ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ
ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ
НОВЕ, ВИПРАВЛЕНЕ ТА ДОПОВНЕНЕ ВИДАННЯ нове видання
Математ...
48 downloads
743 Views
3MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ
ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ
НОВЕ, ВИПРАВЛЕНЕ ТА ДОПОВНЕНЕ ВИДАННЯ нове видання
Математика Розв’язання всіх завдань до збірника завдань для державної підсумкової атестації з математики (Істер О. С., Глобін О. І., Комаренко О. В.)
1
УДК 51(076.2) ББК 74.262.21 М34
М34 Математика. 9 клас: Розв’язання всіх завдань для державної підсумкової атестації / Упоряд. В. С. Кулік.— Х.: Ранок-НТ, 2011.— 112 с.
ISBN 978-966-315-112-0
Посібник допоможе успішно підготуватися до державної підсумкової атестації з математики, а також заощадити час на підготовку. Він містить розв’язання всіх завдань із навчального посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 9 клас» (авт. Істер О. С., Глобін О. І., Комаренко О. В.— К.: Освіта, 2011). Посібник побудовано за таким принципом. Спочатку, відповідно до збірника завдань, вказано номер варіанта атестаційної роботи, її частина (перша—четверта), номер завдання, а потім подано розв’я зання завдання і відповідь до нього. У кінці посібника наведено правильно заповнені бланки відповідей для першої та другої частин кожного варіанта атестаційної роботи. Посібник призначений для учнів загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів. УДК 51(076.2) ББК 74.262.21
ISBN 978-966-315-112-0
© ©
2
В. С. Кулік, упорядкування, 2011 ПП «Ранок-НТ», 2011
3
Варіант 1 Частина перша 1.1. 56 + 42 : 14 − 7 = 56 + 3 − 7 = 52 . Відповідь. В). 1.2. 12 = 2 ⋅ 2 ⋅ 3 = 22 ⋅ 3 ; 16 = 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 2 = 24 . Тому НСК (12; 16 ) = 24 ⋅ 3 = 16 ⋅ 3 = 48 . Відповідь. А). 1.3. Відповідь. Б). 1.4. Додавши почленно рівняння системи, дістанемо 5x − y = 3 , y = 5x − 3. Тоді з другого рівняння системи: 3x + 2 (5x − 3 ) = 7 , 3x + 10x − 6 = 7 , 13x = 13 , x = 1; y = 5 ⋅1 − 3 = 2 . Розв’язком системи рівнянь є пара чисел (1; 2 ) . Відповідь. Г). 1.5.
10x3 y 15y2 x
=
2x2 3y
.
Відповідь. А). 1.6. За теоремою Вієта сума коренів рівняння x2 + px + q = 0 дорівнює − p . Сума коренів рівняння x2 + 9x − 5 = 0 дорівнює –9. Відповідь. В). 1.7. Відповідь. Б). 1.8.
S=
b1 1− q
, b1 = −6 , b2 = 1 , q =
b2 b1
=−
1 6
, S=
Відповідь. Г).
−6
1 1− − 6
= −5
1 7
.
1.9. Відповідь. Б).
B
1.10. Кути BOC і COD суміжні, ∠ BOC = 180° − 50° = 130° . Трикутник BOC рівнобедрений, тому ∠ CBO = ∠ BCO = (180° − 130° ) : 2 = 25° . Відповідь. А). 1.11. За
теоремою
косинусів
AC2 = 52 + 32 − 2 ⋅ 5 ⋅ 3 ⋅
1 2
AC2 = AB2 + BC2 − 2 ⋅ AB ⋅ BC ⋅cos B .
= 19 , AC = 19 см.
Відповідь. Г). 1.12. a ⋅ b = 2x + ( −2 ) ⋅ 5 = 10, якщо x = 10. Відповідь. В).
С
O A
Враховуючи,
D
що
cos60° =
1 2
,
4 ВАРІАНТ 1
Частина друга 2.1.
(
5 −2 3
)+ 2
240 =
( 5 ) − 2⋅ 2
(
5 ⋅2 3 + 2 3
)+ 2
16 ⋅15 = 5 − 4 15 + 12 + 4 15 = 17 .
Відповідь. 17. 2.2. Нехай y = −x . Тоді −x = x2 + 3x − 5, x2 + 4x − 5 = 0 , x1 = 1, x2 = −5 ; y1 = −1 , y2 = 5 . Відповідь. (1; − 1) , ( −5; 5 ) .
2.3. З першого рівняння системи: x = 3 − 3y . Підставивши значення x у друге рівняння системи, дістанемо y2 − ( 3 − 3y ) y = 7 , y2 − 3y + 3y2 = 7 , 4y2 − 3y − 7 = 0 , y1 = −1, y2 = 1,75 . Тоді x1 = 3 − 3 ⋅ ( −1) = 6 , x2 = 3 − 3 ⋅1,75 = −2,25 . Відповідь. ( 6; − 1) , ( −2,25; 1,75 ) .
B
A
2.4. Оскільки ∪ AB = 90° , то ∠ AOB = 90° . Трикутник AOB прямокутний рівнобедрений, AO = BO = R , AB2 = 2R 2 ,
(8 2 ) =
2
R = 2
AB2 2
O
= 64 , R = 8 , C = 2πR = 2π ⋅ 8 = 16π см.
2
Відповідь. 16π см.
Частина третя 3.1. Нехай x км/год — швидкість руху поїзда за розкладом. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км /год
За розкладом
180
x
Після збільшення швидкості
180
x +5
Оскільки
180 x +5
на 24 хв =
24 60
год =
2 5
год менше за
t , год 180 x 180 x +5 180 x
, то маємо рівняння:
180 180 2 − = . ОДЗ: x ≠ 0 , x ≠ −5 . x x +5 5 Розв’яжемо отримане рівняння: 5 ⋅180 ( x + 5 ) − 5 ⋅180x = 2x ( x + 5 ) ; 2x2 + 10x − 4500 = 0 ; x2 + 5x − 2250 = 0 ; x1 = 45 , x2 = −50 . Другий корінь не задовольняє умову задачі. Отже, швидкість руху поїзда за розкладом 45 км/год. Відповідь. 45 км/год. 3.2. ОДЗ: x > 0. 1 x
−
1 2
= 0 або x2 − 3x = 0 . З першого рівняння x = 4, з другого рівняння x = 0 або x = 3 .
Значення x = 0 не входить в ОДЗ. Відповідь. 3; 4.
ВАРІАНТ 2 5 3.3. На рисунку зображено коло, описане навколо трапеції ABCD . За умовою центр кола — точка О належить основі AD трапеції. AO = DO = BO = CO як радіуси одного кола. Оскільки за умо вою BC : AD = 1 : 2 , то BC =
1
2
B
С
AD . Тоді трикутник BOC рів
носторонній, кожен з його кутів дорівнює 60° . Трикутники COD і BOA — рівнобедрені з основами CD і BA відповідно. ∠ ODC = ∠ OCD . ∠ ODC + ∠ OCD + ∠ BCO = 180° , ∠ ODC = ∠ OCD = (180° − 60° ) : 2 = 60° . Отже, ∠ DCB = 180° − ∠ ODC = 180° − 60° = 120° . ∠ OAB = 60° ; ∠ ABC = 120° . Відповідь. 60° ; 120°.
A
D
O
Частина четверта m −2 −2 m −2 +1
4.1.м
m − 2 −1
+1 =
(
m − 2 −1
)
2
+1 =
m − 2 −1
m − 2 − 1 = 1 − m − 2 . Отже,
m − 2 −1 m − 2 −1
m − 2 −1 m − 2 −1
+1 =
+ 1 . При m = 2,98
1− m −2 m − 2 −1
m − 2 − 1 < 0 , тому
+ 1 = −1 + 1 = 0 .
Відповідь. 0.
B
4.2.м У трикутнику ABC сторона AC = 10 см, точка O — точка перетину медіан AD і CF , проведених до сторін BC і AB відповідно. AD = 9 см, CF = 12 см. Оскільки медіани трикутника точкою перетину діляться у відношенні 2 : 1 (рахуючи від вершини), то AO = 6 см, CO = 8 см. Трикутник AOC прямокутний, оскільки AC2 = AO2 + CO2 (100 = 36 + 64 ). Його площа SAOC =
1 2
AO ⋅ CO =
1 2
D
F O
⋅ 6 ⋅ 8 = 24 см2.
Отже, SABC = 3SAOB = 3 ⋅ 24 = 72 см2. Відповідь. 72 см 2.
A
С
Варіант 2 Частина перша 1.1. 16 год 26 хв = 15 год 86 хв; 16 год 26 хв – 9 год 52 хв = 15 год 86 хв – 9 год 52 хв = 6 год 34 хв. Відповідь. Б). 1.2.
3 4
+
1 6
=
3 ⋅3 + 1⋅2 12
Відповідь. Г). 1.3. Відповідь. А). 1.4. Відповідь. Б).
=
11 12
.
6 ВАРІАНТ 2 1.5.
a2 2
:
a3 8
a2
=
2
⋅
8 a
3
=
4 a
.
Відповідь. В). 1.6.
(
5− 3
) +2 2
15 =
( 5 ) − 2⋅ 2
5⋅ 3+
( 3 ) +2 2
15 = 5 − 2 15 + 3 + 2 15 = 8 .
Відповідь. А). 1.7. Для того щоб дістати графік функції y = ( x + 3 ) , треба графік функції y = x2 перенести вздовж осі Ox на три одиниці ліворуч. Відповідь. В). 2
1.8.
P( A ) =
m n
, де m — кількість елементарних подій, сприятливих події A , n — кількість усіх
можливих елементарних подій даного випадкового експерименту. m = 3 (може випасти 2, 4 3
1
або 6 очок), n = 6 , оскільки кубик має шість граней. P ( A ) = = . 6 2 Відповідь. Б). 1.9. Градусна міра кута A дорівнює 50°. Тоді градусна міра кута, суміжного з кутом A , дорівнює 180° − 50° = 130°. Відповідь. В). 1.10. У рівнобічної трапеції кути при основі рівні, а сума кутів при бічній стороні дорівнює 180°, тому з-поміж наведених величин кути трапеції можуть дорівнювати 70° і 110°. Відповідь. Г). 1.11. S =
1 2
⋅ AB ⋅ BC ⋅ sin B . Враховуючи, що sin120° =
3 2
, S=
1 2
⋅3⋅6 ⋅
3 2
=
9 3 2
см2.
Відповідь. А). = R 2 , де ( a; b ) — координати центра кола, R — 2 2 його радіус. Оскільки коло проходить через точку K ( −1;5 ) , то ( −1 + 3 ) + (5 − 1) = 20 = R 2 . Отже, 2 2 рівняння заданого кола: ( x + 3 ) + ( y − 1) = 20 . Відповідь. Б).
1.12. Рівняння кола має вигляд
(x − a) + (y − b) 2
2
Частина друга 2.1. ОДЗ: x ≠ −2 . x4 − x2 − 12 = 0 . Нехай x2 = t . Тоді t2 − t − 12 = 0 , t1 = −3 , t2 = 4 . Рівняння x2 = −3 не має розв’язків. x2 = 4 , x1 = −2 (не належить ОДЗ), x2 = 2 . Відповідь. 2. 2.2. За умовою x = 2y . Тоді y = 12 − 1,5 ⋅ 2y , y = 12 − 3y , 4y = 12 , y = 3. x = 2 ⋅ 3 = 6. Відповідь. ( 6; 3 ) .
2.3.
S20 =
a1 + a2 2
n . Із співвідношення a10 = a5 + 5d знаходимо d . 29 = 14 + 5d , d = 3 . Із співвідношення
a5 = a1 + 4d знаходимо a1 : a1 = a5 − 4d = 14 − 4 ⋅ 3 = 2 . Тоді a20 = a1 + 19d = 2 + 19 ⋅ 3 = 59 . S20 = Відповідь. 610.
2 + 59 2
⋅ 20 = 610 .
ВАРІАНТ 2 7 2.4. Із сторін завдовжки 6 2 см і 10 см більшою є сторона, довжина якої 10 см. Нехай третя сторона трикутника a см.
(
Тоді за теоремою косинусів 102 = a2 + 6 2
) − 2a ⋅ 6 2
2 cos 45° , 100 = a2 + 72 − 2a ⋅ 6 2 ⋅
2 2
,
a2 − 12a − 28 = 0 , a1 = −2 (не підходить за змістом задачі), a2 = 14 . Відповідь. 14 см.
Частина третя 3.1. Нехай x — кількість днів, за які друга бригада може зорати поле, працюючи окремо, а y — кількість днів, необхідних першій бригаді для самостійного виконання роботи. Оскільки другій бригаді потрібно на це на 5 днів менше, ніж першій, то дістанемо рівняння y = x + 5. 1 1 Друга бригада за 1 день виконує , а перша бригада — частину роботи. Отже, працюючи x y 1
разом, бригади виконають за 1 день
x
+
1 y
=
1 6
всієї роботи.
y = x + 5, (1) Дістанемо систему 1 1 1 x + y = 6 . (2) Підставимо (1) в (2) і розв’яжемо отримане рівняння. 1 x
+
1 x +5
=
1 6
. ОДЗ: x ≠ −5 , x ≠ 0.
6 ( x + 5 ) + 6x − x ( x + 5 )
= 0 , x2 − 7x − 30 = 0 , x1 = −3 — не задовольняє умову задачі, x2 = 10 . 6x ( x + 5 ) Отже, друга бригада може зорати поле за 10 днів, а перша — за 10 + 5 = 15 днів. Відповідь. 15 днів, 10 днів. 3.2. Перетворимо ліву частину заданої рівності.
(( a + c) + b )(( a + c) − b ) = ( a + c)
2
− b2 = a2 + 2ac + c2 − b2 .
Тоді задана рівність набуває вигляду a2 + 2ac + c2 − b2 = a2 + b2 + c2 ; ac = b2 . Отримана рівність виконується, якщо a , b , c — послідовні члени геометричної прогресії. 3.3. За властивістю діагоналей паралелограма BO =
1 2
BD =
1 2
⋅ 8 = 4 см, AO =
1 2
AC =
1 2
З прямокутного трикутника AOB
Площа паралелограма 1 2
AC ⋅ BD ⋅ sin AOB =
Відповідь. 24 см 2.
1 2
⋅ 8 ⋅10 ⋅
3 5
AB AO
=
= 24 см2.
3 5
.
С O
( ∠ B = 90° ) :
AB = AO2 − BO2 = 25 − 16 = 3 см; sin AOB =
S=
B
⋅10 = 5 см.
A
D
8 ВАРІАНТ 3
Частина четверта x2 − 4ax + 3a2 − 2a − 1 = 0 , = 0 рівносильне системі x−4 x ≠ 4 . Розв’язуючи рівняння системи, маємо: x − 4ax + 3a − 2a − 1 2
4.1.М Рівняння D 4
2
= 4a2 − 3a2 + 2a + 1 = a2 + 2a + 1 = ( a + 1) ; x1 = 2a + a + 1 = 3a + 1 ; x2 = 2a − a − 1 = a − 1 . 2
Рівняння, що задано в умові, має єдиний корінь в одному з таких випадків: 2) x1 = 4 , x2 ≠ 4 ; 3) x1 = 4 , x2 = 4 . 1) x1 = x2 і x1 ≠ 4 ; Розглянемо ці випадки. 1) 3a + 1 = a − 1; a = −1. У цьому випадку x1 = −2 . Отже, a = −1 задовольняє умову задачі. 3a + 1 = 4, 2) a = 1. a − 1 ≠ 4; a − 1 = 4, 3) a = 5. 3a + 1 ≠ 4; Відповідь. a = −1; a = 1; a = 5. 4.2.М На рисунку зображено коло і вписаний у нього трикутник ABC . AK — бісектриса кута A , що перетинає коло у точці K .
A
∠A
Оскільки AK — бісектриса кута A , то ∠ BAK = ∠ KAC = . 2 За властивістю вписаних кутів, що спираються на одну дугу, маємо: ∠ CBK = ∠ KAC =
∠A 2
і ∠ KCB = ∠ KAB =
∠ CBK = ∠ KCB =
Отже,
∠A 2
,
тобто
∠A 2
.
трикутник
I
B
C
CKB
рівнобедрений з основою BC , звідки KB = KC . Оскільки точка I — центр вписаного в трикутник кола, тобто точка перетину бісектрис трикутника ABC , то BI — бісектриса кута CBA . Отже, ∠ CBI = ∠ IBA = ∠ KBI = ∠ KBC + ∠ CBI =
∠B
∠A 2
2
+
K
.
∠B 2
; ∠ KIB = ∠ IBA + ∠ BAI =
∠A 2
+
∠B 2
як зовнішній
для трикутника IBA . Маємо: ∠ KBI = ∠ KIB, тобто трикутник KBI — рівнобедрений з основою BI , отже, KB = KI . Дістали: KB = KC = KI , що й треба було довести.
Варіант 3 Частина перша 1.1. Оскільки 4 ⋅ 3 − 5 = 7 , 4 ⋅12 − 5 = 43 ≠ 7 , 4 ⋅14 − 5 = 51 ≠ 7 , то коренем рівняння є число 3. Відповідь. А). 1.2.
2
1 2
⋅1
2 5
=
5 7
⋅
2 5
Відповідь. В).
=
7 2
=3
1 2
.
ВАРІАНТ 3 9 1.3.
(
( x + 2y )
2
)
= x2 + 2 ⋅ x ⋅ 2y + 2y2 = x2 + 4xy + 4y2 .
Відповідь. Г). 1.4.
−2x ( 2y − 3x ) − 4x ( 2x − y ) = −4xy + 6x2 − 8x2 + 4xy = −2x2 . Відповідь. Б).
1.5.
80 ⋅ 2−3 − 22 =
80 3
2
− 22 =
Відповідь. Г). 1.6.
x2 − 1 5x
:
x +1 x
2
80 8
− 4 = 10 − 4 = 6 .
( x − 1)( x + 1) ⋅
=
5x
x2 x +1
=
x ( x − 1) 5
.
Відповідь. В). 1.7. Оскільки 3 ⋅12 + 6 ⋅1 = 9 > 0 ; 12 − 4 ⋅1 + 4 = 1 > 0 ; −3 ⋅12 − 6 ⋅1 = −9 < 0 , то число 1 є розв’язком нерів ності −3x2 − 6x 0 . Відповідь. Г). 1.8. Вершина параболи y = x2 + 1 має координати ( 0; 1) ; вершина параболи y = ( x + 1) має координа2 ти ( −1; 0 ) ; вершина параболи y = x2 − 1 має координати ( 0; − 1) ; вершина параболи y = ( x − 1) + 1 має координати (1; 1) . 2 Тобто осі абсцис належить вершина параболи y = ( x + 1) . Відповідь. Б). 2
1.9. За ознакою паралельності прямих, прямі паралельні, якщо відповідні кути рівні. Отже, градусна міра кута x має дорівнювати 75°. Відповідь. Г). M
1.10. Трикутники MON і KOP подібні (за двома кутами), отже, NO : OP = MN : PK = 4 : 6 = 2 : 3. Відповідь. А). 1.11. l =
πRn 180
=
π ⋅ 3 ⋅ 60 180
N O
P
= π (см).
K
Відповідь. В) 1.12. S =
1 2
⋅ AB ⋅ BC ⋅ sin B , звідки sin B =
2S AB ⋅ BC
=
2 ⋅ 20 3 8 ⋅ 10
=
3 2
, ∠B = 60° .
Відповідь. Г).
Частина друга 2.1.
x −3 xy − x
2
−
3−y xy − y
Відповідь. −
2
3 xy
= .
x −3
x(y − x)
−
3−y
y(x − y)
=
y ( x − 3) + x (3 − y ) xy ( y − x )
=
xy − 3y + 3x − xy xy ( y − x )
=
3( x − y )
xy ( y − x )
=−
3 xy
.
10 ВАРІАНТ 3 2.2. Нехай x1 і x2 — корені рівняння. x1 = 1,5 . За теоремою, оберненою до теореми Вієта, x1 ⋅ x2 = −6 , x2 = −6 : 1,5 = −4 , p = − ( x1 + x2 ) = − (1,5 − 4 ) = 2,5 . Відповідь. p = 2,5 , x2 = −4 . 2.3. У сплаві 100 % – 60 % = 40 % олова, що становить 200 г. Тоді маса сплаву 200 : 0,4 = 500 г. Відповідь. 500 г.
2.4.
AB — гіпотенуза трикутника ABC , AB = AB =
2
4 3 . cos A = 1 − sin2 A = 1 − = . 5 cos A 5 AC
8 = 10 (см). 4 5
Відповідь. 10 см.
Частина третя 3.1. Нехай власна швидкість моторного човна x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За течією
45
x +3
Проти течії
45
x −3
t , год 45 x+3 45 x −3
Враховуючи, що шлях туди і назад човен долає за 8 год, складаємо рівняння: 45 x+3
+
45 x −3
= 8 . ОДЗ: x ≠ −3 , x ≠ 3.
45 ( x − 3 ) + 45 ( x + 3 ) − 8 ( x + 3 )( x − 3 )
( x + 3 )( x − 3 )
умову задачі, x2 =
45 + 51 8
= 0 , 4x2 − 45x − 36 = 0 , x1 =
45 − 51 8
=−
3 4
не задовольняє
= 12 . Отже, власна швидкість човна 12 км/год.
Відповідь. 12 км/год.
x − 1 0, 3.2. Область допустимих значень функції — множина розв’язків системи 2 5x + 9 − 4x > 0. (1) x 1, 2 4x − 5x − 9 < 0. ( 2 ) Розв’яжемо другу нерівність системи методом інтервалів. y = 4x2 − 5x − 9 ; нулі: 4x2 − 5x − 9 = 0 , x1 = −1 , x2 = 2 1 Ураховуючи нерівність (1), маємо: 1; 2 . 4 1 Відповідь. 1; 2 . 4
1 ; x ∈ 1; 2 . 4 4
1
+
+ – 1 x ∈ −1; 2 –1 4
x
ВАРІАНТ 3 11 3.3. У прямокутному трикутнику ABC CD = 2 см, AD = 3 см, тоді AC = CD + AD = 2 + 3 = 5 см. OD = OE = OM = r , CEOD — квадрат. За властивістю дотичних, проведених з однієї точки до кола, маємо: AM = AD = 3 см, CE = CD = 2 см, BM = BE . Нехай BM = x , тоді BC = 2 + x , AB = 3 + x . За теоремою Піфагора
B
AB2 = AC2 + BC2 , ( 3 + x ) = 25 + ( 2 + x ) , 25 + 4 + 4x + x2 = 9 + 6x + x2 , 2x = 20 , x = 10. Отже, BM = 10 см, AB = 10 + 3 = 13 см. Радіус 2
описаного кола R =
1 2
AB =
2
1 2
E C
⋅13 = 6,5 см.
M
O D
A
Відповідь. 6,5 см.
Частина четверта
(
)(
)
4.1.М ( x + 2 ) ( x + 3 ) ( x + 8 ) ( x + 12 ) = 4x2 ; x2 + 14x + 24 x2 + 11x + 24 = 4x2 . Оскільки x = 0 не є коренем цього рівняння, то, поділивши його обидві частини на x , дістанемо рівняння, рівносильне заданому. 24 24 Маємо: x + + 14 x + + 11 = 4. x x Нехай x +
24 x
+ 11 = t , тоді рівняння набуває вигляду: ( t + 3 ) t = 4; t2 + 3t − 4 = 0 .
Звідки t = 1 або t = −4 . x + Далі: x + Відповідь.
24 x 24 x
x = −4, x = −6, + 11 = 1, 2 x + 10x + 24 = 0, −15 − 129 , x2 + 15x + 24 = 0; x = 2 + 11 = −4; x = −15 + 129 . 2
−15 ± 129 2
; – 6; – 4.
4.2.М На рисунку зображено рівнобічну трапецію ABCD ( AD BC ), діагоналі якої взаємно перпендикулярні. Через точку перетину діагоналей проведемо висоту трапеції, PM = h . Площа трапеції ABCD : S =
AD + BC 2
Оскільки трапеція ABCD рівнобічна і BD ⊥ AC , то трикутники AOD і BOC рівнобедрені і прямокутні. Отже, OM = AM і OP = BP , тоді AD + BC = 2 ⋅ OM + 2 ⋅ OP = 2 ( OM + OP ) = 2 ⋅ PM = 2h . Маємо: S =
2h 2
Відповідь. h2 .
⋅ h = h2 .
B
⋅ PM .
P
C O
A
M
D
12 ВАРІАНТ 4
Варіант 4 Частина перша 1.1.
2
7 8
5
+3
8
=5
12 8
=6
4
=6
8
1 2
.
Відповідь. В). 1.2.
0,2 :
5 4
⋅ 100 % =
1 4
⋅
5 5
⋅ 100 % = 16 %.
Відповідь. Б). 1.3. Відповідь. Г). 1.4.
(3x − 2)
+ 12x = ( 3x ) − 2 ⋅ 3x ⋅ 2 + 22 + 12x = 9x2 − 12x + 4 + 12x = 9x2 + 4 . Відповідь. А). 2
2
1.5. Відповідь. Б). 1.6.
−4
( ) − (0,5)
3 +3 ⋅ 3 0
−2
−3
−2
−2
1 = 1 + 3 ⋅ 3 − = 1 + 32 − 22 = 1 + 9 − 4 = 6 . 2 −4
6
Відповідь. В). 1.7. Відповідь. В). 1.8. Запишемо нерівність у вигляді x2 − 49 0 . ОДЗ нерівності ( − ∞; + ∞ ) .
–7
x2 − 49 = 0 , якщо x1 = −7 , x2 = 7 . Отже, x ∈ −7; 7 . Відповідь. Г).
+
–
+
x
7
1.9. Оскільки кути при основі рівнобедреного трикутника рівні, а сума кутів трикутника дорівнює 180°, то кут при вершині дорівнює 180° − 2 ⋅ 30° = 120°. Відповідь. Б). 1.10. Оскільки тангенс гострого кута прямокутного трикутника — це відношення протилежного катета до прилеглого, то тангенс кута, протилежного до більшого з катетів, дорівнює Відповідь. В). 1.11. Нехай точка O ( 0; 0 ) — початок координат. Тоді AO =
( −8 − 0 ) + (6 − 0 ) 2
2
8 6
=
4 3
.
= 10 .
Відповідь. Г). 1.12. Сторона рівностороннього трикутника, вписаного в коло радіуса R , дорівнює a = R 3 = 4 3 a=R 3 =4 3
см. Площу рівностороннього трикутника зі стороною a обчислимо за формулою
(4 3 ) ⋅ = 2
S=
a2 3 4
Відповідь. Б).
4
3
= 12 3 (см2).
ВАРІАНТ 4 13
Частина друга 2.1. Перетворимо вираз у дужках: =
a2 − 5ab
a − 5b a + 5b . Отже, 2 − 2 a − 5 ab a + 5ab a ( a − 25b ) 20ab 2
2
Відповідь. − 2.2.
a + 5b
18 − 3 (1 − x ) 6
4 b
−
a − 5b a2 + 5ab
=
( a + 5b ) − ( a − 5b ) a ( a − 5b ) a ( a + 5b ) a ( a − 5b )( a + 5b ) a + 5b
−
a − 5b
2
2
=
=
20ab 25b2 − a2 4 25b2 − a2 ⋅ = =− . ⋅ 5b2 2 2 2 5 b b − a a 25 b ( )
.
2x − 7 + 2 (7x − 2 ) 6
, 18 − 3 + 3x 2x − 7 + 14x − 4 , −13x − 26 , x 2 . Розв’язками нерів
ності є всі числа з проміжку ( −∞; 2 , із них натуральними є числа 1 і 2. Відповідь. 1; 2. y
2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз, оскільки a = −2 < 0. Знайдемо координати вершини параболи: x=−
b
4
2
= 1, y = −2 ⋅1 + 4 ⋅1 = 2. Оскільки c = 0 , парабола про-
1
ходить через точку ( 0; 0 ) . Знайдемо точки перетину графіка функції
0
2a
=−
2 ⋅ ( −2 )
1
2 x
з віссю абсцис: −2x2 + 4x = 0 , −2x ( x − 2) = 0 , x = 0 або x = 2. Отже, графік функції перетинає вісь абсцис у точках (0; 0) і (2; 0) . Користуючись рисунком, знаходимо область значень цієї функції: ( − ∞; 2 . Відповідь. ( − ∞; 2 .
2.4. Нехай кут між векторами дорівнює α . З означення скалярного добутку векторів випливає, що 2 2 m⋅n cosα = . m ⋅ n = −3 ⋅ ( −2 ) + 0 ⋅ 2 = 6, m = ( −3 ) + 02 = 3 , n = ( −2 ) + 22 = 2 2 . m ⋅ n
Тоді cosα = Відповідь. 45°.
6 3⋅2 2
=
1 2
, α = 45° .
Частина третя 3.1. Нехай 2n − 1 , 2n + 1, 2n + 3 , 2n + 5 — послідовні непарні натуральні числа. Тоді (2n + 1) (2n + 3) − 111 = 3 (2n − 1) + (2n + 5) , 4n2 − 4n − 120 = 0 , n1 = 6 , n2 = −5 — не є натуральним числом. При n = 6 2n − 1 = 2 ⋅ 6 − 1 = 11, 2n + 1 = 2 ⋅ 6 + 1 = 13 , 2n + 3 = 2 ⋅ 6 + 3 = 15 , 2n + 5 = 2 ⋅ 6 + 5 = 17 . Відповідь. 11; 13; 15; 17.
(
3.2.
)
(1) y = 6 − x, x y + = 2,5. (2) y x Підставимо (1) в (2) і розв’яжемо отримане рівняння: тоді t +
x 6−x
+
6−x x
= 2,5 . Нехай
1 x 1 x 1 = 2,5 , t2 − 2,5t + 1 = 0 , t1 = , t2 = 2 . Отже, = , x = 2 або = 2 , x = 4. 2 6−x 2 6−x t
При x = 2 y = 6 − 2 = 4; при x = 4 y = 6 − 4 = 2. Відповідь. (2;4), (4;2).
x 6−x
=t,
14 ВАРІАНТ 5 3.3. Знаходимо діагоналі чотирикутника ABCD . BD = = 9 + 25 = 34 ; AC =
( xC − xA ) + ( yC − yA ) 2
2
=
xB + xD 2
2
2
( −2 − 3) + ( −1 − 2) 2
Координати середини діагоналі AC: x = динати середини діагоналі BD: x =
( xB − xD ) + ( yB − yD )
=
x A + xC 2 2 −1 2
=
2
= 1 2
3−2 2
, y=
=
( −1 − 2) + ( −2 − 3) 2
=
2
=
= 9 + 25 = 34 .
1 2
yA + yC
, y=
yB + yD
2 3−2
=
2
2
=
= 1 2
−1 + 2 2
=
1 2
. Коор-
. Таким чином,
1 1 діагоналі чотирикутника ABCD рівні, перетинаються в точці ; та цією точкою діляться 2 2 навпіл. Отже, чотирикутник ABCD є прямокутником.
Частина четверта 4.1.М Нехай подія A — витягли три кульки, серед яких дві білі й одна чорна. Кількість рівномож 3 ливих результатів дорівнює C30 . 2 1 Вибрати дві білі кульки можна C12 способами, одну чорну — C18 способами. 1 2 Отже, кількість результатів, що сприяють події A , дорівнює C18 ⋅ C12 . P( A ) =
C18 ⋅ C12 1
2
3
C30
=
18 !⋅ 12 !⋅ 3 !⋅ 27 !
594
17 !⋅ 2 !⋅ 10 !⋅ 30 ! М
2030
1 2 C18 ⋅ C12 3
C30
=
18 !⋅ 12 !⋅ 3 !⋅ 27 ! 17 !⋅ 2 !⋅ 10 !⋅ 30 !
=
594 2030
≈ 0,2 292 .
= ≈ 0,2 292 . Відповідь.
4.2. На рисунку зображено трикутник ABC , CM — медіана, CM = m , ∠ ACM = α , ∠ BCM = β . «Подвоїмо» медіану CM , дістанемо паралелограм AKBC , кути якого дорівнюють: ∠ BCA = α + β, ∠ CAK = 180° − ( α + β ) . З трикутника AKC за теоремою синусів: CK sin CAK
=
AK sin KCA
,
Звідки AK =
CK sin CAK 2m sin α
sin ( α + β )
=
AC sin CKA
, AC =
A M a C
2m sin β
sin ( α + β )
, BC =
2m sin β
sin ( α + β )
b
B
.
2m sin α
sin ( α + β )
.
Варіант 5 Частина перша 1.1. Відповідь. Б). 1.2.
m
.
Оскільки AKBC — паралелограм, то AK = BC , отже, BC = Відповідь. AC =
K
( −7,5 − 3) ⋅ ( −1,2 + 1,5) = −10,5 ⋅ 0,3 = −3,15 . Відповідь. Г).
2m sin α
sin ( α + β )
.
ВАРІАНТ 5 15 1.3. Оскільки −2 + ( −3 ) = −5 ≠ 5 , −2 + 3 = 1 ≠ 5 , 2 + 3 = 5 , −3 + 2 = −1 ≠ 5, то розв’язком рівняння є пара чисел ( 2; 3 ) . Відповідь. В).
1.4.
2x − 0,5 = 2,5 − 1,5x , 2x + 1,5x = 2,5 + 0,5 , 3,5x = 3 , x = 3 : 3,5 = 3 :
7 2
= 3⋅
2 7
=
6 7
.
Відповідь. Б). 1.5. За теоремою Вієта x1 + x2 = −8 , x1 ⋅ x2 = 7 . Ці умови задовольняють числа −7 і −1. Відповідь. А). 1.6.
2a + b a −b 2
+
2
1 a+b
2a + b
=
( a − b )( a + b )
+
1
=
a+b
2a + b + 1 ⋅ ( a − b )
( a − b )( a + b )
=
3a a − b2 2
.
Відповідь. Г). 1.7.
d = a2 − a1 . Оскільки a2 = 3 , a1 = 8 , то d = 3 − 8 = −5. Відповідь. Б).
x − 3, 5 + x 2, ⇔ 1.8. x x − 6 < 2 x > −6. Розв’язком системи нерівностей є проміжок ( −6; − 3 . Відповідь. В).
–6
–3
x
1.9. Радіус кола дорівнює 8 : 2 = 4 см. Оскільки пряма віддалена від центра кола на відстань, що дорівнює його радіусу, то пряма має з колом одну спільну точку. Відповідь. А). 1.10. Оскільки прямокутний трикутник рівнобедрений, то його катети рівні. Нехай катети дорів
(
нюють x см. Тоді за теоремою Піфагора x2 + x2 = 4 2 Відповідь. Б). 1.11. AB −1 − ( −3 ); − 2 − 2 , AB ( 2; − 4 ) . Відповідь. В).
(
) , 2x 2
2
= 32 , x2 = 16 , x = 4.
)
1.12. За теоремою косинусів AC2 = AB2 + BC2 − 2 ⋅ AB ⋅ BC ⋅cos B . Враховуючи, що cos120° = − Відповідь. Г).
1 2
, AC2 = 52 + 32 + 2 ⋅ 5 ⋅ 3 ⋅
1 2
= 49 , AC = 7.
Частина друга −3
−2
3
2
64 4 64 + 20 84 5 5 4 2 + = 2.1. 1,25−3 + 2,5−2 = + = + = = . 125 25 125 125 4 2 5 5
Відповідь.
2.2.
a +5 a a − 25
=
84
a
(
Відповідь.
.
125
(
a −5
a +5
)(
a a −5
.
)
a +5
)
=
a a −5
.
16 ВАРІАНТ 5 2.3. Функція y = −2x2 + 5x − 2 визначена при всіх дійсних x . Знайдемо нулі функції: −2x2 + 5x − 2 = 0 , якщо x1 = 0,5 , x2 = 2 . Роз в’язком нерівності є всі числа з проміжку 0,5; 2 . З них цілими є числа 1 і 2. Відповідь. 1; 2.
–
+
– x
2
0,5
2.4. Оскільки точка розташована на осі абсцис, то її ордината дорівнює нулю.
Нехай точка C ( x;0 ) рівновіддалена від точок A і B. CA 2 = ( x − 1) + ( 0 − 5 ) = ( x − 1) + 25 ; 2
2
2
CB2 = ( x − 3 ) + ( 0 − 1) = ( x − 3 ) + 1 . CA = CB , тому ( x − 1) + 25 = ( x − 3 ) + 1 . 2
2
2
2
2
Розв’язавши це рівняння, дістанемо x = −4 .
Відповідь. ( −4; 0 ) .
Частина третя 3.1. Нехай знаменник дробу — x , тоді чисельник — x −5, дріб можна записати у вигляді x −5 x
. Після додавання до чисельника 3, а до знаменника — 4, дістанемо дріб
більший від заданого дробу на 8 ( x − 5 )( x + 4 ) + x ( x + 4 ) − 8x ( x − 2 ) 8x ( x + 4 )
1 8
. Маємо рівняння
При x2 = 8 дістанемо дріб
3.2.
3 8
x
+
1 8
=
x −2 x+4
x+4
, який
. ОДЗ: x ≠ −4 , x ≠ 0.
= 0 , x2 + 12x − 160 = 0 , x1 = −20 , x2 = 8 .
При x1 = −20 дістанемо скоротний дріб
Відповідь.
x −5
x −2
3 8
25 20
, що не задовольняє умову.
, що задовольняє умову.
.
9a2 + a2 − 6a − 2ab + b2 + 2 > 0 ,
(9a
2
) (
)
− 6a + 1 + a2 − 2ab + b2 + 1 > 0 ,
(3a − 1) 0 при будь-яких значеннях a , ( a − b ) 0 при 2 2 (3a − 1) + ( a − b ) + 1 > 0 для всіх дійсних значень a і b . 2
2
(3a − 1) + ( a − b ) 2
2
будь-яких a і b , 1 > 0 , то сума
3.3. Діагональ AC рівнобічної трапеції ABCD ділить середню лінію MN на відрізки MO = 13 см, NO = 23 см. За властивістю середньої лінії трикутника BC = 2MO = 2 ⋅13 = 26 см, AD = 2N 0 = 2 ⋅ 23 = 48 B AD = 2N 0 = 2 ⋅ 23 = 48 см. ∠ BAC = ∠ DAC ( AC — бісектриса), ∠ DAC = ∠ BCA як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і BC M та січній AC . Отже, трикутник ABC рівнобедрений, у нього AB = BC = 26 см. Проводимо BE ⊥ AD і CF ⊥ AD . BCFE — прямокутник, A
E
EF = BC = 26 см. AE = FD = ( AD − EF ) : 2 = (46 − 26) : 2 = 10 см. З прямокутного трикутника ABE BE = AB2 − AE2 = 676 − 100 = 24 BE = AB2 − AE2 = 676 − 100 = 24 см. Площа трапеції S = Відповідь. 864 см2.
AD + BC 2
⋅ BE =
46 + 26 2
⋅ 24 = 864 см2.
+ 1 > 0 . Оскільки
C
N
O
F
D
ВАРІАНТ 6 17
Частина четверта ( m + 1) x + y = 3, m +1 1 3 4.1.М Система рівнянь не має розв’язків за виконання умов: = ≠ . = x − m − y 2 2 6 2 m 2 6 − − ( ) ( ) m +1
Розв’яжемо рівняння
2
=
1 2−m
; 2m − m2 + 2 − m = 2 , m2 − m = 0 , звідки m = 0 або m = 1.
Перевіримо, чи задовольняють здобуті значення m умову Якщо m = 0 , то Якщо m = 1, то
m +1 2 m +1 2
=
1 2
m +1 2
≠
1 2
.
, що не задовольняє зазначену умову.
=1≠
1 2
, що задовольняє умову.
Відповідь. m = 1.
4.2.М 4a + 3b =
cos120° + 9 b
2
(4a + 3b )
2
2 2 = 16a2 + 24a ⋅ b + 9b == 16 ⋅ a + 24 a ⋅ b cos120° + 9 b
2
= 16 ⋅ 9 − 12 ⋅ 3 ⋅ 2 + 9 ⋅ 4 = 108 = 6
= 16 ⋅ 9 − 12 ⋅ 3 ⋅ 2 + 9 ⋅ 4 = 108 = 6 3 . Відповідь. 6 3 .
Варіант 6 Частина перша 1.1.
432 ⋅ 48 − 38 ⋅ 432 = 432 ( 48 − 38 ) = 432 ⋅10 = 4320 . Відповідь. Г).
1.2. Відповідь. В). 1.3. Відповідь. Б). 1.4. Відповідь. А). 1.5.
3a 5b 3a ⋅ a + 5b ⋅ b 3a2 + 5b2 + = = . b a ab ab Відповідь. Г).
1.6. Оскільки дискримінант D = b2 − 4ac = ( −5 ) − 4 ⋅ 3 ⋅ 2 = 1 > 0 , то рівняння має два корені. Відповідь. А). 5
1.7. 1 ⋅ 5 < 5a < 3 ⋅ 5 , 5 < 5a < 15 . Відповідь. В). 1.8.
an = a1 + ( n − 1) d . a5 = a1 + 4d , a1 = a5 − 4d = 35 − 4 ⋅ 6 = 35 − 24 = 11. Відповідь. Б).
18 ВАРІАНТ 6 1.9. Нехай коефіцієнт пропорціональності дорівнює k. Тоді 5k + 2k = 70 , звідки k = 10. Отже, точка лежить від кінців відрізка на відстані 50 см і 20 см. Відповідь. В). 1.10. Оскільки діагоналі ромба є бісектрисами його кутів, то ∠ ABC = 2 ⋅ 75° = 150° . Відповідь. Г).
1.11. За теоремою синусів
3
sin60° =
2
MN sin K
=
, дістанемо MN =
MK sin N 6⋅
, звідки MN =
MK ⋅ sin K sin N
. Враховуючи, що sin45° =
2 2
,
2 2 3
=2 6 .
2
Відповідь. Б). 1.12. Вектори колінеарні, якщо їх відповідні координати пропорційні. Оскільки 2 1
≠
3 2
,
2
≠
9
3 6
2 6
, то вектору a ( 2; 3 ) колінеарний вектор, що має координати ( 6; 9 ) .
=
3 9
,
2 3
≠
3 4
,
Відповідь. А).
Частина друга 2.1. ОДЗ: 8x − 20 0 . 5 8x − 20 = 10 , Відповідь. 3.
8x − 20 = 2 , 8x − 20 = 4 , 8x = 24 , x = 3 .
2.2. Оскільки точка A ( −2; 9 ) належить графіку функції y = ax2 + 5x − 7 , то виконується рівність 9 = a ⋅ ( −2 ) + 5 ⋅ ( −2 ) − 7 . 9 = 4a − 10 − 7 , звідки a = 6,5 . Відповідь. 6,5. 2
2.3. Виразимо з першого рівняння системи y через x : y = 9 − 2x2 . Підставимо значення y в дру-
(
)
ге рівняння системи і розв’яжемо його відносно x : 3x2 − 2 9 − 2x2 = 10 , 3x2 − 18 + 4x2 − 10 = 0 , 7x − 28 = 0 , x = 4 , x1 = −2 , x2 = 2 . Тоді y1 = 9 − 2 ⋅ ( −2 ) = 1 , y2 = 9 − 2 ⋅ 22 = 1 . 2
2
2
Відповідь. ( −2; 1) , ( 2; 1) . B
2.4. Нехай ABC — рівнобедрений трикутник ( AB = BC ) , AD — висота. BD = 5 см, DC = 8 см. Тоді BC = AB = 13 см. З прямокутного трикутникаABD : AD = AB2 − BD2 = 132 − 55 = 12 см. Площа трикутника S = Відповідь. 78 см2.
1 2
⋅ BC ⋅ AD =
1 2
D
⋅12 ⋅13 = 78 (см ). 2
A
C
ВАРІАНТ 6 19
Частина третя 3.1. Нехай швидкість руху першого автомобіля x км/год, а другого — (x +10) км/год. Систе матизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
t , год
Перший автомобіль
450
x
450
Другий автомобіль
450
x 450
x +10
x + 10
Враховуючи, що другий автомобіль прибув у село на 30 хв = перший, складаємо рівняння: 450 x
−
450 x + 10
=
1 2
30 60
год =
1 2
год швидше, ніж
. ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −10 .
450 ⋅ 2 ( x + 10 ) − 450 ⋅ 2x − x ( x + 10 )
2x ( x + 10 )
няє умову задачі, x2 =
−10 + 190 2
= 0 , x2 + 10x − 9000 = 0 , x1 =
−10 − 190 2
= −100 — не задоволь
= 90 .
Отже, швидкість руху першого автомобіля 90 км/год, а швидкість руху другого — 90 + 10 = 100 км/год. Відповідь. 90 км/год, 100 км/год. y
4 y=−
3.2. Проміжки зростання функції:
і 2; + ∞ ) , найбільше значення функції: y = 4 .
8 x
1
( − ∞; − 2
Відповідь. ( − ∞; − 2 і 2; + ∞ ) ; 4.
–8
–2
0
2
1
8
–2 y=− –4
3.3. У прямокутній трапеції ABCD OF = OE = OK = OL = r , CD = CE + DE = 4 + 25 = 29 см. За властивістю дотичних, проведених з однієї точки до кола, маємо: CF = CE = 4 см, DK = DE = 25 см. Проводимо CM ⊥ AD . KFCM — прямокутник, KM = CF = 4 см, KF = CM . Тоді DM = DK − KM = 25 − 4 = 21 см.
B
= CD − DM = 841 − 441 = 20 см. Тоді AB = CM = 20 см. За властивістю сторін описаного чотирикутника BC + AD = AB + CD = 20 + 29 = 49 см. Площа
C E
L
З прямокутного трикутника CMD CM = CD2 − DM 2 = 841 − 441 = 20 2
F
8 x
O
2
трапеції S =
BC + AD 2
Відповідь. 490 см2.
⋅ CM =
49 2
⋅ 20 = 490 см2.
A
K
M
D
x
20 ВАРІАНТ 7
Частина четверта
(
)(
)
4.1. Запишемо рівняння ( x + 1) ( x − 1) ( x − 2 ) ( x − 4 ) = 7 у вигляді x2 − 3x − 4 x2 − 3x + 2 = 7 . М
Нехай x − 3x − 4 = t , тоді x − 3x + 2 = t + 6 . 2
2
Рівняння набуває вигляду t ( t + 6 ) = 7 , t2 + 6t − 7 = 0 , звідки t = 1 або t = −7 . 3 + 29 , x2 − 3x − 4 = 1, x2 − 3x − 5 = 0, x = 2 Маємо: 2 2 3 − 29 x − 3x − 4 = −7; x − 3x + 3 = 0; . x = 2 Відповідь.
3 ± 29 2
.
4.2.М На рисунку зображено трикутник ABC , вписаний у коло. Нехай бісектриса кута A перетинає коло в точці K . За властивістю вписаних кутів, що спираються на одну дугу, маємо: ∠ KCB = ∠ KAB =
∠A 2
, ∠ CBK = ∠ CAK =
∠A 2
.
Отже, ∠ KCB = ∠ CBK , тобто трикутник CBK рівнобед рений з основою BC і CK = BK . Проведемо серединний перпендикуляр до основи BC рівнобедреного трикутника CBK . Очевидно, що цей серединний перпендикуляр збігається з прямою KN , якій належать висота, медіана й бісектриса трикутника CBK . Отже, серединний перпендикуляр до сторони BC перетинається з бісектрисою кута A в точці K , яка належить колу, описаному навколо трикутника ABC .
Варіант 7 Частина перша 1.1. 3 год 24 хв = 3 ⋅ 60 хв + 24 хв = 180 хв + 24 хв = 204 хв. Відповідь. В). 1.2. 13 − 2
4 7
= 13 − 2 −
4 7
= 11 −
4 7
= 10
7 7
−
4 7
= 10
3 7
.
Відповідь. Г). 1.3. Відповідь. А). 1.4. Область визначення функції ( − ∞; + ∞ ) . Відповідь. Б). 1.5.
5m 3 5 ⋅ 2 = . 6 m 2m Відповідь. В).
x −3 5
B
= 0, якщо x = 3 .
N
A
K C
ВАРІАНТ 7 21 1.6.
−3a 3a = −
(3a )
2
⋅ 3a = − 9a2 ⋅ 3a = − 27a3 .
Відповідь. Б). 1.7. Відповідь. Г). 1.8. Нехай 1500 грн — це 100 %. Тоді 1725 грн — це
1725 ⋅ 100
Отже, 115 % – 100 % = 15 %. Відповідь. В).
1500
= 115 %.
1.9. Відповідь. А).
B
1.10. За умовою AM = 4 дм, MD = 16 дм. За властивістю рівнобічної трапеції KD = AM = 4 дм. Тоді BC = MK = MD − KD = 16 − 4 = 12 дм. Відповідь. Б).
A
C
M
D
K
1.11. Якщо тупий кут паралелограма дорівнює 150°, то гострий кут дорівнює 30°. Площа паралелограма S = 10 ⋅15 ⋅ sin 30° = 150 ⋅
1 2
= 75 (см2).
Відповідь. В).
(
)
1.12. AB2 = 1 − ( −2 ) + ( 2 − y ) = 25 , звідси 9 + ( 2 − y ) = 25 , ( 2 − y ) = 16 , 2 − y = −4 або 2 − y = 4 , y = −2 2
або y = 6. Відповідь. Г).
2
2
2
Частина друга 2.1. ОДЗ: x ≠ 5 , x ≠ −5 . 2( x + 5) − 4 ( x − 5) x2 − 25
=
x2 = 3 . Відповідь. 3.
x + 15 2
x2 − 25
, 2x + 10 − 4x + 20 = x2 + 15 , x2 + 2x − 15 = 0 , x1 = −5 (не належить ОДЗ),
2.2. Областю визначення функції y = x є всі невід’ємні числа. Для y
y
побудови графіка функції y = x , скористаємося таблицею:
=
0
1
4
9
2−
y
0
1
2
3
2 1
Графіком функції y = 2 − x є пряма, що проходить через точки ( 0; 2 ) і ( 2; 0 ) . Значення функції y = x менше за значення функції y = 2 − x , якщо x ∈ 0; 1) . Відповідь. 0;1) .
x
x
0
y= x
1 2
x
22 ВАРІАНТ 7 2.3. Із співвідношення b6 = q 2b4 знаходимо q 2 = Відповідь. −
1 3
,
1 3
b6 b4
4
, q2 =
36
, звідки q = −
2 6
=−
1 3
або q =
2 6
=
1 3
.
.
2.4. Нехай гіпотенуза трикутника дорівнює x см. Тоді невідомий катет дорівнює ( x − 8 ) см. За тео2 ремою Піфагора 122 + ( x − 8 ) = x2 . 144 + x2 − 16x + 64 = x2 , 16x = 208 , x = 13. Тоді x − 8 = 13 − 8 = 5 (см). P = 12 + 5 + 13 = 30 (см). Відповідь. 30 см.
Частина третя 3.1. Нехай швидкість течії x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За течією
30
18 + x
Проти течії
16
18 − x
t , год 30 18 + x 16 18 − x
Враховуючи, що шлях туди і назад човен долає за 2,5 год = 30 18 + x
+
16 18 − x
=
5
. ОДЗ: x ≠ −18 , x ≠ 18.
2
30 ⋅ 2 (18 − x ) + 16 ⋅ 2 (18 + x ) − 5 (18 + x )(18 − x ) 2 (18 + x )(18 − x )
x2 =
28 + 8 10
5 2
год, складаємо рівняння:
= 0 , 5x2 − 28x + 36 = 0 , x1 =
28 − 8 10
= 2,
= 3,6 . Отже, швидкість течії 2 км/год або 3,6 км/год.
Відповідь. 2 км/год; 3,6 км/год. 1
3.2.
2n − 1 + 2n + 1
( 2
(
2n − 1 − 2n + 1 2n − 1 + 2n + 1
)
=−
1
1
3−
2
=
2n − 1 − 2n + 1 = 1 2
1+
1 2
5−
1 2
1
2n + 1 −
2
3+
)(
1 2
7−
2n − 1 − 2n + 1 1 2
1 2
)
=
2n − 1 − 2n + 1
2n − 1 − ( 2n + 1)
=
2n − 1 . Тоді заданий вираз можна записати у вигляді
5 + ... +
1 2
121 −
1 2
119 = −
1 2
1+
1
121 =
2
11 2
−
1 2
= 5.
Відповідь. 5. 3.3. У трикутнику ABC AB = CB , BD — висота, BD = BO + OD = 13 + 5 = 18 см. OE = OD = 5 см. З прямокутного трикутника BOE:
B
BE = BO2 − OE2 = 169 − 25 = 12 см. BO ⋅ BD , BC BD DC BE 13 ⋅18 OE ⋅ BD 5 ⋅18 BC = = 19,5 см, DC = , DC = = 7,5 см. 12 BE 12 AC = 2DC = 15 см. P = 2BC + AC = 2 ⋅19,5 + 15 = 54 см. Відповідь. 54 см. BDC BEO :
BO
=
BE
=
OE
, BC =
E O A
C
ВАРІАНТ 8 23
Частина четверта 4.1.М В одній системі координат побудуємо графіки рівнянь. Графік рівняння
y
x + y = 2 — квадрат із вершинами
в точках: ( 2; 0 ) , ( 0; 2 ) , ( −2; 0 ) і ( 0; − 2 ) .
2
Графік рівняння x2 + y2 = a2 — коло з центром у початку
A
координат і радіусом a ( a > 0 ). Система матиме чотири розв’язки, якщо коло і квадрат матимуть чотири спільні точки. Це можливо, коли коло вписане у квадрат або описане навколо нього. Отже, a = 2 або a = OA = 2 .
0
–2
2 x –2
Відповідь. При a = 2 або a = 2 . 4.2.М Нехай ma , mb , mc — медіани трикутника, що проведені до сторін a , b і c відповідно. За наслідком із теореми косинусів маємо: 4ma2 + a2 = 2b2 + 2c2 ,
4mb2 + b2 = 2a2 + 2c2 ,
4mc2 + c2 = 2a2 + 2b2
або ma2 =
2b2 + 2c2 − a2 4
mb2 =
,
2a2 + 2c2 − b2 4
Оскільки за умовою m + m = 5m , то 2 a
2 b
2 c
,
mc2 =
2a2 + 2b2 − c2 4
2b2 + 2c2 − a2 + 2a2 + 2c2 − b2 4
=
.
(
5 2a + 2b − c 2
2
4
2
),
b2 + 4c2 + a2 = 10a2 + 10b2 − 5c2 , 9c2 = 9a2 + 9b2 , c2 = a2 + b2 . За теоремою, оберненою до теореми Піфагора, дістали, що трикутник прямокутний.
Варіант 8 Частина перша 1.1. Відповідь. Б). 1.2.
2 1 2 ⋅10 : = = 4. 5 10 5 ⋅1 Відповідь. В).
1.3. 16 − p2 = 42 − p2 = ( 4 − p ) ( 4 + p ) . Відповідь. Г). 1.4.
(a
2
)(
)
− 2b b − 3a2 = a2b − 3a4 − 2b2 + 6a2b = −3a4 + 7a2b − 2b2 .
Відповідь. А).
( )
3+ −3 1.5. Оскільки a3 ⋅ a −3 = a ( ) = a0 = 1 ≠ a , x5 : x6 = x5−6 = x −1 ≠ x , a −2
( )
то рівність a −2 Відповідь. В).
−3
= a6 є тотожністю.
−3
( )
−2⋅ −3 = a ( ) = a6 , x −2
4
= x −2⋅4 = x −8 ≠ x8 ,
24 ВАРІАНТ 8 1.6.
2x − 8 x+2
⋅
3x + 6
=
x − 16 2
2( x − 4 ) ⋅ 3( x + 2)
( x + 2 )( x − 4 )( x + 4 )
=
6 x+4
.
Відповідь. Г). 1.7. Відповідь. Б). 1.8. Область визначення функції: ( − ∞; 1) (1; + ∞ ) . Звідси виплаває, що x = 0. Відповідь. В).
x = 0, x2 − x = 0, x ( x − 1) = 0, 1 = 0 , якщо x2 = 1, x −1 x − 1 ≠ 0; x ≠ 1; x ≠ 1.
x2 − x
1.9. Оскільки ∠ ( bd ) і ∠2 вертикальні, то ∠ ( bd ) = 60° . Оскільки ∠ ( bd ) і ∠1 є внутрішніми односторонніми при паралельних прямих a і b і січній d , їх сума дорівнює 180°. ∠1 = 180° − 60° = 120° . Відповідь. Б). 1.10. Шуканий центральний кут дорівнює 360°⋅
1 3
= 120° .
Відповідь. А). 1.11. Оскільки всі внутрішні кути правильного многокутника рівні, а їх сума дорівнює 180° ( n − 2 ) , 180° ( n − 2 )
то внутрішній кут при вершині правильного многокутника дорівнює 180° ( 6 − 2 )
n
. При n = 6
= 120°.
6
Відповідь. Г). 1.12. S =
p⋅r 2
=
24 ⋅ 4 2
= 48 (см2).
Відповідь. Г).
Частина друга 2.1. У чисельнику винесемо за дужки спільний множник 3, а знаменник розкладемо на множники, скориставшись формулою суми кубів двох чисел. Тоді Відповідь.
3 a+2
12 − 6a + 3a2 a +8 3
=
(
3 4 − 2a + a
( a + 2)( a
2
2
− 2a + 4
.
2.2. Відомо, що ax2 + bx + c = a ( x − x1 ) ( x − x2 ) , де x1 , x2 — корені квадратного тричлена. −
1 3
x2 − x + 6 = 0 , якщо x1 = −6 , x2 = 3 . Тоді −
Відповідь. −
1 3
( x + 6 ) ( x − 3) .
1 3
x2 − x + 6 = −
1 3
( x + 6 ) ( x − 3) .
)
)
=
3 a+2
.
ВАРІАНТ 8 25 2.3. Дільниками числа 24 є числа 1, 2, 3, 4, 6, 8, 12, 14. Оскільки ймовірність події — це відношення кількості сприятливих подій до загальної кількості подій, то ймовірність того, що одне вибране з 24 чисел буде дільником числа 24, дорівнює P = Відповідь.
1 3
8 24
=
1 3
.
.
Оскільки
протилежні
сторони
паралелограма
рівні,
K
B
2.4. Відомо, що бісектриса кута A паралелограма ABCD відтинає на протилежній стороні відрізок, що дорівнює прилеглій стороні. Тоді AB = BK = 3 см, BC = BK + KC = 3 + 2 = 5 см.
С
то
P = 2 ( AB + BC ) = 2 ( 3 + 5 ) = 16 (см).
D
A
Відповідь. 16 см.
Частина третя 3.1. Нехай перший робітник повинен за планом виготовити x деталей, а другий — y деталей. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. І робітник
ІІ робітник
Кількість деталей
За планом
x
y
250
Фактично
x + 0,1x = 1,1x
y + 0,15y = 1,15y
280
x + y = 250, y = 250 − x, Маємо систему рівнянь 1 , 1 1 , 15 280 . x + y = 1,1x + 1,15y = 280. 1,1x + 1,15 ( 250 − x ) = 280 , −0,05x = −7,5 , x = 150 . Отже, перший робітник за планом має виготовити 150 деталей, а другий — 250 − 150 = 100 деталей. Відповідь. 150 деталей, 100 деталей.
3.2.
(
)
a a + b b − ab a + b + a + b (a − b)
(
)
2 b a + b
=
( (
)( a − b ) + b )( a − b)
a − b
2 b
a +
a + b
=
a − b +2 b a+ b
= 1.
Відповідь. 1. 3.3.
AC ⊥ BC , точка C належить колу, тому AB — діаметр кола, AB = 2 AO = 2 ⋅10 = 20 см. За теоремою Піфагора AC2 + BC2 = AB2 . 2 Нехай AC = x , тоді BC = x + 4, тоді x2 + ( x + 4 ) = 400 , x2 + 4x − 192 = 0 , x1 = −16 — не підходить за змістом задачі, x2 = 12 . Отже, AC = 12 см, BC = 12 + 4 = 16 см. Відповідь. 12 см, 16 см.
A O C
B
26 ВАРІАНТ 9
Частина четверта 4.1.М Оскільки x = 0 не є коренем рівняння
x x2 + 3x + 2
−
x x2 + 5x + 2
=
1 24
,
то поділимо чисельник і знаменник дробів рівняння на x ( x ≠ 0). 1 2
Дістали: x+
Нехай x +
2 x
x
− +3
x+
1 2 x
= +5
1 24
.
+ 3 = t , тоді рівняння набуде вигляду:
1 t
−
1 t+2
−
1 24
= 0,
24t + 48 − 24t − t2 − 2t 24t ( t + 2 )
= 0.
t2 + 2t − 48 = 0, Це рівняння рівносильне системі: t ≠ 0, t ≠ −2, звідки маємо: t = −8 або t = 6 . −11 ± 113 2 , x = x + + 3 = − 8 , 2 x2 + 11x + 2 = 0, x Маємо: x = 1, 2 x + 2 + 3 = 6; x − 3x + 2 = 0; x = 2. x −11 ± 113 ,. Відповідь. 1;x2;= 2 x = 1, 4.2.М Нехай ha , hb і hc — висоти, що проведені до сторін a , b і c трикутника відповідно. x = 2. S цього трикутника дорівнює: S = 1 aha , або S = 1 bhb , або S = 1 chc . Площа 2
Маємо: ha = 2
2S a 2
, hb =
2S b 2
, hc =
2S c 2
2
2
, тоді 2
2
hc hc 2S ⋅ a 2S ⋅ b a b + = + = + = 1 (за умовою). ha hb c ⋅ 2S c ⋅ 2S c c Отже, a2 + b2 = c2 і за теоремою, оберненою до теореми Піфагора, трикутник прямокутний.
Варіант 9 Частина перша 1.1. Відповідь Г). 1.2. Нехай із 18 кг свіжих грибів отримають x кг сушених. Складаємо пропорцію x=
18 ⋅ 1, 8 12
= 2,7 .
Відповідь. Г).
12 18
=
1, 8 x
, звідки
ВАРІАНТ 9 27 1.3. Оскільки значення функції дорівнює 3, то −5 + 4x = 3 , звідки x = 2 . Відповідь. Б). 1.4.
(3a − b ) (3a + b ) + b2 = (3a )
2
− b2 + b2 = 9a2 .
Відповідь. В). 1.5.
1.6.
− 16 + 81 − 121 = −4 + 9 − 11 = −6 . Відповідь. Г). 5+ −9 4 + −3 0,25a5b4 ⋅ 0,4a −9b −3 = 0,25 ⋅ 0,4a ( )b ( ) = 0,1a −4b . Відповідь. Б).
1.7. Нехай 5000 грн — це 100 %. Тоді через рік вкладник отримає 115 % від 5000 грн, або 5000 ⋅1,15 = 5750 грн. Відповідь. А). 1.8. ОДЗ нерівності ( − ∞; + ∞ ) . ( x − 5 ) ( x + 3 ) = 0 , якщо x1 = −3 , x2 = 5 .
–3
Отже, ( x − 5 ) ( x + 3 ) 0 , якщо x ∈ ( − ∞; − 3 5; + ∞ ) .
+
–
+
x
5
Відповідь. Б).
1.9. Оскільки сума кутів трикутника дорівнює 180°, то ∠ K = 180° − ( ∠ M + ∠ N ) = 180° − ( 35° + 25° ) M + ∠ N ) = 180° − ( 35° + 25° ) = 120° . ∠ K — тупий, тому трикутник MNK — тупокутний. Відповідь. Г). 1.10. Відповідь В). 1.11. Нехай M ( x; y ) . Тоді x =
2 + ( −6 )
Відповідь. Б).
2
= −2, y =
−3 + 7 2
= 2.
1.12. Радіус кола, вписаного в правильний шестикутник зі стороною a , дорівнює r = r=
4 3⋅ 3 2
a 3 2
. Тобто
= 6 см.
Тоді площа круга, обмеженого колом даного радіуса, S = πr 2 = 62 π = 36π (см2). Відповідь. Б).
Частина друга 2.1. Перетворимо вираз у дужках: b a + 2 Тоді 2 b ab a ab − −
Відповідь. −1.
a b − ab 2
+
b a − ab 2
=
a
b(b − a )
a + b ab ab ⋅ a + b = − ab ⋅ a + b = −1 .
−
b
a (b − a )
=
a 2 − b2
ab ( b − a )
=
( a − b )( a + b ) ab ( b − a )
=−
a+b ab
.
28 ВАРІАНТ 9 2.2.
2 − 3x
−1 <
2
< 2 , −2 < 2 − 3x < 4 , −2 < 3x < 4 , −
2 3
<x<
4 3
.
2 4 Розв’язками нерівності є всі числа з проміжку − ; . 3 3 Серед них цілими числами є 0 і 1. Відповідь. 0; 1. y
2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору, оскільки a = 3 > 0 . Знайдемо координати вершини параболи: x=−
b 2a
=−
−12 2⋅3
= 2,
y = 3 ⋅ 22 − 12 ⋅ 2 + 10 = −2 . Оскільки
c = 10 ,
10
парабола проходить через точку ( 0; 10 ) . Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: 3x2 − 12x + 10 = 0 , якщо x1 =
6− 6 3
; x2 =
6+ 6 3
2
0
. Користуючись графіком, знаходимо
–2
проміжок спадання функції: ( − ∞; 2 .
x1
x2
x
Відповідь. ( − ∞; 2 .
ABCD — прямокутна трапеція, AD = CD = 12 см. ∠ ADC = 60° , CK — висота трапеції. З прямокутного три-
2.4. Нехай
кутника CKD : KD = CD cos D = 12 cos 60° = 12 ⋅
1 2
= 6 (см). Тоді
B
C
F
M
AK = AD − KD = 12 − 6 = 6 (см). BC = AK = 6 см. Середня лінія MF =
BC + AD 2
=
6 + 12 2
= 9 (см).
A
D
K
Відповідь. 9 см.
Частина третя 3.1. Нехай запланована швидкість руху автомобіля x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За планом
1200
x
Фактично
1200 : 3 = 400
800
x
t , год 1200 x
x + 20
400
800
x
x + 20
Враховуючи, що на зупинку автомобіль витратив 2 год, складаємо рівняння: 400 800 1200 + +2 = . ОДЗ: x ≠ −20 , x ≠ 0. x x + 20 x 800x − 800 ( x + 20 ) + 2x ( x + 20 ) −20 − 180 = 0 , x2 + 20x − 8000 = 0 , x1 = = −100 — не підходить 2 x ( x + 20 ) за змістом задачі, x2 = Відповідь. 80 км/год.
−20 + 180 2
= 80 . Отже, швидкість руху автомобіля до зупинки 80 км/год.
ВАРІАНТ 9 29 3.2.
3 − a + 2a − 2
( a − 1)
2
( a + 1)
2
a2 − 3a 1 + ( a + 1) ( a2 − a + 1 + 3a ) (a + 1)2
> 0 при a ≠ −1, отже,
1
( a + 1)
2
=
1 ( a + 1) ( a − 1 ) == . == 2 2 2 2 2 ( a − 1) ( a + 1)( a + 1) ( a − 1) ( a + 1) ( a + 1) ( a + 1) a + 1 a2 − 3a + a + 1
2
> 0 при a ≠ −1.
3.3. Кут DAF дорівнює куту BFA як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і BC та січній AF . Кут BAF дорівнює куту DAF ( AF — бісектриса). Тому трикутник BAF рівнобедрений з основою AF . BF = AB = 3k , CF = 4k , тоді BF + CF = 3k + 3k = 7k , 2 ( AB + BC ) = P , 2 ( 3k + 7k ) = 80 , k = 4. Отже, AB = 3k = 12 см, BC = 7k = 28 см. Відповідь. 12 см; 28 см.
F
B
С
D
A
Частина четверта 4.1.М Побудуємо графік функції y = x2 − 4 x + 3 . Спочатку побудуємо графік функції y = x2 − 4x + 3 при x 0 . Оскільки функція y = x2 − 4 x + 3 парна, то її графік симетричний відносно осі ординат. Графік функції y = x2 − 4x + 3 , де x 0 , відобразимо відносно осі ординат. Для побудови графіка функції y = x2 − 4 x + 3 ту
y
y = x2 − 4 x + 3
3 y = 1
1 0
частину графіка функції, що міститься під віссю абсцис,
–3
відобразимо відносно осі Ox. Для того щоб рівняння x2 − 4 x + 3 = a мало шість
–1
1
x
3
розв’язків, пряма y = a повинна перетинати графік функції y = x2 − 4 x + 3 у шести точках, тобто a = 1. Відповідь. При a = 1. 4.2.М Нехай на рисунку зображено трикутник ABC , у якому AC = 1 см, CB = 15 см, медіана CM дорівнює 2 см. За наслідком із теореми косинусів маємо:
(
C
)
AB2 + ( 2CM ) = 2 AC2 + CB2 , звідки 2
AB2 = 2 (1 + 15 ) − 16 = 16 .
1
Дістали: AC2 + CB2 = AB2 , тобто трикутник ABC — прямокутний із катетами AC і CB . Площа трикутника ABC : S = Відповідь.
15 2
см2.
1 2
AC ⋅ CB =
15 2
(см2).
A
CB = 15 2
M
B
30 ВАРІАНТ 10
Варіант 10 Частина перша 1.1.
320 : 6,4 = 50 (ц). Відповідь. А).
1.2. Відповідь. Б). 1.3. Додавши почленно перше і друге рівняння системи, дістанемо 2x = −4 , x = −2 . Тоді з першого рівняння системи: −2 + y = 2 , y = 4 . Відповідь. Г). 1.4.
2 − 4 ( x − 1) = 2 ( x + 3 ) , 2 − 4x + 4 = 2x + 6 , −4x − 2x = 6 − 2 − 4 , −6x = 0 , x = 0. Відповідь. Б).
1.5.
− ( x + 5 ) ( x − 1) = − x2 − x + 5x − 5 = − x2 + 4x − 5 = −x2 − 4x + 5 .
(
) (
)
Відповідь. В). 1.6.
2x + 1 x −3
−
2x + 3 3−x
=
2x + 1 x −3
+
2x + 3 x −3
=
2x + 1 + 2x + 3 x −3
=
4x + 4 x −3
.
Відповідь. Г). 1.7.
q=
b2 b1
−2
. b2 = −2 , b1 = 6 , отже, q =
6
=−
1 3
.
Відповідь. Б). 1.8.
2 ⋅1,5 < 2x < 2 ⋅ 3 , 3 < 2x < 6 , 3 + 3 < 2x + y < 6 + 5 , 6 < 2x + y < 11 . Відповідь. В).
1.9. 1.9._Трикутник AMO прямокутний, тому ∠ OAM = 90° − 75° = 15° . Оскільки AO є бісектрисою кута MAN , то ∠MAN = 2 ⋅ 15° = 30° . Відповідь. Г). 1.10. Нехай гіпотенуза трикутника дорівнює c . Тоді за теоремою Піфагора c2 = 32 + c = 4 см. Відповідь. Г). 1.11. AB = 42 + 33 = 25 = 5 .
( 7)
2
= 9 + 7 = 16 ,
Відповідь. В). 1.12. За
теоремою
sin M =
4 3⋅
NP
синусів
=
sin M
MN sin P
,
sin M =
NP sin P . MN
2 2
4 2
=
3 2
, ∠ M = 60° .
Відповідь. Г).
Частина друга −3
2.1.
27 ⋅ 3 81−5
−10
5
=
81
273 ⋅ 310
Відповідь 3.
(3 ) (3 ) ⋅ 3 4
=
3
3
5
10
=
20
3
39 ⋅ 310
=
320 319
= 3.
Враховуючи,
що
sin45° =
2 2
,
ВАРІАНТ 10 31 2.2. Якщо a < 0 , то 3a2
4 9
a2b4 = 3a2 ⋅
2 3
⋅ ( −a ) ⋅ b2 = −2a3b2 .
Відповідь. −2a3b2 . 2.3. До області визначення функції належать значення x , які 2 − x − x2 0, задовольняють умову: Розв’яжемо нерівність x ≠ 0. 2 − x − x2 0 : 2 − x − x2 = 0 , якщо x1 = −2 , x2 = 1 .
–
+ –2
Розв’язком нерівності є проміжок −2; 1 . Виключивши з нього число 0, дістанемо область визначення функції: −2; 0 ) ( 0; 1 .
–
0
1
x
Відповідь. −2; 0 ) ( 0; 1 .
2.4. Нехай коефіцієнт подібності дорівнює k. Тоді 7k = 21 , k = 3. Решта сторін трикутника, подібного даному, дорівнює: 6 ⋅ 3 = 18 (см), 8 ⋅ 3 = 24 (см). P = 18 + 21 + 24 = 63 (см). Відповідь. 63 см.
Частина третя 3.1. Нехай швидкість течії x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За течією
22
20 + x
Проти течії
36
20 − x
t , год 22 20 + x 36 20 − x
Враховуючи, що 6 км на плоту можна проплисти за
6 x
год, складаємо рівняння:
22 36 6 + = . ОДЗ: x ≠ −20 , x ≠ 20 , x ≠ 0. 20 + x 20 − x x 22x ( 20 − x ) + 36x ( 20 + x ) − 6 ( 20 + x )( 20 − x ) 2
= 0, x + 58x − 120 = 0 , x1 =
x ( 20 + x )( 20 − x )
ходить за змістом задачі, x2 =
−58 + 62 2
−58 − 62 2
= −60 не під
= 2 . Отже, швидкість течії 2 км/год.
Відповідь. 2 км/год. 3.2. За теоремою Вієта x1 + x2 = − p та x1x2 = q; x1 = Тоді у шуканому квадратному рівнянні
2 − 32 2
(
= 1 − 2 2 , x2 =
)(
2 + 32 2
)
=1+ 2 2 .
x1 + x2 = 1 − 2 2 + 3 + 1 + 2 2 + 3 = 8 та x1x2 = 1 − 2 2 + 3 1 + 2 2 + 3 = 16 − 8 = 8 . Складаємо рівняння: x − 8x + 8 = 0 . 2
Відповідь. x2 − 8x + 8 = 0 .
32 ВАРІАНТ 11 3.3. Трикутники ABC і MNK подібні. AB = 3 см, BC = 5 см, ∠ ABC = 120° . За теоремою косинусів AC2 = AB2 + BC2 − 2 AB ⋅ BC ⋅ cos120° , AC2 = 9 + 25 + 2 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ 0,5 = 49 , отже, AC = 7 см. SABC =
1 2
⋅ AB ⋅ BC ⋅ sin 120° =
15 3 4
см2.
Периметр трикутника ABC PABC = AB + BC + AC = 3 + 5 + 7 = 15. k=
PMNC PABC
=
30
= 2, тоді
15
SMNK 15 3 = k2 = 4 . SMNK = 4SABC = 4 ⋅ = 15 3 см2. 4 SABC
Відповідь. 15 3 см2.
Частина четверта 4.1.М
11 − 2 28 − 11 + 2 28 = 11 − 4 7 − 11 + 4 7 =
(2 − 7 )
2
−
(2 + 7 )
2
=
= 2 − 7 − 2 + 7 = 7 − 2 − 2 − 7 = −4 — ціле число, що й треба було довести. 4.2.М Нехай точка O ( a; b ) — центр описаного кола навколо трикутника ABC з вершинами A ( 2; 9 ) , B (11; 0 ) , C ( −5; − 4 ) . Оскільки точка O рівновіддалена від вершин трикутника, то можна скласти систему ( a − 2 )2 + ( b − 9 )2 = ( a − 11)2 + b2 , a − b = 2, a = 2,4, рівнянь: 4a + b = 10; b = 0,4. Отже, O ( 2,4; 0,4 ) . 2 2 2 2 ( a − 11) + b = ( a + 5 ) + ( b + 4 ) ; Знайдемо R 2 = OB2 = ( 2,4 − 11) + 0,42 = 74,12 . 2
Рівняння шуканого кола: ( x − 2,4 ) + ( y − 0,4 ) = 74,12 . 2
2
Відповідь. ( x − 2,4 ) + ( y − 0,4 ) = 74,12 . 2
2
Варіант 11 Частина перша 1.1. Відповідь. Б). 1.2. На 5 і на 3 ділиться число, яке закінчується на 0 або 5, а сума цифр якого ділиться на 3. З-поміж наведених чисел таку умову задовольняє число 2835. Відповідь. Г). 1.3. Відповідь. В). 1.4. Оскільки 12 + ( −1) = 2 , 0 ⋅1 − 0 ⋅ ( −1) = 0 ≠ 2 , 2 ⋅1 − ( −1) = 3 ≠ 1 , 3 ⋅1 + 0 ⋅ ( −1) = 3 ≠ 2 , то пара чисел 2
(–1; 1) є розв’язком рівняння x2 + y2 = 2 . Відповідь. А).
ВАРІАНТ 11 33 1.5.
7y x
−
5x y
=
7 y2 − 5x2 xy
.
Відповідь. Б). 1.6. За теоремою Вієта добуток коренів квадратного рівняння x2 + px + q = 0 дорівнює q . Тобто добуток коренів квадратного рівняння x2 − 7x − 6 = 0 дорівнює −6. Відповідь. Г). 1.7. Нерівність −2x > 8 рівносильна нерівності x < −4 . Відповідь. Г). 1.8.
b1 =
1 3
, b2 = −1 , b3 = 3 . q =
b2 b1
=
−1 = −3. b4 = b3 ⋅ q = 3 ⋅ ( −3 ) = −9 . 1 3
Відповідь. А). 1.9. Відповідь В). 1.10. Протилежні кути паралелограма рівні, а сума сусідніх дорівнює 180°. Тому два кути паралелограма дорівнюють по 60°, а сусідні з ними дорівнюють 180° – 60° = 120°. Відповідь. Г). 1.11. У трикутнику найбільша сторона лежить проти найбільшого кута. Оскільки найбільшим кутом трикутника ABC є ∠ C = 100° , то найбільшою стороною є сторона AB. Відповідь. Г). 1.12. Вектори перпендикулярні, якщо їх скалярний добуток дорівнює нулю. c ⋅ d = 3 ⋅ 3 + 9 ⋅ x = 0, якщо x = −1. Відповідь. В).
Частина друга 2.1.
( −7 )
4
−
2 160 2,5
160
= 72 − 2
2,5
= 49 − 2 64 = 49 − 2 ⋅ 8 = 33 .
Відповідь. 33. 2.2. За умовою x = y . Тоді x = x2 − 2x − 4 , x2 − 3x − 4 = 0 , x1 = −1 , x2 = 4 . Точки графіка функції, у яких абсциси й ординати рівні між собою, мають координати ( −1; − 1) і ( 4; 4 ) . Відповідь. ( −1; − 1) , ( 4; 4 ) .
2.3. З першого рівняння системи дістанемо x = 1 + y . Підставимо вираз для x в друге рівняння системи:
1 1+ y
+
1 y
=
5 6
.
6 y + 6 ( y + 1) 6 y ( y + 1)
=
5y ( y + 1 )
6 y ( y + 1)
, y ≠ 0 , y ≠ −1. 12y + 6 = 5y + 5y2 , 5y2 − 7y − 6 = 0 ,
y1 = −0,6 , y2 = 2 . Тоді x1 = 1 − 0,6 = 0,4 , x2 = 1 + 2 = 3 . Відповідь. ( 0,4; − 0,6 ) , ( 3; 2 ) .
34 ВАРІАНТ 11 πR 2
2.4. Площа сектора S = Тоді 20π =
πR 2 360
360
α . За умовою S = 20π см2, α = 72° .
⋅ 72 , звідки R 2 = 100 , R = 10 см.
Відповідь. 10 см.
Частина третя 60
3.1. Нехай на одну машину можна завантажити x т, тоді для перевезення 60 т потрібно
x
Коли на кожну машину завантажили ( x + 1) т, то кількість машин стала дорівнювати ховуючи, що при цьому кількість машин зменшилася на 2, складаємо рівняння:
машин.
60
. Вра-
x +1 60 60 x
−
x +1
= 2.
ОДЗ: x ≠ −1 , x ≠ 0. 60 ( x + 1) − 60x − 2x ( x + 1) = 0 , x2 + x − 30 = 0 , x1 = −6 не задовольняє умову задачі, x2 = 5 . x ( x + 1) Отже, кількість машин
60 5 +1
= 10 .
Відповідь. 10 машин.
3.2.
(x
3
) (
)
(
)
(
)
− 1 − 8x2 − 8x = 0 , ( x − 1) x2 + x + 1 − 8x = 0 , ( x − 1) x2 − 7x + 1 = 0 ,
x − 1 = 0 або x2 − 7x + 1 = 0 , звідки x = 1, x =
7 −3 5
Відповідь.
2
, x=
7 −3 5 2
, 1,
7+3 5 2 7+3 5 2
. . A
3.3. У прямокутному трикутнику ABC AC = 21k , CB = 20k . AB =
(21k ) + (20k ) 2
2
= 29k . AC + CB − AB = 2r ,
21k + 20k − 29k = 12k = 2r , r = 6k . Радіус описаного кола R = вою R − r = 17 см, маємо:
29 2
2
AB =
29 2
r
k . Оскільки за умо-
k − 6k = 17 , k = 2.
Отже, AB = 29 ⋅ 2 = 58 см. Відповідь. 58 см.
1
C
B
ВАРІАНТ 12 35
Частина четверта 4.1.М При n = 1 маємо: 12 =
1(1 + 1)( 2 + 1) 6
, 1 = 1 — правильно, базу індукції доведено.
Нехай при n = k твердження 12 + 22 + 32 + ... + k2 =
k ( k + 1)( 2k + 1) 6
що при n = k +1 правильне твердження 12 + 22 + 32 + ... + k2 + ( k + 1) = 2
1 + 2 + 3 + ... + k + ( k + 1) = 2
(
1) 2k2 + 7k + 6 6
2
2
2
2
k ( k + 1)( 2k + 1) 6
) = ( k + 1)( k + 2)(2k + 3) .
+ ( k + 1) = 2
( k + 1) ( 2k
2
— правильне. Доведемо,
( k + 1) ( k + 2 ) ( 2k + 3 ) 6
+ k + 6k + 6 6
.
) = ( k + 1) (2k
2
+ 7k + 6
6
) = ( k + 1)( k + 2 6
6
Отже, вихідне твердження доведено методом математичної індукції. 4.2.М На рисунку зображено коло з центром O і діаметром CD. Хорда AB перетинає діаметр CD у точці P , ∠ CPA = 60° , AP = 8 см, PB = 3 см. Проведемо CM ⊥ AB , DK ⊥ AB , ON ⊥ AB . Оскільки ON CM і точка O — середина CD, то OL — середня лінія трикутника CMD , тобто точка L — середина MD . Оскільки LN DK і L — середина MD , то точка N — середина відрізка MK . Отже, MN = NK . Оскільки AN = KB (властивість радіуса, перпендикулярного до хорди), то AM = KB . Нехай MP = x , PK = y , тоді AM = 8 − x , KB = 3 − y . Оскільки AM = KB , то x − y = 5 . Із трикутника CMP маємо: CP =
MP cos60°
D L A
M N
P K
O
C
= 2x ; із трикутника PDK : PD = 2y .
За властивістю хорд, що перетинаються, маємо: AP ⋅ PB = CP ⋅ PD або 4xy = 24 . x − y = 5, Розв’язавши систему рівнянь дістанемо x = 6 , y = 1. xy = 6, Отже, CD = 12 см, довжина описаного кола дорівнює 12π см. Відповідь. 12π см.
Варіант 12 Частина перша 1.1.
1 5
м +35 см = 20 см + 35 см = 55 см.
Відповідь. Г). 1.2.
3 7
−
1 4
=
3 ⋅ 4 − 1⋅7 28
Відповідь. В).
=
5 28
.
B
36 ВАРІАНТ 12 1.3. 7x − ( 2a − x ) = 7x − 2a + x = 8x − 2a . Відповідь. Б). 1.4. Ордината точки перетину графіка функції з віссю абсцис дорівнює нулю. 5x − 20 = 0 , x = 4. Точка перетину графіка функції y = 5x − 20 з віссю абсцис має координати ( 4; 0 ) . Відповідь. В). 3 ⋅ (a ) 3a3 9a6 . 2 = 2 2 2 = 16b4 4 ⋅ (b ) 4b 2
1.5.
2
3
2
Відповідь. Г). 1.6.
4 5− 3
=
4
(
(
5+ 3
5− 3
)(
)
5+ 3
)
=
4
(
5+ 3 5−3
) =2
(
)
5+ 3 .
Відповідь. Б). 1.7. Відповідь. А). 1.8.
12 + 10 + 8 + 11 + 9 + 12 + 10 + 8 8
= 10 .
Відповідь. В). 1.9. Нехай градусна міра меншого з кутів дорівнює x° , тоді градусна міра другого кута — ( 4x ) ° . Сума суміжних кутів дорівнює 180°. Тому x + 4x = 180, x = 36 . Відповідь. Г). 1.10. Середня лінія трапеції дорівнює півсумі її основ:
4 + 10
Відповідь. Б). 1.11. p =
13 + 14 + 15 2
2
= 7.
= 21 (дм).
Тоді за формулою Герона S = 21( 21 − 13 ) ( 21 − 14 ) ( 21 − 15 ) = 21 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 = 84 . Відповідь. В). 1.12. Запишемо рівняння у вигляді y = kx + b : y = −3x + 1. k = −3. Відповідь. А).
Частина друга 2.1. Нехай x + x = t . Тоді t + 2t − 8 = 0 , t1 = −4 , t2 = 2 . Маємо x2 + x = −4 , x2 + x + 4 = 0 , розв’язків немає, або x2 + x = 2 , x2 + x − 2 = 0 , x1 = −2 , x2 = 1 . Відповідь. −2; 1. 2
2
2.2. Оскільки графік функції y = kx + b проходить через точки
(1; − 5)
і
( −3; − 13) ,
то викону-
−5 = k + b, ються умови Дістали систему рівнянь, розв’язавши яку, дістанемо значення −13 = −3k + b. коефіцієнтів k і b . Виконаємо почленно віднімання від першого рівняння системи другого: 8 = 4k , k = 2. Тоді з першого рівняння b = −5 − 2 = −7 . Шукана формула має вигляд y = 2x − 7. Відповідь. y = 2x − 7 .
ВАРІАНТ 12 37 2.3.
S=
2
20 1 . b1 = b3 : q 2 = 5 : = 20 . Тоді S = = 40 . 1 2 1− q 1− b1
2
Відповідь. 40.
AB
2.4. За теоремою синусів
дістанемо sinC =
2 3⋅
sin C
=
AC sin B
, звідки sin C =
AB sin B AC
. Враховуючи, що sin45° =
2 2
,
2 2
=
2 2
3 2
, ∠ C = 60° .
Відповідь. 60°.
Частина третя 3.1. Нехай у заданому числі x — цифра, що позначає десятки, а y — одиниці. Тоді x2 + y2 = 45 . Дане число запишемо у вигляді 10x + y . Тоді (10x + y ) + 27 = 10y + x .
2 2 x + y = 45, (1) (2) x = y − 3. Підставимо (2) в (1) і розв’яжемо отримане рівняння. 2 ( y − 3) + y2 = 45, y2 − 3y − 18 = 0 , y1 = 6 , y2 = −3 — не задовольняє умову задачі. З рівняння (2)
x2 + y2 = 45, Розв’яжемо систему (10x + y ) + 27 = 10y + x.
x = 6 − 3 = 3. Отже, дане число 36. Відповідь. 36.
3.2.
( (
) )
3 3 b2 − b4 = 3, b1 q − q = 3, b1 ( q − q ) 3 6 1 = − , q = ; b1 = . Сума нескінченної геометричної b − b = −6; 2 2 6 1 2 − q2 − 1 b q 3 4 ) b1 q − 1 = −6. 1 (
прогресії S =
b1 1− q
=
6
(1 − q ) (1 − q ) 2
=
6 = 16 . 3 1 ⋅ 4 2
Відповідь. 16. 3.3.
AB ⊥ BC , DC ⊥ BC , отже, AB DC , чотирикутник ABCD — прямокутна трапеція з основами AB і DC . AB = AE = 9 см, DE = DC = 4 см. AD = AE + DE = 9 + 4 = 13 см. Проводимо DN ⊥ AB , тоді BCDN — прямокутник. BN = CD = 4 см, BC = DN , AN = AB − BN = 9 − 4 = 5 см. DN = AD2 − AN 2 = 169 − 25 = 12 см. Отже, BC = 12 см. Відповідь. 12 см.
B C
N A
E
D
38 ВАРІАНТ 13
Частина четверта
4.1.М ab ( a + b − 2c ) + bc ( b + c − 2a ) + ac ( a + c − 2b ) == a2b + ab2 − 2abc + b2c + bc2 − 2abc + a2c + ac2 − 2abc = a2b − 2abc + bc2 +
(
) (
)
c + a2c + ac2 − 2abc = a2b − 2abc + bc2 ++ab2 − 2abc + ac2 + b2c − 2abc + a2c = b a2 − 2ac + c2 + a b2 − 2bc + c2 +
(
)
+c b2 − 2ab + a2 = b ( a − c ) + a ( b − c ) + c ( b − a ) 0 як сума невід’ємних доданків. 2
2
2
a − c = 0, Рівність досягається при b − c = 0, тобто при a = b = c . b − a = 0, 4.2.М На рисунку зображено трапецію ABCD з основами AD = 7 см і BC = 3 см. O — точка перетину діагоналей трапеції. Пряма, що проходить через точку O паралельно основам трапеції, перетинає її бічні сторони AB і CD у точках M і N відповідно. AOD COB за двома кутами, тоді Отже,
AO CO
=
BO OD
=
7 3
AD BC
=
AO CO
=
BO OD
.
B M
A
3
C N
O
7
D
.
Нехай AO = 7x , CO = 3x ; BO = 3y , OD = 7 y . ABD MBO за двома кутами, тоді AD MO
=
BD BO
,
7 MO
=
7 y + 3y 3y
, звідки MO = 2,1 см.
ACD OCN за двома кутами, тоді
AD ON
=
AC OC
,
Отже, MO + ON = 2,1 + 2,1 = 4,2 (см) Відповідь. 4,2 см.
Варіант 13 Частина перша 1.1.
x = 2100 : 35 , x = 60 . Відповідь. В).
1.2.
4
1 6
:5 =
25 1 5 ⋅ = . 6 5 6
Відповідь. Г). 1.3.
( 4 + x ) ( x − 4 ) = ( x + 4 ) ( x − 4 ) = x2 − 16 . Відповідь. Б).
1.4.
x2 + x − 12 = x2 , x − 12 = 0, x = 12. Відповідь. В).
7 ON
=
7x + 3x 3x
, звідки ON = 2,1 см.
ВАРІАНТ 13 39 1.5. Відповідь. А). 2 (x ) 2x3 8x 9 − = − = − . 3 2 3 2 27 y6 3 (y ) 3y 3
1.6.
3
3
3
Відповідь. В). 1.7.
( −2) + ( −2) − 2 = 0 ,
22 + 2 − 2 = 4 > 0 , 12 + 1 − 2 = 0 , ( −1) + ( −1) − 2 = −2 < 0 .
2
2
Відповідь. Б). 1.8. Область визначення функції: всі числа, крім нуля. x2 + 5x = 0 , x ( x + 5 ) = 0, x1 = 0 (не належить області визначення), x2 = −5 . Відповідь. Б). 1.9. Відповідь. В). 1.10. Оскільки паралельні прямі, які перетинають сторони кута, відтинають на одній його стороні рівні відрізки, то вони відтинають рівні відрізки і на другій його стороні. Тому MN = AK = 7 см. Відповідь. Г). 1.11. Довжина кола C = 2πR = 6π см, звідки R = 3 см. Відповідь. А). 1.12. Сторона ромба дорівнює 16 2 : 4 = 4 2 (см).
(
Тоді площа ромба дорівнює 4 2
) sin135° = 16 ⋅ 2 ⋅
2
2
= 16 2 (см2).
2
Відповідь. Б).
Частина друга 2.1.
a2 − 4a + 4 2a2 − 18 a + 6a + 9 2
⋅
Відповідь.
12 − 6a
( a − 2) ( a + 3)
2
=
−a2 + 5a − 6 3a + 9
2.2. За умовою x1 = −
1 2
2
⋅
2 ( a − 3 )( a + 3 ) 6 (2 − a )
=
( 2 − a )( a − 3 ) 3( a + 3)
=
−a + 5a − 6 2
3a + 9
.
.
, x2 = 5 . За теоремою, оберненою до теореми Вієта, − ( x1 + x2 ) = p , x1 ⋅ x2 = q .
1 1 1 1 Отже, p = − − + 5 = −4 , q = − ⋅ 5 = −2 . 2 2 2 2
Тоді квадратне рівняння має вигляд x2 − 4
1 2
x −2
1 2
= 0 . Оскільки за умовою коефіцієнти
рівняння мають бути цілими числами, помножимо обидві частини рівняння на 2: 2x2 − 9x − 5 = 0 . Відповідь. 2x2 − 9x − 5 = 0 . n
p 2.3. За формулою складних відсотків An = A0 1 + обчислимо величину вкладу через два роки: 100
A2 = 10 000 (1 + 0,16 ) = 13 456 грн. Тоді відсоткові гроші, які матиме вкладник через два роки: 2
13 456 − 10 000 = 3456 грн. Відповідь. 3456 грн.
40 ВАРІАНТ 13 2.4. У прямокутному трикутнику ABC ( ∠ C = 90° ) tg B =
AC CB
=
5 12
. Нехай коефіцієнт пропорційності
дорівнює k. Тоді AC = 5k , CB = 12k . За теоремою Піфагора AC2 + BC2 = AB2 .
(5k ) + (12k ) 2
2
= 262 , 169k2 = 262 , k2 =
262
, k=
132
26 13
= 2 . Тоді менший катет AC = 5 ⋅ 2 = 10 см.
Відповідь. 10 см.
Частина третя 3.1. Нехай початкова маса сплаву дорівнює x г, тоді маса срібла в ньому становить ( x − 20 ) г. Після додавання до сплаву 5 г срібла і 10 г золота його маса стала дорівнювати ( x + 15 ) г, а маса 100 ( x − 20 )
срібла в ньому — ( x − 15 ) г. Початковий сплав містить 100 ( x + 15 ) x − 15
x
% срібла, а отриманий —
%. Враховуючи, що в отриманому сплаві срібла на 5 % більше, ніж у початковому,
складаємо рівняння:
100 ( x − 20 ) x
ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ 15.
−
100 ( x + 15 ) x − 15
+ 5 = 0.
100 ( x − 20 )( x − 15 ) − 100x ( x + 15 ) + 5x ( x − 15 ) x ( x − 15 )
=0.
x2 − 415x + 6000 = 0 , x1 = 3 — не задовольняє умову задачі, x2 = 80 . Тоді в початковому сплаві 80 − 20 = 60 г срібла. Відповідь. 60 г. 3.2. Кількість двоцифрових натуральних чисел від 10 до 99 дорівнює 90, тобто загальна кількість подій m = 90. Двоцифрові числа, кратні 4, утворюють арифметичну прогресію, у якої a1 = 12 , d = 4 . Знайдемо кількість членів цієї прогресії. 12 + 4 ( n − 1) = 96 , n = 22 . Отже, кількість сприятливих подій n = 22 . P = Відповідь.
3.3.
11 45
n m
=
22 90
=
.
OD ⊥ AB , AD = 6 см, BD = 4 см. AB = AD + BD = 6 + 4 = 10 см. За властивістю дотичних, проведених з однієї точки до кола, AK = AD , BN = BD , CK = CN = x . 2 2 ( x + 6 ) + ( x + 4 ) = 100 , x2 + 10x − 24 = 0 , x1 = −12 — не задовольняє умову задачі, x2 = 2 . Отже, CK = CN = 2 , AC = 2 + 6 = 8 см, CB = 2 + 4 = 6 см. P = AC + CB + AB = 8 + 6 + 10 = 24 см. Відповідь. 24 см.
11 45
. A
D K C
O N
B
ВАРІАНТ 13 41
Частина четверта 4.1.М Знайдемо значення змінної, при яких вирази, що містяться під знаком модуля, дорівнюють нулю: x + 2 = 0 , x = −2 ; x − 1 = 0 , x = 1; x − 4 = 0 , x = 4. Позначимо ці числа на числовій прямій і ви значимо знаки підмодульних виразів на кожному із здобутих проміжків. Розв’яжемо нерівність на кожному із про міжків. 1)
кщо x ∈ ( − ∞; − 2 , то нерівність набуває вигляЯ ду: −x − 2 − x + 1 + x − 4 > 3 , −x > 8 , x < −8 . Ураховуючи проміжок, на якому розглядали нерівність, маємо: x < −8 .
2)
кщо x ∈ ( −2; 1 , то нерівність набуває вигляду: Я x + 2 − x + 1 + x − 4 > 3, x > 4. Отже, на проміжку x ∈ ( −2; 1 вихідна нерівність розв’язків не має.
x + 2
–
x – 1
–
–
+
+
x – 4
–
–
–
+
+
+
–2
1
+ x
4
Якщо x ∈ (1; 4 , то нерівність набуває вигляду: x + 2 + x − 1 + x − 4 > 3, 3x > 6 , x > 2 . З урахуванням розглядуваного проміжку ма ємо: x ∈ ( 2; 4 . 3)
Якщо x ∈ ( 4; + ∞ ) , то нерівність набуває вигляду: x + 2 + x − 1 − x + 4 > 3, x > 4. Отже, x > 4. Розв’язками вихідної нерівності є об’єднання всіх проміжків, тобто ( − ∞; − 8 ) ( 2; + ∞ ) . Відповідь. ( − ∞; − 8 ) ( 2; + ∞ ) . 4)
4.2.М Нехай у трикутнику ABC : AB = c , BC = a , AC = b , CM = 5 см, AN = 73 см, BP = 2 13 см. За наслідком із теореми косинусів для медіа ни CM маємо: 2a2 + 2b2 = c2 + 100 ;
C a
для медіани AN : 2b2 + 2c2 = a2 + 292 ; для медіани BP: 2a2 + 2c2 = b2 + 208 .
A
2a + 2b = c + 100, Отже, маємо систему рівнянь: 2b2 + 2c2 = a2 + 292, 2a2 + 2c2 = b2 + 208. 2
2
2
N
P b
c
M
B
Помножимо обидві частини першого рівняння системи на 5 і віднімемо від нього друге і третє рівняння, дістанемо: 10a2 + 10b2 − 2b2 − 2c2 − 2a2 − 2c2 = 5c2 − a2 − b2 , 9a2 + 9b2 = 9c2 або a2 + b2 = c2 . Отже, за теоремою, оберненою до теореми Піфагора, маємо: трикутник ABC прямокутний.
42 ВАРІАНТ 14
Варіант 14 Частина перша 1.1.
5−3
2 9
= 5−3−
2 9
= 2−
2 9
=1
7 9
.
Відповідь. Б). 1.2. Відповідь. В). 1.3. При x = 3 y = −2 ⋅ 3 + 8 = 2. Відповідь. А). 1.4.
9a2 − 6ab + b2 = ( 3a ) − 2 ⋅ 3a ⋅ b + b2 = ( 3a − b ) . Відповідь. Г).
1.5.
−x − 5 0 , x −5. Відповідь. Б).
2
2
1.6. Для того щоб знайти шлях, треба час помножити на швидкість: 0,5 ⋅106 ⋅ 3 ⋅108 = 1,5 ⋅1014 (м/с). Відповідь. В). 1.7. Загальна кількість подій дорівнює п’яти, а сприятлива подія одна. Оскільки ймовірність події — це відношення кількості сприятливих подій до загальної кількості подій, то P = Відповідь. Г).
1 5
.
1.8. Відповідь. Б). 1.9. Нехай бічні сторони трикутника дорівнюють x см. Тоді 2x + 18 = 58 , x = 20 . Відповідь. В). 1.10. Оскільки катет, прилеглий до кута α , дорівнює добутку гіпотенузи на cosα , то BC = 8cosα . Відповідь. Г). 1.11. Відповідь. В). 1.12. Кожний із внутрішніх кутів правильного многокутника дорівнює 180° – 60° = 120°. Тоді 180 ( n − 2 ) n
= 120 , звідки n = 6 .
Відповідь. Г).
Частина друга
( x − 1) + ( x + 1) ⋅ ( x − 1) = 2x2 + 2 ⋅ x − 1 = x − 1 = x − 1 . x − 1 x + 1 4x 2 + 4 + : = x + 1 x − 1 x2 − 2x + 1 x + 1 2 ( 2x2 + 2 ) 2 ( x + 1) 2x + 2 ( x + 1)( x − 1) 2 ( 2x2 + 2 ) 2
2.1.
Відповідь.
x −1 2x + 2
.
2
2
ВАРІАНТ 14 43 2.2.
x + 8 < 8, x < 0, x < 0, 24 − 2 5 + 5x > 6 − 3 1 − x , 24 − 10 − 10x > 6 − 3 + 3x, −13x > −11, ( ) ( ) Відповідь. ( − ∞; 0 ) .
x < 0, x < 11 , x < 0 . 13 y
2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз, оскільки a = −2 < 0. Знайдемо координати вершини парабо-
3 2 x1
= 3 . Оскільки
1 0
c = −5, парабола проходить через точку ( 0; − 5 ) . Знайдемо точ-
–5
ли: x = −
b
=−
2a
8
2 ⋅ ( −2 )
−b2 + 4ac
= 2, y =
4a
=
−64 + 40 −8
x2
x
ки перетину графіка функції з віссю абсцис: −2x2 + 8x − 5 = 0 , 4− 6
4+ 6
якщо x1 = ; x2 = . 2 2 Користуючись рисунком, знаходимо найбільше значення функції: y = 3. Відповідь. 3. 2.4.
a =
( p + 1) + ( −3) 2
2
= 5.
( p + 1)
2
+ 9 = 25 ,
( p + 1)
2
= 16 , p + 1 = −4, p = −5 або p + 1 = 4, p = 3.
Відповідь. −5; 3.
Частина третя 3.1. Нехай знаменник дробу дорівнює x , тоді його чисельник — ( x − 3 ) . Отже, даний дріб Після збільшення чисельника на 2 і знаменника на 10 дістанемо дріб при цьому дріб зменшився на ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −10 .
2 15
, складаємо рівняння:
15 ( x − 3 )( x + 10 ) − 15x ( x − 1) − 2x ( x + 10 ) 15x ( x + 10 )
x −3 x
−
x −1 x + 10
−
x −1 x + 10 2 15
x −3 x
.
. Враховуючи, що
= 0.
= 0 . x2 − 50x + 225 = 0 , x1 = 5 , x2 = 45 . Якщо x = 5 , то
2
42
— не задовольняє дістанемо нескоротний дріб , якщо x = 45 , то дістанемо скоротний дріб 5 45 умову задачі. y
Відповідь.
2 5
.
2
3.2. Функція не визначена при x = 0, x = 3 , x = −3 . y=
( ) =− 6 . x x (9 − x ) 6 x2 − 9 2
–3
–1 –2
0
3
x
44 ВАРІАНТ 14 3.3.
BD = 7 см, AC = 11 см, P = 2( AB + BC) .
B
BD2 + AC2 = 2( AB2 + BC2 ) ; AB + BC = 13 см. Нехай більша сторона BC дорівнює x , тоді AB = 13 − x .
(
С
)
2 (13 − x ) + x2 = 49 + 121 , 2
x2 − 13x + 42 = 0 , x1 = 6 , x2 = 7 .
A
D
BC = 7 см, AB = 13 − 7 = 6 см. Відповідь. 6 см, 7 см.
Частина четверта 4.1.М Задане рівняння рівносильне сукупності рівнянь: x + 2 − x − 6 = x, x + 2 − x − 6 = −x. Розв’яжемо цю сукупність рівнянь. Нулі підмодульних виразів: x = −2 і x = 6 . 1) Якщо x ∈ ( − ∞; − 2 , то сукупність набуває вигляду:
x + 2 x – 6
–
+ –2
–
–
+ 6
+
x
−x − 2 + x − 6 = x, x = −8, −x − 2 + x − 6 = −x; x = 8. З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x = −8 . 2) Якщо x ∈ ( −2; 6 , то сукупність набуває вигляду: x = 4, x + 2 + x − 6 = x, x + 2 + x − 6 = −x; x = 4 . 3 З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x = 4; x = 3) Якщо x ∈ ( 6; + ∞ ) , то сукупність набуває вигляду:
4 3
.
x + 2 − x + 6 = x, x = 8, x + 2 − x + 6 = −x; x = −8. З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x = 8. Відповідь. –8;
4 3
; 4; 8.
4.2.М Нехай AM , BN і CP — медіани трикутника ABC . «Подвоїмо» медіану BN, дістанемо паралелограм ABCD . За нерівністю трикутника маємо: BD < AB + AD або 2BN < AB + BC . Аналогічно, «подвоївши» медіани AM і CP, дістанемо: 2AM < AB + AC і 2CP < AC + BC . Додавши ці три нерівності, маємо: 2 AM + 2BN + 2CP < 2 AB + 2BC + 2 AC або AM + BN + CP < AB + BC + AC , що й потрібно було довести.
B M
P A
C
N
D
ВАРІАНТ 15 45
Варіант 15 Частина перша 1.1. 500 ⋅ 0,25 = 125 . Відповідь. В). 1.2.
2 ( −1,5x + 3 ) − 3 (1,3 − x ) = −3x + 6 − 3,9 + 3x = 2,1. Відповідь. Г).
1.3.
2 − ( −1) = 3 ≠ −3 , 2 + ( −1) = 1 , 2 ⋅ 2 − ( −1) = 5 ≠ 3 , 2 + 2 ⋅ ( −1) = 0 ≠ 4 . Відповідь. Б).
1.4. Рівносильні рівняння мають одні й ті самі корені. Рівняння 3 − 5x = 18 має корінь x = −3 . −7x − 4 = 3 , x = −1; 2x − 7 = 11 , x = 9; −6x + 5 = 23 , x = −3 ; −6x − 5 = 22 , x = −4,5 . Відповідь. В). 1.5.
1.6.
D = b2 − 4ac = ( −3 ) − 4 ⋅ 2 ⋅1 = 9 − 8 = 1. Відповідь. Б). 2
5x ( x + 3 ) x + 3x 3
=
5x ( x + 3 ) x ( x + 3)
= 5.
Відповідь. А). 1.7. Формула n -го члена арифметичної прогресії має вигляд an = a1 + ( n − 1) d . Тоді a5 = a1 + 4d = 6 + 4 ⋅ ( −4 ) = 6 − 16 = −10 . Відповідь. Г). 1.8. Відповідь. Б). 1.9. Усі точки площини, рівновіддалені від заданої точки, утворюють коло. Відповідь. Г). 1.10. Діагоналі ромба взаємно перпендикулярні і точкою перетину діляться навпіл. Тоді у ромбі ABCD AB = 8 см,
A
AO = 12 : 2 = 6 см. З прямокутного трикутника ABC знаходимо BO BO == AB AB22 −− AO AO22 == 64 64−−36 36 == 28 28 ==22 77 см. BD = 2BO = 4 7 см. Відповідь. В). 1.11. a ⋅ b = a ⋅ b ⋅ cos ∠ a ⋅ b . Враховуючи, що cos30° =
( )
3 2
B
O D
3 , a ⋅b = 5⋅4⋅ = 10 3 . 2
Відповідь. Б). 1.12. Оскільки 122 + 55 = 132 , то трикутник зі сторонами 13 см, 12 см і 5 см прямокутний. Відповідь. В).
С
46 ВАРІАНТ 15
Частина друга 2.1.
( y − x )( y + x ) ⋅ xy = y − x . 1 1 1 1 y2 − x2 x + y − y −2 : x −1 + y −1 = 2 − 2 : + = 2 2 : = x2 y2 x+y xy xy y x y xy x y−x . Відповідь. xy
(x
)(
−2
)
( x ) − 6 x y + (3 y ) = = ( ( x ) − (3 y ) 2
2.2.
x −6 x
y + 9y
x − 9y
2
2
x −3 y
Відповідь.
x +3 y
2
(
x −3 y
x −3 y
)(
)
2
x +3 y
)
x −3 y
=
x +3 y
.
.
2.3. Функція y = 2x2 + x − 6 визначена при всіх дійсних x . Знайдемо нулі функції: 2x2 + x − 6 = 0 , якщо x1 = −2 , x2 = 1,5 . Розв’язками нерівності є всі числа з проміжку −2; 1,5 . Із них цілими числами є −2, –1, 0, 1.
+
– –2
+ 1,5
x
Відповідь. −2, –1, 0, 1. 2.4. Діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл. Знайдемо координати точки O — середини діагоналі AC . x =
4−6 2
= −1, y =
−2 + 10 2
= 4. Отже, точка O ( −1; 4 )
є серединою діагоналі BD. Тоді координати точки D знаходимо із співвідношень: −1 = x = 0; 4 =
y+6 2
x −2 2
,
, y = 2.
Відповідь. D ( 0; 2 ) .
Частина третя 3.1. Нехай початкова швидкість поїзда x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За графіком
300
x
Фактично
300
x +10
t , год 300 x 300 x + 10
Враховуючи, що поїзд затримався на 1 год, складаємо рівняння: 300 x
−
300 x + 10
= 1 . ОДЗ: x ≠ −10 , x ≠ 0.
300 ( x + 10 ) − 300x − x ( x + 10 ) −10 − 110 = 0 , x2 + 10x − 3000 = 0 , x1 = = −60 — не задовольняє 2 x ( x + 10 ) умову задачі, x2 =
−10 + 110
Відповідь. 50 км/год.
2
= 50 . Отже, початкова швидкість поїзда 50 км/год.
ВАРІАНТ 15 47 2x + 4 > 0, 3.2. Область визначення функції є множиною розв’язків системи x − 3 ≠ 0. З нерівності (1) дістанемо: x > −2 ; із (2): x ≠ 3, x ≠ −3 .
2x > −4, x ≠ 3.
(1) (2)
Отже, область визначення заданої функції: ( −2; 3 ) ( 3; + ∞ ) .
Відповідь. ( −2; 3 ) ( 3; + ∞ ) . 3.3.
BD = 32 см, BD — висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, отже, BD — медіана, AC = 2 AD . Довжина кола, описаного навколо трикутника, 2πR = 50π , отже, радіус
B
описаного кола R = 25 см. OD = BD − BO = 32 − 25 = 7 см. З прямокутного трикутника AOD: AD = AO2 − DO2 = 625 − 49 = 24
= AO2 − DO2 = 625 − 49 = 24 см, тоді AC = 2 AD = 48 см.
O
З прямокутного трикутника ADB : AB = BD2 + AD2 = = 1024 + 576 = 40 см. A
P = 2 AB + AC = 2 ⋅ 40 + 48 = 128 см.
C
D
Відповідь. 128 см.
Частина четверта 4.1. Очевидно, що x = 0 не є коренем рівняння x4 − 3x3 − 6x2 + 12x + 16 = 0 . Поділимо обидві частини М
цього рівняння на x2 , дістанемо рівняння, рівносильне заданому. 12 16 16 4 Маємо: x2 − 3x − 6 + + 2 = 0 , x2 + 2 − 3 x − − 6 = 0 . x x x x Нехай x −
4
x
= t , тоді x2 +
16 x2
= t2 + 8 . Звідси t2 + 8 − 3t − 6 = 0 , t2 − 3t + 2 = 0 , t = 1 або t = 2 .
1 + 17 , x = 2 4 x − x = 1, x2 − x − 4 = 0, 1 − 17 Отже, , x= 2 4 2 x − = 2; x − 2x − 4 = 0; x x = 1 + 5 , x = 1 − 5 . Відповідь.
1 ± 17 2
; 1± 5 .
4.2.М На рисунку зображено трапецію ABCD з основами BC і AD . Точки M і N — середини основ BC і AD відповідно. Точка O — точка перетину діагоналей трапеції. 1 1 ON = OA + OD , OM = OB + OC .
( 2
)
( 2
B
)
Оскільки трикутники AOD і COB подібні з коефіцієнтом AD подібності k = , то OA = −kOC , OD = −k ⋅ OB . BC
1 1 k ON = OA + OD = −k ⋅ OC − k ⋅ OB = − OC + OB = −k ⋅ OM . 2 2 2 Отже, вектори OM і ON колінеарні, тобто точка O належить прямій MN , що й треба було довести.
(
)
(
)
(
)
M
C
O
A
N
D
48 ВАРІАНТ 16
Варіант 16 Частина перша 1.1. Відповідь. Г). 1.2. Відповідь. Б). 1.3. Оскільки 7 + 13 = 20 ≠ 30 , 6 ⋅ 7 = 42 ≠ 56 , 49 : 7 = 7 , 25 − 7 = 18 ≠ 19 , то число 7 є коренем рівняння 49 : x = 7 . Відповідь. В). 1.4. Відповідь. В). 1.5.
6a 3 b 3 4
14a b
2
=
2 ⋅ 3 ⋅ a 3 ⋅ b ⋅ b2 2 ⋅ 7 ⋅ a 3 ⋅ a ⋅ b2
=
3b 7a
.
Відповідь. А). 1.6. Рівняння ax2 + bx + c = 0 не має коренів, якщо дискримінант D = b2 − 4ac < 0. Оскільки x2 − 8x + 7 = 0 , D = 64 − 28 = 36 > 0 ; x2 − 7x − 3 = 0 , D = 49 + 12 = 61 > 0 ; x2 − 4x + 4 = 0 , D = 16 − 16 = 0 ; x2 − 3x + 5 = 0 , D = 9 − 20 = −11 < 0, то не має коренів рівняння x2 − 3x + 5 = 0 . Відповідь. Г). 1.7.
−3x < 15 , x > −5 , x ∈ ( −5; + ∞ ) . Відповідь. Б).
1.8.
Sn =
a1 + an 2
n , an = a1 + ( n − 1) d . a5 = 3 + 4 ⋅ ( −2 ) = −5 , S5 =
3 + ( −5 ) 2
⋅ 5 = −5 .
Відповідь. В). A
1.9. Нехай ∠ AOM = x° , тоді ∠ MOB = ( x + 18 ) ° . Оскільки промінь OM проходить між сторонами кута AOB, то ∠ AOM + ∠ MOB = ∠ AOB . Тоді x + x + 18 = 56, x = 19. Отже, ∠ AOM = 19° , ∠ MOB = 19° + 18° = 37° . Відповідь. Б). 1.10. Відповідь. Б). 1.11. За наслідком із теореми синусів R = 2
Враховуючи, що sin45° =
2
, R=
Відповідь. А). 1.12. AB =
(3 − 3) + ( −4 − ( −1) )
Відповідь. Б).
2
2
= 3.
AB 2sin C
3 2 2⋅
2 2
.
= 3 (см).
O
M
B
ВАРІАНТ 16 49
Частина друга 2.1. ОДЗ: 3x + 1 > 0 , x > −
1 3
.
3x + 1 = 2 , 3x + 1 = 4 , 3x = 3 , x = 1. Відповідь. 1. 2.2. Пряма x = −2 є віссю симетрії параболи, що є графіком функції y = 2x2 + bx − 7 , якщо абсциса вершини параболи дорівнює −2. x = −
b b b . −2 = − = − , b = 8. 2⋅2 4 2a
Відповідь. 8. 2.3. З першого рівняння системи знаходимо xy = y2 − 2. Підставивши вираз для xy в друге рівняння системи, дістанемо 2y2 + 3 y2 − 2 = 14 , 2y2 + 3y2 − 6 = 14 , 5y2 = 20 , y2 = 4 , y1 = −2 , y2 = 2 . Тоді 2 −2x1 = ( −2 ) − 2 , −2x1 = 2 , x1 = −1 ; 2x2 = 22 − 2 , 2x2 = 2 , x2 = 1 .
(
)
Відповідь. ( −1; − 2 ) , (1; 2 ) . 2.4. Нехай CM — висота прямокутної трапеції ABCD . За умовою AB = BC = 8 см. Тоді CM = 8 см і AM = 8 см. З прямокутного
B
C
A
M
трикутника CMD : MD = CD2 − CM 2 = 102 − 82 = 6 (см). AD = AM + MD = 8 + 6 = 14 (см). S=
BC + AD 2
⋅ CM =
8 + 14 2
⋅ 8 = 88 (см2).
D
Відповідь. 88 см2.
Частина третя 3.1. Нехай 3-відсоткового розчину було x г, а 8-відсоткового розчину — y г. Тоді x + y = 260. У 260 г 5-відсоткового розчину міститься 0,05 ⋅ 200 г солі, а у 8-відсотковому — 0,08y г солі. 0,03x + 0,08y = 0,05 ⋅ 260 . Розв’яжемо систему рівнянь y = 260 − x, (1) Підставимо (1) в (2) і розв’яжемо отримане рівняння. x + y = 260, 0,03x + 0,08y = 13; + = x y 0 , 03 0 , 08 13 . 2) ( 0,03x + 0,08 ( 260 − x ) = 13 , x = 156 . З рівняння (1) y = 260 − 156 = 104.
Отже, 3-відсоткового розчину взяли 156 г, а 8-відсоткового — 104 г. Відповідь. 156 г, 104 г. 3.2. ОДЗ: x ≠ −1 , x ≠ −3 , x ≠ 3. 1
( x − 3 )( x + 1)
+
1 x+3
−
12
( x + 1)( x − 3 )( x + 3 )
x2 = −3 — не входить в ОДЗ. Відповідь. 4.
= 0,
x + 3 + ( x + 1)( x − 3 ) − 12
( x − 3 )( x + 1)( x + 3 )
= 0 , x2 − x − 12 = 0 , x1 = 4 ,
50 ВАРІАНТ 17 3.3. За умовою трикутники ABC і MNK подібні. AB = 5 см, AC = 3 см,
N B
SMNK = 54 см2. BC = AB2 − AC2 = 25 − 9 = 4 см. SABC = SMNK SABC
1
=
1
BC ⋅ AC =
2 2 MN AB
2
⋅ 4 ⋅ 3 = 6 см2.
2
, MN 2 =
AB2 ⋅ SMNK SABC
Відповідь. 15 см.
=
25 ⋅ 54 6
= 225 . MN = 15 см.
C
A K
M
Частина четверта
( y − x )( y
− 1)
2
4.1. Рівняння М
1− x
2
y = x2 , = 0 рівносильне системі y = 1, x2 ≠ 1.
Графіком функції y = x2 є парабола, вітки якої напрямлені вгору, вершина в точці ( 0; 0 ) . Графіком рівняння y = 1 є дві прямі y = 1 і y = −1. Оскільки за умовою x2 ≠ 1 , то з графіка рівняння вилучимо точки, абсциси яких дорівнюють –1 і 1. Шуканий графік зображено на рисунку.
y
1 0 –1
x
4.2.М За формулою Герона обчислимо площу трикутника. S = 30 ⋅ 5 ⋅ 1 ⋅ 24 = 52 ⋅ 62 ⋅ 22 = 60 (см2). Оскільки трикутник розбивається своїми медіанами на шість рівновеликих трикутників, то площа кожного з них дорівнює 10 см2. Відповідь. 10 см2.
Варіант 17 Частина перша 1.1. 24 хв =
24 60
год =
4 10
год >
3 10
Відповідь. А). 1.2. 5
5 6
+1
1 8
=6
5 ⋅ 4 + 1⋅3 24
=6
23 24
.
Відповідь. В). 1.3. Відповідь. Г). 1.4. Відповідь. Б). 1.5.
15xy 4a
: 9x3 =
15xy 4a
Відповідь. В).
⋅
1 9x3
=
5y 12ax2
.
год.
ВАРІАНТ 17 51 1.6.
3− 3 2 3
(
3
=
3 −1
2 3
)=
3 −1 2
.
Відповідь. А). 1.7.
x=−
b 2a
=−
−2 2
= 1, y =
−b2 + 4ac 4a
− ( −2 ) + 4 ⋅ 1 ⋅ ( −3 ) 2
=
4 ⋅1
=
−16 4
= −4.
Відповідь. Г). 1.8. Ймовірність події дорівнює відношенню кількості сприятливих подій до загальної кількості подій. Кількість сприятливих подій становить 7 + 3 = 10 , кількість загальних подій — 5 + 7 + 3 = 15 . Отже, ймовірність дорівнює Відповідь. Б).
10 15
=
2 3
.
1.9. Оскільки сума суміжних кутів дорівнює 180°, то величина кута, суміжного з кутом величиною 110°, дорівнює 70°. Відповідь. В). 1.10. Нехай основи трапеції дорівнюють a см і b см. Тоді периметр P = a + b + 2 ⋅ 6 = 48 см. Звідси a + b = 48 − 12 = 36 см. Тоді середня лінія дорівнює
a+b 2
=
36 2
= 18 см.
Відповідь. Б). 1.11. Площа чотирикутника S = ними. S =
1 2
1 d1d2 sinα , де d1 , d2 — діагоналі чотирикутника, α — кут між 2
⋅ 8 ⋅ 5 3 ⋅ sin 30° = 20 3 ⋅
1
2
= 10 3 (см2).
Відповідь. Г). 1.12. Координати точки перетину прямих y − x = 2 і x + y = 4 задовольняють обидва рівняння, тобy − x = 2, то є розв’язками системи рівнянь Додаючи почленно рівняння системи, дістанемо: x + y = 4. 2y = 6 , y = 3. Тоді x = y − 2 = 3 − 2 = 1. Відповідь. А)
Частина друга 2.1. ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −6 , x ≠ 6.
12 − x
x (x + 6)
+
3
x (x − 6)
=
6
( x − 6 )( x + 6 )
,
(12 − x )( x − 6 ) + 3 ( x + 6 ) x ( x + 6 )( x − 6 )
=
6x
x ( x + 6 )( x − 6 )
,
12x − 72 − x2 + 6x + 3x + 18 = 6x , −x2 + 15x − 54 = 0 , x1 = 6 (не належить ОДЗ), x2 = 9 . Відповідь. 9. y 2.2. Областю визначення функції є всі дійсні числа, крім нуля. Функція непарна, отже, її графік симетричний відносно початку координат. Для побудови графіка скористаємося таблицею: x y
1 8
2 4
4 2
8 1
Скориставшись графіком функції, встановлюємо, що функція набуває значень, більших за 4, якщо x ∈ ( 0; 2 ) . Відповідь. ( 0; 2 ) .
4 1 0 12
x
52 ВАРІАНТ 17 2.3. Нехай числа a1 = 8 , a2 , a3 , a4 = −1 утворюють арифметичну прогресію. Оскільки a4 = a1 + 3d , то −1 = 8 + 3d , d = −3 . Тоді a2 = a1 + d = 8 + ( −3 ) = 5 , a3 = a2 + d = 5 + ( −3 ) = 2 . Відповідь. 5; 2. 2.4. Оскільки ∠C тупий, то основа висоти BK лежить на про довженні сторони AC за точку C .
B
З прямокутного трикутника BKC : KC = BC2 − BK 2 = 152 − 122 = 9
KC = BC2 − BK 2 = 152 − 122 = 9 (см). З прямокутного трикутника
AKB:
AK = AB − BK = 20 − 12 = 16 (см). AC = AK − KC = 16 − 9 = 7 (см). Відповідь. 7 см. 2
2
2
2
K
C
A
Частина третя 3.1. Нехай швидкість руху другого автомобіля x км/год, тоді швидкість руху першого автомобіля ( x + 10 ) км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
Перший автомобіль
560
x +10
Другий автомобіль
560
x
t , год 560 x + 10 560 x
Враховуючи, що перший автомобіль витратив на весь шлях на одну годину менше, ніж другий, складаємо рівняння:
560 x
−
560 ( x + 10 ) − 560x − x ( x + 10 ) x ( x + 10 )
задачі, x2 =
−10 + 150 2
560 x + 10
= 1. ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −10 . −10 − 150
= 0 , x2 + 10x − 5600 = 0 , x1 =
2
= −80 — не задовольняє умову
= 70 . Отже, швидкість руху другого автомобіля 70 км/год, а швидкість
руху першого автомобіля 80 км/год. Відповідь. 70 км/год, 80 км/год. 3.2.
a2b2 + b4 + a2 c2 + b2 c2 = a2b2 + 2ab2 c + b2 c2 , b4 + a2 c2 = 2ab2 c . Оскільки a , b , c — послідовні члени геометричної прогресії, то для них виконується рівність b2 = ac . Тоді маємо: b4 + b4 = 2b2b2 , 2b4 = 2b4 , що і треба було довести. A
3.3. У прямокутному трикутнику ABC AD і BC — медіани, проведені до катетів CB і AC відповідно. Позначимо CD = DB = x , AE = CE = y . З прямокутного трикутника ACD y2 + 4x2 = 9 , а з прямокутного трикутника BEC 4y2 + x2 = 16 . y2 + 4x2 = 9, Розв’яжемо систему рівнянь 2 2 4y + x = 16. Помножимо друге рівняння системи на 4 і потім віднімемо від нього перше рівняння. Дістанемо 15y = 55 , y = 2
4x2 = 9 − y2 = 9 −
Тоді = 4⋅
11 3
+
16 3
11 3
=
16 3
2
11 3
E
.
. AB2 = ( 2y ) + ( 2x ) = 4y2 + 4x2 = 2
2
= 20 , AB = 4 5 см.
Відповідь. 4 5 см.
C
D
B
ВАРІАНТ 18 53
Частина четверта 4.1.М ОДЗ: x 1. Рівняння
(
)
x − 1 − a ( 4x − 5 ) = 0 рівносильне сукупності двох рівнянь x − 1 = a, 4x − 5 = 0.
Друге рівняння сукупності має корінь x =
5 4
, що входить до ОДЗ. Отже, вихідне рівняння має
корінь при будь-якому значенні a . Для того щоб вихідне рівняння мало єдиний корінь, треба, щоб рівняння коренів, або мало корінь, що дорівнює
5 4
.
x − 1 = a не має коренів при a < 0 .
Рівняння
Знайдемо значення a , при якому корінь рівняння
5
x − 1 = a дорівнює
4
Відповідь. При a ∈ ( − ∞; 0 ) {0,5} . 4.2.М На рисунку зображено гострокутний трикутник ABC , точка H — його ортоцентр, точка O — центр кола, описаного навколо трикутника. Сполучимо ортоцентр H і центр O описаного кола (провели пряму Ейлера). Точка M — точка перетину OH і медіани AM1 . За теоремою точка M — центроїд трикутника ABC . AM
Отже,
x − 1 = a або не мало
MM1
=
2
:
5
−1 =
4
1 2
.
A
H
M
O
.
1
Очевидно, що AH OM1 , тоді трикутники MHA і MOM1 подібні, звідси
AH OM1
=
ба було довести.
AM MM1
=
2 1
, тобто AH = 2 ⋅ OM1 , що й тре-
Варіант 18 Частина перша 1.1.
1.2.
2x = 17 + 35 , 2x = 70 , x = 35 . Відповідь. В). 2 3
⋅
9 4
=
2⋅3 9⋅4
=
1 3⋅2
=
1 6
.
Відповідь. Б). 1.3. Відповідь. Г). 1.4.
(0,2ab ) 3
2
⋅ 5a2b = 0,04a2b6 ⋅ 5a2b = 0,2a4 b7 .
Відповідь. А).
C
M1
B
54 ВАРІАНТ 18 1.5.
26 ⋅ 2−8 + 2 = 2−2 + 2 =
1
+2=2
2
2
1
.
4
Відповідь. Б). 1.6.
a+2 a −2
a + 4a + 4 2
:
=
3a − 6
a + 2 3( a − 2) a −2
⋅
( a + 2)
2
=
3 a+2
.
Відповідь. В). 1.7. Відповідь. В). 1.8. Оскільки вершиною параболи y = ( x − 2 ) є точка ( 2; 0 ) , параболи y = x2 − 2 — точка ( 0; 2 ) , 2 2 параболи y = ( x + 2 ) — точка ( −2; 0 ) , параболи y = ( x − 2 ) + 1 — точка ( 2; 1) , то осі ординат належить вершина параболи y = x2 − 2 . Відповідь. Б). 2
1.9. Відповідь. Г). 1.10. Центральний кут, який спирається на дугу, що становить
1 6
кола, дорівнює 360° : 6 = 60° .
Оскільки вписаний кут дорівнює половині відповідного центрального кута, то його величина дорівнює 30°. Відповідь. В). 1.11. a = 2r 3 = 2 ⋅ 2 3 ⋅ 3 = 12 (см). Відповідь. А). 1.12. Знайдемо площу трикутника за формулою Герона: S = p ( p − a ) ( p − b ) ( p − c ) , де p = Оскільки бічні сторони рівнобедреного трикутника рівні, то p =
10 + 10 + 12 2
a+b+c 2
.
= 16 (см).
Тоді S = 16 ⋅ 6 ⋅ 6 ⋅ 4 = 4 ⋅ 6 ⋅ 2 = 48 (см2). Відповідь. Б).
Частина друга 2.1.
9b2 + a2 a − 3b
+
6ab 3b − a
=
9b2 + a2 − 6ab a − 3b 1
Якщо a = 2012 , b = 2
3
( a − 3b )
2
=
a − 3b
= a − 3b .
, то a − 3b = 2012 − 3 ⋅ 2
1 3
= 2012 − 3 ⋅
7 3
= 2012 − 7 = 2005.
Відповідь. 2005. 2.2. Нехай x1 = 5 і x2 — корені поданого квадратного тричлена. За теоремою Вієта x1 + x2 = − p , x1 ⋅ x2 = q . Тоді 5 + x2 = −3 , x2 = −8 . q = 5 ⋅ ( −8 ) = −40. Відповідь. q = −40 , x2 = −8 .
ВАРІАНТ 18 55 2.3. Нехай у коробці x червоних кульок. Тоді кількість сприятливих подій дорівнює x , а загальна кількість подій становить x +16 . Ймовірність витягнути червону кульку дорівнює x
За умовою
x + 16
=
1 5
x x + 16
.
, звідки 5x = x + 16 , x = 4.
Відповідь. 4. 2.4.
B
ABCD — поданий ромб, ∠ ABC — тупий. Нехай ∠ ABD = x° , тоді ∠ BAC = ( x − 20 ) ° . Оскільки діагоналі ромба є бісектрисами його кутів і взаємно перпендикулярні, то ∠ ABC = 2x° , а AOB — прямокутний. Тому x + ( x − 20) = 90. 2x = 110 . Відповідь. 110°.
C
O
A
D
Частина третя 3.1. Нехай швидкість течії річки x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За течією
20
18 + x
Проти течії
20
18 − x
Враховуючи, що шлях за течією човен здолав на складаємо рівняння:
20
−
18 − x
20 18 + x
80 (18 + x ) − 80 (18 − x ) − (18 − x )(18 + x ) 4 (18 − x )(18 + x )
вольняє умову задачі, x2 = Відповідь. 2 км/год.
(1 + 2 ) (1 − 2 )
2
3.2.
2
=
(1 − 2 ) +2+ (1 + 2 )
18 + x 20 18 − x 1 4
год менше, ніж шлях проти течії,
. ОДЗ: x ≠ −18 , x ≠ 18.
2
−160 − 164 2
= −162 — не задо
= 2 . Отже, швидкість течії річки 2 км/год.
(1 + 2 ) (1 + 2 ) (1 − 2 ) (1 + 2 )
=
(17 + 12 2 ) + 2 + 17 − 12
4
60
год =
20
2 = 0 , x + 160x − 324 = 0 , x1 =
−160 + 164
2
2
=
1
15
t , год
2
2
2
2
(1 − 2 ) (1 − 2 ) +2+ (1 + 2 ) (1 − 2 ) 2
2
2
2
(1 + 2 )
=
4
(
+2+ 1− 2
)
4
=
2 =6.
Відповідь. 6. 3.3. Основи трапеції AD = 9 см, BC = 5 см, BD — бісектриса, тому ∠ ADB = ∠ CDB . ∠ CBD = ∠ ADB як внутрішні різносторонні при паралельних прямих BC і AD та січній BD. Трикутник BCD рівнобедрений з основою BD. CD = BC = 5 см. Проводимо висоту CK до основи AD . ABCK — прямокутник. AK = BC = 5 см.
B
C
A
K
KD = AD − AK = 9 − 5 = 4 см; CK = CD2 − KD2 = 25 − 16 = 3 см. Площа трапеції S = Відповідь. 21 см2.
BC + AD 2
⋅ CK =
5+9 2
⋅ 3 = 21 см 2.
D
56 ВАРІАНТ 19
Частина четверта 4.1.М Запишемо задане рівняння у вигляді: x − 2
2x
2
2x + 1
+
2x2
x
2
( 2x + 1)
2
2
2
2 2x2 2x2 x 2x + = 2 , x − − 2 = 0. + = 2, + 2x + 1 2x + 1 2x + 1 2x + 1 2x + 1
2x2
= t , тоді рівняння набуває вигляду t2 + t − 2 = 0 , звідки t = 1 або t = −2. 1+ 3 , x = 2 2 2x = 1, 1− 3 2x2 − 2x − 1 = 0, , x= Отже, маємо: 2x +2 1 2 2 2x = −2; x + 2x + 1 = 0; 2x + 1 x = −1. 1± 3 Відповідь. – 1; . Нехай
2x + 1
2
4.2.М Нехай у трикутнику ABC : AB = c , BC = a , AC = b , медіана CM = mc . 2 c Доведемо, що a2 + b2 = 2 mc2 + . 2 За наслідком із теореми косинусів маємо: 2a2 + 2b2 = 4mc2 + c2 . Поділимо обидві частини цієї рівності на 2, дістанемо: 2 2 c c a2 + b2 = 2mc2 + або a2 + b2 = 2 mc2 + , 2 2 що й треба було довести.
C
A
Варіант 19 Частина перша 1.1. Оскільки у годині 60 хв, то 17 хв = Відповідь. В). 1.2.
17 60
год.
6,4 ⋅ 2 000 000 = 12 800 000 см = 128 км. Відповідь. В).
1.3. Відповідь. Б). 1.4.
(3x − 2) ( 9x2 + 6x + 4 ) = (3x − 2) ( (3x )
2
Відповідь. Г). 1.5.
−2,5 42 = −2,5 ⋅ 4 = −10 . Відповідь. А).
)
+ 2 ⋅ 3x + 22 = ( 3x ) − 23 = 27x3 − 8 . 3
a
b
mc c
M
B
ВАРІАНТ 19 57 −2
1.6.
2
a3 b2 b4 ⋅ a 4 ⋅ b −7 4 −7 4 −7 = a4 −6 b4 −7 = a −2b −3 . 2 ⋅a ⋅b = 3 ⋅a ⋅b = 6 b a a Відповідь. Б).
1.7. Нехай із 400 кг насіння можна одержати x кг олії. Складаємо пропорцію x=
400 ⋅ 3,5
, x = 70.
20
20 400
=
3,5 x
,
Відповідь. В). 1.8.
+
x2 − 25 = 0 , якщо x1 = −5 , x2 = 5 . Відповідь. В).
–
+
–5
5
x
1.9. Відповідь. Б). 1.10. cosα =
AC . Гіпотенузу AB знайдемо за теоремою Піфагора. AB = AC2 + AB2 = 62 + 72 = 85 . AB 6
Тоді cosα =
.
85
Відповідь. Г). 1.11. Відповідь. В). 1.12. S =
πR 2 α 360
π ⋅ 52 ⋅ 72
=
360
= 5π (см2)
Відповідь. Г).
Частина друга 2.1. Перетворимо вираз у дужках: x − 2y x2 + 2xy
Тоді
−
x + 2y x2 − 2xy
8y 4y − x 2
Відповідь.
2.2. За умовою
2
2 y
:
=
4y
x − 2y
x ( x + 2y )
2
4y − x 2
2
=
x ( x − 2y )
8y 4y − x 2
2
⋅
4y − x 2
4y
2
( x − 2y ) − ( x + 2y ) 2
x + 2y
−
2
= =
(
x x − 4y 2 y
2
2
2
)
=
(
−8xy
x x − 4y 2
2
)
=
8y 4y − x 2
2
.
.
. 16 − 3x 3
−
3x + 7 4
> 0 . Помноживши обидві частини нерівності на 12, дістанемо
4 (16 − 3x ) − 3 ( 3x + 7 ) > 0 , 64 − 12x − 9x − 21 > 0 , −21x > −43 , x < 2 ло, при якому різниця поданих дробів додатна, дорівнює 2. Відповідь. 2.
1 21
. Отже, найбільше ціле чис-
58 ВАРІАНТ 19 2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору,
y
оскільки a = 3 > 0 . Знайдемо координати вершини параболи: x=−
b
2a
=−
−6
2⋅3
= 1 , y = 3 ⋅ 12 − 6 ⋅ 1 + 1 = −2 . Оскільки c = 1, па-
рабола проходить через точку ( 0; 1) . Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: 3x2 − 6x + 1 = 0 , якщо 3− 6
1
1 0 x1
3+ 6
x1 = ; x2 = . 3 3 Користуючись рисунком, знаходимо область значень функції: −2; + ∞ ) .
x2
x
–2
Відповідь. −2; + ∞ ) .
B
2.4. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція. ∠ ACB = 30° . Оскільки AB = BC , то трикутник ABC — рівнобедрений, ∠ BAC = ∠ ACB = 30° . Тоді ∠ ABC = 180° − 2 ⋅ 30° = 120° . Оскільки сума кутів при бічній стороні трапеції дорівнює 180°, то гострий кут дорівнює 180° − 120° = 60°. Відповідь. 60°.
C
A
D
Частина третя 3.1. Нехай друга бригада виготовляє за годину x деталей, а перша бригада — Тоді друга бригада виконає завдання за рівняння:
450 x
−
450 x +5
задачі, x2 =
−5 + 95 2
x
год, а перша бригада — за
450 x +5
деталей.
год. Розв’яжемо
= 1 . ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −5 .
450 ( x + 5 ) − 450x − x ( x + 5 ) x ( x + 5)
450
( x + 5)
= 0 , x2 + 5x − 2250 = 0 , x1 =
−5 − 95 2
= −50 — не задовольняє умову
= 45 . Отже, друга бригада виготовляла щогодини 45 деталей, а перша бри-
гада — 50 деталей. Відповідь. 50 деталей, 45 деталей. 3.2. Нехай у коробці x чорних кульок. Тоді загальна кількість кульок в коробці становить 10 + x . Ймовірність того, що навмання вибрана кулька чорна P = x > 0,4, x > 0,4 10 + x , ( ) 0,4 < < 0,5 . 10 + x x x < 0,5 (10 + x ); 10 + x < 0,5; 10 + x 2 x > 6 , 3 x < 10. Отже, в коробці може бути 7, 8 або 9 чорних кульок. Відповідь. 7, 8, 9. x
x
10 + x
.
ВАРІАНТ 20 59 B
3.3. У трикутнику ABC AB = BC = 20 см, AC = 5 см. За властивістю бісектриси кута трикутника
BD AB
=
DC AC
. Позначимо BD = x ,
тоді CD = 20 − x . x 20
=
20 − x 5
, 5x = 20 ( 20 − x ) , x = 16. D
Отже, BD = 16 см, CD = 4 см. AD = AB ⋅ AC − CD ⋅ BD = 20 ⋅ 5 − 16 ⋅ 4 = 6 см. Відповідь. 6 см. A
C
Частина четверта
(
) (
)
4.1.М x3 − x2 − 15x − 9 = x3 + 27 − x2 − 15x − 36 = ( x + 3) x2 − 3x + 9 − x2 + 15x + 36 =
( = ( x + 3) ( x
) ( − 4x − 3 ) = ( x + 3 ) ( x − 2 − 7 ) ( x − 2 + 7 ) .
)
= ( x + 3 ) x − 3x + 9 − ( x + 3 ) ( x + 12 ) = ( x + 3 ) x − 3x + 9 − x − 12 = 2
2
2
4.2.М Нехай гострий кут паралелограма зі сторонами a і b , діагоналями BD = d1 і AC = d2 дорівнює α . Із трикутника ABD за теоремою косинусів маємо: d12 = a2 + b2 − 2ab cosα ; із трикутника ABC : d22 = a2 + b2 + 2ab cosα. Почленно помножимо ці рівності, дістанемо: d12 ⋅ d22 = a2 + b2 − 2ab cos α a2 + b2 + 2ab cos α ,
(
(
d12d22 = a2 + b2
)
2
)(
)
B
C
a a A
b
− 4a2b2 cos2 α,
d12d22 = a4 + 2a2b2 + b4 − 4a2b2 cos2 α . Оскільки за умовою a4 + b4 = d12d22 ,то маємо: 4a2b2 cos2 α = 2a2b2 , cos2 α = Оскільки кут α гострий, то cosα =
2 2
1 2
.
, тобто α = 45° , що й треба було довести.
Варіант 20 Частина перша 1.1.
23,8 − ( 3,45 + 2,17 ) = 23,8 − 5,62 = 18,18 . Відповідь. Б).
1.2.
−5x − 15 + 6x + 7 = ( −5 + 6 ) x + ( −15 + 7 ) = x − 8 . Відповідь. Г).
D
60 ВАРІАНТ 20 1.3. Пара чисел є розв’язком системи рівнянь, якщо вона задовольняє обидва рівняння. Оскільки 3 − 2 = 1 ≠ −1 , −3 − 2 = −5 ≠ −1, 2 − 3 = −1 і 2 + 3 = 5 , −2 − 3 = −5 ≠ −1, то розв’язком системи рівнянь є пара чисел ( 2; 3 ) . Відповідь. В). 1.4.
−2x + 3 = −3 , −2x = −6 , x = 3 . Відповідь. А).
1.5. Помножимо обидві частини рівняння на –1: x2 − 5x + 6 = 0 . Тоді за теоремою Вієта x1 = 2 , x2 = 3 . Відповідь. Б). 1.6.
15 x2 − 5x
+
3 x
=
15
x ( x − 5)
+
3 x
=
15 + 3 ( x − 5 ) x ( x − 5)
=
15 + 3x − 15 x ( x − 5)
=
3 x −5
.
Відповідь. В). 3
1 1 bn = b1 ⋅ q n −1 . Тоді b4 = b1 ⋅ q 3 = −32 ⋅ − = −32 ⋅ − = 4 . 2 8 Відповідь. Б). 1.8. Оскільки периметр рівностороннього трикутника зі стороною a дорівнює P = 3a , то 4 ⋅ 3 < 3a < 7 ⋅ 3 . Отже, 12 < P < 21 . Відповідь. Г). 1.7.
1.9. Оскільки відрізки дотичних до кола, проведених з однієї точки, рівні, то AK = AN . Відповідь. В). 1.10. З прямокутного трикутника ABC :
B
C
A
D
AC = AB2 + AC2 = 122 + 162 = 20 (см). Відповідь. А). 1.11. Нехай a + b = c , c −2 + 3; 1 + ( −4 ) , c (1; − 3 ) . Відповідь. Б).
(
)
1.12. Нехай у паралелограмі ABCD ∠ A = 45° . Тоді ∠ B = 180° − 45° = 135° . Більшою діагоналлю паралелограма є та, яка лежить проти тупого кута, тобто діагональ AC . З трикутника ABC за теоремою косинусів AC2 = AB2 + BC2 − 2 ⋅ AB ⋅ BC ⋅ cos B . Враховуючи, що cos135° = −
(
AC2 = 2 2
)
2
+ 52 + 2 5 ⋅ 5 ⋅
2 2
2 2
,
= 53 , AC = 53 .
A
Відповідь. В).
Частина друга 2.1.
3,2 ⋅ 10−2 + 2,1 ⋅ 10−3 = 3,2 ⋅ 0,01 + 2,1 ⋅ 0,001 = 0,032 + 0,0021 = 0,0341 = 3,41 ⋅ 10−2 . Відповідь. 3,41 ⋅ 10−2 .
2.2.
1 3
b
27 b2
2
27 27 1 = − ⋅ b2 ⋅ 2 = − =− 3 . 9 b 3
Відповідь. − 3 .
C
B
D
ВАРІАНТ 20 61 2.3. З першої нерівності системи дістанемо: 2x < 9 , x < 4,5 . Для розв’язання другої нерівності системи знайдемо корені рівняння 4x2 − 4x − 3 = 0 : x1 = −0,5 , x2 = 1,5 . Розв’язком другої нерівності системи є ( − ∞; − 0,5 1,5; + ∞ ) . Оскільки x < 4,5 , усі розв’язки системи нерівностей належать ( − ∞; − 0,5] [1,5; 4,5) . З них натуральними є числа 2, 3 і 4. Відповідь. 2, 3, 4.
+
OD AD
x+2 9
=
=
OB
x
, звідки x = 4. OB = 4 см, OD = 6 см.
6
CB
. Нехай OB = x см, тоді OD = ( x + 2 ) см. Отже,
Відповідь. 4 см; 6 см.
+ 1,5
B
2.4. Оскільки трикутники AOD і COB подібні (за двома кутами), то
– –0,5
x
C
O
A
D
Частина третя 3.1. Нехай швидкість руху першого туриста x км/год, а швидкість руху другого туриста y км/год. Тоді перший турист до зустрічі пройшов 2x км, а другий — 2y км. 2x + 2y = 20 . На весь шлях першому туристу знадобиться
20 x
год, а другому —
від часу руху першого туриста. 2x + 2y = 20, x + y = 10, Маємо: 20 20 5 20 20 5 − = ; − − = 0; x 3 3 y y x
34 + 26 2
y
60 (10 − x ) − 60x − 5x (10 − x )
= 30 — не задовольняє умову задачі, x2 =
3x (10 − x )
34 − 26
зі швидкістю 4 км/год, а другий — 10 − 4 = 6 км/год. Відповідь. 4 км/год, 6 км/год. 3.2. Перепишемо
даний
вираз
у
год, що на 1 год 40 хв =
5 3
год менше
y = 10 − x, 20 − 20 − 5 = 0. x 10 − x 3
Розв’язавши друге рівняння системи, дістанемо: x1 =
20
вигляді
2
= 0 , x2 − 34x + 120 = 0 ,
= 4 . Отже, перший турист рухався
x2 + 2x + 1 − 1 + y2 − 4y + 4 − 4 = ( x + 1) − 1 + ( y − 2 ) − 4 = 2
2
= ( x + 1) + ( y − 2 ) − 5 . Найменше значення виразу ( x + 1) дорівнює нулю при x = −1, найменше 2
2
2
значення виразу ( y − 2 ) дорівнює нулю при y = 2. Отже, найменше значення заданого виразу 2
дорівнює –5. Відповідь. –5. 3.3. За властивістю хорд кола, що перетинаються в точці O , CO ⋅ OD = BO ⋅ AO . Оскільки за умовою CD ⊥ AB , то AO = BO = 6 см. Позначимо CO = x , тоді DO = 9 − x . Маємо: x ( 9 + x ) = 6 ⋅ 6 ,
C
A
O
x2 + 9x − 36 = 0 , x1 = 3 , x2 = −12 — не задовольняє умову задачі. Отже, CO = 3 см, CD = x + 9 + x = 9 + 6 = 15 см. Довжина кола l = π ⋅ CD = 15π см. Відповідь. 15π см. D
B
62 ВАРІАНТ 21
Частина четверта x1 + x2 = 4, 4.1.М За теоремою Вієта для коренів рівняння 2x2 − 8x + 3 = 0 маємо: 3 x1 ⋅ x2 = 2 . 2 x1 − x2 = ( x1 − x2 ) = x12 − 2x1x2 + x22 = x12 + 2x1x2 + x22 − 4x1x2 = =
( x1 + x2 )
Відповідь.
2
− 4x1x2 = 42 − 4 ⋅
3 2
= 16 − 6 = 10 .
10 .
B
4.2.М На рисунку зображено трикутник ABC , BE і CF — медіани трикутника. Сполучимо точки A і M . Відомо: SAME = SEMC , SAMF = SMFB , SAMC = SAMB = SCMB . Тоді SAFM = SAME =
1 2
SAMC
F M
і SAFME = 2SAME = SAMC = SCMB , що
й треба було довести. A
E
C
Варіант 21 Частина перша 1.1.
(1865 − 365) : 50 = 1500 : 50 = 30 . Відповідь. В).
1.2. 72 = 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 3 = 23 ⋅ 32 ; 48 = 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 3 = 24 ⋅ 3 . НСД = 23 ⋅ 3 = 24 . Відповідь. Г). 1.3. Відповідь. Б). 1.4. Оскільки 0 ⋅ 2 − 0 ⋅ ( −2 ) = 0 ≠ 4 , 0 ⋅ 2 + 2 ⋅ ( −2 ) = −4 , 2 ⋅ 2 + 0 ⋅ ( −2 ) = 4 ≠ −4 , 2 ⋅ 2 + 2 ⋅ ( −2 ) = 0 ≠ 8 , то через подану точку проходить графік рівняння 0 ⋅ x + 2y = −4 . Відповідь. Б). 1.5.
2x y 2x ⋅ 4 + y ⋅ y 8x + y2 . + = = y 4 4y 4y Відповідь. В).
1.6. Зведене квадратне рівняння має вигляд x2 + px + q = 0 . За теоремою, оберненою до теореми Вієта − ( x1 + x2 ) = p , x1 ⋅ x2 = q . Отже, p = − 5 + ( −3 ) = −2, q = 5 ⋅ ( −3 ) = −15. Тоді рівняння має вигляд: x2 − 2x − 15 = 0 . Відповідь. Г).
(
1.7. Оскільки x − y = ( −1) < 0 , то x < y . Відповідь. А). 5
)
ВАРІАНТ 21 63 1.8.
Sn =
(
b1 q n − 1 q −1
).
52 =
(
b1 33 − 1 3 −1
),
52 = 13b1 , b1 = 4 .
Відповідь. Б). 1.9. Нехай AM = x см, тоді BM = 3x см. За умовою x + 3x = 84, 4x = 84 , x = 21. BM = 3 ⋅ 21 = 63 см. Відповідь. Г). 1.10. Нехай коефіцієнт пропорційності дорівнює k. Тоді довжини сторін дорівнюють 3k і 4k , а периметр паралелограма 2 ( 3k + 4k ) = 70 , звідки k = 5 . Отже, сторони паралелограма дорівнюють 15 см, 15 см, 20 см, 20 см. Відповідь. В). 1.11. Нехай невідома сторона трикутника дорівнює a дм. Тоді за теоремою косинусів a2 = 62 + 82 − 2 ⋅ 6 ⋅ 8 ⋅ cos 60° = 36 + 64 − 2 ⋅ 48 ⋅
1 2
= 52 , a = 52 = 2 13 дм.
Відповідь. Г). 1.12. 3a ( −3; 3 ) , 2b ( 4; − 6 ) , c −3 − 4 : 3 − ( −6 ) , c ( −7;9 ) .
(
)
Відповідь. Б).
Частина друга 2.1.
3 1
4 9
⋅ 1
3 13
−
( −4 )
6
= 3⋅
13 16 9
⋅
13
− 43 = 3 ⋅
4 3
− 64 = −60 .
Відповідь. –60. 2.2. Оскільки вершина параболи розташована в початку координат, то формула, що задає відповідну функцію, має вигляд y = ax2 . Враховуючи, що парабола проходить через точку A ( 2; − 8 ) , знаходимо коефіцієнт a : −8 = a ⋅ 22 , a = −2. Відповідь. y = −2x2 .
2.3.
( x − y )2 = 9, 2x − y = 5;
x − y = 3, x − y = −3, 2x − y = 5, звідки x = 2 , y = −1, або 2x − y = 5, звідки x = 8, y = 11.
Відповідь. ( 2; − 1) , ( 8; 11) . x° 2.4. Нехай внутрішній кут правильного многокутника дорівнює x° , тоді зовнішній — . 5 x Оскільки сума зовнішнього і внутрішнього кутів дорівнює 180°, то x + = 180 , x = 150 . Внутрішній
кут
правильного
n -кутника
180n − 360 = 150n , 30n = 360 , n = 12. Відповідь. 12 сторін.
дорівнює
180 ( n − 2 ) n
5
,
тобто
180 ( n − 2 ) n
= 150 ,
64 ВАРІАНТ 21
Частина третя 3.1. Нехай швидкість руху мотоцикліста x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
Мотоцикліст
60
x
Велосипедист
60
x − 45
t , год 60 x 60 x − 45
Враховуючи, що мотоцикліст був у дорозі на 3 год менше, ніж велосипедист, складаємо рівняння:
60 x − 45
−
60 x
= 3 . ОДЗ: x ≠ 45 , x ≠ 0.
60x − 60 ( x − 45 ) − 3x ( x − 45 ) x ( x − 45 )
задачі, x2 =
45 + 75 2
= 0 , x2 − 45x − 900 = 0 , x1 =
45 − 75 2
= −15 — не задовольняє умову
= 60 . Отже, швидкість руху мотоцикліста 60 км/год, а швидкість руху ве-
лосипедиста 60 − 45 = 15 км/год. y
Відповідь. 15 км/год.
2
3.2. Задана функція не визначена при x = −2 та x = 0. y=
( x + 4 )( x + 2 ) x+2
−
x (2 − x ) x
–2 0
= x + 4 − ( 2 − x ) = 2x + 2 .
–2
Графік функції зображено на рисунку.
3.3. У трапеції ABCD основи BC = 10 см і AD = 14 см, бічні сторони AB = 13 см і CD = 15 см. CN — висота трапеції. Проведемо CK AB . ABCK — паралелограм, у нього CK = AB = 13 см, AK = BC = 10 см. KD = AD − AK = 14 − 10 = 4 см. Знаходимо площу трикутника CKD : 13 + 15 + 4
1)
за формулою Герона. p =
S = 16 (16 − 4 ) (16 − 13 ) (16 − 15 ) = 24 см2;
2)
S=
1 2
2
KD ⋅ CN . Маємо: CN =
Отже, SABCD =
BC + AD 2
Відповідь. 144 см2.
⋅ CN =
2S KD
10 + 14 2
=
x
B
C
= 16 см,
2 ⋅ 24 4
A
= 12 см.
⋅ 12 = 144 см2.
K
N
D
ВАРІАНТ 22 65
Частина четверта x + y + xy = 13, 4.1.М 2 2 x + xy + y = 91. Нехай x + y = a ,
xy = b , тоді x2 + 2xy + y2 = a2 і x2 + xy + y2 = a2 − b2 і система рівнянь набуває
a + b = 13, a + b = 13, вигляду: 2 2 a − b a + b = 91; )( ) a − b = 91 ; ( x + y = 10, x + y = 10, Отже, xy = 3; xy = 9.
a + b = 13, a = 10, a − b = 7; b = 3.
x = 1, x = 9, За теоремою, оберненою до теореми Вієта, маємо: або 9 y = y = 1. Відповідь. (1; 9 ) , ( 9; 1) .
4.2.М Знайдемо відстань від точки O (1; − 2 ) до прямої 3x − 4y + 9 = 0 : 3 ⋅ 1 − 4 ⋅ ( −2 ) + 9
ρ=
3 + ( −4 )
2
2
=
20 5
= 4.
Оскільки коло дотикається до прямої 3x − 4y + 9 = 0 , то радіус кола дорівнює відстані від центра кола до прямої, тобто R = 4 . 2 2 Рівняння кола з центром O (1; − 2 ) і R = 4 має вигляд: ( x − 1) + ( y + 2 ) = 16 . Відповідь. ( x − 1) + ( y + 2 ) = 16 . 2
2
Варіант 22 Частина перша 1.1. 16 кг 300 г – 8 кг 500 г = 15 кг 1300 г – 8 кг 500 г = 7 кг 800 г. Відповідь. Г). 1.2.
1
+
3
1 7
=
7+3
=
21
10 21
.
Відповідь. В). 1.3.
2a ( b − 3c ) = 2ab − 6bc . Відповідь. Г).
1.4. Прямі, що є графіками лінійних функцій y = kx + b паралельні, якщо кутові коефіцієнти k рівні між собою. Оскільки 1 ≠ 2 , 2 = 2 , −2 ≠ 2 , −5 ≠ 2 , графіку функції y = 2x − 5 паралельна пряма y = 10 + 2x . Відповідь. Б). 1.5.
9 x
3
⋅
2x 3
2
=
9 ⋅ 2x
2
x ⋅3 3
Відповідь. А).
=
3⋅2 x
=
6 x
.
66 ВАРІАНТ 22 1.6.
(
)
2
3 − 2 + 48 =
( 3)
2
− 2 ⋅ 2 3 + 22 + 16 ⋅ 3 = 3 − 4 3 + 4 + 4 3 = 7 .
Відповідь. В). 1.7. Ордината точки перетину графіка функції з віссю абсцис дорівнює нулю. Тому −5x + 15 = 0 , −5x = −15 , x = 3 . Відповідь. Б). 1.8.
24 300
⋅100 % = 8 %.
Відповідь. А) 1.9.
∠ POS = ∠ POQ + ∠ SOQ. Кути POQ і KOM вертикальні, тому ∠ POQ = ∠ KOM = 130° . Отже, ∠ POS = 100° + 30° = 130° . Відповідь. Б).
1.10. Нехай гострий кут трапеції дорівнює x° , тоді тупий — дорівнює 3x°. Оскільки сума гострого і тупого кутів прямокутної трапеції дорівнює 180°, x + 3x = 180° , x = 45 °, 3x = 3 ⋅ 45 = 135 . Відповідь. А). 52 − 42 = 3 дм. Тоді площа прямокутного
1.11. Другий катет прямокутного трикутника дорівнює трикутника S =
1 2
⋅ 3 ⋅ 4 = 6 дм2.
Відповідь. В). 1.12. Нехай B ( x; y ) . Тоді 1 =
−3 + x 2
, x = 5 ; −3 =
−2 + y 2
, y = −4.
Відповідь. Г).
Частина друга 2.1.
(
)
x2 ( x + 2 ) − ( x + 2 ) = 0 , ( x + 2 ) x2 − 1 = 0 , ( x + 2 ) ( x − 1) ( x + 1) = 0 , x1 = −2 , x2 = 1 , x3 = −1. Відповідь. −2; −1; 1.
2.2. За умовою y = 2x . Тоді 2x = 10 − 3x , 5x = 10 , x = 2 , y = 2 ⋅ 2 = 4. Відповідь. ( 2;4 ) .
2.3. Відомо, що b4 = b2 q 2 . Тоді q 2 = b4 : b2 =
Sn =
(
)=
b1 q n − 1 q −1
7 1 1
− 1 2 2 1
−1
2
Відповідь.
15 + 7 2 8 2
=
1 4
:
15 + 7 2 8 2
1 2
=
1 2
, q=
1 2
. b1 = b2 : q =
1 2
:
1 2
=
1 2
.
.
.
2.4. Нехай коефіцієнт пропорційності дорівнює k. Тоді довжини двох сторін трикутника дорівнюють 5k см і 3k см. Довжину a третьої сторони знайдемо за теоремою косинусів, урахувавши, що cos120° = −
1 2
: a2 = ( 3k ) + (5k ) − 2 ⋅ 3k ⋅ 5k ⋅ cos120° = 9k2 + 25k2 + 15k2 = 49k2 , a = 7k см. За умовою 2
2
3k + 5k + 7k = 45 , k = 3. Тоді довжина третьої сторони трикутника дорівнює 7 ⋅ 3 = 21 см. Відповідь. 21 см.
ВАРІАНТ 22 67
Частина третя 3.1. Нехай перша труба може наповнити басейн за x год, тоді друга труба може його спорожнити за ( x + 3 ) год. За одну годину перша труба наповнює 1
спорожнює
1 x
частину басейну, а друга труба
частину басейну. Враховуючи, що за одночасної роботи труб басейн напо-
x+3
вниться за 36 год, складаємо рівняння: 1
1
−
=
1
. ОДЗ: x ≠ −3 , x ≠ 0.
x x + 3 36 36 ( x + 3 ) − 36x − x ( x + 3 ) x ( x + 3)
= 0 , x2 + 3x − 108 = 0 , x1 =
−3 − 21 2
= −12 — не задовольняє умову задачі,
−3 + 21
x2 = = 9. 2 Отже, перша труба може наповнити басейн за 9 год, а друга — його спорожнити за 9 + 3 = 12 год. Відповідь. 9 год, 12 год. 3.2.
x2 − 4x + 3 при x 0, y= 2 x + 4x + 3 при x < 0. Будуємо графік функції y = x2 − 4x + 3 на проміжку 0; + ∞ ) . Графіком є парабола, вітки якої напрямлені вгору. Абсциса вершини параболи m =
4
y
= 2.
2
3
y ( 2 ) = −1 . Отже, вершина параболи — точка ( 2; − 1) . Абсциси точок перетину графіка з віссю Ox x1 = 1, x2 = 3 . На проміжку ( − ∞; 0 ) будуємо графік функції y = x2 + 4x + 3. 4 m = − = −2 , y ( −2 ) = −1. Він перетинає вісь Ox у точках з аб2 сцисами –1 і –3.
–2
2
0 –1
1
3
x
3.3. Знаходимо сторони чотирикутника ABCD . AB =
( xB − xA ) + ( yB − yA )
=
( 5 − 0 ) + (7 − 6 )
BC =
( xC − xB ) + ( yC − yB )
=
( 4 − 5) + (2 − 7 )
CD =
( xD − xC ) + ( yD − yC )
=
( −1 − 4 ) + (1 − 2)
AD =
( xD − xA ) + ( yD − yA )
2
2
2
2
2
2
2
2
=
2
2
2
2
2
= 26 , = 26 ,
2
( −1 − 0 ) + (1 − 6 ) 2
2
= 26 , = 26 .
Знаходимо координати середин діагоналей. AC : x = BD: x =
x A + xC 2 xB + xD 2
=
0+4
=
2 5 −1 2
= 2, y = = 2; y =
y A + yC 2 yB + yD 2
= =
6+2 2 7 +1 2
= 4; точка ( 2; 4 ) . = 4 , точка ( 2; 4 ) .
У чотирикутника ABCD сторони рівні, діагоналі перетинаються і точкою перетину діляться навпіл, отже, чотирикутник ABCD є ромбом.
68 ВАРІАНТ 22
Частина четверта
(
)
( x + y ) x2 − xy + y2 = 19, 4.1.М Запишемо систему рівнянь у вигляді ( xy + 8 ) ( x + y ) = 2. Нехай x + y = a , xy = b , тоді x2 + y2 = ( x + y ) − 2xy = a2 − 2b і система набуде вигляду: 2
a ( a − 3b ) = 19, ( b + 8 ) a = 2. Поділивши перше рівняння системи на друге, маємо:
a − 3b b+8
=
19 2
, a=
25b + 152 2
= 12, 5b + 76 .
Підставимо здобуте значення у друге рівняння системи:
( b + 8 ) (12,5b + 76 ) = 2 , 12,5b2 + 176b + 606 = 0 , звідки
b1 = −6 або b2 = −8,08 .
a = 1, a = −25, x + y = 1, x + y = −25, Маємо: або Отже, або 6 8 , 08 . 6 b = − b = − xy = − xy = −8,08. Розв’язавши першу систему рівнянь, дістанемо: ( −2; 3 ) , ( 3; − 2 ) . Розв’язки другої системи рівнянь: −25 − 657,32 −25 + 657,32 ; 2 2
,
−25 + 657,32 −25 − 657,32 ; 2 2
−25 − 657,32 −25 + 657,32 Відповідь. ( −2; 3 ) , ( 3; − 2 ) , ; 2 2
,
.
−25 + 657,32 −25 − 657,32 ; 2 2
4.2.М Нехай у трикутнику ABC : AB = AC , ∠BAC = ∠BCA = 72° , AK — бісектриса, AK = l . Оскільки ∠ BAC = ∠ ACB = 72° , то ∠ ABC = 36° . Отже, трикутник ABK рівнобедрений з основою AB і BK = AK = l . Оскільки AK — бісектриса кута A , то ∠CAK = ∠KAB = 36° і трикутник CAK рівнобедрений з основою KC , тобто AC = AK = l . ABC CAK за двома кутами, отже, l+x
Нехай CK = x , тоді AB = BC = l + x , звідки x + lx − l = 0 , x = 2
2
( 2 l
Отже, BC = l + Відповідь. l ,
l 2
(
)
5 −1 =
)
5 +1 .
−l + l 5 2
(
l 1+ 5 2
=
).
l
( 2 l
AB
=
AC =
l x
)
AC CK
B 36°
.
K l
,
5 −1 .
.
36° 36° A
72° 72° C
ВАРІАНТ 23 69
Варіант 23 Частина перша 1.1.
x = 910 ⋅ 65 , x = 59150 . Відповідь. Б).
1.2. 5
3 5
⋅ 10 =
28 5
⋅ 10 =
28 ⋅ 10 5
= 56 .
Відповідь. Г). 1.3.
(3a − b ) = (3a ) 2
2
− 2 ⋅ 3a ⋅ b + b2 = 9a2 − 6ab + b2 .
Відповідь. Б). 1.4.
3m + mk − 3n − kn = ( 3mk + mk ) − ( 3n + kn ) = m ( 3 + k ) − n ( 3 + k ) = ( 3 + k ) ( m − n ) . Відповідь. А).
1.5.
( )
a8 ⋅ a2 a
−3
7
=
a ⋅a 8
a
−6
7
8 + −6 −7 = a ( ) = a −5 .
Відповідь. Б). 1.6.
a 2 − b2
⋅
3a
a + ab b − a 2
=
( a − b )( a + b ) ⋅ ( −3a ) a(a + b) ⋅ (a − b)
= −3 .
Відповідь. Г). 1.7. Оскільки − ( −2 ) − 2 ⋅ ( −2 ) + 3 = 3 > 0 , ( −2 ) − 6 ⋅ ( −2 ) + 8 = 24 > 0 , 2 ⋅ ( −2 ) − 3 ⋅ ( −2 ) + 1 = 15 > 0 , 2
( −2)
2
2
2
+ 5 ⋅ ( −2 ) − 7 = −13 < 0 , то число −2 є розв’язком нерівності 2x2 − 3x + 1 > 0 .
Відповідь. В). 1.8. На рисунку зображено графік функції y = − ( x − 1) + 4 = −x2 + 2x + 3 . Оскільки − ( x − 1) ( x + 3 ) = −x2 − 2x + 3 ≠ −x2 + 2x + 3 ; ( x − 1) ( x + 3) = x2 + 2x − 3 ≠ −x2 + 2x + 3 ; ( x + 1) ( x − 3) = x2 − 2x − 3 ≠ −x2 + 2x + 3 ; − ( x + 1) ( x − 3 ) = −x2 + 2x + 3 , то функцію, графік якої зображено на рисунку, задає формула y = − ( x + 1) ( x − 3 ) . Відповідь. Г). 2
1.9. Шуканий кут є внутрішнім одностороннім з кутом 30°. Оскільки прямі a i b паралельні, x + 3 = 180 , x = 150. Відповідь. Г). 1.10. Оскільки суми протилежних сторін чотирикутника, описаного навколо кола, рівні, то AB + CD = AD + BC , 7 + CD = 9 + 8 , CD = 10 см. Відповідь. В).
70 ВАРІАНТ 23 1.11. Оскільки діагональ квадрата є діаметром кола, описаного навколо цього квадрата, то 2R = 6 2 см, R = 3 2 см. Відповідь. Б). 1.12. S = 8 ⋅ 10 ⋅ sin150° = 80 ⋅ Відповідь. А).
1 2
= 40 (cм2).
Частина друга 2.1.
a2 ab − b
2
+
b
a2
=
b−a
b(a − b)
a+b
Відповідь.
b
−
b a−b
=
a 2 − b2
b(a − b)
=
( a − b )( a + b ) b(a + b)
=
a+b b
.
.
2.2. Розкладемо знаменник дробу на множники. Оскільки ax2 + bx + c = a ( x − x1 ) ( x − x2 ) , де x1 , x2 — корені тричлена, то x2 − 5x + 6 = ( x − 2 ) ( x − 3 ) . Тоді x = 2,001 , то
1 x −2
=
1 2, 001 − 2
=
1 0, 001
x −3 x − 5x + 6 2
=
x −3
( x − 2 )( x − 3 )
=
1 x −2
. Якщо
= 1000 .
Відповідь. 1000. 2.3. Нехай робітнику, який поповнив бригаду, x років. Тоді
5 ⋅ 35 + x = 34 , 175 + x = 204 , x = 29 . 6
Відповідь. 29 років. 2.4. Гіпотенуза прямокутного трикутника AB = AB =
6 0,6
CB sin A
. sin A = 1 − cos2 A = 1 − ( 0,8 ) = 0,6 . Тоді 2
= 10 см. AC = AB ⋅ cos A = 10 ⋅ 0,8 = 8 см. P = AC + CB + AB = 8 + 6 + 10 = 24 (см).
Відповідь. 24 см.
Частина третя 3.1. Нехай власна швидкість катера x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
За течією
40
x+2
Проти течії
16
t , год 40 x+2 16
x −2
x −2
Враховуючи, що катер витратив на весь шлях 3 год, складаємо рівняння: 40 x+2
+
16 x −2
= 3 . ОДЗ: x ≠ −2 , x ≠ 2.
40 ( x − 2 ) + 16 ( x + 2 ) − 3 ( x + 2 ) ( x − 2 )
( x + 2)( x − 2)
задачі, x2 =
56 + 52 6
= 0 , 3x2 − 56x + 36 = 0 , x1 =
56 − 52 6
=
2 3
= 18 . Отже, власна швидкість катера 18 км/год.
Відповідь. 18 км/год.
— не задовольняє умову
ВАРІАНТ 23 71 3.2. Нехай кількість членів арифметичної прогресії n = 2 . Тоді S2 = 2 ⋅ 22 + 2 = 10 , отже, a1 + a2 = 10 , 2a1 + d = 10 . При n = 3 S3 = 2 ⋅ 32 + 3 = 21 , отже, 3a1 + 3d = 21 . 2a + d = 10, 2a1 + d = 10, a1 = 3 , d = 7 − 3 = 4 . Маємо систему 1 3a1 + 3d = 21; a1 + d = 7. Відповідь. 3; 4. 3.3. Коло з центром у точці O вписано в прямокутну тра пецію ABCD з основами AD і BC . FN = AB , OK ⊥ CD , CK = 8 см, DK = 18 см. За властивістю дотичних, проведених з однієї точки до кола, CF = CK = 8 см, DK = DN = 18 см. CD = CK + KD = 26 см. Проводимо CM ⊥ AD . NFCM — прямокутник. NM = CF = 8 см. DM = DN − NM = 18 − 8 = 10 см. З прямокутного трикутника CMD маємо:
F
B
K O
A
N
CM = CD − DM = 676 − 100 = 24 см. AB = CM = 24 см. За властивістю сторін описаного чотирикутника AB + CD = BC + AD . PABCD = 2 ( AB + CD ) = 2 ( 24 + 26 ) = 100 см. Відповідь. 100 см. 2
C
2
D
M
Частина четверта 4.1.М За нерівністю Коші для додатних чисел a і b маємо: a2 + b 2 a2b ;
1 a
+
1 b
2
2
1 ab2
.
2 ab a 1 1 Тоді a2 + b + 2 4 , що й треба було довести. =4 2 ab b a b
(
)
4.2.М На рисунку зображено прямокутний трикутник ABC ( ∠C = 90° ) із периметром 120 см і висотою CD, що дорів нює 24 см. Нехай AB = c , AC = b , BC = a , CD = h , тоді a + b + c = 120, a2 + b2 = c2 , ch = ab . Маємо систему рівнянь: a + b + c = 120, 2 2 2 a + b = c , 24c = ab;
a + b = 120 − c, 2 2 2 a + b = c , ab = 24c;
a2 + 2ab + b2 = 1202 − 240c + c2 , 2 2 2 a + b = c , ab = 24c;
48c = 120 − 240c, 288c = 1202 , 2 2 2 ab = 24c, a + b = c , a2 + b2 = c2 ; ab = 24c; Розв’язавши систему рівнянь 2
c = 50, ab = 1200, a2 + b2 = 2500.
ab = 1200, дістанемо a = 30, b = 40 . 2 2 a + b = 2500, Відповідь. 30 см, 40 см, 50 см.
A
c b D h C
a
B
72 ВАРІАНТ 24
Варіант 24 Частина перша 1.1. Оскільки величина розгорнутого кута дорівнює 180°, то 180° ⋅
3 5
3 5
розгорнутого кута становлять
= 108° .
Відповідь. В). 1.2.
x=
5⋅8 10
= 4.
Відповідь. Б). 1.3. Відповідь. Г).
(
)
1.4. 5c2 − 5d2 = 5 c2 − d2 = 5 ( c − d ) ( c + d ) . Відповідь. В). 1.5.
1.6.
x2 = 50 : 2 , x2 = 25 , x1 = −5 , x2 = 5 . Відповідь. Б).
( −2)−3 ⋅ 2 1
−4
= −2−3 ⋅ 24 = −2−3 + 4 = −2 .
Відповідь. Г). 1.7.
15 250
⋅100 % = 6 %.
Відповідь. Б). 1.8. ОДЗ: ( − ∞; + ∞ ) . ( 2x + 4 ) ( x − 3 ) = 0 , якщо x1 = −2 , x2 = 3 . Відповідь. В).
+
– –2
+ 3
x
1.9. Оскільки градусна міра зовнішнього кута дорівнює сумі двох внутрішніх кутів, не суміжних з ним, то градусна міра зовнішнього кута при вершині A дорівнює ∠ C + ∠ B = 100° + 43° = 143° . Відповідь. Б). 1.10. 4 : 0,8 = 5 . Відповідь. Б). 1.11. Відповідь. Б). 1.12. Довжина дуги l = Відповідь. А).
πRn 180
. За умовою
π6n 180
= π,
6n 180
= 1 , n = 30° .
ВАРІАНТ 24 73
Частина друга 2.1. Перетворимо вираз у дужках: Тоді
4a a −4 2
1
Відповідь.
2.2.
:
2
8a a −4 2
=
4a a −4 2
⋅
a+2 a −2
a −4 2
8a
=
1 2
−
a −2 a+2
( a + 2) − ( a − 2) ( a − 2 )( a + 2 ) 2
=
2
=
(
a 2 + 4a + 4 − a 2 − 4a + 4 a −4 2
)=
8a a −4 2
.
при будь-яких значеннях a .
.
6x < 5 ( x − 1), 6x < 5x − 5, x < −5, −2x + 3x > −1 − 7; x > −8. Розв’язками системи нерівностей є всі числа ; 2 2 x 5 14 3 x 15 − + > − −
з проміжку ( −8; − 5 ) . З них цілими є числа −7 і −6 . Відповідь. −7; −6.
y 2
2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз, оскільки a = −2 < 0. Знайдемо координати вершини параболи: x=−
b 2a
=−
−8
2 ⋅ ( −2 )
= −2, y =
−b2 + 4ac 4a
=
−64 + 48 −8
=2.
Оскільки c = −6, парабола проходить через точку ( 0; − 6 ) . Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: −2x2 − 8x − 6 = 0 , якщо x = −3 або x = −1. Отже, графік функції перетинає вісь абсцис у точках ( −3; 0) і ( −1; 0) . Користуючись рисунком, знаходимо проміжок зростання функції: ( − ∞; − 2 .
–3
–2
–1 0
x
–6
Відповідь. ( − ∞; − 2 .
2.4. Нехай коефіцієнт подібності дорівнює k. Тоді 4k = 20 , k = 5 . Периметр поданого чотирикутника дорівнює P = 2k + 3k + 3k + 4k = 12k см. Тоді периметр подібного йому трикутника P1 = 12 ⋅ 5 = 60 см. Відповідь. 60 см.
Частина третя 3.1. Нехай на склад завезли x кг бананів, тоді апельсинів завезли ( x + 100 ) кг. Продали 0,8 ( x + 100 ) кг апельсинів та 0,3x кг бананів, після чого апельсинів залишилося менше на 105 кг, ніж бананів. Складаємо рівняння: ( x + 100 ) − 0,8 ( x + 100 ) = x − 0,3x − 105 . 0,2x − 0,7x = −105 − 100 = 80 , x = 250. Отже, на склад завезли 250 кг бананів і 250 + 100 = 350 кг апельсинів. Відповідь. 350 кг, 250 кг. 3.2.
22 − 12 + 42 − 32 + 62 − 52 + ... + 1002 − 992 = 3 + 7 + 11 + ... + 199 . Числа 3, 7, 11, …, 199 утворюють арифметичну прогресію, у якої a1 = 7 , an = 199, d = 4 . Знайдемо кількість членів цієї прогресії. n=
an − a1 d
+1 =
199 − 3
Відповідь. 5050.
4
+ 1 = 50. S50 =
3 + 199 2
⋅ 50 = 5050 .
74 ВАРІАНТ 24 3.3. У трапеції ABCD з основами AD і BC ∠ BAK = ∠ DAK і ∠ ADK = ∠ CDK . ∠ DAK = ∠ BKA і ∠ ADK = ∠ CKD як внутрішні різносторонні. Отже, трикутники ABK і DCK рівнобедрені. BK = AB = 10 см, CK = CD = 17 см. DC = BK + CK = 10 + 17 = 27 см. MBCN — прямокутник,
K
B
C
MN = BC = 27 см. З прямокутного трикутника ABM : AM = AB2 − BM 2 = 100 − 64 = 6 см. З прямокутного трикутника DCN : DN = CD − CN 2
2
A
M
= 289 − 64 = 15 см.
D
N
AD = AM + MN + DN = 6 + 27 + 15 = 48 см. SABCD =
AD + BC 2
BM =
48 + 27 2
⋅ 8 = 300 см2.
Відповідь. 300 см2.
Частина четверта 4.1.М Розглянемо функцію f ( x ) = 4x2 − ( 3a + 1) x − a − 2 . Графіком цієї функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору. Рисунок, що наведено, є графічним зображенням умови задачі. D > 0, f ( −1) 0, У системі нерівностей записано аналітичні −1 < x0 < 2, f (2) > 0
y
0
x0
–1
2
x
співвідношення, що описують наведений рисунок. Оскільки в умові задачі зазначено, що рівняння має два корені, то D > 0. Отже, складемо систему нерівностей і розв’яжемо її: (3a + 1)2 + 16 ( a + 2) > 0, 4 + (3a + 1) − a − 2 0, 3a + 1 < 2, −1 < 8 16 − 2(3a + 1) − a − 2 > 0;
9a2 + 22a + 33 > 0, a − 1,5, 5 звідки a ∈ −1,5; 1 . −3 < a < 5, 7 12 ; a < 7
5 Відповідь. При a ∈ −1,5; 1 . 7
4.2.М На рисунку зображено трапецію ABCD ( AD BC ) із діагоналями AC і BD, що перетинаються у точці O.
B
C
За умовою SAOD = n , SBOC = k . 2
2
a
Нехай ∠DOC = α, тоді n2 = SAOD =
1
k2 = SBOC =
1
2
2
⋅ AO ⋅ OD ⋅ sinα , n = ⋅ BO ⋅ OC ⋅ sinα , k =
O 1 2 1 2
⋅ AO ⋅ OD ⋅ sinα ;
⋅ BO ⋅ OC ⋅ sinα .
A
D
ВАРІАНТ 25 75 1
nk =
2
⋅ AO ⋅ OD ⋅ sin α ⋅
1 2
1
⋅ BO ⋅ OC ⋅ sin α =
2
⋅ AO ⋅ BO ⋅ sin α ⋅
1 2
⋅ OC ⋅ OD ⋅ sin α = SAOB ⋅ SOCD .
Оскільки SABD = SACD , то SABO = SOCD . 2 Отже, nk = SAOB = SAOB . SABCD = SAOD + 2SAOB + SBOC = n2 + 2nk + k2 = ( n + k ) , 2
що й треба було довести.
Варіант 25 Частина перша 1.1. Відповідь. Г). 1.2.
( −3,5 + 15) : ( −10,8 + 5,8 ) = 11,5 : ( −5) = −2,3 . Відповідь. В).
1.3. Відповідь. Б). 1.4.
−2 ( x − 0,5 ) = −3x + 6 , −2x + 1 = −3x + 6 , −2x + 3x = 6 − 1 , x = 5 . Відповідь. А).
1.5.
(x + 4)(x − 4) = 0,
x1 = −4 , x2 = 4 .
Відповідь. В). 1.6.
3 a +1
−
3a − 1
=
a +a 2
3 a +1
−
3a − 1
a ( a + 1)
=
3a − ( 3a − 1) a ( a + 1)
=
1
a ( a + 1)
.
Відповідь. Г). 1.7.
Sn =
a1 + an 2
⋅ n . a8 = 2,5 + 7 ⋅ ( −2 ) = −11,5 , S8 =
2,5 + ( −11,5 ) 2
⋅ 8 = −36 .
Відповідь. В). 1.8. Відповідь. Б).
B
1.9. Відповідь. А). M
1.10. У прямокутному трикутнику AMO ( ∠ M = 90° ) AO = 15 см, MO = 9 см. Катет AM = AO2 − MO2 = 152 − 122 = 9 см. Тоді AB = 2 ⋅ AM = 2 ⋅ 9 = 18 см. Відповідь. Б).
A
O
1.11. Відповідь. Г). 1.12. За наслідком з теореми синусів R = 6
Тоді R = 2⋅
3 2
Відповідь. Б).
=
6 3
= 2 3 см.
KN 2sin M
. ∠ M = 180° − ( 80° + 40° ) = 60° . sin60° =
3 2
.
76 ВАРІАНТ 25
Частина друга 2.1.
(
4a4 b −3
)
−1
1 ⋅ a −2b5 2
−2
( ) ( )
= 4−1 a4
−1
b −3
−1
1 ⋅ 2
−2
(a ) (b ) −2
−2
5
−2
=
1 4
a −4 b3 ⋅ 4a4 b −10 = a −4 + 4 b3 −10 = b −7 .
Відповідь. b −7 .
2.2.
4 13 − 5
=
4
(
13 + 5
13 − 5 13 + 5
Відповідь. 2.3.
(
2
)(
)
13 + 5
)
=
4
(
13 + 5 13 − 5
)=
13 + 5 2
.
.
2x2 − 5x − 18 = 0 , якщо x1 = −2 , x2 = 4,5 . Розв’язком нерівності є проміжок −2; 4,5 . −4x + 8 > 0 , −4x > −8 , x < 2 , x ∈ ( − ∞; 2 ) . Тоді розв’язком системи нерівностей є перетин проміж ків −2; 4,5 і ( − ∞; 2 ) тобто −2; 2 ) .
+
–
+
–2
4,5
x
Відповідь. −2; 2 ) . 2.4. Точка M ( x; y ) — середина сторони BC . x =
(5 − 1) + ( −1 − 2) 2
Тоді AM =
2
−4 + 6 2
= 1, y =
3 +1 2
= 2. Тобто M (1; 2 ) .
= 42 + 32 = 5 .
Відповідь. 5.
Частина третя 3.1. Нехай перший робітник може виконати завдання за x год, тоді другий робітник може виконати завдання за ( x − 6 ) год. Тоді перший робітник за одну годину виконує а другий —
1 x −6
частину.
4 ( x − 6 ) + 4x − x ( x − 6 ) 4x ( x − 6 )
1 x
+
1 x −6
=
1 4
1 x
частину завдання,
. ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ 6.
= 0 , x2 − 14x + 24 = 0 , x1 = 2 — не задовольняє умову задачі, x2 = 12 . Отже, пер-
ший робітник може самостійно виконати завдання за 12 год, а другий робітник — за 12 − 6 = 6 год. Відповідь. 12 год, 6 год.
B
C K
3.2.
(
a −1
)(
)(
a −1 a + a +1 a + a +1
При a = 0,97 Відповідь. 1.
)
+ a =
a − 1 = − a + 1 , тоді
(
a −1
)
2
A
+ a =
a −1 + a .
a − 1 + a = − a + 1 + a = 1.
M O
D
ВАРІАНТ 26 77 3.3.
1
1
1
1
OK ⊥ BC ⊥ AD , BK = BC = ⋅ 24 = 12 см, AM = AD = ⋅ 32 = 16 см. BO = AO як радіуси 2 2 2 2 одного кола. Позначимо OM = x , тоді KO = 4 + x . З прямокутного трикутника AMO : AO2 = AM 2 + MO2 ; AO2 = 256 + x2 . З прямокутного трикутника BKO : BO2 = BK 2 + KO2 ; BO2 = 144 + ( 4 + x ) . 2
Дістали рівняння 144 + ( 4 + x ) = 256 + x2 , 8x = 96 , x = 12. Отже, OM = 12, AO = 256 + 144 = 20 см. 2
Відповідь. 20 см.
Частина четверта 4.1.М
n3 6
+
n2 2
+
n 3
=
n3 + 3n2 + 2n 6
=
(
n n2 + 3n + 2 6
) = n ( n + 1)( n + 2) . 6
Оскільки чисельник дробу — добуток трьох послідовних чисел, то він ділиться націло на 6 (при n = 1 значення дробу дорівнює 1). Отже, для будь-якого натурального n значення виразу
n3 6
+
n2 2
+
n 3
4.2.М На рисунку зображено трикутник ABC , у якого AC = 15 см, AB + BC = 27 см; радіус вписаного кола дорівнює 4 см. r=
SABC p
є натуральним числом.
B
, звідки SABC = rp = 4 ⋅ 21 = 84 (см2).
За формулою Герона: SABC = p ( p − AB ) ( p − BC ) ( p − AC ) ,
27 – x
x
84 = 21 ⋅ 6 ⋅ ( 21 − x ) ( x − 6 ) , 21 ⋅ 6 ⋅ ( 21 − x ) ( x − 6 ) = 842 ,
(21 − x ) ( x − 6 ) = 56 , x2 − 27x + 182 = 0 , звідки x1 = 13 або x2 = 14 . Отже, маємо трикутник зі сторонами 13 см, 14 см і 15 см. За теоремою косинусів маємо: AC2 = AB2 + BC2 − 2 ⋅ AB ⋅ BC ⋅ cos B , звідки cos B = cos B =
169 + 196 − 225
Відповідь.
2 ⋅ 13 ⋅ 14 5 13
=
140 2 ⋅ 13 ⋅ 14
=
5 13
AB2 + BC2 − AC2 2 ⋅ AB ⋅ BC
.
.
Варіант 26 Частина перша 1.1. 789 − ( 289 − 25 ) = 789 − 289 + 25 = 500 + 25 = 525 . Відповідь. А). 1.2. Відповідь. Г). 1.3.
−4x = 27 − 11, −4x = 16 , x = −4 . Відповідь. В).
A
,
15
C
78 ВАРІАНТ 26 1.4. Відповідь. Б). 1.5.
7 x
−
5 y
=
7 y − 5x xy
.
Відповідь. Г). 1.6.
−2x2 + 3x − 1 = 0 , D = b2 − 4ac = 32 − 4 ⋅ ( −2 ) ⋅ ( −1) = 9 − 8 = 1, x1 =
−b − D
=
2a
−3 − 1 −4
= 1, x2 =
−b + D
=
2a
−3 + 1 −4
=
1 2
.
Відповідь. А). 1.7.
2 + 3 < x + 3 < 7 + 3 , 5 < x + 3 < 10 . Відповідь. В).
1.8.
an = a1 + ( n − 1) d . 29 = 5 + ( n − 1) ⋅ 3 , n = 9. Відповідь. Б).
1.9.
∠ AOM = ∠ COM + ∠ AOC. ∠ COM =
1 2
∠ COB = 60° : 2 = 30° ,
∠ AOC = ∠ AOB − ∠ COB = 180° − 60° = 120° . Отже, ∠ AOM = 120° + 30° = 150° . Відповідь. В). 1.10. Відповідь. Г). 1.11. sin120° = sin (180° − 60° ) = sin 60° =
3 2
.
Відповідь. В). 1.12. MN =
(2 − 4 ) + ( −2 + 1) 2
2
= 4 +1 = 5 .
Відповідь. А).
Частина друга 2.1.
(3
2 +2 3
) − (3 2
)(
) (
2 +2 3 3 2 −2 3 = 3 2
)
2
(
+ 2⋅3⋅2⋅ 2 ⋅ 3 + 2 3
) − (3 2 ) − (2 3 ) = 2
2
2
= 18 + 12 6 + 12 − 18 + 12 = 24 + 12 6 . Відповідь. 24 + 12 6 . 2.2. Рівняння параболи може бути записане у вигляді y = a ( x + m ) + n , де ( m; n ) — координати її вершини. Оскільки вершина параболи розташована в точці ( 0; 2 ) , то її рівняння має вигляд: y = ax2 + 2 . Коефіцієнт a знайдемо, скориставшись тим, що парабола проходить через точку B (1; 6 ) . 6 = a ⋅ 12 + 2 , a = 4 . Отже, подану функцію задає формула y = 4x2 + 2 . Відповідь. y = 4x2 + 2 .
ВАРІАНТ 26 79 2.3. Пряма x − y + 2 = 0 і коло x2 + y2 = 4 перетинаються в точках, координати яких є розв’язками x − y + 2 = 0, системи рівнянь: 2 Виразимо з першого рівняння y через x і підставимо цей вираз 2 x + y = 4. 2 у друге рівняння системи: y = x + 2, x2 + ( x + 2 ) = 4 , x2 + x2 + 4x + 4 = 4 , 2x2 + 4x = 0 , 2x ( x + 2 ) = 0 , x1 = 0 , x2 = −2 . Тоді y1 = 0 + 2 = 2 , y2 = −2 + 2 = 0 . Відповідь. ( 0; 2 ) , ( −2; 0 ) . 2.4. Нехай a і b — сторони прямокутника, d — його діагональ, d = 13 см, a1 = 4 см і b1 = 9 см — проекції сторін прямокутника на діагональ. a2 = da1 = 13 ⋅ 4 , a = 2 13 , b2 = db1 = 13 ⋅ 9 , b = 3 13 . Тоді площа прямокутника дорівнює S = ab = 2 13 ⋅ 3 13 = 78 см2. Відповідь. 78 см2.
Частина третя 3.1. Нехай швидкість руху плота x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
Пліт
20
x
Човен
20
18 + x
t , год 20 x 20 18 + x
Враховуючи, що човен відчалив на 9 год пізніше, ніж пліт, складаємо рівняння: 20 x
−
20 18 + x
= 9 . ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ −18 .
20 (18 + x ) − 20x − 9x (18 + x ) x (18 + x )
= 0 , x2 + 18x − 40 = 0 , x1 = −20 — не задовольняє умову задачі, x2 = 2 .
Отже, швидкість руху плота 2 км/год. Тоді пліт рухався протягом пліт о дев’ятнадцятій годині. Відповідь. О дев’ятнадцятій годині.
20 2
= 10 год, човен наздогнав
3.2. Розв’яжемо першу нерівність системи x2 + x − 6 0 методом інтервалів. Нулі функції y = x2 + x − 6 x1 = −3 , x2 = 2 . x ∈ ( − ∞; − 3 2; + ∞ ) .
Розв’язавши другу нерівність системи, дістанемо
+
– –3
+ 2
x
x2 − x − x2 − 2x − 1 8 , x − 3. Отже, розв’язками нерівності є x = −3 та x ∈[2; + ∞ ) . Відповідь. {−3} [2; + ∞ ) .
–3
x
80 ВАРІАНТ 26 3.3. У трикутнику ABC сторона AC дорівнює 29 см, OM , ON , OK — радіуси вписаного кола, CN = 24 см, BN = 1 см. BC = BN + CN = 25 см. За властивістю дотичних, проведених до кола з однієї точки, CN = CK = 24 см, BM = BN = 1 см, AM = AK = AC − KC = 29 − 24 = 5 см.
B
Тоді AB = AM + BM = 5 + 1 = 6 см. p=
AB + BC + AC 2
=
6 + 25 + 29 2
N
M
= 30 см.
O
SABC = 30 ( 30 − 6 ) ( 30 − 25 ) ( 30 − 29 ) = 60 см2.
A
C
K
Відповідь. 60 см . 2
Частина четверта 3x2 + 2y2 − 4xy = 17, 4.1.М 2 2 y − x = 16. Помножимо перше рівняння системи на 16, друге — на –17, додамо почленно одержані рівняння, дістанемо: 65x2 + 15y2 − 64xy = 0 (*)
Оскільки ( 0; 0 ) не є розв’язком вихідної системи, то поділимо обидві частини рівняння (*) 2
x x на y2 , дістанемо: 65 ⋅ − 64 ⋅ + 15 = 0 . y y Нехай
x y
= t , тоді рівняння набуде вигляду: 65t2 − 64t + 15 = 0 , звідки t1 =
3 5
або t2 =
Отже, система рівнянь рівносильна сукупності двох систем: x 3 x 15 , = , = або y 5 y 13 y2 − x2 = 16 y2 − x2 = 16. 5x y = 3 , Розв’яжемо першу систему: 2 25x − x2 = 16; 9
5x , y = 3 2 x = 9;
5x y = 3 , x = 3, x = −3;
x = 3, y = 5; x = −3, y = −5.
5 x= , 13x 3 y = 5 , 13 13x y = ; 13x y = 5 , , 5 y = 3 Розв’яжемо другу систему: x = , 5 5 3 y2 − x2 = 16; 169 x2 − x2 = 16; x = − , 5 25 x = − 3 13 3 y = − 3 . 13 5 13 5 Відповідь. ( 3; 5 ) , ( −3; − 5 ) , ; , − ; − 3 . 3 3 3
5 13
.
ВАРІАНТ 27 81 4.2.М На рисунку зображено трикутник ABC , у якого AC = 8 см, BC = 6 см. Медіани AM1 і BM2 перпендикулярні і перетинаються в точці O. Нехай AO = 2a , BO = 2b , тоді за властивістю B
медіан: OM1 = a , OM2 = b . Із трикутника AOM2 за теоремою
M1 C
Піфагора маємо: 4a2 + b2 = 16 . O
Із трикутника BOM1 : 4b2 + a2 = 9 . Почленно додамо ці рівності, дістанемо: 5a2 + 5b2 = 25 ,
M2
a + b = 5 . (*) 2
2
A
Помножимо рівняння (*) на 4: 4a + 4b = 20 або ( 2a ) + ( 2b ) = 20 , 2
2
2
2
AO2 + BO2 = 20 . Оскільки трикутник ABO прямокутний, то за теоремою Піфагора: AB2 = AO2 + BO2 = 20 , отже, AB = 20 = 2 5 см. Відповідь. 2 5 см.
Варіант 27 Частина перша 1.1.
1 2
т + 150 кг = 500 кг + 150 кг = 650 кг.
Відповідь. Б). 1.2.
9−4
2 5
=9−4−
2 5
=5−
2 5
=4
5 5
−
2 5
=4
3 5
.
Відповідь. В). 1.3.
( a + 3) ( b − 4 ) = ab − 4a + 3b − 12. Відповідь. Г).
1.4. Оскільки 1 ≠ −4 ⋅ ( −1) + 3 , 5 ≠ −4 ⋅ 2 + 3 , −1 = −4 ⋅ 1 + 3, 1 ≠ −4 ⋅ 1 + 3 , то графіку функції належить точка (1; − 1) . Відповідь. В).
4 ⋅ (x ) 4x 3 16x6 = . = 2 2 5 ⋅y 25y2 5y 2
1.5.
2
Відповідь. Б).
3
2
82 ВАРІАНТ 27 1.6.
8 3 −1
=
8
(
(
3 +1
3 −1
)(
)
3 +1
8
=
(
3 +1
) ( 3)
2
) = 8(
−1
2
3 +1 3 −1
) = 8(
3 +1 2
) =4
(
)
3 +1 .
Відповідь. Г). 1.7. Відповідь. В). 1.8. Оскільки серед наведених даних значення 38 трапляється найчастіше, то мода отриманих даних дорівнює 38. Відповідь. Г). 1.9. Відповідь. Б). 1.10. Нехай MN — середня лінія трапеції ABCD . Відрізок KN є середньою лінією трикутника BCD , 1
NK =
2
BC =
1 2
B
⋅ 4 = 2 см.
Відрізок MK є середньою лінією трикутника ABD , MK =
1 2
1
AD =
C
2
M
⋅ 10 = 5 см.
Відповідь. А).
N
K
D
A
1.11. Нехай BD — висота рівнобедреного трикутника ABC . Тоді з прямокутного трикутника ADB : AD = AB cos A = 8 cos 30° = 8 ⋅
3
B
= 4 3 см.
2
Оскільки висота рівнобедреного трикутника є його медіаною, то
AC = 2 AD = 2 ⋅ 4 3 = 8 3
S=
1 2
см. Тоді площа трикутника
AB ⋅ AC ⋅ sin A .
Враховуючи, що sin A = sin 30° =
1 2
,S=
1 2
⋅8⋅8 3 ⋅
1 = 16 3 см2. 2
A
Відповідь. Г). 1.12. Нехай точка C ( x; y ) — середина відрізка AB. Тоді x = ки C (1; 1) до точки O ( 0; 0 ) дорівнює
3 −1 2
= 1, y =
C
D
−2 + 4 2
= 1. Відстань від точ-
12 + 12 = 2 .
Відповідь. В).
Частина друга 2.1. За умовою
6 1+ x
+
x x −2
=
6 1+ x
⋅
x x −2
. ОДЗ: x ≠ −1 , x ≠ 2.
6x − 12 + x + x2 = 6x , x2 + x − 12 = 0 , x1 = −4 , x2 = 3 . Відповідь. −4; 3.
6 ( x − 2 ) + x (1 + x )
(1 + x )( x − 2 )
=
6x
(1 + x )( x − 2 )
.
ВАРІАНТ 27 83 2.2. Оскільки графік функції y = kx + b паралельний осі абсцис, то k = 0. Оскільки він проходить через точку B ( 3; − 2 ) , то b = −2. Відповідь. k = 0, b = −2. 2.3.
0,2 ( 3 ) = 0,2 + 0,03 + 0,003 + ... = 7
0,2 ( 3 ) − 0,(15 ) = Відповідь.
9 110
30
5
−
33
=
7 30
77 − 50 330
=
27 330
=
9 110
33
.
.
.
прямокутного
ABD :
трикутника
C
B
2.4. Нехай CK — висота трапеції. CK = 12 см, AK = 4 см. З
5
, 0,(15 ) = 0,15 + 0,0015 + 0,000015 + ... =
AD = BD2 − AB2 = 152 − 122 = 9
= BD2 − AB2 = 152 − 122 = 9 (см). Тоді KD = AD − AK = 9 − 4 = 5 (см). З
прямокутного
CKD :
трикутника
CD = CK 2 + KD2 = 122 + 52 = 13
= CK 2 + KD2 = 122 + 52 = 13 (см).
A
Відповідь. 13 см.
D
K
Частина третя 3.1. Нехай слюсар може виконати замовлення за x год, тоді перший учень виконає замовлення 1 за ( x + 4 ) год, а другий учень — за ( x + 9 ) год. За одну годину слюсар виконає частину x замовлення, перший учень —
1 x+4
, а другий —
1 x+9
частини замовлення. Враховуючи, що
за одну годину слюсар виконує такий об’єм роботи, як два учні разом, складаємо рівняння: 1 x
=
1 x+4
+
1 x+9
. ОДЗ: x ≠ −4 , x ≠ −9 , x ≠ 0
( x + 4 ) ( x + 9) − x ( x + 9) − x ( x + 4 ) = 0, x ( x + 4 ) ( x + 9)
x2 − 36 = 0 , x1 = −6 — не задовольняє умову задачі, x2 = 6 .
Отже, слюсар може виконати замовлення за 6 год. Тоді перший учень виконає замовлення за 10 год, а другий учень за 15 год. Відповідь. 6 год, 10 год, 15 год. 3.2. Знаходимо область визначення даної функції. 4 − x2 0 ,
(2 − x )(2 + x ) 0 . Нулі:
x1 = 2 , x2 = −2 . D ( y ) = −2; 2 . Найменшого значення y = 1 функція набуває при x = 2 , x = −2 , а найбільшого значення — y = 3 при x = 0. Отже, область значень заданої функції 1; 3 . Відповідь. 1; 3 .
–
+ –2
– 2
x
⋅ BC ⋅ c +
84 ВАРІАНТ 27 3.3. Точка O — центр кола, вписаного у рівнобічну трапе цію ABCD , OK ⊥ CD , CO = BO = 6 см, DO = AO = 8 см. Відомо, що якщо чотирикутник описаний навколо кола, то сума кутів, під якими видно з центра вписаного кола дві його протилежні сторони, дорівнює 180°. Оскільки трикутники ABO і DCO рівні за трьома сторонами, то ∠ BOA = ∠ COD = 180° : 2 = 90° . У трикутнику SCOD = 1 2
1 2
CO ⋅ DO =
COD 1 2
CD = CO2 + DO2 = 36 + 64 = 10
⋅ 6 ⋅ 8 = 24 ; SCOD =
1 2
CD ⋅ OK =
1 2
B
C
K O
см.
⋅ 10 ⋅ OK .
D
A
⋅ 10 ⋅ OK = 24 , OK = 4,8 см.
Довжина вписаного кола l = 2π ⋅ OK = 2π ⋅ 4,8 = 9,6π см. Відповідь. 9,6π см.
Частина четверта 4.1.М Знайдемо нулі підмодульних виразів: x − 2 = 0, x = 2 ; x − 3 = 0, x = 3 ; x − 4 = 0, x = 4. x – 2 – + + Позначимо ці точки на числовій прямій і визначимо – + x – 3 – 2 3 4 знаки кожного з виразів на здобутих проміжках. – – x – 4 – 1) Якщо x ∈ ( − ∞; 2 , то вихідна нерівність набуває вигляду: − x + 2 − x + 3 − x + 4 , −x − 1, x 1. Враховуючи проміжок, на якому розв’язуємо нерівність, маємо: x ∈ ( − ∞;1 . 2) Якщо x ∈ ( 2; 3 , то нерівність набуває вигляду: x − 2 − x + 3 − x + 4 , x 3. Враховуючи проміжок, на якому розв’язуємо нерівність, маємо: x = 3 . 3) Якщо x ∈ ( 3; 4 , то нерівність набуває вигляду: x − 2 + x − 3 − x + 4 , 3x 9 , x 3. Враховуючи проміжок, на якому розв’язуємо нерівність, маємо: x ∈ ( 3; 4 . 4) Якщо x ∈ ( 4; + ∞ ) , то нерівність набуває вигляду: x − 2 + x − 3 x − 4 , x 1. Враховуючи проміжок, на якому розв’язуємо нерівність, маємо: x ∈ ( 4; + ∞ ) .
+ x
+ +
Відповідь. ( − ∞; 1 3; + ∞ ) .
4.2.М На рисунку зображено рівносторонній трикутник ABC ; точка M — довільна точка всередині трикутника, що розташована на відстанях b , c і d від сторін AB, BC і AC відповідно. Сполучимо точку M із вершинами трикутника. SABC =
1 2
⋅ AC ⋅ h , де h — висота трикутника ABC .
SABC = SABM + SAMC + SBMC = 1 2
⋅ AC ⋅ d =
1 2
1 2
⋅ AB ⋅ b +
1 2
⋅ BC ⋅ c +
1 2
1
⋅ AC ⋅ d = ⋅ AC ⋅ ( b + c + d ) 2
⋅ AC ⋅ ( b + c + d ) (оскільки AB = AC = BC ).
Маємо:
B
1 2
⋅ AC ⋅ h =
1 2
⋅ AC ⋅ ( b + c + d ) , звідки h = b + c + d , що
й треба було довести.
A
b c
M d
C
ВАРІАНТ 28 85
Варіант 28 Частина перша 1.1.
1.2.
3x = 12 − 84 , 3x = −72 , x = −72 : ( −3 ) , x = 24 . Відповідь. В). 4 7
:
1 14
=
4 14 7
⋅
1
4 ⋅ 2 ⋅7
=
7
= 8.
Відповідь. Б). 1.3.
a2 − 8ab + 16b2 = a2 − 2 ⋅ 4ab + ( 4b ) = ( a − 4b ) . 2
2
Відповідь. А). 1.4.
(
)
xy ( 2x − 3y ) − 3y x2 − xy = 2x2 y − 3xy2 − 3x2 y + 3xy2 = −x2 y . Відповідь. Г).
1.5. Відповідь. В). 3 ⋅ (a ) 3a5 9a10 . − 3 = 2 3 2 = 16b6 4 ⋅ (b ) 4b 2
1.6.
2
5
2
Відповідь. Б). 1.7. Відповідь. Г). 1.8. Квадратична функція y = 2x2 + 12x − 5 набуває найменшого значення в точці, яка є вершиною параболи — графіка функції, тому x = −
b 2a
=−
12 2⋅2
= −3.
Відповідь. А). 1.9. Оскільки при перетині двох паралельних прямих січною, утворюються або рівні кути, або такі, що їх сума дорівнює 180°. З-поміж наведених таким є кут 155°. Відповідь. Б). 1.10. Оскільки
AO BO
=
OC OD
і ∠ AOC = ∠ BOD (як верти
кальні), то трикутники AOC і BOD подібні за двома сторонами та кутом між ними. Тому ∠ CAO = ∠ DBO = 45° . Відповідь. В).
A
O C
D B
86 ВАРІАНТ 28 1.11. Оскільки центральний кут правильного многокутника дорівнює 30°, то кут при вершині дорівнює 150°. Тоді
180 ( n − 2 ) n
= 150° , 180n − 360 = 150n , 30n = 360 , n = 12.
Відповідь. А).
1.12. Позначимо бічну сторону рівнобедреного трикутника через a . Оскільки кут при вершині дорівнює 30°, то площа трикутника дорівнює S = За умовою
a2 4
1 2
a2 sin 30° =
1 2
a2 ⋅
1 2
=
a
2
4
.
= 24 , a2 = 4 ⋅ 24 , a = 2 24 = 2 ⋅ 2 6 = 4 6 (см).
Відповідь. Г).
Частина друга
2.1.
a2 + 2a + 4 3a − 4
:
a3 − 8 9a − 16 2
Якщо a = 10 , то
=
a2 + 2a + 4
3a + 4 a −2
3a − 4
=
⋅
( 3a − 4 )( 3a + 4 ) ( a − 2 ) ( a + 2a + 4 )
3 ⋅ 10 + 4 10 − 2
2
=
34 8
=
3a + 4 a −2
.
= 4,25 .
Відповідь. 4,25. x + x2 = 3, 2.2. За теоремою, оберненою до теореми Вієта, x1 + x2 = − p , x1 ⋅ x2 = q . Тоді 1 2x1 − x2 = 12. Додавши почленно рівняння системи, дістанемо: 3x1 = 15 , x1 = 5 . Тоді
x2 = −2 .
q = 5 ⋅ ( −2 ) = −10. Відповідь. −10 . 2.3. Сприятливими подіями є випадки випадання на обох гральних кубиках такої кількості очок: 1 1
⋅
6 і 3, 5 і 4, 3 і 6, 6 і 3. Ймовірність кожного випадку дорівнює таких випадків чотири, то шукана ймовірність дорівнює 4 ⋅ Відповідь.
1 9
1 36
=
6 6 1 9
=
1 36
. Оскільки всього
.
. B
C
2.4. Нехай ∠ BAO = ∠ ABO = x . Тоді ∠ BOC = 70 + x , а суміжний із ним ∠ BOA = 180 − (70 + x ) = 110 − x . Тоді сума кутів трикут-
O
ника ABO : x + x + 110 − x = 180 , звідки x = 70. Відповідь. 70°.
A
D
ВАРІАНТ 28 87
Частина третя 3.1. Нехай власна швидкість човна x км/год, а швидкість течії y км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
t , год
За течією
5( x + y )
x+y
5
Озером
2x
x
2
Проти течії
2( x − y )
x−y
2
Враховуючи, що човен за течією і озером здолав 123 км, а відстань 5 ( x + y ) у три рази більша за 2x , складаємо систему рівнянь: 5 ( x + y ) + 2x = 123, 7x + 5y = 123, y = 1,5 . Отже, швидкість течії 1,5 км/год, власна швидкість x = 11y; 5 ( x + y ) = 6 ( x − y ); човна 11 ⋅ 1,5 = 16,5 км/год. Відповідь. 16,5 км/год, 1,5 км/год. 3.2.
( a − 2)
2
(
)
− 5 − 2 ( a − 6 ) > 0 , a2 − 6a + 9 + 2 > 0 , ( a − 3 ) + 2 > 0 при всіх дійсних значеннях a , 2 > 0 , 2
отже, сума ( a − 3 ) + 2 > 0 при всіх дійсних значеннях a . 2
3.3.
BD = 4 3 — діагональ паралелограма ABCD , ∠ BAD = 60° .
B
C
∠ ABD = 3k , ∠ CBD = k. Маємо: 60 + 3k + k = 180 , k = 30. Отже, ∠ ABD = 90° . У прямокутному трикутнику AD =
BD sin A
=
4 3 3
ABD
BD AD
= sin A ,
A
D
= 8 см. P = 2 ( AB + BC ) = 2 ( 4 + 8 ) = 24 см.
2
Відповідь. 24 см.
Частина четверта 4.1.М x − y + x + y = 2. Побудуємо на координатній площині прямі y = x і y = −x . Ці прямі розбили координатну площину на ділянки, як показано на рисунку. Точки, що розташовані на ділянці І, мають x > y, координати ( x; y ) , які задовольняють умови: x > −y. Рівняння набуває вигляду: x − y + x + y = 2, звідки x = 1. x < y, На ділянці ІІ маємо: x > −y. Рівняння має вигляд: y − x + x + y = 2, y = 1.
y
II 1 1
III
I x
O
IV
88 ВАРІАНТ 29 x < y, На ділянці ІІІ маємо: x < −y. Рівняння має вигляд: y − x − x − y = 2 , x = −1. x > y, На ділянці ІV маємо: x < −y. Рівняння має вигляд: x − y − x − y = 2 , y = −1. Отже, шуканий графік рівняння — квадрат зі стороною 2, центром у початку координат, діагоналі якого лежать на прямих x = y і x = −y . Шуканий графік зображено на рисунку. B
4.2.М На рисунку зображено гострокутний трикутник ABC , у якого AB = 13 см, BC = 10 см. Проведемо BD ⊥ AC , за умовою BD = AC . Оскільки трикутник ABC гострокутний, то висота BD розташована всередині трикутника. Нехай AC = h , AD = x , тоді DC = h − x . За теоремою Піфагора з прямокутного трикутника ABD маємо: AB2 = AD2 + BD2 , 13 = h2 + x2 . За теоремою Піфагора з прямокутного трикутника BDC 2 маємо: BC2 = BD2 + DC2 , 10 = h2 + ( h − x ) . Дістали систему рівнянь:
13
A
10
D
C
h2 + x2 = 13, 10h2 + 10x2 = 130, h2 + x2 = 13, 2 2 2 2 2 2 2h − 2hx + x = 10; −26h + 26hx − 13x = −130; 16h − 26hx + 3x = 0. Розв’язавши однорідне рівняння 16h2 − 26hx + 3x2 = 0 з урахуванням умови h > 0 , дістанемо: h x
=
3 2
,звідки x =
Підставимо x =
2h
2h 3
3
.
у рівняння h2 + x2 = 13 , дістанемо: h = 3 . Отже, AC = 3 см.
Відповідь. 3 см.
Варіант 29 Частина перша 1.1. Відповідь. Г). 1.2. 180 км = 18 000 000 см; 18 000 000 : 5 000 000 = 3,6 см. Відповідь. В). 1.3. Відповідь. Б).
ВАРІАНТ 29 89 1.4.
(
)
x3 + 27 = x3 + 33 = ( x + 3 ) x2 − 3x + 9 . Відповідь. В).
1.5.
6 − 5 6 − 3 6 = 6 (1 − 5 − 3 ) = −7 6 . Відповідь. А).
1.6. Відповідь. Г). 1.7. З-поміж чисел від 1 до 20 існує три числа, кратних 6. Тому кількість сприятливих подій дорівнює трьом, а загальна кількість подій дорівнює 20. Отже, шукана ймовірність дорівнює
3 20
.
Відповідь. Г). 1.8. Відповідь. Б). 1.9.
∠ M = ∠ A = 46° . Тоді ∠ KNM = 180° − ( 46° + 54° ) = 80° . Відповідь. В).
1.10. Величина прямого кута дорівнює 90°. Нехай α і β — гострі кути цього трикутника. sinα =
3 2
, α = 60° . Тоді β = 90° − α = 90° − 60° = 30° .
Відповідь. Г).
(6 − 2) + ( −3 − ( −1) )
2
2
1.11. AB =
= 16 + 4 = 20 = 2 5 .
Відповідь. Б). 1.12. Площа круга S = πr 2 = 4π , r 2 = 4 , r = 2 (см). Сторона квадрата, описаного навколо кола, дорівнює a = 2r = 2 ⋅ 2 = 4 (см). Відповідь. В).
Частина друга 2.1. Перетворимо вираз у дужках: x xy − y
Тоді
2
−
y x − xy
x+y xy
2
:
x+y 4xy
= =
x
y(x − y) x+y xy
⋅
−
y
x(x − y)
4xy x+y
=
x −y 2
2
xy ( x − y )
=
( x − y )( x + y ) xy ( x − y )
=
x+y xy
.
= 4.
Відповідь. 4. 3 − 10x − 5 > 7x − 2x − 2, −10x − 7x + 2x > −2 − 3 + 5, −15x > 0, x < 0, 2.2. 2x > −5, x > −2,5. 6 + 6x + 2 > 3 − 3x + 7x, 6x + 3x − 7x > 3 − 6 − 2, Розв’язком системи нерівностей є проміжок проміжку є число –1. Відповідь. –1.
( −2,5; 0 ) .
Найбільшим цілим числом із цього
90 ВАРІАНТ 29 2.3. Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору,
y
оскільки a = 4 > 0 . Знайдемо координати вершини параболи: x=−
b 2a
=−
−12 8
=
3 2
= 1,5 , y =
−b2 + 4ac 4a
=
−144 + 4 ⋅ 4 ⋅ 8 16
8
= −1.
Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: 4x2 − 12x + 8 = 0 , якщо x = 1 або x = 2. Отже, графік функції перетинає вісь абсцис у точках (1; 0) і (2; 0) . Оскільки c = 8 , парабола проходить через точку ( 0; 8 ) .
0 1,5 1 2 –1
Користуючись рисунком, знаходимо найменше значення функції: y = −1.
x
Відповідь. –1. B
C
2.4. Висота BM рівнобічної трапеції ABCD ділить її основу AD на відрізки AM = 4 см і MD = 6 см. AD = 10 см.
E
Тоді KD = AM = 4 см, MK = MD − KD = 6 − 4 = 2 (см).
F
BC = MK = 2 см. Довжина середньої лінії EF =
AD + BC 2
=
2 + 10 2
A
= 6 (см).
M
K
D
Відповідь. 6 см.
Частина третя 3.1. Нехай початкова маса сплаву x кг, тоді маса отриманого сплаву ( x + 6 ) кг. У початковому сплаві міститься 2 кг міді, а в кінцевому— 2 + 6 = 8 кг. У початковому сплаві міді міститься 2 ⋅ 100 x
%, а в отриманому —
8 ⋅ 100 x+6
%. Враховуючи, що в отриманому сплаві міді на 30 %
більше, ніж у початковому, складаємо рівняння: 800x − 200 ( x + 6 ) − 30x ( x + 6 ) x (x + 6)
800 x+6
−
200 x
= 30 . ОДЗ: x ≠ −6 , x ≠ 0.
= 0 , x2 − 14x + 40 = 0 , x1 = 4 — не задовольняє умову задачі, x2 = 10 .
Отже, початкова маса сплаву 10 кг. Відповідь. 10 кг. 3.2. У даній арифметичній прогресії a1 = −15,1, d = a2 − a1 = −14,4 + 15,1 = 0,7 . Знайдемо найбільший від’ємний і найменший додатний члени прогресії. a1 + ( n − 1) d < 0 , 0,7n < 15,8 , n < 22
2
3
. Отже,
кількість від’ємних членів даної прогресії n = 22 і a22 = a1 + 21d = −15,1 ⋅ 21 ⋅ 0,7 = −0,4 . Найменший додатний член прогресії a23 = a22 + d = −0,4 + 0,7 = 0,3 . − 0,4 > 0,3 , отже, найменшим із модулів є 0,3. Відповідь. 0,3.
ВАРІАНТ 30 91 3.3.
AB = AD + BD = 15 + 20 = 35 см. За властивістю бісектриси трикутника тоді AC = CB = 21 r=
AD AC
=
BD
,
CB
15 AC
=
20 CB
A
, 4 AC = 3CB . Нехай CB = x , D
2
25 2 4 x . x2 + x = 352 , x = 1225 , x = 21. Отже, 3 9 3 4
см,
AC = 28
2SABC AB + BC + AC
=
см.
SABC =
1
2
AC ⋅ BC =
2 ⋅ 294 = 7 см. 21 + 28 + 35
1
2
⋅ 28 ⋅ 21 = 294, С
B
Відповідь. 7 см.
Частина четверта 4.1. При n = 1 маємо 4 + 15 − 1 = 189 , тобто теорему «база індукції» доведено. 1
М
(
)
Нехай при n = k є правильним твердження 4k + 15k − 1 9 .
(
)
Доведемо, що твердження є правильним при n = k +1, тобто 4k +1 + 15 ( k + 1) − 1 9 . Перепишемо вираз 4
k +1
+ 15 ( k + 1) − 1 у вигляді:
(
)
(
)
4 ⋅ 4 + 15k + 15 − 1 = 4 ⋅ 4 + 60k − 4 + 45k + 4 + 15 − 1 = 4 4k + 15k − 1 + 45k + 18 == 4 4k + 15k − 1 + 9 (5k + 2 ) . k
k
Перший вираз кратний 9 за припущенням, другий — ділиться на 9, оскільки один множник дорівнює 9. Отже, сума кратна 9. Отже, для будь-якого n ∈ N значення виразу 4n + 15n − 1 кратне 9. 4.2.М Коло, що задане рівнянням ( x − 1) + ( y + 3 ) = 4 , має центр у точці O (1; − 3 ) , радіус, що дорів 2
2
нює 2. Відстань між точками O і Q дорівнює: OQ =
(1 + 2) + ( −3 − 1) 2
2
= 5.
Якщо кола дотикаються зовнішньо, то радіус шуканого кола дорівнює 5 − 2 = 3 . Тоді рівняння цього кола має вигляд: ( x + 2 ) + ( y − 1) = 9 . 2
2
Якщо шукане і подане кола дотикаються внутрішнім чином, то радіус шуканого кола дорівнює 2 2 5 + 2 = 7 і його рівняння має вигляд: ( x + 2 ) + ( y − 1) = 49 . Відповідь. ( x + 2 ) + ( y − 1) = 9 або ( x + 2 ) + ( y − 1) = 49 . 2
2
2
2
Варіант 30 Частина перша 1.1.
48,5 ⋅ 0,1 + 48 : 1,6 = 4,85 + 30 = 34,85 . Відповідь. Б).
1.2. Відповідь. Г). 1.3. Оскільки 6 − 1 = 5 ≠ 7 , 1 − 6 = −5 ≠ 7 , 6 − ( −1) = 7 , −1 − ( −6 ) = 5 ≠ 7 , то розв’язком рівняння є пара чисел ( 6; − 1) . Відповідь. В).
92 ВАРІАНТ 30 1.4. Рівносильні рівняння мають одні й ті самі корені. Коренем рівняння −10x − 7 = 13 є число –2. Оскільки коренем рівняння −5 + 7x = 1 є число коренем рівняння −4x − 2 = −11 є число
9 4
6 7
≠ −2 , коренем рівняння −2x + 5 = 9 є число –2,
≠ −2 , коренем рівняння 3x − 9 = 10 є число
19 3
≠ −2 ,
то рівносильним рівнянню −10x − 7 = 13 є рівняння −2x + 5 = 9 . Відповідь. Б).
1.5. Коренями рівняння x2 + 4x − 5 = 0 є числа −5 і 1. Більшим із них є число 1. Відповідь. Г).
1.6.
a 2 − 6a + 9 a −9 2
( a − 3) = ( a − 3 )( a + 3 ) 2
=
a −3 a+3
.
Відповідь. А).
1.7.
Sn =
(
b1 q n − 1 q −1
).
S5 =
(
3 ( −2 ) − 1 5
−2 − 1
) = 3 ⋅ ( −33) = 33 . −3
Відповідь. В).
1.8. Вираз
5x − 3 x −1
має зміст при всіх значеннях x , що задовольняють умови
{
3 3 5x − 3 0, x , x ∈ ; 1 (1; + ∞ ) . 5 x − 1 ≠ 0, 5 x ≠ 1,
Відповідь. Б).
1.9. Оскільки відстань між центрами кіл більша, ніж сума їх радіусів, то кола не мають спільних точок. Відповідь. А). M
1.10. З прямокутного трикутника MNK : NK = MK 2 − MN 2 = 133 − 122 = 5 (см). Відповідь. Б). a
1.11. a ⋅ b = 6 ⋅ 3 + ( −5 ) ⋅ 4 = −2. Відповідь. В).
K
N
ВАРІАНТ 30 93 1.12. За теоремою синусів
AC sin B
AB
=
sin C
, звідки sin B =
3
Враховуючи, що sin C = sin 60° =
2
, sin B =
AC sin C AB
.
3
2⋅
2
=
3
2⋅ 3 2⋅ 3
=
2 2
, ∠ B = 45° .
Відповідь. Б).
Частина друга −2
2.1.
Відповідь.
2.2.
−2
2
2
0 16 8 3 ⋅ 16 − 8 − 27 13 3 3 4 3 0,75−2 − 1,5−3 − ( −3 ) = − − 1 = − − 1 = . − −1 = = 4 2 3 2 9 27 27 27
2x3
a6
a2
16x 8
Відповідь.
13 27
.
=− a 2x
2x3 a2
⋅
a3 4x 4
=−
a 2x
.
.
2.3. До області визначення входять ті значення x , при яких −x2 + 3x + 4 > 0. −x2 + 3x + 4 = 0, якщо x1 = −1 , x2 = 4 .
–
2.4. Оскільки трикутники ABC і MNC подібні, то Нехай MC = x см, AC = ( x + 3 ) см. Тоді
x+3 15
=
x 6
AB
=
MC MN
–
–1
Відповідь. ( −1; 4 ) .
AC
+ 4
x
C
.
N
M
, 6 ( x + 3 ) = 15x , 6x + 18 = 15x , 9x = 18 , x = 2 .
AC = 2 + 3 = 5 см. A
Відповідь. 5 см.
B
Частина третя 3.1. Нехай швидкість течії річки x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці. Рух
s, км
v , км/год
t , год
За течією (на плоту)
18
x
18
Проти течії
18
x
15 − x
18 15 − x
94 ВАРІАНТ 30 Враховуючи, що човном турист плив на 4,5 год = 18 x
−
18 15 − x
=
9 2
9 2
год менше, ніж плотом, складаємо рівняння:
. ОДЗ: x ≠ 0, x ≠ 15.
36 (15 − x ) − 36x − 9x (15 − x ) 2x (15 − x )
= 0 , x2 − 23x + 60 = 0 , x1 = 20 — не задовольняє умову задачі, x2 = 3 .
Отже, швидкість течії річки 3 км/год. Відповідь. 3 км/год.
3.2. Знайдемо різницю першого і другого рівнянь системи. y = 3 − x, Маємо: y + x = 3, тоді 3x ( 3 − x ) + 3 − x = 7. З другого рівняння останньої системи 3x2 − 8x + 4 = 0 , x1 =
8−4 6
=
2 3
y1 = 3 − 2 = 2
1 3
, x2 =
8+4 6
= 2.
, y2 = 3 − 2 = 1.
2 1 Відповідь. ; 2 , ( 2; 1) . 3 3
3.3.
BC = 2 см, AD = 18 см, AC = 7 см, BD = 15 см. Проводимо висоти BM і CK . MBCK — прямокутник, MK = BC = 2 см.
B
Нехай KD = x , тоді AK = AD − KD = 18 − x ;
C
MD = KD + MK = x + 2. З прямокутного трикутника DMB : BM 2 = BD2 − MD2 , BM 2 = 225 − ( x + 2 ) . 2
З прямокутного трикутника ACK : CK 2 = AC2 − AK 2 , CK 2 = 49 − (18 − x ) . 2
A
225 − ( x + 2 ) = 49 − (18 − x ) , 40x = 496 , x = 12,4 . 2
2
CK 2 = 49 − (18 − 12,4 ) = 17,64 , CK = 4,2 . 2
SABCD =
BC + AD 2
⋅ CK =
Відповідь. 42 см2.
2 + 18 2
⋅ 4,2 = 42 см 2.
M
K
D
ВАРІАНТ 30 95
Частина четверта 4.1.М
x−4 x −2
(
)
⋅ x2 + x − 12 0 .
x − 2 ≠ 0, Задана нерівність рівносильна сукупності: x2 + x − 12 0; x = 4; x ≠ 2, −4 x 3; x = 4. Відповідь. −4; 2 ) ( 2; 3 {4} .
4.2.М Оскільки ha = 1 ha
+
1 hb
+
1 hc
=
2S a a 2S
, hb =
2S
b
c
+
2S
+
b
2S
, hc = =
2S c
a+b+c 2S
, то =
2p 2S
=
1 1 = , що й треба було довести. S r p
96 Відповіді
ВІДПОВІДІ (перша та друга частини) Варіант 1 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
17
2.3 (6; 1); (–2,25; 1,75)
2.2
(1; –1); (–5; 5)
2.4 16p
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 2
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ 2 2.1 2. 2.2
(6; 3)
ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ2.3 ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 610
2.4 14
2. Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці.
Завдання 1.1–1.12
Відповіді 97
Варіант 3 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 3
2.1
−
2.2
2,5; –4
xy
2.3 500 г
2.4 10 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 4
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 4
2.1 2.
−
2.2 2.
1; 2
b
2.3 (–∞; 2]
2.4 45°
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
98 Відповіді
Варіант 5 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
84 125
a
2.2
a −5
2.3 1; 2
2.4 (–4; 0)
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 6
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
3
2.3 (–2; 1), (2; 1)
2.2 2.
6,5
2.4 78 см2
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 99
Варіант 7 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 1
1
3
3
− ;
2.1
3
2.3
2.2
[0; 1)
2.4 30 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 8
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2. 2.2 2.
3 a+2
−
1 3
( x + 6 ) ( x − 3)
2.3 −
1 3
( x + 6 ) ( x − 3)
2.4 16 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
100 Відповіді
Варіант 9 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
–1
2.3 (–∞; 2]
2.2
0; 1
2.4 9 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 10
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
3
2.3 [−2; 0) (0; 1]
2.2 2.
–2a3b2
2.4 63 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 101
Варіант 11 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
33
2.3 (0,4; –0,6); (3; 2)
2.2
(–1; –1); (4; 4)
2.4 10 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 12
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
–2; 1
2.3 40
2.2 2.
y = 2x – 7
2.4 60°
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
102 Відповіді
Варіант 13 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
2.2
− a2 + 5a − 6 3a + 9
2x2 − 9x − 5 = 0
2.3 3456 грн
2.4 10 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 14
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2. 2.2 2.
x −1 2x + 2
(–∞; 0)
2.3 3
2.4 –5; 3
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 103
Варіант 15 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
y−x xy x −3 y
2.2
x +3 y
2.3 –2; –1; 0; 1
2.4 (0; 2)
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 16
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
1
2.3 (–1; –2), (1; 2)
2.2 2.
8
2.4 88 см2
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
104 Відповіді
Варіант 17 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
9
2.3 5; 2
2.2
(0; 2)
2.4 7
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 18
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
2005
2.3 4
2.2 2.
q = –40, x2 = –8
2.4 110°
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 105
Варіант 19 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
2.2
2 y
2
2.3 [–2; +∞)
2.4 60°
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 20
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
3,41 · 10–2
2.3 2; 3; 4
2.2 2.
− 3
2.4 4 см, 6 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
106 Відповіді
Варіант 21 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
–60
2.3 (2; –1), (8; 11)
2.2
y = −2x2
2.4 12 сторін
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 22
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 15 + 7 2
2.1 2.
–2; –1; 1
2.3
2.2 2.
(2; 4)
2.4 21 см
8 2
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 107
Варіант 23 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
2.2
a+b b
1000
2.3 29 років
2.4 24 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 24
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2. 2.2 2.
1 2
–7; –6
2.3 (–∞; –2]
2.4 60 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
108 Відповіді
Варіант 25 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
2.2
2.3 [–2; 2)
b–7 13 + 5 2
2.4 5
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 26
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2.
24 + 12 6
2.3 (0; 2), (–2; 0)
2.2 2.
y = 4x2 + 2
2.4 78 см2
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Відповіді 109
Варіант 27 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 9
2.1
–4; 3
2.3
2.2
k = 0; b = –2
2.4 13
110
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 28
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 1
2.1 2.
4,25
2.3
2.2 2.
–10
2.4 70°
9
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
110 Відповіді
Варіант 29 У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. 2.1
4
2.3 –1
2.2
–1
2.4 6 cм
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. Завдання 1.1–1.12
Варіант 30
У завданнях 1.1—1.12 правильну відповідь позначайте тільки так:
Завдання 2.1–2.4 У завданнях 2.1–2.4 упишіть відповідь. ɇɨɦɟɪ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ȼɢɩɪɚɜɥɟɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ 2.1 2. 2.2 2.
13 27
−
a 2x
2.3 (–1; 4)
2.4 5 см
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціально відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь — у відповідному місці. 108 Завдання 1.1–1.12
Зміст Варіант 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Варіант 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Варіант 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Варіант 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Варіант 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Варіант 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Варіант 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Варіант 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Варіант 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Варіант 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 Варіант 11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Варіант 12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Варіант 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Варіант 14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Варіант 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Варіант 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 Варіант 17 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Варіант 18 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Варіант 19 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 Варіант 20 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Варіант 21 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 Варіант 22 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Варіант 23 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Варіант 24 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Варіант 25 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Варіант 26 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Варіант 27 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Варіант 28 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 Варіант 29 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 Варіант 30 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 Відповіді (перша та друга частини) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Навчальне видання Математика. 9 клас Розв’язання всіх завдань для державної підсумкової атестації Упорядник Кулік Володимир Сергійович Т15469У. Підписано до друку 20.03.2011. Формат 84×108/16. Папір офсетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,76.
ПП «Ранок-НТ». Свідоцтво ДК № 2121 від 10.03.2005. 61052 Харкiв, пров. Сiмферопольський, 6.
112
ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ
ÃÎËÓÁÎÉÏÓÐÏÓÐÍÛÉÆÅËÒÛÉ×ÅÐÍÛÉ