Біология. 8-9 класи. Наочний довідник

¤¥®¤ ¥¤¡ ¡ ¡ µ ¥¢¥¶ £Á»t®¹ÉÃ» 7&45" Згідно з програмою Міністерства освіти і н...

Author: Бєляєва Л.В.

10 downloads 193 Views 25MB Size Report

This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!

Report copyright / DMCA form

DOWNLOAD PDF

¤¥®¤

¥¤¡

¡ ¡ µ

¥¢¥¶

£Á»t®¹ÉÃ» 7&45"

Згідно з програмою Міністерства освіти і науки України (лист № 1/116611 від 23.12.2004) Р е ц е н з е н т и: О. М. Утєвська, канд. біол. наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна; О. А. Цуканова, вчитель вищої категорії, учитель біології та ОБЖ КлучиноБашкирської гімназії м. Чугуєва Харківської обл.; Л. Г. Мельник, учитель біології ФМЛ № 27 м. Харкова Наочний довідник із біології допоможе учням систематизувати, конкретизувати та поглибити на буті знання й уміння, а також навчитися працювати самостійно. Структура та зміст посібника відповідають чинній програмі з біології для середніх загальноос вітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал згрупований за програмними темами й поданий у наочній формі: у вигляді таблиць, схем, малюнків, які супроводжуються необхідними комен тарями. Змістовний ілюстративний матеріал довідника посилює сприйняття навчальної інформації, ак тивізує її творче осмислення й сприяє більш глибокому засвоєнню знань. Б43

Бєляєва Л. В. Біология. 8—9 класи: Наочний довідник. — Київ, Харків: Веста, 2007. — 110 с. Видання містить навчальний матеріал у вигляді таблиць, схем, малюнків за розділами шкільного курсу біології 8—9 класів й укладене відповідно до чинної програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Наочний довідник призначено для учнів, абітурієнтів і вчителів біології.

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ ÁªËßªÂÀ Ëþäìèëà Âîëîäèìèð³âíà

Á³îëîã³ÿ. 8—9 êëàñè Íàî÷íèé äîâ³äíèê Зав. редакцією М. Л. Іщук Технічний редактор В. І. Труфен Коректор О. Г. Неро

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а. Тел. (057) 7194865, тел./факс (057) 7195867. Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. З питань реалізації: (0572) 582561. www.ranok.com.ua ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А. © Л. В. Бєляєва, 2007 © ТОВ «Веста», 2007

Зміст 8 клас Організм людини як біологічна система Тема 1. Клітина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Тема 2. Тканини організму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій Тема 1. Нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Тема 2. Соматична нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Тема 3. Вегетативна нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Тема 4. Ендокринна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Опорно-рухова система Тема 1. Скелет людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Тема 2. М’язова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Кров і кровообіг Тема 1. Кров . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Тема 2. Імунітет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Дихання Тема 1. Дихання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Тема 2. Газообмін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

Травлення і живлення Тема 1. Травна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

Обмін речовин та енергії Тема 1. Обмін речовин та енергії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Тема 2. Вітаміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Виділення Тема 1. Виділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Шкіра Тема 1. Будова і функції шкіри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

9 клас Сенсорні системи, або аналізатори Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Тема 2. Слухова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Тема 3. Зорова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності) Тема 1. Вища нервова діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Тема 2. Мова і мислення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 Тема 4. Емоції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78

Розмноження та індивідуальний розвиток людини Тема 1. Мітоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 Тема 2. Мейоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Тема 3. Гаметогенез . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Тема 4. Запліднення й вагітність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Тема 5. Віковий розвиток людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Вид Людина розумна — Homo sapiens Тема 1. Походження людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

Екологія людини Тема 1. Екологія людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

Додатки Довідкова інформація Характеристика хімічних компонентів клітин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 Характеристика захворювань людини та їхня профілактика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 Перша допомога при травмах та нещасних випадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Теоретичний мінімум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

¥¢¥¶

§©¦ ¥¤·¡¦¡ ¸£§¤§°¦ª¡ª«¥ Тем а 1. К літина Ì½Ç»¹ÃÄËÁÆÁ ÑÇÉÊËÃ¹ ¾Æ½ÇÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹ ÊËÃ¹ ÄÀÇÊÇÅ¹

ÉÁºÇÊÇÅÁ ÅËÇÎÇÆ½ÉØ

¼Ä¹½Ã¹ ¾Æ½ÇÈÄ¹À Å¹ËÁÐÆ¹ ÊËÃ¹

»¹ÃÌÇÄØ

Ø½¾ÉÏ¾

Ø½ÉÇ

Ø½¾ÉÆ¹ ÈÇÉ¹

ÃÇÅÈÄ¾ÃÊ ÇÄÕ½¿ Ø½¾ÉÆ¹ ÇºÇÄÇÆÃ¹

ÏÁËÇÈÄ¹ÀÅ¹

ÅÃÉÇËÉÌºÇÐÃÁ

ÃÄËÁÆÆÁÂ Ï¾ÆËÉ

ÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

£ÄËÁÆ¹ ¾ÌÃ¹ÉÇË» ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ Å¹ËÁÐÆÇ ÊËÃÁ ÅËÇÎÇÆ½ÉÂ ÄÀÇ ÀÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆÇÅ¾ÅºÉ¹ÆÁ Ø½É¹ ÏÁ ÊÇÅ ÉÁºÇÊÇÅ ÃÇÅÈÄ¾ÃÊÌ ÇÄÕ½¿ ËÇÈÄ¹ÀÅÁÂÇÉ¼¹ÆÇ½»t¾Æ½ÇÈÄ¹À ÂÃÄËÁÆÆÇ¼ÇÏ¾ÆËÉÌ

§É¼¹ÆÀÅÄ×½ÁÆÁØÃºÇÄÇ¼ÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

«¾ÀÁÊÌÐ¹ÊÆÇÃÄËÁÆÆÇË¾ÇÉ ÃÄËÁÆ¹t¾Ä¾Å¾ÆË¹ÉÆ¹Ç½ÁÆÁÏØ¿Á»Ç¼Ç ÃÄËÁÆÁÉÀÆÁÎÇÉ¼¹ÆÀÅ»ÈÇ½ºÆÊ»Ç×ºÌ½Ç»Ç× ÉÇÀÅÆÇ¿¾ÆÆØÃÄËÁÆ»½ºÌ»¹ËÕÊØÑÄØÎÇÅÈÇ½ÄÌ»ÁÎ½ÆÇÃÄËÁÆÁ º¹¼¹ËÇÃÄËÁÆÆÇÉ¼¹ÆÀÅÁØ»ÄØ×ËÕÊÇºÇ×ÊÃÄ¹½Æ¹ÆÊ¹ÅºÄÃÄËÁÆ Çºo½Æ¹Æ»ÏÄÊÆ ÆË¾¼ ÉÇ»¹ÆÊÁÊË¾ÅÁËÃ¹ÆÁÆÇÉ¼¹Æ» È½ÈÇÉØ½ÃÇ»¹ÆÈÇ»oØÀ¹ÆÅ¿ÊÇºÇ×Å¿ÃÄËÁÆÆÁÅÁ ¼ÌÅÇ É¹ÄÕÆÁÅÁË¹Æ¾É»Ç»ÁÅÁÍÇÉÅ¹ÅÁÉ¾¼ÌÄØÏ

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÊËÉÌÃËÌÉÆÁÎ¾Ä¾Å¾ÆË»ÃÄËÁÆÁ С тр уктур н и й елем ен т

¨Ä¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

¯ÁËÇÈÄ¹ÀÅ¹

¸½ÉÇ

«¾Å¹£ÄËÁÆ¹

Б уд о ва

Ф ун кц ії

ªËÉÌÃËÌÉÆ¹tÅ¾ÅºÉ¹Æ¹ »ÁÀÆ¹Ð¹ÍÇÉÅÌÃÄËÁÆÁ º¹ÉoÉÆ¹ÂÉ¾¼ÌÄØËÇÉ ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÑ¹É»ÄÈ½»ºÄÃ»¥Ç Æ¹tÈ½ËÉÁÅÌÊË¹ÄÊËÕ Ä¾ÃÌÄÁÅ¾ÅºÉ¹ÆÆÁÎÄÈ½»ÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀ½»ÇÎ ÎÅÐÆÇ¼ÇÊÃÄ¹½ÌË¹É¾ Ð¹ÊËÁÆt¼½ÉÇÍÇºÆÇË¹¼½ÉÇÍÄÕÆÇ½ÉÇ ¼ÌÄ×»ÊÇºÅÆÆÈÉÇÏ¾ ÍÄÕÆ½ÄØÆÃÁÍÇÉÅÌ×ËÕ»ÆÌËÉÑÆ×ÂÀÇ»ÆÑ ÊÁ»ÃÄËÁÆ Æ×ÈÇ»¾ÉÎÆ×Å¾ÅºÉ¹ÆÁ½ÉÇÍÇºÆÉÇÀË¹ÑÇ À¹ÎÁÊÆ¹tÀ¹»½ØÃÁÊ»ÇÅ »¹Æ»Ê¾É¾½ÁÆÅ¾ÅºÉ¹ÆÁÄÃÁÉÇÀÅÒÌ×ËÕÊØ »Ä¹ÊËÁ»ÇÊËØÅ ÈÄ¹ÊËÁÐ Æ¹ÀÇ»ÆÑÆÂ»ÆÌËÉÑÆÂÈÇ»¾ÉÎÆØÎ¹ºÇÈÉÇÆÁ ÆÊËÕ Æ¹È»ÈÉÇÆÁÃÆÊËÕ ÀÌ×ËÕÅ¾ÅºÉ¹ÆÌ¦¹ÀÇ»ÆÑÆÂÈÇ»¾ÉÎÆÅ¾Åº À¹º¾ÀÈ¾ÐÌÏÄÊÆÊËÕ É¹ÆÁÉÇÀË¹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ»Ì¼Ä¾»Ç½Á ÒÇ»ÁÃÇÆÌ×ËÕ ÃÄËÁÆÁ ÉÇÄÕÉ¾Ï¾ÈËÇÉ» É¾Ï¾ÈËÇÉÆ¹tÆ¹ÈÇ»¾ÉÎ ÆÅ¾ÅºÉ¹ÆÁÉÇÀË¹ÑÇ»Ì ×ËÕÊØÉ¾Ï¾ÈËÇÉÁ

¦¹È»É½Ã¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹ ÒÇÀ¹ÈÇ»Æ×ÃÄËÁÆÌ

¥ÊËÁËÕÌÊÇÉ¼¹ÆÇ½ÁÂÀ¹ º¾ÀÈ¾ÐÌÍÌÆÃÏÇÆÌ»¹Æ ÆØË¹ÊÆÌ»¹ÆÆØÃÄËÁÆÁ ØÃ½ÁÆÇ¼ÇÏÄÇ¼Ç¨½ËÉÁ ÅÌÍÇÉÅÌÃÄËÁÆÁ¾É¾ ÌÐ¹ÊËÕ»ÇºÅÆÆÁÎÈÉÇÏ¾Ê¹Î ÃÄËÁÆÁ

¬Ë»ÇÉ¾Æ¾½»ÇÅ¹Å¾ÅºÉ¹Æ¹ÅÁtÀÇ»ÆÑÆÕÇ×Ë¹ »ÆÌËÉÑÆÕÇ× Ç»ÆÑÆØÇºÇÄÇÆÃ¹Å¹ÈÇÉÁ Ð¾É¾ÀØÃ»½ºÌ»¹ËÕÊØØ½¾ÉÆÇÏÁËÇÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐ ÆÁÂÇºÅÆ¨ÇÉÇ¿ÆÁÆ¹»ÆÌËÉÑÆÕÇÀ¹ÈÇ»Æ¾ Æ¹Ã¹ÉÇÈÄ¹ÀÅÇ× ÅÊËÁËÕÎÉÇÅ¹ËÁÆØ½¾ÉÏØ ¸½¾ÉÏ¾Å¹ÃÌÄØÊËÌÍÇÉÅÌ ÊÁÆË¾ÀÌ©¦£º¾É¾ ÌÐ¹ÊËÕÌÊÁÆË¾ÀºÄÃ¹®ÉÇÅ¹ËÁÆÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ À¦£Ë¹ÈÇ»oØÀ¹ÆÁÎÀÆ¾×ÊÈ¾ÏÁÍÐÆÁÎºÄÃ»

¥ÊËÁËÕ¼¾Æ¾ËÁÐÆÌÆÍÇÉ Å¹Ï× É¾¼ÌÄ×ÊÁÆË¾ÀºÄ Ã¹Ë¹ÇºÅÆÉ¾ÐÇ»ÁÆ º¾É¾ ÌÐ¹ÊËÕÌÈÉÇÏ¾Ê¹ÎÊ¾ÃÉ¾Ï

Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³ С тр уктур н и й елем ен т

Æ½ÇÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹ ÊËÃ¹ ª

¥ËÇÎÇÆ½É

Б уд о ва

Ф ун кц ії

¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ ÊÁÊË¾ÅÇ× Å¾ÅºÉ¹ÆÆÁÎ ËÉÌºÇÐÇÃ Ã¹Æ¹Ä» ÒÇ À¹ÈÇ»Æ××ËÕ ÃÄËÁÆÌ ¦¹ ÈÇ»¾ÉÎ ¬Ð¹ÊËÕ»ÇºÅÆÆÁÎÈÉÇ ÆªÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÉÁºÇÊÇÅÁ ¹Ä¾¿ÆÇ»½Æ¹Ø» Ï¾Ê¹Î ÉÇÀÈÇ½ÄÉ¾ÐÇ»ÁÆ ÆÇÊË ÉÁºÇÊÇÅ ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕ ¼Ä¹½¾ÆÕÃÌ º¾À ÉÁºÇ ÌÃÄËÁÆË¹ÊÁÆË¾ÀºÄÃ» ÊÇÅ ÑÇÉÊËÃÌ ÀÉÁºÇÊÇÅ¹ÅÁ ¾Æ½ÇÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆÌ ÊËÃÌ ¥¹×ËÕÇ»¹ÄÕÆÌÍÇÉÅÌ¬Ë»ÇÉ¾Æ½»ÇÅ¹Å¾ÅºÉ¹ Æ¹ÅÁtÀÇ»ÆÑÆÕÇ×Ë¹»ÆÌËÉÑÆÕÇ×ÆÌËÉÑ ÆØÅ¾ÅºÉ¹Æ¹Å¹»ÁÉÇÊËÁtÃÉÁÊËÁ¦¹ÈÇ»¾ÉÎ ÆÃÉÁÊË»½ºÌ»¹×ËÕÊØÇÃÁÊÆÇ»½ÆÇ»ÆÉ¾¹ÃÏ ÂÊÁÆË¾ÀÌËÕÊØ¹½¾ÆÇÀÁÆËÉÁÍÇÊÍ¹Ë « ¥¹ ×ËÕ»Ä¹ÊÆÌ¦£

Æ¾É¼¾ËÁÐÆÁÂÇºÅÆ ÊÁÆ Ë¾À«

ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÊÁÊË¾ÅÁÅ¾ÅºÉ¹ÆÆÁÎÏÁÊË¾ÉÆË¹ ÅÎÌÉÏ» ÊÈÇÄÌÐ¾ÆÁÎÃ¹Æ¹Ä¹ÅÁ¨ª©ÇÀË¹ÑÇ »¹ÆÁÂºÄØØ½É¹ÃÄËÁÆÁ

¦¹ÃÇÈÁÐ¾ÆÆØ »Á»¾½¾ÆÆØ Ë¹È¾É¾Ë»ÇÉ¾ÆÆØÈÉÇ½ÌÃË» ÇºÅÆÌÃÄËÁÆÁ

£ÌÄØÊËÐ¹ÊËÁÆÃÁ ÌË»ÇÉ¾ÆÇ½Æ×À¹ÅÃÆ¾ÆÇ× Å¾ÅºÉ¹ÆÇ×¥ÊËØËÕÍ¾ÉÅ¾ÆËÁ À½¹ËÆÉÇÀÒ¾È Ä×»¹ËÁÇÉ¼¹ÆÐÆÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ

¨¾É¾ÉÇºÃ¹É¾ÐÇ»ÁÆ ÒÇ Æ¹½ÎÇ½ØËÕÌÃÄËÁÆÌ ÈÉÇ ½ÌÃË»ÇºÅÆÌ

ÉºÆÇÃÉÌ¼ÄÇÉ¼¹ÆÇ½ÁÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀ½»ÇÎ ÊÌºÇ½ÁÆÁÏÕt»¾ÄÁÃÇË¹Å¹ÄÇªÃÄ¹½¹×ËÕÊØ ÀºÄÃ¹Ë¹©¦£ÇÉÅÌ×ËÕÊØ»Ø½É©ÇÀË¹ÑÇ»Ì ×ËÕÊØÆ¹ÈÇ»¾ÉÎÆ¾Æ½ÇÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆÇÊËÃÁ

ªÁÆË¾ÀºÄÃ¹

ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎºÄÕÑ¾Ï¾ÆËÉÇÄ¾Â©ÇÀË¹ ÑÇ»¹ÆÁÂÈÇºÄÁÀÌØ½É¹

¬Ð¹ÊËÕÌÈÉÇÏ¾ÊÈÇ½ÄÌ ÃÄËÁÆÁ

Ì¼Ä¾»Ç½Á ¿ÁÉÁ ºÄÃÁ

¦¹ÃÇÈÁÐÌ×ËÕÊØØÃÀ¹È¹ÊÆ É¾ÐÇ»ÁÆÁ º¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕ»Çº ÅÆÉ¾ÐÇ»ÁÆÃÄËÁÆÁ

£ÇÅÈÄ¾ÃÊ ÇÄÕ½¿

¤ÀÇÊÇÅÁ

©ÁºÇÊÇÅÁ

£ÄËÁÆÆÁÂÏ¾ÆËÉ

£ÄËÁÆÆ »ÃÄ×Ð¾ÆÆØ

§É¼¹ÆÀÅÄ×½ÁÆÁØÃºÇÄÇ¼ÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

Тем а 2. Тканини ор ганізм у «Ã¹ÆÁÆ¹ t Ï¾ ÊÁÊË¾Å¹ ÃÄ ÊÈÄÕÆ¾ ÈÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ºÌ½Ç»Ì Â ÊÈ¾ ËÁÆ Æ¾ÃÄËÁÆÆÁÎ ÊËÉÌÃËÌÉ Å¿ Ï¹ÄÀÇ»¹Æ ½ÄØ »ÁÃÇÆ¹ÆÆØ È¾»ÆÁÎ ÃÄËÁÆÆÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ

ÒÇ Å¹×ËÕ ÍÌÆÃÏÂ

ÈË¾Ä¹ÄÕÆËÃ¹ÆÁÆÁ ÈË¾ÄÂ Ø»ÄØ ÊÇºÇ× Ñ¹É ÃÄ ËÁÆ ÒÇ ÒÄÕÆÇ ÈÉÁÄØ¼¹×ËÕ Ç½Æ¹ ½Ç Ç½ÆÇ ©ÇÀÉÀÆØ×ËÕ Ç½ÆÇÑ¹ÉÇ »ÁÂº¹¼¹ËÇÑ¹ÉÇ»ÁÂ¾ÈË¾ÄÂÇ½ ÆÇÑ¹ÉÇ»ÇÅÌ¾ÈË¾ÄÌÊ¾ÈË¾Ä¹ÄÕ

ÆÃÄËÁÆÁÈÉÁÄØ¼¹×ËÕ½Çº¹À¹ÄÕÆÇ Å¾ÅºÉ¹ÆÁ £ÄËÁÆÁ ÒÇ ÂÇ¼Ç ÊÃÄ¹ ½¹×ËÕ ÅÇ¿ÌËÕ Å¹ËÁ ÉÀÆÌ ÍÇÉÅÌ ¬º¹¼¹ËÇÑ¹ÉÇ»ÇÅÌ¾ÈË¾ÄÃÄËÁÆÁ ÉÇÀË¹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ»ÃÄÕÃ¹Ñ¹É»

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹¾ÈË¾Ä¹ÄÕÆÇËÃ¹ÆÁÆÁ Ти п еп ітелію

Х ар актер и сти ка О д н о ш ар о ви й

¨ÄÇÊÃÁÂ

ÁÊË¾ÄØÈÇ»¾ÉÎÆ×Ê¾ÉÇÀÆÁÎÇºÇÄÇÆÇÃÇÐ¾É¾»ÁÆÁ ÈÄ¾» ÉÁ È¾ÉÁÃ¹É½¹°¾É¾ÀÆÕÇ¼Ç»½ºÌ»¹×ËÕÊØÇºÅÆÆÈÉÇÏ¾ ÊÁÅ¿É½ÁÆÇ×ÃÉÇ»o×

£ÌºÐÆÁÂ

ÁÊË¾ÄØÃ¹Æ¹ÄÕÏÆÁÉÇÃ »Á»½ÆÈÉÇËÇÃÁÀ¹ÄÇÀ½ÉºÆ ºÉÇÆÎÁ ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ»Á½Ä¾ÆÆØÊ¾ÃÉ¾Ë»»Á»¾½¾ÆÆØÈÉÇ ½ÌÃË»ÉÇÀÈ¹½Ì

¹ÄÇÀÁÊËÁÂ

¥¹À½¹ËÆÊËÕ»Á½ÄØËÁÉ¾ÐÇ»ÁÆÁtÊ¾ÃÉ¾ËÁ Б агато ш ар о ви й

¨ÄÇÊÃÁÂ

ÁÊË¾ÄØÉÇ¼»ÃÌÇÃ¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁÉÇË¹ÊËÉ¹»ÇÎÇ½Ì ÈÇ »¾ÉÎÆ×ÑÃÉÁÁÃÇÆÌÀ¹ÎÁÊÆÌÍÌÆÃÏ×

£ÌºÐÆÁÂ

ÁÊË¾ÄØÊÄÁÆÆÀ¹ÄÇÀÁ¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÂÍÌÆ ÃÏ

ÂÐ¹ÊËÁÂ

ÁÊË¾ÄØ½ÁÎ¹ÄÕÆÑÄØÎÁ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌÅ¹ËÃÇ»ÁÎËÉÌº ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂÃ¹Æ¹Ä ¹º¾ÀÈ¾ÐÌÈ¾É¾ÊÌ»¹ÆÆØÐ¹ÊËÁ ÆÇÃÌÈ¾»ÆÇÅÌÆ¹ÈÉØÅÃÌÂÈ¾É¾ÑÃÇ½¿¹ÈÉÇÆÁÃÆ¾ÆÆ× ÐÌ¿ÇÉ½ÆÁÎÇºoÃË»

«¾Å¹«Ã¹ÆÁÆÁÇÉ¼¹ÆÀÅÌ

¥oØÀÇ»ËÃ¹ÆÁÆÁ ¬ÊËÁÈÁÅoØÀÇ»ÇËÃ¹ÆÁÆÁÌË»Ç É××ËÕÊØ À Å¾ÀÇ½¾ÉÅÁ ÊÃÄ¹½¹×ËÕ ÊØ À ÊÈ¾Ï¹ÄÀÇ»¹ÆÁÎ ÃÄËÁÆ Ë¹ »Ç ÄÇÃÇÆ À½¹ËÆÁÎ ½Ç ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØ ¹

ËÁÈÇÅ ºÌ½Ç»Á ÅoØÀÇ»ÁÎ »ÇÄÇÃÇÆ ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕ Æ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ ÈÇÊÅÌ ¼Ç»¹Æ ÊÃ¾Ä¾ËÆ Ë¹ ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ Ê¾É Ï¾»ÅoØÀÁ

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÅoØÀÇ»ÇËÃ¹ÆÁÆÁ Ти п м ’язо во ї ткан и н и

Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії

¦¾ÈÇÊÅÌ ¼Ç»¹Æ¹

¬Ë»ÇÉ¾Æ¹»¾É¾Ë¾ÆÇÈÇ½ºÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ ØÃÀ½¹ËÆ½ÇÉÁË ÅÐÆÇ¼ÇÈÇ»ÄÕÆÇ¼ÇÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØ©ÇºÇË¹Æ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÇÅÌÊ ÃÌÄ¹ËÌÉÁÉ¾¼ÌÄ×ËÕÊØ»¾¼¾Ë¹ËÁ»ÆÇ×Æ¾É»Ç»Ç×ÊÁÊË¾ÅÇ× ªÃÄ¹½¹ÅoØÀÁ»ÆÌËÉÑÆÎÇÉ¼¹Æ» »ÁÊË¾ÄØÊËÆÃÁÃÁÑ¾Ð ÆÁÃÌ ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆÁÎÄÅÍ¹ËÁÐÆÁÎÊÌ½ÁÆ

¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹ Æ¹Ê¾ÉÏ¾»¹

¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÁÅÁÅoØÀÇ»ÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ ÒÇÀ¹½Ç ÈÇÅÇ¼Ç×»ÊË¹»ÆÁÎ½ÁÊÃ»ÈÇ½ÆÌ×ËÕÊØ»ÅoØÀÇ»ÃÇÅÈÄ¾ÃÊÁ «¹Ã¹ÊÁÊË¾Å¹ÈÇ½Æ¹ÆÆØÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØÅÇÃ¹É½¹ØÃ Ç½ÆÇ¼ÇÏÄÇ¼Ç ÇÉÅÌÅÇÃ¹É½

¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹ Æ¹ÊÃ¾Ä¾Ë Æ¹

¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÁÅÁÅoØÀÇ»ÁÅÁ»ÇÄÇÃÆ¹ÅÁ ½¹ËÆ¹½Ç Ë¾Ë¹ÆÐÆÇ¼ÇÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØªÃÇÉÇÐÌËÕÊØ½Ç»ÄÕÆÇÌ»½ÈÇ»½Õ Æ¹ÅÈÌÄÕÊÁ ÒÇÆ¹½ÎÇ½ØËÕÀÅÇÀÃÌ ¬Ë»ÇÉ×ÊÃ¾Ä¾ËÆÅoØÀÁ ÅoØÀÁÉÇË¹ ¼ÄÇËÃÁ Ð¹ÊËÃÇ»ÇÊËÉ¹ »ÇÎÇ½ÌË¹Æ

¦¾É»Ç»¹ËÃ¹ÆÁÆ¹ ¦¾É»Ç»¹ ËÃ¹ÆÁÆ¹ ÊËÉÌÃËÌÉ ÆÁÅ ÃÇÅÈÇÆ¾ÆËÇÅ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊË¾ ÅÁªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÆ¾É»Ç»ÁÎ Æ¾ÂÉÇ ÆÁ ¼Ä¹ÄÕÆÁÎ Æ¾ÂÉÇ¼ÄØ ÃÄËÁÆ ¦¾ÂÉÇÆÁ Å¹×ËÕ ÊÈ¾ÏÁÍÐÆÌ »Ä¹Ê ËÁ»ÊËÕtÀºÌ½ÄÁ»ÊËÕ»Ä¹ÊËÁ»ÊËÕ

ÈÉÇ»Ç½ÁËÁ Æ¾É»Ç»ÁÂ ÅÈÌÄÕÊ ÌÆ ÃÏ×Æ¾É»Ç»ÇËÃ¹ÆÁÆÁÀ½ÂÊÆ¾Æ ÆØ »À¹ÅÇÀ»oØÀÃ» ËÃ¹ÆÁÆ ÇÉ¼¹Æ» Ë¹À»oØÀÃÌÇÉ¼¹ÆÀÅÌÀÆ¹»ÃÇÄÁÑÆÅ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹Æ¾É»Ç»ÇËÃ¹ÆÁÆÁ Елем ен т н ер во во ї ткан и н и

¦¾ÂÉÇÆ

Ä¹ÄÕÆÃÄËÁÆÁ

Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії

¥¹ËÄÇË¹»½ÉÇÊËÃÁt½¾Æ½ÉÁËÁÂ¹ÃÊÇÆ¾Æ½ÉÁËÁÃÇÉÇËÃ ÊÁÄÕ ÆÇÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾Æ È¾É¾½¹×ËÕÆ¾É»Ç»ÁÂÅÈÌÄÕÊ»½ÆÑÁÎÆ¾ÂÉÇÆ» ÃÊÇÆt½Ç»¼ÁÂ»½ÉÇÊËÇÃ Æ¾ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿ÌËÕÊØ È¾É¾½¹Æ¾É»Ç»ÁÂÅ ÈÌÄÕÊ»½Æ¾ÂÉÇÆ¹ÆÑÁÅÆ¾É»Ç»ÁÅÃÄËÁÆ¹Å¥¹Ø½ÉÇÂÆ¹ºÉÇÉ¼¹ ÆÇ½» Î¹É¹ÃË¾ÉÆÁÂ½ÄØ¾ÌÃ¹ÉÇËÁÐÆÁÎÃÄËÁÆÌÆÃÏØtÈÉÇ»¾ ½¾ÆÆØÀºÌ½¿¾ÆÆØ»Æ¾É»Ç»ÂÊÁÊË¾Å ¹ÈÇ»Æ××ËÕÈÉÇÅ¿ÃÁÅ¿Æ¾ÂÉÇÆ¹ÅÁ §ËÇÐÌ×ËÕÆ¾ÂÉÇÆÁÂ»ÁÃÇÆÌ×ËÕ¿Á»ÁÄÕÆÌ ÇÈÇÉÆÌ À¹ÎÁÊÆÌË¹Ê¾ÃÉ¾ ËÇÉÆÌÍÌÆÃÏ §É¼¹ÆÀÅÄ×½ÁÆÁØÃºÇÄÇ¼ÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

Сполучна тканина Сполучна тканина утворена структурними клітинами й вели кою кількістю міжклітинної ре

човини. Переважно виконує трофічну, механічну та пластичну функції.

Характеристика сполучної тканини Тканина

Характеристика

Функції

Хрящова

Складається з клітин — хон дроцитів, оточених великою кількістю міжклітинної речо вини. Залежно від будови між Формує хрящі організму клітинної речовини розріз няють гіалінову, еластичну й колагеноволокнисту хря щові тканини

Кісткова

Утворюється з клітин і між клітинної речовини, яка скла дається з волокон і основної речовини, що містить неор ганічні солі (солі Кальцію). Органічна речовина кістки — Формує кістки організму осеїн — надає кістці пруж ності та гнучкості. У кістковій тканині наявні три види клі тин: остеобласти, остеоцити й остеокласти

Жирова

Складається із жирових клі тин — ліпоцитів, що містять краплини жиру. Утворює під шкірний жировий шар, саль ник тощо

Є місцем накопичення за пасних поживних речовин. У жировій тканині актив но йдуть процеси обміну речовин: утворення жирів і вуглеводів

Кров складається з рідкої між клітинної речовини — плаз ми — та формених елементів крові — еритроцитів, лейко цитів і тромбоцитів

Виконує транспортну, ди хальну, захисну, терморе гуляторну, гомеостатичну й регуляторну функції

Лімфа — прозора рідина, за хімічним складом подібна до плазми крові

Забезпечує обмінну функ цію й імунітет

Кров і лімфа

Тема 2. Тканини організму

11

11

¦¢©§¬¥§©¤µ¦©¬¤¸¯¸ §¤§°¦¡®¬¦£¯¢ Тем а 1. Н ервова систем а Ì½Ç»¹ Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆÇÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ

ÈÉÇÅ¿ÆÁÂ ÅÇÀÇÃ ÅÊË ½Ç»¼¹ÊËÁÂ ÅÇÀÇÃ

ªËÉÌÃËÌÉ¹ Æ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁÄ×½ÁÆÁ Н ер во ва си стем а

»¾ÄÁÃÁÂ ÅÇÀÇÃ Ê¾É¾½ÆÂ ÅÇÀÇÃ ÅÇÀÇÐÇÃ

ÑÁÂÆÁÂ »½½Ä

¯¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹

ÇÄÇ»ÆÁÂ ÅÇÀÇÃ

ªÈÁÆÆÁÂ ÅÇÀÇÃ

¨¾ÉÁÍ¾ÉÂÆ¹

ªÇÅ¹ËÁÐÆ¹

¾¼¾Ë¹ËÁ»Æ¹

¼ÉÌ½ÆÁÂ »½½Ä ÊÈÁÆÆÁÂ ÅÇÀÇÃ

ªÁÅÈ¹ËÁÐÆÁÂ »½½Ä

ÈÇÈ¾É¾ÃÇ»ÁÂ »½½Ä

ÃÉÁ¿Ç»ÁÂ »½½Ä

¨¹É¹ÊÁÅÈ¹ËÁÐÆÁÂ »½½Ä

ÌÆÃÏÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ Çºo½ÆÌÇÉ¼¹ÆÀÅ»Ç½Æ¾ÏÄ¾ É¾¼ÌÄ×ÉÇºÇËÌÇÉ¼¹Æ»ÊÁÊË¾Å È½ËÉÁÅÌ ÊË¹ÄÊËÕ »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç »ÁÒ¹ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ À½ÂÊÆ× À»oØÀÇÃ ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ À ÀÇ»ÆÑÆÅ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾ÅÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ¹½¹ÈË¹Ï×»ÅÆ ÄÁ»ÁÎÌÅÇ»¹Î »ÁÀÆ¹Ð¹ÈÊÁÎÐÆÌ½ØÄÕÆÊËÕÆ½Á»½¹ ¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ

ªÈÁÆÆÁÂÅÇÀÇÃ ªÈÁÆÆÁÂ ÅÇÀÇÃ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂ ½Ç»¼¹ÊËÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ Â ½ÇÊØ¼¹ ÃÉÁ¿Ç Ì ÎÉ¾º¾ËÆÇÅÌ Ã¹Æ¹Ä Å¹ »Á¼ÄØ½ »Ç¼Ç»½½ÄÌÎÉ¾ºË¹ ÊÈÄ×Ò¾ÆÇ¼ÇËØ¿¹ÈÉÇ½Ç»¿¾ÆÆØÅ

ªËÉÌÃËÌÉ¹ÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ О б о ло н ки сп и н н о го м озку

Çîâí³øíÿ òâåðäà îáîëîíêàt»ÁÊË¾ÄØ»ÆÌË ÉÑÆ×ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌÎÉ¾º¾ËÆÇ¼ÇÃ¹Æ¹ÄÌ Ñåðåäíÿ ïàâóòèííà îáîëîíêàtÈÉÁÄØ¼¹½Ç Ë»¾É½ÇÇºÇÄÇÆÃÁ Å¹Æ¾É»Ç»»ÇÄÇÃÆ¹Ë¹ÊÌ ½ÁÆÁ Âíóòð³øíÿ ì’ÿêà, àáî ñóäèííà îáîëîíêàt ÀÉÇÒ¾Æ¹ÀÊÈÁÆÆÁÅÅÇÀÃÇÅ ÅÊËÁËÕÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ ÊÌ½ÁÆÁ

»ÆÌËÉÑÆØ

Ê¾É¾½ÆØ

ÀÇ»ÆÑÆØ

Б уд о ва сп и н н о го м озку

ºÄ¹ É¾ÐÇ»ÁÆ¹

ÊÉ¹ É¾ÐÇ»ÁÆ¹ ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂ Ã¹Æ¹Ä

Á³ëà ðå÷îâèíà tÌË»ÇÉ¾Æ¹¹ÃÊÇÆ¹ÅÁÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆ ÌÃÉÁËÁ ÅÁÅÄÆÇÅ tÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹Æ¹»ÃÇÄÇÊÉÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ tÆ¾É»Ç»»ÇÄÇÃÆ¹ÍÇÉÅÌ×ËÕÈÉÇ»½ÆÑÄØ ÎÁ »ÁÊÎ½ÆË¹ÆÁÀÎ½Æ

ÒÇÄ¾¿¹ËÕÌÀ½Ç»¿ ÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ tÈÉÇ»½ÆÑÄØÎÁÀo½ÆÌ×ËÕÊÈÁÆÆÁÂÅÇÀÇÃ À¼ÇÄÇ»ÆÁÅÊ¾¼Å¾ÆËÁÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌÅ¿ ÊÇºÇ× Ñ³ðà ðå÷îâèíà tÌË»ÇÉ¾Æ¹ÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÅËÄ½¾Æ½ÉÁË»Æ¾É»Ç »ÁÎÃÄËÁÆ tÍÇÉÅÌ½»¹È¾É¾½ÆÉÇ¼Á È¾É¾½ÆÃÇÉÆÏt ÉÌÎÇ»Æ¾É»Á ½»¹À¹½ÆÉÇ¼Á À¹½ÆÃÇÉÆ ÏtÐÌËÄÁ»Æ¾É»Á

Ñïèííîìîçêîâèé êàíàë tÅÊËÁËÕ»ÊË¹»ÆÆ¾ÂÉÇÆÁ tÀ¹ÈÇ»Æ¾ÆÁÂÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»Ç×É½ÁÆÇ× t»ÁÃÇÆÌ¿Á»ÁÄÕÆÌÍÌÆÃÏ×

ÌÆÃÏÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ É¾ÍÄ¾ÃËÇÉÆ¹tÀ¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÉÌÎ»É¾¼ÌÄØÏØÉÇºÇËÁ»ÆÌËÉÑÆÎÇÉ¼¹Æ» ÈÉÇ»½Æ¹tÈÉÇ»¾½¾ÆÆØÆ¾É»Ç»ÁÎÅÈÌÄÕÊ»ÈÉÇ»½ÆÁÅÁÑÄØÎ¹ÅÁ»ÆÁÀÎ½ÆÇÅÌ»ÁÊÎ½ÆÇÅÌ Æ¹ÈÉØÅÃÌ À¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÆË¾¼É¹Ï½ØÄÕÆÇÊËÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ «¾Å¹¦¾É»Ç»¹ÊÁÊË¾Å¹

Головний мозок Головний мозок розташований у порожнині черепа, сполучається

через великий потиличний отвір зі спинним мозком.

Відділи головного мозку Головний мозок

Стовбур

Кінцевий мозок

Довгастий мозок Міст Середній мозок Проміжний мозок

Великі півкулі Кора великих півкуль

Мозочок

Будова головного мозку мозолисте тіло

череп

оболонки мозку кора великих півкуль склепіння мозку таламус порожнина III шлуночка гіпоталамус

гіпофіз мозочок

середній мозок міст довгастий мозок спинний мозок 14

14

ніжки мозочка I шийний хребець

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

Відділ головного мозку

Характеристика, функції

Довгастий мозок

Є продовженням спинного мозку. Сіра речовина міститься всередині й формує ядра черепно-мозкових нервів (IX—XII пари). Біла речовина вкриває сіру ззовні. Функції: — рефлекторна — сіра речовина містить нервові центри рефлексів (дихаль ний, серцево-судинний, жування, ковтання, моргання, кашлю, чхання, блю вання); — провідникова — біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи

Вароліїв міст

Розташований перед довгастим мозком. Сіра речовина формує ядра черепномозкових нервів (V—VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий нерви)

Мозочок

Розташований за довгастим мозком. Складається з двох півкуль. Півкулі вкриті сірою речовиною, що формує кору зі звивинами. Має три пари ніжок (нижні, верхні та середні), що з’єднують мозочок із довгастим мозком, Варолієвим мос том і середнім мозком. Функції: — безумовно-рефлекторне регулювання координації рухів; — регуляція м’язового тонусу; — підтримання рівноваги та пози тіла

Розташований перед Варолієвим мостом. Складається з чотиригорбикового тіла й ніжок мозку. Верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію від зорового аналізатора та м’язів голови. Нижня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м’язів голови. Сіра речовина утворює ядра III і IV пари черепно-мозкових нервів Середній мозок Функції: — провідникова — через середній мозок проходять низхідні та висхідні нервові шляхи головного мозку; — рефлекторна — у середньому мозку розташовані центри рефлекторного регу лювання м’язового тонусу та пози, а також центри сенсорних систем

Проміжний мозок

Розташований під великими півкулями. Складається з таламуса (зорові бугри) і гіпоталамуса (підбугорна зона). Функції: — таламус бере участь у регуляції психічної діяльності, змін сну й активності; — гіпоталамус регулює обмін речовин і бере участь у підтримуванні гомеостазу організму

Ретикулярна формація

Існує в довгастому, середньому та проміжному мозку. Складається з нейронів, що утворюють густу мережу. Функції: — об’єднує (інтегрує) діяльність відділів мозку; — містить центри регуляції серцево-судинної системи, дихання, центри діяль ності травного тракту; — бере участь у регуляції сенсорних систем

Лімбічна система

Сукупність відділів кори кінцевого мозку (давньої та старої кори) і підкіркових структур. Функції: — бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці; — підтримує сталість внутрішнього середовища організму

Тема 1. Нервова система

15

15

¾ÄÁÃÁÂÅÇÀÇÃ ÃÆÏ¾»ÁÂÅÇÀÇÃ

¾ÄÁÃÁÂ ÅÇÀÇÃ ÌË»ÇÉ¾ÆÁÂ ½»Ç Å¹ È»ÃÌÄØÅÁ Ë¹ ÅÇÀÇÄÁÊËÁÅ Ë ÄÇÅ ÒÇ Ào½ÆÌ Î Å¿ ÊÇºÇ× ¨» ÃÌÄ ÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØ À È½ÃÉÃÇ»ÁÎ »ÌÀÄ» ºÄÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ Ç»Æ È» ÃÌÄ»ÃÉÁËÃÇÉÇ× ÒÇÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ

ÀÊÉÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ ÍÄÇ¼¾Æ¾ËÁÐÆÇ ¼Ç ÈÇ¼ÄØ½Ì » ÃÇÉ »Á½ÄØ×ËÕ ÆÇ»Ì ÃÇÉÌ ºÄÕÑ¹ Ð¹ÊËÁÆ¹

½¹»Æ× ÊË¹ ÉÌË¹ÈÉÇÅ¿ÆÌ£ÇÉ¹Å¹ÍÌÆÃÏÇ Æ¹ÄÕÆÀÇÆÁÊ¾ÆÊÇÉÆÌ ÉÌÎÇ»Ì ¹ÊÇ Ï¹ËÁ»ÆÌ

ÈÉ¹»¹ È»ÃÌÄØ

Ä»¹ È»ÃÌÄØ

ÈÇÀ½Ç»¿ÆØÒÄÁÆ¹

ªËÉÌÃËÌÉ¹È»ÃÌÄÕ

£ÇÉ¹È»ÃÌÄÕ

tÌË»ÇÉ¾Æ¹ÊÉÇ×É¾ÐÇ»ÁÆÇ× ËÄ¹ÅÁÆ¾ÂÉÇÆ»

t»ÃÉÁ»¹È»ÃÌÄÀÇ»Æ tÅ¹ÆÁÀÃÌÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÁÎÀÇÆ tÍÇÉÅÌÐÁÊÄ¾ÆÆºÇÉÇÀÆÁË¹À»Á»ÁÆÁ

¨½ÃÉÃ¹

tÌË»ÇÉ¾Æ¹ºÄÇ×É¾ÐÇ»ÁÆÇ× tÅÊËÁËÕÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆ Ø½É¹

¹ºÇº¹À¹ÄÕÆ¼¹Æ¼Ä

°¹ÊËÃÁ»¾ÄÁÃÁÎÈ»ÃÌÄÕ È¾É¾½ÆØ Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ À»Á»ÁÆ¹ ÄÇºÆ À»Á»ÁÆÁ

Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ ºÇÉÇÀÆ¹

À¹½ÆØ Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ À»Á»ÁÆ¹ ËÅoØÆ¹ ½ÇÄØ

ÄÇºÆ¹ ½ÇÄØ

ÊÃÉÇÆ¾»¹ ºÇÉÇÀÆ¹ ÊÃÉÇÆ¾»¹ ½ÇÄØ

ÈÇËÁÄÁÐÆ¹ ½ÇÄØ

¦¹ÂºÄÕÑºÇÉÇÀÆÁ Ä¹Ë¾É¹ÄÕÆ¹ Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ ÈÇËÁÄÁÐÆÇËÅoØÆ¹ ÇºÅ¾ ¿Ì×ËÕÐ¹ÊËÃÁÈ»ÃÌÄÕ

¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ

Тема 2. Соматична нервова система Від центральної нервової систе ми відходять периферичні нерви; виділяють спинномозкові нерви

(31 пара), що відходять від спинно го мозку, і черепно-мозкові (12 пар), що відходять від головного мозку.

Черепно-мозкові нерви 2

1 12

3

11

4

5 10

9

6

8

1 — зоровий; 2 — окоруховий; 3 — блоковий; 4 — відвідний; 5 — присінково-завитковий; 6 — язикогорловий; 7 — під’язиковий; 8 — блукаючий; 9 — додатковий; 10 — лицевий; 11 — трійчастий; 12 — нюховий

7

Характеристика соматичної нервової системи Соматична нервова система Черепно-мозкові нерви

До складу належать чутливі та рухові нервові волок на. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчен ня в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, ню ху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до головного мозку, дендрити — на периферію. Рухові во локна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап тично контактують із м’язовим волокном і передають йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волок на переважають у нерві — чутливі чи рухові, нерв нази вається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним)

Тема 2. Соматична нервова система

Спинномозкові нерви

Формуються з передніх і задніх корінців спинно го мозку, що сполучають ся в міжхребцевому от ворі. Спинномозкові нерви є змішаними і складають ся з чутливого та рухово го волокон. Іннервують ді лянки тіла сегментарно, утворюють нервові сплетін ня (сонячне, поперекове)

17

17

Тема 3. Вегетативна нервова система Вегетативна нервова система складається з двох відділів: симпатичного і парасимпатичного, іннервує весь організм загалом. Діяльність вегетативної нервової системи рефлекторна і людиною не контролюється. Вегетативна частина нервової системи іннервує гладеньку мус кулатуру внутрішніх органів, сер

цевий м’яз, залози, мускулатуру судин і шкіри. Імпульси, що надхо дять нервовими волокнами вегета тивної нервової системи, впливають на обмін речовин і працездатність органів. Функція вегетативної не рвової системи полягає в підтриму ванні сталості внутрішнього середо вища організму.

Характеристика вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система

Симпатична

Парасимпатична

Центри локалізовані в грудному відділі спинного мозку

Центри локалізовані в стовбурі головного мозку

Симпатична і парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином

Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи рецептор у м’язі

чутливий нейрон

м’яз

руховий нейрон

Рефлекторна дуга парасимпатичної нервової системи чутливий нейрон рецептор у шкірі

вставочний нейрон

м’яз руховий нейрон 18

18

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

Дія симпатичної та парасимпатичної нервових систем Орган

Симпатична система

Парасимпатична система

Серце

Підвищує частоту скорочень

Зменшує частоту скорочень

Легені

Розширює бронхи, посилює венти ляцію легень

Звужує просвіт бронхів, знижує вентиляцію легень

Кишечник

Пригнічує перистальтику та виді лення травних соків

Посилює перистальтику й секрецію травних соків

Січовидільний міхур

Розслаблення

Скорочення

Очі

Розширює зіниці

Звужує зіниці

Кровоносна система

Підвищує кров’яний тиск, розши рює судини мозку та скелетних м’язів. Звужує судини кишечнику й непосмугованих м’язів

Знижує кров’яний тиск. Підтримує тонус кровоносних судин

Тема 4. Ендокринна система Органи ендокринної системи здійснюють гуморальну регуля цію — координацію фізіологічних функцій організму людини за допо могою рідкого середовища організ му: крові, лімфи. Для забезпечення гуморальної регуляції залози виді ляють біологічно активні речовини.

Функціонально ендокринна си стема пов’язана з нервовою, що за безпечує спільну координацію ор ганів та їх систем. В організмі людини розрізняють залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції.

Залози зовнішньої секреції Вивідні протоки залоз зовніш ньої секреції відкриваються в по рожнини внутрішніх органів або

на поверхню шкіри. До них нале жать потові, слізні, сальні й травні залози.

Залози внутрішньої секреції Не мають зовнішніх вивідних проток, тісно пов’язані з числен ними кровоносними судинами, секретують біологічно активні ре човини — гормони. До залоз внут Тема 4. Ендокринна система

рішньої секреції належать гіпота ламус, гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, паращитоподібні залози, надниркові залози, вилочкова зало за (тимус). 19

19

Залоза

ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊ ¼ÈÇÍÀ

ÈÍÀ

Х ар актер и сти ка, го р м о н и

ÈÇÍÀÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÈ½ÇÊÆÇ»Ç×¼ÇÄÇ»ÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ»¼ÈÇÍÀ¹ÉÆÂØÅÏ ËÌÉ¾ÏÕÃÇ¼ÇÊ½Ä¹ÃÄÁÆÇÈÇ½ºÆÇÃÊËÃÁÇÊÆÇ»ÁÐ¾É¾È¹ ½¾ÆÇ¼ÈÇÍÀ È¾É¾½ÆØÂÊ¾É¾½ÆØÐ¹ÊËÃÁ¼ÈÇÍÀ¹ ÌË»ÇÉ¾ÆÁÂ¾ÈË¾Ä¹ÄÕ ÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ× Æ¾ÂÉÇ¼ÈÇÍÀ À¹½ÆØÐ¹ÊËÃ¹¼ÈÇÍÀ¹ tÆ¾É»Ç»Ç×ËÃ¹ÆÁ ÆÇ× ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊÈÉÇ½ÌÃÌÄº¾ÉÁÆÁË¹ÊË¹ËÁÆÁ ¹Ë¹ÃÇ¿¼ÇÉÅÇÆÁÆ¾ÂÉÇ¼ÈÇÍ À¹t»¹ÀÇÈÉ¾ÊÁÆÇÃÊÁËÇÏÁÆ½¾ÆÇ¼ÈÇÍÀ»Á½ÄØËÁÉ¾ÇËÉÇÈÆÁÂ ¹½É¾ ÆÇÃÇÉËÁÃÇËÉÇÈÆÁÂ ¼ÇÆ¹½ÇËÉÇÈÆÁÂ ¼ÇÉÅÇÆÁ ÊÇÅ¹ËÇËÉÇÈÆ ÄÈÇËÉÇÈÆ Å¾Ä¹ÆÇÏÁËÇËÉÇÈÆ ÈÉÇÄ¹ÃËÁÆ ÍÇÄÃÌÄÇÊËÁÅÌÄ×»¹ÄÕÆÁÂ ¼ÇÉÅÇÆ ¦¾Â ÉÇ¼ÈÇÍÀÆ¾ÈÉÇ½ÌÃÌ¼ÇÉÅÇÆ» ½ÇÆÕÇ¼ÇÀ¼ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊ¹Æ¹½ÎÇ½ØËÕÃÇÇÉ ½ÁÆ¹ÏÂÆºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹ÃËÁ»ÆÉ¾ÐÇ»ÁÆÁÇÃÊÁËÇÏÁÆ »¹ÀÇÈÉ¾ÊÁÆ ©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÐÇËÁÉÁ¼ÇÉºÁÃÇ»ÇÅÌËÄÊ¾É¾½ÆÕÇ¼ÇÅÇÀÃÌ¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂ Æ¾ÂÉÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ ¦¾ÂÉÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÃÄËÁÆÁ»ÁÉÇºÄØ×ËÕÅ¾Ä¹ËÇÆÆ

²ÁËÇÈÇ½ºÆ¹À¹ÄÇÀ¹ ©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹»ÇºÄ¹ÊËÑÁ È¾É¾½¼ÇÉË¹ÆÆ× ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÐ¹ÊËÇÃ ÊÈÇÄÌÐ¾ÆÁÎÈ¾É¾ÑÁÂÃÇÅÀÀÇ»Æ»ÃÉÁË¹ÊÈÇÄÌÐÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ× Ã¹ÈÊÌ ÄÇ×

ÒÇÉÇÀ½ÄØÀ¹ÄÇÀÌÆ¹Ð¹ÊËÇÐÃÁ°¹ÊËÇÐÃÁÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀÍÇÄ ÃÌÄ» ÇÄÃÌÄÁÀ¹ÄÇÀÁÈÉÇ½ÌÃÌ×ËÕÅÊËØËÕ¼ÇÉÅÇÆËÁÉÇÃÊÁÆ

¨¹É¹ÒÁËÇÈÇ½ºÆ À¹ÄÇÀÁ

¦¹½ÆÁÉÃÇ»À¹ÄÇÀÁ

ÁÄÇÐÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹ ËÁÅÌÊ

©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÆ¹À¹½ÆÂÊËÆÏÒÁËÇÈÇ½ºÆÇÀ¹ÄÇÀÁ À¹ÆÌÉ¾Æ»ËÃ¹ÆÁ ÆÌ¸»ÄØ×ËÕÊÇºÇ×ÐÇËÁÉÁÆ¾»¾ÄÁÃÀ¹ÄÇÀÁ ÌË»ÇÉ¾ÆÀ¹ÄÇÀÁÊËÁÅ¾È Ë¾ÄÅ ÈË¾Ä¹ÄÕÆÃÄËÁÆÁ»Á½ÄØ×ËÕÈ¹É¹Ë¼ÇÉÅÇÆ

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹Æ ÈÉÁÄØ¼¹×ÐÁÂ½Ç»¾ÉÎ»ÇÃÆÁÉÇÃªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎ Ñ¹É»ÀÇ»ÆÑÆÕÇ¼Ç ÃÉÃÇ»Ç¼Ç ÌË»ÇÉ¾ÆÇ¼ÇÀÃÄËÁÆÆ¾É»Ç»ÇÈÄ¹ÊËÁÆ ÃÁ

»ÃÉÁËÇ¼ÇÍºÉÇÀÆÇ×ÇºÇÄÇÆÃÇ× »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç ÅÇÀÃÇ»Ç¼Ç ÌË»ÇÉ¾ ÆÇ¼ÇÀÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆ £Ç¿ÆÁÂÑ¹ÉÀ¹ÊËÉÌÃËÌÉÆÇÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÁÅÁ Î¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÅÁÇÃÉ¾ÅÇ×À¹ÄÇÀÇ× £ÉÃÇ»ÁÂÑ¹ÉÊ¾ÃÉ¾ËÌ¼Ä×ÃÇÃÇÉËÁÃÇ½Á¥ÇÀÃÇ»ÁÂÑ¹Ét¹½É¾Æ¹ÄÆ ÆÇÉ¹½É¾Æ¹ÄÆ

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹À¹¼ÉÌ½ÁÆÇ×¬Ë»ÇÉ¾Æ¹À¹ÄÇÀÁÊËÁÅ¾ÈË¾ÄÅÉ¾ËÁÃÌ ÄØÉÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ×©ÇÀ½Ä¾Æ¹Æ¹½»Ð¹ÊËÃÁ ÈÉ¹»ÌÂÄ»Ì ªÃÄ¹½¹ËÕ ÊØÀÃÉÃÇ»ÇË¹ÅÇÀÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ©ÇÀ»Á»¹ËÕÊØ½ÇÈ¾ÉÇ½ÌÊË¹Ë¾»Ç¼Ç ½ÇÀÉ»¹ÆÆØ ÈÊÄØÐÇ¼ÇËÃ¹ÆÁÆÁ¹ËÉÇÍÌ×ËÕÊØÂÀ¹ÅÆ××ËÕÊØÆ¹¿ÁÉÇ»Ì ËÃ¹ÆÁÆÌ ¨ÉÇ½ÌÃÌ«ÄÅÍÇÏÁËÁ Á½ÄØºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹ÃËÁ»ÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆÌtËÁÅÇÀÁÆ

¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ

¹ÄÇÀÁÀÅÑ¹ÆÇÊ¾ÃÉ¾Ï ÁÃÇÆÌ×ËÕ ÀÇ»ÆÑÆÕÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉ ËÁÈ»À¹ÄÇÀ ¹ÄÇÀ¹ÅÁÀÅÑ¹ÆÇÊ¾Ã ÆÌ Ë¹ »ÆÌËÉÑÆÕÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÌ ÍÌÆ É¾ÏÈ½ÑÄÌÆÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹ÂÊË¹Ë¾» ÃÏ ¥¹×ËÕ Î¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃÁ ½»ÇÎ À¹ÄÇÀÁ Залоза

Х ар актер и сти ка

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹À¹ÑÄÌÆÃÇÅÆ¹À¹½ÆÂÐ¾ É¾»ÆÂÊËÆÏªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ¼ÇÄÇ»ÃÁ ËÄ¹Ë¹Î»ÇÊË¹ÃÉÁË¹ÊÈÇÄÌÐÆÇËÃ¹ ÆÁÆÆÇ×Ã¹ÈÊÌÄÇ× ÉÇÀ½Ä¾Æ¹Æ¹Ð¹ÊËÇ ÐÃÁ¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ËÃ¹ÆÁÆÇ× ÒÇ»ÁÉÇºÄØ È½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃ ÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÅÁÃÄ ËÁÆtÇÊËÉ»ÏØÅÁ¤¹Æ¼¾É¼¹ÆÊ¹ À½¹Ë ÆÁÅÁ»ÁÉÇºÄØËÁ¼ÇÉÅÇÆÁÏÁÆÌÊÁÅ¹ ×ËÕ»Á»½ÆÈÉÇËÇÃÁÌ½»¹Æ¹½ÏØËÁÈ¹ÄÌ ÃÁÑÃÌ

¨½ÑÄÌÆÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹

Го р м о н и

§ÊËÉ»Ï¤¹Æ¼¾É¼¹ÆÊ¹ È¹ÆÃÉ¾ ¹ËÁÐÆÇÊËÉ»Ï »ÁÉÇºÄØ×ËÕ ÆÊÌÄÆ¼Ä×Ã¹¼ÇÆ

¸ÐÆÁÃÁ ¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹Æ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÅ¹ÄÇÅÌ Ë¹ÀªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÃÉÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ ÌØÃÂ»ÁÉÇºÄØ×ËÕÊØÊË¹Ë¾»ÃÄËÁÆÁ Â¼ÇÉÅÇÆÁ ÅÇÀÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ ÒÇ ÊËÉÇ¼¾ÆÁ ¾ÊËÉÇÆ ¾ÊËÉ¹½ÇÄ ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÊÈÇÄÌÐÆÇËÃ¹ÆÁÆÁ ÊÌ ÈÉÇ¼¾ÊË¾ÉÇÆ ¹Æ½ÉÇ¼¾ÆÁ ½ÁÆÆ¾É»»£ÉÃÇ»ÁÂÑ¹ÉÅÊËÁËÕ Ë¾ÊËÇÊË¾ÉÇÆ

ÍÇÄÃÌÄÁtÅÊÏ¾½ÇÀÉ»¹ÆÆØØÂÏ¾ÃÄ ËÁÆÁ¿Ç»Ë¾ËÄÇÀÉÄÁÅÍÇÄÃÌÄÇÅ ÒÇÉÇÀÉ»¹»ÊØ

¸ÐÃ¹ ¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹Æ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÅÇ ÑÇÆÏ Ç»Æ»ÃÉÁËÁÂÍºÉÇÀÆÇ× ÇºÇÄÇÆÃÇ× ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÐ¹ÊËÇ ÐÇÃ¨¹É¾ÆÎÅ¹ØÐÃ¹ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ À»ÁËÁÎ ÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊÈ¾ÉÅ¹ËÇÀÇ½» ÈÉØÅÁÎ »ÁÆ¾Ê¾ÆÆØÊÈ¾ÉÅ¹ËÇÀÇ½» ÌÊÅoØ»Á»½ÆÌÈÉÇËÇÃÌ Ã¹Æ¹ÄÕÏ»

ªÅoØÆÁÃÁÊÁÆË¾ÀÌ×ËÕ¹Æ½ÉÇ ¼¾ÆÁ Ë¾ÊËÇÊË¾ÉÇÆ

ÇÉÅÇÆÁ ÇÉÅÇÆÁ t Ï¾ ÊÈ¾ÏÁÍÐÆ »Á ÅÇÆÁ ½ÊË¹×ËÕÊØ ÇÉ¼¹Æ¹ÅÑ¾Æ ÊÇÃÇ¹ÃËÁ»Æ ÎÅÐÆ ÊÈÇÄÌÃÁ ÒÇ ½¾ »ÁØ»ÄØ×ËÕ Ê»Ç× É¾¼ÌÄ×»¹ÄÕÆÌ Ê¾ÃÉ¾ËÌ×ËÕÊØ¾Æ½ÇÃÉÁÆÆÁÅÁÀ¹ÄÇ ½× À¹ÅÁ ¦¹½ÎÇ½ØÐÁ » ÃÉÇ»ÇËÃ ¼ÇÉ

«¾Å¹Æ½ÇÃÉÁÆÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

Характеристика гормонів Гормони

Залоза, що секретує

Ефекти

Ліберини та статини

Гіпоталамус

Регулювання секреції специфічних гіпофізарних гор монів

Тиреотропний

Стимуляція та координація роботи щитоподібної за лози

Адренокорти котропний

Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз

Гонадотропний

Координація роботи й ріст статевих залоз

Соматотропін (гормон росту)

Стимуляція білкового синтезу й росту, особливо кіс ток кінцівок

Ліпотропін Меланоцитотропін

Регуляція обміну жирів Гіпофіз

Пролактин

Регуляція вироблення меланіну (пігменту шкіри) Стимуляція утворення молока

Фолікулостимулю вальний гормон

У чоловіків — стимуляція утворення сперматозоїдів, у жінок — стимуляція утворення яйцеклітин

Окситоцин

Стимуляція скорочення мускулатури матки й актив ного виведення молока

Вазопресин

Зменшення діурезу. Стимуляція та координація робо ти щитоподібної залози. Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз

Паратгормон

Паращитоподіб на залоза

Регулювання концентрації йонів Кальцію в плазмі крові

Тироксин

Щитоподібна залоза

Регулювання обміну речовин, росту й розвитку ор ганізму Стимуляція розщеплення білків, синтезу глюко зи та глікогену, протизапальний і антиалергенний ефект

Глюкокортикоїди

Адреналін

Надниркові залози

Норадреналін Інсулін

22

22

Підвищення частоти й сили серцевих скорочень, зву ження капілярів у шкірі та органах, розширення ар теріол у серці й серцевих м’язах, підвищення рівня глюкози в крові Підвищення кров’яного тиску та ін. Зниження рівня глюкози в крові

Глюкагон

Підшлункова залоза

Естрогени

Яєчники

Прогестерон і естрогени

Жовте тіло

Стимуляція росту й розвитку матки та плоду

Тестостерон

Яєчка (сім’яники)

Розвиток чоловічих вторинних статевих ознак

Підвищення рівня глюкози в крові, стимуляція розщеплення глікогену до глюкози Розвиток жіночих вторинних статевих ознак, регуля ція менструального циклу

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

Нейрогуморальна регуляція — регуляція фізіологічних процесів організму відповідно до його потреб і змін навколишнього середовища, що здійснюється за допомогою двох

механізмів: нервового (за допомо гою нервової системи) і гумораль ного (за участі гуморальних чинни ків).

Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції Тип регуляції

Ознака

Гуморальна

Нервова

Швидкість реагування

Низька

Висока

Механізм дії

За допомогою хімічних речовин через кровоносне русло

У вигляді електричних імпульсів по нервових волокнах

Швидкість одержання відповіді

Відповідь розвивається повільно (зростання, дозрівання статевих клітин)

Відповідь миттєва (скорочення м’язового волокна)

Час і локалізація дії

Відповідь пролонгована й гене ралізована

Відповідь короткочасна й чітко локалізована

Тема 4. Ендокринна система

23

23

§¨§©¦§©¬®§ª¡ª«¥ Тем а 1. Скелет лю дини ªÃ¾Ä¾Ë t Ï¾ ÊÌÃÌÈÆÊËÕ ÃÊËÇÃ ÃÆÏ»ÇÃÊÃ¾Ä¾Ë¼ÇÄÇ»Á ¹ºÇÐ¾É¾È ËÄ¹ Ào½Æ¹ÆÁÎÅ¿ÊÇºÇ× ªÃ¾Ä¾Ë t Ï¾ È¹ÊÁ»ÆÁÂ ÇÉ¼¹Æ ÉÌÎÌ ¬ ÊÃ¾Ä¾Ë Ä×½ÁÆÁ ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕ ½ÇÆÕÇ¼ÇÃÉÈÄØËÕÊØÅoØÀÁ ËÉÁ »½½ÄÁ ÊÃ¾Ä¾Ë ËÌÄÌº¹ ÊÃ¾Ä¾Ë

ªÃ¾Ä¾ËÄ×½ÁÆÁ

Ð¾É¾È

ÃÄ×ÐÁÏØ

¼ÉÌ½ÁÆ¹

ÈÄ¾ÐÇ»¹ ÃÊËÃ¹

É¾ºÉ¹

ÎÉ¾ºËÇ»ÁÂ ÊËÇ»È

ÄÇÈ¹ËÃ¹

ÈÉÇÅ¾Æ¾»¹ ÃÊËÃ¹ ÄÃËÕÇ»¹ ÃÊËÃ¹

t À¹ÈoØÊËÇÃ t ÈoØÊËÇÃ t Í¹Ä¹Æ¼Á

ÃÉÁ¿

ÊË¾¼ÆÇ»¹ ÃÊËÃ¹

t À¹ÈÄ¾ÊÆÇ t ÈÄ¾ÊÆÇ t Í¹Ä¹Æ¼Á

ÃÌÈÉÁÃ

Æ¹½ÃÇÄÆÇÃ

Ë¹ÀÇ» ÃÊËÃÁ »¾ÄÁÃÇ¼ÇÅÄ ÃÇ»¹ ÃÊËÃ¹

Å¹ÄÇ¼ÇÅÄ ÃÇ»¹ ÃÊËÃ¹

Æ¹½ÈoØËÃÇ»¹ ÃÊËÃ¹

ÈoØËÃÇ»¹ ÃÊËÃ¹ §ÈÇÉÆÇÉÌÎÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹

Функції скелета 1) опорна (становить структурну основу тіла); 2) захисна (механічний захист внутрішніх органів); 3) кровотворна (червоний мозок є органом кровотворення); 4) запасаюча (мінерали, що містяться в кістках, беруть участь в обміні речовин).

Характеристика кісток Тип кісток

Будова

2

Трубчасті

3 1

2

Приклад

Складаються з діафіза й епіфіза, мають оболонку — окістя. Окістя (1): — утворене сполучною тканиною; — багате на кровоносні судини; —б ере участь у рості й регенерації кістки. Епіфіз (2): —у творений губчастою кістковою ткани ною; — вкритий гіаліновим хрящем; — містить червоний кістковий мозок. Діафіз (3): —у творений компактною кістковою речо виною; — заповнений жовтим кістковим мозком

Довгі: плечова, стегнова кістка, кістки перед пліччя й гомілки. Короткі: кістки п’ястка, плесна та фаланги пальців

Плескаті

Утворені з двох пластинок компактної кісткової речови ни, між якими розташована губчаста речовина. Виконують захисну функцію, обмежують порожнини ор ганізма

Тім’яна, тазова та ін.

Змішані

Мають ознаки трубчастих і плескатих кісток

Скронева кістка, кістка основи черепа

Повітроносні

Кістки лицьового відділу черепа мають внутрішню по рожнину й заповнені повітрям

Лобова, верхньоще лепна кістка

Типи з’єднання кісток

Нерухоме

шви

Напіврухоме

Рухоме

хрящі

суглоб

зрощення кісток (крижі) тіло хребця

кістки черепа

суглобова сумка суглобова порожнина

хрящ

шов

Тема 1. Скелет людини

суглобова поверхня

25

25

Види суглобів

плоский

сідлоподібний

блокоподібний

кулястий

Скелет голови Скелет голови (череп) утворе ний 23 кістками. Череп складаєть ся з двох відділів — мозкового й ли цьового. Його формують плескаті, змішані (скроневі й кістки осно ви черепа) та повітроносні кістки

(лобова, клиноподібна, верхня ще лепа тощо). Кістки черепа з’єднані двома видами з’єднання кісток: не рухомим (шви) і рухомим (сугло бове з’єднання нижньої щелепи та скроневої кістки).

шов лобна кістка

тім’яна кістка

очниця

клиноподібна кістка

носова кістка

потилична кістка

вилочкова кістка скронева кістка

верхня щелепа

слуховий прохід

нижня щелепа

Скелет кінцівок Скелет кінцівок складається зі скелета поясу (кісток, що при кріплюють кінцівки до осьово

го скелета) і скелета вільної кін цівки.

Скелет верхніх кінцівок

Скелет вільної верхньої кінцівки

Скелет поясу

Скелет нижніх кінцівок

Скелет поясу

26

26

Скелет вільної нижньої кінцівки Опорно-рухова система

Скелет тулуба Скелет тулуба утворений хреб том і кістками грудини. Типи з’єднання кісток тулуба — рухоме (ребра з грудними хребця

ми), напіврухоме (з’єднання хреб ців), нерухоме (крижі).

Хребет є опорою тіла людини. Він тримає 2/3 маси тіла й перено сить вагу голови, торса та верхніх кінцівок на таз і нижні кінцівки. Складається з 33—34 хребців. Ос танні 6—9 хребців зростаються між собою, утворюючи крижі та куп рик. У хребті розрізняють п’ять від ділів, що складаються з різної кіль кості хребців: шийний — із 7 хребців,

грудний — із 12, поперековий — із 5, крижовий (крижі) — із 5 і куприковий — із 4—5 хребців. Хребет має S-подібні вигини. Шийний і поперековий лордози — виступ опуклістю вперед, грудний і крижово-куприковий кіфози — опуклістю назад. Утворює спинномозковий канал.

Хребет

Будова хребта Відділи хребта

Будова хребців хребтовий отвір

дуга

шийний

остистий відросток

грудний

тіло хребця

верхній суглобовий відросток

поперечний відросток дуга

поперековий

тіло хребця крижовий

поперечний відросток

остистий відросток

куприковий Тема 1. Скелет людини

27

27

З’єднання хребців

Напіврухоме

Нерухоме

Грудна клітка Скелет грудної клітки складають грудні хребці, 12 пар ребер, грудна кістка (грудина). Ребро являє собою вузьку зігнуту плоску кістку. Грудина належить до плескатих кісток. У ній розріз няють три частини: рукоятку, тіло та мечоподібний відросток.

Грудна клітка утворює кісткову основу стінки грудної порожнини, є місцем кріплення м’язів верхніх кінцівок, дихальних м’язів, бере участь у захисті легень, печінки та серця.

З’єднання кісток грудної клітки Ребра суглобами з’єднані з грудними хребцями. Сім пар верхніх ребер (справжні ребра) з’єднуються з грудиною за допо могою хрящів. Наступні три пари

(несправжні ребра) з’єднані одне з одним хрящами, дві нижні пари ребер вільно лежать у м’яких тка нинах.

зчленування хребця з ребрами

хребець

кісткова частина ребра

хрящова частина ребра грудина 28

28

Опорно-рухова система

Тем а 2. М ’язова систем а ¥oØÀÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹Ä×½ÁÆÁ À¼ÁÆ¹Ð ÃÁÊË Â È¹ÄÕÏ»

ÃÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÇÃ¹ ÃÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÉÇË¹ ¿Ì»¹ÄÕÆ ÅoØÀÁ ¼ÉÌ½ÁÆÇ ÃÄ×ÐÁÐÆÇ ÊÇÊÃÇ ÈÇ½ºÆÁÂ ÅoØÀ ½¾ÄÕËÇ ÈÇ½ºÆÁÂ ÅoØÀ

ÉÇÀ¼ÁÆ¹Ð ÃÁÊË Â È¹ÄÕÏ»

»¾ÄÁÃÁÂ ¼ÉÌ½ÆÁÂ ÅoØÀ ÀÌºÐ¹ÊËÁÂ ÅoØÀ ÈÉØÅÁÂ ÅoØÀ ¿Á»ÇË¹

ÃÇÊÁÂ ÅoØÀ ¿Á»ÇË¹

ÈÇËÁÄÁÐÆÁÂ ÅoØÀ ËÉ¹È¾Ï ÈÇ½ºÆÁÂ ÅoØÀ ½¾ÄÕËÇ ÈÇ½ºÆÁÂ ÅoØÀ ËÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÈÄ¾Ð¹ Æ¹ÂÑÁÉÑÁÂ ÅoØÀ ÊÈÁÆÁ

½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÈÄ¾Ð¹

»¾ÄÁÃÁÂ Ê½ÆÁÐÆÁÂ ÅoØÀ

ÃÉ¹»¾ÏÕÃÁÂ ÅoØÀ

½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÊË¾¼Æ¹ ÄÁËÃÇ»ÁÂ ÅoØÀ

ÐÇËÁÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ ÅoØÀ ÊË¾¼Æ¹

«¾Å¹¥oØÀÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹

ÈoØËÃÇ» ¹ÎÄÄÇ» ÊÌÎÇ¿ÁÄÃÁ

«ÁÈÁÅoØÀÇ»ÇËÃ¹ÆÁÆÁ

¦¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹

¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹Ê¾ÉÏ¾»¹

¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹ ÊÃ¾Ä¾ËÆ¹

Ì½Ç»¹ÊÃ¾Ä¾ËÆÇ¼ÇÅoØÀ¹ ÅoØÀÇ»¾ Ð¾É¾»Ï¾ м ’яз ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ ÅoØÀÇ»¾ »ÇÄÇÃÆÇ м ’язо ви й п учо к

ÅÇÍºÉÁÄ¹

¹ÃËÁÆÇ» ÂÅÇÀÁÆÇ» ÅÇÍÄ¹Å¾ÆËÁ

м ’язо ве во ло кн о

С келетн и й м ’яз

ско р о тли ва части н а

н еско р о тли ва части н а

ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÃÇÄ¹¼¾ÆÇ »ÁÎ»ÇÄÇÃÇÆÈÉÁÃÉÈÄ× ÅoØÀ½ÇÃÊËÃÁÊÃ¾Ä¾ Ë¹È¾É¾ÑÃÇ½¿¹Æ¹½ÅÉ ÆÇÅÌÉÇÀËØ¼¹ÆÆ×

ÅoØÀÇ»¾Ð¾É¾»Ï¾ ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ ÀÅoØÀÇ»ÁÎ»ÇÄÇÃÇÆ

Í¹ÊÏØ ÌË»ÇÉ¾Æ¹ÒÄÕÆÇ×ÊÈÇÄÌÐ ÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ× ÈÉÇÑ¹É ÃÇÅÅ¿ÅoØÀ¹ÅÁÀÅ¾ÆÑÌ Ë¾ÉËØÅoØÀ»È¾É¾ÑÃÇ ½¿¹ÉÇÀËØ¼¹ÆÆ×ÅoØÀ¹

ªËÉÌÃËÌÉ¹ÅoØÀÇ»Ç¼Ç»ÇÄÇÃÆ¹ ÅoØÀÇ»¾»ÇÄÇÃÆÇ

ÅÇÍºÉÁÄ¹

Ø½É¹ ÅËÇÎÇÆ½ÉØ

§ÈÇÉÆÇÉÌÎÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹

Класифікація скелетних м’язів Ознака

Тип м’яза

Будова (напрямок м’язових во локон)

Одноперисті, двоперисті, багатоперисті, кругові

Форма

Короткі, довгі, широкі, колові, квадратні, веретеноподібні, стрічкоподібні, ромбоподібні, зубчасті

Розташування

Поверхневі й глибокі

Функція

Згиначі, розгиначі, сфінктери, відвідні, привідні, обертачі, підіймальні, опускальні. Синергісти (однакова функція), анта гоністи (протилежні функції)

Кількість сухожилків, що від ходять від черевця м’язів

Двоголовий, триголовий, чотириголовий

Характеристика основних груп скелетних м’язів Група м’язів

М’язи голови

М’язи шиї

М’язи

Функції

Жувальні: — скроневий; — власне жувальний; — медіальний крилоподібний; — латеральний клиноподібний

Опосередковано забезпечують ме ханічне оброблення їжі в ротовій порожнині

Мімічні: — круговий м’яз очей; — круговий м’яз рота; — лобові м’язи

Виявлення емоцій

Підшкірний м’яз шиї; грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; під’язикові м’язи

Забезпечують рухомість шиї та го лови, беруть участь в опусканні нижньої щелепи

М’язи спини: — поверхневі (трапецієподібний, най ширший);

Забезпечують рухомість плечово го поясу

— глибокі (випрямний);

Розгиначі тулуба

— підпотиличні

Забезпечують рухомість голови

М’язи грудей: М’язи тулуба

Тема 2. М’язова система

— поверхневі (великий і малий м’язи грудей, передній зубчастий м’яз);

Здійснюють рух плечового поясу та верхніх кінцівок

— г либокі (міжреберні м’язи, діа фрагма)

Підіймають і опускають ребра, діафрагма відокремлює грудну по рожнину від черевної і є дихаль ним м’язом

М’язи живота: — м’язи черевного преса

Утворюють стінки живота, беруть участь у фіксації органів черевної порожнини

31

31

Закінчення таблиці Група м’язів

М’язи

М’язи плечового поясу: — дельтоподібний; — підлопатковий М’язи верхньої кінцівки

Функції

Відводять плече вбік, забезпечу ють рухомість руки в плечовому суглобі

М’язи вільної верхньої кінцівки: —м ’язи плеча (двоголовий — біцепс, триголовий — трицепс); Здійснюють рухи кінцівки в суг —м ’язи передпліччя (згиначі та розги лобах начі кисті й пальців); — м’язи кисті М’язи тазового поясу: — клубово-поперековий; — великий сідничний; — середній і малий сідничні; — грушоподібний

Рухи тазостегнового суглоба

М’язи вільної нижньої кінцівки: М’язи нижньої кінцівки

—м ’язи стегна (кравецький, чотириго ловий, двоголовий, півсухожилко Рухи стегна та гомілки вий, півперетинчастий, привідний м’язи); —м ’язи гомілки (триголовий, камба лоподібний, литковий, підколін ний);

Рухи стопи

—м ’язи стопи (короткі розгиначі та згиначі пальців, відвідні та привідні м’язи пальців, міжкісткові м’язи)

32

32

Опорно-рухова система

Кров і кровообіг Тема 1. Кров Кров — це рідка тканина, що є різновидом сполучної тканини. Складається з рідкої міжклітинної речовини — плазми — та формених

елементів крові — еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Склад крові

Плазма 55—60 %

Формені елементи 40—45 %

Вода 90—91 % Білки Жири Вуглеводи Йони Na+, K+, Ca+, OH– Мінеральні речовини

Еритроцити (4,5—5) · 1012 л Лейкоцити (6—9) · 109 л Тромбоцити (250—400) · 109 л

Функції крові: 1) транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до ор ганів виділення; 2) дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу; 3) захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл; 4) терморегуляторна — кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтриму ванні температури тіла на сталому рівні; 5) гомеостатична — підтримування гомеостазу організму; 6) регуляторна — транспортування чинників гуморальної регуляції.

Органи кровотворення

Процес утворення еритроцитів на зивається гемопоез, або кровотворення, а тканина, у якій він від бувається,— кровотворною. У людини місцями утворення ерит роцитів є кістки черепа, ребра, гру дина, хребці, ключиці й лопатки.

Тема 1. Кров

33

33

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÍÇÉÅ¾ÆÁÎ¾Ä¾Å¾ÆË»ÃÉÇ» Ф о р м ен и й елем ен т кр о ві

О зн ака Х ар актер и сти ка

Ф ун кц ії

ÉÁËÉÇÏÁË

ÇÉÅ¹t½»Ç»»¼ÆÌË½ÁÊÃÁ¦¾Å¹×ËÕØ½É¹¥ÊËØËÕÊÈ¾ÏÁÍÐ ÆÁÂºÄÃÇ»ÁÂÈ¼Å¾ÆËt¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆ ÒÇÅ¹ÊÈÇÉ½Æ¾ÆÊËÕ½Ç ÃÁÊÆ×£ÇÅÈÄ¾ÃÊ¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆÌÃÁÊÆ×tÇÃÊÁ¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆt Æ¾ÊËÂÃÁÂ À¹ÌÅÇ»ÆÁÀÕÃÇ¼ÇÈ¹ÉÏ¹ÄÕÆÇ¼ÇËÁÊÃÌÑ»Á½ÃÇ»½½¹ ÃÁÊ¾ÆÕ¬»¾ÆÇÀÆÂÃÉÇ»¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆÈÉÁ½ÆÌ»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ¼¹À ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕËÃ¹ ¥¾ÅºÉ¹ÆÁ¾ÉÁËÉÇÏÁË»ÅÊËØËÕ¹¼Ä×ËÁÆÇ¼¾ÆÁ ÒÇÐÁÆ ÆÁÆÆ¾½ÁÎ¹ÆÆØ ÆÁÃ¹ÅÁÆ¹Ä¾¿ÆÇÊË½ÇÇ½ÆÀÐÇËÁÉÕÇÎ¼ÉÌÈÃÉÇ» ÊÁÊË¾ Å¹

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌ©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾ Ä¾ÀÆÏ«ÉÁ»¹ÄÊËÕ¿ÁËËØt½Æ»

«ÉÇÅºÇÏÁË

ÇÉÅ¹ÇÃÉÌ¼Ä¹¹ºÇÇ»¹ÄÕÆ¹¸½ÉÇ»½ÊÌËÆ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌ¯ÁÉÃÌÄ××ËÕ ÌÃÉÇ»t½º ÈÇËÅÉÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾Ä¾ÀÆÏ

¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕÌÀÊ ½¹ÆÆÃÉÇ»

¤¾ÂÃÇÏÁË

°ËÃÇ»ÁÀÆ¹Ð¾ÆÇÍÇÉÅÁÆ¾Å¹×ËÕ ¯¾ºÄÃÉÇ»oØÆËÄÕÏØÀØ½ÉÇÅ ½¹ËÆ½Ç¹Å¾ºÇ½ÆÇ¼ÇÉÌÎÌ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌ Ê¾Ä¾ÀÆÏ ÄÅÍ¹ ËÁÐÆÁÎ»ÌÀÄ¹Î©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾Ä¾ÀÆÏ ÇÊ¾É¾½Ã¹ÎÀ¹È¹Ä¾ÆÆØ ¤ÅÍÇÏÁËÁtÇ½ÁÆÀÉÀÆÇ»Á½»Ä¾ÂÃÇÏÁË» À½¹ËÆÌË»ÇÉ×»¹ ËÁ¹ÆËÁËÄ¹

¹ÎÁÒ¹×ËÕÇÉ ¼¹ÆÀÅ»½ÅÃÉÇº» ÐÌ¿ÇÉ½ÆÁÎºÄÃ» ÊËÇÉÇÆÆÎËÄ ¹ º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕÅÌÆË¾Ë

£ÉÇ»ÇË»ÇÉ¾ÆÆØ ÊËÇ»ºÌÉÆ¹ ÃÄËÁÆ¹

¾ÉÁËÉÇºÄ¹ÊË

Å¾¼¹Ã¹ÉÇºÄ¹ÊË

ÅÇÆÇºÄ¹ÊË

¾ÉÁËÉÇÏÁËÁ

ËÉÇÅºÇÏÁËÁ

ÅÇÆÇÏÁËÁ

ÄÅÍÇºÄ¹ÊË

ÄÅÍÇÏÁËÁ

ÅÄÇºÄ¹ÊË

Æ¾ÂËÉÇÍÄÁ

¾ÇÀÁÆÇÍÄÁ

º¹ÀÇÍÄÁ

Ä¾ÂÃÇÏÁËÁ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼

¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØËÉÇÅºÌ ËÉÇÅºÇÏÁË

ÍºÉÁÆÇ» »ÇÄÇÃÆ¹

¾ÉÁËÉÇÏÁË

ÉÌÈÁÃÉÇ» ÉÌÈ¹ ÃÉÇ» »ÁÀÆ¹Ð¹ËÕÊØ Æ¹ Ø»ÆÊË× » ÃÉÇ» ½¾ØÃÁÎ ÐÁÆÆÁÃ» ¦¹ÂÈÇÑÁÉ¾ÆÑÇ× ÊÁÊË¾ÅÇ× ½¾Æ ËÁÍÃ¹Ï ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ» ÊÁÊË¾Å¹ °ÇËÁÉÁ ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ» »ÁÀÆ¹Ð¹

×ËÕÊØ Æ¹Ø»ÆÊË× ¹ºÇ »½ÊÌËÆÊË× »¾ÉÁËÉÇÏÁË¹ÎÇÉ¼¹ÆÀÅÌ¹¼Ä×ËÁÆÇ ¼¾Æ»ÂÌÈÄ¹ÀÅÃÉÇ»t¹¼Ä× ËÁÆÆ»AB

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹¼ÉÌÈÃÉÇ»Ä×½ÁÆÁÀ¹ÊÁÊË¾ÅÇ× Гр уп а кр о ві

А глю ти н о ген и в ер и тр о ц и тах

А глю ти н ін и в п лазм і

*

½ÊÌËÆ

AB

**

B

***

A

*7

½ÊÌËÆ

¨¾É¾ÄÁ»¹ÆÆØÃÉÇ» Д онор 0(I)

A(II)

B(III)

AB(IV)

Р ец и п ієн т

0(I)

A(II)

B(III)

AB(IV)

«¾Å¹£ÉÇ»

Тем а 2. Ім унітет ÅÌÆË¾Ë t Ï¾ ÃÇÅÈÄ¾ÃÊ ÍÀÇ ÄÇ¼ÐÆÁÎ À¹ÎÁÊÆÁÎ É¾¹ÃÏÂ ÊÈÉØ ÅÇ»¹ÆÁÎ ÈÉÇËÁ ºÌ½ÕØÃÇ¼Ç ¿Á»Ç¼Ç ËÄ¹¹ºÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ ÒÇÆ¾Ê¾»ÊÇºÇÀ Æ¹ÃÁ ÐÌ¿ÇÉ½ÆÇ ¼¾Æ¾ËÁÐÆÇ ÆÍÇÉ Å¹Ï Æ À¹º¾ÀÈ¾ÐÌ Àº¾É¾¿¾ÆÆØ ÊË¹ÄÇÊË »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¹

ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ Â À¹ÈÇº¼¹ ÈÇÉÌÑ¾ÆÆØÅ ÆÇÉÅ¹ÄÕÆÁÎ ÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎ ÍÌÆÃ ÏÂ ¹Ä¾¿ÆÇ»½ÈÉÇÏ¾ÊÌË¹ÐÁÆÆÁ Ã»ÀÆ¾ÑÃÇ½¿¾ÆÆØÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅ» ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕÃÄËÁÆÆÁÂ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕ ÆÁÂÅÌÆË¾Ë

«ÁÈÁÅÌÆË¾ËÌ К літи н н и й ім ун ітет

¹º¾ÀÈ¾ÐÌËÕÊØÊÈ¾ÏÁÍÐÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁÃÉÇ» Ä¾ÂÃÇÏÁË¹ÅÁ

À½¹ËÆÁÅÁ½ÇÈÇ¼ÄÁÆ¹ÆÆØÆ¾Â ËÉ¹ÄÀ¹ÏÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅÌÇÊÆÇ»ÃÄËÁÆÆÇ¼Ç ÅÌÆË¾ËÌÄ¾¿ÁËÕÍ¹¼ÇÏÁËÇÀ

Í¹¼ÇÏÁË

Гум о р альн и й ім ун ітет

¨½ËÉÁÅÌ¼ÇÅ¾ÇÊË¹ÀÇÉ¼¹ÆÀÅÌÀ¹»½ØÃÁÊÁÆË¾ÀÌ ÊÈ¾ÏÁÍÐÆÁÎºÄÃ» ¹ÆËÁËÄ Ì»½ÈÇ»½ÕÆ¹»»¾ ½¾ÆÆØÐÌ¿ÇÉ½ÆÇ¼Ç¹ÆËÁ¼¾ÆÌ

#ÄÅÍÇÏÁË

¹ÆËÁ¼¾Æ

Í¹¼ÇÏÁË

ÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹ ÃÄËÁÆ¹ 5ÄÅÍÇÏÁË

Í¹¼ÇÏÁËÇÀ ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ¹ ÊÌ½ÁÆ¹

¹ÆËÁËÄÇ ¹ÆËÁ¼¾Æ Í¹¼ÇÏÁË

¹ÆËÁ¼¾Æ

¹¼ÇÏÁËÇÀ t Ï¾ ÈÉÇÏ¾Ê ÈÇ¼ÄÁ Æ¹ÆÆØ Ë¹ ÀÆ¾ÑÃÇ½¿¾ÆÆØ ÅÃÉÇÇÉ

¼¹ÆÀÅ»Í¹¼ÇÏÁË¹ÉÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ Í¹¼ÇÏÁË¹ÅÁ

ªË¹½Í¹¼ÇÏÁËÇÀÌ ¦¹ºÄÁ¿¾ÆÆØÍ¹¼ÇÏÁË¹½ÇÇºoÃË¹ À¹É¹ÎÌÆÇÃÈÇÀÁËÁ»ÆÇ¼ÇÎ¾ÅÇË¹ÃÊÁÊÌ ¨ÉÁÄÁÈ¹ÆÆØ ¹ºÇ¹ËÉ¹ÃÏØ ÅÃÉÇº»½ÇÍ¹¼ÇÏÁË¹ ¨Ç¼ÄÁÆ¹ÆÆØÅÃÉÇº» ÌË»ÇÉ¾ÆÆØÍ¹¼ÇÊÇÅÁ ¨¾É¾ËÉ¹»Ä¾ÆÆØÀÌË»ÇÉ¾ÆÆØÅÍ¹¼ÇÄÀÇÊÇÅÁ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼

Характеристика видів імунітету Вид імунітету Природний Природжений

Штучний Набутий

Генетично закріплена несприйнятливість до певних збудників хво роб чи до антигенів. Цей вид імунітету пе редається від поколін ня до покоління

Активний

Формується в процесі життя індивіда, у ре зультаті інфекційно го захворювання або вакцинації, а також пасивної передачі ан титіл від матері до дитини в ході внут рішньоутробного роз витку

Вид несприйнятли вості, що формується в результаті активно го залучення імунної системи

Пасивний

Забезпечується введен ням в організм іззовні вже готових, специфіч но налаштованих на певний антиген імуно реагентів

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу Серце — порожнистий м’язовий орган конусоподібної форми. Сер це людини складається з двох по ловин і має чотири камери (два пе редсердя і два шлуночки). Утворене посмугованою м’язовою тканиною. Розташоване в порожнині грудної клітки. Верхня, трохи розширена частина, називається основою сер

ця, звужена нижня — верхівкою серця. Зовнішня поверхня серця утво рена сполучною тканиною й нази вається навколосерцевою сумкою (перикардом). Простір між пери кардом і епікардом заповнений рі диною, що знижує тертя в ході ско рочення міокарда.

Будова стінки серця Шари стінки серця

епікард

міокард

ендокард

сполучна тканина, вкрита епітелієм

шар посмугованого м’яза

шар ендотеліальних клітин

Серцевий цикл Серцевий цикл — це певна по слідовність роботи м’язів перед сердь і шлуночків, що забезпечує циркуляцію крові в організмі. Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг

Фази скорочення м’язів серця називаються систолою, фаза роз слаблення — діастолою.

37

37

I ф аза

II ф аза

III ф аза

ÊÁÊËÇÄ¹È¾É¾½Ê¾É½Õ ËÉÁ»¹ÄÊËÕt Ê

ÊÁÊËÇÄ¹ÑÄÌÆÇÐÃ» ËÉÁ»¹ÄÊËÕt Ê

À¹¼¹ÄÕÆ¹È¹ÌÀ¹ ËÉÁ»¹ÄÊËÕt Ê

Ì½Ç»¹Ê¾ÉÏØ©ÌÎÃÉÇ»»Ê¾ÉÏ ¹ÉË¾É

¹ÇÉË¹

Ä¾¼¾Æ¾»¹ ¹ÉË¾ÉØ

Ä»¾ È¾É¾½Ê¾É½Ø

È»ÅÊØÏ¾ »ÃÄ¹È¹ÆÁ ÅËÉ¹ÄÕÆÁÂ ÃÄ¹È¹Æ

»¾ÉÎÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁÊË¹»¾Æ¹

Ä»ÁÂ ÑÄÌÆÇÐÇÃ

ÈÉ¹»¾ È¾É¾½Ê¾É½Ø

ÆÁ¿ÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁÊË¹»¾Æ¹

ÈÉ¹»ÁÂ ÑÄÌÆÇÐÇÃ

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÊÁÊË¾ÅÐÁÆÆÁÃ»É¾¼ÌÄØÏ½ØÄÕÆÇÊËÊ¾ÉÏØ Ти п р егуляц ії Н ер во ва

¬½Ç»¼¹ÊËÇÅÌÅÇÀÃÌÉÇÀË¹ ÑÇ»¹ÆÁÂÊ¾ÉÏ¾»ÇÊÌ½ÁÆÆÁÂ Ï¾ÆËÉ ÒÇÉ¾¼ÌÄ×ÊÃÇÉÇÐ¾Æ ÆØÊÌ½ÁÆ Ð¹ÊËÇËÌ ÊÁÄÌÊ¾É Ï¾»ÁÎÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ¹ÉË¾É¹ÄÕ ÆÁÂËÁÊÃ ¨¹É¹ÊÁÅÈ¹ËÁÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹ ÀÅ¾ÆÑÌÐ¹ÊËÇËÌÂÊÁÄÌÊ¾É Ï¾»ÁÎÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ ªÁÅÈ¹ËÁÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹ÉÇºÁËÕ Ð¹ÊËÑÁÅÁÊ¾ÉÏ¾»ÊÃÇÉÇÐ¾Æ ÆØË¹ÀºÄÕÑÌÎÆ×ÊÁÄÌ

Гум о р альн а

£ÇÆÏ¾ÆËÉ¹ÏØºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹Ã ËÁ»ÆÁÎÉ¾ÐÇ»ÁÆÃÇÆËÉÇÄ× Ð¹ÊËÇËÌÂÊÁÄÌÊ¾ÉÏ¾»ÁÎÊÃÇ ÉÇÐ¾ÆÕ Æ½ÇÃÉÁÆÆÐÁÆÆÁÃÁ ØÃ¹½ É¾Æ¹ÄÆËÁÉÇÃÊÁÆ ÈÇÊÁÄ× ×ËÕÉÇºÇËÌÊ¾ÉÏØ ÈÉÇÊË¹ ¼Ä¹Æ½ÁÆÁÀÆÅ¹×ËÕÊÈ¹ÀÅ ÊÌ½ÁÆÀÆÁ¿Ì×ËÕ¹ÉË¾É¹ÄÕ ÆÁÂËÁÊÃ £¹ÄÕÏÂÀºÄÕÑÌÐ¹ÊËÇËÌ ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ È½»ÁÒÌÈÉÇ »½ÆÊËÕÀºÌ½ÄÁ»ÊËÕÊ¾ÉÏØ Ã¹ÄÂÐÁÆÁËÕÈÉÇËÁÄ¾¿ÆÌ½×

С ам о р егуляц ія

»ËÇÅ¹ËÁÀÅÊ¾ÉÏØ À½¹ËÆÊËÕ ÊÃÇÉÇÐÌ»¹ËÁÊØÈ½»ÈÄÁ»ÇÅ ÅÈÌÄÕÊ» ÒÇ»ÁÆÁÃ¹×ËÕ ÌÊ¹ÅÇÅÌÊ¾ÉÏ À¹º¾ÀÈ¾ÐÌ ÂÇ¼ÇÇÈËÁÅ¹ÄÕÆ¾ÍÌÆÃÏÇÆÌ »¹ÆÆØ ¹º¾ÀÈ¾ÐÌËÕÊØ»ÆÌËÉÑ ÆÕÇÊ¾ÉÏ¾»ÁÅÁÅ¾Î¹ÆÀÅ¹ÅÁ ¦¹ÈÉÁÃÄ¹½ ÀÅÆ¹ÃÄÕÃÇÊË ÃÉÇ»»ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÊ¾ÉÏØÀÅ Æ×ÊÁÄÌÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼

Будова кровоносних судин сполучно тканинна оболонка

сполучно тканинна оболонка

гладка мускулатура

гладка мускулатура

еластичний шар

еластичний шар

ендотелій

ендотелій

ендотелій

артерія

капіляр

вена

Порівняльна характеристика кровоносних судин Судина

Ознака

Артерія

Вена

Капіляр

Особливості будови

Середній шар потовщений, містить непосмуговані м’язові та еластичні волокна

Середній шар тонкий, непосмуговані м’язові та еластичні волокна практично відсутні

Складається зі сполучнотканинної пластинки й шару ендотеліальних клітин. Середній шар відсутній

Напрямок руху крові

Від серця до тканин і органів

Від тканин і органів до серця

Є місцем обміну речовин між кров’ю і тканинами

Швидкість руху крові

Кров тече швидко

Кров тече повільно

Рух крові уповільнений

Тиск крові

Високий, із пульсацією

Низький, пульсація відсутня

Знижений

Гемоглобін крові не зв’язаний із киснем

Вміст кисню знижений

Кров містить Вміст кисню та пожив оксигемоглобін них речовин і поживні речовини

Особливості будови вен нижніх кінцівок

скелетний м’яз

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг

венозні клапани

39

39

Кровообіг — це рух крові по за мкненій системі кровоносних су дин і серцю, який забезпечує об мін речовин та енергії між організ мом та зовнішнім середовищем.

Система органів, що забезпечують кровообіг, складається із серця й кровоносних судин.

Схема кровообігу капіляри верхньої частини тіла верхня порожниста вена

сонна артерія

капіляри легенів легенева вена легенева артерія

аорта

капіляри внутрішніх органів

нижня порожниста вена

капіляри нижньої частини тіла

Мале коло кровообігу — це шлях крові від правого шлуночка через легені до лівого передсердя. Забезпечує збагачення крові кис нем. 40

40

Велике коло кровообігу — це шлях крові від лівого шлуночка серця до правого передсердя. Забез печує живлення й дихання всіх ор ганів і тканин організму. Кров і кровообіг

Лімфатична система Лімфатична система захищає організм від чужорідних речовин. Являє собою мережу лімфатичних судин, вузлів і капілярів. Лімфатичні капіляри є пер шою ланкою лімфатичної систе ми. Вони утворені одношаровим епітелієм, що полегшує всмокту вання шкідливих речовин і части нок. Лімфатичні капіляри присутні в усіх органах, крім головного та спинного мозку, плаценти, очного

яблука, хрящів і внутрішнього вуха. Лімфатичні судини є продов женням лімфатичних капілярів. Стінки судин багатошарові, мають клапани. Лімфатичні вузли — це утво рення з ретикулярної тканини, що є продовженням судин. Лімфа тичні вузли беруть участь у проце сах кровотворення, захисних ре акціях організму і регулюють рух лімфи.

Будова лімфатичної системи людини

місце впадання грудної протоки в підключичну вену тимус лімфатичний вузол

грудна протока селезінка

лімфатичні судини

Лімфа — прозора рідина, хіміч ним складом подібна до плазми крові. Утворюється з тканинної Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг

цистерна грудної протоки

рідини в лімфатичних капілярах; містить лімфоцити, макрофаги та лейкоцити. 41

41

¡®¦¦¸ Тем а 1. Д ихання ÁÎ¹ÆÆØ t Ï¾ ÈÉÇÏ¾Ê ¼¹ÀÇÇºÅ §É¼¹ÆÁ ½ÁÎ¹ÆÆØ t ÈÇ»ËÉÇ ÆÌ Å¿ ÇÉ¼¹ÆÀÅÇÅ Æ¹»ÃÇÄÁÑÆÅ ÆÇÊÆ ÑÄØÎÁ Ë¹ »Ä¹ÊÆ¾ ½ÁÎ¹ÄÕÆÁÂ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å ÒÇ À½ÂÊÆ×ËÕÊØ ÇÉ É¾ÊÈÉ¹ËÇÉÆÁÂ »½½Ä ¼¹Æ¹ÅÁ½ÁÎ¹ÆÆØ

¨Ç»ËÉÇÆÇÊÆÑÄØÎÁ

ÆÇÊÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹

ÆÇÊÇ¼ÄÇËÃ¹

ËÉ¹Î¾Ø

ÉÇËÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ ¼ÇÉË¹ÆÕ

ÈÄ¾»É¹ ºÉÇÆÎÁ

É¾ºÉ¹

Ð¹ÊËÃÁ Ä¾¼¾Æ»

½¹ÍÉ¹¼Å¹

Ç ÈÇ»ËÉÇÆÇÊÆÁÎ ÑÄØÎ» Æ¹ ºÉÇÆÎÇÄÁ¬ÆÁÎ»½ÁÎÌ»¹Æ¾ÈÇ»ËÉØ Ä¾¿¹ËÕ ÆÇÊÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ ¼ÄÇË À¼É»¹ËÕÊØ ÇÐÁÒ¹ËÕÊØ»½ÉÀÆÁÎ Ã¹ ¼ÇÉË¹ÆÕ ËÉ¹Î¾Ø ºÉÇÆÎÁ Ë¹ Ð¹ÊËÁÆÇÃÀ»ÇÄÇ¿ÌËÕÊØ

ÁÎ¹ÆÆØ

ªËÉÌÃËÌÉ¹Ë¹ÍÌÆÃÏÈÇ»ËÉÇÆÇÊÆÁÎÑÄØÎ» О р ган

Б уд о ва

ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÈÇÄÇ»ÁÆtÈÉ¹»ÇË¹Ä»Ç ¦ÇÊÇ»¹ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ ÌÃÇ¿ÆÂÀÆÁÎÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆËÉÁÆÇÊÇ»É¹ÃÇ »ÁÆÁ »¾ÉÎÆØ Ê¾É¾½ÆØÂÆÁ¿ÆØ ËÉÁÆÇÊÇ» ÎÇ½Á »¾ÉÎÆÂ Ê¾É¾½ÆÂÆÁ¿ÆÂ ÆÌËÉÑÆØ ÈÇ»¾ÉÎÆØÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ»ÁÊË¾Ä¾Æ¹ÅÁ¼ÇËÄÁ»ÁÅ ¾ÈË¾ÄÅ ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ×ÀÉ¾Ï¾ÈËÇÉ¹ÅÁ Æ×ÎÇ»Ç¼Ç¹Æ¹ÄÀ¹ËÇÉ¹

Ф ун кц ії

§ÐÁÒ¾ÆÆØÈÇ»ËÉØ À¼É »¹ÆÆØË¹À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ½¾Æ ËÁÍÃ¹ÏØÀ¹È¹Î»

ÄÇËÃ¹

ÇÉË¹ÆÕ

«É¹Î¾Ø

¦ÇÊÇ¼ÄÇËÃ¹ ÉÇËÇ¼ÄÇËÃ¹

¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ÈÇ»ËÉØÀÆÇÊÇ»ÇË¹ÉÇËÇ»Ç ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ»¼ÇÉË¹ÆÕ

¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ÎÉØÒ¹ÅÁ ÅoØÀ¹ÅÁ »ÁÊË¾Ä¾Æ¹ÊÄÁÀÇ »Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ× Å¹ÄÂÃÇÈÇ½ºÆÌÍÇÉÅÌÇ ÊÃÄ¹½Ì»ÎÇ½ØËÕËÉÁÆ¾È¹ÉÆÎÉØÒ ÒÁËÇÈÇ½º ÆÁÂ È¾ÉÊÆ¾ÈÇ½ºÆÁÂÆ¹½¼ÇÉË¹ÆÆÁÃ ËÉÁÈ¹É Æ Ð¾ÉÈ¹ÃÌ»¹Ë É¿ÃÇÈÇ½ºÆ ÃÄÁÆÇÈÇ½ºÆ ½Ð¾ÉÈ¹ÃÌ»¹ËÁÎÒÁËÇÈÇ½ºÆÇ¼ÇÎÉØÒ»»½ ÎÇ½ØËÕ¼ÇÄÇÊÇ»À»oØÀÃÁ Å¿ÆÁÅÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹ Æ¹¼ÇÄÇÊÇ»¹ÒÄÁÆ¹

¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ÈÇ»ËÉØ»ÆÁ¿Ð»½½ÄÁ½Á Î¹ÄÕÆÇÊÁÊË¾ÅÁÇÉÅÌ»¹Æ ÆØÀ»ÌÃ»

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹»¼ÉÌ½ÆÂÃÄËÏ¨ÇÐÁÆ¹ËÕ ÊØÆ¹É»ÆtÑÁÂÆÇ¼ÇÎÉ¾ºÏØËÉÌºÃÇ× ÀtÎÉØÒÇ»ÁÎÈ»ÃÄ¾ÏÕ Ào½Æ¹ÆÁÎÊÈÇ ÄÌÐÆÇËÃ¹ÆÁÆÆÇ×È¾É¾ËÁÆÃÇ×ÀÆ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç »¹ÆÁÅÁÅoØÀÇ»ÁÅÁ»ÇÄÇÃÆ¹ÅÁÇ»¿ÁÆ¹t tÊÅÆÌËÉÑÆØÈÇ»¾ÉÎÆØ»ÁÊË¾Ä¾Æ¹ ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ× ÒÇÅÊËÁËÕÅÁ¼ÇËÄÁ »ÁÂ¾ÈË¾ÄÂ À¹ÄÇÀÁÂÄÅÍÇ»ÌÀÄÁ¦¹É»Æ ÈoØËÇ¼Ç¼ÉÌ½ÆÇ¼ÇÎÉ¾ºÏØ½ÄÁËÕÊØÆ¹½»¹ºÉÇÆ ÎÁtÈÉ¹»ÁÂÄ»ÁÂ

¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ÈÇ»ËÉØ»ÆÁ¿Ð»½½ÄÁ½Á Î¹ÄÕÆÇÊÁÊË¾ÅÁ§ÐÁÒ¾ÆÆØ Ë¹À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØÈÇ»ËÉØ

ªÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀÎÉØÒÇ»ÁÎÈ»ÃÄ¾ÏÕÉÇÆÎ ÒÇ»ÎÇ½ÁËÕÌÈÉ¹»ÌÄ¾¼¾Æ× ½ÄÁËÕÊØÆ¹ËÉÁ ¼ÄÃÁ ¹ËÇÂ ÒÇ»ÎÇ½ÁËÕÌÄ»ÌÄ¾¼¾Æ× tÆ¹ ½» Ð¹ÊËÃÇ»ºÉÇÆÎÁ

¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ÈÇ»ËÉØ

°¹ÊËÃÇ»ºÉÇÆÎÁ½ÄØËÕÊØÆ¹Ê¾¼Å¾ÆË¹ÉÆ¨Ç ½¹ÄÕÑ¾ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾ÆÆØÍÇÉÅÌÃÆÏ¾»ºÉÇÆÎÇ ÄÁ ÈÇËÅt½ÁÎ¹ÄÕÆºÉÇÆÎÇÄÁ

¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ ÈÇ»ËÉØ

ÉÇÆÎÁ

ÉÇÆÎÇÄÁ

«¾Å¹ÁÎ¹ÆÆØ

Ä¹ÊÆ¾½ÁÎ¹ÄÕÆÁÂ É¾ÊÈÉ¹ËÇÉÆÁÂ »½½Ä ¬»Ä¹ÊÆ¾½ÁÎ¹ÄÕÆÇÅÌ»½½Ä ÒÇ ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ¹ÄÕ»¾ÇÄ À½ÂÊÆ××ËÕ ÊØÈÉÇÏ¾ÊÁ¼¹ÀÇÇºÅÆÌ

ªËÉÌÃËÌÉ¹Ë¹ÍÌÆÃÏ½ÁÎ¹ÄÕÆÇ¼Ç»½½ÄÌ В ід д іл

ÄÕ»¾ÇÄÁ

¤¾¼¾Æ

С тр уктур а

Ф ун кц ії

¥¿ÊËÆÃ¹ÅÁ¹ÄÕ»¾ÇÄÃ¹ ÈÄØÉ»»½ºÌ»¹ËÕÊØ¼¹ÀÇ ÁÎ¹ÄÕÆºÉÇÆÎÇÄÁÈ¾É¾ÎÇ½ØËÕ»¹ÄÕ»¾ÇÄØÉ ÇºÅÆ ÆÎÇ½Á Æ¹ÊËÆÃ¹ÎØÃÁÎÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÐÁÊÄ¾ÆÆ ±¹ÉºÄÃ»»ÆÌËÉÑÆÕÇÈÇ ËÇÆÃÇÊËÆÆÈÌÎÁÉÏt¹ÄÕ»¾ÇÄÁ »ÃÉÁË¼ÌÊ »¾ÉÎÆ¹ÄÕ»¾ÇÄÁÈ½ËÉÁÅÌ ËÇ×Å¾É¾¿¾×Ã¹ÈÄØÉ» ÈÇ»¾ÉÎÆ¾»ÁÂÆ¹ËØ¼ÊËÆÃÁ ¹Å¾ËÉ¹ÄÕ»¾ÇÄÁt t ÅÅÎÆÊËÆÃÁ ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ È¾É¾ÑÃÇ½¿¹×ÐÁ ÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀÇ½ÆÇÑ¹ÉÇ»Ç¼Ç¾ÈË¾Ä×ÂËÇÆ Æ¹½ÅÉÆÇÅÌÉÇÀËØ¼¹ÆÆ× ÃÇ¼ÇÑ¹ÉÌ¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÎ»ÇÄÇÃÇÆÆÌËÉÑÆØ È½Ð¹Ê»ÎÇ½Ì¼¹À»ÊÈ¹½¹Æ ÈÇ»¾ÉÎÆØ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ»ÃÉÁË¹Ñ¹ÉÇÅºÄÃ» ÍÇÊ Æ×È½Ð¹Ê»ÁÎÇ½Ì ¹Ë¹ÃÇ¿ ÍÇÄÈ½»¼ÄÃÇÈÉÇË¾½» »ÁÃÇÆÌÀ¹ÎÁÊÆÌÍÌÆÃÏ× À¹»½ØÃÁº¹ÃË¾ÉÁÏÁ½ÆÂ »Ä¹ÊËÁ»ÇÊË ¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹Æ©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆ ¼ÉÌ½ÆÇÃÄËÃÁ¨É¹»¹Ä¾¼¾ÆØÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ ÀËÉÕÇÎÐ¹ÊËÇÃ Ä»¹tÀ½»ÇÎ Ç»ÆÑÆØÈÇ»¾ÉÎÆØÄ¾¼¾Æ»ÃÉÁË¹¾ÈË¾Ä¹ÄÕ ÆÇ×ÇºÇÄÇÆÃÇ×tÄ¾¼¾Æ¾»Ç×ÈÄ¾»ÉÇ×¨Ä¾» É¹ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÄÁÊËÃ»tÀÇ»ÆÑÆÕÇ¼Ç ÈÉÁÊËÆÃÇ»Ç¼Ç

ÒÇ»ÁÊË¾ÄØ¼ÉÌ½ÆÌÃÄËÃÌ ÀÊ¾É¾½ÁÆÁ »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç ÒÇ»ÃÉÁ»¹Ä¾¼¾ Æ×¨ÉÇÊËÉÅ¿ÏÁÅÁÄÁÊËÃ¹ÅÁÌË»ÇÉ×ÈÄ¾» É¹ÄÕÆÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ À¹ÈÇ»Æ¾ÆÌÈÄ¾»É¹ÄÕÆÇ× É½ÁÆÇ× ¬ÃÇ¿ÆÇÄ¾¼¾Æ»ÇÉÇË¹tÅÊÏ¾»ÎÇ½ÌºÉÇÆ Î¹ Ä¾¼¾Æ¾»Ç¹ÉË¾É Æ¾É»» ÄÅÍ¹ËÁÐÆÁÎÊÌ ½ÁÆ»ÁÎÇ½ÌÄ¾¼¾Æ¾»Ç»¾ÆÁ

¨Ä¾»É¹ÄÕÆ¹É½ÁÆ¹ÀÅ¾ÆÑÌ Ë¾ÉËØÄÁÊËÃ»È½Ð¹Ê»½ÁÎÌ Ë¹»Á½ÁÎÌ §ÊÆÇ»Æ¹ÍÌÆÃÏØÄ¾¼¾ÆÕt À¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØ¼¹ÀÇÇºÅÆÌ Å¿ÀÇ»ÆÑÆÅÊ¾É¾½Ç»Á Ò¾ÅÇÉ¼¹ÆÀÅÇÅ

Тем а 2. Газообм ін ¹ÀÇÇºÅÆ t Ï¾ ÈÉÇÏ¾Ê ÇºÅÆÌ ©ÇÀÉÀÆØ×ËÕËÃ¹ÆÁÆÆ¾Ä¾¼¾Æ¾»¾ ¼¹ÀÇÅ Å¿ ÇÉ¼¹ÆÀÅÇÅ ÀÇ»ÆÑÆÅ ½ÁÎ¹ÆÆØ ¨¾ÉÑ¾ Ø»ÄØ ÊÇºÇ× ÈÉÇ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å ¹ Ë¹ÃÇ¿ Å¿ ÃÉÇ»o× Ï¾Ê »ÁÃÇÉÁÊË¹ÆÆØ ÃÁÊÆ× » ÃÄËÁ ËÃ¹ÆÁÆ¹ÅÁÇÉ¼¹ÆÀÅÌ Æ¹Î ½ÉÌ¼¾t¼¹ÀÇÇºÅÆÌÄ¾¼¾ÆØÎ

ÁÎ¹ÆÆØ

O2 CO2

Кровоносна судина

СO2 O2

Кров

Клітини тканини

Газообмін у тканинах

Кров

Альвеола

Газообмін у легенях між кров’ю й альвеолярним повітрям

Кровоносна судина

Механізм дихання Дихальні рухи — це ритмічні зміни об’єму грудної клітки через скорочення дихальних м’язів. Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м’язи, збіль шується об’єм грудної клітки, па дає тиск у плевральній порожнині, розширюються легені. Падіння тиску в альвеолах у ре зультаті розширення легень спри чинює нагнітання в них повітря — відбувається вдих.

Під час видиху скорочують ся внутрішні міжреберні м’язи, діафрагма повертається у вихід не положення, збільшується тиск у плевральній порожнині, стиска ються легені. В альвеолах підви щується тиск, і повітря з них струмує назовні — відбувається видих. Частота дихальних рухів ста новить у спокійному стані 13— 16 разів за хвилину.

Регуляція дихання Регуляція Нервова

Рефлекторна Вдих викликає видих, і навпаки

Тема 2. Газообмін

Передній мозок Сповільнен ня і при скорення рухів, що забезпечу ють вдих і видих

Довгастий мозок Дихальний центр Скорочення і роз слаблення дихаль них м’язів. Регулює ритмічність і узго дженість скорочень дихальних м’язів

Гуморальна

Вегетативна нервова система Симпатична по силює вентиля цію легень, па расимпатична пригнічує

Концентрація гор монів у крові ре гулює збудження дихального цент ру, частоту і гли бину дихання

45

45

«©¤¦¦¸¡¤¦¦¸ Тем а 1. Травна систем а §É¼¹ÆÁËÉ¹»ÆÇÊÁÊË¾ÅÁ ÉÇËÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ ¼ÄÇËÃ¹ Æ¹½¼ÇÉË¹ÆÆÁÃ

¼ÇÉË¹ÆÕ

ÊËÉ¹»ÇÎ½ ¿Ç»ÐÆÁÂ ÅÎÌÉ

ØÀÁÃ È½oØÀÁÃÇ»¹ ÊÄÁÆÆ¹ À¹ÄÇÀ¹ È½ÆÁ¿ÆÕÇÒ¾Ä¾ÈÆ¹ ÊÄÁÆÆ¹ À¹ÄÇÀ¹

È¾ÐÆÃ¹

ÑÄÌÆÇÃ

È½ÑÄÌÆÃÇ»¹ À¹ÄÇÀ¹

½»¹Æ¹½ ÏØËÁÈ¹Ä¹ ÃÁÑÃ¹

ËÇÆÃÁÂ ÃÁÑ¾ÐÆÁÃ

ËÇ»ÊËÁÂ ÃÁÑ¾ÐÆÁÃ

¹È¾Æ½ÃÊ

ÈÉØÅ¹ ÃÁÑÃ¹

«É¹»Ä¾ÆÆØ¿Á»Ä¾ÆÆØ

Травлення — це процеси механіч ного й хімічного перетворення їжі, що відбуваються в травному трак ті. Результатом такого перетворен ня є розщеплення складних пожив них речовин до простих — таких, що організм здатний засвоїти (білки розщеплюються до амінокислот, вуг леводи — до моносахаридів, жири —

до гліцерину та жирних кислот). Ме ханічне оброблення їжі відбувається в ротовій порожнині й полягає в її подрібненні та змочуванні. Хімічне оброблення здійснюється специфіч ними речовинами — ферментами. Травний тракт людини складається з травної трубки та залоз, що беруть участь у перетворенні їжі.

Функції травлення Функція

Характеристика

Секреторна

Виділення секретів залоз травлення, жовчі, шлункового й кишкового соків

Моторна

Механічне оброблення їжі, пересування вмісту шлунково-кишкового тракту трав ним каналом, виділення решток їжі

Усмоктуван ня

Транспортування продуктів розщеплення їжі в кров через слизові оболонки шлун ка й кишечнику Травна трубка

ротова порожнина

глотка

клубова і порожнис та кишка

тонкий кишечник

стравохід

дванадцяти пала кишка

шлунок

пряма кишка

товстий кишечник

анальний отвір

Травні залози

слинні залози

жовчний міхур

підшлункова залоза

печінка

Розщеплення органічних речовин під час процесу травлення

Тема 1. Травна система

Білки

Амінокислоти

Вуглеводи

Моносахариди

Жири

Гліцерин та жирні кислоти 47

47

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ËÉ¹»ÆÇËÉÌºÃÁ О р ган

©ÇËÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹

ÄÇËÃ¹

ªËÉ¹»ÇÎ½

±ÄÌÆÇÃ

Х ар актер и сти ка

ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ¼Ìº ÅoØÀ»½Æ¹ÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ ÆÁÆÁ ÒÃ È½Æ¾ºÆÆØ Ë»¾É½Ç¼ÇÅoØÃÇ¼Ç

ØÊ¾Æ ÀÌº»ØÀÁÃ¹¥oØÃ¾È½Æ¾ºÆÆØÅ¹ÊÃÄ¹½ ÃÁtÈ½Æ¾ºÆÆ½Ì¿ÃÁË¹È½Æ¾ºÆÆÅÁ¼½¹ÄÁ ÆÁ¸ÀÁÃÌË»ÇÉ¾ÆÁÂÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÇ×ÅoØÀÇ»Ç× ËÃ¹ÆÁÆÇ× »ÃÉÁËÁÂÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ×ªÃÄ¹ ½¹ËÕÊØÀÃÇÉ¾ÆØ ËÄ¹ ÃÆÐÁÃ¹¦¹ÈÇ»¾ÉÎÆ ÉÇÀÅÒ¾ÆÊÅ¹ÃÇ»ÊÇÊÇÐÃÁÂË¾ÅÈ¾É¹ËÌÉÆÉ¾ Ï¾ÈËÇÉÁ ÌºÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ»ÃÇÅÉÃ¹ÎÒ¾Ä¾È ÇÆÁ»½ÉÀÆØ×ËÕÊØºÌ½Ç»Ç×Ë¹ÍÌÆÃÏØÅÁ Ìº ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÃÇÉÇÆÃÁ ÑÁÂÃÁË¹ÃÇÉ¾ÆØ¦¹ ÊÄÁÀÇ»ÂÇºÇÄÇÆÏÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁÀ¹ÄÇÀÁ ÒÇÊ¾ÃÉ¾ËÌ×ËÕÊÄÁÀ ÊÄÁÆÌ

Ф ун кц ії

¥¾Î¹ÆÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ ¿À¹½ÇÈÇÅÇ¼Ç×ÀÌº» ØÀÁÃ¹ ½¾ÆËÁÍÃ¹ÏØ¿ ÎÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ¿ ÒÇÀ½ÂÊÆ×ËÕÊØÍ¾ÉÅ¾Æ Ë¹ÅÁÊÄÁÆÁ À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ¿ÂÍÇÉÅÌ »¹ÆÆØÎ¹ÉÐÇ»Ç¼ÉÌ½ÃÁ ØÀÁÃº¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÃÇ» Ë¹ÆÆ ¹Ë¹ÃÇ¿»ÌÊÆÇÅÌ ÅÇ»Ä¾ÆÆÄ×½ÁÆÁ

«ÉÌºÃ¹À¹»½Ç»¿ÃÁÊÅÁ½ÄØ×ËÕËÉÁ»½½ÄÁ ÆÇÊÇ¼ÄÇËÃ¹ ÉÇËÇ»¹Â¼ÇÉË¹ÆÆ¹¼ÄÇËÃÁ¬ÉÇËÇ»Â Ð¹ÊËÁÆ¼ÄÇËÃ¹Ð¾É¾ÀÀ»ÊÈÇÄÌÐ¹ËÕÊØÀÉÇËÇ»Ç× ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ× ¼ÇÉË¹ÆÆ¹Ð¹ÊËÁÆ¹»½ÃÉÁ»¹ËÕ £Ç»Ë¹ÆÆØÎ¹ÉÐÇ»Ç ÊØ»¼ÇÉË¹ÆÕÊËÉ¹»ÇÎ½ ÆÇÊÇ¼ÄÇËÃ¹ÊÈÇÄÌÐ¾Æ¹ ¼ÉÌ½ÃÁ ÀÆÇÊÇ»Ç×ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ×ÊÄÌÎÇ»ÁÅÁ »ÊË¹Î»Á ÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØÈÇ»ËÉØ ÅÁ ËÉÌº¹ÅÁÄÇËÃ¹ÌË»ÇÉ¾Æ¹ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÁÅÁ »ËÉ¹Î¾×Ë¹ºÉÇÆÎÁ ÅoØÀ¹ÅÁË¹ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ× »ÃÉÁËÇ×»Â Ð¹ÊËÁÅ »ÇºÄ¹ÊËÆÇÊÇ¼ÄÇËÃÁ º¹¼¹ËÇÑ¹ÉÇ»ÁÅ ÌÉÇËÇ»ÇÅÌÂ¼ÇÉË¹ÆÆÇÅÌ»½½Ä¹Î ¾ÈË¾ÄÅ ¥oØÀÇ»¹ËÉÌºÃ¹À¹»½Ç»¿ÃÁtÊÅªÃÄ¹ «É¹ÆÊÈÇÉËÌ»¹ÆÆØÎ¹ÉÐÇ»Ç¼Ç ½¹ËÕÊØÀÅoØÀ»½»ÇÎ»Á½»Ì»¾ÉÎÆÂËÉ¾ËÁÆt ÃÄÌºÃ¹ÀÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ÆÁ ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÁÎ É¾ÑË¹tÆ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÁÎªÈ¾ ÆÁ½ÇÑÄÌÆÃ¹ É¾½ÌÈÉÁÄØ¼¹½ÇËÉ¹Î¾ «É¹»Æ¹tÅ¾Î¹ÆÐÆ¾Çº Æ¹ÂÑÁÉÑÁÅ»½½ÄÇÅÑÄÌÆÃÇ»ÇÃÁÑÃÇ»Ç¼Ç ÉÇºÄ¾ÆÆØ¿À¹»½ØÃÁ ËÉ¹ÃËÌ©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌ»¾ÉÎÆÂÐ¹ÊËÁÆÐ¾É¾» ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØÅÑÄÌÆÃÇ»Ç ÆÇÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ È½½¹ÍÉ¹¼ÅÇ× ÊËÆÃÁ ÉÇÀÒ¾ÈÄ¾ÆÆØºÄ ¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂËÉÕÇÅ¹»Á½¹ÅÁËÃ¹ÆÁÆÁÊÄÁÀÇ»Ç× Ã»Æ¹È¾ÈËÁ½ÁÂÌÊÅÇÃ ÅoØÀÇ»Ç×Ë¹ÊÈÇÄÌÐÆÇ×ªÈÇÄÌÐÆ¹ËÃ¹ÆÁÆ¹ ËÌ»¹ÆÆØÈ¾»ÆÇÃÄÕÃÇÊË ÍÇÉÅÌÀÇ»ÆÑÆ×ÇºÇÄÇÆÃÌÑÄÌÆÃ¹ ÒÇ»ÃÉÁ »Ç½ÁË¹»Ë¹ÅÆ» »¹ÂÇ¼Ç¥oØÀÇ»¹ËÃ¹ÆÁÆ¹ÌË»ÇÉ¾Æ¹ËÉÕÇÅ¹ À¹ÎÁÊÆ¹tÆÁÀÕÃ¾ÀÆ¹ Ñ¹É¹ÅÁÈÇÀ½Ç»¿ÆÅ ÃÄÕÏ¾»ÁÅÃÇÊÁÅ¥Ê Ð¾ÆÆØÉ¦È¾É¾ÑÃÇ½¿¹ Ï¾È¾É¾ÎÇ½ÌÑÄÌÆÃ¹»½»¹Æ¹½ÏØËÁÈ¹ÄÌÃÁÑ ÈÉÇÆÁÃÆ¾ÆÆ×Î»ÇÉÇºÇ ÃÌÅ¹ÊËÇ»Ò¾ÆÆØÀÅoØÀ»ÃÄÕÏ¾»Ç¼ÇÑ¹ÉÌ Ë»ÇÉÆÁÎÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅ» ÈÄÇÉÁÐÆÁÂÊÍÆÃË¾É ¨ÇÀ½Ç»¿ÆÂÃÇÊÁÂ ÌÃÁÑ¾ÐÆÁÃ Ñ¹ÉÁº¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕÌÈ¾ÉÁÊË¹ÄÕËÁÏÑÄÌÆÃ¹ ËÉ¹ÆÊÈÇÉËÆ¹tÇºÉÇº ¬ÊÄÁÀÇ»ÂÇºÇÄÇÆÏÑÄÌÆÃ¹ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÀ¹ Ä¾ÆÁÂÌÑÄÌÆÃÌÎÅÌÊ ÄÇÀÁËÉÕÇÎËÁÈ»¼ÇÄÇ»Æt»Á½ÄØ×ËÕÍ¾É Æ¹È»É½Ã¹Å¹Ê¹ ÒÇ Å¾ÆËÁÑÄÌÆÃÇ»Ç¼ÇÊÇÃÌ È¾ÈÊÁÆÎÅÇÀÁÆ

ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÐ¹ÊËÃÇ»Ç ÇºÃÄ¹½ÃÇ»t»Á½ÄØ×ËÕÎÄÇÉÁ½ÆÌÃÁÊÄÇËÌ ½Ç È¾É¾ËÉ¹»Ä¾ÆÇ¿ ÈÇÉ ½¹ËÃÇ»t»Á½ÄØ×ËÕÊÄÁÀ ÏØÅÁËÉ¹ÆÊÈÇÉËÌËÕÊØ »ËÇÆÃÁÂÃÁÑ¾ÐÆÁÃ «É¹»Ä¾ÆÆØ¿Á»Ä¾ÆÆØ

Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³ О р ган

Х ар актер и сти ка

Ф ун кц ії

±ÄÌÆÇÃ»È¹½¹»ËÇÆÃÁÂÃÁÑ¾ÐÆÁÃ¨ÇÐ¹ËÃÇ »ÁÂ»½½ÄËÇÆÃÇ¼ÇÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌt½»¹Æ¹½ÏØËÁ È¹Ä¹ÃÁÑÃ¹ Å¹»Á¼ÄØ½È½ÃÇ»Á ÌÆ¾»½ÃÉÁ»¹ ×ËÕÊØÈÉÇËÇÃÁÈ¾ÐÆÃÁË¹È½ÑÄÌÆÃÇ»ÇÀ¹ÄÇÀÁ À½»¹Æ¹½ÏØËÁÈ¹ÄÇÃÁÑÃÁ¿¹Æ¹½ÎÇ½ÁËÕÌÈÇ ÉÇ¿ÆÁÊËÌË¹ÃÄÌºÇ»ÌÃÁÑÃÁ ¬ËÇÆÃÇÅÌÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌÀ½ÂÊÆ××ËÕÊØ½»¹ËÁÈÁ ËÉ¹»Ä¾ÆÆØ»ÆÌËÉÑÆÕÇÃÄËÁÆÆ¾Ë¹ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Æ¾¨ÇÉÇ¿ÆÁÆÆ¾ÈÇÄØ¼¹»ÇºÉÇºÄ¾ÆÆ¿»ÈÇ «ÇÆÃÁÂÃÁÑ¾ÐÆÁÃ ÉÇ¿ÆÁÆËÇÆÃÇ¼ÇÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌÆÌËÉÑÆÕÇÃÄ «É¹»Æ¹tÉÇÀÒ¾ÈÄ¾Æ ËÁÆÆ¾tÌ»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆÈÉÇ½ÌÃË»ËÉ¹»Ä¾ÆÆØ ÆØÈ¾ÈËÁ½» »Ì¼Ä¾»Ç½» Ð¾É¾À»ÇÉÊÁÆÃÁÂÅÃÉÇ»ÇÉÊÁÆÃÁÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ ÄÈ½»½ÇÅÇÆÇÅ¾É»Ë¹ ÇÉÊÁÆÃÁÊËÆÇÃÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌÈÉÇÈÌÊÃ¹×ËÕ¹Å ÎÌÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ ÆÇÃÁÊÄÇËÁ ¼Ä×ÃÇÀÌË¹¼ÄÏ¾ÉÁÆ¬»ÇÉÊÁÆÃ¹Î ËÉ¹ÆÊÈÇÉËÆ¹tÈÉÇÊÌ»¹Æ »½ºÌ»¹ËÕÊØÊÁÆË¾ÀÉ¾ÐÇ»ÁÆ »Ä¹ÊËÁ»ÁÎÇÉ ÆØÉ¾ÐÇ»ÁÆ½¹ÄËÉ¹»ÆÁÅ ¼¹ÆÀÅÇ»Ä×½ÁÆÁ ÀÃÇÅÈÇÆ¾ÆË» ÇËÉÁÅ¹ÆÁÎ Ã¹Æ¹ÄÇÅ ÌÉ¾ÀÌÄÕË¹ËËÉ¹»Ä¾ÆÆØÀ¼ÄÏ¾ÉÁÆÌÂ¿ÁÉ ÆÁÎÃÁÊÄÇËÊÁÆË¾ÀÌ×ËÕÊØ¿ÁÉÁ ÒÇÈÇËÉ¹È ÄØ×ËÕÌÄÅÍ¹ËÁÐÆÃ¹ÈÄØÉÁÅÆÇÃÁÊÄÇËÁ Â¼Ä×ÃÇÀ¹Æ¹½ÎÇ½ØËÕÌÃÉÇ»ÇËÃ ¹ÈÇËÅÉ¹ÀÇÅ ÀÆÁÅtÌÈ¾ÐÆÃÌË¹ÆÑÇÉ¼¹ÆÁ ½¾»ÁÃÇÉÁÊ ËÇ»Ì×ËÕÊØ½ÄØÊÁÆË¾ÀÌ»Ä¹ÊÆÁÎºÇÈÇÄÅ¾É» Ä×ÃÇÀ¹ÉÇÀÈÇ»Ê×½¿ÌËÕÊØ»ÌÊÕÇÅÌÇÉ¼¹ÆÀ Å«É¹»Ä¾ÆÆØ»ËÇÆÃÇÅÌÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌÀ¹»¾É ÑÌËÕÊØ «Ç»ÊËÁÂ ÃÁÑ¾ÐÆÁÃ

«Ç»ÊËÁÂÃÁÑ¾ÐÆÁÃÈÉÇ½Ç»¿¾ÆÆØÅËÇÆÃÇ¼Ç ÆÈÇÐÁÆ¹ËÕÊØÊÄÈÇ×ÃÁÑÃÇ× ÈÉÇ½Ç»¿ÌËÕ ÊØÇºÇ½Ç»Ç× ½¹ÄÊÁ¼ÅÇÈÇ½ºÆÇ×ÂÀ¹ÃÆÐÌËÕÊØ «ÉÇÍÐÆ¹tÌÊÅÇÃËÌ»¹Æ ÈÉØÅÇ×ÃÁÑÃÇ×¬ËÇ»ÊËÇÅÌÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ»½ºÌ ÆØ»Ç½ÁË¹ÅÆ¾É¹ÄÕÆÁÎ »¹ËÕÊØÇÊÆÇ»Æ¾»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ»Ç½Á ÅÆ¾É¹ÄÕ É¾ÐÇ»ÁÆ ÆÁÎÊÇÄ¾Â«Ç»ÊËÁÂÃÁÑ¾ÐÆÁÃ¼ÌÊËÇÀ¹Ê¾Ä¾ÆÁÂ »Á½ÄÕÆ¹t»Á»¾½¾ÆÆØ ÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅ¹ÅÁ Ä¹ÃËÇº¹ÃË¾ÉØÅÁ ºÍ½Ç ÈÉÇ½ÌÃË»ÉÇÀÈ¹½Ì º¹ÃË¾ÉØÅÁ ÃÁÑÃÇ»Ç×È¹ÄÁÐÃÇ× ¼ÆÁÄÕÆÁÅÁ º¹ÃË¾ÉØÅÁ

ÒÇº¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕÌÃÆÏ¾»ÇÅÌ¾Ë¹È ËÉ¹»Ä¾ÆÆØ

Ì½Ç»¹ØÀÁÃ¹ ÊÅ¹ÃÇ»ÁÂ ÊÇÊÇÐÇÃ ÉÕÃ¾ £ÁÊÄ¾ ªÇÄÇÆ¾ ªÇÄÇ½Ã¾ «¾Å¹«É¹»Æ¹ÊÁÊË¾Å¹

t¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÇ×ÅoØÀÇ»Ç×ËÃ¹ÆÁ ÆÇ× tÃÉÁËÁÂÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃÇ× t¦¹ÈÇ»¾ÉÎÆÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÊÅ¹ÃÇ»ÊÇÊÇÐÃÁ ÂË¾ÅÈ¾É¹ËÌÉÆÉ¾Ï¾ÈËÇÉÁ t¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÃÇ»Ë¹ÆÆ t¾É¾ÌÐ¹ÊËÕ»ÌÊÆÇÅÌÅÇ»Ä¾ÆÆÄ×½ÁÆÁ

Ì½Ç»¹ÀÌº¹ ¾Å¹ÄÕ

ÈÌÄÕÈ¹

Ï¾Å¾ÆË

ØÊÆ¹

¹ÉË¾ÉØ Æ¾É» »¾Æ¹

½¾ÆËÁÆ

«É¹»Ä¾ÆÆØ»ÉÇËÇ»ÂÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Іж а

¥¾Î¹ÆÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ tÀÌºÁ tØÀÁÃ

®ÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ tÍ¾ÉÅ¾ÆËÁÊ¾ÃÉ¾Ë»ÊÄÁÆÆÁÎÀ¹ÄÇÀ ¹ÅÄ¹À¹ ÉÇÀÒ¾ÈÄ×ÃÉÇÎÅ¹ÄÕ½ÇÅ¹ÄÕËÇÀÁ Å¹ÄÕË¹À¹ ÉÇÀÒ¾ÈÄ×Å¹ÄÕËÇÀÌ½Ç¼Ä×ÃÇÀÁ tÄÀÇÏÁÅtÅ¹º¹ÃË¾ÉÁÏÁ½ÆÌ»Ä¹ÊËÁ»ÊËÕ ÊÈÉÁØ É¾¼¾Æ¾É¹Ï¾ÈË¾Ä¹ÄÕÆÇËÃ¹ÆÁÆÁÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ

£Ç»Ë¹ÆÆØ °¹ÊËÃÇ»Ç È¾É¾ËÉ¹»Ä¾Æ¹ ¿¹ ÀÅ ÑÌËÕÊØ À ÅÌÏÁÆÇÅ ÍÇÉÅÌËÕÊØ Î¹ÉÐÇ»ÁÂÃÄÌºÇÃ ÒÇÀ¹½ÇÈÇÅÇ¼Ç× ØÀÁÃ¹ ÈÉÇÊÌ»¹ËÕÊØ » Æ¹ÈÉØÅÃÌ ½Ç

¼ÄÇËÃÁ£Ç»Ë¹ÆÆØtÏ¾É¾ÍÄ¾ÃËÇÉ ÆÁÂ ¹ÃË À¹ ÌÐ¹ÊË× ÅoØÀ» ÅoØÃÇ¼Ç È½Æ¾ºÆÆØ Æ¹½¼ÇÉË¹ÆÆÇ¼Ç ÎÉØÒ¹ Ë¹ÅoØÀ»¼ÄÇËÃÁ

±ÄÌÆÇÃ ÊËÉ¹»ÇÎ½

ÈÄÇÉ ÁÐÆ¹

Ð¹ÊËÁ

½ÆÇ ÑÄÌÆÃ¹

Ê¾ÉÇÀÆ¹ ÇºÇÄÇÆÃ¹

Æ¹

ÄÌ

ÆÃ

¹

ÈÄÇÉÁÐÆÁÂ ÊÍÆÃË¾É

Ë

ÄÇ

Ñ

½»¹Æ¹½ÏØËÁÈ¹Ä¹ ÃÁÑÃ¹ ÊÃÄ¹½Ð¹ÊË¹ ÊÄÁÀÇ»¹ ÇºÇÄÇÆÃ¹

Ñ¹ÉÁ ÃÇÊÁÎ ÃÉÌ¼Ç»ÁÎ ÈÇÀ½Ç»¿ÆÎ ÅoØÀ» «É¹»Ä¾ÆÆØ¿Á»Ä¾ÆÆØ

«É¹»Ä¾ÆÆØ»ÑÄÌÆÃÌ ®¹ÉÐÇ»ÁÂ ÃÄÌºÇÃ ÒÇ Æ¹½ÂÑÇ» ½¾Æ¹ÆÕÇ¼Ç½×ËÕÎÄÇÉÁ½Æ¹ÃÁÊÄÇË¹ ÀÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ Ð¾É¾À¼ÄÇËÃÌ Ë¹Í¾ÉÅ¾ÆËÁÑÄÌÆÃ¹ Ë¹ ÊËÉ¹»ÇÎ½ ÈÇËÉ¹ÈÄØ » ÑÄÌÆÇÃ Х ар чо ви й клуб о к

¨¾ÉÁÊË¹ÄÕËÁÃ¹ ÑÄÌÆÃ¹ ¥oØÀÁÑÄÌÆÃ¹

®ÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ ±ÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃ tÈ¾ÈÊÁÆ ºÄÃÁ½ÇÈ¾ÈËÁ½» tÄÈ¹À¹ ¾ÅÌÄÕ¼¹ËÇÉ¿ÁÉ» tÎÅÇÀÁÆ ÀÊ½¹ÆÆØºÄÃ»ÅÇÄÇÃ¹ tÎÄÇÉÁ½Æ¹ÃÁÊÄÇË¹ ÊË»ÇÉ×ÃÁÊÄÌÉ¾¹ÃÏ×ÑÄÌÆÃÇ»Ç¼ÇÊÇÃÌ ¹ÃËÁ »ÌÍ¾ÉÅ¾ÆËÁ tÅÌÏÁÆ È¾É¾ÑÃÇ½¿¹ÌÑÃÇ½¿¾ÆÆ×ÊÄÁÀÇ»ÇÇºÇÄÇÆÃÁÑÄÌÆÃ¹

«É¹»Ä¾ÆÆØ»ÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ Х ім ус

¨¾ÉÁÊË¹ÄÕËÁÃ¹ ÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ

®ÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ ¨½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃ tËÉÁÈÊÁÆÎÅÇËÉÁÈÊÁÆ ÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕÈÇÄÈ¾ÈËÁ½Á½Ç¹ÅÆÇÃÁÊÄÇË tÄÈ¹À¹ ÉÇÀÒ¾ÈÄ×Æ¾ÂËÉ¹ÄÕÆÁÂ¿ÁÉ½Ç¼ÄÏ¾ÉÁÆÌË¹¿ÁÉÆÁÎÃÁÊÄÇË t¹ÅÄ¹À¹ÂÅ¹ÄÕË¹À¹ »Ì¼Ä¾»Ç½Át½Ç¼Ä×ÃÇÀÁ Ç»Ðº¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÉÇÀÒ¾ÈÄ¾ÆÆ¿ÁÉ» £ÁÑÃÇ»ÁÂÊÃÅÊËÁËÕÍ¾ÉÅ¾ÆËÁ ÒÇÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕÃÇÅÈÇÆ¾ÆËÁ¿

£ÁÑÃÇ»¹»ÇÉÊÁÆÃ¹ Ç½ÆÇÑ¹ÉÇ»ÁÂ ¾ÈË¾ÄÂ

«¾Å¹«É¹»Æ¹ÊÁÊË¾Å¹

ÄÅÍ¹ËÁÐÆ¹ ÊÌ½ÁÆ¹

ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ ÊÌ½ÁÆÁ

Печінка печінка

жовчний міхур

Характеристика

Печінка є великою залозою, розташовується у верхньому відділі черевної порожнини, в зоні правого підребер’я. Печінка має дві частки — праву й ліву. На нижній поверхні печінки роз ташовані так звані ворота, через які проходять судини, нерви та жовчні протоки. На тій самій поверхні розташований жовчний міхур (резер вуар, де накопичується жовч)

52

52

Функції

Печінка виробляє жовч, бере участь в обміні вуглеводів (накопичення вуглеводів у вигляді глікогену). У печінці синтезуються білки фібри ноген і протромбін (відповідальний за зсідання крові), розщеплюються амінокислоти й утво рюється сечовина. Печінка є фільтром для от руйних речовин, що утворюються в організмі й потрапляють у нього

Травлення і живлення

Обмін речовин та енергії Тема 1. Обмін речовин та енергії Обмін речовин — це послідов ність хімічних і фізичних перетво рень речовин в організмі. Катаболізм (дисиміляція) — це розщеплення складних речовин, які надходять в організм із їжею, до простих, що їх організм здатний за своїти. Процес розщеплення склад

них речовин супроводжується виді ленням енергії. Анаболізм (асиміляція) — це синтез власних біополімерів із про стих речовин, одержаних у ході ка таболізму. Відбувається він із по глинанням енергії.

Білки їжі в травному тракті розщеплюються на амінокислоти, які в тонкому кишечнику всмок туються в кров і транспортуються з нею до клітин тканин. У клітинах з амінокислот утворюються спе цифічні для конкретного організ му білки. Частина білків, клітин

і тканин, і амінокислоти, не вико ристані для синтезу білків, розпа даються з вивільненням 17,6 кДж енергії на 1 г речовини. Кінцеві продукти розпаду білків — вода, вуглекислий газ, аміак, сечова кис лота й ін.

Обмін білків

Травний тракт

білок

Кров

амінокислоти

амінокислоти

Кров

синтез спе цифічних білків

Нирки, легені, шкіра

розпад до CO2, H2O, NH3

виведення продуктів розпаду білків

Обмін жирів У ході травлення жири їжі розщеплюються на складові — глі церол і жирні кислоти. Із них скла дається новосинтезований жир (специфічний для конкретного ор ганізму), який синтезується в епі теліальних клітинах ворсинок тон кого кишечнику. Утворений жир Травний тракт

жир

жирні кислоти гліцерин

Тема 1. Обмін речовин та енергії

надходить у лімфу, звідки потрап ляє в кров. Надлишок жиру відкла дається в жирових депо (підшкір на жирова клітковина, сальник та ін.). Жири становлять запас енер гії. У процесі розпаду 1 г жиру виді ляється 38,9 кДж енергії.

Жирове депо

накопичення синтезо ваного специфічного для організму жиру

Кров

розпад спе цифічно го жиру

гліцерин жирні кислоти

Печінка

глікоген

53

53

Обмін вуглеводів У травному тракті вуглеводи їжі розщеплюються до глюкози. Глю коза всмоктується в тонкому ки шечнику в кров, з нею надходить в усі органи та печінку. У печінці надлишок глюкози перетворюється в глікоген, що в разі потреби знову Травний тракт

вуглеводи

глюкоза

трансформується в розчинну глю козу й надійде в кров. Вуглеводи є основним джерелом енергії в ор ганізмі. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії.

Кров

Печінка

глюкоза

глікоген

Тканини

глюкоза

Обмін води та мінеральних солей Мінеральні речовини надходять в організм разом із їжею, входять до складних органічних сполук. У разі надлишкового надходження мінеральних речовин можуть утво рюватися їх запаси в різних орга

нах. В організмі мінерали входять до складу клітин і тканин, гормонів (тироксин), білків, беруть участь у процесах кровотворення, клітин ного дихання, регулюють актив ність ферментів.

Регуляція обміну речовин Тип регуляції Нервова

У гіпоталамусі розташований центр харчо вої поведінки, що складається з центру голоду й центру насичення. Хеморецептори центру го лоду реагують на концентрацію глюкози та не депонованих поживних речовин у крові. У разі її зниження центр голоду збуджується, фор мується почуття голоду

Гуморальна

Забезпечується гормонами залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитоподібної залози, над ниркових залоз і статевих залоз

Тема 2. Вітаміни Вітаміни забезпечують нор мальне зростання й розвиток організму. Це високоактивні біологічні речовини, що сприя ють належній життєдіяльності. 54

54

Найбільш важливими для дітей і підлітків є вітаміни С, B1, B2, B6, РР, А, D, Е.

Обмін речовин та енергії

Характеристика основних груп вітамінів Вітамін

Дія в організмі

Основне джерело

Вітамін С (аскор бінова кислота)

Бере участь в окисно-відновних проце Плоди цитрусових, яблука, сморо сах, поліпшує кровотворення, підвищує дина, шипшина, цибуля, капуста захисні функції організму

Вітамін B1 (тіамін)

Впливає на процеси центральної та пе риферичної нервової системи

Горіхи, крупи, бобові, м’ясо, вироби з грубо змеленого борошна

Вітамін B2 (рибофлавін)

Є основою окисно-відновних процесів. Бере участь у транспортуванні гемо глобіну, сприяє світловому й колірному зору

Яйця, капуста, морква, печінка, дріжджі

Вітамін B6 (піридоксин)

Бере участь в обміні амінокислот, кро вотворенні, утворенні шлункового соку

Яловичина, картопля, капуста, ри ба, крупи

Вітамін РР

Активізує вуглеводний обмін. Необхід ний для нормального функціонування центральної нервової системи, травних органів, шкірних покривів

Бобові, яйця, овочі

Вітамін А (ретинол)

Є основою для нормального функціону вання зорового аналізатора

Попередники вітаміну А містяться в печінці, яйцях, молоці, городині й садовині червоного, помаранчево го та жовтого кольорів

Вітамін D (кальциферол)

Забезпечує нормальну структуру й міц ність кісток. Його брак спричиняє рахіт

Печінка, ікра, жовток яйця. Віта мін може синтезуватися в організмі під дією ультрафіолету (сонячного світла)

Вітамін Е (токоферол)

Регулює роботу ендокринної системи (особливо гіпофіза), надниркових залоз, статевих залоз і щитоподібної залози

Олія, печінка, яєчний жовток

Тривала відсутність у їжі того чи іншого вітаміну призводить до по рушення обміну речовин і захворю вання, що називається авітаміно зом. Якщо надходження вітаміну є нижчим від денної потреби, розви

вається стан гіповітамінозу. Кож не захворювання на авітаміноз має свої характерні симптоми. У разі відсутності вітаміну C розвивається цинга, вітаміну D — рахіт і т. д.

Добова потреба в деяких вітамінах

Тема 2. Вітаміни

A

1—3 мг

B1

2—3 мг

D

02—0,06 мг

B2

1—2 мг

C

50 —100 мг

B6

1,5—3,0 мг

55

55

¡¤¦¦¸ Тем а 1. В иділ ення ª¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹ÊÁÊË¾Å¹ ÆÁÉÃ¹

ÃÇÉÃÇ»ÁÂ Ñ¹É ÅÇÀÃÇ»ÁÂ Ñ¹É ÆÁÉÃÇ»¹ ÅÁÊÃ¹ ÆÁÉÃÇ»¹ ¹ÉË¾ÉØ ÆÁÉÃÇ»¹ »¾Æ¹

Ê¾ÐÇ»½ Ê¾ÐÇ»ÁÂ ÅÎÌÉ

Ê¾Ð»ÆÁÃ

Á½Ä¾ÆÆØtÏ¾»Á»¾½¾ÆÆØÀÇÉ ¼¹ÆÀÅÌÈÉÇ½ÌÃË»ÇºÅÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆ ÌÆÃÏ× »Á½Ä¾ÆÆØ »ÁÃÇÆÌ ×ËÕ Ä¾¼¾Æ ÑÃÉ¹ ÇÉ¼¹ÆÁ ËÉ¹» Ä¾ÆÆØ Ë¹ Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹ ÊÁÊË¾Å¹ Ç Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆÇ ÊÁÊË¾ÅÁ Ä×½ÁÆÁ

Æ¹Ä¾¿¹ËÕÆÁÉÃÁ Ê¾ÐÇ»Ç½Á Ê¾ÐÇ»ÁÂ ÅÎÌÉÊ¾Ð»ÆÁÃ ÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÇ Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹ ÊÁÊË¾Å¹ÈÇ½ÄØËÕÊØÆ¹»½½ÄÌË»Ç É¾ÆÆØÊ¾ÐË¹»Á»¾½¾ÆÆØ

Á½Ä¾ÆÆØ

ÌÆÃÏ»Á½ÄÕÆÇÊÁÊË¾ÅÁ »Á»¾½¾ÆÆØÈÉÇ½ÌÃË»ÇºÅÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆÀÇÉ¼¹ÆÀÅÌ È½ËÉÁÅÌ»¹ÆÆØÃÇÆÏ¾ÆËÉ¹ÏÊÇÄ¾ÂÌÃÉÇ» É¾¼ÌÄØÏØÇÊÅÇËÁÐÆÇ¼ÇËÁÊÃÌ ÃÇÆËÉÇÄÕÇºoÅÌÃÉÇ» ÒÇÏÁÉÃÌÄ×

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹»½½ÄÌÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊ¾Ð О р ган

С тр уктур а

¦ÁÉÃÁ

¦¾ÍÉÇÆ

Ф ун кц ії

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹ÆºÇºÇÈÇ½ºÆÇÍÇÉÅÁ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ ÆÁÂÀÇºÇÎºÇÃ»ÎÉ¾ºË¹Æ¹É»ÆÈÇÈ¾É¾ÃÇ»Ç¼Ç »½½ÄÌ¦ÁÉÃÁ»ÃÉÁËÍºÉÇÀÆÇ×Ã¹ÈÊÌÄÇ×Ç ÉÇË¹ÆÁÉÃÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÆ¹»»¼ÆÌËÇÅÌºÇÏ°¾ É¾ÀÆÁÎÌÆÁÉÃÌ»ÎÇ½ØËÕ¹ÉË¾ÉØ Æ¾É»Á»ÁÎÇ ½ØËÕt»¾Æ¹ ÄÅÍ¹ËÁÐÆÊÌ½ÁÆÁ Ê¾ÐÇ»½ ¦ÁÉÃÇ»¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÑ¹É» ÃÉÃÇ»Ç¼Ç ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÇ¼ÇÆ¹È¾ÉÁÍ¾É »ÆÌË ÉÑÆÕÇ¼ÇtÅÇÀÃÇ»Ç¼Ç¥ÇÀÃÇ»¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹ÊÃÄ¹ ½¹ËÕÊØÀtÈÉ¹Å½ »¾ÉÑÁÆÁØÃÁÎ»È¹½¹ ×ËÕÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌtÆÁÉÃÇ»ÌÅÁÊÃÌ¬»ÇÉÇË¹Î ÆÁÉÃÁÆÁÉÃÇ»¹ÅÁÊÃ¹À»Ì¿ÌËÕÊØÂÈ¾É¾ÎÇ½ÁËÕ ÌÊ¾ÐÇ»½

¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØÈ¾É»ÁÆÆÇ Ë¹»ËÇÉÁÆÆÇÊ¾Ð ÊÁÆË¾ÀÉ¾ÐÇ»Á ÆÁtÉ¾ÆÆÌ ØÃÁÂº¾É¾ ÌÐ¹ÊËÕÌÈ½ËÉÁÅÌ»¹ÆÆ ¹ÉË¾É¹ÄÕÆÇ¼ÇËÁÊÃÌ ÌË»ÇÉ¾ÆÆØ¾ÉÁËÉÇÈÇ¾ ËÁÆÌ ÒÇÊËÁÅÌÄ×ÌË »ÇÉ¾ÆÆØ¾ÉÁËÉÇÏÁË» »Á½Ä¾ÆÆØËÃ¹ÆÁÆÆÇ ¼Ç¼ÇÉÅÇÆÌÈÉÇÊË¹¼Ä¹Æ ½ÁÆÌ

¦¾ÍÉÇÆÊËÉÌÃËÌÉÆÇÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÇ×Ç½ÁÆÁ Ï¾×ÆÁÉÃÁ ¦ÁÉÃÇ»¾ËÄÕÏ¾Æ¾ÍÉÇÆ»ÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¾»ÃÇÉ ÃÇ»ÂÉ¾ÐÇ»ÁÆÂ»ÁÃÇÆÌÍÌÆÃÏ×ÍÄÕËÉ¹

ÄÕËÉ¹ÏØË¹É¾¹ºÊÇÉº ÏØÃÉÇ»

Ì½Ç»¹Æ¾ÍÉÇÆÌ Ã¹ÈÊÌÄ¹ À»Á»ÁÊËÁÂ Ã¹Æ¹Ä¾ÏÕ ÆÁÉÃÇ»ÁÂ ÃÄÌºÇÐÇÃ ¹ÉË¾ÉØ

»¾Æ¹

Å¿Ã¹Æ¹ÄÕÏ¾» Ã¹ÈÄØÉÁ È¾ËÄØ ¾ÆÄ

«¾Å¹Á½Ä¾ÆÆØ

Ê¾ÐÇÀºÉÆ¹ ËÉÌºÇÐÃ¹

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹»½½ÄÌ»Á»¾½¾ÆÆØÊ¾Ð О р ган

С тр уктур а

Ф ун кц ії

ª¾ÐÇ»½

ÌÀÕÃ½Ç»¼ËÉÌºÃÁ½¹Å¾ËÉÇÅtÅÅÇ» ¿ÁÆ¹Ê¾ÐÇ»Ç½Ì»½ÇÉÇÊÄÇÄ×½ÁÆÁÊË¹ÆÇ»ÁËÕ tÊÅ¬Ë»ÇÉ¾ÆÆ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÇ×ÅoØÀÇ»Ç× Ë¹ÊÈÇÄÌÐÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆ¹ÅÁ

©ÁËÅÐÆ¾ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØ ÅÌÊÃÌÄ¹ËÌÉÁÈÉÁ»Ç½ÁËÕ ½ÇÈÇÉÏÂÆÇ¼ÇÆ¹½ÎÇ ½¿¾ÆÆØÊ¾Ð»Ê¾ÐÇ»ÁÂ ÅÎÌÉ

ª¾ÐÇ»ÁÂÅÎÌÉ ¨ÇÉÇ¿ÆÁÊËÁÂÅoØÀÇ»ÁÂÇÉ¼¹Æ©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂ ÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆÅ¹ÄÇ¼ÇË¹À¹¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂÊÈÇÄÌÐÆÇ× ÅoØÀÇ»Ç×Ë¹ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃ¹ÅÁ¥oØÀÇ»¹ÇºÇ ÄÇÆÃ¹ÊÃÄ¹½¹ËÉÁÑ¹ÉÁÆÌËÉÑÆØÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ ¦¹ÃÇÈÁÐ¾ÆÆØÊ¾Ð ÅÎÌÉ¹»ÁÊË¾Ä¾Æ¹ÊÃÄ¹½Ð¹ÊËÇ×ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆ ÃÇ×¨½Ð¹ÊÆ¹ÈÇ»Æ¾ÆÆØÊÃÄ¹½ÃÁÉÇÀÈÉ¹»ÄØ ×ËÕÊØ

ª¾Ð»ÆÁÃ

¬ÅÊÏ»ÁÎÇ½ÌÀÊ¾ÐÇ»Ç¼ÇÅÎÌÉ¹ÅoØÀÇ»ÁÂÑ¹É Ê¾ÐÇ»Ç¼ÇÅÎÌÉ¹ÌË»ÇÉ×ÊËÇ»Ò¾ÆÆØt»ÆÌË Á»¾½¾ÆÆØÊ¾ÐÀÇÉ¼¹ÆÀ ÉÑÆÂÊËÁÊÃ¹ÐÊ¾Ð»ÆÁÃ¹£¹Æ¹ÄØ»ÄØÊÇºÇ× ÅÌ ËÉÌºÃÌ ÒÇÀ¹ÃÆÐÌËÕÊØÊ¾ÐÇ»ÁÈÌÊÃ¹ÄÕÆÁÅÇË »ÇÉÇÅ

¥¾Î¹ÆÀÅÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊ¾Ð ¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØ Ê¾Ð Å¹ ½» Í¹ÀÁ ÍÄÕËÉ¹ÏË¹É¾¹ºÊÇÉºÏ À»ÇÉÇËÆÇ ¼Ç»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ ÄÕËÉ¹ÏØ ÌË»ÇÉ¾ÆÆØÈ¾É»ÁÆÆÇ Ê¾Ð tÏ¾ÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ»Ç½ÁË¹ÉÇÀ ÐÁÆ¾ÆÁÎ Ì ÆÂ É¾ÐÇ»ÁÆ À Ã¹ÈÄØÉ» ÃÄÌºÇÐÃ¹ » Ã¹ÈÊÌÄÌ ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ ¼ÇtÇÌÅ¾Æ¹ È½ ½× ÉÀÆÁÏ ËÁÊ ÃÌÀÇºÇÎºÇÃ»Å¾ÅºÉ¹ÆÁ¬ÃÄÌºÇÐ Ã¹Î ÆÁÉÃÁ »½ºÌ»¹ËÕÊØ ÍÄÕËÉ¹ÏØ ÈÄ¹ÀÅÁ ÃÉÇ» À Ã¹ÈÄØÉ» ÃÄÌºÇÐÃ¹ »ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌÃ¹ÈÊÌÄÁ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ ¼ÇtÇÌÅ¾Æ¹ ÄÕËÉ¹ÏØ » ÃÄÌºÇÐ Ã¹Î »½ºÌ»¹ËÕÊØ À¹»½ØÃÁ »ÁÊÇÃÇÅÌ ËÁÊÃÌ » ÎÆÎ Ã¹ÈÄØÉ¹Î ÒÇ ½ÇÉ» Æ× t ÅÅ ÉË ÊË ¬ É¾ÀÌÄÕË¹Ë

ÌË»ÇÉ×ËÕÊØ È¾É»ÁÆÆ¹ Ê¾Ð¹ ØÃ¹ ÅÊËÁËÕ ÈÉÇ½ÌÃËÁ ÉÇÀÈ¹½Ì Ê¾ÐÇ»Á ÆÌ Ê¾ÐÇ»ÌÃÁÊÄÇËÌË¹Æ »ÊÉ¾ÐÇ »ÁÆÁ ÈÄ¹ÀÅÁ ÃÉÇ» ÃÉÅ ºÄÃ» ¹ ½ÇºÌ ÌË»ÇÉ×ËÕÊØ t Ä È¾É »ÁÆÆÇÊ¾Ð©¾¹ºÊÇÉºÏØ ÌË»ÇÉ¾ÆÆØ »ËÇÉÁÆÆÇÊ¾Ð tÀ»ÇÉÇËÆ¾»ÊÅÇÃËÌ »¹ÆÆØ ½¾ØÃÁÎ É¾ÐÇ»ÁÆ À È¾É»ÁÆÆÇ Ê¾Ð ¨¾É»ÁÆÆ¹ Ê¾Ð¹ À Ã¹ÈÊÌÄÁ Æ¹½ ÎÇ½ÁËÕÌÆÁÉÃÇ»Ã¹Æ¹ÄÕÏ ½¾Â»½ ºÌ»¹ËÕÊØÉ¾¹ºÊÇÉºÏØ¬ÃÉÇ»ÀÆÇ»Ì »ÊÅÇÃËÌ×ËÕÊØ»Ç½¹ ¼Ä×ÃÇÀ¹ ¹ÅÆÇ ÃÁÊÄÇËÁ »Ë¹ÅÆÁ ÊÇÄ ¨¾É»ÁÆÆ¹ Ê¾Ð¹ » ÎÇ½ É¾¹ºÊÇÉºÏ ÊÁÄÕÆÇ ÃÇÆ Ï¾ÆËÉÌËÕÊØ Â Ì É¾ÀÌÄÕË¹Ë ÌË»Ç É×ËÕÊØ t Ä»ËÇÉÁÆÆÇÊ¾Ð Á½Ä¾ÆÆØ

Регуляція роботи нирок Регуляція Нервова

Гуморальна

Парасимпатичний нерв розширює кровоносні судини, збільшує утворення первинної сечі. Симпатичний нерв звужує кровоносні судини, зменшує утворення первинної сечі

Антидіуретичний гормон вазопресин звужує кровоносні судини, зменшує утворення вторин ної сечі. Адреналін звужує кровоносні судини. Альдостерон регулює зворотне всмоктування со лей Na і K

Антидіуретичний гормон уповільнює утворення сечі

Альдостерон зменшує виділення сечі

Падіння кров’яного тиску

Падіння кров’яного тиску

Висока концентрація Na+ в крові

наднирко ва залоза

задня частка гіпофіза

Більше Н2О у кров

гіпоталамус

нирка

Падіння концентрації Na+ у крові

Біль ше Na+ у кров

дистальний каналець нефрону

сечозбірна трубочка нефрона

Тема 1. Виділення

59

59

±£© Тем а 1. Будова іф ункціїш кір и Ì½Ç»¹ÑÃÉÁ ÅoØÀ ÒÇ È½ÆÅ¹ »ÇÄÇÊÁÆÌ

»ÇÄÇÊÁÆ¹ Ê¹ÄÕÆ¹ À¹ÄÇÀ¹

ÈÇÉ¹

¾È½¾ÉÅÊ

½¾ÉÅ¹ Æ¾É»Á ¹ÉË¾ÉÇÄ¹ È½ÑÃÉÆ¹ ¿ÁÉÇ»¹ ÃÄËÃÇ»ÁÆ¹ »ÇÄÇÊØÆÁÂ ÍÇÄÃÌÄ »¾ÆÌÄ¹

¿ÁÉÇ»¹ ËÃ¹ÆÁÆ¹

ÈÇËÇ»¹ À¹ÄÇÀ¹

±ÃÉ¹ t Ï¾ ÀÇ»ÆÑÆÂ ÈÇÃÉÁ» ÃÄÄØÅ »ÆÌËÉÑÆÅ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å ËÄ¹ ÒÇ ÊË¹ÆÇ»ÁËÕ º¹ÉoÉ Å¿ ½Ç» ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ

ÌÆÃÏÑÃÉÁ

À¹ÎÁÊÆ¹tÑÃÉ¹À¹ÎÁÒ¹ËÃ¹ÆÁÆÁÇÉ¼¹ÆÀÅÌ»½Å¾Î¹ÆÐÆÁÎÎÅÐÆÁÎÌÑÃÇ½¿¾ÆÕ ¹Ë¹ÃÇ¿ Å¹º¹ÃË¾ÉÁÏÁ½ÆÌ»Ä¹ÊËÁ»ÊËÕ É¾Ï¾ÈËÇÉÆ¹tÆ¹ÈÇ»¾ÉÎÆÑÃÉÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÐÁÊÄ¾ÆÆÉ¾Ï¾ÈËÇÉÁ À½¹ËÆÊÈÉÁÂÅ¹ËÁÆÍÇÉÅ¹ Ï× Ë¹ÃËÁÄÕÆ¹ÐÌËÄÁ»ÊËÕ Ë¾ÈÄÇ ÎÇÄÇ½ ºÄÕËÇÒÇ À½Ç»ÃÄÄØ ½ÁÎ¹ÄÕÆ¹tÑÃÉ¹À½¹ËÆ¹ÈÇ¼ÄÁÆ¹ËÁÃÁÊ¾ÆÕ »Á½ÄØËÁ»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ¼¹À »ÇÆ¹À½ÂÊÆ×À¹ ¼¹ÄÕÆÇ¼Ç¼¹ÀÇÇºÅÆÌ Ë¾ÉÅÇÉ¾¼ÌÄØÏØtÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌÉ¾¼ÌÄ×»¹ÆÆØË¾ÈÄÇÇºÅÆÌÇÉ¼¹ÆÀÅÌÀÀÇ»ÆÑÆÅÊ¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å »Á½ÄÕÆ¹ t ÑÃÉ¹ º¾É¾ ÌÐ¹ÊËÕ Ì É¾¼ÌÄØÏ »Ç½ÆÇÊÇÄÕÇ»Ç¼Ç º¹Ä¹ÆÊÌ ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ ÇºÅÆ ¿ÁÉ» ¨ÇËÇ»À¹ÄÇÀÁÑÃÉÁÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕ»Á½Ä¾ÆÆØÊ¾ÐÇ»ÁÆÁ ÅÆ¾É¹ÄÕÆÁÎÊÇÄ¾Â»Ç½Á

±ÃÉ¹

Характеристика шкіри Шар шкіри

Будова

Властивості й функції

Утворений багатошаровим плоским епітелієм. Є верхній (роговий) шар і внутрішній — ростковий. Клітини рост кового шару постійно діляться й займають місця зрогові лих клітин верхнього шару, які злущуються. Епідерміс Епідерміс містить пігментні клітини з меланіном. Пігмент визначає (зовнішній шар) колір шкіри й захищає її від ультрафіолетових променів. В епідермісі локалізуються нервові закінчення. Похідним епідермісу є ніготь — рогова пластинка, що ле жить у нігтьовому ложі

Дерма (власне шкіра)

Виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочковий шар складається зі сполучної тканини, містить колагенові во локна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви й нервові закінчення, рецептори. Сітчастий шар розташовується глибше й містить потові, сальні залози та волосяні сумки. Похідним дерми є волосся. Волосина складається з воло сяної сумки (волосяного фолікула), волосяної цибулини, кореня та стрижня

Підшкірна жи Складається зі сполучної тканини, що містить численні рова клітковина жирові клітини

Механічний, хіміч ний захист, переш коджання проник ненню всередину організму мікробів і знищення їх, за хист від ультрафіо летового випроміню вання

Терморегуляція, видільна функція

Терморегуляція, де понування жиру

Механізм терморегуляції Гіпофіз змінює секрецію гормону щитоподібної залози, знижує або підвищує обмін речовин, коригує температуру тіла Зміна інтенсивності окисних процесів Рефлекторна зміна роботи залоз внутрішньої секреції: щитоподібної залози, надниркових залоз і підшлункової залози Гуморальна регуляція Шкірні терморецептори

теплові

холодові нервова регуляція гіпоталамус

центр тепловіддачі

центр теплопродукування

потовиділення, розширення артеріол шкіри, зниження обміну речовин

тремтіння, звуження артеріол шкіри, стимуляція обміну речовин

сенсорна кора великих півкуль регуляція температури внутрішніх ділянок тіла

Тема 1. Будова і функції шкіри

61

61

Механізм теплообміну Теплообмін — це процес об міну тепловою енергією між ор ганізмом і середовищем, об’єднує

два процеси: теплотворення й теп ловіддачу.

Теплотворення

М’язи

Внутрішні органи

Кров Тепловіддача Шкіра 1. Теплопроведення — нагріваються повітря, вода, предмети, дотичні до тіла. 2. Тепловипромінювання — нагріте ті ло випромінює тепло (у вигляді ін фрачервоних променів). 3. Тепловипаровування — випаровування води з поверхні шкіри та потовиділення

Легені 1. Нагрівання види хуваного повітря. 2. Випаровуван ня води з поверх ні альвеол

Температура тіла здорової люди ни становить 36,6—36,7 °С. Температура різних ділянок шкіри нестала й неоднакова. Вона залежить від кровопостачання, тем ператури повітря, його вологості та руху, захищеності одягом. У людини суворо сталою збері гається тільки температура мозку та внутрішніх органів. Протягом доби температура тіла коливається в межах 1 °С, що зумов лено змінами інтенсивності про цесів відновлення речовин.

62

62

Нирки 1. Утворення та виділен ня сечі

Найвища температура тіла фік сується о 16—19-й год, найниж ча — о 2—4-й годині ночі. Загартовування являє собою тренування терморегуляторних процесів шляхом повторюваних регуляторних термічних подраз нень (повітряні ванни, водні про цедури, сонячні ванни). Проце дура загартовування підвищує стійкість організму до впливу не сприятливих чинників середо вища.

Шкіра

¥¢¥¶

Сенсорні системи, або аналізатори Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем Сенсорна система — це система організму, що забезпечує сприйнят тя й перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішньо

го середовища організму. Органи, які сприймають інформацію й пере дають у вищі відділи, називаються аналізаторами.

Сенсорні системи людини та їх аналізатори

зорова

слухова

смакова

дотикова

нюхова

око

вухо

язик, піднебіння

шкіра

ніс

Структура сенсорної системи Рецептори формують перифе ричний відділ аналізатора. Це спе ціальні органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також трансформувати енергію подразнення в електричний ім пульс і таким чином передавати ін формацію. Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утво рюють провідниковий відділ аналі затора. Здатні передавати виниклі в рецепторах нервові імпульси до центральної нервової системи.

Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсор ним відділом, де обробляється от римана інформація та формується відповідь. До центрального відділу належать сенсорні зони асоціатив ної кори великих півкуль (зорова, слухова, смакова, нюхова, загаль ної чутливості).

Загальний принцип роботи сенсорних систем Подразник

64

64

Аналізатор (рецептор)

Провідні нервові волокна

Підкіркові центри аналізаторів

Центри аналізаторів у сенсорній корі

Сенсорні системи, або аналізатори

Тем а 2. С лухова сенсор на систем а Ì½Ç»¹ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç¹Æ¹ÄÀ¹ËÇÉ¹ ÃÇ»¹½¾ÄÃÇ

ÅÇÄÇËÇÐÇÃ

Æ¹È»ÃÉÌ¿Æ Ã¹Æ¹ÄÁ

ÊËÉ¾ÅÆÏ¾

Ç»¹ÄÕÆ¾ »ÃÆÇ ÊÄÌÎÇ»ÁÂ Æ¾É»

»ÌÑÆ¹ É¹ÃÇ»ÁÆ¹ À¹»ÁËÃ¹

ÊÄÌÎÇ»¹ ËÉÌºÃ¹

ÀÇ»ÆÑÆÂ ÊÄÌÎÇ»ÁÂ ÈÉÇÎ½

º¹É¹º¹ÆÆ¹ È¾É¾ËÁÆÃ¹

ÀÇ»ÆÑÆ »ÌÎÇ

ÃÉÌ¼Ä¾ »ÃÆÇ

Ê¾É¾½Æ »ÌÎÇ

»ÆÌËÉÑÆ »ÌÎÇ

ªÄÌÎÍÌÆÃÏ×ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ ØÃ¹À¹º¾ÀÈ¾ÐÌÊÈÉÁÂÅ¹ÆÆØÀ»ÌÃÌ »ÌÃtÏ¾ÃÇÄÁ»¹ÆÆØÐ¹ÊËÁÆÇÃ ÒÇÊÃÄ¹½¹×ËÕÊ¾É¾½Ç»ÁÒ¾ ÄØÀ»ÌÃÌÎ¹É¹ÃË¾ÉÆÊÁÄ¹ ¹ÅÈÄËÌ½¹ÃÇÄÁ»¹ÆÕ

Ð¹ÊËÇË¹ ÃÄÕÃÊËÕÈ¾ÉÇ½ÁÐÆÁÎÃÇÄÁ»¹ÆÕ Ë¾ÅºÉ¹ºÇÀ»ÌÃÇ»ÁÂÊÈ¾ÃËÉ ½Ç½¹ËÃÇ»È¾ÉÇ½ÁÐÆÃÇÄÁ»¹ÆÆØ

§É¼¹ÆÇÅ À½¹ËÆÁÅÊÈÉÁÂÅ¹ËÁÀ»ÌÃÁ »ÌÎÇ¤×½ÊÕÃ¾»ÌÎÇÊÈÉÁÂÅ¹À»ÌÃÁÀÐ¹ÊËÇËÇ×»½½Ç ÏÀ»ÃÇÅÐÌËÄÁ»ÊËÕ½Ç»ÁÊÇÃÁÎÀ»ÌÃ»ÀÅ¾ÆÑÌËÕÊØ

«¾Å¹ªÄÌÎÇ»¹Ê¾ÆÊÇÉÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç¹Æ¹ÄÀ¹ËÇÉ¹ В ід д іл ор ган а слух у

Ç»ÆÑÆ»ÌÎÇ

Б уд о ва

Ф ун кц ія

ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ»ÌÑÆÇÉ¹ÃÇ»ÁÆÁÂÀÇ»ÆÑÆÕÇ¼ÇÊÄÌÎÇ »Ç¼ÇÈÉÇÎÇ½Ì ÌÑÆ¹É¹ÃÇ»ÁÆ¹ tÌË»ÇÉ¾Æ¹¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÅÎÉØÒ¾Å »ÃÉÁË¹ÑÃÉÇ× tÅ¹Î¹É¹ÃË¾ÉÆÀ¹ÃÉÌËÁ Æ¾ÇºÎ½Æ½ÄØÊÈÉØÅÌ»¹Æ ÆØÀ»ÌÃÇ»ÁÎÃÇÄÁ»¹ÆÕÌÊÄÌÎÇ»ÁÂÈÉÇÎ½ Ç»ÆÑÆÂÊÄÌÎÇ»ÁÂÈÉÇÎ½ tÅ¹»Á¼ÄØ½ËÉÌºÃÁ »ÁÊË¾Ä¾ÆÇÑÃÉÇ× tÑÃÉ¹»ÃÉÁË¹ËÇÆÃÁÅÁ»ÇÄÇÊÃ¹ÅÁ tÌÈÉÇÊ»ËÈÉÇÎÇ½Ì»½ÃÉÁ»¹×ËÕÊØÈÉÇËÇÃÁÀ¹ÄÇÀ ÒÇÊ¾ÃÉ¾ËÌ×ËÕ»ÌÑÆÌÊÉÃÌ tÅ¾¿ÌÀÊ¾É¾½ÆÅ»ÌÎÇÅ Æ¹Å¾¿ÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹º¹ É¹º¹ÆÆ¹È¾É¾ËÁÆÃ¹ ËÇÆÃÁÂÈÉÌ¿ÆÁÂÑ¹ÉÑÃÉÁ

¬ÄÇ»Ä×»¹ÆÆØË¹ÊÈÉØ ÅÌ»¹ÆÆØÀ»ÌÃÇ»ÁÎÃÇ ÄÁ»¹ÆÕÌÈÉÇÊ»ËÊÄÌ ÎÇ»Ç¼ÇÈÉÇÎÇ½Ì ÇÄÇÊÃÁÂÊ¾ÃÉ¾ËÀ¹ ÄÇÀ »ÌÑÆ¹ÊÉÃ¹ È¾É¾ÑÃÇ½¿¹×ËÕÈÇ ËÉ¹ÈÄØÆÆ×ÅÃÉÇÇÉ ¼¹ÆÀÅ»ÌÊ¾É¾½Æ»ÌÎÇ ¨¾É¾½¹Ð¹À»ÌÃÇ»ÁÎÃÇ ÄÁ»¹ÆÕÌÊ¾É¾½Æ»ÌÎÇ

ª¾É¾½Æ»ÌÎÇ ¨ÇÉÇ¿ÆÁÆ¹ »½ÇÃÉ¾ÅÄ¾Æ¹»½ÀÇ»ÆÑÆÕÇ¼Ç»ÌÎ¹º¹É¹ º¹ÆÆÇ×È¾É¾ËÁÆÃÇ× ¹»½»ÆÌËÉÑÆÕÇ¼ÇtÈ¾É¾ËÁÆ ÃÇ×Ç»¹ÄÕÆÇ¼Ç»ÃÆ¹¬ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÊ¾É¾½ÆÕÇ¼Ç»ÌÎ¹ ½¾ÆËÁÍÃ¹ÏØÀ»ÌÃÌ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÊÄÌÎÇ»ÃÊËÇÐÃÁ Ào½Æ¹ÆÉÌÎÇÅÁÅÁÊÌ¼ ¹ÎÁÊË»½È¾É¾È¹½» ÄÇº¹ÅÁÅÇÄÇËÇÐÃÇÅ ÊËÉ¾ÅÆÏ¾ÅÃÇ»¹½¾ÄÃÇÅ¨Ç ¹ËÅÇÊÍ¾ÉÆÇ¼ÇËÁÊÃÌ ÉÇ¿ÆÁÆ¹Ê¾É¾½ÆÕÇ¼Ç»ÌÎ¹À¹ÈÇ»Æ¾Æ¹ÈÇ»ËÉØÅÊÈÇÄÌ Ð¾Æ¹ÀÆÇÊÇ¼ÄÇËÃÇ×ÊÄÌÎÇ»Ç×ËÉÌºÇ×

ÆÌËÉÑÆ»ÌÎÇ

£ÊËÃÇ»ÁÂÄ¹ºÉÁÆË ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÊÃÉÇÆ¾»ÂÃÊ ËÏ¬Ä¹ºÉÁÆËÀ¹»ÁËÃ¹ È»ÃÇÄÇ»Ã¹Æ¹ÄÁË¹ÈÉÁ ÊÆÇÃ ¹»ÁËÃ¹Ë¹ÈÉÁÊÆÇÃº¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕÌÈ¾É¾½¹ ÐÀ»ÌÃÌ§ÊÆÇ»¹À¹»ÁËÃÁÀ»¾ÉÆ¾Æ¹½Ç»ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç ÊÄÌÎÇ»Ç¼ÇÈÉÇÎÇ½Ì¬Ê¾É¾½ÁÆÃÊËÃÇ»ÇÃ¹ÈÊÌÄÁÉÇÀ Ë¹ÑÇ»¹Æ½»Å¾ÅºÉ¹ÆÁtº¹ÀÁÄØÉÆ¹Ë¹É¾ÂÊÆ¾ÉÇ»¹ ÒÇ½ÄØËÕÀ¹»ÁËÃÌÆ¹ËÉÁÐ¹ÊËÁÆÁ»¾ÉÎÆ× Ê¾É¾½Æ× ÂÆÁ¿Æ×¾ÉÎÆØÐ¹ÊËÁÆ¹tÊÎÇ½ÁÈÉÁÊÆÃ¹ ÆÁ¿ ÆØtº¹É¹º¹ÆÆÊÎÇ½Á Ê¾É¾½ÆØtÀ¹»ÁËÃÇ»¹ÈÉÇËÇ Ã¹¾ÉÎÆØÂÆÁ¿ÆØÐ¹ÊËÁÆÁÀ¹ÈÇ»Æ¾ÆÈ¾ÉÁÄÅÍÇ× Ê¾É¾½ÆØÅÊËÁËÕ¾Æ½ÇÄÅÍÌ¦¹º¹ÀÁÄØÉÆÂÅ¾ÅºÉ¹Æ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂ¹È¹É¹ËÀ»ÌÃÇÊÈÉÁÂÅ¹ÆÆØtÊÈÉ¹ÄÕ ÆÁÂÇÉ¼¹Æ ÒÇÅÊËÁËÕÀ»ÌÃÇ»É¾Ï¾ÈËÇÉÁ ØÃÈ¾É¾½¹ ×ËÕÀºÌ½¿¾ÆÆØ»ÇÄÇÃÆ¹ÅÊÄÌÎÇ»Ç¼ÇÆ¾É»¹ ¹ÈÇËÅt ÌÊÄÌÎÇ»ÌÀÇÆÌÃÇÉÁÈ»ÃÌÄÕ¨»ÃÇÄÇ»Ã¹Æ¹ÄÁË¹ ½ÄØÆÃ¹ÈÉÁÊÆÃ¹Ð¹ÊËÁÆÇ×¹È¹É¹ËÌÉ»ÆÇ»¹¼Á

¨¾É¾½¹Ð¹À»ÌÃÌÌ»Á Ò»½½ÄÁÏ¾ÆËÉ¹ÄÕÆÇ Æ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ

ª¾ÆÊÇÉÆÊÁÊË¾ÅÁ ¹ºÇ¹Æ¹ÄÀ¹ËÇÉÁ

ªÎ¾Å¹ÈÇÑÁÉ¾ÆÆØÀ»ÌÃÇ»ÁÎÎ»ÁÄÕ ÊÈÉ¹ÄÕÆÁÂ ÇÉ¼¹Æ

À¹»ÁËÃ¹

ÃÇ»¹½¾ÄÃÇ ÊËÉ¾ÅÆÏ¾

ÅÇÄÇËÇÐÇÃ

Ç»¹ÄÕÆ¾ »ÃÆÇ

º¹É¹º¹ÆÆ¹ È¾É¾ËÁÆÃ¹

ÃÉÌ¼Ä¾ »ÃÆÇ

ÆÁ¿ÆÂ Ã¹Æ¹Ä

È¹É¹ËÉ»ÆÇ»¹¼Á

»¾ÉÎÆÂ Ã¹Æ¹Ä

Ì½Ç»¹ÇËÇÄËÇ»Ç¼Ç¹È¹É¹ËÌ

Æ¹È»ÃÉÌ¿Æ Ã¹Æ¹ÄÁ

ÈÉÁÊÆÃÇ»¹ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

»¾ÉÎÆÂ Ã¹Æ¹Ä Æ¾É»

¹ÅÈÌÄÕÆÁÂ ¼É¾ºÆ¾ÏÕ

Æ¾ÂÉÇÆÁ ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç Æ¾É»¹

Ê¾É¾½ÆÂ Ã¹Æ¹Ä À¹»ÁËÃÁ ÊÈÉ¹ÄÕÆÁÂ ÇÉ¼¹Æ

¹ÅÈÌÄ¹ »ÇÄÇÊÃÇ» É¾Ï¾ÈËÇÉÆ ÃÄËÁÆÁ

¾ÄÈËÁÐÆÁÂ ÅÑ¾ÐÇÃ ÊÍ¾ÉÁÐÆÁÂ ÅÑ¾ÐÇÃ

«¾Å¹ªÄÌÎÇ»¹Ê¾ÆÊÇÉÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

ÈÇÃÉÁ»Æ¹ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

ÇÊÆÇ»Æ¹ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

ÆÁ¿ÆÂ Ã¹Æ¹Ä

¬É¹ÀÀÅÆÁÈÇÄÇ¿¾ÆÆØËÄ¹»ÇÄÇÊ ÃÇ» É¾Ï¾ÈËÇÉÆ ÃÄËÁÆÁÈ¾É¾ÅÒÌ×ËÕ ÊØÊ»ÇÅËÁÊÃÇÅÈÇ½É¹ÀÆ××ËÕÆÑÉ¾ Ï¾ÈËÇÉÆÃÄËÁÆÁÇËÉÁÅ¹ÆÅÈÌÄÕÊÁ È¾É¾½¹×ËÕÊØ»ÃÇÉÌ»¾ÄÁÃÁÎÈ»ÃÌÄÕ ¬»½ÈÇ»½ÕÉ¾ÍÄ¾ÃËÇÉÆÇÀÅÆ××ËÕÊØËÇ ÆÌÊÅoØÀ»ÈÇÄÇ¿¾ÆÆØËÄ¹»ÈÉÇÊËÇÉ

Тема 3. Зорова сенсорна система До периферичної частини зоро вого аналізатора належать очне яблуко та допоміжний апарат ока, роз ташовані в ділянці очниці черепа.

Око є парним органом, має кулясту форму з більш опуклою передньою частиною.

Будова зорового аналізатора склера (задній відділ білкової оболонки)

задня камера

судинна оболонка

передня камера

сітківка

райдужка

жовта пляма зіниця

зоровий нерв

кровоносні судини

кришталик рогівка

війковий м’яз

сліпа пляма

склисте тіло

Будова очного яблука Відділ органа

Будова

Функція

Наружна оболонка

Фіброзна оболонка:

Фіброзна оболонка є непрозорою капсулою, ут вореною сполучною тканиною. Має два відділи: задній — склеру — і передній — рогівку

— білкова оболонка (склера)

Утворена щільною волокнистою сполучною тка ниною. У шарі тканини переплетені колагенові й еластичні волокна

Захищає внутрішнє ядро ока, зберігає його форму

— рогівка

Утворена сполучною тканиною, позбавлена кро воносних судин. Є прозорою й має високі світло заломні властивості

Пропускає та заломлює промені світла, захищає око від механічних, хіміч них ушкоджень, мікроор ганізмів

68

68

Сенсорні системи, або аналізатори

Закінчення таблиці Відділ органа

Будова

Функція

Середня оболонка

Судинна оболонка:

Судинна оболонка багата на кровоносні судини. Живлення очного яблука, Складається з власне судинної оболонки, війково сприйняття й передача світ го тіла й райдужної оболонки ла до кришталика

—р айдужна оболонка

Райдужка містить пігментні клітини, де розташо ваний пігмент, що визначає колір очей. У центрі райдужки є отвір — зіниця. Навколо зіниці роз Пропускання світла міщені кругові м’язи, внаслідок скорочення яких зіниця звужується. Вона змінює свій діаметр реф лекторно, залежно від інтенсивності освітлення

—в ійкове тіло

Розташовується в передній частині судинної обо лонки. Складається з м’язів і зв’язок, до яких прикріплена капсула кришталика. М’язи війко вого тіла змінюють кривизну кришталика

Зміна кривизни кришталика

—в ласне су динна обо лонка

Займає задню частину очного яблука. Багата на кровоносні судини. Містить чорний пігментний шар, що поглинає світло

Живлення очного яблука й поглинання світла

Внутрішня оболонка

Світлочутлива сітківка

Сітківка містить світлочутливі рецептори: палич ки та колбочки. Центр сітківки більше заповне ний колбочками, периферія — паличками (жов та пляма). Світлочутливі клітини — палички та колбочки — здатні перетворювати енергію світ ла в енергію нервового імпульсу й у такий спосіб передавати збудження у вищі відділи головного мозку

Колбочки сприйма ють колір, форму та де талі об’єкта, забезпечують денний зір. Палички спри ймають форму й забезпечу ють зір за умов слабкого ос вітлення

Ядро очного яблука

Кришталик

Є прозорою еластичною двоопуклою лінзою. Роз ташований за зіницею. Судини й нерви відсутні. Занурений у капсулу, сполучену з війковим ті лом. Скорочення цих м’язів приводить до зміни кривизни кришталика

Заломлює світлові промені, що входять в око, і фоку сує їх на сітківці. Змінюючи кривизну, кришталик забез печує «далекий» і «корот кий» («ближній») зір

Склисте тело

Заповнює всю порожнину очного яблука за кришталиком. Має вигляд зовсім прозорої желе подібної маси, не має кровоносних судин

Має світлозаломну здат ність, підтримує внутріш ньоочний тиск

Водяниста волога

Між кришталиком і райдужкою розташована зад ня камера ока, між рогівкою і райдужкою — пе редня камера. Водяниста волога заповнює порож нини камер

Підтримує форму ока завдя ки гідростатичному тиску водянистої вологи та склис того тіла

Зоровий нерв

Фоторецептори сполучаються з нервовими клі тинами, потім — із нервовим волокном (зоровим нервом). Місце виходу зорового нерва із сітківки називається сліпою плямою, бо воно позбавлене фоторецепторів

Передача зорової інформації в зорову кору великих пів куль

Тема 3. Зорова сенсорна система

69

69

Допоміжний апарат ока слізне озеро

повіки

слізна залоза

слізні канальця вії слізний мішок

райдужна оболонка отвори слізних канальців

носослізний канал

Характеристика допоміжного апарату ока Відділ

Будова

Функція

Слізний апарат: — слізна залоза; — слізний мішок; — носослізний канал

Слізна залоза розташована у верхньо му зовнішньому кутку орбіти. Прото ки слізної залози виходять у слізний мішок. Носослізним каналом сльоза по трапляє в носову порожнину

Сльоза постійно омиває очне яблуко, не даючи рогівці пе ресихати. Слізна рідина міс тить речовину з бактерицидною властивістю

Руховий апарат

Утворений посмугованими м’язами. До його складу належать косі та прямі м’язи ока

Рух очного яблука в очниці

Брови

Брови — це волосся, що росте над очима

Захист очей від поту

Повіки

Моргання, що є безумовним Є шкірними складками з віями. Повіки рефлексом, захищає рогівку здатні стулятись і розтулятись від вітру, пилу, дрібних части нок

Кон’юнктива

Утворена сполучною тканиною. Вкри ває внутрішню частину повіки й перед ній відділ очного яблука

Зменшує тертя між повікою та очним яблуком під час морган ня

Схема утворення зображення на сітківці

70

70

Сенсорні системи, або аналізатори

Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку Будова нюхового аналізатора Органом нюху є ніс. На слизовій оболонці носа розташовані хіміч ні рецептори, здатні вловлювати мінімальні концентрації речовини й ідентифікувати її. Слизова оболонка носової по рожнини містить нюхові клітини трьох типів — сенсорні, підтриму вальні та базальні. Довгі відростки нюхових клітин є складовою час слизова оболонка

аксон

тиною нюхового нерва. Подразник у вигляді частинок запашних речо вин потрапляє на нюхову клітину, активує її, енергія подразнення пе ретворюється в нервовий імпульс, який по нюховому нерву потрапляє в нюхову зону скроневої частки ко ри.

базальна клітина

нюховий нерв

підтримуюча клітина

нюхові клітини

війки носова порожнина

Будова органа смаку Смакові рецептори (периферич ний відділ смакового аналізатора) здебільшого розташовані на поверх ні язика, а також на слизовій обо лонці щік і піднебіння. Рецептори розташовані в смакових цибули нах. Кожна цибулина містить 30— 80 рецепторних клітин. На язику смакові цибулини входять до скла

опорні клітини

смаковий сосочок

нерв

гірке кисле солоне

смакова брунька

солодке язик

Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку

ду грибоподібних сосочків. Подраз нення у вигляді хімічних сполук активують смакові рецептори, що передають збудження нервовими волокнами в сенсорну зону кори ве ликих півкуль. Язик має чіткі межі смакової чутливості до певного ти пу смаку.

смакова пора рецепторні клітини

смаковий сосочок

смакова брунька 71

71

Поведінка людини (основи вищОЇ нервОВОЇ дІяльностІ) Тема 1. Вища нервова діяльність Вища нервова діяльність — це сукупність нервових процесів, що визначають поведінку й психічні ха рактеристики індивіда. Є проявом умовно-рефлекторної функції ко ри головного мозку, яка забезпечує адаптацію організму до умов зовніш нього середовища, що змінюються.

Рефлекс — це специфічна ре акція нервової системи організ му у відповідь на дію подразника. розрізняють природжені (безумов ні) та набуті (умовні) рефлекси.

Характеристика рефлексів Рефлекс безумовний (природжений)

умовний (набутий)

Генетично закріплений, передається в спадок, є видовим

Генетично не закріплений, формується індиві дуально

Однотипний вияв у різних індивідів

Вияви індивідуальні

Формується в головному мозку до народження дитини, утворення не залежить від умов

Осередки рефлексів утворюються протягом життя, утворення залежить від низки умов: 1) дія умовного подразника має за часом збіга тися з дією безумовного; 2) умовний подразник має неодноразово під кріплюватися дією безумовного; 3) дія умовного подразника має передувати дії безумовного

Стійкий, конкретна програма рефлекторних дій Мінливі, у разі відсутності умов виявлення та зберігається протягом життя. Кількість обме подразника рефлекси можуть загасати, за необ жена хідності формуються нові Рефлекторні дуги сталі, замикаються в спинно му мозку та стовбурі головного мозку

Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в пе редньому мозку

Центри рефлексів розташовані в підкіркових ядрах, стовбурі мозку та спинному мозку

Центри рефлексів розташовані в корі великих півкуль

Біологічне значення: забезпечують виживання після народження, є основою для формування Біологічне значення: забезпечують пристосу умовних рефлексів, підтримують гомеостаз ор вання організму до нових умов середовища ганізму, забезпечують узгодженість функцій ор ганів і систем

72

72

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

Загальна схема безумовного рефлексу Іжа

Харчовий центр

Слиновидільний центр

Виділення слини

Загальна схема умовно-рефлекторної дуги Формування Харчовий центр

Іжа

Слиновидільний центр

Виділення слини

часовий зв’язок

Світло

Зоровий центр Вияв

Світло

Зоровий центр

Харчовий центр

Слиновидільний центр

Виділення слини

Класифікація рефлексів Рефлекси безумовні

умовні

Харчові: ковтання, смоктання, секреція трав них соків

Штучні: вироблені на подразник, що не нале жить до безумовних (світло, звук)

Захисні: чхання, кашель, моргання, відсмику вання кінцівки в разі ушкодження

Натуральні: вироблені на подразники, які тісно пов’язані з безумовним подразником або є його властивістю (смак, запах їжі)

Дихальні: дихальні рухи, що забезпечують вдих Життєві: харчові, захисні та ін. і видих Орієнтувальні: повертання голови, тулуба в бік специфічного подразника

Рефлекси саморозвитку: ігровий, дослідниць кий тощо

Статеві: статева поведінка, розмноження й тур бота про потомство

Позитивні: мають безумовне підкріплення, викликають відповідну реакцію. Негативні: безумовне підкріплення відсутнє, не викликають адекватної реакції, гальмують її

Інстинкт: складна система безумовних рефлек сів, генетично закріплена послідовність дій

Екстрацептивні: ґрунтуються на зорових, слу хових, тактильних, температурних, смакових, нюхових умовних сигналах. Інтероцептивні: ґрунтуються на механічних, хімічних та інших умовних сигналах

Тема 1. Вища нервова діяльність

73

73

Гальмування умовних рефлексів Гальмування — це процес, що веде до ослаблення або зупинки проведення збудження нервовими волокнами, а також до припинен

ня певних реакцій організму. За характером процесів розрізняють зовнішнє (безумовне) і внутрішнє (умовне) гальмування.

Гальмування

Зовнішнє гальмування формується у від повідь на дію більш сильного, біологіч но значущого чи несподіваного нового подразника. При цьому в корі головно го мозку утворюється новий осередок збудження, вияв попереднього реф лексу слабшає або припиняється. Зов нішнє гальмування забезпечує адек ватну реакцію у змінених умовах

Внутрішнє гальмування виникає в разі стійкої відсутності підкріплення умов ного подразника безумовним, дозво ляє набувати нових умовних рефлек сів і позбавлятися старих, що втратили своє значення для організму

Динамічний стереотип. Навички, звички Характеристика навичок та звичок

Навички

Звички

Є результатом формування й закріплен ня умовно-рефлекторного зв’язку. Розріз няють рухові, розумові, сенсорні та навич ки поведінки. Рухові навички забезпечують закріплення та виконання певної послідов ності рухів (писемна мова, їзда на велосипе ді й ковзанах). Розумові навички є елемен том розумової діяльності, виявляються під час вивчення матеріалу, спостереження, розподі лу та концентрації уваги. Сенсорні навички сприяють формуванню різноманітних видів сенсорної чутливості, наприклад навичка сприймати текст у вигляді звукових сигналів (абетка Морзе). Навички поведінки є одним з основних компонентів формування особис тості. Формуються з дитинства і виявляють ся в нормах поведінки в конкретних умовах

Це внутрішня потреба здійснювати певні дії. Розрізняють позитивні та негативні звички. До позитивних належать: звич ка дотримання правил особистої гігієни, розпорядку дня і харчування, вони чи нять позитивний вплив на організм лю дини та розвиток його особистості. Не гативна звичка — це потреба у виконан ні дій, які несприятливо впливають на стан здоров’я людини, його особистість, стан у суспільстві. До негативних зви чок належать паління, наркоманія та ін.

74

74

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

Тема 2. Мова і мислення Сигнальна система — це сукуп ність нервових процесів, у ході яких людина сприймає, обробляє й передає певну інформацію. Сиг нальна система забезпечує взає

модію організму із зовнішнім сере довищем. Розрізняють першу і другу сиг нальні системи.

Характеристика сигнальних систем Сигнальна система Перша

Друга

Чинники зовнішнього середовища, що діють безпосередньо через органи чуттів

Інформація у вигляді слів, знаків, формул, які мають певне значення

Є основною для формування умовних рефлексів

Є системою умовних рефлексів

Подразниками можуть бути всі чинники навко лишнього середовища

Подразником може бути тільки слово в трьох формах: вимовлене, побачене (письмо), почуте (усне мовлення)

Значення: можливість аналізу сигналів із довкілля

Значення: можливість сприймати та обробляти інформа цію у вигляді слів

Мовлення — це спосіб передачі думки, властивий тільки людині. За допомогою мовлення відбувається

спілкування людей та обмін інфор мацією. Розрізняють усне і письмо ве мовлення.

Мовлення

Усне мовлення. Здійснюється за допомогою слів, вимов лених уголос одним індивідом, і слухового аналізато ра іншого індивіда. Усне мовлення може мати вигляд монологу (один індивід мовить протягом певного часу) і діалогу — розмови, у якій беруть участь двоє і більше людей

Мислення — це процес, у ході якого за допомогою слів і образів в індивіда формується своє став лення до певних предметів, станів тощо. Фізіологічною основою мислен ня є взаємодія нервових клітин,

Тема 2. Мова і мислення

Письмове мовлення. Спосіб обмі ну інформацією за допомогою спе ціальних знаків, літер і символів

формування тимчасового зв’язку й ансамблів нервових клітин у корі головного мозку. Процес мислення складається з низки розумових операцій: аналі зу, синтезу, абстрагування, уза гальнення й конкретизації.

75

75

Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять Сприйняття — це складний пси хофізіологічний процес, що забез печує формування в мозку люди ни уявлення про навколишній світ. До процесу сприйняття можуть

бути залучені всі сенсорні системи; обов’язково в ньому бере участь ко ра головного мозку.

Властивості сприйняття Властивість

Характеристика

Активність

Людина здатна активно сприймати та обробляти певну інформацію для набуття досвіду

Цілісність

Людина сприймає предмети навколишнього світу як єдине ціле, зважає на всі їхні характеристики та властивості

Вибірковість

Органи чуттів постійно сприймають нові дані, але найточніше людина сприймає найбільш значущу для неї інформацію

Види сприйняття Вид

Характеристика

Сприйняття руху

Відображення змін розміщення об’єкта в просторі з плином часу

Сприйняття простору

Сприйняття просторових властивостей предметів, їхньої форми, об’єму, величини, взаємного розташування й напрямку

Сприйняття часу

Відображення послідовності явищ і швидкості їхніх змін. Спеціалізованої сенсор ної системи, що сприймає час, в організмі людини немає. Для цього задіюються не рвові процеси, на основі яких формуються умовні рефлекси на час

Ілюзія

Тип сприйняття, за якого в мозку формується викривлене відображення предмета Увага — це чинник, що регулює процес сприйняття тієї чи іншої ін формації. Розрізняють довільну ува гу (цілеспрямовану, яка виникає в результаті вольових зусиль) і ми мовільну увагу (не залежну від сві домості й волі індивіда). Концентрація — це усвідомлене зосередження на об’єкті. Фізіоло гічною основою є провідна ділянка кори головного мозку.

76

76

Розподіл — це здатність люди ни усвідомлено сприймати кілька об’єктів або виконувати багатоопе раційну роботу. Основою цієї влас тивості є збудження кількох зон ко ри головного мозку. Обсяг — це здатність індивіда сприймати з однаковою якістю пев ну кількість об’єктів. Перемикання — це здатність швидко перемикати увагу з одного об’єкта на інший.

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

Пам’ять Пам’ять — це сукупність психо фізіологічних процесів у централь ній нервовій системі, що забезпе

чують збереження, накопичення інформації і, як результат, форму вання індивідуального досвіду.

Часові типи пам’яті Короткочасна

Проміжна

Довготривала

Характеризується нетрива лим зберіганням інформації після одноразового й недов гого сприйняття. Фізіоло гічною основою є передача нервового імпульсу нерво вим клітинам

Інформація зберігається не тривалий час. Така пам’ять є етапом перетворення ко роткочасної пам’яті на дов готривалу. Фізіологічна ос нова — передача інформації у вигляді специфічних речо вин, що синтезуються в не рвовій клітині у відповідь на подразнення

Зберігає інформацію трива лий час. Фізіологічною ос новою є структурні зміни мембрани нервової клітини

Характеристика процесів пам’яті Процес

Характеристика

Запам’ятовування

Це процес стійкого закріплення інформації в пам’яті

Збереження

Утримання протягом певного часу в пам’яті отриманої інформації

Відтворення

Це процес використання інформації, що зберігається у пам’яті

Види запам’ятовування Вид

Характеристика

Механічний

Формується багаторазовим повторенням інформації без осмислення. Харак теризується недовготривалістю й вимагає значних зусиль

Осмислений

Формується в результаті уважного прочитання матеріалу, його осмислення та розуміння. Дозволяє запам’ятати великий обсяг інформації, відтворити її через тривалий час і застосувати для розв’язання завдань

Мимовільний

Відбувається в результаті сильного емоційного збудження й сприйняття найбільш цікавої інформації

Довільний

Вимагає свідомих зусиль людини

Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять

77

77

Види пам’яті Вид

Характеристика

Моторна

Запам’ятовує та відтворює рухи

Емоційна

Зберігає й відтворює пережиті емоційні стани

Образна

Залежно від типу сприйнятої та збереженої інформації розрізняють зоро ву, слухову, тактильну, смакову й нюхову пам’ять

Словесно-логічна

Це тип збереження та відтворення інформації, прочитаної або почутої в ус ному мовленні

Тема 4. Емоції Емоції — це специфічне індиві дуальне ставлення людини до нав колишньої дійсності, що вияв

ляється у вигляді радості, страху, гніву, задоволення, незадоволення, подиву тощо.

Виявлення емоцій Виявлення

Характеристика

Емоційна реакція

Виникає в результаті певних умов. Нетривала, імпульсивна

Емоційні стани

Тривалі переживання. Це мінливі психічні явища. До них нале жать пригніченість (депресія), гнів, збудження, тривога

Настрій

Тривалий специфічний емоційний стан. Умовами формування на строю можуть бути всі чинники навколишньої дійсності

Емоційне ставлення

Мають чітко визначений об’єкт. До їх різновидів належать любов, ворожнеча, ненависть, ревнощі, заздрість тощо

Типи темпераменту Темперамент — це вияв індиві дуальних особливостей вищої нерво вої діяльності у вигляді швидкості оцінювання ситуації, формування емоційної реакції на певну подію. Фізіологічною основою темпера менту є властивості процесів галь 78

78

мування та збудження в окремих індивідів, зокрема сила, рухливість і врівноваженість. Людей за типом темпераменту поділяють на санг вініків, меланхоліків, флегматиків і холериків.

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

Реакції людей із різними типами темпераменту на однакову ситуацію

Холерік

Флегматик

Меланхолік

Сангвінік

Функціональна спеціалізація кори великого мозку. Характеристика асиметрії головного мозку Тип асиметрії

Півкуля Ліва

Права

Психічна

Центр письмового та усного мовлення, лічби й читання. Відповідає за логічне, абстрактне мислення людини, забезпе чує аналітичне мислення. Зумовлює в основному позитивні емо ції, контролює вияви слабких емоцій

Обробляє інформацію одночасно, синте тично. Краще сприймаються просторові та відносні ознаки предмета. Зумовлює більш давні, негативні й сильні емоції

Сенсорна

Сприймає зоровий образ розчленовано, аналітично, кожна ознака аналізується окремо

Сприймає зоровий образ цілісно. Орієнтація в просторі. Центри сприйняття звуку, що визнача ють музичні здібності

Моторна

М’язи кінцівок одного боку тіла контролюються моторною корою протилежної півкулі

Тема 4. Емоції

79

79

Розмноження та індивідуальний розвиток людини Тема 1. Мітоз Мітоз — це непрямий поділ клі тин. Є основним способом поділу соматичних клітин. Процес мітозу

має чотири стадії — профаза, мета фаза, анафаза й телофаза

Схема мітоза

Профаза Метафаза Анафаза Телофаза

Дочірні клітини

Стадії мітозу Стадія

Характеристика

Профаза

До початку профази клітина зазвичай округлюється, в’язкість її цитоплазми зростає. Морфологічно хромосоми помітні внаслідок спіралізації. У міру перебігу профази хро мосоми коротшають, товщають, спадковий матеріал щільно впаковується за довжи ною. Оболонка клітини товщає. Ядерна оболонка розчиняється, хромосоми переміщу ються в центр клітини, утворюючи екваторіальну пластинку. Центріолі клітинного центру розходяться до полюсів, між ними формується веретено поділу. Генетична ха рактеристика — 2n4c

Метафаза

Морфологічно хромосоми впорядковано лежать в зоні екватора. У цей момент вони добре помітні. Надщеплення хромосом на хроматиди доходить до центромери (цент ральна перетяжка хромосом). Каріотип організму вивчають саме на препараті мета фазної клітини. Генетична характеристика — 2n4c

Анафаза

Це стадія повного роз’єднання сестринських хромосом і розходження їх до полюсів. Результатом є утворення двох груп хромосом. У перебігу анафази важливу роль віді грають основні компоненти цитоскелета: мікротрубочки та мікрофіламенти. Генетич на характеристика — 4n4c (на полюсах по 2n2c)

Телофаза

На другій стадії відбуваються процеси цитокінезу. Хромосоми деспіралізуються, нав коло них концентрується ядерна речовина й формується ядерна оболонка. Генетична характеристика — 4n4c. Цитотомія здійснюється утворенням внутрішньоклітинної пластинки в рослинних клітинах або утворенням борозни поділу у тваринних кліти нах. У результаті останньої фази мітозу утворюються дві клітини, кожна з яких має повний диплоїдний набір: 2n2c

80

80

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Біологічне значення мітозу по лягає в точному розподілі генетич ної інформації між дочірніми клі

тинами й у підтриманні сталості кількості хромосом.

Метафазна хромосома центромера

гетерохроматин

еухроматин теломери

теломери

плечі

Тема 2. Мейоз Мейоз — форма ядерного поділу, що супроводжується зменшенням кількості хромосом від диплоїдної (2n) до гаплоїдної (n). При цьо му в материнській клітині відбу вається одноразове подвоєння хро мосом (реплікація ДНК, як під час

мітозу), за яким ідуть два цикли клітинних і ядерних поділів (пер ший і другий поділ мейозу). Таким чином, одна диплоїдна клітина дає початок чотирьом гаплоїдним клі тинам.

Мейоз

Профаза I

Тема 2. Мейоз

Метафаза I Анафаза I Телофаза I

Дочірні клітини

Профаза II Метафаза II Анафаза II Телофаза II

Дочірні клітини 81

81

Стадії мейозу Стадія

Характеристика

Профаза I

Це найбільш тривала і складна стадія мейозу. У ній розрізняють п’ять послідов них періодів. 1. Л ептотена — стадія довгих, тонких, слабко спіралізованих хромосом. У цей час закінчується реплікація ДНК. 2. Зиготена — стадія попарного з’єднання гомологічних хромосом. Це явище на зивається кон’югацією. 3. П ахітена — стадія товстих ниток. Гомологічні хромосоми поєднані в пари — біваленти. У цей час хромосоми в процесі кон’югації переплітаються й відбу вається обмін гомологічними ділянками хроматид — кросинговер (crossingover — перехрест). 4. Диплотена — період, коли гомологічні хромосоми починають відштовхуватись одна від одної, але в ділянках кросинговеру залишаються з’єднаними. 5. Д іакінез — період, у який відштовхування гомологічних хромосом триває. Без посередньо після діакінезу ядерна оболонка руйнується

Метафаза I

Об’єднані попарно хромосоми розміщуються в центрі клітини, утворюючи еква торіальну пластинку. Хромосоми з’єднуються з полюсами випадковим чином, тому в анафазі щоразу виникає нова комбінація хромосом, а надалі утворюються й різні гамети. Генетична характеристика, як і раніше,— 2n4c

Анафаза I

У результаті цієї фази мейозу відбувається поділ хромосом на два гаплоїдні на бори, що потрапляють у дочірні клітини. Причому, на відміну від мейозу, роз ходяться не хроматиди, а цілі хромосоми. Генетична характеристика клітини — 2n4c (у цілому), на полюсах — по n2c

Телофаза I

Хромосоми розійшлися до протилежних полюсів. Їхня кількість стає вдвічі мен шою, кожна складається з двох хроматид. Навколо хромосом концентрується ядерна речовина й утворюється ядерна оболонка. Далі відбувається поділ цито плазми, аналогічний тому, що спостерігається під час мітозу. Генетична характе ристика клітин, що утворилися,— n2c

Інтерфаза II

Головна особливість інтерфази другого поділу мейозу полягає у відсутності реплі кації ДНК. Це спричиняє появу гаплоїдного набору хромосом у клітинах, що ут ворюються. Генетична характеристика — n2c

Профаза II

У цій фазі руйнуються ядерця та ядерні мембрани, хромосоми коротшають і тов щають. Центріолі переміщуються до протилежних полюсів клітини. Генетична характеристика — n2c

Метафаза II

Хромосоми розташовуються вздовж екватора клітини. Генетична характеристи ка — n2c

Анафаза II

Відбувається поділ центромер, хроматиди відокремлюються одна від одної й те пер називаються хромосомами, вони містять у цілому гаплоїдний набір генів. Ге нетична характеристика клітини — 2n2c (у цілому), на полюсах — nc

Телофаза II

Ідентична телофазі мітозу. Генетична характеристика клітин, що утворюють ся,— nc

82

82

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

В організмів, що розмножу ються статевим шляхом, у резуль таті мейозу утворюються гаплоїд ні клітини, хромосомні набори яких зливаються, формуючи ди плоїдний набір зиготи. Якби не було мейозу, злиття гамет вело б до подвоєння кількості хромосом у кожному новому поколінні, на родженому статевим шляхом. От же, мейоз забезпечує збереження кількісної сталості генетичного матеріалу.

Мейоз створює також можли вості для виникнення в гаметах но вих комбінацій генів, що є причи ною появи нових ознак у потомства. Цьому сприяють: 1. випадкове злиття яйцеклітини і сперматозоїда під час заплід нення, 2. кросинговер у профазі першого поділу мейозу, 3. незалежне розходження гомоло гічних хромосом в анафазі пер шого поділу мейозу.

Тема 3. Гаметогенез Процес утворення зрілих ста тевих клітин називається гамето генезом: чоловічих — сперматогенезом, жіночих — овогенезом. Ос новою гаметогенезу є редукційний поділ — мейоз. В обох випадках процес має три фази: розмножен ня, зростання, дозрівання. У спер матогенезі виділяють іще четверту

фазу — формування. Сперматоге нез починається в чоловічих ста тевих залозах після статевого до зрівання, утворення яйцеклітин у жінок починається ще до їхньо го народження й завершується для кожної яйцеклітини після її за пліднення.

Розвиток сперматозоїдів (сперматогенез) Сперматозоїди утворюються в результаті послідовних клітин них поділів, що називаються сукуп но сперматогенезом.

Процес утворення спермія три ває приблизно 70 днів.

Фази сперматогенезу Фаза

Характеристика

Розмноження

У фазі розмноження відбувається поділ клітин зачаткового епітелію, у резуль таті чого утворюються численні сперматогонії

Зростання

У фазі зростання сперматогонії збільшуються в розмірах і стають сперматоцита ми першого порядку

Дозрівання

Під час дозрівання відбуваються два мейотичні поділи. Сперматоцити першого порядку в результаті першого поділу мейозу утворюють сперматоцити другого порядку. Потім відбувається другий поділ мейозу й формуються сперматиди

Формування

Зі сперматид на стадії формування утворюються зрілі сперматозоїди

Тема 3. Гаметогенез

83

83

Схема сперматогенезу сперматогоній

сперматоцит першого порядку

сперматоцит другого порядку

Перший мейотичний поділ

Другий мейотичний поділ

сперматиди

сперматозоїд (n)

Дозрівання

Розвиток яйцеклітин (овогенез) Овогенез — це процес утворен ня жіночих статевих клітин — яйце клітин.

Овогенез у людини починаєть ся у внутрішньоутробний період життя.

Фази овогенезу Фаза

Характеристика

Розмноження

Первинні статеві клітини багаторазово мітотично поділяються, утворюючи багато великих клітин, що називаються овогоніями

Зростання

Овогонії збільшуються в розмірах, утворюють овоцити першого порядку, що зали шаються на стадії профази майже до овуляції (виходу яйцеклітини з яєчника)

Дозрівання

Перед овуляцією овоцит першого порядку здійснює перший поділ мейозу, утво рюючи гаплоїдний овоцит другого порядку й так зване перше редукційне тільце (n2c). Воно зазвичай ділиться, утворюючи два інших редукційних тільця (nc), що невдовзі гинуть. Другий поділ мейозу доходить лише до стадії метафази. Анафа за другого поділу починається тільки тоді, коли овоцит зливається зі спермотозої дом. Після запліднення овоцит другого порядку закінчує мейоз, утворюючи вели ку клітину — яйце — і друге редукційне тільце (nc), яке також гине. Редукційні тільця являють собою дрібні клітини, призначення яких полягає в підтримуванні гаплоїдного набору хромосом

Схема овогенезу I полярне тільце

ооцит II порядку

II полярне тільце

оотида оогоній

ооцит I порядку Перший мейотичний поділ

84

84

Другий мейотичний поділ

яйцеклітина (n)

Дозрівання

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Ì½Ç»¹ÊË¹Ë¾»ÁÎÃÄËÁÆ Å¾ÅºÉ¹Æ¹

ÈÇÄØÉÆ¾ ËÄÕÏ¾ ÅËÇÎÇÆ½É

Ø½ÉÇ ½É¹¼ÄÁÊË¹ ÇºÇÄÇÆÃ¹

Ï¾ÆËÉÇÄÕ Ø½ÉÇ ¹ÃÉÇÊÇÅ¹

ÊÈ¾ÉÅ¹ËÇÀÇ½Á Я й ц екліти н а

±ÁÂÃ¹ ¨ÉÇÅ¿ÆÁÂ»½½Ä ÇÄÇ»Ã¹ ®»ÊË

ÏÁËÇÈÄ¹ÀÅ¹

С п ер м о тозо їд

ÈÇË¹ Ä¹ÅÌÊ

¥¾ÆÊËÉÌ¹ÄÕÆÁÂÏÁÃÄ

¼ÈÇÍÀ Ä×Ë¾ÆÀÌ×ÐÁÂ ¼ÇÉÅÇÆ

ÇÀÉ»¹ÆÆØ ÍÇÄÃÌÄ¹

ÍÇÄÃÌÄÇÊËÁÅÌÄ××ÐÁÂ ¼ÇÉÅÇÆ

§»Ì ÄØÏØ

Ç»Ë¾ ËÄÇ

©ÌÂÆÌ»¹ÆÆØ ¿Ç»ËÇ¼Ç ËÄ¹

ÈÇÍÀ ¸ÐÆÁÃ

Ø½É¹¼ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊ¹

¼ÇÆ¹½ÇËÉÇÈÆÁÂ¼ÇÉÅÇÆ

ÊËÉÇ¼¾Æ

¥¹ËÃ¹

¨ÉÇ¼¾ÊË¾ÉÇÆ

½ÉÁ»¹ÆÆØÊÄÁÀÇ»Ç «¾Å¹¹Å¾ËÇ¼¾Æ¾À

Æ

¹À¹½Ä¾ÆÆØ

ª¾ÃÉ¾ËÇÉÆ¹Í¹À¹

½ÉÁ»¹ÆÆØÊÄÁÀÇ»Ç

Менструальний цикл — це фізіо логічний процес в організмі жі нок, протягом якого відбуваються циклічні зміни статевої системи: дозріває фолікул і яйцеклітина,

змінюється слизова оболонка стін ки матки. Циклічні зміни відбува ються під контролем гормонів за лоз внутрішньої секреції (гіпофіза, яєчника).

Онтогенез — це процес індивіду ального розвитку організму протя гом життя. В онтогенезі виділяють дві стадії: ембріональну та постем

бріональну. Ембріональний період починається з моменту запліднення й утворення зиготи.

Онтогенез

Тема 4. Запліднення й вагітність Запліднення — це злиття чолові чої і жіночої статевих клітин. Сут тю запліднення є злиття двох га плоїдних генетичних наборів гамет. Запліднення відбувається в по рожнині маткової труби. Після злиття сперматозоїда і яйцекліти ни утворюється запліднене яйце, або зигота. Запліднене яйце протя гом 7—8 діб просувається за допо могою епітелію маткових труб до матки й прикріплюється до її стін ки. Після прикріплення утворюєть

ся спеціальний орган— плацента, або дитяче місце, у якому й дозрі ватиме зародок. Після утворення плаценти починається плодовий період внутрішньоутробного роз витку. Плацента має багато крово носних судин і виконує живильну та дихальну функції. Із четвертого місяця вагітності плацента почи нає виконувати функції ендокрин ної залози, синтезуючи гормон, що сприяє нормальному перебігові ва гітності.

Рух яйцеклітини по маточних трубах 5

Фаллопієва труба

6

Матка

7

4 1

8

2 3

Яєчник

9

1 — дозрівання фолікула, 2 — овуляція, 3 — розрив фолікула та потрап ляння яйцеклітини до по рожнини маточної труби, 4 — запліднення, 5 — зигота, 6 — дроблення, 7 — морула, 8 — бластула, 9 — імплантація

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, викликаний заплідненням яйцеклітини й до 86

86

зріванням плоду. Вагітність триває 36—40 тижнів.

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Розмір (довжина тіла в см)

Послідовні стадії ембріонального розвитку людини

40

30

20

10

6

12

18

24 30 36 38 Вік (тижні)

Характеристика плоду під час вагітності Періоди (у тижнях)

Характеристика

1

Запліднення й імплантація зародка у вигляді пухирця в стінку матки

2—3

У зародку формуються зовнішній, внутрішній і середній зародкові листки. Наприкінці третього тижня із середнього зародкового лист ка формуються зачатки кісток скелета, м’язи, власне шкіра, клітини крові

5—8

Розвиваються серце, легені, капсули органів чуттів, кишкова трубка, з’являються зачатки кінцівок. До восьмого тижня завершується за кладання внутрішніх органів. Починають формуватися зовнішні ста теві органи

Зародковий

9

Плід уже має голову, кінцівки. Кінцівки починають рухатись

13—16

Починається костеніння черепа, функціонування печінки, залоз, ни рок, шлунка. Здійснюються дихальні рухи

17—20

Рухи плоду стають більш виразними та відчутними. Прослуховується серцебиття, шкірні покриви вкриті волосками, формується підшкірна клітковина. Легені продовжують розвиватися, плід робить дихальні та вчиться робити ковтальні рухи

22—26

Кістковий мозок починає продукувати еритроцити. Плід активний

28—30

Плід здатний чути. У нього остаточно сформовані органи

34—40

Легені готові до дихання, жирова клітковина розгладжує шкіру, зни кають волоски на тілі, формуються нігті на фалангах пальців. Плід набирає спрямування перед пологами

Плодовий

Тема 4. Запліднення й вагітність

87

87

Тема 5. Віковий розвиток людини Різні періоди життя людини суп роводжуються специфічними змі нами анатомії, фізіології та психі ки індивіда. Умовно, залежно від

характерних змін і віку людини, виділяють вікові періоди.

Характеристика періодів життя людини Тривалість (роки) Віковий період

Жіноча стать

Період новонародженості

10 діб після наро дження

Грудний

Чоловіча стать

10 діб — 1 рік

Характеристика

Організм адаптується до нових умов. Виявляються приро джені безумовні рефлекси: дихальний, смоктальний, ха пальний та ін. Рухи не скоординовані, немовля самостійно не тримає голівки Інтенсивно збільшуються зріст і маса тіла. Істотно змінюєть ся скелет. Заростають тім’ячка (простір між тими кістка ми черепа, що не зрослися). Збільшується та зміцнюється м’язова маса. До 7 місяців прорізаються перші молочні зуби. Наприкінці першого року життя дитина здатна ходити. Ви являються тільки безумовні рефлекси. Основну частину часу дитина спить. У харчуванні переважають грудне молоко та молочні продукти

Раннє дитинство

1—3

Дитина здатна самостійно пересуватись. У два роки завер шується прорізання молочних зубів. Розвиваються мовлен ня, мислення. Дитина спроможна харчуватися дорослою їжею з механічним обробленням

Перше дитинство

4—7

Розвиваються розумові здібності, збільшується зріст, зміц нюється мускулатура, з’являються постійні зуби

Друге дитинство Підлітковий

Юнацький

88

88

8—11

12—15

16—20

8—12

Сповільнюється темп росту. Дитина розвивається інтелекту ально, набуває навичок читання, писання

13—16

Збільшується маса тіла, спостерігається стрибок у зрості. Відбуваються фізіологічні й анатомічні зміни організму, пов’язані з початком статевого дозрівання та діяльністю ста тевих залоз

17—21

Статеве дозрівання. У хлопчиків супроводжується збільшенням статевих залоз, секрецією статевих гормонів, появою вторинних статевих ознак. Змінюється гортань, голос стає глибоким і виразним. Статеве дозрівання супроводжується виробленням і виділен ням спермальної рідини. У дівчаток збільшується секреція гормонів гіпофіза, що сти мулюють ріст яєчників. Гормони яєчника спричинюють по яву жіночих вторинних статевих ознак. Статеве дозріван ня супроводжується збільшенням молочних залоз, появою менструального циклу

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Закінчення таблиці Тривалість (роки) Віковий період

Жіноча стать

Чоловіча стать

Характеристика

Зрілий вік

21—55

22—60

Перший період зрілого віку (21—35 років) є найбільш про дуктивним. Людина реалізується професійно, створює сім’ю. Другий період зрілого віку (35—60 років) супроводжуєть ся змінами, що визначають процес старіння й адаптації організму. Наприкінці цього часового проміжку настає клімактеричний період — поступове гальмування та припи нення діяльності статевих залоз

Похилий вік

56—74

61—74

Характеризується помірною робочою, інтелектуальною, фі зичною активністю

Старечий вік

75—90

Довгожителі

90 і більше

Тема 5. Віковий розвиток людини

Відбуваються суттєві структурні, анатомічні, фізіологічні, біохімічні зміни в організмі, викликані старінням Зміни в організмі обмежують адаптивні можливості

89

89

Вид людина розумна — homo sapiens Тема 1. Походження людини Антропогенез — це процес по ходження й формування людини в ході еволюції, що супроводжуєть ся розвитком її трудової діяльності,

розуму, свідомості, виразного мов лення, прямоходіння та формуван ням первісних форм суспільства.

Основні етапи антропогенезу Мільйони років тому

Теперішній час

Aвстралопітеки

Афарський австрало пітек

Люди на уміла

Людина пря моходяча

Неандер талець

Людина разумна

Рушійні сили антропогенезу Рушійні сили Біологічні

Соціальні

Боротьба за існування, природний добір на ос нові спадкової мінливості

Суспільний спосіб життя, мислення, мова, тру дова діяльність

Результат дії чинників

Перетворення головного мозку, виникнення прямоходіння, удосконалення кисті руки, розвиток мислення, свідомості, мовлення, органів чуттів 90

90

Вид Людина розумна — Homo sapiens

Особливості еволюції людини Раса — це група індивідів, що історично сформувалася в певних геологічних умовах і має спільні спадково зумовлені морфологічні та фізіологічні ознаки. Народність — це група людей, що історично сформувалась і харак

теризується спільною територією, мовою та культурою. Нація — спільнота людей, що історично сформувалася на основі спільної економіки, території, мо ви, особливостей поведінки, куль тури й традицій.

Поділ рас

Європеоїдна

Австралоїдна

Тема 1. Походження людини

Негроїдна

Монголоїдна

Центрально американська

91

91

Екологія людини Тема 1. Екологія людини Екологія людини — це наука, предметом вивчення якої є взає модія людини з навколишнім сере довищем.

Екологічні чинники — це чин ники навколишнього середови ща, що впливають на організм лю дини.

Характеристика екологічних чинників Екологічні фактори Біотичні

Сукупність чинників живої природи, здатних впливати на організм людини

Абіотичні

Антропогенні

Компоненти і явища нежи вої природи. До них належать: світло, повітря, тиск, темпера тура, рівень вологості тощо

Види діяльності людини, що спричиняють зміни навколиш нього середовища

Вплив на організм людини чинників навколишнього середовища Фактор

Вплив

Температура

Зміни температури змушують організм пристосовуватися до умов. Адаптація до змін температури забезпечується терморегуляцією через тепловіддачу й тепло продукцію

Атмосферне повітря

Найбільш шкідливими для людини є його забруднення, смог, дірки в атмо сфері. Забруднення атмосферного повітря призвело до виникнення парникового ефекту. Результатом є підвищення концентрації вуглекислого газу та середньої температури. Дірки в озоносфері призводять до зниження захисту від ультра фіолетового випромінювання. Смог провокує напади бронхіальної астми, захво рювання легень і очей

Ґрунт і вода

Забруднення ґрунту спричиняє зміну концентрацій речовин у підземних водах, вирощених плодах. Уживання такої води та їжі може викликати різні захворю вання

Радіаційне ви промінювання

Природний радіаційний фон не є шкідливим для організма людини. Небезпеч ним є штучний радіаційний фон (результат діяльності людини — промислові викиди, випробування ядерної зброї, використання атомної енергії). Радіаційне випромінювання здатне викликати зміни генетичного матеріалу, ушкодження клітин, злоякісні новоутворення

92

92

Екологія людини

Додаткова інформація Характеристика хімічних компонентів клітин Хімічний склад клітини Хімічний компонент

Характеристика Неорганічні речовини

Вода

Складає до 70 % маси клітини. Вміст води в клітинах залежить від інтенсив ності обмінних процесів у клітині (чим вищою є інтенсивність, тим більше во ди), від властивостей і функцій клітин. У клітинах легень та серця вода скла дає 70 %, в емалі зуба — до 10 %. Вода є середовищем для хімічних реакцій клітини, має високу теплоємність і теплопровідність, визначає фізичні влас тивості клітини — об’єм і пружність. Дефіцит води не може перевищувати 14 діб

Мінерали

Є умовою нормальної життєдіяльності клітини. Розрізняють макроелементи (Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген, Натрій, Калій, Кальцій, Хлор, Фосфор, Сульфур, Ферум, Магній) і мікроелементи (Цинк, Купрум, Іод, Фтор та ін.) Нітроген і Сульфур є у складі амінокислот і білків; Фосфор — у складі ДНК, РНК і АТФ; Ферум — у складі гемоглобіну; Магній — у складі ферментів; Іод є компонентом тироксину; завдяки йонам Калію, Натрію та Хлору проходять нервові імпульси; Кальцій і Фосфор забезпечують міцність кісток Органічні сполуки

Білки

94

94

Становлять до 18 % загальної маси клітини. Є біополімерами, що складаються з мономерів — амінокислот. Властивості, структура, послідовність амінокис лот і функції білка визначаються генетично. Функції білків: 1) С труктурна — білки є компонентами всіх клітинних мембран, органел, хро мосом і ядерець. 2) Каталітична (ферментативна) — білки — ферменти, здатні прискорюва ти (каталізувати) перебіг біохімічних реакцій. Дія ферментів суворо специ фічна. 3) З ахисна — специфічні білки (антитіла), що виробляються лейкоцитами, здатні нейтралізувати чужорідні білки та мікроорганізми. 4) Транспортна — білки здатні зв’язувати певні речовини, що є їх переносника ми (гемоглобін, гормони). 5) Р ухова — скорочення м’язового волокна забезпечується білковим актинміо зиновим комплексом

Довідкова інформація

Закінчення таблиці Хімічний компонент

Характеристика

Вуглеводи

У складі вуглеводів є Карбон, Гідроген і Оксиген. Розрізняють моно- (глюкоза й галактоза), ди- та полісахариди (крохмаль). Функції: 1) Структурна — у поєднанні з білками входять до складу кісток, хрящів, сухо жилків і зв’язок. 2) Енергетична — вуглеводи є основним джерелом енергії: під час окиснення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії

Жири

Є обов’язковими компонентами всіх клітин. Функції: 1) Будівельна — фосфоліпіди входять до складу клітинних мембран і оболонок нейронів. 2) Енергетична — під час розщеплення 1 г жиру вивільняється 38,9 кДж енер гії

Характеристика хімічних компонентів клітин

95

95

Характеристика захворювань людини та їхня профілактика Характеристика гігієни та захворювань зорової сенсорної системи Гігієна

Захворювання

У разі тривалого навантаження очам необхід ний десятихвилинний відпочинок не рідше, ніж один раз на дві години. Під час читання та писання освітлення має бути яскравим і розта шовуватися ліворуч (для лівші — праворуч). Відстань між очима і книгою, зошитом або монітором комп’ютера має бути не меншою за 30—35 см. Телевізор не рекомендується дивити ся з відстані менш як два метри. Не можна чита ти в транспорті, що рухається. Порушення зору може бути наслідком браку вітаміну А

Короткозорість — зображення фокусується пе ред сітківкою, чітко видно тільки близько роз ташовані предмети. Далекозорість — зображення фокусується за сітківкою, близькі предмети видно розплив часто. Для корекції короткозорості використовуються окуляри з двоввігнутими лінзами, для далеко зорості — із двоопуклими

нормальний зір зображення фоку сується на сітківці, ко рекція не потрібна

далекозорість зображення фокусуєть ся за сітківкою, корек ція опуклою лінзою

короткозорість зображення фокусуєть ся перед сітківкою, ко рекція вігнутою лінзою

астигматизм зображення не фоку сується через деформа цію рогівки, корекція лін зою спеціальної форми

Характеристика гігієни та захворювань слухової сенсорної системи Гігієна

Вплив звуку силою 80 децибелів (дБ) понад 40 хвилин є небезпечним. Тривалі коливання бара банної перетинки з великою амплітудою приз водять до її розтягання та втрати пружності, на слідок цього — виникнення глухоти. Чинником ризику так само є шум, який постійно оточує людей у великих містах. Для збереження слуху необхідно дотримуватись особистої гігієни: ре гулярно мити вуха теплою мильною водою, ви даляти сірку 96

96

Захворювання

Отит — запальне захворювання середнього вуха. Причиною може бути недотримання осо бистої гігієни слуху й ускладнення після грипу та ангіни. У барабанній порожнині накопичу ються гнійні маси, що ушкоджують барабанну перетинку та слухові кісточки

Довідкова інформація

Характеристика захворювань органів дихання та їх профілактика Гігієна

Захворювання та профілактика

Дихальна система функціонує нормально в разі правильної організації умов побуту, праці, нав чання, відпочинку. Вдихання забрудненого або погано вентильованого повітря шкодить не тіль ки дихальній системі, але й усьому організмові. Робочі та навчальні приміщення необхідно об ладнати системою очищення й вентиляції. Негативно діє на дихальну систему куріння. Токсичними для організму є не тільки нікотин, але й різні смоли. Останні осідають на стінках альвеол, які через це втрачають еластичність і можливість брати участь в обміні газів

Туберкульоз — це запальне хронічне захворю вання. Збудником є бактерія — туберкульозна паличка. Потрапивши в організм, збудник мо же викликати туберкульоз нирок, кісток, часті ше — легенів. Туберкульозна паличка стійка до чинників зовнішнього середовища, здатна три валий час зберігатись у вологих умовах. Прони каючи в організм, не завжди викликає захворю вання, частіше виявляється в осіб із ослабленим імунітетом, недостатнім харчуванням, погани ми умовами побуту. Профілактикою туберку льозу є вакцинація, регулярна флюорографія й дотримування правил особистої гігієни. Бронхіт, пневмонія є інфекційними запальни ми захворюваннями. Їх збудники — бактерії. Захворювання характеризуються виснажливим кашлем, високою температурою, погіршенням загального стану

Характеристика захворювань шлунковокишкового тракту й гігієна харчування Гігієна

Захворювання та профілактика

Головною умовою нормальної роботи травної системи є раціональне харчування. Його при нципи — відповідність енергетичної цінності їжі енерговитратам організму; надходження в організм певного набору харчових речовин в оптимальному співвідношенні; правильний режим харчування (їсти необхідно 3—4 рази на день у той самий час); різноманітність спожива них харчових продуктів; помірність у їжі. Необхідно мити руки перед їдою, їсти тільки миті овочі та фрукти, а м’ясо й рибу — у терміч но обробленому вигляді. Не слід уживати сиру воду. Негативно впливають на травну систему куріння та зловживання алкоголем

Карієс — захворювання зубів. Причиною є не дотримування правил особистої гігієни. Під впливом мікроорганізмів ротової порожнини та решток їжі порушується цілісність зубної емалі, утворюється мікротріщина. Це призво дить до підвищеної чутливості зуба, болю та ут ворення зони карієсу. Гастрит — запальне захворювання слизової обо лонки шлунка. Причиною може бути недотри мування режиму та правил раціонального хар чування. Відсутність лікування й дієти може призвести до утворення виразок на всіх оболон ках шлунка

Характеристика захворювань людини та їхня профілактика

97

97

Характеристика захворювань органів сечовидільної системи та їх профілактика Гігієна

Захворювання

Нирки чутливі до токсичного впливу. Шкідливі речовини (отрути, алкоголь, лікарські препа рати, наркотики), потрапляючи в кров, виво дяться через нирки, спричиняючи порушення їхньої роботи. Деякі речовини накопичують ся в нирках і стають причиною виникнення сечокам’яної хвороби. Здоровий спосіб життя, дотримування правил техніки безпеки, раціо нальне харчування дозволяють запобігти мож ливим порушенням функціонування нирок

Нефрит — запалення ниркових клітин, викли кане бактеріями. Ниркова недостатність — зменшення об’єму первинної сечі. Причиною ниркової недостат ності може бути порушення кровопостачання нирки або гостра серцева недостатність. Сечокам’яна хвороба — утворення каменів у нирках. Причинами є інфекції, застій сечі, її нетиповий склад. Камені не тільки ускладню ють відтік сечі, але й, просуваючись сечовивід ними шляхами, травмують їх, викликаючи ду же сильний біль. У зоні травми може з’явитись інфекція, що ускладнить перебіг сечокам’яної хвороби. Цистит — запальне захворювання слизової обо лонки сечового міхура. Умовами виникнення циститу можуть бути переохолодження, хворо ботворні мікроорганізми

Характеристика захворювань серцево-судинної системи та їх профілактика Гігієна

Захворювання

Умовою нормальної діяльності серцево-судин ної системи є достатнє постачання серцевого м’яза киснем і поживними речовинами. Для цього необхідні тренування серцевого м’яза: фі зичні вправи, ходьба, біг на свіжому повітрі. На серцево-судинну систему несприятливо діють нікотин, алкоголь

Ішемічна хвороба серця — порушення крово постачання міокарда. Наслідком ішемії є зни ження сили скорочень, і серце не може перека чувати необхідний для організму об’єм крові. Інфаркт міокарда — повне припинення надхо дження крові до ділянки серцевого м’яза. В умовах кисневого голодування клітини не мо жуть скорочуватись і невдовзі гинуть, у резуль таті на місці відмерлої ділянки виникає сполуч нотканинний рубець

98

98

Довідкова інформація

Перша допомога в разі травм і нещасних випадків Тепловий, сонячний удар Тепловий і сонячний удар — це стан, що виникає після інтенсивно

го тривалого впливу високої темпе ратури та сонця.

Характерні ознаки

У хворих відзначається сильний головний біль, блідість шкіри, загальне погане самопочуття, іноді з’являються нудота й блювота

Перша допомога

Потерпілого треба перенести в тінь, розстебнути або зняти верхній одяг, підняти йому голову й покласти змочену у воді косинку на голову та ділян ку серця

Переохолодження та обмороження Переохолодження та обмороження настають у результаті трива

лого перебування в умовах низької температури.

Характерні ознаки

Потерпілі після переохолодження відчувають загальну слабкість, у них підвищується загальна температура тіла, з’являються ознаки застуди. Від мороження, як правило, має локальний характер. У місці ураження шкір ні покриви бліді, хворобливі. Під час занять спортом відморожуються від криті ділянки тіла (ніс, щоки, мочки вух, пальці рук і ніг)

Перша допомога

У разі сильного переохолодження необхідно якнайшвидше перенести по терпілого в тепле приміщення, зігріти за допомогою ковдр, грілок, давати тепле питво. Відморожені ділянки тіла категорично не можна обтирати сні гом або холодною водою: це може призвести до появи тріщин, виразок і за палення. Потерпілого слід госпіталізувати

Вивихи Вивих — це повне зміщення суг лобних поверхонь кісток, що при зводить до дисфункції суглоба. Вивих виникає внаслідок падін

ня на витягнуту кінцівку, розриву зв’язок, що втримують суглоб, різ кого повороту.

Характерні ознаки

Після вивиху кінцівка набуває неприродного, вимушеного положення, з’являються біль і обмеження активних та пасивних рухів

Перша допомога

Фіксуючою тугою пов’язкою забезпечують нерухомість ушкодженої кін цівки та потерпілого. У разі ушкодження руки накладають пов’язку ко синкою; коли ушкоджена нога, на неї накладають шину. Категорично за бороняється самостійно вправляти вивих суглоба! Це може призвести до постійної невідновлюваної деформації суглоба, а отже — до порушення ру хомості кінцівки. Якщо розтягнуто зв’язки суглоба, необхідно охолодити ділянку ушкодження й накласти м’яку пов’язку. У разі надривів і розривів зв’язок і м’язів потрібні холод і знеболювальні засоби, потім слід накласти фіксуючу пов’язку

Перша допомога в разі травм і нещасних випадків

99

99

Удари Удари — це пошкодження м’яких тканин без порушення ціліс ності загального шкірного покрива.

Характерні ознаки

У місці пошкодження відчувається біль, з’являється припухлість, у ре зультаті підшкірного крововиливу змінюється колір шкіри, вона стає чер вонувато-синього кольору, порушується функція пошкодженої кінцівки

Перша допомога

Потерпілому необхідно забезпечити повний спокій. Пошкоджену кінців ку треба зафіксувати та знерухомити. Для профілактики розвитку гемато ми і зменшення больових відчуттів на місце удару кладуть міхур із льодом (снігом, холодною водою), рушник, змочений у холодній воді й злегка від жатий, після чого накладають стискаючі пов’язки. Знеболювання прово дять із використанням спеціальних мазей та гелів із знеболюючою дією. У випадку наявності садна і ран, їх обробляють розчином йоду або брильян тової зелені

Переломи Перелом — це повне або частко ве порушення цілості кістки. За лежно від ступеня ушкодження кіс тки, покривних і м’яких тканин розрізняють переломи закриті (без ушкодження загального покриву та слизових оболонок), відкриті (з уш

кодженням покриву), без зміщення (відламки кістки залишаються на місці) і зі зміщенням (відламки кіс тки зміщуються в напрямку дії си ли ушкодження та в напрямку ско рочення м’язів).

Характерні ознаки

У місці ушкодження виникає різкий біль, що спричиняє втрату кінцівкою рухомості. Виникає сильна припухлість, змінюється колір шкірного пок риву: шкіра набуває синюшного забарвлення. Зміщення кістки може при звести до вкорочення кінцівки й анатомічно невластивого положення. Від криті переломи характеризуються наявністю рани або тріщини шкірного покриву в місці перелому, іноді в рані видно відламки кістки

Перша допомога

Необхідно забезпечити повний спокій і нерухомість ушкодженої кінців ки. Для цього застосовують спеціальні шини, у разі їх відсутності — імпро візовані шини з підручного матеріалу: дошки, палиці, лижі, парасольки. Кінцівку фіксують на шині вище й нижче від перелому, щоб забезпечити нерухомість принаймні двох суглобів. У разі відкритого перелому на ра ну накладають стерильну пов’язку. Категорично не можна вправляти або видаляти видимі відламки кістки! Якщо немає підручного матеріалу для шини, ушкоджену руку прибинтовують до тулуба, а ушкоджену ногу — до здорової ноги. Потерпілого необхідно якнайшвидше доправити до ліку вального закладу

100

100

Довідкова інформація

ÅÅÇºÄÀ¹ÏØÈÉÁÈ¾É¾ÄÇÅ¹Î кісто к п ер ед п ліч чя та п лечо во їкістки

р еб ер

клю чи ц і

стегн а

кісто к тазу

¨¾ÉÑ¹½ÇÈÇÅÇ¼¹»É¹ÀËÉ¹»ÅÆ¾Ò¹ÊÆÁÎ»ÁÈ¹½Ã»

Струс мозку Струс і здавлювання головного мозку спостерігаються внаслідок забиття голови під час падіння, бі гу, виконання вправ на різних при

ладах (брусах, перекладині), падін ня з каната, зіткнення під час гри, падіння на льоду.

Характерні ознаки

Струс головного мозку супроводжується непритомністю, блювотою, запа мороченням, головними болями. Отямившись, потерпілий не пам’ятає, як стався нещасний випадок, іноді не може пригадати події, що передували йому. Повторна непритомність може свідчити про тяжке ушкодження го ловного мозку: забиття та здавлювання

Перша допомога

Потерпілого в непритомному стані не слід переміщувати, його необхідно покласти так, щоб голова й верхня частина тулуба були трохи підняті. На голову слід покласти посудину (целофановий пакет) із льодом або змочену холодною водою тканину. Навіть якщо потерпілий опритомнів, його слід терміново госпіталізувати для обстеження

Рани Рана — це механічне ушко дження тканин і органів із пору шенням цілості їхнього покриву. Залежно від глибини ураження розрізняють поверхневі рани (сад на), коли ушкоджено тільки шкіру

або слизову, і глибокі, коли ураже но глибші тканини. Під час занять фізичними вправами найбільш частими є різані, колоті, рвані, за биті рани.

Характерні ознаки

Кожний вид ран має свій характерний набір ознак. У разі колотих ран уш кодження шкіри невелике, а от внутрішнє ушкодження може бути доволі глибоким. У результаті зміщення м’язів та інших тканин канал такої рани має складну форму, що може спричинити розвиток інфекції. Рвані та за биті рани супроводжуються незначною кровотечею, сильним тривалим бо лем і довгою регенерацією. Різані рани характеризуються сильною крово течею, болем і видимим розходженням країв рани

Перша допомога

У разі поранення передусім необхідно зупинити кровотечу. Потім захис тити рану від проникнення мікробів, здатних викликати запалення. Для цього накладають стерильну пов’язку та обробляють зону, прилеглу до ра ни, антисептичними засобами. Зменшення болю досягається нерухомістю ушкодженої частини тіла. Застосування знеболювальних засобів рекомен дується тільки в разі дуже гострого, різкого болю. Потерпілого терміново необхідно доправити до лікарні для хірургічного оброблення рани. У випадку венозної кровотечі кров, що витікає, має темно-червоний колір, швидко заповнює рану, тече невпинним струменем. Для зупинення крово течі досить накласти стискаючу пов’язку й підняти поранену кінцівку. Ар теріальна кровотеча має свої особливості: кров червоного кольору струмує з рани фонтаном, поштовхами (пульсуючий струмінь). У разі виникнення артеріальної кровотечі на кінцівці необхідно притиснути артерію до кіст ки вище (за плином крові) від місця поранення, тобто між раною і серцем. Притискають одним пальцем, або двома, накладеними один на другий, або чотирма пальцями. Потерпілого терміново госпіталізувати

102

102

Довідкова інформація

ÌÈÁÆÃ¹ÃÉÇ»ÇË¾Ð О сн о вн іар тер ії

Точки п альц ево го п р и ти скан н я

»ÁÊÃÇ»¹ È½Ò¾Ä¾ÈÆ¹ ÊÇÆÆÇ¹ÉË¾É

»ÁÊÃÇ»¹ À¹¼¹ÄÕÆ¹ÊÇÆÆ¹ È½ÃÄ×ÐÁÐÆ¹

ÈÄ¾ÐÇ»¹ È¹Î»Ç»¹

È½ÃÄ×ÐÁÐÆ¹

È¹Î»Ç»¹

È¹ÎÇ»¹

ÈÉÇÅ¾Æ¾»¹

ÈÄ¾ÐÇ»¹

ÊË¾¼ÆÇ»¹

ÄÃËÕÇ»¹ È½ÃÇÄÆÆ¹

ÈÉÇÅ¾Æ¾»¹

ÊË¾¼ÆÇ»¹

ËÁÄÌÊËÌÈÆ

È¾É¾½ÆØ »¾ÄÁÃÇ¼ÇÅÄÃÇ»¹

Зр азки п р ави льн о го п р и ти скан н я ар тер ій

М ето д и зуп и н ки кр о во течі

¨¾ÉÑ¹½ÇÈÇÅÇ¼¹»É¹ÀËÉ¹»ÅÆ¾Ò¹ÊÆÁÎ»ÁÈ¹½Ã»

¨¾ÉÑ¹½ÇÈÇÅÇ¼¹Æ¹»Ç½ С п о со б и тр ан сп о р туван н я ÌÃÊÁÉÌ»¹ËÁ ÈÇË¾ÉÈÄÇ¼Ç ½Ç º¾É¾¼¹ Ë¹Ã ÒÇº ÉÇË ÆÊ ºÌÄÁ Æ¹½ ÈÇ»¾ÉÎÆ¾× »Ç½Á

¨Ç»¾ÉÆÌËÁ ÈÇËÇÈ¹×ÐÇ¼Ç Æ¹ ÊÈÁÆÌ »ÀØËÁ ÂÇ¼Ç Ä¹½ÇÆÆ× À¹ È½ºÇÉ½½Ø ¨ÄÁÊËÁ Æ¹ ºÇÏ ÈÉ¹Ï××ÐÁ ÆÇ¼¹ÅÁ Â »ÄÕÆÇ× ÉÌÃÇ×

¨Ç»¾ÉÆÌËÁÈÇËÇÈ¹×ÐÇ¼ÇÆ¹ÊÈÁÆÌ »ÀØËÁ¾¼ÇÄ¹½ÇÆÆ×À¹È½ ºÇÉ½½ØªÁÄÕÆÇÈÉÁËÁÊÆÌ»ÑÁ¼ÇÄÇ»ÌÈÇËÇÈ¹×ÐÇ¼Ç½Ç¼ÉÌ ½¾Â ÈÄÁÊËÁÆ¹ÊÈÁÆ ÈÉ¹Ï××ÐÁÆÇ¼¹ÅÁ»ÄÕÆÇ×ÉÌÃÇ×

¨Ç»¾ÉÆÌËÁ ÈÇËÇÈ¹×ÐÇ¼Ç Æ¹ ºÃ »ÀØËÁ ÉÌÃÇ× ËÌÄÌº È½ ÈÎ»¹ÅÁ ªÁÄÕÆÇ ÈÉÁËÁÊÆÌ»ÑÁ ËÌÄÌº ÈÇËÇÈ¹×ÐÇ¼Ç ½Ç Ê¾º¾ ÈÄÁÊËÁ Æ¹ ÊÈÁÆ ÈÉ¹Ï××ÐÁ ÆÇ¼¹ÅÁ »ÄÕÆÇ× ÉÌÃÇ×

Звільн ен н я д и х альн и х ш лях ів

Ш тучн е д и х ан н я ін еп р ям и й м асаж сер ц я

¨ÇÃÄ¹»ÑÁ ÈÇË¾ÉÈÄÇ¼Ç Æ¹ ÊË¾¼ÆÇ Ê»Ç ÆÇ¼Á ½¾ÃÄÕÃ¹ É¹À» Æ¹½¹»ÁËÁ Æ¹ ÊÈÁÆÌ Å¿ ÄÇÈ¹ËÃ¹ÅÁ

»½Ì»¹ÆÆØ

tÉÁËÅÐÆÁÎÆ¹ ËÁÊÃ¹ÆÆØÆ¹¼ÉÌ½ÆÌ ÃÄËÃÌ

Ç»½ÃÇ»¹ÆÍÇÉÅ¹ÏØ

Теоретичний мінімум Аксон — одиничний слабко розгалужений дов гий відросток нейрона, передає нервовий імпульс іншим нервовим клітинам. Алергія — підвищена чутливість (реактивність) організму людини й тварин до впливів алергенів — сторонніх речовин як органіч ного, так і неорганічного походження (біл ків, бактерій, пилку рослин, лікарських препаратів тощо). Анаболізм (асиміляція) — процес синтезу влас них біополімерів, що супроводжується пог линанням енергії. Аналізатори — системи, які складаються з ре цептора, нерва й центру в корі великих пів куль, що аналізує збудження. Анатомія — наука, що вивчає форму та будо ву організму людини й тварин, а також за кономірності розвитку цієї будови в їхній функціональній взаємодії з навколишнім се редовищем, зважаючи на вікові зміни, ста теві відмінності й індивідуальні особливості. Антиген — чужорідна речовина вуглеводної або білкової природи, генетична інформація про яку в організмі відсутня. Антитіло — білкова сполука, яку специфічно ви робляють імунні клітини організму у від повідь на проникнення чужорідного анти гену. Антропогенез — процес виникнення й історикоеволюційного формування фізичного типу людини, діалектично пов’язаний із розвит ком її первинної трудової діяльності, сві домості, виразного мовлення, первісних форм суспільства. Артерії — кровоносні судини, що несуть кров від серця до органів і тканин. Біополімери — високомолекулярні природні сполуки, що складають структурну основу клітин усіх організмів і відіграють першо рядну роль у процесах їхньої життєдіяль ності. До них належать білки, нуклеїнові кислоти й полісахариди. Теоретичний мінімум

Біоритми — регуляторні кількісні та якісні змі ни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя — молекулярному, клі тинному, тканинному, органному, організ меному, популяційному й біосферному. Вагітність — сукупність фізіологічних про цесів, пов’язаних із розвитком плоду в ма теринському організмі (у матці) у ссавців, зокрема людини. Вени — судини, що несуть венозну кров від ор ганів і тканин до серця. Винятком є леге неві вени, які несуть із легень артеріальну кров. Виділення — процес видалення з організму шкід ливих і непотрібних продуктів обміну ре човин. Вища нервова діяльність — це сукупність нерво вих процесів, що визначають поведінку, психічні характеристики індивіда й адап тацію організму до мінливих умов зовніш нього середовища. Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже малій кількості необхідні для нормального функціонування будь-якого організму. Газообмін — процес обміну газом між організ мом і зовнішнім середовищем. Гальмування — процес слабшання або зупинки проведення збудження нервовими волок нами. Гамети — статеві, або репродуктивні, клітини тваринних і рослинних організмів, що за безпечують унаслідок злиття розвиток но вої особини та передачу спадкових ознак від батьків до нащадків. Гаметогенез — процес розвитку й формування статевих клітин — гамет. Гаметогенез чо ловічих гамет називається сперматогене зом, жіночих — овогенезом. 105

105

Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин. Складається з білкової частини глобіну і гему, що надає крові червоного кольору. Транспортує кисень від органів дихання до тканин тіла і вуглекислий газ від тканин до органів дихання. Гігієна — наука про створення оптимальних умов для життєдіяльності людини. Гіпноз — близький до сну стан людини й вищих хребетних тварин, який виникає під впли вом дуже сильних раптових або дуже слаб ких одноманітних зовнішніх подразників. Гормони — біологічно активні речовини, що виді ляються залозами внутрішньої секреції або скупченнями спеціалізованих клітин ор ганізму і впливають цілеспрямовано на ін ші органи й тканини.

Емоції — процес ситуаційного переживання, ставлення до навколишніх об’єктів, реак ції на зовнішні та внутрішні подразники, що виявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву. Епіфіз — частина трубчастої кістки; утворений губчастою кістковою тканиною, покритий гіаліновим хрящем, містить червоний кіст ковий мозок, бере участь у кровотворенні. Еритроцити — одна з форм клітин крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин, високодиференційовані червоні, без’ядерні клітини, що здійснюють дихальну функ цію. Живлення — сукупність процесів надходжен ня в організм, перетравлювання, усмокту вання й засвоєння ним поживних речовин; складова частина обміну речовин.

Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються залозами внутрішньої сек реції або скупченнями спеціалізованих клітин організму та цілеспрямовано впли вають на інші органи й тканини.

Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалась у процесі еволюції й відбиває в зовнішньому вигляді пристосування їх до умов існування.

Дендрити — численні сильно розгалужені корот кі відростки, що відходять від тіла нейро на, передають нервовий імпульс від інших нервових клітин.

Загартовування — комплекс методів, спрямо ваних на підвищення функціональних ре зервів організму та його опірності до не сприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища.

Дистрофія — голодна хвороба, виснаження, спричинене порушенням харчування — тривалим неповноцінним харчуванням або повним голодуванням. Дихання — процес, що дає можливість тварин ним і рослинним організмам одержувати кисень, звільняти вуглекислоту й запасати енергію харчових речовин у формі, доступ ній для використання, зазвичай у вигляді макроенергетичних зв’язків АТФ. Діафіз — кінцеві ділянки трубчастої кістки, ут ворені компактною кістковою речовиною, заповнені жовтим кістковим мозком. Евкаріоти — одноклітинні або багатоклітинні організми, у клітинах яких, на відміну від прокаріотів, є сформоване ядро. Ембріон — зародок тварин і людини. 106

106

Залози — клітини або органи, основною функ цією яких є вироблення секретів. Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет) рослинних і тва ринних організмів. Основа статевого роз множення. Зародок — у рослин — зачаток нової особини па поротеподібних і насінних рослин. Звички — внутрішня потреба виконувати певні дії. Здібності — стійкі психічні властивості людини, які є необхідною умовою успіху її навчаль ної, виробничої та іншої діяльності. Зигота — запліднене яйце, диплоїдна клітина, що утворюється у тварин і рослин у резуль таті злиття двох статевих клітин (гамет). Теоретичний мінімум

Ілюзія — тип сприйняття, за якого в мозку фор мується викривлене відображення пред мета. Імунітет — вияв дії призначених для збереження сталості внутрішнього середовища захис них реакцій організму на генетично сто ронні речовини — антигени. Інстинкт — сукупність складних, спадково зумо влених актів поведінки, характерних для особин певного виду в конкретних умовах. Інфекція — проникнення патогенних мікроор ганізмів в організм людини, тварин або рос лин, розмноження з дальшим розвитком складного комплексу їхньої взаємодії — від носія до вияву хвороби. Капіляри — дрібні судини, що пронизують орга ни й тканини тварин із замкненою крово носною системою. Катаболізм (дисиміляція) — процес розщеплен ня складних речовин до простих, що їх ор ганізм здатний засвоїти; супроводжується виділенням енергії. Кістка — тверде утворення, що служить опорою внутрішнього скелета; сформована кістко вою тканиною. Клітина — елементарна жива система, основна структурна й функціональна одиниця всіх живих організмів. Кров — «рідка тканина» внутрішнього середо вища, що циркулює в кровоносній системі всіх хребетних і деяких безхребетних тва рин; один із видів сполучної тканини. Кровообіг — циркуляція крові у тварин і люди ни, що забезпечує обмін речовин між ор ганізмом і зовнішнім середовищем. Лейкоцити — одна з форм клітин крові (а також лімфи) людини й тварин, безбарвні кліти ни з різною формою ядер. Лейкоцити — формені елементи крові, що за безпечують імунітет організму, не мають певної форми, містять ядро. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Лімфа — прозора рідина, хімічним складом подібна до плазми крові. Теоретичний мінімум

Лімфоцити — один із різновидів лейкоцитів; здатні виробляти антитіла. Лімфоцити — одна з форм лейкоцитів хребетних тварин і людини, що належить до групи аг ранулоцитів. Лімфоцити людини — кліти ни кулястої форми, мають велике округле ядро, оточене цитоплазмою з багатьма ри босомами. Ліпоцити — клітини жирової тканини, містять краплі жиру. Лордоз — скривлення (вигин) хребта людини в шийному та поперековому відділах опук лістю вперед. Мейоз — форма поділу ядер, що супроводжуєть ся зменшенням кількості хромосом від диплоїдної до гаплоїдної. Є способом поді лу статевих клітин, забезпечує збереження кількісної сталості генетичного матеріалу. Менструальний цикл — фізіологічний процес в організмі жінок, протягом якого дозріва ють фолікул та яйцеклітина; відбувається під контролем гормонів залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, яєчника). Метаболізм — процес обміну речовин в організ мі. Мислення — процес опосередкованого відобра ження об’єктивної дійсності, тобто така ідеальна діяльність, коли інформацію про дійсність одержують шляхом зіставлення, перетворення та взаємозв’язку пізнаваних образів. Мітоз — непрямий поділ клітин, що проходить у кілька етапів, у результаті якого генетич на інформація точно й рівнозначно розподі ляється між дочірніми клітинами. Є основ ним способом поділу соматичних клітин, біологічне значення полягає в підтриму ванні кількості хромосом. Мовлення — спосіб передачі думок, властивий тільки людині; забезпечує обмін інформа цією між індивідами. Розрізняють усне і письмове мовлення. Навички — багаторазово повторювані дії, особ ливістю виконання яких є автоматизація; їх формування контролюється свідомістю, а вияви не потребують контролю.

107

107

Народність — історично сформована група лю дей, які мають спільну територію, мову та культуру. Нація — історично сформована спільнота людей, що утворюється в процесі усталення їхніх спільних економічних зв’язків, території, мови, особливостей поведінки, культури й традицій. Нейроглія — компонент нервової тканини; гліальні клітини оточують нервові й вико нують трофічну, захисну та підтримуваль ну функції. Нейрон — структурний елемент нервової ткани ни, що має специфічні властивості — про відність і збудливість. Нервова система — сукупність структур в ор ганізмі тварин і людини, що здійснюють взаємозв’язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середо вищем. Нефрон — основний структурний і функціональ ний елемент нирок хребетних тварин і лю дини. Обдарованість — індивідуальна потенційна своєрідність задатків людини, завдяки яким людина може досягти значних ус піхів у певній галузі діяльності. Окістя — оболонка, що вкриває кістку зовні; ут ворена сполучною тканиною, багата на кровоносні судини, бере участь у рості й ре генерації кістки. Онтогенез — індивідуальний розвиток особин від моменту зародження до природної смерті або до припинення існування одноклітин ного організму в результаті поділу. Осеїн — органічна речовина кістки, що надає їй пружності та гнучкості.

Плід — орган розмноження квіткових рослин, що розвивається із зав’язі квітки після за пліднення і служить для формування, за хисту й розповсюдження насіння. Подразливість — здатність живих клітин, тка нин або цілого організму реагувати на зов нішні чи внутрішні впливи — подразники; лежить в основі пристосування до мінли вих умов середовища. Популяція — сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу населяють певну ділянку — ареал виду — і так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій то го самого виду. Між особинами популяцій відбувається вільне схрещування. Пульс — ритмічні поштовхи-коливання стінок кровоносних судин у тварин і людини, спричинювані викиданням крові із серця під час кожного його скорочення. Раса — група індивідів, що історично сформу валася в певних геологічних умовах і має спільні спадково зумовлені морфологічні та фізіологічні ознаки. Реабсорбція — процес зворотного всмоктування в кров води, глюкози, амінокислот, віта мінів; здійснюється в ниркових канальцях, результатом є утворення кінцевої сечі. Регуляція нейрогуморальна — регуляція фізіо логічних процесів організму відповідно до його потреб і змін навколишнього середо вища, що здійснюється за допомогою двох механізмів: нервового (за допомогою нерво вої системи) і гуморального (за участі гумо ральних чинників). Рефлекс — реакція організму, що здійснюєть ся нервовою системою у відповідь на вплив зовнішніх чи внутрішніх подразників.

Пам’ять — один з основних пізнавальних про цесів, що охоплює закріплення, збережен ня та відтворення людиною її попереднього досвіду.

Розмноження — властива всім живим організ мам здатність до відтворення, що забезпе чує безперервність і наступність поколінь. Розрізняють нестатеве, вегетативне і стате ве розмноження.

Підсвідомість — процес аналізу інформації та формування поведінкових реакцій, що не досягають рівня свідомості.

Саморегуляція — здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи ін ших функцій після їх зміни.

108

108

Теоретичний мінімум

Сарколема — оболонка, міцно сполучена з м’язовим волокном; перешкоджає над мірному розтяганню міофібрили. Свідомість — одне з найбільш складних психіч них явищ, властивих тільки людині, про цес відображення дійсності мозком люди ни; охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану активність лю дини; є вищою формою відображення ма терії.

Темперамент — індивідуальні особливості психі ки людини й вищих тварин, в основі яких лежить відповідний природжений тип не рвової системи. Тканини — група клітин, які подібні будовою й походженням і виконують однакову фун кцію. Травлення — процес механічної та хімічної об робки їжі, її всмоктування й засвоєння.

Сенсори — високоспеціалізовані органи, що слу жать для сприймання дії на організм різ них подразників.

Тромбоцит — формений елемент крові; бере участь в утворенні тромбу, має округлу або овальну форму; ядро відсутнє; утворюється в червоному кістковому мозку.

Серцевий цикл — певна послідовність роботи м’язів передсердь і шлуночків, що забезпе чує циркуляцію крові в організмі.

Увага — чинник, що регулює процес сприйняття інформації.

Скелет — сукупність кісток тіла, з’єднаних між собою.

Фагоцитоз — процес поглинання та знешко дження мікроорганізмів фагоцитарними клітинами (фагоцитами).

Сон — періодичний стан організму людини й тва рин, що характеризується відключенням свідомості та зниженням здатності нерво вої системи відповідати на зовнішні по дразники. Сперматогенез — розвиток сперматозоїдів у лю дини, тварин і деяких рослин.

Ферменти — ензими, складні біологічні сполуки, що утворюються в живих клітинах і при скорюють процеси обміну речовин. Фізіологія — наука, що вивчає життєдіяльність організму та його частин — систем, ор ганів, тканин, клітин.

Стать — сукупність ознак, що забезпечують ста теве розмноження й відрізняють жіночі і чоловічі особини.

Фільтрація — процес надходження плазми крові з капілярів клубочка в порожнину капсули Шумлянського—Боумена, здійснюється завдяки високому тиску в капілярах клу бочка, результатом є утворення первинної сечі.

Стрес — неспецифічна реакція організму люди ни й тварин на незвичні або сильні подраз нення.

Чутливість — здатність живих організмів сприй мати дію зовнішніх чи внутрішніх подраз ників.

Сприйняття — відображення в мозку людини цілісного образу предмета.

Теоретичний мінімум

109

109

Література 1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1987. 2. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о змеях, крокодилах, черепахах, лягушках, ры бах.— М.: Молодая гвардия, 1974. 3. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о насекомых.— М.: Молодая гвардия, 1975. 4. Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Роберте К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994. 5. Афанасьев Ю. Н., Юрина Н. А., Алешин Б. В. Гистология.— М.: Медицина, 1989. 6. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров.— 2-е изд.— М.: Сов. эн циклопедия, 1989. 7. Васильев А. Е., Воронин Н. С., Еленевский А. Г., Серебрякова Т. И., Шорина Н. И. Ботаника: Морфология и анатомия растений.— М.: Просвещение, 1988. 8. Векірчик К. М. Мікробіологія з основами вірусології.— К.: Либідь, 2001. 9. Гилберте С. Биология развития: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994. 10. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3 т.— М., 1990. 11. Гусев М. В., Минеева Л. А. Микробилогия.— 2-е изд.— М., 1985. 12. Жизнь животных: В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов.— М.: Просвещение, 1987. 13. Жизнь растений: В 6 т.— М.: Просвещение, 1979. 14. Курепина М. М., Ожигова А. П., Никитина А. А. Анатомия человека: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений.— М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2002.— 384 с. 15. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1993. 16. Одум Ю. Экология: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1986. 17. Орлов Б. Н. Ядовитые животные и растения СССР.— М.: Высш. шк., 1990. 18. Полевой В. В. Физиология растений.— М.: Высш. шк., 1989. 19. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Анатомия человека: Учебное пособие для студ. биол. спец. вузов.— М.: Высш. шк., 1989. 20. Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1998. 21. Токарский В. А., Есилевская М. А. Зоология позвоночных.— Харьков: Изд-во ХГУ, 1998. 22. Фарб П. Популяционная экология: Пер. с англ.— М.: Мир, 1971. 23. Физиология человека: В 3 т. // Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса.— М.: Мир, 1996. 24. Чайченко Г. М. Основы физиологии высшей нервной деятельности.— К.: Выща шк., 1987. 25. Чернышова Л. П. Биология человека: Учебное пособие.— Донецк: Центр подготовки абитури ентов, 2000.— 448 с. 26. Шаламов Р. В. Биология. Справочник / Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитриев, В. И. Подгорный.— Харьков: Веста: Изд-во «Ранок», 2006.— 624 с. 27. Эттенборо Д. Жизнь на земле. Естественная история: Пер. с англ.— М.: Мир, 1984. 28. Яблоков А. В., Юсуфов А. Г. Эволюционное учение.— М.: Высш. шк., 1976.

110

110

Література

89

89

89

89

89

89

89

89

2001 (89)

MagPi Issue 89

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Science Fiction Stories 89

Science Fiction Stories 89

Recipes - 89 Coffee Recipes

Recipes - 89 Coffee Recipes

Фантастика, 1988-89 годы

Фантастика, 1988-89 годы

Кино '89. Черный альбом

Кино '89. Черный альбом

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Radical Philosophy Issue: 89

Radical Philosophy Issue: 89

Unknown Man No 89

Unknown Man No 89

Northrop F-89 Scorpion

Northrop F-89 Scorpion

Unknown Man #89

Unknown Man #89

بحار الأنوار - الجزء 89

بحار الأنوار - الجزء 89

89. Календарь-справочник, Уфа

89. Календарь-справочник, Уфа

SF-Stories 89 v3

SF-Stories 89 v3

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Afganistan 79-89

Afganistan 79-89

Logic at Botik '89

Logic at Botik '89

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Пригоди. Подорожі. Фантастика - 89

Пригоди. Подорожі. Фантастика - 89

Unknown Man #89

Unknown Man #89

Our partners will collect data and use cookies for ad personalization and measurement. Learn how we and our ad partner Google, collect and use data. Agree & close