Флора национального природного парка "Деснинско-Сарогутский" и проблемы охраны биоразнообразия Новгород-Северского Полесья

Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

Ñ.Ì. Ïàí÷åíêî

Ôëîðà íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «ÄÅÑÍßÍÑÜÊÎ-ÑÒÀÐÎÃÓÒÑÜÊÈÉ» òà ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ Çà çàãàëüíîþ ðåäàêö³ºþ ä.á.í. Ñ.Ë. Ìîñÿê³íà Ì î í î ã ð à ô ³ ÿ

Ñóìè Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà 2005



Ç̲ÑÒ

ÓÄÊ 502.13(477.52-751.3) ÁÁÊ 20.18ë64 Ï16 Ðåêîìåíäîâàíî äî äðóêó â÷åíîþ ðàäîþ Ñóìñüêîãî íàö³îíàëüíîãî àãðàðíîãî óí³âåðñèòåòó. Ïðîòîêîë ¹ 7 â³ä 28 ëþòîãî 2005 ð. Ðåöåíçåíòè: Ò.Ë. Àíäð³ºíêî-Ìàëþê, äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð (²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè) Þ.À. Çëîá³í, äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð, çàñëóæåíèé ä³ÿ÷ íàóêè ³ òåõí³êè Óêðà¿íè (Ñóìñüêèé íàö³îíàëüíèé àãðàðíèé óí³âåðñèòåò) Î.Ì. Áàéðàê, äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð (Ïîëòàâñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò)

Âñòóï ......................................................................................... 4 Ðîçä³ë 1. Ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íà õàðàêòåðèñòèêà òà ôóíêö³îíàëüíå çîíóâàííÿ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ................................ 6 Ðîçä³ë 2. Ðîñëèííèé ïîêðèâ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» .... 11 Ðîçä³ë 3. Ìàòåð³àëè ³ ìåòîäèêà äîñë³äæåíü .................................. 17 Ðîçä³ë 4. Ôëîðà ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ...................... 22 4.1. Ñêëàä ³ ñòðóêòóðà ôëîðè ............................................... 22 4.2. Ñèíàíòðîï³çàö³ÿ ôëîðè ................................................. 28 Ðîçä³ë 5. Ðàðèòåòí³ âèäè ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ..................................................... 37

Ï16

Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ôëîðà íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» òà ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ: Ìîíîãðàô³ÿ / Çà çàã. ðåä. ä.á.í. Ñ.Ë. Ìîñÿê³íà. – Ñóìè: ÂÒÄ «Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà», 2005. – 170 ñ. ISBN 966-680-220-1 Ó ìîíîãðàô³¿ íàâîäèòüñÿ àíîòîâàíèé ñïèñîê âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Ïîäàíî õàðàêòåðèñòèêó ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ óìîâ òà ðîñëèííîãî ïîêðèâó ïàðêó, ïðîâåäåíèé âñåá³÷íèé àíàë³ç ôëîðè ïàðêó, ð³âåíü ¿¿ ñèíàíòðîï³çàö³¿, âèä³ëåí³ ðàðèòåòí³ âèäè. Îêðåì³ ðîçä³ëè ïðèñâÿ÷åí³ çàêîíîì³ðíîñòÿì ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè, ÿê³ ðîçãëÿäàþòüñÿ íà ïðèêëàä³ ôëîð îêðåìèõ ä³ëÿíîê ç ð³çíèì ð³âíåì àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôò³â, à òàêîæ îö³íö³ ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ôëîðè ïàðêó ùîäî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ. Çä³éñíåíî àíàë³ç ñòàíó îõîðîíè ðîñëèí ó ðåã³îí³ òà ðîçðîáëåí³ ðåêîìåíäàö³¿ ùîäî îïòèì³çàö³¿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó.

Ðîçä³ë 6. Ôëîðèñòè÷íà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ..................................................... 45 Ðîçä³ë 7. Îñîáëèâîñò³ ëîêàëüíèõ ôëîð òåðèòîð³é ç ð³çíèì ð³âíåì àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôò³â .................................... 52 7.1. Ñêëàä ³ ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð ................................. 52 7.2. Ñèíàíòðîï³çàö³ÿ ëîêàëüíèõ ôëîð ................................... 60 7.3. Îñîáëèâîñò³ ëîêàëüíèõ ôëîð ÿê ðåçóëüòàò 䳿 ïðèðîäíèõ ³ àíòðîïîãåííèõ ÷èííèê³â .................................................... 68 Ðîçä³ë 8. Ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ â Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ .................................................. 74 Âèñíîâêè ................................................................................. 84 Ñïèñîê ë³òåðàòóðè ..................................................................... 87 Àíîòîâàíèé ñïèñîê âèä³â ........................................................... 99 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê óêðà¿íñüêèõ íàçâ ðîäèí ......................... 167 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê ëàòèíñüêèõ íàçâ ðîäèí ........................... 169

ÁÁÊ 20.18ë64

ISBN 966-680-220-1

© Ïàí÷åíêî Ñ.Ì., 2005 © Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé», 2005 © ÒΠ«ÂÒÄ «Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà», 2005

!

ÂÑÒÓÏ

Îäíèì ³ç íàéâàæëèâ³øèõ íàïðÿìê³â íàóêîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â òà íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â (íàäàë³ ÍÏÏ) º ³íâåíòàðèçàö³ÿ ôëîðè òà ôàóíè. Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ íîâîñòâîðåíèõ óñòàíîâ, äî ÿêèõ íàëåæèòü ³ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» (íàäàë³ ÍÏÏÄÑ. – Ñ.Ï.). Ó íàø ÷àñ, êîëè àíòðîïîãåíí³ çì³íè ó á³îñôåð³ íàáóëè íåáà÷åíèõ ìàñøòàá³â, íåçâîðîòí³ çì³íè ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ³ ó ôëîðàõ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é. Ç îäíîãî áîêó, çíèêàþòü âðàçëèâ³ äî àíòðîïîãåííîãî âïëèâó ðîñëèíè, à ç ³íøîãî – íàáóâàþòü ïîøèðåííÿ ñèíàíòðîïí³. Òîìó ïðè ïðîâåäåíí³ ôëîðèñòè÷íèõ äîñë³äæåíü íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ óâàãà ïîâèííà ïðèä³ëÿòèñÿ îáîì ïðîöåñàì. Ìåòîþ ðîáîòè áóëî âñòàíîâèòè ñêëàä ôëîðè ÍÏÏÄÑ ³ ïðîâåñòè ¿¿ àíàë³ç, âêëþ÷àþ÷è ðàðèòåòíó òà ñèíàíòðîïíó êîìïîíåíòè. Àíàë³ç îêðåìèõ ëîêàëüíèõ ôëîð íà òåðèòî𳿠ïàðêó òà ñóñ³äíüîãî ì³ñòà Ñåðåäèíà-Áóäà äîçâîëÿº ïîêàçàòè çàêîíîì³ðíîñò³ ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè ðåã³îíó. Îòðèìàí³ ðåçóëüòàòè, à òàêîæ îö³íêà ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ôëîðè ÍÏÏÄÑ äî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ äîçâîëÿþòü âèçíà÷èòè ïð³îðèòåòè ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ³ ðîçáóäîâè åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ â ðåã³îí³.

ëè ó÷àñòü Þ.Ë. Ñêëÿð, ².². Êóðàø (Äåðæàâíå óïðàâë³ííÿ åêîëî㳿 òà ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â ó Ñóìñüê³é îáëàñò³), Â.Ã. Ñêëÿð, ².Ì. Êîâàëåíêî (Ñóìñüêèé íàö³îíàëüíèé àãðàðíèé óí³âåðñèòåò), ².Ì. Êîöåðæèíñüêà (²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ².². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍÓ), Ì.Ï. Êíèø, Ê.Ê. Êàðïåíêî (Ñóìñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò ³ì. À.Ñ. Ìàêàðåíêà), Î.Ï. ×îðíîóñ (Ãëóõ³âñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò). Ïîñèëüíó äîïîìîãó íàäàëè ñòóäåíòè Ñóìñüêîãî íàö³îíàëüíîãî àãðàðíîãî óí³âåðñèòåòó Â. Áóð’ÿí, Í. Ïåòðîâà, Î. Ñàâ÷åíêî, Î. ßêóíÿ, Ã. Øåâöîâà. ×àñòèíó ãåðáàðíèõ ìàòåð³àë³â îïðàöþâàëè ².Ì. Äàíèëèê, Í.Ì. Ñè÷àê, ².Î. Áåäíàðñüêà (²íñòèòóò åêîëî㳿 Êàðïàò ÍÀÍÓ), Ä.Â. Äóáèíà, ².À. Òèì÷åíêî, Ì.Ì. Ôåäîðîí÷óê (²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍÓ), ².². Ìîéñ³ºíêî (Õåðñîíñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò). Îñîáëèâà ïîäÿêà íàóêîâèì ñï³âðîá³òíèêàì ãåðáàð³þ â³ää³ëó ñèñòåìàòèêè òà ôëîðèñòèêè ñóäèííèõ ðîñëèí ²íñòèòóòó áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍÓ ³ éîãî êóðàòîðàì Ë.². Êðèöüê³é òà Í.Ì. Øèÿí. Ö³íí³ ïîðàäè ï³ä ÷àñ îáðîáêè ìàòåð³àë³â íàäàëè Â.Â. Ïðîòîïîïîâà, Ì.Â. Øåâåðà (²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍÓ). Îêðåìà ïîäÿêà çà ãîñòèíí³ñòü æèòåëÿì ñ. Ñòàðà Ãóòà Î.À. Áàçàí ³ À.Ì. Êóáðàêîâ³é.

Ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³¿ ôëîðè òà ï³äãîòîâêà ö³º¿ ìîíîãðàô³¿ ñòàëè ìîæëèâ³ çàâäÿêè íåîö³íåíí³é äîïîìîç³ êîëåã ïî ðîáîò³ â ÍÏÏÄÑ ³ îñîáëèâî äèðåêòîðà Î.Ì. Êàï³ðóë³, íàóêîâö³â Ñ.À. Êðóãë³êîâà, Þ.Â. Êóçüìåíêà, Ã.Ã. Ãàâðèñÿ, ãîëîâíîãî ë³ñíè÷îãî Ñ.Â. Êóáðàêîâà. Îñîáëèâó ïîäÿêó âèñëîâëþþ ñï³âðîá³òíèêàì ̳æâ³äîì÷î¿ êîìïëåêñíî¿ ëàáîðàòî𳿠íàóêîâèõ îñíîâ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè ÍÀÍ Óêðà¿íè òà ̳íåêîëî㳿 Óêðà¿íè íà ÷îë³ ç ä.á.í., ïðîôåñîðîì Ò.Ë. Àíäð³ºíêîÌàëþê Î.². Ïðÿäêî, Â.À. Îíèùåíêó, Ð.ß. Àðàï, à òàêîæ êîëåêòèâó êàôåäðè áîòàí³êè òà ô³ç³îëî㳿 ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ðîñëèí Ñóìñüêîãî íàö³îíàëüíîãî àãðàðíîãî óí³âåðñèòåòó òà ¿¿ çàâ³äóâà÷ó ä.á.í., ïðîôåñîðó Þ.À. Çëîá³íó. Êîðèñíèìè áóëè ïîðàäè íà ð³çíèõ åòàïàõ ðîáîòè Î.². ªâñòèãíººâà, Þ.Ï. Ôåäîòîâà (Äåðæàâíèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê «Áðÿíñüêèé ë³ñ») òà Àí.Â. ªíè (Êðèìñüêèé äåðæàâíèé àãðîòåõíîëîã³÷íèé óí³âåðñèòåò). Ó ïîëüîâèõ äîñë³äæåííÿõ ôëîðè áðà-

"

#

Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ñòâîðåíèé 23 ëþòîãî 1999 ð. ó Ñåðåäèíî-Áóäñüêîìó ð-í³ Ñóìñüêî¿ îáë. íà ïëîù³ 16 215,1 ãà. Ç öèõ çåìåëü 7272,6 ãà íàäàíî ïàðêó â ïîñò³éíå êîðèñòóâàííÿ, à ðåøòà âõîäèòü äî éîãî ñêëàäó áåç âèëó÷åííÿ â çåìëåêîðèñòóâà÷³â. Ó ñèñòåì³ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íîãî ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íè òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ íàëåæèòü äî Ïðèäåñíÿíñüêîãî (Øîñòêèíñüêîãî) ðàéîíó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêî¿ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íî¿ îáëàñò³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ. Öå âèòÿãíóòà ç ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü òåðàñîâà íèçîâèíà äîëèíè ð. Äåñíà, ùî çàê³í÷óºòüñÿ íà ñõîä³ âèñîêîþ äàâíüîàíòðîïîãåíîâîþ òåðàñîþ ³ ìåæóº ç Ïîë³ñüêèì (ßìï³ëüñüêèì) òà Ïóòèâëüñüêî-Ãëóõ³âñüêèì ðàéîíàìè â³äðîã³â Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè [141]. Á.Ì. Íåøàòàºâèì (1987) òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ â³äíåñåíà äî ÇíîáÍîâãîðîäñêîãî ìîðåíî-çàíäðîâîãî ³ ñëàáîäðåíîâàíîãî ëàíäøàôòíîãî ðàéîíó ç ðîçð³äæåíèìè äóáîâî-ñîñíîâèìè ë³ñàìè íà äåðíîâî-ñëàáîòà ñåðåäíüîï³äçîëèñòèõ ´ðóíòàõ îãëåºíèõ ëåãêîãî ìåõàí³÷íîãî ñêëàäó.  îñíîâó òàêîãî âèä³ëåííÿ áóëè ïîêëàäåí³ ïàëåîãåîãðàô³÷í³ îñîáëèâîñò³, ïîøèðåííÿ êðåéäÿíèõ â³äêëàä³â, çíà÷íà çàáîëî÷åí³ñòü òåðèòî𳿠òà âëàñòèâèé òèïîâî ïîë³ñüêèì ëàíäøàôòàì ´ðóíòîâîðîñëèííèé êîìïëåêñ. Ó òåêòîí³÷íîìó â³äíîøåíí³ òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ íàëåæèòü äî ï³âäåííî-çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè Âîðîíåçüêîãî êðèñòàë³÷íîãî ùèòà. Ãëèáèíà çàëÿãàííÿ äîêåìáð³éñüêèõ ïîð³ä, ÿê³ ôîðìóþòü ïîâåðõíþ êðèñòàë³÷íîãî ôóíäàìåíòó, áëèçüêî 150 ìåòð³â [141]. Ó ãåîìîðôîëîã³÷íîìó â³äíîøåíí³ öÿ òåðèòîð³ÿ íàëåæèòü äî Ñåðåäíüîäåñíÿíñüêî¿ ï³äîáëàñò³ Ïðèäí³ïðîâñüêî¿ íèçîâèíè [21]. Ó ôîðìóâàíí³ ñó÷àñíèõ ëàíäøàôò³â áåçïîñåðåäíþ ó÷àñòü áåðóòü â³äêëàäè êðåéäÿíîãî, ïàëåîãåíîâîãî òà àíòðîïîãåíîâîãî ïåð³îä³â [141].

̳ñöåâ³ñòü, äå ðîçòàøîâàíèé ÍÏÏÄÑ, âèéøëà ç-ï³ä ìîðÿ ïåðåä ïî÷àòêîì ÷åòâåðòèííîãî ïåð³îäó, íà ïîðîç³ ÿêîãî ôîðìóâàëèñÿ ñó÷àñí³ ôîðìè ðåëüºôó, ´ðóíòè, ã³äðîëîã³÷íà ìåðåæà. Òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ áóëà âêðèòà ëüîäîâèêîì ëèøå ï³ä ÷àñ íàéá³ëüøîãî – Äí³ïðîâñüêîãî çëåäåí³ííÿ. Ìîðåíè Äí³ïðîâñüêîãî ëüîäîâèêà ïåðåêðèò³ ôëþâ³îãëÿö³àëüíèìè â³äêëàäàìè, ³ ôîðìè ëüîäîâèêîâèõ ëàíäøàôò³â íå çáåðåãëèñÿ [158]. Ïîð³âíÿíî ³ç çàõ³äíèìè òà öåíòðàëüíèìè ðàéîíàìè Ïîë³ññÿ âïëèâ àòëàíòè÷íèõ ïîâ³òðÿíèõ ìàñ ó ðåã³îí³ ðîçòàøóâàííÿ ÍÏÏÄÑ ìåíø â³ä÷óòíèé ³ çðîñòຠº êîíòèíåíòàëüí³ñòü êë³ìàòó. Íàéá³ëüø òåïëèì ì³ñÿöåì ðîêó º ëèïåíü (16,8 °Ñ), à íàéá³ëüø õîëîäíèì – ñ³÷åíü (–8,0 °Ñ). г÷íà àìïë³òóäà òåìïåðàòóð ñòàíîâèòü 24,8 °Ñ. Ïåð³îä âåãåòàö³¿ òðèâຠ188 äí³â. ³í ïî÷èíàºòüñÿ â ñåðåäíüîìó 14 êâ³òíÿ ³ çàê³í÷óºòüñÿ 20 æîâòíÿ. Ç 2 òðàâíÿ ïî 23 âåðåñíÿ ñåðåäíüîäîáîâà òåìïåðàòóðà ïîâ³òðÿ ïåðåâèùóº 10 °Ñ. Ñóìà òåìïåðàòóð çà öåé ïåð³îä ñêëàäຠá³ëüøå 2300 °Ñ. Çàìîðîçêè â ñåðåäíüîìó ïðèïèíÿþòüñÿ ó òðåò³é äåêàä³ êâ³òíÿ. Òðèâàë³ñòü áåçìîðîçíîãî ïåð³îäó ñòàíîâèòü 157 äí³â. Ñåðåäíüîð³÷íà â³äíîñíà âîëîã³ñòü ïîâ³òðÿ äîñèòü âèñîêà – 78%. г÷íà ê³ëüê³ñòü îïàä³â – 620–680 ìì. Íàéá³ëüøà çà çèìó ñåðåäíÿ âèñîòà ñí³ãîâîãî ïîêðèâó íà îñòàíí³é äåíü äåêàäè – 21 ñì. Âçèìêó ïåðåâàæàþòü ï³âäåííî-ñõ³äí³ â³òðè, âåñíîþ â³äáóâàºòüñÿ ïåâíå çðîñòàííÿ ÷àñòîòè â³òð³â ³ç ñõ³äíîþ ñêëàäîâîþ, ùî ìîæå ïðèçâîäèòè äî ³íâåðñ³é õîëîäó ³ âèêëèêàòè ï³çíüîâåñíÿí³ çàìîðîçêè. Âë³òêó íàéá³ëüøà ³ìîâ³ðí³ñòü ï³âí³÷íî-çàõ³äíèõ òà ï³âí³÷íèõ â³òð³â. Âîñåíè ïåðåâàæàþòü â³òðè ï³âäåííî¿ ñêëàäîâî¿.  îðîãðàô³÷íîìó â³äíîøåíí³ òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ – öå ìîðåíîçàíäðîâà òà òåðàñîâà íèçîâèíà ç ð³âíèííîþ, ³íîä³ ñëàáîõâèëÿñòîþ ïîâåðõíåþ, ùî ìຠçàãàëüíèé óõèë íà çàõ³ä – äî ð. Äåñíà. Âèñîòè ñêëàäàþòü â³ä 124 ì. â.ð.ì ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà â ðàéîí³ ñ. Î÷êèíå äî 163 ì â.ð.ì. íà ï³âí³÷ â³ä ñ. Ñòàðà Ãóòà. Çà îñîáëèâîñòÿìè ëàíäøàôò³â, ðîñëèííîñò³, âèêîðèñòàííÿ òà ðåæèì³â îõîðîíè íà òåðèòî𳿠ïàðêó ÷³òêî âèð³çíÿþòüñÿ äâ³ ä³ëÿíêè: çàõ³äíà Ïðèäåñíÿíñüêà òà ñõ³äíà Ñòàðîãóòñüêà (ðèñ. 1.1). Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà âèòÿãíóòà ç ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü óçäîâæ ë³âîãî áåðåãà ð. Äåñíà. Âîíà ñêëàäàºòüñÿ ç âîñüìè îêðåìèõ ÷àñòèí, ñêëàäíî¿ ôîðìè, ùî ïîðóøóº ö³ë³ñí³ñòü ³ çâ’ÿçîê ì³æ ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÿâëÿº ñîáîþ äåùî âèòÿãíóòèé ³ç çàõîäó íà ñõ³ä ñóö³ëüíèé ìàñèâ, çàéíÿòèé ïåðåâàæíî ë³ñàìè. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà çàéìຠçàíäðîâ³ òà ìîðåíî-çàíäðîâ³ ëàíäøàôòè. Çàâäÿêè â³äíîñíî íåãëèáîêîìó çàëÿãàííþ êðåéäÿíèõ ïîð³ä íà ¿¿ òåðèòî𳿠òðàïëÿþòüñÿ ïðîñàäî÷í³ áëþäöÿ êàðñòîâîãî ãåíåçèñó. Òåðèòîð³ÿ ä³ëÿíêè äðåíóºòüñÿ ìàëèìè ð³÷êàìè Çíîá³âêà, ×åðíü

$

%

Ðîçä³ë 1

Ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íà õàðàêòåðèñòèêà òà ôóíêö³îíàëüíå çîíóâàííÿ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

#

"

Ðèñ. 1.1. Êàðòà-ñõåìà ÍÏÏ "Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé"

Íîâîâàñèë³âñüêå Îñòð³â Î÷êèíñüêà äà÷à Ìåðçëèê Ðàäãîñïíãèé á³ð Óðî÷èùå Óðî÷èùå Óðî÷èùå Óðî÷èùå Óðî÷èùå 1. 2. 3. 4. 5.

Íîìåðàìè ïîçíà÷åí³:

Óñëîâí³ ïîçíà÷åííÿ:

Äåðæàâíèé êîðäîí Óêðà¿íè Òåðèòîð³ÿ ÍÏÏ «ÄåñíÿíñüêîÑòàðîãóòñüêèé»

!



&

òà Óëèöÿ. Ñó÷àñíèé ðåëüºô Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ñôîðìóâàâñÿ ï³ä 䳺þ ð. Äåñíà. Áóäîâà çàïëàâè àñèìåòðè÷íà, ðåëüºô ¿¿ çëåãêà õâèëÿñòèé, º âåëèêà ê³ëüê³ñòü ñòàðèöü òà ïðîòîê [74]. Äåñíà íà òåðèòî𳿠Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ïðèéìຠñâî¿ ïðàâ³ (Ñóäîñòü, Ðîãîçíà òà ϒÿòíà) ³ ë³â³ (Çíîá³âêà, Ñâèãà) ïðèòîêè. Áîðîâà òåðàñà ð. Äåñíà ìຠøèðèíó â³ä 2 äî 5 êì ³ òÿãíåòüñÿ âçäîâæ çàïëàâè, ï³ä³éìàþ÷èñü íàä íåþ óñòóïîì äî 5–15 ì âèñîòîþ. Ó ´ðóíòîâîìó ïîêðèâ³ áîðîâî¿ òåðàñè ïåðåâàæàþòü äåðíîâî-ñëàáîï³äçîëèñò³ ´ðóíòè íà êðóïíîçåðíèñòèõ âîäíî-ëüîäîâèêîâèõ ï³ñêàõ. Äðóãà (ðèñüêà) òåðàñà çä³éìàºòüñÿ íàä çàïëàâîþ íà 20–25 ì. Âîíà ìຠð³âíèííó ïîâåðõíþ, ó ´ðóíòîâîìó ïîêðèâ³ ïåðåâàæàþòü äåðíîâî-ñåðåäíüîï³äçîëèñò³ ï³ùàí³ òà ñóï³ùàí³ ´ðóíòè [141]. Õàðàêòåð ´ðóíòîâîãî ïîêðèâó Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè ÍÏÏÄÑ äîñèòü îäíîìàí³òíèé. Íà ïëàêîðíèõ ä³ëÿíêàõ ïåðåâàæàþòü äåðíîâîñëàáî- òà ñåðåäíüîï³äçîëèñò³ ï³ùàí³ òà ñóï³ùàí³ îãëåºí³ ´ðóíòè. Ó áåçñò³÷íèõ ³ ñëàáîñò³÷íèõ íèçèíàõ ôîðìóþòüñÿ òîðô’ÿí³ ³ òîðô’ÿíèñòî-áîëîòí³ ´ðóíòè ³ òîðô’ÿíèêè. Áîëîòí³ ´ðóíòè ïåðåõ³äíîãî òèïó ôîðìóþòüñÿ ó çàìêíóòèõ çíèæåííÿõ ñåðåä âèð³âíÿíèõ ì³ñöåâîñòåé ³ç ïîñëàáëåíèì ïðèòîêîì ´ðóíòîâèõ âîä, à áîëîòí³ ´ðóíòè íèçèííîãî òèïó – ó ïðîòî÷íèõ ïîíèæåííÿõ óçäîâæ òåðàñ ð³÷êîâèõ äîëèí òà â óëîãîâèíàõ ñòîêó. Íàäçâè÷àéíî ñòðîêàòèé ´ðóíòîâèé ïîêðèâ çàïëàâè Äåñíè. Ó ïðèðóñëîâ³é ÷àñòèí³ çàïëàâè äîì³íóþòü ëåãê³ ïðèì³òèâí³ ´ðóíòè ç ìàëîïîòóæíèì ïåðåãí³éíî-äåðíîâèì ãîðèçîíòîì. Ó öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ çàïëàâè ïîøèðåí³ ð³çíîìàí³òí³ ´ðóíòè – â³ä àëþâ³àëüíîäåðíîâèõ ãëåéîâèõ ó çíèæåííÿõ äî àëþâ³àëüíî-äåðíîâî-çåðíèñòèõ ñóãëèíèñòèõ ç ðîçâèíóòèì ïåðåãí³éíèì ãîðèçîíòîì – íà ãðèâàõ ³ âèð³âíÿíèõ äðåíîâàíèõ ä³ëÿíêàõ. Ó ïðèòåðàñí³é ÷àñòèí³ ïðåäñòàâëåí³ òèïîâ³ ã³ãðîìîðôí³ ´ðóíòè: òîðô’ÿíî-áîëîòí³ ³ òèïîâ³ íèçèíí³ òîðô’ÿíèêè. Çã³äíî ç ïðîåêòîì îðãàí³çàö³¿ òåðèòîð³¿, îõîðîíè, â³äòâîðåííÿ òà ðåêðåàö³éíîãî âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â ³ îᒺêò³â ÍÏÏÄÑ éîãî òåðèòîð³þ ïîä³ëåíî íà òàê³ ôóíêö³îíàëüí³ çîíè: çàïîâ³äíó, ðåãóëüîâàíî¿ ðåêðåàö³¿, ãîñïîäàðñüêó òà ñòàö³îíàðíî¿ ðåêðåàö³¿. Çàïîâ³äíà çîíà çàéìຠïëîùó 2357,4 ãà ³ îõîïëþº îçåðà Âåëèê³ òà Ìàë³ Áàãè ó çàïëàâ³ Äåñíè (40,4 ãà) òà çíà÷íó ÷àñòèíó Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó (2317 ãà). Çîíà ðåãóëüîâàíî¿ ðåêðåàö³¿ º íàéá³ëüøîþ (7803,4 ãà). Âîíà ð³âíîì³ðíî ðîçïîä³ëåíà ì³æ Ñòàðîãóòñüêîþ òà Ïðèäåñíÿíñüêîþ ä³ëÿíêàìè. Ó ãîñïîäàðñüê³é çîí³ ðîçì³ùóþòüñÿ 2 íàñåëåí³ ïóíêòè, îðí³ çåìë³, ïåðåëîãè òà ïàñîâèùà, ùî ³íòåíñèâíî âèêîðèñòîâóþòüñÿ. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü çåìåëü ãîñïîäàðñüêî¿ çîíè ðîçì³ùåí³ ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³

'

ïàðêó. Öÿ çîíà çàéìຠïëîùó 6052,3 ãà, à çîíà ñòàö³îíàðíî¿ ðåêðåàö³¿ – 2,0 ãà. Çàãàëîì ñåðåä áàãàòüîõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Óêðà¿íè ÍÏÏÄÑ â³äçíà÷àºòüñÿ âèñîêîþ ðåïðåçåíòàòèâí³ñòþ ëàíäøàôòíèõ êîìïëåêñ³â. Îõîðîíîþ îõîïëåí³ ïîë³ñüê³ ëàíäøàôòè (Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà), à òàêîæ çàïëàâà Äåñíè òà ¿¿ íàäçàïëàâí³ òåðàñè (Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà). Îñîáëèâîñò³ öèõ äâîõ ä³ëÿíîê âèÿâëÿþòüñÿ ³ ó ôóíêö³îíàëüíîìó çîíóâàíí³. Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏÄÑ âèêîíóº, ãîëîâíèì ÷èíîì, ðåêðåàö³éí³ ôóíêö³¿, à çàïîâ³äíèì ÿäðîì ÍÏÏÄÑ º Ñòàðîãóòñüêèé ë³ñîâèé ìàñèâ. Õàðàêòåð ëàíäøàôò³â òà ðåæèì âèêîðèñòàííÿ ð³çíèõ ä³ëÿíîê ÍÏÏÄÑ â³äîáðàæàþòüñÿ ó ôëîðèñòè÷íîìó ð³çíîìàí³òò³. Ðàéîí ðîçòàøóâàííÿ ÍÏÏÄÑ ìåæóº ç äîñèòü ð³çíîìàí³òíèìè ³ ïîëÿðíèìè, ç îãëÿäó íà õàðàêòåð ðîñëèííîñò³, òåðèòîð³ÿìè, ùî ìîæå çíà÷íî âïëèâàòè íà éîãî ðîñëèííèé ïîêðèâ òà ôëîðó. Íà ñõîä³ òà ï³âäí³ öå â³äðîãè Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè, âêðèò³ øèðîêîëèñòÿíèìè ë³ñàìè ç ôðàãìåíòàìè îñòåïíåíèõ ëóê; íà ï³âíî÷³ – ç Íåðóñî-Äåñíÿíñüêèì Ïîë³ññÿì, ÿêå õàðàêòåðèçóºòüñÿ áîðåàëüíèì õàðàêòåðîì ðîñëèííîñò³, ïîøèðåííÿì øèðîêîëèñòÿíîÿëèíîâèõ ë³ñ³â; íà ï³âäåííîìó çàõîä³ – ç Íàääåñíÿíñüêîþ âîäîä³ëüíîþ ð³âíèíîþ, õàðàêòåð ðîñëèííîñò³ ÿêî¿ áëèçüêèé äî ðîñëèííîñò³ Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè, êóäè ¿¿ çàïðîïîíîâàíî â³äíîñèòè [136]; íà ï³âí³÷íîìó çàõîä³ ñïîëó÷àºòüñÿ ç Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîÏîíîðíèöüêèì ãåîáîòàí³÷íèì ðàéîíîì Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ.



Ðîçä³ë 2

Ðîñëèííèé ïîêðèâ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

Ïåðø³ â³äîìîñò³ ïðî ðîñëèííèé ïîêðèâ ÍÏÏÄÑ çíàõîäèìî â ïðàö³ Ï.Ñ. Ïîãðåáíÿêà, îïóáë³êîâàí³é ó 1928 ð. ³ ïðèñâÿ÷åí³é ë³ñîðîñëèííèì óìîâàì ˳âîáåðåæíîãî Ïîë³ññÿ [96]. Ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñîâîìó ìàñèâ³ íèì çàêëàäåí³ ïðîáí³ ä³ëÿíêè ³ êîðîòêî îïèñàíà ðîñëèíí³ñòü. Ó 60-õ ðîêàõ ÕÕ ñò. âèõîäèòü ñåð³ÿ ïóáë³êàö³é Ñ.Î. Ìóëÿð÷óêà, ïðèñâÿ÷åíèõ ïîøèðåííþ íà ñó÷àñí³é òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ Juniperus communis ³ Picea abies òà õàðàêòåðèñòèö³ ñîñíîâèõ ë³ñ³â Ñóìñüêîãî Ïîë³ññÿ [69, 71, 72]. Ç âèêîðèñòàííÿì ñïîðîâî-ïèëêîâîãî àíàë³çó â³äêëàä³â áîë³ò Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ Ã.Î. Ïàøêåâè÷ (1972) âèä³ëåí³ ôàçè ðîçâèòêó ðîñëèííîñò³ ðåã³îíó â ãîëîöåí³. Ä.Â. Äóáèíà òà Ê.À. Ñåìåí³õ³íà äîñë³äèëè âîäíó ðîñëèíí³ñòü ³ ïîøèðåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ìàêðîô³ò³â ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà ó ð-í³ ñ. Íîâîâàñèë³âêà [31, 32, 111, 112]. Ëó÷íà ðîñëèíí³ñòü çàïëàâè ð. Çíîá³âêà îïèñàíà â ðîáîò³ Ë.Ì. Ñèïàéëîâî¿ (1983). Îñîáëèâîñò³ â³äíîâëåííÿ øèðîêîëèñòÿíèõ ïîð³ä ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñîâîìó ìàñèâ³ âñòàíîâëåí³ Â.Ã. Ñêëÿð [116, 117, 120]. Íà ïî÷àòêó 90-õ ðîê³â ÕÕ ñò. ôëîðèñòè÷í³ çíàõ³äêè çðîáëåí³ áîòàí³êàìè Ñóìñüêîãî ïåäàãîã³÷íîãî ³íñòèòóòó ³ì. À.Ñ. Ìàêàðåíêà, ðåçóëüòàòè ÿêèõ îïóáë³êîâàí³ âæå ï³ñëÿ ñòâîðåííÿ ïàðêó [44]. Ö³ëåñïðÿìîâàí³ ôëîðèñòè÷í³ äîñë³äæåííÿ íà òåðèòî𳿠ñó÷àñíîãî ÍÏÏÄÑ ó ðàìêàõ ðîçðîáêè ïðîåêòó éîãî ñòâîðåííÿ ðîçïî÷àò³ ó 1996 ð. ̳æâ³äîì÷îþ êîìïëåêñíîþ ëàáîðàòîð³ºþ íàóêîâèõ îñíîâ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè ÍÀÍ Óêðà¿íè òà ̳íåêîáåçïåêè Óêðà¿íè. ¯õ ðåçóëüòàòè îïóáë³êîâàí³ â ðÿä³ çá³ðíèê³â ³ ñòàòåé, äå ïîäàíî çàãàëüí³ ðèñè ôëîðè ³ ðîñëèííîñò³ [4, 40, 65], â³äîìîñò³ ïðî ïîøèðåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â [58, 83, 84, 85, 121]. Íà ñüîãîäí³ îïèñàí³ ôëîðà ³ ðîñëèíí³ñòü ïàðêó òà éîãî îêðåìèõ ä³ëÿíîê [85, 86, 88, 89, 93]. Ó ñèñòåì³ ãåîáîòàí³÷íîãî ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íè (1977) òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ íàëåæèòü äî Øîñòêèíñüêîãî ðàéîíó ñîñíîâèõ ë³ñ³â



çåëåíîìîõîâèõ ×åðí³ã³âñüêî-Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî (Ñõ³äíîïîë³ñüêîãî) îêðóãó Ïîë³ñüêî¿ ï³äïðîâ³íö³¿ Ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ çîíè øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â. ˳ñè ó ïàðêó çàéìàþòü 52,9% ïëîù³ (8583,9 ãà), ëó÷í³ óãðóïîâàííÿ (ñ³íîæàò³ òà ïàñîâèùà) – 33,0% (5315,8 ãà). Çàáîëî÷åí³ñòü òåðèòî𳿠ñòàíîâèòü 4,1% (662,7 ãà). ϳä âîäîþ (ð³÷êè, ñòàâêè, êàíàâè) çíàõîäèòüñÿ 2,1% òåðèòî𳿠ïàðêó (350,2 ãà). гâíî 2% (325,4 ãà) çåìåëü ïàðêó çàéíÿòî ï³ñêàìè, òîðôîðîçðîáêàìè, êàð’ºðàìè, ë³ñîñìóãàìè òà ³íøèìè çåìëÿìè. ϳä íàñåëåíèìè ïóíêòàìè, âèðîáíè÷èìè áóä³âëÿìè òà øëÿõàìè çíàõîäèòüñÿ 1,4% (249,7 ãà) âñ³õ çåìåëü ïàðêó. гëëÿ òà ïåðåëîãè çàéìàþòü 4,5% (727,4 ãà) òåðèòîð³¿. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ë³ñ³â ÍÏÏÄÑ çíàõîäèòüñÿ ó éîãî Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³, äå âîíè çàéìàþòü äî 80% òåðèòîð³¿. Á³ëüøå í³æ 65% ë³ñîâêðèòî¿ ïëîù³ ñêëàäàþòü ñîñíîâ³ ë³ñè. Ñåðåä íèõ ïåðåâàæàþòü ñîñíîâ³ ë³ñè ç äîì³íóâàííÿì Vaccinium myrtillus, Molinia caerulea òà çåëåíèõ ìîõ³â. Áåðåçîâî-ñîñíîâ³ ë³ñè çàéìàþòü áëèçüêî 9% ë³ñîâêðèòî¿ ïëîù³ ä³ëÿíêè ³ ïðåäñòàâëåí³ öåíîçàìè, äå â òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ òàêîæ äîì³íóþòü Vaccinium myrtillus òà Molinia caerulea. Ö³ äîì³íàíòè òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó ïîðÿä ç âèäàìè áîëîòíîãî ð³çíîòðàâ’ÿ (Filipendula ulmaria, Geum rivale, Deschampsia cespitosa òîùî) º òèïîâèìè ³ â áåðåçîâèõ ë³ñàõ, ÷àñòêà ÿêèõ ñòàíîâèòü áëèçüêî 19%. Äóáîâ³ ë³ñè òà â³ëüøíÿêè çàéìàþòü ïðèáëèçíî ïî 3% ë³ñîâêðèòî¿ ïëîù³. Ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³ ïåðøèõ äîì³íóº Carex pilosa, à ó â³ëüøíÿêàõ – Urtica galeopsifolia, ð³äøå Filipendula ulmaria òà Phragmites australis. Áëèçüêî 10% ïëîù³ Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà çàéìàþòü ïîõ³äí³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ íà ì³ñö³ êóëüòóð Pinus sylvestris, ÿê³ ñôîðìóâàëèñÿ â ë³ñè ç äîì³íóâàííÿì ó ÿðóñ³ ï³äë³ñêó Corylus avellana ³ ïåðåâàæàííÿì ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ íåìîðàëüíèõ âèä³â. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ïàðêó ë³ñîâà ðîñëèíí³ñòü ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà ïðåäñòàâëåíà íåâåëè÷êèìè (ð³äêî á³ëüøå 1–2 ãà) ïåðåë³ñêàìè. Íà íàäçàïëàâíèõ òåðàñàõ ³ñíóº ï’ÿòü ë³ñîâèõ óðî÷èù, ÿê³, îäíàê, ïîâí³ñòþ íå ââ³éøëè äî ñêëàäó ÍÏÏ. Ïåðåâàæíî ïî ¿õ êðàÿõ îõîðîíÿþòüñÿ ä³ëÿíêè, ïðåäñòàâëåí³ ìîëîäèìè òà ñåðåäíüîâ³êîâèìè êóëüòóðàìè Pinus sylvestris ç ðîçð³äæåíèì òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèì ÿðóñîì òà ç äîì³íóâàííÿì Rubus idaeus, Pteridium aquilinum, çëàê³â Festuca rubra, Agrostis gigantea. ˳ñîóòâîðþþ÷èìè ïîðîäàìè ó çàïëàâíèõ ë³ñàõ º Populus tremula, ð³äøå Quercus robur òà Fraxinus excelsior ç ó÷àñòþ Ulmus laevis, U. minor, Acer platanoides. Äîì³íàíòàìè òðàâ’ÿíîãî ÿðóñó º Rubus caesius, Convallaria majalis, Aegopodium podagraria. Âçäîâæ ï³äí³ææÿ áîðîâî¿ òåðàñè çàïëàâè

ð. Äåñíà ³íîä³ ö³ë³ ñìóãè ë³ñ³â ôîðìóº Alnus glutinosa, äå ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³ äîì³íóþòü Athyrium filix-femina, Urtica dioica, Filipendula ulmaria, Thelypteris palustris. Ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ëóêè ïîøèðåí³ â çàïëàâ³ ð. Óëèöÿ, íà îñóøåíèõ çåìëÿõ òà ïî êðàÿõ áîë³ò. Çà ïëîùåþ ïåðåâàæàþòü òîðô’ÿíèñò³ ëóêè ç äîì³íóâàííÿì Deschampsia cespitosa, çð³äêà Carex nigra òà Holcus lanatus. Çíà÷í³ ïëîù³ çàéìàþòü ñïðàâæí³ ëóêè, äîì³íàíòàìè íà ÿêèõ º Festuca rubra, Poa pratensis, à òàêîæ ïóñòèùí³ óãðóïîâàííÿ, óòâîðåí³ Agrostis tenuis ³ Nardus stricta. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ëó÷íà ðîñëèíí³ñòü º îñíîâîþ ðîñëèííîãî ïîêðèâó.  çàïëàâ³ ð. Äåñíà ëóêè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ãîëîâíèì ÷èíîì ÿê ñ³íîæàò³, çíà÷íî ð³äøå ÿê ïàñîâèùà. Çà ïëîùåþ ïåðåâàæàþòü óãðóïîâàííÿ Alopecurus pratensis, Phalaroides arundinacea, Carex acuta. Ïîøèðåí³ òàêîæ ñïðàâæí³ ç äîì³íóâàííÿì Agrostis gigantea, Festuca rubra, F. pratensis òà òîðô’ÿíèñò³ ëóêè Deschampsia cespitosa, Carex vulpina, Agrostis canina. Ïî âèñîêèõ ïðèðóñëîâèõ âàëàõ òðàïëÿþòüñÿ îñòåïíåí³ ëóêè ç Agrostis vinealis. Íà ïëàêîðíèõ ä³ëÿíêàõ ï³ñëÿë³ñîâ³ ëóêè íà ï³ùàíèõ ´ðóíòàõ çäåá³ëüøîãî ìàþòü ïàñîâèùíèé ðåæèì âèêîðèñòàííÿ. Äîì³íàíòàìè íà äðåíîâàíèõ ä³ëÿíêàõ º Agrostis tenuis, Festuca rubra, à â çàìêíóòèõ òà ïðîòî÷íèõ çíèæåííÿõ – Deschampsia cespitosa. Òóò â óìîâàõ çìåíøåííÿ ïàñîâèùíîãî íàâàíòàæåííÿ îñòàíí³ìè ðîêàìè ïîøèðþºòüñÿ âèñîêîòðàâ’ÿ: Filipendula ulmaria, Urtica dioica, ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çàðîñòàííÿ ÷àãàðíèêàìè Salix cinerea òà S. triandra. Çàáîëî÷åí³ñòü Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè ïàðêó ñòàíîâèòü á³ëüøå 7%. Çà ïëîùåþ ïåðåâàæàþòü áåçë³ñí³ êóïèíîâ³ öåíîçè Carex juncella. Âîíè ðîçì³ùåí³ â ñåðåäí³é òà íèæí³é òå÷³¿ óëîãîâèí ñòîêó, ùî òÿãíóòüñÿ ìàéæå ÷åðåç âñþ ä³ëÿíêó. Ñåðåä öèõ óãðóïîâàíü òðàïëÿþòüñÿ ôðàãìåíòè áîë³ò ç äîì³íóâàííÿì Phragmites australis, Carex vesicaria, C. rostrata, Equisetum fluviatile. Îñòàíí³ äâà óãðóïîâàííÿ ÷àñòî ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ÿê íåâåëè÷ê³ ä³ëÿíêè â çàïëàâàõ ìàëèõ ð³÷îê. ˳ñîâ³ åâòðîôí³ áîëîòà ïðåäñòàâëåí³ íåâåëèêèìè ä³ëÿíêàìè â³ëüøíÿê³â ç äîì³íóâàííÿì ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³ Thelypteris palustris òà Phragmites australis, ùî ðîçòàøîâàí³ ó çàïëàâàõ ìàëèõ ð³÷îê òà ñåðåä òðàâ’ÿíèõ áîë³ò. Íå ìåíøå 15% ïëîù³ áîë³ò ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïàðêó çàéìàþòü ìåçî- òà îë³ãîòðîôí³ áîëîòà. Öå ïåðåâàæíî çàìêíóò³ çàïàäèíè òà âåðõ³â’ÿ óëîãîâèí ñòîêó.  äåðåâîñòàí³ ë³ñîâèõ òà ð³äêîë³ñíèõ ìåçîòðîôíèõ áîë³ò äåðåâîñòàí óòâîðåíèé Betula pubescens òà Pinus sylvestris, à ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ äîì³íóþòü Eriophorum vaginatum, Carex lasiocarpa, ð³äêî Phragmites australis. Ñóö³ëüíèé ÿðóñ óòâîðþòü ñôàãíîâ³ ìîõè. Íà òðàâ’ÿíîñôàãíîâèõ ìåçîòðîôíèõ áîëîòàõ äîì³íóþòü Carex lasiocarpa,



!

C. rostrata, Eriophorum angustifolium, E. vaginatum. Îë³ãîòðîôí³ áîëîòà íà òåðèòî𳿠ïàðêó ðîçòàøîâàí³ íà êðàéí³é ìåæ³ ñâîãî ïîøèðåííÿ, òîìó âîíè íå â³äð³çíÿþòüñÿ ð³çíîìàí³òí³ñòþ ³ ìàþòü çá³äíåíèé ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä ïîð³âíÿíî ç òàêèìè áîëîòàìè çàõ³äíèõ ðåã³îí³â Óêðà¿íè. Òèïîâà áóäîâà ¿õ öåíîç³â òàêà: ðîçð³äæåíèé äåðåâîñòàí ç Betula pubescens òà Pinus sylvestris; ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ äîì³íóþòü Eriophorum vaginatum òà Oxycoccus palustris. Ìîõîâèé ïîêðèâ óòâîðåíèé ñôàãíîâèìè ìîõàìè ñåêö³¿ Cuspidata. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ïàðêó íàéá³ëüøîãî ïîøèðåííÿ íàáóëè ì³íåðàëüí³ áîëîòà çàïëàâè Äåñíè, äå äîì³íóþòü Glyceria maxima òà Carex acuta. Ó ïðèòåðàñí³é ÷àñòèí³ çàïëàâè òðàïëÿþòüñÿ ë³ñîâ³ áîëîòà ç Alnus glutinosa ó äåðåâîñòàí³ òà Thelypteris palustris ³ Athyrium filix-femina ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³. Ïðèáåðåæíî-âîäíà ðîñëèíí³ñòü ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïðåäñòàâëåíà âóçüêèìè ñìóãàìè çàðîñòåé Phragmites australis, Glyceria maxima, Sagittaria sagittifolia, Typha latifolia âçäîâæ êðóòèõ áåðåã³â ìàëèõ ð³÷îê òà êàíàë³â. Ó ñêëàä³ âîäíî¿ ðîñëèííîñò³ íà òåðèòî𳿠ö³º¿ ä³ëÿíêè ïàðêó â ð³÷êàõ òèïîâèìè º óãðóïîâàííÿ Elodea canadensis, Nuphar lutea, à â ìåë³îðàòèâíèõ êàíàëàõ – Lemna minor, Spirodela polyrrhiza, Utricularia vulgaris. Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ð³çíîìàí³òíèõ çà øâèäê³ñòþ òå÷³¿, õàðàêòåðîì äíà òà îñîáëèâîñòÿìè âîäíîãî ðåæèìó âîäîéì ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ÷àñòèí³ ïàðêó çóìîâëþº âèñîêå ð³çíîìàí³òòÿ âîäíî¿ òà ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ ðîñëèííîñò³. Òèïîâèìè äëÿ ö³º¿ ä³ëÿíêè ïàðêó º ïðèáåðåæí³ óãðóïîâàííÿ Carex acuta, Glyceria maxima, Scirpus lacustris, Equisetum fluviatile, Sagittaria sagittifolia òà âîäí³ Nuphar lutea, Nymphaea candida, Nymphoides peltata, Potamogeton perfoliatus, P. lucens, Stratiotes aloides. Ñèíàíòðîïíà ðîñëèíí³ñòü íà òåðèòî𳿠ïàðêó ïðåäñòàâëåíà ïåðåëîãàìè (óãðóïîâàííÿ Elytrigia repens, Agrostis gigantea, Conyza canadensis), àãðîöåíîçàìè (íàéá³ëüø ïîøèðåí³ òèïè çàáóð’ÿíåíîñò³ îäíîð³÷íî-äîâãîêîðåíåâèùíèé òà îäíîð³÷íèé), çáèòèìè ïàñîâèùàìè, ðóäåðàëüíèìè óãðóïîâàííÿìè íàñåëåíèõ ïóíêò³â, óçá³÷ äîð³ã òîùî. Äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè ç ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, ïîøèðåíèõ ó ïàðêó, çàíåñåí³ ñòàð³ êîð³íí³ ñîñíîâ³ ë³ñè çåëåíîìîõîâ³ òà ÷îðíèöåâ³ (Pineta hylocomiosa, Pineta myrtillosa) ³ äóáîâ³ ë³ñè ë³ùèíîâ³ (Querceta (roboris) corylosa) (Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà) òà öåíîçè ç äîì³íóâàííÿì Nymphaea candida, Nymphoides peltata, Salvinia natans ³ Trapa natans (Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà).  îáîõ ä³ëÿíêàõ ïðåäñòàâëåí³ óãðóïîâàííÿ Nuphar lutea.

³äì³ííîñò³ â ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ Ñòàðîãóòñüêî¿ òà Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíîê ÍÏÏÄÑ çóìîâëåí³ íå ò³ëüêè ëàíäøàôòíèìè îñîáëèâîñòÿìè, àëå é ³ñòîð³ºþ çåìëåêîðèñòóâàííÿ. Ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ç ¿¿ âèñîêèì ð³âíåì çàáîëî÷åíîñò³ òà íèçüêîðîäþ÷èìè ´ðóíòàìè çäåá³ëüøîãî çáåð³ãñÿ ïðèðîäíèé ðîñëèííèé ïîêðèâ. Àíòðîïîãåííèé âïëèâ ñïðèíè÷èâ çì³íó ïîðîäíîãî ñêëàäó äåðåâîñòàíó ë³ñ³â òà çìåíøåííÿ çàáîëî÷åíîñò³ òåðèòîð³¿. Íàïðèê³íö³ ÕVII ñò. á³ëÿ ñ. Ñòàðà Ãóòà çðîñòàëè êîðàáåëüí³ ë³ñè ç Quercus robur [129]. Ï.Ñ. Ïîãðåáíÿê (1993) çàçíà÷àâ, ùî ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñîâîìó ìàñèâ³ íà ì³ñö³ ç áëèçüêèì çàëÿãàííÿì ìîðåíè çðîñòàþòü ä³áðîâè. Íèí³ âîíè çì³íèëèñÿ ïîõ³äíèìè ñîñíÿêàìè ë³ùèíîâèìè íà ì³ñö³ êóëüòóð Pinus sylvestris, ÿê³ çàéìàþòü íå ìåíøå 10% ïëîù. Ó íèõ ê³ëüê³ñòü âèä³â, õàðàêòåðíèõ äëÿ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â, çíà÷íî ïåðåâèùóº ê³ëüê³ñòü âèä³â õâîéíèõ ë³ñ³â [91]. Çàëåæíî â³ä ñèñòåìè ë³ñîêîðèñòóâàííÿ çà îñòàíí³ 200 ðîê³â çì³íþâàëèñÿ ïëîù³ áåðåçîâèõ òà îñèêîâèõ ë³ñ³â. Ïðîòÿãîì ÕÕ ñò. ¿õ ïëîù³ ñóòòºâî çìåíøèëèñÿ [129]. Ìåë³îðàòèâí³ ðîáîòè ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ÍÏÏÄÑ ïðîâîäÿòüñÿ ç 1904 ð. Îñóøåííþ ï³ääàâàëèñÿ óëîãîâèíí³ áîëîòà òà ð³÷êè Óëèöÿ ³ ×åðíü. ßêùî íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò., çà äàíèìè Ï.Ñ. Ïîãðåáíÿêà, ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïåðåâàæàëè âîëîã³, ìîêð³ òà çàáîëî÷åí³ òèïè ë³ñ³â, à íàéá³ëüø ïîøèðåíîþ, õî÷à é íå ïåðåâàæàþ÷îþ, áóëà âîëîãà áîðîâà ñóá³ð [96], òî íèí³, çà äàíèìè îñòàííüîãî ë³ñîâïîðÿäêóâàííÿ, ïåðåâàæàþ÷èì òèïîì ë³ñîðîñëèííèõ óìîâ º ñâ³æ³ òà âîëîã³ ñóáîðè. Íà ñüîãîäí³ çàáîëî÷åí³ñòü òåðèòî𳿠Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè ñòàíîâèòü á³ëüøå 7%, à ó ìèíóëîìó öÿ öèôðà áóëà çíà÷íî âèùîþ. Òàê, ´ðóíòè ç áîëîòíèì òèïîì ´ðóíòîóòâîðåííÿ ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³ çàéìàþòü 15% ïëîù³. Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà çàçíàëà àíòðîïîãåííîãî âïëèâó ùå ðàí³øå. Òóò, ïî÷èíàþ÷è ç ïåð³îäó ðàííüî¿ áðîíçè, êîëè íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Äåñíà ç’ÿâèëèñÿ âåëèê³ ïîñåëåííÿ ëþäåé, â³äçíà÷àºòüñÿ íàðîñòàþ÷èé àíòðîïîãåííèé âïëèâ íà ðîñëèííèé ïîêðèâ [73]. Âæå íà ïî÷àòêó ÕVII ñò. íèæ÷å ñ³ë Ëþáåöü òà Êàì³íü ïî ë³âîìó áåðåãó ð. Äåñíà ïðèäàòíèõ äëÿ êîðàáëåáóäóâàííÿ ë³ñ³â íå áóëî [129]. Ó öåé ÷àñ ì³ñöåâ³ñòü áóëà âæå äîñèòü îáæèòîþ – ³ñíóâàëè ñåëà Î÷êèíå òà Æóðàâêà. Íèí³ íàäçàïëàâí³ òåðàñè ð. Äåñíà çíà÷íîþ ì³ðîþ ðîçîðàí³, à âö³ë³ë³ ë³ñîâ³ óðî÷èùà íå óâ³éøëè äî òåðèòî𳿠ïàðêó ³ òåïåð ä³ëÿòü ¿¿ íà ê³ëüêà ÷àñòèí òà óñêëàäíþþòü ë³í³þ ìåæ. Ùå äâà íåâåëè÷ê³ «êëàïòèêè» â³ä Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ³çîëþº çàë³çíèöÿ Âîðîæáà – Óíå÷à. Çàïëàâè ìàëèõ ð³÷îê ìåë³îðîâàí³. Âåëèêà îñóøóâàëüíà ñèñòåìà ôóíêö³îíóº íà ð. Çíîá³âêà. Íàéá³ëüø ïîðóøåíîþ òåðèòîð³ºþ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè º ñ. Íîâîâàñèë³âêà ç ðîçòàøîâàíèìè íàâêîëî îðíèìè çåìëÿìè. Âñå öå âïëèâຠíà ñòàí

"

#

ïðèðîäíèõ åêîñèñòåì, ïîðóøóº çâ’ÿçîê ì³æ íèìè, óñêëàäíþº äîòðèìàííÿ ïðèðîäîîõîðîííîãî ðåæèìó â ÍÏÏÄÑ. Çàãàëîì âèñîêà ëàíäøàôòíà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ çóìîâëþº ôîðìóâàííÿ íà éîãî òåðèòî𳿠öåíîòè÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ, äå ïîâíî ïðåäñòàâëåí³ âñ³ òèïè ïðèðîäíî¿ ðîñëèííîñò³ ˳âîáåðåæíîãî Ïîë³ññÿ: ë³ñîâèé, ëó÷íèé, áîëîòíèé òà âîäíèé. Ó ð³çíèõ ëàíäøàôòíèõ óìîâàõ â³äð³çíÿþòüñÿ ³ñòîð³ÿ òà òðàäèö³¿ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ, ùî ñòâîðþº íåð³âíîì³ðí³ñòü ³ ìîçà¿÷í³ñòü àíòðîïîãåííîãî âïëèâó. Îñîáëèâ³ñòþ ÍÏÏÄÑ º íàÿâí³ñòü äâîõ ä³ëÿíîê – ð³çíèõ çà ëàíäøàôòíîþ ñòðóêòóðîþ, õàðàêòåðîì ðîñëèííîãî ïîêðèâó òà ð³âíåì àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿. ²ñíóâàííÿ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ³ á³ëÿ éîãî ìåæ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ³ îðíèõ çåìåëü ïîòðåáóº îö³íêè ¿õ âïëèâó íà ôëîðó. Âðàõóâàííÿ öèõ àñïåêò³â ïðè äîñë³äæåíí³ ôëîðè äຠçìîãó çàêëàñòè îñíîâó ôëîðèñòè÷íîãî ìîí³òîðèíãó òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ³ îö³íèòè âïëèâ ñóñ³äí³õ àíòðîïîãåííèõ ëàíäøàôò³â íà éîãî åêîñèñòåìè.

$

Ðîçä³ë 3

Ìàòåð³àëè ³ ìåòîäèêà äîñë³äæåíü

Ñïèñîê âèä³â ðîñëèí ôëîðè ÍÏÏÄÑ ñêëàäåíèé íà îñíîâ³ ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü 1996–2004 ðð. Ìàòåð³àëîì äëÿ ðîáîòè º ãåðáàð³é çàãàëüíîþ ê³ëüê³ñòþ áëèçüêî 3000 àðêóø³â. Ç íèõ áëèçüêî 500 àðêóø³â çáåð³ãàºòüñÿ ó ãåðáà𳿠ÍÏÏÄÑ [92]. Á³ëüøå 400 çðàçê³â ïåðåäàíî ó ãåðáàð³é ²íñòèòóòó áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍÓ (KW); 28 àðêóø³â – ó ãåðáàð³é Íàö³îíàëüíîãî áîòàí³÷íîãî ñàäó ³ì. Ì.Ì. Ãðèøêà ÍÀÍÓ (KWHA); 85 – ²íñòèòóòó åêîëî㳿 Êàðïàò ÍÀÍÓ (LWKS). Äîñë³äæåíà ôëîðà â³äïîâ³äຠïîíÿòòþ êîíêðåòíî¿ ôëîðè [61, 132, 133, 154, 157]. Ïëîùà ¿¿ âèÿâëåííÿ ðàçîì ³ç ì. Ñåðåäèíà-Áóäà ñòàíîâèòü ìàéæå 172 êì2, íà ¿¿ òåðèòî𳿠ïðåäñòàâëåí³ âñ³ îñíîâí³ ëàíäøàôòè, âêëþ÷àþ÷è òåðèòî𳿠ç ð³çíèì ð³âíåì àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ [154, 157]. Äî ñêëàäó ôëîðè âõîäÿòü âèäè, ùî çðîñòàþòü ñïîíòàííî, âêëþ÷àþ÷è ðîñëèíè ³íòðîäóêîâàí³ ³ êóëüòóðí³, çäàòí³ äî ñàìîï³äòðèìàííÿ (âåãåòàòèâíîãî àáî ãåíåðàòèâíîãî) ñâî¿õ ïîïóëÿö³é. Íàçâè âèä³â ïîäàí³ çà S.L. Mosyakin òà M.M. Fedoronchuk (2001). Òèïè àðåàë³â âèä³â íàâåäåí³ íà îñíîâ³ ôîðìóë H. Meusel (1964; 1965) òà W. Rothmaler (1976). Äëÿ õàðàêòåðèñòèêè äîâãîòíîãî ä³àïàçîíó àðåàëó âèä³â âèêîðèñòîâóþòüñÿ òàê³ òèïè: Cp – öèðêóìïîëÿðíèé; Eu-As – ºâðîïåéñüêî-àç³àòñüêèé; Eu-wAs – ºâðîïåéñüêîçàõ³äíîàç³àòñüêèé, âêëþ÷àþ÷è ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîñèá³ðñüê³ òà ºâðîïåéñüêî-ñåðåäíüîàç³àòñüêî-òóðàíñüê³ âèäè; Eu-Am – ºâðîïåéñüêîàìåðèêàíñüêèé; Am – àìåðèêàíñüêèé; As – àç³àòñüêèé; oAs – ñõ³äíîàç³àòñüêèé; Eu – ºâðîïåéñüêèé. Øèðîòíèé ä³àïàçîí àðåàëó âèä³â àíàë³çóºòüñÿ çà ïîøèðåííÿì àðåàë³â ó ìåæàõ òàêèõ çîí: Arct – àðêòè÷íî¿; B – áîðåàëüíî¿; Temp – òåìïåðàòíî¿ (íåìîðàëüíà; ì³øàí³ òà øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè); Sm – ñóáìåðèä³îíàëüíî¿ (ñóáñåðåäçåìíîìîðñüêà; ë³òíüîçåëåí³ ëèñòîïàäí³ ë³ñè íà çàõîä³ òà ñòåïè íà ñõîä³); M – ìåðèä³îíàëüíî¿ (ñåðåäçåìíîìîðñüêà; â³÷íîçåëåí³ ëèñòÿí³

%

ë³ñè, ñòåïè òà ïóñòåë³); Trop – òðîï³÷íî¿; Austr – ï³âäåííî¿ (àíàëîã ñåðåäçåìíîìîðñüêî¿ ó ϳâäåíí³é ï³âêóë³). Äî ïëþðèçîíàëüíî¿ ãðóïè (Pz) â³äíåñåí³ âèäè, ùî íàáóëè øèðîêîãî ïîøèðåííÿ. Âèä³ëåí³ åêîëîã³÷í³ ãðóïè âèä³â çà ôàêòîðîì çâîëîæåííÿ íà îñíîâ³ ô³òî³íäèêàö³éíèõ øêàë Ë.Ã. Ðàìåíñüêîãî òà ³í. (1956). Åêîëîã³÷í³ ãðóïè óòâîðþþòü òàêèé ðÿä ó á³ê çá³ëüøåííÿ âîëîãîëþáíîñò³: êñåðîô³òè – ìåçîêñåðîô³òè – êñåðîìåçîô³òè – ìåçîô³òè – ã³ãðîìåçîô³òè – ìåçîã³ãðîô³òè – ã³ãðîô³òè – ã³äðîô³òè. Çà ñâî¿ì ïîøèðåííÿì âèäè ôëîðè ïîä³ëÿþòüñÿ íà ïîîäèíîê³ (â³äîìî äî 5 ì³ñöåçíàõîäæåíü), ïîøèðåí³ ð³äêî (ìàëîïîøèðåí³, â³äîì³ ç íå áàãàòüîõ – äî 20 ì³ñöåçíàõîäæåíü), ñïîðàäè÷í³ (â³äîì³ ç áàãàòüîõ, àëå ðîçñ³ÿíèõ ì³ñöåçíàõîäæåíü), çâè÷àéí³ (ìàþòü ìàéæå ñóö³ëüíå ïîøèðåííÿ ³ âèñîêó öåíîòè÷íó ðîëü). Äëÿ âèçíà÷åííÿ á³îìîðôîëîã³÷íî¿ ñòðóêòóðè ôëîðè âèêîðèñòîâóâàëèñÿ çàãàëüíîâèçíàí³ ìåòîäè. Òðèâàë³ñòü âåëèêîãî æèòòºâîãî öèêëó, íàâîäèòüñÿ çà ë³òåðàòóðíèìè äàíèìè [78, 144]. Æèòòºâ³ ôîðìè âèä³ëåí³ çà Ê. Ðàóí곺ðîì, à ìîðôîëîã³÷íî ð³çíîìàí³òíó ãðóïó âîäíèõ ðîñëèí â³äíåñåíî äî ã³äðîô³ò³â [39]. Òðàâè çà òèïîì êîðåíåâî¿ ñèñòåìè òà ï³äçåìíèõ ïàãîí³â ïîä³ëåíî íà ñòðèæíåêîðåíåâ³, ìè÷êóâàòî-êîðåíåâ³, äîâãîêîðåíåâèùí³, êîðîòêîêîðåíåâèùí³, ù³ëüíîêóùîâ³, íåù³ëüíîêóùîâ³, êîðåíåïàðîñòêîâ³, öèáóëèíí³, áóëüáîêîðåíåâ³, ðåäóêîâàíîêîðåíåâ³. Íà îñíîâ³ àíàë³çó íàëåæíîñò³ âèä³â äî ïåâíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü íà ð³âí³ ôîðìàö³é ³ òèï³â ðîñëèííîñò³ âèä³ëåí³ åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðóïè ôëîðè. Âîíè, ó ñâîþ ÷åðãó, çãðóïîâàí³ çà îñíîâíèìè òèïàìè ðîñëèííîñò³: 1. ˳ñîâà: à) – ëèñòÿíî-ë³ñîâà (øèðîêîëèñòÿí³ òà ÷àñòêîâî ì³øàí³ ë³ñè); á) – õâîéíî-ë³ñîâà (ñîñíîâ³ òà ÷àñòêîâî ì³øàí³ ë³ñè); â) – áîëîòíî-ë³ñîâà (â³ëüøíÿêè òà çàáîëî÷åí³ ñîñíîâ³ ë³ñè); ã) – óçë³ñíà (ñâ³òë³ ë³ñè òà óçë³ññÿ); ä) – ÷àãàðíèêîâà (ïðèáåðåæí³ ÷àãàðíèêîâ³ çàðîñò³ òà âèñîêîòðàâ’ÿ) . 2. Ëó÷íà: à) – âîëîãîëó÷íà (áîëîòèñò³ òà ñèð³ òîðô’ÿíèñò³ ëóêè); á) – ñïðàâæíüîëó÷íà (ñïðàâæí³ ìåçîô³ëüíè ëóêè); â) – ñóõîëó÷íà (ïóñòèùí³ òà îñòåïíåí³ ëóêè). 3. Áîëîòíà: à) – åâòðîôíî-áîëîòíà; á) – ìåçîòðîôíî-áîëîòíà. 4. Ïñàìîô³òíà: à) – àëþâ³àëüíà (âèäè ï³îíåðíèõ óãðóïîâàíü íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê òà ìóëèñòèõ áåðåã³â âîäîéì); á) – áîðîâà (ðîñëèíè áîðîâèõ ï³ñê³â, ãîëîâíèì ÷èíîì ìåçîêñåðîô³òè òà êñåðîìåçîô³òè). 5. óäðîô³ëüíà: à) – ïðèáåðåæíî-âîäíà (ã³ãðîô³òè, ïîøèðåí³ ïî áåðåãàõ ïðîòî÷íèõ ³ ñòîÿ÷èõ âîäîéì); á) – âîäíà (ïîâí³ñòþ çàíóðåí³ ó âîäó ðîñëèíè).

&

6. Ñèíàíòðîïíà: à) – ñåãåòàëüíà (âèäè, ïîøèðåí³ ïåðåâàæíî íà îðíèõ çåìëÿõ ó ïîñ³âàõ êóëüòóðíèõ ðîñëèí); á) – ðóäåðàëüíà (âèäè ³íøèõ àíòðîïîãåííî çì³íåíèõ á³îòîï³â).

Ñèíàíòðîïíèé êîìïîíåíò ôëîðè ïðîàíàë³çîâàíèé çà Â.Â. Ïðîòîïîïîâîþ (1991) ç îêðåìèìè äîïîâíåííÿìè. Àäâåíòèâí³ âèäè ðîñëèí çà ñòóïåíåì íàòóðàë³çàö³¿ ïîä³ëåí³ íà: àãð³îô³òè – íàòóðàë³çóâàëèñÿ ó ïðèðîäí³ òà íàï³âïðèðîäí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ; åïåêîô³òè – íàòóðàë³çóâàëèñÿ íà ïîâí³ñòþ òðàíñôîðìîâàíèõ åêîòîïàõ ³ ìîëîäèõ ïåðåëîãàõ; åôåìåðîô³òè – óòðèìóþòüñÿ ó ôëîð³ äàíî¿ ì³ñöåâîñò³ ïðîòÿãîì íåòðèâàëîãî ÷àñó; åðãàç³îô³òè – çäè÷àâ³ë³ êóëüòóðí³ ðîñëèíè, ùî ëîêàë³çóþòüñÿ á³ëÿ ì³ñöü êóëüòóðè. Ñåðåä àðõåîô³ò³â âèä³ëåíî ãðóïó ãåì³àïîô³ò³â, ÿê³ çà ñòóïåíåì íàòóðàë³çàö³¿ ïîä³áí³ äî åïåêîô³ò³â ³ ïîñò³éíî, õî÷à ³ çíà÷íî ð³äøå, òðàïëÿþòüñÿ ó íàï³âïðèðîäíèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ [100]. Ïîêàçíèêîì óñï³øíîñò³ ïîøèðåííÿ àäâåíòèâíèõ âèä³â òàêîæ º õàðàêòåð ïðîñòîðîâî¿ ñòðóêòóðè ¿õ àðåàë³â. Ïðèéíÿò³ òàê³ òèïè àðåàë³â ñèíàíòðîïíèõ âèä³â [101]: ñóö³ëüíèé, êîëè âèä ïîøèðåíèé ó ð³çíîìàí³òíèõ åêîòîïàõ, ð³çíîþ ì³ðîþ òðàíñôîðìîâàíèõ òà âèêîðèñòîâóâàíèõ; ñòð³÷êîâèé, êîëè âèä çàéìຠïðèäîðîæí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ; îñåðåäêîâèé, êîëè ïîøèðåííÿ âèäó ïîâ’ÿçàíå ³ç çàíåñåííÿì íîâèõ ïîðö³é íàñ³ííÿ ó íîâ³ ðàéîíè ïåðåâàæíî ³ç ïîñ³âíèì ìàòåð³àëîì (äî ö³º¿ ãðóïè â³äíåñåí³ ³ ò³ ç ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â, ó ÿêèõ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíå ñàìîâ³äíîâëåííÿ); äèôóçíèé, êîëè âèä ó ìåæàõ àðåàëó òðàïëÿºòüñÿ ñïîðàäè÷íî; ëîêàëüíèé, êîëè âèä â³äîìèé ç îäíîãî ÷è ê³ëüêîõ ïóíêò³â. Ô³òîöåíîòè÷íèé òèï îᒺäíóº âèäè ç âèñîêèì ñòóïåíåì íàòóðàë³çàö³¿, ùî ïîâ’ÿçàí³ ç ïåâíèìè ðîñëèííèìè óãðóïîâàííÿìè. Ó ðîçä³ëàõ 1 ³ 2 äîâåäåíî ëàíäøàôòíó íåîäíîð³äí³ñòü òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ³ ïîêàçàíî íåîáõ³äí³ñòü îêðåìîãî àíàë³çó ôëîðè äâîõ éîãî ä³ëÿíîê – Ïðèäåñíÿíñüêî¿ òà Ñòàðîãóòñüêî¿. ²ñíóº ïîòðåáà îö³íêè âïëèâó íàâêîëèøí³õ àíòðîïîãåííî ïîðóøåíèõ çåìåëü íà ôëîðó ÍÏÏÄÑ, îñîáëèâî â Ïðèäåñíÿíñüê³é éîãî ä³ëÿíö³. Ç ìåòîþ âèð³øåííÿ öèõ çàâäàíü âèâ÷åíî ï’ÿòü ëîêàëüíèõ ôëîð. Âîíè ó ì³ðó çá³ëüøåííÿ àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò óòâîðþþòü ðÿä: Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà, îñíîâíå çàïîâ³äíå ÿäðî ïàðêó, – Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà (çîíè ðåãóëüîâàíî¿ ðåêðåàö³¿ òà ãîñïîäàðñüêà) – ñ. Íîâîâàñèë³âêà – ì. Ñåðåäèíà-Áóäà – îðí³ çåìë³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Ëîêàëüíà ôëîðà 1. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏÄÑ º íàéá³ëüø çáåðåæåíîþ éîãî ÷àñòèíîþ ïëîùåþ áëèçüêî 8000 ãà. Íà ¿¿ òåðèòî𳿠çàïîâ³äíà çîíà çàéìຠ2317 ãà, ðåêðåàö³éíà – áëèçüêî 4300 ãà

'

òà ãîñïîäàðñüêà – ìåíøå 600 ãà. ˳ñèñò³ñòü òåðèòî𳿠– 80%. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà çàéìຠìîðåíî-çàíäðîâó ð³âíèíó, çàáîëî÷åí³ñòü òåðèòî𳿠– 7%. Òåðèòîð³ÿ äðåíóºòüñÿ ìàëèìè ð³÷êàìè Óëèöÿ òà ×åðíü. Ôëîðà äîñë³äæóâàëàñÿ ç 1996 ïî 2004 ðîêè ç âèêîðèñòàííÿì ìàðøðóòíèõ òà íàï³âñòàö³îíàðíèõ ìåòîä³â [86, 87, 93]. Ëîêàëüíà ôëîðà 2. Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏÄÑ (áåç ñ. Íîâîâàñèë³âêà òà îðíèõ çåìåëü) ñêëàäàºòüñÿ ç 8 ³çîëüîâàíèõ ä³ëÿíîê çàãàëüíîþ ïëîùåþ áëèçüêî 7000 ãà. Íà çàïîâ³äíó çîíó ïðèïàäຠ40,4 ãà, ðåøòó ñêëàäàþòü çîíè ãîñïîäàðñüêà òà ðåãóëüîâàíî¿ ðåêðåàö³¿. Íà ö³é ä³ëÿíö³ ïàðêó â ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ïåðåâàæàþòü ñóõîäîëüí³ òà çàïëàâí³ ëóêè ³ ñîñíîâ³ ë³ñè ç ïåðåâàæàííÿì çëàêîâèõ íà áîðîâ³é òåðàñ³ Äåñíè. Ôëîðà äîñë³äæóâàëàñÿ ç 1996 ïî 2004 ð. ç âèêîðèñòàííÿì ìàðøðóòíèõ òà íàï³âñòàö³îíàðíèõ ìåòîä³â. Ëîêàëüíà ôëîðà 3. Ñåëî Íîâîâàñèë³âêà çàñíîâàíå íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. Íàñåëåííÿ 280 ÷îëîâ³ê. Ïëîùà áëèçüêî 200 ãà. Ñåëî ïîâí³ñòþ ðîçòàøîâàíå íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Ó ñåë³ ä³º ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêå ï³äïðèºìñòâî «Äåñíÿíñüêå», º ÌÒÔ, ò³ê, ìàøèííèé äâ³ð, ê³ëüêà íåâåëèêèõ ñòàâê³â. г÷îê íåìàº. Ìåíø í³æ çà 100 ì â³ä ñåëà çíàõîäèòüñÿ çàë³çíèöÿ Óíå÷à – Âîðîæáà. Äâ³÷³ çà äîáó ïî í³é ïðîõîäèòü ïðèì³ñüêèé ïî¿çä. Çà ÷àñ³â ÑÐÑÐ ðóõ áóâ çíà÷íî ³íòåíñèâí³øèì. Ñåëî ðîçòàøîâàíå íà ïåðø³é òà ÷àñòêîâî äðóã³é íàäçàïëàâí³é òåðàñ³ ð. Äåñíà ³ íà ïåðø³é íàäçàïëàâí³é òåðàñ³ ð. Çíîá³âêà. ¥ðóíòè ñóõ³ ï³ùàí³ òà çíèæåí³ òîðô’ÿíèñò³. Ôëîðà âèâ÷àëàñÿ ïðîòÿãîì 2002–2004 ðîê³â, äëÿ ÷îãî áóëî çä³éñíåíî ñ³ì åêñïåäèö³éíèõ âè¿çä³â ó ð³çí³ ïîðè ðîêó. Ìåòîäè ìàðøðóòí³. Ôëîðà ñ. Íîâîâàñèë³âêè â³äïîâ³äຠïîíÿòòþ «ïàãîôëîðà», çàïðîïîíîâàíîìó Ò.Â. Âàñèëüºâîþ òà ³í. (2001) äëÿ ôëîð ñ³ëüñüêèõ ïîñåëåíü. Ëîêàëüíà ôëîðà 4. ̳ñòî Ñåðåäèíà-Áóäà çàñíîâàíå â äðóã³é ïîëîâèí³ XVII ñòîë³òòÿ. Íèí³ ÷èñåëüí³ñòü íàñåëåííÿ äîñÿãຠäî 7 òèñ. ìåøêàíö³â (áåç ïðèëåãëèõ ñ³ëüñüêèõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, ùî ï³äïîðÿäêîâóþòüñÿ ì³ñüêðàä³). Çàãàëüíà ïëîùà ì³ñòà 936 ãà, ïåðåâàæຠìàëîïîâåðõîâà çàáóäîâà. Çåëåí³ íàñàäæåííÿ òà ì³ñüêèé ë³ñîïàðê ìàþòü ïëîùó 66 ãà. ̳ñòî ðîçòàøîâàíå íà çàë³çíè÷í³é ìàã³ñòðàë³ Êè¿â – Ìîñêâà. Ñòàíö³ÿ «Çåðíîâå» ìຠçàë³çíè÷íó êîë³þ çàâäîâæêè 2 êì. Ó ñåðåäíüîìó ÷åðåç ñòàíö³þ çà äîáó ïðîõîäèòü 40-50 ïàð ïî¿çä³â. Ó ì³ñò³ òàêîæ º ïðîìèñëîâ³ ï³äïðèºìñòâà: çàâîä ÑÌÇÌ, õë³áîçàâîä òà ìàñëîçàâîä. ̳ñòî Ñåðåäèíà-Áóäà ðîçòàøîâàíå á³ëÿ âèòîê³â ð. Áîáðèê, çàéìຠñëàáîäðåíîâàíèé âîäîä³ë ð³÷îê Ñåâ òà Çíîá³âêà. ̳ñòî ðîçòàøîâàíå íà ìåæ³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ òà â³äðîã³â Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè [141]. Öå ïîçíà÷àºòüñÿ íà ôëîð³ òà ðîñëèííîñò³. Çîêðåìà, ì³ñüêèé ïàðê «Ìèðùèíà» º ñóòî íåìîðàëüíèì êîìïëåêñîì áåç ïîë³ñüêèõ ðèñ. Ôëîðà ì. Ñåðåäèíà-

Áóäà âèâ÷àëàñÿ ïðîòÿãîì 2001–2004 ðîê³â ç âèêîðèñòàííÿì ìàðøðóòíèõ òà íàï³âñòàö³îíàðíèõ ìåòîä³â. Ëîêàëüíà ôëîðà 5. Îðí³ çåìë³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ñêëàäàþòü 727 ãà. Á³ëüø³ñòü ³ç íèõ (626,6 ãà) íàëåæàòü ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîìó ï³äïðèºìñòâó «Äåñíÿíñüêå» (ñ. Íîâîâàñèë³âêà). Ó 2001–2004 ðîêàõ äîñë³äæóâàëè ôëîðó öèõ çåìåëü. Óã³ääÿ ïðåäñòàâëåí³ ïåðåâàæíî á³äíèìè äåðíîâî-ï³äçîëèñòèìè ñóï³ùàíèìè ´ðóíòàìè, êàäàñòðîâà îö³íêà ÿêèõ ó ñåðåäíüîìó ñêëàäຠ29 áàë³â. Ó ñòðóêòóð³ ïîñ³âíèõ ïëîù ïåðåâàæàþòü îçèì³ òà ÿð³ çåðíîâ³, ìàëî êîðìîâèõ êóëüòóð: êóêóðóäçà íà ñèëîñ òà êîðìîâèé áóðÿê, ñ³þòüñÿ òðàâîñóì³ø³ ç áîáîâèìè. Îñòàíí³ì ÷àñîì ÿê îñíîâíèé âèêîðèñòîâóºòüñÿ îáðîá³òîê ´ðóíòó âàæêèìè äèñêîâèìè áîðîíàìè òà ïëîñêîð³çíèé. Ïåðåëîãè ïåðåáóâàþòü íà ïåðøèõ ñòàä³ÿõ çàðîñòàííÿ (ïîëèíîâà òà äîâãîêîðåíåâèùíî-çëàêîâà), ÿê³ çàòðèìóþòüñÿ â ÷àñ³ ÷åðåç íèçüêó ðîäþ÷³ñòü ´ðóíò³â.





Ðîçä³ë 4

Ôëîðà ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

4.1. Ñêëàä ³ ñòðóêòóðà ôëîðè Ôëîðà ÍÏÏÄÑ íàë³÷óº 796 âèä³â âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí, ÿê³ íàëåæàòü äî 401 ðîäó òà 109 ðîäèí. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó âèÿâëåíî äâà íîâèõ äëÿ ôëîðè Óêðà¿íè âèäè. Öå Carex brunnescens òà Axiris amaranthoides [28]. Òàêîæ ï³äòâåðäæåíî çðîñòàííÿ Carex globularis. ªäèíèé åêçåìïëÿð öüîãî âèäó áóâ ç³áðàíèé ó êâ. 79 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà ³ âèçíà÷åíèé ².Ì. Äàíèëèêîì (²íñòèòóò åêîëî㳿 Êàðïàò ÍÀÍÓ). Äî çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ âèä³â íàëåæàòü ë³ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè, êóëüòóðí³ òà äåêîðàòèâí³ ðîñëèíè, ùî äè÷àâ³þòü ³ òðàïëÿþòüñÿ íà ì³ñö³ çàëèøåíèõ ñ³ë òà á³ëÿ æèòëà (Prunus domestica, Cerasus vulgaris, Malus domestica òà ³í.). Ôëîðà Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ìîëîäà, ìຠàëîõòîííèé õàðàêòåð ³ ñôîðìîâàíà âèäàìè ç øèðîêèì àðåàëîì, òîìó â ¿¿ ñêëàä³ ìàëî åíäåì³÷íèõ âèä³â. Ñåðåä íèõ íåìຠâóçüêîëîêàëüíèõ åíäåì³ê³â. Âñ³ ïîë³ñüê³ åíäåì³êè öåíîòè÷íî ïîâ’ÿçàí³ ³ç ïñàìîô³òíîþ ðîñëèíí³ñòþ òà ñóõèìè ñîñíÿêàìè [2]. Ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ ïðåäñòàâëåíèé îäèí åíäåì³ê Ïîë³ññÿ – Dianthus pseudosquarrosus, ÿêèé ó ñèñòåì³ Ê. Êàíà òà À. Ñòðèäà (öèò. çà Àí. Â. ªíà, 2004) íàëåæèòü äî ïëþðèðåã³îíàëüíèõ åíäåì³ê³â, êðàéí³ òî÷êè àðåàëó ÿêèõ â³ääàëåí³ íà 501– 1667 êì. Ôëîðà ÍÏÏÄÑ çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â ïåðåâåðøóº ôëîðè ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â Ïîë³ñüêîãî (602 âèäè), á³ëîðóñüêîãî «Ïðèï’ÿòñüêèé» (740), ðîñ³éñüêîãî «Áðÿíñüêèé ë³ñ» (752), àëå ïîñòóïàºòüñÿ ôëîð³ ÍÏÏ «Øàöüêèé» (862) [3, 80, 139, 142, 152]. Çà öèì ïîêàçíèêîì ôëîðà ÍÏÏÄÑ ïîä³áíà äî ôëîð á³ëüøîñò³ ðîñ³éñüêèõ çàïîâ³äíèê³â, òàêèõ, ÿê Áàéêàëüñüêèé, Áàðãóçèíñüêèé, Áàøêèðñüêèé, Ïðèîêñüêî-Òåðàñíèé, Æèãóë³âñüêèé òà ³í., ùî òàêîæ ìàþòü ê³ëüê³ñòü âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí â³ä 700 äî 800 [41].

Òàáëèöÿ 4.1. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ð³ä

¹ ïîð. Ðîäèíà 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Âèä

Asteraceae Poaceae Rosaceae Cyperaceae Fabaceae Caryophyllaceae Brassicaceae Lamiaceae Scrophulariaceae Ranunculaceae

øò. 49 40 18 5 15 21 21 21 12 11

% 12,2 10,0 4,5 1,2 3,7 5,2 5,2 5,2 3,0 2,7

øò. 93 72 47 44 41 33 31 30 27 24

% 11,7 9,0 5,9 5,5 5,2 4,1 3,9 3,8 3,4 3,0

Âñüîãî â 10 ðîäèíàõ

213

53,1

442

55,5

Âñüîãî ó ôëîð³

401

100

796

100

Ó ñêëàä³ ôëîðè ÍÏÏÄÑ 5 (0,63%) ïðåäñòàâíèê³â Lycopodiophyta; 7 (0,88%) – Equisetophyta; 11 (1,38%) – Pteridophyta; 7 (0,88%) – Pinophyta; 766 (96,23%) – Magnoliophyta, ó ò.÷. 582 (73,12%) Magnoliopsida òà 184 (23,12%) Liliopsida. Çà âåëè÷èíàìè îñíîâíèõ ôëîðèñòè÷íèõ ïðîïîðö³é: ê³ëüê³ñòü âèä³â ó ðîäèí³ (7,30); ê³ëüê³ñòü ðîä³â ó ðîäèí³ (3,68); ê³ëüê³ñòü âèä³â ó ðîä³ (1,99), â³äíîøåííÿì âèä³â ñêëàäíîöâ³òèõ äî çëàê³â (1,29) òà ê³ëüêîñò³ îäíîäîëüíèõ äî êâ³òêîâèõ (0,24) ôëîðà ÍÏÏÄÑ ïîä³áíà äî êîíêðåòíèõ ôëîð Áîðåàëüíî¿ òà Ñåðåäíüîºâðîïåéñüêî¿ ôëîðèñòè÷íèõ îáëàñòåé [157]. Ñêëàä 10 ïðîâ³äíèõ ðîäèí ôëîðè ÍÏÏÄÑ ïîä³áíèé äî òàêîãî ôëîðè Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ (òàáë. 4.1) [2]. Îñíîâíîþ â³äì³íí³ñòþ º ÷åòâåðòà ïîçèö³ÿ – ðîäèíè Cyperàceae. Òðåòº ì³ñöå ïîñ³ëà ðîäèíà Rosaceae. Öÿ ðèñà íå õàðàêòåðíà äëÿ ôëîð çàïîâ³äíèê³â ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Ïîë³ññÿ ³ íàáëèæóº ôëîðó ÍÏÏÄÑ äî á³ëüø ï³âäåííèõ ôëîð [3, 104, 131]. ²íøîþ â³äì³íí³ñòþ º â³äñóòí³ñòü ó ñïåêòð³ 10 ïðîâ³äíèõ ðîäèí Apiaceae ³ ïîÿâà Brassicaceae, ùî ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî äîñèòü âèñîêèé àíòðîïîãåííèé âïëèâ íà ôëîðó. Ïðîâ³äíèìè ðîäàìè º Carex (35 âèä³â) òà Salix (14), ùî âèÿâëÿº áîðåàëüí³ ðèñè. Ïðî öå ñâ³ä÷èòü ³ ï’ÿòå ì³ñöå ðîäó Juncus (11). Ïðèñóòí³ñòü ñåðåä ïðîâ³äíèõ ðîä³â ôëîðè ÍÏÏÄÑ Veronica (13) òà Trifolium (10) íàäຠ¿é ñåðåäçåìíîìîðñüêèõ ðèñ. Ó ôëîð³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ïðîâ³äí³ ïîçèö³¿ çàéìàþòü áîðåàëüí³ âèäè ç ãîëàðêòè÷íèì ³ ºâðàç³éñüêèì òèïàìè àðåàë³â, ùî

!

Òàáëèöÿ 4.2. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Äîâãîòíèé òèï àðåàëó ʳëüê³ñòü âèä³â

Äîâãîòíèé òèï àðåàëó

øò. 183 172 207 186 19 9 3 9

ªâðîïåéñüêèé ªâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèé ªâðàç³éñüêèé Öèðêóìïîëÿðíèé Àìåðèêàíñüêèé ªâðîïåéñüêî-àìåðèêàíñüêèé Àç³àòñüêèé Íå âèçíà÷åíèé

% 23,2 21,8 26,3 23,6 2,4 1,1 0,4 1,1

çóìîâëåíî íå êë³ìàòè÷íèìè, à åäàô³÷íèìè òà ³ñòîðè÷íèìè ïðè÷èíàìè. Äåùî ïîñòóïàþòüñÿ áîðåàëüíèì íåìîðàëüí³ òà ñòåïîâ³ âèäè [2]. Çà äîâãîòíèì òèïîì àðåàëó ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ ïåðåâàæàþòü âèäè ç øèðîêèì àðåàëîì: ºâðàç³éñüê³ òà öèðêóìïîëÿðí³ (òàáë. 4.2.). ªâðîïåéñüê³ òà ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüê³ ¿ì ìàëî ïîñòóïàþòüñÿ çà ÷èñåëüí³ñòþ. Ñòàòèñòè÷íî â³äì³ííîñò³ ì³æ öèìè ÷îòèðìà ãðóïàìè äîñòîâ³ðí³ íà 75-â³äñîòêîâîìó ð³âí³ çíà÷óùîñò³. Ó øèðîòíîìó ä³àïàçîí³ íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü âèä³â ôëîðè ÍÏÏÄÑ ìຠáîðåàëüíî-ñóáìåðèä³îíàëüíèé (153; 19,2%) òà òåìïåðàòíî-ñóáìåðèä³îíàëüíèé (131; 16,5%) òèïè àðåàë³â. Äåùî ïîñòóïàþòüñÿ ¿ì çà ÷èñåëüí³ñòþ âèäè ç áîðåàëüíî-òåìïåðàòíèì (107; 13,4%) òà áîðåàëüíî-ìåðèä³îíàëüíèì (101; 12,7%) òèïàìè àðåàë³â. Ó ö³ëîìó ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ àáñîëþòíó á³ëüø³ñòü ñòàíîâëÿòü âèäè, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü òåìïåðàòíó òà ñóáìåðèä³îíàëüíó çîíè (òàáë. 4.3). Âèäè, Òàáëèöÿ 4.3. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Øèðîòíèé òèï àðåàëó Øèðîòíà çîíà Àðêòè÷íà Áîðåàëüíà Òåìïåðàòíà Ñóáìåðèä³îíàëüíà Ìåðèä³îíàëüíà Òðîï³÷íà ϳâäåííà Íå âèçíà÷åíà

ʳëüê³ñòü âèä³â, ïîøèðåíèõ ó äàí³é çîí³ øò. 95 474 763 592 280 54 35 12

% 11,93 59,55 95,85 74,37 35,18 6,78 4,40 3,95

"

Òàáëèöÿ 4.4. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Æèòòºâ³ ôîðìè çà Ê. Ðàóí곺ðîì ʳëüê³ñòü âèä³â

Æèòòºâà ôîðìà

øò. 85 37 429 82 130 33

Ôàíåðîô³òè Õàìåô³òè Ãåì³êðèïòîô³òè Êðèïòîô³òè Òåðîô³òè óäðîô³òè

% 10,7 4,6 53,9 10,3 16,3 4,1

àðåàë ÿêèõ çàõîäèòü ó áîðåàëüíó çîíó, çíà÷íî ïîñòóïàþòüñÿ çà ê³ëüê³ñòþ öèì äâîì ãðóïàì. Òàêà çàêîíîì³ðí³ñòü óçãîäæóºòüñÿ ³ç ðîçòàøóâàííÿì òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ó çîí³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â. Îòæå, ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ, ïîð³âíÿíî ³ç ôëîðîþ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, çìåíøóºòüñÿ ÷àñòêà áîðåàëüíèõ âèä³â. Öå ìîæíà ïîÿñíèòè âïëèâîì ðîçòàøîâàíèõ íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Äåñíà ë³ñîñòåïîâèõ ëàíäøàôò³â òà â³äðîã³â Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè – íà ñõîä³. Âïëèâ äåíóäàö³éíèõ ïðîäóêò³â îñòàííüî¿ íà ôëîðó ñîñíîâèõ ë³ñ³â Ñóìñüêîãî Ïîë³ññÿ â³äçíà÷àâ Ñ.Î. Ìóëÿð÷óê (1970). Äî ã³ðñüêèõ åëåìåíò³â ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ ìîæóòü áóòè â³äíåñåí³ Matteuccia struthiopteris òà Huperzia selago [122], à äî ñòåïîâèõ – Pulsatilla patens, Fragaria viridis, Serratula tinctoria, Agrostis vinealis òà ³í. [13, 105]. Ó ñêëàä³ ôëîðè ïåðåâàæàþòü áàãàòîð³÷í³ ðîñëèíè. Âîíè ñêëàäàþòü 76,0% (605 âèä³â) ôëîðè; ìàëîð³÷íèê³â – 7,8% (62) ³ îäíîð³÷íèê³â – 16,2% (129). Ñåðåä æèòòºâèõ ôîðì çà Ê. Ðàóí곺ðîì íàéá³ëüøó ÷àñòêó ö³ëêîì çàêîíîì³ðíî ñòàíîâëÿòü ãåì³êðèïòîô³òè (òàáë. 4.4). Íà ÷àñòêó òåðîô³ò³â ïðèïàäຠ16,3% óñ³õ âèä³â ôëîðè. óäðîô³ò³â íàë³÷óºòüñÿ 33 âèäè, àáî 4,1% ôëîðè. Äî äåíäðîôëîðè ÍÏÏÄÑ íàëåæèòü 40 âèä³â äåðåâ, 41 – ÷àãàðíèê³â, 9 – ÷àãàðíè÷ê³â òà 1 ë³àí. Äî ¿¿ ñêëàäó ââ³éøëè 11 âèä³â ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â ³ 6 çäè÷àâ³ëèõ âèä³â. Àáîðèãåííà äåíäðîôëîðà, òàêèì ÷èíîì, íàë³÷óº 78 âèä³â. Öå ñòàíîâèòü 82,11% â³ä äåíäðîôëîðè ˳âîáåðåæíîãî Ïîë³ññÿ Óêðà¿íè (95 âèä³â) [42]. Òðàâ’ÿíèñò³ ðîñëèíè ñêëàäàþòü 88,57% ôëîðè ÍÏÏÄÑ (705 âèä³â). Ç íèõ 514 (64,57%) ïîë³êàðï³ê³â ³ 191 (23,99%) ìîíîêàðï³ê. Çà òèïàìè ï³äçåìíèõ ïàãîí³â àáñîëþòíó á³ëüø³ñòü ñòàíîâëÿòü äîâãîêîðåíåâèùí³ âèäè 143 (17,96%). Êîðîòêîêîðåíåâèùíèõ íàë³÷óºòüñÿ 67 âèä³â (8,42%); ù³ëüíîêóùîâèõ – 19 (2,39); íåù³ëüíîêóùîâèõ – 45 (5,65%); öèáóëèííèõ – 8 (1,01%), áóëüáîêîðåíåâèõ – 13 (1,63%), êîðåíåïàðîñòêîâèõ – 16 (2,01%). Ãðóïà ðîñëèí áåç

#

ñïåö³àë³çîâàíèõ ï³äçåìíèõ ïàãîí³â ì³ñòèòü ñòðèæíåêîðåíåâ³ âèäè – 263 (33,04%); ìè÷êóâàòî-êîðåíåâ³ – 52 (6,53%); ïîâåðõíåâî-ïîâçó÷³, ÿê³ ìàþòü ñëàíê³ ïàãîíè ç ïðèäàòêîâèìè êîðåíÿìè, – 71 (8,92%) òà ðåäóêîâàíîêîðåíåâ³ – 8 (1,01%).  åêîëîã³÷í³é ñòðóêòóð³ ôëîðè çà õàðàêòåðîì çâîëîæåííÿ ïåðøå ì³ñöå ïîñ³äàþòü ìåçîô³òè (òàáë. 4.5). Ó ôëîð³ ìàëî ïðåäñòàâëåí³ êñåðîô³òè òà ìåçîêñåðîô³òè. Ñåðåä êñåðîô³ò³â º ïðåäñòàâíèêè áîðîâèõ ï³ñê³â, îñòåïíåíèõ ëóê, à òàêîæ õâîéíèõ ë³ñ³â. Á³ëüø³ñòü âèä³â ³ç ãðóï êñåðîô³ò³â òà ìåçîêñåðîô³ò³â ïîøèðåí³ íà ðóäåðàëüíèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ òà ïî áîðîâèõ ï³ñêàõ. Ó ôëîð³ ñóõèõ ëóê, ðóäåðàëüíèõ òà ñåãåòàëüíèõ ì³ñöåçðîñòàíü, óçë³ñü ³ áîðîâèõ ï³ñê³â ïðåäñòàâëåíà á³ëüø³ñòü êñåðîìåçîô³ò³â. Ìåçîô³òè óòâîðþþòü ôëîðó õâîéíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñ³â, ëóê. Áàãàòî ïðåäñòàâíèê³â ö³º¿ åêîëîã³÷íî¿ ãðóïè º â ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ òà ñåãåòàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, íà óçë³ññÿõ. Íà åâòðîôíèõ òà ìåçîòðîôíèõ áîëîòàõ, áîëîòèñòèõ ëóêàõ, ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ ïîøèðåí³ ìåçîã³ãðîô³òè. Áàãàòî ç íèõ áåðóòü ó÷àñòü ó ôîðìóâàíí³ ïðèáåðåæíî-âîäíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ³ ðîñòóòü íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê. óãðîô³òè çðîñòàþòü íà åâòðîôíèõ òà ìåçîòðîôíèõ áîëîòàõ ³ ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ. Âîäí³ òà ÷àñòêîâî ïðèáåðåæíî-âîäí³ âèäè â³äíåñåí³ äî ã³äðîô³ò³â. Ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ íàéá³ëüøó ÷àñòêó ñêëàäàþòü ë³ñîâ³ âèäè (271 âèä³â; 34,0%). Ïåðåâàæàþ÷èìè òóò º ëèñòÿíî-ë³ñîâà òà óçë³ñíà åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðóïè (òàáë. 4.6). Õâîéíî-ë³ñîâà åêîëîãî-öåíîòè÷íà ãðóïà ïîñòóïàºòüñÿ çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â öèì äâîì, íåçâàæàþ÷è íà ïåðåâàæàííÿ ñîñíîâèõ ë³ñ³â íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Ñïðàâæíüîëó÷íà åêîëîãî-öåíîòè÷íà ãðóïà º íàéá³ëüøîþ çà ÷èñåëüí³ñòþ ó ôëîð³, à ëó÷í³ âèäè ðàçîì ñòàíîâëÿòü 24,5% ôëîðè (195 âèä³â). ×èñëåííîþ

Òàáëèöÿ 4.5. Åêîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ê³ëüê³ñòü âèä³â

Åêîëîã³÷íà ãðóïà Êñåðîô³òè Ìåçîêñåðîô³òè Êñåðîìåçîô³òè Ìåçîô³òè óãðîìåçîô³òè Ìåçîã³ãðîô³òè óãðîô³òè óäðîô³òè

$

øò.

%

6 43 140 309 113 93 50 42

0,8 5,4 17,6 38,8 14,2 11,7 6,3 5,3

Òàáëèöÿ 4.6. Åêîëîãî-öåíîòè÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè ÍÏÏ «ÄåñíÿíñüêîÑòàðîãóòñüêèé» Ê³ëüê³ñòü âèä³â

Åêîëîãî-öåíîòè÷íà ãðóïà Õâîéíîë³ñîâà Ëèñòÿíîë³ñîâà Áîëîòíîë³ñîâà Óçë³ñíà ×àãàðíèêîâà

øò. 54 86 30 74 27

% 6,8 10,8 3,8 9,3 3,4

˳ñîâ³, âñüîãî

271

34,0

Ñïðàâæíüîëó÷íà Ñóõîëó÷íà Áîëîòèñòîëó÷íà

89 37 69

11,2 4,6 8,7

Ëó÷í³, âñüîãî

195

24,5

Åâòðîôíîáîëîòíà Ìåçîòðîôíîáîëîòíà Ïðèáåðåæíî-âîäíà Âîäíà

43 14 26 35

5,4 1,8 3,3 4,4

Âîäíî-áîëîòí³, âñüîãî

118

14,8

Áîðîâà Àëþâ³àëüíà

28 27

3,5 3,4

Ïñàìîô³òí³, âñüîãî

55

6,9

Ñåãåòàëüíà Ðóäåðàëüíà ˳ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè Äè÷àâ³þ÷³

29 95 15 16

3,6 11,9 1,9 2,0

Ñèíàíòðîïí³, âñüîãî

155

19,5

2

0,3

Íå âèçíà÷åí³

º áîëîòèñòîëó÷íà åêîëîãî-öåíîòè÷íà ãðóïà, ùî óçãîäæóºòüñÿ ç âèñîêîþ çàáîëî÷åí³ñòþ ³ íàÿâí³ñòþ çàïëàâíèõ òèï³â ì³ñöåâîñò³ íà ÍÏÏÄÑ òåðèòîð³¿. Âîäíî-áîëîòí³ âèäè çàéìàþòü ÷åòâåðòå ì³ñöå. Âîíè ñêëàäàþòü 14,8% ôëîðè ÍÏÏÄÑ (118 âèä³â). Íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè òóò º åâòðîôíî-áîëîòíà òà âîäíà åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðóïè. Íå÷èñëåííîþ º ãðóïà ïñàìîô³òíèõ âèä³â (55 âèä³â), ïîä³ëåíèõ ì³æ áîðîâîþ òà àëþâ³àëüíîþ åêîëîãî-öåíîòè÷íèìè ãðóïàìè. Ñèíàíòðîïí³ âèäè çà ê³ëüê³ñòþ ïîñ³äàþòü òðåòº ì³ñöå (155 âèä³â; 19,5%). Àáñîëþòíà ¿õ á³ëüø³ñòü – ðóäåðàëè.

%

4.2. Ñèíàíòðîï³çàö³ÿ ôëîðè Ïðîáëåìà á³îëîã³÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ òà éîãî çáåðåæåííÿ îñòàíí³ì ÷àñîì º îäí³ºþ ç êëþ÷îâèõ ïðîáëåì åêîëî㳿. Òîìó âèâ÷åííÿ ïðîöåñ³â àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ôëîðè, îñîáëèâî íà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ, º àêòóàëüíèì. Ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè ïðèñâÿ÷åíî áàãàòî îãëÿä³â [6, 11, 22, 23, 52, 64, 101]. Ïðîòå çâåäåíèõ äàíèõ ïðî âïëèâ ñèíàíòðîïíèõ ³, çîêðåìà, àäâåíòèâíèõ âèä³â ðîñëèí ó çàïîâ³äíèêàõ ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðêàõ Óêðà¿íè ïîêè ìàëî [102]. Òàêà ñïðîáà çðîáëåíà äëÿ çàïîâ³äíèê³â Ðîñ³¿ òà êðà¿í ÑÍÄ [124]. Çàçíà÷àºòüñÿ, ùî äëÿ ãëèáîêèõ âèñíîâê³â âèâ÷åí³ñòü ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ çàïîâ³äíèê³â íåäîñòàòíÿ. Çðîçóì³ëèì º òå, ùî çàïîâ³äí³ òåðèòî𳿠íå º «îñòðîâàìè» íåçàéìàíî¿ ïðèðîäíî¿ ôëîðè. Ôëîðà çàïîâ³äíèê³â ïåâíîþ ì³ðîþ â³äîáðàæຠçàãàëüí³ òåíäåíö³¿ àíòðîïîãåííèõ çì³í ó ðåã³îí³. Ïðèñóòí³ñòü íà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ ñèíàíòðîïíèõ âèä³â êîëèâàºòüñÿ â øèðîêèõ ìåæàõ – â³ä ïðàêòè÷íî ïîâíî¿ â³äñóòíîñò³ äî 40% ³ á³ëüøå. Íàéìåíøó ê³ëüê³ñòü ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ó ñâî¿õ ôëîðàõ ìàþòü âåëèê³ çàïîâ³äíèêè Àðêòèêè, Ñóáàðêòèêè, ã³ð Ñèá³ðó òà Äàëåêîãî Ñõîäó. Çíà÷íî ï³äâèùóºòüñÿ ê³ëüê³ñòü ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ó çàïîâ³äíèêàõ òàéãè, ë³ñîñòåïó, ñòåïó, ïóñòåëü ³, îñîáëèâî, ó ãèðëàõ ð³÷îê Ñõ³äíî¿ Åâðîïè. гâåíü ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é çíà÷íîþ ì³ðîþ çóìîâëåíèé ê³ëüê³ñòþ àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ôëîð³. Äëÿ îêðåìèõ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ¿õ ê³ëüê³ñòü óñòàíîâëåíà. Ó ÍÏÏ «Àçîâî-Ñèâàñüêèé» ÷àñòêà àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ôëîð³ ñòàíîâèòü – 16,0%; ó Ëóãàíñüêîìó çàïîâ³äíèêó – 3,8%; ó Ïîë³ñüêîìó çàïîâ³äíèêó – 15,2%; ó Äóíàéñüêîìó á³îñôåðíîìó çàïîâ³äíèêó – 19,0% ó Øàöüêîìó ÍÏÏ – 6,1% [3, 34, 123, 143]. ̳ñöÿìè ïîøèðåííÿ âèä³â ñèíàíòðîïíèõ òà àäâåíòèâíèõ ðîñëèí íà àáñîëþòíî çàïîâ³äíèõ ä³ëÿíêàõ º ñòåæêè, ä³ëÿíêè á³ëÿ êîðäîí³â, ãîðîäè, ãîñïîäàðñüê³ ïîäâ³ð’ÿ òîùî [19, 25, 55, 56, 62, 124]. Àêòèâíî ïîøèðþþòüñÿ àäâåíòèâí³ ðîñëèíè äîëèíàìè ð³÷îê, äå çðîñòàþòü íà àíòðîïîãåííèõ åêîòîïàõ, ïðèðóñëîâèõ âàëàõ, âêîð³íþþòüñÿ ó çàïëàâí³ ë³ñè, ïðèðóñëîâ³ ÷àãàðíèêè [33, 64, 123]. ʳëüê³ñòü çàíåñåíèõ ðîñëèí âèçíà÷àºòüñÿ òàêîæ ³ñòîð³ºþ çåìëåêîðèñòóâàííÿ äî ñòâîðåííÿ çàïîâ³äíîãî îᒺêòà, ó òàêèõ âèïàäêàõ àäâåíòèâí³ âèäè ìîæóòü áóòè ïîøèðåíèìè íà ñåð³àëüíèõ óãðóïîâàííÿõ [55, 124]. Ó ªâðîï³, äå çàïîâ³äí³ òåðèòî𳿠÷àñòî îòî÷åí³ àíòðîïîãåííî çì³íåíèìè ëàíäøàôòàìè, çá³ëüøóºòüñÿ ³ìîâ³ðí³ñòü çàíåñåííÿ âèä³â ³ç íàâêîëèøí³õ òåðèòîð³é [56, 123]. Ó íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðêàõ Óêðà¿íè, á³ëüø³ñòü ÿêèõ íå â³äïîâ³äàþòü êðèòåð³ÿì ÌÑÎÏ [75], ñèíàíòðîï³çàö³ÿ ôëîðè – ÿâèùå ïîøèðåíå ³ ìàñøòàá-

&

Òàáëèöÿ 4.7. Ñêëàä ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ê³ëüê³ñòü âèä³â

Ñèíàíòðîïíèé åëåìåíò Âèïàäêîâ³ àïîô³òè Ãåì³àïîô³òè Åâàïîô³òè Àðõåîô³òè Êåíîô³òè ˳ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè

øò. 44 58 68 57 66 11

% 14,47 19,08 22,37 18,75 21,71 3,62

Âñüîãî

304

100,00

íå, ïðîòå íå äîñòàòíüî äîñë³äæåíå [142]. Ó ö³ëîìó æ ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü àäâåíòèâíèõ ðîñëèí ïîøèðþºòüñÿ ïî àíòðîïîãåííèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ ³ ëèøå íåçíà÷íà ¿õ ê³ëüê³ñòü âêîð³íþºòüñÿ ó ïðèðîäí³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ. Íàéá³ëüø çàìêíóòèìè äëÿ àäâåíòèâíèõ âèä³â º ïëàêîðí³ ë³ñè, ö³ëèíí³ ñòåïè, íåîñóøóâàí³ áîëîòà ³ áîëîòèñò³ ëóêè [22, 64]. ²íîä³ òàêèìè º êàì’ÿíèñò³ â³äñëîíåííÿ òà îñèïè [109, 123]. Íå ìîæíà íå â³äçíà÷àòè äèíàì³÷í³ñòü àäâåíòèâíî¿ ôðàêö³¿ ôëîð çàïîâ³äíèê³â. Ïîëîæåííÿ ¿õ íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ íåñò³éêå. Àäâåíòèâí³ âèäè ÷àñòî ñêëàäàþòü ñóòòºâó ÷àñòêó â³ä çíèêëèõ íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèê³â [55, 109, 127]. Ïðîáëåìà ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè º äóæå àêòóàëüíîþ ³ äëÿ ÍÏÏÄÑ, íà òåðèòî𳿠ÿêîãî çíàõîäèòüñÿ á³ëüøå 727 ãà îðíèõ çåìåëü (4,5% ïëîù³), äâà íàñåëåí³ ïóíêòè, äîðîãè ³ âèðîáíè÷³ áóä³âë³. Ðîç÷ëåíîâàí³ñòü òåðèòî𳿠ïàðêó íà 9 ÷àñòèí ³ ñêëàäíà ë³í³ÿ ìåæ âèìàãàþòü âèð³øåííÿ ïèòàííÿ ðîçøèðåííÿ éîãî òåðèòî𳿠[119]. Ñèíàíòðîïíèé åëåìåíò ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ íàë³÷óº 353 âèäè (44,35%), ç íèõ 170 àïîô³ò³â òà 134 âèäè àäâåíòèâíèõ ðîñëèí (òàáë. 4.7). Öå íàéâèùèé ïîêàçíèê ñåðåä çàïîâ³äíèê³â ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ [3, 38, 143], â³í ïåðåâåðøóº ð³âåíü ñèíàíòðîï³çàö³¿ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ â ö³ëîìó (38,5%) [99]. Ó ñêëàä³ ñèíàíòðîïíîãî åëåìåíòà ôëîðè âèÿâëåíî íîâèé äëÿ ôëîðè Óêðà¿íè àäâåíòèâíèé âèä – Axiris amaranthoides. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè ñóòòºâî â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä òàêî¿ äëÿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ ó ö³ëîìó (òàáë. 4.8). Ó ñïåêòð³ 10 ïðîâ³äíèõ ðîäèí ïåðøå ì³ñöå ïîñ³äàþòü Asteraceae. Ðîäèíà Fabaceae, ÿêà éäå äðóãîþ, ìຠá³ëüø í³æ óäâ³÷³ ìåíøó ê³ëüê³ñòü âèä³â. Ó ñêëàä³ ñèíàòðîïíî¿ ôðàêö³¿ çðîñëà ðîëü Brassicaceae, Fabaceae, Chenopodiaceae, Rosaceae, íàòîì³ñòü Poaceae, Cyperaceae ñóòòºâî âòðàòèëè ïîçèö³¿. Ñêëàä ïåðøèõ 10 ðîäèí òàêîæ çì³íèâñÿ.

'

Òàáëèöÿ 4.8. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» ¹ ïîð. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Ðîäèíà

гä

Âèä

øò.

%

øò.

%

Asteraceae Fabaceae Brassicaceae Poaceae Rosaceae Polygonaceae Lamiaceae Caryophyllaceae Chenopodiaceae Apiaceae

38 11 17 13 11 5 13 13 5 8

19,59 5,67 8,76 6,70 5,67 2,58 6,70 6,70 2,58 4,12

59 28 21 20 18 16 16 14 12 8

19,41 9,21 6,91 6,58 5,92 5,26 5,26 4,61 3,95 2,63

Ó 10 ðîäèíàõ

134

69,07

212

69,74

Âñüîãî

194

100

304

100

Òàáëèöÿ 4.9. Åêîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Åêîëîã³÷íà ãðóïà Êñåðîô³òè Ìåçîêñåðîô³òè Êñåðîìåçîô³òè Ìåçîô³òè óãðîìåçîô³òè Ìåçîã³ãðîô³òè óãðîô³òè óäðîô³òè

Àïîô³òè

Àäâåíòèâí³

Ðàçîì

øò.

%

øò.

%

øò.

%

2 17 38 77 23 12 1 0

1,18 10,00 22,35 45,29 13,53 7,06 0,59 0,00

2 12 43 66 8 1 1 1

1,49 8,96 32,09 49,25 5,97 0,75 0,75 0,75

4 29 81 143 31 13 2 1

1,32 9,54 26,64 47,04 10,20 4,28 0,66 0,33

Çàì³ñòü Ranunculaceae, Scrophulariaceae òà Cyperaceae óâ³éøëè Polygonaceae, Chenopodiaceae òà Apiaceae. Ó ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³ ³ àïîô³ò³â, ³ àäâåíòèâíèõ âèä³â íåçì³ííîþ º ïåðøà ïîçèö³ÿ – Asteraceae. Ñåðåä àïîô³ò³â àêòèâíó ðîëü â³ä³ãðàþòü ïðåäñòàâíèêè ðîäèí Lamiaceae, Caryophyllaceae òà Apiaceae, à ñåðåä àäâåíòèâíèõ – Brassicaceae òà Chenopodiaceae. Ðîäèíè Poaceae, Fabaceae òà Lamiaceae â³äçíà÷àþòüñÿ â³äíîñíî ñò³éêèìè ïîçèö³ÿìè ó öèõ äâîõ ãðóïàõ.  åêîëîã³÷í³é ñòðóêòóð³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè ³ñòîòíî çðîñòຠê³ëüê³ñòü ìåçîô³ò³â, êñåðîìåçîô³ò³â òà ìåçîêñåðîô³ò³â

!

Òàáëèöÿ 4.10. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Äîâãîòíèé òèï àðåàëó Äîâãîòíèé òèï àðåàëó ªâðîïåéñüêèé ªâðîïåéñüêîçàõ³äíîàç³àòñüêèé ªâðàç³éñüêèé Öèðêóìïîëÿðíèé Àìåðèêàíñüêèé ªâðîïåéñüêî-àìåðèêàíñüêèé Àç³àòñüêèé Íå âèçíà÷åíèé

Àïîô³òè

Àäâåíòèâí³

Ðàçîì

øò.

%

øò.

%

øò.

%

32 46

18,82 27,06

13 22

9,70 16,42

45 68

14,80 22,37

62 30 0 0 0 0

36,47 17,65 0,00 0,00 0,00 0,00

35 31 19 3 3 8

26,12 23,13 14,18 2,24 2,24 5,97

97 61 19 3 3 8

31,91 20,07 6,25 0,99 0,99 2,63

(òàáë. 4.9). Ïðè öüîìó ñèíàíòðîïíà ôëîðà íå º îäíîð³äíîþ ãðóïîþ. Ó ñêëàä³ àäâåíòèâíèõ âèä³â á³ëüøà ÷àñòêà êñåðîìåçîô³ò³â, ³ âîíè á³ëüø ñõèëüí³ äî çàñåëåííÿ ñóõèõ òà ïîì³ðíî çâîëîæåíèõ ì³ñöåçðîñòàíü, òîä³ ÿê ñåðåä àïîô³ò³â á³ëüøå ã³ãðîìåçîô³ò³â òà ìåçîã³ãðîô³ò³â. Òîìó íà âîëîãèõ ïîðóøåíèõ ëþäèíîþ ì³ñöåçðîñòàííÿõ ôîðìóþòüñÿ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ ç ïåðåâàæàííÿì âèä³â ì³ñöåâî¿ ôëîðè. Çà äîâãîòíèì òèïîì àðåàëó â ñèíàíòðîïí³é ôðàêö³¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ (òàáë. 4.10) ïåðåâàæàþòü ºâðàç³éñüê³ âèäè (31,91%; 97 âèä³â). ¯ì ïîñòóïàþòüñÿ ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüê³ òà öèðêóìïîëÿðí³ âèäè 22,37% (68 âèä³â) òà 20,07% (61). Öå íå â³äïîâ³äຠçàãàëüíèì äàíèì äëÿ ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, äå ïåðåâàæàþòü öèðêóìïîëÿðí³ òà ºâðàç³éñüê³ âèäè, ÷àñòêà ÿêèõ â³äïîâ³äíî ñòàíîâèòü 29,3 ³ 28,4% [99]. Ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè çà äîâãîòíèì òèïîì àðåàëó ñóòòºâî â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ñòðóêòóðè âñ³º¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ âèä³â ³ç øèðîêèì àðåàëîì: ºâðàç³éñüêèõ òà öèðêóìïîëÿðíèõ. Ñèíàíòðîïíà ôðàêö³ÿ ôëîðè òàêîæ ìຠñïåöèô³÷í³ ðèñè ³ â ãåîãðàô³÷í³é ñòðóêòóð³ çà øèðîòíèì òèïîì àðåàëó (òàáë. 4.11). Íàéá³ëüøå â ¿¿ ñêëàä³ òåìïåðàòíî-ìåðèä³îíàëüíèõ òà áîðåàëüíî-ìåðèä³îíàëüíèõ âèä³â – 24,67% (75 âèä³â) òà 20,07% (61). Áîðåàëüíî-ñóáìåðèä³îíàëüí³ òà òåìïåðàòíî-ñóáìåðèä³îíàëüí³ âèäè, ÿê³ ìàëè íàéá³ëüøó ÷àñòêó ó ñêëàä³ âñ³º¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ, ó ñèíàíòðîïí³é ¿¿ ôðàêö³¿ ìàþòü â³äïîâ³äíî 15,79% (48 âèä³â) òà 13,16% (40 âèä³â). Íà ñèíàíòðîïíèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ çá³ëüøóºòüñÿ ïðåäñòàâíèöòâî òèõ âèä³â, àðåàë ÿêèõ îõîïëþº ñóáìåðèä³îíàëüíó òà ìåðèä³îíàëüíó

!

Òàáëèöÿ 4.11. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Øèðîòíèé òèï àðåàëó ʳëüê³ñòü âèä³â, ïîøèðåíèõ ó äàí³é çîí³ Øèðîòíà çîíà Àðêòè÷íà Áîðåàëüíà Òåìïåðàòíà Ñóáìåðèä³îíàëüíà Ìåðèä³îíàëüíà Òðîï³÷íà ϳâäåííà Íå âèçíà÷åíà

àïîô³òè

àäâåíòèâí³

ðàçîì

øò.

%

øò.

%

øò.

%

21 114 170 157 88 14 9

12,35 67,06 100,00 92,35 51,76 8,24 5,29

10 47 117 115 87 17 11 12

7,46 35,07 87,31 85,82 64,93 12,69 8,21 8,96

31 161 287 272 175 31 20 12

10,20 52,96 94,41 89,47 57,57 10,20 6,58 8,96

Òàáëèöÿ 4.12. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Æèòòºâ³ ôîðìè çà Ê. Ðàóí곺ðîì Æèòòºâà ôîðìà

Àïîô³òè

Àäâåíòèâí³

Ðàçîì

øò.

%

øò.

%

øò.

%

Ôàíåðîô³òè

2

1,18

24

17,91

26

8,55

Õàìåô³òè

6

3,53

1

0,75

7

2,30

Ãåì³êðèïòîô³òè

102

60,00

34

25,37

136

44,74

Êðèïòîô³òè

12

7,06

3

2,24

15

4,93

Òåðîô³òè

48

28,24

71

52,99

119

39,14

óäðîô³òè

0

0,00

1

0,75

1

0,33

ïðèðîäí³ çîíè. Ïðèâåðòຠóâàãó òîé ôàêò, ùî â ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè ïåðåâàæàþòü âèäè, àðåàë ÿêèõ îõîïëþº òðè ³ ÷îòèðè øèðîòí³ çîíè. Òàêèõ âèä³â 40,46% òà 23,03% â³äïîâ³äíî, òîä³ ÿê äëÿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ ó ö³ëîìó ïðèòàìàíí³ âèäè ç àðåàëîì ó äâîõ òà òðüîõ øèðîòíèõ çîíàõ – 31,28 òà 37,06% â³äïîâ³äíî. Òîìó ÷àñòêà áîðåàëüíèõ âèä³â ó ñêëàä³ ôëîðè ÍÏÏÄÑ çìåíøèëàñÿ ó çâ’ÿçêó ç³ çá³ëüøåííÿì âïëèâó ï³âäåííèõ ôëîð âíàñë³äîê ñèíàíòðîï³çàö³¿ [2, 3, 142]. Ó ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè çá³ëüøóºòüñÿ ÷àñòêà ìàëîð³÷íèõ òà îäíîð³÷íèõ âèä³â, ÿê³ ñòàíîâëÿòü â³äïîâ³äíî 16,4% (50 âèä³â) òà 36,5% (111 âèä³â). Îäíàê íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè º áàãàòî-

!

ð³÷í³ âèäè – 47,04% (143 âèäè). Àäâåíòèâíà òà àáîðèãåííà ôðàêö³¿ ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè ðàäèêàëüíî â³äð³çíÿþòüñÿ çà òðèâàë³ñòþ æèòòºâîãî öèêëó ðîñëèí. Ó ñêëàä³ àáîðèãåííî¿ ôðàêö³¿ íàéá³ëüøó ÷àñòêó ìàþòü áàãàòîð³÷í³ ðîñëèíè (54,71%), òîä³ ÿê îäíîð³÷íèê³â ëèøå 26,47%. Ó ñêëàä³ æ àäâåíòèâíî¿ ôðàêö³¿ á³ëüø³ñòü ñòàíîâëÿòü îäíîð³÷íèêè – 49,25%, áàãàòîð³÷íèõ ðîñëèí ëèøå 37,31%. Ó ñïåêòð³ æèòòºâèõ ôîðì (çà Ê. Ðàóí곺ðîì) ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ ïåðåâàæàþòü ãåì³êðèïòîô³òè ³ òåðîô³òè (òàáë. 4.12). Ïîð³âíÿíî ç óñ³ºþ ôëîðîþ ñóòòºâî çìåíøèëàñÿ ÷àñòêà ã³äðîô³ò³â, êðèïòîô³ò³â òà õàìåô³ò³â. Àáîðèãåííà ôðàêö³ÿ ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè, íà â³äì³íó â³ä àäâåíòèâíî¿, ì³ñòèòü á³ëüøå ãåì³êðèïòîô³ò³â, êðèïòîô³ò³â ³ õàìåô³ò³â, òîáòî çà ñòðóêòóðîþ æèòòºâèõ ôîðì á³ëüø ïîä³áíà äî ïðèðîäíî¿ ôëîðè, í³æ àäâåíòèâíà. Ñåðåä îñòàííüî¿ çìåíøóºòüñÿ ð³çíîìàí³òòÿ æèòòºâèõ ôîðì, ùî îáìåæóºòüñÿ ôàêòè÷íî òåðîô³òàìè òà ãåì³êðèïòîô³òàìè. ˳ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè çíà÷íî çá³ëüøóþòü ÷àñòêó ôàíåðîô³ò³â. Àáîðèãåííà ôðàêö³ÿ ñèíàíòðîïíî¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ ñôîðìóâàëàñÿ, ãîëîâíèì ÷èíîì, çà ðàõóíîê ëó÷íèõ (28,83%) òà çàðîñòåâèõ (24,12) âèä³â (òàáë. 4.13). Óäâ³÷³ ìåíøà ê³ëüê³ñòü ïðåäñòàâíèê³â ïðèáåðåæíî¿, ïñàìîô³òíî¿ òà ë³ñîâî¿ ôëîð. Çàðîñòåâ³ òà ïðèáåðåæí³ âèäè ð³âíîì³ðíî ïðåäñòàâëåí³ ñåðåä âèïàäêîâèõ àïîô³ò³â, ãåì³àïîô³ò³â òà åâàïîô³ò³â, à ê³ëüê³ñòü ëó÷íèõ âèä³â çá³ëüøóºòüñÿ ñåðåä åâàïîô³ò³â. Àíàë³ç ïåðâèííèõ àðåàë³â âèä³â àäâåíòèâíèõ ðîñëèí ïîêàçàâ, ùî á³ëüø³ñòü ³ç íèõ ïîõîäÿòü ³ç äàâíüîãî Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ (45,53%) òà ϳâí³÷íî¿ ³ ϳâäåííî¿ Àìåðèêè (23,88%) (òàáë. 4.14), ùî Òàáëèöÿ 4.13. Ïåðâèíí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ àïîô³ò³â ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Òèï ïåðâèííîãî ì³ñöåçðîñòàííÿ Àíòðîïîãåííèé Âèãîíè Çàðîñò³ ˳ñè Ëóêè Ïðèáåðåæí³ Ï³ñêè Ïîñ³âè Ñòåïè

Âèïàäêîâ³ àïîô³òè

Ãåì³àïîô³òè

Åâàïîô³òè

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

0 0 14 9 9 8 3 0 1

0,00 0,00 31,82 20,45 20,45 18,18 6,82 0,00 2,27

1 1 12 3 18 10 11 0 2

1,72 1,72 20,69 5,17 31,03 17,24 18,97 0,00 3,45

1 6 15 5 22 8 7 2 2

1,47 8,82 22,06 7,35 32,35 11,76 10,29 2,94 2,94

2 7 41 17 49 26 21 2 5

1,18 4,12 24,12 10,00 28,83 15,30 12,35 1,18 2,94

!!

Ðàçîì

Òàáëèöÿ 4.14. Ïåðâèíí³ àðåàëè àäâåíòèâíèõ âèä³â ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Àðõåîô³òè

Ïåðâèííèé àðåàë

Êåíîô³òè

Âñ³ àäâåíòèâí³

øò.

%

øò.

%

øò.

%

5 19 10 1 2 0 3 9 0 0 3 0 0 0 0 2 3

8,77 33,33 17,54 1,75 3,51 0 5,26 15,79 0 0 5,26 0 0 0 0 3,51 5,26

7 11 4 1 1 1 0 2 7 2 0 2 24 2 1 0 1

10,61 16,67 6,06 1,52 1,52 1,52 0,00 3,03 10,61 3,03 0,00 3,03 36,36 3,03 1,52 0,00 1,52

13 30 14 2 3 1 4 11 9 3 3 2 30 2 1 2 4

9,70 22,39 10,45 1,49 2,24 0,75 2,99 8,21 6,72 2,24 2,24 1,49 22,39 1,49 0,75 1,49 2,99

ªâðîïåéñüêèé Ñåðåäçåìíîìîðñüêèé Ñåðåäçåìíîìîðñüêî-³ðàíî-òóðàíñüêèé Áàëêàíñüêå òà ïåðåäíüîàç³àòñüêèé Ïåðåäíüîàç³àòñüêèé Ñõ³äíîïîíòè÷íèé Öåíòðàëüíîàç³àòñüêèé ²ðàíî-Òóðàíñüêèé Àç³àòñüêèé Ñõ³äíîàç³àòñüêèé ϳâäåííî-ñõ³äíîàç³àòñüêèé ϳâí³÷íîàìåðèêàíñüêå òà ñõ³äíîàç³àòñüêèé ϳâí³÷íîàìåðèêàíñüêèé ϳâäåííîàìåðèêàíñüêèé ϳâäåííîºâðîïåéñüêå òà àç³àòñüêèé Àíòðîïîãåííèé Íå âñòàíîâëåíèé

Òàáëèöÿ 4.15. Ñòóï³íü íàòóðàë³çàö³¿ âèä³â ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ñòóï³íü íàòóðàë³çàö³¿ Àãð³îô³òè Ãåì³åïåêîô³òè Åâàïîô³òè Åïåêîô³òè Åðãàç³îô³òè Åôåìåðîô³òè

Àðõåîô³òè

Êåíîô³òè

Âñ³ àäâåíòèâí³

øò.

%

øò.

%

øò.

%

2 6 0 45 4 0

3,51 10,53 0,00 78,95 7,02 0,00

12 0 1 35 16 2

18,18 0,00 1,52 53,03 24,24 3,03

14 6 1 80 31 2

10,45 4,48 0,75 59,70 23,13 1,49

â³äïîâ³äຠçàãàëüíèì çàêîíîì³ðíîñòÿì ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè Óêðà¿íè òà Ïîë³ññÿ [6, 99, 101]. Ìåíøå âèä³â àäâåíòèâíèõ ðîñëèí ïîõîäÿòü ç À糿 òà ªâðîïè, â³äïîâ³äíî 14,19 òà 9,70%. Ç ÷àñîì âïëèâ ð³çíèõ öåíòð³â çàíåñåííÿ çì³íþâàâñÿ. Òàê, ÿêùî ñåðåä àðõåîô³ò³â äàâíüîñåðåäçåìíîìîðñüêèõ âèä³â 71,92%, òî ñåðåä êåíîô³ò³â ¿õ ëèøå 30,32%. Íàòîì³ñòü äî 42,41% çðîñëà ðîëü àìåðèêàíñüêèõ âèä³â.

!"

Òàáëèöÿ 4.16. Ñòðóêòóðà àðåàëó àäâåíòèâíèõ âèä³â ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ñòðóêòóðà àðåàëó Ëîêàëüíèé Îñåðåäêîâèé Äèôóçíèé Ñòð³÷êîâî-îñåðåäêîâèé Ñòð³÷êîâî-äèôóçíèé Ñòð³÷êîâèé Ñòð³÷êîâî-ñóö³ëüíèé Ñóö³ëüíèé Ô³òîöåíîòè÷íèé

Àðõåîô³òè

Êåíîô³òè

Âñ³ àäâåíòèâí³

øò.

%

øò.

%

øò.

%

2 1 11 4 8 2 2 26 1

3,51 1,75 19,30 7,02 14,04 3,51 3,51 45,61 1,75

7 6 15 4 8 3 1 17 5

10,61 9,09 22,73 6,06 12,12 4,55 1,52 24,25 7,58

16 11 26 8 16 5 3 43 6

11,94 8,21 19,40 5,97 11,94 3,73 2,24 31,35 4,48

Äåùî çá³ëüøèëàñÿ ³ ÷àñòêà âèä³â àç³àòñüêîãî ïîõîäæåííÿ: ç 10,52% äî 13,64%. Á³ëüø³ñòü ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â, çàâåçåíèõ íà òåðèòîð³þ ÍÏÏÄÑ, ìàþòü ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêå ïîõîäæåííÿ (6 âèä³â), 3 âèäè çàâåçåíî ³ç ð³çíèõ ðàéîí³â À糿, à 1 – ç ªâðîïè. Ó ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ íàéá³ëüøó ÷àñòêó ñòàíîâëÿòü åïåêîô³òè (òàáë. 4.15). Öÿ ãðóïà àáñîëþòíî ïåðåâàæຠñåðåä àðõåîô³ò³â. Ó ñêëàä³ êåíîô³ò³â òàêîæ çíà÷íà ê³ëüê³ñòü åðãàç³îô³ò³â òà àãð³îô³ò³â. Âñ³ ë³ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè â³äíåñåí³ äî êàòåãî𳿠åðãàç³îô³ò³â. Á³ëüø³ñòü ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ôëîðè ÍÏÏÄÑ ìàþòü ñóö³ëüíó òà äèôóçíó ïðîñòîðîâó ñòðóêòóðó àðåàëó (òàáë. 4.16). Ïðè öüîìó âèäè ³ç ñóö³ëüíîþ ïðîñòîðîâîþ ñòðóêòóðîþ àðåàëó ïåðåâàæàþòü ñåðåä àðõåîô³ò³â, òîä³ ÿê ñåðåä êåíîô³ò³â ¿õ ÷àñòêà äîð³âíþº ÷àñòö³ âèä³â ³ç äèôóçíîþ ñòðóêòóðîþ àðåàëó. Ôëîðà ÍÏÏÄÑ â³äíîñíî áàãàòà çàâäÿêè âèñîê³é ëàíäøàôòí³é ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ òåðèòî𳿠òà ð³çíîìàí³òòþ ðîñëèííîñò³. Íåçíà÷í³ çì³íè ñèñòåìàòè÷íî¿ ñòðóêòóðè ôëîðè, äå íà òðåòþ ïîçèö³þ ï³äíÿëàñÿ ðîäèíà Rosaceae, âèò³ñíèâøè Cyperaceae, ùî íå õàðàêòåðíî äëÿ ôëîðè çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, îáóìîâëåí³ ðîçòàøóâàííÿì ïàðêó íà ñõîä³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ òà äîñèòü çíà÷íèì ð³âíåì ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè. Îñòàíí³ì ôàêòîðîì âèêëèêàíà ³ âèñîêà ó÷àñòü Brassicaceae. Ó ãåîãðàô³÷í³é ñòðóêòóð³ ôëîðè ïðèáëèçíî îäíàêîâå ïðåäñòàâíèöòâî ºâðàç³éñüêèõ, öèðêóìïîëÿðíèõ, ºâðîïåéñüêèõ òà ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèõ âèä³â. Çà äîâãîòíèì òèïîì àðåàëó ñóòòºâîþ, ÿê äëÿ ëîêàëüíî¿ ôëîðè Óêðà¿íñü-

!#

êîãî Ïîë³ññÿ, º ðîëü âèä³â, ïîøèðåíèõ ó ñóáìåðèä³îíàëüí³é çîí³, ³ íèçüêîþ – âèä³â, àðåàë ÿêèõ îõîïëþº áîðåàëüíó çîíó. Ôëîðà ñôîðìîâàíà ìåçîô³òàìè çà ð³âíî¿ ó÷àñò³ êñåðîìåçîô³ò³â òà ã³ãðîô³ò³â. Áàãàòîþ º ãðóïà ã³äðîô³ò³â.  åêîëîãî-öåíîòè÷í³é ñòðóêòóð³ ôëîðè ïåðåâàæàþòü ë³ñîâ³ òà ëó÷í³ âèäè. Çíà÷íèé ð³âåíü àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôòó ñïðèÿº ïîøèðåííþ ñèíàíòðîïíèõ âèä³â, ùî º á³ëüø ÷èñëåííèìè, í³æ âîäíî-áîëîòí³ òà ïñàìîô³òí³. гâåíü ñèíàíòðîï³çàö³¿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ º äîñèòü âèñîêèì. Ñèíàíòðîïíà ôðàêö³ÿ ôëîðè ñòàíîâèòü 44,35%. Âèñîêîþ º òàêîæ ÷àñòêà àäâåíòèâíèõ âèä³â – 16,8%, ùî çíà÷íî âèùå çà ñåðåäí³é ïîêàçíèê äëÿ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ íàáëèæàºòüñÿ äî òàêîãî â ïðèìîðñüêèõ çàïîâ³äíèêàõ ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðêàõ [33, 34].

!$

Ðîçä³ë 5

Ðàðèòåòí³ âèäè ôëîðè ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

Ïðèðîäíèì çàïîâ³äíèêàì ³ íàö³îíàëüíèì ïðèðîäíèì ïàðêàì â³äâîäèòüñÿ âàæëèâà ðîëü ó çáåðåæåíí³ ð³äê³ñíèõ ³ çíèêàþ÷èõ âèä³â. Òîìó âèä³ëåííÿ ðàðèòåòíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè ï³ä ÷àñ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ äîñë³äæåíü º âàæëèâèì çàâäàííÿì. Âèä³â, çàíåñåíèõ äî ªâðîïåéñüêîãî ÷åðâîíîãî ñïèñêó, íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ íå âèÿâëåíî. Âèä³â, ùî çàíåñåí³ äî Äîäàòêó 1 Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿ ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ, íàë³÷óºòüñÿ 5: Salvinia natans, Trapa natans, Pulsatilla patens, Jurinea cyanoides òà Botrychium multifidum. Ïåðø³ äâà òàêîæ çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996). Salvinia natans. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â çàïëàâ³ ð. Äåñíà â íåïðîòî÷íèõ âîäîéìàõ ãëèáèíîþ 50–130 ñì ³ç ìóëèñòèì äíîì. Íà îêðåìèõ ä³ëÿíêàõ ðàçîì ³ç Lemna minor òà Spirodela polyrrhiza º ñï³âäîì³íàíòîì ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, çàíåñåíèõ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè [121]. Ñïîðàäè÷íî òðàïëÿºòüñÿ íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ó çàïëàâíèõ âîäîéìàõ ð. Äåñíà. Îõîðîíÿºòüñÿ íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè «ÌóðàⒿâñüêà» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) [31, 32, 95, 111, 112]. Trapa natans. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ òðàïëÿºòüñÿ â îçåðàõ çàïëàâè ð. Äåñíà. Ôîðìóº ìîíîäîì³íàíòí³ óãðóïîâàííÿ íà ä³ëÿíêàõ ç ìóëèñòèì äíîì íà ãëèáèíàõ 50–200 ñì. Ñïîðàäè÷íî òðàïëÿºòüñÿ íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ â çàïëàâíèõ âîäîéìàõ ð. Äåñíà. Îõîðîíÿºòüñÿ íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè «ÌóðàⒿâñüêà» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) [31, 32, 44, 95, 11, 112, 121]. Pulsatilla patens. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ïîøèðåíèé â Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³, äå çðîñòຠâ ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ, íà óçë³ññÿõ. Âèÿâëåí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ ó öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó (êâ. 4, 37, 60, 64, 65, 67, 68, 88, 92 Ñòàðîãóòñüêîãî

!%

ë³ñíèöòâà). Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ îõîðîíÿºòüñÿ ó çàêàçíèêàõ «Âåëèêèé á³ð», «Ïðóäèùàíñüêèé», «Âåðõíüîåñìàíñüêèé», «Óçðó¿âñüêèé», «Âîëîäèìèð³âñüêèé» òà ³í. [40]. Botrychium multifidum. Ó ÍÏÏÄÑ â³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â êëåíîâîìó ë³ñ³ ë³ùèíîâî-êîíâà볺âîìó â çàïëàâ³ ð. Äåñíà â óð. «Óáîðîê», ùî çà 3 êì íà ï³âí³÷ â³ä ñ. Î÷êèíå. Ïîïóëÿö³ÿ ó 2000 ð. íàë³÷óâàëà 5 îñîáèí. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ â³äîìî 3 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ öüîãî âèäó. ³äîìîñòåé ïðî éîãî îõîðîíó íà îᒺêòàõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó íåìàº. Jurinea cyanoides. Ó ÍÏÏÄÑ â³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â ñîñíîâîìó ë³ñ³ çåëåíîìîõîâîìó (êâ. 29 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà). Ïîøèðåííÿ âèäó â Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ íå äîñë³äæåíå. Ñåðåä çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996) ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ íàë³÷óºòüñÿ 21 âèä. Ó ñèñòåìàòè÷íîìó â³äíîøåíí³ öå 3 ïðåäñòàâíèêè Lycopodiophyta, 1 – Polypodiophyta, 16 – Magnoliophyta (5 – Magnoliopsida òà 11 – Liliopsida). Salvinia natans ³ Trapa natans òàêîæ îõîðîíÿþòüñÿ Áåðíñüêîþ êîíâåíö³ºþ ³ ðîçãëÿäàëèñÿ âèùå. Diphasiastrum complanatum. ³äîìî äâà ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³. Ïåðøå – ó ñîñíîâîìó ë³ñ³ çåëåíîìîõîâîìó (êâ. 5), à äðóãå – ó äóáîâî-ñîñíîâîìó ë³ñ³ ÷îðíèöåâîìó (êâ. 105). Ïîâ³äîìëÿºòüñÿ ïðî äâà ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ó Ñåìåí³âñüêîìó ð-í³ [58]. Îõîðîíÿºòüñÿ ó ëàíäøàôòíîìó çàêàçíèêó «Ëóòàâà» (Êîðîïñüêèé ð-í) [48]. Diphasiastrum zeilleri. Ïîøèðåíèé ó ÍÏÏÄÑ ëèøå ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³. Âïåðøå áóâ çíàéäåíèé Î.². Ïðÿäêî ó êâ. 26 òà 45 [58]. Íà ñüîãîäí³ â³äîìî ùå ÷îòèðè ì³ñöåçíàõîäæåííÿ â ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ öüîãî æ ë³ñíèöòâà (êâ. 89, 105, 123 òà 124). Îõîðîíÿºòüñÿ ó ëàíäøàôòíîìó çàêàçíèêó «Ëóòàâà» (Êîðîïñüêèé ð-í) [48]. ³äîìå ùå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ D. zeilleri ó Íîâãîðîäѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³, ÿêå çíàõîäèòüñÿ ó Ñåìåí³âñüêîìó ð-í³ [58]. Lycopodium annotinum. Íàéá³ëüø ïîøèðåíèé ïðåäñòàâíèê ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè íà òåðèòî𳿠Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè. Ìຠñóö³ëüíå ïîøèðåííÿ ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³. Íà ïåðèôå𳿠ìåçîòðîôíèõ áîë³ò òðàïëÿþòüñÿ ôðàãìåíòè ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ç éîãî äîì³íóâàííÿì. Òàêîæ çóñòð³÷àºòüñÿ ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ ÷îðíèöåâîçåëåíîìîõîâèõ ³ ìîë³í³ºâî-çåëåíîìîõîâèõ òà ïîõ³äíèõ â³ä íèõ – áåðåçîâèõ ë³ñàõ. Òðàïëÿºòüñÿ ó ìîëîäèõ êóëüòóðàõ ñîñíè, âêîð³íþºòüñÿ â ïîõ³äí³ ë³ñîâ³ óãðóïîâàííÿ. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ îõîðîíÿºòüñÿ ó áàãàòüîõ ë³ñîâèõ çàêàçíèêàõ. Íàéá³ëüø³ ïîïóëÿö³¿ çíàõîäÿòüñÿ ó çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í), «Ïðóäèùàíñüêèé» (ßìï³ëüñüêèé ð-í), «Óçðó¿â-

ñüêèé» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) òà îêðåìèõ çàïîâ³äíèõ óðî÷èùàõ [17, 40, 45]. Huperzia selago. Âèÿâëåíî 9 êëîí³â ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ â ñîñíîâîìó ë³ñ³ êðóøèíîâî-÷îðíèöåâîìó (1 êëîí; êâ. 111) òà ó ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ íà ì³ñö³ êóëüòóð ñîñíè, ÿê³ ôîðìóþòüñÿ ó ð³çí³ âàð³àíòè ñîñíîâèõ ë³ñ³â ë³ùèíîâèõ: ð³äêîòðàâíèé (1 êëîí; êâ. 108), ÷îðíèöåâèé (1 êëîí; êâ. 35), ç³ðî÷íèêîâèé (6 êëîí³â; êâ. 96). Ðåãóëÿðí³ ñïîñòåðåæåííÿ çà ñòàíîì êëîí³â ñâ³ä÷àòü ïðî çàäîâ³ëüíèé ¿õ ñòàí. Ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ çà ìàòåð³àëàìè ãåðáàð³þ KW, îêðåìèõ ïóáë³êàö³é òà âëàñíèõ ñïîñòåðåæåíü â³äîìî 8 ì³ñöåçíàõîäæåíü âèäó. Íàéá³ëüøå ¿õ íà ïîðîñëèõ ë³ñîì ñõèëàõ ÿð³â ³ áàëîê Äåñíÿíñüêî-Ñíîâñüêî¿ âîäîä³ëüíî¿ ð³âíèíè [40, 49, 60, 63]. Salix starkeana. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ âèÿâëåíà ÿê ó Ïðèäåñíÿíñüê³é íà ïðèòåðàñíîìó áîëîò³ ïîáëèçó ï³âäåííî¿ ìåæ³ ïàðêó, òàê ³ â Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíêàõ – íà ëóêàõ ïîáëèçó áîë³ò ó êâ. 31, 35, 79 òà 104 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ó êâ. 32 âèÿâëåíà ïîïóëÿö³ÿ âèäó ÷èñåëüí³ñòþ á³ëüøå 50 îñîáèí ð³çíîãî â³êó. Âîíà çàéìຠêðàé åâòðîôíîãî êóïèíîâîãî áîëîòà, äå ïîøèðåí³ óãðóïîâàííÿ ç äîì³íóâàííÿì Deschampsia cespitosa, Anthoxanthum odoratum òà Holcus lanatus. Ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ çà ìåæàìè ÍÏÏÄÑ â³äîìî ïðî 2 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó: íà îêîë. ñ. Êàì’ÿíêà Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî ð-íó (çà ìàòåð³àëàìè ãåðáàð³þ KW) òà íà îêîë. ñ. Ìîë÷àíîâå Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî ð-íó (âëàñí³ ñïîñòåðåæåííÿ). Íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â íå îõîðîíÿºòüñÿ. Salix myrtilloides. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó âèÿâëåíèé ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³ íà ìåçîîë³ãîòðîôí³é ä³ëÿíö³ Êîðîâèöüêîãî áîëîòà (êâ. 6), à òàêîæ íà åóìåçîòðîôíîìó áîëîò³ ó êâ. 105. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ âêàçóºòüñÿ äëÿ áîëîòà á³ëÿ ñ. Îëèíå [44, 150]. Nymphoides peltata. Âèä âèÿâëåíèé ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ó âåëèêèõ çàïëàâíèõ îçåðàõ Ìàë³ Áàãè, Ñèíè÷êèíå, â ðóêàâàõ ð. Äåñíà á³ëÿ óð. «Î÷êèíñüêà äà÷à» ³ íà ï³âäåíí³é îêîëèö³ ñ. Î÷êèíå, äå âèòðèìóº ïîì³ðíå âèòîïòóâàííÿ âåëèêîþ ðîãàòîþ õóäîáîþ â ì³ñöÿõ âîäîïîþ. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïîøèðåíèé íà ð. Äåñíà òà ¿¿ çàïëàâíèõ îçåðàõ. Îõîðîíÿºòüñÿ íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè «ÌóðàⒿâñüêà» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) [30, 31, 95, 111, 112, 113, 135]. Pedicularis sceptrum-carolinum. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó âèÿâëåíèé ó êâ. 103 òà 104 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà, äå òðàïëÿºòüñÿ íà áîëîòèñòèõ ëóêàõ, åâòðîôíèõ áîëîòàõ òà íà åêîòîííèõ ä³ëÿíêàõ ì³æ íèìè [44, 84]. Ïîïóëÿö³ÿ íàë³÷óº ê³ëüêà ñîòåíü îñîáèí. Ïðî ïîøèðåííÿ íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ äàíèõ íåìàº.

!&

!'

Lilium martagon. Äî ñêëàäó ôëîðè ÍÏÏÄÑ âèä âíåñåíî íà ï³äñòàâ³ ñâ³ä÷åíü Ì.Ï. Êíèøà (Ñóìñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò; äîöåíò) òà ì³ñöåâèõ æèòåë³â. Á³ëÿ ìåæ ÍÏÏÄÑ L. martagon çðîñòຠâ óð. «Íîâîâàñèë³âñüêå» òà «Î÷êèíñüêà äà÷à». Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ çà ìåæàìè ÍÏÏÄÑ ç³ ñïåö³àëüíèõ ïóáë³êàö³é òà ç ðåçóëüòàò³â âëàñíèõ äîñë³äæåíü â³äîìî ïîíàä 10 ì³ñöåçíàõîäæåíü [37, 113, 149]. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ òà ìîëîäèõ ë³ñîâèõ êóëüòóðàõ ëèñòÿíèõ ³ õâîéíèõ ïîð³ä. Îõîðîíÿºòüñÿ â çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé», «Ïðóäèùàíñüêèé» [45]. Dactylorhiza incarnata. Ó ÍÏÏÄÑ ñïîðàäè÷íî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â Ñòàðîãóòñüê³é ÷àñòèí³, äå çðîñòຠíà ëó÷íî-áîëîòíèõ ä³ëÿíêàõ. Ôîðìóº ÷èñëåíí³ ïîïóëÿö³¿. Çîêðåìà, ïîøèðåíèé ó êâàðòàëàõ 7, 31, 32, 104 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà, â óð. «Ãðàô³âñüêå» íà ï³âí³÷ â³ä ñ. Á³ëîóñ³âêà, ó çàïëàâ³ ð. Óëèöÿ. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ â³äîì³ ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó çàïëàâ³ ð. Ñâèãà, íà íèçèííèõ ëóêàõ â îêîëèöÿõ ñ³ë ×åðâîíå òà Êðàñíîÿðñüêå. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ âèä º äîñèòü ïîøèðåíèì ³ îõîðîíÿºòüñÿ â ðÿä³ çàêàçíèê³â, ó òîìó ÷èñë³ ó «Âåðõíüîåñìàíñüêîìó» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í), «Ïðóäèùàíñüêîìó» òà «Äîðîø³âñüêîìó» (ßìï³ëüñüêèé ð-í), «Ôà¿âñüêîìó» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) òà ³í. [17, 37, 113, 149]. Dactylorhiza maculata. Ó ÍÏÏÄÑ âèÿâëåíèé íà ëó÷íî-áîëîòíèõ ä³ëÿíêàõ ó êâ. 7 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà òà â çàïëàâ³ ð. Óëèöÿ. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïîøèðåííÿ âèäó íå âèâ÷åíå. Dactylorhiza fuchsii. Çðîñòຠíà ëó÷íî-áîëîòíèõ ä³ëÿíêàõ ó êâ. 114 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà, òà â çàïëàâ³ ð. Óëèöÿ â îêîëèöÿõ ñ. Ñòàðà Ãóòà, â çàïëàâ³ ð. Ñâèãà (îêîë. ñ. Æóðàâêà). Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ â³äîìî áëèçüêî 10 ì³ñöåçíàõîäæåíü. Îõîðîíÿºòüñÿ ó çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í) òà «Ä³áðîâà» (Øîñòêèíñüêèé ð-í). Epipactis helleborine. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó òðàïëÿºòüñÿ ñïîðàäè÷íî. Éîãî ì³ñöåçðîñòàííÿ âèÿâëåí³ ó ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ – êóëüòóðàõ Pinus sylvestris íà ì³ñö³ äóáîâî-ñîñíîâèõ òà äóáîâèõ ë³ñ³â, ÿê³ ôîðìóþòüñÿ â ñîñíîâ³ ë³ñè ë³ùèíîâ³ ç íåìîðàëüíèìè âèäàìè ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ äîñèòü ïîøèðåíèé âèä [17, 44, 113, 149] ³ îõîðîíÿºòüñÿ ó ðÿä³ çàêàçíèê³â, çîêðåìà, «Ìåçèíñüêà Øâåéöàð³ÿ» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í), «Ïðóäèùàíñüêèé» (ßìï³ëüñüêèé ð-í), «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í) [37, 40, 148]. Epipactis atrorubens. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó òðàïëÿºòüñÿ ð³äøå, í³æ ïîïåðåäí³é âèä. Ïîøèðåíèé òàêîæ ó ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ –

êóëüòóðàõ ñîñíè çâè÷àéíî¿ íà ì³ñö³ äóáîâî-ñîñíîâèõ òà äóáîâèõ ë³ñ³â. ³äîìîñòåé ïðî îõîðîíó íà òåðèòî𳿠ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â íåìàº. Goodyera repens. Íà ˳âîáåðåææ³ Óêðà¿íè çà äàíèìè ×åðâîíî¿ êíèãè íàâîäèòüñÿ òðè çíèêë³ ì³ñöåçðîñòàííÿ. Çà îñòàíí³ìè äàíèìè íàâîäèòüñÿ ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â гïê³íñüêîìó ðàéîí³ ×åðí³ã³âñüêî¿ îáëàñò³ [60]. Ó Ñóìñüê³é îáëàñò³ â³äîìî òðè ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó, äâà ç ÿêèõ ó ïîë³ñüê³é ÷àñòèí³ [17, 84, 107]. Ó ÍÏÏÄÑ âèÿâëåíèé ó êâ. 94 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà [84]. Öå ì³ñöåçðîñòàííÿ ÿâëÿº ñîáîþ êóëüòóðè Picea abies òà Pinus sylvestris â³êîì á³ëüøå 100 ðîê³â, ùî ñôîðìóâàëèñÿ â ñîñíîâèé ë³ñ ÷îðíèöåâèé, ó ÿêîìó Picea abies ðàçîì ³ç Quercus robur ôîðìóº äðóãèé ÿðóñ. G. repens çðîñòຠó ìîõîâèõ ì³êðîóãðóïîâàííÿõ ï³ä «â³êíàìè» ó äåðåâîñòàí³. Ïîïóëÿö³ÿ çàéìຠïëîùó â ê³ëüêà ãåêòàð³â ³ íàë³÷óº òèñÿ÷³ îñîáèí. Çà ïëîùåþ âîíà, íàð³âí³ ç âèÿâëåíîþ Â. Áàòî÷åíêîì (1998) íà Ìàëîìó Ïîë³ññ³ â ìåæàõ гâíåíñüêî¿ îáëàñò³, º íàéá³ëüøîþ â Óêðà¿í³. ª â³äîìîñò³ ïðî 2 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïîçà ìåæàìè ÍÏÏÄÑ. Ïåðøå â³äîìå ó êâ. 109 Ïðóäèùàíñüêîãî ë³ñíèöòâà, äå â ÿëèíîâîìó ë³ñ³ êâàñåíèöåâîìó íàë³÷óâàëîñÿ áëèçüêî 200 îñîáèí [17]. Äðóãå íàìè âèÿâëåíî ó 2003 ð. íà ñõèë³ ÿðó ï³âí³÷íî¿ åêñïîçèö³¿ êðóòèçíîþ 50–60° çà 2 êì íà ï³âäåííèé çàõ³ä â³ä ñ. Øåïòàêè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî ð-íó. ßð çàñàäæåíèé êóëüòóðàìè Pinus sylvestris ç äîì³øêîþ Betula pendula. Êóðòèíêà ðîçì³ðîì 20 × 30 ñì íàë³÷óâàëà 26 ðàìåò³â, ç íèõ 2 ãåíåðàòèâí³. Listera ovata. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ â³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 85 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. ̳ñöåçðîñòàííÿ ÿâëÿº ñîáîþ êðàé ñîñíîâî-áåðåçîâîãî ë³ñó á³ëÿ åâòðîôíîãî áîëîòà. ϳäë³ñîê ç³ìêíåí³ñòþ 0,20 ôîðìóþòü Sorbus aucuparia òà Salix cinerea. Òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ ìຠïîêðèòòÿ 40%. Òèïîâèìè âèäàìè º Carex pilosa, Lysimachia vulgaris, Asarum europaeum, Pyrola minor, Maianthemum bifolium. Çà â³çóàëüíîþ îö³íêîþ òóò çðîñòຠäî 50 îñîáèí íà ïëîù³ áëèçüêî 150 ì2. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ âèä îõîðîíÿºòüñÿ â çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» òà «Ðèõë³âñüêà äà÷à» [113]. Neottia nidus-avis. Âèä ïîøèðåíèé ó ï³âäåíí³é òà ñõ³äí³é ÷àñòèíàõ Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà ³ òðàïëÿºòüñÿ â ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ – ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ, ÿê³ ôîðìóþòüñÿ íà ì³ñö³ êóëüòóð Pinus sylvestris, âèñàäæåíèõ ï³ñëÿ âèðóáêè äóáîâî-ñîñíîâèõ ³ äóáîâèõ ë³ñ³â. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ N. nidusavis äîñèòü ïîøèðåíèé âèä ³ îõîðîíÿºòüñÿ ó áàãàòüîõ ë³ñîâèõ çàêàçíèêàõ, çîêðåìà, «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í),

"

"

«Ïðóäèùàíñüêèé» (ßìï³ëüñüêèé ð-í), «Ìåçèíñüêà Øâåéöàð³ÿ» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í) [45, 113, 148]. Platanthera bifolia. Ó ÍÏÏÄÑ ïîøèðåíà ïåðåâàæíî ó ï³âäåíí³é òà ñõ³äí³é ÷àñòèíàõ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè, äå çðîñòຠó ïîõ³äíèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ, íà óçë³ññÿõ, âêîð³íþºòüñÿ ó ïîõ³äí³ óãðóïîâàííÿ ñîñíîâèõ ë³ñ³â ë³ùèíîâèõ, ó ìîëîä³ êóëüòóðè Pinus sylvestris òà áåðåçîâ³ ë³ñè íà ì³ñö³ øèðîêîëèñòÿíèõ. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîäѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ òðàïëÿºòüñÿ äîñèòü ÷àñòî ³ îõîðîíÿºòüñÿ ó áàãàòüîõ ë³ñîâèõ çàêàçíèêàõ [40, 45, 113]. Platanthera chlorantha. Íà òåðèòî𳿠ïàðêó â³äîì³ çíàõ³äêè ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ó ïîõ³äíèõ óãðóïîâàííÿõ – ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ [84]. Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ì³ñöåçðîñòàííÿ â³äîìå íà îêîë. ñ. Îëèíå ßìï³ëüñüêîãî ð-íó [150]. Ñåðåä 21 âèäó âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí ôëîðè ÍÏÏÄÑ, ùî çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, á³ëüøå 15 ì³ñöåçíàõîäæåíü ìàþòü Platanthera bifolia, Epipactis helleborine, E. atrorubens, Neottia nidusavis, Lycopodium annotinum òà Dactylorhiza incarnata. ³ä 6 äî 15 ì³ñöåçíàõîäæåíü â³äîìî äëÿ Nymphoides peltata, Platanthera chlorantha, Dactylorhiza fuchsii, D. maculata, Salvinia natans. гäêî (2–5 ì³ñöåçíàõîäæåíü) íà òåðèòî𳿠ïàðêó òðàïëÿþòüñÿ Huperzia selago, Diphasiastrum complanatum, D. zeilleri, Salix starkeana, S. myrtilloides, Trapa natans. Ïî îäíîìó ì³ñöåçíàõîäæåííþ â³äîìî äëÿ Listera ovata, Pedicularis sceptrum-carolinum, Goodyera repens, Lilium martagon. Ó çàïîâ³äí³é çîí³ ïàðêó îõîðîíÿþòüñÿ ïåðåâàæíî âèäè ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, ùî â³äîì³ á³ëüø ÿê ç 15 ì³ñöåçðîñòàíü: Platanthera bifolia, Epipactis helleborine, E. atrorubens, Neottia nidusavis, Lycopodium annotinum, Salvinia natans, Dactylorhiza incarnata òà á³ëüø ð³äê³ñí³ Goodyera repens, Diphasiastrum zeilleri, Listera ovata, Platanthera chlorantha, Salix starkeana. Çîíà íåñòàö³îíàðíî¿ ðåêðåàö³¿ º íàéá³ëüø ðåïðåçåíòàòèâíîþ. Òóò ïîâí³ñòþ ïðåäñòàâëåí³ âñ³ ð³äê³ñí³ âèäè ðîñëèí, çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Ç íèõ Pedicularis sceptrum-carolinum, Trapa natans, Huperzia selago, Salix myrtilloides íà òåðèòî𳿠ïàðêó âèÿâëåí³ ëèøå â ö³é çîí³. Ó ãîñïîäàðñüê³é çîí³ âèÿâëåí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ òàêèõ âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè: Huperzia selago, Platanthera bifolia, P. chlorantha, Epipactis helleborine, E. atrorubens, Neottia nidus-avis, Lycopodium annotinum, Dactylorchiza incarnata, D. maculata, D. fuchsii, Nymphoides peltata, Diphasiastrum complanatum. Íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü ð³äê³ñíèõ âèä³â âèÿâëåíà ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³. Òóò çðîñòຠ18 âèä³â âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí, ùî çàíåñåí³

äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Öå ñâ³ä÷èòü ïðî á³ëüø âèñîêèé ð³âåíü çáåðåæåíîñò³ òóò ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â. سñòü çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè âèä³â çóñòð³÷àþòüñÿ ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ïàðêó. Íà îáîõ ä³ëÿíêàõ ïîøèðåí³ Salix starkeana òà Dactylorhiza incarnata. Ñïåöèô³÷íèìè äëÿ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè º âîäí³ âèäè: Nymphoides peltata, Trapa natans òà Salvinia natans. Á³ëüø³ñòü âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, íàëåæàòü äî øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâî¿ (7 âèä³â) òà õâîéíîë³ñîâî¿ (5 âèä³â) åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Ïî 3 ïðåäñòàâíèêè áîëîòèñòîëó÷íî¿ òà âîäíî¿ ³ ïî îäíîìó – åâòðîôíîáîëîòíî¿ òà ìåçîòðîôíîáîëîòíî¿ åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Ó ÍÏÏÄÑ îõîðîíÿºòüñÿ 36 âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí, ÿê³ º ð³äê³ñíèìè ³ çíèêàþ÷èìè íà òåðèòî𳿠Ñóìñüêî¿ îáëàñò³ [40, 126]. Ó ñèñòåìàòè÷íîìó â³äíîøåíí³ öå 1 ïðåäñòàâíèê Lycopodiophyta, 5 – Polypodiophyta, 1 – Pinophyta, 21 – Magnoliopsida òà 8 – Liliopsida. ̳æ ð³çíèìè åêîëîãî-öåíîòè÷íèìè ãðóïàìè ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñí³ âèäè ðîçïîä³ëåí³ äîñèòü ð³âíîì³ðíî. Íàéá³ëüøå â³äíåñåíî äî õâîéíî-ë³ñîâî¿ òà ëó÷íî-áîëîòíî¿ åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï (ïî 6 âèä³â). Îñîáëèâî ð³äê³ñíèìè º Pyrola chlorantha, Carex brunnescens ³ C. vaginata ç ãðóïè õâîéíî-ë³ñîâèõ òà Salix lapponum ³ Scolochloa festucacea – ç ãðóïè ëó÷íî-áîëîòíèõ. Ïî 5 âèä³â íàë³÷óþòü òàê³ åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðóïè: íåìîðàëüíî-ë³ñîâà, äî ÿêî¿ âõîäÿòü òàê³ ìàëîïîøèðåí³ ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ âèäè Dentaria quinquefolia, Dryopteris dilatata, Carex rhizina òà Galium intermedium; áîëîòíà, äå ãîëîâíèì ÷èíîì ç³áðàí³ ïðåäñòàâíèêè ìåçîòðîôíèõ áîë³ò Andromeda polifolia, Carex limosa, Dryopteris cristata; ïðåäñòàâíèöüêîþ º ãðóïà, ÿêà îᒺäíóº âèäè, âëàñòèâ³ ñòàðèì êîð³ííèì ñîñíîâèì ë³ñàì çåëåíîìîõîâèì (Dianthus pseudosquarrosus, Eremogone saxatilis, Pulsatilla patens, Centaurea sumensis òà Antennaria dioica). Á³ëüø³ñòü ïðåäñòàâíèê³â ð³äê³ñíèõ ó ðåã³îí³ âèä³â ðîñëèí (15) ó ÍÏÏÄÑ òðàïëÿþòüñÿ ïîîäèíîêî, â³äîì³ â³ä 1 äî 5 ì³ñöåçíàõîäæåíü. Öå Matteuccia struthiopteris, Botrychium multifidum, Jovibarba globifera, Cerasus fruticosa, Campanula cervicaria, Pyrola chlorantha, Dryopteris dilatata, Helianthemum chamaecistus òà ³í. Ñåðåä òèõ âèä³â, ÿê³ òðàïëÿþòüñÿ ð³äêî ³ â³äîì³ ç 5–15 ì³ñöåçíàõîäæåíü, ñë³ä íàçâàòè Viola epipsila, Circaea alpina, Gentiana pneumonanthe, Salix myrsinifolia. Äîñèòü ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ ó õàðàêòåðíèõ äëÿ íèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ Gymnocarpium dryopteris, Iris sibirica, Polemonium caeruleum, à Nymphaea alba, Nymphaea candida òà Calla palustris º ñï³âäîì³íàíòàìè òà äîì³íàíòàìè ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. Âðàõîâóþ÷è ïðåäñòàâëåí³ñòü ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñíèõ âèä³â ôëîðè ÍÏÏÄÑ íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî

"

"!

Ïîë³ññÿ, ìîæíà âèä³ëèòè ê³ëüêà ãðóï ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â, îõîðîíà ÿêèõ çàáåçïå÷åíà íàéìåíøîþ ì³ðîþ. Ïî-ïåðøå, öå ïðåäñòàâíèêè ð³äê³ñíèõ ó ðåã³îí³ åêîñèñòåì: áîë³ò (Andromeda polifolia, Carex limosa, Salix lapponum) òà ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â ³ óçë³ñü (Campanula cervaria, Helianthemum chamaecistus, Botrychium multifidum). Ïîäðóãå, áîðåàëüíèõ âèä³â íà ï³âäåíí³é ìåæ³ ïîøèðåííÿ (Carex brunnescens, Pyrola chlorantha, Jovibarba globifera, Juniperus communis). Ïî-òðåòº, ìàëîïîøèðåíèõ ó Ïîë³ññ³ íåìîðàëüíèõ âèä³â (Dentaria quinquefolia òà Carex rhizina) ³ òèõ ³ç íèõ, ùî çíàõîäÿòüñÿ ó ÍÏÏÄÑ íà ìåæ³ àðåàëó (Galium intermedium òà Dryopteris dilatata). Òàêîæ íà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ ðåã³îíó ìàëî ïðåäñòàâëåí³ Circaea alpina ³ Gentiana pneumonanthe. Ðàçîì ç òèì ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ â³äñóòíÿ íèçêà ð³äê³ñíèõ äëÿ ðåã³îíó âèä³â. Öå ïðåäñòàâíèêè ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â: Anemone sylvestris L., Dracocephalum ruyshiana L., Pyrethrum corymbosum (L.) Scop., Digitalis grandiflora Mill., Aquilegia vulgaris L., Iris hungarica Waldst & Kit., Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr. òà ³í. Âîíè îõîðîíÿþòüñÿ ó çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» òà «Ïðóäèùàíñüêèé» [126]. Ó ö³ëîìó çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, ôëîðà ÍÏÏÄÑ ïîñòóïàºòüñÿ ôëîðàì ïîë³ñüêèõ ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â Óêðà¿íè: ×åðåìñüêîìó, гâíåíñüêîìó òà ÍÏÏ «Øàöüêèé», àëå ïåðåâèùóº ôëîðó Ïîë³ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà. Ïðè öüîìó ëèøå ó ÍÏÏÄÑ îõîðîíÿºòüñÿ Botrychium multifidum, Trapa natans òà Nymphoides peltata [5]. ²íøîþ îñîáëèâ³ñòþ ôëîðè ÍÏÏÄÑ º íàÿâí³ñòü áîðåàëüíèõ âèä³â ó ñêëàä³ ðàðèòåòíîãî êîìïîíåíòà, òàêèõ, ÿê Diphasiastrum complanatum, D. zeilleri, Goodyera repens, àðêòî-àëüï³éñüêîãî – Hyperzia selago, à òàêîæ áîëîòíèõ ðîñëèí: Pedicularis sceptrum-carolinum , Salix starkeana, S. myrtilloides. Âîíè º íàéá³ëüø ð³äê³ñíèìè ïðåäñòàâíèêàìè ôëîðè ÍÏÏÄÑ ³ çà íåçíà÷íèì âèíÿòêîì íå ïðåäñòàâëåí³ ó ôëîð³ ³íøèõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ.

""

Ðîçä³ë 6

Ôëîðèñòè÷íà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé»

Íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ñíóº 154 ïðèðîäíîçàïîâ³äí³ òåðèòîð³¿, â³äñîòîê çàïîâ³äíîñò³ ñòàíîâèòü 6,1%. Ó çâ’ÿçêó ç ïðèéíÿòòÿì Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî Çàãàëüíîäåðæàâíó ïðîãðàìó ôîðìóâàííÿ íàö³îíàëüíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ Óêðà¿íè íà 2000– 2015 ðîêè» òà «Çàêîíó Óêðà¿íè ïðî åêîëîã³÷íó ìåðåæó» ðîáîòà ç ðîçáóäîâè ïðèðîäíî-çàïîâ³äíî¿ ñèñòåìè ìຠïðîäîâæóâàòèñÿ íå ò³ëüêè ³íòåíñèâíî, àëå é ç ãëèáîêèì íàóêîâèì îá´ðóíòóâàííÿì. Öÿ ðîáîòà âèìàãຠñèñòåìíîãî ï³äõîäó íà îñíîâ³ àíàë³çó ÿê ïðèðîäíîçàïîâ³äíîãî ôîíäó â ö³ëîìó, òàê ³ îêðåìèõ îᒺêò³â. Ïðè òàêîìó ï³äõîä³ âàæëèâîþ º îö³íêà ïðåäñòàâëåíîñò³ íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ òèïîâèõ ³ ð³äê³ñíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â, õàðàêòåðíèõ äëÿ ðåã³îíó. Ùîäî êîíêðåòíîãî ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî îᒺêòà – òî éäåòüñÿ ïðî éîãî ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü. Âîíà ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê îäíà ç íàéá³ëüø âàæëèâèõ õàðàêòåðèñòèê çàïîâ³äíî¿ òåðèòîð³¿. Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ îᒺêò³â ç âèñîêèì ñòàòóñîì îõîðîíè – íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â òà ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â. Ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ïîêàçóº, íàñê³ëüêè âäàëî îáðàí³ äëÿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíî¿ òåðèòî𳿠çåìë³ [124]. Ðîçãëÿíåìî ôëîðèñòè÷íó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ÍÏÏÄÑ â³äíîñíî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ. ¯¿ áóäå çä³éñíåíî ÷åðåç ëàíäøàôòíó òà ô³òîöåíîòè÷íó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü, îñê³ëüêè ôëîðà ö³º¿ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íî¿ îáëàñò³ äîñë³äæåíà ôðàãìåíòàðíî ³ äëÿ íå¿ íå ³ñíóº çàãàëüíîãî ñïèñêó âèä³â. Íà ï³äñòàâ³ âèñíîâê³â ãåîãðàô³â ïðî áëèçüê³ñòü òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ äî ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â, ÿê³ ïðîäîâæóþòüñÿ ó Áðÿíñüê³é îáëàñò³ Ðîñ³¿ [73], äëÿ îö³íêè ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ éîãî ôëîðè âèêîðèñòàíî ³ ìàòåð³àëè ïðî ôëîðó Íåðóñî-Äåñíÿíñüêîãî Ïîë³ññÿ [35, 53], ç ÿêèì Íîâãîðîä-ѳâåðñüêå Ïîë³ññÿ ìåæóº íà ï³âí³÷íîìó ñõîä³.

"#

Ó ëàíäøàôòíî-òèïîëîã³÷í³é ñòðóêòóð³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ âèä³ëÿþòü ïðèðîäí³ êîìïëåêñè ïîë³ñüêîãî (79,2% ïëîù³) òà ë³ñîñòåïîâîãî (11,2%) òèï³â, à òàêîæ çàïëàâí³ (3,6%) òà ÿðóæíî-áàëêîâ³ ì³ñöåâîñò³ ëåñîâèõ îñòðîâ³â ³ ìîðåíî-çàíäðîâ³ ð³âíèíè ç åðîäîâàíèìè ´ðóíòàìè (6,0%) [97]. Òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ çàéìຠïðèðîäí³ êîìïëåêñè ïîë³ñüêîãî òèïó òà çàïëàâí³ ì³ñöåâîñò³, òîìó îêðåì³ âèäè, õàðàêòåðí³ äëÿ ôëîðè ë³ñîñòåïîâèõ òèï³â ì³ñöåâîñò³ òà ÿðóæíî-áàëêîâèõ ì³ñöåâîñòåé ëåñîâèõ îñòðîâ³â, íà éîãî òåðèòî𳿠â³äñóòí³. Ö³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè ïðåäñòàâëåí³ íà ÷îòèðüîõ ëåñîâèõ îñòðîâàõ Ñíîâñüêî-Äåñíÿíñüêî¿ âîäîä³ëüíî¿ ð³âíèíè, ðîçòàøîâàíèõ óçäîâæ ð. Äåñíà. Ðîñëèíí³ñòü ¿¿ îïèñàíà â ðÿä³ íàóêîâèõ ïðàöü [1, 26, 70, 108, 134, 135, 136]. Íà ñõèëàõ ÿð³â, áàëîê, êîð³ííîãî áåðåãà ð. Äåñíà, íà âèõîäàõ êðåéäè òðàïëÿþòüñÿ ôðàãìåíòè ëó÷íî-ñòåïîâî¿ ðîñëèííîñò³. Ä.². Ñàêàëîì (1950) òà Ñ.Î. Ìóëÿð÷óêîì (1965) òóò îïèñàí³ ôðàãìåíòè îñòåïíåíèõ ëóê ³ç äîì³íóâàííÿì Elytrigia intermedia (Host) Nevski, Poa angustifolia, Carex praecox òà C. humilis Leys. Çàçíà÷àºòüñÿ çðîñòàííÿ ó ñêëàä³ öèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ñòåïîâèõ âèä³â: Allium flavescens Besser, Phlomis tuberosa L., Euphorbia sequierana Neck., Nonea pulla DC., Gypsophila paniculata L., Astragalus austriacus Jacq., Adonis vernalis L. òà ³í. Ôëîðèñòè÷í³ äîñë³äæåííÿ ïîä³áíèõ ëàíäøàôò³â íà òåðèòî𳿠Ðîñ³¿ ïðîâîäèâ À.Ê. Ñêâîðöîâ (1982). Á³ëüø ðåïðåçåíòàòèâíîþ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ º ôëîðà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â. Ïëîùà ñàìèõ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â íà òåðèòî𳿠ïàðêó íåçíà÷íà, ïðîòå íåìîðàëüíèé ôëîðèñòè÷íèé êîìïëåêñ ïðåäñòàâëåíèé ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ, ÿê³ ñôîðìóâàëèñÿ íà ì³ñö³ äóáîâèõ ³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â. ³ä øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ÑíîâÄåñíÿíñüêî¿ âîäîä³ëüíî¿ ð³âíèíè øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè ÍÏÏÄÑ á³ëüøå â³äð³çíÿþòüñÿ â ñèíòàêñîíîì³÷íîìó â³äíîøåíí³, òîä³ ÿê ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä ¿õ ó çàãàëüíèõ ðèñàõ ïîä³áíèé ³ â³äì³ííîñò³ ïîâ’ÿçàí³ ç âèÿâëåííÿì ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â. Íèçêà ðîñëèí, âëàñòèâèõ øèðîêîëèñòÿíèì ë³ñàì, ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ â³äñóòíÿ. Öå Lamium galeobdolon, Brachypodium pinnatum (L.) P.Beauv., Campanula trachelium L., C. rapunculoides L., C. latifolia L. ³äñóòí³ ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ òàêîæ âåñíÿí³ åôåìåðî¿äè Corydalis intermedia, Scilla bifolia L., S. sibirica Haw. Anemone nemorosa L. òà Gagea erubescens (Besser) Schult. & Schult. f.; ìàëîïîøèðåí³ âèäè, ÿê íàïðèêëàä, ïàïîðîò³ Polystichum aculeatum (L.) Roth., P. braunii (Spenner) Fee, Polypodium vulgare L., Phegopteris connectlis (Michx.) Watt., Botrychium virginiana (L.) Sw. [27, 35], à òàêîæ âèäè, ùî çíàõîäÿòüñÿ ó ðåã³îí³ íà ìåæ³ àðåàëó (Alnus incana (L.) Moench, Sanicula europaea L.). Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ ÍÏÏÄÑ íå âèÿâëåí³ òàêîæ âèäè, çàíåñåí³

äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè: Cyprepidium calceolus L., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Listera cordata (L.) R.Br., Cephalanthera rubra (L.) Rich., C. longifolia (L.) Fritsch, Botrychium lunaria (L.) Sw., Allium ursinum L., â³äîì³ ç Íåðóññî-Äåñíÿíñüêîãî Ïîë³ññÿ [35]. Ëàíäøàôòí³ êîìïëåêñè ïîë³ñüêîãî òèïó çàéìàþòü íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ïåðåâàæíó á³ëüø³ñòü ïëîù. ¯õ ðîñëèííèé ïîêðèâ ôîðìóþòü õâîéí³, ì³øàí³ òà ëèñòÿí³ ë³ñè, ð³çíîìàí³òí³ áîëîòà ³ ëóêè. Ñåðåä ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ íàéá³ëüøèì ñèíòàêñîíîì³÷íèì ð³çíîìàí³òòÿì â³äçíà÷àþòüñÿ ñîñíîâ³ ë³ñè. Ïåðåâàæàþòü çà ïëîùåþ ñîñíîâ³ ë³ñè ÷îðíèöåâ³ òà çåëåíîìîõîâ³, ìåíø³ ïëîù³ âêðèò³ ñîñíîâèìè ë³ñàìè çëàêîâèìè, êîíâà볺âèìè òà ìîë³í³ºâèìè. Ó ñïåöèô³÷íèõ åëåìåíòàõ ðåëüºôó íà íåâåëè÷êèõ ä³ëÿíêàõ òðàïëÿþòüñÿ ñîñíîâ³ ë³ñè ñôàãíîâ³, äîâãîìîõîâ³ òà ëèøàéíèêîâ³. Ôëîðà, âëàñòèâà ñîñíîâèì ë³ñàì, òàêîæ ïðåäñòàâëåíà â ïîõ³äíèõ â³ä íèõ áåðåçîâèõ ë³ñàõ. Ñèíòàêñîíîì³÷íå ð³çíîìàí³òòÿ ñîñíîâèõ ë³ñ³â ó ÍÏÏÄÑ – îñíîâà ¿õ âèñîêî¿ ôëîðèñòè÷íî¿ ðåïðåçåíòàòèâíîñò³. Ó ôëîð³ ñîñíîâèõ ë³ñ³â ÍÏÏÄÑ íå â³äîì³ ëèøå ð³äê³ñí³ é ìàëîïîøèðåí³ âèäè: Carex pilulifera L., Astragalus arenarius L., Pulsatilla pratensis. ³äñóòí³ òàêîæ îêðåì³ ïðåäñòàâíèêè ôëîðè òåìíîõâîéíèõ ë³ñ³â: Moneses uniflora (L.) A. Gray, Oxalis acetosella L., Linnea borealis L., Daphne mezereum L., Avenela flexuosa L. Drejer (Deschampsia flexuosa (L.) Nees), Moechringia lateriflora, Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. [35, 45, 151]. Âîäíî÷àñ Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà – ì³ñöå, äå âïåðøå â Óêðà¿í³ âñòàíîâëåíî ôàêò çðîñòàííÿ Carex globularis òà C. brunnescens. Ìàëîïîøèðåíèìè íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ º ë³ñîâ³ óãðóïîâàííÿ áåðåçîâî-ñîñíîâèõ, äóáîâî-ñîñíîâèõ ³ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â, ÿê³ ó ôëîðèñòè÷í³é êëàñèô³êàö³¿ íàëåæàòü äî àñîö³àö³é Serratulo-Pinetum (W. Mat., 1981) J. Mat., 1988 òà Potentillo albae-Quercetum Libbert, 1933. Ïðèóðî÷åí³ ö³ ë³ñè äî ñïåöèô³÷íèõ åäàô³÷íèõ óìîâ, ÿê³ â ðåã³îí³ ñòâîðþþòüñÿ â ïåðåäïîë³ñüêèõ ëàíäøàôòàõ ³ íà òðåò³õ íàäçàïëàâíèõ òåðàñàõ ð³÷îê [12, 14, 68, 159]. Quercus robur â îïèñóâàíèõ óìîâàõ ðîñòå ïî ²²– ²²² áîí³òåòó. Òîìó íà ì³ñö³ òàêèõ ë³ñ³â ñòâîðþþòü êóëüòóðè Pinus sylvestris. Öå ïðèçâîäèòü äî ôîðìóâàííÿ íà ì³ñö³ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â ïîõ³äíèõ óãðóïîâàíü ç ïåðåâàæàííÿì ó ï³äë³ñêó Sambucus racemosa, ðîçðîñòàííÿ Rubus idaeus òà äîì³íóâàííÿ â òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ Pteridium aquilinum, Chelidonium majus, Calamagrostis epigeios, Urtica dioica, çëàê³â. Á³ëüø³ñòü ñïåöèô³÷íèõ âèä³â êîð³ííèõ óãðóïîâàíü òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó çíèêàº. ˳ñè Serratulo-Pinetum òà Potentillo albae-Quercetum ìàþòü áàãàòèé ó âèäîâîìó â³äíîøåíí³ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ. Ôëîðà

"$

"%

öèõ ë³ñ³â íàäçâè÷àéíî ð³çíîìàí³òíà. Òóò ïðåäñòàâëåí³ óçë³ñí³, ëó÷í³, ñòåïîâ³, áîðåàëüí³ òà íåìîðàëüí³ åëåìåíòè. Íà 100 ì2 ðåºñòðóâàëè 50–85 âèä³â, à â ñåðåäíüîìó 60 [90]. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ö³ ë³ñè íå çáåðåãëèñÿ. ³äîìî ê³ëüêà ëîêàë³òåò³â, õàðàêòåðíèõ äëÿ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â âèä³â ðîñëèí: Genista germanica, Campanula cervicaria, Serratula tinctoria, Potentilla alba, Thalictrum aquilegiifolium, Carex montana òà ³í., ùî ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî íàÿâí³ñòü òàêèõ ë³ñ³â ó ìèíóëîìó. Ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè ÍÏÏÄÑ â³äíîñíî öåíîôëîðè ñâ³òëèõ äóáîâèõ ³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â íèçüêà. Çîêðåìà, íå âèÿâëåí³ ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ òàê³ âèäè, ÿê Pyrethrum corymbosum, Vicia pisiformis L., Peucedanum cervaria, Dracocephalum ruyschiana, Thesium ebracteatum Hayne, Iris hungarica, Laserpitium prutenicum L., L. latifolium L., Lathyrus niger (L.) Bernch., Carex caryophyllea Latourr. òà ³í. Ö³ ë³ñè ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ çáåðåãëèñÿ íà çîâñ³ì íåâåëèêèõ ïëîùàõ. гäê³ñíèìè âîíè º ³ â Íåðóññî-Äåñíÿíñüêîìó Ïîë³ññ³ [35, 137]. Âàæëèâå çíà÷åííÿ â ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôòàõ ìàþòü áîëîòà. Íàéá³ëüø ïðåäñòàâëåí³ âîíè â Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ³ çàéìàþòü á³ëüøå 7% ¿¿ òåðèòîð³¿.  îñíîâó îö³íêè ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ôëîðè áîë³ò ÍÏÏÄÑ ïîêëàäåíî ñèñòåìó ¿õ ìîðôîëîã³÷íèõ òèï³â ó ÍåðóññîÄåñíÿíñüêîìó Ïîë³ññ³ Þ.Ï. Ôåäîòîâà (1999). ³í âèä³ëÿº ñ³ì ìîðôîëîã³÷íèõ òèï³â áîë³ò. Çàïëàâí³ áîëîòà ïîøèðåí³ ó íèçüêèõ çàïëàâàõ, íàâêîëî çàðîñòàþ÷èõ ñòàðèöü ³ çàáåçïå÷åí³ áàãàòèì âîäíîì³íåðàëüíèì æèâëåííÿì. Âîíè øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ â çàïëàâ³ ð. Äåñíà. Îñíîâó ¿õ ôëîðè ñêëàäàþòü ïðèáåðåæíî-âîäí³ òðàâ’ÿíèñò³ ðîñëèíè. Óòâîðåííÿ ïðèñõèëîâèõ áîë³ò ïîâ’ÿçàíå ç âèõîäàìè íà ïîâåðõíþ ´ðóíòîâèõ âîä ÷åòâåðòèííèõ â³äêëàä³â, ùî ïîøèðåí³ íà íàäçàïëàâàíèõ ëàíäøàôòàõ; òàêîæ äî öüîãî íàëåæàòü áîëîòà â äîëèíàõ ìàëèõ ð³÷îê. Ó ÍÏÏÄÑ âîíè ÷àñòêîâî îñóøåí³. Ó íåãëèáîêèõ, ë³í³éíî âèòÿãíóòèõ çíèæåííÿõ ðåëüºôó óòâîðþþòüñÿ óëîãîâèíí³ áîëîòà. Öå åâòðîôí³ ³ ð³äøå ìåçîòðîôí³ ë³ñîâ³ òà òðàâ’ÿí³ áîëîòà. Êîòëîâèíí³ áîëîòà ÿâëÿþòü ñîáîþ íåãëèáîê³ çíèæåííÿ ñåðåä íàäçàïëàâíî-òåðàñîâèõ ³ ìîðåíî-çàíäðîâèõ ì³ñöåâîñòåé. Âîíè â³äçíà÷àþòüñÿ íåñò³éêèì çâîëîæåííÿì ³ ÿâëÿþòü ñîáîþ åâòðîôí³, ìåçîòðîôí³ òà îë³ãîòðîôí³ åêîñèñòåìè. Ö³ ÷îòèðè òèïè áîë³ò ó ÍÏÏÄÑ äîñòàòíüî ïðåäñòàâëåí³, à ¿õ ôëîðà â³äçíà÷àºòüñÿ âèñîêîþ ðåïðåçåíòàòèâí³ñòþ. Ñåðåä âèä³â, ÿê³ íå áóëè âèÿâëåí³ íà òåðèòî𳿠ïàðêó, ñë³ä íàçâàòè Ostericum palustre (Besser) Besser òà Epipactis palustris (L.) Crantz. Çàïëàâíî-ïðèòåðàñí³ áîëîòà âëàñòèâ³ äëÿ ïðèòåðàñíèõ çíèæåíü. Âîäíî-ì³íåðàëüíå æèâëåííÿ ¿õ â³äáóâàºòüñÿ çà ðàõóíîê ´ðóíòîâèõ âîä, ùî âèõîäÿòü á³ëÿ ï³äí³ææÿ óñòóïó áîðîâî¿ òåðàñè. Öå ïåðåâà-

æíî â³ëüøíÿêè, ÿê³ äîñèòü ïîâíî ïðåäñòàâëåí³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ, õî÷à îêðåì³ âèäè âèÿâèòè â ¿õ ñêëàä³ íå âäàëîñÿ. Öå Scrophularia umbrosa Dumort., Archangelica officinalis Hoffm., Stellaria nemorum L. òà äåÿê³ ³íø³. Íå ïðåäñòàâëåí³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ îçåðí³ òà êëþ÷îâ³ ïðèñõèëîâ³ áîëîòà. Ïåðø³ ÿâëÿþòü ñîáîþ ãëèáîê³ ñòàðîîçåðí³ êîòëîâèíè ç³ ñïëàâèííèì òèïîì çàðîñòàííÿ. Êëþ÷îâ³ ïðèñõèëîâ³ áîëîòà âèíèêàþòü ï³ä 䳺þ íàï³ðíèõ ï³äçåìíèõ âîä. ×åðåç â³äñóòí³ñòü öèõ òèï³â áîë³ò òà íåâèñîêó öåíîòè÷íó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü áîëîòíî¿ ðîñëèííîñò³ ÍÏÏÄÑ ó ö³ëîìó íå âèÿâëåí³ ó ôëîð³ Rynchospora alba (L.) Vahl, Sheuchzeria palustris L., Sparganium minimus Wallr., Carex chorrdorchiza Ehrh., Drosera rotundifolia L., Betula humilis Schrank [40, 103, 126]. Çìåíøóº ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè áîë³ò ÍÏÏÄÑ òàêîæ â³äñóòí³ñòü Dactylorhiza traunsteineri (Saut. ex Rchb.) Soo, D. baltica (Klinge) Orlova, Corallorchiza trifida Chatel., Lycopodiella inundata (L.) Holub, Chamaedaphne calyculata (L.) Moench, Malaxis monophillos (L.) Sw, ÿê³ º ó ôëîð³ Íåðóññî-Äåñíÿíñüêîãî Ïîë³ññÿ [35]. Ëó÷íèé òèï ðîñëèííîñò³ íà Óêðà¿íñüêîìó Ïîë³ññ³ ñôîðìóâàâñÿ ³ ï³äòðèìóºòüñÿ çíà÷íîþ ì³ðîþ âíàñë³äîê ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ôëîðà ëóê â³äçíà÷àºòüñÿ â³äíîñíîþ á³äí³ñòþ òà îäíîìàí³òí³ñòþ. Âîíà ñêëàäàºòüñÿ ç âèä³â ë³ñîâî¿, áîëîòíî¿ òà ñòåïîâî¿ öåíîòè÷íèõ ãðóï [7]. Ðîçãëÿíåìî îêðåìî ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè ñóõîäîëüíèõ, íèçèííèõ òà çàïëàâíèõ ëóê. Ñóõîäîëüí³ ëóêè íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ïîøèðåí³ ÿê ó Ñòàðîãóòñüê³é, òàê ³ ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíêàõ. Öå çäåá³ëüøîãî ï³ñëÿë³ñîâ³ ñïðàâæí³ òà ïóñòèùí³ ëóêè. Âîíè â³äçíà÷àþòüñÿ â³äñóòí³ñòþ ñïåöèô³÷íèõ òà ð³äê³ñíèõ âèä³â. ¯õ ôëîðà ó ÍÏÏÄÑ º ðåïðåçåíòàòèâíîþ. Íèçèíí³ ëóêè òàêîæ øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ ÿê ó Ñòàðîãóòñüê³é, òàê ³ â Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíêàõ. Âîíè ðîçì³ùóþòüñÿ â óëîãîâèíàõ íà ïëàêîðíèõ ä³ëÿíêàõ, ïî ïåðèôå𳿠áîë³ò ³ ïðåäñòàâëåí³ áîëîòèñòèìè ³ òîðô’ÿíèñòèìè òèïàìè. Ó ñêëàä³ íèçèííèõ ëóê íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ íå âèÿâëåíî äåÿêèõ âèä³â ðîñëèí, âëàñòèâèõ öèì êëàñàì ëó÷íî¿ ðîñëèííîñò³ ³ íàÿâíèõ ó ðåã³îí³: Trollius europaeus L., Orchis coriophora L., Blysmus compressus, Polygala amarella Crantz, Arabis hirsuta (L.) Scop., Parnassia palustris L. òà ³í [35, 113]. Óñ³ âîíè ìàëîïîøèðåí³, ùî äîçâîëÿº ãîâîðèòè ïðî âèñîêó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè íèçèííèõ ëóê ÍÏÏÄÑ äî òàêî¿ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ. Ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ çàïëàâí³ ëóêè ïîøèðåí³ â äîëèíàõ ìàëèõ ð³÷îê: Çíîá³âêà, Óëèöÿ òà ×åðíü. Òóò ïðåäñòàâëåí³ òàê³ êëàñè

"&

"'

ëó÷íî¿ ðîñëèííîñò³: ñïðàâæí³, áîëîòèñò³ òà òîðô’ÿíèñò³, à íà ï³äâèùåíèõ åëåìåíòàõ ðåëüºôó – ïóñòèùí³. Á³ëüø ð³çíîìàí³òíèìè º ëóêè â çàïëàâ³ ð. Äåñíà. Äî ïåðåë³êó êëàñ³â ëó÷íî¿ ðîñëèííîñò³ äîäàþòüñÿ îñòåïíåí³ ëóêè. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ íå âèÿâëåíî îäíîãî ç äîì³íàíò³â òàêèõ ëóê – Festuca valesiaca Gaund. Ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè ëóê çàïëàâè ð. Äåñíà çìåíøóºòüñÿ ó çâ’ÿçêó ç â³äñóòí³ñòþ âèä³â ðîñëèí íèçèííèõ (Gladiolus imbricatus L., C. diandra Schrank) ³ çàñîëåíèõ ëóê (Carex distans L., C. melanostachya M. Bieb. ex Willd.). Ñåðåä â³äñóòí³õ òàêîæ ñë³ä íàçâàòè äåÿê³ ð³äê³ñí³ âèäè: Gladiolus tenuis M. Bieb., â³äîìèé ç òåðèòî𳿠Ïóòèâñüêîãî çàêàçíèêà, òà Tragopogon orientalis L. (T. melanantherus Klok.), ÿêèé º ñï³âäîì³íàíòîì íà ëóêàõ Îáîëîí³âñüêîãî ìàñèâó Êîðîïñüêîãî ð-íó [128]. Øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ ïðèáåðåæíî-âîäí³ âèäè, ÷îìó ñïðèÿº âèñîêà çàáîëî÷åí³ñòü òåðèòî𳿠Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè òà âåëèê³ ïëîù³ çàïëàâíèõ ì³ñöåâîñòåé ó Ïðèäåñíÿíñüê³é. Îñîáëèâèì ð³çíîìàí³òòÿì â³äçíà÷àºòüñÿ ïðèáåðåæíî-âîäíà ðîñëèíí³ñòü çàïëàâè ð. Äåñíà. Ñåðåä òèõ âèä³â, ùî íå âèÿâëåí³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ, âèä³ëèìî: Scirpus radicans Schkuhr., Eleocharis uliglumus (Link) Schult., Siella erecta (Huds.) M.Pimen., Rumex ucranicus Fish. ex Spreng., Alisma lanceolata With. Ââåäåííÿ äî ñêëàäó çåìåëü ÍÏÏÄÑ çàïëàâè ð. Äåñíà ç ÷èñëåííèìè îçåðàìè, ïðîòîêàìè íå ñòàâèòü ï³ä ñóìí³â âèñîêó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü â³äíîñíî ôëîðè ìàêðîô³ò³â Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ. Ïðî öå òàêîæ ñâ³ä÷èòü ïîøèðåííÿ ðàðèòåòíèõ âèä³â ðîñëèí: Trapa natans, Nymphoides peltata, Salvinia natans, Wolffia arrhyza. Ñåðåä â³äñóòí³õ ó ÍÏÏÄÑ âîäíèõ ðîñëèíè ñë³ä íàçâàòè ìàëîïîøèðåí³ Zannichellia palustris L., Potamogeton alpinus Balb., P. pusillus L., P. rutilis Wolfg., P. gramineus L., Ð. trichophyllum (Chaix) Bosch òà ³í. Àíàë³ç ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ôëîðè ÍÏÏÄÑ â³äíîñíî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïîêàçóº, ùî âèñîêîþ º ¿¿ ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü äî ôëîðè ðîñëèííèõ êîìïëåêñ³â ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôò³â òà çàïëàâíèõ ì³ñöåâîñòåé: ñîñíîâèõ ë³ñ³â, áàãàòüîõ ìîðôîëîã³÷íèõ òèï³â áîë³ò, ëóê. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ äîñèòü ïîâíî îõîðîíÿºòüñÿ ¿õ öåíîòè÷íå òà ôëîðèñòè÷íå ð³çíîìàí³òòÿ. Ìåíø ðåïðåçåíòàòèâíîþ º ôëîðà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â, ñèíòàêñîíîì³÷íèé ñêëàä ÿêèõ ó ÍÏÏÄÑ çá³äíåíèé, à òàêîæ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â, íåâåëèê³ çà ïëîùåþ ä³ëÿíêè ÿêèõ, íàé³ìîâ³ðí³øå, áóëè çíèùåí³, ïðî ùî ñâ³ä÷àòü ïîîäèíîê³ çíàõ³äêè ñïåöèô³÷íî¿ äëÿ íèõ ôëîðè. Êîìïëåêñè öèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü âàðòî â³äíîâëþâàòè íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Äëÿ á³ëüø íàä³éíî¿ îõîðîíè öèõ åêîñèñòåì ó ðåã³îí³ ñë³ä â³äøóêóâàòè íîâ³ ¿õ ä³ëÿíêè ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî çàïîâ³äàííÿ.

×åðåç â³äñóòí³ñòü íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ îçåðíèõ ³ êëþ÷îâèõ ïðèñõèëîâèõ áîë³ò ó éîãî ôëîð³ â³äñóòíÿ íèçêà ð³äê³ñíèõ ³ ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â. Îõîðîíó öèõ âèä³â ìîæíà çàáåçïå÷èòè íà ñïåö³àëüíî ñòâîðåíèõ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ, äå áóëè á ïðåäñòàâëåí³ ïîä³áí³ åêîñèñòåìè. Îäíèì ³ç òàêèõ îᒺêò³â ìîæå ñòàòè áîëîòî á³ëÿ ñ. Îëèíå ßìï³ëüñüêîãî ð-íó [150]. Îõîðîíó ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â ë³ñîñòåïîâîãî òèïó, òàêîæ â³äñóòí³õ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ, ìîæíà çàáåçïå÷èòè ëèøå íà ïðàâîáåðåææ³ ð. Äåñíà, çîêðåìà íà òåðèòî𳿠ïðîåêòîâàíîãî ÍÏÏ «Ìåçèíñüêèé» [37, 95, 136].

#

#

Ðîçä³ë 7

Îñîáëèâîñò³ ëîêàëüíèõ ôëîð òåðèòîð³é ç ð³çíèì ð³âíåì àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôò³â

Òàáëèöÿ 7.1. Ñêëàä ëîêàëüíèõ ôëîð ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» Ëîêàëüí³ ôëîðè Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ñ. Íîâîâàñèë³âêà ì. Ñåðåäèíà-Áóäà Îðí³ çåìë³

Âèä³â

Ðîä³â

Ðîäèí

619 594 424 520 109

334 324 264 296 88

95 98 71 81 28

Âèä³â ó Ðîä³â Âèä³â ðîä³ ó ðîäèí³ ó ðîäèí³ 1,85 3,52 6,52 1,83 3,31 6,06 1,61 3,72 5,97 1,76 3,65 6,42 1,24 3,14 3,89

Òàáëèöÿ 7.2. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ

7.1. Ñêëàä ³ ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð Íà ïîë³ôóíêö³îíàëüíèõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ, äî ÿêèõ íàëåæàòü ³ íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè, âàæëèâèì º ³íâåíòàðèçàö³ÿ ôëîðè íà ä³ëÿíêàõ ç ð³çíèì ðåæèìîì îõîðîíè ³ âèêîðèñòàííÿ [77]. Ó ðîçä³ëàõ 1 ³ 2 ïîêàçàí³ ñóòòºâ³ â³äì³ííîñò³ â ëàíäøàôòí³é ñòðóêòóð³ òà ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ äâîõ ä³ëÿíîê ÍÏÏÄÑ: Ñòàðîãóòñüêî¿ òà Ïðèäåñíÿíñüêî¿. Òîìó êðàùå îñîáëèâîñò³ ôëîðè ïàðêó ìîæóòü áóòè ðîçêðèò³ ÷åðåç àíàë³ç ôëîð öèõ äâîõ ä³ëÿíîê. Ñïåöèô³÷íîþ º ôëîðà àíòðîïîãåííî òðàíñôîðìîâàíèõ ëàíäøàôò³â: íàñåëåíèõ ïóíêò³â òà îðíèõ çåìåëü. Ñòóï³íü ¿õ âïëèâó íà ôëîðó ä³ëÿíîê ç ïðèðîäíîþ òà íàï³âïðèðîäíîþ ðîñëèíí³ñòþ ìîæå áóòè îö³íåíèé ³ç âèêîðèñòàííÿì ìåòîä³â ïîð³âíÿëüíî¿ ôëîðèñòèêè. Òàêèì ÷èíîì, íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ, ç óðàõóâàííÿì ï³äõîä³â Ð.². Áóðäè [6], âèä³ëåí³ ôëîðè îᒺêò³â ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó (Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà), çá³äíåí³ ôëîðè ïðèðîäíèõ åêîòîï³â, çäàòí³ äî ñàìîâ³äíîâëåííÿ (Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà), óðáàíîôëîðè (ñ. Íîâîâàñèë³âêà òà ì. Ñåðåäèíà-Áóäà) òà àãðîô³òîöåíîç³â (îðí³ çåìë³ ãîñïîäàðñüêî¿ çîíè ÍÏÏÄÑ). Ïåðåë³÷åí³ ôëîðè ìîæóòü ðîçãëÿäàòèñÿ ÿê ëîêàëüí³. Âîíè ôîðìóþòü ãðà䳺íò àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôòó. Àíàë³ç öèõ ëîêàëüíèõ ôëîð äîçâîëèòü ðîçêðèòè ïåâí³ çàêîíîì³ðíîñò³ ñèíàíòðîï³çàö³¿ ðîñëèííîãî ïîêðèâó â ðåã³îí³. ²ç äâîõ ä³ëÿíîê ÍÏÏÄÑ äåùî áàãàòøîþ º ôëîðà Ñòàðîãóòñüêî¿ (òàáë. 7.1). Çàêîíîì³ðíî, ùî ôëîðà ì. Ñåðåäèíè-Áóäè íàë³÷óº á³ëüøå âèä³â, í³æ ôëîðà ñ. Íîâîâàñèë³âêè. Ôëîðèñòè÷í³ ïðîïîðö³¿ (ê³ëüê³ñòü âèä³â ó ðîä³, ðîä³â ó ðîäèí³ òà âèä³â ó ðîäèí³) êîðåëþþòü ³ç ê³ëüê³ñòþ âèä³â ó ôëîð³ ³ íå çàëåæàòü â³ä ïîëîæåííÿ íà ãðà䳺íò³ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôòó. Íàéá³ëüøó ñêîðåëüîâà-

#

Asteraceae 67 (10,82) Poaceae 61 (9,85) Cyperaceae 40 (6,46) Rosaceae 37 (5,98) Fabaceae 33 (5,33) Caryophyllaceae 26 (4,20) Lamiaceae 23 (3,72) Scrophulariaceae 20 (3,23) Brassicaceae 19 (3,07) Polygonaceae 19 (3,07)

Ïðèäåñíÿíñüêà ñ. Íîâîâàñèë³âêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ Asteraceae 64 (10,77) Poaceae 59 (9,93) Rosaceae 41 (6,90) Cyperaceae 30 (5,05) Fabaceae 29 (4,88) Caryophyllaceae 27 (4,55) Lamiaceae 24 (4,04) Brassicaceae 23 (3,87) Scrophulariaceae 21 (3,54) Polygonaceae 19 (3,20)

Asteraceae 57 (13,44) Poaceae 43 (10,14) Fabaceae 26 (6,13) Rosaceae 26 (6,13) Brassicaceae 21 (4,95) Lamiaceae 20 (4,72) Cyperaceae 19 (4,48) Caryophyllaceae 16 (3,77) Scrophulariaceae 15 (3,54) Polygonaceae 14 (3,30)

ì. ÑåðåäèíàÁóäà

Îðí³ çåìë³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

Asteraceae 60 (11,54) Poaceae 55 (10,58) Rosaceae 32 (6,15) Fabaceae 28 (5,38) Brassicaceae 28 (5,38) Lamiaceae 26 (5,00) Cyperaceae 24 (4,62) Caryophyllaceae 20 (3,85) Scrophulariaceae 19 (3,65) Apiaceae 16 (3,08)

Asteraceae 27 (24,77) Brassicaceae 12 (11,01) Poaceae 10 (9,17) Caryophyllaceae 8 (7,34) Lamiaceae 6 (5,50) Polygonaceae 5 (4,59) Fabaceae 4 (3,67) Scrophulariaceae 4 (3,67) Juncaceae 4 (3,67) Chenopodiaceae 3 (2,75)

Ïðèì³òêà: ϳñëÿ íàçâè ðîäèíè âêàçàíî ê³ëüê³ñòü âèä³â, à â äóæêàõ – â³äñîòîê â³ä çàãàëüíî¿ ÷èñåëüíîñò³ äàíî¿ ëîêàëüíî¿ ôëîðè.

í³ñòü ³ç ñòóïåíåì àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò ìຠê³ëüê³ñòü âèä³â ó ðîä³. Ó ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³ âñ³õ ëîêàëüíèõ ôëîð ïåðøó ïîçèö³þ çàéìàþòü Asteraceae, à äðóãó – Poaceae (òàáë. 7.2). Âèíÿòêîì º ôëîðà îðíèõ çåìåëü, äå Poaceae íà òðåòþ ïîçèö³þ â³äò³ñíÿþòü Brassicaceae. Çà À.Ï. Õîõðÿêîâèì (2000), ÿêèé âèä³ëèâ òèïè ôëîð ïàëåîàðêòèêè çà ñêëàäîì òðüîõ ïðîâ³äíèõ ðîäèí, ôëîðà Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè íàëåæèòü äî Cyperaceae-òèïó (õàðàêòåðíèé äëÿ ôëîð

#!

àðêòîáîðåàëüíî-ñõ³äíîàç³àòñüêèõ); ôëîðà ñ. Íîâîâàñèë³âêè – äî Fabaceae-òèïó (ñåðåäçåìíîìîðñüêî-öåíòðàëüíîàç³àòñüê³ ôëîðè); ôëîðà îðíèõ çåìåëü – äî Brassicaceae-òèïó (åêñòðåìàëüíî àðêòè÷íî-ïóñòåëüíèé òèï); ôëîðè Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè òà ì. Ñåðåäèíè-Áóäè – äî Rosaceae-òèïó (óìîâíî ºâðîïåéñüêèé òèï). Äî õàðàêòåðèñòèêè äâîõ îñòàíí³õ òèï³â âàðòî äîäàòè, ùî ðîäèíè Rosaceae òà Brassicaceae ñò³éê³ äî àíòðîïîãåííîãî âïëèâó [145]. Ôëîðà Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè íàéá³ëüø ïîä³áíà çà ñèñòåìàòè÷íîþ ñòðóêòóðîþ äî ôëîðè ìåæèð³÷÷ÿ Äåñíà – Ñåéì ó ìåæàõ ×åðí³ã³âñüêî¿ îáëàñò³ [47], à ôëîðà Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè – äî ôëîðè çàïîâ³äíèêà «Áðÿíñüêèé ë³ñ» [138, 139]. Çàëåæíî â³ä ð³âíÿ àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò çà ñèñòåìàòè÷íîþ ñòðóêòóðîþ ÷³òêî ðîçð³çíÿþòüñÿ ôëîðè ïðèðîäíèõ ëàíäøàôò³â Ñòàðîãóòñüêî¿ ³ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíîê òà îáîõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â. Áàãàòî îñîáëèâîñòåé ìຠôëîðà îðíèõ çåìåëü ÍÏÏÄÑ. Ôëîðè Ñòàðîãóòñüêî¿ òà Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíîê â³äð³çíÿþòüñÿ çà ïîçèö³ºþ Cyperaceae. Òðåòÿ ïîçèö³ÿ ö³º¿ ðîäèíè ó ôëîð³ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè íàáëèæຠ¿¿ äî ôëîð Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ òà çàïîâ³äíèê³â ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â íà éîãî òåðèòî𳿠³ íàäຠ¿é áîðåàëüíèõ ðèñ [131]. Ó ôëîð³ á³ëüø çáåðåæåíî¿ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè ìåíøà ó÷àñòü Brassicaceae. ̳æ ôëîðàìè äâîõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ìàëî â³äì³ííîñòåé, à â³ä ôëîð ïðèðîäíèõ ëàíäøàôò³â âîíè â³äð³çíÿþòüñÿ: íèçüêîþ ó÷àñòþ Cyperaceae; çðîñòàííÿì ó÷àñò³ Asteraceae òà Brassicaceae; çá³ëüøåííÿì ñï³ââ³äíîøåííÿ Asteraceae äî Poaceae. Çàëó÷åííÿ äî àíàë³çó ôëîðè îðíèõ çåìåëü äîçâîëÿº ïðîñòåæèòè çàãàëüí³ çàêîíîì³ðíîñò³ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ôëîð. Íà ãðà䳺íò³ çá³ëüøåííÿ àíòðîïîãåííîãî òèñÒàáëèöÿ 7.3. Åêîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð Åêîëîã³÷íà ãðóïà

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

Êñåðîô³òè Ìåçîêñåðîô³òè Êñåðîìåçîô³òè Ìåçîô³òè óãðîìåçîô³òè Ìåçîã³ãðîô³òè óãðîô³òè óäðîô³òè

øò. 3 29 97 250 93 83 41 23

øò. 2 26 90 173 52 45 27 9

% 0,48 4,68 15,67 40,39 15,02 13,41 6,62 3,72

øò. 3 24 99 221 91 75 41 40

% 0,51 4,04 16,67 37,21 15,32 12,63 6,90 6,73

#"

% 0,47 6,13 21,23 40,80 12,26 10,61 6,37 2,12

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ øò. 2 26 98 228 64 58 29 15

% 0,38 5,00 18,85 43,85 12,31 11,15 5,58 2,88

øò. – 14 37 43 8 6 1 –

% 0,00 12,84 33,94 39,45 7,34 5,50 0,92 0,00

Òàáëèöÿ 7.4. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð. Òðèâàë³ñòü æèòòºâîãî öèêëó Òðèâàë³ñòü æèòòÿ

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

Áàãàòîð³÷í³ Ìàëîð³÷í³ Îäíîð³÷í³

493 51 75

79,64 8,24 12,12

448 52 94

75,42 8,75 15,82

276 48 100

65,09 11,32 23,58

345 61 114

66,35 11,73 21,92

42 23 44

38,53 21,10 40,37

êó íà ëàíäøàôò çðîñòຠðîëü ðîäèí àðèäíèõ çîí: Lamiaceae, Polygonaceae òà Chenopodiaceae; ð³çêî çìåíøóºòüñÿ ÷àñòêà Fabaceae [11, 43, 145]. ³äì³÷åí³ ³ ïåâí³ îñîáëèâîñò³. Òàê, ðîäèíà Caryophyllaceae, ÿêà âòðàòèëà ïîçèö³¿ ó ôëîð³ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, çíîâó çá³ëüøèëà ñâîþ ó÷àñòü ó ôëîð³ îðíèõ çåìåëü. Åêîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð ï³äòâåðäæóº çðîñòàííÿ ð³âíÿ êñåðîô³òèçàö³¿ ôëîðè ç³ çá³ëüøåííÿì àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò (òàáë. 7.3) [6, 11, 23, 101]. Ó ôëîð³ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè, ïîð³âíÿíî ç³ Ñòàðîãóòñüêîþ, çðîñòຠðîëü ã³äðîô³ò³â òà êñåðîô³ò³â. Öå îáóìîâëåíî áàãàòñòâîì ôëîðè âîäíî¿ òà ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ ðîñëèííîñò³ òà ïîøèðåííÿì ïñàìîô³òíèõ âèä³â íà áîðîâ³é òåðàñ³ ð. Äåñíà.  åêîëîã³÷í³é ñòðóêòóð³ ôëîð íàñåëåíèõ ïóíêò³â â³äì³ííîñò³ ïîÿñíþþòüñÿ ëàíäøàôòíèìè îñîáëèâîñòÿìè òåðèòîð³é. Ó ðîçì³ùåíîìó íà áîðîâ³é òåðàñ³ ð. Äåñíà ñ. Íîâîâàñèë³âêà ôëîðà á³ëüø êñåðîô³òíà, í³æ ó ì. Ñåðåäèí³-Áóä³, çíà÷íà ÷àñòèíà òåðèòî𳿠ÿêîãî çàéìຠçàáîëî÷åíó çàïëàâó ð. Áîáðèê ó âåðõí³é ¿¿ òå÷³¿. Ó ö³ëîìó æ íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ ÷³òêî ïðîñòåæóºòüñÿ òåíäåíö³ÿ äî êñåðîô³òèçàö³¿ ëîêàëüíèõ ôëîð ³ îñîáëèâîñò³ ëàíäøàôò³â ¿¿ íå ïîðóøóþòü. Àíòðîïîãåííî çì³íåí³ ôëîðè â³äçíà÷àþòüñÿ çá³ëüøåííÿì ê³ëüêîñò³ ìàëîð³÷íèõ âèä³â (òàáë. 7.4). ×àñòêà ¿õ ó ôëîð³ ìîæå áóòè âèêîðèñòàíà ÿê ³íäèêàòîð ð³âíÿ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿. Ñïåêòðè æèòòºâèõ ôîðì Ê. Ðàóí곺ðà ëîêàëüíèõ ôëîð òàêîæ çì³íþþòüñÿ íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ (òàáë. 7.5). Íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ öå ñòîñóºòüñÿ ã³äðîô³ò³â, ãåì³êðèïòîô³ò³â òà êðèïòîô³ò³â, ÷àñòêà ÿêèõ çìåíøóºòüñÿ ç³ çá³ëüøåííÿì àíòðîïîãåííîãî âïëèâó, ³ òåðîô³ò³â, ðîëü ÿêèõ çðîñòàº. Çì³íè ó ëîêàëüíèõ ôëîðàõ ÷àñòêè ôàíåðîô³ò³â òà õàìåô³ò³â íàéìåíøå çàëåæàòü â³ä ì³ñöÿ ëîêàëüíî¿ ôëîðè íà ãðà䳺íò³. Ôëîðà Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè, íà â³äì³íó â³ä Ïðèäåñíÿíñüêî¿, ó ñâîºìó ñêëàä³ ìຠá³ëüøó ÷àñòêó êðèïòîô³ò³â òà

##

Òàáëèöÿ 7.5. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð. Æèòòºâ³ ôîðìè çà Ê. Ðàóí곺ðîì Æèòòºâà ôîðìà

Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ øò.

%

Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ øò.

%

ñ. Íîâîâàñèë³âêà øò.

%

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ øò.

%

øò.

Á³îìîðôîëîã³÷íà ãðóïà

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿí- ñ. Íîâîâà- ì. Ñåðåäèíà Îðí³ çåìë³ êà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ñèë³âêà -Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ ÍÏÏ ÍÏÏ øò.

%

Ôàíåðîô³òè

71

11,47

53

8,92

53

12,50

48

9,23

5

4,59

Õàìåô³òè

37

5,98

22

3,70

18

4,25

19

3,65

6

5,50

Ãåì³êðèïòîô³òè

348

56,22

338

56,90

214

50,47

276

53,08

43

39,45

Êðèïòîô³òè

69

11,15

56

9,43

29

6,84

45

8,65

7

6,42

Òåðîô³òè

78

12,60

94

15,82

104

24,53

123

23,65

48

44,04

óäðîô³òè

16

2,58

31

5,22

6

1,42

9

1,73

-

0,00

õàìåô³ò³â. гçíîìàí³òòÿ âîäíèõ åêîñèñòåì Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ïîÿñíþº âèñîêó ÷àñòêó ã³ãðîô³ò³â ó ñïåêòð³ æèòòºâèõ ôîðì Ê. Ðàóí곺ðà, à á³ëüøà ê³ëüê³ñòü òåðîô³ò³â º çàêîíîì³ðíîþ ó çâ’ÿçêó ç³ çá³ëüøåííÿì àíòðîïîãåííîãî âïëèâó íà ëàíäøàôò. Àíòðîïîãåííà òðàíñôîðìàö³ÿ ëàíäøàôòó ïðèçâîäèòü äî çá³ëüøåííÿ ó÷àñò³ ó ëîêàëüíèõ ôëîðàõ ÷àñòêè êîðåíåïàðîñòêîâèõ, ñòðèæíåêîðåíåâèõ òà ãðîíîêîðåíåâèõ âèä³â (òàáë. 7.6); çìåíøóºòüñÿ ê³ëüê³ñòü ÷àãàðíè÷ê³â òà êîðîòêîêîðåíåâèùíèõ, ù³ëüíîêóùîâèõ, öèáóëèííèõ ³ áóëüáîêîðåíåâèõ òðàâ. Ìàëî çàëåæèòü â³ä ð³âíÿ àíòðîïîãåííîãî âïëèâó íà ëàíäøàôò ÷àñòêà äîâãîêîðåíåâèùíèõ, íåù³ëüíîêóùîâèõ òà ïîâåðõíåâîïîâçó÷èõ òðàâ ³ ÷àãàðíèê³â. ³äñîòîê äåðåâ ìîæå íàâ³òü çðîñòàòè çà ðàõóíîê äè÷àâ³þ÷èõ åêçîò³â [10]. Çàãàëüíà òåíäåíö³ÿ çì³í ãåîãðàô³÷íî¿ ñòðóêòóðè ôëîð ó â³äïîâ³äü íà àíòðîïîãåííèé âïëèâ ïîëÿãຠâ çá³ëüøåíí³ âèä³â ³ç øèðîêèìè àðåàëàìè, ùî º îäíèì ³ç ïðîÿâ³â óí³ô³êàö³¿ ôëîð, âòðàòè íèìè ðåã³îíàëüíèõ îñîáëèâîñòåé. Íà ãðà䳺íò³ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôò³â ÷³òêî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çìåíøåííÿ ÷àñòêè ºâðîïåéñüêèõ ³ çá³ëüøåííÿ ºâðàç³éñüêèõ òà öèðêóìïîëÿðíèõ âèä³â (òàáë. 7.7). Íà öüîìó ôîí³ âèÿâëÿþòüñÿ ³ îñîáëèâîñò³ îêðåìèõ ëîêàëüíèõ ôëîð. Òàê, ó ôëîð³ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè á³ëüøå, í³æ ó Ïðèäåñíÿíñüê³é, ïðåäñòàâëåí³ ºâðîïåéñüê³ âèäè, à ê³ëüê³ñòü ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèõ – íàâïàêè, ìåíøà. Öå âèêëèêàíå á³ëüøîþ ó÷àñòþ øèðîêîëèñòÿíèõ òà óçë³ñíèõ âèä³â ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ³ øèðîêîþ ïðåäñòàâëåí³ñòþ ³íòðàçîíàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ó Ïðèäåñíÿíñüê³é. Á³ëüøà ó÷àñòü ºâðîïåéñüêèõ ³ çìåíøåííÿ öèðêóìïîëÿðíèõ âèä³â ó ôîðìóâàíí³ ôëîðè ì. ÑåðåäèíèÁóäè, ïîð³âíÿíî ç ôëîðîþ ñ. Íîâîâàñèë³âêà ïîÿñíþºòüñÿ íàÿâí³ñòþ

#$

Òàáëèöÿ 7.6. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð. Îñíîâí³ á³îìîðôè

Äåðåâà Äåðåâöÿ ×àãàðíèêè ×àãàðíè÷êè ˳àíè Äîâãîêîðåíåâèùí³ Êîðîòêîêîðåíåâèùí³ Êîðåíåïàðîñòêîâ³ Íåù³ëüíîêóùîâ³ Ù³ëüíîêóùîâ³ Ïîâåðõíåâîïîâçó÷³ Ñòðèæíåêîðåíåâ³ Ãðîíîêîðåíåâ³ Öèáóëèíí³ Áóëüáîêîðåíåâ³ Âîäí³ Áåçêîðåíåâ³

%

øò.

28 4,52 22 4 0,65 5 36 5,82 25 9 1,45 4 – 0,00 – 118 19,06 103 51 8,24 48 12 1,94 13 41 6,62 36 14 2,26 16 60 9,69 46 180 29,08 202 43 6,95 42 7 1,13 4 10 1,62 5 – 0,00 11 6 0,97 12

% 3,70 0,84 4,21 0,67 0,00 17,34 8,08 2,19 6,06 2,69 7,74 34,01 7,07 0,67 0,84 1,85 2,02

øò.

%

22 5,19 4 0,94 25 5,90 2 0,47 1 0,24 59 13,92 19 4,48 12 2,83 23 5,42 9 2,12 26 6,13 179 42,22 36 8,49 1 0,24 1 0,24 – 0,00 5 1,18

øò.

%

øò.

%

22 4 20 1 1 77 29 14 32 9 37 214 43 2 7 3 5

4,23 0,77 3,85 0,19 0,19 14,81 5,58 2,69 6,15 1,73 7,12 41,15 8,27 0,38 1,35 0,58 0,96

3 1 1 – – 9 2 6 3 1 5 66 11 – – – 1

2,75 0,92 0,92 0,00 0,00 8,26 1,83 5,50 2,75 0,92 4,59 60,55 10,09 0,00 0,00 0,00 0,92

Òàáëèöÿ 7.7. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð. Äîâãîòíèé òèï àðåàëó Äîâãîòíèé òèï àðåàëó

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿí- ñ. Íîâîâà- ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ êà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ñèë³âêà Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ ÍÏÏ ÍÏÏ øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

ªâðîïåéñüêèé ªâðîïåéñüêîçàõ³äíîàç³àòñüêèé ªâðàç³éñüêèé Öèðêóìïîëÿðíèé Àìåðèêàíñüêèé ªâðîïåéñüêîàìåðèêàíñüêèé Àç³àòñüêèé Íå âèçíà÷åíèé

150

24,23

113

19,02

75

17,69

107

20,58

14

12,84

122 165 153 9

19,71 26,66 24,72 1,45

142 166 146 10

23,91 76 17,92 27,95 134 31,60 24,58 112 26,42 1,68 10 2,36

100 158 121 13

19,23 30,38 23,27 2,50

18 38 36 2

16,51 34,86 33,03 1,83

7 – –

1,13 0,00 0,00

8 1 6

1,35 0,17 1,01

11 1 5

2,12 0,19 0,96

1 – –

0,92 0,00 0,00

#%

4 1 7

0,94 0,24 1,65

Òàáëèöÿ 7.8. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ëîêàëüíèõ ôëîð. Øèðîòíèé òèï àðåàëó Øèðîòíà çîíà

Àðêòè÷íà Áîðåàëüíà Òåìïåðàòíà Ñóáìåðèä³îíàëüíà Ìåðèä³îíàëüíà Òðîï³÷íà ϳâäåííà Íå âèçíà÷åíà

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

85 409 596

13,73 66,07 96,28

75 380 579

12,63 63,97 97,47

56 273 406

13,21 64,39 95,75

65 325 510

12,50 62,50 98,08

18 85 109

16,51 77,98 100,0

435 178 36 25 6

70,27 28,76 5,82 4,04 0,97

474 223 46 31 8

79,80 37,54 7,74 5,22 1,35

350 183 42 29 10

82,55 43,16 9,91 6,84 2,36

427 231 49 32 8

82,12 44,42 9,42 6,15 1,54

102 61 17 13 1

93,58 55,96 15,60 11,93 0,92

Òàáëèöÿ 7.9. Åêîëîãî-öåíîòè÷íèé àíàë³ç ëîêàëüíèõ ôëîð ÅêîëîãîÑòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíöåíîòè÷íà ãðóïà êà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

54 82 26 59 18 239

8,72 13,25 4,20 9,53 2,91 38,61

33 53 25 43 24 178

5,56 8,92 4,21 7,24 4,04 29,97

27 21 21 24 11 104

6,37 4,95 4,95 5,66 2,59 24,53

18 56 18 26 17 134

3,46 10,77 3,46 5,00 3,27 25,76

3 2 – 6 – 11

2,75 1,83 0,00 5,50 0,00 10,09

Ñïðàâæíüîëó÷íà 77 Ñóõîëó÷íà 28 Âîëîãîëó÷íà 31 Ëó÷í³, âñüîãî 136

12,44 4,52 5,01 21,97

82 30 30 142

13,80 5,05 5,05 23,91

53 21 15 89

12,50 4,95 3,54 20,99

67 20 21 108

12,88 3,85 4,04 20,77

16 11 – 27

14,68 10,09 0,00 24,77

Åâòðîôíîáîëîòíà Ìåçîòðîôíîáîëîòíà Ïðèáåðåæíîâîäíà Âîäíà Âîäíî-áîëîòí³, âñüîãî

42

6,79

34

5,72

24

5,66

30

5,77

4

3,67

14

2,26

3

0,51

2

0,47

3

0,58

–

0,00

19

3,07

26

4,38

13

3,07

16

3,08

–

0,00

18 93

2,91 15,02

33 96

5,56 16,16

6 45

1,42 10,61

9 58

1,73 11,15

– 4

0,00 3,67

Àëþâ³àëüíà Áîðîâà Ïñàìîô³òí³, âñüîãî

17 18 35

2,75 2,91 5,65

26 25 51

4,38 4,21 8,59

17 18 35

4,01 4,25 8,25

14 14 28

2,69 2,69 5,38

6 12 18

5,50 11,01 16,51

Ñåãåòàëüíà Ðóäåðàëüíà Ñèíàíòðîïí³, âñüîãî

17 51 68

2,75 8,24 10,99

24 64 88

4,04 10,77 14,81

25 86 111

5,90 20,28 26,18

30 114 144

5,77 21,92 27,69

22 27 49

20,18 24,77 44,95

˳ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè Äè÷àâ³þ÷³ Êóëüòóðí³, âñüîãî

13

2,10

3

0,51

7

1,65

5

0,96

–

0,00

3 16

0,48 2,58

6 9

1,01 1,52

15 22

3,54 5,19

20 25

3,85 4,81

– 0

0,00 0,00

Õâîéíîë³ñîâà Ëèñòÿíîë³ñîâà Áîëîòíîë³ñîâà Óçë³ñíà ×àãàðíèêîâà ˳ñîâ³, âñüîãî

íà éîãî òåðèòî𳿠ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà» ç áàãàòîþ íåìîðàëüíîþ ôëîðîþ. Òàêà æ çàêîíîì³ðí³ñòü â³äì³÷åíà ³ ó ôëîð³ ì. Áðÿíñüêà, äå çðîñòàííÿ ÷àñòêè ºâðîïåéñüêèõ âèä³â çóìîâëåíå çáåðåæåííÿì øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â [82]. Àíàë³ç øèðîòíîãî òèïó àðåàëó âèä³â ëîêàëüíèõ ôëîð ñâ³ä÷èòü ïðî çá³ëüøåííÿ ó÷àñò³ âèä³â, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü ñóáìåðèä³îíàëüíó òà ìåðèä³àëüíó çîíè (òàáë. 7.8). Öå â³äïîâ³äຠçàãàëüíèì òåíäåíö³ÿì åêñïàíñ³¿ âèä³â ï³âäåííèõ ôëîð íà àíòðîïîãåííî ïîðóøåíèõ ëàíäøàôòàõ ³ çá³ëüøåííþ ó÷àñò³ øèðîêîàðåàëüíèõ âèä³â. ×àñòêà ïëþðèçîíàëüíèõ âèä³â òàêîæ çðîñòຠíà ãðà䳺íò³. ϳäòâåðäæåííÿì ö³º¿ òåíäåíö³¿ º çìåíøåííÿ ð³çíèö³ ó ê³ëüêîñò³ ì³æ âèäàìè, àðåàë ÿêèõ îõîïëþº òåìïåðàòíó çîíó, â³ä âèä³â, àðåàë ÿêèõ îõîïëþº áîðåàëüíó òà ñóáìåðèä³îíàëüíó çîíè. Çá³ëüøåííÿ ó÷àñò³ áîðåàëüíèõ ³ çìåíøåííÿ ó÷àñò³ òåìïåðàòíèõ âèä³â ó ôëîð³ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè ïîð³âíÿíî ³ç Ïðèäåñíÿíñüêîþ òà ó ôëîð³ ñ. Íîâîâàñèë³âêè ïîð³âíÿíî ³ç ì. Ñåðåäèíà-Áóäà ïîÿñíþºòüñÿ ëàíäøàôòíèìè îñîáëèâîñòÿìè òåðèòîð³é ³ õàðàêòåðîì ¿õ ðîñëèííîñò³. Ôëîðó îðíèõ çåìåëü â³ä ³íøèõ ëîêàëüíèõ ôëîð â³äð³çíÿº ð³çêå çá³ëüøåííÿ ÷àñòêè âèä³â, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü áîðåàëüíó, ñóáìåðèä³îíàëüíó òà ìåðèä³îíàëüíó çîíè. Öå º ùå îäíèì ï³äòâåðäæåííÿì çá³ëüøåííÿ ó÷àñò³ øèðîêîàðåàëüíèõ âèä³â íà àíòðîïîãåííî ïîðóøåíèõ òåðèòîð³ÿõ. Çà ðåçóëüòàòàìè åêîëîãî-öåíîòè÷íîãî àíàë³çó (òàáë. 7.9) íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ â³ä àíòðîïîãåííîãî âïëèâó ñòðàæäàþòü ë³ñîâ³ (øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâà, õâîéíîë³ñîâà òà óçë³ñíà åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðó-

ïè) òà âîäíî-áîëîòí³ âèäè (ìåçîòðîôíî-áîëîòí³ òà âîäí³).  àíòðîïîãåííî çì³íåíèõ ôëîðàõ ï³äâèùóºòüñÿ ó÷àñòü ñèíàíòðîïíèõ âèä³â òà òèõ, ùî äè÷àâ³þòü. Ìàëî çàëåæíèìè â³ä àíòðîïîãåííèõ çì³í º ïîçèö³¿ â åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ñïåêòðàõ ëó÷íèõ òà ïñàìîô³òíèõ âèä³â.

#&

#'

Òóò ïðîñòåæóºòüñÿ âïëèâ îñîáëèâîñòåé ëàíäøàôòó. Òàê, â³äì³ííîñò³ â åêîëîãî-öåíîòè÷í³é ñòðóêòóð³ Ñòàðîãóòñüêî¿ òà Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíîê â³äïîâ³äàþòü õàðàêòåðó ¿õ ðîñëèííîñò³: ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ áàãàò³øîþ º ë³ñîâà òà áîëîòíà ðîñëèíí³ñòü, à ó Ïðèäåñíÿíñüê³é – ïðèáåðåæíîâîäíà òà ïñàìîô³òíà. Òàêîæ õâîéíî-ë³ñîâèõ òà ïñàìîô³òíèõ âèä³â íà ïðîòèâàãó øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâèì á³ëüøå ó ðîçòàøîâàíîìó íà áîðîâ³é òåðàñ³ ñ. Íîâîâàñèë³âö³ ç ïðèëåãëèìè ñîñíîâèìè ë³ñàìè, í³æ ó ì. Ñåðåäèí³-Áóä³.

7.2. Ñèíàíòðîï³çàö³ÿ ëîêàëüíèõ ôëîð Ó ÍÏÏÄÑ íàâ³òü äëÿ òåðèòîð³é ç íèçüêèì àíòðîïîãåííèì òèñêîì ñèíàíòðîïíà ôðàêö³ÿ ñòàíîâèòü 34–39% (òàáë. 7.10). Á³ëüøå í³æ ïîëîâèíà ñèíàíòðîïíèõ âèä³â íàëåæàòü ôëîðè äî íàñåëåíèõ ïóíêò³â. Íà îðíèõ çåìëÿõ ëèøå 2 âèäè ç êîæíèõ 10 íå íàëåæàòü äî ñèíàíòðîïíèõ. Íà ãðà䳺íò³ çì³í àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò çá³ëüøóºòüñÿ ÿê ³íäåêñ àïîô³òèçàö³¿, òàê ³ ³íäåêñ àäâåíòèçàö³¿. Ïðè öüîìó ïåðøèé ³íäåêñ ïîäâîþºòüñÿ, à äðóãèé – ïîòðîþºòüñÿ. Äâ³ ä³ëÿíêè ÍÏÏÄÑ, ìàþ÷è ð³çíèé ð³âåíü àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ, â³äð³çíÿþòüñÿ çà ñêëàäîì ³ ñòðóêòóðîþ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿. ʳëüê³ñòü àäâåíòèâíèõ âèä³â ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ çðîñòຠá³ëüøå, í³æ ê³ëüê³ñòü àïîô³ò³â. Ó ôëîðàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ñóòòºâèõ ðîçá³æíîñòåé çà ñòðóêòóðîþ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ íå Òàáëèöÿ 7.10. Ñêëàä ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð Ñèíàòðîïíèé åëåìåíò

Âèïàäêîâ³ àïîô³òè Ãåì³àïîô³òè Åâàïîô³òè Àðõåîô³òè Íåíîô³òè ˳ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè Àïîô³òè Àäâåíòèâí³

Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ

Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

39 47 62 32 23

6,30 7,59 10,02 5,17 3,72

38 48 62 43 39

6,40 8,08 10,44 7,24 6,57

26 41 60 49 52

6,13 9,67 14,15 11,56 12,26

39 48 60 61 69

7,50 9,23 11,54 11,73 13,27

6 21 30 19 13

5,50 19,27 27,52 17,43 11,93

9 148 64

1,45 23,91 10,33

2 148 83

0,34 24,92 13,97

5 127 106

1,18 29,95 25,00

4 147 134

0,77 28,27 25,77

– 56 32

0,00 51,38 29,36

$

Òàáëèöÿ 7.11. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ Asteraceae 38 (17,92) Fabaceae 23 (10,85) Polygonaceae 15 (7,08) Poaceae 15 (7,08) Caryophyllaceae 13 (6,13) Brassicaceae 13 (6,13) Rosaceae 13 (6,13) Lamiaceae 12 (5,66) Apiaceae 7 (3,30) Plantaginaceae 5 (2,36)

Ïðèäåñíÿíñüêà ñ.Íîâîâàñèë³âêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ Asteraceae 48 (20,78) Fabaceae 20 (8,66) Brassicaceae 16 (6,93) Polygonaceae 15 (6,49) Rosaceae 15 (6,49) Poaceae 15 (6,49) Caryophyllaceae 14 (6,06) Lamiaceae 13 (5,63) Scrophulariaceae 8 (3,46)

Asteraceae 48 (20,60) Fabaceae 20 (8,58) Brassicaceae 19 (8,15) Poaceae 15 (6,44) Rosaceae 14 (6,01) Polygonaceae 13 (5,58) Lamiaceae 13 (5,58) Caryophyllaceae 11 (4,72) Chenopodiaceae 11 (4,72)

ì. ÑåðåäèíàÁóäà

Îðí³ çåìë³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

Asteraceae 51 (18,15) Brassicaceae 23 (8,19) Poaceae 22 (7,83) Lamiaceae 21 (7,47) Fabaceae 20 (7,12) Chenopodiaceae 15 (5,34) Rosaceae 15 (5,34) Caryophyllaceae 13 (4,63) Apiaceae 13 (4,63) Scrophulariaceae 10 (3,56)

Asteraceae 23 (26,14) Brassicaceae 11 (10,09) Poaceae 8 (12,50) Caryophyllaceae 7 (7,95) Lamiaceae 6 (6,82) Polygonaceae 5 (5,68) Fabaceae 4 (4,55) Plantaginaceae 3 (3,41) Chenopodiaceae 3 (3,41) Scrophulariaceae 3 (3,41)

Ïðèì³òêà. ϳñëÿ íàçâè ðîäèíè âêàçàíî ê³ëüê³ñòü âèä³â, à â äóæêàõ – â³äñîòîê â³ä çàãàëüíî¿ ÷èñåëüíîñò³ ñèíàòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ëîêàëüíî¿ ôëîðè.

âèÿâëåíî. ³äáóâàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ ÷àñòêè àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ì³ñò³. Ó ö³ëîìó â íàñåëåíèõ ïóíêòàõ, ÿê ³ â ñêëàä³ àäâåíòèâíî¿ ôëîðè Óêðà¿íè, ê³ëüê³ñòü êåíîô³ò³â ïåðåâèùóº ê³ëüê³ñòü àðõåîô³ò³â [101]. Öå êëàñèô³êóº íàñåëåí³ ïóíêòè ÿê ì³ñöÿ êîíöåíòðàö³¿ ³íâàç³éíèõ âèä³â [102]. Ó ôëîð³ îðíèõ çåìåëü íà ôîí³ çðîñòàííÿ ³íäåêñ³â àïîô³òèçàö³¿ òà àäâåíòèâ³çàö³¿ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ àïîô³òàìè òà àäâåíòèâíèìè âèäàìè òà àðõåîô³òàìè ³ êåíîô³òàìè. Ó ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ëîêàëüíèõ ôëîð ïåðø³ ì³ñöÿ ñåðåä 10 ïðîâ³äíèõ ðîäèí ïîñ³äàþòü Asteraceae ³ ÷àñòêà ¿õ çðîñòàº ç³ çá³ëüøåííÿì àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò (òàáë. 7.11). Ó ôëîðàõ ì. Ñåðåäèíè-Áóäè òà îðíèõ çåìåëü äðóãó ïîçèö³þ çàéìàþòü Brassicaceae, òîä³ ÿê â ³íøèõ ôëîðàõ – Fabaceae. Çðîñòàííÿ ð³âíÿ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ôëîðè ïðèçâîäèòü äî çìåíøåííÿ ïîçèö³é Rosaceae, Polygonaceae òà Fabaceae. Çðîñòຠðîëü Brassicaceae òà Lamiaceae. Ðîëü Poaceae äåùî

$

Òàáëèöÿ 7.12. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð. Äîâãîòíèé òèï àðåàëó Äîâãîòíèé òèï àðåàëó

ªâðîïåéñüêèé ªâðîïåéñüêîçàõ³äíîàç³àòñüêèé ªâðàç³éñüêèé Öèðêóìïîëÿðíèé Àìåðèêàíñüêèé ªâðîïåéñüêîàìåðèêàíñüêèé Àç³àòñüêèé Íå âèçíà÷åíèé

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà-Áóäà

Îðí³ çåìë³ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

33

15,57

34

14,72

26

11,16

39

13,88

8

9,09

47 71 43 13

22,17 33,49 20,28 6,13

54 75 50 11

23,38 32,47 21,65 4,76

46 84 53 12

19,74 36,05 22,75 5,15

56 100 59 13

19,93 35,59 21,00 4,63

14 32 31 2

15,91 36,36 35,23 2,27

1 1 3

0,47 0,47 1,42

1 1 5

0,43 0,43 2,16

3 1 8

1,29 0,43 3,43

6 2 6

2,14 0,71 2,14

1 – –

1,14 0,00 0,00

Òàáëèöÿ 7.13. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð. Øèðîòíèé òèï àðåàëó Øèðîòíà çîíà

Àðêòè÷íà Áîðåàëüíà Òåìïåðàòíà Ñóáìåðèä³îíàëüíà Ìåðèä³îíàëüíà Òðîï³÷íà ϳâäåííà

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò. 25 128 204

% 11,79 60,38 96,23

øò. 27 137 220

% 11,69 59,31 95,24

øò. 27 134 219

% 11,59 57,51 93,99

øò. 30 164 264

% 10,68 58,36 93,95

øò. 15 66 87

% 17,05 75,00 98,86

188 111 19 14

88,68 52,36 8,96 6,60

209 130 23 16

90,48 56,28 9,96 6,93

213 139 28 19

91,42 59,66 12,02 8,15

253 168 34 21

90,04 59,79 12,10 7,47

83 54 15 11

94,32 61,36 17,05 12,50

çìåíøóºòüñÿ ó ïîì³ðíî ïîðóøåí³é ôëîð³ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ³ çíîâó çðîñòຠó ôëîð³ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ³ îðíèõ çåìåëü. Çìåíøóºòüñÿ ê³ëüê³ñòü ïðåäñòàâíèê³â ðîäèíè Caryophyllaceae ó ôëîðàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ïîð³âíÿíî ç ôëîðàìè îáîõ ä³ëÿíîê ÍÏÏÄÑ, àëå íà îðíèõ çåìëÿõ ïîçèö³ÿ ö³º¿ ðîäèíè â³äíîâëþºòüñÿ. Ãåîãðàô³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ âñ³õ ëîêàëüíèõ ôëîð â³äçíà÷àºòüñÿ çá³ëüøåííÿì øèðîêî ðîçïîâñþäæåíèõ âèä³â ÿê çà øèðîòíèì, òàê ³ çà äîâãîòíèì òèïàìè àðåàë³â (òàáë. 7.12 ³ 7.13).

$

Ïðè öüîìó â ñïåêòð³ øèðîòíîãî òèïó àðåàë³â ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ ïðåäñòàâëåíîñò³ âèä³â ç ï³âäåííèõ çîí. dz çá³ëüøåííÿì àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò çðîñòຠïðåäñòàâíèöòâî ºâðàç³éñüêèõ òà öèðêóìïîëÿðíèõ âèä³â. Ó ñïåêòð³ äîâãîòíèõ òèï³â àðåàë³â âèä³â ïðîñòåæóºòüñÿ ³ âïëèâ ëàíäøàôòíèõ îñîáëèâîñòåé òåðèòîð³é âèÿâëåííÿ îêðåìèõ ëîêàëüíèõ ôëîð. Òàê, ó ñèíàíòðîïí³é ôðàêö³¿ ôëîðè ì. Ñåðåäèíà-Áóäà çðîñòຠ÷àñòêà åâðîïåéñüêèõ âèä³â, òîä³ ÿê ó ôëîð³ ñ. Íîâîâàñèë³âêà çá³ëüøóºòüñÿ ðîëü ºâðàç³éñüêèõ òà öèðêóìïîëÿðíèõ. Ôëîðà îðíèõ çåìåëü â³äçíà÷àºòüñÿ ð³çêèì çìåíøåííÿì ðîë³ ºâðîïåéñüêèõ ³ çá³ëüøåííÿì ºâðàç³éñüêèõ òà öèðêóìïîëÿðíèõ âèä³â. Ôëîðè Ïðèäåñíÿíñüêî¿ òà Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíîê äîñèòü ïîä³áí³ çà ãåîãðàô³÷íîþ ñòðóêòóðîþ çà äîâãîòíèì òèïîì àðåàë³â. Àíàë³ç àðåàë³â ñèíàíòðîïíèõ âèä³â çà øèðîòíèì òèïîì ï³äòâåðäæóº çàãàëüíó òåíäåíö³þ çðîñòàííÿ ÷àñòêè ï³âäåííèõ âèä³â ó ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ëîêàëüíèõ ôëîð íà ãðà䳺íò³ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôòó (òàáë. 7.13). Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ ÷àñòêè âèä³â, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü ñóáìåðèä³îíàëüíó òà ìåðèä³îíàëüíó çîíè, ³ çìåíøåííÿ òèõ âèä³â, àðåàëè ÿêèõ ïðîñòÿãàþòüñÿ ó áîðåàëüíó ³ òåìïåðàòíó çîíè. Ñóòòºâî â³äð³çíÿºòüñÿ ôëîðà îðíèõ çåìåëü, ó ñêëàä³ ÿêî¿ áàãàòî êîñìîïîë³ò³â. Çà ðàõóíîê öüîãî çðîñòàþòü ÷àñòêè âèä³â, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü òåìïåðàòíó, àðêòè÷íó, òðîï³÷íó òà ï³âäåííó çîíè. Çà òðèâàë³ñòþ æèòòºâîãî öèêëó â ñêëàä³ ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ çðîñòຠ÷àñòêà îäíîð³÷íèõ ³ ìåíøîþ ì³ðîþ ìàëîð³÷íèõ âèä³â (òàáë. 7.14). Çàêîíîì³ðíèì º çìåíøåííÿ ó÷àñò³ â àíòðîïîãåííî òðàíñôîðìîâàíèõ ôëîðàõ ôàíåðîô³ò³â òà ãåì³êðèïòîô³ò³â ³ çá³ëüøåííÿ òåðîô³ò³â (òàáë. 7.15). ×àñòêà Òàáëèöÿ 7.14. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð. Æèòòºâ³ ôîðìè çà Ê. Ðàóí곺ðîì Ñòðóêòóðà àðåàëó

Ôàíåðîô³òè Õàìåô³òè Ãåì³êðèïòîô³òè Êðèïòîô³òè Òåðîô³òè óäðîô³òè

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

19 7 102 13 70 1

8,96 3,30 48,11 6,13 33,02 0,47

12 7 117 11 83 1

5,19 3,03 50,65 4,76 35,93 0,43

17 6 103 9 98 0

7,30 2,58 44,21 3,86 42,06 0,00

14 7 128 13 118 1

4,98 2,49 45,55 4,63 41,99 0,36

0 4 31 6 47 0

0,00 4,55 35,23 6,82 53,41 0,00

$!

Òàáëèöÿ 7.15. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî åëåìåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð. Òðèâàë³ñòü æèòòºâîãî öèêëó Òðèâàë³ñòü æèòòÿ

Áàãàòîð³÷í³ Ìàëîð³÷í³ Îäíîð³÷í³

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

109 40 63

51,42 18,87 29,72

112 43 76

48,48 18,61 32,90

98 42 93

42,06 18,03 39,91

121 51 109

43,06 18,15 38,79

25 20 43

28,41 22,73 48,86

Òàáëèöÿ 7.16. Á³îìîðôîëîã³÷íà ñòðóêòóðà ñèíàíòðîïíîãî êîìïîíåíòà ëîêàëüíèõ ôëîð. Îñíîâí³ á³îìîðôè Á³îìîðôè

Ñòàðîãóòñüêà Ïðèäåñíÿí- ñ. Íîâîâàä³ëÿíêà ÍÏÏ ñüêà ä³ëÿíêà ñèë³âêà ÍÏÏ øò.

%

øò.

Äåðåâà 11 5,19 7 ×àãàðíèêè 8 3,77 5 ˳àíè – 0,00 – Äîâãîêîðåíåâèùí³ 20 9,43 20 Êîðîòêîêîðåíåâèùí³ 9 4,25 11 Êîðåíåïàðîñòêîâ³ 8 3,77 9 Íåù³ëüíîêóùîâ³ 3 1,42 3 Ù³ëüíîêóùîâ³ 1 0,47 2 Ïîâåðõíåâî-ïîâçó÷³ 11 5,19 10 Ñòðèæíåêîðåíåâ³ 99 46,70 142 Ìè÷êóâàòî-êîðåíåâ³ 18 8,49 19 Öèáóëèíí³ 3 1,42 1 Áóëüáîêîðåíåâ³ – 0,00 – Ðåäóêîâàí³ 1 0,47 2 Âîäí³ – 0,00 – Òðàâè âñüîãî 173,0 81,60 219,0

%

øò.

3,03 8 2,16 8 0,00 1 8,66 19 4,76 5 3,90 10 1,30 – 0,87 1 4,33 9 61,47 148 8,23 22 0,43 – 0,00 1 0,87 1 0,00 1 94,81 217,0

%

ì. Ñåðåäè- Îðí³ çåìë³ íà-Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ øò.

3,43 7 3,43 6 0,43 1 8,15 23 2,15 10 4,29 10 0,00 4 0,43 2 3,86 13 63,52 180 9,44 23 0,00 1 0,43 1 0,43 – 0,43 1 93,13 268,0

%

øò.

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

Òèï ïåðâèííîãî Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíì³ñöåçðîñòàííÿ êà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ Àíòðîïîãåííèé Âèãîíè Çàðîñò³ ˳ñîâèé Ëó÷íèé Ïðèáåðåæíèé Ïñàìîô³òíèé Áóð’ÿíîâèé Ñòåïîâèé Ãàëîô³òíèé ³äñëîíåííÿ

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

1 5 36 17 46 19 20 1 3 – –

0,68 3,38 24,32 11,49 31,08 12,84 13,51 0,68 2,03 0,00 0,00

1 6 36 15 42 25 18 1 4 – –

0,68 4,05 24,32 10,14 28,38 16,89 12,16 0,68 2,70 0,00 0,00

2 6 29 14 35 20 16 2 3 – –

1,57 4,72 22,83 11,02 27,56 15,75 12,60 1,57 2,36 0,00 0,00

2 6 34 14 43 22 17 2 4 1 2

1,36 4,08 23,13 9,52 29,25 14,97 11,56 1,36 2,72 0,68 1,36

1 3 12 3 17 5 14 – 1 – –

1,79 5,36 21,43 5,36 30,36 8,93 25,00 0,00 1,79 0,00 0,00

%

2,49 – 0,00 2,14 – 0,00 0,36 – 0,00 8,19 8 9,09 3,56 – 0,00 3,56 6 6,82 1,42 – 0,00 0,71 1 1,14 4,63 3 3,41 64,06 61 69,32 8,19 9 10,23 0,36 – 0,00 0,36 – 0,00 0,00 – 0,00 0,36 – 0,00 95,37 88,0 100,0

êðèïòîô³ò³â äåùî çìåíøóºòüñÿ ó ôëîð³ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, àëå çíîâó çðîñòຠíà îðíèõ çåìëÿõ. Íàéìåíøå ó ñèíàíòðîïí³é ôëîð³ ïðåäñòàâëåí³ êîðîòêîêîðåíåâèùí³, íåù³ëüíîêóùîâ³ òà ïîâåðõíåâîïîâçó÷³ òðàâè. Íà îðíèõ çåìëÿõ ð³çêî çðîñòຠ÷àñòêà êîðåíåïàðîñòêîâèõ ³ äîâãîêîðåíåâèùíèõ âèä³â (òàáë. 7.16). Ïåðâèííèìè ì³ñöåçðîñòàííÿìè àïîô³ò³â äîñë³äæóâàíèõ ëîêàëüíèõ ôëîð º ëóêè òà çàðîñò³ (òàáë. 7.17). Áàãàòî àïîô³ò³â ïåðåõîäèòü

$"

Òàáëèöÿ 7.17. Ïåðâèíí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ àïîô³ò³â ëîêàëüíèõ ôëîð

Òàáëèöÿ 7.18. Ïåðâèííèé àðåàë àäâåíòèâíèõ âèä³â ëîêàëüíèõ ôëîð Ïåðâèííèé àðåàë

Ñòàðîãóò- Ïðèäåñíÿí- ñ. Íîâîâà- ì. Ñåðåäè- Îðí³ çåìë³ ñüêà ä³ëÿí- ñüêà ä³ëÿíñèë³âêà íà-Áóäà íà òåðèòî𳿠êà ÍÏÏ êà ÍÏÏ ÍÏÏ øò.

ªâðîïåéñüêèé 4 Ñåðåäçåìíîìîðñüêèé 13 Ñåðåäçåìíîìîðñüêî³ðàíî-òóðàíñüêèé 5 Áàëêàíñüêå òà ïåðåäíüîàç³àòñüêèé 4 Ñõ³äíîïîíòè÷íèé 0 Öåíòðàëüíîàç³àòñüêèé 4 ²ðàíî-òóðàíñüêèé 7 Àç³àòñüêèé 1 ϳâäåííîñõ³äíîàç³àòñüêèé 3 ϳâí³÷íîàìåðèêàíñüêèé òà ñõ³äíîàç³àòñüêèé 2 ϳâí³÷íîàìåðèêàíñüêèé 17 ϳâäåííîàìåðèêàíñüêèé – Àíòðîïîãåííèé 1 Íå âñòàíîâëåíèé 3

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

6,25 20,31

10 18

12,05 21,69

11 10,38 24 22,64

16 30

11,94 22,39

5 4

15,63 12,50

7,81

12

14,46

10

9,43

20

14,93

3

9,38

6,26 0,00 6,25 10,94 1,56

4 0 6 7 0

4,82 0,00 7,23 8,43 0,00

5 4,72 1 0,94 10 9,43 12 11,32 2 1,89

5 0 12 12 1

3,73 0,00 8,96 8,96 0,75

1 0 4 4 0

3,13 0,00 12,50 12,50 0,00

4,69

2

2,41

1

0,94

4

2,99

1

3,13

3,13 26,56 0,00 1,56 4,69

1 17 1 2 3

1,20 20,48 1,20 2,41 3,61

1 0,94 21 19,81 2 1,89 2 1,89 4 3,77

2 25 2 1 4

1,49 18,66 1,49 0,75 2,99

0 5 2 0 3

0,00 15,63 6,25 0,00 9,38

$#

øò.

%

íà ñèíàíòðîïí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ ³ç ïðèáåðåæíèõ òà ïñàìîô³òíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. Íà ãðà䳺íò³ çá³ëüøåííÿ àíòðîïîãåííîãî òèñêó íà ëàíäøàôò ñóòòºâèõ çì³í ó ñòðóêòóð³ ïåðâèííèõ ì³ñöåçðîñòàíü àïîô³ò³â íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ. Äåùî çìåíøóºòüñÿ ÷àñòêà ë³ñîâèõ âèä³â ³ çðîñòຠâèä³â ³ç âèãîí³â. Ïðîñòåæóºòüñÿ ÷³òêà çàëåæí³ñòü ïðåäñòàâëåíîñò³ âèä³â ³ç ïåâíèõ ïåðâèííèõ ì³ñöåçðîñòàíü â³ä õàðàêòåðó ëàíäøàôòó íà òåðèòîð³ÿõ îêðåìèõ ôëîð, ÿê, íàïðèêëàä, ïðèáåðåæíèõ âèä³â. ¯õ ÷àñòêà âèùà â Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ òà â ñ. Íîâîâàñèë³âêà. Ñóòòºâ³ â³äì³ííîñò³ â ñïåêòð³ ïåðâèííèõ ì³ñöåçðîñòàíü àïîô³ò³â ìຠôëîðà îðíèõ çåìåëü. Òóò ³ñòîòíî çá³ëüøóºòüñÿ ÷àñòêà ïñàìîô³òíèõ ³ çìåíøóºòüñÿ ë³ñîâèõ òà ïðèáåðåæíèõ âèä³â. Ó ôëîð³ ì. Ñåðåäèíà-Áóäà ç’ÿâëÿþòüñÿ ãàëîô³ò (Lactuca tatarica) òà âèäè â³äñëîíåíü (Atriplex rosea ³ Erucastrum armoracioides). Ó ñêëàä³ àäâåíòèâíî¿ ôðàêö³¿ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ëîêàëüíèõ ôëîð ïåðåâàæàþòü âèäè ñåðåäçåìíîìîðñüêîãî, ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêîãî, ºâðîïåéñüêîãî òà ³ðàíî-òóðàíñüêîãî ïîõîäæåííÿ (òàáë. 7.18). Ó ö³ëîìó ó âñ³õ ôëîðàõ äîì³íóþòü âèäè ç Äàâíüîãî Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ, ùî õàðàêòåðíî äëÿ Óêðà¿íè â ö³ëîìó, êð³ì ôëîð îêðåìèõ ï³âäåííèõ ì³ñò [66, 84, 100, 101]. Ïðèâåðòຠóâàãó çðîñòàííÿ ÷àñòêè ñåðåäçåìíîìîðñüêèõ âèä³â ó ôëîðàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ³ çá³ëüøåííÿ ð³çíèö³ ì³æ íèìè ³ ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèìè âèäàìè ïîð³âíÿíî ç ôëîðàìè Ñòàðîãóòñüêî¿ òà Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíîê. Çà ñòóïåíåì íàòóðàë³çàö³¿ àäâåíòèâíèõ âèä³â ïåðåâàæàþòü åïåêîô³òè, çíà÷íî ¿ì ïîñòóïàþòüñÿ åðãàç³îô³òè (òàáë. 7.19). Íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çðîñòàííÿ â ëîêàëüíèõ ôëîðàõ ÷àñòêè åïåêîô³ò³â ³ çìåíøåííÿ àãð³îô³ò³â. Åðãàç³îô³ò³â áàãàòî â Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ çà ðàõóíîê ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â ³ â íàñåëåíèõ ïóíêòàõ, äå çðîñòຠ÷àñòêà «âò³êà÷³â» ³ç êóëüòóðè. Òàáëèöÿ 7.19. Ñòóï³íü íàòóðàë³çàö³¿ àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ñêëàä³ ëîêàëüíèõ ôëîð Íàòóðàë³çàö³ÿ

Àãð³îô³òè Ãåì³åïåêîô³òè Åïåêîô³òè Åðãàç³îô³òè Åôåìåðîô³òè

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

11 2 33 18 –

17,19 3,13 51,56 28,13 0,00

14 6 51 11 1

16,87 7,23 61,45 13,25 1,20

8 4 71 22 1

7,55 3,77 66,98 20,75 0,94

12 5 90 26 1

8,96 3,73 67,16 19,40 0,75

3 1 27 1 0

9,38 3,13 84,38 3,13 0,00

$$

Òàáëèöÿ 7.20. Ñòðóêòóðà àðåàëó àäâåíòèâíèõ âèä³â ëîêàëüíèõ ôëîð Ñòðóêòóðà àðåàëó

Ëîêàëüíèé Îñåðåäêîâèé Äèôóçíèé Ñòð³÷êîâîîñåðåäêîâèé Ñòð³÷êîâîäèôóçíèé Ñòð³÷êîâèé Ñòð³÷êîâîñóö³ëüíèé Ñóö³ëüíèé Ô³òîöåíîòè÷íèé

Ñòàðîãóòñü- Ïðèäåñíÿíêà ä³ëÿíêà ñüêà ä³ëÿíêà ÍÏÏ ÍÏÏ

ñ. Íîâîâàñèë³âêà

ì. Ñåðåäèíà- Îðí³ çåìë³ Áóäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏ

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

øò.

%

10 6 8

15,63 9,38 12,50

7 2 13

8,43 2,41 15,66

9 7 24

8,49 6,60 22,64

10 9 32

7,46 6,72 23,88

2 6

0,00 6,25 18,75

1

1,56

7

8,43

6

5,66

8

5,97

1

3,13

5 2

7,81 3,13

10 3

12,05 3,61

16 1

15,09 0,94

19 4

14,18 2,99

2

6,25 0,00

2 25 5

3,13 39,06 7,81

3 32 6

3,61 38,55 7,23

3 36 4

2,83 33,96 3,77

3 44 5

2,24 32,84 3,73

2 18 1

6,25 56,25 3,13

Çà ñòðóêòóðîþ àðåàëó àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ëîêàëüíèõ ôëîðàõ ïåðåâàæàþòü âèäè ³ç ñóö³ëüíèì àðåàëîì (òàáë. 7.20). Ó ôëîðàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â çðîñòຠ÷àñòêà âèä³â ³ç îñåðåäêîâèì, äèôóçíèì òà ñòð³÷êîâî-äèôóçíèì àðåàëàìè ³ çìåíøóºòüñÿ ³ç ñóö³ëüíèì. Âèñîêà ÷àñòêà âèä³â ³ç îñåðåäêîâèì òà ëîêàëüíèì àðåàëîì ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïîÿñíþºòüñÿ ïîøèðåííÿì ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â. Ñåðåä óñ³õ ëîêàëüíèõ ôëîð, çà âèíÿòêîì îðíèõ çåìåëü, ìîæíà âèä³ëèòè àêòèâíå ÿäðî ôëîðè ó ñêëàä³ âèä³â, ÿê³ ïîøèðåí³ ó ïðèðîäíèõ ôëîðàõ òà ôëîðàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, – âñüîãî 272 âèäè (31,7% ôëîðè). Äî àêòèâíîãî ÿäðà ôëîðè ïîòðàïèëà íàéá³ëüøà ÷àñòêà ëó÷íèõ (57%), åâòðîôíîáîëîòíèõ (47%) òà ñåãåòàëüíèõ âèä³â (45%). Íå òðàïëÿþòüñÿ íà àíòðîïîãåííî ïîðóøåíèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ ³ òîìó ìàþòü íèçüêó ÷àñòêó â àêòèâíîìó ÿäð³ ôëîðè âèäè ìåçîòðîôíîáîëîòíî¿, óçë³ñíî¿, øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâî¿ òà õâîéíîë³ñîâî¿ åêîëîãîöåíîòè÷íèõ ãðóï. Òàê³ çàêîíîì³ðíîñò³ âñòàíîâèâ ³ Ì.À. Áåðåçóöüêèé äëÿ Ïîâîëæÿ [10]. Á³ëüøà ÷àñòèíà âîäíèõ âèä³â í³äå, êð³ì Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè, íå ïðåäñòàâëåíà. Íå ïîòðàïèëà â àêòèâíå ÿäðî ôëîðè ³ á³ëüø³ñòü äè÷àâ³þ÷èõ âèä³â òà ë³ñîâèõ ³íòðîäóöåíò³â. Öå óçãîäæóºòüñÿ ç äàíèìè ß.Ï. ijäóõà òà Ò.Â. Ô³öàéëî (2002) ïðî òå, ùî ñåðåä ñïðàâæíüîëó÷íèõ âèä³â çíà÷íà ê³ëüê³ñòü åó- òà ïîë³ãåìåðîá³â, à ñåðåä âîäíèõ òà íàâêîëîâîäíèõ – îë³ãî- òà ìåçîãåìåðîá³â. Á³îìîðôîëîã³÷íèé àíàë³ç àêòèâíîãî ÿäðà ôëîðè ïîêàçàâ, ùî âñ³ æèòòºâ³ ôîðìè Ê. Ðàóí곺ðà, êð³ì ã³äðîô³ò³â, ïðèáëèçíî



%$ îäíàêîâîþ ì³ðîþ â íüîìó ïðåäñòàâëåí³. Ìàéæå 49% ìàëîð³÷íèê³â ïîòðàïèëî äî àêòèâíîãî êîìïîíåíòà ôëîðè, òîä³ ÿê äëÿ áàãàòîð³÷íèê³â òà îäíîð³÷íèê³â òàêèé ïîêàçíèê â³äïîâ³äíî ñòàíîâèòü 30 ³ 29%. Á³ëüø³ñòü äåðåâ òà êîðåíåïàðîñòêîâèõ ðîñëèí òàêîæ ïðåäñòàâëåí³ â àêòèâíîìó êîìïîíåíò³ ôëîðè. Äî òàêèõ íàëåæàòü ³ á³ëüøå 40% ù³ëüíîêóùîâèõ òà ìè÷êóâàòî-êîðåíåâèõ òðàâ. Ìàëà ÷àñòêà ó àêòèâíîìó êîìïîíåíò³ ôëîðè ÷àãàðíè÷ê³â, âîäíèõ ðîñëèí òà êîðîòêîêîðåíåâèùíèõ òðàâ. ²ç ñèíàíòðîïíèõ âèä³â á³ëüøå ïîëîâèíè âñ³õ àïîô³ò³â ïðåäñòàâëåí³ â àêòèâíîìó êîìïîíåíò³ ôëîðè, òîä³ ÿê àðõåîô³ò³â 36%, à êåíîô³ò³â ëèøå 16%. Ñåðåä îñòàíí³õ º «âò³êà÷³» ç êóëüòóðè: Saponaria officinalis, Echinocystis lobata, Acer negundo, Lupinus polyphyllus. Äî «àêòèâíèõ» êåíîô³ò³â íàëåæàòü áàãàòîð³÷í³ âèäè Trifolium hybridum òà Juncus tenuis. Ïåðåâàæàþòü ñåðåä êåíîô³ò³â àêòèâíîãî ÿäðà ôëîðè îäíî- òà ìàëîð³÷í³ òðàâè: Fallopia convolvulus, Oenothera biennis, Impatiens parviflora, Conyza canadensis, Lepidotheca suaveolens, Phalachloroma annuum, Phalachloroma septentrionale. Äëÿ ôëîðè ÍÏÏÄÑ ³ñíóº âèñîêà íåáåçïåêà çá³ëüøåííÿ ³íâàç³é àäâåíòèâíèõ âèä³â. Âñüîãî ç³ ñïèñêó àäâåíòèâíèõ ðîñëèí Óêðà¿íè ç âèñîêîþ ³íâàç³éíîþ ñïðîìîæí³ñòþ [102], ó äîñë³äæóâàíèõ ëîêàëüíèõ ôëîðàõ ïðèñóòí³ 53 âèäè (23 àðõåîô³òè òà 30 êåíîô³ò³â).

7.3. Îñîáëèâîñò³ ëîêàëüíèõ ôëîð ÿê ðåçóëüòàò 䳿¿ ïðèðîäíèõ ³ àíòðîïîãåííèõ ÷èííèê³â Ôëîðà Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè íàéáàãàòøà çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â. Öÿ ä³ëÿíêà – ºäèíå ì³ñöå â Óêðà¿í³, äå äîñòîâ³ðíî çðîñòàþòü Carex globularis òà C. brunnescens. Îñîáëèâ³ñòþ ö³º¿ ëîêàëüíî¿ ôëîðè º íàÿâí³ñòü áîðåàëüíèõ ðèñ, ùî âèðàæàºòüñÿ â òðåò³é ïîçèö³¿ ðîäèíè Cyperaceae â ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³. Ðàçîì ç òèì áàãàòà çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâà åêîëîãî-öåíîòè÷íà ãðóïà; çíà÷íà ó÷àñòü âèä³â ç åâðîïåéñüêèì àðåàëîì; ïåðåâàæàííÿ âèä³â, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü òåìïåðàòíó òà ñóáìåðèä³îíàëüíó çîíè, íàä âèäàìè, ïîøèðåíèìè ó áîðåàëüí³é, âèÿâëÿº çîíàëüí³ ðèñè ôëîðè. Íåçíà÷íå àíòðîïîãåííå íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè íå ñïðèÿº ïîøèðåííþ àäâåíòèâíèõ âèä³â, ÷àñòêà ÿêèõ ñòàíîâèòü 10,34%, âêëþ÷àþ÷è ë³ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè. Ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïîøèðåíà á³ëüø³ñòü ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëîðè ³ ñåðåä íèõ 18 çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Õàðàêòåð ðîñëèííîãî ïî-

$&

êðèâó ö³º¿ ä³ëÿíêè çóìîâëþº áàãàòñòâî ë³ñîâî¿ òà áîëîòíî¿ åêîëîãîöåíîòè÷íèõ ãðóï. Ó ôëîð³ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè íàë³÷óºòüñÿ 109 äèôåðåíö³éíèõ âèä³â, ÿê³ â ³íøèõ äîñë³äæóâàíèõ ôëîðàõ íå âèÿâëåí³. Íàéá³ëüøå ñåðåä íèõ âèä³â øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâî¿ (Dentaria quinquefolia, Equisetum hyemale, Carex rhizina; âñüîãî 22 âèäè), óçë³ñíî¿ (Genista germanica, Serratula tinctoria, Campanula cevicaria; âñüîãî 22 âèäè) òà õâîéíîë³ñîâî¿ (Pyrola chlorantha, Monotropa hypopitys, Carex vaginata; âñüîãî 16 âèä³â) åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Öÿ ëîêàëüíà ôëîðà â³äçíà÷àºòüñÿ íàÿâí³ñòþ äèôåðåíö³éíèõ âèä³â ñåðåä ìåçîòðîôíî-áîëîòíî¿ (Eriophorum vaginatum, Carex limosa, Oxycoccus palustris; âñüîãî 9 âèä³â) òà áîëîòèñòîëó÷íî¿ (Polygala vulgaris, Cirsium heterophyllum, Carex echinata; âñüîãî 10 âèä³â) åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Ñåðåä äèôåðåíö³éíèõ âèä³â àäâåíòèâíèìè º ëèøå ë³ñîâ³ ³íòðîäóöåíòè (Abies alba, Larix sibirica, Juglans mandshurica; âñüîãî 7 âèä³â). Ðîñëèííèé ïîêðèâ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ñêëàäàþòü ³íòðàçîíàëüí³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ âîäíî¿, ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ òà ëó÷íî¿ ðîñëèííîñò³. Ïîð³âíÿíî ç ôëîðîþ Ñòàðîãóòñüêî¿ ä³ëÿíêè òóò ñóòòºâî çðîñòຠàíòðîïîãåííå íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò ³ ðîñëèíí³ñòü. Ó ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³ ôëîðè ö³º¿ ä³ëÿíêè çðîñòຠ÷àñòêà Rosaceae, à â ãåîãðàô³÷í³é – ó÷àñòü âèä³â ³ç øèðîêèì äîâãîòíèì òà øèðîòíèì òèïàìè àðåàë³â. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ ïðåäñòàâëåí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ ç êîíòðàñòíèìè óìîâàìè çâîëîæåííÿ â çàïëàâíèõ ì³ñöåâîñòÿõ òà íà áîðîâ³é òåðàñ³, òîìó ÷àñòêà ìåçîô³ò³â òóò äåùî íèæ÷à, í³æ ó Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³, íàòîì³ñòü çðîñòຠâ³äñîòîê ã³äðîô³ò³â, ç îäíîãî áîêó, òà êñåðîìåçîô³ò³â – ç ³íøîãî. Îñîáëèâ³ñòþ åêîëîãî-öåíîòè÷íî¿ ñòðóêòóðè º çíà÷íà ÷àñòêà ëó÷íèõ ³ ïñàìîô³òíèõ âèä³â, à òàêîæ âîäíî¿ ³ ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Ó ðàðèòåòíîìó êîìïîíåíò³ ôëîðè âèä³ëÿºòüñÿ ãðóïà ð³äê³ñíèõ âîäíèõ âèä³â: Salvinia natans, Trapa natans, Nymphoides peltata. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåííÿ ê³ëüêîñò³ ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ³ ðîë³ àäâåíòèâíèõ ó ¿õ ñêëàä³. Ó ôëîð³ ö³º¿ ä³ëÿíêè ³ñíóº ðåàëüíà çàãðîçà ï³äðèâó ñò³éêîñò³ ôëîðè – ê³ëüê³ñòü ðóäåðàëüíèõ âèä³â äîñÿãëà ìåæ³, ÿêó Ð.². Áóðäà (1992) âèçíà÷èëà ó 12–15% äëÿ ôëîð³çîëÿò³â ï³âäåííîãî ñõîäó Óêðà¿íè. Ôëîðó Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè äèôåðåíö³þþòü 68 âèä³â. Íàéá³ëüøå ñåðåä íèõ âîäíèõ âèä³â – 13 (Batrachium circinatum, Myriophyllum verticillatum, Potamogeton lucens). Îñîáëèâîñò³ ö³º¿ ôëîðè âèçíà÷àþòü òàêîæ ïðåäñòàâíèêè óçë³ñíî¿ (Cruciata glabra, Potentilla alba, Inula salicina; âñüîãî 9 âèä³â), àëþâ³àëüíî¿ (Eleocharis acicularis, Petasites hybridus, Veronica anagalloides; âñüîãî 7 âèä³â), áîðîâî¿ (Herniaria polygama, Kochia laniflora, Corynephorus canescens; âñüîãî 5 âèä³â), ñïðàâæíüîëó÷íî¿

$'

(Thalictrum simplex, Scutellaria hastifolia, Senecio tataricus; âñüîãî 8 âèä³â) åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï. Ñåðåä äèôåðåíö³éíèõ âèä³â Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè 8 àäâåíòèâíèõ âèä³â. Ñåðåä íèõ Carduus nutans, Morus nigra, Amaranthus albus. Ôëîðè íàñåëåíèõ ïóíêò³â â³äçíà÷àþòüñÿ çðîñòàííÿì ñï³ââ³äíîøåííÿ Asteraceae/Poaceae, çìåíøåííÿì ÷àñòêè Cyperaceae ³ çðîñòàííÿì Brassicaceae. Çá³ëüøåííÿ àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ íà ëàíäøàôò âèêëèêຠçàêîíîì³ðí³ çì³íè åêîëîã³÷íî¿, á³îìîðôîëîã³÷íî¿, ãåîãðàô³÷íî¿ ñòðóêòóð ôëîðè. Çá³ëüøóþºòüñÿ ê³ëüê³ñòü âèä³â ñóõèõ ì³ñöåçðîñòàíü, øèðîêîàðåàëüíèõ, ìàëîð³÷íèõ òà áàãàòîð³÷íèõ òðàâ áåç ñïåö³àë³çîâàíèõ ï³äçåìíèõ ïàãîí³â. Çà á³ëüø³ñòþ ñòðóêòóðíèõ õàðàêòåðèñòèê ôëîðè ì³æ ì³ñòîì ³ ñåëîì ñóòòºâèõ â³äì³ííîñòåé, ÿê³ á ïîÿñíþâàëèñÿ çðîñòàííÿì àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ, íå âèÿâëåíî. ³äì³ííîñò³ â ãåîãðàô³÷í³é, åêîëîã³÷í³é òà åêîëîãî-öåíîòè÷í³é ñòðóêòóðàõ ôëîð öèõ äâîõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ìîæíà ïîÿñíèòè ëàíäøàôòíèìè îñîáëèâîñòÿìè ¿õ òåðèòîð³é. Á³ëüøà ïëîùà òà ëàíäøàôòíà ð³çíîìàí³òí³ñòü òåðèòî𳿠ì. Ñåðåäèíè-Áóäè º ïðè÷èíîþ ôîðìóâàííÿ òóò áàãàòøî¿ çà ê³ëüê³ñòþ âèä³â ôëîðè. Òóò çáåðåãëèñÿ ð³êè òà ³íø³ âîäîéìè, ë³ñîïàðê – ì³ñöÿ, äå ó ì³ñòàõ çáåð³ãàþòüñÿ çàëèøêè ïðèðîäíî¿ ðîñëèííîñò³ ³ ôëîðè [67]. Ôëîðà ðîçòàøîâàíîãî íåïîäàë³ê ì. Ñåâñüêà á³äí³øà (454 âèäè) [81]. Îñîáëèâîñò³ ôëîð ì³ñüêîãî òà ñ³ëüñüêîãî íàñåëåíèõ ïóíêò³â íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ âèÿâëÿþòüñÿ ó ñòðóêòóð³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿. Ó ì. Ñåðåäèí³-Áóä³ çðîñòຠ÷àñòêà àäâåíòèâíèõ âèä³â çà ðàõóíîê êåíîô³ò³â, òîä³ ÿê ó ôëîð³ ñ. Íîâîâàñèë³âêà á³ëüøîþ º ÷àñòêà åâàïîô³ò³â. Ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî â ì³ñò³ ñèíàíòðîïí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ çäåá³ëüøîãî çàñåëÿþòü êåíîô³òè, à â ñåë³ – åâàïîô³òè. Ó ö³ëîìó â íàñåëåíèõ ïóíêòàõ ó ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè á³ëüøîþ º ÷àñòêà àäâåíòèâíèõ âèä³â, à ê³ëüê³ñòü êåíîô³ò³â òóò ïåðåâèùóº ê³ëüê³ñòü àðõåîô³ò³â. Ïðîòå íàñåëåí³ ïóíêòè º òàêîæ ì³ñöåì ïîøèðåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ðîñëèí. Òàê, ó ôëîð³ ì. Ñåðåäèíà-Áóäà âèÿâëåí³ çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè Dactylorhiza fuchsii òà D. incarnata ³ ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñí³ Lycopodium clavatum, Dryopteris cristata, Salix myrsinifolia, à ó ôëîð³ ñ. Íîâîâàñèë³âêà – Juniperus communis òà Viola epipsila. ßê äåêîðàòèâí³ íà êëàäîâèùàõ òà â ïàë³ñàäíèêàõ âèðîùóþòüñÿ Pulsatilla pratensis, Jovibarba globifera òà Aquilegia vulgaris. Ó ñ. Íîâîâàñèë³âêà âèä³ëåíî 11 äèôåðåíö³éíèõ âèä³â. Ñåðåä íèõ ïåðåâàæàþòü ñèíàíòðîïí³ âèäè: äè÷àâ³þ÷³ Rosa rugosa, Nicotiana rustica; ðóäåðàëüí³: Axiris amaranthoides, Sisymbrium wolgense, Eragrostis pilosa. Á³ëüøå äèôåðåíö³éíèõ âèä³â ó ì. Ñåðåäèíà-Áóäà – 62. Êð³ì ðóäåðàëüíèõ (Atriplex tatarica, Bunias orientalis, Ambrosia artemisiifolia, Potentilla supina; âñüîãî

29 âèä³â) òà äè÷àâ³þ÷èõ (Papaver somniferum, Bryonia alba, Levisticum officinale; âñüîãî 11 âèä³â), òàêîæ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâ³ Carex sylvatica, Corydalis intermedia, Lamium galeobdolon; åâòðîôíîáîëîòí³ Bolboschoenus maritimus òà Lycopus exaltatus; áîëîòèñòîëó÷í³ Inula helenium òà Blysmus compressus; ñóõîëó÷í³ Eryngium planum òà Galium verum. Çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü ñåðåä äèôåðåíö³éíèõ âèä³â ïðåäñòàâíèê³â ïðèðîäíèõ ì³ñöåçðîñòàíü ³ ïîøèðåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ó ì. Ñåðåäèíà-Áóäà, ïîð³âíÿíî ³ç ñ. Íîâîâàñèë³âêà, ìîæå áóòè ï³äòâåðäæåííÿì âèñíîâê³â Ê.Ô. Õìåëüîâà òà Ì.À. Áåðåçóöüêîãî (1995) ïðî íåçàëåæí³ñòü âèìèðàííÿ âèä³â â³ä ñòóïåíÿ óðáàí³çîâàíîñò³ ëàíäøàôòó. Ñåðåä äèôåðåíö³éíèõ âèä³â ó ñ. Íîâîâàñèë³âêà 63,6% àäâåíòèâíèõ âèä³â, à â ì. Ñåðåäèí³-Áóä³ – 54,8%, àëå ö³ íàñåëåí³ ïóíêòè â³ääàëåí³ â³ä öåíòð³â çàíåñåííÿ â Óêðà¿íó íîâèõ àäâåíòèâíèõ âèä³â [16], ³ òîìó ñåðåä íèõ ïåðåâàæàþòü øèðîêî ðîçïîâñþäæåí³ ðîñëèíè. гçê³ â³äì³ííîñò³ ìຠôëîðà îðíèõ çåìåëü. Äëÿ íå¿ õàðàêòåðí³ òàê³ îñîáëèâîñò³ ôëîð àãðîô³òîöåíîç³â, ÿê êðàéíÿ á³äí³ñòü, ð³çêî â³äì³íí³ ñêëàä ³ ñòðóêòóðà ïîð³âíÿíî ³ç çîíàëüíîþ ôëîðîþ [6]. Îäí³ºþ ³ç ñóòòºâèõ â³äì³ííîñòåé ñèñòåìàòè÷íî¿ ñòðóêòóðè ôëîðè îðíèõ çåìåëü º äðóãà ïîçèö³ÿ Brassicaceae â ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³ òà â³äñóòí³ñòü Cyperaceae â ñïåêòð³ 10 ïðîâ³äíèõ ðîäèí, äå ç’ÿâèëèñÿ Chenopodiaceae.  åêîëîã³÷í³é ñòðóêòóð³ ìàéæå îäíàêîâîþ º ê³ëüê³ñòü ìåçîô³ò³â òà êñåðîìåçîô³ò³â, òåðîô³òè ïåðåâèùóþòü ê³ëüê³ñòü ãåì³êðèïòîô³ò³â, à îäíîð³÷íèêè – áàãàòîð³÷íèê³â; â åêîëîãîöåíîòè÷í³é ñòðóêòóð³ ëó÷íèõ âèä³â á³ëüøå, í³æ ë³ñîâèõ, âîíè ïîñ³äàþòü äðóãå ì³ñöå ï³ñëÿ ñèíàíòðîïíèõ. Òàêîæ øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ ïñàìîô³òè. Ôëîðó îðíèõ çåìåëü â³äçíà÷ຠáåçðîçä³ëüíå äîì³íóâàííÿ öèðêóìïîëÿðíèõ òà ºâðàç³éñüêèõ âèä³â ³ íàéá³ëüøà ÷àñòêà ñåðåä äîñë³äæóâàíèõ ëîêàëüíèõ ôëîð ïëþðèçîíàëüíèõ âèä³â. Ôëîðà íà 80% ñêëàäàºòüñÿ ³ç ñèíàíòðîïíèõ âèä³â, à ÷àñòêà àäâåíòèâíèõ ñòàíîâèòü 36%. Ñò³éê³ñòü ö³º¿ ôëîðè ï³ä³ðâàíà [15]. Âðàçëèâ³ñòü ôëîð àãðîô³òîöåíîç³â íåîäíîðàçîâî â³äçíà÷àëàñÿ. Ñïîñòåð³ãàþòüñÿ òåíäåíö³¿ çàì³íè âîëîãîëþáíèõ ³ îë³ãîòðîôíèõ áóð’ÿí³â åâòðîôíèìè ³ ïîñóõîñò³éêèìè [11, 22, 52, 145]. Ñï³ââ³äíîøåííÿ àäâåíòèâíèõ ç àáîðèãåííèìè âèäàìè ³ êåíîô³ò³â ç àðõåîô³òàìè â ñêëàä³ ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ ôëîðè îðíèõ çåìåëü á³ëüø ïîä³áíå äî ïðèðîäíèõ ôëîð, í³æ äî ôëîð íàñåëåíèõ ïóíêò³â. Íà ôîí³ äîì³íóâàííÿ ó ôëîð³ ñòðèæíåêîðåíåâèõ òà ãðîíîêîðåíåâèõ ðîñëèí ñóòòºâî çá³ëüøóþòü ïîçèö³¿ êîðåíåïàðîñòêîâ³ ðîñëèíè. Äèôåðåíö³éí³ âèäè ó ôëîð³ îðíèõ çåìåëü â³äñóòí³. Çàãàëîì ó ôëîð³ îðíèõ çåìåëü ÍÏÏÄÑ ïðåäñòàâëåíèé ãëóõîêðîïèâíî-ì³òëèöåâèé öåíî³íäèêàö³éíèé êîìïëåêñ âèä³â, âëàñòèâèé àãðîô³òîöåíîçàì íà äåðíîâî-ï³äçîëèñòèõ

%

%

´ðóíòàõ Ïîë³ññÿ [125]. Íà ñüîãîäí³ íå ìåíøå 15–20% îðíèõ çåìåëü ó ÍÏÏÄÑ íå âèêîðèñòîâóþòüñÿ ³ ïåðåòâîðåí³ íà ïåðåëîãè. Òîìó ôëîðà îðíèõ çåìåëü º äîñèòü áàãàòîþ ³ íà â³äì³íó â³ä ñåãåòàëüíî¿ ôëîðè ðåã³îíó ìຠìåíøó ó÷àñòü îäíîð³÷íèõ âèä³â [156]. Ñë³äîì çà Ð.². Áóðäîþ [6] íà îñíîâ³ àíàë³çó ñêëàäó òà ñòðóêòóðè äîñë³äæóâàíèõ ôëîð äî ïðèðîäíèõ â³äíîñèìî ôëîðè òåðèòîð³é ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó (Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà), çá³äíåí³ ôëîðè ïðèðîäíèõ åêîòîï³â, çäàòí³ äî ñàìîâ³äíîâëåííÿ (Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà). Äî àíòðîïîãåííî çì³íåíèõ ôëîð – ôëîðè íàñåëåíèõ ïóíêò³â (ñ. Íîâîâàñèë³âêà òà ì. Ñåðåäèíà-Áóäà) ³ àãðîô³òîöåíîç³â (îðí³ çåìë³ ãîñïîäàðñüêî¿ çîíè ÍÏÏÄÑ). Çâ³âøè ñòðóêòóðí³ ïàðàìåòðè öèõ äâîõ ãðóï ôëîð, âäàëîñÿ âèä³ëèòè ò³ ç íèõ, ùî çì³íþþòüñÿ íà ãðà䳺íò³ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ëàíäøàôò³â ³ ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ äëÿ îö³íêè ð³âíÿ ñèíàíòðîïíèõ çì³í ôëîð. Öå ïîêàçíèêè ñèñòåìàòè÷íî¿, åêîëîã³÷íî¿, ãåîãðàô³÷íî¿, á³îìîðôîëîã³÷íî¿ ñòðóêòóð òà ñêëàä ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿ (òàáë. 7.21). Íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ çàëåæíèìè â³ä ê³ëüêîñò³ âèä³â ó ôëîð³ âèÿâèëèñÿ îñíîâí³ ôëîðèñòè÷í³ ïðîïîðö³¿, ³ çíà÷åííÿ ¿õ äëÿ îö³íêè àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ð³çíèõ çà áàãàòñòâîì ôëîð íå ñóòòºâå. Çàëåæíèìè â³ä ëàíäøàôòíèõ îñîáëèâîñòåé òåðèòîð³é º ³ ïîêàçíèêè åêîëîãî-öåíîòè÷íî¿ òà åêîëîã³÷íî¿ ñòðóêòóð. Íàÿâí³ñòü çáåðåæåíèõ äîëèí ð³÷îê, ë³ñîâèõ óðî÷èù ó ìåæàõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â ìîæå ïîì³òíî çì³íþâàòè îêðåì³ ïîêàçíèêè ñòðóêòóðè ôëîð. Ïðèêëàäîì ó ì. Ñåðåäèí³-Áóä³ º ë³ñîïàðê «Ìèðùèíà», áàãàòà íåìîðàëüíà ôëîðà ÿêîãî çá³ëüøóº ÷àñòêó ºâðîïåéñüêèõ ³ çìåíøóº ÷àñòêó öèðêóìïîëÿðíèõ âèä³â. Íàâåäåí³ â òàáëèö³ ïàðàìåòðè ïîòðåáóþòü îêðåìîãî âèâ÷åííÿ ³ âèçíà÷åííÿ óìîâ âèêîðèñòàííÿ. Ïðèêëàäîì ìîæå áóòè ñï³ââ³äíîøåííÿ Asteraceae/Poaceae. Íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ âîíî çá³ëüøóºòüñÿ ³ ìîæå â³äîáðàæàòè çàãàëüíó çàêîíîì³ðí³ñòü ó á³ëüø³é âðàçëèâîñò³ îäíîäîëüíèõ äî àíòðîïîãåííîãî âïëèâó, í³æ äâîäîëüíèõ [145]. Ñï³ââ³äíîøåííÿ îäíîäîëüíèõ ³ âñ³õ êâ³òêîâèõ íà äîñë³äæóâàíîìó ãðà䳺íò³ ÷³òêî ïðîñòåæóºòüñÿ. Ó Ñòàðîãóòñüê³é òà Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíêàõ öå ñï³ââ³äíîøåííÿ ñòàíîâèòü â³äïîâ³äíî 3,86 òà 4,02; ó ì. Ñåðåäèí³-Áóä³ – 4,59; ó ñ. Íîâîâàñèë³âêà – 5,15, à íà îðíèõ çåìëÿõ – 7,64. Çá³ëüøåííÿ ñï³â³âäíîøåííÿ Asteraceae/Poaceae ïîêàçàíî ïðè àíòðîïîãåííîìó âïëèâ³ íà ôëîðó ëó÷íèõ öåíîç³â [24]. Ïðîòå â Êè¿âñüê³é ì³ñüê³é àãëîìåðàö³¿ ñåðåä àäâåíòèâíèõ ðîñëèí ïåðåâàæàþòü Poaceae [110]. Ïîä³áí³ åôåêòè, ³ìîâ³ðíî, ìîæóòü ïîð³çíîìó ïðîÿâëÿòèñÿ â îêðåìèõ ôëîðàõ. Ïîð³âíÿííÿ ñòðóêòóðíèõ ïàðàìåòð³â ôëîðè ÍÏÏÄÑ çà âèçíà÷åíèìè êðèòåð³ÿìè ïîêàçóº, ùî àíòðîïîãåííà òðàíñôîðìàö³ÿ ôëîðè

%

Òàáëèöÿ 7.21. Êðèòå𳿠ïðèðîäíèõ òà àíòðîïîãåííî çì³íåíèõ ôëîð Ïàðàìåòð

Ïðèðîäí³ ÀíòðîïîãåÔëîðà ÍÏÏ ííî çì³íåí³ "Äåñíÿíñüêîôëîðè ôëîðè Ñòàðîãóòñüêèé"

³äíîøåííÿ Asteraceae äî Poaceae ×àñòêà îäíîäîëüíèõ ñåðåä êâ³òêîâèõ Àäâåíòèâíèõ âèä³â ó ôëîð³, % ³äíîøåííÿ ê³ëüêîñò³ àïîô³ò³â äî àäâåíòèâíèõ Êñåðîìåçîô³ò³â ó ôëîð³, % óãðîìåçîô³ò³â ó ôëîð³, % óäðîô³ò³â ó ôëîð³, % Ãåì³êðèïòîô³ò³â ó ôëîð³, % Êðèïòîô³ò³â ó ôëîð³, % Òåðîô³ò³â ó ôëîð³, % ³äíîøåííÿ òåðîô³ò³â äî ãåì³êðèïòîô³ò³â Îäíîð³÷íèõ ³ ìàëîð³÷íèõ âèä³â ó ôëîð³, % Âèä³â ç ºâðîïåéñüêèì àðåàëîì ó ôëîð³, % Âèä³â ç ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèì àðåàëîì ó ôëîð³, % Âèä³â ç ºâðàç³éñüêèì àðåàëîì ó ôëîð³, % Âèä³â ç öèðêóìïîëÿðíèì àðåàëîì ó ôëîð³, % ³äíîøåííÿ ì³æ âèäàìè, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü Òåìïåðàòíó òà Ñóáìåðèä³îíàëüíó çîíè ³äíîøåííÿ ì³æ âèäàìè, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü Áîðåàëüíó òà Ñóáìåðèä³îíàëüíó çîíè ³äíîøåííÿ ì³æ âèäàìè, àðåàëè ÿêèõ îõîïëþþòü Áîðåàëüíó òà Ìåðèä³îíàëüíó çîíè

1,10–1,20 0,25–0,26 10–14

1,10–2,25 0,13–0,21 25–30

1,29 0,24 16,8

1,80–2,70 15–17 15–16 3–7 56–57 9–12 12–16 0,22–0,28 20–25 19–25

1,10–1,80 18–34 7–13 2–3 39–54 6–9 23–44 0,45–1,12 33–61 12–18

1,27 17,6 14,2 5,3 53,9 10,3 16,3 0,30 24,0 23,2

19–24 26–28 24–25

16–20 30–35 (241) 26–33

21,8 26,3 23,6

1,22–1,37

1,07–1,19

1,29

0,80–0,94

0,76–0,83

0,80

1,70–2,30

1,39–1,49

1,69

1 Çà ðàõóíîê ì. Ñåðåäèíà-Áóäè, äå ó ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà» áàãàòî øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâèõ âèä³â, áàãàòî ç ÿêèõ ìàþòü ºâðîïåéñüêèé òà ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîñèá³ðñüêèé àðåàëè.

íàéá³ëüøå âèÿâëÿºòüñÿ çà õàðàêòåðîì ñèíàíòðîïíî¿ ôðàêö³¿. Çà òàêèìè ïîêàçíèêàìè, ÿê ñï³ââ³äíîøåííÿ àðõåîô³ò³â äî êåíîô³ò³â òà àäâåíòèâíèõ âèä³â äî àáîðèãåííèõ, ôëîðà ÍÏÏÄÑ íàáëèçèëàñÿ äî ôëîð íàñåëåíèõ ïóíêò³â. Ìåíøîþ ì³ðîþ ïðîöåñè àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîðìàö³¿ çì³íèëè ñèñòåìàòè÷íó, åêîëîã³÷íó òà á³îìîðôîëîã³÷íó ³ ïðàêòè÷íî íå çì³íèëè ãåîãðàô³÷íó ñòðóêòóðó ôëîðè.

%!

Íîâãîðîä-ѳâåðñüêå Ïîë³ññÿ ðîçòàøîâàíå íà ñõîä³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ ìåæóº ç â³äðîãàìè Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè. Ãåîëîãî-ãåîìîðôîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïîâ’ÿçàí³ ç ïîøèðåííÿì êðåéäÿíèõ â³äêëàä³â, ÿê³ â äîëèíàõ ð³÷îê âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ. Ïîë³ñüê³ ëàíäøàôòè, îñíîâó ÿêèõ ñêëàäàþòü ìîðåíî-âîäíîëüîäîâèêîâ³ ì³ñöåâîñò³, çàéìàþòü á³ëüøå 80% ïëîù³ ðåã³îíó. Öå ïëåñêàò³ òà ñëàáîõâèëÿñò³ ìåæèð³÷÷ÿ ç äåðíîâî-ñëàáîï³äçîëèñòèìè ´ðóíòàìè, äå ñòâîðþþòüñÿ ñóáîðîâ³ ë³ñîðîñëèíí³ óìîâè. Äëÿ íèõ õàðàêòåðíèé ðîçâèòîê êàðñòîâèõ ôîðì ðåëüºôó. Äîëèíè ð³÷îê ñåðåä ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôò³â ÿâëÿþòü ñîáîþ ñëàáîâð³çàí³, øèðîê³ çàáîëî÷åí³ óðî÷èùà. Îñîáëèâ³ñòþ Íîâãîðîäѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ º ïîøèðåííÿ íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Äåñíà ëàíäøàôò³â ëåñîâèõ ð³âíèí, ÿê³ çàéìàþòü äî 15% ïëîù³. Âîíè ìàþòü äîáðå ðîçâèíåíó ÿðóæíî-áàëêîâó ìåðåæó. ¯õ ´ðóíòîâèé ïîêðèâ ôîðìóþòü ñ³ð³ ë³ñîâ³ ´ðóíòè. Ó ïðèðîäíîìó ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ïåðåâàæàþòü øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè. Çàïëàâí³ ì³ñöåâîñò³ â äîëèí³ ð. Äåñíà òà ¿¿ ïðèòîê çàéìàþòü áëèçüêî 5% òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ. Ïðèðîäíèé òà íàï³âïðèðîäíèé ðîñëèííèé ïîêðèâ ó ðåã³îí³ çáåð³ãñÿ íà çíà÷íèõ ïëîùàõ. ˳ñàìè ³ ÷àãàðíèêàìè çàéíÿòî 32,1% òåðèòîð³¿, ñ³íîæàòÿìè – 10,4%, âèãîíàìè ³ ïàñîâèùàìè – 5,6%. Ùå 4,5% ðàçîì ñêëàäàþòü áîëîòà, ï³ñêè òà ÿðè [141]. Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèé ôîíä Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ íàë³÷óº 154 îᒺêòè çàãàëüíîþ ïëîùåþ ïîíàä 52 òèñ. ãà. ³äñîòîê çàïîâ³äíîñò³ ñòàíîâèòü 6,1 [40, 98], ùî ïåðåâèùóº çàãàëüíîäåðæàâíèé ïîêàçíèê [57]. Äëÿ ðåã³îíó ðîçðîáëåíà êîíöåïö³ÿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ [37]. Çà ê³ëüê³ñòþ ³ çàéìàíîþ ïëîùåþ ïåðåâàæàþòü çàêàçíèêè â ê³ëüêîñò³ 113 øò. çàãàëüíîþ ïëîùåþ 34 487 ãà. Çàïîâ³äíèõ óðî÷èù íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ íàë³÷óºòüñÿ 17, à ïëîùà ¿õ ñòàíîâèòü 1352 ãà. Ñåðåä çàêàçíèê³â íàéá³ëüøå ã³äðîëî-

ã³÷íèõ – 52 çàãàëüíîþ ïëîùåþ 11 802,8 ãà. Çíà÷íî ìåíøå áîòàí³÷íèõ (22), ëàíäøàôòíèõ (18) òà ë³ñîâèõ (17), ïëîùà ÿêèõ â³äïîâ³äíî ñòàíîâèòü 5014, 9046 òà 6253,4 ãà. Ó ëàíäøàôòíîìó â³äíîøåíí³ íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ðîçòàøîâàíà ñåðåä ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôò³â (á³ëüøå 45 òèñ. ãà; 87%). Íàéìåíøîþ ì³ðîþ çàáåçïå÷åí³ îõîðîíîþ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè ë³ñîñòåïîâèõ ëàíäøàôò³â. Òóò çàãàëüíà ïëîùà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ñòàíîâèòü ìåíøå 3,4 òèñ. ãà (6,4%). Ïðèáëèçíî òàêîþ æ º ïëîùà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ×àñòêà ÍÏÏÄÑ ó ñòðóêòóð³ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó ðåã³îíó çà ïëîùåþ ïåðåâèùóº 30%, ³ â³í º âàæëèâèì åëåìåíòîì â åêîëîã³÷í³é ìåðåæ³. Êëþ÷îâå ïîëîæåííÿ ÍÏÏÄÑ îáóìîâëþº îñîáëèâó â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà ñòàí îõîðîíè òà â³äòâîðåííÿ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â íà éîãî òåðèòîð³¿, à íåïîâíà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü éîãî ôëîðè â³äíîñíî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ìຠêîìïåíñóâàòèñÿ îõîðîíîþ âèä³â íà ³íøèõ çàïîâ³äíèõ îᒺêòàõ. Äåòàëüíèé àíàë³ç ôëîðè ÍÏÏÄÑ, îêðåìèõ éîãî ä³ëÿíîê ç ð³çíèì ð³âíåì àíòðîïîãåííîãî âïëèâó íà ëàíäøàôò, ¿¿ ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü, ñêëàä ðàðèòåòíî¿ êîìïîíåíòè äîçâîëÿþòü çðîáèòè ïåâí³ âèñíîâêè ùîäî îïòèì³çàö³¿ îõîðîíè âèä³â ðîñëèí ÿê íà òåðèòî𳿠ñàìîãî ïàðêó, òàê ³ â ðåã³îí³ â ö³ëîìó. Ïèòàííÿ îõîðîíè ôëîðè â ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Ñòàðîãóòñüêà òà Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêè ÍÏÏÄÑ ðîçïîä³ëåí³ ì³æ ð³çíèìè êîðèñòóâà÷àìè çåìë³. Á³ëüøà ÷àñòèíà çåìåëü ïåðøî¿ ïåðåäàíà â ïîñò³éíå çåìëåêîðèñòóâàííÿ ÍÏÏÄÑ, òîä³ ÿê ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ çåìë³ çíàõîäÿòüñÿ ó êîðèñòóâàíí³ ì³ñöåâèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ï³äïðèºìñòâ òà ïåðåáóâàþòü ó ïðèâàòí³é âëàñíîñò³. Òîìó â Ñòàðîãóòñüê³é ä³ëÿíö³ ïàðêó çàâäàííÿ îõîðîíè ðîñëèííîãî ïîêðèâó ïîâí³ñòþ âèð³øóºòüñÿ àäì³í³ñòðàö³ºþ ïàðêó. Ó Ïðèäåñíÿíñüê³é æå ä³ëÿíö³ ö³ ïðîáëåìè ïîòð³áíî âèð³øóâàòè ó ñï³âïðàö³ ³ç çåìëåêîðèñòóâà÷àìè. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ÿâëÿº ñîáîþ ºäèíèé êîìïëåêñ ë³ñ³â, áîë³ò ³ ëóê. Çàïîâ³äíà çîíà òóò çàéìຠá³ëüøå ÷âåðò³ òåðèòîð³¿. Ó òîé ñàìèé ÷àñ äî çàïîâ³äíî¿ çîíè íå ïîòðàïèëè íàéá³ëüø òèïîâ³ òà ð³äê³ñí³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè, îêðåì³ óí³êàëüí³ åêîñèñòåìè, à òàêîæ ì³ñöåçðîñòàííÿ íàéá³ëüø ð³äê³ñíèõ íà ˳âîáåðåææ³ Óêðà¿íè âèä³â: Huperzia selago, Pedicularis sceptrum-carolinum, Salix myrtilloides. Òîìó ³ñíóþ÷à çàïîâ³äíà çîíà ïîòðåáóº ðîçøèðåííÿ. Çä³éñíåíî ïåðøèé êðîê: ä³ëÿíêè ³ç ñèíóç³ÿìè âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â, ñòàð³ ÿëèíîâî-øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè, ìåçîîë³ãîòðîôí³ áîëîòà, ì³ñöåçðîñòàííÿ îêðåìèõ ð³äê³ñíèõ âèä³â âèä³ëåíí³ ó çîíó ç îñîáëèâèì ðåæèìîì îõîðîíè â ìåæàõ ðåêðåàö³éíî¿ çîíè [89].

%"

%#

Ðîçä³ë 8

Ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ â Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³

Âàæëèâîþ º ïðîáëåìà â³äòâîðåííÿ êîð³ííèõ äåðåâîñòàí³â, àäæå «ãîëîâíà ðîëü çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ïîëÿãຠó çáåðåæåíí³ ïðåäñòàâëåíîñò³ ðîñëèííîñò³ ð³çíèõ ðåã³îí³â» [155, ñ. 25]. Âíàñë³äîê ³íòåíñèâíî¿ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ì³øàí³ òà øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè Quercus robur, Tilia cordata, Acer platanoides çàì³ùåí³ êóëüòóðàìè Pinus sylvestris [54]. Íèí³ âîíè ÿâëÿþòü ñîáîþ ñîñíîâ³ ë³ñè ë³ùèíîâ³, ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä ÿêèõ ñòàíîâëÿòü õàðàêòåðí³ âèäè øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â [91]. Ñòâîðåííÿ êóëüòóð Pinus sylvestris íà ì³ñö³ øèðîêîëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñ³â ïðèçâîäèòü äî çíèêíåííÿ â ïåðøó ÷åðãó âèä³â ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â (Campanula cervicaria, Thalictrum aquilegifolium, Genista germanica, Serratula tinctoria, Primula veris), âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â (Corydalis cava, C. solida, Anemone ranunculoides), íèçêè ð³äê³ñíèõ âèä³â îðõ³äåé (Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Neottia nidus-avis). Íàòîì³ñòü ñòâîðþþòüñÿ óìîâè äëÿ ³íâàç³é ñèíàíòðîïíèõ âèä³â: Urtica dioica, Chelidonium majus, Sambucus racemosa. Öåíîòè÷í³ óìîâè ïðèðîäíîãî â³äíîâëåííÿ øèðîêîëèñòÿíèõ ïîð³ä íèí³ äîñë³äæóþòüñÿ íà òåðèòî𳿠ïàðêó ç âèêîðèñòàííÿì ïîïóëÿö³éíèõ ìåòîä³â [116, 117, 118], à òàêîæ âèâ÷àºòüñÿ öåíîçîóòâîðþþ÷à ðîëü âèä³â òðàâ’ÿíî÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó, ÿê³ ñóòòºâî âïëèâàþòü íà ñòàí ïðèðîäíîãî â³äíîâëåííÿ [50, 51]. Îñíîâíèì çàâäàííÿì îõîðîíè âèäîâîãî ð³çíîìàí³òòÿ ðîñëèí ó Ïðèäåñíÿíñüê³é ä³ëÿíö³ º ðàö³îíàëüíå âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â. Çåìë³ òóò çíàõîäÿòüñÿ ïåðåâàæíî ó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîìó âèêîðèñòàíí³. Âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê ñ³íîæàò³ (á³ëüø³ñòü ïëîù ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà) òà ïàñîâèùà (ïîáëèçó ñ³ë ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà ³ ìàëèõ ð³÷îê òà íà áîðîâ³é òåðàñ³). Äîãëÿä çà öèìè óã³ääÿìè íå ïðîâîäèòüñÿ, äîïóñêàºòüñÿ ïåðåâèïàñ, ðîçðîñòàííÿ áóð’ÿí³â. Ñêëàäíà ñèòóàö³ÿ ñêëàëàñÿ íà îðíèõ çåìëÿõ íàâêîëî ñ. Íîâîâàñèë³âêà. Òóò íå âèòðèìóþòüñÿ åëåìåíòàðí³ àãðîòåõí³÷í³ âèìîãè. Ñïåö³àëüí³ ñïîñòåðåæåííÿ, ïðîâåäåí³ ó 2001 ð. äîâåëè, ùî ãóñòîòà ïðîäóêòèâíèõ ñòåáåë çåðíîâèõ êóëüòóð íà ïîëÿõ ñòàíîâèëà 170–240 øò./ì2 (çà îïòèìàëüíî¿ íîðìè 450–600). Öå ñïðèÿº àêòèâíîìó ïîøèðåííþ áóð’ÿí³â, ñåðåäíÿ ãóñòîòà ÿêèõ ïåðåâèùóâàëà ãóñòîòó êóëüòóðíèõ ðîñëèí ³ ñòàíîâèëà 230–470 øò./ì2. Íà ïðèêëàä³ îäíîãî ç íàéá³ëüø ïîøèðåíèõ áóð’ÿí³â Conyza canadensis âñòàíîâëåíî, ùî ðåàëüíî º ðåãóëþâàòè çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîë³â äîòðèìàííÿì îïòèìàëüíî¿ ù³ëüíîñò³ ïîñ³â³â. Âæå ïðè ãóñòîò³ ïðîäóêòèâíèõ ñòåáåë 300 øò./ì2 ñïîñòåð³ãàëèñÿ ëèøå îêðåì³ ïðèãí³÷åí³ åêçåìïëÿðè C. canadensis. Ñåðåäíÿ æ ãóñòîòà öüîãî áóð’ÿíó íà ïîë³ ñòàíîâèëà 56 øò./ì2. ³äðàçó ï³ñëÿ ñòâîðåííÿ ÍÏÏÄÑ ïîñòàëî ïèòàííÿ ïðî ðîçøèðåííÿ éîãî òåðèòîð³¿, îñê³ëüêè ë³ñîâ³ óð. «Íîâîâàñèë³âñüêå», «Îñòð³â»,

«Î÷êèíñüêà äà÷à», «Ìåðçëèê» òà «Ðàäãîñïíèé á³ð», çàãàëüíîþ ïëîùåþ ìàéæå 2,5 òèñ. ãà, íå óâ³éøëè äî éîãî ñêëàäó. Òîìó òåðèòîð³ÿ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè íå º ö³ë³ñíîþ ³ ñüîãîäí³ ñêëàäàºòüñÿ ç 8 â³äîêðåìëåíèõ ÷àñòèí, íå îõîïëþº òèïîâî¿ äëÿ áîðîâî¿ òåðàñè ðîñëèííîñò³. Âíàñë³äîê öüîãî êîíòóðè çàçíà÷åíî¿ ä³ëÿíêè ìàþòü âóçüêå ñï³ââ³äíîøåííÿ ïëîù³ òà ïåðèìåòðà [119]. Ôðàãìåíòîâàí³ñòü Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè º îñíîâíîþ ïåðåøêîäîþ äëÿ íàäàííÿ ÍÏÏÄÑ ñòàòóñó á³îñôåðíîãî ðåçåðâàòó. Ïðèºäíàííÿ íàçâàíèõ ë³ñîâèõ óðî÷èù äî òåðèòî𳿠ïàðêó äàñòü ìîæëèâ³ñòü á³ëüø ïîâíî òà íàä³éíî îõîðîíÿòè óí³êàëüí³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè. Ñåðåä îñíîâíèõ çàãðîç – õèæàöüêà âèðóáêà ë³ñó. Ðîñëèíí³ñòü íàçâàíèõ óðî÷èù ÿâëÿº ñîáîþ òèïîâèé äëÿ áîðîâî¿ òåðàñè ð. Äåñíà êîìïëåêñ ë³ñ³â ³ íåâåëèêèõ ä³ëÿíîê åâòðîôíèõ òà ìåçîòðîôíèõ áîë³ò. Ïåðåâàæàþòü ñîñíîâ³ ë³ñè çåëåíîìîõîâ³, çëàêîâî-çåëåíîìîõîâ³ òà êîíâà볺âî-çåëåíîìîõîâ³. Íà á³ëüø áàãàòèõ ´ðóíòàõ ïðåäñòàâëåí³ ïîõ³äí³ ñîñíîâ³ ë³ñè ë³ùèíîâ³, áóçèíîâ³ òà îðëÿêîâ³. Íàéá³ëüøó ñîçîëîã³÷íó ö³íí³ñòü ñòàíîâëÿòü óð. «Íîâîâàñèë³âñüêå», «Î÷êèíñüêà äà÷à» òà «Îñòð³â». Îñòàííº º ë³ñîâèì çàêàçíèêîì ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ. Ó öèõ ë³ñàõ ïîøèðåí³ ð³äê³ñí³ âèäè: Lycopodium annotinum, Pulsatilla patens, Lilium martagon, Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Juniperus communis, Potentilla alba, Genista germanica. Ïèòàííÿ îõîðîíè ôëîðèñòè÷íîãî òà öåíîòè÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³. Àíàë³ç ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ëàíäøàôò³â ³ öåíîòè÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ ÍÏÏÄÑ, çä³éñíåíèé ó ðîçä³ë³ 6, ïîêàçàâ, ùî íàéìåíøîþ ì³ðîþ çàáåçïå÷åíà îõîðîíîþ íà éîãî òåðèòî𳿠ôëîðà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â, îñòåïíåíèõ òà çàñîëåíèõ ëóê, ìåçîòðîôíèõ òà îë³ãîòðîôíèõ áîë³ò, â³äñóòí³ ñòåïîâ³ ä³ëÿíêè òà âèõîäè êðåéäÿíèõ ïîð³ä, ñâ³òë³ äóáîâî-ñîñíîâ³ òà äóáîâ³ ë³ñè, à òàêîæ äåÿê³ ìîðôîëîã³÷í³ òèïè áîë³ò. Òîìó ïðè ðîçáóäîâ³ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ â ðåã³îí³ òà ñòâîðåíí³ íîâèõ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â íåîáõ³äíî ïðèä³ëÿòè îñîáëèâó óâàãó îõîðîí³ öèõ åêîñèñòåì. Øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ñë³ä ðîçãëÿäàòè ÿê çîíàëüíèé òèï ðîñëèííîñò³. Ïðîòå åäàô³÷í³ óìîâè Ïîë³ññÿ ñïðèÿþòü ïîøèðåííþ ñîñíîâèõ òà øèðîêîëèñòÿíîñîñíîâèõ ë³ñ³â. Øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè òðàïëÿþòüñÿ íà ì³ñöÿõ ç áëèçüêèì çàëÿãàííÿì ìîðåíè, íà ëåñîâèõ îñòðîâàõ, ïî çàïëàâàõ ð³÷îê. Ãåîìîðôîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ íàÿâí³ñòü ëåñîâèõ îñòðîâ³â, ðîçâèíåíî¿ çàïëàâè ð. Äåñíà, ñóñ³äñòâî ³ç â³äðîãàìè Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè ñòâîðþþòü óìîâè äëÿ á³ëüøîãî, í³æ ó áàãàòüîõ ³íøèõ ðàéîíàõ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, ðîçïîâñþäæåííÿ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â. Îäíàê ó ðåçóëüòàò³ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè ö³ ë³ñè ïîñòðàæäàëè íàéá³ëüøå ³ íèí³

%$

%%

ïåðåòâîðåí³ íà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ óã³ääÿ, à á³äí³ø³ ¿õ âàð³àíòè çàñàäæåí³ øòó÷íèìè ñîñíîâèìè ë³ñàìè. Íà òåðèòîð³ÿõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè ñêëàäàþòü îñíîâó ðîñëèííîãî ïîêðèâó íà 19 îᒺêòàõ. Çàãàëüíà ¿õ ïëîùà áëèçüêî 3900 ãà, ùî ñòàíîâèòü 7,5% â³ä ïëîù³ ÏÇÔ ðåã³îíó. Íàéá³ëüø³ ç íèõ ðîçòàøîâàí³ íà Ïîíîðíèöüêîìó ëåñîâîìó îñòðîâ³ â ìåæàõ Êîðîïñüêîãî ð-íó. Ñåðåä íèõ ëàíäøàôòíèé çàêàçíèê çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ «Ðèõë³âñüêà äà÷à» òà çàêàçíèêè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ: ë³ñîâèé «Âèøåíñüêà äà÷à» ³ ëàíäøàôòíèé «Äóáðàâêà». ×àñòèíà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é, äå îõîðîíÿþòüñÿ øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè, ðîçòàøîâàíà ó ìåæèð³÷÷³ Äåñíà – Ñåéì. Öå óð. «Çàãàòè», «Îáèéìà» òà «×àøà» [48, 98]. ¯õ çàãàëüíà ïëîùà ñòàíîâèòü 488 ãà. Ïëîùà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é, äå ïðåäñòàâëåí³ øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè íà ïîë³ñüêèõ ³ ïåðåäïîë³ñüêèõ ëàíäøàôòàõ, ñòàíîâèòü ìåíøå 300–400 ãà. Òîìó ñàìå ñåðåä öèõ ëàíäøàôò³â ïîòð³áíî âåñòè ïîøóê íîâèõ ä³ëÿíîê øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî çàïîâ³äàííÿ. ²ëþñòðàö³ºþ ñòàíó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ ìîæå áóòè ñó÷àñíà òåðèòîð³ÿ ÍÏÏÄÑ. Òóò çà îñòàíí³ 300 ðîê³â ñóòòºâî ñêîðîòèëèñÿ ïëîù³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â, íèí³ ¿õ ñèíòàêñîíîì³÷íèé ñêëàä ³ ôëîðà çá³äíåí³, ïîâí³ñòþ çíèùåí³ óãðóïîâàííÿ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â. Íà ¿õ ì³ñö³ íàñàäæåí³ êóëüòóðè Pinus sylvestris. Ïîñòðàæäàëè é øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè ³ç ñèíóç³ÿìè âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â. Òîìó îõîðîí³ öèõ óí³êàëüíèõ ³ âðàçëèâèõ åêîñèñòåì ó ðåã³îí³ âàðòî ïðèä³ëÿòè îñíîâíó óâàãó. Ñèíó糿 âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â îõîðîíÿþòüñÿ â ë³ñîâèõ óð. «Ðèõë³âñüêà äà÷à» òà «Âèøåíñüêà äà÷à». Âîíè ðîçãëÿäàþòüñÿ ÿê ÷àñòèíà ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ «Ìåçèíñüêèé» [1, 95]. Ó ðåçóëüòàò³ ñïåö³àëüíèõ äîñë³äæåíü âñòàíîâëåíî, ùî äîì³íóþòü ó ñêëàä³ ñèíóç³é âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â öèõ äà÷ Anemone ranunculoides òà Corydalis solida íà ï³äâèùåíèõ ä³ëÿíêàõ; C. cava òà Ficaria verna – ó íèæí³õ ÷àñòèíàõ ñõèë³â. Äî ñêëàäó ñèíóç³é âõîäÿòü C. intermedia, Gagea lutea, G. minima, Dentaria bulbifera òà Scilla bifolia L. Ìåíø ïîøèðåí³ ñèíó糿 âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â ñåðåä ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôò³â. Î.Â. Ëóêàøåì (2004) ó çàïîâ³äíîìó óðî÷èù³ «Ðàäîìñüêà äà÷à» Ñåìåí³âñüêîãî ð-íó îïèñàí³ ñèíó糿 âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â ç äîì³íóâàííÿì ð³äê³ñíèõ ó ðåã³îí³ âèä³â Anemone nemorosa L. òà Allium ursinum L., ó ñêëàä³ ÿêèõ ò³ ñàì³ Anemone ranunculoides, Corydalis cava, C. solida, Ficaria verna. Ó ÍÏÏÄÑ äîì³íàíòàìè ñèíóç³é âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â º C. cava òà Anemone ranunculoides. Äî ¿õ ñêëàäó òàêîæ âõîäÿòü Ficaria verna òà Gagea lutea. Îäèíè÷íî òðàïëÿþòüñÿ Dentaria bulbifera òà D. quinquefolia. Corydalis solida íå çóñòð³÷àºòü-

ñÿ ó ñêëàä³ âåñíÿíèõ ñèíóç³é ç C. cava ³ òðàïëÿºòüñÿ ðàçîì ç A. ranunculoides. Áàãàòøèì º ñêëàä ñèíóç³é âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â ó ë³ñàõ íà ïåðåäïîë³ñüêèõ ëàíäøàôòàõ. Óçäîâæ Ñåðåäíüîðîñ³éñüêî¿ âèñî÷èíè, îêðåì³ ïàñìà ÿêî¿ âêëèíþþòüñÿ ó ïîë³ñüê³ ëàíäøàôòè, òðàïëÿþòüñÿ ë³ñîâ³ óðî÷èùà ç áàãàòîþ âåñíÿíîþ ôëîðîþ. Îäíó ç òàêèõ ä³ëÿíîê ìîæíà çàïðîïîíóâàòè äî îõîðîíè. Öå óð. «Äóáîâà Êîðíà» Êàì’ÿíñüêîãî ë³ñíèöòâà (Ñåðåäèíî-Áóäñüêèé ð-í). Òóò ó äóáîâî-îñèêîâèõ ë³ñàõ ñï³ëüíî ç Î.Ï. ×îðíîóñ îïèñàí³ ñèíó糿 âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â ³ç äîì³íóâàííÿì Corydalis cava (5%) òà Anemone ranunculoides (3%). Ó ¿õ ñêëàä³ ç ìåíøèì ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì â³äì³÷åí³ Gagea lutea, Ficaria verna, Corydalis solida ³ ìàëîïîøèðåíèé ó ðåã³îí³ C. intermedia. Ñòàí îõîðîíè ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â ó ðåã³îí³ íåçàäîâ³ëüíèé. Ö³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ çà ôëîðèñòè÷íîþ êëàñèô³êàö³ºþ W. Matuszkiewicz (2001) íàëåæàòü äî àñîö³àö³é Serratulo-Pinetum (W.Mat., 1981) J. Mat., 1988 òà Potentillo albae-Quercetum s.l. Libbert, 1933. Î.Ä. Áóëîõîâ òà À.². Ñîëîìåù (2003) äëÿ ï³âäåííîãî Íå÷îðíîçåì’ÿ Ðîñ³¿ âèä³ëèëè ¿õ ó íîâ³ àñîö³àö³¿ Vaccinio myrtilli-Quercetum roboris òà Lathyro nigri – Quercetum roboris. Ö³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ òðàïëÿþòüñÿ ó ñïåöèô³÷íèõ ì³ñöåçðîñòàííÿõ íà ïåðåäïîë³ñüêèõ ëàíäøàôòàõ, íà òðåò³õ íàäçàïëàâíèõ òåðàñàõ ð³÷îê [12, 68]. ³äíîâëåííÿ êîð³ííèõ äåðåâîñòàí³â ï³ñëÿ ðóáîê ó öèõ ë³ñàõ óñêëàäíþºòüñÿ á³äí³ñòþ ´ðóíòîâèõ óìîâ, à ñòâîðåí³ êóëüòóðè Quercus robur ìàþòü íèçüêèé áîí³òåò. Òîìó ³ çàêëàäàþòüñÿ íà ì³ñö³ òàêèõ ë³ñ³â êóëüòóðè Pinus sylvestris, à ³íîä³ Quercus rubra òà Picca abies. Íèí³ íà òåðèòî𳿠ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó ðåã³îíó ñâ³òë³ äóáîâ³ ë³ñè äîñòîâ³ðíî îõîðîíÿþòüñÿ ó çàêàçíèêàõ «Ïðóäèùàíñüêèé» (ßìï³ëüñüêèé ð-í), «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í) òà «Àíäð³¿âñüêèé» (Êðîëåâåöüêèé ð-í). Äåÿê³ ôëîðèñòè÷í³ äàí³ äîçâîëÿþòü ïðèïóñêàòè íàÿâí³ñòü òàêèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ó çàêàçíèêó «Âåëèêèé á³ð» (Øîñòêèíñüêèé ð-í) òà çàïîâ³äíîìó óðî÷èù³ «Áèðèíå» (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í). Ó çàêàçíèêó «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» îõîðîíÿþòüñÿ âèäè, ÿê³ º ð³äê³ñíèìè íà òåðèòî𳿠Ñóìñüêî¿ îáëàñò³: Anemone sylvestris L., Dracocephalum ruyschiana L., Pyretrum corymbosum (L.) Scop., Digitalis grandiflora Mill., Aquilegia vulgaris, Iris hungarica Waldst & Kit., Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr. òà Pulsatilla patens [40]. Íèçêà ð³äê³ñíèõ âèä³â çáåðåãëàñü ó çàêàçíèêó «Ïðóäèùàíñüêèé». Öå Genista germanica, Carex montana, Thalictrum aquilegiifolium, âêëþ÷àþ÷è Gymnocarpium dryopteris, Pyretrum corymbosum, Digitalis grandiflora, Aquilegia vulgaris, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ ï³ä îõîðîíîþ ó Ñóìñüê³é îáëàñò³, à òàêîæ çàíåñåí³ äî

%&

%'

×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè Lilium martagon, Platanthera bifolia òà Epipactis helleborine. Îêðåì³ íåâåëèê³ çà ïëîùåþ ä³ëÿíêè ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â íàìè âèÿâëåí³ â ð³çíèõ ðàéîíàõ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ: ë³ñàõ Ëîñê³âñüêîãî, Âîëîäèìèðñüêîãî (Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé ð-í), Êðåìëÿíñüêîãî (ßìï³ëüñüêèé ð-í) òà Êàì’ÿíñüêîãî (Ñåðåäèíî-Áóäñüêèé ð-í) ë³ñíèöòâ, äå âàðòî ñòâîðþâàòè çàïîâ³äí³ óðî÷èùà. ßðóñ äåðåâ öèõ öåíîç³â ñôîðìîâàíèé Quercus robur ç äîì³øêîþ Betula pendula òà Pinus sylvestris. ³ê äåðåâîñòàíó íå ìåíøå 70–80 ðîê³â. ϳäë³ñîê, ÿê ïðàâèëî, íå ðîçâèíóòèé. Ó öüîìó ÿðóñ³ âèÿâëÿþòüñÿ îêðåì³ åêçåìïëÿðè Frangula alnus, Sorbus aucuparia, Euonymus verrucosa, Corylus avellana. Òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ ìຠïðîåêòèâíå ïîêðèòòÿ 60–80% ³ á³ëüøå. Âèñîêå ôëîðèñòè÷íå ð³çíîìàí³òòÿ öèõ ë³ñ³â ñòâîðþºòüñÿ çà ðàõóíîê âèä³â áîðåàëüíèõ (Trientalis europaea, Orthilia secunda, Pyrola minor, Vaccinium myrtillus), ëó÷íèõ (Briza media, Phleum pratense, Poa pratensis, Rumex acetosa, Campanula patula, Deschampsia cespitosa), óçë³ñíèõ (Campanula persicifolia, Trifolium alpestre, Lathyrus niger (L.) Bernh., Carex montana, Primula veris, Betonica officinalis, Potentilla alba) òà ë³ñîâèõ (Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Stellaria holostea). Òðàïëÿþòüñÿ ñòåïîâ³ åëåìåíòè: Asperula cynanchica L., Vincetoxicum hirundinaria, Stachys recta, Thalictrum minus òîùî.  óð. «Øàáîëòàñ³âñüêèé ë³ñ» (êâ. 59) ó ñêëàä³ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó òàêèõ ë³ñ³â âèÿâëåí³ ìàëîïîøèðåí³ âèäè Cruciata glabra, Origanum vulgare, Pyretrum corymbosum, Digitalis grandiflora, Serratula tinctoria, ïîøèðåíèé ó ðåã³îí³ íà ìåæ³ àðåàëó Sanicula europaea L., à òàêîæ çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè Platanthera chlorantha òà Neottia nidus-avis. Ó Ëîñê³âñüêîìó ë³ñíèöòâ³ (êâ. 33) ó ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñàõ âèÿâëåí³ òàê³ ð³äê³ñí³ òà ìàëîïîøèðåí³ âèäè, ÿê Anemone sylvestris L., Scorzonera humilis, Aquilegia vulgaris, Lilium martagon L., Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Epipactis helleborine. Ö³êàâîþ ó ôëîðèñòè÷íîìó â³äíîøåíí³ âèÿâèëàñÿ ä³ëÿíêà ë³ñó ó êâ. 58 Êðåìëÿíñüêîãî ë³ñíèöòâà. Òóò çáåðåãëèñÿ ïîïóëÿö³¿ Thesium ebracteatum Hayne, Listera ovata, Genista germanica, Scorzonera humilis, Inula salicina, Peucedanum cervaria, Pyretrum corymbosum, Laserpitium latifolium L., Thalictrum aquilegiifolium òà Digitalis grandiflora. Á³ëÿ óçë³ññÿ â Êàì’ÿíñüêîìó ë³ñíèöòâ³ (óð. «Ñèòíîâùèíà») âèÿâëåíà ÷èñëåííà ïîïóëÿö³ÿ Cephalanthera longifolia. Ñïåö³àëüí³ äîñë³äæåííÿ ïîêàçàëè, ùî ¿¿ ãóñòîòà ñòàíîâèòü 4,5 øò./10 ì2. Íà òðàíñåêò³ çàãàëüíîþ ïëîùåþ 500 ì2 íàðàõîâàíî 226 îñîáèí ð³çíîãî â³êó. Òóò æå âèÿâëåí³ ð³äê³ñí³ é ìàëîïîøèðåí³ âèäè: Platanthera bifolia, Epipactis helleborine, Campanula cervicaria, Steris viscaria. Ïðè îáñòåæåíí³ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â ó Âîëîäèìèðñüêîìó ë³ñíèöòâ³ (êâ. 5, 10 òà 12)

çíàéäåí³ Botrychium multifidum, Lilium martagon, Hypericum montanum L. Çáåðåæåííÿ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â óñêëàäíþºòüñÿ ç ê³ëüêîõ ïðè÷èí. Ïî-ïåðøå, ÷åðåç âñèõàííÿ äåðåâ äóáà. Âíàñë³äîê öüîãî ðîçð³äæóºòüñÿ äåðåâîñòàí, ðîçâèâàºòüñÿ ï³äë³ñîê. Ïðè ïîäàëüøîìó ðîçð³äæåíí³ äåðåâîñòàíó ³ñíóþ÷³ íîðìè âåäåííÿ ë³ñîâîãî ãîñïîäàðñòâà (äðóãà ïðè÷èíà) ïîòðåáóþòü ïðîâàäæåííÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàõîä³â, íàéá³ëüø ðàäèêàëüíèìè ç ÿêèõ º ë³ñîâ³äíîâí³ ðóáêè. ϳñëÿ ¿õ ïðîâåäåííÿ, ÿê ïðàâèëî, ñòâîðþþòüñÿ êóëüòóðè Pinus sylvestris, ùî ïðèçâîäèòü äî âèìèðàííÿ áàãàòüîõ âèä³â òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó. Òîìó âàæëèâèì º ðîçðîáëåííÿ ðåæèì³â îõîðîíè öèõ ë³ñ³â ó çàêàçíèêàõ. Òóò â³ä÷óâàºòüñÿ áðàê ñó÷àñíèõ íîðìàòèâ³â ðåæèìó âèðîùóâàííÿ, ê³ëüê³ñíèõ êðèòåð³¿â ÿêîñò³ ðóáîê äîãëÿäó, ñë³ä ïåðåãëÿíóòè ï³äõîäè äî ñàí³òàðíèõ ðóáîê. Íå âèêîðèñòîâóþòüñÿ â Óêðà¿í³ ïîñòóïîâ³ òà âèá³ðêîâ³ ñèñòåìè ãîëîâíèõ ðóáîê [130]. Ïîòðåòº, íà ñüîãîäí³ ö³ ë³ñîâ³ óãðóïîâàííÿ çáåðåãëèñÿ ó âèãëÿä³ íåâåëè÷êèõ ³çîëüîâàíèõ ä³ëÿíîê, ³ ïîïóëÿö³¿ õàðàêòåðíèõ äëÿ íèõ âèä³â äîñÿãëè íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ³íñóëÿðèçîâàíîñò³, ùî çàãðîæóº ¿ì âèìèðàííÿì, íàâ³òü ïðè çáåðåæåíí³ ñàìèõ åêîñèñòåì. Áàãàòî ðîñëèí ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â â³äïîâ³äàþòü êðèòåð³ÿì ð³äê³ñíèõ âèä³â: ñêîðî÷óþòü ÷èñåëüí³ñòü ³ àðåàë ï³ä âïëèâîì áåçïîñåðåäíüî¿ ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ³ ï³ä âïëèâîì çì³íè åêîëîã³÷íî¿ ñèòóàö³¿, âèêëèêàíî¿ ð³çíèìè, ó òîìó ÷èñë³ àíòðîïîãåííèìè ÷èííèêàìè. ¯õ çáåðåæåííÿ ìîæå áóòè çàáåçïå÷åíå ÷åðåç îõîðîíó â³äïîâ³äíèõ åêîòîï³â, à ïðÿì³ ìåòîäè îõîðîíè ìàëîåôåêòèâí³ [30]. Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é, äå îõîðîíÿþòüñÿ ïåðåâàæíî áîëîòà, íà òåðèòî𳿠Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ íàë³÷óºòüñÿ 50. ¯õ çàãàëüíà ïëîùà ìàéæå 8500 ãà. Íà 29 ç öèõ çàêàçíèê³â ïëîùåþ 5150 ãà îõîðîíÿþòüñÿ åâòðîôí³ áîëîòà á³ëÿ âèòîê³â òà ó çàïëàâàõ ìàëèõ ð³÷îê, à ó 14 (2073 ãà) – ìàñèâè íèçèííèõ áîë³ò. Òàêèì ÷èíîì, ó ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîìó ôîíä³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ ïðåäñòàâëåí³ ïåðåâàæíî åâòðîôí³ öåíîçè óëîãîâèííèõ, çàïëàâíèõ, ïðèñõèëîâèõ òà çàïëàâíî-ïðèòåðàñíèõ áîë³ò. Áàãàòî ã³äðîëîã³÷íèõ çàêàçíèê³â ñòâîðåíî íà ì³ñö³ êîëèøí³õ òîðôîðîçðîáîê òà íà ðàí³øå îñóøóâàíèõ áîëîòàõ. ³äîìîñòåé ó ë³òåðàòóð³ ïðî áîëîòíó ðîñëèíí³ñòü òà ð³äê³ñí³ âèäè íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ äóæå ìàëî [8, 40, 98]. Ó çàêàçíèêàõ Êðîëåâåöüêîãî ð-íó «Ðåòèêñüêèé» òà «Êî÷óáå¿âñüêèé» îõîðîíÿþòüñÿ â³äïîâ³äíî Betula humilis L. òà Parnassia palustris L. Îñîáëèâî ð³çíîìàí³òíèìè º áîëîòà ó çàêàçíèêó «Âåðõíüîåñìàíñüêèé». Òóò ïîøèðåí³ åâòðîôí³, ìåçîòðîôí³ òà ìåçîîë³ãîòðîôí³ òèïè áîë³ò ³ îõîðîíÿþòüñÿ òàê³ ð³äê³ñí³ â ðåã³îí³ âèäè, ÿê Carex chordorrhiza Ehrh., C. limosa, Salix lapponum,

&

&

S. rosmarinifolia, S. myrsinifolia, Oxycoccus palustris, Eriophorum angustifolium òà E. vaginatum [40]. Çàêàçíèê³â, ñòâîðåíèõ ñïåö³àëüíî äëÿ îõîðîíè îë³ãîìåçîòðîôíèõ áîë³ò, íàë³÷óºòüñÿ íå á³ëüøå 4–6. ¯õ çàãàëüíà ïëîùà íå ïåðåâèùóº 100 ãà. Ïðèêëàäàìè òàêèõ çàêàçíèê³â º «Âåëèêèé äÿòåë» (Êîðþê³âñüêèé ð-í), «Ãàëî» (Ñåìåí³âñüêèé ð-í), «Âóçüêå» (Ñîñíîöüêèé ð-í) òà «Áîëîòî ßã³äíå» (Êîðîïñüêèé ð-í). ijëÿíêè ìåçîòðîôíèõ áîë³ò òàêîæ îõîðîíÿþòüñÿ ó âåëèêèõ ë³ñîâèõ çàêàçíèêàõ «Âåðõíüîåñìàíñüêèé» (Ãëóõ³âñüêèé ð-í), «Ïðóäèùàíñüêèé» (ßìï³ëüñüêèé ð-í) òà ³í. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ìåçîòðîôíèõ áîë³ò çáåðåãëèñÿ ó íåâåëèêèõ çàìêíóòèõ çíèæåííÿõ ïî òåðàñàõ ð. Äåñíà òà íàéá³ëüøèõ ¿¿ ïðèòîê³â. Öåíîçè òàêèõ áîë³ò-«áëþäåöü» ó íèæí³é ÷àñòèí³ ìåæèð³÷÷ÿ Äåñíà – Ñåéì îïèñàí³ Þ.Î. Êàðïåíêîì (1998). Íà íèõ ïðåäñòàâëåíà ãðóïà ìàëîïîøèðåíèõ ó ðåã³îí³ âèä³â: Salix lapponum, S. myrtilloides, Oxycoccus palustris, Calla palustris. Çâàæàþ÷è íà íåçíà÷íó ïëîùó, òàê³ áîëîòà áðàòè ï³ä îõîðîíó äîö³ëüíî â êîìïëåêñ³ ç íàâêîëèøí³ìè ë³ñàìè, ÿê öå º â çàêàçíèêàõ «Îñòð³â» (Ñåðåäèíî-Áóäñüêèé ð-í) òà «Ïðóäèùàíñüêèé». Áîëîòà-«áëþäöÿ» º ³ â óð. «Î÷êèíñüêà äà÷à», ïðî äîö³ëüí³ñòü âêëþ÷åííÿ ÿêîãî äî ñêëàäó ÍÏÏÄÑ âæå éøëîñÿ ó öüîìó ðîçä³ë³. Ó ö³ëîìó áîëîòíèé òèï ðîñëèííîñò³ øèðîêî ïðåäñòàâëåíèé íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ ó ðåã³îí³. Ïðîòå áðàê ³íôîðìàö³¿ ïðî ðîñëèíí³ñòü öèõ îᒺêò³â òà íåïðîïîðö³éíà ïðåäñòàâëåí³ñòü ð³çíèõ òèï³â çàëèøàþòü àêòóàëüíèì ïèòàííÿ îïòèì³çàö³¿ îõîðîíè áîë³ò ç ìåòîþ á³ëüø ïîâíî¿ îõîðîíè ôëîðè. Äëÿ çàïîâ³äàííÿ â ïåðøó ÷åðãó ïîâèíí³ âèä³ëÿòèñÿ ð³äê³ñí³ òà óí³êàëüí³ áîëîòà. Îäíèì ç òàêèõ º áîëîòî Îëèíå, îïèñàíå Î.Ï. ×îðíîóñ òà Ò.Ë. Àíäð³ºíêî (2004). Öå ìåçîîë³ãîòðîôíå áîëîòî, äå âèÿâëåí³ ð³äê³ñí³ âèäè ðîñëèí: Scheuchzeria palustris L., Carex limosa, Drosera rotundifolia L., Salix myrsinifolia òà S. myrtilloides. Çâàæàþ÷è íà âèñîêó íàóêîâó ö³íí³ñòü öüîãî ñôàãíîâîãî áîëîòà-ïëàâó âèñîêîãî ñòóïåíÿ ðîçâèòêó, àâòîðàìè ï³äãîòîâëåíå íàóêîâå îá´ðóíòóâàííÿ ñòâîðåííÿ áîòàí³÷íî¿ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Îñîáëèâ³ñòþ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ º çàëÿãàííÿ âèùå áàçèñó åðî糿 êðåéäÿíèõ â³äêëàä³â. Äî âèõîä³â öèõ ïîð³ä ïðèóðî÷åí³ ëó÷íî-ñòåïîâ³ ä³ëÿíêè, ÿê³ òðàïëÿþòüñÿ íà âèñîêîìó êîð³ííîìó áåðåç³ ð. Äåñíà [70, 108]. Íà ñüîãîäí³ íå ñòâîðåíî ïðèðîäíîçàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ñïåö³àëüíî äëÿ îõîðîíè ëó÷íî-ñòåïîâèõ ä³ëÿíîê. Íàÿâí³ äâ³ ãåîëîã³÷í³ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè, äå îõîðîíÿþòüñÿ êðåéäÿí³ â³äñëîíåííÿ íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Äåñíà çàãàëüíîþ ïëîùåþ 10 ãà. Ïðî õàðàêòåð ðîñëèííîñò³ íà íèõ â³äîìîñòåé íåìàº. Îòæå, îñíîâíèìè çàâäàííÿìè ç îõîðîíè ëó÷íî-ñòåïîâî¿ ðîñëèííîñò³ ó Íîâãî-

ðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ º ïîøóê íîâèõ ä³ëÿíîê ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî çàïîâ³äàííÿ ³ îö³íêà ñòàíó ¿õ îõîðîíè íà ³ñíóþ÷èõ ïðèðîäíîçàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ. Ïåðñïåêòèâíèì äëÿ çàïîâ³äàííÿ ìîæå áóòè ñõèë ï³âäåííî¿ åêñïîçèö³¿ â ñ. Ãîðêè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî ð-íó. ³í ìຠâèñîòó äî 50 ì íàä ð³âíåì çàïëàâè ³ êðóòèçíó äî 35°. Íà ñõèë³ â³äêðèâàþòüñÿ ëåñîâ³ ïîðîäè, ³ çàéíÿòèé â³í ëó÷íî-ñòåïîâèìè ðîñëèííèìè óãðóïîâàííÿìè ç äîì³íóâàííÿì Elytrigia repens, Bromopsis inermis, Carex praecox. Çâè÷àéíèìè âèäàìè òóò º Securigera varia, Lavatera thuringiaca L., Galium verum, Salvia pratensis, Nonea rossica Steven, Stachys recta L., Origanum vulgare, Falcaria vulgaris Bernh., Thalictrum minus, Filipendula vulgaris, Poa bulbosa, Eryngium planum. Îñîáëèâî ö³êàâîþ âèÿâèëàñÿ çíàõ³äêà òóò Phlomis tuberosa L. òà Astragalus cicer L. Ó ö³ëîìó ñèñòåìà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ äîñèòü ðîçâèíóòà, â³äñîòîê çàïîâ³äíîñò³ ñòàíîâèòü á³ëüøå 6,1%, ùî º âèùèì çà çàãàëüíîäåðæàâíèé ïîêàçíèê. Ðàçîì ç òèì äåÿê³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ ìàëî ïðåäñòàâëåí³ íà òåðèòî𳿠ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â, ùî íå çàáåçïå÷óº íàëåæíî¿ îõîðîíè îêðåìèõ âèä³â ðîñëèí. Òàê, ïðàêòè÷íî íå îõîðîíÿþòüñÿ ëó÷íî-ñòåïîâ³ ä³ëÿíêè, ìàëî ïðåäñòàâëåí³ ìåçî- òà îë³ãîòðîôí³ áîëîòà. Îñíîâíèì çàâäàííÿì ç îõîðîíè öèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü º ïîøóê íîâèõ ¿õ ä³ëÿíîê ç ïîäàëüøèì çàïîâ³äàííÿì. Îñîáëèâî¿ îõîðîíè ïîòðåáóþòü ñâ³òë³ äóáîâ³ ë³ñè. Äëÿ îõîðîíè öèõ óãðóïîâàíü, êð³ì çàïîâ³äàííÿ íîâèõ ä³ëÿíîê, âàæëèâî ðîçðîáèòè îõîðîííèé ðåæèì íà îñíîâ³ ñîçîëîã³÷íîãî ïð³îðèòåòó [76]. Ó ïåðñïåêòèâ³ çà ôëîðèñòè÷íèìè êðèòåð³ÿìè ïîòð³áíî âèÿâèòè ì³ñöÿ ïîøèðåííÿ ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â, ùîá ç ÷àñîì ïðè ðîçáóäîâ³ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ â³äíåñòè ¿õ äî òåðèòîð³é â³äíîâëåííÿ ³ ïîíîâèòè êîð³íí³ äåðåâîñòàíè. Âæå íèí³ ñâ³òë³ äóáîâ³ ë³ñè âàðòî çàíåñòè äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, îêðåì³ âèäè ðîñëèí ñë³ä îõîðîíÿòè íà ðåã³îíàëüíîìó ð³âí³. Öå Genista germanica, Serratula tinctoria, òà Laserpitium latifolium äëÿ Ñóìñüêî¿ îáëàñò³ ³ Anemone sylvestris, Campanula cervicaria, Clematis recta L., Pyretrum corymbosum, Digitalis grandiflora, Aquilegia vulgaris, Iris hungarica, Peucedanum cervaria – äëÿ ×åðí³ã³âñüêî¿. Ïîòð³áíî çá³ëüøèòè íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ òàêîæ ïëîù³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ³ç ñèíóç³ÿìè âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â, îñîáëèâî òèõ ³ç íèõ, ùî ïîøèðåí³ ñåðåä ïîë³ñüêèõ ëàíäøàôò³â. Áàæàíî â³äøóêàòè ³ çàïðîïîíóâàòè äëÿ îõîðîíè íîâ³ ¿õ ä³ëÿíêè. Ùîäî îõîðîíè êîíêðåòíèõ âèä³â, òî ¿¿ ïîòðåáóþòü ó ïåðøó ÷åðãó Scilla bifolia, S. sibirica Haw., Corydalis intermedia, C. cava, C. solida. ¯õ âàðòî çàíåñòè äî ñïèñêó ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñíèõ âèä³â Ñóìñüêî¿ òà ×åðí³ã³âñüêî¿ îáëàñòåé ç ïðèïèñêîþ «ó ïîë³ñüêèõ ðàéîíàõ».

&

&!

ÂÈÑÍÎÂÊÈ

Ôëîðà ñóäèííèõ ðîñëèí ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» (ÍÏÏÄÑ) íàë³÷óº 796 ñïîíòàííî çðîñòàþ÷èõ âèä³â. Çà öèì ïîêàçíèêîì äîñë³äæóâàíà ôëîðà áàãàòøà çà ôëîðè íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â òà çàïîâ³äíèê³â Ïîë³ñüêî¿ íèçîâèíè ³ ïîñòóïàºòüñÿ ëèøå ÍÏÏ «Øàöüêèé». Áàãàòñòâî ôëîðè ÍÏÏÄÑ çóìîâëåíå ÿê âèñîêîþ ëàíäøàôòíîþ ðåïðåçåíòàòèâí³ñòþ éîãî òåðèòîð³¿, òàê ³ âèñîêèì ð³âíåì ñèíàíòðîï³çàö³¿. Ôëîðà ñôîðìîâàíà âèäàìè åâðàç³éñüêèìè, öèðêóìïîëÿðíèìè, ºâðîïåéñüêèìè òà ªâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèìè, ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ ïðèáëèçíî â îäíàêîâîìó ñï³ââ³äíîøåíí³. Ïîð³âíÿíî ç ôëîðîþ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, ó ôëîð³ ÍÏÏÄÑ ìåíøà ÷àñòêà áîðåàëüíèõ ³ á³ëüøà ñóáìåðèä³îíàëüíèõ âèä³â. Ó öåíîòè÷íîìó àñïåêò³ íàéá³ëüø ÷èñëåííîþ º ãðóïà ë³ñîâèõ âèä³â, äå ïðåðåâàæàþòü øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâà òà óçë³ñíà åêîëîãî-öåíîòè÷í³ ãðóïè. Äðóãó ïîçèö³þ çà ÷èñåëüí³ñòþ çàéìàþòü ëó÷í³ âèäè; òðåòþ – ñèíàíòðîïí³ ³ ÷åòâåðòó – âîäíî-áîëîòí³. ʳëüê³ñòü ð³äê³ñíèõ ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ ñòàíîâèòü 21 âèä, ùî ìåíøå, í³æ â ³íøèõ çàïîâ³äíèêàõ ³ íàö³îíàëüíèõ ïàðêàõ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ (êð³ì Ïîë³ñüêîãî çàïîâ³äíèêà). Ëèøå ó ÍÏÏÄÑ îõîðîíÿºòüñÿ Botrychium multifidum, Trapa natans òà Nymphoides peltata [5]. Ñèíàíòðîïíèé åëåìåíò ôëîðè íàë³÷óº 353 âèäè (44,4% ôëîðè). Ç íèõ 170 àïîô³ò³â ³ 134 àäâåíòèâíèõ âèäè. Öå íàéá³ëüøèé ïîêàçíèê ñåðåä çàïîâ³äíèê³â ³ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ çà îñîáëèâîñòÿìè ëàíäøàôò³â âèä³ëÿþòüñÿ äâ³ ä³ëÿíêè: Ñòàðîãóòñüêà òà Ïðèäåñíÿíñüêà. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà – ö³ë³ñíà, äåùî âèòÿãíóòà ç³ ñõîäó íà çàõ³ä òåðèòîð³ÿ, ÿêà ìຠâèñîêå ñï³ââ³äíîøåííÿ ïëîù³ äî ïåðèìåòðà [119]. Òóò íàéá³ëüø³ ïëîù³ âèä³ëåí³ ó çîíè ðåãóëüîâàíî¿ ðåêðåàö³¿ òà çàïîâ³äíó. Ðîñëèííèé ïîêðèâ ö³º¿ ä³ëÿíêè ìຠï³âäåííîòàéãîâ³ òà ï³äòàéãîâ³ ðèñè. Ïåâíîþ ì³ðîþ âîíè òàêîæ âèÿâëÿþòüñÿ ³ ó ôëîð³ (øèðîêî ïðåäñòàâëåíèé êîìïëåêñ áîðåàëüíèõ âèä³â; òðåòÿ ïîçèö³ÿ Cyperaceae ó ñèñòåìàòè÷í³é ñòðóêòóð³). Îäíàê ïåðåâàæàþòü çîíàëüí³ ðèñè, ùî âè-

&"

ÿâëÿºòüñÿ â áàãàòñòâ³ øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâî¿ åêîëîãî-öåíîòè÷íî¿ ãðóïè, çíà÷í³é ó÷àñò³ âèä³â ç ºâðîïåéñüêèì àðåàëîì. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà ìຠíèçüêèé ð³âåíü ñèíàíòðîï³çàö³¿ (34,2%) òà àäâåíòèçàö³¿ (10,3%). Òóò îõîðîíÿºòüñÿ 18 âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996), ³ â³äîì³ ºäèí³ â Óêðà¿í³ äîñòîâ³ðí³ ì³ñöåçíàõîäæåííÿ Carex globularis òà C. brunnescens. Ñòàðîãóòñüêà ä³ëÿíêà çàéìຠâàæëèâå ì³ñöå â åêîëîã³÷í³é ìåðåæ³ ðåã³îíó ³ â ïåðñïåêòèâ³ ìຠñòàòè çàïîâ³äíîþ çîíîþ óêðà¿íñüêî¿ ÷àñòèíè ì³æíàðîäíîãî á³îñôåðíîãî ðåçåðâàòó Áðÿíñüê³ ³ Ñòàðîãóòñüê³ ë³ñè. Äî íàéâàæëèâ³øèõ îðãàí³çàö³éíèõ çàõîä³â ç îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ íà ö³é ä³ëÿíö³ ÍÏÏÄÑ ñë³ä â³äíåñòè îïòèì³çàö³þ çàïîâ³äíî¿ çîíè òà â³äíîâëåííÿ êîð³ííèõ äåðåâîñòàí³â. Ïðèäåñíÿíñüêà ä³ëÿíêà ñêëàäàºòüñÿ ç âîñüìè îêðåìèõ ÷àñòèí, ùî ñóòòºâî óñêëàäíþº çàâäàííÿ îõîðîíè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â. Ðîñëèíí³ñòü ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà º äîñòàòíüî çáåðåæåíîþ, à íà íàäçàïëàâíèõ òåðàñàõ ïðåäñòàâëåíà âòîðèííèìè óãðóïîâàííÿìè: êóëüòóðàìè ñîñíîâèõ ë³ñ³â, ï³ñëÿë³ñîâèìè ëóêàìè, à íà àíòðîïîãåííî ïîðóøåíèõ çåìëÿõ (ð³ëëÿ, ïåðåëîãè, äîðîãè, íàñåëåí³ ïóíêòè) ðóäåðàëüíèìè òà ñåãåòàëüíèìè óãðóïîâàííÿìè. Ôëîðà ö³º¿ ä³ëÿíêè â³äð³çíÿºòüñÿ çà ñâî¿ìè ñòðóêòóðíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè â³ä Ñòàðîãóòñüêî¿. Ó ¿¿ ñêëàä³ á³ëüøà ÷àñòêà âèä³â ³ç øèðîêèì àðåàëîì, ã³ãðîô³ò³â òà ìåçîêñåðîô³ò³â, âèùèé ð³âåíü ñèíàíòðîï³çàö³¿ (38,9%) òà àäâåíòèâ³çàö³¿ (14,0%). ²ç 6 âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996), íà ö³é ä³ëÿíö³ íàéá³ëüøó ñîçîëîã³÷íó ö³íí³ñòü ìàþòü: Salvinia natans, Trapa natans òà Nymphoides peltata. Äëÿ çàáåçïå÷åííÿ îõîðîíè ôëîðèñòè÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ïåðøî÷åðãîâèìè çàâäàííÿìè º ðîçøèðåííÿ òåðèòî𳿠³ ðàö³îíàëüíå âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â. Îïòèì³çàö³ÿ ìåæ º îñíîâíîþ ïåðåøêîäîþ äëÿ íàäàííÿ ÍÏÏÄÑ ñòàòóñó á³îñôåðíîãî ðåçåðâàòó. Ðàçîì ç òèì íàÿâí³ñòü íà òåðèòî𳿠ö³º¿ ä³ëÿíêè ïàðêó îðíèõ çåìåëü òà íàñåëåíèõ ïóíêò³â ñòâîðþº ïåðåäóìîâè äëÿ ïîøèðåííÿ ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ó ïðèðîäí³ åêîñèñòåìè. ßêùî îðí³ çåìë³ º ëèøå ïîñòà÷àëüíèêîì ä³àñïîð ñèíàíòðîïíèõ âèä³â, òî íàñåëåí³ ïóíêòè – ì³ñöåì, äå ïîøèðþþòüñÿ íîâ³ àäâåíòèâí³ âèäè, äîñ³ â³äñóòí³ â ³íøèõ ì³ñöÿõ. Òàê, ñåðåä óí³êàëüíèõ äëÿ ñåëà Íîâîâàñèë³âêà ïåðåâàæàþòü ñèíàíòðîïí³ âèäè ³, çîêðåìà, Axiris amarantoides – íîâèé àäâåíòèâíèé âèä íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè. Áàãàòî óí³êàëüíèõ ñèíàíòðîïíèõ âèä³â ³ â ì. Ñåðåäèíà-Áóäà, ïðîòå òóò çáåðåãëèñÿ çàëèøêè ïðèðîäíî¿ ðîñëèííîñò³, òîìó º âèñîêîþ ê³ëüê³ñòü ñåðåä äèôåðåíö³éíèõ ³ âèä³â ïðèðîäíî¿ ôëîðè. Ïîð³âíÿíî ç ì³ñòîì, ó ñ. Íîâîâàñèë³âêà çíèùóþòüñÿ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ,

&#

äå çíàõîäÿòü ïðèòóëîê òàê³ ðîñëèíè. Çåìë³ ðîçîðþþòüñÿ ï³ä ãîðîäè. Òîìó âàæëèâîþ º ïðîáëåìà îçåëåíåííÿ ñåëà ³ îõîðîíè â éîãî ìåæàõ çàëèøê³â ïðèðîäíî¿ ðîñëèííîñò³ äëÿ ðåêðåàö³éíî¿ ïðèâàáëèâîñò³. Àíàë³ç ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ôëîðè ÍÏÏÄÑ â³äíîñíî äî ôëîðè Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ, ç îäíîãî áîêó, òà îö³íêà ïðèðîäíîçàïîâ³äíîãî ôîíäó – ç ³íøîãî, äîçâîëèëè çðîáèòè âèñíîâîê, ùî ÿê íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ, òàê ³ ó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³ ãîñòðî ñòî¿òü ïðîáëåìà îõîðîíè ñâ³òëèõ äóáîâèõ ë³ñ³â òà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ³ç ñèíóç³ÿìè âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â. Òàêîæ ïîòðåáóþòü îõîðîíè ñôàãíîâ³ áîëîòà. Ñàìå öèì ðîñëèííèì óãðóïîâàííÿì ñë³ä ïðèä³ëÿòè ïåðøî÷åðãîâó óâàãó â ðîçâèòêó ñèñòåìè ïðèðîäîîõîðîííèõ îᒺêò³â òà åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³. Âèñîêîþ º ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ôëîðè ÍÏÏÄÑ äî ôëîðè õâîéíèõ ë³ñ³â, ëóê, åâòðîôíèõ áîë³ò, ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ òà âîäíî¿ ôëîðè.

&$

ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ

1. Àíäð³ºíêî Ò.Ë., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Óñòèìåíêî Ï.Ì. ˳ñîâà ðîñëèíí³ñòü òåðèòî𳿠çàïðîåêòîâàíîãî Ìåçèíñüêîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1982. – Ò. 39, ¹ 2. – Ñ. 74–81. 2. Àíäðèåíêî Ò.Ë., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Ðàñòèòåëüíûé ìèð Óêðàèíñêîãî Ïîëåñüÿ â àñïåêòå åãî îõðàíû. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1983. – 216 ñ. 3. Àíäðèåíêî Ò.Ë., Ïîïîâè÷ Ñ.Þ., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Ïîëåññêèé ãîñóäàðñòâåííûé çàïîâåäíèê. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1986. – 208 ñ. 4. Àíäð³ºíêî Ò.Ë., Ïðÿäêî Î.². Ðîñëèííèé ñâ³ò ïðîåêòîâàíîãî Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ñòâîðåííÿ Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó òà øëÿõè ¿õ âèð³øåííÿ: Ìàò. íàóê.-ïðàêò. ñåì³íàðó (Ñåðåäèíà-Áóäà, 19–20 ëèñòîïàäà 1997 ð.). – Ê., 1998. – Ñ. 62–69. 5. Àíäð³ºíêî Ò.Ë., Îíèùåíêî Â.À., Ïðÿäêî Î.²., Êîí³ùóê Â.Â., Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ðàðèòåòíà êîìïîíåíòà ôëîðèñòè÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ çàïîâ³äíèê³â òà íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ // Øàöüêèé íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê: íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ 1994–2004 ðð.: Ìàò. íàóê.-ïðàêò. êîíô. äî 20-ð³÷÷ÿ ïàðêó (Ñâ³òÿçü, 17–19 òðàâíÿ 2004 ð.). – Ëóöüê: Âèä-âî «Âîëèíñüêà îáë. äðóêàðíÿ», 2004. – Ñ. 63–65. 6. Àíòðîïîãåííàÿ òðàíñôîðìàöèÿ ôëîðû. / Ð.È. Áóðäà; Îòâ. ðåä. Å.Í. Êîíäðàòþê. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1991. – 168 ñ. 7. Àôàíàñüºâ Ä.ß., Ñèïàéëîâà Ë.Ì., Ëèõîáàá³íà Å.Ï. òà ³í. Ïðèðîäí³ ëó÷í³ óã³ääÿ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1981. – 308 ñ. 8. Áàëàøîâ Ë.Ñ. Ðàñòèòåëüíîñòü äîëèíû ð. Ñíîâü è åå íàðîäíî-õîçÿéñòâåííîå çíà÷åíèå: Àâòîðåô. äèñ… êàíä. áèîë. íàóê. – Ê., 1965. – 24 ñ. 9. Áàòî÷åíêî Â. Óí³êàëüíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ Goodyera repens (L.) R.Br. íà Ìàëîìó Ïîë³ññ³ // ³ñí. óêð. òîâ-âà îõîðîíè îðõ³äåé. – 1997– 1998. – ¹ 1–2. – Ñ. 12–13. 10. Áåðåçóöêèé Ì.À. Òîëåðàíòíîñòü ñîñóäèñòûõ ðàñòåíèé ê àíòðîïîãåííûì ìåñòîîáèòàíèÿì (íà ïðèìåðå ôëîðû îêðåñòíîñòåé ã. Ñàðàòîâà) // Áîò. æóðí. – 1998. – Ò. 83, ¹ 9. – Ñ. 77–83. 11. Áåðåçóöêèé Ì.À. Àíòðîïîãåííàÿ òðàíñôîðìàöèÿ ôëîðû // Áîò. æóðí. – 1999. – Ò. 84, ¹ 6. – Ñ. 8–19.

&%

12. Áèîãåîöåíîòè÷åñêèé ïîêðîâ Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî ïîëåñüÿ: ìåõàíèçìû ïîääåðæàíèÿ áèîëîãè÷åñêîãî ðàçíîîáðàçèÿ / Î.È. Åâñòèãíååâ, Â.Í. Êîðîòêîâ, Ò.Þ. Áðàñëàâñêàÿ è äð. – Áðÿíñê, 1999. – 176 ñ. 13. Áîñåê Ï.Ç. Î ðàñïðîñòðàíåíèè ñòåïíûõ ðàñòåíèé íà òåððèòîðèè Áðÿíñêîé îáëàñòè // Áîò. æóðí. – 1980. – Ò. 65, ¹ 6. – Ñ. 829–836. 14. Áóëîõîâ À.Ä., Ñîëîìåù À.È. Ýêîëîãî-ôëîðèñòè÷åñêàÿ êëàññèôèêàöèÿ ëåñîâ Þæíîãî Íå÷åðíîçåìüÿ Ðîññèè. – Áðÿíñê: Èçä-âî ÁÃÓ, 2003. – 359 ñ. 15. Áóðäà Ð.². Êðèòå𳿠àäàïòàö³¿ ôëîðè äî àíòðîïîãåííîãî âïëèâó / ²Õ 璿çä Óêð. áîòàí. ò-âà: Òåçè äîï. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1992. – Ñ. 8. 16. Áóðäà Ð.²., Òîõòàð Â.Ê. Çàãðîçà á³îëîã³÷íîãî çàáðóäíåííÿ äîâê³ëëÿ Óêðà¿íè ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèìè âèäàìè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1998. – Ò. 55, ¹ 2. – Ñ. 127–132. 17. Âàêàë À.Ï., Êàðïåíêî Ê.Ê., Ðîä³íêà Î.Ñ. гäê³ñí³ òà çíèêàþ÷³ âèäè ðîñëèí áàñåéíó ð. ²âîòêè // Åêîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ð³÷êîâèõ áàñåéí³â ˳âîáåðåæíî¿ Óêðà¿íè: Çá. íàóê. ïðàöü (Çà ìàò. Âñåóêð. íàóê.ïðàêò. êîíô., ì. Ñóìè, 14–16 ëèñòîïàäà 2002 ð.). – Ñóìè: ÑóìÄÏÓ ³ì. À.Ñ. Ìàêàðåíêà, 2002. – Ñ. 149–154. 18. Âàñèëüºâà Ò.Â., Êîâàëåíêî Ñ.Ã., Íåìåðöàëîâ Â.Â. Ïðî íåîáõ³äí³ñòü çàñòîñóâàííÿ òåðì³íà «ïàãîôëîðà» ùîäî ôëîðè ìàëåíüêèõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â // Ìàò. XI 璿çäó Óêð. áîò. ò-âà. – Õàðê³â, 2001. – Ñ. 58–59. 19. Âàñèíà À.Ï. Àäâåíòèâíûå ðàñòåíèÿ çàïîâåäíèêà «Ìàëàÿ Ñîñüâà» // Ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ àäâåíòèâíîé ôëîðû ÑÑÑÐ: Ìàò. ñîâåù. – Ì.: Íàóêà, 1989. – Ñ. 85–86. 20. Ãåîáîòàí³÷íå ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1977. – 304 ñ. 21. Ãåîìîðôîëîãèÿ Óêðàèíñêîé ÑÑÐ / Ïîä îáù. ðåä. È.Í. Ðîñëîãî. – Ê.: Âèùà øêîëà, 1990. – 287 ñ. 22. Ãîð÷àêîâñêèé Ï.Ë., Ïåøêîâà Í.Â. Ïðîáëåìà ñèíàíòðîïèçàöèè åñòåñòâåííîãî ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà è åå îñâåùåíèå â ðàáîòàõ ïîëüñêèõ áîòàíèêîâ // Áîò. æóðí. – 1975. – Ò. 60, ¹ 1. – Ñ. 118–128. 23. Ãîð÷àêîâñêèé Ï.Ë. Òåíäåíöèè àíòðîïîãåííûõ èçìåíåíèé ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà Çåìëè // Áîò. æóðí. – 1979. – Ò. 64, ¹ 12. – Ñ. 1697–1714. 24. Ãîð÷àêîâñêèé Ï.Ë., Àáðàì÷óê À.Â. Ïàñòáèùíàÿ äåãðàäàöèÿ ïîéìåííûõ ëóãîâ è åå îöåíêà ïî äîëå ó÷àñòèÿ ñèíàíòðîïíûõ âèäîâ // Ýêîëîãèÿ. – 1983. – ¹ 5. – Ñ. 3–10. 25. Ãîð÷àêîâñêèé Ï.Ë., Êîçëîâà Å.Â. Ñèíàíòðîïèçàöèÿ ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà â óñëîâèÿõ çàïîâåäíîãî ðåæèìà // Ýêîëîãèÿ. – 1998. – ¹ 3. – Ñ. 171–177. 26. Ãðàô³í Ì., Êàðïåíêî Þ. Öåíîòè÷í³ îñîáëèâîñò³ ë³ñîâèõ «äà÷» ï³âäåííîãî ñõîäó Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè áîòàí³êè òà åêîëî㳿. Ìàò. êîíô. ìîëîäèõ â÷åíèõ-áîòàí³ê³â Óêðà¿íè (13–16 âåðåñíÿ 2000 ð., ×åðí³ã³â – Ñåäí³â). – Ê.: Öåíòð åêîëîã³÷íî¿ îñâ³òè òà ³íôîðìàö³¿, 2000. – Ñ. 34–35.

27. Ãðàô³í Ì.Â., Êàðïåíêî Þ.Î., Ôåäîðåíêî Ì., ×å÷åíÿ Ñ., Êîðí³ºíêî Ñ. гçíîìàí³òí³ñòü âèä³â â³ää³ëó Polypodiophyta òà ¿õ ïðåäñòàâëåí³ñòü â ãåðáà𳿠×ÄÏÓ ³ì. Ò.Ã. Øåâ÷åíêà // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè äîñë³äæåííÿ äîâê³ëëÿ: Çá. íàóê. ïðàöü (çà ìàò. Âñåóêð. ñòóä. íàóê. êîíô., ì. Ñóìè, 13–14 òðàâíÿ 2004 ð.). – Ñóìè: ÑóìÄÏÓ ³ì. À.Ñ. Ìàêàðåíêà, 2004. – Ñ. 60–63. 28. Äàíèëèê ².Ì., Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Carex brunnescens (Pers.) Poiret (Cyperaceae Juss.) – íîâèé âèä ôëîðè Óêðà¿íè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2001. – Ò. 58, ¹ 1. – Ñ. 73–77. 29. Äèäóõ ß.Ï., Ôèöàéëî Ò.Â. Öåíîôëîðû Êèåâñêîãî ïëàòî. Ñèñòåìàòè÷åñêàÿ è ýêîëîãè÷åñêàÿ ñòðóêòóðû // Áîò. æóðí. – 2002. – Ò. 87, ¹ 6. – Ñ. 41–59. 30. ijäóõ ß.Ï., Öàðåíêî Ï.Ì. Ôëîðà Óêðà¿íè: ñòàí ³ çàõîäè ¿¿ çáåðåæåííÿ // Çáåðåæåííÿ ³ íåâèñíàæëèâå âèêîðèñòàííÿ á³îð³çíîìàí³òòÿ Óêðà¿íè: ñòàí ³ ïåðñïåêòèâè. – Ê.: Õ³ìäæåñò, 2003. – Ñ. 24–30. 31. Äóáèíà Ä.Â., Ñåìåí³õ³íà Ê.À. Trapa natans L. íà Äåñí³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1978. – Ò. 35, ¹ 4. – Ñ. 371–374. 32. Äóáèíà Ä.Â. Ðàñïðîñòðàíåíèå, ýêîëîãèÿ è öåíîëîãèÿ Trapa natans (Trapaceae) íà Óêðàèíå // Áîò. æóðí. – 1982. – Ò. 67, ¹ 5. – Ñ. 659– 667. 33. Äóáèíà Ä.Â., Æìóä Î.². Àäâåíòèâíà ôëîðà Äóíàéñüêîãî á³îñôåðíîãî çàïîâ³äíèêà // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2003. – Ò. 60, ¹ 1. – Ñ. 62–66. 34. Äóáèíà Ä.Â., Òèìîøåíêî Ï.À. Ïîð³âíÿëüíî-ñòðóêòóðíèé àíàë³ç ôëîðè Àçîâî-Ñèâàñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó (Õåðñîíñüêà îáëàñòü) // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2004. – Ò. 61, ¹ 1. – Ñ. 18–26. 35. Åâñòèãíååâ Î.È., Ôåäîòîâ Þ.Ï., Êàéãîðîäîâà Å.Þ. Ïðèðîäà Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî ïîëåñüÿ Áðÿíñêîé îáëàñòè. Ðåäêèå ðàñòåíèÿ. – Áðÿíñê: Äåñíà, 2000. – 159 ñ. 36. Åíà Àí. Â. Êîíöåïöèÿ ýíäåìèçìà â ãåîãðàôèè ðàñòåíèé // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2004. – Ò. 61, ¹ 4. – Ñ. 7–20. 37. Åêîëîã³÷íà ìåðåæà Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ / Ñ.Ì. Ïàí÷åíêî, Ò.Ë. Àíäð³ºíêî, Ã.Ã. Ãàâðèñü, Þ.Â. Êóçüìåíêî. – Ñóìè: ÂÒÄ «Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà», 2003. – 92 ñ. 38. Æèæèí Í.Ï., Êàãàëî À.À. Îñîáåííîñòè ñèíàíòðîïèçàöèè ôëîðû çàïîâåäíûõ òåððèòîðèé // Ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ ñèíàíòðîïíîé ôëîðû ÑÑÑÐ. – Ì.: Íàóêà, 1989. – Ñ. 60–62. 39. Æìûëåâ Ï.Þ., Àëåêñååâ Þ.Å., Êàðïóõèíà Å.À., Áàëàíäèí Ñ.À. Áèîìîðôîëîãèÿ ðàñòåíèé: Èëëþñòðèðîâàííûé ñëîâàðü: Ó÷åáíîå ïîñîáèå. – Ì., 2002. – 240 ñ. 40. Çàïîâ³äí³ ñêàðáè Ñóìùèíè / ϳä çàã. ðåä. ä.á.í. Ò.Ë. Àíäð³ºíêî. – Ñóìè: Äæåðåëî, 2001. – 208 ñ. 41. Çîëîòóõèí Í.È. Èçó÷åíèå ðàçíîîáðàçèÿ ñîñóäèñòûõ ðàñòåíèé â çàïîâåäíèêàõ: Ìåòîäè÷åñêîå ïîñîáèå è êðàòêèé îáçîð. – Ì.: ÊÌÊ Scient. fic Press LTD, 1996. – 60 ñ.

&&

&'

42. ²â÷åíêî ².Ñ. Àíàë³ç äèêîðîñëî¿ äåíäðîôëîðè Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1978. – Ò. 35, ¹ 1. – Ñ. 46–50. 43. Èãíàòîâ Ì.Ñ., Ìàêàðîâ Â.Â., ×è÷åâ À.Â. Êîíñïåêò ôëîðû àäâåíòèâíûõ ðàñòåíèé Ìîñêîâñêîé îáëàñòè // Ôëîðèñòè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ â Ìîñêîâñêîé îáëàñòè. – Ì.: Íàóêà, 1990. – Ñ. 5–105. 44. Êàðïåíêî Ê.Ê., Ðîä³íêà Î.Ñ., Âàêàë À.Ï., Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ðîñëèíè, çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, ùî âèÿâëåí³ íà òåðèòî𳿠Ñóìñüêî¿ îáëàñò³ // Ñòàí ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà òà ïðîáëåìè éîãî îõîðîíè íà Ñóìùèí³: ðîñëèíè, òâàðèíè òà ãðèáè Ñóìñüêî¿ îáëàñò³, çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Êíèãà 5. – Ñóìè: Äæåðåëî, 2001. – Ñ. 7–43. 45. Êàðïåíêî Ê.Ê., Ðîä³íêà Î.Ñ., Âàêàë À.Ï., Êíèø Ì.Ï. Äî õàðàêòåðèñòèêè ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó áàñåéíó ð. ²âîòêè â Ñóìñüê³é îáëàñò³ // Åêîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ð³÷êîâèõ áàñåéí³â ˳âîáåðåæíî¿ Óêðà¿íè: Çá. íàóê. ïðàöü (Çà ìàò. Âñåóêð. íàóê.-ïðàêò. êîíô., ì. Ñóìè, 14–16 ëèñòîïàäà 2002 ð.). – Ñóìè: ÑóìÄÏÓ ³ì. À.Ñ. Ìàêàðåíêà, 2002. – Ñ. 149–154. 46. Êàðïåíêî Þ.Î. Áîëîòà-«áëþäöÿ» íèæíüî¿ ÷àñòèíè ìåæèð³÷÷ÿ Äåñíà–Ñåéì // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1998. – Ò. 55, ¹ 5. – Ñ. 522–531. 47. Êàðïåíêî Þ.Î. Ñèñòåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ôëîðè Íèæíüî¿ ÷àñòèíè ìåæèð³÷÷ÿ Äåñíà–Ñåéì (×åðí³ã³âñüêå Ïîë³ññÿ) // Ó÷. çàï. Òàâðè÷åñêîãî íàö. óí-òà èì. Â.È. Âåðíàäñêîãî. Ñåð. Áèîëîãèÿ. – 2001. – 14, ¹ 1. – Ñ. 88–92. 48. Êàðïåíêî Þ. Íîâ³ îᒺêòè ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó ï³âäåííîãî ñõîäó ×åðí³ã³âñüêîãî Ïîë³ññÿ // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè áîòàí³êè òà åêîëî㳿. Ìàò. êîíô. ìîëîäèõ â÷åíèõ-áîòàí³ê³â Óêðà¿íè 20–23 ñåðïíÿ 2001 ð., ñìò. Çíîá-Íîâãîðîäñüêå, Íàö. ïðèð. ïàðê «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». – ͳæèí, 2001. – Ñ. 60–61. 49. Êàðïåíêî Þ.Î., Ãðàô³í Ì.Â. Íîâ³ çíàõ³äêè Huperzia salago (L.) Bernh ex Schrank et Mart íà ˳âîáåðåæíîìó Ïîë³ññ³ // Àêòóàëüíûå ïðîáëåìû áîòàíèêè è ýêîëîãèè: Ìàò. êîíô. ìîëîäûõ ó÷åíûõ-áîòàíèêîâ Óêðàèíû (26–29 ñåíòÿáðÿ 2003 ã.). – Îäåññà, 2003. – Ñ. 63–63. 50. Êîâàëåíêî ².Ì. Ïîïóëÿö³¿ Calluna vulgaris (L.) Hull. â ÄåñíÿíñüêîÑòàðîãóòñüêîìó íàö³îíàëüíîìó ïðèðîäíîìó ïàðêó // Ìàòåð³ëè XI 璿çäó Óêð. áîòàí³÷íîãî ò-âà. – Õàðê³â, 2001. – Ñ. 165-166. 51. Êîâàëåíêî ².Ì. Ïîïóëÿö³¿ Vaccinium vitis-idaea L. â ë³ñàõ Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2001. – Ò. 59, ¹ 5. – Ñ. 535–541. 52. Êîðíàñü ß. Ñó÷àñí³ àíòðîïîãåíí³ çì³íè ó ôëîð³ Ïîëüù³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1971. – Ò. 28, ¹ 2. – Ñ. 167–173. 53. Êðàñíàÿ êíèãà Áðÿíñêîé îáëàñòè. Ðàñòåíèÿ. Ãðèáû. – Áðÿíñê: ÇÀÎ «Èçä-òâî «×èòàé-ãîðîä», 2004. – 272 ñ. 54. Êðóãëèêîâ Ñ.À., Êàïèðóëÿ À.Ì. Ïåðñïåêòèâû îñíîâíûõ íàïðàâëåíèé äåÿòåëüíîñòè è îðãàíèçàöèè óïðàâëåíèÿ Äåñíÿíñêî-Ñòàðîãóòñêîãî íàöèîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêà Óêðàèíû // Ïåðñïåêòèâû ðàçâèòèÿ ýêîëîãè÷åñêîé ñåòè è ñîçäàíèÿ òðàíñãðàíè÷íûõ îõðàíÿ-

åìûõ òåððèòîðèé â áàññåéíå Äåñíû (Ìàò. ñîâåù. ðîññèéñêî-óêðàèíñêîé ðàá. ãðóïïû ïî ñîçäàíèþ òðàíñãðàíè÷íîé îõðàíÿåìîé ïðèðîäíîé òåððèòîðèè «Áðÿíñêèå è Ñòàðîãóòñêèå ëåñà», 24–25 íîÿáðÿ 1999 ã., Ñåðåäèíà-Áóäà). – Ì., 1999. – Ñ. 19–26. 55. Ëàéâèíå Ñ.Õ. Îñòðîâ Ìîðèöñàëà. – Ðèãà: Çíèíàòíå, 1987. – 192 ñ. 56. Ëàïÿëå Ì.Â., Ëåêÿâè÷óñ À.À. Î ñèíàíòðîïèçàöèè ôëîðû çàïîâåäíèêîâ Ëèòâû // Èçó÷åíèå è îõðàíà ïðèðîäû ìàëûõ çàïîâåäíûõ òåððèòîðèé. – Âîðîíåæ: Èçä-âî Âîðîíåæ. óí-òà, 1986. – Ñ. 80–92. 57. Ëåîíåíêî Â.Á., Ñòåöåíêî Ì.Ï., Âîçíèé Þ.Ì. Àòëàñ îᒺêò³â ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó Óêðà¿íè. – Ê.: Âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íèé öåíòð «Êè¿âñüêèé óí³âåðñèòåò», 2003. – 119 ñ. 58. Ëóêàø Î.Â., Êàðïåíêî Þ.Î., Ïðÿäêî Î.². Diphasiastrum complanatum (L.) Holub òà D. zeilleri (Rouy) Holub íà ˳âîáåðåæíîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1998. – Ò. 55, ¹ 4. – Ñ. 410–413. 59. Ëóêàø Î.Â. гäê³ñí³ ñèíó糿 âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â ×åðí³ã³âñüêîãî Ïîë³ññÿ // Ïðèðîäíè÷³ íàóêè íà ìåæ³ ñòîë³òü (äî 70-ð³÷÷ÿ ïðèðîäíè÷îãî ôàêóëüòåòó ÍÄÏÓ): Ìàò. íàóê.-ïðàê. êîíô. – ͳæèí, 2004. – Ñ. 59–60. 60. Ëóêàø Î.Â., Êàðïåíêî Þ.Î. Ñó÷àñíå ïîøèðåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ôëîðè ×åðí³ã³âùèíè // гäê³ñí³ òà êîðèñí³ ðîñëèíè ôëîðè ×åðí³ã³âùèíè ó ïðèðîä³ òà êóëüòóð³. – Ê., 1997. – Ñ. 9–19. 61. Ìàëûøåâ Ë.È. Ïëîùàäü âûÿâëåíèÿ ôëîðû // Ýêîëîãèÿ. – 1991. – ¹ 2. – Ñ. 3–13. 62. Ìàðèíà Ë.Â. Àäâåíòèâíûé ýëåìåíò ôëîðû Âèñèìñêîãî çàïîâåäíèêà // Ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ àäâåíòèâíîé ôëîðû ÑÑÑÐ. Ìàò. ñîâåù. – Ì.: Íàóêà, 1989. – Ñ. 15–16. 63. ̳íàð÷åíêî Â.Ì. Ôëîðà ë³êàðñüêèõ ðîñëèí Óêðà¿íè. – Ëóöüê: ÏÔ «Åäåëüâ³êà», 1996. – 178 ñ. 64. Ìèðêèí Á.Ì., Íàóìîâà Ë.Ã. Àäâåíòèâèçàöèÿ ðàñòèòåëüíîñòè: èíâàçèâíûå âèäû è èíâàçèàáåëüíîñòü ñîîáùåñòâ // Óñïåõè ñîâð. áèîëîãèè. – 2001. – Ò. 121, ¹ 6. – Ñ. 550–562. 65. ̳æäåðæàâí³ ïðèðîäíî-çàïîâ³äí³ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè / ̳æâ³äîì÷à êîìïëåêñíà ëàáîðàòîð³ÿ íàóêîâèõ îñíîâ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè ÍÀÍ Óêðà¿íè òà ̳íåêîáåçïåêè Óêðà¿íè / Çà çàã. ðåä. Ò.Ë. Àíäð³ºíêî. – Ê., 1998. – 132 ñ. 66. Ìîéñ³ºíêî ².². Óðáàíîôëîðà Õåðñîíà: Àâòîðåô. äèñ… êàíä. á³îë. íàóê. – ßëòà, 1999. – 20 ñ. 67. Ìîðîçîâà Ã.Þ., Çëîáèí Þ.À., Ìåëüíèê Ò.È. Ðàñòåíèÿ â óðáàíèçèðîâàííîé ïðèðîäíîé ñðåäå: ôîðìèðîâàíèå ôëîðû, öåíîãåíåç è ñòðóêòóðà ïîïóëÿöèé // Æóðí. îáù. áèîëîãèè. – 2003. – Ò. 64, ¹ 2. – Ñ. 166–180. 68. Ìîðîçîâà Î.Â. Ëåñà çàïîâåäíèêà «Áðÿíñêèé ëåñ» è Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî ïîëåñüÿ (ôëîðà è ðàñòèòåëüíîñòü). – Áðÿíñê, 1999. – 98 ñ. 69. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ïîøèðåííÿ ÿë³âöÿ çâè÷àéíîãî (Juniperus communis L.) íà ˳âîáåðåæíîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1962. – Ò. 19, ¹ 6. – Ñ. 97–99.

'

'

70. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ðîñëèíí³ñòü Íàääåñíÿíñüêî¿ âîäîä³ëüíî¿ ð³âíèíè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1965. – Ò. 22, ¹ 2. – Ñ. 56–63. 71. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ñó÷àñíèé ñòàí ïðèðîäíèõ ë³ñîñòàí³â ÿëèíè ºâðîïåéñüêî¿ íà ˳âîáåðåæíîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1966. – Ò. 23, ¹ 3. – Ñ. 111–116. 72. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ñîñíîâ³ ë³ñè Ñóìñüêîãî Ïîë³ññÿ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1970. – Ò. 27, ¹ 6. – Ñ. 726–730. 73. Íåøàòàåâ Á.Í. Ôîðìèðîâàíèå è ðàçâèòèå äîëèííî-ðå÷íûõ ñèñòåì â ïîçäíåì ïëåéñòîöåíå è ãîëîöåíå. – Ñóìû, 1987. – 222 ñ. – Äåï. â Óêð. ÍÈÈÍÒÈ, ÄÐ ¹ 8885. – Óê. 89. 74. Íåøàòàåâ Á.Í. Ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå Ñóìñêîé îáëàñòè. – Ñóìû, 1989. – 54 ñ. – Äåï. â Óêð. ÍÈÈÍÒÈ, ÄÐ ¹ 777. – Óê. 87. 75. Îíèùåíêî Â.À. Ïðî â³äïîâ³äí³ñòü íàö³îíàëüíèõ ïàðê³â Óêðà¿íè ì³æíàðîäíèì êðèòåð³ÿì // Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. – 1998. – Ò. 4, Âèï. 1. – Ñ. 17–20. 76. Îíèùåíêî Â.À. Îáë³ê çàâäàíü òà ðåæèì³â ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é // Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. – 2000. – Ò. 6, Âèï. 1-2. – Ñ. 3–6. 77. Îíèùåíêî Â.À. ²íâåíòàðèçàö³ÿ ðîñëèííîãî ñâ³òó ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó ç óðàõóâàííÿì êàòåãîð³é òà ôóíêö³îíàëüíèõ çîí // Ìàòåð³ëè XI 璿çäó Óêð. áîòàí³÷íîãî ò-âà. – Õ., 2001. – Ñ. 275–276. 78. Îïðåäåëèòåëü âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1987. – 548 ñ. 79. Îðëîâ Î.Î. Ôëîðèñòè÷í³ çíàõ³äêè ÷åðâîíîêíèæíèõ âèä³â ó Æèòîìèðñüê³é îáëàñò³ çà ïåð³îä 1987–2002 ðð. // Þ.Ä. Êëåîïîâ òà ñó÷àñíà áîòàí³÷íà íàóêà: Ìàò. ÷èòàíü, ïðèñâ. 100-ð³÷÷þ ç äíÿ íàðîäæåííÿ Þ.Ä. Êëåîïîâà (Êè¿â, 10–13 ëèñòîïàäà 2002 ð.). – Ê.: Ô³òîñîö³îöåíòð, 2002. – Ñ. 384–392. 80. Îõðàíà âàæíåéøèõ áîòàíè÷åñêèõ îáúåêòîâ Óêðàèíû, Áåëîðóññèè, Ìîëäàâèè / Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî, Â.È. Ïàðôåíîâ, Â.È. ×îïèê, è äð. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1979. – 392 ñ. 81. Ïàíàñåíêî Í.Í. Óðáàíîôëîðà Þãî-Çàïàäíîãî Íå÷åðíîçåìüÿ Ðîññèè (íà ïðèìåðå ãîðîäîâ Áðÿíñêîé îáëàñòè): Àâòîðåô. äèñ... êàíä. áèîë. íàóê. – Áðÿíñê, 2002. – 20 ñ. 82. Ïàíàñåíêî Í.Í. Ôëîðà ñîñóäèñòûõ ðàñòåíèé ãîðîäà Áðÿíñêà // Áîò. æóðí. – 2003. – Ò. 88, ¹ 7. – Ñ. 45–52. 83. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. гäê³ñí³ âèäè ôëîðè òåðèòî𳿠ïðîåêòîâàíîãî Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïàðêó // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ñòâîðåííÿ Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó: Ìàò. íàóê.-ïðàêò. ñåì³íàðó (Ñåðåäèíà-Áóäà, 19–20 ëþòîãî 1997 ð.). – Ê., 1998. – Ñ. 71–73. 84. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. гäê³ñí³ âèäè Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó (Ñóìñüêà îáëàñòü) // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1999. – Ò. 56, ¹ 1. – Ñ. 22–23.

'

85. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Îñîáëèâîñò³ êëîí³â Huperzia selago (L.) Bernh. Ex Schrank & Mert. (Huperziaceae Rothm.) íà ï³âí³÷íîìó ñõîä³ Óêðà¿íè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2000. – 57, ¹ 2. – Ñ. 148–155. 86. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Îñîáëèâîñò³ ôëîðè Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó // Ìàò. XI 璿çäó Óêð. áîòàí. ò-âà. – Õ., 2001. – Ñ. 288–289. 87. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ðîñëèíí³ñòü Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2001. – Ò. 58, ¹ 6. – Ñ. 684–693. 88. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ñèíàíòðîïèçàöèÿ ôëîðû Ñòàðîãóòñêîãî ëåñíîãî ìàññèâà // Ëåñà Åâðàçèè â XXI âåêå: Âîñòîê – Çàïàä: Ìàò. II Ìåæäóíàð. êîíô. ìîëîäûõ ó÷åíûõ, ïîñâÿùåííîé ïðîô. È.Ê. Ïà÷îñêîìó. – Ì.: ÌÃÓË, 2002. – Ñ. 187–188. 89. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Îö³íêà ìîçà¿÷íîãî àñïåêòó ð³çíîìàí³òòÿ çàïîâ³äíî¿ çîíè Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó // Ðîëü ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ó ï³äòðèìàíí³ á³îð³çíîìàí³òòÿ: Ìàò. íàóê. êîíô., ïðèñâ. 80-ð³÷÷þ Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà (Êàí³â, 9–11 âåðåñíÿ 2003 ð.). – Êàí³â, 2003. – Ñ. 318–319. 90. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ñâåòëûå äóáîâûå ëåñà íà ñåâåðî-âîñòîêå Óêðàèíû // Ëåñà Åâðàçèè – Áåëûå íî÷è: Ìàò. III Ìåæäóíàð. êîíô. ìîëîäûõ ó÷åíûõ, ïîñâ. 200-ëåòèþ âûñø. ëåñí. îáðàçîâàíèÿ â Ðîññèè è 200-ëåòèþ Ñàíêò-Ïåòåðáóðãñêîé ëåñîòåõí. àêàä. – Ì.: ÌÃÓË, 2003. – Ñ. 214–216. 91. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì., Îíèùåíêî Â.À. Ñîþçè Dicrano-Pinion Libb. 1933 ³ Pino-Quercion Medw.-Korn. 1959 â Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîìó ÍÏÏ // Ðîñëèíí³ñòü õâîéíèõ ë³ñ³â Óêðà¿íè: Ìàò. ðîá. íàðàäè (Êè¿â, ëèñòîïàä 2003). – Ê.: Ô³òîñîö³îöåíòð, 2003. – Ñ. 146–167. 92. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ãåðáàð³é ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» // ³ñíèê Ëóãàíñüêîãî äåðæ. ïåä. óí-òó ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà. – 2003. – ¹ 11 (67). – Ñ. 29–32. 93. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé // Ô³òîð³çíîìàí³òòÿ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íè. – Ê.: Íàóê. ñâ³ò, 2003. – Ñ. 36–42. 94. Ïàøêåâè÷ Ã.Î. Äî ³ñòî𳿠ðîñëèííîñò³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ â ãîëîöåí³ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1972. – Ò. 57, ¹ 2. – Ñ. 177–184. 95. Ïåðñïåêòèâíàÿ ñåòü çàïîâåäíûõ îáúåêòîâ Óêðàèíû / Ïîä îáù. ðåä. Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêà. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1987. – 292 ñ. 96. Ïîãðåáíÿê Ï.Ñ. ˳ñîâà åêîëîã³ÿ ³ òèïîëîã³ÿ ë³ñ³â: Âèáð. ïðàö³. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1993. – 496 ñ. 97. Ïðèðîäà Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. Ëàíäøàôòû è ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå / À.Ì. Ìàðèíè÷, Â.Ì. Ïàùåíêî, Ï.Ã. Øèùåíêî. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1985. – 224 ñ. 98. Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèé ôîíä ×åðí³ã³âñüêî¿ îáëàñò³ / Çà çàã. ðåä. ê.á.í., äîö. Þ.Î. Êàðïåíêà. – ×åðí³ã³â, 2002. – 240 ñ. 99. Ïðîòîïîïîâà Â.Â. Àíàëèç ñèíàíòðîïíîé ôëîðû Óêðàèíñêîãî Ïîëåñüÿ // Àêòóàëüíûå âîïðîñû áîòàíèêè â ÑÑÑÐ. – Àëìà-Àòà: Íàóêà, 1988. – 76 ñ.

'!

100. Ïðîòîïîïîâà Â.Â. Íàòóðàë³çàö³ÿ àäâåíòèâíèõ ðîñëèí Óêðà¿íè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1988. – Ò. 45, ¹ 4. – Ñ. 10–15. 101. Ïðîòîïîïîâà Â.Â. Ñèíàíòðîïíàÿ ôëîðà Óêðàèíû è ïóòè åå ðàçâèòèÿ. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1991. – 204 ñ. 102. Ïðîòîïîïîâà Â.Â., Ìîñÿê³í Ñ.Ë., Øåâåðà Ì.Â. Ô³òî³íâà糿 â Óêðà¿í³ ÿê çàãðîçà á³îð³çíîìàí³òòþ: ñó÷àñíèé ñòàí ³ çàâäàííÿ íà ìàéáóòíº. – Ê.: ²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè, 2002. – 32 ñ. 103. Ïðÿäêî Î.²., Àðàï Ð.ß. Betula humilis Schrank – ãëÿö³àëüíèé ðåë³êò íà ˳âîáåðåæíîìó Ïîë³ññ³ // Ìàòåð³ëè XI 璿çäó Óêðà¿íñüêîãî áîòàí³÷íîãî òîâàðèñòâà. – Õ., 2001. – Ñ. 317–318. 104. Ïðÿäêî Å.È. Ôëîðà è ðàñòèòåëüíîñòü ïðîåêòèðóåìîãî Äíåïðîâñêîãî ãîñóäàðñòâåííîãî ïðèðîäíîãî íàöèîíàëüíîãî ïàðêà è åãî ôóíêöèîíàëüíîå çîíèðîâàíèå: Àâòîðåô. äèñ… êàíä. á³îë. íàóê. – Ê., 1984. – 19 ñ. 105. Ðàäûãèíà Â.È., Àáàäîíîâà Ì.Í. Ñòåïíûå ýëåìåíòû ôëîðû íàöèîíàëüíîãî ïàðêà «Îðëîâñêîå Ïîëåñüå» // Çàïîâåäíîå äåëî: ïðîáëåìû îõðàíû è ýêîëîãè÷åñêîé ðåñòàâðàöèè ñòåïíûõ ýêîñèñòåì: Ìàò. ìåæäóíàð. êîíô., ïîñâ. 15-ëåòèþ ãîñ. çàïîâåäíèêà «Îðåíáóðãñêèé». – Îðåíáóðã: Èí-ò ñòåïè ÓðÎ ÐÀÍ; ÈÏÊ «Ãàçïðîìïå÷àòü» ÎÎÎ «Îðåíáóðããàçïðîìñåðâèñ», 2004. – Ñ. 70–72. 106. Ðàìåíñêèé Ë.Ã., Öàöåíêèí È.À., ×èæèêîâ Î.Í., Àíòèïèí Í.À. Ýêîëîãè÷åñêàÿ îöåíêà êîðìîâûõ óãîäèé ïî ðàñòèòåëüíîìó ïîêðîâó. – Ì.: Ñåëüõîçãèç, 1956. – 472 ñ. 107. Ðîä³íêà Î.Ñ., Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Çíàõ³äêè Goodyera repens (L.) R. Br. (Orchidaceae) ó Ñóìñüê³é îáëàñò³ // Á³îëîã³÷í³ íàóêè: Çá. íàóê. ïðàöü Ñóìñüêîãî äåðæ. ïåä. ³í-òó. – Ñóìè, 1998. – Ñ. 112–114. 108. Ñàêàëî Ä.². Ôðàãìåíòè ëóêîâèõ ñòåï³â ó ðàéîí³ Ïðèäåñíÿíñüêîãî ïëàòî // Áîò. æóðí. ÀÍ ÓÐÑÐ. – 1950. – 7, ¹ 7. – Ñ. 11–25. 109. Ñàêñîíîâ Ñ.Â., ×àï Ò.Ô. Ñòåïåíü ñèíàíòðîïèçàöèè ðàñòèòåëüíûõ ñîîáùåñòâ Æèãóëåâñêîãî çàïîâåäíèêà // Ïðîáëåìû îõðàíû ãåíîôîíäà è óïðàâëåíèÿ ýêîñèñòåìàìè â çàïîâåäíèêàõ ëåñíîé çîíû / Òåç. äîêë. Âñåñîþçí. ñîâåù. (23–25 ñåíòÿáðÿ 1986 ã. Áåðåçèíñêèé çàïîâåäíèê). – Ì., 1986. – ×. 1. – Ñ. 186–188. 110. Ñàêóí Î.Ã. Ñèñòåìàòè÷åñêàÿ ñòðóêòóðà àäâåíòèâíîé ôëîðû Êèåâñêîé ãîðîäñêîé àãëîìåðàöèè è ãîðîäîâ-ñàòåëëèòîâ // Òåçèñû VII Ìîëîäåæíîé êîíôåðåíöèè áîòàíèêîâ â Ñàíêò-Ïåòåðáóðãå (15–19 ìàÿ 2000). – ÑÏá: Áóñëàé. – 2000. – 34 ñ. 111. Ñåìåí³õ³íà Ê.À. Íîâ³ ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ó çàïëàâíèõ âîäîéìàõ ð³÷êè Äåñíè // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1979. – Ò. 36, ¹ 3. – Ñ. 214–218. 112. Ñåìåí³õ³íà Ê.À. Âîäíà ðîñëèíí³ñòü ð. Äåñíà òà âîäîéì ¿¿ çàïëàâè â ìåæàõ ÓÐÑÐ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1982. – Ò. 39, ¹ 2. – Ñ. 57–62. 113. Ñåðã³éêî Ì. Çíàõ³äêè âèä³â ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè â ï³âäåííîñõ³äí³é ÷àñòèí³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ // Àêòóàëüí³ ïèòàí-

íÿ áîòàí³êè òà åêîëî㳿: Çá. ìàò. êîíô. ìîëîäèõ â÷åíèõ-áîòàí³ê³â Óêðà¿íè. – ͳæèí: Íàóêà-ñåðâ³ñ, 1999. – Ñ. 59–60. 114. Ñèïàéëîâà Ë.Ì. Ïîéìåííûå ëóãà Ëåâîáåðåæíîãî Ïîëåñüÿ ÓÑÑÐ, ïóòè èõ óëó÷øåíèÿ è ðàöèîíàëüíîãî èñïîëüçîâàíèÿ: Àâòîðåô. äèñ... êàíä. áèîë. íàóê. – Ê., 1983. – 25 ñ. 115. Ñêâîðöîâ À.Ê. Êàëüöåôèòíàÿ ôëîðà íà þãå Ïî÷åïñêîãî ð-íà Áðÿíñêîé îáëàñòè // Áþë. Ìîñê. î-âà èñïûòàò. ïðèðîäû. Îòä. áèîë. – 1982. – Ò. 87. – Âûï. 5. – Ñ. 77–83. 116. Ñêëÿð Â.Ã. Îñîáåííîñòè åñòåñòâåííîãî âîçîáíîâëåíèÿ øèðîêîëèñòâåííûõ ïîðîä â Ñòàðîãóòñêîì ëåñíîì ìàññèâå // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ñòâîðåííÿ Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó òà øëÿõè ¿õ âèð³øåííÿ: Ìàò. íàóê.-ïðàêò. ñåì³íàðó (Ñåðåäèíà-Áóäà, 19–20 ëèñòîïàäà 1997 ð.). – Ê., 1998. – Ñ. 73–77. 117. Ñêëÿð Â.Ã. Ïîïóëÿö³éíèé àíàë³ç ïðèðîäíîãî â³äíîâëåííÿ øèðîêîëèñòÿíèõ ïîð³ä â óìîâàõ ï³âí³÷íîãî ñõîäó Óêðà¿íè: Àâòîðåô. äèñ… êàíä. á³îë. íàóê. – Ê., 1999. – 24 ñ. 118. Ñêëÿð Â.Ã. Åêîëîã³÷í³ çâ’ÿçêè äð³áíîãî ï³äðîñòó äåÿêèõ øèðîêîëèñòÿíèõ ïîð³ä // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2002. – Ò. 39, ¹ 5. – Ñ. 356–361. 119. Ñêëÿð Â.Ã., Ñêëÿð Þ.Ë. Ñèñòåìíèé ï³äõ³ä äî îïòèì³çàö³¿ îõîðîíè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2003. – Ò. 60, ¹ 4. – Ñ. 388–396. 120. Ñêëÿð Â.Ã. Åêîëîã³÷íèé ìîí³òîðèíã äèíàì³êè ë³ñ³â íà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ (Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê): Ìàò. IV ̳æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô. ñòóäåíò³â, àñï³ðàíò³â òà ìîëîäèõ â÷åíèõ «Åêîëîã³ÿ. Ëþäèíà. Ñóñï³ëüñòâî». – Êè¿â, 2003. – Ñ. 72–73. 121. Ñêëÿð Þ.Ë. Ðåäêèå è îõðàíÿåìûå âîäíûå ðàñòåíèÿ ïîéìû Äåñíû // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ñòâîðåííÿ Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó òà øëÿõè ¿õ âèð³øåííÿ: Ìàò. íàóê.ïðàêò. ñåì³íàðó (Ñåðåäèíà-Áóäà, 19–20 ëèñòîïàäà 1997 ð.). – Ê.: 1998. – Ñ. 77–79. 122. Ñìèê Ã.Ê. Ãîðíûå ýëåìåíòû âî ôëîðå Öåíòðàëüíîãî Ïîëåñüÿ Óêðàèíû // Àêòóàëüíûå âîïðîñû áîòàíèêè â ÑÑÑÐ. – Àëìà-Àòà: Íàóêà, 1988. – Ñ. 80–81. 123. Ñîâà Ò.Â. Ìîíèòîðèíã àäâåíòèâíûõ âèäîâ ðàñòåíèé â Ëóãàíñêîì ïðèðîäíîì çàïîâåäíèêå // Ïðèðîäíè÷³ íàóêè íà ìåæ³ ñòîë³òü (äî 70-ð³÷÷ÿ ïðèðîäíè÷îãî ôàêóëüòåòó ÍÄÏÓ): Ìàò. íàóê.-ïðàêò. êîíô. – ͳæèí, 2004. – Ñ. 85–86. 124. Ñîêîëîâ Â.Å., Ôèëîíîâ Ê.Ï., Íóõèìîâñêàÿ Þ.Ä., Øàäðèíà Ã.Ä. Ýêîëîãèÿ çàïîâåäíûõ òåððèòîðèé Ðîññèè / Ïîä ðåä. àêàä. ÐÀÍ Â.Å. Ñîêîëîâà, ÷ë.-êîðð. ÐÀÍ Â.Í. Òèõîìèðîâà. – Ì.: ßíóñ-Ê, 1997. – 576 ñ. 125. Ñîëîìàõà Â.À., Ñîëîìàõà Ò.Ä. Ôëîðèñòè÷åñêèå îñîáåííîñòè öåíîèíäèêàöèîííûõ êîìïëåêñîâ ïàõîòíûõ çåìåëü ðàâíèííîé ÷àñòè Óêðàèíû // Ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ ñèíàíòðîïíîé ôëîðû ÑÑÑÐ. – Ì.: Íàóêà, 1989. – Ñ. 8–10.

'"

'#

126. Ñòàí ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà òà ïðîáëåìè éîãî îõîðîíè íà Ñóìùèí³. Êíèãà 6. ×. ². Ðîñëèíè, çàíåñåí³ äî ×åðâîíîãî ñïèñêó Ñóìñüêî¿ îáëàñò³ / Î.Ñ. Ðîä³íêà, Ê.Ê. Êàðïåíêî, À.Ï. Âàêàë, ².Â. Ãîí÷àðåíêî. – Ñóìè, 2004. – 119 ñ. 127. Òåðåøêèíà Ë.Â. Äîïîëíåíèå ê ôëîðå âûñøèõ ñîñóäèñòûõ ðàñòåíèé Ìîðäîâñêîãî çàïîâåäíèêà // Ðîëü îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ òåððèòîðèé â ñîõðàíåíèè áèîðàçíîîáðàçèÿ: Ìàò. íàó÷íî-ïðàêò. êîíô., ×åáîêñàðû, 23–25 ìàÿ, 2000. – Êàçàíü, 2000. – Ñ. 214–218. 128. Òèïîëîãèÿ ëóãîâ Óêðàèíû è èõ ðàöèîíàëüíîå èñïîëüçîâàíèå / Ë.Ñ. Áàëàøîâ, Ë.Ì. Ñèïàéëîâà, Â.À. Ñîëîìàõà, Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1988. – 240 ñ. 129. Òèõîíîâ À.Ñ. Áðÿíñêèé ëåñíîé ìàññèâ. – Áðÿíñê: ÇÀÎ «Èçä-âî «×èòàé-ãîðîä», 2001. – 312 ñ. 130. Òêà÷ Â.Ï., Ìèõàëê³â Â.Ì. ˳ñîâ³ ðåñóðñè Óêðà¿íè: ñòàí, øëÿõè ïåðåõîäó íà ïðèíöèïè íåâèñíàæëèâîãî ë³ñîêîðèñòóâàííÿ, çáåðåæåííÿ ëàíäøàôòíîãî òà á³îð³çíîìàí³òòÿ // Çáåðåæåííÿ ³ íåâèñíàæëèâå âèêîðèñòàííÿ á³îð³çíîìàí³òòÿ Óêðà¿íè: ñòàí òà ïåðñïåêòèâè. – Ê.: Õ³ìäæåñò, 2003. – Ñ. 107–128. 131. Òîëìà÷åâ À.È. Î íåêîòîðûõ êîëè÷åñòâåííûõ ñîîòíîøåíèÿõ âî ôëîðàõ Çåìíîãî øàðà // Âåñòí. Ëåíèíãð. óí-òà. (Ñåð. «Áèîëîãèÿ»). – 1970. – ¹ 1. – Ñ. 62–74. 132. Òîëìà÷åâ À.È. Ââåäåíèå â ãåîãðàôèþ ðàñòåíèé. – Ë.: Èçä-âî Ëåíèíãð. óí-òà, 1974. – 244 ñ. 133. Òîëìà÷åâ À.È Ìåòîäû ñðàâíèòåëüíîé ôëîðèñòèêè è ïðîáëåìû ôëîðîãåíåçà. – Íîâîñèáèðñê: Íàóêà, 1986. – 196 ñ. 134. Óñòèìåíêî Ï.Ì. Ðîñëèíí³ñòü ë³ñîâîãî ìàñèâó «Âåëèêèé ë³ñ» (×åðí³ã³âñüêå Ïîë³ññÿ) // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1983. – Ò. 40, ¹ 3. – Ñ. 92–97. 135. Óñòèìåíêî Ï.Ì. Ôëîðèñòè÷í³ çíàõ³äêè íà òåðèòî𳿠çàïðîåêòîâàíîãî Ìåçèíñüêîãî ïðèðîäíîãî íàö³îíàëüíîãî ïàðêó // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1984. – Ò. 41, ¹ 3. – Ñ. 64–67. 136. Óñòèìåíêî Ï.Ì. Ìåðåæà ïðèðîäíèõ íàö³îíàëüíèõ ïàðê³â Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1986. – Ò. 43, ¹ 4. – Ñ. 42–43. 137.Ôåäîòîâ Þ.Ï., Åâñòèãíååâ Î.È. Ëàíäøàôòíàÿ ñòðóêòóðà è ðàñòèòåëüíîñòü Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî ôèç.-ãåîãð. ð-íà // Ðåäêèå è óÿçâèìûå âèäû ðàñòåíèé è æèâîòíûõ Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî ôèç.ãåîãð. ð-íà. – Áðÿíñê: Ãðàíè, 1997. – Ñ. 5–36. 138. Ôåäîòîâ Þ.Ï., Åâñòèãíååâ Î.È. Ñîñóäèñòûå ðàñòåíèÿ çàïîâåäíèêà «Áðÿíñêèé ëåñ» è Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî Ïîëåñüÿ (àííîòèðîâàííûé ñïèñîê âèäîâ). – Áðÿíñê, 1997. – 78 ñ. 139. Ôåäîòîâ Þ.Ï., Åâñòèãíååâ Î.È. Ñîñóäèñòûå ðàñòåíèÿ çàïîâåäíèêà «Áðÿíñêèé ëåñ» // Ôëîðà è ôàóíà çàïîâåäíèêîâ. – Âûï. 79. – Ì., 1999. – 72 ñ.

140. Ôåäîòîâ Þ.Ï. Áîëîòà çàïîâåäíèêà «Áðÿíñêèé ëåñ» è Íåðóññî-Äåñíÿíñêîãî Ïîëåñüÿ (ôëîðà è ðàñòèòåëüíîñòü). – Áðÿíñê, 1999. – 106 ñ. 141. Ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå Óêðàèíñêîé ÑÑÐ / Ïîä ðåä. Â.Ï. Ïîïîâà, À.Ì. Ìàðèíè÷à. – Ê.: Èçä-âî Êèåâñêîãî óí-òà, 1968. – 683 ñ. 142. Ô³òîð³çíîìàíÿòòÿ íàö³îíàëüíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â Óêðà¿íè / Ò.Ë. Àíäð³ºíêî, Ð.ß. Àðàï, Ä.Ï. Âîðîíöîâ òà ³í.; Çà çàã. ðåä. Ò.Ë. Àíäð³ºíêî òà Â.À. Îíèùåíêà. – Ê.: Íàóê. ñâ³ò, 2003. – 143 ñ. 143. Ôëîðà ñóäèííèõ ðîñëèí Óêðà¿íñüêîãî Ðîçòî÷÷ÿ / Ì.². Ñîðîêà. – Ëüâ³â: Ïðåïðèíò, 1998. – 136 ñ. 144. Ôëîðà ÓÐÑÐ: Ó 12 ò. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1980. – 498 ñ. 145. Õìåëåâ Ê.Ô., Áåðåçóöêèé Ì.À. Òåíäåíöèè àíòðîïîãåííîé òðàíñôîðìàöèè ëîêàëüíûõ ôëîð þæíîé ÷àñòè Ïðèâîëæñêîé âîçâûøåííîñòè // Áîò. æóðí. – 1995. – Ò. 80, ¹ 2. – Ñ. 21–30. 146. Õîõðÿêîâ À.Ï. Òàêñîíîìè÷åñêèå ñïåêòðû è èõ ðîëü â ñðàâíèòåëüíîé ôëîðèñòèêå // Áîò. æóðí. – 2000. – Ò. 85, ¹ 5. – Ñ. 1–11. 147. ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Ðîñëèííèé ñâ³ò. – Ê.: ÓÅ, 1996. – 604 ñ. 148. ×îðíîóñ Î. Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèé ôîíä Ãëóõ³âùèíè // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ôëîðèñòèêè, ñèñòåìàòèêè, åêîëî㳿 òà çáåðåæåííÿ ô³òîð³çíîìàí³òòÿ: Ìàò. êîíô. ìîëîäèõ â÷åíèõ-áîòàí³ê³â Óêðà¿íè (Ëüâ³â, ²âàíî-Ôðàíêîâî, 6–10 ñåðïíÿ 2002 ð.). – Ëüâ³â, 2002. – Ñ. 243–244. 149. ×îðíîóñ Î.Ï. Íîâ³ çíàõ³äêè âèä³â ðîäèíè Orchidaceae Juss íà Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîìó Ïîë³ññ³: Ìàò. êîíô. ìîëîäèõ ó÷åíèõ-áîòàí³ê³â Óêðà¿íè; Îäåñà, 26–29 âåðåñíÿ 2003 ð. – Îäåñà, 2003. – Ñ. 100–102. 150. ×îðíîóñ Î.Ï., Àíäð³ºíêî Ò.Ë. Îñåðåäîê áîðåàëüíèõ âèä³â íà ï³âäí³ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ // Óêð. áîòàí. æóðí. – 2004. – Ò. 61, ¹ 3. – Ñ. 89–93. 151. ×îðíîóñ Î.Ï. ˳ñîâà ðîñëèíí³ñòü ìåæèð³÷÷ÿ ð. Øîñòêè òà ð. ²âîòêè (Ñóìñüêà îáëàñòü) // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè áîòàí³êè òà åêîëî㳿: Ìàò. êîíô. ìîëîäèõ â÷åíèõ-áîòàí³ê³â (Êàí³â, 7–10 âåðåñíÿ 2004 ð.). – Êàí³â, 2004. – Âèï. 9. – Ñ. 138–140. 152. Øàöüêèé íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê. Íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ 1983–1993 ðð. – Ñâ³òÿçü, 1994. – 248 ñ. 153. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. ˳ñè ìåæèð³÷÷ÿ Äåñíà – Ñåéì // Óêð. áîòàí. æóðí. – 1966. – Ò. 23, ¹ 3. – Ñ. 105–110. 154. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Î êîíêðåòíîé ôëîðå è ìåòîäå êîíêðåòíûõ ôëîð // Áîò. æóðí. – 1980. – Ò. 65, ¹ 6. – Ñ. 761–774. 155. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Ãðîäçèíñüêèé Ì.Ä., Ðîìàíåíêî Â.Ä. Êîíöåïöèÿ, ìåòîäû è êðèòåðèè ñîçäàíèÿ ýêîñåòè Óêðàèíû. – Ê.: Ôèòîñîöèîöåíòð, 2004. – 144 ñ. 156. Øëÿêîâà Å.Â. Ñåãåòàëüíûå ñîðíûå ðàñòåíèÿ ñåâåðî-çàïàäíîãî è çàïàäíîãî ðàéîíîâ Ñðåäíåðóññêîé âîçâûøåííîñòè // Áîò. æóðí. – 1978. – Ò. 63, ¹ 11. – Ñ. 1672–1678.

'$

'%

157. Øìèäò Â.Ì. Çàâèñèìîñòü êîëè÷åñòâåííûõ ïîêàçàòåëåé êîíêðåòíûõ ôëîð åâðîïåéñêîé ÷àñòè ÑÑÑÐ îò ãåîãðàôè÷åñêîé øèðîòû // Áîò. æóðí. – 1979. – Ò. 64, ¹ 2. – Ñ. 172–183. 158. ßêîâëåâ Ñ.À. Ãåîìîðôîëîãèÿ è ÷åòâåðòè÷íûå îòëîæåíèÿ Åâðîïåéñêîé ÷àñòè ÑÑÑÐ è åå îêðàèí // Ðàñòèòåëüíîñòü ÑÑÑÐ. – Ì. – Ë.: Èçä-âî ÀÍ ÑÑÑÐ, 1938. – Ñ. 67–96. 159. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. – Warszawa, Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2001. – 538 p. 160. Meusel H. Vergleichende chorologie der zeatraleuropaischen flora. – Jena, 1964. – 258 s. 161. Meusel H. Vergleichende chorologie der zeatraleuropaischen flora. – Jena, 1965. – 583 s. 162. Mosyakin S.L., M.M. Fedoronchuk. Vascular plants of Ukraine a nomenclatural checklist / Editor: S.L. Mosyakin // M.G. Kholodny Institute of Botany. – Kiev, 1999. – 234 p. 163. Rothmaler W. Exkursion flora fur die Gebiete der DDR und der BDR. – Berlin: Volk und Wissen volk-seigener. – Vevlag, 1976. – 612 s.

'&

ÀÍÎÒÎÂÀÍÈÉ ÑÏÈÑÎÊ ÂÈIJÂ

Äî ñïèñêó çàíåñåí³ âèäè, âèÿâëåí³ â äîñë³äæåíèõ ëîêàëüíèõ ôëîðàõ. Îêðåìà íóìåðàö³ÿ (ó äóæêàõ) ïðèéíÿòà äëÿ âèä³â, ïîøèðåíèõ íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Íàçâè âèä³â ïîäàí³ çà S.L. Mosyakin òà M.M. Fedoronchuk (2001). Äëÿ îêðåìèõ âèä³â íàâåäåíî ñèíîí³ìè. Ðîäèíè ó ñïèñêó ïîäàí³ çà ñèñòåìîþ À.Ë. Òàõòàäæÿíà. Îõàðàêòåðèçîâàí³ ì³ñöåçðîñòàííÿ âèä³â íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Äëÿ ð³äê³ñíèõ òà ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â ïåðåë³÷åí³ ¿õ ì³ñöåçíàõîäæåííÿ. Âèçíà÷åíî ïîøèðåííÿ âèä³â ó ëîêàëüíèõ ôëîðàõ: Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó (ÑÃ); Ïðèäåñíÿíñüêî¿ ä³ëÿíêè ÍÏÏÄÑ (ÄÍ); ñ. Íîâîâàñèë³âêè (ÍÂ); ì. Ñåðåäèíà-Áóäà (ÑÁ); îðíèõ çåìåëü íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ (ÐË). Ó äóæêàõ ï³ñëÿ ñêîðî÷åíèõ íàçâ ëîêàëüíèõ ôëîð çàçíà÷åíå ïîøèðåííÿ âèäó («ç» – çâè÷àéíî; «ñ» – ñïîðàäè÷íî; «ð» – ð³äêî; «î» – îäèíè÷íî). Äëÿ õàðàêòåðèñòèêè äîâãîòíîãî ä³àïàçîíó àðåàëó âèä³â âèêîðèñòàí³ òàê³ òèïè: Cp – öèðêóìïîëÿðíèé; Eu-As – ºâðîïåéñüêî-àç³àòñüêèé; Eu-wAs – ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîàç³àòñüêèé, âêëþ÷àþ÷è ºâðîïåéñüêî-çàõ³äíîñèá³ðñüê³ òà ºâðîïåéñüêî-ñåðåäíüîàç³àòñüêî-òóðàíñüê³ âèäè; Eu-Am – ºâðîïåéñüêî-àìåðèêàíñüêèé; Am – àìåðèêàíñüêèé; As – àç³àòñüêèé; oAs – ñõ³äíîàç³àòñüêèé; Eu – ºâðîïåéñüêèé. Øèðîòíèé ä³àïàçîí àðåàëó âèä³â àíàë³çóºòüñÿ çà ïîøèðåííÿì àðåàë³â ó ìåæàõ òàêèõ çîí: Arct – àðêòè÷íî¿; B – áîðåàëüíî¿; Temp – òåìïåðàòíî¿ (ì³øàí³ òà øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè); Sm – ñóáìåðèä³îíàëüíî¿ (˳ñîñòåï òà Ñòåï); M – ìåðèä³îíàëüíî¿ (ïóñòåë³ òà ñóáòðîï³êè); Trop – òðîï³÷íî¿; Austr – ï³âäåííî¿. Äî ïëþðèçîíàëüíî¿ ãðóïè (Pz) â³äíåñåí³ âèäè, ùî ïîøèðåí³ â óñ³õ çîíàõ. Âèäè ôëîðè â³äíåñåí³ äî òàêèõ åêîëîãî-öåíîòè÷íèõ ãðóï: ë³ñ ëèñò – ëèñòÿíîë³ñîâà; ë³ñ õ⠖ õâîéíîë³ñîâà; ë³ñ áîë – áîëîòíîë³ñîâà; óçë – óçë³ñíà; ÷àãàðí – ÷àãàðíèêîâà; ëóê áîë – âîëîãîëó÷íà; ëóê – ñïðàâæíüîëó÷íà; ëóê ñóõ – ñóõîëó÷íà; áîë åâòð – åâòîðîôíîáîëîòíà; áîë ìåçî – ìåçîòðîôíîáîëîòíà; àëþ⠖ àëþâ³àëüíà; áîð – áîðîâà; ïðèáð-âîäí – ïðèáåðåæíî-âîäíà; âîä – âîäíà; ñåãåò – ñåãåòàëüíà; ðóäåð – ðóäåðàëüíà.

''

Çà ðåæèìîì çâîëîæåíîñò³ âèä³ëåí³ òàê³ åêîëîã³÷í³ ãðóïè: Ks – êñåðîô³òè; Mz/Ks – ìåçîêñåðîô³òè; Ks/Mz – êñåðîìåçîô³òè; Mz – ìåçîô³òè; Hg/Mz – ã³ãðîìåçîô³òè; Mz/Hg – ìåçîã³ãðîô³òè; Hg – ã³ãðîô³òè; Hd – ã³äðîô³òè. Çàçíà÷åíî àêðîí³ìè ãåðáàð³¿â, êóäè ïåðåäàí³ çðàçêè âèä³â ôëîðè: KW – ãåðáàð³é ²íñòèòóòó áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍÓ (ì. Êè¿â); KWHA – ãåðáàð³é Íàö³îíàëüíîãî áîòàí³÷íîãî ñàäó ³ì. Ì.Ì. Ãðèøêà ÍÀÍÓ (ì. Êè¿â); LWKS – ãåðáàð³é ²íñòèòóòó åêîëî㳿 Êàðïàò ÍÀÍÓ (ì. Ëüâ³â).

Lycopodiaceae P. Beauv. ex Mirbel – Ïëàóíîâ³ 1. (1) Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – ijôàç³àñòðóì ñïëþñíóòèé. Ó ñîñíîâèõ òà äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñàõ. ³äîìî 2 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 6 òà 123 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); B-Temp; Cp; Ks/Mz; ë³ñ õâ; KW. 2. (2) Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub – ijôàç³àñòðóì Çåéëåðà. Ó ñîñíîâèõ òà äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ. ³äîìî 7 ì³ñöåçíàõîäæåííü ó êâ. 26, 45, 89, 90, 105 òà 124 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà [58]. Ñà (î); B-Temp; Cp; Ks/Mz; ë³ñ õâ; KW. 3. (3) Lycopodium annotinum L. – Ïëàóí ð³÷íèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, ïî ïåðèôå𳿠ìåçîòðîôíèõ áîë³ò. Îäèí ç íàéá³ëüø ïîøèðåíèõ âèä³â, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Ñïîðàäè÷íî çóñòð³÷àºòüñÿ ïî âñüîìó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñîâîìó ìàñèâó. Ñà (ñ); ArctTemp; Cp; Mz; ë³ñ õâ. 4. (4) Lycopodium clavatum L. – Ïëàóí áóëàâîâèäíèé. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ.

Huperziaceae Rothm. – Áàðàíöåâ³

8. (8) Equisetum hyemale L. – Õâîù çèìóþ÷èé. Íà ñèðèõ ì³ñöÿõ ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ñ) B-Sm; Cp; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW. 9. (9) Equisetum palustre L. – Õâîù áîëîòíèé. Íà åâòðîôíèõ áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 10. (10) Equisetum pratense L. – Õâîù ëó÷íèé. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ïî ñèðèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ëóê; KW. 11. (11) Equisetum ramosissimum Desf. – Õâîù ãàëóçèñòèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà ï³ùàí³é êîñ³ ð. Óëèöÿ á³ëÿ ñ. Êàðïå÷åíêîâå. Ñà (î); Temp-M; Eu-As; Mz; àëþâ. 12. (12) Equisetum sylvaticum L. – Õâîù ë³ñîâèé. Ó ò³íèñòèõ õâîéíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW.

Ophioglossaceae (R.Br.) Agardh – Âóæà÷êîâ³ 13. (13) Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – Ãðîíÿíêà áàãàòîðîçä³ëüíà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó ëèïîâî-êëåíîâîìó ë³ñ³ ÿãëèöåâîìó â óð. «Óáîðîê» çà 3 êì íà ïí. â³ä ñ. Î÷êèíå ó çàïëàâ³ Äåñíè. ÄÍ (î); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ øðë.

Onocleaceae Pichi-Serm. – Îíîêëåºâ³ 14. (14) Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. – Ñòðàóñîâå ïåðî çâè÷àéíå. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó çàïëàâíîìó â³ëüøíÿêó á³ëÿ ñ. Á³ëîóñ³âêà. Íà ì³ñö³ êîëèøíüî¿ ïîì³ùèöüêî¿ ñàäèáè. Ìîæëèâî, çäè÷àâ³ëèé. Ñà (î); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ áîë; KW.

Athyriaceae Alston – Áåçùèòíèêîâ³

5. (5) Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart. – Áàðàíåöü çâè÷àéíèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ. ³äîìî 4 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 35, 96, 108 òà 111 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Arct-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW.

15. (15) Athyrium filix-femina (L.) Roth – Áåçùèòíèê æ³íî÷èé. Ó ñèðèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Hg/Mz; ë³ñ áîë; KW.

Equisetaceae Rich. ex DC. – Õâîùîâ³

Dryopteridaceae Ching – Ùèòíèêîâ³

6. (6) Equisetum arvense L. – Õâîù ïîëüîâèé. Íà ïîëÿõ, ï³ùàíèõ êîñàõ, ëóêàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Arct-Sm; Cp; Hg/Mz; ðóäåð; KW. 7. (7) Equisetum fluviatile L. – Õâîù ð³÷êîâèé. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì íà ì³ëêîâîää³. ÑÁ (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Hg; ïðèáð-âîäí; KW.

16. (16) Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs – Ùèòíèê øàðòðñüêèé. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW. 17. (17) Dryopteris cristata (L.) A.Gray – Ùèòíèê ãðåáåíÿñòèé. Íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî; KW.





18. (18) Dryopteris dilatata (Hoffm.) A.Gray – Ùèòíèê ðîçøèðåíèé, àâñòð³éñüêèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 94 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà â ÿëèíîâî-ñîñíîâîìó ë³ñ³ ë³ùèíîâîìó. Ñà (î); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW. 19. (19) Dryopteris filix-mas (L.) Schott – Ùèòíèê ÷îëîâ³÷èé. Ó ò³íèñòèõ, ÷àñò³øå ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Trop; Cp; Mz; ë³ñ øðë. 20. (20) Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman – Ãîëîêó÷íèê äóáîâèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ. Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW.

Thelypteridaceae Pichi-Serm. – Òåë³ïòåðèñîâ³ 21. (21) Thelypteris palustris Schott – Òåë³ïòåðèñ áîëîòíèé (Áîëîòíà ïàïîðîòü). Ó â³ëüøíÿêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Trop; Cp; Mz/Hg; ë³ñ áîë; KW.

28. (28) Pinus strobus L. – Ñîñíà Âåéìóòîâà. ²íòðîäóöåíò. Ó ñêëàä³ ë³ñîâèõ êóëüòóð. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíå ñàìîâ³äíîâëåííÿ ó êâ. 33 òà 47 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (ð); Temp-Sm; Am; Mz. 29. (29) Pinus sylvestris L. – Ñîñíà çâè÷àéíà. Îñíîâíà ë³ñîóòâîðþþ÷à ïîðîäà íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. ÐË (ñ); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ õâ.

Cupressaceae Rich. ex Bartl. – Êèïàðèñîâ³ 30. (30) Juniperus communis L. – ßëîâåöü çâè÷àéíèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ. Íàéá³ëüø ïîøèðåíèé ó çàõ³äí³é ÷àñòèí³ Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà, ó ë³ñîâèõ ìàñèâàõ óð. «Íîâîâàñèë³âñüêå». Í (ð); Ñà (ñ); B-Sm; Cp; Ks/Mz; ë³ñ õâ.

Aristolochiaceae Juss. – Õâèë³âíèêîâ³

22. (22) Pteridium aquilinum (L.) Kuhn – Îðëÿê çâè÷àéíèé. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïî âèðóáêàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Trop; Cp; Mz; ë³ñ øðë; KW.

31. (31) Aristolochia clematitis L. – Õâèë³âíèê çâè÷àéíèé. Ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà ïî ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ. ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; àëþâ. 32. (32) Asarum europaeum L. – Êîïèòíÿê ºâðîïåéñüêèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW.

Salviniaceae T.Lestib. – Ñàëüâ³í³ºâ³

Nymphaeaceae Salisb. – Ëàòàòòºâ³

23. (23) Salvinia natans (L.) All. – Ñàëüâ³í³ÿ ïëàâàþ÷à. Ó ñòàðèöÿõ ïî çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (ð); Temp-M; Eu-As; Hd; âîä.

33. (33) Nuphar lutea (L.) Smith – Ãëå÷èêè æîâò³. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Hd; âîä. 34. (34) Nymphaea alba L. – Ëàòàòòÿ á³ëå. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. Ïîøèðåííÿ íå ç’ÿñîâàíå. ÄÍ (ð); B-M; Eu; Hd; âîä. 35. (35) Nymphaea candida J.C.Presl – Ëàòàòòÿ ñí³æíî-á³ëå. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (î); ÄÍ (ç); B-Temp; EuAs; Hd; âîä.

Dennstaedtiaceae Lotsy – Äåíøòåäò³ºâ³

Pinaceae Lindl. – Ñîñíîâ³ 24. (24) Abies alba Mill. – ßëèöÿ á³ëà. ²íòðîäóöåíò. Ó ñêëàä³ ë³ñîâèõ êóëüòóð. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíå ñàìîâ³äíîâëåííÿ ó êâ. 34 òà 47 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (ð); Temp-M; Eu; Hg/Mz. 25. (25) Larix sibirica Ledeb. – Ìîäðèíà ñèá³ðñüêà. ²íòðîäóöåíò. Ó ñêëàä³ ë³ñîâèõ êóëüòóð. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ. Ñà (ð); B; Eu-As; Hg/Mz. 26. (26) Picea abies (L.) H.Karst. – ßëèíà ºâðîïåéñüêà. Çáåðåãëèñÿ ñòàð³ êîð³íí³ ä³ëÿíêè ë³ñó ç ó÷àñòþ ÿëèíè ºâðîïåéñüêî¿ â³êîì ïîíàä 100–120 ðîê³â, çîêðåìà ó êâ. 121. Ïðèðîäíèé âèä íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ. Í (ð); Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ë³ñ õâ. 27. (27) Pinus banksiana Lamb. – Ñîñíà Áàíêñà. ²íòðîäóöåíò. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); Am; Mz/Ks.



Ceratophyllaceae S.F.Gray – Êóøèðîâ³ 36. (36) Ceratophyllum demersum L. – Êóøèð òåìíî-çåëåíèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ç); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Trop; Cp; Hd; âîä. 37. (37) Ceratophyllum submersum L. – Êóøèð ï³äâîäíèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; EuAs; Hd; âîä; KW.

!

Ranunculaceae Juss. – Æîâòåöåâ³ 38. (38) Actaea spicata L. – Âîðîíåöü êîëîñèñòèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ð); B-Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 39. (39) Anemone ranunculoides L. – Àíåìîíà æîâòåöåâà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 40. (40) Aquilegia vulgaris L. – Îðëèêè çâè÷àéí³. Ó ïðèðîäíèõ óìîâàõ íå â³äîìèé, çóñòð³÷àºòüñÿ ëèøå çäè÷àâ³ëèé ïîáëèçó æèòëà. ÑÁ (î); Í (î); B-Temp; Eu; Ks/Mz; äè÷à⳺. 41. (41) Batrachium aquatile (L.) Dumort. (Batrachium carinatum Schur) – Âîäÿíèé æîâòåöü âîäíèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); Temp; Eu; Hd; âîä. 42. (42) Batrachium circinatum (Sibth.) Spach (Batrachium foeniculaceum (Gilib.) V. Krecz.) – Âîäÿíèé æîâòåöü æîðñòêîëèñòèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Hd; âîä. 43. (43) Batrachium rionii (Lagger) Nyman – Âîäÿíèé æîâòåöü гîíà. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); B-Sm; EuwAs; Hd; âîä. 44. (44) Caltha palustris L. – Êàëþæíèöÿ áîëîòíà. Íà áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Cp; Hg; áîë åâòð; KW. 45. (45) Consolida regalis S.F.Gray – Ñîêèðêè ïîëüîâ³. Ó ïîñ³âàõ, óçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ñåãåò. 46. (46) Ficaria verna Huds aggr. – Ïø³íêà âåñíÿíà. Ñèð³ øèðîêîëèñòÿí³ òà ì³øàí³ ë³ñè. ÑÁ (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 47. (47) Myosurus minimus L. – Ìèøà÷èé õâ³ñò ìàëèé. Ñèð³ ëóêè, óçá³÷÷ÿ äîð³ã, àëþâ³àëüí³ â³äêëàäè íà áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Pz; Cp; Ks/Mz; ëóê. 48. (48) Pulsatilla patens (L.) Mill. (Pulsatilla latifolia Rupr.) – Ñîí øèðîêîëèñòèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Ks/Mz; ë³ñ õâ; KW. 49. (49) Pulsatilla pratensis (L.) Mill. – Ñîí ÷îðí³þ÷èé. Ó ïðèðîäíèõ óìîâàõ íåâ³äîìèé, âèñàäæóºòüñÿ íà êëàäîâèùàõ, äè÷à⳺. Í (î); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz. 50. (50) Ranunculus acris L. – Æîâòåöü ¿äêèé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê áîë. 51. (51) Ranunculus auricomus L. – Æîâòåöü çîëîòèñòèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ òà ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê; KW.

"

52. (52) Ranunculus cassubicus L. – Æîâòåöü êàøóáñüêèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); ÄÍ (ñ); Temp; EuwAs; Hg/Mz; óçë. 53. (53) Ranunculus flammula L. – Æîâòåöü âîãíèñòèé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz/Hg; ëóê áîë. 54. (54) Ranunculus lingua L. – Æîâòåöü ÿçèêîëèñòèé. Íà åâòðîôíèõ áîëîòàõ. Ñà (ñ); B-Sm; Eu-As; Hg; áîë åâòð; KW. 55. (55) Ranunculus polyanthemos L. – Æîâòåöü áàãàòîêâ³òêîâèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê. 56. (56) Ranunculus repens L. – Æîâòåöü ïîâçó÷èé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, óçäîâæ ë³ñîâèõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 57. (57) Ranunculus sceleratus L. – Æîâòåöü îòðóéíèé. Íà áîëîòàõ, áîëîòèñòèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Cp; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí; KW. 58. (58) Thalictrum aquilegiifolium L. – Ðóòâèöÿ îðëèêîëèñòà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 85 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà íà ïðîñ³ö³ â äóáîâî-ñîñíîâîìó ë³ñ³. Ó Ñåðåäèíà-Áóäà â³äîìèé ³ç ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); Ñà (î); Temp; Eu; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 59. (59) Thalictrum lucidum L. – Ðóòâèöÿ áëèñêó÷à. Íà âîëîãèõ òà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 60. (60) Thalictrum minus L. – Ðóòâèöÿ ìàëà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà óçë³ññ³ óð. «Ðàäãîñïíèé á³ð». ÄÍ (î); àïîô³ò; B-M; Eu-As-Am; Ks/Mz; óçë. 61. (61) Thalictrum simplex L. – Ðóòâèöÿ ïðîñòà. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-As; Mz; ëóê.

Berberidaceae Juss. – Áàðáàðèñîâ³ 62. (62) Berberis vulgaris L. – Áàðáàðèñ çâè÷àéíèé. Íà òåðèòî𳿠ÍÏÏÄÑ îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà óçë³ññ³ â óð. «Óáîðîê» çà 3 êì íà ïí. â³ä ñ. Î÷êèíå ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÑÁ (î); ÄÍ (î); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë.

Papaveraceae Juss. – Ìàêîâ³ 63. (63) Chelidonium majus L. – ×èñòîò³ë âåëèêèé. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, á³ëÿ æèòëà. Àêòèâíî âêîð³íþºòüñÿ ïî äîðîãàõ ó ñîñíîâ³ ë³ñè ë³ùèíîâ³ òà áóçèíîâ³. ÑÁ (ç); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW.

#

64. Papaver somniferum L. – Ìàê ñíîòâîðíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ óãðóïîâàíü á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Eu-As; Mz; äè÷à⳺.

Fumariaceae DC. – Ðóòêîâ³ 65. (64) Corydalis cava (L.) Schweigg. & KÅerte – Ðÿñò ïîðîæíèñòèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ³äîìî 3 ä³ëÿíêè, äå âèä äîì³íóº â ñêëàä³ ñèíóç³é âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â (êâ. 39, 84 òà 102 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà). Ñà (ð); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. ′ 66. Corydalis intermedia (L.) Merat. – Ðÿñò ñåðåäí³é. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ â øèðîêîëèñòÿíîìó ë³ñ³ ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); Temp; Eu; Ì; ë³ñ øðë; KW. 67. (65) Corydalis solida (L.) Clairv. – Ðÿñò óù³ëüíåíèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ³äîìî 3 ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 32, 109 òà 121 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ó Ñåðåäèíà-Áóäà â³äîìèé ³ç ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); Ñà (ð); B-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 68. Fumaria schleicheri Soy.-Willem. – Ðóòêà Øëåéõåðà. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ. ÑÁ (î); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ñåãåò.

Ulmaceae Mirbel – ’ÿçîâ³ 69. (66) Ulmus glabra Huds. – ’ÿç ãîëèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); B-Sm; Eu; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 70. (67) Ulmus laevis Pall. – ’ÿç ãëàäêèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); Í (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW. 71. (68) Ulmus minor Mill. (Ulmus carpinifolia Rupp. ex G. Suckow) – ’ÿç ìàëèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); ÄÍ (ç); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 72. (69) Ulmus suberosa Moench – ’ÿç êîðêîâèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

Moraceae Link – Øîâêîâèöåâ³ 73. (70) Morus nigra L. – Øîâêîâèöÿ ÷îðíà. Á³ëÿ æèòëà. ÄÍ (î); êåíîô³ò; Sm-M; wAs; Mz; äè÷à⳺.

Cannabaceae Eudl. – Êîíîïëåâ³

Urticaceae Juss. – Êðîïèâîâ³ 75. (72) Urtica dioica L. – Êðîïèâà äâîäîìíà. Ó ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, ñàäàõ. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Cp; Hg/Mz; ðóäåð. 76. (73) Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz – Êðîïèâà æàáð³éîëèñòà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz/Hg; ë³ñ áîë. 77. (74) Urtica urens L. – Êðîïèâà æàëêà. Ó ñàäàõ, íà ãîðîäàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð.

Fagaceae Dumort. – Áóêîâ³ 78. (75) Quercus robur L. – Äóá çâè÷àéíèé. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 79. (76) Quercus rubra L. (Quercus borealis Michx) – Äóá ÷åðâîíèé. ²íòðîäóöåíò. Ó ñêëàä³ ë³ñîâèõ êóëüòóð. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Ñà (ð); Temp-M; Am; Mz.

Betulaceae S.F.Gray – Áåðåçîâ³ 80. (77) Alnus glutinosa (L.) Gaertn. – ³ëüõà êëåéêà (Â. ÷îðíà). Ïî çàïëàâàõ ð³÷îê, áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu; Hg; ë³ñ áîë. 81. (78) Betula pendula Roth – Áåðåçà ïîâèñëà (Á. áîðîäàâ÷àñòà). Õâîéí³, ì³øàí³ òà ëèñòÿí³ ë³ñè. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ; KW. 82. (79) Betula pubescens Ehrh. – Áåðåçà ïóõíàñòà. Íà áîëîòàõ, âîëîãèõ ì³ñöÿõ. Í (ð); Ñà (ç); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; áîë ìåçî.

Corylaceae Mirbel – ˳ùèíîâ³ 83. (80) Carpinus betulus L. – Ãðàá çâè÷àéíèé. ³äîìî ïðî çðîñòàííÿ îäí³º¿ îñîáèíè âèñîòîþ 1,5 ì ó ñîñíîâîìó ë³ñ³ ë³ùèíîâîìó ó êâ. 94 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Íàéáëèæ÷à ç â³äîìèõ ãåíåðàòèâíèõ îñîáèí – ó ñ. Ñòàðà Ãóòà çà 3 êì. Ñà (î); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 84. (81) Corylus avellana L. – ˳ùèíà çâè÷àéíà. Ôîðìóº ï³äë³ñîê ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); TempSm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW.

74. (71) Humulus lupulus L. – Õì³ëü çâè÷àéíèé. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ áîë.

$

%

Juglandaceae A.Rich. ex Kunth – Ãîð³õîâ³ 85. (82) Juglans mandshurica Maxim. – Ãîð³õ ìàíü÷æóðñüêèé. ²íòðîäóöåíò. Îäíå äåðåâî çðîñòຠó ñ. Óëèöÿ. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Ñà (î); Temp; oAs; Hg/Mz.

Portulacaceae Juss. – Ïîðòóëàêîâ³ 86. (83) Portulaca oleracea L. – Ïîðòóëàê ãîðîäí³é. Ó ñàäàõ, íà ãîðîäàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ñåãåò.

Caryophyllaceae Juss. – Ãâîçäè÷í³ 87. (84) Arenaria leptoclados (Rchb.) Guss. (Arenaria brevifolia Gilib.) – ϳùàíêà òîíêîñòåáåëüíà. Íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 88. (85) Cerastium holosteoides Fr. – Ðîãîâèê ëàíöåòîâèäíèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Pz; Cp; Mz; ëóê. 89. (86) Cerastium semidecandrum L. – Ðîãîâèê êðóãëîëèñòèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçðîñòàííÿ íà äîðîç³ íà ï³âäåíü â³ä êâ. 126 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; ëóê ñóõ. 90. (87) Coccyganthe flos-cuculi (L.) Fourr. (Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.) – Çîçóëèí öâ³ò çâè÷àéíèé. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 91. (88) Cucubalus baccifer L. – Äóòåíü ÿã³äíèé. Íà ãàëÿâèíàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ÷àãàðí. 92. (89) Dianthus barbatus L. – Ãâîçäèêà áîðîä÷àñòà. Íà óçë³ññÿõ ïî áîðîâ³é òåðàñ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (î); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu; Mz; óçë; KWHA. 93. (90) Dianthus borbasii Vandas – Ãâîçäèêà Áîðáàøà. Íà ï³ñêàõ, ó áîðàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz/Ks; ëóê ñóõ. 94. (91) Dianthus deltoides L. – Ãâîçäèêà äåëüòîâèäíà. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/ Mz; ëóê; KW. 95. (92) Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klokov – Ãâîçäèêà íåñïðàâæíüîðîç÷åï³ðåíà. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); Temp; Eu; Mz/Ks; ë³ñ õâ; KW. 96. (93) Eremogone saxatilis (L.) Ikonn. – Åðåìîãîíå ñêåëüíà. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ çåëåíîìîõîâèõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); B-Temp; EuAs; Mz/Ks; ë³ñ õâ; KW.

&

97. (94) Herniaria glabra L. – Îñòóäíèê ãîëèé. Íà ï³ñêàõ, ñóõèõ ëóêàõ. ÐË (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; EuwAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW. 98. (95) Herniaria polygama J.Gay – Îñòóäíèê áàãàòîøëþáíèé. Íà ï³ñêàõ, ñóõèõ ëóêàõ. ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks; áîð. 99. (96) Melandrium album (Mill.) Garcke – Êóêîëèöÿ á³ëà. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð; KW. 100. (97) Moehringia trinervia (L.) Clairv. – Ìåð³íã³ÿ òðèæèëêîâà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 101. (98) Myosoton aquaticum (L.) Moench – Ñëàáíèê âîäÿíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ÷àãàðí; KW. 102. (99) Oberna behen (L.) Ikonn. (Silene vulgaris (Moench) Garcke) – Õëîïàâêà çâè÷àéíà. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); B-M; Eu-As; Mz; óçë. 103. (100) Otites borysthenicus (Grun.) Klokov – Óøàíêà äí³ïðîâñüêà. Íà ï³ñêàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-As; Mz/Ks; áîð; KW. 104. (101) Psammophiliella muralis (L.) Ikonn. – Ïñàìîô³ë³åëà ìóðîâà. Íà ëóêàõ, á³ëÿ äîð³ã, ó ïîñ³âàõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê. 105. (102) Sagina nodosa (L.) Fenzl – Ìîõîâèíêà âóçëóâàòà. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ ó ë³ñàõ, íà áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; EuAm; Hg/Mz; ëóê. 106. (103) Sagina procumbens L. – Ìîõîâèíêà ëåæà÷à. Íà ëóêàõ, âîëîãèõ â³äêðèòèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz; àëþâ; KW. 107. (104) Saponaria officinalis L. – Ìèëüíÿíêà ë³êàðñüêà. Ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà óçë³ññÿõ, ï³ñêàõ, óçäîâæ áåðåã³â ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; KW. 108. (105) Scleranthus annuus L. – ×åðâåöü îäíîð³÷íèé. Íà ï³ñêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu; Ks/Mz; áîð; KW. 109. (106) Scleranthus perennis L. – ×åðâåöü áàãàòîð³÷íèé. Íà ï³ñêàõ, ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; áîð. 110. (107) Silene nutans L. – Ñì³ëêà ïîíèêëà. Íà óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Ks/Mz; óçë; KW. 111. (108) Silene tatarica (L.) Pers. – Ñì³ëêà òàòàðñüêà. Óçäîâæ áåðåã³â ð³÷îê, íà óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (î); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ.

'

112. (109) Spergula arvensis L. – Øïåðãåëü ïîëüîâèé. Íà ï³ñêàõ, ó ïîñ³âàõ, íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ñåãåò; KW òà KWHA. 113. (110) Spergularia rubra (L.) J.Presl & C.Presl – Ñòåëþøîê ÷åðâîíèé. Íà ï³ùàíèõ â³äêðèòèõ ì³ñöÿõ, óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; B-Trop; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW. 114. Spergularia salina J.Presl & C.Presl (Spergularia marina (L.) Griseb.) – Ñòåëþøîê ñîëîí÷àêîâèé. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Hg/Mz; ðóäåð; KW. 115. (111) Stellaria alsine Grimm. (Stellaria uliginosa Murr.) – dzðî÷íèê ìîêðèöåâèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-Am; Mz/Hg; ëóê áîë. 116. (112) Stellaria graminea L. – dzðî÷íèê çëàêîâèäíèé. Íà ëóêàõ, ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ëóê. 117. (113) Stellaria holostea L. – dzðî÷íèê ëàíöåòîâèäíèé. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KW. 118. (114) Stellaria media (L.) Vill. – dzðî÷íèê ñåðåäí³é. Íà ãîðîäàõ, âçäîâæ ë³ñîâèõ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Pz; Cp; Mz; ñåãåò. 119. (115) Stellaria palustris Retz. – dzðî÷íèê áîëîòíèé. Íà âîëîãèõ òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, òîðô’ÿíèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 120. (116) Steris viscaria (L.) Raf. (Viscaria vulgaris Bernh.) – Ñìîë³âêà êëåéêà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë; KW.

Amaranthaceae Juss. – Ùèðèöåâ³ 121. (117) Amaranthus albus L. – Ùèðèöÿ á³ëà. Íà ïîëÿõ, á³ëÿ æèòëà, óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-Trop; Cp; Ks/ Mz; ñåãåò. 122. (118) Amaranthus blitoides S.Watson – Ùèðèöÿ ëîáîäîâèäíà. Á³ëÿ äîð³ã, çàë³çíèöü. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-Trop; EuAs-Am; Mz; ðóäåð. 123. (119) Amaranthus blitum L. (Amaranthus lividus L.) – Ùèðèöÿ ëîáîäîâà. Íà êâ³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà, çàë³çíèöü. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-Trop; Cp; Mz; ðóäåð. 124. (120) Amaranthus retroflexus L. – Ùèðèöÿ çàãíóòà. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà, íà ãîðîäàõ, ïîëÿõ, óçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; B-Trop; Cp; Mz; ñåãåò.



Chenopodiaceae Vent. – Ëîáîäîâ³ 125. (121) Atriplex hortensis L. – Ëóòèãà ñàäîâà. Ó ñàäàõ, ãîðîäàõ, íà ñì³òíèêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; B-Trop; Eu-As; Mz; ðóäåð. 126. (122) Atriplex patula L. – Ëóòèãà ðîçëîãà. Íà ãîðîäàõ, ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ç); Í (ç); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 127. Atriplex prostrata Boucher ex DC. (Atriplex hastata L.) – Ëóòèãà ëåæà÷à. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Mz; ðóäåð. 128. Atriplex rosea L. – Ëóòèãà ðîæåâà. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ çàë³çíèöü. ÑÁ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 129. (123) Atriplex sagittata Borkh. (Atriplex nitens Schkuhr) – Ëóòèãà ñïèñîâèäíà. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð. 130. Atriplex tatarica L. – Ëóòèãà òàòàðñüêà. Óçäîâæ çàë³çíèöü, íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz/ Ks; ðóäåð. 131. (124) Axiris amaranthoides L. – Àêñ³ðèñ ùèðèöåâèäíèé. Íà ñì³òíèêàõ, óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 132. (125) Chenopodium album L. – Ëîáîäà á³ëà. Á³ëÿ æèòëà, íà ãîðîäàõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ñì³òíèêàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 133. (126) Chenopodium glaucum L. – Ëîáîäà ñèçà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà äîðîãàõ, íà çàë³çíèö³. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 134. (127) Chenopodium hybridum L. – Ëîáîäà ã³áðèäíà. Íà ñì³òíèêàõ, óçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð. 135. Chenopodium murale L. – Ëîáîäà ìóðîâà. Íà ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-Trop; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 136. (128) Chenopodium polyspermum L. – Ëîáîäà áàãàòîíàñ³ííà. Íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, íà áåðåãàõ âîäîéì, íà ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Mz; ðóäåð. 137. (129) Chenopodium rubrum L. – Ëîáîäà ÷åðâîíà. Íà âîëîãèõ ï³ñêàõ, ïî çàïëàâàõ ð³÷îê, íà ñì³òíèêàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Pz; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 138. (130) Chenopodium strictum Roth (Chenopodium betaceum Andrz.) – Ëîáîäà ïðÿìà. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); êåíîô³ò; Temp-Trop; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 139. (131) Chenopodium urbicum L. – Ëîáîäà ì³ñüêà. Ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà, íà ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); åâàïîô³ò; Pz; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð.



140. (132) Corispermum hyssopifolium L. (Corispermum hybridum Bess. ex Andrz.) – Âåðáëþäêà ã³ñîïîëèñòà. Íà ð³÷êîâèõ òà áîðîâèõ ï³ñêàõ. ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Sm-M; Eu-As;K; áîð. ′ – ³íè÷÷ÿ øåðñòèñ141. (133) Kochia laniflora (S.G.Gmel.) Borbas òå. Íà áîðîâèõ ï³ñêàõ. ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks; áîð; KW. 142. Kochia scoparia (L.) Schrad – ³íè÷÷ÿ ñïðàâæíº. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Sm-M; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð; KW.

Polygonaceae Juss. – Ãðå÷êîâ³ 143. (134) Bistorta officinalis Delarbre (Polygonum bistorta L.) – Ðàêîâ³ øèéêè ë³êàðñüê³. Íà òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Arct-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 144. (135) Fagopyrum esculentum Moench – Ãðå÷êà ¿ñò³âíà. Âçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. Í (î); Ñà (î); ÄÍ (î); àðõåîô³ò; Mz. 145. (136) Fallopia convolvulus (L.) A.LÅve (Polygonum convolvulus L.) – Ôàëîï³ÿ áåðåçêîâèäíà. Íà ïîëÿõ òà ãîðîäà[, á³ëÿ æèòëà, ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà óçë³ññÿõ. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Pz; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW. 146. (137) Fallopia dumetorum (L.) Holub (Polygonum dumetorum L.) – Ôàëîï³ÿ ÷àãàðíèêîâà. Ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà óçë³ññÿõ, ó ë³ñàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; TempSm; Eu-As; Mz; óçë. 147. (138) Persicaria amphibia (L.) Delarbre (Polygonum amphibium L.) – óð÷àê çåìíîâîäíèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà ñèðèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Hg; ïðèáð-âîäí; KW. 148. (139) Persicaria hydropiper (L.) Delarbre (Polygonum hydropiper L.) – óð÷àê âîäÿíèé ïåðåöü. Íà áîëîòèñòèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, eçäîâæ ë³ñîâèõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; B-Trop; Eu-As; Mz/Hg; àëþâ; KW. 149. (140) Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre (Polygonum tomentosum Schrank) – óð÷àê øèðîêîëèñòèé. Áóð’ÿí íà ïîëÿõ òà ãîðîäàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Trop; Cp; Mz/Hg; ñåãåò; KW. 150. (141) Persicaria maculosa S.F.Gray (Polygonum persicaria L.) – óð÷àê ïî÷å÷óéíèé (Ã. ïëÿìèñòèé). Íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà, ïî áåðåãàõ âîäîéì, ó ïîñ³âàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Trop; Eu-As; Mz; àëþâ. 151. (142) Persicaria minor (Huds.) Opiz (Polygonum minus Huds.) – óð÷àê ìàëèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà áîëîòèñòèõ ëóêàõ, ë³ñî-



âèõ ãàëÿâèíàõ, á³ëÿ äîð³ã. Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; B-Trop; Eu-As; Mz/Hg; àëþâ. 152. (143) Persicaria scabra (Moench) Moldenke (Polygonum scabrum Moench) – óð÷àê øîðñòêèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, á³ëÿ äîð³ã, ÿê áóð’ÿí ó ïîñ³âàõ. ÐË (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; B-Sm; Cp; Hg/Mz; àëþâ; KW òà KWHA. 153. (144) Polygonum aviculare L. s. str. – Ñïîðèø çâè÷àéíèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Pz; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 154. (145) Polygonum bellardii All. s. str. – Ñïîðèø Áåëëàðäüº. Íà ïîëÿõ, âèãîíàõ, âçäîâæ äîð³ã. Ñà (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 155. (146) Rumex acetosa L. – Ùàâåëü êèñëèé. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Arct-M; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë. 156. (147) Rumex acetosella L. – Ùàâåëü ãîðîáèíèé. Íà âîëîãèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ïåðåëîãàõ, ïîëÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Arct-M; Eu-As; Mz; ëóê ñóõ. 157. (148) Rumex confertus Willd. – Ùàâåëü ê³íñüêèé. Íà ëóêàõ, âîëîãèõ óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê. 158. (149) Rumex crispus L. – Ùàâåëü êó÷åðÿâèé. Íà ëóêàõ, âîëîãèõ óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; EuAs; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 159. (150) Rumex hydrolapathum Huds. – Ùàâåëü ïðèáåðåæíèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì ñåðåä ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ ðîñëèííîñò³. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu; Hg; ïðèáð-âîäí. 160. (151) Rumex maritimus L. – Ùàâåëü ìîðñüêèé. Ïî ìóëêèõ áåðåãàõ ð³÷îê, ñòàâê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-As; Hg/Mz; àëþâ. 161. (152) Rumex obtusifolius L. (Rumex sylvestris (Lam.) Wallr.) – Ùàâåëü òóïîëèñòèé. Ïî ë³ñàõ, ó ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 162. (153) Rumex thyrsiflorus Fingerh. – Ùàâåëü ï³ðàì³äàëüíèé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; ArctSm; Eu-As; Mz; ëóê.

Clusiaceae Lindl. – Êëó糺Ⳡ163. (154) Hypericum maculatum Crantz – Çâ³ðîá³é ïëÿìèñòèé. Íà ëóêàõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, íà óçë³ññÿõ òà ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê.

!

164. (155) Hypericum perforatum L. – Çâ³ðîá³é çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïåðåëîãàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; óçë.

Elatinaceae Dumort. – Ðóñëèöåâ³ 165. (156) Elatine alsinastrum L. – Ðóñëèöÿ ìîêðè÷íà. Ó ñòîÿ÷èõ, íåãëèáîêèõ âîäîéìàõ, íà áîëîòàõ, íà äîðîãàõ ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Hg; àëþâ.

Violaceae Batsch. – Ô³àëêîâ³ 166. (157) Viola arvensis Murray – Ô³àëêà ïîëüîâà. Íà ïîëÿõ òà ãîðîäàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ñåãåò. 167. (158) Viola canina L. – Ô³àëêà ñîáà÷à. Ó ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, íà âîëîãèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz; ëóê. 168. (159) Viola collina Besser – Ô³àëêà ïàãîðáîâà. Íà óçë³ññÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ. Í (î); Temp; Eu-As; Ks/Mz; óçë. 169. (160) Viola epipsila Ledeb. – Ô³àëêà ð³çíîëèñòà. Íà áîëîòàõ, òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz/Hg; ë³ñ áîë; KW. 170. (161) Viola hirta L. – Ô³àëêà øåðøàâà. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïî ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 171. (162) Viola matutina Klokov – Ô³àëêà ðàíêîâà. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; óçë. 172. (163) Viola mirabilis L. – Ô³àëêà äèâíà. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë. 173. (164) Viola montana L. – Ô³àëêà ã³ðñüêà. Ó ë³ñàõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, íà âîëîãèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë; KW. 174. (165) Viola odorata L. – Ô³àëêà çàïàøíà. Ó ë³ñàõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 175. (166) Viola palustris L. – Ô³àëêà áîëîòíà. Íà áîëîòàõ ³ òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ òà ¿õ óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz/Hg; áîë åâòð. 176. (167) Viola persicifolia Schreb. (Viola stagnina Kit.) – Ô³àëêà ïåðñèêîëèñòà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ. ÄÍ (ð); Temp; EuAs; Hg/Mz; ëóê.

"

177. (168) Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau – Ô³àëêà Ðåéõåíáàõà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 178. (169) Viola riviniana Rchb. – Ô³àëêà гâ³í³ºâà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 179. (170) Viola uliginosa Besser – Ô³àëêà áàãíîâà. Íà áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ ì³ñöÿõ. Ñà (ñ); Temp; Eu; Mz/Hg; áîë åâòð; KW.

Cistaceae Juss. – ×èñòîâ³ 180. (171) Helianthemum chamaecistus Mill. (Helianthemum ovatum (Viv.) Dun.) – Ñîíöåöâ³ò ÿéöåâèäíèé. Íà óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë; KW.

Cucurbitaceae Juss. – Ãàðáóçîâ³ 181. Bryonia alba L. – Ïåðåñòóïåíü á³ëèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; äè÷à⳺. 182. (172) Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray – Åõ³íîöèñòèñ øèïóâàòèé. Ïî ïðèð³÷êîâèõ ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Am; Hg/Mz; ÷àãàðí.

Brassicaceae Burnett – Êàïóñòÿí³ 183. (173) Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande – ʳíñüêèé ÷àñíèê ÷åðåøêîâèé. Ó ë³ñàõ ³ ò³íèñòèõ ì³ñöÿõ. Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 184. (174) Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. – гçóøêà Òàëÿ. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ñåãåò. 185. Armoracia rusticana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb. – Õð³í çâè÷àéíèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Sm-M; Eu; Mz; äè÷à⳺. 186. (175) Barbarea stricta Andrz. – Ñóð³ïèöÿ ïðÿìà. Íà òîðô’ÿíèñòèõ òà âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (î); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê áîë; KW. 187. (176) Barbarea vulgaris R.Br. – Ñóð³ïèöÿ çâè÷àéíà. Íà ëóêàõ, ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 188. (177) Berteroa incana (L.) DC. – Ãèêàâêà ñ³ðà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð. 189. (178) Brassica campestris L. – Êàïóñòà ïîëüîâà. Ó ïîñ³âàõ, íà ãîðîäàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Mz/Ks; ñåãåò.

#

190. Bunias orientalis L. – Ñâåðáèãà ñõ³äíà. Ó ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàííÿõ. ÑÁ (ñ); êåíîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 191. (179) Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. – Ãðèöèêè çâè÷àéí³. Íà ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Mz/Ks; ðóäåð. 192. (180) Cardamine amara L. – Æåðóõà ã³ðêà. Íà áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ, ó â³ëüøíÿêàõ. ÑÁ (î); ÄÍ (ð) B-Temp; Eu-As; Hg; ë³ñ áîë. 193. (181) Cardamine dentata Schult. – Æåðóõà çóá÷àñòà. Íà çàáîëî÷åíèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; KWHA. 194. (182) Cardamine parviflora L. – Æåðóõà äð³áíîöâ³òà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, êðàÿõ áîë³ò, ó çàïëàâàõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Cp; Hg/ Mz; ëóê áîë. 195. (183) Cardamine pratensis L. – Æåðóõà ëó÷íà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê ³ áîë³ò. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë. 196. (184) Cardaria draba (L.) Desv. – Êàðäàð³ÿ êðóïêîâèäíà. Óçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 197. (185) Dentaria bulbifera L. – Çóáíèöÿ áóëüáèñòà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â ñîñíîâî-äóáîâîìó ë³ñ³ âîëîñèñòîîñîêîâîìó ó êâ. 84 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 198. (186) Dentaria quinquefolia M.Bieb. – Çóáíèöÿ ï’ÿòèëèñòà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â êëåíîâî-áåðåçîâî-ëèïîâîìó ë³ñ³ âîëîñèñòîîñîêîâîìó ó êâ. 39 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 199. (187) Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl – Êóäðÿâåöü Ñîô³¿. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; B-Sm; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 200. (188) Draba nemorosa L. – Êðóïêà ä³áðîâíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Sm; Cp; Mz/Ks; ëóê ñóõ. 201. (189) Erophila verna (L.) Besser – Âåñíÿíêà âåñíÿíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ï³ñêàõ, ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Cp; Mz/Ks; ëóê ñóõ. 202. Erucastrum armoracioides (Czern. ex Turcz.) Cruchet – Ðîãà÷êà õð³íîâèäíà. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); åâàïîô³ò; Sm-M; EuwAs; Mz/Ks; ðóäåð. 203. (190) Erysimum cheiranthoides L. – Æîâòóøíèê ëàêô³îëåâèäíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Cp; Mz; ðóäåð; KW.

204. Erysimum strictum P.Gaertn., B.Mey. & Schreb. (Erysimum hieracifolium L.) – Æîâòóøíèê ïðÿìèé. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); êåíîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð; KW. 205. Hesperis sibirica L. – Âå÷îðíèö³ ñèá³ðñüê³. Á³ëÿ æèòëà, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Temp; Eu-As; Mz; ðóäåð. 206. Lepidium densiflorum Schrad. – Õð³ííèöÿ ãóñòîöâ³òà. Íà ï³ñêàõ, á³ëÿ äîð³ã, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; B-M; EuAm; Ks/Mz; ðóäåð. 207. Lepidium latifolium L. – Õð³ííèöÿ øèðîêîëèñòà. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 208. (191) Lepidium ruderale L. – Õð³ííèöÿ ñìåðäþ÷à. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð; KWHA. 209. (192) Raphanus raphanistrum L. – Ðåäüêà äèêà. Ó ïîñ³âàõ, á³ëÿ äîð³ã, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ñåãåò; KW. 210. (193) Rorippa amphibia (L.) Besser – Âîäÿíèé õð³í çåìíîâîäíèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê îçåð, íà ì³ëêîâîää³. ÑÁ (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí. 211. (194) Rorippa X ancers (Wahleb.) Rchb. (Rorippa prostrata J. P. Bergeret (Schinz) et Thell.) – Âîäÿíèé õð³í äâîãîñòðèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, îçåð, íà ì³ëêîâîää³. ÄÍ (ñ); B-M; Eu-wAs; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí. 212. (195) Rorippa austriaca (Crantz) Besser – Âîäÿíèé õð³í àâñòð³éñüêèé. Íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí; KW. 213. (196) Rorippa palustris (L.) Besser – Âîäÿíèé õð³í áîëîòÿíèé. Íà àëþâ³àëüíèé â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà ñèðèõ ìóëèñòèõ ì³ñöÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Cp; Mz/Hg; àëþâ. 214. (197) Rorippa sylvestris (L.) Besser – Âîäÿíèé õð³í ë³ñîâèé. Íà ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà ñèðèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë; KWHA. 215. (198) Sinapis arvensis L. – óð÷èöÿ ïîëüîâà. Íà ïîëÿõ, á³ëÿ æèòëà, íà ñì³òíèêàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Cp; Ks/Mz; ñåãåò. 216. (199) Sisymbrium loeselii L. – Ñóõîðåáðèê Ëîçå볿â. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 217. (200) Sisymbrium officinale (L.) Scop. – Ñóõîðåáðèê ë³êàðñüêèé. Íà ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð.

$

%

218. (201) Sisymbrium volgense Bieb. ex Fourn. – Ñóõîðåáðèê âîëæñüêèé. Óçäîâæ çàë³çíèö³. Í (î); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/ Mz; ðóäåð. 219. (202) Thlaspi arvense L. – Òàëàáàí ïîëüîâèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 220. (203) Turritis glabra L. – Ïóæíèê ãîëèé. Íà óçë³ññÿõ ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â, íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ. ÐË (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Ks/Mz; óçë.

Salicaceae Mirbel – Âåðáîâ³ 221. (204) Populus alba L. – Òîïîëÿ á³ëà. Ó çàïëàâíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 222. (205) Populus deltoides Marshall – Òîïîëÿ äåëüòîëèñòà. ²íòðîäóöåíò. Ó íàñàäæåííÿõ âçäîâæ äîð³ã, ó íàñåëåíèõ ïóíêòàõ. Ñàìîâ³äíîâëþºòüñÿ êîðåíåâîþ ïîð³ñòþ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Mz. 223. (206) Populus tremula L. – Îñèêà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 224. (207) Salix acutifolia Willd. – Âåðáà ãîñòðîëèñòà. Ïî ï³ùàíèõ áåðåãàõ ð³÷îê, íà â³äêðèòèõ ï³ñêàõ. Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu; Hg/Mz; àëþâ; KW. 225. (208) Salix alba L. – Âåðáà á³ëà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà ñèðèõ ì³ñöÿõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ áîë. 226. (209) Salix aurita L. – Âåðáà âóøêàòà. Ó ñèðèõ ÷àãàðíèêàõ, íà òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ïî êðàþ áîë³ò. ÑÁ (î); Í (î); Ñà (ð); B-Temp; Eu; Mz/Hg; áîë åâòð; KW. 227. (210) Salix caprea L. – Âåðáà êîçÿ÷à. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë. 228. (211) Salix cinerea L. – Âåðáà ïîïåëÿñòà. Ó ñèðèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, íà áîëîòàõ, ñèðèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ñòîÿ÷èõ âîäîéì. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð; KW. 229. (212) Salix fragilis L. – Âåðáà ëàìêà. Ïî áåðàãàõ ð³÷îê, á³ëÿ äîð³ã, ó íàñåëåíèõ ïóíêòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ë³ñ áîë; KW. 230. (213) Salix lapponum L. – Âåðáà ëàïëàíäñüêà. Íà òîðô’ÿíèõ áîëîòàõ. Ñà (î); Arct-B; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð; KW. 231. (214) Salix myrsinifolia Salisb. – Âåðáà ìèðçèíîëèñòà. Ó ÷àãàðíèêàõ íà óçë³ññÿõ, íà òîðô’ÿíèñòèõ ãðóíòàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-B; Eu-wAs; Mz/Hg; áîë åâòð; KW òà KWHA.

&

232. (215) Salix myrtilloides L. – Âåðáà ÷îðíè÷íà. Íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (î); B; Eu-As; Mz/Hg; áîë ìåçî. 233. (216) Salix pentandra L. – Âåðáà ï’ÿòèòè÷èíêîâà. Íà áîëîòàõ, ïî ñèðèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; EuwAs; Hg; ÷àãàðí; KW. 234. (217) Salix rosmarinifolia L. – Âåðáà ðîçìàðèíîëèñòà. Íà áîëîòàõ, òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ï³ñêàõ, óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; áîë åâòð; KW òà KWHA. 235. (218) Salix starkeana Willd. – Âåðáà Ñòàðêå. Ïî ñèðèõ ÷àãàðíèêàõ, íà óçë³ññÿõ, òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ. Ñà (î); B-Temp; Eu; Hg/Mz; áîë åâòð; KW. 236. (219) Salix triandra L. – Âåðáà òðèòè÷èíêîâà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà ñèðèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; EuAs; Mz/Hg; ÷àãàðí. 237. (220) Salix viminalis L. – Âåðáà ïðóòîâèäíà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí.

Ericaceae Juss. – Âåðåñîâ³ 238. (221) Andromeda polifolia L. – Àíäðîìåäà áàãàòîëèñòà. Íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ð); Arct-Temp; Cp; Hg; áîë ìåçî. 239. (222) Calluna vulgaris (L.) Hull – Âåðåñ çâè÷àéíèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïóñòèùíèõ ëóêàõ. Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ. 240. (223) Ledum palustre L. – Áàãíî çâè÷àéíå. Ñîñíîâ³ ë³ñè ñôàãíîâ³, ìåçîòðîôí³ áîëîòà. Ñà (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî. 241. (224) Oxycoccus palustris Pers. – Æóðàâëèíà áîëîòíà. Ìåçî- òà îë³ãîòðîôí³ áîëîòà. Ñà (ñ); Arct-B; Cp; Hg; áîë ìåçî. 242. (225) Vaccinium myrtillus L. – ×îðíèöÿ. Õâîéí³ òà ì³øàí³ ë³ñè. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW. 243. (226) Vaccinium uliginosum L. – Áóÿõè (Ëîõèíà). Ó ñèðèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ð); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî. 244. (227) Vaccinium vitis-idaea L. (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.) – Áðóñíèöÿ. Õâîéí³ òà ì³øàí³ ë³ñè. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ.

Pyrolaceae Dumort. – Ãðóøàíêîâ³ 245. (228) Chimaphila umbellata (L.) W.Barton – Çèìîëþáêà çîíòè÷íà. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Ks/Mz; ë³ñ õâ.

'

246. (229) Orthilia secunda (L.) House – Îðòèë³ÿ îäíîáîêà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ. 247. (230) Pyrola chlorantha Sw. – Ãðóøàíêà çåëåíîöâ³òà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó ÿëèíîâî-ñîñíîâîìó ë³ñ³ ÷îðíèöåâîçåëåíîìîõîâîìó â êâ. 94 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); B-Sm; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW òà KWHA. 248. (231) Pyrola minor L. – Ãðóøàíêà ìàëà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ, ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Arct-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW. 249. (232) Pyrola rotundifolia L. – Ãðóøàíêà êðóãëîëèñòà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ, ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW.

Monotropaceae Nutt. – Ìîíîòðîïîâ³ 250. (233) Monotropa hypopitys L. (Hypopitys monotropa Grantz) – ϳä’ÿëèííèê çâè÷àéíèé. Ó õâîéíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ.

Primulaceae Vent. – Ïåðâîöâ³ò³ 251. (234) Hottonia palustris L. – Ïëàâóøíèê áîëîòíèé. Íà áîëîòàõ, ó êàíàâàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp; Eu-Am; Hd; âîä. 252. (235) Lysimachia nummularia L. – Âåðáîç³ëëÿ ëó÷íå. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ, ñèðèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë. 253. (236) Lysimachia vulgaris L. – Âåðáîç³ëëÿ çâè÷àéíå. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, åâòðîôíèõ áîëîòàõ, ó ÷àãàðíèêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð. 254. (237) Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb. – Êèçëÿê êèòèöåöâ³òèé. Íà íèçèííèõ òà ïåðåõ³äíèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî. 255. (238) Primula veris L. – Ïåðâîöâ³ò âåñíÿíèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Ñà (î); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; óçë. 256. (239) Trientalis europaea L. – Îäèíàðíèê ºâðîïåéñüêèé. Ó õâîéíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ.

Tiliaceae Juss. – Ëèïîâ³ 257. (240) Tilia cordata Mill. – Ëèïà ñåðöåëèñòà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KW.

 

Malvaceae Juss. – Ìàëüâîâ³ 258. (241) Althaea officinalis L. – Àëòåÿ ë³êàðñüêà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí. 259. (242) Malva neglecta Wallr. – Êàëà÷èêè íåïîì³òí³. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð.

Euphorbiaceae Juss. – Ìîëî÷àéí³ 260. Euphorbia helioscopia L. – Ìîëî÷àé ñîíÿøíèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); àðõåîô³ò; B-M; Cp; Mz/Ks; ñåãåò. 261. (243) Euphorbia palustris L. – Ìîëî÷àé áîëîòÿíèé. Ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà íà ëóêàõ òà â ÷àãàðíèêàõ. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz/ Hg; ÷àãàðí. 262. Euphorbia villosa Waldst. & Kit. – Ìîëî÷àé îãîëåíèé. Íà óçë³ññÿõ òà ëóêàõ. ÑÁ (ð); Eu-wAs; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 263. (244) Euphorbia virgata Waldst. & Kit. (Euphorbia virgultosa Klokov) – Ìîëî÷àé ëîçíèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê ñóõ; KW. 264. (245) Mercurialis perennis L. – Ïåðåë³ñêà áàãàòîð³÷íà. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW.

Grossulariaceae DC. – Àãðóñîâ³ 265. (246) Grossularia uva-crispa (L.) Mill. (subsp. reclinata (L.) Mill.) – Àãðóñ çâè÷àéíèé. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 266. (247) Ribes nigrum L. – Ñìîðîäèíà ÷îðíà. Ó â³ëüøíÿêàõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ë³ñ áîë.

Crassulaceae DC. – Òîâñòîëèñò³ 267. (248) Hylotelephium polonicum (B»ocki) Holub (Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz.) – óëîòåëåô³óì ïîëüñüêèé. Ó ñîñíîâèõ, ì³øàíèõ òà ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ë³ñ õâ. 268. (249) Hylotelephium triphyllum (Haw.) Holub (Sedum purpureum (L.) Schult.) – óëîòåëåô³óì òðèëèñòèé (Ã. ïóðïóðîâèé). Íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ, ïî âèñîêèõ áåðåãàõ âîäîéì. ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ÷àãàðí.

 

269. (250) Jovibarba globifera (L.) J.Parn. (Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz) – Áîð³äíèê êóëåíîñíèé. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ. Ïðèðîäíà ïîïóëÿö³ÿ çàéìຠê³ëüêà ãåêòàð³â çà 1 êì íà çàõ³ä â³ä ñ. Óëèöÿ ³ ñêëàäàºòüñÿ ç ê³ëüêîõ ëîêóñ³â. Ó íàñåëåíèõ ïóíêòàõ âèñàäæóºòüñÿ íà êëàäîâèùàõ. ÑÁ (î); Í (î); Ñà (î); Temp; Eu; Ks; ë³ñ õâ; KW. 270. (251) Sedum acre L. – Î÷èòîê ¿äêèé. Ïî ñóõèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, íà ñóõèõ ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); BSm; Eu; Mz/Ks; áîð. 271. (252) Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm. – Ìîëîäèëî ðóñüêå. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ó íàñåëåíèõ ïóíêòàõ – íà êëàäîâèùàõ. ÑÁ (î); Ñà (î); Temp; Eu; Ks; ë³ñ õâ.

Saxifragaceae Juss. – Ëîìèêàìåíåâ³ 272. (253) Chrysosplenium alternifolium L. – Æîâòÿíèöÿ ÷åðãîâîëèñòà. Ó â³ëüøíÿêàõ, ÷àãàðíèêàõ, ïî áåðåãàõ ñòðóìê³â. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; ë³ñ áîë; KW.

Rosaceae Juss. – Ðîçîöâ³ò³ 273. (254) Agrimonia eupatoria L. – Ïàðèëî çâè÷àéíå. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ òà ïàñîâèùàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; ëóê. 274. (255) Agrimonia pilosa Ledeb. – Ïàðèëî âîëîñèñòå. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, íà ëóêàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); B-M; Eu-As; Mz; óçë; KW. 275. (256) Agrimonia procera Wallr. – Ïàðèëî âèñîêå. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, íà ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu; Mz; óçë; KW. 276. Alchemilla glaucescens Wallr. – Ïðèâîðîòåíü ñèçóâàòèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (î); B-Sm; Eu; Mz; ëóê. 277. (257) Alchemilla micans Buser – Ïðèâîðîòåíü âèëèñêóþ÷èé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë; LWKS. 278. (258) Alchemilla monticola Opiz – Ïðèâîðîòåíü ã³ðñüêèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ëóê; LWKS. 279. (259) Alchemilla vulgaris L. aggr. – Ïðèâîðîòåíü çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Mz; ëóê; LWKS. 280. (260) Amelanchier ovalis Medik. – ²ðãà îâàëüíà. Ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Í (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu; Ks/Mz; óçë.



281. (261) Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot – Àðîí³ÿ ÷îðíîïëîäíà. ²íòðîäóöåíò. Âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ñòâîðåííÿ ï³äë³ñêó â ë³ñîâèõ êóëüòóðàõ. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Ñà (î); Temp; Am; Mz. 282. (262) Cerasus fruticosa (Pall.) Woronow – Âèøíÿ êóùîâà, ñòåïîâà. Íà óçë³ññÿõ. ÄÍ (î); Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 283. (263) Cerasus vulgaris Mill. – Âèøíÿ çâè÷àéíà. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); ÄÍ (î); àðõåîô³ò; äè÷à⳺; Mz. 284. Crataegus curvisepala Lindm. – Ãë³ä êðèâî÷àøå÷êîâèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 285. (264) Filipendula denudata (J.Presl & C.Presl) Fritsch – Ãàäþ÷íèê îãîëåíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, ó ñèðèõ ë³ñàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ áîë. 286. (265) Filipendula ulmaria (L.) Maxim. – Ãàäþ÷íèê â’ÿçîëèñòèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, ó ñèðèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê áîë. 287. (266) Filipendula vulgaris Moench – Ãàäþ÷íèê çâè÷àéíèé. Íà îñòåïíåíèõ ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW. 288. (267) Fragaria vesca L. – Ñóíèö³ ë³ñîâ³. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ òà ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; EuwAs; Mz; ë³ñ õâ; KW. 289. Fragaria virginiana Duchesne – Ñóíèö³ â³ðã³íñüê³. Çäè÷àâ³ë³ á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Mz; äè÷à⳺. 290. (268) Fragaria viridis Duchesne – Ñóíèö³ çåëåí³, ïîëóíèö³. Íà îñòåïíåíèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; EuwAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 291. (269) Geum aleppicum Jacq. – Ãðàâ³ëàò àëåïñüêèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; B-Sm; Cp; Mz; ðóäåð. 292. (270) Geum rivale L. – Ãðàâ³ëàò ð³÷êîâèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 293. (271) Geum urbanum L. – Ãðàâ³ëàò ì³ñüêèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà ëóêàõ òà ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê. 294. (272) Malus domestica Borkh. – ßáëóíÿ äîìàøíÿ. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. Í (î); ÄÍ (î); àðõåîô³ò; äè÷à⳺; Mz. 295. (273) Malus sylvestris Mill. – ßáëóíÿ ë³ñîâà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

 !

296. (274) Padus avium Mill. – ×åðåìõà çâè÷àéíà. Ó ñèðèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ë³ñ áîë. 297. (275) Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. – Ïóõèðîïë³äíèê êàëèíîëèñòèé. ²íòðîäóöåíò. Ó ñàäàõ, ïàðêàõ, âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ñòâîðåííÿ ï³äë³ñêó â ë³ñîâèõ êóëüòóðàõ. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Í (î); Ñà (î); Temp-Sm; Am; Mz. 298. (276) Potentilla alba L. – Ïåðñòà÷ á³ëèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà óçë³ññ³ äóáîâîãî ë³ñó íà áîðîâ³é òåðàñ³ â óð. «Î÷êèíñüêà äà÷à» çà 4 êì íà ïí. â³ä ñ. Î÷êèíå. ÄÍ (î); Temp; Eu; Mz; óçë. 299. (277) Potentilla anserina L. – Ïåðñòà÷ ãóñÿ÷èé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî ïàñîâèùàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Cp; Mz; ëóê áîë; KW. 300. (278) Potentilla argentea L. – Ïåðñòà÷ ñð³áëÿñòèé. Á³ëÿ äîð³ã, íà ëóêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 301. (279) Potentilla canescens Besser – Ïåðñòà÷ ñèâóâàòèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÄÍ (î); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz/Ks; ëóê ñóõ. 302. (280) Potentilla collina Wibel – Ïåðñòà÷ ãîðáêóâàòèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz/Ks; óçë. 303. (281) Potentilla erecta (L.) Raeusch. – Ïåðñòà÷ ïðÿìîñòîÿ÷èé (Êàëãàí). Íà òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò, ó ñâ³òëèõ âîëîãèõ ì³øàíèõ òà õâîéíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ëóê áîë; KW. 304. (282) Potentilla goldbachii Rupr. – Ïåðñòà÷ Ãîëüäáàõà. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ð); B-Temp; Eu-wAs; Mz; óçë. 305. (283) Potentilla intermedia L. – Ïåðñòà÷ ñåðåäí³é. Á³ëÿ äîð³ã, íà óçë³ññÿõ, ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Temp; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 306. (284) Potentilla neglecta Baumg. (Potentilla impolita Wahlenb.) – Ïåðñòà÷ íåïîì³÷åíèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW. 307. (285) Potentilla norvegica L. – Ïåðñòà÷ íîðâåçüêèé. Íà âîëîãèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, ó ïîñ³âàõ. ÐË (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Cp; Mz; ëóê. 308. (286) Potentilla palustris (L.) Scop. (Comarum palustre L.) – Ïåðñòà÷ áîëîòíèé. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Cp; Hg; áîë åâòð; KW. 309. (287) Potentilla reptans L. – Ïåðñòà÷ ïîâçó÷èé. Íà ñèðèõ ì³ñöÿõ, íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Mz; ëóê.

310. Potentilla supina L. – Ïåðñòà÷ ëåæà÷èé. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); åâàïîô³ò; B-Strop; Cp; Mz; ðóäåð. 311. (288) Potentilla thyrsiflora Huels. ex Zimmeter – Ïåðñòà÷ ï³ðàì³äîêâ³òêîâèé. Íà ï³ñêàõ, ïî óçë³ññÿõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; áîð. 312. (289) Prunus domestica L. – Ñëèâà äîìàøíÿ. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); ÄÍ (î); Mz; àðõåîô³ò; äè÷à⳺. 313. Prunus spinosa L. – Ñëèâà êîëþ÷à (Òåðåí). Á³ëÿ æèòëà, äè÷à⳺. ÑÁ (ð); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz. 314. (290) Pyrus communis L. – Ãðóøà çâè÷àéíà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ëóêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë. ′ 315. (291) Rosa biserrata Merat (Rosa dumalis Bechst.) – Øèïøèíà äâîïèë÷àñòà. Íà óçë³ññÿõ. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 316. (292) Rosa majalis Herrm. – Øèïøèíà òðàâíåâà. Íà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Mz; óçë. 317. (293) Rosa rugosa Thunb. – Øèïøèíà çìîðøêóâàòà. Á³ëÿ æèòëà. Í (î); B-Sm; oAs; Mz; äè÷à⳺. 318. (294) Rosa villosa L. (Rosa pomifera Herrm.) – Øèïøèíà âîëîõàòà. Íà ëóêàõ, íà óçë³ññÿõ. ÄÍ (î); B-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë. 319. (295) Rubus caesius L. – Îæèíà ñèçà (Î. çâè÷àéíà). Ó ñèðèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, ó çàïëàâàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ áîë. 320. (296) Rubus idaeus L. – Ìàëèíà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà âèðóáêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW. 321. (297) Rubus nessensis W.Hall – Îæèíà íåñ³éñüêà (Âåäìåæèíà). Ó õâîéíèõ òà ì³ùàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp; Eu; Mz; ë³ñ õâ; KW. 322. (298) Rubus saxatilis L. – Êîñòÿíèöÿ. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ; KW. 323. (299) Sanquisorba officinalis L. – Ðîäîâèê ë³êàðñüêèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Arct-Sm; Eu-As; Mz; ëóê áîë. 324. (300) Sorbus aucuparia L. – Ãîðîáèíà çâè÷àéíà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Eu; Mz; ë³ñ õâ. 325. Spiraea media F.Schmidt – Òàâîëãà ñåðåäíÿ. ²íòðîäóöåíò. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. ÑÁ (î); B-Temp; Eu-As; Ks/Mz.

 "

 #

327. (301) Amorpha fruticosa L. – Àìîðôà êóùîâà. ²íòðîäóöåíò. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó ñîñíîâîìó ë³ñ³ çåëåíîìîõîâîìó ó êâ. 91 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Ñà (î); êåíîô³ò; Am; Ks/Mz. 328. (302) Anthyllis macrocephala Wender. – Çàÿ÷à êîíþøèíà áàãàòîëèñòà. Íà ñóõèõ ëóêàõ òà ïàñîâèùàõ. ÑÁ (î); ÄÍ (î); B-M; Eu; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 329. (303) Astragalus glycyphyllos L. – Àñòðàãàë ñîëîäêîëèñòèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (î); Í (ð); Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 330. (304) Caragana arborescens Lam. – Êàðàãàíà äåðåâ’ÿíèñòà. ²íòðîäóöåíò. Ó ñàäàõ ³ ïàðêàõ. Äè÷à⳺. Âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ñòâîðåííÿ ï³äë³ñêó â êóëüòóðàõ ñîñíè çâè÷àéíî¿. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-As; Mz. ′ ′ – dz331. (305) Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wo».) Klaskova íîâàòü ðóñüêà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë. 332. (306) Genista germanica L. – Äð³ê ãåðìàíñüêèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà âèðóáö³ ó êâ. 34 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë; KW. 333. (307) Genista tinctoria L. – Äð³ê ôàðáóâàëüíèé. Ó ñâ³òëèõ ñóõèõ ë³ñàõ, íà ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); TempSm; Eu-As; Ks/Mz; óçë. 334. (308) Lathyrus palustris L. – ×èíà áîëîòíà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 335. (309) Lathyrus pratensis L. – ×èíà ëó÷íà. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 336. (310) Lathyrus sylvestris L. – ×èíà ë³ñîâà. Íà óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ. Í (î); ÄÍ (î); Temp; Eu; Mz; óçë. 337. (311) Lathyrus tuberosus L. – ×èíà áóëüáèñòà. Íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð.

338. (312) Lathyrus vernus (L.) Bernh. – ×èíà âåñíÿíà. Ó ò³íèñòèõ ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; EuwAs; Mz; ë³ñ øðë. 339. (313) Lotus arvensis Pers. – Ëÿäâåíåöü ïîëüîâèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 340. (314) Lotus ucrainicus Klokov – Ëÿäâåíåöü óêðà¿íñüêèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ëóê. 341. (315) Lupinus luteus L. – Ëþïèí æîâòèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. Í (î); ÄÍ (î); êåíîô³ò; äè÷à⳺; Mz. 342. (316) Lupinus polyphyllus Lindl. – Ëþïèí áàãàòîëèñòèé. Íà ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã. Àêòèâíî âêîð³íþºòüñÿ â ïðèðîäí³ ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Am; Mz; óçë. 343. (317) Medicago falcata L. aggr. – Ëþöåðíà ñåðïîâèäíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Mz; ëóê ñóõ. 344. (318) Medicago lupulina L. – Ëþöåðíà õìåëåâèäíà. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ëóê. 345. (319) Medicago sativa L. – Ëþöåðíà ïîñ³âíà. Á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz/Ks; ðóäåð. 346. (320) Melilotus albus Medik. – Áóðêóí á³ëèé. Íà ëóêàõ, ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (î); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê. 347. (321) Melilotus officinalis (L.) Pall. – Áóðêóí ë³êàðñüêèé (Á. ë³êàðñüêèé). Íà ëóêàõ, ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê. 348. (322) Robinia pseudoacacia L. – Ðîá³í³ÿ çâè÷àéíà. ²íòðîäóöåíò. Ó ñêëàä³ ë³ñîâèõ êóëüòóð. Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíå ñàìîâ³äíîâëåííÿ. Í (ñ); Ñà (ð); êåíîô³ò, Temp-M; Eu-Am; Mz. 349. (323) Securigera varia (L.) Lassen (Coronilla varia L.) – ’ÿç³ëü áàðâèñòèé. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÄÍ (ð); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë. 350. (324) Trifolium alpestre L. – Êîíþøèíà àëüï³éñüêà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (î); Í (î); Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë. 351. (325) Trifolium arvense L. – Êîíþøèíà ïîëüîâà. Íà ñóõèõ ïîðóøåíèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ó ïîñ³âàõ, íà ï³ñêàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð.

 $

 %

326. Spiraea salicifolia L. – Òàâîëãà âåðáîëèñòà. ²íòðîäóöåíò. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. ÑÁ (î); B; As; Mz.

Fabaceae Lindl. – Áîáîâ³

352. (326) Trifolium aureum Pollich – Êîíþøèíà çîëîòèñòà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ó ïîñ³âàõ. Ñà (ñ); àïîô³ò; Temp; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 353. (327) Trifolium campestre Schreb. – Êîíþøèíà ð³âíèííà. Íà ñóõèõ ïîðóøåíèõ ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ó ïîñ³âàõ, íà ï³ñêàõ. Í (ñ); Ñà (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; áîð. 354. (328) Trifolium hybridum L. – Êîíþøèíà ã³áðèäíà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ëóê. 355. (329) Trifolium medium L. – Êîíþøèíà ñåðåäíÿ. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-M; EuwAs; Mz; ëóê. 356. (330) Trifolium montanum L. – Êîíþøèíà ã³ðñüêà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (î); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 357. (331) Trifolium prantense L. – Êîíþøèíà ëó÷íà. Íà ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê. 358. (332) Trifolium repens L. – Êîíþøèíà ïîâçó÷à (Ê. á³ëà). Íà ëóêàõ, ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Arct-Sm; Cp; Mz; ëóê. 359. (333) Trifolium spadiceum L. – Êîíþøèíà òåìíî-êàøòàíîâà. Íà óçë³ññÿõ, ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (î); Ñà (ð); àïîô³ò; B-Temp; Eu; Hg/Mz; óçë; KW. 360. (334) Vicia angustifolia Reichard – Ãîðîøîê âóçüêîëèñòèé. Ó ïîñ³âàõ, ïî ïåðåëîãàõ, íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ. ÐË (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu; Ks/Mz; ñåãåò; KWHA. 361. (335) Vicia cassubica L. – Ãîðîøîê êàøóáñüêèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë; KW. 362. (336) Vicia cracca L. – Ãîðîøîê ìèøà÷èé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 363. (337) Vicia hirsuta (L.) S.F.Gray – Ãîðîøîê øîðñòêèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ó ïîñ³âàõ. Í (ð); àðõåîô³ò; B-M; EuAs; Ks/Mz; ñåãåò. 364. (338) Vicia sepium L. – Ãîðîøîê ïëîòîâèé. Ó ì³øàíèõ ³ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 365. (339) Vicia tenuifolia Roth – Ãîðîøîê òîíêîëèñòèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê. 366. (340) Vicia tetrasperma (L.) Schreb. – Ãîðîøîê ÷îòèðèíàñ³ííèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ëóê ñóõ; KW.

367. (341) Vicia villosa Roth – Ãîðîøîê âîëîõàòèé. Ó ïîñ³âàõ, íà ïåðåëîãàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð.

 &

 '

Lythraceae J.Sit.-Hil. – Ïëàêóíîâ³ 368. (342) Lythrum salicaria L. – Ïëàêóí âåðáîëèñòèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà åâòðîôíèõ áîëîòàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-M; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð; KW. 369. (343) Lythrum virgatum L. – Ïëàêóí ïðóòîâèäíèé. Íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÄÍ (ç); Temp-M; Eu-wAs; Mz/ Hg; ëóê áîë. 370. (344) Peplis portula L. – Ùåáðèê çâè÷àéíèé. Íà âîëîãèõ ï³ùàíèõ ´ðóíòàõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; àëþâ; KW.

Onagraceae Juss. – Îíàãðîâ³ 371. (345) Chamaerion angustifolium (L.) Holub – Õàìåð³é âóçüêîëèñòèé. Íà âèðóáêàõ, óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Arct-M; Cp; Mz; óçë; KW. 372. (346) Circaea alpina L. – Öèðöåÿ àëüï³éñüêà. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ ó ëèñòÿíèõ ³ õâîéíèõ ë³ñàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); B-Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW. 373. (347) Circaea lutetiana L. – Öèðöåÿ çâè÷àéíà. Ó ò³íèñòèõ ëèñòÿíèõ, ³íîä³ õâîéíèõ ë³ñàõ. ÄÍ (ñ); Temp; Cp; Hg/Mz; ë³ñ áîë. 374. (348) Epilobium adenocaulon Hausskn. – Çí³ò çàëîçèñòîñòåáëîâèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; B-Temp; Cp; Hg/Mz; ÷àãàðí. 375. (349) Epilobium hirsutum L. – Çí³ò øîðñòêèé. Íà çàáîëî÷åíèõ áåðåãàõ ð³÷îê, ñèðèõ ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ áîë. 376. (350) Epilobium montanum L. – Çí³ò ã³ðñüêèé. Ïî ñèðèõ ³ ò³íèñòèõ ì³ñöÿõ ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ð); àïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí; KW. 377. (351) Epilobium palustre L. – Çí³ò áîëîòíèé. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ïî ñèðèõ áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-M; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð; KW. 378. (352) Epilobium parviflorum Schreb. – Çí³ò äð³áíîêâ³òêîâèé. Íà âîëîãèõ ³ áîëîòèñòèõ ì³ñöÿõ ïî áåðåãàõ âîäîéì òà áîë³ò. ÄÍ (ð); àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 379. (353) Epilobium pseudorubescens A.K.Skvortsov (Epilobium rubescens Rydb.) – Çí³ò íåñïðàâæíüî÷åðâîíóâàòèé. Á³ëÿ æèòëà,

380. 381. 382. 383. 384.

ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp; Am; Mz; ÷àãàðí; KW. (354) Epilobium roseum Schreb. – Çí³ò ðîæåâèé. Ó ò³íèñòèõ âîëîãèõ ì³ñöÿõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu; Hg/Mz; ÷àãàðí. (355) Epilobium smyrneum Boiss. & Balansa (Epilobium nervosum Boiss. et Buhse) – Çí³ò ³çì³ðñüêèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí; KW. Epilobium tetragonum L. – Çí³ò ÷îòèðèãðàííèé. Íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ñ); àïîô³ò; B-M; Cp; Hg/Mz; ë³ñ áîë. (356) Oenothera biennis L. – Åíîòåðà äâîð³÷íà. Íà ï³ùàíèõ ãðóíòàõ ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Mz; ðóäåð; KW. (357) Oenothera rubricaulis Klebahn – Åíîòåðà ÷åðâîíîñòåáëîâà. Íà ï³ùàíèõ ãðóíòàõ ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-Am; Mz; ðóäåð.

390. (363) Acer negundo L. – Êëåí ÿñåíîëèñòèé. Ó ñàäàõ, ïàðêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Am; Mz; ðóäåð. 391. (364) Acer platanoides L. – Êëåí ãîñòðîëèñòèé. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (î); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 392. (365) Acer tataricum L. – Êëåí òàòàðñüêèé. Íà óçë³ññÿõ ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñ³â. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

Hippocastanaceae DC. – óðêîêàøòàíîâ³ 393. Aesculus hippocastanum L. – óðêîêàøòàí çâè÷àéíèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Sm-M; Eu; Mz; äè÷à⳺.

Linaceae DC. ex S.F.Gray – Ëüîíîâ³ 394. (366) Linum catharticum L. – Ëüîí ïðîíîñíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê áîë; KW.

Trapaceae Dumort. – Âîäÿíîãîð³õîâ³

Oxalidaceae R.Br. – Êâàñåíèöåâ³

385. (358) Trapa natans L. – Âîäÿíèé ãîð³õ ïëàâàþ÷èé (ôîðìîâèé ñêëàä íå âèçíà÷åíèé). Ó îçåðàõ òà çàòîêàõ ð. Äåñíà. ÄÍ (î); Temp-Trop; Eu-As; Hd; âîä.

395. (367) Xanthoxalis stricta (L.) Small (Xanthoxalis fontana (Bunge) Holub) – Êñàíòîêñàë³ñ ïðÿìîñòîÿ÷à. Íà ë³ñîâèõ äîðîãàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); êåíîô³ò; B-M; Cp; Mz; ðóäåð; KW.

Haloragaceae R.Br. – Ñòîëèñíèêîâ³

Geraniaceae Juss. – Ãåðàí³ºâ³

386. (359) Myriophyllum spicatum L. – Âîäîïåðèöÿ êîëîñèñòà. Ó ñòîÿ÷èõ ³ ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); Pz; Cp; Hd; âîä. 387. (360) Myriophyllum verticillatum L. – Âîäîïåðèöÿ ê³ëü÷àñòà. Ó ñòîÿ÷èõ ³ ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); Pz; Cp; Hd; âîä.

389. (362) Acer campestre L. – Êëåí ïîëüîâèé. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ó ì. Ñåðåäèíà-Áóäà â³äîìèé ³ç ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

396. (368) Erodium cicutarium (L.) L’Her. – Ãðàáåëüêè çâè÷àéí³. Íà ïîëÿõ, ïåðåëîãàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Pz; Eu-As; Mz/Ks; ñåãåò. 397. (369) Geranium palustre L. – Ãåðàíü áîëîòíà. Íà òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ñèðèõ óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); Temp; Eu; Mz/Hg; ÷àãàðí. 398. Geranium pratense L. – Ãåðàíü ëó÷íà. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 399. (370) Geranium pusillum L. – Ãåðàíü ìàëåíüêà. Á³ëÿ æèòëà, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, á³ëÿ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 400. (371) Geranium robertianum L. – Ãåðàíü Ðîáåðòîâà. Ó õâîéíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ; KW. 401. (372) Geranium sanguineum L. – Ãåðàíü êðèâàâî-÷åðâîíà. Ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ, ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë; KW.

!

!

Hippuridaceae Link – Âîäÿíîñîñîíêîâ³ 388. (361) Hippuris vulgaris L. (Hippuris lanceolata Retz.) – Âîäÿíà ñîñîíêà çâè÷àéíà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Cp; Hg; ïðèáð-âîäí.

Aceraceae Juss. – Êëåíîâ³

402. (373) Geranium sibiricum L. – Ãåðàíü ñèá³ðñüêà. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 403. (374) Geranium sylvaticum L. – Ãåðàíü ë³ñîâà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ð); Arct-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë; KW.

Balsaminaceae A.Rich. – Áàëüçàì³íîâ³ 404. Impatiens glandulifera Royle – Ðîçðèâ-òðàâà çàëîçèñòà. Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Temp-Trop; As; Hg/Mz; ðóäåð; KW. 405. (375) Impatiens noli-tangere L. – Ðîçðèâ-òðàâà çâè÷àéíà. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ ó ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Cp; Hg/Mz; ë³ñ áîë; KW. 406. (376) Impatiens parviflora DC. – Ðîçðèâ-òðàâà äð³áíîêâ³òêîâà. Ó ò³íèñòèõ ³ âîëîãèõ ì³ñöÿõ, íà ïîðóøåííÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð; KW.

Polygalaceae R.Br. – Êèòÿòêîâ³ 407. (377) Polygala comosa Schkuhr – Êèòÿòêè ÷óáàò³. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ëóê; KW. 408. (378) Polygala vulgaris L. – Êèòÿòêè çâè÷àéí³. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ð); B-M; Eu; Mz; ëóê áîë; KW. 409. (379) Polygala wolfgangiana Besser ex Ledeb. – Êèòÿòêè Âîëüôãàíãà. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp; Eu; Mz; ëóê.

Cornaceae Dumort. – Äåðåíîâ³ 410. (380) Swida sanquinea (L.) Opiz – Ñâèäèíà êðîâ’ÿíà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

Apiaceae Lindl. – Çîíòè÷í³ 411. (381) Aegopodium podagraria L. – ßãëèöÿ çâè÷àéíà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Temp; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 412. Anethum graveolens L. – Êð³ï çâè÷àéíèé. Íà ãîðîäàõ, ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; äè÷à⳺. 413. (382) Angelica sylvestris L. – Äóäíèê ë³ñîâèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ñèðèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ë³ñ áîë.

!

414. (383) Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. – Áóãèëà ë³ñîâà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Arct-M; Eu; Mz; ÷àãàðí. 415. (384) Carum carvi L. – Êìèí çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Temp; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 416. Chaerophyllum prescottii DC. – Áóòåíü Ïðåñêîòòà. Íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ð); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 417. (385) Cicuta virosa L. – Öèêóòà îòðóéíà. Ó â³ëüøíÿêàõ, íà íèçèííèõ áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Hg; ë³ñ áîë. 418. (386) Cnidium dubium (Schkuhr) Thell. – Ñòîæèëüíèê ñóìí³âíèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ó âîëîãèõ íèçèíàõ, íà âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë. 419. Conium maculatum L. – Áîëèãîëîâ ïëÿìèñòèé. Âçäîâæ äîð³ã, íà ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 420. (387) Daucus carota L. – Ìîðêâà äèêà. Íà ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks/Mz; ëóê; KW. 421. Eryngium planum L. – Ìèêîëàé÷èêè ïëîñê³. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 422. (388) Heracleum sibiricum L. – Áîðù³âíèê ñèá³ðñüêèé. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu; Hg/Mz; ÷àãàðí. 423. Levisticum officinale W.D.J.Koch – Ëþáèñòîê ë³êàðñüêèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; äè÷à⳺. 424. (389) Oenanthe aquatica (L.) Poir. – Îìåã âîäÿíèé. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Hd; ïðèáð-âîäí. 425. (390) Pastinaca sativa L. – Ïàñòåðíàê ïîñ³âíèé. Á³ëÿ æèòëà. Í (ð); åâàïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð. 426. Pastinaca sylvestris Mill. – Ïàñòåðíàê äèêèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí. 427. (391) Peucedanum oreoselinum (L.) Moench – Ñìîâäü ã³ðñüêà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ. Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp; Eu; Ks/ Mz; ë³ñ õâ. 428. (392) Peucedanum palustre (L.) Moench – Ñìîâäü áîëîòíà. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ òà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð. 429. (393) Pimpinella saxifraga L. – Áåäðèíåöü ëîìèêàìåíåâèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ ³ ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ð); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë.

!!

430. (394) Selinium carvifolia (L.) L. – óð÷à êìèíîëèñòà. Íà óçë³ññÿõ, âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; óçë; KW. 431. (395) Sium latifolium L. – Âåõ øèðîêîëèñòèé. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Í (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Hg; ïðèáð-âîäí. 432. (396) Torilis japonica (Houtt.) DC. – Òîðèë³ñ ÿïîíñüêèé. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ïî óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ÷àãàðí.

Caprifoliaceae Juss. – Æèìîëîñòåâ³

433. (397) Euonymus europaea L. – Áðóñëèíà ºâðîïåéñüêà. Ó õâîéíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 434. (398) Euonymus verrucosa Scop. – Áðóñëèíà áîðîäàâ÷àñòà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë.

440. (404) Lonicera tatarica L. – Æèìîëîñòü òàòàðñüêà. ²íòðîäóöåíò. Ïî ë³ñîâèõ êóëüòóðàõ ó ï³äë³ñêó, çäè÷àâ³ëèé ó ñàäàõ ³ ïàðêàõ. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ íåçàäîâ³ëüíå. Í (ñ); Ñà (î); Temp-M; Eu-wAs; Mz. 441. (405) Lonicera xylosteum L. – Æèìîëîñòü ïóõíàòà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (î); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 442. (406) Sambucus nigra L. – Áóçèíà ÷îðíà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ áîë; KW. 443. (407) Sambucus racemosa L. – Áóçèíà ÷åðâîíà. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïî âèðóáêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ õâ; KW. 444. (408) Viburnum opulus L. – Êàëèíà çâè÷àéíà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí; KW.

Rhamnaceae Juss. – Æîñòåðîâ³

Adoxaceae Trautv. – Àäîêñîâ³

Celastraceae R.Br. – Áðóñëèíîâ³

435. (399) Frangula alnus Mill. – Êðóøèíà ëàìêà. Ó ë³ñàõ, ÷àãàðíèêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà áîëîòàõ òà âîëîãèõ ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ õâ; KW.

Vitaceae Juss. – Âèíîãðàäí³ 436. (400) Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. – Äèêèé âèíîãðàä ï’ÿòèëèñòî÷êîâèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Am; Mz; äè÷à⳺.

Oleaceae Hoffsgg. & Link – Ìàñëèíîâ³ 437. (401) Fraxinus excelsior L. – ßñåí çâè÷àéíèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ, îñîáëèâî â çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 438. (402) Fraxinus pennsylvanica Marshall – ßñåí ïåíñ³ëüâàíñüêèé. ²íòðîäóêîâàíèé ó ñ. Íîâîâàñèë³âö³. Ñàìîâ³äíîâëþºòüñÿ. Í (î); Am; Mz/Ks. 439. (403) Syringa vulgaris L. – Áóçîê çâè÷àéíèé. Á³ëÿ æèòëà. ²íòðîäóöåíò. Ñàìîâ³äíîâëåííÿ çà ðàõóíîê êîðåíåâî¿ ïîðîñò³. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); ÄÍ (î); êåíîô³ò; Sm; Eu; Mz.

!"

445. (409) Adoxa moschatellina L. – Àäîêñà ìóñêóñíà. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ð); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ë³ñ øðë.

Valerianaceae Batsch – Âàëåð³àíîâ³ 446. (410) Valeriana officinalis L. (Valeriana exaltata Mikan fil.) – Âàëåð³àíà ë³êàðñüêà. Íà åâòðîôíèõ áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð.

Dipsacaceae Juss. – ×åðñàêîâ³ 447. (411) Knautia arvensis (L.) Coult. – Ñâåðá³æíèöÿ ïîëüîâà. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz; óçë. 448. (412) Succisa pratensis Moench – Êîëîìíèê ëó÷íèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); TempM; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë; KW.

Apocynaceae Juss. – Áàðâ³íêîâ³ 449. (413) Vinca minor L. – Áàðâ³íîê ìàëèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu; Mz; äè÷à⳺.

!#

Asclepiadaceae R.Br. – Ëàñò³âíåâ³ 450. (414) Vincetoxicum hirundinaria Medik. – Ëàñòîâåíü ë³êàðñüêèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; EuwAs; Mz; óçë.

Gentianaceae Juss. – Òèðëè÷åâ³ 451. (415) Centaurium erythraea Rafn – Çîëîòîòèñÿ÷íèê çâè÷àéíèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ëóê. 452. Centaurium pulchellum (Sw.) Druce – Çîëîòîòèñÿ÷íèê ãàðíèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó ì. Ñåðåäèíà-Áóäà á³ëÿ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð; KW. 453. (416) Gentiana pneumonanthe L. – Òèðëè÷ çâè÷àéíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò, ó ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë.

Menyanthaceae Dumort. – Áîá³âíèêîâ³ 454. (417) Menyanthes trifoliata L. – Áîá³âíèê òðèëèñòèé. Íà åâòðîôíèõ òà ìåçîòðîôíèõ áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Arct-Temp; Cp; Hg; áîë åâòð; KW. 455. (418) Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – Ïëàâóí ùèòîëèñòèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-As; Hd; âîä.

Rubiaceae Juss. – Ìàðåíîâ³ 456. (419) Cruciata glabra (L.) Ehrend. – Êðóö³àòà ãîëà. Ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÄÍ (î); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; óçë. 457. (420) Galium aparine L. – ϳäìàðåííèê ÷³ïêèé. Íà ñì³òíèêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; TempSm; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí. 458. (421) Galium boreale L. – ϳäìàðåííèê ï³âí³÷íèé. Íà ï³ñëÿë³ñîâèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Mz; ëóê; KW. 459. (422) Galium intermedium Schult. – ϳäìàðåííèê ïîñåðåäí³é. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 94 òà 95 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà â ñîñíîâèõ ë³ñàõ ë³ùèíîâèõ. Ñà (î); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW òà KWHA. 460. (423) Galium mollugo L. – ϳäìàðåííèê ì’ÿêèé. Íà ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê; KW.

!$

461. (424) Galium odoratum (L.) Scop. – ϳäìàðåííèê çàïàøíèé. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; EuAs; Mz; ë³ñ øðë; KW. 462. (425) Galium palustre L. – ϳäìàðåííèê áîëîòíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Mz/ Hg; ë³ñ áîë; KW. 463. (426) Galium physocarpum Ledeb. – ϳäìàðåííèê çäóòîïëîäèé. Íà ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ òà âîëîãèõ ò³íèñòèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 464. (427) Galium uliginosum L. – ϳäìàðåííèê áàãíîâèé. Íà áîëîòàõ, ñèðèõ ëóêàõ, ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð; KWHA. 465. Galium verum L. – ϳäìàðåííèê ñïðàâæí³é. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ëóê ñóõ.

Polemoniaceae Juss. – Ñèíþõîâ³ 466. (428) Polemonium caeruleum L. – Ñèíþõà ãîëóáà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW.

Convolvulaceae Juss. – Áåðåçêîâ³ 467. (429) Calystegia sepium (L.) R.Br. – Ïëåòóõà çâè÷àéíà. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Hg/Mz; ÷àãàðí. 468. (430) Convolvulus arvensis L. – Áåðåçêà ïîëüîâà. Íà ïîëÿõ, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Cp; Ks/Mz; ñåãåò; KW.

Cuscutaceae Dumort. – Ïîâèòèöåâ³ 469. (431) Cuscuta europaea L. – Ïîâèòèöÿ ºâðîïåéñüêà. Ïàðàçèòóº íà êðîïèâ³ òà õìåë³. Ïî çàïëàâàõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ áîë; KW. 470. (432) Cuscuta lupuliformis Krock. – Ïîâèòèöÿ õìåëüîâèäíà. Ïàðàçèòóº íà ð³çíèõ âèäàõ âåðá, à òàêîæ íà îñèö³, â³ëüñ³. ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ÷àãàðí.

Boraginaceae Juss. – Øîðñòêîëèñò³ 471. (433) Borago officinalis L. – Îã³ðî÷íèê ë³êàðñüêèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks/ Mz; äè÷à⳺.

!%

472. Buglossoides arvensis (L.) Johnst. – Áóãëîñî¿äåñ ïîëüîâèé. Á³ëÿ æèòëà íà ïóñòèùàõ òà ï³ñêàõ. ÑÁ (ð); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 473. (434) Cynoglossum officinale L. – ×îðíîêîð³íü ë³êàðñüêèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 474. (435) Echium vulgare L. – Ñèíÿê çâè÷àéíèé. Íà ñóõèõ ïóñòèùíèõ ëóêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 475. (436) Lappula squarrosa (Retz.) Dumort. – Ëèïó÷êà â³äõèëåíà. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü íà ñóõèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 476. (437) Myosotis arvensis (L.) Hill – Íåçàáóäêà ïîëüîâà. Íà ïîëÿõ, ïåðåëîãàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ðóäåð. 477. (438) Myosotis laxa Lehm. (Myosotis caespitosa K.F.Schultz) – Íåçàáóäêà ïóõêà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ñèðèõ çàáîëî÷åíèõ ì³ñöÿõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-M; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 478. (439) Myosotis micrantha Pall. ex Lehm. – Íåçàáóäêà äð³áíîêâ³òêîâà. Íà ñóõèõ ïóñòèùíèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW òà KWHA. 479. (440) Myosotis scorpioides L. (Myosotis palustris (L.) L.) – Íåçàáóäêà çàâèòà. Íà áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-Am; Mz/Hg; ëóê áîë. 480. (441) Myosotis sparsiflora J.C.Mikan ex Pohl (Strophiostoma sparsiflora (Mikan) Turcz.) – Íåçàáóäêà ð³äêîêâ³òêîâà. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ÿê áóð’ÿí. ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí. 481. (442) Pulmonaria angustifolia L. – Ìåäóíêà âóçüêîëèñòà. Ó ñâ³òëèõ ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë. 482. (443) Pulmonaria obscura Dumort. – Ìåäóíêà òåìíà. Ó ò³íèñòèõ ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 483. (444) Symphytum officinale L. – Æèâîê³ñò ë³êàðñüêèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); TempSm; Eu; Mz/Hg; ëóê áîë.

!&

Solanaceae Juss. – Ïàñëüîíîâ³ 484. (445) Hyoscyamus niger L. – Áëåêîòà ÷îðíà. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 485. (446) Nicotiana rustica L. – Òþòþí ìàõîðêà. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. Í (î); êåíîô³ò; Mz; äè÷à⳺. 486. (447) Solanum dulcamara L. – Ïàñë³í ñîëîäêî-ã³ðêèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, îçåð, ó ÷àãàðíèêàõ, íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz/Hg; ÷àãàðí; KW. 487. (448) Solanum nigrum L. – Ïàñë³í ÷îðíèé. Á³ëÿ æèòëà, íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-M; Cp; Mz; ðóäåð.

Scrophulariaceae Juss. – Ðàííèêîâ³ 488. Chaenorrhinum minus (L.) Lange – Âóøêîöâ³ò ìàëèé. Íà ãîðîäàõ, êâ³òíèêàõ, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; ñåãåò. 489. (449) Euphrasia brevipila Burn. & Gremli – Î÷àíêà êîðîòêîâîëîñà. Íà ñèðèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz; ëóê. 490. (450) Gratiola officinalis L. – Àâðàí ë³êàðñüêèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Hg; ëóê áîë. 491. (451) Lathraea squamaria L. – Ïåòð³â õðåñò ëóñêàòèé. Ó ò³íèñòèõ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ïàðàçèòóº íà ë³ùèí³. Ñà (ñ); TempSm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 492. (452) Limosella aquatica L. – Ìóëÿíêà âîäÿíà. Ó äîëèíàõ ð³÷îê, ñòðóìê³â, íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ á³ëÿ äîð³ã. Í (ð); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Hg; àëþâ; KWHA. 493. (453) Linaria vulgaris Mill. – Ëüîíîê çâè÷àéíèé. Íà ïîëÿõ, óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë; KW. 494. (454) Melampyrum nemorosum L. – Ïåðåñòð³÷ ãàéîâèé. Ó ì³øàíèõ òà ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë; KW. 495. (455) Melampyrum pratense L. – Ïåðåñòð³÷ ëó÷íèé. Ó õâîéíèõ ë³ñàõ. Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ë³ñ õâ. 496. (456) Odontites vulgaris Moench – Êðàâíèê çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; EuAs; Mz; ëóê. 497. (457) Pedicularis palustris L. – Øîëóäèâíèê áîëîòíèé. Íà ëóêàõ, áîëîòàõ, òîðô’ÿíèêàõ. Ñà (ð); B-Temp; Cp; Hg; áîë åâòð; KW.

!'

498. (458) Pedicularis sceptrum-carolinum L. – Øîëóäèâíèê êîðîë³âñüêèé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, íà áîëîòèñòèõ ì³ñöÿõ. Ñà (î); ArctTemp; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 499. (459) Rhinanthus minor L. – Äçâ³íåöü ìàëèé. Íà ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Temp; Eu-wAs; Mz; ëóê; KW. 500. (460) Scrophularia nodosa L. – Ðàííèê âóçëóâàòèé. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW. 501. (461) Verbascum lychnitis L. – Äèâèíà áîðîøíèñòà. Íà óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ïóñòèùàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; áîð; KW. 502. (462) Verbascum thapsus L. Äèâèíà âåäìåæà. Íà óçë³ññÿõ. Ñà (î); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz/Ks; óçë. 503. Veronica agrestis L. – Âåðîí³êà íèâ’ÿíà. Íà ïîëÿõ, ó ñàäàõ. ÑÁ (ð); àðõåîô³ò; B-Temp; Eu-Am; Mz; ðóäåð. 504. (463) Veronica anagallis-aquatica L. – Âåðîí³êà äæåðåëüíà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó êàíàâàõ, á³ëÿ âîäè. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Trop; Cp; Hg; àëþâ; KW. 505. (464) Veronica anagalloides Guss. (Veronica poljensis Murb.) – Âåðîí³êà ãðÿçüîâà. Íà àëþâ³àëüíèé â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÄÍ (ð); Temp-Trop; Eu-As; Hg/Mz; àëþâ; KW. 506. (465) Veronica arvensis L. – Âåðîí³êà ïîëüîâà. Íà ïîëÿõ, ñóõèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð; KW. 507. Veronica beccabunga L. – Âåðîí³êà ñòðóìêîâà. Ïî áåðåãàõ ñòðóìê³â, ó â³ëüøíÿêàõ. ÑÁ (î); B-M; Eu-As; Hg; ë³ñ áîë. 508. (466) Veronica chamaedrys L. – Âåðîí³êà ä³áðîâíà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà ãàëÿâèíàõ, óçë³ññÿõ, ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KW. 509. (467) Veronica dillenii Crantz – Âåðîí³êà ijëåí³ÿ. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ï³ñêàõ, ïåðåëîãàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; EuwAs; Mz; ëóê; KW. 510. (468) Veronica incana L. – Âåðîí³êà ñèâà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu-As; Ks/Mz; óçë; KW. 511. (469) Veronica longifolia L. – Âåðîí³êà äîâãîëèñòà. Íà ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Hg/Mz; ÷àãàðí; KW. 512. (470) Veronica officinalis L. – Âåðîí³êà ë³êàðñüêà. Ó ñâ³òëèõ õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz; ë³ñ õâ; KW.

513. (471) Veronica praecox All. – Âåðîí³êà ðàííÿ. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ï³ñêàõ, ïåðåëîãàõ. ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu; Mz/Ks; áîð; KWHA. 514. (472) Veronica scutellata L. – Âåðîí³êà ùèòêîâà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð; KW. 515. (473) Veronica serpyllifolia L. – Âåðîí³êà ÷åáðåöåëèñòà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, ïî ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Pz; Cp; Mz; ëóê; KW. 516. (474) Veronica spicata L. – Âåðîí³êà êîëîñèñòà. Íà óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. Í (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 517. (475) Veronica verna L. – Âåðîí³êà âåñíÿíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ï³ñêàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz/Ks; áîð.

"

"

Lentibulariaceae Rich. – Ïóõèðíèêîâ³ 518. (476) Utricularia vulgaris L. – Ïóõèðíèê çâè÷àéíèé. Íà áîëîòàõ, ó ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ ç òîðô’ÿíèñòèì äíîì. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-M; Cp; Hd; âîä; KW.

Plantaginaceae Juss. – Ïîäîðîæíèêîâ³ 519. (477) Plantago arenaria Waldst. & Kit. (Plantago scabra Moench) – Ïîäîðîæíèê ï³ùàíèé. Íà ï³ñêàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz/Ks; áîð; KW. 520. (478) Plantago intermedia DC. – Ïîäîðîæíèê ïðîì³æíèé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; àëþâ. 521. (479) Plantago lanceolata L. – Ïîäîðîæíèê ëàíöåòîëèñòèé. Íà óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê; KW. 522. (480) Plantago major L. – Ïîäîðîæíèê âåëèêèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ð); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW. 523. (481) Plantago media L. – Ïîäîðîæíèê ñåðåäí³é. Íà ëóêàõ, ó ðîçð³äæåíèõ ë³ñàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ëóê; KW.

Lamiaceae Lindl. – Ãóáîöâ³ò³ 524. (482) Acinos arvensis (Lam.) Dandy – Ùåáðóøêà ïîëüîâà. Íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ, ïîëÿõ, ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Sm; Eu; Mz/Ks; áîð.

525. (483) Ajuga genevensis L. – Æèâó÷êà æåíåâñüêà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 526. (484) Ballota nigra L. (Ballota ruderalis Sw.) – ̒ÿòî÷íèê ÷îðíèé. Á³ëÿ æèòëà, íà ñì³òíèêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ðóäåð. 527. (485) Betonica officinalis L. – Áóêâèöÿ ë³êàðñüêà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà ãàëÿâèíàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë. 528. (486) Clinopodium vulgare L. – Ïàõó÷êà çâè÷àéíà. Ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; EuAm; Mz; óçë; KW. 529. (487) Elscholzia ciliata (Thunb.) Hyl. – Åëüøîëüö³ÿ â³é÷àñòà. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 530. (488) Galeopsis bifida Boenn. – Æàáð³é äâîíàäð³çàíèé. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ó ïîñ³âàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-Temp; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW. 531. (489) Galeopsis ladanum L. – Æàáð³é ëàäàííèé. Íà ïîëÿõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ðóäåð; KW. 532. (490) Galeopsis speciosa Mill. – Æàáð³é ãàðíèé. Íà ïîëÿõ, óçë³ññÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (î); Í (î); Ñà (ð); ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; B-Temp; Eu-wAs; Mz; ñåãåò. 533. (491) Galeopsis tetrachit L. – Æàáð³é çâè÷àéíèé. Ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; B-Temp; Eu; Mz; ñåãåò. 534. (492) Glechoma hederacea L. – Ðîçõ³äíèê çâè÷àéíèé. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, íà ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Temp; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 535. (493) Glechoma hirsuta Waldst. & Kit. – Ðîçõ³äíèê øîðñòêèé. Ó ë³ñàõ òà ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 536. Lamium amplexicaule L. – Ãëóõà êðîïèâà ñòåáëîîáãîðòíà. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 537. Lamium galeobdolon (L.) L. (Galeobdolon luteum Huds.) – Çåëåí÷óê æîâòèé. Ïîøèðåíèé ó ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); ãåì³àïîô³ò; Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 538. (494) Lamium maculatum (L.) L. – Ãëóõà êðîïèâà êðàï÷àñòà. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 539. Lamium purpureum L. – Ãëóõà êðîïèâà ïóðïóðîâà. Ó ÷àãàðíèêàõ, ë³ñàõ, íà ãîðîäàõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; B-Sm; EuAs; Mz; ðóäåð. 540. (495) Leonurus villosus Desf. ex D’Urv. (Leonurus quinquelobatus Gilib.). – Ñîáà÷à êðîïèâà âîëîõàòà. Íà ñì³òíèêàõ, á³ëÿ æèòëà.

"

ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; Temp-M Eu-wAs; Ks/ Mz; ðóäåð; KW. 541. (496) Lycopus europaeus L. – Âîâêîí³ã ºâðîïåéñüêèé. Íà áîëîòàõ, çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, ó â³ëüøíÿêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); àïîô³ò; B-M; Eu-As; Hg; áîë åâòð. 542. Lycopus exaltatus L. f. – Âîâêîí³ã âèñîêèé. Íà áîëîòàõ, çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (î); àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð. 543. (497) Mentha arvensis L. – ̒ÿòà ïîëüîâà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Sm; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë. 544. Mentha × piperita L. (M. aquatica L. × M. spicata L.) – ̒ÿòà ïåðöåâà (Ì. õîëîäíà). Çäè÷àâ³ëà á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Hg/Mz; äè÷à⳺. 545. (498) Mentha × verticillata L. (M. aquatica L. × M. arvensis) – ̒ÿòà ê³ëü÷àñòà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, á³ëÿ áîë³ò. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë. 546. (499) Nepeta cataria L. – Êîòÿ÷à ì’ÿòà ñïðàâæíÿ. Á³ëÿ æèòëà, íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ð); Í (ð); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz; ðóäåð. 547. (500) Origanum vulgare L. – Ìàòåðèíêà çâè÷àéíà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³ â³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ á³ëÿ ïðîñ³êè ó êâ. 106. Ñà (î); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë; KW. 548. (501) Prunella vulgaris L. – Ñóõîâåðøêè çâè÷àéí³. Ó ë³ñàõ, íà ëóêàõ, âçäîâæ ë³ñîâèõ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); àïîô³ò; Pz; Cp; Mz; ëóê. 549. (502) Salvia nemorosa L. aggr. – Øàâë³ÿ ä³áðîâíà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà ïóñòèùí³é ëóö³ íà áîðîâèõ ï³ñêàõ â îêîë. ñ. Î÷êèíå. ÄÍ (î); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 550. (503) Salvia pratensis L. – Øàâë³ÿ ëó÷íà. Íà ñóõèõ ëóêàõ. Í (î); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 551. Salvia verticillata L. – Øàâë³ÿ ê³ëü÷àñòà. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 552. (504) Scutellaria galericulata L. – Øîëîìíèöÿ çâè÷àéíà. Íà ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, ó â³ëüøíÿêàõ. Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð. 553. (505) Scutellaria hastifolia L. – Øîëîìíèöÿ ñïèñîëèñòà. Íà çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, ó â³ëüøíÿêàõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê. 554. (506) Stachys palustris L. – ×èñòåöü áîëîòíèé. Íà ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì, ÿê áóð’ÿí íà ñèðèõ ì³ñöÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð.

"!

555. (507) Stachys sylvatica L. – ×èñòåöü ë³ñîâèé. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ øðë. 556. (508) Teucrium scordium L. – Ñàìîñèë ÷àñíèêîâèé. Ó çàïëàâàõ íà ëóêàõ ³ â ÷àãàðíèêàõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Mz/Hg; ÷àãàðí. 557. (509) Thymus marschallianus Willd. – ×åáðåöü Ìàðøàëë³â. Íà ëóêàõ òà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ð); B-Temp; Eu-As; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 558. (510) Thymus pulegioides L. aggr. – ×åáðåöü áëîøèíèé. Íà ëóêàõ òà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp; Eu; Mz; ëóê ñóõ; KW. 559. (511) Thymus serpyllum L. – ×åáðåöü ïîâçó÷èé. Íà ï³ñêàõ, ïî óçë³ññÿõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW.

Callitrichaceae Link – Âèðèííèöåâ³ 560. (512) Callitriche cophocarpa Sendtner – Âèðèííèöÿ òóïîïë³äíà. Ó ìàëèõ ð³÷êàõ, êàíàâàõ, áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Hd; âîä. 561. (513) Callitriche palustris L. (Callitriche verna L.) – Âèðèííèöÿ áîëîòíà. Ó êàíàâàõ, ì³ëêèõ îçåðàõ ³ ð³÷êàõ, íà áîëîòàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hd; âîä. 562. (514) Callitriche stagnalis Scop. – Âèðèííèöÿ ñòàâêîâà. Ó ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Hd; âîä.

Campanulaceae Juss. – Äçâîíèêîâ³ 563. (515) Campanula cervicaria L. – Äçâîíèêè îëåíÿ÷³. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà âèðóáö³ ó êâ. 34 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); B-Sm; Eu; Mz; óçë; KW. 564. (516) Campanula patula L. – Äçâîíèêè ðîçëîã³. Íà ëóêàõ, ó ë³ñàõ, íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ëóê. 565. (517) Campanula persicifolia L. – Äçâîíèêè ïåðñèêîëèñò³. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; óçë; KW. 566. (518) Campanula rotundifolia L. – Äçâîíèêè êðóãëîëèñò³. Ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); ArctTemp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW. 567. (519) Jasione montana L. – Àãàëèê-òðàâà çâè÷àéíà. Íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ïî óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; áîð.

""

Asteraceae Dumort. – Àéñòðîâ³ 568. (520) Achillea inundata Kondr. – Äåðåâ³é çàïëàâíèé. Íà óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã. Ñà (î); B-Sm; Eu; Ks/Mz; ëóê. 569. (521) Achillea submillefolium Klokov & Krytzka – Äåðåâ³é ìàéæå çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Arct-Sm; Eu-As; Ks/ Mz; ëóê. 570. Ambrosia artemisiifolia L. – Àìáðîç³ÿ ïîëèíîëèñòà. ³äîìî äâà ì³ñöåçíàõîäæåííÿ á³ëÿ çàë³çíè÷íî¿ ñòàíö³¿ Çåðíîâå. ÑÁ (î); êåíîô³ò; B-Strop; Eu-Am; Mz/Ks; ðóäåð. 571. (522) Antennaria dioica (L.) P.Gaertn. – Êîòÿ÷³ ëàïêè äâîäîìí³. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); ArctSm; Eu-As; Ks/Mz; ë³ñ õâ. ′ 572. (523) Anthemis tinctoria L. (subsp. subtinctoria (Dobrocz.) Soo) – Ðîìàí ôàðáóâàëüíèé. Íà ïåðåëîãàõ òà óçë³ññÿõ. ÑÁ (î); ÄÍ (î); àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 573. (524) Arctium lappa L. – Ëîïóõ ñïðàâæí³é. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 574. (525) Arctium minus (Hill) Bernh. – Ëîïóõ ìàëèé. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (î); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Mz; ðóäåð. 575. (526) Arctium tomentosum Mill. – Ëîïóõ ïàâóòèíèñòèé. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ç); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 576. (527) Artemisia absinthium L. – Ïîëèí ã³ðêèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ð); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; BM; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 577. (528) Artemisia annua L. – Ïîëèí îäíîð³÷íèé. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Mz/Ks; ðóäåð. 578. (529) Artemisia austriaca Jacq. – Ïîëèí àâñòð³éñüêèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ òà óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ð); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; EuwAs; Ks; ëóê ñóõ; KWHA. 579. (530) Artemisia campestris L. – Ïîëèí ïîëüîâèé. Íà ïåðåëîãàõ, ï³ñêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz/Ks; ðóäåð. 580. (531) Artemisia scoparia Waldst. & Kit. – Ïîëèí ì³òëèñòèé. Íà ïåðåëîãàõ, ï³ñêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz/Ks; áîð. 581. (532) Artemisia vulgaris L. – Ïîëèí çâè÷àéíèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð.

"#

582. (533) Aster salignus Willd. (A. lanceolatus Willd. X A. novibelgii L.) – Àéñòðà âåðáîëèñòà. Á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Sm-M; Cp; Mz; äè÷à⳺. 583. (534) Bidens cernua L. – ×åðåäà ïîíèêëà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, îçåð, áîë³ò. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Cp; Mz/ Hg; ïðèáð-âîäí; KW. 584. (535) Bidens frondosa L. – ×åðåäà ëèñòÿíà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Pz; Am; Mz/Hg; ðóäåð. 585. (536) Bidens tripartita L. – ×åðåäà òðèðîçä³ëüíà. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz/Hg; àëþâ. 586. (537) Calendula officinalis L. – Íàã³äêè ë³êàðñüê³. Á³ëÿ æèòëà, äè÷à⳺. ÑÁ (ð); Í (ð); êåíîô³ò; Mz. 587. (538) Carduus acanthoides L. – Áóäÿê àêàíòîâèäíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 588. (539) Carduus crispus L. – Áóäÿê êó÷åðÿâèé. Íà ñèðèõ óçë³ññÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ð); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ÷àãàðí; KW. 589. (540) Carduus nutans L. – Áóäÿê ïîíèêëèé. Íà ïàñîâèùàõ, á³ëÿ æèòëà. ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 590. (541) Centaurea cyanus L. – Âîëîøêà ñèíÿ. ßê áóð’ÿí ó ïîñ³âàõ, íà ïåðåëîãàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; B-Sm; Cp; Ks/Mz; ñåãåò. 591. (542) Centaurea jacea L. – Âîëîøêà ëó÷íà. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu; Mz; ëóê. 592. (543) Centaurea pannonica (Heuff.) Simonk. – Âîëîøêà ïàííîíñüêà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà óçë³ññ³ â óð. Ðàäãîñïíèé á³ð. ÄÍ (î); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 593. (544) Centaurea phrygia L. – Âîëîøêà ôðèã³éñüêà. Íà óçë³ññÿõ. Ñà (î); ÄÍ (î); B-Temp; Eu; Mz; óçë; KW. 594. (545) Centaurea sumensis Kalen. – Âîëîøêà ñóìñüêà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; óçë. 595. (546) Chondrilla juncea L. – Õîíäðèëà ñèòíèêîâèäíà. Íà ï³ñêàõ âçäîâæ çàë³çíèö³. Í (ñ); ÄÍ (ð); àïîô³ò; Temp-Sm; EuwAs; Mz/Ks; áîð. 596. (547) Cichorium intybus L. – Öèêîð³é äèêèé. Âçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà, íà ïîðóøåíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð.

597. (548) Cirsium arvense (L.) Scop. – Îñîò ïîëüîâèé. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ, ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 598. (549) Cirsium heterophyllum (L.) Hill – Îñîò ð³çíîëèñòèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); Arct-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 599. (550) Cirsium incanum (S.G. Gmel.) Fisch. – Îñîò ñèâèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; Arct-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê. 600. (551) Cirsium oleraceum (L.) Scop. – Îñîò ãîðîäí³é. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî çàáîëî÷åíèõ ÷àãàðíèêàõ, â³ëüøíÿêàõ, áåðåãàõ ð³÷îê. Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz/Hg; ë³ñ áîë. 601. (552) Cirsium palustre (L.) Scop. – Îñîò áîëîòíèé. Íà áîëîòàõ òà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð; KW. 602. (553) Cirsium rivulare (Jacq.) All. – Îñîò ïðèáåðåæíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, áîëîòàõ. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 603. (554) Cirsium vulgare (Savi) Ten. – Îñîò çâè÷àéíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 604. (555) Conyza canadensis (L.) Cronq. (Erigeron canadensis L.) – Çëèíî÷êà êàíàäñüêà. Íà ïåðåëîãàõ, ó ïîñ³âàõ, íà ñóõèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); êåíîô³ò; B-M; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 605. (556) Crepis tectorum L. – Ñêåðäà ïîêð³âåëüíà. Íà ïîëÿõ, ïåðåëîãàõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ï³ñêàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 606. (557) Erigeron acris L. – Çëèíêà ãîñòðà. Íà ñóõèõ ïóñòèùíèõ ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Cp; Ks/Mz; ëóê ñóõ. 607. (558) Eupatorium cannabinum L. – ѳäà÷ êîíîïëÿíèé. Ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó â³ëüøíÿêàõ òà ÷àãàðíèêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Hg/Mz; ë³ñ áîë. 608. (559) Filago arvensis L. – Æàáíèê ïîëüîâèé. Íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, ïî ïåðåëîãàõ. ÐË (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz/Ks; áîð; KW. 609. (560) Filago minima (Smith) Pers. – Æàáíèê ìàëèé. Íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, ïî ïåðåëîãàõ. ÐË (ñ); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Mz/Ks; áîð; KW. 610. (561) Galinsoga parviflora Cav. – Ãàë³íñîãà äð³áíîöâ³òà. Íà ïîëÿõ òà ãîðîäàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Mz; ñåãåò. 611. (562) Galinsoga urticifolia (Kanth) Benth. (Galinsoga ciliata (Rafin.) Blake) – Ãàë³íñîãà êðîïèâîëèñòà. Íà ïîëÿõ òà ãîðî-

"$

"%

612. 613.

614. 615. 616. 617. 618. 619. 620. 621. 622.

623. 624.

äàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-Austr; Eu-Am; Mz; ñåãåò. (563) Gnaphalium sylvaticum L. – Ñóõîöâ³ò ë³ñîâèé. Ó ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ, ïåðåëîãàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Mz; óçë; KW. (564) Gnaphalium uliginosum L. – Ñóõîöâ³ò áàãíîâèé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ âîäîéì, ïî ñèðèõ ì³ñöÿõ íà äîðîãàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; àëþâ. (565) Helianthus tuberosus L. – Ñîíÿøíèê áóëüáèñòèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Am; Mz; äè÷à⳺. (566) Helichrysum arenarium (L.) Moench – Öìèí ï³ñêîâèé. Íà ï³ñêàõ, ïåðåëîãàõ, óçë³ññÿõ, ïàñîâèùàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-As; Mz/Ks; áîð. (567) Hieracium auratum Fr. – Íå÷óéâ³òåð çîëîòèñòèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà óçë³ññ³ ñîñíîâãî ë³ñó çëàêîâîãî. Í (î); Temp-M; Eu; Mz; ëóê áîë; KW. (568) Hieracium umbellatum L. – Íå÷óéâ³òåð çîíòè÷íèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà îñòåïíåíèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Mz; óçë. (569) Hypochaeris maculata L. (Achyrophorus maculatus (L.) Scop.) – Ïîðîñèíåöü ïëÿìèñòèé. Ó ë³ñàõ, íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. (570) Hypochaeris radicata L. – Ïîðîñèíåöü óêîð³íëèâèé. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ. Ñà (ñ); Temp-M; Eu; Mz; ëóê ñóõ. (571) Inula britannica L. – Îìàí áðèòàíñüêèé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, íà óçë³ññÿõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-As; Mz; ëóê. Inula helenium L. Îìàí âèñîêèé. Íà ñèðèõ ì³ñöÿõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê áîë. (572) Inula salicina L. – Îìàí âåðáîëèñòèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó íà óçë³ññ³ ñâ³òëîãî äóáîâîãî ë³ñó â óð. «Óáîðîê» çà 3 êì íà ïí. â³ä ñ. Î÷êèíå â çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÄÍ (î); B-Sm; Eu-As; Mz; óçë. (573) Iva xanthiifolia Nutt. (Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.) – ×îðíîùèð íåòðåáîëèñòèé. Íà ñì³òíèêàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Pz; Am; Mz; ðóäåð. (574) Jurinea cyanoides (L.) Rchb. – Þðèíåÿ âîëîøêîâà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ á³ëÿ ïðîñ³êè â ñîñíîâîìó ë³ñ³ çåëåíîìîõîâîìó ì³æ êâ. 45 òà 46 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz/Ks; óçë; KW.

"&

625. (575) Lactuca serriola L. – Ëàòóê äèêèé, êîìïàñíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ðóäåð. 626. Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey. – Ëàòóê òàòàðñüêèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-M; Cp; Ks/Mz; ðóäåð. 627. (576) Lapsana communis L. – Ïðàçåëåíü çâè÷àéíà. Ó ò³íèñòèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 628. (577) Leontodon autumnalis L. – Ëþáî÷êè îñ³íí³. Íà ëóêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-As; Mz; ëóê; KW. 629. (578) Leontodon danubialis Jacq. – Ëþáî÷êè äóíàéñüê³. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW. 630. (579) Leontodon hispidus L. – Ëþáî÷êè ùåòèíèñò³. Ñåðåä ÷àãàðíèê³â, ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ëóêàõ. Ñà (ð); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ëóê; KW. 631. (580) Lepidotheca suaveolens (Pursh) Nutt. (Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb.) – Ëåï³äîòåêà ïàõó÷à. Íà ïîëÿõ, ïî óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; B-M; EuAs; Mz; ðóäåð; KW. 632. (581) Leucanthemum vulgare Lam. – Êîðîëèöÿ çâè÷àéíà. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz; ëóê. 633. (582) Mycelis muralis (L.) Dumort. – ̳öåë³ñ ñò³ííèé. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 634. (583) Onopordum acanthium L. – Òàòàðíèê çâè÷àéíèé. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. Í (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-As; Ks/Mz; ðóäåð. 635. (584) Petasites hybridus (L.) P.Gaertn., B.Mey. & Scherb. – Êðåìåíà ã³áðèäíà. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ íà áåðåãàõ ð³÷îê. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; àëþâ. 636. (585) Petasites spurius (Retz.) Rchb. – Êðåìåíà íåñïðàâæíÿ. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ íà áåðåãàõ ð³÷îê. ÄÍ (ñ); B-Sm; EuwAs; Hg/Mz; àëþâ. 637. (586) Phalachloroma annuum (L.) Dumort. – Òîíêîëó÷íèê îäíîð³÷íèé. Íà ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ïîëÿõ, íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; TempSm; Am; Ks/Mz; ðóäåð. 638. (587) Phalachloroma septentrionale (Fernald & Wiegand) Tzvelev – Òîíêîëó÷íèê ï³âí³÷íèé. Íà ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ïîëÿõ, íà

"'

639. 640. 641. 642. 643. 644. 645. 646. 647. 648. 649. 650. 651. 652.

óçá³÷÷ÿõ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp; Am; Ks/Mz; ðóäåð. Phalachloroma strigosum (Muehl. ex Willd.) Tzvelev – Òîíêîëó÷íèê ùåòèíèñòèé. Ó ñàäàõ òà ïàðêàõ. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; TempSm; Am; Ks/Mz; ðóäåð. (588) Pilosella bauhinii (Besser) Arv.-Touv. – ϳëîçåëà Áàóãåíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ ñîñíîâèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñ³â. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz/Ks; ëóê ñóõ. (589) Pilosella cymosa (L.) F.Schultz & Sch. Bip. (Hieracium cymosum L.) – ϳëîçåëà íàï³âçîíòè÷íà. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ãàëÿâèíàõ òà ïî óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); B-M; Eu-wAs; Mz/Ks; óçë. (590) Pilosella lactucella (Wallr.) P.D.Sell & C.West – ϳëîçåëà ðàííÿ. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ïî ëóêàõ, íà ñóõèõ ïåðåëîãàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz/Ks; óçë. (591) Pilosella officinarum F.Schult. & Sch. Bip. (Hieracium pilosella L.) – ϳëîçåëà çâè÷àéíà. Íà óçë³ññÿõ, ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ. (592) Pilosella onegensis Norrl. – ϳëîçåëà îíåçüêà. Íà ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz/Ks; óçë. ′ – ϳëîçåëà âîëîñèñòî(593) Pilosella piloselloides (Vill.) Sojak ïîä³áíà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Ks/ Mz; óçë. (594) Ptarmica cartilaginea (Ledeb. ex Rchb.) Ledeb. – ×èõàâêà õðÿùóâàòà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó ÷àãàðíèêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë. (595) Ptarmica vulgaris Blackw. ex DC. – ×èõàâêà çâè÷àéíà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 32 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà íà óçë³ññ³ á³ëÿ áîëîòà. Ñà (î); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. (596) Pulicaria vulgaris Gaertn. – Áëîøíèöÿ çâè÷àéíà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåãåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ð); Í (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-m; Eu-As; Hg/Mz; àëþâ. (597) Scorzonera humilis L. – Ñêîðçîíåðà íèçüêà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz; óçë. (598) Senecio erucifolius L. – Æîâòîç³ëëÿ åðóêîëèñòå. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïåðåëîãàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÐË (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KWHA. (599) Senecio jacobaea L. – Æîâòîç³ëëÿ ëó÷íå (Æ. ßêîâà). Íà ñóõèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Temp-Sm; EuAs; Mz; ëóê ñóõ. (600) Senecio tataricus Less. – Æîâòîç³ëëÿ òàòàðñüêå. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ïî áåðåãàõ çàïëàâíèõ âîäîéì, ó ÷àãàðíèêàõ. ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ëóê.

#

653. (601) Senecio viscosus L. – Æîâòîç³ëëÿ ëèïó÷å. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ð); Í (ñ); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; B-M; Eu; Ks/Mz; ðóäåð; KW òà KWHA. 654. (602) Senecio vulgaris L. – Æîâòîç³ëëÿ çâè÷àéíå. Íà ïîëÿõ, á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ð); Í (ð); àðõåîô³ò; B-M; EuAs; Ks/Mz; ñåãåò. 655. (603) Serratula tinctoria L. – Ñåðï³é ôàðáóâàëüíèé. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ íà âèðóáö³ ó êâ. 34 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu; Mz; óçë. 656. Solidago canadensis L. – Çîëîòóøíèê êàíàäñüêèé. Çäè÷àâ³ëèé á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); êåíîô³ò; Temp-Sm; Eu-Am; Mz; äè÷à⳺. 657. (604) Solidago virgaurea L. – Çîëîòóøíèê çâè÷àéíèé. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÐË (ð); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Pz; Eu-As; Mz; óçë. 658. (605) Sonchus arvensis L. – Æîâòèé îñîò ïîëüîâèé. Íà ïîëÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ, íà ëóêàõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ñåãåò. 659. Sonchus asper (L.) Hill – Æîâòèé îñîò øîðñòêèé. Íà ãîðîäàõ òà ïîëÿõ. ÑÁ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ñåãåò. 660. (606) Sonchus oleraceus L. – Æîâòèé îñîò ãîðîäí³é. Íà ãîðîäàõ, ïîëÿõ, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ñåãåò. 661. (607) Tanacetum vulgare L. – Ïèæìî çâè÷àéíå. Íà ñóõèõ ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-M; Cp; Mz; ëóê. 662. (608) Taraxacum erythrospermum Andrz. – Êóëüáàáà ÷åðâîíîïëîäà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, íà ë³ñîâèõ äîðîãàõ, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); åâàïîô³ò; B-Sm; Eu; Mz/Ks; ëóê. 663. (609) Taraxacum officinale Wigg. aggr. – Êóëüáàáà ë³êàðñüêà. Íà ëóêàõ, ïîëÿõ. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ëóê. 664. Tragopogon major Jacq. – Êîçåëüö³ âåëèê³. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (î); Temp-Sm; Eu; Mz/Ks; ðóäåð. 665. Tragopogon pratensis L. – Êîçåëüö³ ëó÷í³. Ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÑÁ (î); Temp; Eu; Mz; ðóäåð. 666. (610) Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip. (Matricaria ′ perforata Merat) – Òðèðåáåðíèê íåïàõó÷èé. Íà ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã, ó ñêëàä³ ðóäåðàëüíèõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Cp; Mz; ñåãåò.

#

667. (611) Tussilago farfara L. – Ìàòè-é-ìà÷óõà çâè÷àéíà. Íà ïîðóøåíèõ ä³ëÿíêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; Arct-Sm; Eu-As; Mz. 668. (612) Xanthium albinum (Widder) H.Scholz – Íåòðåáà àëüá³íñüêà. Íà ñì³òíèêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, íà ïàñîâèùàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Hg/Mz; àëþâ.

Butomaceae Rich. – Ñóñàêîâ³ 669. (613) Butomus umbellatus L. – Ñóñàê çîíòè÷íèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Hg; ïðèáð-âîäí.

Alismataceae Vent. – ×àñòóõîâ³ 670. (614) Alisma plantago-aquatica L. – ×àñòóõà ïîäîðîæíèêîâà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, ó êàíàâàõ, íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ ³ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Cp; Hd; ïðèáð-âîäí; KW. 671. (615) Sagittaria sagittifolia L. – Ñòð³ëîëèñò ñòð³ëîëèñòèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Hd; ïðèáð-âîäí.

Hydrocharitaceae Juss. – Æàáóðíèêîâ³ 672. (616) Elodea canadensis Michx. – Åëîäåÿ êàíàäñüêà. Ó ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ òà ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); êåíîô³ò; Temp-M; Am; Hd; âîä; KW. 673. (617) Hydrocharis morsus-ranae L. – Æàáóðíèê çâè÷àéíèé. Ó ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ òà ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ, íà áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Hd; âîä; KW. 674. (618) Stratiotes aloides L. – Âîäÿíèé ð³çàê àëîåâèäíèé. Ó ïîâ³ëüíîòåêó÷èõ òà ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Hd; âîä.

Juncaginaceae Rich. – Òðèçóáöåâ³ 675. (619) Triglochin palustre L. – Òðèçóáåöü áîëîòíèé. Íà ñèðèõ ëóêàõ, ïî áîëîòèñòèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (î); Ñà (î); ÄÍ (î); Arct-Sm; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð; KW.

Potamogetonaceae Dumort. – Ðäåñíèêîâ³ 676. (620) Potamogeton compresus L. – Ðäåñíèê ñòèñíóòèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hd; âîä; KW.

#

677. (621) Potamogeton crispus L. – Ðäåñíèê êó÷åðÿâèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Hd; âîä. 678. (622) Potamogeton lucens L. – Ðäåñíèê áëèñêó÷èé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Hd; âîä. 679. (623) Potamogeton natans L. – Ðäåñíèê ïëàâàþ÷èé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Hd; âîä. 680. (624) Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J.Koch – Ðäåñíèê òóïîëèñòèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Hd; âîä. 681. (625) Potamogeton pectinatus L. – Ðäåñíèê ãðåá³í÷àñòèé. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ç); ÄÍ (ñ); B-Austr; Cp; Hd; âîä; KW. 682. (626) Potamogeton perfoliatus L. – Ðäåñíèê ïðîíèçàíîëèñòèé. Ó ð³÷êàõ, îçåðàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Trop; Cp; Hd; âîä. 683. (627) Potamogeton trichoides Cham. & Schlecht. – Ðäåñíèê âîëîñîâèäíèé. Ó ì³ëêèõ ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. Ñà (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Hd; âîä.

Najadaceae Juss. – гçóõîâ³ 684. (628) Najas marina L. – гçóõà ìîðñüêà.  îçåðàõ, ñòàðèöÿõ, ð³êàõ. ÄÍ (ð); Pz; Eu-wAs; Hd; âîä; KW.

Convallariaceae Horan. – Êîíâà볺Ⳡ685. (629) Convallaria majalis L. – Êîíâàë³ÿ çâè÷àéíà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 686. (630) Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt – Âåñí³âêà äâîëèñòà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ; KW. 687. (631) Polygonatum multiflorum (L.) All. – Êóïèíà áàãàòîêâ³òêîâà. Ó ò³íèñòèõ ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 688. (632) Polygonatum odoratum (Mill.) Druce – Êóïèíà ïàõó÷à. Ó ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ë³ñ õâ; KW.

Liliaceae Juss. – ˳ë³éí³ 689. (633) Anthericum ramosum L. – ³õàëêà ã³ëëÿñòà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Í (î); Ñà (î); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu; Ks/ Mz; óçë.

#!

690. (634) Gagea lutea (L.) Ker Gawl. – dzðî÷êè æîâò³. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë. 691. (635) Gagea minima (L.) Ker Gawl. – dzðî÷êè ìàë³. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); àïîô³ò; Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KW. 692. (636) Lilium martagon L. – ˳ë³ÿ ë³ñîâà (Ë. êó÷åðÿâà). ªäèíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèÿâëåíå Ì.Ï. Êíèøîì ó Ñòàðîãóòñüêîìó ë³ñíèöòâ³. Ñà (î); B-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë. 693. (637) Paris quadrifolia L. – Âîðîíÿ÷å îêî çâè÷àéíå. Ó ò³ííèñòèõ ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë; KW.

Orchidaceae Juss. – Çîçóëèíöåâ³

698. (642) Asparagus officinalis L. – Õîëîäîê ë³êàðñüêèé. Íà áîðîâèõ ï³ñêàõ ³ îñòåïíåíèõ ëóêàõ ó çàïëàâ³ ð. Äåñíà. ÑÁ (î); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; áîð.

701. (645) Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo′ – Ïàëü÷àòîêîð³ííèê Ôóêñà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-As; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 702. (646) Dactylorhiza incarnata (L.) Soo′ – Ïàëü÷àòîêîð³ííèê ì’ÿñî÷åðâîíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. ′ – Ïàëü÷àòîêîð³ííèê ïëÿ703. (647) Dactylorhiza maculata (L.) Soo ìèñòèé. Íà áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê áîë; KW. 704. (648) Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser – Êîðó÷êà òåìíî-÷åðâîíà. Ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; ë³ñ øðë. 705. (649) Epipactis helleborine (L.) Crantz – Êîðó÷êà ÷åìåðíèêîâèäíà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KW. 706. (650) Goodyera repens (L.) R.Br. – Ãóäàéºðà ïîâçó÷à. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 94 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà â ÿëèíîâî-ñîñíîâîìó ë³ñ³. Ïîïóëÿö³ÿ çàéìຠê³ëüêà ãåêòàð³â. Ñà (î); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ õâ; KW. 707. (651) Listera ovata (L.) R.Br. – Çîçóëèí³ ñëüîçè ÿéöåâèäí³. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ñåðåä ÷àãàðíèê³â Salix cinerea íà êðàþ åâòðîôíîãî áîëîòà ó êâ. 85 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); B-Temp; Eu-As; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW. 708. (652) Neottia nidus-avis (L.) Rich. – Ãí³çä³âêà çâè÷àéíà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 709. (653) Platanthera bifolia (L.) Rich. – Ëþáêà äâîëèñòà. Ó ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë; KW. 710. (654) Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. – Ëþáêà çåëåíîêâ³òêîâà. Ó ì³øàíèõ ³ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); Temp; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW.

Iridaceae Juss. – ϳâíèêîâ³

Juncaceae Juss. – Ñèòíèêîâ³

699. (643) Iris pseudacorus L. – ϳâíèêè áîëîòí³. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Hg; áîë åâòð. 700. (644) Iris sibirica L. – ϳâíèêè ñèá³ðñüê³. Ó çàïëàâàõ íà ëóêàõ, ó ÷àãàðíèêàõ. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê.

711. (655) Juncus ambiguus Guss. (Juncus ranarius Songeon & Perrier ex Billot) – Ñèòíèê ñóìí³âíèé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà äîðîãàõ. ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz; àëþâ. 712. (656) Juncus articulatus L. – Ñèòíèê ÷ëåíèñòèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ëóêàõ, òðàâ’ÿíèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Eu-As; Mz/Hg; ïðèáð-âîäí; KW òà KWHA.

#"

##

Melanthiaceae Batsch – Ìåëàíò³ºâ³ 694. (638) Veratrum lobelianum Bernh. – ×åìåðèöÿ Ëîáå볺âà. Íà ñèðèõ ì³ñöÿõ ïî óçë³ññÿõ, ó ë³ñàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Arct-Temp; Eu-As; Hg/Mz; ÷àãàðí; KW.

Alliaceae J.Agardh – Öèáóëåâ³ 695. (639) Allium angulosum L. – Öèáóëÿ ãðàí÷àñòà. Íà ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/Mz; ëóê. 696. (640) Allium oleraceum L. – Öèáóëÿ îâî÷åâà. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà ëóêàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp; Eu; Ks/Mz; ëóê ñóõ; KW. 697. (641) Allium vineale L. – Öèáóëÿ âèíîãðàäíèêîâà. Íà ñóõèõ ëóêàõ. Ñà (ð); àïîô³ò; Temp-M; Eu; Mz; ëóê ñóõ.

Asparagaceae Juss. – Õîëîäêîâ³

726. Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link – Áë³ñìóñ ñòèñíóòèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. ÑÁ (î); Temp-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë.

727. Bolboschoenus maritimus (L.) Palla var. compactus (Hoffm.) T.V.Egorova – Áóëüáîêîìèø ìîðñüêèé. Íà áîëîòèñòèõ ëóêàõ ³ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); B-M; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð; KW òà KWHA. 728. (670) Carex acuta L. – Îñîêà ãîñòðà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà ñèðèõ ëóêàõ, íèçèííèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð; LWKS. 729. (671) Carex acutiformis Ehrh. – Îñîêà ãîñòðîâèäíà. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ó â³ëüøíÿêàõ, ïî áåðåãàõ îçåð. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-M; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð; LWKS. 730. (672) Carex appropinquata Schum. – Îñîêà çáëèæåíà. Íà îñîêîâèõ áîëîòàõ, ó ðîçð³äæåíèõ â³ëüøíÿêàõ. Ñà (ñ); Arct-Temp; Cp; Hg; áîë åâòð; LWKS òà KWHA. 731. (673) Carex brunnescens (Pers.) Poir. – Îñîêà áóð³þ÷à. Ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâàðòàëè 62, 112, 113). Ñà (ð); B; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ; KW òà LWKS. 732. (674) Carex cespitosa L. – Îñîêà äåðíèñòà. Íà ñèðèõ òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, íèçèííèõ áîëîòàõ. ÑÁ (î); Í (î); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Hg; áîë åâòð; KW, KWHA òà LWKS. 733. (675) Carex cinerea Pollich – Îñîêà ïîïåëÿñòî-ñ³ðà. Íà íèçèííèõ ³ ïåðåõ³äíèõ áîëîòàõ, ñèðèõ ëóêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ArctSm; Cp; Hg; áîë åâòð; LWKS. 734. (676) Carex digitata L. – Îñîêà ïàëü÷àñòà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ ³ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ë³ñ õâ. 735. (677) Carex echinata Murray – Îñîêà ¿æàêîâà. Íà ñèðèõ òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò. Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; LWKS. 736. (678) Carex elata All. – Îñîêà âèñîêà. Íà íèçèííèõ, ð³äøå ïåðåõ³äíèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp; Eu; Hg; áîë åâòð; LWKS. 737. (679) Carex elongata L. – Îñîêà âèäîâæåíà. Ó â³ëüøíÿêàõ òà ÷àãàðíèêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Hg; ë³ñ áîë; LWKS. 738. (680) Carex ericetorum Pollich – Îñîêà âåðåñíÿíêîâà. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Eu-As; Ks/Mz; ë³ñ õâ; LWKS. 739. (681) Carex flava L. – Îñîêà æîâòà. Íà ñèðèõ òîðô’ÿíèñòèõ ëóêàõ, ïî êðàÿõ áîë³ò. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Eu-Am; Mz/Hg; ëóê áîë; LWKS. 740. (682) Carex globularis L. – Îñîêà êóëÿñòîïîä³áíà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ó êâ. 79 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); B; Eu-As; Mz/Hg; ë³ñ õâ; LWKS. 741. (683) Carex hartmanii Cajand. – Îñîêà Ãàðòìàíà. Íà ëóêàõ ó çàïëàâ³ Äåñíè. ÄÍ (î); Temp-Sm; Eu-wAs-Am; Hg/Mz; ëóê ñóõ; LWKS.

#$

#%

713. (657) Juncus atratus Krock. – Ñèòíèê òåìíîöâ³òèé. Íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, òðàâ’ÿíèõ áîëîòàõ. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz/Hg; ëóê áîë. 714. (658) Juncus bufonius L. – Ñèòíèê æàá’ÿ÷èé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê, á³ëÿ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Pz; Cp; Hg/Mz; àëþâ; KW. 715. (659) Juncus compressus Jacq. – Ñèòíèê ñòèñíóòèé. Íà ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); ÄÍ (ñ); ãåì³àïîô³ò; B-Sm; Eu-wAs; Mz/Hg; ðóäåð. 716. (660) Juncus conglomeratus L. – Ñèòíèê ñêóï÷åíèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ó êàíàâàõ, íà áîëîòàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz/Hg; ëóê áîë. 717. (661) Juncus effusus L. – Ñèòíèê ðîçëîãèé. Íà áîëîòàõ, ó çàìêíóòèõ çíèæåííÿõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Pz; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë. 718. (662) Juncus filiformis L. – Ñèòíèê íèòêîâèäíèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ëóêàõ, áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Sm; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë. 719. (663) Juncus inflexus L. – Ñèòíèê ïîíèêëèé. Íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ, ëóêàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÄÍ (ð); Temp-M; Eu-As; Hg/Mz; ëóê áîë. 720. (664) Juncus tenageia Ehrh. ex L. f. – Ñèòíèê ì³ëêîâîäíèé. Íà âîëîãèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë. 721. (665) Juncus tenuis Willd. – Ñèòíèê òîíêèé. Íà ëóêàõ, áîëîòàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); êåíîô³ò; B-M; Am; Mz; ðóäåð; KW. 722. (666) Luzula campestris (L.) DC. – Îæèêà ð³âíèííà. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Cp; Mz; ëóê. 723. (667) Luzula multiflora (Ehrh.) Lej. – Îæèêà áàãàòîêâ³òêîâà. Íà ëóêàõ, ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Cp; Mz; ëóê áîë. 724. (668) Luzula pallidula Kirschner (Luzula pallescens Sw.) – Îæèêà áë³äóâàòà. Íà ëóêàõ, ó ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê áîë. 725. (669) Luzula pilosa (L.) Willd. – Îæèêà âîëîñèñòà. Ó õâîéíèõ, ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; EuAs; Mz; ë³ñ õâ.

Cyperaceae Juss. – Îñîêîâ³

742. (684) Carex hirta L. – Îñîêà øåðøàâà. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ëóê. 743. (685) Carex juncella (Fr.) Th.Fr. – Îñîêà ñèòíè÷êîâèäíà. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ó â³ëüøíÿêàõ. Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; EuAs; Mz/Hg; áîë åâòð; LWKS. 744. (686) Carex leporina L. – Îñîêà çàÿ÷à. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Temp; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë. 745. (687) Carex lasiocarpa Ehrh. – Îñîêà ïóõíàòîïëîäà. Íà ïåðåõ³äíèõ ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî; LWKS òà KW. 746. (688) Carex limosa L. – Îñîêà áàãíîâà. Íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ð); B-Temp; Cp; Hg; áîë ìåçî; KW. 747. (689) Carex montana L. – Îñîêà ã³ðñüêà. Ó ñâ³òëèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ð); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë; LWKS. 748. (690) Carex muricata L. – Îñîêà êîëþ÷êóâàòà. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ë³ñ øðë; LWKS. 749. (691) Carex nigra (L.) Reichard – Îñîêà ÷îðíà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, îêðà¿íàõ áîë³ò, ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë; LWKS. 750. (692) Carex pallescens L. – Îñîêà áë³äà. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Temp; Eu-As; Hg/Mz; óçë; LWKS òà KWHA. 751. (693) Carex panicea L. – Îñîêà ïðîñîâèäíà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, íèçèííèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz/Hg; ëóê áîë; KWHA. 752. (694) Carex pilosa Scop. – Îñîêà âîëîñèñòà. Ó øèðîêîëèñòÿíèõ ³ õâîéíî-øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 753. (695) Carex praecox Schreb. – Îñîêà ðàííÿ. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ç); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu-As; Ks/Mz; ëóê ñóõ; LWKS. 754. (696) Carex pseudocyperus L. – Îñîêà íåñïðàâæíüîñìèêàâöåâà. Íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ó â³ëüøíÿêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Cp; Hg; ë³ñ áîë. 755. (697) Carex remota L. – Îñîêà ð³äêîâîëîñà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó â ò³íèñòîìó ñèðîìó äóáîâîìó ë³ñ³ ó êâ. 95 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ë³ñ øðë; KW. 756. (698) Carex rhizina Blytt ex Lindbl. – Îñîêà êîðåíåâèùíà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ âèäó ó êâ. 81 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³-

ñíèöòâà â áåðåçîâî-äóáîâîìó ë³ñ³ ë³ùèíîâîìó. Ñà (î); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; LWKS. 757. (699) Carex riparia Curtis – Îñîêà ïîáåðåæíà. Íà íèçèííèõ òðàâ’ÿíèñòèõ áîëîòàõ, ó â³ëüøíÿêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Í (ð); ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg; ïðèáð-âîäí. 758. (700) Carex rostrata Stokes – Îñîêà çäóòà. Íà íèçèííèõ òà ïåðåõ³äíèõ áîëîòàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Cp; Mz/ Hg; áîë ìåçî. 759. (701) Carex spicata Huds. (Carex contiqua Hoppe) – Îñîêà êîëîñèñòà. Íà ñóõîäîëüíèõ ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ áåðåçîâèõ ³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà ïóñòèùàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; LWKS. 760. Carex sylvatica Huds. – Îñîêà ë³ñîâà. ³äîìå îäíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ â ë³ñîïàðêó «Ìèðùèíà». ÑÁ (î); Temp-M; Eu; Mz; ë³ñ øðë; KW. 761. (702) Carex vaginata Tausch – Îñîêà ï³õâîâà. Ó ñîñíîâèõ òà áåðåçîâèõ ë³ñàõ íà ñâ³æèõ ãðóíòàõ ó êâ. 60, 85, 92, 121, 126 òà 127 Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñíèöòâà. Ñà (ð); B; Cp; Hg/Mz; ë³ñ õâ; LWKS. 762. (703) Carex vesicaria L. – Îñîêà ïóõèð÷àñòà. Íà ñèðèõ ëóêàõ, íèçèííèõ áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz/Hg; áîë åâòð. 763. (704) Carex vulpina L. – Îñîêà ëèñÿ÷à. Íà ñèðèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Hg; ëóê áîë; LWKS. 764. (705) Cyperus fuscus L. – Ñìèêàâåöü áóðèé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Pz; Eu-As; Mz/Hg; àëþâ. 765. (706) Eleocharis acicularis (L.) Roem. & Schult. – Ñèòíÿã ãîë÷àñòèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Cp; Hg; àëþâ. 766. (707) Eleocharis ovata (Roth) Roem. & Schult. – Ñèòíÿã ÿéöåâèäíèé. Íà àëþâ³àëüíèõ â³äêëàäàõ ïî áåðåãàõ ð³÷îê. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Pz; Cp; Mz/Hg; àëþâ. 767. (708) Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult. – Ñèòíÿã áîëîòíèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà áîëîòàõ, ñèðèõ ëóêàõ ó çàïëàâàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hg; áîë åâòð; LWKS. 768. (709) Eriophorum angustifolium Honk. (Eriophorum polystachyon L.) – Ïóõ³âêà âóçüêîëèñòà. Íà îñîêîâî-ìîõîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî; KW. 769. (710) Eriophorum latifolium Hoppe – Ïóõ³âêà øèðîêîëèñòà. Íà îñîêîâî-ìîõîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ð); B-Temp; Eu-wAs; Hg; áîë ìåçî.

#&

#'

773. (714) Agrostis canina L. – ̳òëèöÿ ñîáà÷à. Íà áîëîòàõ ³ çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë. 774. (715) Agrostis capillaris L. (Agrostis tenuis Sibth.) – ̳òëèöÿ òîíêà. Íà ñóõèõ ëóêàõ, ï³ñêàõ, ïåðåëîãàõ, ó ïîñ³âàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; B-Temp; Eu-wAs; Mz; ëóê. 775. (716) Agrostis gigantea Roth – ̳òëèöÿ âåëåòåíñüêà. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ïî óçá³÷÷ÿì äîð³ã. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Hg/Mz; ëóê. 776. (717) Agrostis stolonifera L. – ̳òëèöÿ ïîâçó÷à. Íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, ë³ñîâèõ áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Arct-Sm; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë. 777. (718) Agrostis vinealis Schreb. – ̳òëèöÿ âèíîãðàäíèêîâà. Íà îñòåïíåíèõ ëóêàõ, ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ. Í (ð); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-As; Mz; ëóê ñóõ. 778. (719) Alopecurus aequalis Sobol. – Êèòíèê ð³âíèé. Íà áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Arct-Sm; Cp; Hg; ëóê áîë. 779. (720) Alopecurus arundinaceus Poir. – Êèòíèê òðîñòèíîâèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê. 780. (721) Alopecurus geniculatus L. – Êèòíèê êîë³í÷àñòèé. Íà áîëîòàõ, âîëîãèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Hg; ëóê áîë. 781. (722) Alopecurus pratensis L. – Êèòíèê ëó÷íèé. Íà ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Arct-Sm; Eu-As; Hg/Mz; ëóê. 782. (723) Anisantha tectorum (L.) Nevski – Àí³çàíòà ïîêð³âåëüíà. Íà ï³ñêàõ á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ äîð³ã, íà çàë³çíèö³. ÑÁ (ñ); Í (ð); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Mz/Ks; ðóäåð. 783. (724) Anthoxanthum odoratum L. – Ïàõó÷à òðàâà çâè÷àéíà. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); Arct-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê.

784. (725) Apera spica-venti (L.) P.Beauv. – Ìåòëþã çâè÷àéíèé. Íà ïîëÿõ, ïåðåëîãàõ, âçäîâæ äîð³ã. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (î); ÄÍ (ð); àðõåîô³ò; Eu-As; Ks/Mz; ñåãåò; KW. 785. (726) Beckmannia eruciformis (L.) Host – Áåêìàí³ÿ çâè÷àéíà. Íà âîëîãèõ òà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 786. (727) Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv. – Êóöîí³æêà ë³ñîâà. Ó ëèñòÿíèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ð); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 787. (728) Briza media L. – Òðÿñó÷êà ñåðåäíÿ. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu; Mz; ëóê. 788. (729) Bromopsis benekenii (Lange) Holub – Ñòîêîëîñ Áåíåêåíà. Ó ëèñòÿíèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (î); Temp-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 789. (730) Bromopsis inermis (Leyss.) Holub – Ñòîêîëîñ áåçîñòèé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Mz; ëóê. 790. (731) Bromus arvensis L. – Áðîìóñ ïîëüîâèé. Óçäîâæ äîð³ã, íà ïîëÿõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); àðõåîô³ò; B-M; Eu-As; Mz; ðóäåð. 791. (732) Bromus commutatus Schrad. – Áðîìóñ ì³íëèâèé. Óçäîâæ äîð³ã, íà ï³ñêàõ á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ð); êåíîô³ò; Temp-M; Eu; Ks/Mz; ðóäåð; KW. 792. (733) Bromus hordeaceus L. (subsp. mollis (L.) Hyl.; Bromus mollis L.) – Áðîìóñ ÿ÷ìåíåâèäíèé. Íà ëóêàõ, âçäîâæ äîð³ã, íà ïåðåëîãàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); åâàïîô³ò; Temp-Sm; Eu; Ks/Mz; ðóäåð. 793. Bromus japonicus Thunb. – Áðîìóñ ÿïîíñüêèé. Óçäîâæ äîð³ã, á³ëÿ æèòëà. ÑÁ (ð); ãåì³àïîô³ò; Sm-M; Eu-wAs; Mz/Ks; ðóäåð. 794. (734) Calamagrostis arundinacea (L.) Roth – Êóíè÷íèê î÷åðåòÿíèé. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë. 795. (735) Calamagrostis canescens (Weber) Roth – Êóíè÷íèê ñ³ðóâàòèé. Íà áîëîòàõ ³ áîëîòèñòèõ ëóêàõ, ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-wAs; Hg; áîë åâòð; KWHA. 796. (736) Calamagrostis epigeios (L.) Roth – Êóíè÷íèê íàçåìíèé. Íà ñóõèõ òà ïóñòèùíèõ ëóêàõ, ó ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà âèðóáêàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz; ëóê ñóõ. 797. (737) Calamagrostis stricta (Timm) Koeler (Calamagrostis neglecta (Ehrh.) Gaertn., Mey. et Scherb.) – Êóíè÷íèê ïðÿìèé. Íà áîëîòàõ, çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë åâòð.

$

$

770. (711) Eriophorum vaginatum L. – Ïóõ³âêà ï³õâîâà. Íà ñôàãíîâèõ áîëîòàõ. Ñà (ç); Arct-Temp; Cp; Mz/Hg; áîë ìåçî; LWKS. 771. (712) Scirpus lacustris L. (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla) – Êîìèø îçåðíèé (Êóãà îçåðíà). Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà ì³ëêîâîää³. ÄÍ (ç); B-M; Eu-wAs; Hd; ïðèáð-âîäí. 772. (713) Scirpus sylvaticus L. – Êîìèø ë³ñîâèé. Ó çàáîëî÷åíèõ ë³ñàõ, íà íèçèííèõ áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Hg; ë³ñ áîë.

Poaceae Barnhart – Çëàêîâ³

798. Catabrosa aquatica (L.) P.Beauv. – Êàòàáðîçà âîäÿíà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Pz; Cp; Mz/Hg; àëþâ. 799. (738) Corynephorus canescens (L.) P.Beauv. – Áóëàâîíîñåöü ñ³ðóâàòèé. Íà áîðîâèõ ï³ñêàõ. ÄÍ (ð); Temp-M; Eu; Ks/Mz; áîð; KW. 800. (739) Cynosurus cristatus L. – Ãðåá³ííèê çâè÷àéíèé. Íà ñóõîäîëüíèõ òà çàïëàâíèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; B-Temp; Eu; Mz; ëóê. 801. (740) Dactylis glomerata L. – Ãðÿñòèöÿ çá³ðíà. Íà ëóêàõ, ó ñâ³òëèõ õâîéíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Eu-As; Mz; óçë. 802. (741) Deschampsia cespitosa (L.) P.Beauv. – Ùó÷íèê äåðíèñòèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ë³ñàõ, íà áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hg/Mz; ëóê áîë. 803. (742) Digitaria ischaemum (Schreb.) Muehl. – Ïàëü÷àòêà çâè÷àéíà. Íà ï³ñêàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÐË (ð); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Mz; áîð. 804. (743) Digitaria sanguinalis (L.) Scop. – Ïàëü÷àòêà êðîâ’ÿíà. Íà âîëîãèõ ï³ùàíèõ ì³ñöÿõ, íà ïîëÿõ, âçäîâæ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Ks/Mz; áîð. 805. (744) Echinochloa crusgalli (L.) P.Beauv. – Ïëîñêóõà çâè÷àéíà. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ç); ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Mz; ñåãåò; KW. 806. (745) Elymus caninus (L.) L. (Roegneria canina (L.) Nevski) – Êîëîñíÿê ñîáà÷èé. Ñà (ð); ÄÍ (ð); B-M; Eu-wAs; Mz; ë³ñ øðë; KWHA. 807. (746) Elytrigia repens (L.) Nevski – Ïèð³é ïîâçó÷èé. Íà ëóêàõ, ïåðåëîãàõ ³ ïîëÿõ, ó ÷àãàðíèêàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÐË (ñ); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; B-M; Eu-As; Ks/Mz; ëóê. 808. (747) Eragrostis minor Host – Ãóñÿòíèê ìàëèé. Á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (ñ); Í (ñ); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Mz/Ks; ðóäåð. 809. (748) Eragrostis pilosa (L.) P.Beauv. – Ãóñÿòíèê âîëîñèñòèé. Óçäîâæ äîð³ã. Í (î); êåíîô³ò; Temp-M; Cp; Mz/Ks; ðóäåð. 810. Eragrostis suaveolens A.Becker ex Claus – Ãóñÿòíèê çàïàøíèé. Óçäîâæ çàë³çíèö³. ÑÁ (î); ãåì³àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/ Mz; ðóäåð. 811. (749) Festuca gigantea (L.) Vill. – Êîñòðèöÿ âåëåòåíñüêà. Ó ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-wAs; Hg/ Mz; ë³ñ øðë. 812. (750) Festuca ovina L. – Êîñòðèöÿ îâå÷à. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); ArctSm; Eu-As; Mz; ë³ñ õâ.

$

813. (751) Festuca pratensis Huds. – Êîñòðèöÿ ëó÷íà. Íà ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê. 814. (752) Festuca rubra L. – Êîñòðèöÿ ÷åðâîíà. Íà ëóêàõ, óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Arct-Sm; Cp; Mz; ëóê. 815. (753) Glyceria fluitans (L.) R.Br. – Ëåïåøíÿê ïëàâàþ÷èé. Íà áîëîòèñòèõ ëóêàõ ³ áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Eu; Hg; ïðèáð-âîäí. 816. (754) Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmberg – Ëåïåøíÿê âåëèêèé. Íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-Sm; Cp; Hg; ïðèáð-âîäí. 817. (755) Glyceria nemoralis (Uechtr.) Uechtr. & KÅrn. – Ëåïåøíÿê ä³áðîâíèé. Íà áîëîòàõ ó ò³íèñòèõ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ. Ñà (î); Temp-Sm; Eu; Mz; ë³ñ áîë. 818. (756) Glyceria notata Chevall. (Glyceria plicata (Fr.) Fr.) – Ëåïåøíÿê ñêëàä÷àñòèé. Íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ ð³÷îê. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Temp-M; Eu-As; Hg; ïðèáð-âîäí. 819. (757) Helictotrichon pubescens (Huds.) Pilg. – ³âñþíåöü ïóõíàòèé. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. Ñà (ñ); ÄÍ (î); Temp-Sm; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 820. (758) Hierochloe odorata (L.) P.Beauv. – ×àïîëî÷ ïàõó÷à. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ð); àïîô³ò; Arct-Sm; Cp; Hg/Mz; óçë. 821. (759) Holcus lanatus L. – Ìåäîâà òðàâà øåðñòèñòà. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, ó ðîçð³äæåíèõ ë³ñàõ, ñåðåä ÷àãàðíèê³â. Ñà (ñ); Temp-M; Eu; Hg/Mz; ëóê áîë. 822. (760) Koeleria cristata (L.) Pers. – Êèïåöü ãðåá³í÷àñòèé. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ, íà áîðîâèõ ï³ñêàõ. Í (ñ); Ñà (ñ); Temp-M; Cp; Mz/Ks; ë³ñ õâ; KWHA. 823. (761) Koeleria delavignei Czern. ex Domin – Êèïåöü Äåëÿâ³íÿ. Íà ñóõèõ çàïëàâíèõ ëóêàõ. ÄÍ (ð); Temp-Sm; Eu-wAs; Mz; ëóê ñóõ. 824. (762) Koeleria glauca (Spreng.) DC. – Êèïåöü ñèçèé. Íà îñòåïíåíèõ ëóêàõ, áîðîâèõ ï³ñêàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; EuwAs; Mz/Ks; ëóê ñóõ. 825. (763) Koeleria grandis Besser ex Gorski – Êèïåöü âåëèêèé. Ó ñóõèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ. Ñà (ð); Temp; Eu; Ks/Mz; óçë. 826. (764) Leersia oryzoides (L.) Sw. – Ëåºðñ³ÿ ðèñîâèäíà. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-Sm; Eu-Am; Hg; ïðèáð-âîäí. 827. (765) Lolium perenne L. – Ïàæèòíèöÿ áàãàòîð³÷íà. Íà ëóêàõ, á³ëÿ äîð³ã. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ð); åâàïîô³ò; B-M; Eu; Mz; ëóê.

$!

828. (766) Melica nutans L. – Ïåðë³âêà ïîíèêëà. Ó ñâ³òëèõ ì³øàíèõ òà ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, íà óçë³ññÿõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë. 829. (767) Milium effusum L. – Ïðîñÿíêà ðîçëîãà. Ó ëèñòÿíèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Temp; Cp; Mz; ë³ñ øðë. 830. (768) Molinia caerulea (L.) Moench – Ìîë³í³ÿ ãîëóáà. Ó âîëîãèõ ñîñíîâèõ ³ ì³øàíèõ ë³ñàõ, íà ñèðèõ ëóêàõ. Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Hg/Mz; ë³ñ õâ. 831. (769) Nardus stricta L. – Á³ëîâóñ ñòèñíóòèé. Íà ïóñòèùíèõ ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, íà ïàñîâèùàõ. ÑÁ (ð); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ëóê. 832. (770) Phalaroides arundinacea (L.) Rausch. – Î÷åðåòÿíêà çâè÷àéíà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ. Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë; KW. 833. (771) Phleum pratense L. – Òèìîô³¿âêà ëó÷íà. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Arct-Sm; Eu-As; Mz; ëóê. 834. (772) Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. – Î÷åðåò çâè÷àéíèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà áîëîòàõ. ÑÁ (ñ); Í (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hg/Mz; áîë åâòð. 835. (773) Poa angustifolia L. – Òîíêîí³ã âóçüêîëèñòèé. Íà ñóõèõ ëóêàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Cp; Mz; ëóê ñóõ. 836. (774) Poa annua L. – Òîíêîí³ã îäíîð³÷íèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, âçäîâæ ë³ñîâèõ äîð³ã. ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); åâàïîô³ò; Pz; Cp; Hg/Mz; ðóäåð. 837. (775) Poa bulbosa L. – Òîíêîí³ã áóëüáèñòèé. Íà ï³ñêàõ. Í (ñ); ÄÍ (ñ); Sm-M; Eu-wAs; Mz/Ks; áîð. 838. Poa chaixii Vill. – Òîíêîí³ã Øå. Íà óçá³÷÷ÿõ äîð³ã. ÑÁ (î); êåíîô³ò; Temp; Eu; Mz; äè÷à⳺. 839. (776) Poa compressa L. – Òîíêîí³ã ñòèñíóòèé. Íà óçë³ññÿõ, ó ë³ñàõ, íà ïîðóøåíèõ ì³ñöÿõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ð); ÄÍ (ñ); àïîô³ò; Temp-M; Eu-wAs; Ks/Mz; óçë. 840. (777) Poa nemoralis L. – Òîíêîí³ã ä³áðîâíèé. Ó ëèñòÿíèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Mz; ë³ñ øðë. 841. (778) Poa palustris L. – Òîíêîí³ã áîëîòíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Mz/Hg; ëóê áîë. 842. (779) Poa pratensis L. – Òîíêîí³ã ëó÷íèé. Íà ëóêàõ, ïî óçë³ññÿõ, ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ. ÐË (ð); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ç); ÄÍ (ç); B-Sm; Cp; Mz; ëóê. 843. (780) Poa trivialis L. – Òîíêîí³ã çâè÷àéíèé. Íà âîëîãèõ ëóêàõ, áîëîòàõ, ïî óçë³ññÿõ. ÑÁ (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-M; Eu-As; Hg/ Mz; ëóê áîë.

$"

844. (781) Scolochloa festucacea (Willd.) Link – Òðîñòÿíèöÿ êîñòðèöåâèäíà. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. Ñà (î); ÄÍ (î); TempSm; Cp; Hg/Mz; ëóê. 845. (782) Setaria glauca (L.) P.Beauv. – Ìèø³é ñèçèé. Ó ïîñ³âàõ, á³ëÿ æèòëà, âçäîâæ äîð³ã, íà ï³ñêàõ. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Pz; Cp; Ks/Mz; ñåãåò. 846. (783) Setaria viridis (L.) P.Beauv. – Ìèø³é çåëåíèé. Íà ïîëÿõ, ãîðîäàõ, á³ëÿ æèòëà. ÐË (ç); ÑÁ (ç); Í (ç); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); àðõåîô³ò; Temp-M; Cp; Mz; ñåãåò. 847. (784) Sieglingia decumbens (L.) Bernh. – Çèãë³íã³ÿ ëåæà÷à. Íà ëóêàõ, ë³ñîâèõ ãàëÿâèíàõ, ó ñâ³òëèõ ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñàõ. Ñà (ñ); B-Temp; Eu; Mz; ëóê; KW. 848. (785) Trisetum flavescens (L.) P.Beauv. – Òðèùåòèííèê æîâòóâàòèé. Ó ñâ³òëèõ ë³ñàõ, íà ñóõèõ óçë³ññÿõ. Ñà (î); Temp-M; Eu; Mz; óçë; KW òà KWHA.

Araceae Juss. – Àðî¿äí³ 849. (786) Acorus calamus L. – Ëåïåõà çâè÷àéíà. Íà çàáîëî÷åíèõ ëóêàõ, áîëîòàõ. ÑÁ (î); Ñà (î); ÄÍ (î); àðõåîô³ò; Temp-M; Cp; Hg; áîë åâòð. 850. (787) Calla palustris L. – Îáðàçêè áîëîòí³. Ó â³ëüøíÿêàõ, íà áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ð); B-Temp; Cp; Hg; áîë åâòð.

Lemnaceae S.F.Gray – Ðÿñêîâ³ 851. (788) Lemna gibba L. – Ðÿñêà ãîðáàòà. Ó ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. ÄÍ (ð); Temp-M; Eu-wAs-Am; Hd; âîä. 852. (789) Lemna minor L. – Ðÿñêà ìàëà. Ó ñòîÿ÷èõ ³ ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hd; âîä. 853. (790) Lemna trisulca L. – Ðÿñêà òðèáîðîçåí÷àñòà. Ó ñòîÿ÷èõ ³ ïîâ³ëüíî òåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hd; âîä; KW. 854. (791) Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid. – Ñï³ðîäåëà áàãàòîêîðåíåâà. Ó ñòîÿ÷èõ òà ïîâ³ëüíîòåêó÷èõ âîäîéìàõ. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ç); ÄÍ (ç); Pz; Cp; Hd; âîä. 855. (792) Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer – Âîëüô³ÿ áåçêîðåíåâà. Ó ñòîÿ÷èõ âîäîéìàõ. Í (î); ÄÍ (î); Temp-M; Eu; Hd; âîä.

$#

Sparganiaceae Rudolphi – ¯æà÷îãîë³âêîâ³

Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê óðà¿íñüêèõ íàçâ ðîäèí

856. (793) Sparganium emersum Rehman – ¯æà÷à ãîë³âêà çðèíóâøà. Íà áîëîòàõ, ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ð); Ñà (ñ); ÄÍ (ñ); B-Sm; Cp; Hd; ïðèáð-âîäí; KW. 857. (794) Sparganium erectum L. – ¯æà÷à ãîë³âêà ïðÿìà. Ïî áåðåãàõ âîäîéì, íà áîëîòàõ. Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-M; Eu-wAs; Hg; ïðèáðâîäí.

Typhaceae Juss. – Ðîãîçîâ³ 858. (795) Typha angustifolia L. – Ðîã³ç âóçüêîëèñòèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); ÄÍ (ñ); Temp-M; Eu-wAs-Am; Hd; ïðèáð-âîäí. 859. (796) Typha latifolia L. – Ðîã³ç øèðîêîëèñòèé. Ïî áåðåãàõ âîäîéì. ÑÁ (ñ); Í (ñ); Ñà (ñ); ÄÍ (ç); B-Temp; Cp; Hd; ïðèáðâîäí.

$$

Àãðóñîâ³ Àäîêñîâ³ Àéñòðîâ³ Àðî¿äí³ Áàëüçàì³íîâ³ Áàðàíöåâ³ Áàðáàðèñîâ³ Áàðâ³íêîâ³ Áåçùèòíèêîâ³ Áåðåçêîâ³ Áåðåçîâ³ Áîá³âíèêîâ³ Áîáîâ³ Áðóñëèíîâ³ Áóêîâ³ Âàëåð³àíîâ³ Âåðáîâ³ Âåðåñîâ³ Âèíîãðàäí³ Âèðèííèöåâ³ Âîäÿíîãîð³õîâ³ Âîäÿíîñîñîíêîâ³ Âóæà÷êîⳠ’ÿçîâ³ Ãàðáóçîâ³ Ãâîçäè÷í³ Ãåðàí³ºâ³ Ã³ðêîêàøòàíîâ³ Ãîð³õîâ³

121 135 145 165 132 100 105 135 101 137 107 136 126 134 107 135 118 119 134 144 130 130 101 106 115 108 131 131 108

Ãðå÷êîâ³ Ãðóøàíêîâ³ Ãóáîöâ³ò³ Äåíøòåäò³ºâ³ Äåðåíîâ³ Äçâîíèêîâ³ Æàáóðíèêîâ³ Æèìîëîñòåâ³ Æîâòåöåâ³ Æîñòåðîâ³ Çëàêîâ³ Çîçóëèíöåâ³ Çîíòè÷í³ ¯æà÷îãîë³âêîâ³ Êàïóñòÿí³ Êâàñåíèöåâ³ Êèïàðèñîâ³ Êèòÿòêîâ³ Êëåíîâ³ Êëó糺ⳠÊîíâà볺ⳠÊîíîïëåâ³ Êðîïèâîâ³ Êóøèðîâ³ Ëàñò³âíåâ³ Ëàòàòòºâ³ ËèïîⳠ˳ë³éí³ Ë³ùèíîâ³



%$112 119 141 102 132 144 152 135 104 134 160 155 132 166 115 131 103 132 130 113 153 106 107 103 136 103 120 153 107

Ëîáîäîâ³ Ëîìèêàìåíåâ³ Ëüîíîâ³ Ìàêîâ³ Ìàëüâîâ³ Ìàðåíîâ³ Ìàñëèíîâ³ Ìåëàíò³ºâ³ Ìîëî÷àéí³ Ìîíîòðîïîâ³ Îíàãðîâ³ Îíîêëåºâ³ Îñîêîâ³ Ïàñëüîíîâ³ Ïåðâîöâ³ò³ ϳâíèêîâ³ Ïëàêóíîâ³ Ïëàóíîâ³ Ïîâèòèöåâ³ Ïîäîðîæíèêîâ³ Ïîðòóëàêîâ³ Ïóõèðíèêîâ³ Ðàííèêîâ³ ÐäåñíèêîⳠгçóõîâ³ Ðîãîçîâ³

111 122 131 105 121 136 134 154 121 120 129 101 156 139 120 154 129 100 137 141 108 141 139 152 153 166

Ðîçîöâ³ò³ Ðóñëèöåâ³ Ðóòêîâ³ Ðÿñêîâ³ Ñàëüâ³í³ºâ³ Ñèíþõîâ³ Ñèòíèêîâ³ Ñîñíîâ³ Ñòîëèñòíèêîâ³ Ñóñàêîâ³ Òåë³ïòåðèñîâ³ Òèðëè÷åâ³ Òîâñòîëèñò³ Òðèçóáöåâ³ Ô³àëêîâ³ Õâèë³âíèêîâ³ Õâîùîâ³ Õîëîäêîâ³ Öèáóëåâ³ ×àñòóõîâ³ ×åðñàêîâ³ ×èñòîâ³ Øîâêîâèöåâ³ Øîðñòêîëèñò³ Ùèðèöåâ³ Ùèòíèêîâ³

$&

122 114 106 165 102 137 155 102 130 152 102 136 121 152 114 103 100 154 154 152 135 115 106 137 110 101

Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê ëàòèíñüêèõ íàçâ ðîäèí

Aceraceae Adoxaceae Alismataceae Alliaceae Amaranthaceae Apiaceae Apocynaceae Araceae Aristolochiaceae Asclepiadaceae Asparagaceae Asteraceae Athyriaceae Balsaminaceae Berberidaceae Betulaceae Boraginaceae Brassicaceae Butomaceae Callitrichaceae Campanulaceae Cannabaceae Caprifoliaceae Caryophyllaceae Celastraceae Ceratophyllaceae Chenopodiaceae Cistaceae Clusiaceae

130 135 152 154 110 132 135 165 103 136 154 145 101 132 105 107 137 115 152 144 144 106 135 108 134 103 111 115 113

Convallariaceae Convolvulaceae Cornaceae Corylaceae Crassulaceae Cucurbitaceae Cupressaceae Cuscutaceae Cyperaceae Dennstaedtiaceae Dipsacaceae Dryopteridaceae Elatinaceae Equisetaceae Ericaceae Euphorbiaceae Fabaceae Fagaceae Fumariaceae Gentianaceae Geraniaceae Grossulariaceae Haloragaceae Hippocastanaceae Hippuridaceae Huperziaceae Hydrocharitaceae Iridaceae Juglandaceae

$'

153 137 132 107 121 115 103 137 156 102 135 101 114 100 119 121 126 107 106 136 131 121 130 131 130 100 152 154 108

Juncaceae Juncaginaceae Lamiaceae Lemnaceae Lentibulariaceae Liliaceae Linaceae Lycopodiaceae Lythraceae Malvaceae Melanthiaceae Menyanthaceae Monotropaceae Moraceae Najadaceae Nymphaeaceae Oleaceae Onagraceae Onocleaceae Ophioglossaceae Orchidaceae Oxalidaceae Papaveraceae Pinaceae Plantaginaceae Poaceae

155 152 141 165 141 153 131 100 129 121 154 136 120 106 153 103 134 129 101 101 155 131 105 102 141 160

Polemoniaceae Polygalaceae Polygonaceae Portulacaceae Potamogetonaceae Primulaceae Pyrolaceae Ranunculaceae Rhamnaceae Rosaceae Rubiaceae Salicaceae Salviniaceae Saxifragaceae Scrophulariaceae Solanaceae Sparganiaceae Thelypteridaceae Tiliaceae Trapaceae Typhaceae Ulmaceae Urticaceae Valerianaceae Violaceae Vitaceae

137 132 112 108 152 120 119 104 134 122 136 118 102 122 139 139 166 102 120 130 166 106 107 135 114 134

Íàóêîâå âèäàííÿ

Ïàí÷åíêî Ñåðã³é Ìèõàéëîâè÷

Ôëîðà íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» òà ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ Íîâãîðîä-ѳâåðñüêîãî Ïîë³ññÿ Ìîíîãðàô³ÿ Ðåäàêòîð âèäàâíèöòâà Â.². Êî÷óáåé Õóäîæíº îôîðìëåííÿ Â.Á. Ãàéäàáðóñ Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Â.Á. Ãàéäàáðóñ, Ä.². ²îâåíêî Òåõí³÷íèé ðåäàêòîð Í.Þ. Êóðíîñîâà ϳäïèñàíî äî äðóêó Ôîðìàò 60õ84 1/16. Ïàï³ð îôñåòíèé. Ãàðí³òóðà Ñêóëáóê. Äðóê ðèçîãðàô. Óì. äðóê. àðê. Îáë.-âèä. àðê. Íàêëàä 350 ïðèì. Çàìîâëåííÿ ¹ Âèäàâíè÷î-òîðãîâèé ä³ì «Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà» 40030, Óêðà¿íà, ì. Ñóìè, âóë. ʳðîâà, 27 Òåë./ôàêñ: (0542) 21-13-57 Òåë: (0542) 27-51-43 E-mail: [email protected] Íàäðóêîâàíî â³äïîâ³äíî äî ÿêîñò³ íàäàíèõ ä³àïîçèòèâ³â ó ÇÀÒ «ICÀ-²íòåðïàï³ð» Ðîìåíñüêà äðóêàðíÿ Óêðà¿íà, 42000, ì. Ðîìíè, áóëüâ. Æîâòíåâî¿ ðåâîëþö³¿, 5

%

%

Ðîçì³ùåííÿ ³ëþñòðàö³é íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè 1

2

3

4

5

1. 2. 3. 4. 5.

ϳâíèêè áîëîòí³ (Iris preudacorus L.) Ô³àëêà ð³çíîëèñòà (Viola epipsila Ledeb) ϳä’ÿëèííèê çâè÷àéíèé (Monotropa hypopitys L.) ×åðåäà ïîíèêëà (Bidens cernua L.) Ãóäàéºðà ïîâçó÷à (Goodyera repens (L.) R.Br.)

%