відбувається. Другий тип змін в балансі під впливом господарських операцій — це пасивний тип змін, внаслідок яких одна стаття пасиву збільшується, інша стаття пасиву зменшується на одну й ту ж саму суму, валюта балансу незмінна, рівновага активу і пасиву балансу відбувається. Третій тип змін в балансі під впливом господарських операцій — це активно-пасивний тип змін у бік збільшення, внаслідок яких одна стаття в активі та одна стаття в пасиві балансу збільшуються на одну й ту ж саму суму, валюта балансу збільшується на цю ж суму, рівновага активу і пасиву балансу відбувається. Четвертий тип змін в балансі під впливом господарських операцій — це активно-пасивний тип змін у бік зменшення, внаслідок яких одна стаття в активі та одна стаття в пасиві балансу зменшуються на одну й ту ж саму суму, валюта балансу зменшується на цю ж суму, рівновага активу і пасиву балансу відбувається. 68

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

ТЕМА 3 РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС Методичні рекомендації У темі розглядаються два елементи методу бухгалтерського обліку — рахунки та подвійний запис. Кожному з елементів відведено окрему лекцію. У першій лекції теми визначено поняття про рахунки та їх побудову. Особливу увагу необхідно звернути на розподіл рахунків на активні й пасивні та у зв’язку з цим — на правила записів на рахунках. Далі у темі з’ясовано принципи розподілу рахунків на рахунки синтетичного та аналітичного обліку, дана класифікація рахунків за різними ознаками. При розгляді діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій необхідно з’ясувати його структуру та назву й коди кожного рахунка. Друга лекція теми розглядає подвійний запис, визначає його суть і контрольне значення. Особливу увагу необхідно приділити зв’язку між рахунками, тобто кореспонденції рахунків та порядку складання бухгалтерських проводок, з’ясувати різницю між простим та складним проведенням, визначити взаємозв’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. Далі в лекції розглядаються оборотні відомості, їх суть, значення, види, побудова. Останнім питанням лекції винесено розгляд об’єктів бухгалтерського обліку з точки зору кругообігу господарських процесів та визначення фінансового результату, що є підґрунтям для вивчення ІІ та ІІІ модулів дисципліни «Бухгалтерський облік». 3.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань Лекція 1. Система рахунків бухгалтерського обліку 3.1.1. Поняття про рахунки, їх побудова. 3.1.2. Активні та пасивні рахунки, порядок запису на них. 3.1.3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. 3.1.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку. 3.1.5. План рахунків бухгалтерського обліку. 69

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Лекція 2. Подвійний запис на рахунках та узагальнення даних бухгалтерського обліку 3.1.6. Подвійний запис та кореспонденція рахунків. 3.1.7. Прості та складні бухгалтерські проводок, суть і значення подвійного запису. 3.1.8. Взаємозв’язок між рахунками і балансом, узагальнення даних поточного обліку. 3.1.9. Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів бухгалтерського обліку. 3.1.1. Поняття про рахунки, їх побудова З попередньої теми відомо, що бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні господарські засоби (майно) підприємства та джерела їх формування на певну дату (інакше — інформацію про залишки об’єктів обліку). Але на кожен момент часу складати баланс трудомістко і недоречно. Однак для безперервного виробничого процесу керівництву необхідна постійна інформація про зміни у господарських засобах (Активах) та джерелах їх формування (Пасивах), які відбуваються в процесі господарської діяльності. Але відображати кожну операцію безпосередньо у бухгалтерському балансі на практиці недоцільно, оскільки після кожної з них довелося б складати новий баланс. Пригадайте, що коли у попередній темі ми відображали чотири типи змін, кожен раз баланс ТОВ «Мрія» змінювався: при першому та другому типі — за статтями всередині Активу або Пасиву без зміни валюти балансу, при третьому та четвертому типі змінювалися не тільки залишки за статтями, а й валюта балансу. І в усіх випадках це був вже інший баланс. Крім того, баланс відображає стан засобів і джерел формування тільки у грошовому вимірнику, облік же цінностей спочатку може використовувати натуральні і трудові вимірники. Тому поточний облік змін засобів та джерел їх формування в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків бухгалтерського обліку. Для цього по кожній економічно однорідній групі господарських засобів, джерел їх формування, господарських процесів та результатів діяльності відкриваються окремі рахунки: Сировина, 70

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Матеріали, Незавершене виробництво, Товари, Статутний капітал, Кредиторська заборгованість перед постачальниками тощо). Залежно від характеру об’єктів, які обліковуються, записи на рахунках можуть здійснюватись у різних вимірниках, але з обов’язковим використанням і узагальненням у грошовому вимірнику. Господарські операції, незалежно від їх економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення (тобто зміни, рух) певних видів об’єктів обліку, у даному випадку — господарських засобів або джерел їх формування. Так, наприклад, — рух готівкових грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (це — збільшення грошей у касі) або виплатою їх із каси (зменшення грошей у касі); — рух матеріалів — це надходження їх на склади підприємства (збільшення) або витрачання на виробництво (зменшення); — рух заборгованості — збільшення при її виникненні, коли надається певна послуга, виконуються роботи чи відвантажуються товари або готова продукція, та зменшення заборгованості, коли цей борг сплачується, тощо. А збільшення або зменшення господарських засобів та джерел їх формування під впливом господарських операцій відображають на рахунках у відокремлених частинах. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають терміном «дебет», а праву — «кредит». Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично побудова рахунка має такий вигляд (рис. 3.1.1): Дебет (скорочено Д)

Назва рахунка

(скорочено К) Кредит

Рис. 3.1.1. Побудова рахунка бухгалтерського обліку

3.1.2. Активні та пасивні рахунки, порядок запису на них Для повного уявлення про об’єкт, який обліковується, за певний період часу необхідно виконати дії в чотири кроки: 71

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

1. Відкрити рахунок і на кожному рахунку спочатку записати початковий стан засобів або їх джерел, що називається залишком на початок, або сальдо на початок періоду. 2. Після цього на рахунках відобразити господарські операції, тобто зміни, які відбулися із залишками засобів та їх джерел за певний період часу. При цьому збільшення об’єкта, який обчислюється, записується на одній стороні рахунка, а зменшення — на другій, протилежній. 3. По закінченні періоду за кожним з рахунків необхідно узагальнити інформацію про збільшення і зменшення господарських засобів та джерел їх формування, тобто визначити підсумки за дебетом і кредитом, що має назву дебетового і кредитового оборотів. 4. Маючи інформацію про початковий залишок об’єкта, який обліковується, та зміни протягом періоду (обороти за дебетом і кредитом), визначають його залишки (сальдо) на кінець періоду. Розглянемо ці кроки детальніше. Крок перший. Бухгалтерський баланс, як нам уже відомо, поділяється на дві частини — Актив, де відображаються господарські засоби, і Пасив, де показують джерела формування господарських засобів. Відповідно до цього і рахунки поділяють на активні і пасивні. При відкритті рахунків в них записують залишки на початок (сальдо) на підставі статей балансу. Оскільки залишки господарських засобів розміщені в балансі у лівій частині — Активі, то і залишки засобів за активними рахунками записують також у лівій частині рахунка — у Дебеті. Залишки джерел формування господарських засобів записують в балансі у правій частині — Пасиві, то і залишки джерел формування господарських засобів за пасивними рахунками записують також у правій частині рахунка — у Кредиті. Активні рахунки мають дебетове сальдо, пасивні — кредитове. У цьому полягає один із взаємозв’язків між балансом і рахунками. Для кращого розуміння пригадаємо баланс ТОВ «Мрія», відображений у таблиці 2.4 теми «Бухгалтерський баланс» (табл. 3.1). Тепер на кожний вид засобів, відображений у активі балансу, відкривається активний рахунок, на якому залишок (сальдо) на початок записують у дебеті — їх у нашому прикладі чотири. А за72

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Таблиця 3.1 Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: грн БАЛАНС на 01.01. 200 ___ р. Актив

На початок звітного періоду

І. Необоротні активи 270000

Усього за розділом І

270000

ІІ. Оборотні активи

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: Первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті Усього за розділом ІІ

Баланс

На початок звітного періоду

І . Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

Виробничі запаси

Пасив

31000

Статутний капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання

150000 54500 204500

60500

Довгострокові кредити банків

150000

70000

Усього за розділом ІІІ

150000

161500

431500

ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Усього за розділом ІV Баланс

77000 77000 431500

для обліку кожного джерела засобів, відображеного у пасиві балансу, відкривають пасивний рахунок, залишок (сальдо) на початок на якому записують у кредиті — їх у прикладі теж чотири (рис. 3.1.2). Необхідно відмітити, що нами відкрито рахунки згідно з їх назвою за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіта73

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рис. 3.1.2. Схема взаємозв’язку балансу і рахунків бухгалтерського обліку з позначенням залишків на початок періоду

лу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій України тому їх назва не завжди збігається із назвою статей балансу. Слід відмітити, що сума всіх дебетових залишків активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку Активу балансу (270000 + 31000 + 60500 + 70000 = 431500). Відповідно, сума кредитових залишків пасивних рахунків відображає загальну суму джерел формування господарських засобів і дорівнює підсумку Пасиву балансу (150000 + 54500 + 150000 + 77000 = = 431500). Отже, загальна сума всіх залишків за дебетом активних рахунків дорівнює сумі всіх залишків за кредитом пасивних рахунків 74

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

(пам’ятаємо, що підсумок Активу балансу обов’язково повинен дорівнювати підсумку Пасиву). Таким чином, перший крок закінчено — відкрито рахунки та записано залишки на початок періоду. За другим кроком необхідно відобразити на рахунках господарські операції, тобто показати ті зміни, які відбулися із залишками засобів та джерелами їх формування за певний період. При цьому, збільшення об’єкта, що обчислюється, записується на одній стороні одного рахунка, а зменшення — на протилежній стороні іншого рахунка. Необхідно запам’ятати, що за активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті відповідного відкритого рахунка, а зменшення — у кредиті. За пасивними рахунками, навпаки, збільшення джерел формування господарських засобів відображається у кредиті рахунка, а зменшення — у дебеті. Відобразимо чотири господарських операції, розглянуті у темі «Бухгалтерський баланс» у питанні 2.1.3, і запишемо їх на рахунках бухгалтерського обліку. Нагадаю, що рахунки на початок періоду нами вже відкрито (рис. 3.1.2). Внесемо до них зміни відповідно господарських операцій. Операція 1. На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів — 30000 грн. Ми вже відображали цю господарську операцію, вносячи зміни до статей балансу, при яких гроші на поточному рахунку збільшились, а заборгованість дебіторів зменшилась на одну й ту ж саму суму — 30000 грн. На рахунках ця господарська операція буде відображена (рис. 3.1.3):

Рис. 3.1.3. Схема відображення господарської операції лише на активних рахунках бухгалтерського обліку (операція першого типу) 75

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Операція 2. Частину прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства — 50000 грн. При відображенні цієї господарської операції за статтями балансу прибуток зменшився, а статутний капітал збільшився на однакову суму — 50000 грн. Обидва рахунки пасивні, і на них ця операція буде записана так (рис. 3.1.4):

Рис. 3.1.4. Схема відображення господарської операції лише на пасивних рахунках бухгалтерського обліку (операція другого типу).

Операція 3. Надійшли виробничі запаси від постачальника на суму 15000 грн. При відображенні цієї господарської операції на статтях балансу виробничі запаси на складі нашого підприємства збільшилися з одночасним збільшенням заборгованості перед постачальником за ці запаси на суму 15000 грн. Нагадаю, що рахунок «Виробничі запаси» активний, а рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (це стаття балансу «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги») — пасивний рахунок, тому на рахунках запис матиме такий вигляд (рис. 3.1.5):

Рис. 3.1.5. Схема відображення господарської операції на активному і пасивному рахунках бухгалтерського обліку (операція третього типу) 76

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Операція 4. Сплачено з поточного рахунка заборгованість перед по стачальником за виробничі запаси в сумі 40000 грн. Після цієї господарської операції статті балансу «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» і «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» зменшились на однакову суму — 40000 грн. Відповідно до цього активний рахунок «Рахунки в банках» та пасивний рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» будуть виглядати так (треба мати на увазі, що з цими двома рахунками вже відбулися певні зміни в попередніх операціях, тому додамо операцію 4 до записаних раніше) (рис. 3.1.6):

Рис. 3.1.6. Схема відображення господарської операції на активному і пасивному рахунках бухгалтерського обліку (операція четвертого типу)

Крок третій. У кінці місяця за кожним з рахунків необхідно узагальнити інформацію про збільшення і зменшення господарських засобів та джерел їх формування, тобто визначити підсумки за дебетом і кредитом. Це називається оборотами за рахунком. Для більшої наочності оборот за дебетом і кредитом розміщують за рахунками під рискою в одному рядку один напроти одного. Якщо впродовж місяця змін за рахунком не було, то оборот або обороти будуть дорівнювати нулю, і на місці суми ставиться прокреслення. Скористаємося розміщенням рахунків на рис. 3.1.2 та відобразимо зміни згідно з рис. 3.1.3–3.1.6. Ці зміни за рахунками бухгалтерського обліку показано на рис. 3.1.7.

77

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рис. 3.1.7. Схема відображення на рахунках залишків (сальдо) на початок періоду, господарських операцій та визначення оборотів за період 78

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Четвертим кроком, після запису господарських операцій на рахунках та визначення оборотів, треба визначити стан засобів та їх джерел на кінець звітного періоду, тобто вирахувати залишки (сальдо) на кінець періоду за рахунками (ці кінцеві залишки будуть початковими для наступного звітного періоду). Для визначення залишку за активним рахунком на кінець звітного періоду до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збільшення засобів) і від знайденої суми віднімають суму кредитового обороту (зменшення засобів). В активних рахунків залишок на кінець періоду, як і на початок періоду, може бути тільки дебетовим. При цьому можуть бути варіанти, коли Дебет більший від Кредиту або коли Дебет дорівнює Кредиту На пасивних рахунках для визначення залишку на кінець звітного періоду до суми початкового кредитового залишку додають суму обороту по кредиту (збільшення джерел формування засобів) і від знайденої суми віднімають суму обороту по дебету (зменшення джерел формування засобів). У пасивних рахунків залишок на кінець періоду, як і залишок на початок, може бути тільки кредитовим. При цьому можуть бути варіанти, коли Кредит більший від Дебету або коли Кредит дорівнює Дебету. Визначимо сальдо на кінець за рахунками у наведеному прикладі (рис. 3.1.8):

Рахунок «Основні засоби»: Споч + ОбД — ОбК = Скін (270000 + 0 — 0 = 270000). Рахунок «Статутний капітал»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (150000 + 50000 — 0 = 200000). 79

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рахунок «Виробничі запаси»: Споч + ОбД — ОбК = Скін (31000 + 15000 — 0 = 46000). Рахунок «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (54500 + 0 — 50000 = 4500).

Рахунок «Розрахунки з різними дебіторами»: Споч + ОбД — ОбК = Скін (60500 + 0 — 30000 = 30500). Рахунок «Довгострокові кредити банків»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (150000 + 0 — 0 = 150000).

80

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Рахунок «Рахунки в банках»: Споч + ОбД — ОбК = Скін (70000 + 30000 — 40000 = 60000) Рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (77000+15000–40000 = 52000) Рис. 3.1.8. Схема відображення на рахунках бухгалтерського обліку сальдо на початок періоду, господарських операцій, оборотів за період та сальдо на кінець періоду

Згідно з вищеозначеним, відобразимо загальну схему активного рахунка (рис. 3.1.9): Активний рахунок Дебет

Назва рахунка

Кредит

Сальдо на початок періоду — залишок господарських засобів на початок місяця (періоду) Оборот за дебетом — збільшення Оборот за кредитом — зменшенгосподарських засобів за період ня господарських засобів за період (+) (–) Сальдо на кінець періоду — залишок господарських засобів на кінець місяця (періоду) Рис. 3.1.9. Побудова активного рахунка бухгалтерського обліку 81

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Пасивний рахунок схематично можна відобразити так (рис. 3.1.10): Пасивний рахунок Дебет

Назва рахунка

Кредит

Сальдо на початок періоду — залишок джерел формування господарських засобів на початок місяця (періоду) Оборот за дебетом — зменшення Оборот за к редитом –збільшення джерел формування господарських джерел формування господарських (+) засобів за період ( — ) засобів за період Сальдо на кінець періоду — залишок джерел формування господарських засобів на кінець місяця (періоду)

Рис. 3.1.10. Побудова пасивного рахунка бухгалтерського обліку

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків, на яких одночасно обліковують і засоби, і їх джерела, і вони поєднують ознаки як активних, так і пасивних рахунків (наприклад, «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»). У практиці обліку активно-пасивні рахунки мають обмежене застосування. Детальнішу характеристику цих рахунків розглянемо у питанні «Класифікація рахунків». У кінцевому результаті записи на рахунках підпорядковані одному порядку, який розглянуто на прикладах активних і пасивних рахунків. Отже, на відміну від балансу, який характеризує стан господарських засобів та джерел їх формування на певну дату (тобто відображає залишки або сальдо), у системі рахунків ці засоби і джерела відображаються у безперервних змінах (русі), що відбувається у результаті господарських операцій. Тому саме система рахунків бухгалтерського обліку створює передумови для балансового узагальнення ресурсів підприємства за їх станом і розміщенням (господарські засоби) та джерелами їх формування на певну дату. 82

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Для підтвердження цих висновків сформуємо баланс ТОВ «Мрія» на кінець звітного періоду на підставі визначених кінцевих залишків за рахунками, які відображено на рис. 3.1.7 (табл. 3.2). Таблиця 3.2 Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: грн БАЛАНС на 31.12.200 __ р. Актив

Сума, грн

Сума, грн

Пасив

І. Необоротні активи

І . Власний капітал

Основні засоби: Залишкова вартість

270000 Статутний капітал

Усього за розділом І

270000

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість Грошові кошти та їх еквіваленти: у національній валюті

46000 30500

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

200000 4500

204500 Усього за розділом І ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові банків

кредити

150000

Усього за розділом ІІ

60000 Усього за розділом ІІІ 150000 136500 ІV. Поточні зобов’язання

Баланс

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, 52000 послуги 52000 Усього за розділом ІV 406500 Баланс 406500

Перед нами той самий баланс, який було складено при розгляді змін у балансі в лекції «Бухгалтерський баланс» у таблиці 2.8.

83

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку Групування господарських засобів, їх джерел, господарських процесів і фінансових результатів здійснюється на рахунках з більшим або меншим ступенем деталізації. Рахунки бухгалтерського обліку, які відкривають на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та джерел їх утворення, містять узагальнені (синтетичні) показники у грошовій одиниці. Зокрема, на рахунку «Основні засоби» відображають наявність і рух усіх основних засобів підприємства (а це можуть бути будівлі, споруди, машини, устаткування тощо); на рахунку «Виробничі запаси» — наявність і рух усіх предметів праці даної групи; на рахунку «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — загальну суму заборгованості всім постачальникам за одержані матеріальні цінності, а також зміни цієї заборгованості тощо. Такі рахунки прийнято називати синтетичними, а облік із застосуванням цих рахунків — синтетичним. Синтетичний облік необхідний для одержання узагальненої інформації про об’єкти обліку суб’єкта господарювання. Проте для оперативного управління підприємством і контролю за збереженням і раціональним використанням ресурсів замало тільки узагальненої інформації, потрібна більш детальна інформація про наявність і зміни кожного виду засобів, джерел, здійснення певних господарських процесів. Так, потрібна інформація як про загальну вартість виробничих запасів та їх використання, так і про запаси конкретних видів товарно-матеріальних цінностей за їх найменуваннями, ґатунками, розмірами тощо; в обліку розрахунків з оплати праці, крім узагальненої інформації, потрібні відомості про розрахунки з кожним окремим працівником тощо. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків, а облік із застосуванням цих рахунків — аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунка визначається кожним підприємством залежно від наявності об’єктів, що підлягають обліку. В аналітичному обліку поряд з грошовим використовують натуральні й трудові вимірники. Синтетичні й аналітичні рахунки тісно взаємопов’язані між собою, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні і ті ж господарські операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку — загальною сумою, а на ана84

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

літичних рахунках до нього — частковими сумами. Коли дебетується або кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються і кредитуються відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, обороти і залишки аналітичних рахунків в підсумку повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунка, який їх об’єднує. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити. Правильність облікових записів на аналітичних рахунках періодично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки. Рахунки аналітичного обліку можуть об’єднуватися безпосередньо відповідним синтетичним рахунком. Такими рахунками можуть бути: «Виробництво», «Готова продукція», «Малоцінні та швидкозношувані предмети» тощо (наприклад, рахунок «Виробництво» на підприємстві хлібовипікання — синтетичний, а рахунки «Виробництво хліба «Українського»» «Виробництво хліба «Бородинського»» й інші види виробництв продукції — аналітичні). Проте в окремих випадках виникає необхідність у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників (за групою аналітичних рахунків), необхідних для управління, складання балансу та інших форм звітності. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так, за синтетичним рахунком «Виробничі запаси» аналітичні рахунки групують за субрахунками: «Сировина й матеріал», «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», «Паливо», «Тара й тарні матеріали», «Будівельні матеріали», «Матеріали, передані в переробку», «Запасні частини», «Матеріали сільськогосподарського призначення», «Інші матеріали»; за рахунком «Каса» — за субрахунками: «Каса в національній валюті», «Каса в іноземній валюті». Подальшою деталізацією субрахунків є аналітичні рахунки, які відображають наявність і зміни окремих об’єктів за найменуваннями, розмірами, гатунками, місцем знаходження (зберіганням, експлуатацією), матеріально-відповідальними особами тощо. Таким чином, субрахунки є (за необхідністю) проміжною ланкою між синтетичними і аналітичними рахунками, вони об’єднують відповідні групи аналітичних рахунків і, у свою чергу, узагальнюються синтетичним рахунком. Наприклад, на хлібопекарському 85

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

підприємстві відкрито синтетичний рахунок «Виробничі запаси», до нього — декілька субрахунків, у тому числі «Сировина й матеріали», а в межах цього субрахунка — декілька аналітичних рахунків з конкретною назвою матеріалів, необхідних для виробництва: «Борошно пшеничне», «Борошно житнє», «Цукор», «Олія», «Сіль», «Яйця», «Родзинки» тощо. 3.1.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку Таким чином, ми вже частково розглянули класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за певними ознаками. Дискусії серед науковців стосовно ознак класифікації рахунків обліку ведуться постійно. Однак будь-яка класифікація рахунків має три мети: — показати природу того чи іншого рахунка (кожен рахунок може бути зрозумілим тільки у порівнянні з іншими рахунками); — надати можливість використовувати будь-який рахунок (тобто правильно вибирати рахунки при складанні бухгалтерських проводок); — надати необхідні орієнтири при складанні робочого плану рахунків. Класифікація рахунків має велике практичне значення. Вона допомагає зрозуміти економічний зміст кожного рахунка, полегшує правильне використання рахунків для групування об’єктів обліку. З’ясовуючи призначення кожного рахунка, його функції та характер показників, вона допомагає правильно застосовувати рахунки для поточного керівництва та контролю. Розкриваючи технологічні властивості й особливості побудови рахунків, вона забезпечує правильне ведення рахунків залежно від їх структури. На теперішній час існує п’ять ознак, за якими прийнято класифікувати рахунки бухгалтерського обліку (рис. 3.1.11). 3.1.5. План рахунків бухгалтерського обліку На підставі науково обґрунтованого Плану рахунків організується вся система бухгалтерського обліку на підприємстві, він є схемою реєстрації та групування фактів господарської діяльності підприємства. 86

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис активні пасивні активно-пасивні

За відношенням до балансу

балансові (капіталізовані) позабалансові транзитні (некапіталізовані, безсальдові)

За ступенем деталізації

За економічним змістом

синтетичні аналітичні

за видами майна

необоротні оборотні

за джерелами формування

власні залучені

за господарськими процесами

постачання виробництва реалізації

за результатами діяльності

доходів витрат фінансових результатів

основні

За призначенням та структурою

регулювальні операційні фінансоворезультатні позабалансові

За Планом рахунків

0–9 класи рахунків

матеріальні грошових коштів власного капіталу розрахункові контрарні (контрактивні та контрпасивні) допоміжні (доповнювальні) збірно-розподільні бюджетно-розподільні калькуляційні номінальні (операційно-результатні) порівняльні 01–99 рахунки

0–9 субрахунки

Рис. 3.1.11. Класифікації рахунків бухгалтерського обліку 87

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Наявність єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволяє забезпечити єдине й тотожне відображення однакових операцій як на окремому підприємстві, так і на різних підприємствах незалежно від форм власності та організаційно-правових форм діяльності. Єдиний План рахунків забезпечує однаковість номенклатури рахунків, визнає порядок щомісячного закриття фінансоворезультатних рахунків та встановлює тісний взаємозв’язок бухгалтерської звітності з поточним обліком. Застосування єдиного Плану рахунків дозволяє: — дати бухгалтерам, незалежно від кваліфікації, орієнтир в їх повсякденній роботі; — створити взаємопов’язану систематизацію, групування і узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства; — забезпечити діючу систему контролю показників господарської діяльності; — допомогти бухгалтерам при переході з однієї організації в іншу; — уніфікувати навчання бухгалтерському обліку; — полегшити групування і узагальнення даних про економіку країни в цілому. В останньому випадку План рахунків набуває характеру нормативного документа. Спираючись на його номенклатуру, бухгалтер ідентифікує факти господарського життя і трансформує їх у господарські операції. На сьогодні в Україні чинні чотири плани рахунків бухгалтерського обліку: — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. — Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (для малих підприємств). — План рахунків для банків. — План рахунків для бюджетних установ. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій є обов’язковим до виконання для всіх суб’єктів діяльності (крім банків і бюджетних установ), забезпечує всебічне, взаємопов’язане відображення процесів і явищ відтворення в системі бухгалтерського обліку. План рахунків бухгалтерського обліку складається з 88

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

класів, в кожному з яких згруповані рахунки, що відповідають економічному змісту об’єктів обліку. Підставою для побудови Плану рахунків є їх класифікація за економічною ознакою. При створенні Плану рахунків враховуються характер відображення інформації на рахунках, їх будова, призначення та інші відмінні риси. План рахунків є основою проектування інформаційної системи і організації бухгалтерського обліку на підприємствах. В основу Плану рахунків бухгалтерського обліку покладено кругообіг засобів на підприємстві. Чинний на теперішній час в Україні План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій має такі основні характеристики (табл. 3.1.3): Таблиця 3.3 Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій в Україні Показники Групування рахунків Нумерація синтетичних рахунків

Характеристики 10 класів (1–9 клас — балансові, 0-й клас — позабалансові рахунки) Балансові та позабалансові рахунки — 2 цифри

Субрахунки

Більшість субрахунків до кожного рахунка законодавчо затверджені — 1 цифра

Нумерація синтетичних рахунків з субрахунками

Затверджені номери із 3-х цифр

Відкриваються підприємством самостійно, номери Аналітичні рахунки повинні починатися з номера відповідного рахунка/субрахунка

Структурно План рахунків побудований за десятковим принципом: усі рахунки поділені на 10 класів, синтетичні рахунки закодовані в межах 01–99 (для позабалансових рахунків затверджено номери з 01 до 09, для балансових — від 10 до 99), а субрахунки мають коди від 1 до 9. Балансові рахунки згруповано за економічним змістом у дев’яти класах: 1 «Необоротні активи», 2 «Запаси», 3 «Грошові кошти, розрахунки та інші активи», 4 «Власний капітал і забезпечення зобов’язань», 5 «Довгострокові зобов’язання», 6 «Поточні 89

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

зобов’язання», 7 «Доходи і результати діяльності», 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності» . Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані рахунків розмежовано балансові рахунки, які об’єднані в класи з розділами Активу балансу (1, 2 і 3-й класи — активні рахунки), Пасиву балансу (4, 5, 6-ий класи — пасивні рахунки) і номінальні рахунки, призначені для обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9-ий класи, де рахунки 7-го класу мають ознаки пасивних, а рахунки 8 і 9-х класів — ознаки активних). Таким чином, показники розділів Балансу заповнюються за даними залишків рахунків 1–6-их класів, а показники Звіту про фінансові результати — за даними оборотів за рахунками 7–9-их класів Рахунки 0–7-ого класів є обов’язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8. Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 або в порядку, який наведено в попередньому абзаці. Особливими з точки зору порядку застосування є рахунки класу 8«Витрати за елементами». Введення до Плану рахунків даного класу викликане необхідністю заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат». Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою — без застосування методу подвійного запису. Діючим в Україні Планом рахунків визначено, що коди (шифри) рахунків — двозначні, субрахунків — тризначні, але визначені у межах відповідного синтетичного рахунка. Так, код рахунка 201 означає: 2 — номер класу «Запаси», 20 — номер синтетичного рахунка «Виробничі запаси», 201 — номер субрахунка «Сировина й матеріали». План рахунків розроблений із урахуванням загальновизнаних методик і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення керівників необхідною інформацією для здійснення управлінських функцій, надання інформації акціонерам та іншим бізнесовим парт90

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

нерам, а також складання податкової і статистичної звітності підприємства. Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерством фінансів України розроблено і затверджено Інструкцію щодо його застосування. Вона встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. План рахунків та Інструкція щодо його застосування є важливим засобом державного управління бухгалтерським обліком на підприємствах і в організаціях усіх галузей і форм власності, його упорядкування і раціоналізації, забезпечення єдиного порядку відображення господарських операцій у системі рахунків, можливість узагальнювати показники обліку при складанні балансу та інших форм звітності. Загальна кількість рахунків, що застосовується на конкретному підприємстві, різна, але економічний зміст їх — однаковий. Кількість синтетичних рахунків та субрахунків обмежена Планом рахунків бухгалтерського обліку, а кількість та найменування аналітичних рахунків підприємство встановлює самостійно. Число останніх, як правило, значне. Включаючи рахунки до Плану, бухгалтер керується практичними потребами. Так, на невеликій фірмі достатньо мати декілька десятків рахунків, у той час коли великому підприємству доводиться вести тисячі рахунків, тому кожна фірма, виходячи із своїх потреб, розробляє власний Робочий план рахунків, який є додатком до Наказу про облікову політику підприємства, відображає специфіку галузі та підприємства, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується. Робочий план рахунків містить можливі рахунки, достатні для організації поточного обліку, контролю і управлінню, що забезпечує економічно і юридично повноцінну інформацію про об’єкти бухгалтерського обліку в синтетичному і аналітичному аспектах, яка дозволяє отримувати необхідну інформацію з мінімальними затратами. 91

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.6. Подвійний запис та кореспонденція рахунків Вам вже відомо, що в результаті господарських операцій можуть відбуватися подвійні і рівновеликі зміни у балансі тільки чотирьох типів: — у господарських засобах (Активах) — це перший тип змін; — у джерелах формування господарських засобів (Пасивах) — це другий тип змін; — зміна в Активі та Пасиві одночасно у бік збільшення — це третій тип змін; — зміна в Активі та Пасиві одночасно у бік зменшення — це четвертий тип змін. Пригадаємо чотири операції, що сталися за звітній період у ТОВ «Мрія», які ми розглядали у попередніх питаннях поточної теми. Операція 1. На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів — 30000 грн. На рахунках це виглядало так (рис. 3.1.12):

Рис. 3.1.12. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Розглянемо, як ця господарська операція буде записана на рахунках бухгалтерського обліку. Визначена господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Рахунки в банках» та «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо за обома рахунками відображається в активі балансу із позитивним знаком, тому обидва рахунки активні. За активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті, а зменшення — у кредиті. Згідно з змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» грошових коштів на рахунку в банку стало більше на 30000 грн — відобразимо це за дебетом рахунка «Рахунки в банках», 92

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

а заборгованість дебіторів перед ТОВ «Мрія» зменшилася теж на 30000 грн — одночасно відобразимо це за кредитом рахунка «Розрахунки з різними дебіторами». Тобто зроблений запис на схемах двох рахунків відображає дві події, що виникли внаслідок здійснення господарської операції: збільшення грошових коштів на рахунку підприємства у банку і одночасно зменшення на цю ж суму заборгованості дебіторів, які були винні підприємству. Саме в цьому і полягає сутність подвійного запису. Перш ніж відобразити господарську операцію на відповідних рахунках подвійним записом, на підставі первинних (або зведених) документів складають бухгалтерську проводку, при цьому визначають номер і назву рахунка, який дебетується, і рахунка, який кредитується, а також записують суму господарської операції. Бухгалтерська проводка господарської операції 1 буде такою: Дебет рахунка «Рахунки в банках» — 30000 грн. Кредит рахунка «Розрахунки з різними дебіторами» — 30000 грн. Якщо скористатися кодами цих рахунків із Плану рахунків, то бухгалтерська проводка матиме такий вигляд: Дебет 31

Кредит 37

30000 грн,

де рахунок 31 — «Рахунки в банках», рахунок 37 — «Розрахунки з різними дебіторами». Кожна господарська операція внаслідок подвійного запису викликає взаємозв’язок між певними рахунками. Цей взаємозв’язок полягає у тому, що дебет одного рахунка поєднується з кредитом іншого, характеризуючи зміни, які відбуваються у складі засобів або їхніх джерел внаслідок господарської операції. Інакше це можна назвати кореспонденцією рахунків, а самі рахунки — кореспондуючими. У наведеному прикладі такими рахунками є рахунки «Рахунки в банках» і «Розрахунки з різними дебіторами». Розглянемо другу господарську операцію. Операція 2. Частину прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства — 50000 грн (рис. 3.1.13): 93

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рис. 3.1.13. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Ця господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Статутний капітал» та «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Сальдо обох рахунків відображається в пасиві балансу із позитивним знаком, тому обидва рахунки пасивні. За пасивними рахунками збільшення джерел формування господарських засобів відображається у кредиті, а зменшення — у дебеті. Згідно зі змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» статутного капіталу стало більше на 50000 грн — відобразимо це за кредитом рахунка «Статутний капітал», а нерозподілений прибуток ТОВ «Мрія» зменшився теж на 50000 грн — одночасно відобразимо це за дебетом рахунка «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Внаслідок здійснення цієї господарської операції відбулося збільшення статутного капіталу підприємства з одночасним зменшенням на цю ж суму нерозподілених прибутків за звітний період. Бухгалтерська проводка господарської операції 2 буде такою: Дебет рахунка «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» — 50000 грн. Кредит рахунка «Статутний капітал» — 50000 грн. або: Дебет 44

Кредит 40

50000 грн,

де рахунок 44 — «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», рахунок 40 — «Статутний капітал». Операція 3. Надійшли виробничі запаси від постачальника на суму 15000 грн (рис. 3.1.14): 94

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Рис. 3.1.14. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Виробничі запаси» та «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Сальдо рахунка «Виробничі запаси» відображається в активі балансу, а сальдо по рахунку «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — в пасиві балансу із позитивними знаками, тому перший рахунок є активним, а другий — пасивним. За активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті, а зменшення — у кредиті, а за пасивними рахунками навпаки — збільшення джерел формування господарських засобів відображається у кредиті, а зменшення — у дебеті. Згідно зі змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» виробничих запасів стало більше на 15000 грн — відобразимо це за дебетом рахунка «Виробничі запаси», й заборгованість ТОВ «Мрія» перед постачальниками теж збільшилася на 15000 грн — одночасно відобразимо це за кредитом рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Внаслідок здійснення цієї господарської операції: відбулося одночасне збільшення виробничих запасів підприємства й заборгованості перед постачальниками на однакову суму. Бухгалтерська проводка господарської операції 3 буде такою: Дебет рахунка «Виробничі запаси» — 15000 грн. Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 15000 грн. або: Дебет 20 Кредит 63 15000 грн, де рахунок 20 — «Виробничі запаси», рахунок 63 — «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». 95

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Операція 4. Сплачено з поточного рахунка заборгованість перед постачальником за виробничі запаси в сумі 40000 грн (рис. 3.1.15):

Рис. 3.1.15. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Рахунки в банках» та «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Сальдо рахунка «Рахунки в банках» відображається в активі балансу, а сальдо за рахунком «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — в пасиві балансу із позитивними знаками, тому перший рахунок є активним, а другий — пасивним. За активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті, а зменшення — у кредиті, а за пасивними рахунках навпаки — збільшення джерел формування господарських засобів відображається у кредиті, а зменшення — у дебеті. Згідно зі змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» грошових коштів на поточному рахунку стало менше на 40000 грн — відобразимо це за кредитом рахунка «Рахунки в банках», й заборгованість ТОВ «Мрія» перед постачальниками теж зменшилася на 40000 грн — одночасно відобразимо це за дебетом рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Внаслідок здійснення цієї господарської операції відбулося одночасне зменшення грошових коштів підприємства й заборгованості перед постачальниками на однакову суму. Бухгалтерська проводка господарської операції 4 буде такою: Дебет рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 40000 грн. Кредит рахунка «Рахунки в банках» — 40000 грн. або: 96

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Дебет 63

Кредит 31

40000 грн,

де рахунок 63 — «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», рахунок 31 — «Рахунки в банках». Підсумовуючи, можна запропонувати наступну методику складання бухгалтерських проводок за рахунками бухгалтерського обліку: 1. Визначити два рахунки, які задіяно у господарській операції. 2. Встановити, які вони щодо балансу — активні чи пасивні або активний і пасивний. 3. Визначити, виходячи зі змісту господарської операції, що сталося (які виникли дії) з господарськими засобами або їх джерелами, інакше — кожен з них збільшився чи зменшився. 4. Встановити, згідно зі визначеними «активності» або «пасивності» рахунків, дій з ними та схем збільшення-зменшення за кожним з видів рахунків, який рахунок необхідно відобразити за дебетом, а який — за кредитом. 5. Відобразити ці зміни шляхом написання бухгалтерського проведення та записати суми на відкритих рахунках бухгалтерського обліку. І обов’язково запам’ятайте такі правила: — не може такого бути, що при 1 та 2 типі змін (активному або пасивному) за однією господарською операцією обидва кореспондуючі активні (пасивні) рахунки збільшаться або обидва зменшаться. У цих типах змін один активний (пасивний) рахунок обов’язково збільшується, а інший, кореспондуючий до нього активний (пасивний) рахунок, обов’язково зменшується. Інакше — не буде виконане правило рівняння активу і пасиву балансу після цієї господарської операції. — не може такого бути, щоб при 3 та 4 типі змін (активнопасивному у бік збільшення або зменшення) за однією господарською операцією активний рахунок збільшується, а кореспондуючий до нього пасивний рахунок зменшується (або навпаки). У цих типах змін або обидва рахунки (і активний і пасивний) збільшуються, або обидва рахунки зменшуються. Інакше теж не буде виконане правило рівняння активу і пасиву балансу після цієї господарської операції. 97

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.7. Прості та складні бухгалтерські проводки, суть і значення подвійного запису Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухгалтерські проведення. Розглянуті нами чотири бухгалтерські проводки в попередньому питанні були простими, так як у кожній з них кореспондувало тільки два рахунки. Ускладнимо операцію 3. Операція 5. Надійшли від постачальників виробничі запаси на загальну суму 15000 грн, у тому числі сировина і матеріали на 10000 грн, паливо на 5000 грн. Ця операція зумовила збільшення виробничих запасів, отже активні рахунки, на яких вони обліковуються, — «Сировина й матеріали» і «Паливо» — необхідно на відповідні суми дебетувати. З другого боку, заборгованість перед постачальником на загальну суму здійснених надходжень матеріальних цінностей теж збільшилася. Отже, пасивний рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» треба кредитувати на суму 15000 грн. Бухгалтерська проводка цієї господарської операції буде такою: Дебет рахунка «Сировина й матеріали» – 10000 грн. Дебет рахунка «Паливо» — 5000 грн. Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 15000 грн. На рахунках обліку цей запис буде відображено так (рис. 3.1.16):

Рис. 3.1.16. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку 98

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Складні бухгалтерські проведення не порушують правила подвійного запису, оскільки як у простих, так і в складних проведеннях зберігається взаємопов’язане відображення господарських операцій за дебетом і кредитом рахунків та рівність дебетових і кредитових підсумків. Так, у наведеному прикладі суми, записані у дебеті двох рахунків (10000 + 5000) дорівнюють сумі, записаній у кредиті одного рахунка (15000). Крім того, кожне складне проведення можна розкласти на декілька простих. У наведеному прикладі це матиме вигляд: Дебет рахунка «Сировина й матеріали» — 10000 грн Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 10000 грн. Дебет рахунка «Паливо» — 5000 грн. Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 5000 грн. Або використовуючи коди рахунків: Дебет 201 Кредит 63 10000 грн. Дебет 203 Кредит 63 5000 грн. Застосування складних проведень значно зменшує кількість облікових записів, робить їх більш наочними. У практиці бухгалтерського обліку забороняється складати такі проводки, в яких за однією господарською операцією декілька рахунків дебетується і одночасно декілька рахунків кредитується. Такі бухгалтерські проводки ускладнюють встановлення взаємозв’язку рахунків і визначення за кореспонденцією між ними економічного змісту відображеної господарської операції, а це послаблює контроль за правильністю облікових записів. Тільки чітка кореспонденція між рахунками забезпечує наочність, ясність і доступність обліку, підвищує його контрольні функції. З розглянутих прикладів можна зробити такі висновки про суть і значення подвійного запису: — спосіб подвійного запису зумовлений змістом самих господарських операцій, які викликають взаємопов’язані подвійні зміни у складі засобів та їх джерелах у процесі господарської діяльності; — при відображенні кожної господарської операції способом подвійного запису обов’язково кореспондують два рахунки, один з яких дебетують, а другий кредитують на одну й ту ж суму; 99

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— якщо господарська операція відображається складним проведенням, то загальна сума записів на одній стороні кількох рахунків повинна дорівнювати загальній сумі, записаній на протилежній стороні кореспондуючого з ними рахунка; — оскільки кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом одного і кредитом другого рахунка, то підсумок записів за дебетом усіх рахунків має дорівнювати підсумку записів за кредитом рахунків. Відсутність такої рівноваги свідчить про помилки в облікових записах. Таким чином, подвійний запис забезпечує контроль за правильністю облікових записів шляхом вивірки рівності загальних підсумків дебетових і кредитових оборотів, а також залишків на рахунках. У формі двосторонніх змін системи рахунків відображається рух господарських засобів та їх джерел. Подвійний запис дозволяє з’ясувати, внаслідок яких операцій відбулися зміни певного виду засобів або їх джерел, звідки господарські засоби надійшли і куди вони були використані. Це дає змогу за допомогою системи рахунків, як способу поточного бухгалтерського обліку, одержувати безперервну інформацію про хід і результати господарської діяльності для потреб планування, оперативного управління, контролю й аналізу. 3.1.8. Взаємозв’язок між рахунками і балансом, узагальнення даних поточного обліку Вже неодноразово ми констатували, що між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв’язок, оскільки вони відображають одні і ті ж господарські засоби та їх джерела. Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування у вартісному вимірнику на звітну дату. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначено рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних Балансу, залишки якого на початок місяця записують: на активних рахунках (що призначені для обліку господарських засобів) — за дебетом, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) — за кредитом. З’ясувавши по кожній господарській операції кореспондуючі рахунки, складають бухгалтерські проводки і роблять запис за дебетом і кредитом визначених рахунків. 100

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Після відображення всіх господарських операцій за звітній період на рахунках обліку, по них визначають дебетові і кредитові обороти за місяць, а також залишки на кінець періоду. Подвійний запис господарських операцій на рахунках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків. За залишками за рахунками складають Баланс на кінець періоду, який є початковим для наступного звітного періоду, при цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні), записують в активі балансу, а рахунки, які мають кредитові залишки, — в пасиві балансу. Прикладом може служити баланс ТОВ «Мрія» та зміни із залишками за його статтями та рахунками, що було висвітлено у попередніх питаннях. Таким чином, бухгалтерський баланс і рахунки є взаємопов’язаними елементами методу бухгалтерського обліку: за даними балансу на початок місяця відкривають рахунки для поточного обліку господарських операцій, а потім дані цих же рахунків з відображеними на них господарськими операціями і залишками на кінець місяця служать підставою для складання нового балансу. Однак на практиці, перед складанням бухгалтерського балансу на кінець періоду виникає необхідність узагальнити інформацію за рахунками для перевірки правильності облікових записів в документі, який має назву оборотна відомість. Оборотні відомості складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. В них показують обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного періоду (місяця). Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують код і назву рахунків, а в наступних графах — дебетові і кредитові залишки за рахунками на початок місяця, обороти за дебетом і кредитом кожного рахунка за місяць, а також залишки за рахунками на останнє число звітного місяця. В кінці оборотної відомості за кожною з граф визначають підсумки. Складемо оборотну відомість за рахунками синтетичного обліку за даними ТОВ «Мрія», скористувавшись інформацією попередньої лекції (табл. 3.4). 101

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 3.4 ТОВ «Мрія» Оборотна відомість за синтетичними рахунками за ___ рік___ 200 __ р. Сальдо на 01.01.200__р. Назва Дебет Кредит Основні засоби 270000 — Виробничі запаси 31000 — Рахунки в банках 70000 — Розрахунки з різними дебіторами 60500 — Статутний капітал — 150000 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) — 54500 Довгострокові кредити банків — 150000 Розрахунки з постачальниками та підрядниками — 77000 431500 431500 Разом Рахунки

Код 10 20 31 36 40 44 50 63

Обороти за ______рік____ Дебет Кредит — — 15000 — 30000 40000

Сальдо на 31.12.200__р. Дебет

Кредит

270000 46000 60000

— — —

—

30000

30500

—

—

50000

—

200000

50000

—

—

4500

—

—

—

150000 52000 406500

40000

15000

—

135000

135000

406500

Таблиця свідчить, що оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, надаючи зведену інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період (місяць), а також їх наявність на початок та кінець періоду (місяця). Оборотна відомість за синтетичними рахунками має велике контрольне значення для перевірки правильності й повноти облікових записів на рахунках, що ґрунтується на одержанні в ній трьох пар рівних між собою підсумків: рівність підсумків за дебетом і кредитом рахунків на початок періоду; рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом рахунків за місяць; рівність підсумків залишків за дебетом і кредитом рахунків на кінець періоду. Рівність підсумків першої пари граф, тобто дебетових і кредитових залишків на рахунках на початок періоду, зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису залишків на початок періоду на активних і пасивних рахунках. 102

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Рівність підсумків другої пари граф, тобто оборотів за дебетом і кредитом рахунків, зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якими кожна операція записується за дебетом і кредитом різних рахунків. Третя рівність (тобто підсумки залишків за дебетом і кредитом рахунків на кінець періоду) зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки на рахунках рівні між собою, а також рівні між собою суми оборотів, то і залишки активних і пасивних рахунків на кінець періоду в підсумку повинні бути рівними між собою. Порушення цих рівностей свідчить про помилки, які було допущено в облікових записах або при складанні самої оборотної відомості. За допомогою оборотної відомості за синтетичними рахунками можуть бути виявлені в облікових записах помилки, зумовлені порушенням правила подвійного запису: якщо сума операції записана у дебеті одного рахунка, а у кредиті іншого пропущена (або навпаки), або коли у дебеті рахунка дана операція, яка записана в одній сумі, а у кредиті кореспондуючого рахунка — в іншій. В цих випадках буде порушена рівність підсумків оборотів за період по дебету і кредиту рахунків в оборотній відомості, а також рівність залишків по них на наступну звітну дату. Якщо ж господарська операція записана на рахунок в неправильній кореспонденції, або в неправильній, але в однаковій сумі, або була зовсім пропущена чи, навпаки, записана двічі, тобто коли помилка виходить за межі порушення правила подвійного запису, то оборотна відомість не забезпечує її виявлення. Такі помилки виявляють іншими способами. Зокрема, повноту облікових записів за синтетичними рахунками перевіряють порівнянням підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумком реєстраційного журналу, в якому в хронологічному порядку зареєстровані господарські операції, здійснені за звітний період (табл. 3.5). При правильних облікових записах на рахунках підсумок реєстраційного журналу (хронологічний облік) має дорівнювати підсумкам оборотів за дебетом і кредитом рахунків в оборотній відомості. Так, у наведеному нами прикладі за звітний період підсумок реєстраційного журналу ТОВ «Мрія» склав 135000 грн (табл. 3.3), і ця сума дорівнює підсумкам оборотів за синтетичними рахунками, визначеними в оборотній відомості за звітний період (табл. 3.4). 103

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 3.5 ТОВ «Мрія» Реєстраційний журнал господарських операцій за ___ рік___ 200__ р. № з/п 1 2 3 4

Зміст господарської операції На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів Частину прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства Надійшли виробничі запаси від постачальника Сплачено з поточного рахунка заборгованість перед постачальником за виробничі запаси Разом

Дебет Кредит

Сума, грн

31

36

30000

44

40

50000

20

63

15000

63

31

40000

х

х

135000

Помилки, зумовлені порушенням встановленої кореспонденції рахунків, виявляють на підставі первинних документів, що служили підставою для складання бухгалтерських проводок, записаних на рахунках. Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу на кінець звітного періоду (на останнє число звітного місяця). Проте, слід зауважити, що складання балансу — це не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перед складанням балансу перевіряють і уточнюють. Тому оборотну відомість за синтетичними рахунками називають ще «перевірочним» або «оборотним» балансом. Згідно із чинними правилами складання звітності на підприємствах України існують певні правила групування залишків за рахунками для заповнення статей бухгалтерського балансу. Показники оборотної відомості за синтетичними рахунками використовують також для аналізу і оцінки господарських засобів та їх джерел. Так, наведена оборотна відомість свідчить, що господарські засоби за звітний період зменшилися на 25000 грн (406500 — 431500), в тому числі: за рахунок зменшення грошових коштів на поточному 104

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

рахунку — на 10000 грн (60000 — 70000), дебіторської заборгованості — на 30000 грн (30500 — 60500) й збільшення виробничих запасів — на 15000 грн (46000 — 31000), що у сукупності й зумовило загальну суму зменшення господарських засобів (–10000 — 30000 + + 15000). Зміни у майні підприємства зумовили і зміни у джерелах його формування — за звітний період вони теж зменшилися на 25000 грн. Це сталося за рахунок зменшення заборгованості перед постачальниками на 25000 грн (52000 — 77000), зменшення нерозподіленого прибутку на 50000 грн (4500 — 54500) й збільшення статутного капіталу підприємства на 50000 грн (20000 — 150000), що призвело до зменшення на 25000 грн (–25000 — 50000 + 50000). Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан і зміни господарських засобів та джерел їх формування, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів: від кого надійшли товарно-матеріальні цінності або грошові кошти, за рахунок яких джерел або де вони були використані. Цей недолік оборотної відомості можна усунути, побудувавши її за шаховою формою (табл. 3.6). Суму оборотів за кожним рахунком записують на перетині кореспондуючих рахунків, що дебетуються (по вертикалі), і рахунків, що кредитуються (по горизонталі). Так, наведена у таблиці 3.6 сума 15000 грн записана на перетині рахунків «Виробничі запаси» і «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» й відображає надходження виробничих запасів на підприємство і, внаслідок цього, збільшення заборгованості перед постачальником; сума, що записана на перетині рядка рахунка «Рахунки в банках» і «Розрахунки з різними дебіторами» — 30000 грн, показує надходження грошових коштів від дебіторів, і зменшення внаслідок цього заборгованості дебіторів перед підприємством. У такому ж порядку аналізують зміст господарських оборотів за кожною господарською операцією і за кожним кореспондуючим рахунком. Шахову оборотну відомість складають за даними записів на рахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку мають спеціальну будову. Це забезпечує можливість складати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів за окремими рахунками. Основною перевагою шахової оборотної відомості є наявність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати господарські обороти і використовувати облікову інформацію для 105

106

—

77000

Х

431500

270000

31000

70000

60500

—

—

—

—

Х

431500

20

31

36

40

44

50

63 Оборот за кредитом Сальдо на кінець Х

30000

—

—

—

—

—

30000

—

—

36

Х

50000

—

—

50000

—

—

—

—

—

40

Х

15000

—

—

—

—

—

—

15000

—

63

Підпис

П.І.Б.

Бухгалтер ___________ (___________________)

150000

54500

150000

—

—

—

Кредит

Дебет

Сальдо на початок

Дебет 10

Кредит

Х

40000

40000

—

—

—

—

—

—

—

31

Х

135000

40000

—

50000

—

—

30000

15000

Оборот за дебетом —

Таблиця 3.6

Дебет

406500

Х

—

—

—

—

30500

60000

46000

406500

Х

52000

15000

4500

200000

—

—

—

—

Кредит

Сальдо на кінець

270000

ТОВ «Мрія» Шахова оборотна відомість за синтетичними рахунками за 200 ___ рік

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

оперативного управління і контролю. Так, наприклад, за даними шахової оборотної відомості визначають не тільки загальну суму грошових коштів, витрачених з поточного рахунка за звітній період (40000), а й на які потреби ці кошти було витрачено (для розрахунку з постачальником) тощо. Шахову оборотну відомість використовують також і для перевірки правильності кореспондуючих рахунків. Так, якби в ній сума обороту була записана на перетині дебету рахунка «Поточний рахунок» і кредиту рахунка «Основні засоби», то така помилка була б відразу виявлена. Проте якщо обліковий запис зроблено неправильно, але практично допустимий, то шахова оборотна відомість не забезпечує виявлення такої помилки. Незважаючи на певні переваги шахової оборотної відомості перед оборотною відомістю за синтетичними рахунками, застосування її в практиці бухгалтерського обліку обмежено, оскільки при великій кількості рахунків вона громіздка, утруднюється її наочність і аналітичність. У той же час шаховий принцип побудови і однократні шахові записи оборотів широко використовуються при побудові облікових реєстрів, зокрема при журнальній формі бухгалтерського обліку. Крім оборотних відомостей за рахунками синтетичного обліку (простої і шахової форми), підприємства складають також оборотні відомості за аналітичними рахунками. Техніка складання цих відомостей така ж сама, як і за синтетичними рахунками. Тільки за синтетичними рахунками щомісячно складають одну оборотну відомість, а за аналітичними рахунками — за кожною групою рахунків, які ведуть до відповідного синтетичного рахунка. Оборотні відомості за аналітичними рахунками за змістом можуть різнитися між собою, що зумовлено особливостями обліку майна, та джерел їх утворення на рахунках обліку. Так, аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведеться як в натуральних, так і в грошовому вимірниках, тому в оборотних відомостях за аналітичними рахунками таких цінностей передбачено графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Для залишків на початок і кінець періоду в оборотних відомостях за такими рахунками відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залишку за матеріальними рахунками не може бути. Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть тільки в грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях за такими 107

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

рахунками передбачені графи лише для грошового вимірника (форма, ідентична формі оборотної відомості за синтетичними рахунками — приклад щодо її заповнення розглядати не будемо). На відміну від оборотної відомості за синтетичними рахунками оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість за рахунками аналітичного обліку складають тільки за одним синтетичним рахунком. В оборотній відомості за аналітичними рахунками залишки на початок і кінець залежно від того, якими є рахунки — активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими. Оскільки записи за синтетичними і аналітичними рахунками здійснюють одночасно на підставі одних і тих же документів, то при правильних облікових записах підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості за аналітичними рахунками мають дорівнювати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного рахунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах. Розглянемо побудову оборотної відомості за аналітичними рахунками до матеріального синтетичного рахунка «Виробничі запаси» (табл. 3.7, табл. 3.8 й табл. 3.9). Для цього ускладнимо господарську операцію 5 із питання 3.1.7. поточної теми. Вона мала такий зміст: Операція 5. Надійшли від постачальників виробничі запаси на загальну суму 15000 грн, у тому числі сировина і матеріали на 10000 грн, паливо на 5000 грн. Конкретизуємо складники сировини й матеріалів та палива на підприємстві хлібопечення. Надійшла сировина і матеріали: — борошно пшеничне вищого ґатунку — 2800 кг, ціна 2,50 грн за один кілограм; — олія соняшникова — 600 л, ціна 5,00 грн за один літр. Надійшло паливо: — торф — 625 кг, ціна 8,00 грн за один кілограм. Для визначення залишків на кінець періоду за кожним з видів виробничих запасів необхідно умовно розподілити залишки на початок періоду за рахунком «Виробничі запаси» у сумі 31000 грн за видами. Припустимо, що на початок періоду залишки включали: Сировина і матеріали: — борошно пшеничне вищого ґатунку — 1000 кг, ціна 2,50 грн; 108

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

— борошно житнє 1 ґатунку — 7000 кг, ціна 1,90 грн; — яйця вищого ґатунку — 1500 шт., ціна 0,50 грн; — цукор — 1500 кг, ціна 2,50 грн; — сіль — 700 кг, ціна 0,35 грн. Паливо: — торф — 900 кг, ціна 8,00 грн; — вугілля — 500 кг, ціна 6,51 грн. Заповнимо оборотні відомості за аналітичними рахунками. Показники оборотної відомості за рахунками аналітичного обліку свідчать про рух (надходження, вибуття) і залишки матеріальних цінностей кожного виду. Підсумки оборотної відомості за цією групою аналітичних рахунків порівнюють з оборотами і залишками синтетичного рахунка «Сировина й матеріали» та «Паливо» і разом за рахунком «Виробничі запаси». Порушення підсумків за синтетичним рахунком і відкритих до нього аналітичними рахунками в оборотній відомості свідчить про наявність таких помилок: — операцію відображено на синтетичному рахунку, але пропущено в аналітичному обліку (або навпаки); — на синтетичному рахунку за господарською операцією записано одну суму, а за аналітичними рахунками — іншу. Проте якщо операція відображена не на тих аналітичних рахунках, але в групі синтетичного рахунка, що їх об’єднує, то помилку зазначеним вище способом виявити неможливо. Рівність підсумків рахунків аналітичного обліку і відповідного їм синтетичного рахунка у цьому випадку не порушується. Такі помилки виявляють у процесі поточного обліку (поява кредитового сальдо за матеріальним рахунком, якого не може бути тощо) за допомогою документів, що служили підставою для записів, інвентаризації тощо. Оборотні відомості за аналітичними рахунками використовують також для одержання детальної інформації про рух і залишки окремих видів засобів та їх джерел, необхідної для контролю й оперативного керівництва. Аналіз цієї інформації дає змогу встановити, скільки і які саме матеріальні цінності надійшли на підприємство, скільки їх використано, чи відповідають їх залишки встановленим нормативним запасам; у якому становищі перебувають розрахунки з окремими дебіторами і кредиторами тощо. На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків і удосконалення роботи підприємства. 109

2,50 1,90 0,50 2,50 0,35 5,00 х

Одиниця виміру кг кг щт кг кг л х

Борошно пшеничне, в/г

Борошно житнє, 1 г

Яйця, в/г

Цукор

Сіль

Олія соняшникова

Разом

х

—

700

1500

1500

7000

1000

Кількість 20545,00

—

245,00

3750,00

750,00

13300,00

2500,00

Підпис

П.І.Б.

Бухгалтер ___________ (_____________________)

Ціна, грн

Назва аналітичного рахунка Сума

х

600

—

—

—

—

2800

10000,00

3000,00

—

—

—

—

7000,00

Сума

Надходження

Вибуття

Оборот за період 200 рік

х

—

—

—

—

—

—

Кількість

Залишок на початок періоду 01.01.200 р.

—

—

—

—

—

—

—

Сума

Залишок на кінець періоду 31.12.200 р.

Таблиця 3.7

х

600

700

1500

1500

7000

3800

Кількість

110 30545,00

3000,00

245,00

3750,00

750,00

13300,00

9500,00

Сума

ТОВ «Мрія» Оборотна відомість за аналітичними рахунками до субрахунку 201 «Сировина й матеріали» за 200__ рік

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

кг

х

Вугілля

Разом

Ціна, грн х

6,51

8,00

Кількість х

500

900

10455,00

3255,00

7200,00

х

—

625

Підпис

П.І.Б.

5000,00

—

5000,00

Сума

Вибуття

х

—

—

Кількість

Надходження Кількість

Бухгалтер ___________ (_____________________)

кг

Одиниця виміру

Торф

Назва аналітичного рахунка Сума

Оборот за період 200 рік

—

—

—

Залишок на кінець періоду 31.12.200 р.

х

500

1525

Кількість

Залишок на початок періоду 01.01.200 р.

15455,00

3255,00

12200,00

Сума

ТОВ «Мрія» Оборотна відомість за аналітичними рахунками до субрахунка 203 «Паливо» за 200 ___ рік

Сума

Таблиця 3.8

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

111

х х х

Одиниця виміру х х х

201 «Сировина й матеріали»

203 «Паливо»

Разом

х

х

х

Кількість 31000,00

10455,00

20545,00

Підпис

П.І.Б.

Бухгалтер ___________ (_____________________)

Ціна, грн

Шифр і назва Субрахунка Сума

Кількість х

х

х

15000,00

5000,00

10000,00

Сума

Надходження

Вибуття

Оборот за період 200 рік

х

х

х

Кількість

Залишок на початок періоду 01.01.200 р.

—

—

—

Залишок на кінець періоду 31.12.200 р.

х

х

х

Кількість

ТОВ «Мрія» Оборотна відомість за субрахунками до рахунка 20 «Виробничі запаси» за 200___ рік

46000,00

15455,00

30545,00

Сума

112 Сума

Таблиця 3.9

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

При окремих формах бухгалтерського обліку (наприклад, при журнальній формі) поширення набуває такий порядок обліку, при якому відпадає необхідність у складанні оборотних відомостей за аналітичними рахунками. Це досягається суміщенням ведення обліку за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в одному регістрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Перевірка показників проводиться безпосередньо при підрахуванні підсумків в обліковому регістрі за звітний період. Завдяки цьому витрачається менше часу на ведення обліку, підвищується достовірність його показників. 3.1.9. Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів бухгалтерського обліку Кожне підприємство в процесі своєї діяльності вступає у різні економічні взаємовідносини: — з постачальниками при закупівлі сировини, матеріалів, основних засобів тощо; — з покупцями при реалізації продукції; — з працівниками при розрахунках із заробітної плати; — з кредитно-фінансовими установами — з питань кредитування; — з бюджетом — при сплаті податків та зборів тощо. Пригадаємо, яким чином відображаються вищезгадані взаємовідносини у бухгалтерському обліку? Шляхом господарських операцій. Але які б господарські операції не відбувалися на підприємстві, весь кругообіг об’єктів бухгалтерського обліку можна розподілити на 3 стадії: • Постачання (перша); • Виробництва (друга); • Реалізації (третя). Пригадаємо, саме ці стадії, а можливо ще називати їх процесами, відображають третю групу об’єктів бухгалтерського обліку, про що було зазначено у темі 1. Узагальнено схему кругообігу господарських засобів, використовуючи термінологію економічної теорії та формулу 3.1.1 Гроші

Товар

Гроші *

(3.1.1)

можна відобразити на рис. 3.1.17. 113

114

Гроші

виробництво

Продукція Виробництво (за собівартістю)

ІІ стадія

реалізація

Продукція* (за ціною реалізації)

ІІІ стадія

Рис. 3.1.17. Загальна схема кругообігу господарських засобів

постачання

Предмети праці

Засоби праці

І стадія

Гроші*

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Стадія постачання — передбачає витрату підприємством певної частини грошей на закупівлю засобів праці та предметів праці. З одного боку тут беруть участь гроші, як засіб платежу і міра вартості, з другого, — цінності, які купує підприємство Стадія виробництва — передбачає взаємодію засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці — робочої сили. Результатом цієї стадії є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції за собівартістю на склад підприємства Стадія реалізації — виражається в передачі готової продукції з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівліпродажу. Якщо отримана виручка більша від собівартості реалізованої продукції, це означає, що підприємство отримало прибуток, якщо ні — збиток. Наступну схему, показану на рис. 3.1.17, відобразимо з використанням умовних рахунків обліку для спрощення візуалізації (рис. 3.1.18). Так, у процесі відображення господарських операцій поступово будемо відкривати 9 умовних рахунків: Грошові кошти, Засоби праці, Предмети праці, Заробітна плата, Амортизація (Знос), Виробництво, Готова продукція, Реалізація продукції, Прибуток (Фінансовий результат). Визначимо ще одну умову за рис. 3.1.18 — залишок на початок періоду має тільки рахунок «Грошові кошти» в умовній сумі «Х», яка складається з трьох складових — «а», «в» та «с». За звітний період відбулися такі господарські операції: 1.

2.

3.

Частину грошових коштів у сумі «а» спрямовано на закупівлю засобів праці: Д Засоби праці К Грошові кошти Частину грошових коштів у сумі «в» спрямовано на закупівлю предметів праці: Д Предмети праці К Грошові кошти Предмети праці повністю перенесли (умовно — без залишків на суму «в») свою вартість у цьому виробничому циклі на виробництво продукції: Д Виробництво К Предмети праці 115

–с

–в

–а

–в

–с

+с

Заробітна плата

Пасивний

+в

Предмети праці

Активний

+а

Пасивний

+% а

Амортизація

+с

+в

+% а

-(%а+в+с)

Готова продукція

Активний

Порівняльний

Реалізація продукції

+П

Прибуток

Пасивний

+П

Активний

Грошові кошти

Рис. 3.1.18. Схема кругообігу господарських засобів, відображена з використанням умовних рахунків обліку

Х

Грошові кошти

+(%а+в+с)

Засоби праці

-(%а+в+с)

Активний

+(%а+в+с)

Активний

Виробництво

+(%а+в+с)+П

116 +(%а+в+с)+П

Активний

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Засоби праці перенесли частку своєї вартості на виробництво продукції у вигляді нарахованого зносу (амортизації) % від «а»: Д Виробництво К Амортизація (знос) Праця перенесла свою вартість на виробництво продукції у вигляді нарахованої заробітної плати робітникам на суму «с»: Д Виробництво К Заробітна плата Готова продукція із виробництва оприбуткована на склад за собівартістю виробництва («% а» + «в» + «с»): Д Готова продукція К Виробництво Готову продукцію повністю (умовно — без залишків на складі) за собівартістю («% а» + «в» + «с») відпущено в реалізацію: Д Реалізація продукції К Готова продукція Надійшли грошові кошти від покупця за відвантажену йому продукцію за цінами реалізації («% а» + «в» + «с») + «П»: Д Грошові кошти К Реалізація продукції Виплачена заробітна плата робітникам в сумі «с»: Д Заробітна плата К Грошові кошти

10. Від реалізації продукції отримано результат — прибуток — шляхом порівняння дебету та кредиту рахунка «Реалізація продукції» (Фінансовий результат) й визначення різниці. В означеному прикладі кредит був більший від дебету на суму «П»: Д Реалізація продукції К Прибуток (Фінансовий результат)

Необхідно зауважити, що від реалізації може бути отримано і «негативний» фінансовий результат — збиток. Це означає, що виручка від реалізації продукції не покриває витрат, пов’язаних з її виробництвом. Вже було визначено, що першою невід’ємною умовою забезпечення кругообігу об’єктів обліку є процес постачання. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для господарської діяльності предметами праці (для виробництва — виробничими запасами — сировиною, матеріалами, паливом тощо, для торгівлі — товарами) та засобами праці (основними засобами — будівлями, спорудами, автомобілями тощо). 117

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Фактична собівартість придбаних предметів праці та засобів праці складається із купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат ( це витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця використання, страхування вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях). В зв’язку з цим для обліку процесу постачання у бухгалтерському обліку використовуються певні синтетичні та аналітичні рахунки. Так, операції з придбання предметів праці обліковуються безпосередньо на рахунках обліку Виробничих запасів («Сировина й матеріали», «Паливо», «Запасні частини» тощо), Товарів («Товари»), Малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо. Операції з придбання засобів праці обліковуються на рахунках обліку Основних засобів (Будинки та споруди, Транспортні засоби тощо), Нематеріальних активів (Ліцензії, Торговельні марки тощо). Всі вищезазначені рахунки стосовно балансу є активними, звідси за дебетом цих рахунків відображаються всі витрати, пов’язані з придбанням засобів та предметів праці. Але нам вже відомо, що кожна звичайна господарська операція у бухгалтерському обліку відображається способом подвійного запису, тобто на двох кореспондуючих рахунках за дебетом одного і кредитом другого. При відображенні процесу постачання кредитуватися будуть рахунки, які свідчать про те, від кого надійшли виробничі запаси, товари, основні засоби, тобто перед ким виникає заборгованість за кожне надходження. Основним з подібних рахунків є рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Цей рахунок стосовно балансу — пасивний, звідси на ньому за кредитом відображається наша заборгованість перед постачальником, доки її не буде сплачено. Основними господарськими операціями, що відображають процес постачання, будуть: 1. Надійшли товари від постачальника: Д 28 К 63. 2. Надійшла сировина й матеріали від постачальника: Д 201 К 63. 118

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

3. Сплачено з поточного рахунку заборгованість перед постачальником Д 63 К 31. Наступним після процесу постачання на виробничому підприємстві є основний і найбільший за обсягом та складністю процес — процес виробництва продукції. У торговельному підприємстві процес виробництва, як правило, відсутній — після процесу постачання (закупівлі) відразу починається процес реалізації. Вам вже відомо, що процес виробництва на підприємстві пов’язано з певними витратами на виробництво: сировини, матеріалів, палива, заробітної плати, амортизації основних засобів тощо. Крім того, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва і управлінням підприємства загалом. Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва має відобразити всі витрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції, — з другого. Основними рахунками з відображення виробничих витрат є «Виробництво» та «Загальновиробничі витрати», а інших витрат, які безпосередньо не пов’язані з виробництвом — «Адміністративні витрати» тощо. Ці рахунки стосовно балансу активні, за їх дебетом буде відображатися збільшення (накопичення) витрат, а за кредитом — списання витрат на визначені рахунки згідно з чинним законодавством. Надходження виготовленої продукції на склад відображається за дебетом активного рахунка «Готова продукція», за його кредитом собівартість списується на дебет рахунка «Собівартість реалізації». Основними господарськими операціями, що відображають процес виробництва, будуть наступні: 1. Відпущено зі складу у виробництво матеріали: Д 23 К 201. 2. Списано паливо, використане для загальновиробничих потреб: Д 91 К 203. 3. Нараховано заробітну плату виробничому персоналу: Д 23 К 661. 119

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

4. Нараховано амортизацію основних засобів адміністративного призначення: Д 92 К 131. 5. Оприбутковано з виробництва на склад готову продукцію: Д 26 К 23. Процес реалізації виготовленої продукції є останнім у кругообігу господарських засобів. Продукція реалізується за продажними цінами, які повинні встановлюватися підприємством так, щоб не тільки відшкодовувалися витрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й був одержаний прибуток для розширення власного виробництва. Реалізація забезпечує можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов’язаннями (перед бюджетом за податками, працівниками з оплати праці, постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги тощо), а також розраховується фінансовий результат від реалізації. Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовуються рахунки «Собівартість реалізації», «Доходи від реалізації», «Витрати на збут», «Розрахунки з покупцями і замовниками», «Фінансові результати» тощо. Основними господарськими операціями, що відображають процес реалізації, будуть наступні: 1. Відвантажена готова продукція покупцеві: Д 36 К 701. 2. Списано собівартість реалізованої готової продукції: Д 90 К 26. 3. Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом: Д 93 К 661. 4. Надійшла на поточний рахунок заборгованість від покупців: Д 31 К 36. 5. Списано собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат: Д 79 К 90. 6. Списано доходи на фінансовий результат: Д 70 К 79. 7. Відображено фінансовий результат — прибуток: Д 79 К 441. 120

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Таким чином, у темі 3 у двох лекціях розглянуто два елементи методу бухгалтерського обліку — рахунки та подвійний запис. Визначено поняття про рахунки, їх побудову, розподіл рахунків на активні й пасивні та правила записів на рахунках. З’ясовано принципи розподілу рахунків на рахунки синтетичного та аналітичного обліку та класифікацію рахунків за різними ознаками. Розглянуто структуру діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Визначено суть і контрольне значення подвійного запису. Розглянуто кореспонденцію рахунків та порядок складання бухгалтерських проводок, визначено взаємозв’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. З’ясовано суть, значення, види й побудову оборотних відомостей. Розглянуто об’єкти бухгалтерського обліку з точки зору кругообігу господарських процесів та визначення фінансового результату, що є підґрунтям для вивчення ІІ та ІІІ модулів дисципліни «Бухгалтерський облік».

3.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 1. Бухгалтерські рахунки Питання для вивчення і обговорення 1. Поняття про рахунки. 2. Побудова рахунків. 3. Правила записів на рахунках. 4. Взаємоз’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. Мета практичного заняття: засвоїти порядок записів на рахунках, поняття сальдо та оборотів, порядок підрахунку сальдо на активних, пасивних та активно-пасивних рахунках. З’ясування взаємозв’язку між рахунками і балансом. Тема практичного заняття 2. Подвійний запис на рахунках бухгалтерського обліку 121

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Питання для підготовки та обговорення 1. Подвійний запис, його суть і контрольне значення. 2. Кореспонденція рахунків. 3. Порядок складання бухгалтерських проводок. Мета практичного заняття: визначення кореспонденції рахунків та складання бухгалтерських проводок. Тема практичного заняття 3. Узагальнення даних бухгалтерського обліку Питання для підготовки та обговорення 1. Рахунки синтетичного та аналітичного обліку. 2. Оборотні відомості, їх види, суть, побудова, значення. 3. Забалансові рахунки. Мета практичного заняття: ведення реєстраційного журналу. Узагальнення даних поточного обліку, ознайомлення з порядком складання оборотних відомостей. Навчальний матеріал до практичного заняття 1 Завдання 5. За даними завдання 3 (за даними балансу): — відкрити синтетичні рахунки бухгалтерського обліку; — за даними господарських операцій, таблиця 3.10, скласти реєстраційний журнал. Таблиця 3.10 Господарські операції за березень 200___ р. № Зміст господарських операцій з/п 1 Списано паливо на виробництво Реконструйовано та введено в експлуатацію основні за2 соби (добудовано будівлю цеху) 3 Надійшли на рахунок в банку кошти від покупців Перераховано з поточного рахунка в банку різним поста4 чальникам за матеріали Перераховано з поточного рахунка в банку до бюджету 5 податок на прибуток 6 Здано в касу підприємства виторг за товари 122

Сума, грн 800 13400 80000 29400 11740 25000

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Продовження табл. 3.10 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Здано в банк на поточний рахунок виторг з каси Перераховано з поточного рахунка в банку заборгованысть перед Пенсійним фондом Отримано по чеку кошти з поточного рахунка в банку і оприбутковано в касу Отримано від хлібозаводу за накладною товари Списано сировину та матеріали на виробництво Оприбутковано готову продукцію з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю Надійшли кошти від покупців і зараховані на поточний рахунок в банку Перераховано з поточного рахунка в погашення короткострокової позики банку Сплачено аванс постачальнику з поточного рахунка в банку

25000 5940 16400 12000 8400 ? 30000 5000 30000

Домашнє завдання Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції. Навчальний матеріал до практичного заняття 2 Завдання 6. Відкрити рахунки аналітичного обліку до синтетичного рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Здійснити на них записи, підрахувати обороти, визначити залишки та скласти оборотну відомість. Сальдо на 1 березня поточного року складає: грн 1. Оптово-торговельна база 29050,00 2. Хлібокомбінат 10130,00 3. Молокозавод 47000,00 4. Різні постачальники 43000,00 Разом 129180,00 Домашнє завдання Підрахувати обороти і залишки за синтетичними та аналітичними рахунками, скласти оборотну відомість за синтетичними рахунками. 123

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Навчальний матеріал до практичного заняття 3 Завдання 7. За даними оборотної відомості за синтетичними рахунками скласти баланс на кінець дня 31 березня 20ХХ року. Домашнє завдання Проаналізувати показники бухгалтерського балансу станом на 31 березня 20ХХ року Матеріальне забезпечення • Реєстраційний журнал. • Схематичні бухгалтерські рахунки. • Бухгалтерський баланс (форма № 1). • Оборотна відомість (2 прим.).

3.3. Питання для самостійного вивчення Питання та завдання для самостійної роботи студентів: 1. Скласти схеми побудови активних, пасивних та активнопасивних рахунків. 2. Визначити поняття подвійного відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій. 3. Бухгалтерські записи, їх види. 4. Значення подвійного запису. 5. Вивчити побудову діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку. активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. 6. Скласти бухгалтерські проводок за даними практичного завдання 5. 7. Що таке синтетичний та аналітичний облік. 8. Який порядок виправлення помилок в обліку? Завдання 8 (для самостійної роботи). За даними реєстраційного журналу (завдання 6, таблиця 2.13) відкрити синтетичні рахунки, записати на них господарські операції та підготувати дані для складання балансу.

124

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

3.4. Тематика індивідуальних завдань Завдання 9 (для індивідуальної роботи). Віднести наведені статті до активу і пасиву балансу (табл. 3.11). Вказати розділ балансу, в якому вони відображаються. Визначити величину статутного капіталу підприємства на 30 вересня п.р. Таблиця 3.11 Залишки за статтями активу і пасиву балансу на 30.09.200__ р. № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Статті активу та пасиву балансу Розрахунки з підзвітними особами Каса Основні засоби Нерозподілений прибуток Розрахунки з постачальниками Матеріали Розрахунки з оплати праці Короткострокові кредити банків Векселі видані Поточний рахунок Дебіторська заборгованість за товари Готова продукція Поточні зобов’язання щодо розрахунків з бюджетом Незавершене виробництво Статутний капітал

Сума, грн 105 15 214800 20180 4200 19115 2336 3800 1404 18340 3120 375 560 40 ?

Теми рефератів 1. Удосконалення Плану рахунків для підприємств і організацій України. 2. Трансформація Плану рахунків бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. 3. З’язок між системою рахунків та бухгалтерським балансом в умовах реформування бухгалтерського обліку в Україні. 4. Принципи групування рахунків та їх класифікація. 5. Оборотні відомості, їх види та контрольне значення. Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 11, 12, 14, 17, 21. 125

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.5. Термінологічний словник Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб економічного групування, накопичення та систематизації облікової інформації про наявність (залишки) і рух (надходження чи вибуття) активів, власного капіталу, зобов’язань, доходів, витрат та фінансових результатів; який графічно являє собою двосторонню таблицю Т-форми, ліва сторона якої має назву «дебет», а права — «кредит». Дебет рахунка — це ліва сторона бухгалтерського рахунка (від латинського слова «debеt», що означає «винен» або «мати»). Кредит рахунка — це права сторона бухгалтерського рахунка (від латинського слова «credit», що означає «вірити», «довіряти». Назва рахунка — це назва, визначена у Плані рахунків бухгалтерського обліку та відповідає назві об’єкта обліку, для якого він призначений. Відкриття рахунка — це накреслення на початку кожного місяця двосторонньої схеми, визначення та запис назви і коду (шифру) рахунка, зазначення початкового сальдо, яке переноситься з попереднього звітного періоду. Початкове сальдо (початковий залишок) — це залишок (початковий стан) окремого об’єкта обліку (господарських засобів, власного капіталу, зобов’язань), що є в наявності на підприємстві на початок місяця. Сальдо (залишок) по рахунку — це різниця між сумами, відображеними на різних сторонах рахунка. Активні рахунки — це рахунки, призначені для обліку наявності та руху господарських засобів — активів (рахунки з 1 по 3 клас) та витрат (рахунки 8 та 9 класів) і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу або у Звіті про фінансові результати з від’ємним знаком. Пасивні рахунки — це рахунки, призначені для обліку наявності та зміни джерел формування господарських засобів — власного капіталу та зобов’язань (рахунки з 4 по 6 клас), доходів та фінансових результатів (рахунки 7 класу) і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в пасиві бухгалтерського балансу або у Звіті про фінансові результати з позитивним знаком. Оборот за рахунком — це сума записів господарських операцій за дебетом або кредитом рахунка за певний період без урахування суми початкового сальдо. 126

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Дебетовий оборот (оборот за дебетом) — це підсумкова сума змін, відображених за дебетом рахунка. Кредитовий оборот (оборот за кредитом) — це підсумкова сума змін, відображених за кредитом рахунка. Сальдо на кінець (залишок на кінець) — це залишок окремого об’єкта обліку, що є в наявності на підприємстві на кінець місяця. Закритий рахунок — це випадок, коли кінцеве сальдо дорівнює нулю. Дебетовий оборот за активним рахунком — це підсумкова сума змін, відображених за дебетом рахунка, які збільшують визначений об’єкт обліку. Кредитовий оборот за активним рахунком — це підсумкова сума змін, відображених за кредитом рахунка, які зменшують визначений об’єкт обліку. Дебетовий оборот за пасивним рахунком — це підсумкова сума змін, відображених за дебетом рахунка, які зменшують визначений об’єкт обліку. Кредитовий оборот за пасивним рахунком — це підсумкова сума змін, відображених за кредитом рахунка, які збільшують визначений об’єкт обліку. Активно-пасивні рахунки — це рахунки, які об’єднують у своїй структурі активний і пасивний рахунки, за дебетом може відбуватися збільшення дебіторської заборгованості та зменшення кредиторської, за кредитом — збільшення кредиторської та зменшення дебіторської заборгованості. Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку, об’єднуючі) — це рахунки, які надають узагальнені дані тільки у грошовому вимірнику з економічно однорідних груп об’єктів обліку (засобів, джерел їх утворення і господарських операцій). Синтетичний облік — це обов’язковий облік, що ведеться на синтетичних рахунках у розрізі кореспондуючих рахунків тільки у вартісному вимірнику в Головній книзі підприємства за синтетичними рахунками. Аналітичні рахунки (рахунки третього порядку) — це рахунки, які дають детальну характеристику відповідних об’єктів обліку, накопичених на субрахунках, в натуральному, трудовому чи грошовому вимірнику. Аналітичний облік — це самостійно визначений підприємством облік, що ведеться на аналітичних рахунках в натуральному та 127

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

вартісному вимірниках в окремих журналах, відомостях, картках, книгах тощо за необхідними в діяльності кожного підприємства рахунками. Субрахунки (рахунки другого порядку) — це проміжна ланка між синтетичними та аналітичними рахунками, більш детальні, ніж синтетичні рахунки й призначені для додаткового, проміжного групування даних про окремі об’єкти обліку в складі синтетичних рахунків. Класифікація рахунків — це науково обґрунтоване групування рахунків, тобто розподіл рахунків на групи та підгрупи за будьякими однорідними суттєвими ознаками. Балансові (капіталізовані) рахунки — це рахунки, сальдо яких відображаються в Балансі та призначені для обліку активів, власного капіталу і зобов’язань (рахунки з 1 по 6 клас). Номінальні (некапіталізовані) рахунки — це рахунки, обороти яких відображаються у Звіті про фінансові результати та призначені для обліку доходів, витрат і фінансових результатів (рахунки 7, 8, 9 класів). Позабалансові рахунки — це рахунки, до яких не застосовується подвійний запис і які призначені для обліку активів і зобов’язань, що перебувають у тимчасовому використанні підприємством або списані у зв’язку з нестачею чи псуванням (рахунки 0 класу). Транзитні (безсальдові) рахунки — це рахунки без сальдо, в яких накопичені обороти належать тільки до звітного періоду і в кінці його закриваються, тобто зібрані на одній стороні рахунка обороти відображаються на протилежній стороні і переносяться на відповідні рахунки: рахунки доходів і витрат, а також рахунки, що характеризують господарські та фінансові процеси (рахунки з 7 по 9 клас). Основні рахунки — ці рахунки призначені для обліку стану та руху господарських засобів і джерел їх формування, цих рахунків достатньо для складання балансу. Матеріальні рахунки (інвентарні) — складова частина основних рахунків, призначених для обліку і контролю за станом та рухом товарно-матеріальних цінностей, ці рахунки можуть бути тільки активними й по них можна застосовувати натуральні вимірники («Основні засоби», «Виробничі запаси», «Готова продукція» та ін). Грошових коштів рахунки — складова частина основних рахунків, вони призначені для обліку і контролю за рухом грошових ко128

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

штів, ці рахунки можуть бути тільки активними («Каса», «Рахунки в банках», «Інші кошти» тощо). Власного капіталу рахунки — складова частина основних рахунків, призначені для контролю за складом та змінами у власному капіталі та забезпеченнях, ці рахунки можуть бути тільки пасивними («Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Додатковий капітал», «Резервний капітал»тощо). Розрахункові рахунки — складова частина основних рахунків, призначені для контролю за складом розрахунків як по власній заборгованості підприємства, так і по заборгованості фізичних та юридичних осіб перед підприємством, ці рахунки можуть бути активно-пасивними («Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та ін ). Регулювальні рахунки — ці рахунки призначені для уточнення оцінки основного рахунка, у зв’язку з тим, що по деяких рахунках їх оцінка не збігається з їх фактичною вартістю. Контрарні рахунки — складова частина регулювальних рахунків, призначені для зменшення оцінки основного рахунка, до якого їх відкрито, ці рахунки будуть протилежними до основного рахунка. Контрактивні рахунки — складова частина контрарних рахунків, призначені для уточнення оцінки залишку за окремими рахунками матеріальних цінностей, за змістом вони протилежні до активних рахунків, для яких їх відкрито, мають ознаки пасивних рахунків. (контрактивний субрахунок «Знос основних засобів» відкривають до рахунка «Основні засоби»; субрахунок «Торгова націнка» — до субрахунка «Товари в торгівлі»; рахунок «Резерв сумнівних боргів» — до рахунка «Розрахунки з покупцями та замовниками» та ін). Контрпасивні рахунки — складова частина контрарних рахунків, призначені для уточнення оцінки залишку за окремими рахунками джерел засобів, за змістом вони протилежні до пасивних рахунків, для яких їх відкрито, мають ознаки активних рахунків (контрпасивні рахунки «Неоплачений капітал», «Вилучений капітал» до рахунка «Статутний капітал» та ін). Допоміжні (доповнювальні) рахунки — складова частина регулювальних рахунків, призначені для збільшення оцінки основного рахунка, до якого їх відкрито, ці рахунки будуть однаковими (активними чи пасивними) з основним рахунком (допоміжний аналітичний 129

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

рахунок «Транспортно-заготівельні витрати» відкривається до рахунка «Виробничі запаси» або до рахунка «Товари» та ін). Операційні рахунки — ці рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Збірно-розподільні рахунки — складова частина операційних рахунків, призначені для накопичення окремих витрат підприємства та розподілу їх між різними об’єктами обліку, ці рахунки тільки активні («Загальновиробничі витрати»). Бюджетно-розподільні рахунки — складова частина операційних рахунків, призначені для розподілу доходів і витрат між суміжними звітними періодами (місяцями, кварталами, роками) з метою рівномірного включення витрат у собівартість або відображення в обліку отриманих доходів, ці рахунки можуть бути як активними («Витрати майбутніх періодів»), так і пасивними («Доходи майбутніх періодів»). Калькуляційні рахунки — складова частина операційних рахунків, призначені для обліку сукупності витрат, пов’язаних з випуском продукції, виконанням робіт, наданням послуг та визначенням фактичної собівартості, ці рахунки тільки активні («Виробництво», «Капітальні інвестиції» та ін). Номінальні (операційно-результатні) рахунки — складова частина операційних рахунків, призначені для контролю за окремими процесами (видами діяльності) та визнання доходів і витрат за цими процесами (видами діяльності), ці рахунки сальдо не мають («Собівартість реалізації», «Адміністративні витрати», «Витрати на збут», «Фінансові витрати», «Втрати від участі в капіталі», «Доходи від реалізації», «Інший операційний дохід», «Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи» та ін). Порівняльні рахунки — складова частина операційних рахунків, призначені для обліку відповідних господарських процесів і виявлення результатів по них («Фінансові результати» та ін). Фінансово-результатні рахунки — ці рахунки призначені для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства за звітний період, ці рахунки активно-пасивні («Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»). План рахунків бухгалтерського обліку — це систематизований перелік кодів і назв рахунків бухгалтерського обліку, який включає в Україні 10 класів (9 балансових і 1 позабалансовий), у кожному з яких згруповані рахунки, призначені для обліку подібних, еконо130

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

мічно однорідних видів активів, зобов’язань, доходів, витрат і фінансових результатів. Код (шифр) рахунка — це зазначене у Плані рахунків умовне цифрове позначення рахунка — номер, який побудований за десятковою системою і складається із 2-х або 3-х цифр (перша цифра — номер класу, друга цифра — номер синтетичного рахунка, третя — номер субрахунка). Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку — це нормативний документ, у якому наводиться характеристика кожного рахунка та субрахунка, рекомендації щодо порядку організації аналітичного обліку, визначено, що відображається за дебетом і кредитом, та наведена типова кореспонденція. Робочий план рахунків — це сукупність усіх рахунків підприємства, відображає специфіку галузі і виду діяльності, визначає зміст аналітичного обліку та характер форми обліку, яка застосовується, складається підприємством самостійно. Подвійний запис — це спосіб відображення господарських операцій на взаємопов’язаних рахунках — за дебетом одного та кредитом іншого рахунка на одну й ту ж саму суму. Кореспонденція рахунків — це зв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що виникає внаслідок відображення на них господарських операцій за допомогою подвійного запису. Кореспондуючі рахунки — це рахунки, пов’язані між собою подвійним записом. Бухгалтерська проводка — це кореспонденція рахунків із зазначенням суми господарської операції. Просте проведення — це проведення, коли кореспондують лише два рахунки, один з яких дебетується, а другий кредитується. Складне проведення — це проведення, коли один рахунок дебетується, а декілька кредитується, або навпаки — декілька кредитується, а один — дебетується. Методика складання бухгалтерських проведень — це ряд дій, необхідних для правильного визначення кореспондуючих рахунків за допомогою подвійного запису. Оборотна відомість — це спосіб узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, яка складається на підставі записів за синтетичними та аналітичними рахунками, має вигляд таблиці, в якій відображаються записи оборотів і сальдо за рахунками. 131

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку — це зведення оборотів і сальдо за всіма синтетичними рахунками, призначене для перевірки облікових записів, складання нового балансу та загального ознайомлення зі станом і змінами господарських засобів. В оборотній відомості за рахунками синтетичного обліку мають бути три рівності: 1) підсумок залишку на початок місяця за дебетом та за кредитом; 2) підсумок оборотів за дебетом та за кредитом; 3) підсумок залишку на кінець місяця за дебетом та за кредитом. Оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку — це зведення оборотів і сальдо за всіма рахунками аналітичного обліку (можливо — по кількості і сумі), які об’єднуються одним синтетичним рахунком, та призначені для перевірки правильності облікових записів за цими рахунками, а також для спостереження за станом і рухом окремих видів господарських засобів та їх джерел. Шахова оборотна відомість — це оборотна відомість, яка за побудовою нагадує шахову дошку, у якій рахунки, що дебетуються, записують по вертикалі, а рахунки, що кредитуються — по горизонталі, а сума господарської операції відображається один раз на перехресті визначених кореспондуючих рахунків. Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або продажу товарів, виконання робіт, надання послуг. Звичайна діяльність — це будь-яка діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок проведення. Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства (сукупність господарських операцій), що є головною метою його створення, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю; вона забезпечує основну частку його доходів: виробництво продукції, торгівля, виконання робіт, надання послуг. Фінансова діяльність — це діяльність підприємства (сукупність господарських операцій), що призводить до зміни складу і розміру власного та позикового капіталу: нарахування дивідендів, попо132

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

внення статутного капіталу, покриття збитків, розподіл прибутку тощо. Інвестиційна діяльність — це діяльність підприємства (сукупність господарських операцій), пов’язана з придбанням або продажем фінансових інвестицій: цінні папери, акції, сертифікати, облігації тощо та з придбанням або продажем основних засобів: будівель споруд тощо. Надзвичайна подія — це сукупність господарських операцій, що виникають нерегулярно внаслідок надзвичайних подій (форсмажорних обставин): стихійні лиха — землетруси, повені, пожежі тощо. Господарські процеси — це сукупність складових елементів — фактів господарського життя, які мають вплив на фінансовий стан підприємства. Процес постачання (придбання, заготівлі) — це витрата підприємством певної частини грошових коштів на закупівлю засобів праці та предметів праці, що включає господарські операції, пов’язані із придбанням (купівлею) сировини, матеріалів, палива, товарів, основних засобів та інших матеріальних активів; об’єктами обліку є активи, витрати на їх придбання, зобов’язання. Процес виробництва — це виконання основного завдання діяльності підприємства: виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) шляхом взаємодії засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці — робочої сили, результатом чого є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад підприємства, об’єктами обліку є зобов’язання, активи, витрати на виробництво (виробнича собівартість). Процес реалізації — це передача готової продукції (товарів, робіт, послуг) з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу та визначення фінансового результату діяльності підприємства, об’єктами обліку є активи, витрати (собівартість реалізації, витрати періоду, витрати від інших видів діяльності), доходи, фінансові результати. Реалізація — це процес продажу готової продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг за цінами продажу. Момент реалізації — це дата відвантаження, передачі продукції та подання в банк платіжних документів або дата зарахування на поточний рахунок платежу від покупця. 133

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) — списання виробничих запасів у виробництво, нарахування заробітної плати, нарахування амортизації (зносу) обладнання, списання різних послуг, нарахування оренди, нарахування (визначення) податків та зборів тощо. Витрати звітного періоду — це зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Готова продукція — це запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) — виручка від реалізації, доходи від оренди, дивіденди, відсотки тощо. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це загальний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору). Фінансовий результат — це кінцевий результатний показник діяльності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами і має два види — прибуток або збиток. Прибуток — це фінансовий результат діяльності підприємства, сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Збиток — це фінансовий результат діяльності підприємства, який виник шляхом перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

134

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

ТЕМА 4 ОЦІНЮВАННЯ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ Методичні рекомендації Цю тему винесено на самостійне опрацювання. В ній розглядаються два елементи методу бухгалтерського обліку — оцінка та калькуляція. Під час вивчення теми необхідно визначити суть і значення оцінки у бухгалтерському обліку та її види. З’ясувати, що оцінка об’єктів обліку — це визначення їх вартості, усвідомити види вартості. Визначити способи оцінки різних об’єктів обліку. Особливу увагу необхідно приділити поняттям собівартості і калькулювання як різновиду оцінки, усвідомити види витрат і види собівартості. З’ясувати, що називається об’єктом калькулювання, методом калькулювання, статтею калькуляції та калькуляційним листом. Ця тема є підґрунтям для осмислення поняття фактичної собівартості здійсненого господарського факту, визначення витрат різних видів діяльності, що безпосередньо впливає на фінансовий результат і ефективність господарювання кожного підприємства та організації. 4.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 4.1.1. Суть і значення оцінки у бухгалтерському обліку. 4.1.2. Види оцінки та види вартості, принципи оцінки об’єктів обліку. 4.1.3. Поняття про калькулювання та собівартість, види витрат і види собівартості. 4.1.4. Методи калькулювання та види калькуляцій. 4.1.1. Суть і значення оцінки у бухгалтерському обліку У темі продовжується розгляд елементів методу бухгалтерського обліку — другої його частини, яка називається «вартісним вимірюванням» і складається з «оцінки» та «калькуляції». Оцінювання як процес ведення бухгалтерського обліку передбачає порядок оцінки господарських засобів, джерел їх формування, 135

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

доходів, витрат і фінансових результатів (інакше — об’єктів обліку) для відображення їх у обліку. Він має велике значення для всього облікового процесу, реальності звітності й аналізу діяльності підприємства з метою одержання об’єктивних висновків та ефективного управління підприємством. Загалом, під оцінкою слід розуміти науково обґрунтовану думку суб’єкта обліку про вартість об’єкта, що ним оцінюється. Пригадаємо, що облік вивчає різноманітні об’єкти (основні засоби, грошові кошти, капітал, різні зобов’язання тощо) й ті зміни, що відбуваються з вищеозначеними об’єктами в результаті фактів господарського життя, які мали місце у звітному періоді і описані як вартісними (грошовими), вартісними і кількісними або тільки кількісними показниками. Оцінка ж передбачає присвоєння кожному обліковому об’єкту зіставного вартісного (грошового) вираження шляхом таксування, так як без вартісної оцінки немає і не може бути системи бухгалтерського обліку. Крім того, бухгалтерські звіти повинні надавати інформацію про фінансовий стан господарюючого суб’єкта на певну дату теж у вартісному вимірнику. У зв’язку з цим слід зазначити, що бухгалтерський облік (бухгалтерське спостереження) охоплює лише ті об’єкти обліку, які піддаються вартісній оцінці. Відсутність вартісної оцінки або неможливість її встановлення є підставою для виключення інформації про конкретний факт господарського життя з числа тих, що належать до бухгалтерської облікової системи. Для інших фактів господарського життя, за якими можливо встановити вартість, оцінка передбачає дії, спрямовані на забезпечення її об’єктивності, відповідності реальності, дотримання нормативів, стандартів тощо. Бухгалтерський облік пред’являє до оцінки основні вимоги, до яких відносять: — реальність (адекватність) оцінки та відповідність за її проведення; — єдність та цілеспрямованість. Реальність (адекватність) оцінки — це необхідна умова побудови всієї системи бухгалтерського обліку, а статті балансу оцінюють за фактичною (історичною) собівартістю. Однак значна зміна ринкових цін на окремі види раніше придбаних об’єктів обліку призводить до необхідності їх переоцінки, завдяки якій вартість цих 136

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

об’єктів доводиться до їх реальної величини, що об’єктивно склалася на ринку. Реальність оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об’єктів обліку. Єдність оцінки виражається в тому, що одні й ті ж об’єкти обліку оцінюються однаково на всіх підприємствах протягом всього строку перебування їх на одній стадії кругообігу. Єдність оцінки досягається встановленням обов’язкових положень, інструкцій, правил обліку і калькулювання. Вибрані показники та одиниці виміру повинні піддаватись узагальненню. Якщо у різних об’єктів оцінюються різні показники (наприклад, ціна придбання та ринкова ціна продажу) або до них застосовуються різні одиниці виміру (наприклад, долари та гривні), то таку інформацію неможливо узагальнити. 4.1.2. Види оцінки та види вартості, принципи оцінки об’єктів обліку У зв’язку з цим необхідно передбачити дії бухгалтера за вартісною оцінкою наслідків впливу здійснених фактів господарського життя на фінансовий стан підприємства. Перш, ніж записувати наявне майно до книг обліку, його необхідно оцінити, тобто — визначити вартість. У цілому, метою бухгалтерської оцінки завжди є визначення на певну дату фактичної собівартості здійсненого господарського факту. Визначення мети оцінки — важливий етап, від якого залежить вибір методики оцінки, тобто вибір вартості, за якою необхідно оцінювати певний об’єкт обліку. У зв’язку з цим необхідно зазначити, що у момент оприбуткування (надходження) основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та інших матеріальних активів відома лише одна їх характеристика — ціна (вартість) об’єктів, за якою вони придбані — фактична вартість придбання або їх первісна вартість. Первісна вартість об’єктивна, вона є результатом угоди рівноправних партнерів — продавця та покупця. Перший продає за ціною, не нижчою від тієї, яка компенсує його витрати та гарантує хоча б мінімальний прибуток. Інший купує за ціною, не вищою за ту, що обіцяє йому майбутні вигоди. Таким чином, ціна придбання (первісна вартість) — рівноважна ціна попиту та пропозиції, яка відповідає поточній ринковій вартості на момент придбання. 137

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Тільки первісній вартості віддається перевага в бухгалтерському обліку. Саме фактична собівартість придбання (в англомовному варіанті — історична собівартість) заноситься до «історії» об’єкта обліку, «іде» за ним протягом всього «життєвого» циклу використання або споживання. Історична собівартість найчастіше виступає базою оцінки, що застосовується підприємством для складання фінансових звітів. Крім того, вона, як правило, комбінується з іншими оцінками у випадках альтернативних визнань (наприклад, запаси відображаються у звітності за найнижчою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації). Крім вищезазначеного, підприємства у своїй практичній діяльності застосовують різні методи оцінки: за справедливою вартістю, за залишковою вартістю, за номінальною вартістю тощо. Для того щоб здійснити оцінку об’єкта обліку за найбільш ефективним методом, необхідно з’ясувати: — що оцінюється (предмет, об’єкт); — де застосовується оцінка (місце); — хто оцінює (суб’єкт); — для кого проводиться оцінка (користувачі); — коли проводиться оцінка (термін, період); — для чого застосовується оцінка (термін, період); — яким чином здійснюється оцінка (способи, прийоми, методи). Вибір методу оцінки об’єктів обліку є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку. Неможливо довести правильність і перевагу того або іншого конкретного методу вартісної оцінки. Інформаційні запити внутрішніх і зовнішніх користувачів виправдовують застосування різних методів і передбачають їх розгляд в тісному взаємозв’язку. 4.1.3. Поняття про калькулювання та собівартість, види витрат і види собівартості Основою для оцінки продукції є відображення і узагальнення витрат, пов’язаних з певним господарським процесом, що завершується калькулюванням. Калькулювання (або калькуляція як процес) є різновидом оцінки. Як спосіб обчислення собівартості продукції, товарів, робіт, послуг, калькулювання забезпечує визначення суми витрат, 138

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

пов’язаних із здійсненням процесів постачання (заготівлі, придбання), виробництва та реалізації (продажу), віднесення цих витрат на певний об’єкт обліку та його оцінку за фактичною собівартістю. Так, на промислових підприємствах калькулювання полягає в обчисленні собівартості придбаних сировини та матеріалів, випущеної й реалізованої продукції. Калькуляція є базою для визначення цін на продукцію, роботи або послуги суб’єкта господарювання. Вона може складатися як в цілому на об’єкт калькулювання (випуск готової продукції, обсяг виконаних робіт або наданих послуг), так і на одиницю продукції. Загалом собівартість продукції (робіт, послуг) визначається відношенням витрат, пов’язаних з її виробництвом до кількості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) протягом облікового періоду. Визначення собівартості за результатами роботи підприємства дає змогу дослідити динаміку її зміни у сторону збільшення або зменшення протягом певного періоду, а також проаналізувати її структуру у розрізі статей калькуляції. Чим нижчою є собівартість продукції (робіт, послуг), тим міцнішою є позиція підприємства на споживчому ринку, тим більше у нього є аргументів у боротьбі за споживача. Таким чином, можна стверджувати, що собівартість є також і якісним показником, який відображає ступінь організації виробничого процесу та ефективність діяльності підприємства в цілому. Згідно з чинним законодавством кожне підприємство має право самостійно вибирати перелік статей калькуляції з урахуванням, при їх наявності, галузевих методичних рекомендацій. Так, для промислових підприємств у калькуляції рекомендовано узагальнено виділяти такі статті: — сировина та матеріали; — купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи й послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; — паливо й енергія на технологічні цілі; — зворотні відходи (вираховуються); — основна заробітна плата; — додаткова заробітна плата; — відрахування на соціальне страхування; 139

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— витрати на утримання та експлуатацію устаткування; — загальновиробничі витрати; — втрати від браку; — інші виробничі витрати; — супутня продукція (вираховується). До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат. Кілька статей дозволяється об’єднувати в одну або виділяти з однієї типової статті декілька. Групування витрат за статтями калькуляції, як правило, застосовується середніми та великими підприємствами і дає можливість урахувати витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції визначеного виду, з обслуговуванням обладнання, а також витрати по управлінню кожним окремим цехом та підприємством в цілому. Малим підприємствам в Україні дозволено вести облік витрат не за статтями калькуляції, а у більш узагальненому вигляді — за економічними елементами витрат: — матеріальні затрати; — витрати на оплату праці; — відрахування на соціальні заходи; — амортизація; — інші операційні витрати. Між елементами витрат та статтями калькуляції існує певний зв’язок (табл. 4.1). Таблиця 4.1 Зв’язок між елементами витрат та статтями калькуляції Елемент витрат

Матеріальні затрати

140

Конкретизація елемента витрат (стаття калькуляції) — сировина і основні матеріали — купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби — паливо й енергія — будівельні матеріали — запасні частини — тара й тарні матеріали — допоміжні та інші матеріали

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Продовження табл. 4.1 — заробітна плата за окладами й тарифами — премії та заохочення Витрати на оплату — матеріальна допомога праці — компенсаційні виплати — оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу — інші витрати на оплату праці Елемент витрат Конкретизація елементу витрат (стаття калькуляції) — відрахування на пенсійне забезпечення — відрахування на соціальне страхування Відрахування на — страхові внески на випадок безробіття соціальні заходи — відрахування на індивідуальне страхування персоналу — відрахування на інші соціальні заходи Сума нарахованої амортизації основних засобів, неАмортизація матеріальних активів, біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів Сума нарахованих витрат операційної діяльності, Інші операційні які не увійшли до складу попередніх елементів, навитрати приклад: на відрядження, послуги зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо

Крім групування витрат за видами витрат (тобто за елементами витрат і за статтями калькуляції), в обліку застосовується групування витрат щодо собівартості й виділяються такі її види (рис. 4.1.1): Види собівартості

виробнича індивідуальна повна

середньогалузев

маржинальна Рис. 4.1.1. Основні види собівартості 141

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— виробнича собівартість розраховується шляхом додавання до прямих виробничих витрат частини загальновиробничих вит рат; — повна собівартість розраховується додаванням до виробничої собівартості витрат періоду; — маржинальна собівартість (неповна або пряма виробнича) розраховується шляхом включення до її складу при підрахунку лише прямих змінних витрат і в той же час без урахування прямих постійних витрат конкретного виробничого підрозділу або виду продукції підприємства. Слід зазначити, що маржинальна собівартість в практиці роботи підприємств використовується, як правило, в управлінському обліку з метою визначення мінімально можливої ціни на продукцію, роботи і послуги, що реалізуються. Залежно від сукупності підприємств, по яких визначається собівартість, виділяють наступні її види: — індивідуальна собівартість розраховується за показниками виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг окремо взятого підприємства; — середньогалузева собівартість розраховується як середньоарифметична із сукупності індивідуальних собівартостей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг підприємств окремо взятої галузі економіки. 4.1.4. Методи калькулювання та види калькуляцій Крім того, реальність визначення собівартості продукції залежить і від методу калькулювання, на який впливає організація й технологія виробництва, а також визначені на підприємстві центри витрат, за якими здійснюється узагальнення інформації про витрачені ресурси. На промислових підприємствах можливо виділити такі основні методи калькулювання собівартості (із загальної кількості методів, які виділяє економічна література) (рис. 4.1.2). Позамовний метод калькулювання застосовується у галузях виробництва, у яких калькулюються окремі, не поставлені на «конвеєр», а виконані на замовлення вироби, роботи або надані послуги, наприклад, в ательє індпошиву, ремонтній або дизайнерській майстерні, станції технічного обслуговування автомобілів тощо. 142

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Методи калькулювання собівартості

позамовний

попередільний

однопередільни й

нормативний

багатопередільний

Рис. 4.1.2. Основні методи калькулювання собівартості

Однопередільний метод калькулювання характеризується тим, що виготовлення продукції від першої стадії до останньої складає єдине ціле. Наприклад, хлібопекарська промисловість, де заміс тіста для випічки, випічка та, за потребою, пакування готових виробів відбувається в одному цеху (переділі), за яким й здійснюється остаточне калькулювання собівартості виробленої продукції. Багатопередільний метод калькулювання характеризується тим, що виготовлення кінцевого продукту поділено на підприємстві на ряд технологічних процесів, які являють собою переділи, результатом кожного з яких є отримання напівфабрикатів, деталей, вузлів або комплектів. Готовий виріб, який включає деталі, вузли, комплекти (результати попередніх переділів), отримують наприкінці останнього переділу. Нормативний метод калькулювання може застосовуватись на будь-якому виробництві з метою виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних (стандартних), а також для запобігання здійснення надмірних витрат, пов’язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Для документального відображення витрат, які формують собівартість, призначено документ бухгалтерського оформлення «калькуляція» або калькуляційний лист, який може формуватися за такими видами (рис. 4.1.3). Таким чином, можна зробити висновок: оцінка і калькуляція тісно пов’язані між собою — точна калькуляція є необхідною умовою 143

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

фактична

планова

кошторисна

нормативна

Види калькуляцій

Рис. 4.1.3. Види калькуляцій

правильної вартісної оцінки майна підприємства, і, навпаки, застосування реальної оцінки витрат, що використані на будь-який об’єкт, необхідна передумова правильного обчислення його собівартості. У темі розглядалися два елементи методу бухгалтерського обліку — оцінка та калькуляція. Визначено суть і значення оцінки та вартості у бухгалтерському обліку, їх види. З’ясовано, що називається собівартістю, об’єктом калькулювання, методом калькулювання, статтею калькуляції та калькуляційним листом. Розглянуто поняття фактичної собівартості здійсненого господарського факту та наголошено, що собівартість у вигляді витрат безпосередньо впливає на фінансовий результат діяльності і ефективність господарювання кожного підприємства та організації.

4.2. Питання для самопідготовки і самоконтролю Питання та завдання для самостійної роботи студентів Завдання 10 (для самостійної роботи). Скласти планову калькуляцію з виготовлення готової продукції (таблиця 4.2).

144

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Таблиця 4.2 Планова калькуляція виробництва томатів консервованих № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Показники

За нормами на 1 у.б. Сума на Кількість одиницю

Сума, грн

Сировина і матеріали Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби Основна заробітна плата Відрахування на соціальне страхування Витрати на утримання та експлуатацію устаткування Загальновиробничі витрати Виробнича собівартість Планова рентабельність Ціна реалізації

Умова завдання На консервному підприємстві планується виготовлення томатів консервованих (3 л) у кількості 30 тис. умовних банок. Основними статтями калькуляції є: — витрати сировини і допоміжних матеріалів, у т.ч.: томати — 1,5 кг по ціні 1,20 грн; перець — 0,1 кг по ціні 1,00 грн; часник — 0,1 кг по ціні 4,00 грн; спеції на суму 0,45 грн; вартість скляної банки 3 л — 0,80 грн; вартість кришки 0,20 грн; — заробітна плата робітників виробництва нараховується виходячи з обсягів виробленої продукції та технологічних етапів обробки сировини і матеріалів. Відповідно до норм за виготовлення 1000 у.б. томатів консервованих заробітна плата складає 35 грн; — витрати за нормами на експлуатацію машин та обладнання на одиницю готової продукції становлять 0,10 грн; — загальновиробничі витрати складають 1600,00 грн; — рівень рентабельності 25 %.

145

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

4.3. Тематика індивідуальних завдань Завдання 11 (для індивідуальної роботи). Визначити первісну вартість придбаних основних засобів; фактичну собівартість придбаних матеріалів; фактичну собівартість виготовленої готової продукції та одиниці продукції. Скласти калькуляцію виробничої собівартості виготовленої продукції. Умова завдання 1. Підприємство придбало виробниче обладнання вартістю 14800 грн, крім того, ПДВ. Витрати з доставки обладнання — 360 грн, крім того, ПДВ; витрати на встановлення обладнання — 200 грн; Об’єкт основних засобів введено в експлуатацію за первісною вартістю — ? 2. На підприємство надійшли матеріали, які призначені для виробництва — 12000 грн, крім того, ПДВ; перераховано автотранспортному підприємству за доставку матеріалів — 420 грн, крім того, ПДВ, і нараховано заробітну плату працівникам за розвантаження матеріалів — 200 грн; здійснені нарахування на заробітну плату, на соціальні заходи згідно з чинним законодавством — 76 грн. Матеріали оприбутковано на складі. 3. У ІІІ кварталі п.р. на підприємстві: — відпущені зі складу та використані на виробництво готової продукції сировина і матеріали за купівельними цінами — 12000 грн; ТЗВ, що припадають на списані у виробництво матеріали — 1500 грн; — нараховано заробітну плату основним робітникам виробництва — 3000 грн; — здійснені нарахування на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством — 1141 грн; — нараховано амортизацію виробничого обладнання — 569 грн; — списано, згідно з розрахунком, загальновиробничі витрати на собівартість виробленої готової продукції — 2500 грн; — надійшла на склад і оприбуткована готова продукція (3 тис. одиниць) за обліковими цінами на суму 21000 грн. Витрати за планом: сировина і матеріали — 11000 грн; заробітна плата основним робітникам — 3100 грн; нарахування на заробітну плату та на соціальні заходи — 1179 грн; амортизація виробничого обладнання — 570 грн; загальновиробничі витрати — 2000 грн; випуск продукції — 2900 одиниць. 146

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Теми рефератів 1. Проблеми оцінки активів, капіталу і зобов’язань 2. Склад статей калькуляції торговельного підприємства 3. Склад статей калькуляції промислового підприємства (за видами виробництва). 4. Склад статей калькуляції підприємств, які виконують роботи та надають послуги (за видами діяльності). Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 11, 12, 14, 21, 22

4.4. Термінологічний словник Оцінювання — це процес визначення вартості об’єктів обліку у грошовому вимірнику. Оцінка — це спосіб вираження в єдиному узагальненому грошовому вимірнику об’єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів). Таксування — це переведення натурального (кількісного) вимірника в грошовий. Реальність (адекватність) оцінки — це відображення у грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів. Фактична (історична — англомовна редакція) собівартість — це оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, які визнаються первісною вартістю. Єдність оцінки — це її незмінність і однаковість протягом тривалого часу на підприємствах усіх форм власності. Вартість — це властивість, якою наділений господарський об’єкт (в економіці) з огляду на те, що він повинен задовольняти потреби. Методика оцінки — це вибір вартості, за якою необхідно оцінювати кожний окремий об’єкт обліку. Первісна вартість — це вид оцінки, що застосовується для всіх об’єктів обліку та якою визначається фактична (історична) собівартість активів, що включає суму всіх витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) активів і доведенням їх до придатного для використання стану — ціна придбання (купівельна ціна) або собівартість виготовлення, витрати на доставку, налагодження, установку, страхування ризиків доставки, розвантажувальні роботи. 147

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Вимірник у бухгалтерському обліку — це одиниця виміру об’єктів обліку. Вимірювання — це привласнення числових значень об’єктам і подіям за визначеними параметрами. Калькулювання — це спосіб визначення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг, що включає групування витрат, розмежування витрат між об’єктами калькулювання та визначення собівартості окремих виробів (робіт, послуг). Калькуляція — це перелік витрат у розрізі статей на одиницю продукції (робіт, послуг). Об’єкти калькулювання — це окремі види продукції, робіт, послуг. Калькуляційні одиниці — це кількісний вимірник об’єкта калькулювання. Стаття калькуляції — це певний вид витрат, що утворює собівартість. Мале підприємство — підприємства будь-якої форми власності та галузі, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Велике підприємство — підприємства будь-якої форми власності та галузі, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Середні підприємства — всі інші підприємства, що не належать до малих та великих. Економічний елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат. Прямі витрати — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Прямі виробничі витрати — це прямі витрати, що виникли на етапі виробництва і які складаються з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на заробітну плату та інших прямих витрат. 148

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Прямі змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (наприклад, витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію, оплату праці за відрядними розцінками з відрахуваннями від неї на соціальні заходи тощо). Прямі постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких істотно не змінюється у зв’язку із збільшенням (зменшенням) випуску продукції. Непрямі витрати — це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Загальновиробничі витрати — це непрямі витрати, що виникли на етапі виробництва, пов’язані з його організацією і управлінням та які підлягають розподілу між видами виготовленої продукції й включаються до виробничої собівартості у межах виконання нормальної виробничої потужності за звітний період. Витрати періоду — це витрати, що виникають при обслуговуванні та управлінні підприємством в цілому (адміністративні (загальногосподарські) витрати), при реалізації продукції (витрати на збут) та інші операційні витрати. Вони не включаються у виробничу собівартість, не потребують розподілу між видами продукції, а в повній сумі списуються на фінансові результати як частина витрат операційної діяльності підприємства за звітний період. Собівартість — це грошовий вираз безпосередніх поточних витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) в цілому по підприємству та частина витрат, необхідна для оцінки вартості певного об’єкта калькулювання. Собівартість об’єкта обліку — ціна придбання цього об’єкта або ціна його виробництва. Метод калькулювання (метод визначення собівартості) — це спосіб обчислення собівартості конкретного виду продукції (робіт послуг) залежно від визначених підприємством особливостей технологічного процесу, обліку та управління. Позамовний метод калькулювання — це метод, при якому об’єктом калькулювання є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції. Попроцесний (попередільний) метод калькулювання — це метод, при якому об’єктом калькулювання є конкретний виробничий процес, який складається із окремих переділів (фаз, стадій). 149

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Однопередільний виробничий процес — це процес, який складається з однієї технологічної стадії. Багатопередільний виробничий процес — це процес, який складається з декількох (більше ніж одна) технологічних стадій. Нормативний метод калькулювання — це метод, при якому підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція. Калькуляційний лист — це відображений у вигляді документа перелік витрат у розрізі статей на одиницю продукції (робіт, послуг). Нормативна калькуляція — це задокументований перелік витрат, який складається на початку року на кожний вид продукції, робіт і послуг на підставі затверджених норм на витрати сировини, матеріалів, оплати праці та інших витрат у розрізі статей калькуляції. Кошторисна калькуляція — це задокументований перелік витрат, який складається за умови відсутності норм витрачання ресурсів при проектуванні нових виробництв і нових виробів. Планова калькуляція — це перелік витрат, відображений документально, який складається у разі потреби на початку звітного періоду на кожний вид продукції та в цілому по підприємству, виходячи з діючих на початок періоду нормативів, кошторисів та запланованих обсягів виробництва у розрізі статей калькуляції. Фактична (звітна) калькуляція — це перелік витрат, відображений документально, який складається по закінченні звітного періоду на кожний вид продукції та в цілому по підприємству, виходячи з фактичних витрат на основі документів у розрізі статей планової калькуляції.

150

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

ТЕМА 5 ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ТЕХНІКА І ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Методичні рекомендації Тема виноситися на самостійне опрацювання. У ній розглядаються два елементи методу бухгалтерського обліку — документація та інвентаризація При вивченні необхідно надати визначення документації та первинного документа, з’ясувати класифікацію документів, їх структуру, вимоги до складання та запам’ятати способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку. Слід ознайомитися з організацією документообігу на підприємстві. Надалі необхідно визначити суть та значення інвентаризації, її види та порядок проведення. Після розгляду елементів методу бухгалтерського обліку, у темі висвітлюються регістри бухгалтерського обліку їх визначення, види й техніка облікової реєстрації. Далі дається поняття форми бухгалтерського обліку й характеристика існуючих форм обліку. При вивченні цього питання необхідно усвідомити, що будь-яка форма обліку розпочинається первинними документами, а закінчується складанням бухгалтерського балансу (звітності), які затверджено на рівні держави. Різняться ж форми бухгалтерського обліку тільки «внутрішнім наповненням», яким є регістри. Останнім у темі викладено поняття облікового циклу підприємства та розглянуто суть і значення облікової політики. 5.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 5.1.1. Документація, її суть і значення, вимоги до змісту та оформлення документів. 5.1.2. Класифікація бухгалтерських документів та організація документообігу. 5.1.3. Інвентаризація, її значення, види та порядок проведення. 5.1.4. Регістри бухгалтерського обліку, техніка облікової реєстрації. 5.1.5. Форми бухгалтерського обліку, характеристика облікового циклу підприємства. 151

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

5.1.6. Способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку. 5.1.7. Облікова політика підприємства. 5.1.1. Документація, її суть і значення, вимоги до змісту та оформлення документів У цій темі закінчується розгляд елементів методу бухгалтерського обліку, які відносяться до першої групи — виявлення інформації або первинне спостереження — і складається з «документування» та «інвентаризації». Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію обов’язково оформляють відповідним документом — від латинського слова, що означає свідоцтво, доказ. Загальне визначення первинного документа наведено у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [21]. Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Значення документів та документації в господарській діяльності підприємства багатогранне: 1. Документація відіграє важливу роль в управлінні діяльністю підприємства. У формі відповідних документів (наприклад, платіжних доручень, касових ордерів, нарядів, вимог тощо) даються розпорядження на здійснення господарських операцій (перерахування або видачу коштів, відпуск матеріалів, виконання робіт тощо). Для працівників, які виконують ці розпорядження (касирів, матеріальновідповідальних осіб, виконавців робіт тощо) документи є обґрунтуванням здійснених ними операцій. 2. Документи мають практичне значення для попереднього і подальшого контролю за доцільністю і законністю господарських операцій, дотриманням державної дисципліни. Попередній контроль здійснюють керівні працівники, підписуючи документи, тобто беруть на себе відповідальність за законність операції, оформленої цим документом. 152

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Подальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні і опрацюванні документів, а також працівники податкових, фінансових і контролюючих органів. 3. Документи мають важливе значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Практика свідчить, що нестачі, крадіжки, втрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляють неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно. 4. Документи мають правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документами доказову, юридичну силу в тому разі, якщо документ складено своєчасно і належним чином оформлено. 5. Документи використовують при аналізі господарської діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних перевірок. Із застосуванням в обліку ЕОМ для збирання і опрацювання інформації про здійснювані господарські операції поряд з паперовими носіями використовуються і машинні носії облікової інформації, що робить роботу бухгалтера і підприємства в цілому більш ефективною. До змісту і оформлення документів висувається ряд вимог. — своєчасність складання, — достовірність показників, — правильність оформлення. Правильно оформлений документ повинен мати всі показники (реквізити), які потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію Кількість і зміст реквізитів визначаються характером операції і призначенням документа. Проте кожен документ незалежно від характеру оформленої ним господарської операції повинен містити обов’язкові реквізити, які є загальними для будь-якої операції. Пункт 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [21] визначає, що обов’язковими реквізитами бухгалтерських документів є: 153

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

— назва документа та код форми документа; — дата і місце складання документа; — назва підприємства, від імені якого складено документ; — зміст і обсяг господарської операції; — посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій; — особистий підпис осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. Залежно від характеру операції і технології опрацювання облікової інформації в документах можуть міститися й інші додаткові реквізити. Якщо документ не має будь-якого з обов’язкових реквізитів або складений несвоєчасно, він втрачає свою юридичну (доказову) силу і не може бути підставою для облікових записів. Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 [18], первинні документи повинні бути складені в момент здійснення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Документи можуть складатися: — на бланках типових форм (затверджені Міністерством фінансів та Державним комітетом статистики України); — на бланках спеціалізованих форм (затверджені певними міністерствами і відомствами України); — на бланках, виготовлених підприємством самостійно, але вони повинні мати обов’язкові реквізити типових форм. Документи повинні мати форму, зручну для використання як при ручному опрацюванні, так і при опрацюванні на ЕОМ. Важливе значення у виконанні вимог до документів є їх уніфікація і стандартизація. Прикладом уніфікації можуть служити банківські і касові документи, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт, товарно-транспортна накладна, розрахунково-платіжні відомості тощо. Друкування ж стандартних бланків документів великими тиражами дає значну економію паперу, здешевлює їх виготовлення. 154

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

5.1.2. Класифікація бухгалтерських документів та організація документообігу Таким чином, для оформлення різноманітних господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за своєю формою і змістом документи. Правильному складанню і використанню документів в обліку допомагає їх класифікація — поділ на групи за певними відмінними ознаками (рис. 5.1.1). Бухгалтерські документи

розподільні виконавчі За призначенням

бухгалтерського оформлення комбіновані

За характером господарських операцій

матеріальні грошові службові

За місцем складання

внутрішні зовнішні

За способом складання

паперові електронні

За порядком складання

первинні зведені

За ступенем охоплення операцій

одноразові накопичувальні

Рис. 5.1.1. Класифікація бухгалтерських документів 155

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Із загальної класифікації документів та пояснень термінологічного словника щодо кожної з ознак видно, що кожен документ може належати водночас до різних класифікаційних груп. Класифікація документів за розглянутими ознаками дає змогу правильно зрозуміти їх зміст, призначення та використання для відображення господарських операцій підприємств і організацій. Документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств і організацій до передачі в архів на зберігання проходять певний шлях — документообіг. Для забезпечення своєчасного та якісного обліку необхідно організувати таку систему складання й опрацювання документів, яка б забезпечувала його прискорення. Правильна організація бухгалтерського обліку вимагає складання плану документообігу та графіка документообігу, які на кожному підприємстві розробляються головним бухгалтером і затверджуються керівником. Відсутність належного порядку в оформленні й опрацюванні документів є однією з причин відставання обліку, складання звітності, неефективності використання облікової інформації для управління господарською діяльністю і контролю. 5.1.3. Інвентаризація, її значення, види та порядок проведення Тепер зупинимось на останньому елементі методу бухгалтерського обліку — інвентаризації. Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і вибуття товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розбіжності, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, утрати документів, зловживань матеріально відповідальної особи тощо. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розбіжності між даними обліку і фактичною наявністю об’єктів обліку. Це досягається за допомогою інвентаризації. Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. 156

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Це дає змогу встановити розбіжності між даними обліку і фактичною наявністю майна, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце). Виявлені розбіжності оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, а й засобом боротьби із зловживанням матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання товарно-матеріальних цінностей, справність ваговимірних приладів тощо. Інвентаризація розрахунків та джерел формування господарських засобів — процес не такий наявний, як процес інвентаризації самих господарських засобів, бо розрахунки та джерела формування — категорії у своїй більшості абстрактні. При інвентаризації цих об’єктів обліку шляхом письмових звірок з наявними дебіторами і кредиторами визнається фактична заборгованість, що порівнюється з заборгованістю, відображеною у бухгалтерських документах підприємства. Залежно від різних ознак інвентаризації класифікують (рис. 5.1.2): Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного фінансового звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальної особи, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланова (несподівана) інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника підприємства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є позапланові часткові інвентаризації у зв’язку з їх несподіваністю, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням. 157

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Інвентаризація

За повнотою охоплення об’єктів За характером проведення За частотою проведення За способом проведення

повна часткова планова позапланова (несподівана) періодична одноразова суцільна несуцільна комбінована

Рис. 5.1.2. Класифікація інвентаризацій

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою Міністерством фінансів 11.07.1994 р. № 69. Кількість інвентаризацій на рік, строки її проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим: 1. Перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів проводиться один раз на 3 роки, а бібліотечних фондів — один раз у 5 років. 2. При зміні матеріально відповідальної особи (на день приймання-передачі справ). 3. При встановленні фактів крадіжок, зловживань або псування цінностей. 158

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

4. За рішенням судово-слідчих органів. 5. У випадках надзвичайних подій (аварії, пожежі, стихійного лиха) або ліквідації підприємства. 6. При передачі майна державних підприємств в оренду, приватизації майна державних підприємств, перетворенні дочірніх підприємств в акціонерні товариства та ін. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов’язковою участю бухгалтера і матеріально відповідальних осіб. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи. У бухгалтерії фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, зафіксовані в інвентаризаційних описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють надлишки або нестачі цінностей, пересортицю або природний убуток у межах норм (якщо вони мали місце). Результати інвентаризації відображаються у бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю майна та розрахунків. 5.1.4. Регістри бухгалтерського обліку, техніка облікової реєстрації Таким чином, у двох перших питаннях цієї теми нами було констатовано, що спочатку будь-яка господарська операція повинна бути відображена у відповідному первинному документі. Після цього для одержання узагальненої інформації про наявність і зміни господарських засобів і джерел їх формування на підприємстві, про господарські процеси і фінансові результати діяльності господарські операції, відображені у первинних документах підлягають групуванню і відображенню в певному порядку у бухгалтерських документах, що мають назву облікових регістрів. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарської операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Інформація, що міститься в облікових регістрах, використовується для оперативного керівництва, економічного аналізу господарської 159

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

діяльності як окремих підрозділів, так і підприємства в цілому, а також для складання звітності. Тому своєчасне і правильне відображення господарських операцій в облікових регістрах — одна з обов’язкових умов якості й оперативності обліку. У зв’язку з великою кількістю облікові регістри прийнято класифікувати за певними ознаками (рис. 5.1.3).

Регістри бухгалтерського обліку

За зовнішнім виглядом

За характером записів

За обсягом змісту записів

книги картки окремі аркуші хронологічні систематичні комбіновані синтетичні аналітичні комбіновані двосторонні

За формою

односторонні багатографні шахові

За способом заповнення

вручну за допомогою ЕОМ

Рис. 5.1.3. Класифікація регістрів бухгалтерського обліку 160

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

У бухгалтерських книгах окремі аркуші переплетені (зброшуровані), сторінки книги ще до початку записів обов’язково нумерують, на звороті останньої сторінки за підписом головного бухгалтера вказують загальну кількість сторінок у книзі (у деяких — наприклад Касовій книзі, сторінки ще й прошнуровують шпагатом та скріплюють мастичною печаткою). На обкладинці книги зазначають назву підприємства (організації), назву книги та рік, на який її заведено. Для кожного окремого рахунка у книзі відводять певну кількість сторінок залежно від передбачуваного обсягу записів, а щоб легше було кожен рахунок знайти, то в книзі наводять її зміст (як правило, на першій сторінці із зазначенням номера рахунка та сторінки). Основною перевагою ведення обліку у книгах є надійність зберігання облікових засобів. Тому книги використовуються на тих ділянках обліку, де потрібен посилений контроль за зберіганням облікових записів. А недоліком використання книг є більш громіздкий, ніж в інших регістрах, облік та пошук необхідної інформації. Зручнішим для обліку є картки і окремі аркуші. Картки виготовляють з цупкого паперу або тонкого паперу спеціальної форми та стандартних розмірів, зберігають у спеціальних ящиках — картотеках, де систематизують в певному порядку. Для забезпечення зберігання картки при відкритті реєструють у спеціальному реєстрі з присвоєнням порядкового номера кожній картці (наприклад, картка складського обліку товарів (матеріалів) на складі). Окремі аркуші (відомості) від карток відрізняються тим, що виготовляються з менш цупкого паперу, більшого формату і зберігаються в папках (реєстраторах), з яких легко виймаються для облікових записів (наприклад, журнали-ордери, допоміжні відомості). Перевага аркушів і карток — це можливість будь-якого групування для одержання необхідної інформації, недолік — ймовірність втрати якогось аркуша або картки. У хронологічні облікові регістри господарські операції записують в календарній послідовності їх здійснення і оформлення. Хронологічний облік забезпечує контроль за збереженням документів, що надходять до бухгалтерії, повнотою і правильністю бухгалтерських записів (наприклад, реєстраційний журнал, де 161

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

записують у міру здійснення кожну господарську операцію, як правило, із зазначенням кореспондуючих рахунків). Систематичні (систематизовані) облікові регістри призначені для групування (систематизації) однорідних за економічним змістом господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. До них належить будь-який регістр, у якому ведуть записи на рахунках бухгалтерського обліку (наприклад, Головна книга, картки складського обліку товарів (матеріалів)). У комбінованих облікових регістрах хронологічні і систематичні записи ведуть одночасно (наприклад, журнали-ордери та допоміжні відомості до них). Регістри синтетичного обліку призначені для відображення економічно однорідних об’єктів обліку за синтетичними рахунками тільки в грошовому вимірнику з зазначенням дати, номера і суми бухгалтерського запису, як правило, без пояснювального тексту (наприклад, реєстраційний журнал, Головна книга). Регістри аналітичного обліку призначені для відображення господарських операцій за окремими аналітичними рахунками, що деталізують зміст показників відповідного синтетичного рахунка. Записи тут здійснюють більш детально, дають пояснювальний текст, у якому розкривають зміст операції, вказують натуральні і трудові вимірники з перерахуванням у грошовий (наприклад, картки складського обліку товарів (матеріалів)). Комбіновані облікові регістри призначені одночасно для здійснення синтетичного і аналітичного обліку (наприклад, журналиордери за розрахунками з постачальниками, з підзвітними особами). Двосторонні регістри складаються з двох однакових частин, ліва з яких призначена для дебетових записів, права — для кредитових. Ця побудова характерна для бухгалтерських книг ( наприклад, Головна книга). Таку побудову доречно використовувати, коли кількість дебетових і кредитових записів приблизно однакова. В односторонніх регістрах графи для дебетових і кредитових записів розміщені поряд — на правій стороні регістру, а графи для записів дати, номера, змісту операції — на лівій стороні, які є загальними для запису як для дебетових, так і для кредитових записів. Залежно від змісту обліковуваних операцій односторонні регістри поділяють на контокорентні, коли використовується тільки грошовий вимірник (наприклад, регістр за розрахунками з креди162

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

торами, дебіторами), кількісно-сумові, коли рух об’єктів відображається в натуральному та грошовому вимірнику (наприклад, картки складського кількісно-сумового обліку матеріалів, палива, товарів), регістри кількісно-сортового обліку, які застосовуються для сортового обліку товарно-матеріальних цінностей на складах підприємств. Багатографні регістри характеризуються тим, що одна їх графа (переважно дебетова), поділяється на кілька граф. Вони використовуються для аналітичного обліку за рахунками, суми яких групуються за певними показниками ( наприклад, регістри для обліку виробничих витрат за статтями калькуляції). Шахові облікові регістри побудовані так, що кожна записана сума характеризує дві ознаки — рахунок, який дебетується, і рахунок, який кредитується, або — вид витрат і місце їх здійснення тощо. У цих регістрах сума господарських операцій записується один раз і відображається одночасно за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків (на їх перехресті), що забезпечує скорочення облікових записів, їх наочність та зменшення помилок (наприклад, шахова оборотна відомість за синтетичними рахунками, журнали-ордери). Міністерством фінансів України 29.12.2000 р. затверджено Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку № 356. Цими Методичними рекомендаціями передбачено шляхом облікової реєстрації складання журналів, відомостей, Головної книги, таблиць аналітичних даних, розшифровок, бухгалтерських довідок. Порядок запису господарських операцій в облікових регістрах регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 [18]. Відповідно до цього Положення господарські операції в облікові регістри записують тільки на підставі належно оформлених і опрацьованих первинних документів чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок, засобами механізації або іншими засобами, які б забезпечували збереження цих записів протягом певного тривалого часу і застерігали б внесення несанкціонованих і непомітних виправлень. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали їх. 163

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Перенесення інформації із первинних документів в облікові регістри необхідно здійснювати в міру надходження документів до місця опрацювання (бухгалтерія), проте не пізніше строку, який забезпечував би своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської та статистичної звітності, декларацій та розрахунків. Записи господарських операцій повинні бути чіткими і зрозумілими. Підчистки і необґрунтовані виправлення, пропуски рядків і приписки між рядками не дозволяються. Порядок ведення облікових регістрів та розподіл службових обов’язків між працівниками бухгалтерії встановлює головний бухгалтер. 5.1.5. Форми бухгалтерського обліку, характеристика облікового циклу підприємства У попередньому питанні було розглянуто сутність і види облікових регістрів. Яким же чином бухгалтеру заносити у регістри інформацію, який їх «комплект» і у яких випадках використовувати, тобто — порядок запису в облікові регістри — все це залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві. Основними відмінними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд і побудова облікових регістрів, взаємозв’язок регістрів синтетичного і аналітичного обліку, послідовність і техніка облікової реєстрації. Але загальним є те, що будь-яка форма обліку розпочинається з первинних документів, а закінчується складанням бухгалтерського балансу (звітності). Саме вони в Україні законодавчо визначені, є однаковими для підприємств, що використовують будь-яку форму обліку ( необхідно зауважити: первинні документи та баланс із формами звітності не є регістрами бухгалтерського обліку). А різняться форми бухгалтерського обліку тільки «внутрішнім наповненням», яким і є регістри. Зазначимо, що форми бухгалтерського обліку постійно вдосконалюються. 164

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Це зумовлено розвитком економіки, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягів інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики обліку та впровадженням комп’ютеризації обліку. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності — при мінімальних затратах праці і засобів ведення обліку. Форма обліку вибирається підприємством самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних й обов’язково закріплюється в обліковій політиці підприємства. Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: — меморіально-ордерна (контрольно-шахова); — журнал-головна; — журнальна (журнально-ордерна) повна; — журнальна (журнально-ордерна) скорочена; — книжково-журнальна; — спрощена; — проста; — автоматизована; —комбінована. Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книги для ведення синтетичного обліку (Головної книги) і карток — для аналітичного, за якими звіряють загальні обороти наприкінці місяця з даними синтетичного обліку. На підставі первинних документів у момент їх надходження складають меморіали-ордери із зазначенням змісту господарської операції, рахунків, які дебетуються і кредитуються, та суми господарської операції. Ці меморіальні ордери реєструються в реєстраційному журналі, після чого дані з меморіальних ордерів переносять у Головну книгу, яка побудована за шаховим принципом. Наприкінці місяця підраховують обороти за дебетом і кредитом у Головній книзі, 165

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

визначають залишки, складають оборотну відомість за синтетичними рахунками, баланс та інші форми звітності. Свого часу ця форма обліку була дуже поширена, але вона не може застосовуватися при великій кількості господарських операцій на підприємстві і недостатньо пристосована для автоматизації обліку. Журнал-головна форма обліку є спрощеним варіантом меморіально-ордерної форми обліку, в якій поєднано в одному документі реєстраційний журнал для реєстрації меморіальних ордерів, складених на підставі первинних документів, та Головну книгу. Перевага цієї форми — простота і наочність записів у суб’єктів господарювання з невеликим обсягом господарських операцій, однак достатньо складно пристосувати цю форму обліку для автоматизації. Журнальна (журнально-ордерна) форма обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордерів та групувальних відомостей до них. Записи в журнали-ордери здійснюються безпосередньо на підставі первинних документів у міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості господарських операцій за місяць їх спочатку групують в допоміжних відомостях, місячні підсумки потім переносять у відповідні журнали-ордери. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний запис суміщено, а особливістю цієї форми є те, що всі господарські операції відображаються за кредитовим принципом — за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Для деяких рахунків (таких як каса, поточний рахунок) поряд з журналами-ордерами ведуть ще й відомості за дебетовим принципом. Крім того, особливістю є те, що журнали (журнали-ордери) відкриваються не на всі, передбачені Планом рахунків, синтетичні рахунки, а можливе об’єднання кількох взаємопов’язаних синтетичних рахунків в одному журналі-ордері. Головна книга при журнально-ордерній формі обліку побудована навпаки — за дебетовим принципом запису інформації. Ця форма обліку є достатньо складною для ведення, але є традиційною, може використовується на великих підприємствах, ско166

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

рочує обсяг облікової роботи, ведення аналітичних рахунків, добре пристосована для складання звітності та автоматизації обліку. На теперішній час в Україні — при повній журнальній (журнально-ордерній) формі існує 17 журналів-ордерів та відомостей до них; — при скороченій — 7 журналів-ордерів і відомостей. Книжно-журнальна форма обліку рекомендована для використання підприємствами споживчої кооперації згідно з Інструкцією щодо застосування книжно-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації. Нею передбачається ведення журналів тільки у грошовому вимірнику за основними синтетичними рахунками — з К-1 по К-10 та книг для аналітичного обліку у кількісно-вартісному вимірнику — з К-13 по К-39. На підставі книг наприкінці місяця складаються оборотні відомості у розрізі аналітичних рахунків, підсумки за якими звіряються з підсумками журналів за відповідними синтетичними рахунками. На підставі оборотів за журналами складаються меморіальні ордери, дані з яких заносять у Головну книгу, що ведеться за двостороннім принципом. На підставі інформації Головної книги складається оборотна відомість за синтетичними рахунками і баланс та звітність. На теперішній час ця форма обліку застосовується не на всіх підприємствах споживчої кооперації, вважається достатньо громіздкою із зайвим повтором сум господарських операцій у регістрах аналітичного обліку від первинного документа до складання балансу, що збільшує ризик помилок та викривлень у обліку і звітності. Спрощена форма обліку використовується малими підприємствами, які здійснюють за місяць не більше як 300 господарських операцій та які самостійно розробляють робочий план рахунків із скороченою номенклатурою. При цій формі використовується 8 відомостей майна підприємства, одна шахова та оборотно-сальдова відомість. Проста форма обліку застосовується малими підприємствами, які здійснюють за місяць на більше 100 господарських операцій та не мають виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з великою кількістю матеріальних витрат. 167

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

При цій формі обліку використовується 5 відомостей, узагальнення здійснюється в оборотно-сальдовій відомості. Автоматизована форма обліку базується на використанні інформаційно-обчислювальної техніки для ведення бухгалтерського обліку та складання балансу і звітності. При її веденні використовуються всі елементи зазначених раніше форм обліку, але процес реєстрації, обробки економічної інформації та складання бухгалтерської звітності здійснюється значно швидше. Бухгалтерська інформація, як правило, реєструється: заноситься до форм первинних документів, шаблони яких містить програма, потім вони обробляються — бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, і на підставі цієї інформації шляхом завдання певних групувань і перегрупувань бухгалтер може сформувати будь-який, зазначений у програмі, регістр обліку, закрити період обліку (як правило — місяць) та сформувати фінансову, податкову й статистичну звітність. Про переваги цієї форми вже зазначено, серед недоліків можна виділити питання збереження інформації на електронних носіях, можливість її втрати шляхом як внутрішніх, так і зовнішніх втручань, тому вимоги друку всіх, як первинних, так і зведених документів та регістрів після закриття періоду повинні виконуватись обов’язково. Комбінована форма обліку базується на створенні та використанні як паперових, так і електронних носіїв інформації в залежності від автоматизації облікового процесу, виробничих потреб та кваліфікації персоналу. У випадках використання такої форми обліку, як правило, автоматизовано складання та обробку первинних документів за певними об’єктами обліку, частково — складання регістрів, а формування балансу та звітності виконується вручну. Таким чином, щомісячно бухгалтерська документація проходить певний обліковий цикл, який можна визначити послідовністю оформлення таких документів (при застосуванні будь-якої форми обліку) (рис. 5.1.4):

168

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Обліковий цикл підприємства Первинні документи Рахунки бухгалтерського обліку (регістри синтетичного і аналітичного обліку)

Головна книга (регістр синтетичного обліку) Оборотна відомість за синтетичними рахунками Баланс та звітність

Рис. 5.1.4. Схема облікового циклу підприємства

5.1.6. Способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку Первинні документи та регістри повинні складатися чітко, розбірливо, без підчисток, забруднень та інших дефектів, які б викликали сумнів щодо дійсності документа і правильності господарської операції. Вільні рядки у документах повинні прокреслюватись. Помилки у первинних документах виправляються, як правило, коректурним способом, тобто неправильний текст або сума закреслюється тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму та ставлять підпис особи, яка зробила виправлення. Крім вищеозначеного способу, існують суто бухгалтерські способи виправлення помилок — додаткового бухгалтерського проведення та «червоного сторно». Загалом виправлення помилок повинно бути супроводжене надписом «Виправлено» і підтверджено підписами осіб, які внесли виправлення в цей документ із зазначенням дати виправлення. 169

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Винятком є касові і банківські документи, в яких ніякі виправлення, навіть оформлені за правилами, не допускаються. У разі помилок у цих документах вони переписуються. Документи, складені та виправлені з порушенням установлених правил, не мають юридичної (доказової)сили. За достовірність інформації, що міститься у документі, і за якість його складання несуть відповідальність особи, які підписали документ. 5.1.7. Облікова політика підприємства Нами було розглянуто практично всі питання, які включено програмою до основ теорії бухгалтерського обліку. Розглянемо поняття облікової політики підприємства. Якщо тлумачити інакше, то це — політика підприємства в обліку, тобто вона визначає, яким чином організовано облік на кожному конкретному підприємстві. Зазначимо, що облікова політика є складовою частиною фінансової звітності підприємства і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні. Регламентованої форми облікової політики немає, підприємство само вибирає ті розділи і зміст, які необхідні йому для застосування виробничого процесу. У розпорядчому документі підприємства ( як правило, це Наказ про облікову політику) визначаються методи оцінки, обліку і процедур, щодо яких нормативно-методична база передбачає більше ніж один варіант. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати не доцільно. При виборі облікової політики необхідно враховувати такі фактори: — організаційно-правову форму (статус) підприємства; — форму власності; — галузеву належність; — розміри підприємства; — наявність структурних підрозділів; — стратегію фінансово-економічного розвитку; — рівень окупності витрат; — рівень технічної оснащеності підприємства; 170

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

— кадрове забезпечення; — економічний стан на підприємстві та в Україні в цілому; — стан законодавства На основі принципу послідовності облікова політика підприємства має передбачати постійне ( із року в рік ) застосування прийнятої стабільної облікової політики. Зміни в обліковій політиці можуть вноситися шляхом затвердження окремих наказів, а у випадку, коли зміни охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції. Таким чином, в темі розглядалися два елементи методу бухгалтерського обліку — документація та інвентаризація. Дано визначення документації та первинного документа, класифікація документів, їх структура, вимоги до складання. Показано способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку та організацію документообігу на підприємстві. Визначено суть та мету інвентаризації, її види й порядок проведення. Розглянуто регістри бухгалтерського обліку, їх визначення, види й техніку облікової реєстрації. Висвітлено форми бухгалтерського обліку й дана характеристика існуючих форм. Викладено поняття облікового циклу підприємства та суть і значення облікової політики. 5.2. Питання для самопідготовки і самоконтролю Питання та завдання для самостійної роботи студентів 1. Як класифікуються бухгалтерські регістри? 2. Який порядок організації книжно-журнальної форми бухгалтерського обліку? 3. Який порядок організації журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку? 4. Який порядок організації автоматизованої форми бухгалтерського обліку? 5. Який порядок організації меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку? 6. Що таке комп’ютерна технологія організації бухгалтерського обліку? 171

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

7. Ознайомитися зі структурою і функціями органів управління бухгалтерського обліку в Україні. 8. Перспективи вдосконалення форм бухгалтерського обліку в сучасних умовах. Завдання 12 (для самостійної роботи). Скласти графік документообігу операцій каси в національній валюті з урахуванням таких вимог: назви і номера кожної форми документа, його призначення, в які терміни, в якій кількості і ким складається, хто підписує, коли і куди надається, хто його одержує, перевіряє та обробляє, на підставі чого зроблено записи в документ. 5.3. Тематика індивідуальних завдань Завдання 13 (для індивідуальної роботи). 1. Скласти план проведення інвентаризації товарів в магазинах підприємства, виходячи з умов, що всі матеріально відповідальні особи повинні один раз на рік виходити у відпустку з повною передачею цінностей, а також не менше одного разу на рік необхідно зробити несподівану планову перевірку з метою контролю за їх діяльністю та забезпеченням збереження власності підприємства. На підприємстві працюють: Бондаренко В.Ю., зав. магазином «Галантерея». Вільхова Н.П., зав. магазином «Одяг». Смірнова С.В., зав. магазином «Взуття». Петренко О.Л., зав. магазином «Господарчі товари». Смутна К.Б., зав .магазином «Канцтовари». Рог П.І. зав., магазином «Трикотаж». 2. Оформити розпорядження керівника на проведення інвентаризації товарів і тари в магазині «Взуття». Комісія у складі : голова — економіст Васильєва О.М., члени комісії — бухгалтер Сидорчук А.О., менеджер Ніколаєв В.П. Матеріально відповідальна особа — Смірнова С.В. виходить у відпустку з повною передачею цінностей продавцю Нагай В.Р. Розпорядження керівника підприємством за № 35 від 4 квітня ___р. Час початку інвентаризації — 4.04._____р. о 9-00, закінчення 5.04.___р. о 17-00. До бухгалтерії матеріали інвентаризації передати не пізніше 8-00 , 6.04.___р.

172

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Теми рефератів 1. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. 2. Проблеми удосконалення обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. 3. Правове і методологічне забезпечення бухгалтерського обліку. 4. Огляд нормативно-правових актів з питань організації бухгалтерського обліку. 5. Автоматизація бухгалтерського обліку, як одне з найважливіших питань організації облікового процесу. 6. Особливості організації обліку в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю. 7. Особливості організації обліку на малих підприємствах та використання його даних в управлінні. 8. Особливості організації обліку на спільних підприємствах та використання його даних в управлінні. Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 18, 21, 23, 24.

5.4. Термінологічний словник Документ — це письмове свідоцтво про здійснення господарської операції або право на її здійснення. Складання документа — це заповнення в документі всіх його показників (реквізитів). Оформлення документа — це отримання всіх необхідних дозволяючих надписів, резолюцій, віз, печаток і штампів на документ. Реквізити документа — це обов’язкове визначення показника документа. Бухгалтерський документ — це належним чином складений і оформлений діловий папір, який письмово підтверджує право здійснення або реальне здійснення господарської операції, містить її ознаки і показники, що підлягають відображенню в обліку. Документація — це засіб суцільного й безперервного спостереження за господарськими операціями, засіб обґрунтування облікових записів. 173

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Документування — це спосіб оформлення господарських операцій підприємства первинними документами. Стандартизація документів — це створення типових бланків для використання при оформленні господарських операцій. Уніфікація документів — це створення однакових за розміром і форматом документів, які найбільш зручні для використання. Документооборот (документообіг) — це рух документів в обліковому процесі від моменту їх заповнення або одержання від інших підприємств до завершення їх використання та здачі в архів. Графік документообороту (документообігу) — це затверджений порядок обробки інформації, яка міститься в первинних документах (на кожен документ або в цілому на всі документи), яким регулюються строки складання, подання в бухгалтерію та обробки первинних документів, де визначається така інформація: назва і номер кожного документа, його призначення, в які терміни, в якій кількості і ким складається, хто підписує, коли і куди подається, хто його одержує, перевіряє та обробляє, на основі чого зроблені записи в документ, терміни передачі в архів та збереження. Первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Зведений документ — це декілька первинних документів, які за встановленими правилами об’єднуються в один зведений, як правило звітний документ (Звіт касира, Звіт про рух сировини і матеріалів на складі, Товарно-грошовий звіт), саме який є підставою для занесення бухгалтерської інформації у регістри обліку. Бухгалтерська обробка документів передбачає юридичну, формальну й арифметичну перевірку, відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Розцінка документів — це розрахунок ціни (у разі її відсутності). Контирування документів — це зазначення номерів рахунків, що дебетуються і кредитуються, і суми в облікових документах. Перевірка документів за формою — це наявність у документі обов’язкових реквізитів. Перевірка документів за змістом — це відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув’язка окремих показників. Розпорядчі документи — це первинні документи за призначенням, які містять розпорядження на здійснення господарської операції (наказ, розпорядження тощо). 174

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Виконавчі документи — це первинні документи за призначенням, які підтверджують здійснення господарської операції (накладна, платіжне доручення, касовий ордер тощо). Документи бухгалтерського оформлення — це первинні документи за призначенням, які складаються безпосередньо бухгалтерською службою та мають, здебільшого, розрахунковий характер (бухгалтерська довідка, розрахунок, калькуляція тощо). Матеріальні документи — це первинні документи за характером господарських операцій, які підтверджують рух матеріальних цінностей (видаткова накладна, акт, прибутковий ордер тощо). Грошові документи — це первинні документи за характером господарських операцій, які підтверджують рух грошових цінностей (платіжне доручення, касовий ордер, чек тощо). Службові документи — це первинні документи за характером господарських операцій, які виконують, крім бухгалтерських, службові функції (авансовий звіт, наказ, договір тощо). Внутрішні документи — це первинні документи за місцем складання, які складаються безпосередньо на підприємстві для внутрішнього використання (наказ, розпорядження, касовий ордер тощо). Зовнішні документи — це первинні документи за місцем складання, які складаються іншим підприємством (договір, видаткова накладна, податкова накладна тощо). Паперові документи — це первинні документи за способом складання, які складаються вручну шляхом заповнення відповідних бланків. Машинні документи — це первинні документи за способом складання, які складаються за допомогою комп’ютера шляхом введення інформації в електронний макет документа. Інвентаризація — від лат. іnventarium «опис майна» — це елемент методу бухгалтерського обліку, який є способом виявлення в натурі фактичної наявності матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків. Принципи інвентаризацій: несподіваність, зіставність, плановість, своєчасність, точність, об’єктивність, безперервність, повнота охоплення об’єктів, ефективність, оперативність, економічність, гласність, виховний вплив, оцінка результатів, дотримання матеріальної відповідальності, обов’язковість, документальне відображення результатів інвентаризації, доцільність. 175

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Повна інвентаризація — це вид інвентаризації за повнотою, при якій інвентаризуються всі без винятку об’єкти обліку. Часткова інвентаризація — це вид інвентаризації за повнотою, при якій інвентаризуються вибіркові об’єкти обліку. Раптова інвентаризація — це вид інвентаризації за плановістю, при якій заздалегідь не повідомляється про проведення інвентаризації. Планова інвентаризація — це вид інвентаризації за плановістю, яка проводиться, як правило, на кінець року. Нестача — це результат інвентаризації, при якому фактична наявність цінностей або розрахунків менша за облікові дані; списується за рахунок винної особи або підприємства. Надлишок — це результат інвентаризації, при якому фактична наявність цінностей або розрахунків перевищує облікові дані; оприбутковується в доходи підприємства. Пересортиця — це результат інвентаризації, при якому виникають лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей як результат заміни одного сорту іншим при відпуску товарно-матеріальних цінностей. Природний убуток у межах норм — це результат інвентаризації, при якому виникає нестача, але її кількісна та вартісна оцінка знаходиться у межах, визначених законодавчо, й дозволяє списати нестачу за рахунок організації без визначення винних осіб. Облікові регістри — це носії інформації спеціального формату і побудови (паперові, машинні), призначені для реєстрації, групування та узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами. Книги — це вид облікових регістрів за зовнішнім виглядом, які є прошитими та пронумерованими книжками, на останній сторінці яких зазначено кількість сторінок, проставляються підписи керівника і головного бухгалтера та печатка організації (касова книга). Картки — це вид облікових регістрів за зовнішнім виглядом, які є невеликими аркушами формату А5 та зберігаються у картотеці у відповідних відділеннях (картки складського обліку матеріалів). Окремі аркуші (відомості) — це вид облікових регістрів за зовнішнім виглядом, які є окремими аркушами у вигляді таблиць певної форми (довільної або законодавчо затвердженої), що зберігаються в папках (відомість обліку готівки в касі). 176

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

Хронологічні регістри — це вид облікових регістрів за характером записів, в яких записи здійснюються у хронологічному порядку здійснення (реєстрації) (реєстраційний журнал). Систематизовані регістри — це вид облікових регістрів за характером записів, в яких записи здійснюються у певному порядку з відповідним групуванням економічно однорідних господарських операцій (меморіальний ордер). Комбіновані регістри — це вид облікових регістрів за характером записів, в яких поєднано записи у хронологічно-відповідному порядку з певним групуванням (журнал-ордер). Регістри синтетичного обліку — це вид облікових регістрів за ступенем узагальнення облікової інформації, які ведуться в розрізі синтетичних рахунків (головна книга). Регістри аналітичного обліку — це вид облікових регістрів за ступенем узагальнення облікової інформації, які ведуться в розрізі аналітичних рахунків, відкритих до певного синтетичного рахунка (картки складського обліку сировини і матеріалів). Облікова реєстрація — це записи господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку. Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових регістрів для відображення господарських операцій у певній послідовності, певна організація записів на рахунках, а також рівнів використання технічних засобів реєстрації та обліку інформації. Обліковий цикл підприємства — це процес, який систематично повторюється кожного місяця, розпочинається випискою первинних документів і закінчується складанням фінансової звітності (Форма 1 та 2), включаючи такі складники: первинні документи, рахунки бухгалтерського обліку — регістри (синтетичні та аналітичні), головна книга, оборотна відомість по синтетичних рахунках, фінансова звітність (Баланс та Звіт про фінансові результати). Коректурний спосіб виправлення помилок — це спосіб, який застосовується для виправлення помилок, виявлених у поточному місяці у випадку неправильно зазначеної суми або неправильно визначеної кореспонденції рахунків шляхом закреслення неправильного запису або суми однією рискою, виправленням, проставленням дати і підпису особи, що робила виправлення. Спосіб додаткового бухгалтерського проведення — це спосіб, який застосовується для виправлення помилок, виявлених у 177

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

наступному місяці, коли інформація вже узагальнена та сальдо визначено у випадку правильного визначення кореспонденції рахунків та заниженої суми господарської операції шляхом додаткового написання господарської операції та різниці суми. Спосіб «червоного сторно» — це спосіб, який застосовується для виправлення помилок, виявлених у наступному місяці, коли інформація вже узагальнена та сальдо визначено у випадку завищеної суми господарської операції або неправильного визначення кореспонденції рахунків шляхом додаткового написання кореспонденції рахунків та різниці суми червоним кольором (або у дужках, що означає від’ємний знак) чи шляхом додаткового написання кореспонденції рахунків та всієї суми червоним кольором (або у дужках, що означає від’ємний знак) й визначенням після цього правильного бухгалтерського проведення. Облікова політика підприємства — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

178

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА МОДУЛЕМ 1 Варіант 1 Теоретичні питання 1. Що називається Планом рахунків бухгалтерського обліку? Які його складові частини? 2. Дайте визначення мети та видів інвентаризації. Тести Виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих: 1. Хто в першу чергу відповідає за організацію обліку на підприємстві? а) керівник; б) головний бухгалтер; в) всі бухгалтери; г) податкова інспекція. 2. Яка категорія не є функцією бухгалтерського обліку? а) інформаційна; б) контрольна; в) оціна; г) рекламна. 3. Що не є різновидом бухгалтерського обліку? а) фінансовий облік; б) статистичний облік; в) управлінський облік; г) податковий облік. 4. Що не є різновидом обліку? а) операційний облік; б) статистичний облік; в) бухгалтерський облік; г) податковий облік. 5. Які з вимірників не є обліковими вимірниками? а) натуральні; б) трудові; в) грошові; г) якісні. 179

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Розрахункове завдання 1. Визначити кореспонденцію рахунків за наведеними господарськими операціями: 1. Надійшла в касу підприємства готівка з поточного рахунка для виплати заробітної плати. 2. Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення. 3. Внесено з каси на поточний рахунок грошові кошти. 4. Виплачена з каси заробітна плата робітникам. 5. Отримано на поточний рахунок короткостроковий кредит банку. 6. Відпущено виробничі запаси зі складу для адміністративних потреб. 7. Надійшли в касу підприємства грошові кошти від учасників як внесок до статутного капіталу. 8. Повернено з поточного рахунка залишок невикористаного цільового фінансування. 9. Списано непокриті збитки за рахунок пайового капіталу. 10. Повернено підзвітною особою в касу невикористану частку авансу. 2. Визначити зміст господарських операцій за наведеною кореспонденцією: 1. Д 91 К 39 2. Д 23 К 661 3. Д 301 К 311 4. Д 26 К 23 5. Д 23 К 25 6. Д 48 К 311 7. Д 23 К 205 8. Д 22 К 631.

180

Контрольна робота за модулем I

Варіант 2 Теоретичні питання 1. Які Вам відомі зміни в балансі, що спричинені господарськими операціями? Наведіть приклади. 2. Охарактеризуйте техніку облікової реєстрації та оборотні відомості. Тести Виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих: 1. Які засоби не відносяться до оборотних? а) натуральні; б) трудові; в) грошові; г) якісні. 2. Що є вилученими засобами? а) збитки; б) довгострокові інвестиції; в) кошти в розрахунках; г) нематеріальні активи. 3. Які засоби не відносяться до оборотних? а) виробничі запаси; б) нематеріальні активи; в) грошові кошти; г) короткострокові фінансові вкладення. 4. Який елемент методу бухгалтерського обліку відображає взаємопов’язання та взаємообумовлення операцій? а) документування; б) оцінка; в) калькуляція; г) подвійний запис. 5. Що є обов’язковим визначенням показників бухгалтерського документа? а) стандарт; б) уніфікація; в) реквізит; г) оформлення. 181

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Розрахункове завдання 1. Визначити кореспонденцію рахунків за наведеними господарськими операціями: 1. Надійшли сировина і матеріали від постачальника. 2. Видано з каси готівку підзвітній особі. 3. Сплачено з поточного рахунка податки до бюджету. 4. Перераховано з поточного рахунка заборгованість перед постачальником за товари. 5. Списано собівартість реалізованих товарів. 6. Списано частину витрат майбутніх періодів на адміністративні витрати. 7. Витрачено напівфабрикати на виробництво. 8. Частину нерозподіленого прибутку направлено на формування резервного капіталу. 9. Нараховано заробітну плату працівникам виробництва. 10. Оприбутковано з виробництва на склад готову продукцію. 2. Визначити зміст господарських операцій за наведеною кореспонденцією: 1. Д 301 К 372 2. Д 22 К 23 3. Д 203 К 631 4. Д 301 К 41 5. Д 92 К 22 6. Д 91 К 25 7. Д 501 К 311 8. Д 79 К 901.

182

МОДУЛЬ ІІ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК АКТИВІВ, ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТЕМА 6 ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ Методичні рекомендації При вивченні даної теми студенти повинні з’ясувати поняття, класифікацію та оцінку необоротних активів; отримати теоретичні знання та практичні навички щодо документального оформлення, синтетичного та аналітичного обліку руху основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, а також використання облікової інформації в управлінні діяльністю підприємства. 6.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 6.1.1. Класифікація, критерії визнання та оцінка основних засобів. 6.1.2. Документування та облік руху основних засобів. 6.1.3. Порядок нарахування та облік амортизації основних засобів. 6.1.4. Поняття та облік інших необоротних матеріальних активів. 6.1.5. Поняття та облік нематеріальних активів. 6.1.6. Розкриття інформації у фінансовій звітності. 6.1.1. Класифікація, критерії визнання та оцінка основних засобів Відповідно до П(С)БО2 «Баланс» необоротні активи — це всі активи, що не є оборотними, тобто активи, призначені для використання або погашення протягом періоду більше одного року, або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До необоротних активів відносяться активи: — нематеріальні активи; — незавершене будівництво; — основні засоби; 183

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

— довгострокові біологічні активи; — довгострокові фінансові інвестиції; — довгострокова дебіторська заборгованість; — відстрочені податкові активи; — інші необоротні активи; Вивчаючи облік основних засобів, перш за все, необхідно визначити критерії визнання та класифікацію основних засобів (рис. 6.1). Складники первісної вартості основних засобів наведені відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» на рис. 6.2.

Основні засоби Критерії визнання активом: - існує імовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод внаслідок використання; - вартість може бути достовірно визначена; - утримуються протягом терміну більше 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців; - утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або здійснення аміністративних і соціально-культурних функцій

Класифікація для цілей бухгалтерського обліку: - земельні ділянки; - капітальні витрати на поліпшення земель; - будинки, споруди та передавальні пристрої; - машини та обладнання; - транспортні засоби; - інструменти, прилади, інвентар (меблі); - тварини; - багаторічні насадження; - інші основні засоби

Рис. 6.1. Критерії визнання та класифікація основних засобів відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» 184

Тема 6. Облік необоротних активів

Складники первісної вартості основних засобів Придбаних (створених): - суми, що сплачують постачальникам активів або підрядника за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); - реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); - витрати зі страхуванням ризиків доставки основних засобів; - витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; - інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведення основних засобів до стану, в якому вони придбані для використання із запланованою метою. Безоплатно отриманих: - справедлива вартість на дату отримання; - витрати, пов’язані з придбанням. Внесених до статутного капіталу підприємства: - справедлива вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства; - витрати, пов’язані з придбанням. Переведених з оборотних активів, товарів, готової продукції: - собівартість оборотних активів, яка визначається згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати». Отриманих в обмін на подібний об’єкт: - залишкова вартість переданого об’єкта (якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість отриманого об’єкта дорівнює справедливій вартості з включенням різниці до витрат звітного періоду). Отриманих в обмін на неподібний об’єкт: - справедлива вартість з урахуванням суми грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Рис. 6.2. Складники первісної вартості основних засобів 185

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Облік операцій з основними засобами потребує визначення оцінок, наведених на (рис. 6.3).

Види оцінок основних засобів

Первісна вартість

Справедлива вартість

Переоцінена вартість

Ліквідаційна вартість

Залишкова вартість

Історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) не оборотних активів

Визначається при надходженні основних засобів внаслідок: - придбання або створення; - безоплатного отримання; - отриманих як внески до статутного капіталу; - обміну на подібні або неподібні активи

Сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами

Визначається при надходженні основних засобів безоплатно або як внесок до статутного капіталу

Вартість необоротних активів після їх переоцінки

Визначається при переоцінці основних засобів

Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією)

Визначається при оприбуткуванні основних засобів для розрахунку амортизації

Різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації

Визначається для включення вартості основних засобів до підсумку балансу

Рис. 6.3. Види оцінок основних засобів 186

Тема 6. Облік необоротних активів

6.1.2. Документування та облік руху основних засобів Для документального оформлення руху основних засобів затверджені документи, перелік яких наведено на рис. 6.4. Документальне оформлення операцій з руху основних засобів Акт приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ОЗ-1)

Для обліку введення в експлуатацію об’єктів основних засобів. Для виключення зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству

Акт приймання – здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ОЗ-2)

Для оформлення приймання – здачі об’єктів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації

Акт на списання основних засобів (ОЗ-3) Акт на списання автотранспортних засобів(ОЗ-4)

Для оформлення вибуття об’єктів при їх ліквідації

Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ОЗ – 5)

Для оформлення установки, пуску та демонтажу будівельної машини, що взята на прокат

Інвентарна картка обліку основних засобів (ОЗ-6)

Для аналітичного обліку об’єктів у бухгалтерії

Опис інвентарних карток по обліку основних засобів (ОЗ-7)

Для реєстрації інвентарних карток у бухгалтерії

Картка обліку руху основних засобів (ОЗ-8)

Для обліку руху об’єктів по класифікаційних групах

Інвентарний список основних засобів (ОЗ-7)

Для обліку об’єктів по матеріально відповідальним особам у місцях зберігання

Рис. 6.4. Документальне оформлення руху основних засобів 187

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій для обліку основних засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби» (рис. 6.5.)

Рахунок 10 «Основні засоби»

Призначення рахунка: для обліку й узагальнення ін формації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства за первісною вартістю; сума витрат, пов’язана з поліпшенням об’єкта, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта

Вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта; уцінка основних засобів

Субрахунки: 101 «Земельні ділянки» – для ведення обліку земельних ділянок 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» – для ведення обліку капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи); 103 «Будинки та споруди» – для ведення обліку наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель;104 «Машини та обладнання»; 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар»; 107 «Тварини», 108 «Багаторічні насадження» – для ведення обліку відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої та продуктивної худоби, багаторічних насаджень; 109 «Інші основні засоби» – для ведення обліку основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунка 10 «Основні засоби»

Рис. 6.5. Призначення та побудова рахунка 10 «Основні засоби» 188

Тема 6. Облік необоротних активів

6.1.3. Порядок нарахування та облік амортизації основних засобів Необхідно виначити, що протягом строку корисного використання об’єктів основних засобів потрібно нараховувати амортизацію. Умови нарахування амортизації основних засобів та методи амортизації, які вибираються підприємством самостійно, наведено на рис. 6.6 та в таблиці 6.1.

Умови нарахування амортизації основних б Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій) Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації основних засобів Нарахування амортизації проводиться щомісячно Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів Суму нарахованої амортизації відображають збільшенням суми витрат і зносу основних засобів

Рис. 6.6. Умови нарахування амортизації основних засобів 189

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Таблиця 6.1 Методи нарахування амортизації основних засобів Метод амортизації

Порядок визначення суми амортизації

⎛ Первісна ⎞ ⎛ Ліквідаційна ⎞ ⎜ ⎟−⎜ ⎟ Прямолінійний ⎛ Річна сума ⎞ вартість ⎠ ⎝ вартість ⎝ ⎠ ⎜ ⎟= ⎝ аморизації ⎠ Строк корисного використання Зменшення за- Річна сума амортизації = Залишкова вартість на почалишкової вар- ток року (або первісна вартість на дату початку нарахутості вання амортизації) х Річна норма амортизації Річна норма амортизації =

= (1 − n

ліквідаційна вартість ) × 100% первісна вартість

Ступінь кореня n = кількість років корисного використання об’єкта Річна сума амортизації = Залишкова вартість на почаПрискореного ток року (або первісна вартість на дату початку нарахузменшення завання амортизації) х річна норма амортизації х 2. лишкової варРічна норма амортизації обчислюється, виходячи зі тості строку корисного використання Річна сума амортизації = Кумулятивний коефіцієнт х х (Первісна вартість — Ліквідаційна вартість) Кумулятив ний метод

число років, що залишається до ⎛ Кумулятивний ⎞ кінця строку корисного використання ⎜ ⎟= сума років корисного ⎝ коефіцієнт ⎠ використання

Місячна сума амортизації = Фактичний місячний обсяг Виробничий продукції (робіт, послуг) х Виробнича ставка амортиметод зації Виробнича ставка амортизації =

= 190

Первісна вартість − Ліквідаційна вартість Загальний обсяг продукції ( робіт, послуг)

Тема 6. Облік необоротних активів

Продовження табл. 6.1 Податковий метод

Амортизаційні відрахування = Балансова вартість групи на початок розрахункового періоду х Норма амортизації (норми амортизації: група 1 — 2%, група 2 — 10%, група 3 — 6%, група 4 — 15%)

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію призначено рахунок 131 «Знос основних засобів» (рис. 6.7).

Рахунок 131 «Знос основних засобів»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу не оборотних активів, що підлягають амортизації, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби»

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Зменшення суми основних засобів, що підлягають амортизації

Нарахування амортизації та індексації зносу основних засобів

Для нарахування амортизації затверджені: «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)» № 03-14; «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)» № 03-15; «Розрахунок амортизації по автотранспорту» № 03-16; Нарахування амортизації основних засобів: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 131 Дт 09

Рис. 6.7. Призначення та побудова рахунка 131 «Знос основних засобів» 191

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

У сучасних умовах господарювання набувають поширення орендні операції, для ведення обліку яких доцільно вивчити П(С) БО 14 «Оренда», відповідно до якого слід розрізняти фінансову та операційну оренду. 6.1.4. Поняття та облік інших необоротних матеріальних активів Матеріальні активи, які призначені для використання в процесі діяльності, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року або операційного циклу, відносяться до інших необоротних матеріальних активів. Дані бухгалтерського обліку інших необоротних матеріальних активів забезпечують користувачів інформацією про наявність та рух активів, про їх первісну вартість і суму нарахованого зносу, що надає можливість здійснювати аналіз руху, технічного стану, забезпеченості та використання інших необоротних матеріальних активів з метою визначення напрямів їх ефективного використання. Вивчаючи П(С)БО7, доцільно звернути увагу, що до складу основних засобів для цілей бухгалтерського обліку відносяться інші необоротні матеріальні активи: — бібліотечні фонди; — малоцінні необоротні матеріальні активи; — тимчасові (нетитульні) споруди; — природні ресурси; — інвентарна тара; — предмети прокату; — інші необоротні матеріальні активи Підприємства самостійно встановлюють вартісні ознаки предметів, що входять до складу інших необоротних матеріальних активів. Для оцінки інших необоротних матеріальних активів використовують первісну вартість, залишкову вартість, справедливу вартість, переоцінену вартість, ліквідаційну вартість відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Для документального оформлення операцій щодо руху інших необоротних матеріальних активів використовують документи, які затверджені для руху основних засобів. Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів призначено рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (рис. 6.8). 192

Тема 6. Облік необоротних активів Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

Призначення рахунка для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об’єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби»

За дебетом рахунка Надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) інших необоротних матеріальних активів (за первісною вартістю) на підприємство; сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод первинно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта

За кредитом рахунка Вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта та сума їх уцінки

Субрахунки: 111 «Бібліотечні фонди» – для ведення обліку наявності та руху бібліотечних фондів; 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» – для відображення вартості предметів строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об’єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів; 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» – для ведення обліку експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд; 114 «Природні ресурси» – для ведення обліку наявності та руху придбаних природних ресурсів для наступного видобутку (нафти, газу тощо); 115 «Інвентарна тара» – для ведення обліку наявності та руху інвентарної тари; 116 «Предмети прокату» – для ведення обліку наявності та руху активів, призначених для видачі напрокат; 117 «Інші необоротні матеріальні активи» – для ведення обліку наявності та руху інших необоротних матеріальних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

Рис. 6.8. Призначення та побудова рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» 193

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Доцільно звернути увагу на особливості обліку амортизації інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації доцільно вивчити за допомогою рис. 6.9.

Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів

Прямолінійний (для всіх груп активів)

Виробничий (для всіх груп активів)

Річна сума амортизації =

Первісна вартість − Ліквідаційна вартість Строк корисного використання Місячна сума амортизації = Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) х Виробнича ставка амортизації Виробнича ставка амортизації =

Первісна вартість − Ліквідаційна вартість Загальний обсяг продукції ( робіт, послуг )

Для малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів

1) у першому місяці використання об’єкта – в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом; 2) у першому місяці використання об’єкта – 100 відсотків його вартості

Рис. 6.9. Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів 194

Тема 6. Облік необоротних активів

6.1.5. Поняття та облік нематеріальних активів До складу необоротних активів включають нематеріальні активи, критерії визнання та класифікація наведені на рис. 6.10. Нематеріальні активи

Критерії визнання активом Придбаний або отриманий: - існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням та його вартість може бути достовірно визначена

Отриманий в результаті розробки: - підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; - підприємство має можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання активу; - підприємство має інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою активу

Класифікація з метою ведення бухгалтерського обліку Права користування природними ресурсами: надрами та іншими ресурсами природного середовища; геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо; Права користування майном: земельною ділянкою, будівлею; право на оренду приміщень тощо; Права на знаки для товарів і послуг: товарні знаки; торгові марки; фірмові назви тощо; Права на об’єкти промислової власності: на винаходи; на корисні моделі; на промислові зразки; на сорт рослин; на породи тварин; на ноу-хау; на захист від недобросовісної конкуренції тощо; Авторські і суміжні з ними права: на літературні і музичі твори; на програми для ЕОМ; на бази даних тощо; Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; Інші нематеріальні активи – права на провадження діяльності; права на використання економмічних та інших привілеїв тощо

Рис. 6.10. Критерії визнання та класифікація нематеріальних активів відповідно до П(С)БО 12 «Нематеріальні активи» 195

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для відображення в обліку інформації про нематеріальні активи необхідно звернути увагу на види оцінок, які наведені на рис. 6.11.

Види оцінок нематеріальних активів

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість нематеріальних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості активів, сплачених (переданих) витрачених для їх придбання (створення)

Залишкова – первісна вартість за вирахуванням накопиченої амортизації нематеріальних активів

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами

Переоцінена вартість – вартість нематеріальних активів після їх переоцінки

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) нематеріального активу після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією)

Рис. 6.11. Види оцінок нематеріальних активів 196

Тема 6. Облік необоротних активів

Для документального оформлення операцій з руху об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів затверджені документи , перелік яких містить рис. 6.12.

Документальне оформлення операцій об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

«Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (ф. № НА-1) – для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання придбаних (створених) об’єктів права інтелектуальної власності

«Інвентарна картка об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (ф. № НА-2) – для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній відповідальній за їх використання особі «Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (ф. № НА-3) – для оформлення вибуття об’єктів при їх списанні (ліквідації) «Інвентарний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (ф. № НА-4) – для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцем знаходження об’єктів та за кожною відповідальною за використання об’єкта особою

Рис. 6.12. Документальне оформлення операцій об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів 197

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для відображення в обліку операцій щодо руху нематеріальних активів доцільно запам’ятати характеристику рахунка 12 «Нематеріальні активи», наведену на рис. 6.13. Рахунок 12 «Нематеріальні активи» Призначення рахунка: для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Придбання або отримання у результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів

Вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів

Субрахунки: 121 «Права користування природними ресурсами» – для ведення обліку наявності об’єктів права користування ресурсами природного середовища (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища тощо); 122 «Права користування майном» – для ведення обліку наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); 123 «Права на комерційні позначення» – для ведення обліку наявності прав на комерційні позначення (права на торговельні марки), комерційні (фірмові) найменування тощо; 124 «Права на об’єкти промислової власності» – для ведення обліку наявності прав на об’єкти промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу – хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); 125 «Авторське право та суміжні з ним права» – для ведення обліку наявності авторського та суміжного з ним права (права на літературні та музична твори, програми для ЕОМ тощо); 127 «Інші нематеріальні активи» – для ведення обліку інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство ( права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

Рис. 6.13. Призначення та побудова рахунка 12 «Нематеріальні активи» 198

Тема 6. Облік необоротних активів

Протягом строку корисного використання нематеріальних активів здійснюється нарахування їх амортизації. Доцільно вивчити умови та особливості обліку нарахування амортизації нематеріальних активів (рис. 6.14). Умови та облік нарахування амортизації нематеріальних активів Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання, який не повинен перевищувати 20 років і встановлюється підприємством самостійно Методи нарахування амортизації: - прямолінійний; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; - виробничий Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місцем вибуття нематеріального активу Термін корисного використання та метод амортизації нематеріальних активів переглядаються в кінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання або зміни умов отримання економічних вигод Нарахування амортизації оформляють «Відомістю обліку нематеріальних активів та нарахованої амортизації (зносу)» ф. № ВНА1 та відображають збільшенням витрат звітного періоду і накопиченої амортизації: ДТ 23, 91, 92, 93, 94 Кт 133 або Дт 833 Кт 133 Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 833 або Дт 833 Кт 133 Дт 23, 79 Кт 833

Рис. 6.14. Умови та облік нарахування амортизації нематеріальних активів 199

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

6.1.6. Розкриття інформації у фінансовій звітності Для користувачів даних обліку необоротних активів важливим є знання щодо розкриття інформації про необоротні активи у фінансовій звітності (таблиця 6.2) Таблиця 6.2 Розкриття інформації за рахунками: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» і субрахунками: 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» Код та назва рахунка

10 «Основні засоби»

Форма фінансової звітності Назва форми Назва рядка Код рядка Основні засоби: ПервісБаланс 031 на вартість Дооцінка основних за060 Звіт про власний собів Уцінка основних засокапітал 070 бів Земельні ділянки 100 Капітальні витрати на 110 поліпшення земель Будинки, споруди та пе120 редавальні пристрої Машини та обладнання 130 Примітки до річної фінансової Транспортні засоби звітності Інструменти, прилади, інвентар (меблі) Робоча і продуктивна худоба Багаторічні насадження Інші основні засоби

131 «Знос основних засобів»

200

Баланс

140 150 160 170 180

Основні засоби: знос

032

Примітки до Графи 4, 7, 9, 10, 13, 15, річної фінансової 17, 19 звітності

100–180

Тема 6. Облік необоротних активів

Продовження таблиці 6.2 Код та назва рахунка

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка Код рядка Основні засоби: первісБаланс 031 на вартість Звіт про влас- Дооцінка основних за060 ний капітал собів Уцінка основних засобів 070 Бібліотечні фонди 190 11 «Інші Малоцінні необоротні необоротні матеріальні активи 200 матеріальні Тимчасові (нетитульні) Примітки до 210 активи» споруди річної фінансоПриродні ресурси 220 вої звітності Інвентарна тара 230 Предмети прокату 240 Інші необоротні матері250 альні активи Основні засоби: 132 «Знос Баланс 032 інших неоЗнос Примітки до боротних Графи 4, 7, 9, 10, 13, 15, 190–260 матеріальних річної фінансо17, 19 вої звітност і активів» Нематеріальні активи: 011 Баланс первісна вартість Дооцінка нематеріальЗвіт про власний них активів 100 капітал Уцінка нематеріальних активів 110 Права користування 010 природними ресурсами 12 «НематеріПрава користування 020 альні активи» майном Права на комерційні поПримітки до 030 річної фінансової значення Права на об’єкти прозвітності 040 мислової власності Авторське право та 050 суміжні з ним права Інші нематеріальні 070 активи 201

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 6.2 133 «НакопиБаланс чена амортизація немаПримітки до теріальних річної фінансової активів» звітності

Нематеріальні активи: Накопичена амортизація Графи 4, 7, 9, 10, 13, 15

032 012 010–070

Вивчення теми має забезпечити студентів знаннями, які необхідні для отримання інформації про стан і структуру основних засобів, які використовують в діяльності; про строк їх корисного використання; про первісну вартість та суму зносу всіх основних засобів і окремих об’єктів; про витрати від проведення ремонтних робіт та втрати від зменшення корисності об’єктів; про переоцінку об’єктів та її наслідки; про результати від реалізації, ліквідації основних засобів, а також від орендних операцій. Дані обліку необхідні для аналізу технічного стану основних засобів, ступеня забезпеченості підприємства основними засобами та їх використання з метою розрахунку показників ефективності використання основних засобів та прийняття відповідних тактичних і стратегічних управлінських рішень. Дані обліку інших необоротних матеріальних активів забезпечують користувачів інформацією про наявність та рух активів, про їх первісну вартість і суму нарахованого зносу, що надає можливість здійснювати аналіз руху, технічного стану, забезпеченості та використання інших необоротних матеріальних активів з метою визначення напрямів їх ефективного використання. Побудова обліку нематеріальних активів повинна забезпечити інформаційні потреби користувачів про наявність та рух нематеріальних активів, про складники первісної вартості, створені власними силами (прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, пов’язані зі створенням), та придбаних і отриманих матеріальних активів, про строк їх корисного використання та суму накопиченої амортизації, про доцільність та наслідки проведення переоцінки нематеріальних активів і визначення їх корисності. Дані обліку використовують для аналізу стану, руху та використання нематеріальних активів з метою прийняття рішень щодо доцільності поповнення складу нематеріальних активів та визначення результатів від ефективного їх використання. 202

Тема 6. Облік необоротних активів

6.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 7. Облік необоротних активів Питання для вивчення та обговорення: 1. Поняття та критерії визначення необоротних активів. 2. Які існують ознаки класифікації необоротних активів? 3. Який порядок документального оформлення руху основних засобів? 4. Яка характеристика синтетичного рахунка 10 «Основні засоби»? 5. Яка організація аналітичного обліку основних засобів за різними формами обліку? 6. Які методи нарахування зносу (амортизації) основних засобів використовуються згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»? 7. Як здійснюється облік нарахування амортизації основних засобів? Навчальний матеріал Завдання 1 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунками 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів» на підставі даних таблиці 1. 2. Скласти первинні документи за операціями 1, 2 і здійснити записи в інвентарні картки обліку основних засобів. 3. Здійснити записи за березень п.р. до журналу № 4 на підставі первинних документів. Умова завдання Таблиця 6.3 Залишки активів та джерел їх формування на синтетичних рахунках ТОВ «Антарес» станом на 1.03. п.р. Шифр рахунку 10 131 22 282

Назва рахунка (субрахунка) Основні засоби Знос основних засобів Малоцінні швидкозношувані предмети Товари в торгівлі

Сума (грн) 133840 12939 476 30635 203

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 6.3 284 285 301 311 361 375 40 423 441 46 631 641 651 652 653 656 661

Тара під товаром Торговельна націнка Каса в національній валюті Поточні рахунки в національній валюті Розрахунки з вітчизняними покупцями Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків Статутний капітал Дооцінка активів Прибуток нерозподілений Неоплачений капітал Розрахунки з вітчизняними постачальниками Розрахунки за податками Розрахунки за пенсійним забезпеченням Розрахунки за соціальним страхуванням Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття Розрахунки за соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Розрахунки за заробітною платою

2973 7815 400 29591 6180 120 143410 15783 1966 3600 20147 1946 1057 71 53 28 2600

Операція 1. 3.03.п.р. ТОВ «Антарес» придбало комп’ютер «Pentium» у фірми «Піраміда». Купівельна вартість комп’ютера складає 5500 грн, крім того, ПДВ-?. Витрати на установку та налагодження комп’ютера склали 200 грн, крім того, ПДВ-?; витрати на транспортування — 50 грн, крім того, ПДВ -?. Наказ № 60 від 3.03. п.р. (рахунки № 61, 46, 82; податкові накладні № 40, 25, 90). На основі розпорядження № 25 складений та затверджений акт прийманняпередачі № 1. Операція 2. 1. Скласти розрахунок амортизації (зносу) основних засобів за березень п.р. (табл. 6.4). 2. Здійснити відповідні записи в журнал № 4. 204

Тема 6. Облік необоротних активів

Таблиця 6.4 Основні засоби ТОВ «Антарес» станом на 1.03.п.р. № з/п 1

Строк Первіс- Ліквіна вар- даційна корисного Сума тість, вартість, викорис- зносу, грн грн тання грн 2 3 4 5 6 Будівля контори 15000 500 25 1160 Будівля магазину 21500 — 20 1840 Автомашина ГАЗ-53 11600 560 10 1420 Автомашина «Волга» 23840 890 8 240 Холодильна камера 860 — 10 853 Інші основні засоби 10 61040 — 7426 (умовно) (умовно) Назва об’єктів основних засобів

Домашнє завдання 1. Підрахувати загальні підсумки за березень п.р. у журналі №4. 2. Здійснити відповідні записи за рахунками 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів» до головної книги. Матеріальне забезпечення: 1. Акт прийому — передачі основних засобів — 1 прим. 2. Інвентарні картки обліку основних засобів — 7 прим. 3.Розрахунок нарахування амортизації — 1 прим. 4. Журнал 4 — 1 прим. Питання для самостійного вивчення 1. Поняття та види нематеріальних активів. 2. Документальне оформлення та облік надходження і вибуття нематеріальних активів. 3. Порядок нарахування амортизації нематеріальних активів. 4. Облік інших необоротних активів. 5. Методи нарахування амортизації інших необоротних активів. 6. Поняття та оцінка довгострокових інвестицій. 7. Характеристика рахунків, що використовуються для обліку довгострокових інвестицій. 205

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

8. Облік довгострокових фінансових інвестицій. 9. Поняття довгострокової дебіторської заборгованості згідно з П(С)БО 10. 10. Облік довгострокової дебіторської заборгованості. 11. Використання облікової інформації про необоротні активи для управління. Завдання 1 (для самостійного виконання). Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції. Заповнити реєстраційний журнал та вказати кореспонденцію рахунків за господарськими операціями. Умова завдання Операція 1. З 3.03.п.р. по 15.03п.р. здійснювався капітальний ремонт офісу ТОВ «Верес» господарським способом. На ремонт використані будівельні матеріали на суму 11560 грн; нараховано за надані консультаційні послуги — 106 грн, крім того, ПДВ — ? Робітникам позаспискового складу за ремонтні роботи нараховано заробітну плату в сумі 1250 грн, в тому числі Ключнику М.Ф. — 620 грн, Очеретян Н.Р. — 630 грн. Проведені відрахування на соціальні заходи згідно з чинним законодавством. Операція 2. Проведено поточний ремонт автомашини ГАЗ-53А підрядним способом. 20.03.п.р. отримано акт на виконання робіт від підрядної організації на суму — 2568 грн, крім того, ПДВ — ? Завдання 2 (для індивідуальної роботи) 1. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 6.5. 2. Розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити де в балансі відображаються залишки за рахунками і що вони означають.

206

Тема 6. Облік необоротних активів

Таблиця 6.5 Бухгалтерські проводки з обліку необоротних активів № з/п

Дебет рахунка

Кредит рахунка

Сума, грн

14 14 14 373 60 68 96 152 152 152 152 641 152 641 103 377 742 131 972 976 131 976 976 976 209 181 182 182 311

311 46 731 141 14 14 141 205 661 65 631 631 685 685 152 742 641 105 105 104 104 661 65 641 746 103 374 712 16

1000 2000 4000 1000 5000 4800 2600 1000 250 ? 150 ? 25 ? ? 18000 ? 5600 11700 10500 2560 450 ? ? 50 1200 2000 2800 3700

207

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Теми рефератів 1. Облік руху основних засобів. 2. Облік ремонтів основних засобів. 3. Облік оренди (лізингу) основних засобів 4. Облік руху нематеріальних активів. 5. Облік інших необоротних активів. 6. Поняття та облік нематеріальних активів. Інформаційні джерела: 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 21, 24, 25.

6.3. Термінологічний словник Амортизація основних засобів — поступове систематичне списання вартості основних засобів в процесі їх корисного використання, пов’язане з їх фізичним і моральним зносом. Бібліотечні фонди — активи, до складу яких включають бібліотечні фонди виробничо-господарського призначення; художні бібліотечні фонди. Біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та / або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Вигоди від відновлення корисності основних засобів — величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу (у межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності) перевищує його балансову (залишкову) вартість. Втрати від зменшення корисності основних засобів — сума, на яку балансова (залишкова) вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування. Група нематеріальних активів — сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів. Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів. 208

Тема 6. Облік необоротних активів

Довгострокові біологічні активи — усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами. Інші малоцінні необоротні матеріальні активи — активи, до складу яких включають музейні експонати, експонати, інші предмети. Інші необоротні матеріальні активи — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання впродовж періоду, який більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Малоцінні необоротні матеріальні активи — активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи. Накопичена амортизація нематеріальних активів — сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання. Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Об’єкт основних засобів — закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього і конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Оренда — угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Основні засоби — матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та 209

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

наданні послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей та будуть використовуватися, як очікується, протягом терміну більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Предмети прокату — активи, до складу яких включають машини, устаткування, інструменти та інвентар, посуд, одяг, інші предмети прокату. Тимчасові (нетитульні) споруди — активи, до складу яких включають тимчасові споруди, інші тимчасові об’єкти.

210

Тема 7. Облік запасів

ТЕМА 7 ОБЛІК ЗАПАСІВ Методичні рекомендації При вивченні теми студент повинен отримати теоретичні знання та набути практичні навички щодо порядку документального оформлення, синтетичного та аналітичного обліку руху запасів з метою використання облікової інформації в прийнятті управлінських рішень. 7.1. Методичні поради до вивчення теми. Перелік питань 7.1.1. Поняття, класифікація та оцінка запасів. 7.1.2. Документування та облік руху виробничих запасів. 7.1.3. Порядок формування виробничої собівартості та облік готової продукції. 7.1.4. Документування та облік руху товарів. 7.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності. 7.1.1.Поняття, класифікація та оцінка запасів Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» запаси включаються до складу оборотних активів, тобто активів, які призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. При вивченні теми необхідно звернути увагу на критерії визнання запасів та їх класифікацію, які наведені на рис. 7.1. Важливою умовою обліку запасів є визначення їх оцінки при надходженні, вибутті та на дату балансу (рис. 7.2). Для відображення операцій з надходження запасів доцільним є вивчення складників первісної вартості запасів відповідно до П(С) БО 9 «Запаси» (рис. 7.3). Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із методів вибуття запасів, який вибирається підприємством самостійно (таблиця 7.1). 211

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Запаси Критерії визнання запасів активом: - існує імовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням; - вартість запасів може бути достовірно визначена

Класифікація для цілей бухгалтерського обліку: Власні запаси: - виробничі запаси: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, будівельні матеріали та інші матеріали, призначені для споживання в ході нормального операційного циклу; - незавершене виробництво; - готова продукція; - товари; - малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший від одного року; - молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукція сільськогосподарського і лісового господарства, якщо вони не оцінюються за чистою вартістю реалізації. Запаси, які не є власністю підприємства: - матеріали, прийняті для переробки; - матеріальні цінності на відповідальному зберіганні; - товари на комісії.

Рис. 7.1. Критерії визнання запасів активом та їх класифікація 212

Тема 7. Облік запасів

Оцінка запасів відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»

Оцінка при надходженні: - первісна вартість*; - виробнича собі вартість, яка визначається за П(С)БО 16 «Витрати»; - справедлива вартість; - балансова вартість * якщо на момент оприбуткування запасів неможливо визначити первісну вартість, запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуван-ням до первісної вар-тості

Оцінка при вибутті: - ідентифікована собівартість; - середньозважена собівартість; - собівартість перших за часом надходження (ФІФО); - нормативних затрат; - ціна продажу

Оцінка на дату балансу: - первісна вартість; - чиста вартість реалізації

Рис. 7.2. Оцінка запасів відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» 213

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Складники первісної вартості запасів

Придбаних за плату

Виготовлених власними силами Внесених до статутного капіталу

Безоплатно одержаних

Придбаних результатів у обміну на подібні активи Придбаних в результаті обміну на неподібні активи

Собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат: - суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; - транспортно – заготівельні витрати: затрати на заготівлю, оплата тарифів (фрахту) за вантажно – розвантажувальні роботи і транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування; - інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях Виробнича собівартість, яка визначається за П(С)БО 16 «Витрати»: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати Погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених при придбанні запасів відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» Справедлива вартість запасів з урахуванням витрат, передбачених при придбанні запасів відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» Балансова вартість переданих запасів. Якщо балансова вартість перевищує справедливу вартість, то первісною є їх справедлива вартість, різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або її еквівалентів, яка була передана (одержана) у процесі обміну

Рис. 7.3. Складники первісної вартості запасів 214

Тема 7. Облік запасів

Таблиця 7.1 Методи оцінки вибуття запасів Назва методу Характеристика методу вибуття запасів вибуття запасів Ідентифікована Для запасів, які відпускаються, та послуг, що викособівартість віднуються для спеціальних замовлень і проектів, також повідної одиниці для запасів, які не замінюють один одного запасів Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів Середньозважена собівартість Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватися діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції

ФІФО

Нормативні затрати

Оцінка базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів Оцінка полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості

215

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 7.1 Назва методу вибуття запасів Ціна продажу

Характеристика методу вибуття запасів Оцінка заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів = Продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів — Сума торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари = Продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів Середній відсоток торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки = Залишок торговельних націнок на початок звітного місяця + Торговельна націнка у продажній вартості одержаних =

у звітному місяці товарів Продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця + +Продажна (роздрібна) вартість одержаних у звітному місяці товарів

При вивченні методології обліку запасів необхідно запам’ятати, що запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Порядок визначення чистої вартості реалізації товарів наведено на рис. 7.4. Облік процесу постачання виробничого підприємства надає інформацію, перш за все, про виробничі запаси, які призначені для споживання в ході нормального операційного циклу. 216

Тема 7. Облік запасів

Операції з руху виробничих запасів оформляють первинними документами, перелік яких наведено в таблиці 7.2.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списується на витрати звітного періоду

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів

Рис. 7.4. Визначення чистої вартості реалізації запасів 217

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

7.1.2. Документування та облік руху виробничих запасів Таблиця 7.2 Документування операцій, пов’язаних з рухом виробничих запасів Назва та форма документа

1

2

3

4 5 6

7

8

218

Призначення документа

І. Документи з надходження та оприбуткування запасів Товарно-транскомбінований документ, що складається з трьох портна накладна самостійних розділів: відомості про вантаж, (ф. № 1-ТН) вантажно-розвантажувальні роботи, інша інформація Рахунок-фактура розрахунковий документ, що виписується по(ф. № 63) стачальником на ім’я покупця на кожну партію відвантажених запасів Видаткова наклад- документ є підставою для списання товарнона матеріальних цінностей, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем і для дозволу на вивезення із території підприємства постачальника. Доручення застосовується для одержання виробничих за(ф. № М-2) пасів від постачальника через довірену особу Акт закупівлі застосовується при закупівлі запасів підзвітнитоварно-матеріми особами підприємства альних цінностей Прибутковий ор- застосовується для обліку матеріалів, що наддер (ф. № М-4) ходять на підприємство від постачальників або з переробки Акт про прийман- документ складається у випадках розбіжностей ня матеріалів по кількості і якості виробничих запасів, що (ф. М-7) надійшли, із даними супровідних документів (поданих до оплати) і є підставою для подання претензій постачальнику й оприбуткування виробничих запасів, що надійшли. Застосовується також у разі приймання запасів, що надійшли без документів ІІ. Документи складського обліку запасів Картка складсько- застосовується для оперативного обліку руху го обліку матеріа- запасів по складу (коморі) лів (ф. № М-12)

Тема 7. Облік запасів

Продовження таблиці 7.2 9

10

11

12

13

14 15

16

17

Матеріальний яр- застосовується для характеристики матеріалів лик (ф. № М-16) кожного номенклатурного номера за місцем зберігання, служить для матеріальних цінностей паспортом Реєстр прийняття використовується для реєстрації прибуткових і — здачі докумен- видаткових документів, які здаються до бухгалтів (ф. № М-13) терії Відомість обліку використовується для контролю взаємозв’язку залишків матеріа- складського та бухгалтерського обліку лів на складі (ф. № М-14) Сигнальна довід- складається завскладом (комірником) у разі виявлення відхилень фактичного залишку виробка про відхиленничих запасів від встановлених норм ня фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу (ф. № М-18) Матеріальний звіт складається матеріально відповідальною осо(ф. № М-19) бою і передається в бухгалтерію; відображає рух запасів на складі за певний період ІІІ. Документи з вибуття запасів Лімітно-забірна для багаторазового відпуску одного номенклакартка (ф. № М-8) турного номера матеріалів на один місяць для чотириразового відпуску лімітованих маЛімітно-забірна теріалів, що зараховуються на один вид витрат картка (ф. № М-9) (замовлення) на один місяць Акт-вимога на за- для відпуску матеріалів, потреба в яких виниміну (додатковий кає періодично, заміни матеріалів, а також для відпуск) матеріа- додаткового (понадлімітного) відпуску матерілів (ф. № М-10) алів Накладна-вимога для відпуску матеріалів усередині підприємна відпуск (внут- ства, включаючи відпуск господарствам свого рішнє переміщен- підприємства, розташованим за межами його ня) матеріалів території (ф. № М-11)

Для узагальнення інформації про наявність та рух виробничих запасів призначено рахунок 20 «Виробничі запаси» (рис. 7.5). 219

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 20 «Виробничі запаси»

Призначення рахунка: для узагальнення ін формації про наявність та рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження запасів на підприємство, їх дооцінка

Витрачання запасів на виробництво (експлуатацію, будівництво) переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка

Субрахунки: 201 «Сировина й матеріали» 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» 203 «Паливо» 204 «Тара й тарні матеріали» 205 «Будівельні матеріали» 206 «Матеріали, передані в переробку» 207 «Запасні частини» 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» 209 «Інші матеріали»

Рис. 7.5. Призначення та побудова рахунка 20 «Виробничі запаси»

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» для накопичення транспортно-заготівельних витрат, які пов’язані з придбанням запасів, доцільно використовувати окремий субрахунок до відповідних рахунків запасів. Суму узагальнених транспортно-заготівельних витрат (за дебетом субрахунка транспортно-заготівельних витрат) щомісячно розподіляють між сумою залишку запасів на кі220

Тема 7. Облік запасів

Розподіл транспортно-заготівельних 1) Середній відсоток ТЗВ =

Сума ТЗВ на початок звітного місяця + Сума ТЗВ =

за звітний місяць Залишок запасів на початок місяця + +Вартість запасів, що надійшли за звітний місяць

2) Сума ТЗВ, які відносяться до запасів, що вибули за звітний місяць = Середній відсоток ТЗВ х Вартість запасів, що вибули за звітний місяць

Рис. 7.6. Розподіл транспортно-заготівельних витрат

нець місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць (ця сума відображається за кредитом субрахунка «Транспортно-заготівельні витрати» (рис. 7.6). 7.1.3. Порядок формування виробничої собівартості та облік готової продукції Первісною вартістю запасів, що виготовляються підприємством, визнається їхня виробнича собівартість. Виробнича собівартість — сукупність прямих виробничих витрат, пов’язаних з виробництвом продукції та частини загальновиробничих витрат по організації та управлінню виробництвом (рис. 7.7). Перелік змінних і постійних загальновиробничих витрат підприємство визначає самостійно, використовуючи складники цих витрат, які наведені в п.15 П(С)БО 16 «Витрати» (рис. 7.9). Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначено рахунок 23 «Виробництво» (рис. 7.9). 221

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Складники виробничої собівартості продукції

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці

Інші прямі витрати

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати

Вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються за справедливою вартістю супутньої продукції, що реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві Заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат Всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності

Рис. 7.7. Складники виробничої собівартості продукції відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» 222

Тема 7. Облік запасів

Загальновиробничі витрати Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо) Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо)

Рис. 7.8. Складники загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» 223

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 23 «Виробництво»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про витрати на виробництво (продукції, робіт, послуг)

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати, від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин

Вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції, вартість виконаних робіт і послуг, собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах виробів, робіт, послуг

Субрахунки для обліку витрат: промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції; підрядних геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт; підприємств транспорту та зв’язку на надання послуг; науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт; підприємств ресторанного господарства на випуск власної продукції; дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів; інших підприємств і організацій

Рис. 7.9. Призначення та побудова рахунка 23 «Виробництво» 224

Тема 7. Облік запасів

Планом рахунків бухгалтерського обліку для обліку загальновиробничих витрат призначено рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» (рис. 7.10). Продукція, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбачена доходом або іншими нормативно-правовими актами, відповідно до П(С)БО2 «Баланс, є готовою продукцією.

Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»

Призначення рахунка: для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Сума визнаних загальновироб

Щомісячне за відповідним розподілом списання витрат на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації»

ничих витрат

Субрахунки підприємство визначає самостійно, виходячи з потреб: видів виробництв, специфіки виробництва, особливостей формування виробничої собівартості продукції

Рис. 7.10. Призначення та побудова рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» 225

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для документального руху готової продукції використовують первинні документи, перелік яких наведено на рис. 7.11.

Документальне оформлення руху готової продукції

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад

Складський облік готової продукції

Відвантаження продукції покупцям

- прибутковий ордер (ф. № М-4) - накладна – вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11)

- картка складського обліку (ф. № М-12); - матеріальний звіт;

- видаткова накладна; - накладна – вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11)

У бухгалтерії: - нагромаджувальна відомість випуску готової продукції; - нагромаджувальна відомість відвантаженої продукції

Рис. 7.11. Документальне оформлення руху готової продукції 226

Тема 7. Облік запасів

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції призначено рахунок 26» Готова продукція» (рис. 7.12). Рахунок 26 «Готова продукція»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю

Вибуття виготовленої продукції внаслідок продажу або використання для власних потреб

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції, найменуваннями й сортами, місцями зберігання та матеріально відповідальними особами

Регістри аналітичного обліку

Журнал 5 (розділ ІІІ), журнал 5а (розділ ІІІ) при журнальній формі обліку

Відомість 2-м при спрощеній формі обліку

Журнал К-8 та книга К-27 при книжножурнальній формі обліку

Рис. 7.12. Призначення рахунка 26 «Готова продукція» та побудова аналітичного обліку в бухгалтерії 227

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

7.1.4. Документування та облік руху товарів На підприємствах торгівлі та ресторанного господарства до складу оборотних активів включаються товари. Поняття та оцінка товарів, відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» і П(С)БО 9 «Запаси», наведені на рис. 7.13.

Товари – матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу

Облік товарів може здійснюватися за: купівельними цінами (ціни придбання); цінами реалізації

Первісна вартість товарів визначається відповідно до п.п. 9–15 П(С)БО 9 «Запаси»

Оцінка вибуття товарів здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); ціни продажу

Товари на дату балансу відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю; чистою вартістю реалізації

Рис. 7.13. Поняття та оцінка товарів 228

Тема 7. Облік запасів

Для документального оформлення руху товарних запасів використовують документи, перелік яких доцільно вивчити за допомогою рис. 7.14.

Документальне оформлення руху товарів

Надходження товарів: - товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН); - рахунок–фактура (ф. № 63); - доручення (ф. № М-2); - закупівельний акт; - акт приймання; - комерційний акт; - прибутковий ордер (ф. № М-4); - прибуткова накладна; - свідоцтво про визнання відповідності; - декларація про відповідність; - податкова накладна

Продаж товарів: за безготівковий розрахунок: - товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН); - рахунок–фактура (ф. № 63); - доручення (ф. № М-2); - податкова накладна; за готівковий розрахунок: - фіскальний касовий чек на товари (послуги) (ф. № ФКЧ-1); - розрахункова квитанція (ф. № РК-1); - спрощена розрахункова квитанція (ф. № РК-2); - «Х - звіт»; - «Z - звіт»

Інше вибуття: - видаткова накладна; - накладна–вимога на внутрішнє (переміщення) матеріалів (ф. № М-11); - опис – акт уцінки товарів, що залежалися та надлишкових товарно-матеріальних цінностей; - акт на псування;

Товарні звіти Звітність матеріально відповідальних осіб

Рис. 7.14. Документальне оформлення руху та наявності товарів 229

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 28 «Товари» Призначення рахунка: для обліку та узагальнення інформації про рух товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу Шифр та назва субрахунка

Призначення

281 «Товари Для обліку наявності та руху товарів, що знаходяться на складі» на оптових та розподільних базах, складах підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, овочесховищах, морозильниках, за первісною вартістю або за ціною реалізації 282 «Товари Для обліку товарів, що знаходяться на підприємствах в торгівлі» роздрібної торгівлі (у магазинах, лотках, кіосках, буфетах підприємств ресторанного господарства), за первісною вартістю або за ціною реалізації Для обліку товарів, переданих на комісію за 283 «Товари договорами комісії та іншими цивільно-правовими на комісії» договорами, які не передбачають переходу права власності на ці товарі до оплати його вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів та підприємствами (особами) — комісіонерами 284 «Тара під Для обліку наявності та руху тари під товарами й товарами» порожньої тари 285 Для обліку товарів за цінами реалізації, де відо«Торговель- бражається торговельна націнка (різниця між куна націнка» півельною та продажною (роздрібною) вартістю) на товари, торговельними, постачальницькими, збутовими підприємствами

За дебетом За кредитом субрахунків субрахунків

За дебетом субрахунка

За кредитом субрахунка

Надходження товарів

Надходження тари

Вибуття тари

Вибуття (реалізації) товарів

За дебетом субрахунка

За кредитом субрахунка

Зменшення Збільшення (списання) суми торговельних торговельнацінок них націнок

Рис. 7.15. Призначення та побудова рахунка 28 «Товари» 230

Тема 7. Облік запасів

Дані товарних звітів і первинних документів є підставою для відображення руху товарних запасів в обліку. Для узагальнення інформації про наявність та рух товарних запасів призначено рахунок 28 «Товари», побудову якого наведено на рис. 7.15. 7.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності Користувачами даних обліку запасів необхідні знання щодо розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності (таблиця 7.3). Таблиця 7.3 Розкриття інформації за рахунками 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція», 28 «Товари» у фінансовій звітності Код та назва рахунка 20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Форма фінансової звітності Назва форми Баланс Звіт про фінансові результати Примітки до річної фінансової звітності

Назва рядка

Код рядка

Виробничі запаси Матеріальні затрати Інші операційні витрати

100 230 270

Сировина і матеріали Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби Паливо Тара і тарні матеріали Будівельні матеріали Запасні частини Матеріали сільськогосподарського призначення Виробничі запаси Матеріальні затрати Інші операційні витрати

800 810

Баланс Звіт про фінансові результати Примітки Малоцінні та швидкознодо річної шувані предмети фінансової звітності

820 830 840 850 870 100 230 270 880

231

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 7.3 Форма фінансової звітності Код та назва Назва форми Назва рядка Код рядка рахунку Баланс Готова продукція 130 26 «Готова Готова продукція 900 продукція» Примітки до річної фінансової звітності 28 «Товари» Баланс Товари 140 (відображається згорнуте сальдо рахунка 28 «Товари»)

Примітки до річної фінансової звітності

Товари

910

Вивчення теми повинно забезпечити студентів знаннями, які необхідні для отримання інформації про склад запасів, як складника оборотних активів на початок і кінець звітного періоду не тільки для аналізу змін у складі і структурі запасів, але і для аналізу джерел їх формування з метою оцінки їх впливу на фінансовий стан підприємства. Дані фінансового обліку використовують також для аналізу забезпеченості запасами основної діяльності та показників ефективності використання запасів. 7.2. План практичного заняття Тема практичного заняття 8. Облік товарних запасів Питання для вивчення та обговорення 1. Поняття запасів. 2. Критерії визнання запасів. 3. Класифікація запасів. 4. Які види оцінок запасів використовуються згідно з П(С)БО 9 «Запаси»? 5. Який порядок документального оформлення надходження товарів і тари на підприємствах торгівлі? 6. Яка характеристика рахунка 28 «Товари»? 232

Тема 7. Облік запасів

7. Який порядок документального оформлення вибуття товарів і тари на підприємствах торгівлі? 8. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображається вибуття товарів і тари на підприємствах торгівлі? 9. Який порядок відображення в обліку переоцінки товарів і порядок відображення в обліку? 10. Яка організація обліку товарів і тари в місцях їх зберігання? 11. Яке значення звітності матеріально відповідальних осіб? 12. Який порядок складання звітів матеріально відповідальних осіб? 13. Який порядок перевірки та бухгалтерської обробки звітів матеріально відповідальних осіб? 14. Яка організація аналітичного обліку товарів і тари в бухгалтерії підприємств торгівлі? Навчальний матеріал Завдання 2 1. Відкрити регістр аналітичного обліку по рахунку 28 «Товари». 2. Скласти первинні документи за операцією 1. 3. Скласти товарно-грошовий звіт № 22 за березень п.р. 4. Виконуючи функції бухгалтера, прийняти, здійснити перевірку та бухгалтерське опрацювання товарно-грошового звіту № 22. 5. Скласти розрахунок торговельних націнок на залишок товарів і на реалізовані за березень п.р. Умова завдання Залишки товарів подані в таблиці 1; облік товарних запасів ведуть за продажними цінами; оцінку їх вибуття здійснюють за методом ціни продажу. Залишки тари наведено у таблиці 7.4. Таблиця 7.4 Залишки тари в магазині ТОВ «Верес» станом на 1.03.п.р. Назва тари 1. Ящики дерев’яні 2. Ящики картонні 3. Мішки з-під цукру 4. Інша тара (умовно) Разом тари

Кількість, шт. 125 50 150 -

Ціна, грн 5,65 1,25 2,50 -

Сума, грн ? ? ? 1829.25 2973

Норматив залишку товарів — 30000 грн 233

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Операція 1 1.03.п.р. в магазин надійшли товари від Полтавської кондитерської фабрики. Реквізити постачальника: м.Полтава, вул.Панянка,34; ідентифікаційний номер — 45864556, поточний рахунок — 260056984312 у КБ «Полтава-банк», МФО — 341382. Податкова накладна №201 (відсутні реквізити вказати самостійно). У видатковій накладній № 748 від 1.03.п.р. вказано: № Найменування товару з/п 1 Цукерки «Червоний мак» 2 Цукерки «Пташка» 3 Печиво «Горіхове» Разом ПДВ 1 Ящики картонні Сума до розрахунку

Од. виміру кг кг кг

Ціна без ПДВ, грн 9,60 7,50 4,85

Кількість 100 200 120

шт.

1,25

21

Сума, грн ? ? ? ? ? ? ?

Товари оприбутковані з торговельною націнкою 25%. Операція 2 Товар доставлено автомашиною ГАЗ-53 № 569-53 СК під відповідальністю представника постачальника (експедитора Савченко Н.Р.) на підставі договору-замовлення № 459 від 25.02.п.р. 1.03.п.р. здано виторг в банк у сумі — 1680 грн (квитанція 102). Домашнє завдання 1. Здійснити відповідні записи до регістру аналітичного обліку за рахунком 28 «Товари» та підрахувати підсумки в регістрі аналітичного обліку за березень п.р. 2. Здійснити записи до Головної книги за березень п.р. Матеріальне забезпечення: 1. Видаткова накладна — 1 прим.; 2. Податкова накладна — 1 прим.; 3. Супровідна відомість — 1 прим.; 4. Товарно-грошовий звіт — 1 прим.; 5. Розрахунок торговельних націнок на реалізовані та залишок товарів на підприємства роздрібної торгівлі — 1 прим.; 6. Журнал № 5 — 1 прим. 234

Тема 7. Облік запасів

Питання для самостійного вивчення: 1. Поняття малоцінних та швидкозношуваних предметів. 2. Документування руху малоцінних та швидкозношуваних предметів. 3. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів. 4. Особливості обліку товарів і тари на підприємствах оптової торгівлі. 5. Особливості обліку продуктів, товарів і тари на підприємствах ресторанного господарства. 6. Використання облікової інформації про запаси для управління. Завдання 3 (для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції наведені в таблиці 7.5. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 7.5. 3. Розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити, де в балансі відображаються залишки за рахунками і що вони означають. 4. Визначити вплив господарських операцій на стан майна підприємства. Таблиця 7.5 Бухгалтерські проводки з обліку запасів № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Дебет 281 641 284 22 641 22 22 22 22 92 93 947 072 361 702 902

Кредит 631 631 631 372 372 41 48 719 745 22 22 281 702 641 281

Сума, грн 1200 ? 780 250 ? 300 4000 100 500 150 340 1240 ? 180 30 120 235

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 7.5 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18.

282 282 282 281 281 946 99

20 281 41 719 745 281 281

1000 2500 1500 75 1600 170 5000

Завдання 4 (для індивідуальної роботи) Заповнити реєстраційний журнал та визначити кореспонденцію рахунків за господарськими операціями на підприємстві харчування (табл. 7.6). Визначити вплив господарських операцій на стан майна підприємства. Таблиця 7.6 Господарські операції № Зміст операції з/п 1. По рахунку-фактурі № 14173 від Полтавської кондитерської фабрики надійшли товари за купівельною вартістю Крім того, ПДВ Тара 2. 3. 4. 5. 6.

236

Торговельна націнка 55% За видатковою накладною № 543 з комори на кухню відпущені товари за кінцевою продажною ціною на суму З поточного рахунка в банку перераховано постачальнику (Полтавській кондитерській фабриці) за отримані товари (див. операцію 1) Реалізована продукція власного виробництва на суму Виторг здано на поточний рахунок в касу банку По забірним листкам № 56-60 відпущені з комори на кухню продукти за кінцевими продажними цінами За видатковою накладною здана тара тарозбиральній організації за обліковими цінами Тара прийнята за приймальними цінами на суму Втрати, відповідно прийнятого рішення по тарі, списані за рахунок підприємства

Сума, грн 3450 ? 200 ? 280

Тема 7. Облік запасів

Продовження таблиці 7.6 № Зміст операції Сума, з/п грн 7. Від ЗАТ «Полтава-холод» надійшли продукти за вільними відпускними цінами без ПДВ 3546 ПДВ ? тара 138 Торговельна націнка 45% ? 8. За видатковими накладними з комори в буфет відпущені товари 2456 тара 137 9. Здійснено розрахунок з ЗАТ «Полтава-холод» за поставлені продукти (див. операцію 7) ? 10. За розпорядженням керівника підприємства харчування була проведена інвентаризація в буфеті. За результатами інвентаризації встановлено: лишки тари 43 нестачу продуктів за обліковими цінами 143 Прийнято рішення: лишки тари оприбуткувати, а нестачу продуктів стягнути з матеріально відповідальної особи 286 ? Середній розмір націнки підприємства харчування — 45%

Теми рефератів 1. Облік виробничих запасів. 2. Облік готової продукції. 3. Облік руху товарних запасів. 4. Порядок проведення та облік переоцінки товарів. 5. Облік повернення товарів і тари. 6. Порядок проведення інвентаризації, її значення та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку. Інформаційні джерела: 3, 4, 5, 6, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 23, 26, 27.

237

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

7.3. Термінологічний словник Виробничі запаси — активи, які призначені для подальшої переробки на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Витрати на продукцію — прямі та загальновиробничі витрати, які формують виробничу собівартість продукції. Запаси — активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції; виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Змінні витрати — витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням випуску продукції та зменшується з його зниженням: витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо та енергію, оплату праці виробничого персоналу. Непрямі витрати — витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. Об’єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Постійні витрати — витрати, абсолютна величина яких істотно не змінюється у зв’язку зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції: витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробництва, забезпеченням господарських потреб. Подібні активи — активи, які мають однакове призначення (виконують подібну функцію в такому ж виді діяльності) і мають справедливу вартість. Прямі витрати — витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом.

238

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

ТЕМА 8 ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ Методичні рекомендації При вивченні теми студент повинен набути теоретичні знання та практичні навички з документального оформлення, синтетичного та аналітичного обліку касових операцій, операцій на рахунках в банку, поточної дебіторської заборгованості з метою використання облікової інформації для прийняття управлінських рішень. 8.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 8.1.1. Документування та облік касових операцій. 8.1.2. Документування та облік коштів на рахунках в банках та інших грошових коштів. 8.1.3. Класифікація та оцінка поточної дебіторської заборгованості. 8.1.4. Облік поточної дебіторської заборгованості. 8.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності. 8.1.1. Документування та облік касових операцій Відповідно до Положення про ведення в Україні, каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. При вивченні теми необхідно з’ясувати загальні положення проведення касових операцій: • Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків підприємствами, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки). • Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, уста239

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника Виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень — словами, копійок — цифрами) За наявності в підприємства кількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей. Касири в кінці робочого дня зобов’язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру під підпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей

Рис. 8.1. Документальне оформлення руху грошових коштів у касі 240

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

новлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо. • Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством, вважається понадлімітною. Порядок ведення касової книги (ф. № КО-4) Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи) Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або здачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не проводитися Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписом касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги – «Вкладні аркуші касової книга», залишаються в касовій книзі. Другі примірник, що є відривною частиною аркуша касової книга – «Звіт касира», є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однаковий номер Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книга (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником

Рис. 8.2. Порядок ведення касової книги 241

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

При вивченні теми доцільно зрозуміти порядок документального оформлення руху грошових коштів в касі, який наведено на рис. 8.1. Усі надходження і видачу готівки відображають у касовій книзі. Порядок ведення касової книги доцільно вивчити за допомогою рис. 8.2. 8.1.2. Документування та облік коштів на рахунках у банках та інших грошових коштів Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства призначено рахунок 30 «Каса» (рис. 8.3). Рахунок 30 «Каса»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження Виплата грошових грошових коштів коштів із каси у касу підприємства підприємства

Субрахунки: 301 «Каса в національній валюті»; 302 «Каса в іноземній валюті»; На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квітів, оплата послуг зв’язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки: «Операційна каса в національній валюті» «Операційна каса в іноземній валюті»

Рис. 8.3. Призначення та побудова рахунка 30 «Каса» 242

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Підприємства всіх форм власності для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касових операцій відкривають рахунки в банках відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання Суб’єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будьяких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами

Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам Інструкції. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України

Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб’єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунка і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб’єкта господарювання. Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка суб’єкта господарювання забороняється. Нараховані проценти за депозитами суб’єктів господарювання відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на Поповнення депозиту. За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника – суб’єкта господарювання, крім вкладів, внесених юридичною особою на інших умовах повернення, що встановлені договором банківського вкладу

Рис. 8.4. Основні умови відкриття рахунків та використання коштів за рахунками в банках 243

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

та закриття рахунків у національній та іноземній валютах. Основні умови відкриття рахунків та використання коштів на рахунках в банках, які студенти повинні вивчити, наведені на рис. 8.4. Підприємства для здійснення розрахунків з іншими суб’єктами господарювання самостійно вибирають платіжні інструменти, відповідно до укладених договорів (рис. 8.5). Види платіжних інструментів для здійснення розрахункових операцій

Платіжне доручення

Розрахунковий документ, що містить письмове Доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача

Платіжна вимога – доручення

Розрахунковий документ, який складається з двох частин: — верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; — нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача

Платіжна вимога

Розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача

Розрахун ковий чек

Розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів

Акредитив

Договір, який зобов’язує банк, що відкрив цей акредитив, за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені оплатити документи, що підтверджують відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) і зазначені в договорі на відкриття акредитива або доручає іншому (виконуючому) банку провести цей платіж

Рис. 8.5. Види платіжних інструментів 244

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Договором банківського рахунка обов’язково передбачається надання клієнтам — юридичним особам виписок банку. Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів, що знаходяться на рахунку в банку, призначено рахунок 31 «Рахунки в банках» (рис. 8.6). Рахунок 31 «Рахунки в банках»

Призначення рахунка: для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунку у банку, які можуть бути використані для поточних операцій

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження Виплата грошових коштів грошових коштів на рахунок з рахунка в банку підприємства

Субрахунки: 311 «Поточні рахунки в національній валюті»: 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

Призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті

Рис. 8.6. Призначення та побудова рахунка 31 «Рахунки в банках» 245

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

При вивченні теми доцільно приділити увагу обліку інших грошових коштів, класифікація яких наведена на рис. 8.7. Для узагальнення інформації про наявність та рух інших грошових коштів призначено рахунок 33 «Інші грошові кошти» (рис. 8.8).

Інші грошові кошти

Грошові кошти в дорозі

Грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства

Документальне оформлення: - супровідна відомість (при здачі виручки інкасатору); - квитанція при прийманні грошової суми (при здачі виручки відділенню зв’язку)

Грошові документи (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі

Поштові марки Сплачені проїзні документи Сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку

Документальне оформлення: - прибуткові касові ордери; - видаткові касові ордери; - накладні. Касир в установлені строки складає Звіт про рух грошових документів

Рис. 8.7. Класифікація та документальне оформлення інших грошових коштів 246

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Рахунок 33 «Інші грошові кошти»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів, які знаходяться у касі підприємства та про рух коштів у дорозі

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Надходження грошових документів у касу підприємства та коштів у дорозі

Вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки

Субрахунки: 331 «Грошові документи в національній валюті»; 332 «Грошові документи в іноземній валюті»; 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»; 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»

Аналітичний облік за рахунком 33 «Інші грошові кошти» ведеться за субрахунками, за видами грошових документів та грошових коштів у дорозі

Регістри аналітичного обліку

Журнал 1 та відомість 1.3 при журнальній формі обліку

Відомість 1-м (розділ І) при спрощеній формі обліку

Книга К-13 при книжножурнальній формі обліку

Рис. 8.8. Призначення рахунка 33 «Інші грошові кошти» та побудова аналітичного обліку 247

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

8.1.3. Класифікація та оцінка поточної дебіторської заборгованості Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» поточна дебіторська заборгованість включається до складу оборотних активів. При вивченні теми, перш за все, необхідно з’ясувати ознаки класифікації поточної дебіторської заборгованості та її види (рис. 8.9). Види поточної дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість за товари, (роботи, послуги)

не забезпечена векселем забезпечена векселем

з бюджетом за виданими авансами Дебіторська заборгованість за розрахунками

надані позики з нарахованих доходів із внутрішніх розрахунків

заборгованість підзвітних осіб заборгованість за претензіями Інша поточна дебіторська заборгованість

заборгованість з нанесених збитків

відшкодування

заборгованість за позиками членів кредитних спілок інша заборгованість

Рис. 8.9. Види поточної дебіторської заборгованості 248

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Важливою умовою обліку поточної дебіторської заборгованості є визначення її оцінки (рис. 8.10). Оцінка поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги У момент виникнення: – поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) та оцінюється за первісною вартістю

У разі відстрочення платежу за продукцію (товари, роботи, послуги) з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги). Така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності умов: — покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); — підприємство не здійнює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); — сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; — є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені

Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби. Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дисконтованою сумою несуттєва (менше 5% номінальної суми)

На дату балансу – за чистою реалізаційною вартістю

Для визначення чистої реалізаційно ї вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів

Рис. 8.10. Оцінка поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) 249

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

8.1.4. Облік поточної дебіторської заборгованості Для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями призначено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (рис. 8.11). Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію (товари, виконані роботи та надані послуги), крім заборгованості, яка забезпечена векселем

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Продажна вартість Сума платежів, які реалізованої продукції, надійшли на (товарів, виконаних рахунки робіт, наданих послуг) підприємства в яка включає податок на банківських додану вартість, акцизи установах, в касу та інші податки, збори та інші види розрахунків (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи

Субрахунки: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»; 363 «Розрахунки з учасниками ФСП»

Рис. 8.11. Призначення та побудова рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 250

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Аналітичний облік за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться за субрахунками, за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, за термінами виникнення та погашення заборгованості За результатами різних видів діяльності на підприємствах виникають розрахунки з різними дебіторами (рис. 8.12). Інша поточна дебіторська заборгованість

За виданими авансами – сума авансів, наданих іншим підприємствам в рахунок виконання договірного зобов’язання За розрахунками з підзвітними особами – заборгованість працівників, які одержали гроші (аванс) у підзвіт для проведення операційно – господарських витрат, а також на службові відрядження

За нарахованими доходами – заборгованість за належними до отримання підприємством доходів (відсотки, дивіденди, роялті тощо)

За претензіями – заборгованість за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками За відшкодуванням завданих збитків – заборгованість виявлених винуватців за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів За розрахунками за позиками членам кредитних спілок – заборгованість членів кредитних спілок за позиками, наданими кредитними спілками За розрахунками з іншими дебіторами – заборгованість за операціями, пов’язаними зі здійсненнями спільної діяльності (без створення юридичної особи), за усіма видами розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), за іншими розрахунками

Рис. 8.12. Склад іншої поточної дебіторської заборгованості 251

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для обліку розрахунків з різними дебіторами призначено рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (рис. 8.13).

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

Призначення рахунка: для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та іншими операціями

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Виникнення (збільшення) поточної дебіторської заборгованості

Погашення та списання дебіторської заборгованості

Субрахунки: 371 «Розрахунки за виданими авансами»; 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»; 374 «Розрахунки за претензіями»; 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»; 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Рис. 8.13. Призначення та побудова рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 252

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Побудову аналітичного обліку за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» наведено на рис. 8.14. Необхідно пам’ятати, що при наявності безнадійної дебіторської заборгованості повинні створювати резерв сумнівних боргів (рис. 8.15). Узагальнення інформації за рахунками для обліку поточної дебіторської заборгованості наведено в таблиці 8.1.

Аналітичний облік за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення

Регістри аналітичного обліку

Журнал 3 та відомість 3.2. при журнальній формі обліку

Відомість 3-м (розділ І) при спрощеній формі обліку

Книга № К-10 за субрахунком 372, книга № К-17 за субрахунками 371, 373, 374, 375 (крім дрібних нестач, псування цінностей), 376, 377; книга № К-19 за субрахунком 375 (дрібні нестачі, псування цінностей) при книжно-журнальній формі обліку

Рис. 8.14. Побудова аналітичного обліку за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» в бухгалтерії 253

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Величина сумнівних боргів визначається виходячи з: платоспроможності окремих дебіторів; питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати; класифікації дебіторської заборгованості Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у складі інших операційних витрат

Рис. 8.15. Порядок визначення резерву сумнівних боргів 254

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

8.1.5. Узагальнення інформації у фінансовій звітності Таблиця 8.1 Узагальнення інформації за рахунками 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів» у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

38 «Резерв сумнівних боргів»

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - первісна вартість Примітки до Дебіторська заборговарічної фінансо- ність за товари, роботи, вої звітності послуги Баланс Дебіторська заборгованість за розрахунками: - за виданими авансами - за нарахованими доходами - інша поточна дебіторська заборгованість Примітки до Інша поточна дебіторсьрічної фінансо- ка заборгованість вої звітності Списано у звітному році безнадійної дебіторської заборгованості Баланс Резерв сумнівних боргів Примітки до Списано у звітному році річної фінансо- безнадійної дебіторської вої звітності заборгованості

Код рядка

Баланс

161 940

180 190 210 950

951 162

951

Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості надає користувачам інформацію про її види та строки погашення заборгованості для визначення складу і структури заборгованості та її зміни в динаміці, встановлення реальності та ймовірності погашення заборгованості, визначення показників оборотності заборгованості, та її впливу на фінансовий стан з метою розробки заходів щодо оптимізації її величини. 255

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

8.2. План практичного заняття Тема практичного заняття 9 «Облік грошових коштів» Питання для вивчення та обговорення 1. Який порядок ведення касових операцій? 2. Який порядок документального оформлення касових операцій? 3. Яка характеристика рахунка 30 «Каса»? 4. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображається рух грошових коштів у касі? 5. Яка організація аналітичного обліку за рахунком 30 «Каса»? 6. Який порядок відкриття рахунків у банках в національній та іноземних валютах? 7. Яка характеристика рахунка 31 «Рахунки в банках»? 8. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються операції на рахунках в національній валюті? 9. Який порядок ведення аналітичного обліку на рахунках в банках в бухгалтерії? 10. Яка характеристика рахунка 33 «Інші кошти»? Завдання 3 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 30 «Каса» (табл. 1). 2. Скласти первинні документи за операціями 1 та 3. 3. Скласти звіт касира за березень п.р. (умовно). 4. Виконуючи функції бухгалтера, прийняти, здійснити перевірку та бухгалтерське опрацювання звіту касира за березень п.р. Умова завдання Операція 1. 1.03.п.р.за прибутковим касовим ордером № 51 одержано виручку в сумі 1680 грн. Операція 2. Одержано в касу з поточного рахунка в банку для виплати підзвітним особам на відрядження — 500 грн (прибутковий касовий ордер № 52 від 1.03.п.р.). Операція 3. Видано із каси під звіт керівнику на відрядження 500 грн (видатковий касовий ордер № 66 від 1.03.п.р.). Операція 4. 4.03.п.р. отримано по чеку № 126895 для виплати заробітної плати з поточного рахунка 2600 грн (прибутковий касовий ордер № 53). 256

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Операція 5. 4.03.п.р. Виплачено заробітну плату працівникам ТОВ «Антарес» згідно з платіжною відомістю № 5 за лютий місяць 2600 грн (видатковий касовий ордер № 67). Операція 6. 6.03.п.р. надійшов в касу від Лук’янчука О.П. залишок невикористаних підзвітних сум — 54 грн (прибутковий касовий ордер № 80). Операція 7. 5.03-30.03 п.р. за прибутковими касовими ордерами №55-79 одержано виручку в сумі 22500 грн. Операція 8. 30.03.п.р. внесено Лук’янчуком О.П. і Федоренко О.П. в касу в погашення заборгованості по внесках до статутного капіталу — 3600 грн (прибутковий касовий ордер № 80). Операція 9. 1.10-31.03.п.р. здано на поточний рахунок в банк згідно з квитанцією 102-127 — 26909 грн (видаткові касові ордери № 70-95). Завдання 4 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті»(таблиця1). 2. Виписати платіжне доручення за операцією № 6. 3. Здійснити запис в регістр аналітичного обліку за випискою банку з поточного рахунка за березень п.р. 4. Здійснити записи до головної книги за рахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Умова завдання: Операція 1. 1.03.п.р. зараховано на поточний рахунок виторг магазину зданий 28.02.п.р. — 980 грн (супровідна відомість № 103). Операція 2 1.03.п.р. видано з поточного рахунка за чеком з чекової книжки готівкові кошти на відрядження в сумі 500 грн. Операція 3. 2.03.п.р. зараховано на поточний рахунок виторг магазину в сумі 1680 грн (супровідна відомість № 104). Операція 4. 4.03.п.р. перераховано з поточного рахунка нарахування на заробітну плату: до пенсійного фонду — 1057 грн; на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності — 71 грн; збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — 53 грн, збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — 28 грн (платіжні доручення № 215, 216, 217, 218). 257

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Операція 5. 4.03.п.р. перераховано з поточного рахунка в погашення заборгованості перед бюджетом (податок з доходів фізичних осіб) — 450,69 грн (платіжне доручення № 219). Операція 6. 4.03.п.р. видано з поточного рахунка готівку (чек № 126895) — 2600 грн. Операція 7. 6.03.п.р. перераховано АТ «Соняшник» 1887 грн за поставлені товарно-матеріальні цінності по товарно-транспортній накладній № 12099 (платіжне доручення № 221). Операція 8. 10.03.п.р. перераховано різним постачальникам за поставлені товари в лютому п.р. 10700 грн (платіжні доручення №№ 222, 223, 224). Операція 9. 19.03.п.р. перераховано з поточного рахунка в погашення заборгованості перед бюджетом за податком на додану вартість 1522 грн (платіжне доручення № 226). Операція 10. 20.03-23.03.п.р. перераховано з поточного рахунка за поставлені товари Полтавській кондитерській фабриці — 2500 грн (платіжне доручення № 227). Операція 11. 2.03-31.03 п.р. зараховано на поточний рахунок виторг ТОВ «Антарес» в сумі 22500 грн (супровідні відомості №№ 108-129). Операція 12. 31.03 п.р. на поточний рахунок здано з каси ТОВ «Антарес» — ? грн (квитанції №№ 102-127). Завдання 5 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами». 2. Скласти звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, здійснити приймання, перевірку, бухгалтерське опрацювання та здійснити відповідні записи в регістр аналітичного обліку. 3. Здійснити записи до головної книги за березень п.р. за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Умова завдання Операція 1 Видатковим касовим ордером № 66 видано підзвіт на відрядження керівнику ТОВ «Антарес» Лук’янчуку О.П. для здійснення маркетингової роботи 500 грн. На основі розпорядження № 65 виїхав у відрядження до м. Києва з м. Полтави 2.03.п.р. У м. Київ прибув 3.03.п.р. 258

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

4.03.п.р. виїхав з м. Києва та прибув до м Полтави 5.03.п.р. Скласти звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт на основі таких даних: — проїзд з Полтави до Києва — 60 грн; — проїзд з Києва до Полтави — 60 грн; — добові –?; — рахунок готелю — 200 грн. 6.03.п.р. повернено в касу невикористані підзвітні суми (прибутковий касовий ордер № 36). Домашнє завдання Здійснити записи в регістр аналітичного обліку та підрахувати загальні підсумки. Здійснити записи до головної книги за рахунком 30 «Каса» за березень п.р. Матеріальне забезпечення Прибутковий касовий ордер — 1 прим. Видатковий касовий ордер — 1 прим. Платіжне доручення — 1 прим. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт — 1 прим. Касова книга — 2 прим. Журнал 1 — 1 прим. Журнал 3 — 1 прим. Питання для самостійного вивчення 1. Облік на поточних рахунках в іноземній валюті. 2. Облік на інших рахунках в банку. 3. Облік грошових документів. 4. Облік короткострокових векселів одержаних. 5. Документування операцій з обліку розрахунків з різними дебіторами. 6. Облік розрахунків з різними дебіторами. 7. Використання облікової інформації про розрахунки та інші активи для управління. 8. Яка характеристика рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами»? 259

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

9. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються розрахунки з різними дебіторами? 10. Яка організація аналітичного обліку за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами»? Завдання 5 (для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 8.2. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 8.2. 3. На підставі бухгалтерських проводок визначити економічний зміст господарських операцій підприємства роздрібної торгівлі (див. таблицю 6). 4. Визначити вплив господарських операцій на стан майна підприємства, вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? Таблиця 8.2 Бухгалтерські проводки з обліку коштів, розрахунків та інших активів № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 260

Дебет 311 312 601 374 641 141 311 311 22 641 631 313 311 311 311 311 951 301 301

Кредит 48 334 311 631 311 311 377 712 631 631 621 311 313 641 501 731 311 311 372

Сума, грн 1000,00 520,00 1350,00 200,00 410,00 100,00 270,00 115,00 810,00 ? 1915,00 1915,00 20,00 83,00 10200,00 90,00 280,00 1010,00 10,00

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

Продовження таблиці 8.2 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41 42.

301 311 376 41 671 947 311 333 621 503 632 92 661 372 661 92 341 631 351 361 38 371 373 944

719 731 301 301 301 301 55 301 311 311 312 372 372 331 331 331 361 341 311 703 361 311 732 38

15,00 500,00 600 120 300,00 600,00 10000,00 1200,00 200,00 1512,00 35,00 100,00 12,00 200,00 500,00 100,00 3000,00 5000,00 10000,00 3200,00 2800,00 3600,00 1500,00 200,00

Завдання 6 (індивідуальна робота) 1. Здійснити записи в реєстраційний журнал та визначити кореспонденцію рахунків. Умова завдання 1. З поточного рахунка СП «Венус» перераховані грошові кошти на купівлю валюти (долари США на УМВБ) для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором — 5998 грн. На валютний рахунок надійшло 1000 доларів США. Курс купівлі дорівнював 5,665 грн за 1 долар. На дату купівлі курс НБУ склав 5,43 грн за 1 долар США. Біржовий збір склав 1% від придбаної валюти. 261

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

2. Від постачальника надійшли товари на СП «Венус» на суму 2000 грн за купівельними цінами без ПДВ. При прийманні товару було виявлено нестачу товарів на суму 100 грн. 3. У результаті інвентаризації товарів і тари на складі СП «Венус» було виявлено нестачу товарів на суму 30 грн (за купівельними цінами). Прийнято рішення: нестача товарів списується за рахунок матеріально відповідальної особи. Розмір збитків, віднесених за рахунок матеріально відповідальної особи згідно з чинним законодавством. 4. Виявлено псування товарів в магазині СП «Венус» на суму 65 грн (за обліковими цінами). Середній розмір торговельної націнки — 35%. Винна особа не була встановлена, внаслідок чого прийнято рішення списати вартість зіпсованих товарів за рахунок підприємства. 5. Від постачальника надійшли малоцінні предмети на СП «Венус» на суму 1000 грн за купівельними цінами з ПДВ. При прийманні матеріалів встановлено нестачу з вини постачальника на суму 50 грн (за купівельними цінами з ПДВ). Постачальник претензію щодо нестачі малоцінних предметів задовольнив, компенсувавши грошовими коштами вартість предметів на суму 50 грн. Теми рефератів 1. Облік грошових коштів у касі. 2. Облік грошових коштів на рахунках у банку. 3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками. 4. Облік розрахунків з різними дебіторами. 5. Облік операцій з векселями. 6. Облік резерву сумнівних боргів. 7. Роль бухгалтерського обліку в додержанні розрахункової дисципліни на підприємстві. Інформаційні джерела: 3, 4, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 21, 23, 25, 27.

262

Тема 8. Облік грошових коштів і дебітерської заборгованості

8.3. Термінологічний словник Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з розрахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб; коштів, внесених ними готівкою в касу банку; на рахунки одержувачів коштів. Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів — документ, що використовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів і інших касових документів. Іноземна валюта — валюта інша, ніж валюта звітності. Картковий рахунок — банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками. Каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Касова книга — документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Касовий ордер — первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Касові документи — документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості 263

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку. Касові операції — операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Ліміт залишку готівки в касі — граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час. Поточна дебіторська заборгованість —- сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Розрахунково-касове обслуговування — надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов’язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно. Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

264

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

ТЕМА 9 ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ Методичні рекомендації При вивченні теми студенти повинні отримати теоретичні знання та набути практичні навички щодо класифікації та оцінки фінансових інвестицій, їх синтетичного та аналітичного обліку з метою використання облікової інформації для прийняття управлінських рішень. 9.1. Методичні поради до вивчення теми. Перелік питань 9.1.1. Класифікація та оцінка фінансових інвестицій. 9.1.2. Облік фінансових інвестицій. 9.1.3. Розкриття інформації у фінансовій звітності. 9.1.1.Класифікація та оцінка фінансових інвестицій З метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу підприємства здійснюють фінансові інвестиції. Класифікація фінансових інвестицій відповідно до вимог П(С)БО 2 «Баланс» наведена на рис. 9.1. Методичні засади формування інформації в бухгалтерському обліку затверджені П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», згідно з яким слід розрізняти фінансові інвестиції, що надають та не надають права власності (рис. 9.2). Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Доцільно вивчити порядок визначення собівартості фінансових інвестицій за допомогою рис. 9.3. Важливою умовою ведення бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є знання методології вивчення їх оцінки на дату балансу, яка наведена в п.п. 8–15 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» (рис. 9.4).

265

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Фінансові інвестиції

Довгострокові, що обліковуються за методом участі у капіталі – фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні та спільні підприємства з утворенням юридичної особи Довгострокові Інші довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції, що відповідають критеріям довгострокових: інвестиції пов’язаним та непов’язаним сторонам

Поточні

Еквіваленти грошових коштів

Інші поточні фінансові інвестиції

Рис. 9.1. Класифікація фінансових інвестицій відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» 266

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» Фінансові інвестиції, що надають право власності: - мають необмежений строк обігу; - засвідчують право власності інвестора на частину в статутному капіталі об’єкта інвестування; - утримуються з метою одержання доходів за рахунок дивідендів або набуваються з метою перепродажу і одержання доходів за рахунок зростання їхньої ринкової вартості

Фінансові інвестиції, що не надають права власності: - мають визначений строк обігу; - мають боргову природу; - утримуються до їхнього погашення у вигляді відсотків або можуть бути придбані з метою перепродажу і одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій

Види інвестицій:

- інвестиції в асоційовані підприємства; - інвестиції в дочірні підприємства; - інвестиції в спільну діяльність; - інвестиції в підприємства, на які інвестор має незначний вплив; - інвестиції, що придбані з метою перепродажу

- облігації підприємств; - державні облігації України; - облігації місцевих позик; - казначейські зобов’язання України; - ощадні (депозитні) сертифікати

Рис. 9.2. Класифікація фінансових інвестицій відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» 267

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються за собівартістю

Собівартість фінансових інвестицій

Придбаних за грошові кошти

- ціна придбання; - комісійні винагороди; - мито; - податкові збори; - обов’язкові платежі; - інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням фінансових інвестицій

Придбаних шляхом обміну на цінні папери власної емісії

Справедлива вартість цінних паперів

переданих

Придбання шляхом обміну на інші активи

Справедлива активів

переданих

вартість

Рис. 9.3. Первісна оцінка фінансових інвестицій 268

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу

За справедливою вартістю

За собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій підприємства

За амортизованою собівартістю

За вартістю, що визначається методом участі в капіталі

Для оцінки інвестицій, які не можна оцінити за методом участі в капіталі або інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення

Для оцінки інвестицій, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо

Для оцінки інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення

Для оцінки інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи

Рис. 9.4. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу 269

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

9.1.2. Облік фінансових інвестицій Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій призначено рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (рис. 9.5).

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Вартість довгострокових інвестицій

Вибуття (списання) фінансових інвестицій, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій здійснюється за методом участі в капіталі

Субрахунки: 141 «Інвестиції пов’язаних сторін та методом обліку участі в капіталі»; 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»; 143 «Інвестиції пов’язаним сторонам»

Рис. 9.5. Призначення та побудова рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 270

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

Для узагальнення інформації про наявність та рух поточних фінансових інвестицій призначено рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» (рис. 9.6).

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції»

Призначення рахунка: для ведення обліку наявності та руху поточних фінансових інвестицій і еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів інших підприємств, створених на території країни та за кордоном

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Придбання Зменшення (надходження) вартості еквівалентів фінансових грошових коштів інвестицій та їх вибуття та поточних фінансових інвестицій

Субрахунки: 351 «Еквіваленти грошових коштів»; 352 «Інші поточні фінансові інвестиції»

Рис. 9.6. Призначення та побудова рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» 271

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

9.1.3. Розкриття інформації у фінансовій звітності Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності наведено в таблиці 9.1. Таблиця 9.1 Розкриття інформації за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції» у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

351 «Еквіваленти грошових коштів»

352 «Інші поточні інвестиції»

272

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Довгострокові фінансові інвестиції: - що обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств - інші фінансові інвестиції Примітки до Фінансові інвестиції за річної фінансової методом участі в капізвітності талі Інші фінансові інвестиції Баланс Грошові кошти та їх еквіваленти: - у національній валюті - в іноземні валюті Примітки до Еквіваленти грошових річної фінансової коштів звітності Баланс Поточні фінансові інвестиції Примітки до Фінансові інвестиції за річної фінансової методом участі в капізвітності талі Інші фінансові інвестиції

Код рядка

Баланс

040 045 350–370 380–410

230 240 670 220 350–370 380–410

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

Дані бухгалтерського обліку фінансових інвестицій задовольняють інформаційні потреби користувачів щодо видів інвестицій, джерел їх фінансування, доходу від фінансових інвестицій та змін балансової вартості інвестицій за методом участі в капіталі. Ця інформація використовується для аналізу фінансових інвестицій з метою визначення оцінки структури і динаміки фінансових інвестицій, оцінки їх дохідності та розробки пропозицій щодо доцільності та оптимального розміщення інвестицій, а також ефективності інвестиційних проектів підприємства. Питання для самостійного вивчення 1. Поняття фінансових інвестицій. 2. Класифікація фінансових інвестицій. 3. Первісна оцінка фінансових інвестицій. 4. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу. 5. Облік довгострокових фінансових інвестицій. 6. Облік поточних фінансових інвестицій. 7. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності. Завдання 7 (для самостійної роботи) 1. Підприємство придбало облігації номінальною вартістю 60000 грн за 54200 грн. Визначити проведення на рахунках бухгалтерського обліку. Завдання 8 (для самостійної роботи) 1. Підприємство придбало 6000 акцій по 8 грн за акцію. Номінальна вартість акції — 6 грн. Вартість послуг брокерської фірми з урахуванням ПДВ склала 4200 грн. Подати проведення на рахунках бухгалтерського обліку. Інформаційні джерела:3, 4, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 25, 26.

273

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

9.2. Термінологічний словник Дисконт — сума перевищення вартості погашення боргових цінних паперів над їх собівартістю. Довгострокові фінансові інвестиції — фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Дочірнє підприємство — підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства. Еквіваленти грошових коштів — короткострокові фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Метод участі в капіталі — метод обліку фінансових інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Поточні фінансові інвестиції — інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можна вільно реалізувати в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Премія — сума перевищення собівартості боргових цінних паперів над вартістю їх погашення. Спільна діяльність — господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

274

Тема 10. Облік власного капіталу

ТЕМА 10 ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ Методичні рекомендації При вивченні даної теми студенти повинні набути теоретичні знання щодо власного капіталу, його складників та оволодіти практичними навичками відображення в обліку господарських операцій з формування та змін власного капіталу на підприємствах різних форм власності, а також використання облікової інформації для управління. 10.1.Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 10.1.1. Поняття та складники власного капіталу. 10.1.2. Порядок формування та облік статутного капіталу. 10.1.3. Облік пайового, додаткового та резервного капіталу. 10.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності. 10.1.1. Поняття та складники власного капіталу Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс», власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань . Складники власного капіталу наведені на рис. 10.1. При вивченні теми доцільно визначити, що відповідно до Цивільного кодексу України для створення підприємства — юридичної особи — його учасники повинні розробити установчі документи — це, перш за все, затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Згідно з Господарським кодексом України статут повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, які передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. 275

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Власний капітал

Статутний капітал

Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства

Пайовий капітал

Сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами

Додатковий вкладений капітал

Сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість в акціонерних товариствах та суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал на інших підприємствах

Інший додатковий капітал

Сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу

Резервний капітал

Сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства

Нерозподілен ий прибуток

Сума нерозподіленого прибутку, тобто сума частини чистого прибутку, що не була розподілена між власниками

Неоплачений капітал

Сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу

Вилучений капітал

Фактична собі вартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників

Рис. 10.1. Складники власного капіталу 276

Тема 10. Облік власного капіталу

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами на основі корпоративних прав. 10.1.2. Порядок формування та облік статутного капіталу Чинним законодавством визначені види вкладів до статутного капіталу та порядок визначення мінімального розміру статутного капіталу (рис. 10.2). При вивченні теми доцільно пам’ятати порядок формування статутного капіталу, який наведено на рис. 10.3. Для обліку та узагальнення інформації про стан і зміни статутного капіталу призначено рахунок 40 «Статутний капітал», побудова якого наведена на рис. 10.4. Облік статутного капіталу пов’язаний з обліком неоплаченого капіталу, тобто сумою заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця заборгованість, відповідно до чинного законодавства, повинна мати місце протягом першого року діяльності товариства з моменту державної реєстрації: — у товариствах з обмеженою відповідальністю та товариствах з додатковою відповідальністю — не більше 50% суми внесків учасників товариств; — у відкритих акціонерних товариствах — не більше 70 % номінальної вартості акцій; — у закритих акціонерних товариствах — не більше 50 % номінальної вартості акцій. Характеристика рахунка 46 «Неоплачений капітал» наведена на рис. 10.5. Відповідно до Закону про господарські товариства до компетенції загальних зборів акціонерів відноситься «вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним». 277

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Мінімальний розмір статутного капіталу

Акціонерне товариство

1250 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення товариства

Товариство з обмеженою відповідальністю

100 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення товариства

Товариство з додатковою відповідальністю

100 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення товариства

Повне товариство

мінімальний розмір капіталу законом не передбачений, однак сформувати його товариство зобов’язане. Його розмір і розмір частки кожного учасника повинні бути зазначені в засновницькому договорі

Командитне товариство

мінімальний розмір капіталу в Законі не зазначений, однак товариство його повинне сформувати. Його розмір, розмір частки кожного повного учасника і сукупний розмір часток вкладників треба зафіксувати в засновницькому договорі

Приватне підприємство

мінімальний розмір статутного капіталу Законом не закріплений, але створити його підприємству потрібно

Комунальне підприємство

встановлює місцева рада, яка створює підприємство

Дочірнє підприємство

ситуація та сама, що й у приватного підприємства

Рис. 10.2. Мінімальний розмір статутного капіталу 278

Тема 10. Облік власного капіталу

Порядок формування статутного капіталу Кожний учасник ТОВ або ТДВ – зобов’язаний внести до моменту державної реєстрації не менше 50% суми свого внеску в частину, що залишилася протягом першого року діяльності товариства Якщо учасник ТОВ (ТДВ) не виконає свого зобов’язання з повної оплати частки, то за весь час прострочення він сплачує10% річних від недовнесеної суми, якщо інше не передбачено статутом. Товариство має зменшити статутний капітал і зареєструвати відповідні зміни у статуті або прийняти рішення про ліквідацію

Особам, які підписалися на акції ВАТ, до дня скликання установчих зборів слід віднести (з урахуванням попереднього внеску) не менше 30% та не менше 50%, якщо це акції ЗАТ номінальної вартості акцій. Не пізніше року після держреєстрації АТ повинні оплатити повну вартість акцій. У разі прострочення оплати акціонер також сплачує 10% річних від суми простроченого платежу, якщо інше не записано у статуті

Кожний вкладник командитного товариства зобов’язаний до моменту держреєстрації внести не менше 25% свого внеску. Повних учасників командитного товариства це не стосується

Приватні підприємства, зафіксований у статуті розмір статутного капіталу, сплачують повністю до державної реєстрації Комунальним підприємствам мінімальний розмір статутного капіталу встановлює місцева рада, який сплачують до державної реєстрації

Рис. 10.3. Порядок формування статутного капіталу 279

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Викупати акції власної емісії можна з різними цілями: — анулювати або перепродати; — зменшити кількість акцій в обігу або збільшити прибуток за однією акцією; — продати акції працівникам товариства; — сформувати пакет акцій для придбання інших підприємств; — попередити скуплення контрольного пакета акцій заінтересованими особами; — інші. Для ведення обліку вилученого капіталу призначено рахунок 45 «Вилучений капітал» (рис. 10.6).

Рахунок 40 «Статутний капітал»

Призначення рахунка: для обліку і узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Зменшення (вилучення) статутного капіталу

Збільшення статутного капіталу

Сальдо на рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства

Рис. 10.4. Призначення та побудова рахунка 40 «Статутний капітал» 280

Тема 10. Облік власного капіталу

Рахунок 46 «Неоплачений капітал»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу

Погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу

Рис. 10.5. Призначення та побудова рахунка 46 «Неоплачений капітал» 281

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 45 «Вилучений капітал»

Призначення рахунка: для ведення обліку вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Фактична собівартість акцій власної емісії або часток викуплених господарським товариством у його учасників

Вартість анульованих або перепроданих акцій (часток)

Субрахунки: 451 «Вилучені акції»; 452 «Вилучені вклади й паї»; 453 «Інший вилучений капітал»

Рис. 10.6. Призначення та побудова рахунка 45 «Вилучений капітал» 282

Тема 10. Облік власного капіталу

10.1.3. Облік пайового, додаткового та резервного капіталу При вивченні теми необхідно зрозуміти поняття пайового капіталу. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розмішених у товаристві для здійснення його фінансово — господарської діяльності, це складова викладеного, зареєстрованого власного капіталу. Відповідно до закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності члени товариства при його створенні, формують пайовий капітал, який є одним із джерел формування майна товариства. Вивчаючи порядок формування пайового капіталу в товариствах, необхідно пам’ятати: — пайовий капітал створюється за рахунок обов’язкових та додаткових пайових внесків; — порядок встановлення розміру та сплати внесків і паїв членами товариства, відповідальність за порушення обов’язків по їх сплаті передбачається в статуті. Для узагальнення інформації про стан і зміни пайового капіталу призначено рахунок 41 «Пайовий капітал», характеристика якого наведена на рис. 10.7 У процесі діяльності підприємства мають місце операції, наслідками яких є виникнення та зміни додаткового капіталу підприємства. Дані рис.10.8 дають змогу визначити складники додаткового капіталу відповідно до П(С)БО 2 «Баланс». Для узагальнення інформації про стан та зміни додаткового капіталу призначено рахунок 42 «Додатковий капітал» (рис. 10.9). Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», резервний капітал створюється у товариствах у розмірі, вставленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку. Мета створення резервного капіталу — покриття можливих втрат (збитків). Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу призначено рахунок 43 «Резервний капітал», побудова якого наведена на рис. 10.10. 283

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 41 «Пайовий капітал»

Призначення рахунка: для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, житловобудівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Зменшення пайового капіталу

Збільшення пайового капіталу

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 «Пайовий капітал» обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, частину вартості майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства

Рис. 10.7. Призначення та побудова рахунка 41 «Пайовий капітал» 284

Тема 10. Облік власного капіталу

Додатковий капітал

Додатково вкладений капітал – сума внесків засновників понад зареєстровану частину, які пов’язані з придбанням корпоративних прав

Інший додатковий капітал – накопичений капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства

Емісійний дохід – пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість у акціонерних товариствах

Інші внески засновників понад зареєстрований статутний капітал – вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу

Капітал від дооцінки необоротних активів – капітал сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійснюється відповідно до П(С)БО

Інший капітал – вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу

Рис. 10.8. Складники додаткового капіталу 285

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 42 «Додатковий капітал»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про суми на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів, та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Зменшення додаткового капіталу

Збільшення додаткового капіталу

Субрахунки: 421 «Емісійний дохід» – для відображення прибутку від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу. Сума перевищення збитку від зазначених операцій над залишком емісійного доходу відображається за дебетом рахунка 44 «Нерозподілені прибутки» (непокриті збитки); 422 «Інший вкладений капітал» – для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інших внесків тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу; 423 «Дооцінка активів» – для відображення суми дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності; 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» – для відображення вартості необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об’єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі; 425 «Інший додатковий капітал» – для обліку інших видів додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків; 426 «Фонди спеціального призначення» – для обліку фондів спеціального призначення, які створюються на підприємстві

Рис. 10.9. Призначення та побудова рахунка 42 «Додатковий капітал» 286

Тема 10. Облік власного капіталу

Рахунок 43 «Резервний капітал»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Використання створених резервів для покриття непередбачених витрат, збитків, для оплати боргів підприємства у разі його ліквідації

Створення резервів

Сальдо рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду

Рис. 10.10. Призначення та побудова рахунка 43 «Резервний капітал» 287

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

10.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності Дані бухгалтерського обліку власного капіталу використовують для аналізу його складу, структури та руху; для розрахунку забезпеченості підприємства власним капіталом, раціональності його розміщення, а також показників, що характеризують ефективність використання капіталу з метою прийняття рішень щодо оптимізації структури капіталу. Вирішенню цього завдання сприяють знання щодо розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності (таблиця 10.1). Таблиця 10.1 Розкриття інформації за рахунками для обліку власного капіталу у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 40 «Статутний капітал» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»

43 «Резервний капітал» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 45 «Вилучений капітал» 46 «Неоплачений капітал»

288

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Баланс Звіт про власний капітал Баланс Звіт про власний капітал Баланс

Статутний капітал Графа 3

Код рядка 300 —

Пайовий капітал Графа 4

310 —

Додатковий вкладений капітал Інший додатковий капітал Звіт про власний Графи 5, 6 капітал Баланс Резервний капітал Звіт про власний Графа 7 капітал Баланс Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) Звіт про власний Графа 8 капітал Баланс Вилучений капітал Звіт про власний Графа 10 капітал Баланс Неоплачений капітал Звіт про власний Графа 9 капітал

320 330 — 340 — 350 — 370 — 360 —

Тема 10. Облік власного капіталу

10.2. План практичного заняття Тема практичного заняття 10 «Облік статутного капіталу» Питання для вивчення та обговорення: 1. Що таке власний капітал підприємства? 2. Які основні складові елементи власного капіталу? 3. Які рахунки передбачені для обліку власного капіталу? 4. Наведіть типову кореспонденцію рахунків з обліку формування статутного капіталу. 5. Як відображається в обліку зміни статутного капіталу? 6. Яка організація аналітичного обліку статутного капіталу? Навчальний матеріал Завдання 6 Відкрити регістр аналітичного обліку за журнальною формою за рахунком 40 «Статутний капітал» на 1.03 п. р. Умова завдання: Відповідно до статуту та протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» прийнято рішення про формування статутного капіталу в розмірі 143410 грн рівними частинами. Таблиця 10.2 Дані щодо формування статутного капіталу Прізвище, ім’я та по батькові Лук’янчук О.П. Федоренко Р.О. Собко Н.А. Омельченко А.Д. Герасименко В.І. Разом

Розмір внеску до статутного капіталу (грн) 28682 28682 28682 28682 28682 143410

Заборгованість за внесками на 1.03. п. р.(грн) 100 3500 3600

Домашнє завдання Відкрити регістр аналітичного обліку за журнальною формою за рахунком 46 «Неоплачений капітал» на 1.02. п.р. 289

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Матеріальне забезпечення Журнал № 7-1 прим. Питання для самостійного вивчення 1. Порядок формування пайового капіталу. 2. Облік пайового капіталу. 3. Поняття додаткового капіталу та його види. 4. Облік додаткового капіталу. 5. Поняття та порядок формування резервного капіталу. 6. Облік резервного капіталу. Завдання 9 (для самостійної роботи) 1. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 10.3. 2. Розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити, де в балансі відображаються залишки за рахунками і що вони означають. Таблиця 10.3. Бухгалтерські проводки власного капіталу і забезпечення зобов’язань №

Дебет

Кредит

311 40 40 40 41 421 43 46 41

41 451 46 672 301 442 40 40 311

Сума, грн 4000 3500 1000 5000 400 700 400 7200 500

Завдання 10 (для індивідуальної роботи) 1. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 10.4. 2. Розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити, де в балансі відображаються залишки за рахунками і що вони означають.

290

Тема 10. Облік власного капіталу

Таблиця 10.4 Бухгалтерські проводки власного капіталу і забезпечення зобов’язань № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Дебет 41 41 41 20 43 443 441 46 22 31 443 441 93 48 48 48 48 12 15 20

Кредит 31 442 671 41 442 43 442 30 46 46 31 651 471 30 31 66 69 48 48 48

Сума, грн 1000 2000 1500 800 3500 600 1200 950 1000 2100 1700 100 230 500 300 4000 500 148 452 691

Теми рефератів 1. Порядок формування і облік статутного капіталу на підприємствах різних форм власності. 2. Значення резервного капіталу, його формування та облік. 3. Особливості обліку неоплаченого капіталу. 4. Порядок формування та облік пайового капіталу. 5. Облік додаткового капіталу. 6. Використання інформації з обліку власного капіталу в управлінні підприємством. Інформаційні джерела: 3, 4, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 19, 23, 25.

291

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

10.3. Термінологічний словник Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Господарські товариства — підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та /або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Командитне товариство — господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники). Товариство з обмеженою відповідальністю — господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Товариство з додатковою відповідальністю — господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

292

Тема 11. Облік зобов’язань

ТЕМА 11 ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ Методичні рекомендації При вивченні даної теми студенти повинні вивчити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 « Зобов’язання «, засвоїти класифікацію зобов’язань, набути теоретичні знання та оволодіти практичними навичками щодо документального оформлення синтетичного та аналітичного обліку зобов’язань з метою використання облікової інформації в прийнятті управлінських рішень. Перелік питань 11.1.1 Поняття зобов’язань та їх класифікація. 11.1.2. Облік довгострокових зобов’язань. 11.1.3. Поняття та класифікація поточних зобов’язань. 11.1.4. Облік поточних зобов’язань. 11.1. Методичні поради до вивчення теми 11.1.1. Поняття зобов’язань та їх класифікація Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс»: зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Вивчаючи теми, перш за все, необхідно визначити критерії визнання та класифікацію зобов’язань (рис. 11.1). Класифікація та умови визнання довгострокових зобов’язань наведені на рис. 11.2. Відповідно до Господарського кодексу України суб’єкти господарювання — юридичні особи — мають право отримувати банківські кредити довгострокового характеру, умови надання яких наведено на рис. 11.3.

293

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди Класифікація зобов’язань:

Критерії визнання: зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як дванадцять місяців з дати балансу, або протягом періоду більшого ніж один опера-ційний цикл з дати балансу, якщо він більше дванадцяти місяців Поточні зобов’язання — зобов’язання, які бу-дуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протя-гом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу Забезпечення — зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу Непередбачене зобов’язання: - зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджене лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; - теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів

Рис. 11.1. Критерії визнання та класифікація зобов’язань відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання» 294

Тема 11. Облік зобов’язань

11.1.2. Облік довгострокових зобов’язань Довгострокові зобов’язання Класифікація: Довгострокові кредити банків – сума за боргованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням

Інші довгострокові фінансові зобов’язання – сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки Відстрочені податкові зобов’язання – сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки

Інші довгострокові зобов’язання – сума інших зобов’язань, які відповідають критеріям визнання довгострокових зобов’язань

Умови визнання: – зобов’язання, на які нараховуються відсотки та які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цих зобов’язань на довгострокові; – зобов’язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника, умови якої порушені, якщо: — позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення; — не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за їх теперішньою вартістю, тобто дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства

Рис. 11.2. Класифікація, умови визнання довгострокових зобов’язань 295

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

При вивченні теми доцільно з’ясувати поняття банківського кредиту та умови його надання (рис. 11.3). Для обліку розрахунків з довгостроковими позиками банків призначено рахунок 50 «Довгострокові позики», субрахунки: — 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»; — 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»; — 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»; Банківський кредит — будь-які зобов’язання банку надати певну суму грошей, набути право вимоги боргу, гарантія, продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованості або на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів з такої суми Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі ти погашення кредиту Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: – клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; – техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; — інші необхідні документи, до яких, зокрема, можуть належати копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту (рахунки-фактури на постачання товару або обладнання, задля придбання яких береться кредит, договори); документи, що гарантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитованого проекту; фінансова звітність (баланс та звіт про фінансові результати підприємства); – документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним дер-жавним реєстром підприємств та організацій України; – реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунка

Рис. 11.3. Умови надання банківських кредитів 296

Тема 11. Облік зобов’язань

— 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті». При вивченні теми необхідно приділити увагу класифікації інших довгострокових фінансових зобов’язань (рис. 11.4). Для обліку інших довгострокових фінансових зобов’язань призначені рахунки класу 5 «Довгострокові зобов’язання»: — 50 «Довгострокові позики» (рис. 11.5), субрахунки: — 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»; — 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»; Інші довгострокові фінансові зобов’язання

Інші довгострокові позики

Довгострокові зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків) від інших юридичних або фізичних осіб, на які нараховуються відсотки

Довгострокові векселі видані

Довгострокові зобов’язання перед постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги, заборгованість за якими забезпечена виданими довгостроковими відсотками векселями

Довгострокові зобов’язання за облігаціями

Довгострокові боргові зобов’язання за вилученими та сплаченими Власними облігаціями

Рис. 11.4. Класифікація інших довгострокових фінансових зобов’язань 297

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

Призначення рахунка: для обліку розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами від інших осіб, які не є поточними зобов’язаннями

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Погашення Суми одержаних заборгованості за довгострокових позиками та позик, переведення переведення до короткострокових складу поточної позик до складу заборгованості за довгострокових довгостроковими зобов’язаннями

Субрахунки: 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті» – для відображення суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит в національній валюті; 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» – для відображення суми довгострокової заборгованості за наданий кредит в іноземній валюті; 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті» – для відображення суми відстроченої заборгованості банкам за кредит в національній валюті, термін погашення якої відстрочено; 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті» – для відображення суми відстроченої заборгованості банкам за кредит в іноземній валюті, термін погашення якої відстрочено; 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» – для відображення суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків) в національній валюті; 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» – для відображення суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків) в іноземній валюті

Рис. 11.5. Призначення та побудова рахунка 50 «Довгострокові позики» 298

Тема 11. Облік зобов’язань

— 51 «Довгострокові векселі видані» –для обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами за одержані матеріальні цінності, роботи, послуги, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями; — 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» — для обліку розрахунків з іншими особами за виданими та оплаченими власниками облігаціями. При вивченні теми слід приділити увагу класифікації інших довгострокових зобов’язань (рис. 11.6). Для відображення в обліку інших довгострокових зобов’язань, пов’язаних з розрахунками з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, призначено рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання оренди. Інші довгострокові зобов’язання

Довгострокові зобов’язання з оренди

Інші довгострокові зобов’язання

Довгострокові зобов’язання орендаря перед орендодавцем за одержані у фінансову оренду основні засоби та цілісні майнові комплекси

Довгострокові зобов’язання перед іншими кредиторами: - суми поворотної фінансової допомоги; - відстрочені відповідно до діючого законодавства податки (збори, інші обов’язкові платежі)

Рис. 11.6. Класифікація інших довгострокових зобов’язань 299

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для узагальнення інформації про відстрочену, відповідно до чинного законодавства, заборгованість з податків та зборів (обов’язкових платежів), фінансову допомогу на зворотній основі призначено рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання». При вивченні теми доцільно усвідомити розкриття інформації за рахунками класу 5 у фінансовій звітності (таблиця 11.1). Таблиця 11.1 Розкриття інформації за рахунками класу 5 «Довгострокові зобов’язання» у фінансовій звітності Форма фінансової звітності Код та назва рахунка, субрахунка Назва форми Назва рядка 50 «Довгострокові позики»

Баланс Звіт про рух грошових коштів

51 «Довгострокові векселі видані» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» 55 «Інші довгострокові зобов’язання»

Баланс Баланс Звіт про рух грошових коштів Баланс Баланс Баланс Звіт про рух грошових коштів

300

Довгострокові кредити банків Інші довгострокові фінансові зобов’язання Одержані позики Погашення позик Інші довгострокові фінансові зобов’язання Інші довгострокові фінансові зобов’язання Одержані позики Погашення позик

Код рядка 440 450 320 340 450 450 320 340

Інші довгострокові зобов’язання

470

Відстрочені податкові зобов’язання

460

Інші довгострокові зобов’язання Одержані позики Погашення позик

470 320 340

Тема 11. Облік зобов’язань

11.1.3.Поняття та класифікація поточних зобов’язань Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» поточні зобов’язання повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу або операційного циклу підприємства. Класифікацію поточних зобов’язань наведено на рис. 11.7. Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства, якщо цей цикл менше дванадцяти місяців з дати балансу, або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу

Короткострокові кредити банків

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями видані»

Поточні зобов’язання підприємства перед банками за отриманими від них позиками, строк повернення яких не перевищує 12 місяців із вищезазначеної дати, а також позики, строк погашення яких минув. Перелічені вище поточні зобов’язання відображають у сумі погашення, тобто недисконтованій сумі коштів або їх еквівалентів, яка очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства Сума довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу векселем

Короткострокові векселі видані

Заборгованість, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Заборгованість постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) активів

Поточна заборгованість за розрахунками

Інші поточні зобов’язання

Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків Заборгованість за нарахованими відсотками та перед іншими кредиторами

Рис. 11.7. Класифікація поточних зобов’язань відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання» 301

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

11.1.4. Облік поточних зобов’язань Для обліку даних та узагальнення інформації про поточні зобов’язання призначені рахунки класу 6 «Поточні зобов’язання». Доцільно вивчити перш за все призначення рахунків: — 60 «Короткострокові позики» — для обліку розрахунків за короткостроковими кредитами банків; — 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» — для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями, переведеними зі списку довгострокових; — 62 «Короткострокові векселі видані» — для обліку розрахунків за заборгованістю з постачальниками та іншими кредиторами за одержані цінності, роботи, послуги, на які підприємством видані векселі; — 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» — для обліку розрахунків з постачальниками за одержані цінності, роботи, послуги . Розкриття інформації за рахунками для обліку поточних зобов’язань наведено в таблиці 11.2. Таблиця 11.2 Розкриття інформації за рахунками 60 «Короткострокові позики», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 60 «Короткострокові позики» 61 «Довгострокові векселі видані» 62 «Короткострокові векселі видані» 302

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Баланс

Короткострокові кредити банків Одержані позики Погашення позик Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями Погашення позик Інші платежі Векселі видані

Звіт про рух грошових коштів Баланс Звіт про рух грошових коштів Баланс

Код рядка 500 320 340 510 340 360 520

Тема 11. Облік зобов’язань

При вивченні теми необхідно приділити увагу обліку поточної заборгованості за розрахунками, класифікацію якої наведено на рис. 11.8. Відповідно до діючого законодавства всім суб’єктам господарювання — юридичним особам — необхідно здійснювати облік розрахунків з бюджетом. Поточна заборгованість за розрахунками

За одержаними авансами

Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції,: виконання робіт (послуг)

З бюджетом

Заборгованість підприємств за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства

З позабюджетних платежів

Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством

Зі страхування

З оплати праці

З учасниками

Із внутрішніх розрахунків

Сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників Заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу Заборгованість підприємства пов’язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків

Рис. 11.8. Класифікація поточної заборгованості за розрахунками 303

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідно визначити платників, об’єкт оподаткування операцій платників податку та базу оподаткування (рис. 11.9). Платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, яка: – здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним бажанням як платник цього податку; – підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; – імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком; 2) будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такій особі в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ) незалежно від того, який розмір оподаткування використовує така особа згідно з законодавством Об’єктом оподаткування платників податку є операції з: - поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); - ввезення товарів (супутних послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; - вивезення товарів (супутних послуг) у митному режимі експорту або реекспорту База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Рис. 11.9. Платники, об’єкт оподаткування операцій платників та база оподаткування операцій податком на додану вартість 304

Тема 11. Облік зобов’язань

Вивчаючи базу оподаткування доцільно звернути увагу на те, що у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20%, база оподаткування операцій з таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, наведений на рис. 11.10.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

При позитивному значенні суми вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду

При від’ємному значенні суми вона враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Податковим періодом є: один календарний місяць; календарний квартал, якщо обсяг оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував 300000 гривень

Рис. 11.10. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України 305

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

11.1.5. Облік забезпечень Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами», призначення та побудова якого відображена на рис. 11.11. Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» Призначення рахунка: для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання

Нараховані платежі до бюджету

Субрахунки: 641 «Розрахунки за податками» для ведення обліку податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки); 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» – для ведення обліку розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням»; 643 «Податкові зобов’язання» – для ведення обліку суми податку на додану вартість, визначеної виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню); 644 «Податковий кредит» – для ведення обліку суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання

Рис. 11.11. Призначення та побудова рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» 306

Тема 11. Облік зобов’язань

Відповідно до п.6 П(С)БО 11 «Зобов’язання» до складу зобов’язань включають забезпечення, умови визнання та оцінка яких наведена на рис. 11.12. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: - виплату відпусток працівникам; - додаткове пенсійне забезпечення; - виконання гарантійних зобов’язань; - реструктуризацію; - виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо; - створення призового фонду (резерву виплат); - створення резерву на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї; - матеріальне заохочення Суми створених забезпечень визнаються витратами Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов’язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану. Забезпечення довгострокових зобов’язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню

Рис. 11.12. Умови визнання та оцінка забезпечень 307

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються, призначено рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» (рис. 11.13). Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» Призначення рахунка: для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Використання Нарахування забезпечень забезпечень

Субрахунки: 471 «Забезпечення виплат відпусток» – для ведення обліку руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо; 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» – для ведення обліку коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення; 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» – для ведення обліку руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо; 474»3абезпечення інших витрат і платежів» – для ведення обліку забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», наприклад, на виплати при звільненні, на виплати премій та інших заохочувальних виплат, якщо робота виконана працівниками в цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому; 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» – підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про призовий фонд суму, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, зменшену на розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.; 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» – підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї

Рис. 11.13. Призначення та побудова рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 308

Тема 11. Облік зобов’язань

Розкриття інформації за рахунками для обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів та поточних зобов’язань наведено в таблиці 11.3. Таблиця 11.3 Розкриття інформації за рахунками 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 67 «Розрахунки з учасниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

Форма фінансової звітності Назва форми Баланс

Назва рядка

Код рядка

Забезпечення виплат персоналу

400

Інші забезпечення

410

Рядки, що виписуються:

– призовий фонд, що підлягає сплаті переможцям лотереї – резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі в лотереї Примітки Забезпечення на виплату відпусток прадо річної цівникам фінансової Забезпечення наступних витрат на додатзвітності кове пенсійне забезпечення Забезпечення наступних витрат на виконання гарантійних зобов’язань Забезпечення наступних витрат на реструктуризацію Забезпечення наступних витрат на виконання зобов’язань за обтяжними контрактами 64 «РозрахунБаланс Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом ки за податкаІнші оборотні активи ми й платежами» Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом Поточні зобов’язання за розрахунками за позабюджетними платежами Інші поточні зобов’язання Примітки Розділ ХІІ «Податок на прибуток» до річної фінансової звітності

417 418 710 720 730 740 750 170 250 550 560 610 1210, 1240, 1241, 1250– 1253

309

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 11.3 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Баланс

Баланс

Інша поточна дебіторська заборгованість Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці

210 570

580 Баланс

Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками

Баланс

Дебіторська заборгованість за внутрішнім розрахунком Інша поточна дебіторська заборгованість

590 200 210

Поточне зобов’язання за розрахунками: - одержаними авансами

540

- за внутрішніми розрахунками

600

Інші поточні зобов’язання

610

Бухгалтерський облік зобов’язань забезпечує користувачів інформацією про види зобов’язань, строки їх погашення для здійснення аналізу складу і структури зобов’язань, їх зміни в динаміці, для встановлення реальності погашення зобов’язань та розрахунку часткових показників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства з метою прийняття управлінських рішень. 11.2. План практичного заняття Тема практичного заняття 11 «Облік розрахунків з постачальниками» Питання для вивчення та обговорення: 1. У чому полягає сутність поняття зобов’язання згідно з П(С)БО? 2. Класифікація зобов’язань. 3. Документальне оформлення операцій щодо розрахунків з постачальниками. 4. Дайте характеристику рахунку, який призначений для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. 5. Як ведеться синтетичний облік кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги)? 310

Тема 11. Облік зобов’язань

6. В яких регістрах ведеться аналітичний облік за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» при різних формах бухгалтерського обліку? Навчальний матеріал Завдання 7 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками (таблиця 1). 2. На основі раніше виконаних завдань здійснити записи в регістр аналітичного обліку за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та підрахувати загальні підсумки за березень п.р. Умова завдання За рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» значиться кредиторська заборгованість станом на 1.03.п.р. в сумі 20147 грн, в тому числі: — Полтавська кондитерська фабрика — 2500 грн, — АТ «Соняшник» — 1887грн, — Різні постачальники 15760 грн. Домашнє завдання Здійснити відповідні записи за рахунком 63 « Розрахунки з постачальниками та підрядниками « до головної книги за березень п.р. Питання для самостійного вивчення 1. За якими критеріями класифікують кредити банків? 2. Який порядок нарахування та сплати загальнодержавних та місцевих податків згідно з чинним законодавством? 3. Яка характеристика рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами»? 4. Яка організація синтетичного обліку розрахунків за податками і платежами? 5. Яка організація аналітичного обліку розрахунків за податками і платежами? 311

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Завдання 11 (для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 11.4. 2. Заповнити реєстраційний журнал та визначити кореспонденцію рахунків за господарськими операціями (таблиця 11.4). 3. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? Таблиця 11.4 Господарські операції Зміст господарської операції 1 2 3 4 5 6 7 8

Надійшли сировина та матеріали від постачальника за обліковими цінами Крім того, ПДВ Нараховано автотранспортному підприємству за послуги, пов’язані зі збутом Крім того, ПДВ Повернуто надлишково перераховані постачальникам кошти на поточний рахунок в банку Надано послуги по опаленню офісу підприємства Крім того, ПДВ Погашено заборгованість перед постачальником з поточного рахунка в банку Погашено заборгованість перед постачальником за рахунок короткострокової позики банку Віднесена до складу доходів сума кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності Пред’явлено претензію постачальнику за недопоставку виробничих запасів за закупівельними цінами з ПДВ

Сума, грн 1254 ? 871 ? 789 1254 ? 325 1000 359 523

Завдання 12(для індивідуальної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 11.5. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 11.5. 3. На підставі бухгалтерських проводок визначити економічний зміст господарських операцій підприємства роздрібної торгівлі (див. таблицю 11). 4. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? 312

Тема 11. Облік зобов’язань

Таблиця 11.5 Господарські операції № з/п

Дебет

Кредит

301 662 651 501 51 601 631 641 981 641 311 951 611 641 702 684 443

311 301 311 611 311 311 311 311 641 631 501 684 311 644 641 311 671

Сума (грн) 199 198 120 5000 3000 2500 1000 3000 2800 6500 4000 100 1300 1000 40 1600 1500

Теми рефератів 1. Форми безготівкових розрахунків згідно з чинним законодавством та їх значення для організації обліку розрахунків з кредиторами. 2. Облік довгострокових зобов’язань по облігаціях. 3. Облік довгострокових та короткострокових векселів виданих. 4. Облік розрахунків по податках і платежах. 5. Облік розрахунків з учасниками. 6. Облік довгострокових позик 7. Роль фінансового обліку в забезпеченні платіжної дисципліни підприємства. Інформаційні джерела:3, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 19, 23, 25, 27. 313

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

11.3. Термінологічний словник Зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Довгострокова позика — кредит банку у національній або іноземній валюті, строк повернення якого перевищує 12 місяців з дати балансу. Податкове зобов’язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді. Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний період. Поточний податок на прибуток — сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства. Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно.

314

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

ТЕМА 12 ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ Методичні рекомендації Основна мета вивчення теми полягає в набутті теоретичних знань щодо порядку оплати праці та її обліку , соціального страхування персоналу, а також практичних навичок щодо документального оформлення нарахування заробітної плати, обліку розрахунків з оплати праці та обліку поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування. Перелік питань 12.1.1. Поняття та структура заробітної плати. 12.1.2. Облік поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці. 12.1.3. Облік поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування. 12.1. Методичні поради до вивчення теми 12.1.1. Поняття та структура заробітної плати При вивченні теми необхідно пам’ятати, що відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» до поточної заборгованості підприємства за розрахунками включають розрахунки з оплати праці та зі страхування. Відповідно до закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати: Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні 315

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати— виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. 12.1.2. Облік поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці Облік розрахунків з оплати праці потребує документування особового складу, використання робочого часу та нарахування заробітної плати (рис. 12.2). Для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці призначено рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» (рис. 12.3).

316

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

Документальне оформлення

Обліку особового складу

Обліку використання робочого часу

Нарахування заробітної плати

№ П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу; № П-2 «Особова картка»; № П-3 «Алфавітна картка»; № П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-дослідницькі і технологічні роботи»; № П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу»; № П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»; № П-9 «Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них»; № П-10 «Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них» № П-12 і № П-13 «Табель обліку використання робочого часу»; № П-14 «Табель обліку використання робочого часу»; № П-15 «Список осіб, які працювали на надурочний час»; № П-16 «Листок обліку простоїв» № П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»; № П-50 «Розрахункова відомість»; № П-52 «Розрахунок заробітної плати»; № П-53 «Платіжна відомість»; № П-54, 54а «Особовий рахунок»; № П-55 «Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати»

Рис. 12.2. Документальне оформлення оплати праці 317

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» Призначення рахунка: для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці(, за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Виплата заробітної Нарахована плати, премій, допомоги працівником тощо; вартість одержаних підприємства матеріалів, продукції та основна і товарів у рахунок додаткова заробітної плати заробітна плата, (погашення премії, допомога заборгованості перед за тимчасовою працівниками за іншими непрацездатвиплатами), утримання ністю, інші податку з доходів нарахування тощо фізичних осіб, збору на обов’язкове пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам

Субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою» – для ведення обліку розрахунків за основною і додатковою заробітною платою; 662 «Розрахунки з депонентами» – для ведення обліку заборгованості підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк; 663 «Розрахунки за іншими виплатами» – для ведення обліку розрахунків за виплатами, що не належить до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності

Рис. 12.3. Призначення та побудова рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 318

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

12.1.3. Облік поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування Відповідно до чинного законодавства підприємства повинні здійснювати розрахунки зі страхування . Вивчити порядок нарахувань на заробітну плату найманих працівників допоможе таблиця 12.1. Таблиця 12.1 Нарахування на заробітну плату найманих працівників на соціальні заходи Об’єкт Ставка внесків оподаткування На загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 1. Юридичні особи всіх форм власності Зарплата працівни- 4% — за працівнезалежно від системи оподаткуван- ків (у т.ч. у нату- ників-інвалідів; ня (у т.ч. платники єдиного подат- ральній формі), гро- 33.2% — за інку), об’єднання громадян, профспіл- шове забезпечення, ших працівники, політичні партії, а також філії, винагорода за вико- ків, а також осіб, представництва, відділення та інші нання робіт (по- які виконують відокремлені підрозділи цих осіб, які слуг) за цивільно- роботи (надамають окремий баланс і самостійно п р а в о в и м и ють послуги) за ведуть розрахунки із застраховани- договорами, що під- цивільно-прами особами (крім платників ФСП) лягають обкладенню вовими догово2. Приватні підприємці незалежно від податком з доходів, рами системи оподаткування та інші осо- та допомога з тимчаби, які використовують найману сової непрацездатпрацю (за найманих працівників та ності осіб, які виконують роботи (послуги) за цивільно — правовими угодами) На загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням 1. Підприємства, установи, організа- Фактичні витрати 1,5 % ції або уповноважені ними орга- на оплату праці нани незалежно від форм власності, йманих працівників виду діяльності, господарювання, (у т.ч. у натуральній іноземні підприємства, філії та пред- формі), які обкладаставництва (крім платників єдиного ють податком з доподатку) ходів фізичних осіб 2. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, за найманих працівників (крім платників єдиного податку) Платники внесків

319

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Продовження таблиці 12.1 На загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 1. Підприємства, установи, організації Фактичні витрати 1,3% або уповноважені ними органи неза- на оплату праці належно від форм власності, виду ді- йманих працівників яльності, господарювання, іноземні (у т. ч. у натуральній підприємства, філії та представни- формі), які обкладацтва (крім платників єдиного подат- ють податком з доку) ходів фізичних осіб 2. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, за найманих працівників (крім платників єдиного податку) На загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності 1. Підприємства, установи, організації Фактичні витрати Страховий таабо уповноважені ними органи неза- на оплату праці на- риф визначає лежно від форм власності, виду ді- йманих працівників фонд страхуваняльності, господарювання, іноземні (у т.ч, у натуральній ня від нещаснопідприємства, філії та представни- формі), які обклада- го випадку, вицтва ють податком з до- ходячи з класу ходів фізичних осіб п р о ф е с і й н о г о ризику виробництва, до яко2. Фізичні особи, які використовують го віднесений працю найманих працівників (за настрахувальник йманих працівників)

За допомогою даних рис. 12.4 необхідно вивчити порядок розрахунку суми страхових виплат застрахованій особі. Сума страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення денної (годинної) суми страхової виплати на кількість днів (годин), які підлягають оплаті. При цьому розмір денної (годинної) суми страхової виплати визначають за формулою: Денна (годинна) сума страхової виплати

=

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата

х

Коефіцієнт, який враховує страховий стаж і законодавчо встановлений у відсотках

Рис. 12.4. Розрахунок суми страхових виплат застрахованій особі 320

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

Для обліку розрахунків за зборами до фондів соціального страхування призначено рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» (рис. 12.5). Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» Призначення рахунка: для обліку розрахунків за зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Погашення Нараховані заборгованості зобов’язання за та витрачання коштів страху- страхуванням, вання на а також підприємстві одержані від органів страхування кошти

Субрахунки: 651 «За пенсійним забезпеченням» – для ведення обліку розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування; 652 «За соціальним страхуванням» – для ведення обліку розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов’язкове соціальне страхування; 653 «За страхуванням на випадок безробіття» – для ведення обліку розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття; 654 «За індивідуальним страхуванням» – для ведення обліку розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов’язковому страхуванню, що встановлюється законодавством; 655 «За страхуванням майна» – для ведення обліку розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям 656 «За страхуванням від нещасних випадків» – для ведення обліку розрахунків з фондом соціального страхування України за внеском на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Рис. 12.5. Призначення та побудова рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» 321

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

12.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 12 «Облік розрахунків з оплати праці» Питання для вивчення та обговорення 1. Які існують види та форми оплати праці? 2. Який порядок документального оформлення нарахування заробітної плати? 3. Яка характеристика рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»? 4. Наведіть типову кореспонденцію за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». 5. Яка організація аналітичного обліку розрахунків з оплати праці? Завдання 9 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці» 2. Провести нарахування заробітної плати працівникам за березень п.р. (таблиця № 7). 3. Здійснити записи в регістри аналітичного обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці» за березень п.р., підрахувати загальні підсумки за березень п.р. 4. Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». Умова завдання 1. Працівникам ТОВ «Антарес» нараховано заробітну плату за березень п.р. згідно з посадовими окладами (таблиця 12.2). 2. 4.03–6.03 п.р. працівникам виплачено заборгованість з оплати праці за лютий місяць (таблиця 12.2). Для адмінперсоналу встановлено п’ятиденний робочий тиждень; для персоналу магазину — шестиденний робочий тиждень при семигодинному робочому дні. 1 березня п.р. — п’ятниця.

322

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

Таблиця 12.2 Дані для нарахування заробітної плати персоналу підприємства Прізвище, ім’я та по батькові Лук’янчук О.П. Федоренко Р.О. Собко Н.А. Омельченко А.Д. Разом

Посада Директор Головний бухгалтер Касир Завідуючий магазином

1000

Заборгованість на 1.03 п.р. на користь працівника (грн) 826

800

664

600

529

700

581

3100

2600

Посадовий оклад (грн)

Тема практичного заняття 13 «Облік поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування» Питання для вивчення та обговорення 1. Види нарахувань на заробітну плату згідно з чинним законодавством. 2. Яка характеристика рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням»? 3. Види утримань із заробітної плати згідно з чинним законодавством. 4. Облік утримань із заробітної плати. 5. Організація аналітичного обліку за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням». Завдання 10 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням». 2. Відповідно до діючого законодавства провести утримання і нарахування на заробітну плату до фондів соціального страхування за березень п.р. 3. Здійснити відповідні записи в регістр аналітичного обліку за березень п.р. за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням» та підрахувати загальні підсумки. 4. Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. 323

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

Умова завдання На 1.03. п.р. значаться такі залишки по рахунках: 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням» — 1057 грн. 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» — 71 грн. 653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття» — 53 грн. 656 «Розрахунки за соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» — 28 грн. Домашнє завдання Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». Питання для самостійного вивчення 1. Види відпусток відповідно до чинного законодавства. 2. Порядок надання основних відпусток персоналу. 3. Облік нарахування відпускних персоналу. Завдання13 (для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 13.1. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 13.1. 3. На підставі бухгалтерських проводок визначити економічний зміст господарських операцій підприємства роздрібної торгівлі (див. таблицю 13.1). 4. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? Таблиця 13.1 Бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 324

Дебет

Кредит

93 661 661 661 662 651

661 651 641 662 301 661

Сума (грн) 3780 1120 350 600 120 80

Тема 12. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

Завдання 14 (для індивідуальної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції наведені в таблиці 14.1. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 14.1 визначити кореспонденцію рахунків за операціями з використанням рахунків класів 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності». 3. Вказати в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? Таблиця 14.1 Господарські операції № з/п 1 2 3 4 5

Зміст господарських операцій

Сума, грн

Нараховано заробітну плату адміністративно-управлінському персоналу Зроблені нарахування на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством (див. операцію 13) Створено резерв на оплату відпусток продавцям Нараховані відпускні продавцям за рахунок резерву Здійснені нарахування , відповідно до чинного законодавства (див. Операцію 4)

4000,00 ? 2000,00 1800 ?

Теми рефератів 1. Облік нарахувань на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством. 2. Види утримань із заробітної плати та організація їх обліку. 3. Використання облікової інформації з оплати праці для управління діяльністю підприємств. Інформаційні джерела: 3, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25.

325

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

12.3. Термінологічний словник Посадовий оклад — норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців за місяць. Встановлюють у тому ж порядку, що і тарифні ставки робітників. Тарифна заробітна плата — розмір заробітної плати, нарахованої працівнику, зважаючи на його кваліфікацію, за виконаний обсяг робіт певної складності або відроблений час та обчисленої за тарифними ставками відповідних розрядів тарифної сітки без урахування премій, доплат, надбавок та інших виплат. Тарифний розряд — елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу певної складності. Тарифна ставка — елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці залежно від складності виконуваних робіт або кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду) працівника. Як правило, встановлюють денну або погодинну тарифну ставку в твердій сумі. Першу визначають у розрахунку на 8-годинний робочий день при нормальній тривалості робочого часу або, відповідно, на робочий день меншої тривалості при скороченій тривалості робочого часу. На госпрозрахункових підприємствах тарифні ставки регулюються колективними договорами, а в установах, що фінансуються з бюджету, їх визначають відповідні органи виконавчої влади.

326

Контрольна робота за модулем II

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА МОДУЛЕМ ІІ Варіант 1 1. Поняття та оцінка основних засобів. 2. Облік резервного капіталу. Тести 1. За якою вартістю оцінюються запаси в бухгалтерському обліку і звітності відповідно до П(с)БО9? 1. Первісною або чистою вартістю реалізації; 2. За справедливою вартістю; 3. За середньозваженою собівартістю; 4. За цінами продажу. 2. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства призначена для користування: 1. Внутрiшнiх i зовнiшнiх споживачiв; 2. Тiльки для зовнiшнiх користувачiв; 3. Тiльки для користування на пiдприємствi; 4. Для узагальнення iнформацiї декiлькох спорiднених пiдприємств. 3. Як у бухгалтерському облiку вiдображається подання претензiї постачальнику за невідповідну якість товарiв? 1. Дт 374 Кт 281 2. Дт 374 Кт 631 3. Дт 374 Кт 974 4. Дт 974 Кт 631. 4. Як у бухгалтерському облiку вiдображається списання коштiв, використаних пiдзвiтною особою — менеджером, — на вiдрядження? 1. Дт 92 Кт 372 2. Дт 372 Кт 93 3. Дт 23 Кт 372 4. Дт 66 Кт 372. 5. Документ, яким оформляють рух товарів i тари з одного магазину в інший: 1. Товарно-транспортна накладна; 2. Рахунок-фактура; 327

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

3. Видаткова накладна; 4. Прибуткова накладна. 6. До запасів не відносяться: 1. Сировина, допоміжні матеріали; 2. Незавершене виробництво; 3. Малоцінні необоротні матеріальні активи; 4. Готова продукція. 7. Як у бухгалтерському облiку вiдображається видача короткострокового векселя в національній валюті, виданого постачальнику за отримані раніше товари? 1. Дт 631 Кт 311 2. Дт 311 Кт 631 3. Дт 631 Кт 621 4. Дт 301 Кт 511. 8. Як в облiку вiдображається видача з каси авансу пiдзвiтній особі на відрядження? 1. Дт 372 Кт 301 2. Дт 372 Кт 282 3. Дт 372 Кт 661 4. Дт 92 Кт 372. 9. До первісної вартості товарів, що придбані за плату, не відносяться: 1. Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику. 2. Суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству. 3. Понаднормові витрати і нестачі запасів. 4. Суми ввізного мита. 10. Методичні засади формування інформації про методи оцінки вибуття запасів визначає: 1. П(С)БО 2. 2. П(С)БО 16. 3. П(С)БО 11. 4. П(С)БО 9. 4. 3000 грн. Розрахункове завдання 1. Визначити бухгалтерські проводки за господарськими операціями підприємства торгівлі за березень п.р. (таблиця). 328

Контрольна робота за модулем II

2. Вказати, якими первинними документами оформляються господарські операції. Умова завдання Господарські операції підприємства № з/п 1. 2. 3. 4. 5.

Зміст господарських операцій Нараховано відділу зв’язку за надані послуги, в т.ч. ПДВ Нараховано заробітну плату продавцям

Сума, грн 200,00 ? 1200,00

Зроблені нарахування на заробітну плату на соціальні за? ходи згідно з чинним законодавством (див. операція 2) Нараховано амортизацію необоротних матеріальних ак- 90,00 тивів адміністративного призначення Нараховано відсотки за користування короткостроко- 100,00 вим кредитом банку

Варіант 2 1. Облік статутного капіталу. 2. Облік основних засобів. Тести 1. Відображено перерахування з поточного рахунка підприємства в банку збір до Пенсійного фонду: 1. Д 31 К 65.2 2. Д 651 К 31.1 3. Д 65.2 К 31.1 4. Д 30.1 К 65.1. 2. Якими бухгалтерськими записами вiдображають в обліку надходження основних засобів як внеску в рахунок вкладів засновників до статутного капіталу? 1. Дт 10 Кт 131 2. Дт 10 Кт 46 3. Дт 40 Кт 10 4. Дт 10 Кт 31. 3. Акредитив: 1. Форма безготiвкових розрахункiв пiдприємств, яка запобiгає виникненню простроченої заборгованостi; 329

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

2. Форма готiвкових розрахункiв; 3. Цiнна бумага, за якою власник отримує дивiденди; 4. Форма кредиту. 4. Що таке акцепт? 1. Згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних i розрахункових документiв. 2. Один з видiв розрахункових документiв. 3. Рiзновид непрямого податку. 4. Це iнша назва векселя. 5. Яким документом оформляюється надходження готівки в касу? 1. Прибутковим касовим ордером. 2. Об’явою на внесок готiвки. 3. Видатковим касовим ордером. 4. Дорученням. 6. Ліміт залишку готівки в касі підприємства встановлюється: 1. Національним банком України. 2. Міністерством фінансів України. 3. Державною податковою адміністрацією України. 4. Підприємством самостійно. 7. Власний капiтал пiдприємства: 1. Кошти, сформованi засновниками, і прибуток; 2. Кошти на термiн, визначений угодою, позиченi у банку; 3. Матеріальні оборотні активи; 4. Основнi засоби пiдприємства. 8. Як в облiку вiдображається на поточному рахунку в іноземній валюті дохід від операційної курсової різниці при зміні курсу НБУ? 1. Дт 312 Кт 714 2. Дт 301 Кт 702 3. Дт 311 Кт 712 4. Дт 714 Кт 312. 9. В якому роздiлi балансу вiдображається залишок за рахунком 375 «Розрахунки за вiдшкодуванням завданих збиткiв»? 1. 2 роздiл активу. 2. 3 роздiл активу. 3. 1 роздiл пасиву. 4. 2 роздiл пасиву. 10. Видатковий касовий ордер виписує: 330

Контрольна робота за модулем II

1. Касир. 2. Керівник підприємства. 3. Бухгалтер. 4. Особа, яка отримує кошти з каси. Розрахункове завдання Використовуючи дані таблиці, розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити: — якими первинними документами вони оформляються; — в яких регістрах обліку ведеться облік по даних рахунках; — в якому рядку балансу відображаються залишки за рахунками. Умова завдання Господарські операції підприємства №

Дебет 301 40 43 443 46

Кредит 41 672 442 43 40

Сума, грн 4000 5000 400 195 7200

Варіант 3 1. Поняття та види зобов’язань. 2. Облік товарних запасів. Тести 1. Як в облiку вiдображається повернення позики, виданої на iндивiдуальне житлове будiвництво працiвникам пiдприємства шляхом утримання iз заробiтної плати? 1. Дт 661 Кт 377 2. Дт 301 Кт 377 3. Дт 377 Кт 301 4. Дт 311 Кт 377. 2. Якими нормативними документами регламентується порядок вiднесення коштiв до малоцiнних i швидкозношуваних предметiв у бухгалтерському обліку? 331

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

1. П(с) бо 7 і п(с) бо 9. 2. Законом про оподаткування прибутку пiдприємств. 3. П(с) бо 15. 4. Порядком ведення касових операцiй. 3. Фiнансова звiтнiсть повинна бути обов’язково представлена: 1. У податковi органи. 2. До органiв статистики. 3. В установу обслуговуючого банку. 4. До пенсiйного фонду. 4. Як в облiку вiдображається нарахування одноразової премiї за високі досягнення у виробничій діяльності працівникам малого підприємства (з використанням рахунків 8 класу)? 1. Дт 301 Кт 443 2. Дт 812 Кт 661 3. Дт 901 Кт 301 4. Дт 23 Кт 311. 5. Як в обліку відображається передача в експлуатацію малоцiнних i швидкозношуванних предметів на підприємстві роздрібної торгiвлi? 1. Дт 22 Кт 93 2. Дт 93 Кт 22 3. Дт 23 Кт 22 4. Дт 90 Кт 22. 6. Сальдо за рахунком 301 відображається в Балансі: 1. В І розділі активу, рядок 031. 2. В І розділі пасиву, рядок 320. 3. В ІІ розділі активу, рядок 230. 4. Не відображається. 7. Чи обов’язково на приватному пiдприємствi створювати статутний капiтал? 1. Так, якщо це передбачено його статутом, але можна й не створювати. 2. Може бути створеним за бажанням i змогою засновника. 3. Не повинен створюватись, законодавством це не передбачено. 4. Може бути створеним за розпорядженням податкових служб. 8. Як в облiку вiдображається внесення в касу суми вiдшкодування матерiальних збиткiв винними особами? 332

Контрольна робота за модулем II

1. Дт 301 Кт 372 2. Дт 301 Кт 375 3. Дт 374 Кт 301 4. Дт 301 Кт 377. 9. Власний капітал — це ....? 1. Активи підприємства. 2. Боргові зобов’язання. 3. Вартість прав власників підприємства. 4. Частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. 10. Як в облiку вiдображається здача готiвки з каси її підприємства в банк? 1. Дт 393 Кт 301 2. Дт 311 Кт 301 3. Дт 301 Кт 311 4. Дт 375 Кт 301. Розрахункове завдання Використовуючи дані таблиці, розкрити зміст бухгалтерських проводок і визначити: — якими первинними документами вони оформляються; — в яких регістрах обліку ведеться облік по даних рахунках; — в якому рядку балансу відображаються залишки за рахунками. Умова завдання Господарські операції підприємства № з/п

Дебет рахунка 152 152 152 152 103

Кредит рахунка 631 661 65 631 152

Сума, грн 1000 250 ? 150 ?

333

МОДУЛЬ ІІІ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ, ДОХОДІВ, ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТЕМА 13 ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ Методичні рекомендації При вивченні теми студенти повинні набути теоретичні знання та практичні навички щодо класифікації витрат діяльності підприємств, обліку витрат операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрат від надзвичайних подій. 13.1.Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 13.1.1. Поняття та класифікація витрат. 13.1.2. Облік витрат операційної діяльності. 13.1.3. Облік витрат фінансової та інвестиційної діяльності. 13.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності. 13.1.1. Поняття та класифікація витрат Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять для зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період. Критерії визнання витрат доцільно вивчити за допомогою рис. 13.1. Важливою умовою ведення бухгалтерського обліку витрат є класифікація витрат. П(С)БО 16 «Витрати» спрямовує користувачів інформації, перш за все, на класифікацію витрат за видами діяльності (рис. 13.2).

334

Тема 13. Облік витрат діяльності

Критерії визнання витрат Витрати відображаються в бухгалтерському обліку у момент їх виникнення, незалежно від часу, надходження і сплати грошей одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань Витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені

Рис.13.1. Поняття та критерії визнання витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» 335

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Витрати відповідно до діяльності підприємства

Витрати звичайної діяльності – витрати будь-якої основної діяльності підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення

Витрати надзвичайної діяльності – витрати діяльності, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступного звітному періоді

Витрати операційної діяльності – витрати основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю

Витрати основної діяльності – витрати діяльності, пов’язаної з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу

Витрати фінансової діяльності – витрати діяльності, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства

Витрати інвестиційної діяльності – витрати, пов’язані з придбанням та реалізацією необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів

Витрати іншої діяльності – витрати, пов’язані з: - обслуговуванням та управлінням підприємством; - реалізацією (збутом продукції (товарів, робіт, послуг)); - іншою операційною діяльністю

Рис. 13.2. Класифікація витрат відповідно до виду діяльності підприємства 336

Тема 13. Облік витрат діяльності

13.1.2. Облік витрат операційної діяльності На підприємствах, які виготовляють готову продукцію, необхідно визначати виробничу собівартість продукції та собівартість реалізованої готової продукції, порядок визначення яких наведено на рис. 13.3. Витрати основної діяльності підприємства

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)

Собівартість реалізованих товарів

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати Наднормативні виробничі витрати До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: - прямі матеріальні витрати; - прямі витрати на оплату праці; - інші прямі витрати; - змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості, одержаних у звітному місяці, товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості, одержаних у звітному місяці товарів

Рис. 13.3. Склад витрат основної діяльності підприємства 337

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Рахунок 90 «Собівартість реалізації»

Призначення рахунка: для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельних націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування. Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї

Списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати»

Субрахунки: 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» – для ведення обліку виробничої собівартості реалізованої готової продукції; 902 «Собівартість реалізованих товарів» – для відображення собівартості реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» – для ведення обліку собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг; На субрахунку 904 «Страхові виплати» підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування», узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку

Рис. 13.4. Призначення та побудова рахунка 90 «Собівартість реалізації» 338

Тема 13. Облік витрат діяльності

На підприємствах торгівлі, які здійснюють облік товарів за продажними цінами, собівартість реалізованих товарів дотримується відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси» (рис. 13.3). Для узагальнення інформації про собівартість реалізованих продукції та товарів призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації» (рис. 13.4). Бухгалтерський облік витрат операційної діяльності потребує накопичення інформації про адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. До витрат операційної діяльності (крім основної) відносяться: 1. Адміністративні витрати — загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: — загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); — витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; — витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); — винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); — витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); — амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; — витрати на врегулювання спорів у судових органах; — податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); — плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; — інші витрати загальногосподарського призначення 2. Витрати на збут тобто витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): 339

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

— витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); — витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; — витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; — витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; — витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; — інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. 3. Інші операційні витрати — витрати іншої операційної діяльності, не пов’язаної з обслуговуванням і управлінням підприємством та реалізацією продукції: — витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»; — собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти; — собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією; — сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; — втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства); — втрати від знецінення запасів; — нестачі й втрати від псування цінностей; — визнані штрафи, пеня, неустойка; 340

Тема 13. Облік витрат діяльності

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» Призначення рахунка: для обліку витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут»

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Сума визнаних витрат іншої операційної діяльності

Списання на рахунок 79 «Фінансові результати»

Субрахунки: 941 «Витрати на дослідження і розробки» – для ведення обліку витрат, пов’язаних з дослідженнями та розробками, що здійснює підприємство, якщо такі дослідження та розробки відповідають Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»; 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» – для відображення балансової вартості реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації; 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» – для ведення обліку собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів тощо); 944 «Сумнівні та безнадійні борги» – для узагальнення інформації про нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), про суму списаної безнадійної заборгованості в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів та про суму списаної безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено; 945 «Втрати від операційної курсової різниці» – для ведення обліку втрат за активами й зобов’язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти; 946 «Втрати від знецінення запасів» – для ведення обліку втрат, пов’язаних із знеціненням (уцінкою) запасів, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» –для ведення обліку нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготівлі, переробки, збереження та реалізації; 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» – ведення обліку визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів; 949 «Інші витрати операційної діяльності» – узагальнення інформації про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності», зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо

Рис. 13.5. Призначення та побудова рахунка 90 «Собівартість реалізації» 341

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

— витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення; — інші витрати операційної діяльності. Для обліку витрат операційної діяльності, крім основної, призначені рахунки 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та 94 «Інші витрати операційної діяльності» (рис. 13.5). 13.1.3. Облік витрат фінансової та інвестиційної діяльності У сучасних умовах господарювання підприємства здійснюють фінансову та інвестиційну діяльність, тому в бухгалтерському обліку накопичують інформацію про витрати цих видів діяльності, склад яких наведено на рис. 13.6, 13.7, 13.8. Для обліку витрат фінансової та інвестиційної діяльності призначено рахунки 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати». При наявності інформації про надзвичайні події здійснюють облік надзвичайних витрат, тобто витрати за наслідками надзвичайних подій або витрат для здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких намірів. Для обліку цих витрат призначено рахунок 99 «Надзвичайні витрати».

342

Тема 13. Облік витрат діяльності

Фінансові витрати – витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями: позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки

Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, тобто активу, який потребує суттєвого часу для його створення

Капіталізація фінансових витрат – включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу

Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов’язання з нарахуванням відсотків. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу

Рис.13.6. Поняття та критерії визнання фінансових витрат відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати» 343

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі Асоційоване підприємство – підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора

Дочірнє підприємство – підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування

Спільне підприємство – підприємство, яке здійснює господарську діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними

* Втрати від участі в капіталі (тис. грн) = Частка в капіталі (відсоток голосів) спільного, асоційованого чи дочірнього підприємства, що належать підприємству Х, Сума збитку спільного, асоційованого чи дочірнього підприємства у звітному періоді (тис. грн)

* Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій

Рис. 13.7. Склад і розрахунок втрат від участі в капіталі 344

Тема 13. Облік витрат діяльності

Інші витрати – витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та /або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) Собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій) Собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів) Собівартість реалізованих майнових комплексів

Втрати від неопераційних курсових різниць

Сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій

Витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо) Залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів Інші витрати звичайної діяльності

Рис. 13.8. Склад інших витрат 345

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

13.1.4. Розкриття інформації у фінансовій звітності Узагальнення інформації про витрати діяльності підприємства здійснюють у Звіті про фінансові результати, Примітках до річної фінансової звітності (таблиця 13.1). Таблиця 13.1 Розкриття інформації за рахунками класу 9 «Витрати діяльності» у фінансовій звітності Код та назва рахунка, субрахунка 90 «Собівартість реалізації»

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Звіт про фінансові Собівартість реалізоварезультати ної продукції (товарів, робіт, послуг) 92 «Адміністра- Звіт про фінансові Адміністративні витрати тивні витрати» результати 93 «Витрати на Звіт про фінансові Витрати на збут збут» результати 94 «Інші витрати Звіт про фінансові Інші витрати операційної результати діяльності операційної діОпераційна оренда Примітки до яльності» річної фінансової активів Реалізація інших оборотзвітності них активів Штрафи, пені, неустойки Утримання об’єктів житлово-комунального і соціального призначення Інші операційні доходи і витрати 95 «Фінансові Звіт про фінансові Фінансові витрати витрати» результати Примітки до Дивіденди річної фінансової Проценти звітності Фінансова оренда активів Інші фінансові доходи і витрати 96 «Втрати від Звіт про фінансові Втрати від участі в капіучасті в капіталі» результати талі 346

Код рядка 040 070 080 090 440 450 460 470

480 140 530 540 550 560 150

Тема 13. Облік витрат діяльності

Продовження таблиці 13.1 Код та назва рахунка, субрахунка

Форма фінансової звітності Назва форми

Назва рядка

Код рядка

Примітки до Доходи і витрати від річної фінансової участі в капіталі за інвесзвітності тиціями в: - асоційовані підприєм500 ства - дочірні підприємства 510 - спільна діяльність 520 97 «Інші витрати» Звіт про фінансові Інші витрати 160 результати 98 «Податок на Звіт про фінансові Податок на прибуток від 180 прибуток» результати звичайної діяльності Примітки до Податок з надзвичайного 210 річної фінансової прибутку звітності Поточний податок на 1210 прибуток Включено до звіту про 1240– фінансові результати 1243 99 «Надзвичайні Звіт про фінансові Надзвичайні витрати 205 витрати» результати

13.2. План практичного заняття Тема практичного заняття 14 «Облік витрат діяльності» Питання для вивчення та обговорення 1. Які основні вимоги пред’являються до визначення витрат діяльності? 2. Які ознаки класифікації витрати діяльності? 3. Яке значення має класифікація витрат діяльності для організації обліку витрат? 4. Який порядок формування собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг? 5. Як здійснюється облік собівартості реалізованих товарів? 6. Який склад адміністративних витрат згідно з П(С)БО 16 «Витрати»? 7. Як здійснюється облік адміністративних витрат? 347

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

8. Який склад витрат на збут згідно з П(С)БО 16 «Витрати»? 9. Як здійснюється облік витрат на збут? 10. Який склад інших операційних витрат згідно з П(С)БО 16 «Витрати»? 11. Як здійснюється облік інших операційних витрат? Завдання 10 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунками 902 «Собівартість реалізованих товарів», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». 2. Здійснити записи в регістр аналітичного обліку на підставі раніше складених бухгалтерських довідок. 3. Скласти бухгалтерські довідки на списання сум витрат за рахунками 902 «Собівартість реалізованих товарів», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». Відобразити їх в регістрах аналітичного обліку, в якому підрахувати загальні підсумки за березень п.р. 4. Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. Домашнє завдання Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. Питання для самостійного вивчення 1. Облік витрат операційної діяльності на підприємствах, які використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами». 2. Формування та облік собівартості реалізованих робіт, послуг. 3. Облік Фінансових витрат. 4. Облік витрат інвестиційної діяльності. 5. Облік витрат від надзвичайних подій. Завдання 15(для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 15.1. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 15.1. визначити кореспонденцію рахунків за операціями з використанням рахунків класів 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності». 348

Тема 13. Облік витрат діяльності

3. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? 4. Здійснити класифікацію витрат підприємства торгівлі відповідно до П(С)БО 16 «Витрати». Таблиця 15.1 Господарські операції № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

12.

Зміст господарських операцій

Сума, грн

Нараховано відділу зв’язку за надані послуги Крім того ПДВ Нараховано заробітну плату продавцям Зроблені нарахування на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством (див. операція 2) Нараховано амортизацію необоротних матеріальних активів адміністративного призначення Нараховано відсотки за користування короткостроковим кредитом банку Списана частка витрат майбутніх періодів, що відноситься до поточного місяця (передоплата газет і журналів для службового користування) Отримано рахунок від рекламної компанії за підготовку рекламного щита Крім того, ПДВ Нараховано амортизацію торговельного обладнання підприємства Створено резерв сумнівних боргів Нараховано економічні санкції за недодержання підприємством податкового законодавства На підставі авансового звіту списано витрати на відрядження керівника підприємства Підприємство продало комплект меблів Первісна вартість Накопичений знос Виручка від реалізації Крім того, ПДВ

200,00 ? 1200,00 ? 90,00 100,00 46,00 180,00 ? 85,00 3000,00 600,00 300,00 1000,00 500,00 1300,00 ?

Завдання 16 (для індивідуальної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції, наведені в таблиці 16.1. 349

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 16.1. визначити кореспонденцію рахунків за операціями з використанням рахунків класів 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності». 3. Визначити вплив господарських операцій на стан майна підприємства, вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? 4. Здійснити класифікацію витрат підприємства торгівлі відповідно до П(С)БО 16 «Витрати». Таблиця 16.1 Господарські операції № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Зміст господарських операцій

Сума, грн

Нараховано заробітну плату адміністративно5400,00 управлінському персоналу Зроблені нарахування на заробітну плату на соціальні за? ходи згідно з чинним законодавством (див. операцію 13) Списано втрати продовольчих товарів, виявлені при інвентаризації в межах природних втрат відповідно до 45,00 складеного розрахунку Нараховано знос (амортизацію) обладнання для офісу 80,00 Нараховано за розрахунково-касове обслуговування 130,00 Створено резерв на оплату відпусток продавцям 1200,00 Нараховано за комунальні послуги об’єктів: загальногосподарського призначення 390,00 що забезпечують збут товарів 342,00 Нараховано винагороду за надані аудиторські послуги 250,00

Теми рефератів 1. Класифікація витрат підприємства та її значення для організації обліку витрат. 2. Облік витрат операційної діяльності. 3. Облік фінансових витрат та витрат від участі в капіталі. 4. Облік витрат інвестиційної діяльності. 5. Використання облікової інформації про витрати в процесі прийняття ефективних управлінських рішень. Інформаційні джерела: 3, 5, 9, 10, 13, 15, 17, 19, 23, 25, 26. 350

Тема 13. Облік витрат діяльності

13.3. Термінологічний словник Елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат. Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Надзвичайна подія — подія або операція , яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Об’єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства.

351

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

ТЕМА 14 ОБЛІК ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Методичні рекомендації При вивченні даної теми студенти повинні набути теоретичні знання та практичні навички щодо порядку формування доходів за видами діяльності, синтетичного та аналітичного обліку доходів, порядку формування фінансових результатів, їх синтетичного та аналітичного обліку, а також використання облікової інформації в управлінні діяльністю підприємства. 14.1.Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 14.1.1. Критерії визнання та класифікація доходів. 14.1.2. Облік доходів діяльності підприємства. 14.1.3. Облік фінансових результатів. 14.1.1. Критерії визнання та класифікація доходів Методичні засади формування інформації в бухгалтерському обліку про доходи, затверджені П(С)БО 15 «Дохід». Критерії визнання та умови відображення в обліку доходів наведені на рис. 14.1. Доходи

Критерії визнання: - збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства); - оцінка доходу може бути достовірно визначена

Умови відображення в обліку: - доходи відображаються в момент виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів

Критерії визнання застосовуються: до кожної операції окремо; до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій)

Рис. 14.1. Критерії визнання та умови відображення в обліку доходів відповідно до П(С)БО 15 «Доходи» 352

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

Необхідною умовою обліку доходів є здійснення їх класифікації за видами доходів (рис. 14.2). Класифікація доходів

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків Інші операційні доходи – інші доходи від операційної діяльності підприємства, крім виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності Фінансові доходи – доходи, отримані від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі; дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) Інші доходи – доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства; доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; доходи від неопераційних курсових різниць та інші Надзвичайні доходи – доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій

Рис. 14.2. Класифікація доходів 353

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Для відображення доходів діяльності в бухгалтерському обліку необхідно вивчити умови оцінки доходу, які наведені на рис.14.3.

Оцінка доходу

Дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню

У разі відстрочки платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визначається доходом у вигляді процентів

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшенню або збільшенню відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом

Рис. 14.3. Умови оцінки доходу 354

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

14.1.2. Облік доходів діяльності підприємства При вивченні теми доцільно ознайомитися з призначенням та побудовою рахунка 70 «Доходи від реалізації» (рис. 14.4). Рахунок 70 «Доходи від реалізації » Призначення рахунка: для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу Субрахунки: 701 «Дохід від реалізації готової продукції»; 702 «Дохід від реалізації товарів»; 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг» Призначення субрахунків: для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг

За дебетом субрахунків

За кредитом субрахунків

Належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»

Одержання (збільшення) доходу

Субрахунок: 704 «Вирахування з доходу» Призначення субрахунка: для узагальнення інформації від суми знижок, наданих покупцям та про інші

За дебетом субрахунка

За кредитом субрахунка

Суми надходжень за договорами комісії, агентствами та іншими агентськими договорами на користь комітентів, принципалів. Сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції і товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу

Списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати»

Рис.14.4. Призначення та побудова рахунка 70 «Доходи від реалізації» 355

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Здійснення іншої операційної діяльності у звітному періоді потребує обліку доходів від такої діяльності (рис. 14.5). Рахунок 71 «Інший операційний дохід» Призначення рахунка: для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг)

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Суми непрямих податків (податку на додану вартість), акцизного збору та інших зборів (обов’язкових платежів) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»

Збільшення (одержання) доходу

Субрахунки: 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти» – для узагальнення інформації про доходи від реалізації іноземної валюти; 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» – для узагальнення інформації про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо); 713 «Дохід від операційної оренди активів» – для узагальнення інформації про доходи від оренди (крім фінансової) майна, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства; 714 «Дохід від операційної курсової різниці» – для узагальнення інформації про доходи від курсових різниць за активами й зобов’язаннями підприємства, пов’язаними з операційною діяльністю підприємства; 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» – для узагальнення інформації про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків; 716 «Відшкодування раніше списаних активів» – для узагальнення інформації про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних оборотних активів 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» – для узагальнення інформації про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності; 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» – для узагальнення інформації про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов’язаного з операційною діяльністю; 719 «Інші доходи від операційної діяльності» – для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності, які не знайшли свого відображення на інших субрахунках рахунка 71 «Інший операційний дохід» зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо

Рис.14.5. Призначення та побудова рахунка 71 «Інший операційний дохід» 356

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

При наявності операцій у звітному періоді, які впливають на зміну і склад власного та позичкового капіталу, в бухгалтерському обліку відображають доходи від фінансової діяльності, для обліку яких призначені рахунки 72 «Дохід від участі в капіталі» та рахунок 73 «Інші фінансові доходи».Для обліку доходів, пов’язаних з інвестиційною діяльністю, призначено рахунок 74 «Інші доходи». Доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій, обліковуються на рахунку 75 «Надзвичайні доходи». 14.1.3. Облік фінансових результатів Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Вивчити порядок визначення прибутку або збитку за звітний період допоможе рис. 14.6. Порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період: Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку

Рис. 14.6. Порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період 357

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Для обліку та узагальнення інформації про фінансові результати призначено рахунок 79 «Фінансові результати» (рис. 14.7). Рахунок 79 «Фінансові результати»

Призначення рахунка: для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Суми у порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток

Суми в порядку закриття рахунків обліку доходів

Субрахунки: 791 «Результат операційної діяльності» – для визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунка відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід»), за дебетом — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (рахунки - 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»); 792 «Результат фінансових операцій» – для визначення прибутку (збитку) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунка відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом — списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі». 793 «Результат іншої звичайної діяльності» – для визначення прибутку (збитку) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом субрахунка відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом — списання витрат з рахунка 97 «Інші витрати»; 794 «Результат надзвичайних подій» – для визначення прибутку (збитку) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунка відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом — списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати»

Рис. 14.7. Призначення та побудова рахунка 79 «Фінансові результати» 358

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

Сальдо рахунка 79 «Фінансові результати» при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» (рис. 14.8). Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

Призначення рахунка: для ведення обліку нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку

За дебетом рахунка

За кредитом рахунка

Збитки та використання прибутку

Збільшення прибутку від усіх видів діяльності

Субрахунки: 441 «Прибуток нерозподілений» – для відображення наявності та руху нерозподіленого прибутку; 442 «Непокриті збитки» – для відображення непокритих збитків. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо; 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» – для відображення розподілу прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахувань в резервний капітал та іншого використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та / або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків

Рис. 14.8. Призначення та побудова рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті) збитки» 359

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Узагальнення інформації про фінансові результати за звітний період здійснюють за допомогою Звіту про фінансові результати, в якому відображають: — фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток або збиток) за рядками 100 або 105; — фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток або збиток) за рядками 170 або 175; — фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування за рядками 190 та 195; — чистий прибуток або чистий збиток за рядками 220 або 225. Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» у звіті про фінансовий стан підприємства сума нерозподіленого прибутку або сума непокритого збитку наводиться за рядком 350. Бухгалтерський облік повинен забезпечувати користувачів інформацією про доходи від різних видів діяльності підприємства, про порядок формування фінансового результату за звітний та попередні періоди, про суму чистого прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства. Дані бухгалтерського обліку надають можливість здійснювати аналіз структури доходів від основної та інших видів діяльності і визначити вплив факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та вплив факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку.

14.2.План практичного заняття Тема практичного заняття 15 «Облік доходів і фінансових результатів» Питання для вивчення та обговорення 1. Які основні вимоги до визнання та складу доходів згідно з П(С)БО? 2. Оцінка доходів згідно з П(С)БО 15 «Дохід»? 3. Як класифікують доходи? 4. Яка характеристика рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності»? 360

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

5. Як ведеться облік доходів від основної діяльності? 6. Як ведеться облік доходів від іншої операційної діяльності? 7. Яке значення облікової інформації про доходи для управління? 8. Порядок формування фінансових результатів. 9. Облік фінансових результатів. Завдання 11 1. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 70 «Доходи від реалізації». 2. Здійснити записи в регістр аналітичного обліку на підставі раніше складених бухгалтерських довідок. 3. Скласти бухгалтерську довідку на списання в кінці місяця за рахунком 70 «Доходи від реалізації» та фінансові результати і відобразити її в регістрі аналітичного обліку, в якому підрахувати загальні підсумки за березень п.р. 4. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 79 «Фінансові результати». 5. Здійснити записи в регістр аналітичного обліку на підставі раніше складених бухгалтерських довідок, підрахувати загальні підсумки за березень п.р. 6. Скласти бухгалтерську довідку на закриття рахунка 79 «Фінансові результати». 7. Відкрити регістр аналітичного обліку за рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». 8. Здійснити записи в регістр аналітичного обліку за рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» на підставі раніше складеної бухгалтерської довідки, підрахувати загальні підсумки за березень п.р Домащнє завдання Здійснити відповідні записи до головної книги за березень п.р. Матеріальне забезпечення 1. Журнал № 6 — 1 прим. 2. Журнал № 7 — 1прим. 3. Бухгалтерська довідка — 1 прим. 361

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Питання для самостійного вивчення 1. Облік доходів від реалізації робіт, послуг. 2. Облік доходів від фінансових операцій. 3. Облік доходів від інвестиційної діяльності. 4. Облік доходів від надзвичайних подій. 5. Використання облікової інформації про доходи в процесі прийняття ефективних управлінських рішень. Завдання 17 (для самостійної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції наведені в таблиці 17.1. 2. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці 17.1. 3. На підставі бухгалтерських проводок визначити економічний зміст господарських операцій (див. таблицю 17.1). 4. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? 5. Здійснити класифікацію доходів підприємства торгівлі відповідно до П(С)БО 15 «Дохід». Таблиця 17.1 Бухгалтерські проводок з обліку доходів за видами діяльності № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

362

Дебет 301 702 34 701 22 311 377 712 377 713 631 48 281 71 373 377 742 131 972

Кредит 702 641 702 791 745 715 712 641 713 641 717 718 719 791 732 742 641 10 10

Сума, грн 5400 900 1000 3000 2000 14000 12000 2000 1200 200 1500 3600 50 25000 1300 42000 7000 16000 29000

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

Завдання 18 (для індивідуальної роботи) 1. Визначити первинні документи, якими оформляються господарські операції наведені в таблиці 18.1. 2. Заповнити реєстраційний журнал та визначити бухгалтерські проводки за господарськими операціями виробничого підприємства за березень п.р. ( таблиця 18.1). 3. Визначити фінансовий результат за березень п.р. 4. Вказати, в якому розділі балансу відображаються залишки за рахунками, що вони означають? Таблиця 18.1 Господарські операції № з/п 1 1.

2. 3.

4. 5 6

7 8 9

Зміст господарських операцій 2 Підприємство реалізувало продукції власного виробництва покупцям за продажними цінами, Крім того, ПДВ Фактична виробнича собівартість Отримано дохід від здачі майна в оренду, Крім того, ПДВ Реалізовані малоцінні предмети за продажними цінами, Крім того, ПДВ Собівартість реалізованих малоцінних предметів Виявлено надлишок тари при інвентаризації Уповноважений банк нарахував підприємству відсотки за користування грошовими коштами, що перебувають на поточному рахунку в банку Підприємство реалізувало комп’ютер за продажною вартістю Крім того, ПДВ Первинна вартість Знос Нараховано транспортній організації за послуги, пов’язані із збутом продукції Крім того, ПДВ Органами податкової служби нараховано економічні санкції за недодержання підприємством податкового законодавства Списана кредиторська заборгованість після закінчення терміну позовної давності

Сума, грн 3 24000 ? 18000 1200 ? 3000 ? 1000 45 100

3000 ? 4000 2000 3000 ? 1200 500 363

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Продовження таблиці 18.1 10

11

Нараховано амортизацію: — обладнання для офісу; — програмного забезпечення; — виробничого обладнання. Відображено витрати на службові відрядження управлінського персоналу

120 40 160 300

Теми рефератів 1. Класифікація доходів та її значення для організації обліку доходів. 2. Облік доходів від реалізації товарів. 3. Облік доходів від іншої операційної діяльності. 4. Облік доходів від інвестиційної діяльності. 5. Облік доходів від фінансової діяльності. 6. Використання облікової інформації про доходи для виявлення невикористаних резервів підвищення дохідності підприємства. 7. Порядок формування фінансових доходів. 8. Облік фінансових результатів. 9. Використання облікової інформації про фінансові результати для управління. Інформаційні джерела: 3, 5, 9, 10, 13, 15, 19,25, 26. 14.3. Термінологічний словник Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Збиток — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати. Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Прибуток (збиток) від операційної діяльності — алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат на збут та інших операційних витрат. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування — алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної ді364

Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів

яльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Прибуток від звичайної діяльності — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток. Проценти — плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Роялті — платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо). Чистий прибуток (збиток) — алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

365

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

ТЕМА 15. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ Методичні рекомендації При вивченні теми студенти повинні набути теоретичні знання та практичні навички щодо класифікації, порядку подання та заповнення форм фінансової звітності, перевірки взаємоузгодженості показників різних форм звітності, а також використання інформації фінансової звітності в управлінні діяльністю підприємства. 15.1.Методологічні поради до вивчення теми Перелік питань 15.1.1. Поняття та мета фінансової звітності. 15.1.2. Склад, форми та порядок подання фінансової звітності. 15.1.3. Побудова та порядок складання форм фінансової звітності. 15.1.1. Поняття та мета фінансової звітності Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України всі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та складати фінансову звітність відповідно до вимог чинного законодавства. Поняття та мета фінансової звітності відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наведені на рис. 15.1. Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; інших рішень

Рис. 15.1. Поняття та мета фінансової звітності 366

Тема 15. Фінансова звітність

15.1.2. Склад, форми та порядок подання фінансової звітності Розділ IV «Фінансова звітність» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає склад і форми фінансової звітності (рис. 15.2). Склад фінансової звітності

квартальна та річна звітність

Баланс (форма № 1М) Звіт про фінансові результати (форма № 2-М)

річна звітність

Баланс (форма № 1) Звіт про фінансові результати (форма № 2) Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) Звіт про власний капітал (форма № 4) Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6) Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку» (форма № 7)

Суб’єкти малого підприємництва і представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають скорочену за показниками фінансову звітність, яка включає:

квартальна звітність

Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Рис. 15.2. Склад і форми фінансової звітності 367

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Відповідними законодавчими та нормативно-правовими актами визначені основні вимоги до подання та оприлюднення звітності, які доцільно вивчити за допомогою рис. 15.3. Основні вимоги до подання та оприлюднення фінансової звітності Фінансова звітність подається: - органам, до сфери управління яких належать підприємства; - трудовим колективам на їх вимогу; - власникам (засновникам) відповідно до установчих документів; - іншим органам та користувачам згідно із законодавством; - органам державної статистики; - органам Державного казначейства (щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету); - фінансовим відділам райдержадміністрації, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій (щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів; - Державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи

Терміни подання підприємствами фінансової звітності встановлює міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, або органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності. Фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами: - квартальна – не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом; - річна, не пізніше 20 лютого наступного за звітним року Звіт про використання бюджетних асигнувань подається підприємствами: - місячний – не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним; - квартальний – не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом; - річний – не пізніше 22 січня наступного за звітним року Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність Власникам (засновникам) у визначені ними терміни: - квартальну – не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу; - річну – не пізніше 15 квітня наступного за звітним року

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність не пізніше 1 червня наступного за звітним року, зобов’язані відкриті акціонерні товариства, підприємства – емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань

Рис. 15.3. Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності 368

Тема 15. Фінансова звітність

15.1.3. Побудова та порядок складання форм фінансової звітності П(С)БО 2 «Баланс» визначає мету, форму та загальні вимоги до розкриття статей Балансу (рис. 15.4). Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату Дані балансу використовують для аналізу складу і структури необоротних та оборотних активів, власного капіталу, довгострокових та поточних зобов’язань, лік відності, узагальнюючих та часткових показників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, його ділової активності та інших показників оцінки фінансового стану. Мета аналізу – оперативне реагування і прийняття управлінських рішень щодо зміцнення фінансового стану підприємства, забезпечення його фінансової стабільності в майбутньому

Визнання статей балансу:

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни

Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигоду у майбутньому внаслідок його погашення

Рис. 15.4. Мета складання балансу та визнання його статей 369

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Актив балансу відображає на кінець останнього дня кварталу (року) активи в розділах: I «Необоротні активи», II «Оборотні активи», III «Витрати майбутніх періодів». Пасив Балансу відображає власний капітал і зобов’язання в розділах: I «Власний капітал», II «Забезпечення наступних витрат і платежів», III «Довгострокові зобов’язання», IV «Поточні зобов’язання», V «Доходи майбутніх періодів». Суб’єкти малого підприємництва складають Баланс за формою, яка затверджена П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» визначає зміст, форму та загальні вимоги до розкриття статей. Мета складання Звіту про фінансові результати наведена на рис. 15.5. Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період Рис. 15.5. Мета складання Звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати складається з розділів: I «Фінансові результати», II «Елементи операційних витрат», III «Розрахунок показників прибутковості акцій». П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст, форму та загальні вимоги до розкриття статей Звіту. Поняття та мета складання Звіту про рух грошових коштів наведені на рис. 15.6. У Звіті про рух грошових коштів наводиться інформація про рух грошових коштів протягом звітного періоду та за попередній період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» визначає зміст, форму та загальні вимоги розкриття статей звіту. Поняття та мета складання Звіту про власний капітал наведені на рис. 15.7. 370

Тема 15. Фінансова звітність

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах

Інформація про рух грошових коштів необхідна для управління грошовими потоками підприємства, яке здійснюється для забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Управління грошовими потоками на підприємстві передбачає проведення аналізу грошових потоків та його прогнозування, розрахунок тривалості обороту грошових коштів та визначення їх оптимального рівня, складання бюджетів грошових коштів. Аналіз грошових потоків дозволяє визначити, з яких джерел відбулося надходження на підприємстві грошових коштів та основні напрями їх використання; розраховувати мінімально необхідні залишки грошових коштів для здійснення основної, фінансової та інвестиційної діяльності, розробити заходи щодо прискорення обороту грошових коштів, ефективного їх використання з метою визначення шляхів оптимізації грошових потоків

Рис. 15.6. Мета та значення Звіту про рух грошових коштів 371

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Примітки до річної фінансової звітності є складником фінансової звітності. Форма звітності включає тринадцять розділів, перелік яких наведено на рис. 15.8. Відповідно до П(С)БО 29 «Звітність за сегментами» підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність або посідають монопольне становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або щодо продукції (товарів, робіт, послуг) до початку

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

Дані Звіту про власний капітал використовують як джерело інформації для прийняття рішень щодо управління власним капіталом. Аналіз капіталу підприємства передбачає визначення змін його обсягу, структури; динаміки власного капіталу; причин та наслідків цих змін; оцінки факторів, які впливають на співвідношення власного і позикового капіталу з метою отримання інформації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації структури капіталу, поліпшення використання капіталу та підвищення ефективності діяльності підприємства

Рис. 15.7. Мета та значення Звіту про власний капітал 372

Тема 15. Фінансова звітність

звітного періоду прийнято рішення про державне регулювання цін, повинні складати Додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами». Відповідно до Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток — повинні складати «Додаток до приміток до річної фінансової звітності», «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку».

Міністерство фінансів України затвердило типову форму фінансової звітності № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (Наказ від 29.11.2000 р. № 302 зі змінами) Примітки до річної фінансової звітності включають тринадцять розділів: р. І. Нематеріальні активи р. ІІ. Основні засоби р. ІІІ. Капітальні інвестиції р. ІV. Фінансові інвестиції р. V. Доходи і витрати р.VІ. Грошові кошти р. VІІ. Забезпечення р. VІІІ. Запаси р. ІХ. Дебіторська заборгованість р. Х. Нестачі і втрати від псування цінностей р. ХІ. Будівельні контракти р. ХІІ. Податок на прибуток р. ХІІІ. Використання амортизаційних відрахувань Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємства, які посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, зобов’язані складати додатки до Приміток до річної фінансової звітності – форму № 6 «Інформація за сегментами», форму № 7 «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку»

Рис. 15.8. Структура та значення Приміток до річної фінансової звітності 373

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

15.2. Плани практичних занять Тема практичного заняття 16 «Поняття, принципи складання фінансової звітності та вимоги до неї» Питання для вивчення та обговорення 1. Яке значення фінансової звітності? 2. Які вимоги ставляться до фінансової звітності? 3. Які види та форми фінансової звітності? 4. Які строки подання фінансової звітності? Навчальний матеріал Завдання 12 1. Зробити заключні записи в регістрах аналітичного обліку, звірити зустрічні суми. 2. Підрахувати в головній книзі обороти за березень місяць п.р.; визначити залишки за кожним синтетичним рахунком на 1.04.п.р. Провести звірку синтетичного та аналітичного обліку. Домашнє завдання Скласти оборотну відомість за рахунками синтетичного обліку за березень п.р. Тема практичного заняття 17 «Зміст та порядок складання Балансу та Звіту про фінансові результати» Питання для вивчення та обговорення 1. Яка структура Балансу? 2. Який порядок складання Балансу? 3. Яка мета складання Звіту про фінансові результати? 4. Який порядок складання «Звіту про фінансові результати»? 5. Використання даних Балансу та Звіту про фінансові результати для управління. Завдання 13 Скласти: Баланс (форма № 1) та Звіт про фінансові результати (форма № 2), здійснити взаємоув’язку даних складених форм звітності. 374

Тема 15. Фінансова звітність

Матеріальне забезпечення 1. Оборотна відомість — 1 прим. 2. Баланс (ф. № 1) — 1 прим. 3. Звіт про фінансові результати(ф. № 2) — 1 прим. Питання для самостійного вивчення 1. Яка мета складання Звіту про рух грошових коштів? 2. Які основні етапи процесу складання звіту про рух грошових коштів? 3. Яка методика складання Звіту про рух грошових коштів? 4. Яка мета складання Звіту про власний капітал? 5. Який зміст Звіту про власний капітал? 6. Яка методика складання Звіту про власний капітал? 7. Використання інформації фінансової звітності для управління діяльністю підприємств різних форм власності. Завдання 19 (для самостійної роботи) Використовуючи дані аналітичного обліку, головної книги, Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2) скласти Звіт про рух грошових коштів (форма № 3). За даними активу та пасиву балансу ТОВ «Олімп» на 31 грудня п.р. установлено (таблиці 19.1). Таблиця 19.1 Статті активу Балансу (тис. грн) Стаття активу І. Необоротні активи Основні засоби – залишкова вартість – первісна вартість – знос Довгострокові фінансові інвестиції – інші фінансові інвестиції Всього по розділу І ІІ. Оборотні активи

На Код На почакінець рядка ток року року

030 031 032

288 360 72

360 450 90

045 080

288

9 369

375

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Продовження таблиці 19.1 Запаси – виробничі запаси Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: – чиста реалізаційна вартість – первісна вартість – резерв сумнівних боргів Грошові кошти та їх еквіваленти: – у національній валюті Усього по розділу ІІ ІІІ. Витрати майбутніх періодів Баланс

100

108

97,2

160 161 162

61,2 76,5 15,3

70,2 87,8 17,6

230 260 270 280

18 187,2 7,2 482,4

63 230,4 30,6 630

Таблиця 20.1 (тис. грн)

Статті пасиву балансу Стаття пасиву І. Власний капітал Статутний капітал Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) Неоплачений капітал Усього по розділу І IV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Поточні зобов’язання за розрахунками: – з бюджетом Усього по розділу IV Баланс:

Код На почарядка ток року

На кінець року

300

468

468

350

100,8

135

360 380

(1250 442,8

603

530

34,2

18

550 620 640

5,4 39,6 482,4

9,0 27,0 630,0

3. За даними Звіту про фінансові результати за поточний рік установлено (таблиця 21.1).

376

Тема 15. Фінансова звітність

Статті Звіту про фінансові результати

Таблиця 21.1 (тис. грн)

2

За поточний рік 3

010

540

015

90

035

450

040

225

050

225

Адміністративні витрати

070

111,6

Інші операційні витрати Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток Податок на прибуток від звичайної діяльності Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) Чистий прибуток

090

9,0

100

104,4

170

104,4

180

31,3

190

73,1

220

73,3

260

18,0

Стаття 1 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Податок на додану вартість Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, полсуг) Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Валовий прибуток

Амортизація

Код рядка форми № 2

За даними фінансового обліку встановлено: а) фактично сплачено податку на прибуток — 31,3 тис. грн; б) основні засоби і довгострокові фінансові інвестиції придбані за грошові кошти; в) дивіденди сплачені грошовими коштами у сумі — 38,9 тис.грн (100,8 + 73,1 — 135,0); г) надзвичайних подій за звітний рік не сталося. Завдання 20 (для індивідуальної роботи) 1. Використовуючи дані аналітичного обліку, головної книги, балансу (форма № 1), скласти Звіт про власний капітал (форма № 4). 377

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

2. За даними пасиву Балансу ВАТ «Олеся» на 31 грудня п.р. установлено (таблиця 22.1). Таблиця 22.1 Статті пасиву Балансу (тис. грн) Код рядка

На початок року

На кінець року

Статутний капітал

300

125,0

120,0

Пайовий капітал

310

—

—

Додатковий власний капітал

320

62,5

60,0

Інший додатковий капітал

330

—

17,0

Резервний капітал Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) Неоплачений капітал

340

2,0

12,0

350

40,0

64,0

360

360,0

—

Вилучений капітал

370

—

—

Усього по розділу І

380

229,5

273,0

Стаття пасиву І. Власний капітал

3. ВАТ випустило 125 тис.акцій, номінальна вартість однієї акції — 1 грн. Акції були розміщені (продані) за 1,50 грн за одиницю. 4. У поточному році були здійснені операції: а) безоплатно отримані основні засоби на суму — 12 000 грн; б) викуплені 5 000 тис. акцій за ціною 1,70 грн та анульовані. в) проведена дооцінка основних засобів, які раніше не переоцінювалися, на суму 5 000 грн; г) на поповнення резервного фонду спрямовано 10000 грн; д) чистий прибуток за поточний рік склав 60 000 грн; е) оголошені дивіденди на суму 25 000 грн. Теми рефератів 1. Фінансова звітність та її значення в управлінні діяльністю підприємством. 2. Фінансова звітність підприємств України та її відповідність міжнародним стандартам. 3. Основні принципи складання фінансової звітності та загальні вимоги до неї. 378

Тема 15. Фінансова звітність

4. Застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». 5. Застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». 6. Застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». 7. Застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». 8. Зміст та порядок складання фінансового звіту суб’єкта малого підприємства. 9. Використання інформації фінансової звітності в управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Інформаційні джерела: 3, 4, 5, 9, 13, 19, 20, 21, 24, 25.

15.3. Термінологічний словник Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Бухгалтерська звітність — звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Примітки до фінансових звітів — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами). Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

379

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА МОДУЛЕМ ІІІ Варіант 1 Облік витрат операційної діяльності. Склад і форми фінансової звітності. Тести 1. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства призначена для користування: 1. Внутрiшнiх i зовнiшнiх споживачiв. 2. Тльки для зовнiшнiх користувачiв. 3. Тiльки для користування на пiдприємствi. 4. Для узагальнення iнформацiї декiлькох спорiднених пiдприємств. 2. Як у бухгалтерському облiку вiдображається списання коштiв, використаних пiдзвiтною особою — менеджером на вiдрядження? 1. Дт 92 Кт 372 2. Дт 372 Кт 93 3. Дт 23 Кт 372 4. Дт 66 Кт 372. 3. В якому роздiлi балансу вiдображається залишок за рахунком 375 «Розрахунки за вiдшкодуванням завданих збиткiв»? 1. 2 роздiл активу. 2. 3 роздiл активу. 3. 1 роздiл пасиву. 4. 2 роздiл пасиву. 4. Чистий доход пiдприємства (платника ПДВ) являє собою: 1. Виручку вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг). 2. Позареалiзацiйнi доходи. 3. Сукупнiсть всiх доходiв, отриманих пiдприємством на протязi звiтного перiоду. 4. Дохід вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) без непрямих податків. 5. Якою кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку відображається в бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати адмінапарату? 380

Контрольна робота за модулем III

1. Д 23 К 661 2. Д 93 К 661 3. Д 92 К 661 4. Д 23 К 661. 6. Відсотки за користування позикою банку відносяться до: 1. Витрат основної діяльності. 2. Інвестиційних витрат. 3. Фінансових витрат. 4. Надзвичайних витрат. 7. В якому розділі Балансу відображається нерозподілений прибуток (непокриті збитки) підприємства? 1. В І розділі активу, рядок 070. 2. В І розділі пасиву, рядок 350. 3. Не відображається. 4. В ІІ розділі пасиву, рядок 410. 8. Адресатами одержання фінансової звітності є: 1. Власники (засновники) підприємства. 2. Власники підприємства, фінансові органи. 3. Фінансові органи, органи державної статистики. 4. Власники (засновники) підприємства, трудовий колектив на його вимогу, органи сфери управління, до яких належать підприємства, інші органи та користувачі згідно із законодавством. 9. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємством не пізніше: 1. 10 числа місяця, наступного за звітним періодом. 2. 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. 3. 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. 4. 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. 10. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва включає: 1. Баланс, Звіт про фінансові результати. 2. Баланс, Звіт про власний капітал. 3. Баланс, Звіт про рух грошових коштів. 4. Баланс, Звіт про фінансові результати. Звіт про власний капітал.

381

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

Розрахункове завдання 1. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці. 2. На підставі бухгалтерських проводок визначити економічний зміст господарських операцій (див. таблицю). Господарські операції № з/п 1 2 3 4 5

Дебет 301 702 701 301 377 712 377 713

Кредит 702 641 791 719 712 641 713 641

Сума, грн 5400 900 3000 14000 12000 2000 1200 200

Варіант 2 1. Облік доходів операційної діяльності. 2. Основні вимоги до фінансової звітності. Тести 1. Якими бухгалтерськими записами вiдображають в облiку нарахування зносу основних засобів пiдприємствами з використанням рахунків 8 класу? 1. Дт 132 Кт 94 2. Дт 83 Кт 131 3. Дт 20 Кт 131 4. Дт 85 Кт 131. 2. Фінансова звітність: 1. Це бухгалтерська звітність підприємств малого бізнесу. 2. Це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. 3. Це управлінська звітність для внутрішніх користувачів. 4. Це звітність про розрахунки з бюджетом. 3. Клас 6 «Поточні зобов’язання» плану рахунків пов’язаний: 1. Зі звітом про фінансові результати. 382

Контрольна робота за модулем III

2. З ІІІ розділом активу балансу. 3. З примітками до звітів. 4. З ІV і V розділами пасиву балансу. 4. Необоротні активи: 1. Матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 року. 2. Немонетарні активи, які не мають матеріальної форми. 3. Активи, які утримуються для подальшого продажу. 4. Всі активи, що не є оборотними. Вкладення підприємства в матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує 12 місяців. 5. Чи вiдображається на балансi орендодавця i на якому рахунку сума основних засобiв, якi переданi в оперативну оренду? 1. Так, на рахунку 10. 2. Так, на рахунку 01. 3. Так, на рахунку 713. 4. Нi. 6. Річна фінансова звітність подається підприємством: 1. Не пізніше 1 лютого наступного за звітним роком. 2. Не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком. 3. Рішення приймається керівником підприємства. 4. Не пізніше 1 березня наступного за звітним роком. 7. Прибуток від операційної діяльності у Звіті про фінансові результати визначається як: 1. Сума валового прибутку, іншого операційного доходу 2. Сума чистого доходу, валового прибутку та іншого опера ційного доходу. 3. Різниця між доходом від реалізації та чистим доходом від реалізації продукції. 4. Алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут інших операційних витрат 8. Якою кореспонденцією бухгалтерських рахунків відображається списання адміністративних витрат на фінансові результати? 1. Дт 791 Кт 92 2. Дт 791 Кт 93 3. Дт 792 Кт 92 383

Модуль III. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінан. результатів та фінан. звітність

4. Дт 793 Кт 92. 9. Якою кореспонденцією рахунків відображається списання доходів від реалізації товарів на фінансові результати? 1. Дт 702 Кт 793 2. Дт 702 Кт 791 3. Дт 701 Кт 791 4. Дт 703 Кт 791. 10. Якою кореспонденцією рахунків відображається списання витрат, пов’язаних з користуванням банківськими кредитами, на фінансові результати? 1. Дт 792 Кт 961 2. Дт 792 Кт 952 3. Дт 792 Кт 951 4. Дт 791 Кт 951. Розрахункове завдання 1. Заповнити реєстраційний журнал за даними таблиці, визначити кореспонденцію рахунків за операціями з використанням рахунків класу 9 «Витрати діяльності». 2. Здійснити класифікацію витрат підприємства торгівлі відповідно до П(С)БО 16 «Витрати». Господарські операції № з/п 1. 2. 3. 4. 5.

384

Зміст господарських операцій Нараховано відділу зв’язку за надані послуги Крім того, ПДВ Нараховано заробітну плату продавцям Зроблені нарахування на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством (див. операція 2) Нараховано амортизацію необоротних матеріальних активів адміністративного призначення Нараховано відсотки за користування короткостроковим кредитом банку

Сума, грн 200,00 ? 1200,00 ? 90,00 100,00

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК» МаксимальВиди самостійної Планові терміни Форми контролю та на кількість роботи виконання звітності балів 1. Обов»язкові види самостійної роботи студентів 1.1. Підготовка до Систематично, Активна робота на практичних занять відповідно до практичних заняттях 34 розкладу аудиторних занять 1.2. Підготовка до Останнє занят- Перевірка правильності виконання 20 модульних контр- тя відповідно модульних робіт модуля ольних робіт 1.3. Виконання до- Відповідно до Перевірка правиль5 машніх завдань розкладу ауди- ності виконання завдань торних занять Разом балів за обов’язкові види самостійної роботи студен60 тів 2. Вибіркові види самостійної роботи студентів 2.1. Написання ре- Відповідно до Захист матеріалів фератів за заданою розкладу занять реферату під час 5 тематикою індивідуально-консультативної роботи Відповідно до Розгляд підготовле2.2. Огляд нової літератури з дис- розкладу занять них матеріалів під час аудиторних занять або ципліни «Бухгал5 при індивідуальнотерський облік» консультативній роботі 2.3. Участь у нау- Згідно з розкла- Доповідь на одне із ковому студентсь- дом роботи засідань 10 кому гуртку 2.4. Підготовка Відповідно до Виступ з доповіддю доповіді на науко- плану 5–10 ву студентську конференцію Разом балів за вибіркові види самостійної роботи студентів 30 * 1 бал додається у разі відвідування не менше 90% лекцій. 385

ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ. ОЦІНКА НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ У БАЛАХ Модуль, елемент модуля

Вид контролю

Кількість залікових балів

Модуль І. Основи теорії бухгалтерського обліку Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,3–0,4 Виконання рефератів 0,3–0,4 Тема 2. Бухгалтерський баланс Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,3–0,4 Виконання рефератів 0,3–0,4 Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Усне опитування 0,1–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття 386

Порядок і критерії оцінювання знань студентів. Оцінка навчальних модулів у балах

Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,3–0,4 Виконання рефератів 0,3–0,4 Тема 4. Оцінювання та калькуляція Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,3–0,4 Виконання рефератів 0,3–0,4 Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,3–0,4 Виконання рефератів 0,3–0,4 0,8–1 Модульна Теоретичні питання (2 × 0,4) – (2 × 0,5) контрольна Тести (10 × 0,3) – (10 × 0,4) 3–4 робота за Розрахункове завдання 3–5 темами 1–5 Разом балів за Модуль 1. 12–18 Модуль 2. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань Тема 6. Облік необоротних активів Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,7–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 Тема 7. Облік запасів Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,13 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,7–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 Тема 8. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,12 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття 387

Порядок і критерії оцінювання знань студентів. Оцінка навчальних модулів у балах

Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,7–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 Тема 9. Облік фінансових інвестицій — — — Тема 10. Облік власного капіталу Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,7–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 Тема 11. Облік зобов’язань Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,13 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,4–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 Тема 12. Облік праці, її оплпти та соціального страхування персоналу Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,12 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,05–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,7–1,0 Виконання рефератів 0,7–1,0 0,5–1,0 Модульна Теоретичні питання (2 × 0,25) – (2 × 0,5) контрольна Тести (10 × 0,25) – (10 × 0,4) 2,5–4,0 робота за Розрахункове завдання 5,8–8,5 темами 6–12 Разом балів за Модуль 2. 20–30

388

Порядок і критерії оцінювання знань студентів. Оцінка навчальних модулів у балах

Модуль 3. Бухгалтерський облік витрат, доходів, фінансових результатів та фінансова звітність Тема 13. Облік витрат діяльності підприємства Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,13 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,06–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,2–0,5 Виконання рефератів 0,4–0,5 Тема 14. Облік доходів і фінансових результатів Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,12 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,06–0,1 заняття Індивідуаль- Виконання індивідуального розрахункового ні завдання завдання 0,27–0,5 Виконання рефератів 0,4–0,5 Тема 15. Фінансова звітність Теоретично-практична частина: Лекції Відвідування 0,25 Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,06–0,1 заняття Усне опитування 0,2–0,3 0,05–0,1 Практичні Понятійний диктант Вирішення практичного завдання 0,06–0,1 заняття 0,5–1,0 Модульна Теоретичні питання (2 × 0,25) – ( (2 × 0,5) контрольна Тести (10 × 0,1) – (10 × 0,2) 1,0–2,0 робота за те- Розрахункове завдання 2,69–3,5 мами 13–15 Разом балів за Модуль 3. 8–12 Всього балів 40–60 Підсумковий контроль 20–40 Загальна кількість залікових балів 60–100

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Бухгалтерський облік» здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань. 389

Порядок і критерії оцінювання знань студентів. Оцінка навчальних модулів у балах

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Для допуску до іспиту за результатами поточного контролю студент повинен отримати не менше ніж 60 балів. Критерії підсумкового контролю Оцінка за шкалою ECTS A BC DE

Оцінка за 100бальною шкалою 86–100 71–85 60–70

FX

35–59

F

34 і менше

Оцінка за 5-бальною шкалою 5 (відмінно) 4 (добре) 3 (задовільно) 2 (незадовільно з можливістю повторного складання) 2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

Окрім оцінювання вище перелічених видів робіт, студенти можуть отримати додаткову кількість балів (не більше 20 балів) за підготовку наукової студентської роботи з дисципліни та виступити з нею на студентській науковій конференції, при цьому індивідуальні завдання студентом можуть не виконуватись (за погодженням з провідним викладачем). Результати підсумкового семестрового контролю знань заносяться до залікової книжки студента та до заліково-екзаменаційної відомості.

390

ПРИКЛАДИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ З ДИСЦИПЛІНИ ЗРАЗОК Полтавський університет споживчої кооперації України Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту Екзаменаційний білет №_____ з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів спеціальностей: 6.050102 «Економічна кібернетика» 6.050103 «Міжнародна економіка» 6.050104 «Фінанси» 6.050105 «Банківська справа» 6.050107 «Економіка підприємства» 1. Вимоги до складання та оформлення документів. 2. Зміст та порядок складання балансу. 3. ЗАДАЧА. Скласти бухгалтерські проводки за господарськими операціями та вказати місце рахунків у звітності та що означають залишки: а) б)

в) г)

Сума, грн Списуються адміністративні витрати в кінці місяця 2500,00 При інвентаризації на складі виявлено нестачу матеріа- 120,00 лів за обліковими цінами Нестача матеріалів підлягає погашенню матеріально ? відповідальною особою згідно з чинним законодавством Списано загальновиробничі витрати на собівартість ре- 1300,00 алізованої готової продукції З поточного рахунка перераховано заборгованість за 5000,00 короткостроковим кредитом перед банком

Затверджені на засіданні кафедри бухгалтерського обліку та аудиту 21.11.07, протокол № 5. Зав. кафедри ___________проф. Верига Ю.А. Екзаменатори ___________к.е.н., доц. Виноградова М.О. доц. Гладких Т.В., доц. Гусакова О.С. доц. Пшенична А.Ж. 391

Приклади екзаменаційних білетів з дисципліни

ЗРАЗОК Полтавський університет споживчої кооперації України Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту Екзаменаційний білет №_____ з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів спеціальностей:

6.050102 «Економічна кібернетика» 6.050103 «Міжнародна економіка» 6.050104 «Фінанси» 6.050105 «Банківська справа» 6.050107 «Економіка підприємства» 1. Класифікація облікових регістрів бухгалтерського обліку. 2. Призначення рахунків І класу плану рахунків та їх характеристика.. 3. ЗАДАЧА Розкрити економічний зміст бухгалтерських проводок, вказати місце рахунків у звітності: Д 23 901 93 641 661 791 23

К 25 26 685 685

Сума, грн 500,00 10210,00 80,00 ?

90 91

10210,00 3200,00

Затверджені на засіданні кафедри бухгалтерського обліку та аудиту 21.11.07, протокол № 5. Зав. кафедри ___________проф. Верига Ю.А. Екзаменатори ___________к.е.н., доц. Виноградова М.О. доц. Гладких Т.В., доц. Гусакова О.С. доц. Пшенична А.Ж. 392

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 1. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: А.С.К., 2000. — 692 с. 2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / Вид. 2-е, доп. і перероб. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 640 с. 3. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік для менеджерів та економістів. — Житомир: ПП «Рута», 2000. — 670 с. 4. Бухгалтерський словник./ За ред. Ф.Ф.Бутинця. — Ж. «Рута», 2001. — 224 с. 5. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2007. — 480 с. 6. Господарський кодекс України: Офіційний текст. // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 7. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посіб. — К.: А.С.К., 2005. — 266 с. 8. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 11.07.1994 р. № 69 (зі змінами і доповненнями ) // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 9. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (зі змінами та доповненнями) // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 10. Кім. Г, Сопко В.В., Кім Ю.К. Бухгалтерський облік: первинні документи і порядок їх заповнення. Навч.посіб.: Вид. 2-е, перероб. та доп. — К.: Центр навч.літ., 2006. — 480 с. 11. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001. — 331 с. 12. Кузьмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч. — К.: «Все про бухгалтерський облік», 1999. — 288 с. 393

Інформаційні джерела

13. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. — К.: Центр учб.літ., 2003. — 624 с. 14. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посіб. — К.: Центр навч. літ., 2003. — 214 с. 15. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку : Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 16. Пачолі Л. Трактат о счетах и записях / Под ред. Я.В.Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 196 с. 17. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (зі змінами та доповненнями). // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 18. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (зі змінами та доповненнями) // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 19. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1-32 (зі змінами та доповненнями) // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 20. Порядок подання фінансової звітності: Постанова КМУ від 28.02.2000 р. № 419 // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 21. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями). // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 22. Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Наказ Державного Комітету промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373 // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 23. Про затвердження типових форм первинного обліку. Наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 (зі зміна394

Інформаційні джерела

ми та доповненнями) // База даних інформаційно-правової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 24. Про облікову політику. Лист Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793 // База даних інформаційноправової системи «ЛІГА». Електронний читальний зал ПУСКУ (ауд. 135). 25. Скрипан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік. Навч.посіб. для економічних спеціальностей вищих закладів освіти III та ІV рівнів акредитації. — Тернопіль: Економічна думка, 2002. — 496 с. 26. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік : Навч. посіб.– К.: Знання, 2005. — 471 с. 27. Фінансовий облік. Просто та доступно (поради для студентів). // Все про бухгалтерський облік. Спецвипуск, 2005. — 98 с.

395

396

397

398

399

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Юстина Андріївна ВЕРИГА Марина Олексіївна ВИНОГРАДОВА Тетяна Веніамінівна ГЛАДКИХ Ольга Семенівна ГУСАКОВА Антоніна Жанівна ПШЕНИЧНА

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК За загальною редакцією кандидата економічних наук, професора Вериги Ю.А.

Навчальний посібник Керівник видавничих проектів – Б.А. Сладкевич Друкується в авторській редакції Дизайн обкладинки – Б.В. Борисов

Підписано до друку 07.04.2008. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 22,275. Наклад 1000 прим. Видавництво “Центр учбової літератури” вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176 тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: [email protected] сайт: WWW.CUL.COM.UA Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006