Ëüâ³âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì. ²âàíà Ôðàíêà Äåðæàâíèé ïðèðîäîçíàâ÷èé ìóçåé ÍÀÍ Óêðà¿íè Çàõ³äíîóêðà¿íñüêå îðí³ò...
17 downloads
217 Views
1MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
Ëüâ³âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì. ²âàíà Ôðàíêà Äåðæàâíèé ïðèðîäîçíàâ÷èé ìóçåé ÍÀÍ Óêðà¿íè Çàõ³äíîóêðà¿íñüêå îðí³òîëîã³÷íå òîâàðèñòâî
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç
õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
ÂÈÄÀÍÍß ÒÐÅÒª ÄÎÏÎÂÍÅÍÅ
ϳäãîòîâëåíî ó ñï³âïðàö³ ç ²íñòèòóòîì çîîëî㳿 ³ì. ². ². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè
Êȯ–Ëܲ 2007
УДК 598:2.91 ББК 28.693.35 Ф 44 Рецензенти академік НАН України, доктор філологічних наук, професор М. Г. Жулинський доктор біологічних наук, професор Й. В. Царик кандидат філологічних наук, професор І. В. Корунець кандидат біологічних наук В. А. Костюшин кандидат біологічних наук І. В. Шидловський Рекомендовано до друку рішенням № 10 Вченої ради Державного природознавчого музею Національної академії наук України від 24.10.2006 р.
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Ф 44 Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів). — Київ—Львів, 2007. — 112 с. ISBN 966-8734-08-4 Праця стосується українських назв птахів. На основі критичного аналізу різних назв деяких видів і родів та їх змін, що сталися протягом ХХ століття, в роботі наводиться анотований список сучасних українських наукових назв птахів. За найновішими даними, до списку, на відміну від першого та другого видань цієї праці, внесено 424 види птахів, які траплялися або трапляються на території України. В цьому виданні вміщено також розділ з описом статусу перебування та чисельності видів орнітофауни країни. Зміст праці буде цікавим широкому колу читачів, від аматорів у спостереженнях за птахами до орнітологів-професіоналів, укладачів державних законодавчих актів, визначників, підручників, посібників та словників. ББК 28.693.35 Fesenko H. V., Bokotej A. A. The Annotated List of the Ukrainian Scientific Names of the Bird Species Belonging to the Fauna of Ukraine (with Characteristics of Status of the Species). — Kyiv—L’viv, 2007. — 111 p. The work presents the authentic Ukrainian scientific names of the bird species belonging to the fauna of Ukraine. The annotated list of modern Ukrainian scientific names is preceded by the review of those changes in the use of the names of some bird species and genera that occured in the 20th century. All the 424 bird species, unlike less figures in edition of 2000 and 2002, recorded in the territory of Ukraine at present entered in the list. Moreover, current edition includs a part about status of distribution and numbers of birds in the country. The work is intended for professional ornithologists, students of biology and bird-lovers. It will be useful for lawgivers, lexicographers and authors of text-books and manuals.
Малюнки на обкладинці І. І. Землянських ISBN 966-8734-08-4 © Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей, 2007
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
² ÷óæîãî íàó÷àéòåñü, É ñâîãî íå öóðàéòåñü. Òàðàñ Øåâ÷åíêî
ÏÅÐÅÄÌÎÂÀ ÄÎ ÒÐÅÒÜÎÃÎ ÂÈÄÀÍÍß: ÏÅÐز ϲÄÑÓÌÊÈ Ï³ñëÿ âèõîäó ó ñâ³ò äâîõ ïîïåðåäí³õ âèäàíü íàøî¿ ïðàö³ ìèíóëî äîñèòü ÷àñó, ùîá çðîáèòè âèñíîâêè, ÿê øèðîêî â íàóêîâèõ äæåðåëàõ âèêîðèñòîâóþòüñÿ çàïðîïîíîâàí³ â í³é óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â. Òà ñïî÷àòêó âàðòî òîðêíóòèñü îêðåìèõ åòèêî-ìîðàëüíèõ ñòîð³í ó ñïðèéíÿòò³ ö³º¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Íàéïåðøå ìàºìî íàãîëîñèòè, ùî çàïðîïîíîâàíèé ïåðåë³ê óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â íå ìîæå áóòè í³êîìó íàâ'ÿçàíèé. Ïðàöÿ ì³ñòèòü ÷³òê³ ïîÿñíåííÿ ñòîñîâíî äîö³ëüíîñò³ îáðàííÿ íèçêè â³äíîñíî ñóïåðå÷ëèâèõ íàçâ, ³ ëèøå êîðèñòóâà÷³ ìîæóòü âèð³øóâàòè, çàñòîñîâóâàòè ¿õ ÷è í³. Ïåðåêîíëèâ³ñòü îá´ðóíòóâàíü âèáîðó íàçâ – ºäèíà ï³äñòàâà äëÿ çãîäè íà ¿õ âèêîðèñòàííÿ. Ïðèíàã³äíî çàóâàæèìî, ùî ïîêè ëèøå â ö³é ïðàö³ çðîáëåíî îá´ðóíòóâàííÿ îáðàííÿ îðí³òîëîã³÷íî¿ óêðà¿íñüêî¿ íîìåíêëàòóðè äëÿ âæèòêó â íîâ³òí³õ íàóêîâèõ ïåðøîäæåðåëàõ. Áåç çíàéîìñòâà ç ïîÿñíþâàëüíîþ ÷àñòèíîþ ïðàö³ ìîæíà áóëî á çàêèíóòè àâòîðàì, ùî âîíè âèãàäàëè áàãàòî íàçâ. Áåçï³äñòàâí³ñòü òàêèõ ì³ðêóâàíü ñòຠî÷åâèäíîþ, âàðòî ëèøå ïðî÷èòàòè, ùî áóëî âçÿòî çà îñíîâó ïðè óêëàäàíí³ íàâåäåíîãî â ïðàö³ ïåðåë³êó óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â. Íàãàäàºìî, ùî â³í áàçóºòüñÿ íà ìàòåð³àëàõ ç ïóáë³êàö³¿ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927), äå âêàçàí³ ïåðåâàæíî óêðà¿íñüê³ àâòåíòè÷í³ íàçâè. Âàãîì³ñòü ³ âèçíàííÿ äîðîáêó öüîãî äîñë³äíèêà, ÿêèé âëàñíå ºäèíèé ñåðåä ôàõ³âö³â-îðí³òîëîã³â ó ñåðåäèí³ ÕÕ ñò. äîêëàäíî äîñë³äæóâàâ ïðîáëåìè óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè, ï³äòâåðäæóºòüñÿ ïåðåâèäàííÿì éîãî ðîá³ò ó "Ñëîâíèêó çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè (1927–1928)" ó 2005 ð., ïóáë³êàö³ºþ ÿêîãî ²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ². ². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè â³äçíà÷èâ ñâîº ñåìèäåñÿòèï'ÿòèð³÷÷ÿ. Ó âêðàé íåçíà÷í³é ê³ëüêîñò³ âèíÿòê³â íàçâè, ÿê³ ïðîïîíóâàâ Ì. Â. Øàðëåìàíü, â íàø³é ïðàö³ áóëè çàì³íåí³ ³íøèìè. Äåÿê³ íàçâè àáî ÷àñòèíè íàçâ çàïîçè÷åí³ ç ³íøèõ ìîâ, äåÿê³ – ç ³íøèõ ïåðøîäæåðåë (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), ³ ò³ëüêè â äâîõ âèïàäêàõ áóëè çðîáëåí³ çàì³íè íàçâ íà çîâñ³ì íîâ³ ç â³äïîâ³äíèì ïîÿñíåííÿì. Ó ñïðèéíÿòò³ àâòåíòè÷íèõ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ³ äîñ³ ³ñíóº ïåâíà óïåðåäæåí³ñòü, îáóìîâëåíà ³ñòîðè÷íèìè ïðè÷èíàìè ïðèìóñîâîãî õàðàêòåðó. Ùå íå äàëåêî â³ä³éøëè â³ä íàñ ò³ òðèâàë³ ÷àñè, êîëè ôóíêö³îíóâàííÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè íåâïèííî çâóæóâàëîñü ³ ëþäèí³ íàâ'ÿçóâàëàñü äóìêà ïðî ¿¿ ìåíøîâàðò³ñí³ñòü. Òîìó âàæêî ñïîä³âàòèñü íà ëåãêå ñïðèéíÿòòÿ óêðà¿íñüêî¿ ñïåö³àëüíî¿ ëåêñèêè. ²íåðòí³ñòü ³ íàâ³òü ñóïðîòèâ â³ä çàêëàäåíî¿ ó ï³äñâ³äîìîñò³ äóìêè äîëàþòüñÿ âàæêî, à ïðè àêòèâí³é óïåðåäæåíîñò³ ïîäîëàííÿ ñòåðåîòèï³â ìèíóëîãî ìàéæå íåìîæëèâå. Âò³ì ðîçóì³ííÿ íåîáõ³äíîñò³ ðîçâèòêó íàö³îíàëüíî¿ íàóêîâî¿ òåðì³íîëî㳿 ³ íîìåíêëàòóðè, â áóäü-ÿê³é ìîâ³, – îäíà ç ãîëîâíèõ ÿêîñòåé äîñë³äíèêà. Ïðî çàïðîïîíîâàíèé â ö³é ïðàö³ ïåðåë³ê óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ìîæíà ñêàçàòè, ùî â³í ç ÷àñó ñâîãî ïåðøîãî îïóáë³êóâàííÿ ïî÷àâ äîâîë³ øèðîêî âèêîðèñòîâóâàòèñü. ³í ñòàâ ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ Äåðæàâíîãî êàäàñòðó òâàðèííîãî ñâ³òó, ÿêèé ñòâîðåíèé 3
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
â ²íñòèòóò³ çîîëî㳿 íà çàìîâëåííÿ ̳í³ñòåðñòâà îõîðîíè íàâêîëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà Óêðà¿íè. Çàïðîïîíîâàíà óêðà¿íñüêà îðí³òîëîã³÷íà íîìåíêëàòóðà ñòàëà íîðìîþ â ðîáîòàõ ó òàêèõ ïåð³îäè÷íèõ âèäàííÿõ, ÿê "Íàóêîâ³ çàïèñêè Äåðæàâíîãî ïðèðîäîçíàâ÷îãî ìóçåþ ÍÀÍ Óêðà¿íè", "³ñíèê Ëüâ³âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó" òà ³íø³ íàóêîâ³ çâåäåííÿ, ÿê³ ïóáë³êóþòüñÿ íà çàõîä³ êðà¿íè. Òàêå ñïðèéíÿòòÿ ö³º¿ íîìåíêëàòóðè â çàõ³äíîìó ðåã³îí³ ââàæàºòüñÿ äåêîìó ö³ëêîì çðîçóì³ëèì ÷åðåç òå, ùî, í³áè-òî, ò³ëüêè òàì âèêîðèñòàííÿ ð³äíî¿ ìîâè º òðàäèö³éíèì. Íåêîðåêòí³ñòü òàêîãî ïîÿñíåííÿ, øòó÷í³ñòü ïåðåá³ëüøåííÿ ðåã³îíàëüíèõ â³äì³ííîñòåé â íàø³é êðà¿í³ äîâîäèòüñÿ õî÷à á òèì, ùî íàâåäåíà â ö³é ïðàö³ óêðà¿íñüêà íîìåíêëàòóðà âèêîðèñòîâóºòüñÿ â øèðîêî çíàíîìó íàóêîâîìó æóðíàë³ "Áðàíòà", ÿêèé âèäàºòüñÿ Àçîâî-×îðíîìîðñüêîþ îðí³òîëîã³÷íîþ ñòàíö³ºþ, ùî ðîçòàøîâàíà â ì. Ìåë³òîïîë³ â Çàïîð³çüê³é îáëàñò³. Óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â, ÿê³ íàâåäåí³ â ö³é ïðàö³, âèêîðèñòàí³ â íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèêàõ, íàïðèêëàä ó âèäàíí³ "Ñèñòåìàòèêà õîðäîâèõ òâàðèí" (Ìàðèñîâà, Êåäðîâ, 2003), òà íàóêîâî-ïîïóëÿðíèõ âèäàííÿõ, çîêðåìà ó êíèç³ "Òâàðèííèé ñâ³ò Óêðà¿íè" (2006). Ïåðøå äæåðåëî îïóáë³êîâàíå â ͳæèíñüêîìó äåðæàâíîìó ïåäàãîã³÷íîìó óí³âåðñèòåò³ ³ì. Ìèêîëè Ãîãîëÿ, ùî íà ×åðí³ã³âùèí³, äðóãå – â Õàðêîâ³. Âåñü ðîçä³ë “Ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè” ç íàøî¿ ïðàö³ (ç äîïîâíåííÿì íîâèõ âèä³â) âèð³øèâ çà ïîòð³áíå âì³ñòèòè â ñâî¿é ìîíîãðàô³¿ À. ². Ãóç³é (2006).  îäíîìó ç îñòàíí³õ âèïóñê³â îðí³òîëîã³÷íîãî æóðíàëó "Áåðêóò" Â. Ì. Ãðèùåíêî íàäðóêóâàâ àíãëîìîâíó ñòàòòþ "Checklist of The Birds of Ukràine" (Grishchenko, 2004), äå íàâåäåí³ é óêðà¿íñüê³ íàçâè âèä³â ïòàõ³â, ñåðåä ÿêèõ äåÿêà ÷àñòèíà â³äì³ííà â³ä òèõ, ùî çàïðîïîíîâàí³ â íàø³é ïðàö³. Ìåòîþ âêàçàíî¿ ïóáë³êàö³¿ áóëî îçíàéîìèòè àíãëîìîâíîãî ÷èòà÷à ç³ ñêëàäîì âñ³º¿ îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè òà ñòàòóñîì âèä³â. Çðîçóì³ëî, ùî ïîÿñíåííÿ îáðàííÿ óêðà¿íñüêèõ íàçâ íå áóëî ñåðåä ¿¿ ö³ëåé. Ïðîòå äëÿ íàñ ñòàíîâèòü ³íòåðåñ, ÷è ñêîðèñòàâñÿ àâòîð äëÿ íàïèñàííÿ "Checklist..." óêðà¿íñüêèìè íàçâàìè, ùî íàâåäåí³ â "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó...". Õî÷à Â. Ì. Ãðèùåíêî íå öèòóº "Àíîòîâàíèé ñïèñîê...", àëå îçíàéîìëåíèé ç íèì áåçïåðå÷íî, îñê³ëüêè îïóáë³êóâàâ ðåöåíç³þ íà íüîãî (Ãðèùåíêî, Ñê³ëüñüêèé, 2000). ³äãóê íà ðîáîòó ùå íå îçíà÷àº, ùî âîíà âèêîðèñòîâóºòüñÿ ðåöåíçåíòîì. Âò³ì àâòîð àíãëîìîâíî¿ ñòàòò³ òàêè âèêîðèñòàâ ìàòåð³àëè ïðàö³, ÿêó ðåöåíçóâàâ. Íà öå â "Checklist..." âêàçóþòü òàê³ íàçâè, ÿê "÷èðîê-òð³ñêóíåöü" òà "÷èðîê-ñâèñòóíåöü". Ïðî íåïðàâèëüí³ñòü ëåêñåì "òð³ñêóíîê" ³ "ñâèñòóíîê", ÿê³ øèðîêî âæèâàëèñü äîíåäàâíà, ³ ïðî íåîáõ³äí³ñòü çàì³íè ¿õ, â³äïîâ³äíî äî íîðì óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, íà ëåêñåìè "òð³ñêóíåöü" ³ "ñâèñòóíåöü" éøëîñÿ ñàìå â "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó...", ùî é áóëî âðàõîâàíî â "Checklist...". Ïîçàÿê â "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó..." îïèñàíî ìàòåð³àëè ³ îêðåñëåíî ïðèíöèïè ôîðìóâàííÿ ñêëàäó óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè äëÿ âæèâàííÿ â íàóêîâèõ ïåðøîäæåðåëàõ, ö³êàâî áóëî çðîçóì³òè, çà ÿêèìè ïðèíöèïàìè â "Checklist..." îáèðàëèñü óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â, ùîá çðîáèòè ïîð³âíÿííÿ. Òà îñê³ëüêè àíãëîìîâíà ðîáîòà íå òîðêàëàñÿ âëàñíå ïèòàíü óêðà¿íñüêî¿ çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè, âàðòî ñïðîáóâàòè äîñë³äèòè, ùî áóëî ïîêëàäåíî â í³é çà îñíîâó ïðè îáðàíí³ óêðà¿íñüêèõ íàçâ. Íà íàø ïîãëÿä, â "Checklist..." áàãàòî ùî ìîæíà ç'ÿñóâàòè íà ïðèêëàä³ íàçâ ó ðÿä³ Charadriiformes – Ñèâêîïîä³áí³.  íàçâàõ âèä³â ñèâêîïîä³áíèõ, ÿê ³ â áàãàòüîõ ³íøèõ 4
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
ñèñòåìàòè÷íèõ ðÿäàõ, ñòðîãîãî ïðèíöèïó â îáðàíí³ íàö³îíàëüíèõ íàçâ íå ïðîñë³äêîâóºòüñÿ. Òàê, â óêðà¿íñüêèõ íàçâàõ âèä³â ðîäó Calidris Merr. º îäíîòèïíå ðîäîâå îçíà÷åííÿ "ïîáåðåæíèê", òîáòî äëÿ âèä³â Calidris alpina (L.) i Calidris ferruginea (Pontopp.) íå çàñòîñîâàíî íàçâè "÷îðíîçîáèê" ³ "÷åðâîíîçîáèê" àáî "÷îðíîâîëèê" ³ "÷åðâîíîâîëèê", ÿê³ ïîõîäÿòü ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè ³ âèêîðèñòîâóâàëèñü â óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ ïåðøîäæåðåëàõ ïðîòÿãîì äðóãî¿ ïîëîâèíè ÕÕ ñò. (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962; ʳñòÿê³âñüêèé, 1957; Âî¿íñòâåíñüêèé, 1984; Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984).  íàçâàõ âèä³â ðîäó Tringa L. òàêî¿ îäíîòèïíîñò³ íåìà: íà â³äì³íó â³ä íàçâ âèä³â öüîãî ðîäó â ðîñ³éñüê³é ìîâ³, â "Checklist..." ìàéæå óñ³ óêðà¿íñüê³ íàçâè º á³íàðíèìè ³ â ÿêîñò³ ðîäîâîãî åëåìåíòó âèêîðèñòàíà ëåêñåìà "êîëîâîäíèê", ³ ëèøå äëÿ âèäó Tringa stagnatilis (Bechst.) âæèòî ïîõ³äíå â³ä ðîñ³éñüêîãî, à ñàìå "ïîðó÷àéíèê". Ïðîòå äëÿ êóëèêà ç ö³ºþ íàçâîþ ïåðåáóâàííÿ ñàìå íà ðó÷àÿõ íå º íàäòî õàðàêòåðíèì, â³í â³ääຠïåðåâàãó ïåðåçâîëîæåíèì ä³ëÿíêàì â çàïëàâàõ ð³÷îê, á³ëÿ îçåð ³ ñòàâê³â (ʳñòÿê³âñüêèé, 1957; The Birds of Western Palearctic…, 1983; Mullarney åt al., 2001). Íåïîñë³äîâí³ñòü â îáðàíí³ íàçâ ó ÿêîñò³ óêðà¿íñüêèõ âèÿâëÿºòüñÿ òàêîæ ó ìåæàõ ³íøèõ ðîä³â êóëèê³â. Äëÿ ðîäó Limosa Brisson â àíãëîìîâí³é ñòàòò³ áóëî îáðàíî àâòåíòè÷íó óêðà¿íñüêó íàçâó "ãðèöèê" ³ â³äìîâëåíî íàçâ³ "âåðåòåííèê", ÿêà âèêîðèñòîâóºòüñÿ â ðîñ³éñüê³é ìîâ³.  òîé æå ÷àñ äëÿ íèçêè ðîä³â âèêîðèñòàí³ íàçâè í³ìåöüêîãî ïîõîäæåííÿ – "êðîíøíåï", "âàëüäøíåï", "ãàðøíåï", à òàêîæ ôðàíöóçüêå "áåêàñ". Êð³ì òîãî, â "Checklist..." äëÿ âñ³õ áåç âèíÿòêó âèä³â ï³äðîäèíè Sterninae âèêîðèñòàíî ðîäîâå îçíà÷åííÿ "êðÿ÷îê", çîêðåìà ³ â íàçâ³ âèäó Hydroprogne caspia (Pall.) – "êðÿ÷îê êàñï³éñüêèé", òîä³ ÿê â ï³äðîäèí³ Larinae, â ÿê³é îñíîâíèì ðîäîâèì îçíà÷åííÿì º íàçâà "ìàðòèí", îäèí ç âèä³â ìຠíàçâó "÷îðíîãîëîâèé ðåãîòóí" çà àíàëî㳺þ ç â³äïîâ³äíîþ ðîñ³éñüêîþ íàçâîþ.  àíãëîìîâí³é ðîáîò³, íà â³äì³íó â³ä "Àíîòîâàíîãî ñïèñêó...", áóëè âèêîðèñòàí³ ³ òðèñë³âí³ óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â. Òà é ó öüîìó ðàç³ àâòîð "Checklist..." íå äîòðèìóâàâñÿ æîäíîãî ç ðàí³øèõ óêðà¿íîìîâíèõ ïåðøîäæåðåë, â ÿêèõ ì³ñòÿòüñÿ ïåðåë³êè ñàìå âèäîâîãî ñêëàäó îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè. ³í â³äìîâèâñÿ â³ä ðàí³øå âæèâàíèõ íàçâ "ñòðîêàòèé êàì'ÿíèé äð³çä" ³ "ñèí³é êàì'ÿíèé äð³çä" íà êîðèñòü íàçâ "ñòðîêàòèé ñêåëÿð" ³ "ñèí³é ñêåëÿð", òèì ñàìèì á³íîì³çóâàâøè ¿õ.  ³íøèõ âèïàäêàõ òðèñë³âí³ íàçâè â "Checklist..." çàëèøèëèñü.  "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó..." îäíèì ç ãîëîâíèõ ïðèíöèï³â ôîðìóâàííÿ íàö³îíàëüíî¿ íîìåíêëàòóðè áóëî âèçíàííÿ ïð³îðèòåòíîñò³ òèõ íàçâ, ÿê³ âïåðøå áóëè âèêîðèñòàí³ â óêðà¿íñüê³é íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³ çà óìîâè, êîëè âîíè â³äïîâ³äàþòü ñèñòåìàòè÷íîìó ïîëîæåííþ îçíà÷åíèõ âèä³â, ïðàâèëüíî õàðàêòåðèçóþòü îáðàí³ äëÿ îçíà÷åííÿ îñîáëèâîñò³ âèäó, óçãîäæåí³ ç ïðàâèëàìè ñëîâîòâîðåííÿ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ³ íå º òðèñë³âíèìè. Íàïðèêëàä, äëÿ âèäó Calonectris diomedea (Scop.) âæèòî íàçâó "áóðåâ³ñíèê ñåðåäçåìíîìîðñüêèé" â³äïîâ³äíî äî ïåðøîäæåðåëà, äå öÿ íàçâà áóëà âïåðøå ââåäåíà â óêðà¿íñüêó ìîâó (Ãðèùåíêî, 1992). Õî÷à îçíà÷åííÿ "ñåðåäçåìíîìîðñüêèé" çàäîâãå äëÿ íàïèñàííÿ, òà é äëÿ âèìîâè áàæàí³ êîðîòø³ íàçâè. Ñòîñîâíî öüîãî âèäó áóðåâ³ñíèêà ìîæíà áóëî á âèêîðèñòàòè îçíà÷åííÿ "æîâòîäçüîáèé", ÿêå âæèâàºòüñÿ â ðîñ³éñüê³é ìîâ³, àáî éîãî ìîæíà áóëî á íàçâàòè "àëüáàòðîñîâèé" ÿê ïåðåêëàä ç ëàòèíñüêîãî "diomedea".  àíãëîìîâí³é ñòàòò³ "Checklist..." ïðèíöèï ïð³îðèòåòíîñò³ íå âèçíàºòüñÿ âçàãàë³. Öå çðîçóì³ëî ç òîãî, ùî â í³é íàâåäåí³ íàçâè "ìàëèé ñòðîêàòèé ðèáàëî÷êà" äëÿ Ceryle rudis (L.) 5
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
òà "ã³ðñüêà ëàñò³âêà" äëÿ âèäó Ptyonoprogne rupestris (Scop.). Ó ñëîâíèêó çîîëîã³÷íî¿ òåðì³íîëî㳿 ³ íîìåíêëàòóðè Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983) âêàçàí³ âèäè âïåðøå â óêðà¿íñüê³é íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³ îòðèìàëè íàçâè "ðÿáèé ðèáàëî÷êà ìàëèé" òà "ã³ðñüêà ëàñò³âêà ñêåëüíà", à â "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó...", â³äïîâ³äíî äî çàçíà÷åíèõ âèùå óìîâ, äëÿ öèõ âèä³â áóëè âèêîðèñòàí³ íàçâè "ëàñò³âêà ñêåëüíà" ³ "ðèáàëî÷êà ñòðîêàòèé" (îçíà÷åííÿ "ðÿáèé" áóëî çàì³íåíî íà ñèíîí³ì³÷íå "ñòðîêàòèé" ÷åðåç òå, ùî â óñòàëåí³é óêðà¿íñüê³é îðí³òîëîã³÷í³é òåðì³íîëî㳿 êîíòðàñòíå ïîºäíàííÿ êîëüîð³â â îïåðåíí³ âèçíà÷àºòüñÿ ÿê "ñòðîêàò³ñòü"). Äî ðå÷³, ëàòèíñüêå "rupestris" ïåðåêëàäàºòüñÿ ñàìå ÿê "ñêåëüíèé", òîä³ ÿê óêðà¿íñüêîìó "ã³ðñüêèé" â³äïîâ³äຠëàòèíñüêå "montanus". Ç óñüîãî ïðîàíàë³çîâàíîãî âèïëèâຠçàêîíîì³ðíèé âèñíîâîê, ùî àâòîð "Checklist..." êåðóâàâñÿ íå ÷³òêèìè ïðèíöèïàìè äëÿ ôîðìóâàííÿ ñêëàäó óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â, à îáèðàâ ¿õ âèêëþ÷íî çà âëàñíèìè óïîäîáàííÿìè. Òà öå íå ïîâèííî í³êîãî äèâóâàòè, ïîçàÿê â çãàäàí³é âèùå ðåöåí糿 â³í ïèñàâ: "Êîæåí ìàâ áè ìîæëèâ³ñòü îáèðàòè, ùî ïî äóø³." (Ãðèùåíêî, Ñê³ëüñüêèé, 2000). Ñòîñîâíî íàøî¿ ïðàö³ ìîâà éäå íå ïðî îñîáèñò³ óïîäîáàííÿ òîãî ÷è ³íøîãî ôàõ³âöÿ, à ïðî ôîðìóâàííÿ ÷àñòèíè óí³ô³êîâàíîãî, ÷³òêîãî òåðì³íîëîã³÷íîíîìåíêëàòóðíîãî àïàðàòó äëÿ ïîë³ïøåííÿ ôóíêö³îíóâàííÿ íàö³îíàëüíî¿ íàóêîâî¿ ëåêñèêè. Ïðî ïîòðåáó óí³ô³êàö³¿ íàö³îíàëüíî¿ çîîëîã³÷íî¿, çîêðåìà îðí³òîëîã³÷íî¿, íîìåíêëàòóðè âèñëîâëþâàëèñü äóìêè ðàí³øå, âèñëîâëþþòüñÿ âîíè é çàðàç (Ìàðêåâè÷, Òàòàðêî, 1983; Ìåëüíè÷óê, 2005). ßêùî æ ó öüîìó ïèòàíí³ êåðóâàòèñÿ ïðèíöèïîì "ùî êîìó çàìàíåòüñÿ", òî ìàòèìåìî çàãàëüíèé ðåçóëüòàò, îçíàêè ÿêîãî âæå ïî÷àëè ïðîÿâëÿòèñÿ. Ñêàæ³ìî, â ñòàòò³ îäíîãî ç íàóêîâèõ çá³ðíèê³â ìîæíà ïðî÷èòàòè òàê³ íàçâè, ÿê "êîâàëèê âåñíÿíèé" ³ "êîâàëèê æîâòîáðîâèé" (Âèñêóøåíêî òà ³í., 2004). Ìàþ÷è âïåâíåíó çäîãàäêó, ïðî ÿê³ âèäè ïòàõ³â ìîâà, íå õî÷åìî íàâîäèòè ¿õí³ ëàòèíñüê³ íàçâè, ùîá íå ïîâ'ÿçóâàòè ¿õ ç öèìè ïîêðó÷àìè ³ íå ñòâîðþâàòè ùå á³ëüøèé ãàðìèäåð ó âèêîðèñòàíí³ óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. ̳æ "Àíîòîâàíèì ñïèñêîì..." ³ "Checklist..." ³ñíóþòü ðîçá³æíîñò³ íå ò³ëüêè ó âèêîðèñòàíèõ óêðà¿íñüêèõ íàçâàõ ïòàõ³â, âîíè º é ó ïåðåë³êàõ âèä³â, ÿê³ íàâåäåí³ â öèõ äæåðåëàõ. Ïåðø çà âñå öå ñòîñóºòüñÿ êîðîòêîäçüîáîãî ãóìåííèêà (Anser brachyrhynchus Baill.) â "Checklist...", ïåðåë³ê âèä³â ó ÿêîìó ñêëàäåíèé çà êëàñèô³êàö³éíèì ïîðÿäêîì Ð. Ãîâàðäà òà À. Ìóåðà (Howard & Moore, 1998).  ö³é êëàñèô³êàö³¿ âêàçàíà ôîðìà ãóñêè âèçíàºòüñÿ âèäîì. Âò³ì àâòîð àíãëîìîâíî¿ ñòàòò³ çàçíà÷àº, ùî â ðàíç³ âèä³â â³í íàâîäèòü ùå ø³ñòü ôîðì ïòàõ³â, ÿê³ ó Ð. Ãîâàðäà òà À. Ìóåðà âèñòóïàþòü ÿê ï³äâèäè.  "Àíîòîâàíîìó ñïèñêó..." êëàñèô³êàö³éíîþ îñíîâîþ ñòàëà ðîáîòà Ë. Ñ. Ñòåïàíÿíà (1990). Âîíà òðàäèö³éíî âèêîðèñòîâóºòüñÿ ó â³ò÷èçíÿíèõ îðí³òîëîã³÷íèõ ïóáë³êàö³ÿõ, ³ â í³é çãàäàí³ ôîðìè âèçíàí³ ÿê âèäè, à êîðîòêîäçüîáèé ãóìåííèê ââàæàºòüñÿ ï³äâèäîì ó âèä³ ãóìåííèê (Anser fabalis (Lath.). Ó öüîìó âèäàíí³ "Àíîòîâàíîãî ñïèñêó..." êëàñèô³êàö³éíà ñèñòåìà Ë. Ñ. Ñòåïàíÿíà çáåðåæåíà, îñê³ëüêè ïðàöÿ ñòîñóºòüñÿ íîìåíêëàòóðíèõ ïèòàíü, à íå ïðîáëåì ñèñòåìàòèêè. Ç'ÿñóâàòè â³äì³ííîñò³ ì³æ ð³çíèìè êëàñèô³êàö³éíèìè ïîðÿäêàìè ìîæíà ó äîâ³äíèêàõ. Ó ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê âèä³â ïòàõ³â â öüîìó âèäàíí³, ïîð³âíÿíî ç "Checklist...", íå âíåñåí³ òàê³ âèäè, ÿê îãàð ñ³ðîãîëîâèé (Tadorna cana (Gm.) òà ëåá³äü ÷îðíèé (Cygnus atratus (Lath.). Ïåðøèé ç âèä³â ñïîñòåð³ãàâñÿ â ïðèðîä³ íà Çàêàðïàòò³ 6
Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей
(Луговой, 2003), другий — на Кіровоградщині (Шевцов та ін, 2004). Однак внесення у фауну України цих видів зовсім не виправдане, тому що до її складу слід включати тільки ті види, для яких є ймовірність саме природним шляхом потрапити на територію нашої країни. Регіон поширення огаря сіроголового — південь Африки, а лебедя чорного — Австралія (Handbook of the Birds…, 1992). Зрозуміло, що таке розміщення ареалів виключає найменшу можливість потрапляння цих птахів у Східну Європу самотужки. Зареєстровані особини однозначно втекли з котрогось з зоопарків або приватних звіринців, тобто опинилися у нас штучно через примху людини. Три інші види, які раніше були поширені далеко за межами Європи, зараз, утворивши популяції в природі, натуралізувалися в близько розташованих країнах: казарка канадська (Branta canadensis (L.) у значній кількості заселила частину Скандинавського півострова (Mullarney еt al., 2001), гуска гірська (Eulabeia indica (Lath.) сформувала невелику популяцію в Норвегії (Jonsson, 1992), папуга Крамера (Psittacula krameri (Scop.) утворив стійкі поселення в Туреччині (Kerem et al., 1998). Тому спонтанна поява цих видів у нашій країні цілком можлива, що й було зафіксовано дослідниками (Архипов, 1996; Горбань, 1999; Гудина, 2000; Тараненко, 2000; Каталог орнітофауни..., 1993). До "Анотованого списку..." вирішено не включати підсоколика Елеонори (Falco eleonorae Gene), про зустріч з яким повідомлялося в одній з фауністичних робіт (Боднар, 1996), оскільки точне визначення цього виду без відлову при недостатньому досвіді спостережень викликає багато сумнівів. Через відсутність опису обставин зустрічі (Тараненко, 1998), внаслідок чого не можна впевнено говорити про достовірність визначення, відхилено занесення до списку клушиці (Pyrrhocorax pyrrhocorax (L.). Не включено до списку і шуліку чорноплечого (Elanus caeruleus (Desf.), що ніби-то спостерігався в західному регіоні (Grishchenko, 2004). Українська орнітофауністична комісія не затвердила це спостереження. В цілому, третє видання має таку ж, як два попередні, структуру, але доповнене розділом з характеристикою перебування видів на території України та алфавітними покажчиками згаданих в ньому таксонів на чотирьох мовах. Види, які не належать до фауни країни і згадувались раніше з наведенням тільки латинських назв, тепер мають і українські відповідники. До частини з обґрунтування вибору назв додано пояснення по деcяти додаткових видах, а саме по побережнику арктичному (Calidris melanotos (Vieill.), якого спостерігали на Дніпропетровщині (Сижко, Бредбір, 2005); мартину східному (Larus heuglini Bree), зареєстрованому на Донеччині (Коханов, 2003; усне повід. Д. В. Пилипенка); щеврику оливковому (Anthus hodgsoni Richmond), відловленому у Львівській області (усне повід. І. М. Горбаня); щеврику азійському (Anthus richardi Vieill.), що згадується стосовно території країни в деяких роботах (Blakiston, 1857; Кинда и др., 2003); сорокопуду білолобому (Lanius nubicus Licht.), якого відловлено на о. Зміїному (Корзюков, Кивганов, 2004); берестянці оливковій (Hippolais olivetorum (Strickl.), вказаній для Одеси (Кинда и др., 2003); кропив'янці біловусій (Sylvia mystacea Menetr.), відловленій в Криму (Фесенко, 2004); кропив'янці середземноморській (Sylvia melanocephala (Gm.), що спостерігалась на Тарханкуті (Андрющенко и др., 1993), вівчарику лісовому (Phylloscopus inornatus (Blyth), впійманому поблизу Молочного лиману (Фесенко, Бокотей, 2002; Полуда и др., 2004); 7
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
ñèíüîõâîñòó òàéãîâîìó (Tarsiger cyanurus (Pall.), ùî òðàïëÿâñÿ íà Äîíå÷÷èí³ (Êîõàíîâ, 2000, 2005). Äî òîãî æ, ó ö³é ÷àñòèí³ ïðàö³ ðîçøèðåíî ïîÿñíåííÿ îáðàííÿ íàçâè äëÿ ðîäó Egretta T. Forster òà çðîáëåí³ äîäàòêîâ³ çàóâàæåííÿ ñòîñîâíî íàçâè îäíîãî ç âèä³â ó ãðóï³ Lymnocryptes minimus (Brunn.), Gallinago media (Lath.), Gallinago gallinago (L.). Ó ñèñòåìàòè÷íîìó ñïèñêó ïòàõ³â, îêð³ì íàâåäåíèõ íîâèõ âèä³â, çðîáëåíî îäíó çì³íó â íàçâ³ ðîäîâîãî òàêñîíó. Äëÿ ðîäó Psittacula Cuvier âèêîðèñòàíî íîâó íàçâó "àôðî-àç³éñüêèé ïàïóãà", â ïåðøó ÷åðãó òîìó, ùî â ëàòèíñüê³é ìîâ³ ôîðìîóòâîðþâàëüíîþ äëÿ ðÿäó Psittaciformes – Ïàïóãîïîä³áí³ º íàçâà ðîäó Psittacus L., ÿêèé ³ ìຠíàçèâàòèñÿ "ïàïóãà".  ð³ä Psittacula Cuvier óâ³éøëè âèäè ç àôðîàç³éñüêèì ïîøèðåííÿì, ùî é îáóìîâèëî îáðàííÿ íîâî¿ íàçâè äëÿ íüîãî. Çàê³í÷óþ÷è ïåðåäìîâó, âàðòî ùå ðàç ï³äêðåñëèòè, ùî ôîðìóâàííÿ ñêëàäó íàö³îíàëüíî¿ íîìåíêëàòóðè á³îëîã³÷íèõ îá'ºêò³â äëÿ âèêîðèñòàííÿ â íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³ ìຠáàçóâàòèñÿ íà ïåâíèõ ëîã³÷íèõ ïðèíöèïàõ. Ñàìîïëèíí³ñòü öüîãî ïðîöåñó ñòâîðèòü íîìåíêëàòóðíèé õàîñ. Îá´ðóíòîâàíå îáðàííÿ âèçíà÷åíîãî êîëà íàçâ äëÿ ñïåö³àëüíîãî âèêîðèñòàííÿ çîâñ³ì íå îáìåæóº âæèâàííÿ ¿õ ñèíîí³ì³â ó õóäîæí³é ÷è íàóêîâî-ïîïóëÿðí³é ë³òåðàòóð³. Íàâïàêè, ìîæíà ëèøå â³òàòè àêòèâ³çàö³þ âèêîðèñòàííÿ ÿêíàéøèðøî¿ àâòåíòè÷íî¿ ëåêñèêè â öèõ âèäàõ òâîð÷îñò³. Âèñëîâëþºìî âåëèêó âäÿ÷í³ñòü ïàí³ ²íí³ Äîáðîâîëüñüê³é çà ëþá'ÿçíó ³ âèñîêîïðîôåñ³éíó äîïîìîãó òà Ñåðã³þ Õîìåíêó çà äðóæíº ñïðèÿííÿ ó ï³äãîòîâö³ ö³º¿ ïóáë³êàö³¿. Ç ãëèáîêèì ñóìîì çãàäóºìî Âàëåð³þ ªâãåí³âíó ßí³ø, êîëèøíþ âèêëàäà÷êó Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà, ÿêà êîíñóëüòóâàëà íàñ ç ëàòèíñüêî¿ ìîâè, áóëà ùèðèì ïîðàäíèêîì ³ äðóãîì, ñìåðòü ÿêî¿ ñòàëà äëÿ íàñ âåëèêîþ âòðàòîþ.
8
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
²ñòîð³ÿ âèêîðèñòàííÿ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ó íàóêîâèõ îðí³òîëîã³÷íèõ ïåðøîäæåðåëàõ Íà íàóêîâèõ íàðàäàõ çîîëîã³â â îñòàíí³ äåñÿòèë³òòÿ âèíèêàëè äèñêóñ³¿ ñòîñîâíî óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ òâàðèí, âèñëîâëþâàëàñü ïîòðåáà îáðàòè êîíêðåòí³ íàçâè äëÿ âèêîðèñòàííÿ ó íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³, ùîá óíèêíóòè ïëóòàíèíè ³ ïîìèëîê. Íà ïåðøèé ïîãëÿä ïðîáëåìà ºäèíî¿ óêðà¿íñüêî¿ çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ìîæå âèäàâàòèñÿ çîâñ³ì íåñêëàäíîþ – ÷è íå äîñèòü áóëî á çâåðíóòèñÿ äî ïðàöü íàøèõ âèäàòíèõ ïîïåðåäíèê³â ³ âèêîðèñòàòè íàçâè, çàçíà÷åí³ â öèõ âèäàííÿõ. Òà ñêëàäí³ñòü ïîëÿãຠâ òîìó, ùî â ¿õí³õ ïðàöÿõ íåð³äêî âæèòî ð³çí³ íàçâè äëÿ îäí³º¿ ³ ò³º¿ æ òâàðèíè. Îêð³ì òîãî, íàóêîâö³ óñâ³äîìëþþòü, ùî â äðóã³é ïîëîâèí³ XX ñò. âèíèêëè çíà÷í³ íåâèïðàâäàí³ ³íøîìîâí³ íàøàðóâàííÿ ó âèêîðèñòàíí³ íàóêîâèõ íàçâ òâàðèí. Çàãàëîì ñêëàäí³ñòü ç óñòàëåí³ñòþ óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ òâàðèí º ïðîáëåìîþ íå ëèøå äëÿ íàóêîâö³â, à é äëÿ óêëàäà÷³â äåðæàâíèõ çàêîíîäàâ÷èõ àêò³â, ÿê³ ñòîñóþòüñÿ ì³æíàðîäíèõ çîáîâ'ÿçàíü Óêðà¿íè ó ñôåð³ îõîðîíè äîâê³ëëÿ, óêëàäà÷³â ï³äðó÷íèê³â, ñëîâíèê³â òà ³íøèõ âèäàíü, äå âæèâàþòüñÿ óêðà¿íñüê³ íàçâè òâàðèí. Âèð³øóþ÷è ïðîáëåìó óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â, âàðòî, íàñàìïåðåä, çâåðíóòèñÿ äî òðàäèö³é ¿õ âèêîðèñòàííÿ, ïðîàíàë³çóâàòè çì³íè, ÿêèõ âîíè ç ÷àñîì çàçíàëè. ²ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè âæå âèâ÷àëàñÿ ôàõ³âöÿìèô³ëîëîãàìè, ç öüîãî ïèòàííÿ áóëî çðîáëåíå ñïåö³àëüíå äîñë³äæåííÿ (Ñîêîë, 1992). Ó ñâî¿õ âèñíîâêàõ àâòîð ö³º¿ ïðàö³ çàçíà÷àâ, ùî ïðîöåñ íîðìàë³çàö³¿ íàö³îíàëüíî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ïðàêòè÷íî çàâåðøåíèé, îäíî÷àñíî âêàçóþ÷è íà áåçï³äñòàâíó çàì³íó äåÿêèõ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ³íøîìîâíèìè êàëüêàìè. Çãàäàíå äîñë³äæåííÿ áóëî çä³éñíåíå ñàìå íàïåðåäîäí³ êàðäèíàëüíèõ ãåîïîë³òè÷íèõ çì³í, ÿê³ ñòàëèñÿ íà ïî÷àòêó 1990-õ ðîê³â íà âåëèê³é òåðèòîð³¿, â³ä Çàõ³äíî¿ ªâðîïè äî Öåíòðàëüíî¿ À糿.  ñóñï³ëüñòâàõ íîâèõ äåðæàâ, ÿê³ âèíèêëè íà öüîìó ïðîñòîð³, ïî÷àëèñÿ áóðõëèâ³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷í³ ïðîöåñè. Ïîòðåáà äîêîð³ííîãî ïåðåâëàøòóâàííÿ ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèí âèêëèêàëà â áàãàòüîõ âåðñòâàõ íàñåëåííÿ íîâèõ äåðæàâ áàæàííÿ ïåðåîñìèñëèòè ïðîéäåíèé øëÿõ ñîö³àëüíîãî ðîçâèòêó, â³äðîäèëà ³íòåðåñ äî âëàñíî¿ ³ñòî𳿠òà êóëüòóðè, â òîìó ÷èñë³ äî ñâ ìîâè. Äáàéëèâå ñòàâëåííÿ äî ìîâíî¿ ñïàäùèíè – îäíà ç îçíàê âèñîêîãî äóõîâíîãî ðîçâèòêó áóäü-ÿêîãî íàðîäó. Òîìó íå äèâíî, ùî é â Óêðà¿í³ ïî÷àâñÿ ïîøóê òîãî íàäáàííÿ, ÿêå áóëî âòðà÷åíå â ïîïåðåäí³ ÷àñè. Öåé ïðîöåñ çàõîïèâ ³ òàêó ãàëóçü ìîâîçíàâñòâà, ÿê íàóêîâà òåðì³íîëîã³ÿ ³ íîìåíêëàòóðà. Ñë³ä áóëî âèâ÷èòè îáñòàâèíè, çà ÿêèõ çàçíàëè çì³í ò³ ÷è ³íø³ òåðì³íè, ç'ÿñóâàòè îá´ðóíòîâàí³ñòü òàêèõ çì³í. Ñàìå ö³ çàâäàííÿ áóëè ãîëîâíèìè â ðîáîò³, ÿêà òðèâàëà á³ëüøå äåñÿòè ðîê³â ³ ñòîñóâàëàñÿ çáèðàííÿ òà îïðàöþâàííÿ ìàòåð³àë³â ç óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè òà òåðì³íîëî㳿. Äîñë³äæåííÿ ëåêñèêè, ¿¿ ðîçâèòêó, ïðàâèë ³ íîðì – ñôåðà ä³ÿëüíîñò³ ô³ëîëîã³â, òîìó ñàìå ¿ì íàéêðàùå â³äîìà ³ñòîð³ÿ ôîðìóâàííÿ óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. À îò øèðîê³ êîëà îðí³òîëîã³â, çàâäÿêè ÿêèì íàçâè ïòàõ³â ÷àñòî âëàñíå é ïîòðàïëÿþòü íà 9
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
ñòîð³íêè íàóêîâèõ ïåðøîäæåðåë, ïî³íôîðìîâàí³ ïðî öå, ìàáóòü, ìåíøå. Ùîá, äî ïåâíî¿ ì³ðè, âèïðàâèòè òàêèé ñòàí ðå÷åé, äàë³ éäåòüñÿ ïðî îñíîâí³ åòàïè ³ñòî𳿠ðîçâèòêó îðí³òîíîìåíêëàòóðè â óêðà¿íñüê³é íàóêîâ³é ìîâ³. Çàñíîâíèêîì óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè çàñëóæåíî ââàæàºòüñÿ ²âàí Âåðõðàòñüêèé, á³îëîã ³ ô³ëîëîã, ä³éñíèé ÷ëåí Íàóêîâîãî òîâàðèñòâà ³ì. Ò. Ã. Øåâ÷åíêà ó Ëüâîâ³, ãîëîâà éîãî ìàòåìàòè÷íî-ïðèðîäîïèñíî-ë³êàðñüêî¿ ñåêö³¿. ³í îïóáë³êóâàâ òàê³ ïðàö³, ÿê “Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³”, (1864, 1867, 1872 à, 1872 á, 1879), “Çîîëîã³ÿ íà íèçø³ êëÿñè øê³ë ñåðåäí³õ” (1906), “Íîâ³ çíàäîáè íîìåíêëÿòóðè ³ òåðì³íîëüî´³¿ ïðèðîäîïèñíî¿, íàðîäíî¿, çáèðàí³ ì³æ ëþäüìè” (1908), äå áóëî ç³áðàíî ïîíàä 2000 óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ç óñ³õ êóòî÷ê³â Ãàëè÷èíè òà ³íøèõ ðàéîí³â Çàõ³äíî¿ Óêðà¿íè. Íàâ³òü çàðàç öå ÷è íå íàéá³ëüø³ ïðàö³ òàêîãî òèïó â óêðà¿íñüê³é íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³. Íàéâàãîì³øå çíà÷åííÿ äëÿ ôîðìóâàííÿ ñêëàäó óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ìàº, áåçóìîâíî, äîðîáîê Ì. Â. Øàðëåìàíÿ. Ïðîàíàë³çóâàâøè íàäáàííÿ ñâî¿õ ïîïåðåäíèê³â ó ö³é ãàëóç³, çîêðåìà ïðàö³ ²âàí Âåðõðàòñüêîãî, òà ìàþ÷è âëàñí³ áàãàò³ ìàòåð³àëè, â³í âèäຠó 1927 ð. “Ñëîâíèê çîîëîãè÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Íàçâè ïòàõ³â”.  íüîìó áóëè ïîäàí³ íå ëèøå îáðàí³ ÿê íîìåíêëàòóðí³ óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â, ùî ñòîÿëè ïåðøèìè ï³ñëÿ ëàòèíñüêî¿ íàçâè, àëå é ÷èñëåíí³ ñèíîí³ìè, â äåÿêèõ âèïàäêàõ äëÿ îäíîãî ïòàõà ¿õ íàâåäåíî ïîíàä 50 (!). Öÿ ôóíäàìåíòàëüíà ïðàöÿ ïðîéøëà ðåäàãóâàííÿ ó Çîîëîã³÷í³é ñåêö³¿ Ïðèðîäíè÷îãî â³ää³ëó òîãî÷àñíîãî ²íñòèòóòó óêðà¿íñüêî¿ íàóêîâî¿ ìîâè ÓÀÍ.  ðåäàãóâàíí³ öüîãî ñëîâíèêà áðàëè ó÷àñòü òàê³ â³äîì³ çîîëîãè, ÿê Ì. Î. Áóð÷àê-Àáðàìîâè÷, Ë. Î. Ïîðòåíêî, Â. Ï. Õðàíåâè÷, Ì. ². Ùåðáèíà, Ê. ². Òàòàðêî òà ³íø³. Âðåøò³, ñõâàëåííÿ ï³äñóìê³â ãëèáîêîãî äîñë³äæåííÿ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ ìîãëî á îñòàòî÷íî âèð³øèòè ïðîáëåìó óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Íà òîé ÷àñ, ìàáóòü, ñàìå òàê ³ áóëî. Ïðîòå çãîäîì ç ïåâíèõ ïðè÷èí ó ïðàö³ “Ïòàõè ÓÐÑД Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938) äåùî â³ä³éøîâ â³ä îáðàíèõ ðàí³øå íàçâ. Ó ö³é ïðàö³ â äåÿêèõ âèïàäêàõ â³í ïîñòàâèâ ïåðøèìè íàçâè, ÿê³ ïîõîäÿòü ç ðîñ³éñüêî¿, í³ìåöüêî¿ àáî ôðàíöóçüêî¿ ìîâ, íàïðèêëàä “ñïëþøêà”, “äóïåëü”, “ãàðøíåï”, “áåêàñ” òîùî. Çðåøòîþ, âèäàííÿ êíèãè óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ íà òîé ÷àñ áóëî â÷èíêîì íåïåðåñ³÷íèì, ³ ñàìå öå ñòàëî îäí³ºþ ç ïðè÷èí, ÿê³ â ïîäàëüøîìó çì³íèëè äîëþ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ. Íàéðàäèêàëüí³øî¿ ðåâ³ç³¿ óêðà¿íñüê³ íàóêîâ³ íàçâè ïòàõ³â çàçíàëè ó “Âèçíà÷íèêó ïòàõ³â ÓÐÑД (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962).  ðÿä³ Ñèâêîïîä³áí³ çíèêëî ê³ëüêà çàãàëüíîðîäîâèõ óêðà¿íñüêèõ àâòåíòè÷íèõ íàçâ êóëèê³â, ³ ç'ÿâèëèñÿ, íàòîì³ñòü, íàçâè, çàïîçè÷åí³ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ëèøå äëÿ ïîçíà÷åííÿ êîíêðåòíèõ âèä³â. Êð³ì òîãî, ó äâîõ âèïàäêàõ áóëè çàì³íåí³ íàçâè ðîäèí òà ïîâ'ÿçàí³ ç íèìè íàçâè ðÿä³â ³ ðîä³â. Éìîâ³ðíî, çíà÷íèé îáñÿã íîâîââåäåíü ñïîíóêàâ àâòîð³â íàâåñòè äëÿ äåÿêèõ âèä³â ñèíîí³ìè, ÿê³ áóëè îñíîâíèìè íàçâàìè â ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938), íàïðèêëàä ñòðåïåò (õîõ³òâà), êîëïèöÿ (êîñàð), âàëüäøíåï (ñëóêâà), ñòðèæ (ñåðïîêðèëåöü), ïèùóõà (ï³äêîðèøíèê), êîðîëüîê (çîëîòîìóøêà), ñëàâêà (êðîïèâ'ÿíêà), êðîïèâíèê (âîëîâå î÷êî), çàâèðóøêà (òèí³âêà), ìàëèí³âêà (â³ëüøàíêà). Àëå é òóò íå îá³éøëîñÿ áåç õèá, îñê³ëüêè â òàêèõ ïàðàõ, ÿê ëåæåíü (àâäîòêà), ÷àéêà (÷èá³ñ), øèøêàð (êëåñò), áåðåñòÿíêà (ïåðåñì³øêà), ñèíüîøèéêà (âàðàêóøêà) â äóæêàõ çàçíà÷åí³ íå óêðà¿íñüê³ ñèíîí³ìè, à âëàñíå ðîñ³éñüê³ íàçâè ïòàõ³â. Ïðè÷èíè ïîä³áíèõ çì³í â óêðà¿íñüêèõ 10
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
íàçâàõ ïòàõ³â àâòîðè íå ïîÿñíþþòü. Íîâ³ îñíîâí³ íàçâè, ÿê³ âæèâàëè Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962) ³ ÿê³ çàì³íèëè íàçâè, íàâåäåí³ Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), ç äåÿêèìè çì³íàìè áóëè âèêîðèñòàí³ â ê³ëüêîõ âèïóñêàõ ôóíäàìåíòàëüíîãî âèäàííÿ “Ôàóíà Óêðà¿íè” (ʳñòÿê³âñüêèé, 1957; Çóáàðîâñüêèé, 1977; Ñìîãîðæåâñüêèé, 1979), â òîìó ÷èñë³ â ðîñ³éñüêîìîâíîìó âèïóñêó öüîãî âèäàííÿ, â ÿêîìó âêàçàí³ é óêðà¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â (Ëûñåíêî, 1991). Òàêèé ñòàí ç óêðà¿íñüêèìè íàçâàìè ïòàõ³â áóëî ôàêòè÷íî çàêð³ïëåíî ó “Ðîñ³éñüêîóêðà¿íñüêî-ëàòèíñüêîìó çîîëîã³÷íîìó ñëîâíèêó” (Ìàðêåâè÷, Òàòàðêî, 1983). Ñë³ä òàêîæ çãàäàòè îñòàíí³é ç â³ò÷èçíÿíèõ âèçíà÷íèê³â ïòàõ³â “Ïòàõè Óêðà¿íè” (Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984), â ÿêîìó íåìà ñèíîí³ì³êè, à íàâåäåíî îñíîâí³ íàçâè âèä³â â³äïîâ³äíî äî “Âèçíà÷íèêà ïòàõ³â ÓÐÑД (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), ç íåçíà÷íèìè çì³íàìè – îçíà÷åííÿ “÷åðâîíîçîáà” ³ “÷îðíîçîáà” çàì³íåí³ íà “÷åðâîíîâîëà” ³ “÷îðíîâîëà”, à íàçâà “äðîõâà” – íà “äðîôà”. Ïåâíà øòó÷í³ñòü íîâîââåäåíü ó íàçâàõ, ÿê³ áóëè çðîáëåí³ ó 1950-ò³ ðîêè, º ãîëîâíîþ ï³äñòàâîþ äëÿ ñóïåðå÷îê, ùî òî÷àòüñÿ ì³æ íàóêîâöÿìè. Ïðîòÿãîì îñòàíí³õ äåñÿòèð³÷ ïðîáëåìà óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â àêòèâíî âèâ÷àëàñÿ ó Çàõ³äíîìó â³ää³ëåíí³ Óêðà¿íñüêîãî îðí³òîëîã³÷íîãî òîâàðèñòâà ³ì. Ê. Ô. Êåññëåðà (ÇÂÓÎÒ), ÿêå â 2004 ð. ïåðåòâîðèëîñÿ íà Çàõ³äíîóêðà¿íñüêå îðí³òîëîã³÷íå òîâàðèñòâî. Ó ëþòîìó 1991 ð. íà áàç³ Ëüâ³âñüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. ²âàíà Ôðàíêà â³äáóâñÿ êîëîêâ³óì ç óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ³ òåðì³íîëî㳿, íàñë³äêîì ðîáîòè ÿêîãî ñòàëî ñòâîðåííÿ ïðè ÇÂÓÎÒ ðîáî÷î¿ ãðóïè ç öèõ ïèòàíü. Ðåçóëüòàòàìè ä³ÿëüíîñò³ ö³º¿ ãðóïè º ï³äãîòîâêà äî ïåðåâèäàííÿ ïðàöü ²âàíà Âåðõðàòñüêîãî ç îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ³ òåðì³íîëî㳿, ó÷àñòü ó âèñòàâö³ “²âàí Âåðõðàòñüêèé. Æèòòºâèé ³ òâîð÷èé øëÿõ”, ïðèñâÿ÷åí³é 150-ð³÷÷þ â³ä äíÿ éîãî íàðîäæåííÿ (Ïîãðàíè÷íèé, 1997), ïóáë³êàö³¿ ïðî íàðîäí³ íàçâè ïòàõ³â ð³çíèõ ì³ñöåâîñòåé (Íîâàê, Ìàçóðêîâà, 1996; Ïàíüê³â, 1999 òà ³í.), ñòàòò³ ç ³ñòîð³¿, ñó÷àñíèõ ïðîáëåì óêðà¿íñüêîãî îðí³òîëîã³÷íîãî òåðì³íîòâîðåííÿ (Áîêîòåé, Ïîãðàíè÷íèé, 1995) òà ïðî á³îãðàô³¿ â÷åíèõ, ÿê³ ïðàöþâàëè íàä íàóêîâîþ íîìåíêëàòóðîþ (Ãîðáàíü, 1998; Áîêîòåé, 1999). Êð³ì òîãî, â ²íñòèòóò³ çîîëî㳿 ³ì. ². ². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè ñòâîðåíî êîì³ñ³þ ç ïèòàíü òåðì³íîëî㳿, îäí³ºþ ç çàäà÷ ÿêî¿ º ñêëàäàííÿ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ ñïåö³àë³çîâàíîãî ñëîâíèêà. Ïîøèðåííÿ íàðîäíèõ íàçâ ïòàõ³â äîñë³äæóâàëîñÿ é â ³íøèõ íàóêîâèõ îñåðåäêàõ Óêðà¿íè. Òàê, îïóáë³êîâàíî ö³êàâó ðîáîòó, â ÿê³é íàâåäåíî á³ëüøå 800 íàçâ ïòàõ³â, ùî ïîáóòóþòü íà ×åðí³ã³âùèí³ (Ìàðèñîâà, Áîéêî, 1998). Ïåâí³ êðîêè â çáèðàíí³ íàðîäíèõ íàçâ ïòàõ³â áóëè çðîáëåí³ ³ íà òåðèòî𳿠³íøèõ îáëàñòåé Ñõ³äíî¿ Óêðà¿íè (Òàðàíåíêî, 1992; Øàïàðåíêî, 1994 òà ³í.).
11
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ïðî ïðèíöèïè ôîðìóâàííÿ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè Áåðó÷èñü äî ñêëàäàííÿ íîâ³òíüîãî ñïèñêó óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â, ñë³ä âèçíà÷èòèñÿ ñòîñîâíî ôîðìè âèäîâî¿ íàçâè. Çàãàëüíîâèçíàíîþ º á³íàðíà ëàòèíñüêà íàçâà âèäó, ùî îáóìîâëþºòüñÿ íîðìîþ “Ìåæäóíàðîäíîãî êîäåêñà çîîëîãè÷åñêîé íîìåíêëàòóðû” (1988). Ñòâîðåííÿ á³íîìó ëàòèíîþ íå íàøòîâõóºòüñÿ íà ïåðåøêîäè, îñê³ëüêè ëàòèíñüêà ìîâà çíà÷íîþ ì³ðîþ ôóíêö³îíóº ÿê ñèìâîë³çîâàíà ìîâà. Îáðàòè òîé ÷è ³íøèé ñèìâîë ó âóçüêîìó êîë³ íàóêîâö³â íå íàäòî ñêëàäíî. ²íøà ñïðàâà ç æèâîþ ìîâîþ, ÿêà òâîðèòüñÿ ³ 䳺 àæ í³ÿê íå çà ôîðìàëüíèìè çàêîíàìè. Ç öüîãî ïðèâîäó, ñòîñîâíî áîòàí³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè, Ìèêîëà Àííåíêîâ (1878) ïèñàâ: “…èñêóññòâåííîå óñòàíîâëåíèå åäèíîé ðóññêîé áèíàðíîé íîìåíêëàòóðû áóäåò èìåòü çíà÷åíèå òîëüêî äëÿ ìàëî÷èñëåííûõ êðóãîâ áîòàíèêîâ è ó÷åíûõ…”. Áàæàííÿ ïîðóøèòè óñòàëåíå âèêîðèñòàííÿ íàçâ òâàðèí ÷è ðîñëèí ó æèâ³é ìîâ³ ëèøå äëÿ ôîðìàëüíî¿ á³íîì³çàö³¿ íàâðÿä ÷è âèïðàâäàíå. Ñïðîáà ââåñòè øòó÷í³ á³íàðí³ íàçâè ïðèçâåëà á äî çíà÷íèõ ñêëàäíîñòåé ó ¿õ ñïðèéíÿòò³ ñåðåä ïîçàíàóêîâèõ ê³ë, ñòâîðèëà á ïåâíó ³íôîðìàö³éíó ïåðåøêîäó ì³æ íàóêîâöÿìè òà ³íøèìè âåðñòâàìè ñóñï³ëüñòâà. Ìàáóòü, òîìó îäèí ç â³äîìèõ â÷åíèõ Îëåêñàíäð ßíàòà (1928) çàçíà÷àâ: “Óêëàäàþ÷è íàóêîâó ïðèðîäíè÷ó óêðà¿íñüêó íîìåíêëàòóðó, íå òðåáà ¿¿ øòó÷íî ðîáèòè á³íàðíîþ...”. Äî òîãî æ, ³ íà äîñâ³ä³ ïîëüñüêèõ îðí³òîëîã³â, ÿê³ çàïðîâàäèëè âèãàäàí³ á³íàðí³ íàö³îíàëüí³ íàóêîâ³ íàçâè ïòàõ³â ³ çàðàç ïîòåðïàþòü â³ä íèìè æ ñòâîðåíî¿ ïëóòàíèíè (Mielczarek, Cichocki, 1999), ìîæíà ïåðåêîíàòèñÿ ó íåäîö³ëüíîñò³ øòó÷íî¿ á³íîì³çàö³¿ íàö³îíàëüíî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Âåëèêó ê³ëüê³ñòü ïðèêëàä³â âèêîðèñòàííÿ îäíîñë³âíèõ íàö³îíàëüíèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ìîæíà ïîáà÷èòè, çîêðåìà, â àíãë³éñüê³é ³ ðîñ³éñüê³é ìîâàõ. Íå âàðòî óíèêàòè îäíîñë³âíèõ íàçâ ³ â óêðà¿íñüê³é îðí³òîëîã³÷í³é íîìåíêëàòóð³. Ç ³íøîãî áîêó, íåðàö³îíàëüíî âèêîðèñòîâóâàòè òðèñë³âí³ íàçâè âèä³â ïòàõ³â, çìåíøåííÿ ê³ëüêîñò³ ïîä³áíèõ íàóêîâèõ íàçâ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ, ñêàæ³ìî, â ðîñ³éñüê³é ìîâ³ (Ñòåïàíÿí, 1990). Íåîáõ³äíî îáóìîâèòè ³ âæèâàííÿ îçíà÷åííÿ “çâè÷àéíèé” ó äåÿêèõ óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâàõ ïòàõ³â, ñêàæ³ìî, â íàçâ³ “øïàê çâè÷àéíèé”, òîä³ ÿê â ³íøèõ âèïàäêàõ âèêîðèñòàíî îäíîñë³âí³ íàçâè, òàê³ ÿê “÷àéêà”, “ãàëêà”, “çîçóëÿ”, “ðèáàëî÷êà” òîùî. Îòæå, ó âèïàäêó, êîëè â Óêðà¿í³ ãí³çäÿòüñÿ äâà àáî á³ëüøå âèä³â îäíîãî ðîäó ÷è ðîäèíè, íàïðèêëàä âèäè ðîäó Sturnus L. – “øïàê çâè÷àéíèé” òà “øïàê ðîæåâèé”, âæèâàííÿ îçíà÷åííÿ “çâè÷àéíèé” â íàçâ³ îäíîãî ç âèä³â º îáîâ'ÿçêîâèì. Êîëè æ â Óêðà¿í³ ðåãóëÿðíî ãí³çäèòüñÿ ëèøå îäèí âèä ðîäó àáî ðîäèíè, íàïðèêëàä âèä, ùî ìຠíàçâó “÷àéêà”, à ðåøòà º ð³äê³ñíèìè çàë³òíèìè – “÷àéêà á³ëîõâîñòà”, “÷àéêà ñòåïîâà”, “÷àéêà øïîðîâà”, ñëîâî “çâè÷àéíèé” äëÿ îçíà÷åííÿ ãí³çäîâîãî âèäó íå âèêîðèñòîâóºòüñÿ. Ïî÷èíàþ÷è ç äðóãîãî âèäàííÿ “Àíîòîâàíîãî ñïèñêó óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè” íàâåäåí³ é óêðà¿íñüê³ íàçâè ðîä³â, ÿêèõ ó ñïèñêó 200. Çà îñíîâó áóëè îáðàí³ íàçâè ðîä³â, ùî âèêîðèñòàí³ ó “Âèçíà÷íèêó ïòàõ³â ÓÐÑД (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), â êíèç³ “Ïòàõè Óêðà¿íè” (Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984) òà â óêðà¿íîìîâíèõ âèïóñêàõ “Ôàóíè Óêðà¿íè” (ʳñòÿê³âñüêèé, 1957; Çóáàðîâñüêèé, 1977; Ñìîãîðæåâñüêèé, 1979), îñê³ëüêè 12
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
ñàìå â íèõ íàéøèðøå ïðåäñòàâëåí³ óêðà¿íñüê³ íàçâè öüîãî òàêñîíó. Ó 39 âèïàäêàõ ðîäîâ³ óêðà¿íñüê³ íàçâè â ïðîïîíîâàíîìó íèæ÷å ñïèñêó â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä òèõ, ÿê³ º ó çãàäàíèõ ïðàöÿõ. Îáðàííÿ ³íàêøèõ ðîäîâèõ íàçâ ïîÿñíþºòüñÿ â íàñòóïíîìó ðîçä³ë³ ö³º¿ ðîáîòè ³ ´ðóíòóºòüñÿ íà äîðîáêó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927). Êð³ì òîãî, â ñïèñêó 19 óêðà¿íñüêèõ íàçâ ðîä³â âêàçàíî âïåðøå, ïîçàÿê ïðåäñòàâíèêè öèõ ðîä³â áóëè çàðåºñòðîâàí³ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ï³ñëÿ âèõîäó çãàäàíèõ íàóêîâèõ çâåäåíü àáî íå çãàäóâàëèñü àâòîðàìè, à êîëè é çãàäóâàëèñü, òî â ñêëàä³ ³íøèõ ðîä³â. Íàâåäåíèé íèæ÷å ñïèñîê ñêëàäåíèé çà ñèñòåìàòèêîþ Ë. Ñ. Ñòåïàíÿíà (1990), ³ óêðà¿íñüê³ ðîäîâ³ íàçâè â öüîìó ñïèñêó âæèòî â îäíèí³, ùî â³äïîâ³äຠôîðì³ âèêîðèñòàííÿ ëàòèíñüêèõ ðîäîâèõ íàçâ. Ñë³ä ïîÿñíèòè ïðàâèëî óòâîðåííÿ íàçâè ðîäèíè. Âîíà óòâîðþºòüñÿ â³ä â³äïîâ³äíî¿ íàçâè ðîäó ç âèêîðèñòàííÿì ìîðôåì -îâ³ àáî -åâ³, íàïðèêëàä “Ãàãàðîâ³”, “×àïëåâ³”. Íà â³äì³íó â³ä ïåðøîãî âèäàííÿ (Ôåñåíêî, Áîêîòåé, 2000), â öüîìó âèäàíí³ íåìà âèíÿòê³â ç âêàçàíîãî ïðàâèëà, ³ äâîñë³âí³ íàçâè ðîä³â ïåðåòâîðåí³ â îäíîñë³âíó ïðèêìåòíèêîâó ôîðìó íàçâ â³äïîâ³äíèõ ðîäèí – “Êóëèêîñîðîêîâ³”, “Âîëîâîî÷êîâ³”, “Äîâãîõâîñòîñèíèöåâ³”, ùî â³äïîâ³äຠïðàâèëàì ñëîâîòâîðåííÿ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³. Âèäîâèé ñêëàä ïòàõ³â, äëÿ ÿêèõ ïðîïîíóþòüñÿ óêðà¿íñüê³ íàóêîâ³ íàçâè, áóâ îïóáë³êîâàíèé â “Ñèñòåìàòè÷åñêîì ñïèñêå ïòèö Óêðàèíû” (Ñåðåáðÿêîâ, 1987), ÿêèé ì³ñòèòü 395 âèä³â. Çàóâàæèìî, ùî ç öüîãî ñïèñêó âèëó÷åí³ äâ³ íàçâè – Numenius minutus Gould òà Pluvialis dominica (Mull.). Ó ïåðøîìó âèïàäêó êóëüîíà-êðèõ³òêó (Numenius minutus Gould) çàíåñåíî äî ñïèñêó, ìàáóòü, ïîìèëêîâî, íà öþ äóìêó íàøòîâõóº â³äñóòí³ñòü ó ñïèñêó êóëüîíà òîíêîäçüîáîãî (Numenius tenuirostris Vieill.).  ³íøîìó âèïàäêó âèëó÷åíà íàçâà çàì³íåíà íàçâîþ Pluvialis fulva (Gm.), òîìó ùî êîëèøí³ ï³äâèäè fulva i dominica íàáóëè ñòàòóñó îêðåìèõ âèä³â (Ñòåïàíÿí, 1990): ñèâêà áóðîêðèëà (Pluvialis fulva (Gm.) – ïîøèðåíà â òóíäðàõ À糿, à ñèâêà àìåðèêàíñüêà (Pluvialis dominica (Mull.) – â çîí³ òóíäð ϳâí³÷íî¿ Àìåðèêè. Íà äóìêó Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1957), ñàìå êîëèøí³é ï³äâèä fulva çàë³òຠâ ìåæ³ Óêðà¿íè. Äî íàâåäåíîãî íèæ÷å ñïèñêó, â ÿêîìó ì³ñòèòüñÿ 424 âèäè ïòàõ³â, âêëþ÷åíî é íîâ³ âèäè, ïðî çíàõ³äêè ÿêèõ â Óêðà¿í³ º ïîâ³äîìëåííÿ â ïåðøîäæåðåëàõ, ùî âèéøëè ç äðóêó ï³ñëÿ ïóáë³êàö³¿ Â. Â. Ñåðåáðÿêîâà (Äàâûäîâè÷, Ãîðáàíü, 1990; Ãîðáàíü è äð., 1991; Ëûñåíêî, 1991; Ïîëóäà è äð., 1991; Ïðîêîïåíêî è äð., 1991; Ãðèùåíêî, 1992; Øèäëîâñüêèé, 1992, 1993; Ãîäîâàíåö è äð., 1993; Êíûø, Ñûïêî, 1993; Àáàêóìîâ, Öâåëûõ, 1994; Àðõèïîâ, 1996; Áó÷êî, 1996; Ïèëþãà, 1998; Ãîðáàíü, 1999), àáî â ñòàòòÿõ, ÿê³ áóëè îïóáë³êîâàí³ çíà÷íî ðàí³øå (Dzieduszycki, 1912; Øàðëåìàíü, 1913; Ëåâèöêèé, 1965; Ïàøêîâñêèé, 1965). Íàóêîâ³ ëàòèíñüê³ é ðîñ³éñüê³ íàçâè ïòàõ³â ïîäàíî çà “Êîíñïåêòîì îðíèòîëîãè÷åñêîé ôàóíû ÑÑÑД (Ñòåïàíÿí, 1990), àíãëiéñüêi íàçâè íàâîäÿòüñÿ çà âèäàííÿì “The Birds of the Western Palearctic” (1977, 1980, 1983, 1985, 1988, 1992, 1993, 1994 a, 1994 b) òà çà âèçíà÷íèêîì “Birds of Europe with North Africa and the Middle East” (Jonsson, 1992). Íà íàøó äóìêó, îáèðàþ÷è óêðà¿íñüê³ íàóêîâ³ íàçâè ïòàõ³â, òðåáà âðàõîâóâàòè ïð³îðèòåòí³ñòü ³ âàãîì³ñòü äîñë³äæåíü, ÿê³ áóëè çðîáëåí³ Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927). Äî òîãî æ, íå ñë³ä íåõòóâàòè òèì, ùî éîãî ïðàöÿ ïðîéøëà ´ðóíòîâíó ïåðåâ³ðêó â ²íñòèòóò³ óêðà¿íñüêî¿ íàóêîâî¿ ìîâè ÓÀÍ. Êð³ì òîãî, äëÿ îá´ðóíòîâàí³øîãî äîáîðó ìîæëèâèõ âàð³àíò³â íàçâ íåîáõ³äí³ äàí³ “Ñëîâàðÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè”, óïîðÿäêîâàíîãî Áîðèñîì Ãð³í÷åíêîì (1907, 1908, 1909 à, 1909 á), â ÿêîìó äëÿ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â íåð³äêî âêàçàí³ ¿õ ëàòèíñüê³ â³äïîâ³äíèêè.
13
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Îá´ðóíòóâàííÿ âèáîðó äåÿêèõ óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â Íàñòóïí³ êîìåíòàð³ ñòîñóþòüñÿ òèõ íàçâ ïòàõ³â ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó, ÿê³ ïåâíîþ ì³ðîþ ìîæóòü âèêëèêàòè ñóïåðå÷êè, à òàêîæ òèõ, ÿê³ âèêîðèñòàí³ ñòîñîâíî íîâèõ âèä³â ïòàõ³â ó ôàóí³ Óêðà¿íè. ²íø³ íàçâè º çâè÷íèìè, òîìó ëåãêî ñïðèéìàòèìóòüñÿ òèìè, õòî ¿õ âæèâàòèìå. Gavia stellata (Pontopp.) ³ Gavia arctica (L.) Ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) öèì âèäàì äàí³ â³äïîâ³äí³ îçíà÷åííÿ “÷åðâîíîçîáà” ³ “÷îðíîçîáà”, ÿê³ ôàêòè÷íî ñêîï³éîâàí³ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè, îñê³ëüêè â íèõ íå âðàõîâàíî, ùî ðîñ³éñüêîìó îçíà÷åííþ ÷àñòèíè ò³ëà “çîá” â³äïîâ³äຠóêðà¿íñüêå ñëîâî “âîëî”.  íàñòóïíèõ óêðà¿íîìîâíèõ ðîáîòàõ ö³ âèäè ãàãàð îçíà÷åí³ âæå ÿê “÷åðâîíîâîëà” ³ “÷îðíîâîëà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, 1984; Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984). Âò³ì, òàêà çàì³íà íå âèïðàâëÿº ñóòòºâî¿ õèáè, ÿêà çàêëàäåíà â çàïîçè÷åíèõ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè îçíà÷åííÿõ – ó öèõ ãàãàð âîëî íàñïðàâä³ á³ëå, ëèøå íà éîãî áîêàõ º òåìíî-áóð³ àáî ÷îðí³ ñìóæêè. À ÷åðâîíóâàòîðóäà ïëÿìà ó îäíîãî âèäó ³ ÷îðíà ïëÿìà â ³íøîãî çíàõîäÿòüñÿ ñïåðåäó íà øè¿, òîìó âèêîðèñòàí³ Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938) îçíà÷åííÿ äëÿ öèõ âèä³â “÷åðâîíîøèÿ” ³ “÷îðíîøèÿ” çíà÷íî òî÷í³øå â³äîáðàæàþòü õàðàêòåðíó ðèñó øëþáíîãî îïåðåííÿ öèõ ïòàõ³â. Podiceps Lath. Íàçâà “ï³ðíèêîçà”, ÿêà ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó îáðàíà äëÿ ðîäó, à ïîò³ì ³ äëÿ ïîõ³äíèõ íàçâ ðîäèíè òà ðÿäó, íàâåäåíà ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938). Ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) öåé ð³ä ìຠíàçâó “íîðåöü”. Çàì³íà íàçâè “ï³ðíèêîçà” íà “íîðåöü” íåçðîçóì³ëà, îñê³ëüêè àâòîðè íå äàþò ïîÿñíåíü. Ñóïåðå÷í³ñòü âèð³øóº “Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè” Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1908, 1909 à), äå âêàçàíî, ùî “Íîðåöü. 2) Ðîäú óòêè: íûðîêú Mergus albellus”, òîä³ ÿê “Ï³ðíèêîçà. ... ÷îìãà, Podiceps cristatus”. Áåç ñóìí³âó, íàçâà “ï³ðíèêîçà” º õàðàêòåðíîþ äëÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ³ âëó÷íî â³äîáðàæຠðèñè íàéâ³äîì³øîãî âèäó ç ðîäó Podiceps ï³ðíèêîçè âåëèêî¿ – âì³ííÿ ï³ðíàòè òà “ð³æêè” â øëþáíîìó âáðàíí³, ÿê³ íàäàþòü ïòàõîâ³ ïîäîáó êîçè. Fulmarus glacialis (L.). Ç îáðàííÿì íàçâè äëÿ âèäó âèíèêëà ïåâíà ñêëàäí³ñòü. Õî÷à ó ðîáîò³ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) áóëî ïîäàíî íàçâó “ôóëüìàð”, åêñïðåñ-îïèòóâàííÿ ñåðåä ôàõ³âö³â òà àìàòîð³â âèÿâèëî ð³çêå íåñïðèéíÿòòÿ öüîãî ³íøîìîâíîãî ñëîâà. Ç îãëÿäó íà öå, äëÿ âèäó, ïðî ÿêèé éäåòüñÿ, ïðîïîíóºòüñÿ íàçâà “áóðåâ³ñíèê êî÷³âíèé” – ðîäîâà íàçâà ïîõîäèòü â³ä íàçâè ðîäèíè Áóðåâ³ñíèêîâ³, äî ÿêî¿ öåé âèä íàëåæèòü, à âèäîâå îçíà÷åííÿ âêàçàíå ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983). Egretta T. Forster. Äëÿ âèä³â öüîãî ðîäó äîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè íàçâè “÷åïóðà âåëèêà” ³ “÷åïóðà ìàëà”. Çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), íàçâè “÷åïóðà àáî ÷àïëÿ” äëÿ á³ëèõ ÷àïåëü âêàçàí³ ÿê ð³âíîçíà÷í³ ñèíîí³ìè. Âèêîðèñòàâøè ðîäîâó íàçâó “÷åïóðà”, ìè óíèêíåìî òðèñë³âíèõ íàçâ âèä³â ³ ìàòèìåìî îñ³áíó íàçâó äëÿ ðîäó Egretta. Äåÿê³ ðîñ³éñüê³ àâòîðè òàêîæ âèêîðèñòîâóþòü íàçâó “÷åïóðà”, õî÷à é äëÿ ³íøîãî ðîäó ÷àïåëü Ïðèì³òêà:  îáðàíèõ íàçâàõ ïòàõ³â, ùî âèîêðåìëåí³ æèðíèì øðèôòîì, ãîëîñí³, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ ï³ä íàãîëîñîì, ïîçíà÷åí³ ïðîñòèì êóðñèâíèì âèä³ëåííÿì. Ó âèïàäêàõ, êîëè ó ñëîâ³ íàãîëîñ ìîæå ïðèïàäàòè íà ð³çí³ ñêëàäè, êóðñèâîì ïîçíà÷åí³ óñ³ âàð³àíòè íàãîëîñó. 14
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
(Êóçíåöîâ, 1974), âò³ì öÿ íàçâà íå íàâîäèòüñÿ â êíèç³ “Êîíñïåêò îðíèòîëîãè÷åñêîé ôàóíû ÑÑÑД (Ñòåïàíÿí, 1990). Âêàçàíà óêðà¿íñüêà íàçâà ðîäó îáðàíà òàêîæ ç óðàõóâàííÿì òîãî, ùî ó ñâ³òîâ³é ôàóí³ äî íüîãî íàëåæàòü âèäè, ó ÿêèõ êîë³ð îïåðåííÿ íå º á³ëèì – ÷åïóðà ÷îðíà (Egretta ardesiaca (Wagl.), ÷åïóðà áëàêèòíà (Egretta caerulea (L.) òîùî (Handbook of the Birds…, 1992). Ó ïåðøîãî ç âèä³â ö³ëêîì ÷îðíå îïåðåííÿ, ó äðóãîãî – ö³ëêîì ñèçóâàòî-ñ³ðå.  ðàç³ âèêîðèñòàííÿ â óêðà¿íñüêèõ íàçâàõ öèõ âèä³â ðîäîâîãî åëåìåíòó "á³ëà ÷àïëÿ" ìîãëè á óòâîðèòèñÿ ïàðàäîêñàëüí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç ïðèêìåòíèêàìè-àíòîí³ìàìè, òàê³ ÿê "á³ëà ÷àïëÿ ÷îðíà" òà "á³ëà ÷àïëÿ áëàêèòíà". Íåäîëàäí³ñòü òàêèõ íàçâ î÷åâèäíà. Íàâ³òü ïðè îáðàíí³ äëÿ âèäó Egretta ardesiaca (Wagl.) ³íøî¿ íàçâè, íàïðèêëàä "á³ëà ÷àïëÿ àôðèêàíñüêà" (âèä ïîøèðåíèé ëèøå â Àôðèö³ ³ íà Ìàäàãàñêàð³), ñòâîðþºòüñÿ íå ìåíø äèâíà ñèòóàö³ÿ, îñê³ëüêè çàáàðâëåííÿ ó ïòàõ³â öüîãî âèäó âñå òàêè ÷îðíå, à íå á³ëå. Platalea leucorodia L. Ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) âèä çàçíà÷åíèé ÿê “êîñàð”, öÿ æ íàçâà â ÿêîñò³ ñèíîí³ìà çóñòð³÷àºòüñÿ ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962).  ö³é íàçâ³ â³äîáðàæåíî õàðàêòåðíèé ñïîñ³á, ÿêèì ïòàõ çäîáóâຠ¿æó – ïîõîäæàþ÷è ì³ëèíîþ ³ çàíóðèâøè äçüîá ó âîäó, âîäèòü ãîëîâîþ ç áîêó â á³ê, í³áè ùîñü êîñèòü äçüîáîì ï³ä ïîâåðõíåþ âîäè (Âî¿íñòâåíñüêèé, 1984). Ó çì³ñòîâíîñò³ ³ êîëîðèòíîñò³ àâòåíòè÷íî¿ óêðà¿íñüêî¿ íàçâè “êîñàð” º ïåðåâàãà íàä íàçâîþ “êîëïèöÿ”, ÿêà ïîõîäèòü ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè. Anas querquedula L., Anas crecca L. Ö³ êà÷êè ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) ìàþòü íàçâè “÷èðîê-òð³ñêóíîê” ³ “÷èðîê-ñâèñòóíîê”, ùî, âëàñíå, º êàëüêîþ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè. Äîö³ëüí³øèìè òà êîðåêòí³øèìè, ç òî÷êè çîðó íîðìàòèâíîñò³ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, áóëè á âàð³àíòè íàçâ “÷èðîê-òð³ñêóíåöü” òà “÷èðîê-ñâèñòóíåöü”. Ïðîòå äëÿ öèõ âèä³â ³ñíóþòü àâòåíòè÷í³ óêðà¿íñüê³ íàçâè.  îäíîìó âèïàäêó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) âêàçóº íàçâè “÷èðêà á³ëüøà” ³ “÷èðêà ìåíøà, àáî ÷èðÿíêà”, â ³íøîìó (Øàðëåìàíü, 1938) – “÷èðÿíêà á³ëüøà” ³ “÷èðÿíêà ìåíøà”. Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) ñëîâî “÷èðêà” îçíà÷ຠíå ëèøå êà÷êó, àëå é ð³çíîâèä õâîðîáè, òîä³ ÿê “×èðÿíêà=×èðàíêà. Ïîðîäà óòêè, Anas crecca”. Çà ñó÷àñíîþ òðàäèö³ºþ, íàçâè ïòàõ³â, â ÿêèõ âæèâàºòüñÿ ïîð³âíÿííÿ çà ðîçì³ðîì, ì³ñòÿòü îçíà÷åííÿ “ìàëèé” ³ “âåëèêèé”, ÿê, ñêàæ³ìî, “áàêëàí âåëèêèé” òà “áàêëàí ìàëèé”, “ÿñòðóá âåëèêèé” òà “ÿñòðóá ìàëèé” òîùî. Òîìó, âðàõîâóþ÷è âèùåíàâåäåíå, äëÿ äâîõ âêàçàíèõ âèä³â êà÷îê äîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè íàçâè “÷èðÿíêà âåëèêà” ³ “÷èðÿíêà ìàëà”. Aythya ferina (L.). Íàçâà “ïîïåëþõ” ñòîñîâíî äàíîãî âèäó âæèâàºòüñÿ ÿê ñèíîí³ì ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962), ³, íà íàø ïîãëÿä, º äóæå âëó÷íîþ òà çðó÷íî â êîðèñòóâàíí³. Somateria mollissima (L.). Íàçâà “ïóõ³âêà” äëÿ âèäó íàâîäèòüñÿ ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) ³ âêàçóº íà õàðàêòåðíó îñîáëèâ³ñòü öüîãî ïòàõà âèìîùóâàòè ñâîº ãí³çäî âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ ïóõó. Melan³tta nigra (L.), Melanitta fusca (L.), Eudromias morinellus (L.). Äëÿ öèõ âèä³â íåãí³çäîâî¿ îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè ìîæíà ââàæàòè äîö³ëüíèì îáðàííÿ íàçâ, ÿê³ âæèâàþòüñÿ â ³íøèõ ìîâàõ, òîáòî âèêîðèñòàòè òàìòåøí³ ì³ñöåâ³ íàçâè, à ñàìå íàçâè “ñèíüãà”, “òóðïàí”, “õðóñòàí”. Âëàñíå, ¿õ ÿê ñèíîí³ìè àáî ÿê îçíà÷åííÿ ó ôîðì³ ïðèêëàäêè íàâîäèòü Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938). Ìårgus L. Äëÿ ðîäó îáðàíî íàçâó “êðåõ”, â³äïîâ³äíî äî Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938). Çíà÷íî ï³çí³øå äëÿ äâîõ âèä³â öüîãî ðîäó áóëî âèêîðèñòàíî ðîäîâó íàçâó “êðîõàëü” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). 15
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Mergus albellus L. Ó êíèç³ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) öåé âèä ä³ñòàâ íàçâó “êðåõ ìàëèé”, à ï³çí³øà íàçâà “ëóòîê”, ÿêó íàâîäÿòü Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962), º ³íøîìîâíèì çàïîçè÷åííÿì. Pandion haliaetus (L.). Äëÿ öüîãî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âæèâàâ íàçâó “ñêîáà”. Ïîÿñíåííÿ ùîäî ïîõîäæåííÿ íàçâè “ñêîáà” çíàõîäèìî ó Ï. Ô. Ëåâèöüêîãî (1965). Ïðîòå ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) îäíîçíà÷íî âêàçóº, ùî “Ñêîáà. Êðþ÷åêú êú äâåðÿì”, à “Ñêîïà. Ðîäú ìîðñêîé ïòèöû”, âëàñíå, ïòàõ, ³ñíóâàííÿ ÿêîãî ïîâ’ÿçàíå ç âîäîþ. Òîìó íàçâó “ñêîïà” ñòîñîâíî ïòàõà ìîæíà ââàæàòè, íà íàøó äóìêó, ïðàâèëüí³øîþ. Accipiter brevipes (Sev.). Ñòîñîâíî öüîãî âèäó âïåðøå áóëî âèêîðèñòàíî íàçâó “ÿñòðóá êîðîòêîíîãèé” (Øàðëåìàíü, 1927). ϳçí³øå â³í ââàæàâñÿ ï³äâèäîì âèäó Accipiter badius (Gm.), â³äíîñíî ÿêîãî âæèâàëàñÿ íàçâà “ÿñòðóá-òþâèê” (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962).  ïîäàëüøîìó ñòàòóñ âèäîâî¿ â³äì³ííîñò³ ì³æ íèìè áóëî ïîíîâëåíî, ³ ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî îñòàíí³é ç íèõ â Óêðà¿í³ íå òðàïëÿºòüñÿ (Ñòåïàíÿí, 1990). Gypaetus barbatus (L.). ³äïîâ³äíî äî Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927), ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó âèäó äàíî íàçâó “ÿãíÿòíèê”. Ïîò³ì ó áàãàòüîõ ïåðøîäæåðåëàõ öåé âèä íå çãàäóâàâñÿ (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962; Çóáàðîâñüêèé, 1977). Ïðîòå ïðî éîãî çàëüîòè â Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè, éìîâ³ðíî, íà ï³äñòàâ³ äàíèõ Ô. É. Ñòðàóòìàíà (1963), ãîâîðèòüñÿ â êíèç³ “Ïòàõè Óêðà¿íè” (Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984), äå öåé âèä îçíà÷åíèé âæå ÿê “áîðîäà÷”. Âëàñíå, îáèäâ³ íàçâè âèäó ïîõîäÿòü ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè, õî÷à çàóâàæèìî, ùî ðîñ³éñüêîìó “áîðîäà÷” â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ â³äïîâ³äຠñëîâî “áîðîäàíü”. Ó á³ëüø ðàíí³õ ðîñ³éñüêîìîâíèõ ïåðøîäæåðåëàõ îáèäâ³ íàçâè öüîãî õèæîãî ïòàõà ïîäàþòüñÿ àáî ÿê ñèíîí³ìè (Äåìåíòüåâ, 1951; Á¸ìå, Êóçíåöîâ, 1966), àáî æ âêàçàíà ëèøå íàçâà “ÿãíÿòíèê” (Êóçíåöîâ, 1974), ó ï³çí³øèõ âèäàííÿõ íàâîäèòüñÿ ò³ëüêè íàçâà “áîðîäà÷” (Èâàíîâ, Øòåãìàí, 1978; Ñòåïàíÿí, 1990). Çâàæàþ÷è íà ïð³îðèòåòí³ñòü ðîáîòè Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927), äëÿ öüîãî âèäó îáðàíî ñàìå íàçâó “ÿãíÿòíèê”. Falco cherrug Gray. Âèäó â³äïîâ³äຠóêðà¿íñüêà íàçâà “áàëàáàí” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938). Ñàìå öþ íàçâó íàâîäèòü ó ñâîºìó ñëîâíèêó Áîðèñ Ãð³í÷åíêî: “Áàëàáàí. 3) Ïòèöà: ðàçíîâèäíîñòü ñîêîëà” (1907). Falco columbarius L., Falco subbuteo L. Ó ïðàö³ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) äëÿ öèõ âèä³â âèêîðèñòîâóþòüñÿ â³äïîâ³äíî íàçâè “ï³äñîêîëèê ìàëèé” òà “ï³äñîêîëèê-á³ëîçîð”. Íàçâà “ï³äñîêîëèê” âëó÷íî âêàçóº íà ìåíø³ ðîçì³ðè öèõ ïòàõ³â â³äíîñíî âåëèêèõ ñîêîë³â. Íàçâè “äåðáíèê” ³ “÷åãëîꔂ ÿê³ ïî÷àëè âèêîðèñòîâóâàòè ñòîñîâíî öèõ âèä³â ï³çí³øå (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), ðîñ³éñüêîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. Ïðîïîíóºòüñÿ ïîâåðíóòèñÿ äî íàçâ, âèêîðèñòàíèõ Ì. Â. Øàðëåìàíåì ó “Ñëîâíèêó çîîëîãè÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Íàçâè ïòàõ³â” (1927), àëå çðîáèòè ëèøå îäíó êîðåêòèâó, çàì³íèòè ñëîâî “á³ëîçîð”, äåùî çàñòàð³ëå ó âæèâàíí³, íà îçíà÷åííÿ “âåëèêèé”, à ñàìå îáðàòè íàçâó “ï³äñîêîëèê âåëèêèé". Lyrurus tetrix (L.). Âèêîðèñòàííÿ íàçâ “òåòåðþê”, àáî “òåòåðóê” â³äíîñíî öüîãî âèäó çóñòð³÷àºòüñÿ ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927). Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) äëÿ öüîãî ïòàõà, êð³ì íàçâè “òåòåðóê”, íàâîäÿòüñÿ ñèíîí³ìè “òåòåðâàê” ³ “òåòåðåöü”. Íàçâà “òåòåðåâ”, ÿêó âæèâàëè ï³çí³øå (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), º êàëüêîþ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè. Ïðî íåîá´ðóíòîâàí³ñòü çàì³íè óêðà¿íñüêî¿ íàçâè öüîãî ïòàõà âêàçóº 16
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
². Î. Ñîêîë (1992). Âðàõîâóþ÷è äóìêó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ òà äàí³ ñëîâíèêà, ïåðåâàãó íàäàíî íàçâ³ “òåòåðóê”. Tetrao urogallus L. Ó ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) âèä ìຠíàçâó “ãëóøåöü”. Òàêó æ íàçâó äëÿ íüîãî íàâîäèòü ³ Áîðèñ Ãð³í÷åíêî (1907). Çàì³íà ¿¿ íà ðîñ³éñüêó íàçâó “ãëóõàð” ââàæàºòüñÿ íåâèïðàâäàíîþ (Ñîêîë, 1992). Tetrastes bonasia (L.). Äëÿ âèäó âèêîðèñòîâóºòüñÿ íèçêà ñï³âçâó÷íèõ ñèíîí³ì³â – “îðÿáåöü”, “îðÿáåíü”, “îðÿáêà” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938). Ñëîâíèê Áîðèñ Ãð³í÷åíêà (1909 à) ïîäຠòàêîæ íàçâó “îðÿáîê”. Ó öüîìó æ ñëîâíèêó âêàçàíî, ùî íàçâà “ðÿá÷èê” âèêîðèñòîâóºòüñÿ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ëèøå ÿê ïð³çâèñüêî äëÿ äîìàøí³õ òâàðèí. Porzana Vieill. Äî âñ³õ âèä³â öüîãî ðîäó Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938) çàñòîñîâóºòüñÿ íàçâà “ïîãîíè÷”, ÿêó äîðå÷íî çàêð³ïèòè ÿê ðîäîâó íàçâó, ùî é çðîáëåíî ó íîâîìó ñïèñêó óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â, ÿêèé íàâîäèòüñÿ íèæ÷å. Otis tarda L. Äëÿ öüîãî âèäó íàçâà “äðîõâà” âèêîðèñòîâóºòüñÿ ÿê Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), òàê ³ Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèì òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèì (1962). ¯¿ çíàõîäèìî ³ ó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907). Âàð³àíò íàçâè “äðîôà” (Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984) º õèáíèì, îñê³ëüêè ôîíåìà “ô” íå âëàñòèâà óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ³ òðàïëÿºòüñÿ ëèøå ó ñëîâàõ ³íøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. Tetrax tetrax (L.). Ñòîñîâíî öüîãî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âæèâຠíàçâó “õîõ³òâà”, íàäàþ÷è íàçâ³ “ñòðåïåò” ðàíã ñèíîí³ìà. Ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) ì³ñòèòü îáèäâ³ ö³ íàçâè. Chlamydotis undulata (Jacq.). Íàçâà “äæåê” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) äëÿ âèäó ïðîïîíóºòüñÿ ÷åðåç ¿¿ ñòèñë³ñòü ³ ç îãëÿäó íà òå, ùî ³íøà íàçâà öüîãî âèäó “äðîõâà-êðàñóíÿ” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938) º òàêîæ ³íøîìîâíèì çàïîçè÷åííÿì. Charadrius L. Çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), ð³ä ìຠíàçâó “ï³ñî÷íèê”, ÿêà âäàëî â³äîáðàæຠõàðàêòåðíó ðèñó ïòàõ³â öüîãî ðîäó çàñåëÿòè ï³ùàí³ òåðèòîð³¿. Äëÿ óñ³õ âèä³â äàíîãî ðîäó âàðòî çàëèøèòè âèäîâ³ îçíà÷åííÿ, ÿê³ âêàçàí³ â çãàäàíèõ ðîáîòàõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ ³ ÿê³ íàâîäÿòüñÿ â ïîäàíîìó íèæ÷å ñïèñêó. Íàçâè “çóéîê” ³ “ãàëñòó÷íèê” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) áóëè çàïîçè÷åí³ ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè ï³çí³øå. Chettusia gregaria (Pall.). Äëÿ âèäó îáðàíî íàçâó “÷àéêà ñòåïîâà”, ùî óçãîäæóºòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì ö³º¿ íàçâè Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927). Hoplopterus spinosus (L.). Çà íîðìàìè ñëîâîòâîðåííÿ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ â³ä ³ìåííèêà “øïîðà” ïîõ³äíèì º ïðèêìåòíèê “øïîðîâèé”, òîìó âèä ìຠíàçâó “÷àéêà øïîðîâà”, ÿêó âèêîðèñòîâóâàâ ³ Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938). Himantopus himantopus (L.). Ãîëîâíîþ íàçâîþ âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) ââàæàâ íàçâó “êóëèê-äîâãîí³ã”, òîìó ¿¿ áóëî îáðàíî äëÿ óêëàäàííÿ íàâåäåíîãî íèæ÷å ñïèñêó.  ö³é íàçâ³ âäàëî â³äîáðàæåíî îäíó ç íàéõàðàêòåðí³øèõ ðèñ çîâí³øíüîãî âèãëÿäó öüîãî êóëèêà. Recurvirostra avosetta L. Âèä îòðèìàâ, çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), íàçâó “÷îáîòàð”, ÿêà º îðèã³íàëüíîþ ³ âëó÷íîþ ÷åðåç òå, ùî äçüîá öüîãî ïòàõà çà ôîðìîþ íàãàäóº øèëî – çíàðÿääÿ ÷îáîòàðà. Tringa L. Äëÿ öüîãî ðîäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) âèêîðèñòàâ íàçâó “êîëîâîäíèê”. Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1908) òàêîæ çóñòð³÷àºìî öþ íàçâó – “Êîëîâîäíèê. Ïòèöà:... Totanus”. Çðîçóì³ëî, ùî éäåòüñÿ ïðî íàéá³ëüø â³äîìèé âèä öüîãî ðîäó Tringa totanus (L.), 17
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
îñê³ëüêè ëàòèíñüêå “totanus” á³ëüøå íå çóñòð³÷àºòüñÿ â æîäí³é ç ëàòèíñüêèõ âèäîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè. ϳçí³øå äëÿ âèä³â ðîäó Tringa áóëè âæèò³ íàçâè “òðàâíèê”, “ùîãîëü”, “óë³ò” òîùî (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) ì³ñòèòü ñëîâà “Òðàâíèê. Ìåñòî, ïîðîñøåå òðàâîé” ³ “Ùîãîëü=Ùèãîëü. Ïò. Ùåãîëú, Fringilla carduelis”. Ç öüîãî çðîçóì³ëî, ùî ðîäó Tringa âàðòî ïîâåðíóòè çàãàëüíîðîäîâó íàçâó “êîëîâîäíèê”, à îêðåìèì âèäàì – ò³ âèäîâ³ ïðèêìåòíèêîâ³ îçíà÷åííÿ, ÿê³ âêàçàí³ Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927) ³ íàâåäåí³ ó ïîäàíîìó íèæ÷å ñïèñêó. Actitis hypoleucos (L.). Äëÿ öüîãî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) âæèâàâ íàçâè “êîëîâîäíèê-íàáåðåæíèê” ³ “íàáåðåæíèê”. Âðàõîâóþ÷è ñàìîñò³éí³ñòü ðîäó Actitis, çà âèäîì ³ ðîäîì äîö³ëüíî çàêð³ïèòè íàçâó “íàáåðåæíèê”. Philomachus pugnax (L.). Îñíîâíîþ íàçâîþ âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938) ââàæàâ íàçâó “áðèæà÷”, â ÿê³é â³äîáðàæåíî ãîëîâíó îçíàêó øëþáíîãî âáðàííÿ ñàìöÿ öüîãî ïòàõà – õàðàêòåðíå îçäîáíå ï³ð’ÿ, “áðèæ³” íà øè¿. Calidris Merr. Äëÿ ðîäó âèêîðèñòàíî íàçâó “ïîáåðåæíèê” (Øàðëåìàíü, 1927; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Àëå ÿêùî Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) âèêîðèñòàâ öåé ðîäîâèé åëåìåíò â íàçâàõ óñ³õ âèä³â äàíîãî ðîäó, òî Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962) äëÿ äâîõ âèä³â âæèëè ³íøîìîâí³ íàçâè “÷åðâîíîçîáèê” ³ “÷îðíîçîáèê” áåç âðàõóâàííÿ òîãî, ùî ñëîâî “çîá” äëÿ îçíà÷åííÿ ÷àñòèíè ò³ëà â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ íå âèêîðèñòîâóºòüñÿ. Òîìó áóäå çâàæåíèì ð³øåííÿì ïîâåðíóòèñÿ äî òèõ âèäîâèõ íàçâ âèä³â ðîäó Calidris, ÿê³ íàâåäåí³ ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) ³ âêàçàí³ â ïîäàíîìó äàë³ ñïèñêó. Calidris melanotos (Vieill.). Êóëèêà öüîãî âèäó ñïîñòåð³ãàëè íà òåðèòî𳿠Ïåòðèê³âñüêîãî ðèáãîñïó, ùî íà Äí³ïðîïåòðîâùèí³ (Ñèæêî, Áðåäá³ð, 2005). Çà Î. Ï. Ìàðêåâè÷åì òà Ê. ². Òàòàðêîì (1983), â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ öåé âèä ìàâ áè íàçèâàòèñü "ïîáåðåæíèê äóòèø". Âèäîâå îçíà÷åííÿ "äóòèø" º çàïîçè÷åííÿì ç ðîñ³éñüêî¿, äå âîíî âæèâàºòüñÿ ÿê îäíîñë³âíà âèäîâà íàçâà, áåç ðîäîâîãî åëåìåíòó (Ñòåïàíÿí, 1990). Ç íèì ìîæíà áóëî á ïîãîäèòèñü, îñê³ëüêè âèä íàëåæèòü äî ãí³çäîâèõ ó ôàóí³ Ðîñ³¿, òà öüîìó çàâàæຠñóòòºâà îáñòàâèíà.  ðîñ³éñüê³é ìîâ³ íàçâà "äóòûø" ñòîñóºòüñÿ òàêîæ îäí³º¿ ç äåêîðàòèâíèõ ïîð³ä ãîëóá³â (Columba livia var. domestica) ³ ïîáóòóº äîñèòü øèðîêî ñåðåä ãîëóá³âíèê³â (Ïàòîêà, 1991). Òîáòî äëÿ ð³çíèõ ôîðì ïòàõ³â âæèâàºòüñÿ îäíå é òå ñàìå îçíà÷åííÿ. Ïîâíå çàïîçè÷åííÿ òàêî¿ ïðàêòèêè ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè â óêðà¿íñüêó ìîæå ñòâîðèòè ïåâí³ ñêëàäíîñò³. Âèêîðèñòàííÿ îäíàêîâèõ íàçâ ñòîñîâíî ð³çíèõ îá'ºêò³â æèâî¿ ïðèðîäè âëàñòèâå ÿê ðîñ³éñüê³é, òàê ³ óêðà¿íñüê³é ìîâàì. Íàïðèêëàä, íàçâîþ "ïîãàíêà" â ðîñ³éñüê³é ïîçíà÷åí³ ³ ïòàõè ç ðîäó Podiceps Lath., ³ ö³ëà ãðóïà âèä³â ãðèá³â; â óêðà¿íñüê³é íàçâà "áàðàíåöü" çàñòîñîâóºòüñÿ ³ â³äíîñíî âèä³â ïòàõ³â ç ðîä³â Lymnocryptes Kaup òà Gallinago Brisson, ³ â³äíîñíî ðîñëèíè Huperzia selago (L.) – îäíîãî ç âèä³â ïëàâóí³â (Îïðåäåëèòåëü âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû, 1987). Íàéâàæëèâ³øà îñîáëèâ³ñòü òàêîãî âèêîðèñòàííÿ îäí³ºþ ³ ò³ºþ ñàìîþ íàçâîþ ïîçíà÷åí³ îá'ºêòè ç ð³çíèõ öàðñòâ æèâîãî. Òîìó äëÿ îçíà÷åííÿ êóëèêà, ïðî ÿêîãî éäåòüñÿ, ïðîïîíóºòüñÿ óêðà¿íñüêà íàçâà "ïîáåðåæíèê àðêòè÷íèé", â ÿê³é â³äîáðàæåíî îñîáëèâ³ñòü ðîçòàøóâàííÿ ãí³çäîâîãî àðåàëó âèäó (Ñòåïàíÿí, 1990). Êð³ì òîãî, â³äïîâ³äíî äî Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983), â í³é çáåðåæåíî ³ ðîäîâèé åëåìåíò. À íàçâà "äóòèø" â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ö³ëêîì ïðèéíÿòíà äëÿ âæèòêó â ãîëóá³âíè÷îìó ëåêñèêîí³. Ïðèíàã³äíî çàóâàæèìî, ùî ñï³âçâó÷íîþ ç íàçâîþ “äóòèø” º óêðà¿íñüêà íàçâà ðîñëèíè Cucubàlus baccifer L. – äóòåíü ÿã³äíèé. 18
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Limicola falcinellus (Pontopp.). Íàçâà “ïîáåðåæíèê áîëîòÿíèé” çàçíà÷åíà äëÿ öüîãî âèäó ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) ³ º ïð³îðèòåòí³øîþ, í³æ “ãðÿçîâèê”, ÿêà çóñòð³÷àºòüñÿ ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962). Scolopax rusticola L. Ñïî÷àòêó âèäó â³äïîâ³äàëà óêðà¿íñüêà íàçâà “ñëóêâà” (Øàðëåìàíü, 1927). Çãîäîì âîíà ñòàëà âæèâàòèñÿ â ÿêîñò³ ñèíîí³ìà äî íàçâè “âàëüäøíåï”, ÿêà ïîõîäèòü ç í³ìåöüêî¿ ìîâè (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Ïðîòå ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907, 1909 á) âêàçóº äëÿ öüîãî ïòàõà ëèøå íàçâó “ñëóêâà”, à ñëîâî “âàëüäøíåï” ñëîâíèêîì äî ñêëàäó óêðà¿íñüêî¿ ëåêñèêè íå ââîäèòüñÿ. Ïðî áåçï³äñòàâí³ñòü çàì³íè íàçâè “ñëóêâà” íà íàçâó “âàëüäøíåï” ãîâîðèòüñÿ â ðîáîò³ ². Î. Ñîêîëà (1992). Lymnocryptes minimus (Brunn.), Gallinago media (Lath.), Gallinago gallinago (L.). Äëÿ öèõ âèä³â ó ïîäàíîìó íèæ÷å ñïèñêó íàâåäåí³ íàçâè “áàðàíåöü ìàëèé”, “áàðàíåöü âåëèêèé”, “áàðàíåöü çâè÷àéíèé”, ÿê³ óçãîäæóþòüñÿ ç ñèíîí³ì³÷íèìè íàçâàìè “áàðàí÷èê” ³ “áàðàíåöü” (Øàðëåìàíü, 1927). Äî òîãî æ, ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907) ãîâîðèòüñÿ, ùî îäíå ³ç çíà÷åíü ñë³â “Áàðàíåöü=Áàðàí÷èê. Áåêàñú”. Íàçâè öèõ âèä³â – “ãàðøíåï”, “äóïåëü” ³ “áåêàñ”, ÿê³ íàâîäÿòü Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962), º çàïîçè÷åííÿì ç í³ìåöüêî¿ òà ôðàíöóçüêî¿ ìîâ. Êð³ì òîãî, çàóâàæèìî, ùî çâó÷àííÿ çàïîçè÷åíî¿ íàçâè "äóïåëü" çá³ãàºòüñÿ ç³ çâó÷àííÿì ñëîâà "äóïà", ÿêå, â³äïîâ³äíî äî ñëîâíèêà Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907), º íîðìîâàíîþ ëåêñåìîþ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ òà îçíà÷ຠâ³äïîâ³äíó ÷àñòèíó ò³ëà: "Äóïà... Çàäíèöà". Òàêå ñï³âçâó÷÷ÿ òàêîæ ñòàëî ïðè÷èíîþ íåïðèéíÿòòÿ öüîãî çàïîçè÷åííÿ. Ïðèêëàäè â³äìîâè â³ä àñîö³àö³éíèõ ñë³â ³íøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ ìîæíà áà÷èòè ³ â ñó÷àñíîìó ìàðêåòèíãó. Òàê, àíãëîìîâíà íàçâà ïèòíî¿ âîäè "blue water" çíèêëà ç âæèòêó ï³ñëÿ íåòðèâàëî¿ ðåêëàìíî¿ êàìïàí³¿: íà óêðà¿íñüêó öÿ íàçâà ïåðåêëàäàºòüñÿ ÿê "áëàêèòíà âîäà" (ìàºòüñÿ íà óâàç³, ùî âîäà ÷èñòà, ïðîçîðà, ñâ³æà, äîáðà íà ñìàê), àëå çà ïðàâèëàìè àíãë³éñüêî¿ ìîâè öå ñëîâîñïîëó÷åííÿ âèìîâëÿºòüñÿ ÿê "áëó âîòå", ùî äóæå ñï³âçâó÷íî ç óêðà¿íñüêèì ñëîâîì "áëþâîòà", çì³ñò ÿêîãî ïðàêòè÷íî ïðîòèëåæíèé äî ïîíÿòòÿ "áëàêèòíà âîäà". Limosa Brisson. гä îäåðæàâ óêðà¿íñüêó íàçâó “ãðèöèê” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938). Ñëîâî “ãðèöèê” âíåñåíî äî ñëîâíèêà Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907) ç ïîÿñíåííÿì, ùî öå “ðîä ðàñòåíèÿ”. Âò³ì âèêîðèñòàííÿ îäí³º¿ é ò³º¿ æ íàçâè äëÿ ð³çíèõ ôîðì æèòòÿ º çâè÷àéíèì ÿâèùåì, ïðî ùî âæå éøëîñÿ â ö³é ïðàö³. Ñë³ä çàóâàæèòè, ùî âèêîðèñòàíà ³íøèìè àâòîðàìè íàçâà ”âåðåòåííèê” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) ìຠ³íøîìîâíå ïîõîäæåííÿ. Äî ðå÷³, â äåÿêèõ ðàéîíàõ Óêðà¿íè, çîêðåìà íà Ñóìùèí³ (óñíå ïîâ³äîìëåííÿ Ì. Ï. Êíèøà), ì³ñöåâ³ æèòåë³ êðèê öüîãî ïòàõà ïåðåäàþòü ÿê “ãðèòþ-ãðèòþ-ãðèòþ” àáî “ãðèöþ-ãðèöþ-ãðèöþ”. Numenius Brisson. Ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) ð³ä ä³ñòàâ íàçâó “êóëüîí”. Ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) âèêîðèñòàíà íàçâà “êðîíøíåï”, ïîõîäæåííÿì ç í³ìåöüêî¿. ³äìîâà â³ä óêðà¿íñüêî¿ àâòåíòè÷íî¿ íàçâè íà êîðèñòü ³íøîìîâíî¿ íåçðîçóì³ëà. Íàïðèêëàä, ïòàõ³â ðîäó Numenius ó á³ëîðóñüê³é ìîâ³ íàçèâàþòü “êóëîí” (Íèêèôîðîâ è äð., 1997), äâà âèäè öüîãî ðîäó, ÿê³ òðàïëÿþòüñÿ â Óêðà¿í³, â àíãë³éñüê³é ìîâ³ ìàþòü íàçâè “Curlew” i “Slender-billed Curlew” (The Birds of the Western Palearctic..., 1983). Ëåêñåìà “curlew” ôîíåòè÷íî ïåðåäàºòüñÿ ÿê “êåëüþ”. Òîæ ÿê óêðà¿íñüêà íàçâà “êóëüîí”, òàê ³ á³ëîðóñüêà “êóëîí” òà àíãë³éñüêà “curlew” º çâóêîâ³äòâîðåííÿì ãîëîñó âåëèêîãî êóëüîíà, íàéâ³äîì³øîãî ïòàõà ðîäó Numenius. 19
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Numenius tenuirostris Vieill. Íàø³ ïîïåðåäíèêè (Øàðëåìàíü, 1927, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) äëÿ öüîãî âèäó îáðàëè âèäîâå îçíà÷åííÿó “ìàëèé”, à äëÿ âèäó Numenius phàeopus (L.) – “ñåðåäí³é”. Ïðîòå ó öèõ âèä³â ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çíà÷íà ³íäèâ³äóàëüíà ì³íëèâ³ñòü ó ðîçì³ðàõ, ³ íåð³äêî ìàëèé êóëüîí áóâຠá³ëüøèì, í³æ êóëüîí ñåðåäí³é. Éìîâ³ðíî, òîìó À. Ì. ͳêîëüñüêèé (1892) íàçèâàâ ìàëèì êóëüîíîì ñàìå âèä Numenius phaeopus (L.). Ç îãëÿäó íà öå, âèäó Numenius tenuirostris Vieill. ïðîïîíóºòüñÿ íàäàòè íàçâó “êóëüîí òîíêîäçüîáèé”, âèäîâå îçíà÷åííÿ â ÿê³é º ïåðåêëàäîì ç ëàòèíñüêî¿ ìîâè. Larus ichthyaetus Pall. Ó âèêîðèñòàíí³ íàçâ äëÿ öüîãî âèäó ñïîñòåð³ãàþòüñÿ çíà÷í³ çì³íè. Ñâîãî ÷àñó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) íàçèâàâ öüîãî ïòàõà “ìàðòèí-ðèáàëêà”, ïîò³ì – “ìàðòèí êàñï³éñüêèé” (Øàðëåìàíü, 1938), çãîäîì ç’ÿâèëàñÿ íàçâà “õîõîòóí ÷îðíîãîëîâèé” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Çðîçóì³ëî, ùî ñëîâî “õîõîò”, ÿê ³ ïîõ³äíå â³ä íüîãî ñëîâî “õîõîòóí”, àæ í³ÿê íå íàëåæèòü äî óêðà¿íñüêî¿ ëåêñèêè. Çàïîçè÷åííþ íàçâè “õîõîòóí ÷îðíîãîëîâèé” íåìà ïîÿñíåíü. Êð³ì òîãî, â í³é íåìà ñëîâà “ìàðòèí” ÿê îçíàêè íàëåæíîñò³ äî ðîäó Larus. Ïåðåâàãó áóëî â³ääàíî îäí³é ç íàçâ, ÿê³ âèêîðèñòîâóâàâ Ì. Â. Øàðëåìàíü, à ñàìå íàçâ³ “ìàðòèí êàñï³éñüêèé”. Larus genei Breme. Ó öüîìó âèïàäêó òàêîæ ïðîñë³äêîâóºòüñÿ çì³íà íàçâ. Ïåðâèííîþ áóëà íàçâà “ìàðòèí ìîðñüêèé ðîæåâèé” (Øàðëåìàíü, 1927), ï³çí³øå âèêîðèñòàíî íàçâó “ìàðòèí ìîðñüêèé ãîëóá” (Øàðëåìàíü, 1938). Äðóãà íàçâà º äåùî çì³íåíèì çàïîçè÷åííÿì ç ðîñ³éñüêî¿, à ö³ëêîâèòå çàïîçè÷åííÿ ðîñ³éñüêî¿ íàçâè “ìîðñüêèé ãîëóáîê” çóñòð³÷àºìî ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962). Ó öüîìó âàð³àíò³ çíèêຠðîäîâà íàçâà “ìàðòèí”. ßêùî ïîâåðíóòèñÿ äî ÿêî¿ñü ç íàçâ, âêàçàíèõ Ì. Â. Øàðëåìàíåì, âèíèêຠïðîáëåìà òðèñë³âíîñò³. Òîìó çàïðîïîíîâàíî á³íàðíó íàçâó “ìàðòèí òîíêîäçüîáèé” çà àíàëî㳺þ ç á³ëîðóñüêîþ íàçâîþ öüîãî âèäó “òàíêàäçþáàÿ ÷àéêà” (Íèêèôîðîâ è äð., 1997) òà àíãë³éñüêîþ – “Slender-billed Gull” (The Birds of the Western Palearctic..., 1983), ùî â³äïîâ³äຠóêðà¿íñüêîìó “òîíêîäçüîáèé ìàðòèí”. Âèäîâå îçíà÷åííÿ “òîíêîäçüîáèé” âëó÷íî õàðàêòåðèçóº ïåâíó ìîðôîëîã³÷íó îçíàêó öüîãî ïòàõà. Larus fuscus L. Ñòîñîâíî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âæèâàâ íàçâó “ìàðòèí ÷îðíîêðèëèé”. ²íøîìîâíå çàïîçè÷åííÿ “êëóøà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) íå âèïðàâäàíå, îñê³ëüêè öå ñëîâî íå íàëåæèòü äî óêðà¿íñüêî¿ ëåêñèêè. Äî òîãî æ, îçíà÷åííÿ “÷îðíîêðèëèé” òî÷íî â³äîáðàæຠõàðàêòåðíó çîâí³øíþ îçíàêó öüîãî ìàðòèíà. Larus heuglini Bree. Ïðî ñïîñòåðåæåííÿ âèäó ïîáëèçó Äîíåöüêà íàïðèê³íö³ áåðåçíÿ 1999 ð. òà íà ïî÷àòêó êâ³òíÿ 2002 ð. º ïîâ³äîìëåííÿ Â. Ä. Êîõàíîâà (2003). Òàêîæ íà Äîíå÷÷èí³ íà ïî÷àòêó êâ³òíÿ ó 2002 òà 2003 ðîêàõ öåé âèä ðåºñòðóâàëè á³ëÿ ÊëåáàíÁèöüêîãî âîäîñõîâèùà òà íà Á³ëîñàðàéñüê³é êîñ³ (óñíå ïîâ³ä. Ä. Â. Ïèëèïåíêà). Ïòàõ, ÿêîãî ïîì³òèëè íà êîñ³, òðèìàâñÿ ñåðåä ãðóïè ìàðòèí³â æîâòîíîãèõ (Larus cachinnans Pall.) íà â³äñòàí³ 50–60 ì â³ä ñïîñòåð³ãà÷à. Àâòîð óñíîãî ïîâ³äîìëåííÿ ìຠäîñâ³ä ñïîñòåðåæåííÿ öüîãî âèäó íà ßìàë³ (ï³âîñòð³â âõîäèòü â éîãî ãí³çäîâèé àðåàë).  íåäàâí³é ðîáîò³, äå ðîçãëÿíóòî êîìïëåêñè ïòàõ³â-äâ³éíèê³â ó Ñõ³äí³é ªâðîï³ (Çàãîðîäíþê, Ôåñåíêî, 2004), äëÿ îçíà÷åííÿ âèäó áóëî âæèòî óêðà¿íñüêó íàçâó "ìàðòèí ñõ³äíèé", ÿêà é âèêîðèñòàíà ó ïåðåë³êó âèä³â â³ò÷èçíÿíî¿ îðí³òîôàóíè, íàâåäåíîìó íèæ÷å. 20
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Hydroprogne caspia (Pall.). Äàíîìó âèäó Øàðëåìàíü (1927) äàâ íàçâó “êðÿ÷îê êàñï³éñüêèé”. Çãîäîì Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938) âèêîðèñòàâ íàçâó “÷åãðàâà” ÿê ñèíîí³ì³÷íó, ùî â ÿêîñò³ ºäèíî¿ ìîæëèâî¿ âêàçàíà ó “Âèçíà÷íèêó ïòàõ³â ÓÐÑД (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Ââàæàºìî äîö³ëüíèì âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ âèäó íàçâó “êðÿ÷îê êàñï³éñüêèé”, ïîçàÿê íàçâà “÷åãðàâà” º ³íøîìîâíèì çàïîçè÷åííÿì. Streptopelia decaocto (Friv.). dz çðîçóì³ëèõ ïðè÷èí ó ðîáîòàõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) íåìà çãàäêè ïðî öåé âèä – òîãî ÷àñó â³í â Óêðà¿í³ íå òðàïëÿâñÿ. Ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) âèäó äàíî íàçâó “ãîðëèöÿ ê³ëü÷àñòà”, ÿêà º íàñë³äóâàííÿì ðîñ³éñüêî¿ íàçâè, ùî íå äîñèòü âäàëî â³äîáðàæຠðèñó â çàáàðâëåíí³ öüîãî ïòàõà – ÷îðíå íàï³âê³ëüöå íà øè¿. Òîìó ï³ä ÷àñ ñêëàäàííÿ íàâåäåíîãî íèæ÷å ñïèñêó âèêîðèñòàíî íàçâó “ãîðëèöÿ ñàäîâà”, ÿêà âêàçàíà ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983). Apus Scop. Óêðà¿íñüêîþ íàçâîþ ðîäó º íàçâà “ñåðïîêðèëåöü”. Ïð³îðèòåò âèêîðèñòàííÿ ñàìå ö³º¿ íàçâè äëÿ äàíîãî ðîäó íàëåæèòü Ì. Â. Øàðëåìàíþ (1927, 1938). Âîíà çãàäóºòüñÿ òàêîæ ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962). Íàçâè âèä³â, ùî âõîäÿòü äî öüîãî ðîäó, ì³ñòÿòü ñàìå öåé ðîäîâèé åëåìåíò, ÿêèé âëó÷íî õàðàêòåðèçóº ïòàõ³â çà ôîðìîþ êðèë â ïîëüîò³. Alcedo atthis (L.). Äëÿ âèäó íåð³äêî îáèðàþòü íàçâó ç îçíà÷óâàëüíèì ïðèêìåòíèêîì, ÿêîìó íàäàþòü ôîðìó æ³íî÷îãî ðîäó, íàïðèêëàä “ðèáàëî÷êà ãîëóáà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962; Ìàðèñîâà, Òàëïîø, 1984). Àëå, ÿê ïîÿñíþº ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á), ñëîâî “ðèáàëî÷êà” º çìåíøóâàëüíîþ ôîðìîþ â³ä ñëîâà “ðèáàëêà”, ÿêå íàëåæèòü äî ÷îëîâ³÷îãî ðîäó. Òîìó é “ðèáàëî÷êà” º ëåêñåìîþ ÷îëîâ³÷îãî ðîäó, âëàñíå, ÿê “ëåëåêà” ³ “øóë³êà”.  àíîòîâàíîìó ñïèñêó, íàâåäåíîìó íèæ÷å, âèäó äàíî íàçâó “ðèáàëî÷êà” çã³äíî ç ïðàâèëîì, ùî âæå çãàäóâàëîñÿ. Picus viridis L., Picus canus Gm., Dryocopus martius (L.). Äëÿ öèõ âèä³â Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âêàçàâ íàçâè “æîâíà çåëåíà”, “æîâíà ñèâà”, “æîâíà ÷îðíà”. Äâîì ïåðøèì ç öèõ âèä³â Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962) äàëè íàçâè “äÿòåë çåëåíèé” ³ “äÿòåë ñèâèé”. Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907) çãàäóºòüñÿ ñëîâî “Æîâíà. Ïò. ... á) Äÿòåëú çåë¸íûé”, ÿêå ç ð³çíèìè îçíà÷åííÿìè ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ óñ³õ âèä³â äÿòë³â. Éìîâ³ðíî, âèá³ð Ì. Â. Øàðëåìàíåì ñàìå òàêèõ íàçâ ïîÿñíþºòüñÿ òèì, ùî ö³ òðè âèäè çà îäíîòîíí³ñòþ çàáàðâëåííÿ ð³çêî â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ³íøèõ âèä³â ðÿäó Piciformes ôàóíè Óêðà¿íè, òîáòî â³ä ê³ëüêîõ âèä³â äÿòë³â ç³ ñòðîêàòèì çàáàðâëåííÿì. Galerida cristata (L.). Ïåðøîþ íàçâîþ, ÿêó âèêîðèñòàâ Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) ñòîñîâíî öüîãî ïòàõà, áóëà íàçâà “ïîñì³òþõà”.  ³íøèõ ïåðøîäæåðåëàõ (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) òàêà íàçâà âæèâàºòüñÿ ÿê ìîæëèâèé ñèíîí³ì äëÿ öüîãî âèäó. Çâåðíóâøèñü äî ñëîâíèêà Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 à), ç’ÿñîâóºìî, ùî “Ïîñì³òòþõà. 1) Ïòèöà: æàâîðîíîêú õîõëàòûé, Alauda cristata L.”. Anthus richardi Vieill. Âèä äîëó÷åíî äî â³ò÷èçíÿíî¿ îðí³òîôàóíè çàâäÿêè äàíèì, îòðèìàíèì Ò. Áëåê³ñòîíîì (Blàkiston, 1857), ³ ðåâ³ç³¿ ôàóíè ð³äê³ñíèõ âèä³â ïòàõ³â Êðèìó (Êèíäà è äð., 2003). Ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à ³ Ê. ². Òàòàðêà (1983) éîìó äàíî íàçâó "ùåâðèê ñòåïîâèé", ùî âëàñíå º ïðîñòèì çàïîçè÷åííÿì ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè; öÿ íàçâà íàâåäåíà â ê³ëüêîõ ïåðøîäæåðåëàõ (Êóçíåöîâ, 1974; Èâàíîâ, Øòåãìàí, 1978). Ïðîòå ìåõàí³÷íå ïåðåíåñåííÿ 21
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
âèäîâîãî îçíà÷åííÿ "ñòåïîâèé" â óêðà¿íñüêó íàçâó òÿãíå çà ñîáîþ ³ ïëóòàíèíó, ÿêà ïîâ'ÿçàíà ç öèì îçíà÷åííÿì â ³íø³é ìîâ³.  ðîñ³éñüê³é íàçâà "ñòåïíîé êîí¸ê" âæèâàºòüñÿ ³ äëÿ âèäó Anthus richardi Vieill. (Èâàíîâ, Øòåãìàí, 1978; Ñòåïàíÿí, 1990 òîùî), ³ äëÿ âèäó Anthus novaeseelandiae (Gm.) (Á¸ìå, Ôëèíò, 1994). Ó ìèíóëîìó ïåðøèé ç íèõ ÿê ï³äâèä âêëþ÷àëè â äðóãèé (Howard & Moore, 1984). ϳñëÿ âèîêðåìëåííÿ Anthus richardi Vieill. â îêðåìèé âèä íàçâà "ñòåïíîé êîí¸ê" ìàëà á çàñòîñîâóâàòèñü äî ìàòåðèíñüêîãî âèäó Anthus novaeseelandiae (Gm.). Ùîá íå ïëóòàòèñü ç íàçâàìè öèõ äâîõ âèä³â ïðè çàïîçè÷åíí³ ¿õ ç ³íøî¿ ìîâè, â óêðà¿íñüê³é äîö³ëüíî âçàãàë³ íå âèêîðèñòîâóâàòè îçíà÷åííÿ "ñòåïîâèé". Òîìó äëÿ âèäó Anthus richardi Vieill. îáðàíî íàçâó "ùåâðèê àç³éñüêèé", îñê³ëüêè âåñü éîãî àðåàë çíàõîäèòüñÿ â ìåæàõ À糿, ³ â òîé æå ÷àñ äëÿ âèäó Anthus novaeseelandiae (Gm.) ïðîïîíóºòüñÿ íàçâà "ùåâðèê íîâîçåëàíäñüêèé", ùî â³äïîâ³äຠíàçâ³ îáëàñò³ ïîøèðåííÿ éîãî íîì³íàòèâíîãî ï³äâèäó (Handbook of the Birds…, 2004). Anthus hodgsoni Richmond.  îðí³òîëîã³÷íîìó çàêàçíèêó "×îëãèíñüêèé" ó Ëüâ³âñüê³é îáëàñò³ 23.08.2006 ð. îñîáèíó öüîãî âèäó â³äëîâèâ ². Ì. Ãîðáàíü, ÿêèé ëþá'ÿçíî íàäàâ äàí³ äëÿ ö³º¿ ïåðøî¿ çãàäêè ïðî âèä ó ôàóí³ Óêðà¿íè. Òóøêà ïòàõà çíàõîäèòüñÿ â Çîîëîã³÷íîìó ìóçå¿ Ëüâ³âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. ²âàíà Ôðàíêà. Ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983) âèä çàçíà÷åíèé ÿê "ùåâðèê çåëåíèé", ç ÷èì àâòîð çíàõ³äêè íå ïîãîäèâñÿ. ³í íàãîëîøóº, ùî ó öüîãî âèäó ç óñ³õ âèä³â ùåâðèê³â, ÿê³ ïîøèðåí³ â Ñõ³äí³é ªâðîï³, ñâ³æå îïåðåííÿ âåðõó ò³ëà ìຠíå çåëåíèé, à âèðàçíèé îëèâêîâèé êîë³ð, ùî ï³äòâåðäæóºòüñÿ ÿê³ñíèìè çîáðàæåííÿìè âèäó â îäíîìó ç ïîëüîâèõ àíãëîìîâíèõ âèçíà÷íèê³â (Mullarney et al., 2001). Òîìó áóëî âèð³øåíî, ùî íàçâà "ùåâðèê îëèâêîâèé" º íàéâäàë³øîþ äëÿ îçíà÷åííÿ öüîãî âèäó ïòàõ³â. Lanius collurio L. Ñòîñîâíî öüîãî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âèêîðèñòîâóâàâ ëèøå íàçâó “ñîðîêîïóä òåðíîâèé”, à ó ï³çí³ø³é ðîáîò³ (Øàðëåìàíü, 1938) âêàçàâ ³ ðîñ³éñüêèé â³äïîâ³äíèê – “æóëàí”. Ñàìå öåé â³äïîâ³äíèê âèñòóïຠÿê ïðèêëàäêà ó íàçâ³ âèäó, ÿêà íàâîäèòüñÿ ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962). Âàðòî ïîâåðíóòèñÿ äî íàçâè, âèêîðèñòàíî¿ Ì. Â. Øàðëåìàíåì, îñê³ëüêè îçíà÷åííÿ “òåðíîâèé” ïåðåäຠçâè÷êó ïòàõà îáèðàòè äëÿ âëàøòóâàííÿ ãí³çäà ãîëîâíèì ÷èíîì êîëþ÷³ êóù³, çîêðåìà êóù³ òåðåíó. Lanius nubicus Licht. Âèä áóâ çäîáóòèé ó 2004 ð. íà î. Ç쳿íîìó (Êîðçþêîâ, Êèâãàíîâ, 2004). Âäàâøèñü äî ïåðåêëàäó íàçâè "ìàñêèðîâàííûé ñîðîêîïóò", ÿêà âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ öüîãî âèäó â ðîñ³éñüê³é ìîâ³, Î. Ï. Ìàðêåâè÷ ³ Ê. ². Òàòàðêî (1983) çàïðîïîíóâàëè óêðà¿íñüêó íàçâó "ñîðîêîïóä ìàñêîâàíèé". Âëàñíå â ðîñ³éñüê³é ìîâ³ ïðè ëåêñè÷í³é ôîðì³ "ìàñêèðîâàííûé" õàðàêòåð íàáóòòÿ îçíàêè íå âèçíà÷åíèé: "ìàñêèðîâàííûé", òîìó ùî éîãî "çàìàñêèðîâàëè", òîáòî õòîñü â÷èíèâ ä³þ íàä ïòàõîì, ÷è òîìó ùî â "ìàñêå", òîáòî º êîíòðàñòíèé ðèñóíîê íà îïåðåíí³ ãîëîâè.  óêðà¿íñüê³é ìîâ³ â ïåðøîìó âèïàäêó ïåðåêëàä ìàâ áè áóòè òàêèì – "ñîðîêîïóä, ÿêîãî çàìàñêóâàëè", à â äðóãîìó "ñîðîêîïóä ìàñêîâèé". Âò³ì "ìàñêà" (øèðîêà ÷îðíà ñìóãà, ÿêà ïðîõîäèòü ÷åðåç î÷³) âëàñòèâà äëÿ âñ³õ âèä³â ðîäó Lanius L., ùî òðàïëÿþòüñÿ ó â³ò÷èçíÿí³é ôàóí³, òîìó áóäü-ÿêèé ç öèõ âèä³â ìîæíà îçíà÷èòè ÿê "ìàñêîâèé". Âèä ñîðîêîïóä³â, ÿêèé õàðàêòåðèçóºòüñÿ, ì³ã áè â³äïîâ³äíî äî ëàòèíñüêîãî îçíà÷åííÿ "nubicus" íàçèâàòèñÿ "íóá³éñüêèì", àëå â ³ñòîðè÷í³é Íó᳿, ùî â Àôðèö³, â³í ò³ëüêè çèìóº, à ãí³çäèòüñÿ íà Áàëêàíàõ ³ â Çàõ³äí³é À糿. Äëÿ âèäó Lanius nubicus Licht. â óêðà¿íñüê³é 22
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
íîìåíêëàòóð³ äîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè íàçâó "ñîðîêîïóä á³ëîëîáèé", ïîçàÿê ëèøå ó ñàìö³â öüîãî âèäó ç-ïîì³æ ³íøèõ ñîðîêîïóä³â ôàóíè Óêðà¿íè îïåðåííÿ óñüîãî ëîáà ³ ïåðåäíüî¿ ÷àñòèíè ò³ìåí³ á³ëå. Oriolus oriolus (L.). Öåé âèä âêàçàíèé ó Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) ÿê “âèâ³ëüãà”, àëå â ³íøèõ ïðàöÿõ (Øàðëåìàíü, 1938; Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962) éîìó äàíî íàçâó “³âîëãà”. Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907, 1908) çãàäóþòüñÿ îáèäâ³ ö³ íàçâè. Íàçâó “âèâ³ëüãà” äëÿ ñïèñêó, âì³ùåíîãî íèæ÷å, îáðàíî òîìó, ùî âîíà ïåðøîþ âêàçàíà ó “Ñëîâíèêó çîîëîãè÷íî¿ íîìåíêëàòóðè. Íàçâè ïòàõ³â.” (Øàðëåìàíü, 1927). Cinclus cinclus (L.). Ó ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) âèä îäåðæàâ íàçâó “ïðîíóðîê”.  îñòàíí³é éîãî ðîáîò³ íàâîäèòüñÿ ðîñ³éñüêà íàçâà “îëÿïêà”, ÿêó áóëî âèêîðèñòàíî Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèì òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèì (1952, 1962) â ÿêîñò³ óêðà¿íñüêî¿. Ç îãëÿäó íà ïð³îðèòåòí³ñòü ñïåö³àëüíî¿ ðîáîòè Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927) ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó âèäó äàíî íàçâó ”ïðîíóðîê”, ÿêà íàâîäèòüñÿ ³ â ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 à). Troglodytes troglodytes (L.). Ó ñâî¿õ ïðàöÿõ äëÿ öüîãî âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938) âèêîðèñòîâóº íàçâó “âîëîâå î÷êî”. Ç ÷àñîì Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962) íàäàëè ö³é íàçâ³ ðàíã ñèíîí³ìà, à îñíîâíîþ îáðàëè íàçâó “êðîïèâíèê”, àíàëîã ÿêî¿ “êðàïèâíèê” áà÷èìî â ðîñ³éñüê³é ìîâ³. Ïðîòå ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907, 1908) íå çíàõîäèìî ñëîâà “êðîïèâíèê”, àëå â íüîìó º “Âîëîâå î÷êî. à) Ïòèöà êðàïèâíèêú, Troglodytes parvulus”. Ìîæíà ì³ðêóâàòè, ùî íàçâà “âîëîâå î÷êî” ãîâîðèòü ÿê ïðî òåìíå îïåðåííÿ ïòàõà, òàê ³ ïðî éîãî íåâåëèê³ ðîçì³ðè, íå á³ëüø³ çà îêî âîëà, – ðèñè, ÿê³ ïðèòàìàíí³ Troglodytes troglodytes (L.). Prunella Vieill. Óêðà¿íñüêà íàçâà ðîäó, çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), “òèí³âêà”.  ðîñ³éñüê³é ìîâ³ â³í ìຠíàçâó “çàâèðóøêà”, ÿêó é íàâîäèòü Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938). Ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) â ÿêîñò³ îñíîâíî¿ âêàçàíî íàçâó “çàâèðóøêà”, à íàçâà “òèí³âêà” ïîäàºòüñÿ ÿê ñèíîí³ì. Âò³ì â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ñëîâà “çàâèðóøêà” íå ³ñíóº, à ïîõîäæåííÿ ðîñ³éñüêî¿ íàçâè çðîçóì³ëå, âîíà ïîâ’ÿçàíà ç³ ñëîâîì “çàâèðàòüñÿ”, òîáòî, çîêðåìà, ïåðåäðàæíþâàòè ³íøèõ. Hippolais olivetorum (Strickl.). Çâ³ñòêà ïðî â³äëîâ öüîãî ïòàõà íàä³éøëà ç Îäåñè (Êèíäà è äð., 2003). Ó ðîñ³éñüê³é ìîâ³ âèä ìຠíàçâó "ñðåäèçåìíîìîðñêàÿ ïåðåñìåøêà" (Ñòåïàíÿí, 1990), ÿêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷ ³ Ê. ². Òàòàðêî (1983) â³äïîâ³äíî ïåðåêëàëè íà óêðà¿íñüêó – "áåðåñòÿíêà ñåðåäçåìíîìîðñüêà". Çàçíà÷èìî, ùî â óêðà¿íñüê³é îðí³òîëîã³÷í³é íîìåíêëàòóð³ äëÿ ê³ëüêîõ âèä³â âèêîðèñòàíî îçíà÷åííÿ "ñåðåäçåìíîìîðñüêèé": áóðåâ³ñíèê ñåðåäçåìíîìîðñüêèé (Calonectris diomedea (Scop.), ìàðòèí ñåðåäçåìíîìîðñüêèé (Larus melanocephalus Temm.), êðîïèâ'ÿíêà ñåðåäçåìíîìîðñüêà (Sylvia melanocephala (Gm.), àëå ãðîì³çäê³ñòü öüîãî îçíà÷åííÿ î÷åâèäíà. Áàæàíî, ùîá âèäîâ³ îçíà÷åííÿ áóëè ñòèñëèìè. Ç îãëÿäó íà öå âèäó, ïðî ÿêèé éäåòüñÿ, â íàâåäåíîìó íèæ÷å ïåðåë³êó äàíî íàçâó "áåðåñòÿíêà îëèâêîâà". Âîíà áóëà çàïðîïîíîâàíà â îäí³é ç êîëèøí³õ ïóáë³êàö³é (Ôåñåíêî, 2004). Âèäîâå îçíà÷åííÿ "îëèâêîâà" ïîõîäèòü â³ä ëàòèíñüêîãî "olivetorum", òîáòî â ïåðåêëàä³ íà óêðà¿íñüêó "òîé, ùî îñåëÿºòüñÿ ñåðåä îëèâ (ìàñëèí)". Ïðèéíÿòí³ñòü ëàêîí³÷íî¿ íàçâè "áåðåñòÿíêà îëèâêîâà" âèçíàíà ³íøèìè îðí³òîëîãàìè, ÿê³ âèêîðèñòàëè ¿¿ ó ñâî¿õ ïóáë³êàö³ÿõ (Grishchenko, 2004). Sylvia Scopoli. Ó ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) ð³ä îäåðæàâ íàçâó “êðîïèâ’ÿíêà”. Öÿ æ íàçâà, àëå ò³ëüêè ÿê ñèíîí³ì, çãàäóºòüñÿ ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962), à ãîëîâíîþ ââàæàºòüñÿ íàçâà “ñëàâêà”. ßêùî çâåðíóòèñÿ 23
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
äî ñëîâíèêà Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1908, 1909 á), òî ç’ÿñîâóºòüñÿ, ùî ñëîâà “ñëàâêà” â íüîìó íåìà, à º “Êðîïèâ’ÿíêà. Ïòèöà: êðàïèâíèêú, Troglodytes parvulus”. Öå ïîÿñíåííÿ ñòâîðþº ïåâíó ñêëàäí³ñòü, îñê³ëüêè çãàäóºòüñÿ ³íøèé ð³ä ïòàõ³â. Âò³ì ð³ä Troglodytes, â³äïîâ³äíî äî Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938), ìຠçîâñ³ì ³íøó íàçâó. ³ðîã³äíî, ùî ñï³ëüíà íàçâà ìîãëà ñïåðøó ñòîñóâàòèñÿ ïòàõ³â ç ð³çíèõ ðîä³â, àëå ç îäíàêîâèìè ðèñàìè çîâí³øíîñò³ àáî ïîâåä³íêè, à ïîò³ì çàêð³ïèòèñÿ ëèøå çà îäíèì ç ðîä³â, ùî é áà÷èìî íà ïðèêëàä³ ðîäó Sylvia. Sylvia mystacea (Menetr.). Ó 2004 ð. íà ï³âîñòðîâ³ Òàðõàíêóò³ ïòàõà öüîãî âèäó çäîáóëè Â. Ì. Ïîïåíêî, Î. Í. Ôîðìàíþê òà Ó. Áàóõ³íãåð (Ôåñåíêî, 2004). Îñê³ëüêè ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à ³ Ê. ². Òàòàðêà (1983) óñ³ì âèäàì ïòàõ³â, ÿê³ ïîøèðåí³ â Ðîñ³¿, áóëè çàïðîïîíîâàí³ óêðà¿íñüê³ íàçâè, òîìó ³ öåé âèä â³äïîâ³äíî äî ðîñ³éñüêî¿ íàçâè "áåëîóñàÿ ñëàâêà" îòðèìàâ óêðà¿íñüêó íàçâó "êðîïèâ'ÿíêà á³ëîâóñà". Âêàçàíå âèäîâå îçíà÷åííÿ â íàâåäåí³é íàçâ³ ö³ëêîì ïðèéíÿòíå: ó ñàìö³â öüîãî âèäó, ÿê³ ïîõîäÿòü ç Ïðèêàñï³éñüêîãî ðåã³îíó, äîáðå ïîì³òí³ á³ë³ ñìóãè ó âèãëÿä³ "âóñ³â", ÿê³ ðîçìåæîâóþòü ñ³ðèé êîë³ð ãîëîâè ³ ðîæåâèé êîë³ð ãîðëà ³ âîëà. Sylvia melanocephala (Gm.). Öåé âèä áóëî â³äëîâëåíî íà ï³âîñòðîâ³ Òàðõàíêóò³ (Àíäðþùåíêî è äð., 1993). ͳ ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à ³ Ê. ². Òàòàðêà (1983), í³ ó ïðàö³ Ë. Ñ. Ñòåïàíÿíà (1990), ÿê³ ñëóãóâàëè äæåðåëàìè äëÿ óêëàäàííÿ ïåðåë³êó íàçâ ïòàõ³â, íàâåäåíîìó íèæ÷å, íàö³îíàëüí³ íàçâè âèäó íå âêàçàí³. Òîìó äëÿ âèêîðèñòàííÿ â óêðà¿íñüê³é íîìåíêëàòóð³ çðîáëåíî çàïîçè÷åííÿ âèäîâîãî îçíà÷åííÿ ç ðîñ³éñüêîìîâíîãî äæåðåëà, äå ãîâîðèòüñÿ ïðî â³äëîâ ïòàõà ³ íàâåäåíà ðîñ³éñüêà íàçâà "ñðåäèçåìíîìîðñêàÿ ñëàâêà". Âïåðøå óêðà¿íñüêó íàçâó âèäó "êðîïèâ'ÿíêà ñåðåäçåìíîìîðñüêà" âêàçàíî ó ïîëüîâîìó âèçíà÷íèêó (Ôåñåíêî, Áîêîòåé, 2002). Ïðèíàã³äíî çàóâàæèìî, ùî îçíà÷åííÿ "ñåðåäçåìíîìîðñüêà" çàäîâãå, íå äóæå çðó÷íå äëÿ âæèòêó. Ìîæíà áóëî á âèêîðèñòàòè îçíà÷åííÿ "÷îðíîõâîñòà". Âò³ì êåðóþ÷èñü ïðèíöèïîì ïð³îðèòåòíîñò³ âèêîðèñòàííÿ íàö³îíàëüíî¿ íîìåíêëàòóðè, ÿêà áóëà ââåäåíà â ìîâó ïåðøîþ, ³ âðàõîâóþ÷è, ùî â îáðàíîìó âàð³àíò³ òî÷íî â³äîáðàæåíà ãåîãðàô³ÿ ïîøèðåííÿ âèäó, âèð³øåíî íå â³äìîâëÿòèñÿ â³ä âêàçàíî¿ óêðà¿íñüêî¿ íàçâè. Phylloscopus inornatus (Blyth). Ïåðøà âêàç³âêà íà íàÿâí³ñòü âèäó â îðí³òîôàóí³ Óêðà¿íè çðîáëåíà ó âèçíà÷íèêó (Ôåñåíêî, Áîêîòåé, 2002). Öå ñòàëî ìîæëèâèì ç ëþá'ÿçíîãî äîçâîëó À. Ì. Ïîëóäè, ÿêèé ðàçîì ç Î. À. Äÿäè÷åâîþ â³äëîâèâ ïòàõà á³ëÿ Ìîëî÷íîãî ëèìàíó â æîâòí³ 1986 ð. Ïðî ï³çí³øó ðåºñòðàö³þ âèäó íà î. Ç쳿íîìó éäåòüñÿ â ³íøîìó ïîâ³äîìëåíí³ (Ïîëóäà è äð., 2004). Ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983) äëÿ âèäó íàâåäåíà óêðà¿íñüêà íàçâà "â³â÷àðèê ë³ñîâèé", âîíà âèêîðèñòàíà ó çãàäàíîìó âèçíà÷íèêó. Îçíà÷åííÿ "ë³ñîâèé" íå âêàçóº íà òàêó îñîáëèâ³ñòü á³îòîïíîãî ïîøèðåííÿ, ÿêà á õàðàêòåðèçóâàëà ñàìå öåé âèä, îñê³ëüêè á³ëüø³ñòü âèä³â â³â÷àðèê³â º ë³ñîâèìè. Îäíàê çàì³íà ö³é íàçâ³ íå çàïðîïîíîâàíà, â ïåðøó ÷åðãó, ÷åðåç â³äñóòí³ñòü ó âèäó îñîáëèâèõ ìîðôîëîã³÷íèõ îçíàê ³ ó çâ'ÿçêó ç äîòðèìàííÿì ïðèíöèïó ïð³îðèòåòíîñò³ âèêîðèñòàííÿ íàçâ, ÿê³ ïåðøèìè ââåäåí³ â ìîâó. Regulus Cuvier. гä, çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927, 1938), îäåðæàâ ó àíîòîâàíîìó ñïèñêó íàçâó “çîëîòîìóøêà”.  ÿêîñò³ ñèíîí³ìà ¿¿ âêàçàíî ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962), ÿê³ îñíîâíîþ íàçâîþ öüîãî ðîäó ââàæàëè íàçâó “êîðîëüîê”, ùî â³äïîâ³äຠðîñ³éñüêîìó “êîðîë¸ê”. Ïðîáëåìó îáðàííÿ íàçâè äëÿ äàíîãî ðîäó âèð³øóº
24
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1908), äå ñëîâî “êîðîëüîê” íå çãàäóºòüñÿ, à íàâîäèòüñÿ ñëîâî “Çîëîòîìóøêà. Ïò. êîðîëåêú, Regulus”. Íàçâà “çîëîòîìóøêà”, òîáòî ðîñ³éñüêîþ “çîëîòàÿ ðîäèíêà”, äóæå âëó÷íî âêàçóº íà õàðàêòåðíó ðèñó ïòàõ³â ðîäó Regulus – æîâòå àáî ÷åðâîíå ïàñìî íà ò³ì’¿. Saxicola Bechst. Còîñîâíî ðîäó ñïî÷àòêó áóëî âèêîðèñòàíî íàçâó “òðàâ’ÿíêà” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938), àëå ïîò³ì ¿¿ çàì³íèëè íà íàçâó “÷åêàí” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), ùî º çàïîçè÷åííÿì ç ðîñ³éñüêî¿. Ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) ñëîâî “÷åêàí” â³äñóòíº. Íàçâà “òðàâ’ÿíêà” ñòîñîâíî ïòàõ³â ðîäó Saxicola ö³ëêîì âèïðàâäàíà, îñê³ëüêè âîíè ïîëþáëÿþòü ñèä³òè íà âåðøå÷êàõ ñòåáåë âèñîêî¿ ëó÷íî¿ òðàâè. Oenanthe Vieill. Ñïî÷àòêó ð³ä ìàâ íàçâó “÷èêàëêà” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938), ÿêó ïîò³ì çàì³íèëè íàçâîþ “êàì³íêà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Îñòàííÿ íàçâà âêàçóº íà òå, ùî ïòàõè öüîãî ðîäó ÷àñòî îáèðàþòü äëÿ ãí³çäóâàííÿ êàì’ÿíèñò³ ì³ñöåâîñò³ àáî ïðîñòî êóïè êàì³ííÿ. Òîìó ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó ðîäó Oenanthe çàëèøåíî ùîéíîçãàäàíó íàçâó, ëèøå äåùî çì³íåíî ôîðìó ñëîâà. Ôîðìà “êàì’ÿíêà” íàâîäèòüñÿ ó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983) ñàìå ÿê íàçâà ðîäó Oenanthe. Oenanthe isabellina (Temm.). Ïîãîäèòèñÿ ç íàçâîþ “êàì³íêà-ïëÿñóíÿ” äëÿ öüîãî âèäó, ÿêà çóñòð³÷àºòüñÿ ó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962), íå ìîæíà, òîìó ùî ïðèêëàäêà “ïëÿñóíÿ” º íåâäàëîþ êîﳺþ ðîñ³éñüêîãî “ïëÿñóíüÿ”. Îçíà÷åííÿ “ïîïåëÿñòà”, ÿêå äàâ âèäó Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927), äîáðå â³äîáðàæຠêîë³ð îïåðåííÿ ïòàõà, òîìó âèä ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó îäåðæàâ íàçâó “êàì’ÿíêà ïîïåëÿñòà”. Monticola Boie. Ðîäó ïðèñâîºíî íàçâó “ñêåëÿð”, ÿêà íàâåäåíà ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983) ³ çâåäåíí³ “Êàòàëîã îðí³òîôàóíè çàõ³äíèõ îáëàñòåé Óêðà¿íè” (1989). Ç ëàòèíè “monticola” ïåðåêëàäàºòüñÿ ÿê “òîé, ùî ëþáèòü ãîðè”. Ìàáóòü, ó çâ’ÿçêó ç öèì, é âèíèêëà íàçâà “ñêåëÿð”. Âîíà âêàçóº íà òå, ùî ïòàõè, ÿê³ íàëåæàòü äî äàíîãî ðîäó, ïîâ’ÿçàí³ ç³ ñêåëÿñòèìè ì³ñöåâîñòÿìè, ³ äîçâîëÿº óíèêíóòè òðèñë³âíîñò³ ó íàçâàõ âèä³â öüîãî ðîäó. Íàçâà æ “êàì’ÿíèé äð³çä”, ÿêó âèêîðèñòàëè ñòîñîâíî öüîãî ðîäó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962) ³ ÿêà áóëà ñïî÷àòêó íàäàíà êîíêðåòíîìó âèäó (Øàðëåìàíü, 1938), íàâïàêè, çìóñèëà á âæèâàòè ñàìå òðèñë³âí³ íàçâè äëÿ îêðåìèõ âèä³â, ùî ìîæíà ïîáà÷èòè â ðîñ³éñüê³é ìîâ³ (Ñòåïàíÿí, 1990). Erithacus rubecula (L.). Âèä ñïî÷àòêó ìàâ íàçâó “â³ëüøàíêà” (Øàðëåìàíü, 1927, 1938). Ïîò³ì öþ íàçâó ñòàëè ââàæàòè ñèíîí³ìîì, ïîñòàâèâøè íà ïåðøå ì³ñöå íàçâó “ìàëèí³âêà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962). Õî÷à ñëîâî “â³ëüøàíêà” ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907) íå íàâîäèòüñÿ, òà â³äìîâëÿòèñÿ â³ä íàçâè “â³ëüøàíêà” ÿê íàóêîâî¿ íå âàðòî õî÷à á ÷åðåç òå, ùî ¿¿ ïåðøîþ áóëî âæèòî äëÿ äàíîãî âèäó. Äî ðå÷³, çà ñëîâíèêîì Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1908), ñëîâî “ìàëèí³âêà” â³äïîâ³äຠðîñ³éñüêîìó “íàëèâêà ìàëèíîâàÿ”. Tarsiger cyanurus (Pall.). Äàí³ ïðî ñïîñòåðåæåííÿ âèäó îïóáë³êóâàâ Â. Ä. Êîõàíîâ (2005). Ó ðîñ³éñüê³é ìîâ³ â³í íàçèâàºòüñÿ "ñèíåõâîñòêà", à ó ñëîâíèêó Î. Ï. Ìàðêåâè÷à ³ Ê. ². Òàòàðêà (1983) â ÿêîñò³ óêðà¿íñüêî¿ éîìó ïðèñâîºíî á³íàðíó íàçâó "ñèíüîõâ³ñò òàéãîâèé", ç ÿêîþ âàðòî ïîãîäèòèñü. Ó âèäîâîìó îçíà÷åíí³ "òàéãîâèé" â³äîáðàæåíî á³îòîïíó îñîáëèâ³ñòü ïîøèðåííÿ âèäó. Àëå ïðèêìåòí³øîþ º â³äì³íí³ñòü ðîäîâîãî åëåìåíòó ó ôîðì³ æ³íî÷îãî ðîäó "ñèíåõâîñòêà" â ðîñ³éñüê³é â³ä ôîðìè ÷îëîâ³÷îãî ðîäó "ñèíüîõâ³ñò" â óêðà¿íñüê³é. Òàêà çì³íà ö³ëêîì âèïðàâäàíà, îñê³ëüêè â³äïîâ³äíèé ïðèêëàä âæå ³ñíóº: ðîñ³éñüêå "øèëîõâîñòü" ³ óêðà¿íñüêå "øèëîõâ³ñò". Ïðèíàã³äíî çàçíà÷èìî, ùî ó ñëîâíèêó Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1907)
25
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
ì³ñòèòüñÿ òàêå ïîÿñíåííÿ: "Ãîðèõâ³ñò... Ïòèöà Saxicola phoenicurus...". Çàðàç âèäè ãîðèõâ³ñòîê â³ò÷èçíÿíî¿ ôàóíè íàëåæàòü äî ðîäó Phoenicurus T. Forster (Ñòåïàíÿí, 1990). Ëåêñåìà "ãîðèõâ³ñòêà" º, ìàáóòü, ï³çí³øîþ ôîðìîþ, çàïîçè÷åíîþ ç ðîñ³éñüêî¿.  óêðà¿íñüê³é îðí³òîëîã³÷í³é íîìåíêëàòóð³ â ñêëàäíèõ ñëîâàõ ç ÷àñòèíîþ "õâ³ñò" ôîðìà ÷îëîâ³÷îãî ðîäó òðàïëÿºòüñÿ çíà÷íî ÷àñò³øå – á³ëîõâ³ñò, äîâãîõâ³ñò, äåðèõâ³ñò òîùî. Parus montanus Bald. Ó âèêîðèñòàíí³ íàçâè ñòîñîâíî öüîãî âèäó ³ñíóº êàçó¿ñòè÷íà ïðîáëåìà. Ñèíîí³ì ëàòèíñüêî¿ íîìåíêëàòóðíî¿ íàçâè âèäó – Parus atricapillus (Ñòåïàíÿí, 1990), äëÿ ÿêî¿ Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927) çàñòîñóâàâ óêðà¿íñüêó íàçâó “ïóõëÿê ÷îðíîãîëîâèé”. Ó íàñòóïí³é ñâî¿é ïðàö³ àâòîð íàçâàâ öåé âèä “ãà¿÷êà ÷îðíîãîëîâà” (Øàðëåìàíü, 1938), ³ öþ íàçâó âèêîðèñòàëè Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962). Çà ñëîâíèêîì Î. Ï. Ìàðêåâè÷à òà Ê. ². Òàòàðêà (1983), öåé âèä âæå ìຠíàçâó “ñèíèöÿ áóðîãîëîâà, ïóõëÿê”, â³äïîâ³äíî äî ðîñ³éñüêî¿ íàçâè öüîãî ïòàõà, â òîé ÷àñ ÿê ³íøèé âèä ñèíèöü Parus palustris L. ó çãàäàíîìó ñëîâíèêó çàçíà÷åíèé ÿê “ñèíèöÿ ÷îðíîãîëîâà”. Ó âæèâàíí³ îçíà÷åíü “÷îðíîãîëîâà” ³ “áóðîãîëîâà” ñòîñîâíî öèõ äâîõ âèä³â ñèíèöü ñòâîðèëàñÿ ïëóòàíèíà, òîìó äëÿ âèäó Parus montanus Bald. îáðàíî íàçâó “ãà¿÷êà-ïóõëÿê”, ñêëàäîâ³ ÷àñòèíè ÿêî¿ âæèâàâ ó ñâî¿õ ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíü (1927, 1938). Certhia L. Ó ïðàöÿõ Ì. Â. Øàðëåìàíÿ (1927, 1938) ð³ä îäåðæàâ íàçâó “ï³äêîðèøíèê”, ìàáóòü, òîìó, ùî ³ñíóâàííÿ ïòàõ³â öüîãî ðîäó ì³öíî ïîâ’ÿçàíå ç êîðîþ äåðåâ, íàâ³òü ¿õíº îïåðåííÿ çàáàðâëåíå ï³ä òîí êîðè äåðåâà. Àëå ï³çí³øå ðîäó äàëè íàçâó “ïèùóõà” (Âî¿íñòâåíñüêèé, ʳñòÿê³âñüêèé, 1952, 1962), ÿêó âèêîðèñòîâóþòü ó ðîñ³éñüê³é ìîâ³, à íàçâó “ï³äêîðèøíèê” íàâåëè ëèøå ÿê ñèíîí³ì, íå îá´ðóíòîâóþ÷è òàêî¿ çàì³íè. Serinus serinus (L.). Çà Ì. Â. Øàðëåìàíåì (1927), âèä îäåðæàâ íàçâó “ùåäðèê”. ³äïîâ³äíî äî Ë. Ñ. Ñòåïàíÿíà (1990), ðîñ³éñüêà íàçâà öüîãî âèäó – “åâðîïåéñêèé âüþðîê”. Ó âèçíà÷íèêó Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêîãî òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêîãî (1952, 1962) óêðà¿íñüêà íàçâà “ùåäðèê” íå çãàäóºòüñÿ âçàãàë³, íàòîì³ñòü äëÿ öüîãî âèäó âêàçàíî íàçâó “â’þðîê êàíàðåº÷íèé”. Îñòàííÿ íàçâà – êàëüêà ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè, äå äàíèé âèä ìຠòàêîæ íàçâó “êàíàðåå÷íûé âüþðîê”, ÿêà âæèâàºòüñÿ, íàïðèêëàä, ó ïðàö³ Ã. Ï. Äåìåíòüºâà (1941). Äî öüîãî ñë³ä çàóâàæèòè, ùî ðîñ³éñüêèé ïðèêìåòíèê “êàíàðåå÷íûé” ïîõîäèòü â³ä ³ìåííèêà “êàíàðåéêà”, ÿêîìó â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ â³äïîâ³äຠ³ìåííèê “êàíàðêà”, à â³äòàê ïîõ³äíèì â³ä íüîãî º ïðèêìåòíèê “êàíàðêîâèé”, ÿêèé, äî ðå÷³, ï³çí³øå âèêîðèñòàâ Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé (1984). Âò³ì íåîáõ³äíîñò³ â òàêîìó çàïîçè÷åíí³ âçàãàë³ íå áóëî. Ñëîâíèê Áîðèñà Ãð³í÷åíêà (1909 á) ïîÿñíþº: “Ùåäðèê=Ùåäëèê. Ïò. Fringilla serinus”, ç ÷îãî çðîçóì³ëî, ùî éäåòüñÿ ñàìå ïðî âèä Serinus serinus (L.), îñê³ëüêè íàâåäåíà ó ñëîâíèêó ëàòèíñüêà íàçâà º ñèíîí³ìîì ñó÷àñíî¿ (Ñòåïàíÿí, 1990). Emberiza aureola Pall. Ïðî öåé âèä ï³ä íàçâîþ “â³âñÿíêà-ä³áðîâíèê” çãàäóº Ì. Â. Øàðëåìàíü (1938). Òàêó æ íàçâó âèêîðèñòàëè Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé òà Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé (1952, 1962). Ïðèêëàäêà ö³º¿ íàçâè çàïîçè÷åíà ç ðîñ³éñüêî¿ ìîâè, çà ¿¿ çì³ñòîì ö³ëêîì ëîã³÷íèì ìîæå áóòè âèñíîâîê, í³áè öåé ïòàõ á³îòîïíî ïîâ’ÿçàíèé ç ä³áðîâàìè. Âò³ì ó ôóíäàìåíòàëüíîìó âèäàíí³ “Ïòèöû Ñîâåòñêîãî Ñîþçà” (Ñïàíãåíáåðã, Ñóäèëîâñêàÿ, 1954) âêàçàíî, ùî öå “õàðàêòåðíàÿ ïòèöà ëóãîâ ðå÷íûõ äîëèí”. Ó íàâåäåíîìó íèæ÷å ñïèñêó äëÿ äàíîãî âèäó çàïðîïîíîâàíî íàçâó “â³âñÿíêà ëó÷íà”, â³äïîâ³äíî äî òîãî, ÿê öüîãî ïòàõà íàçèâàþòü ó ðàéîí³ éîãî ïîøèðåííÿ â ϳâí³÷íî-Ñõ³äíîìó Ïîë³ññ³ (óñíå ïîâ³ä. Ì. Ï. Êíèøà).
26
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Âèñëîâëþºìî ñâîþ âäÿ÷í³ñòü êàíäèäàòó ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîðó Êè¿âñüêîãî äåðæàâíîãî ë³íãâ³ñòè÷íîãî óí³âåðñèòåòó ². Â. Êîðóíöþ çà çì³ñòîâí³ ïîðàäè òà êðèòè÷í³ çàóâàæåííÿ ñòîñîâíî âèêîðèñòàííÿ íîðì óêðà¿íñüêî¿ ëåêñèêè ³ âåëèêó çàö³êàâëåí³ñòü òåìîþ ö³º¿ ðîáîòè. Ùèðî äÿêóºìî êàíäèäàòàì á³îëîã³÷íèõ íàóê Ò. Á. Àðäàìàöüê³é, Â. Ì. Ïîïåíêó, Â. À. Êîñòþøèíó, ². Ì. Ãîðáàíþ, ². Â. Êó÷èíñüê³é, à òàêîæ äîñë³äíèêó îðí³òîëîã³÷íî¿ òåðì³íîëî㳿 Â. Î. Ïîãðàíè÷íîìó çà êðèòè÷í³ çàóâàæåííÿ ³ ïîðàäè, ÿê³ âîíè âèñëîâèëè ï³ä ÷àñ ñêëàäàííÿ ñïèñêó ñó÷àñíèõ óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â. Àâòîðè âäÿ÷í³ êàíäèäàòàì á³îëîã³÷íèõ íàóê Ì. Ï. Êíèøó òà ². Â. Ñê³ëüñüêîìó, à òàêîæ Ë. Ë. Ïîêðèòþêó òà Â. ². Øêàðàíó çà íàä³ñëàí³ ì³ñöåâ³ íàðîäí³ íàçâè ïòàõ³â, ùî äîïîìîãëî çîð³ºíòóâàòèñÿ ó ãåîãðàô³¿ âæèâàííÿ òèõ ÷è ³íøèõ íàçâ. Íåîáõ³äíî ñêàçàòè, ùî â ö³é ïðàö³ íåìà æîäíî¿ ñïðîáè ïðèìåíøåííÿ çíà÷åííÿ ÷è àâòîðèòåòó çãàäàíèõ ó í³é â÷åíèõ, ÷è¿ âàð³àíòè íàçâ ïòàõ³â áóëè â³äõèëåí³. ×åðåç òîãî÷àñí³ øòó÷íî ñòâîðåí³ ïðè÷èíè, ñåðåä ÿêèõ íàéâàãîì³øà – ³íñòèòóò öåíçóðè, âèõ³ä êíèæîê ó ñâ³ò, ó âèïàäêó íåäîòðèìàííÿ àâòîðàìè ïîñòàâëåíèõ ïåðåä íèìè âèìîã, áóâ ï³ä çàãðîçîþ. Ñàìå òîìó Ì. Â. Øàðëåìàíü, Ì. À. Âî¿íñòâåíñüêèé, Î. Á. ʳñòÿê³âñüêèé òà áàãàòî ³íøèõ â÷åíèõ áóëè çìóøåí³ éòè íà ïåâí³ ïîñòóïêè ó âæèâàíí³ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â, àáè íå âòðàòèòè ìîæëèâ³ñòü âèäàâàòè ñâî¿ ïðàö³. Ñàìå òîìó çà ÷àñ ç 1930 ð. äî 1985 ð. ïîíàä 20 % óêðà¿íñüêèõ àâòåíòè÷íèõ íàçâ ïòàõ³â áóëè çàì³íåí³ ³íøîìîâíèìè ïîõ³äíèìè. Ìîâîòâîðåííÿ, à â³äòàê ³ âèäîçì³íà íàçâ ïòàõ³â, – ïðîöåñ äèíàì³÷íèé. Ç ÷àñîì íàïåâíå ç’ÿâëÿòüñÿ íîâ³ äîñë³äæåííÿ ç îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ³ òåðì³íîëî㳿. Íàñòóïíèì êðîêîì ó öüîìó íàïðÿìêó áóäå ñòâîðåííÿ óêðà¿íñüêî¿ íîìåíêëàòóðè äëÿ ïòàõ³â ñâ³òîâî¿ ôàóíè, ÿêà, éìîâ³ðíî, áàçóâàòèìåòüñÿ íà äåùî ³íøèõ çàñàäàõ ³ ï³äõîäàõ. Àâòîðè áóäóòü âäÿ÷í³ çà çàóâàæåííÿ ³ ïðîïîçèö³¿ ñòîñîâíî çì³ñòó ö³º¿ ïðàö³ òà ïðîáëåì óêðà¿íñüêî¿ îðí³òîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè ³ òåðì³íîëî㳿 â ö³ëîìó, ÿê³ ïðîñèìî íàäñèëàòè çà àäðåñàìè: 79008, ì. Ëüâ³â, âóë. Òåàòðàëüíà, 18, Äåðæàâíèé ïðèðîäîçíàâ÷èé ìóçåé ÍÀÍ Óêðà¿íè, Áîêîòåþ Àíäð³þ Àíäð³éîâè÷ó. 01601, ì. Êè¿â, âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 15, ²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ². ². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè, Ôåñåíêó Ãåííàä³þ Âàñèëüîâè÷ó.
27
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè ÊËÀÑ ÏÒÀÕÈ AVES ϲÄÊËÀÑ ÑÓ×ÀÑͲ ÏÒÀÕÈ NEORNITHES ÍÀÄÐßÄ ÑÏÐÀÂÆͲ ÏÒÀÕÈ NEOGNATHAE ÐßÄ ÃÀÃÀÐÎÏÎIJÁͲ GAVIIFORMES Ðîäèíà Ãàãàðîâ³ Gaviidae гä Ãàãàðà Gavia J. R. Forster, 1788 Ãàãàðà Ãàãàðà Ãàãàðà Ãàãàðà
÷åðâîíîøèÿ ÷îðíîøèÿ ïîëÿðíà á³ëîäçüîáà
Gavia Gavia Gavia Gavia
stellata (Pontoppidan, 1763) arctica (Linnaeus, 1758) immer (Brunnich, 1764) adamsii (G. R. Gray, 1859)
Êðàñíîçîáàÿ ãàãàðà ×åðíîçîáàÿ ãàãàðà ×åðíîêëþâàÿ ãàãàðà Áåëîêëþâàÿ ãàãàðà
Red-throated Diver Black-throated Diver Great Northern Diver White-billed Diver
ÐßÄ Ï²ÐÍÈÊÎÇÎÏÎIJÁͲ PODICIPEDIFORMES Ðîäèíà ϳðíèêîçîâ³ Podicipedidae гä ϳðíèêîçà Podiceps Latham, 1787 ϳðíèêîçà ϳðíèêîçà ϳðíèêîçà ϳðíèêîçà ϳðíèêîçà
ìàëà ÷îðíîøèÿ ÷åðâîíîøèÿ ñ³ðîùîêà âåëèêà
Podiceps Podiceps Podiceps Podiceps Podiceps
ruficollis (Pallas, 1764) nigricollis C. L. Brehm, 1831 auritus (Linnaeus, 1758) grisegena (Boddaert, 1783) cristatus (Linnaeus, 1758)
Ìàëàÿ ïîãàíêà ×åðíîøåéíàÿ ïîãàíêà Êðàñíîøåéíàÿ ïîãàíêà Ñåðîù¸êàÿ ïîãàíêà Áîëüøàÿ ïîãàíêà
Little Grebe Black-necked Grebe Slavonian Grebe Red-necked Grebe Great Crested Grebe
ÐßÄ ÁÓÐŲÑÍÈÊÎÏÎIJÁͲ PROCELLARIIFORMES Ðîäèíà Áóðåâ³ñíèêîâ³ Procellariidae гä Ôóëüìàð Fulmarus Stephens, 1826 Áóðåâ³ñíèê êî÷³âíèé*
Fulmarus glacialis (Linnaeus, 1761)
Ãëóïûø
Fulmar
гä Ñòðîêàòèé áóðåâ³ñíèê Calonectris Mathews et Iredale, 1915 Áóðåâ³ñíèê cåðåäçåìíîìîðñüêèé*
Calonectris diomedea (Scopoli, 1769)
Ñðåäèçåìíîìîðñêèé áóðåâåñòíèê
Cory`s Shearwater
гä Áóðåâ³ñíèê Puffinus Brisson, 1760 Áóðåâ³ñíèê ìàëèé
Puffinus puffinus (Brunnich, 1764)
Ìàëûé áóðåâåñòíèê
Manx Shearwater
Ðîäèíà Êà÷óðêîâ³ Hydrobatidae гä Êà÷óðêà Hydrobates Boie, 1822 Êà÷óðêà ìîðñüêà
Hydrobates pelagicus (Linnaeus, 1758)
Ïðÿìîõâîñòàÿ êà÷óðêà
Storm-petrel
*  ë³òåðàòóð³ çãàäóºòüñÿ ëèøå ïðî ðåºñòðàö³þ öüîãî íîâîãî äëÿ ñïèñêó ôàóíè Óêðà¿íè âèäó, àëå îïóäàëà àáî ÷³òêî¿ ôîòîãðàô³¿ âèÿâëåíîãî ïòàõà â ìóçåéíèõ ôîíäàõ ÷è áóäü-ÿê³é ç ôîòîòåê íåìà. 28
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé ÐßÄ ÏÅ˲ÊÀÍÎÏÎIJÁͲ PELECANIFORMES Ðîäèíà Ïåë³êàíîâ³ Pelecanidae гä Ïåë³êàí Pelecanus Linnaeus, 1758 Ïåë³êàí ðîæåâèé Ïåë³êàí êó÷åðÿâèé
Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Pelecanus crispus Bruch, 1832
Ðîçîâûé ïåëèêàí Êóäðÿâûé ïåëèêàí
White Pelican Dalmatian Pelican
Ðîäèíà Áàêëàíîâ³ Phalacrocoracidae гä Áàêëàí Phalacrocorax Brisson, 1760 Áàêëàí âåëèêèé Áàêëàí ÷óáàòèé Áàêëàí ìàëèé
Phalacrocorax carbo (Linnaeus, 1758) Phalacrocorax aristotelis (Linnaeus, 1761) Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773)
Áîëüøîé áàêëàí Õîõëàòûé áàêëàí Ìàëûé áàêëàí
Cormorant Shag Pygmy Cormorant
ÐßÄ ËÅËÅÊÎÏÎIJÁͲ CICONIIFORMES Ðîäèíà ×àïëåâ³ Ardeidae гä Áóãàé Botaurus Stephens, 1819 Áóãàé
Botaurus stellaris (Linnaeus, 1758)
Áîëüøàÿ âûïü
Bittern
гä Áóãàé÷èê Ixobrychus Billberg, 1828 Áóãàé÷èê
Ixobrychus minutus (Linnaeus, 1766)
Ìàëàÿ âûïü
Little Bittern
гä Êâàê Nycticorax T. Forster, 1817 Êâàê
Nycticorax nycticorax (Linnaeus, 1758)
Êâàêâà
Night Heron
гä Æîâòà ÷àïëÿ Ardeola Boie, 1822 ×àïëÿ æîâòà
Ardeola ralloides (Scopoli, 1769)
Ƹëòàÿ öàïëÿ
Squacco Heron
Ð³ä ªãèïåòñüêà ÷àïëÿ Bubulcus Bonaparte, 1855 ×àïëÿ ºãèïåòñüêà
Bubulcus ibis (Linnaeus, 1758)
Åãèïåòñêàÿ öàïëÿ
Cattle Egret
гä ×åïóðà Egretta T. Forster, 1817 ×åïóðà âåëèêà ×åïóðà ìàëà
Egretta alba (Linnaeus, 1758) Egretta garzetta (Linnaeus, 1766)
Áîëüøàÿ áåëàÿ öàïëÿ Ìàëàÿ áåëàÿ öàïëÿ
Great Whitå Egret Little Egret
гä ×àïëÿ Ardea Linnaeus, 1758 ×àïëÿ ñ³ðà ×àïëÿ ðóäà
Ardea cinerea Linnaeus, 1758 Ardea purpurea Linnaeus, 1766
Ñåðàÿ öàïëÿ Ðûæàÿ öàïëÿ
Grey Heron Purple Heron
Ðîäèíà ²á³ñîⳠгä Êîñàð Platalea Linnaeus, 1758 Êîñàð
Platalea leucorodia Linnaeus, 1758
Êîëïèöà
Spoonbill
гä Êîðîâàéêà Plegadis Kaup, 1829 Êîðîâàéêà
Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766)
Êàðàâàéêà
Glossy Ibis 29
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) Ðîäèíà Ëåëåêîâ³ Ciconiidae гä Ëåëåêà Ciconia Brisson, 1760 Ëåëåêà á³ëèé Ëåëåêà ÷îðíèé
Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758) Ciconia nigra (Linnaeus, 1758)
Áåëûé àèñò ׸ðíûé àèñò
White Stork Black Stork
ÐßÄ ÔËÀ̲ÍÃÎÏÎIJÁͲ PHOENICOPTERIFORMES Ðîäèíà Ôëàì³íãîâ³ Phoenicopteridae гä Ôëàì³íãî Phoenicopterus Linnaeus, 1758 Ôëàì³íãî
Phoenicopterus roseus Pallas, 1811
Îáûêíîâåííûé ôëàìèíãî Greater Flamingo
ÐßÄ ÃÓÑÅÏÎIJÁͲ ANSERIFORMES Ðîäèíà Êà÷êîâ³ Anatidae гä Êàçàðêà Branta Scopoli, 1769 Êàçàðêà êàíàäñüêà* Êàçàðêà á³ëîùîêà Êàçàðêà ÷îðíà
Branta canadensis (Linnaeus, 1758) Branta leucopsis (Bechstein, 1803) Branta bernicla (Linnaeus, 1758)
Êàíàäñêàÿ êàçàðêà Áåëîù¸êàÿ êàçàðêà ׸ðíàÿ êàçàðêà
Canada Goose Barnacle Goose Brent Goose
гä ×åðâîíîâîëà êàçàðêà Rufibrenta Bonaparte, 1856 Êàçàðêà ÷åðâîíîâîëà
Rufibrenta ruficollis (Pallas, 1769)
Êðàñíîçîáàÿ êàçàðêà
Red-breasted Goose
гä Ãóñêà Anser Brisson, 1760 Ãóñêà ñ³ðà Ãóñêà á³ëîëîáà Ãóñêà ìàëà Ãóìåííèê
Anser Anser Anser Anser
anser (Linnaeus, 1758) albifrons (Scopoli, 1769) erythropus (Linnaeus, 1758) fabalis (Latham, 1787)
Ñåðûé ãóñü Áåëîëîáûé ãóñü Ïèñêóëüêà Ãóìåííèê
Greylag Goose White-fronted Goose Lesser White-fronted Goose Bean Goose
гä Á³ëà ãóñêà Chen Boie, 1822 Ãóñêà á³ëà
Chen caerulescens (Linnaeus, 1758)
Áåëûé ãóñü
Snow Goose
гä óðñüêà ãóñêà Eulabeia Reichenbach, 1853 Ãóñêà ã³ðñüêà*
Eulabeia indica (Latham, 1790)
Ãîðíûé ãóñü
Bar-headed Goose
гä Ëåá³äü Cygnus Bechstein, 1803 Ëåá³äü-øèïóí Ëåá³äü-êëèêóí Ëåá³äü ìàëèé
Cygnus olor (Gmelin, 1789) Cygnus cygnus (Linnaeus, 1758) Cygnus bewickii Yarrell, 1830
Ëåáåäü-øèïóí Ëåáåäü-êëèêóí Ìàëûé ëåáåäü
Mute Swan Whooper Swan Bewick`s Swan
гä Ãàëàãàç Tadorna von Oken, 1817 Îãàð Ãàëàãàç
Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Tadorna tadorna (Linnaeus, 1758)
Îãàðü Ïåãàíêà
Ruddy Shelduck Shelduck
гä Êà÷êà Anas Linnaeus, 1758 Êðèæåíü
30
Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758
Êðÿêâà
Mallard
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé ×èðÿíêà ìàëà ×èðÿíêà-êâîêòóí* Íåðîçåíü Ñâèù Øèëîõâ³ñò ×èðÿíêà âåëèêà Øèðîêîí³ñêà
Anas Anas Anas Anas Anas Anas Anas
crecca Linnaeus, 1758 formosa Georgi 1775 strepera Linnaeus, 1758 penelope Linnaeus, 1758 acuta Linnaeus, 1758 querquedula Linnaeus, 1758 clypeata Linnaeus, 1758
×èðîê-ñâèñòóíîê Êëîêòóí Ñåðàÿ óòêà Ñâèÿçü Øèëîõâîñòü ×èðîê-òðåñêóíîê Øèðîêîíîñêà
Teal Baikal Teal Gadwall Wigeon Pintail Garganey Shoveler
гä ×åðâîíîäçüîáà ÷åðíü Netta Kaup, 1829 ×åðíü ÷åðâîíîäçüîáà
Netta rufina (Pallas, 1773)
Êðàñíîíîñûé íûðîê
Red-crested Pochard
гä ×åðíü Aythya Boie, 1822 Ïîïåëþõ ×åðíü á³ëîîêà ×åðíü ÷óáàòà ×åðíü ìîðñüêà
Aythya Aythya Aythya Aythya
ferina (Linnaeus, 1758) nyroca (Guldenstadt, 1770) fuligula (Linnaeus, 1758) marila (Linnaeus, 1761)
Êðàñíîãîëîâàÿ ÷åðíåòü Áåëîãëàçàÿ ÷åðíåòü Õîõëàòàÿ ÷åðíåòü Ìîðñêàÿ ÷åðíåòü
Pochard Ferruginous Duck Tufted Duck Scaup
гä Êàìåíÿðêà Histrionicus Lesson, 1828 Êàìåíÿðêà*
Histrionicus histrionicus (Linnaeus, 1758) Êàìåíóøêà
Harlequin
гä Ìîðÿíêà Clangula Leach, 1819 Ìîðÿíêà
Clangula hyemalis (Linnaeus, 1758)
Ìîðÿíêà
Long-tailed Duck
гä Ãîãîëü Bucephala Baird, 1858 Ãîãîëü
Bucephala clangula (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé ãîãîëü
Goldeneye
гä Ïóõ³âêà Somateria Leach, 1819 Ïóõ³âêà
Somateria mollissima (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííàÿ ãàãà
Eider
гä Òóðïàí Melanitta Boie, 1822 Ñèíüãà Òóðïàí
Melanitta nigra (Linnaeus, 1758) Melanitta fusca (Linnaeus, 1758)
Ñèíüãà Îáûêíîâåííûé òóðïàí
Common Scoter Velvet Scoter
гä Ñàâêà Oxyura Bonaparte, 1828 Ñàâêà
Oxyura leucocephala (Scopoli, 1769)
Ñàâêà
White-headed Duck
гä Êðåõ Mergus Linnaeus, 1758 Êðåõ ìàëèé Êðåõ ñåðåäí³é Êðåõ âåëèêèé
Mergus albellus Linnaeus, 1758 Mergus serrator Linnaeus, 1758 Mergus merganser Linnaeus, 1758
Ëóòîê Äëèííîíîñûé êðîõàëü Áîëüøîé êðîõàëü
Smew Red-breasted Merganser Goosander
31
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) ÐßÄ ÑÎÊÎËÎÏÎIJÁͲ FALCONIFORMES Ðîäèíà Ñêîïîâ³ Pandionidae гä Ñêîïà Pandion Savigny, 1809 Ñêîïà
Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758)
Ñêîïà
Osprey
Ðîäèíà ßñòðóáîâ³ Accipitridae гä Îñî¿ä Pernis Cuvier, 1817 Îñî¿ä
Pernis apivorus (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé îñîåä
Honey Buzzard
гä Øóë³êà Milvus Lacepede, 1799 Øóë³êà ðóäèé Øóë³êà ÷îðíèé
Milvus milvus (Linnaeus, 1758) Milvus migrans (Boddaert, 1783)
Êðàñíûé êîðøóí ׸ðíûé êîðøóí
Red Kite Black Kite
гä Ëóíü Circus Lacepede, 1799 Ëóíü Ëóíü Ëóíü Ëóíü
ïîëüîâèé ñòåïîâèé ëó÷íèé î÷åðåòÿíèé
Circus Circus Circus Circus
cyaneus (Linnaeus, 1766) macrourus (S. G. Gmelin, 1771) pygargus (Linnaeus, 1758) aeruginosus (Linnaeus, 1758)
Ïîëåâîé ëóíü Ñòåïíîé ëóíü Ëóãîâîé ëóíü Áîëîòíûé ëóíü
Hen Harrier Pallid Harrier Montagu`s Harrier Marsh Harrier
гä ßñòðóá Accipiter Brisson, 1760 ßñòðóá âåëèêèé ßñòðóá ìàëèé ßñòðóá êîðîòêîíîãèé
Accipiter gentilis (Linnaeus, 1758) Accipiter nisus (Linnaeus, 1758) Accipiter brevipes (Severtzov, 1850)
Òåòåðåâÿòíèê Ïåðåïåëÿòíèê Åâðîïåéñêèé òþâèê
Goshawk Sparrowhawk Levant Sparrowhawk
гä Êàíþê Buteo Lacepede, 1799 Çèìíÿê Êàíþê ñòåïîâèé Êàíþê çâè÷àéíèé
Buteo lagopus (Pontoppidan, 1763) Buteo rufinus (Cretzschmar, 1827) Buteo buteo (Linnaeus, 1758)
Çèìíÿê Êóðãàííèê Îáûêíîâåííûé êàíþê
Rough-legged Buzzard Long-legged Buzzard Buzzard
гä Ç쳺¿ä Circaetus Vieillot, 1816 Ç쳺¿ä
Circaetus gallicus (Gmelin, 1788)
Çìååÿä
Short-toed Eagle
гä Îðåë-êàðëèê Hieraaetus Kaup, 1844 Îðåë-êàðëèê
Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788)
Îð¸ë-êàðëèê
Booted Eagle
гä Îðåë Aquila Brisson, 1760 Îðåë ñòåïîâèé ϳäîðëèê âåëèêèé ϳäîðëèê ìàëèé Ìîãèëüíèê Áåðêóò
Aquila Aquila Aquila Aquila Aquila
rapax (Temminck, 1828) clanga Pallas, 1811 pomarina C. L. Brehm, 1831 heliaca Savigny, 1809 chrysaetos (Linnaeus, 1758)
Ñòåïíîé îð¸ë Áîëüøîé ïîäîðëèê Ìàëûé ïîäîðëèê Ìîãèëüíèê Áåðêóò
Steppe Eagle Spotted Eagle Lesser Spotted Eagle Imperial Eagle Golden Eagle
гä Îðëàí Haliaeetus Savigny, 1809 Îðëàí-äîâãîõâ³ñò
32
Haliaeetus leucoryphus (Pallas, 1771)
Îðëàí-äîëãîõâîñò
Pallas`s Fish Eagle
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Îðëàí-á³ëîõâ³ñò
Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758)
Îðëàí-áåëîõâîñò
White-tailed Eagle
гä ßãíÿòíèê Gypaetus Storr, 1784 ßãíÿòíèê
Gypaetus barbatus (Linnaeus, 1758)
Áîðîäà÷
Lammergeier
гä Ñòåðâ’ÿòíèê Neophron Savigny, 1809 Ñòåðâ’ÿòíèê
Neophron percnopterus (Linnaeus, 1758) Ñòåðâÿòíèê
Egyptian Vulture
гä Ãðèô Aegypius Savigny, 1809 Ãðèô ÷îðíèé
Aegypius monachus (Linnaeus, 1766)
׸ðíûé ãðèô
Black Vulture
гä Ñèï Gyps Savigny, 1809 Ñèï á³ëîãîëîâèé
Gyps fulvus (Hablizl, 1783)
Áåëîãîëîâûé ñèï
Griffon Vulture
Ðîäèíà Ñîêîëîâ³ Falconidae гä Ñîê³ë Falco Linnaeus, 1758 Êðå÷åò Áàëàáàí Ñàïñàí ϳäñîêîëèê âåëèêèé ϳäñîêîëèê ìàëèé ʳá÷èê Áîðèâ³òåð ñòåïîâèé Áîðèâ³òåð çâè÷àéíèé
Falco Falco Falco Falco Falco Falco Falco Falco
rusticolus Linnaeus, 1758 cherrug Gray, 1834 peregrinus Tunstall, 1771 subbuteo Linnaeus, 1758 columbarius Linnaeus, 1758 vespertinus Linnaeus, 1766 naumanni Fleischer, 1818 tinnunculus Linnaeus, 1758
Êðå÷åò Áàëîáàí Ñàïñàí ×åãëîê Äåðáíèê Êîá÷èê Ñòåïíàÿ ïóñòåëüãà Îáûêíîâåííàÿ ïóñòåëüãà
Gyrfalcon Saker Peregrine Hobby Merlin Red-footed Falcon Lesser Kestrel Kestrel
ÐßÄ ÊÓÐÎÏÎIJÁͲ GALLIFORMES Ðîäèíà Òåòåðóêîâ³ Tetraonidae гä Á³ëà êóð³ïêà Lagopus Brisson, 1760 Êóð³ïêà á³ëà
Lagopus lagopus (Linnaeus, 1758)
Áåëàÿ êóðîïàòêà
Willow Grouse
гä Òåòåðóê Lyrurus Swainson, 1832 Òåòåðóê
Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758)
Òåòåðåâ
Black Grouse
гä Ãëóøåöü Tetrao Linnaeus, 1758 Ãëóøåöü
Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758)
Ãëóõàðü
Capercaillie
гä Îðÿáîê Tetrastes Keyserling et Blasius, 1840 Îðÿáîê
Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)
Ðÿá÷èê
Hazel Grouse
Ðîäèíà Ôàçàíîâ³ Phasianidae гä Êåêëèê Alectoris Kaup, 1829 Êåêëèê
Alectoris chukar (J. E. Gray, 1830)
Êåêëèê
Chukar
33
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) гä Êóð³ïêà Perdix Brisson, 1760 Êóð³ïêà ñ³ðà Êóð³ïêà äàóðñüêà
Perdix perdix (Linnaeus, 1758) Perdix dauurica (Pallas, 1811)
Ñåðàÿ êóðîïàòêà Áîðîäàòàÿ êóðîïàòêà
Partridge Bearded Partridge
гä Ïåðåï³ëêà Coturnix Bonaparte, 1791 Ïåðåï³ëêà
Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758)
Ïåðåïåë
Quail
гä Ôàçàí Phasianus Linnaeus, 1758 Ôàçàí
Phasianus colchicus Linnaeus, 1758
Ôàçàí
Pheasant
ÐßÄ ÆÓÐÀÂËÅÏÎIJÁͲ GRUIFORMES Ðîäèíà Æóðàâëåâ³ Gruidae гä Æóðàâåëü Grus Brisson, 1760 Æóðàâåëü á³ëèé Æóðàâåëü ñ³ðèé
Grus leucogeranus Pallas, 1773 Grus grus (Linnaeus, 1758)
Ñòåðõ Ñåðûé æóðàâëü
Siberian White Crane Crane
гä Ñòåïîâèé æóðàâåëü Anthropoides Vieillot, 1816 Æóðàâåëü ñòåïîâèé
Anthropoides virgo (Linnaeus, 1758)
Êðàñàâêà
Demoiselle Crane
Ðîäèíà Ïàñòóøêîâ³ Rallidae гä Ïàñòóøîê Rallus Linnaeus, 1758 Ïàñòóøîê
Rallus aquaticus Linnaeus, 1758
Ïàñòóøîê
Water Rail
гä Ïîãîíè÷ Porzana Vieillot, 1816 Ïîãîíè÷ çâè÷àéíèé Ïîãîíè÷ ìàëèé Ïîãîíè÷-êðèõ³òêà
Porzana porzana (Linnaeus, 1766) Porzana parva (Scopoli, 1769) Porzana pusilla (Pallas, 1776)
Ïîãîíûø Ìàëûé ïîãîíûø Ïîãîíûø-êðîøêà
Spotted Crake Little Crake Baillon`s Crake
гä Äåðêà÷ Crex Bechstein, 1803 Äåðêà÷
Crex crex (Linnaeus, 1758)
Êîðîñòåëü
Corncrake
гä Êóðî÷êà Gallinula Brisson, 1760 Êóðî÷êà âîäÿíà
Gallinula chloropus (Linnaeus, 1758)
Êàìûøíèöà
Moorhen
гä Ñóëòàíêà Porphyrio Brisson, 1760 Ñóëòàíêà
Porphyrio porphyrio (Linnaeus, 1758)
Ñóëòàíêà
Purple Gallinule
гä Ëèñêà Fulica Linnaeus, 1758 Ëèñêà
34
Fulica atra Linnaeus, 1758
Ëûñóõà
Coot
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Ðîäèíà Äðîõâîâ³ Îtididae гä Äðîõâà Otis Linnaeus, 1758 Äðîõâà
Otis tarda Linnaeus, 1758
Äðîôà
Great Bustard
гä Õîõ³òâà Tetrax T. Forster, 1817 Õîõ³òâà
Tetrax tetrax (Linnaeus, 1758)
Ñòðåïåò
Little Bustard
гä Äæåê Chlamydotis Lesson, 1839 Äæåê
Chlamydotis undulata Jacquin, 1784
Äðîôà-êðàñîòêà
Houbara
ÐßÄ ÑÈÂÊÎÏÎIJÁͲ CHARADRIIFORMES Ðîäèíà Ëåæíåâ³ Burhinidae гä Ëåæåíü Burhinus Illiger, 1811 Ëåæåíü
Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758)
Àâäîòêà
Stone Curlew
Ðîäèíà Ñèâêîâ³ Charadriidae гä Ñèâêà Pluvialis Brisson, 1760 Ñèâêà ìîðñüêà Ñèâêà áóðîêðèëà
Pluvialis squatarola (Linnaeus, 1758) Pluvialis fulva (Gmelin, 1789)
Ñèâêà çâè÷àéíà
Pluvialis apricaria (Linnaeus, 1758)
Òóëåñ Àçèàòñêàÿ áóðîêðûëàÿ ðæàíêà Çîëîòèñòàÿ ðæàíêà
Grey Plover Pacific Golden Plover Golden Plover
гä ϳñî÷íèê Charadrius Linnaeus, 1758 ϳñî÷íèê âåëèêèé ϳñî÷íèê ìàëèé ϳñî÷íèê òîâñòîäçüîáèé ϳñî÷íèê êàñï³éñüêèé ϳñî÷íèê ìîðñüêèé
Charadrius hiaticula Linnaeus, 1758 Ãàëñòó÷íèê Charadrius dubius Scopoli, 1786 Ìàëûé çó¸ê Charadrius lesñhenaultii Lesson, 1826 Òîëñòîêëþâûé çó¸ê Charadrius asiaticus Pallas, 1773 Êàñïèéñêèé çó¸ê Charadrius alexandrinus (Linnaeus, 1758) Ìîðñêîé çó¸ê
Ringed Plover Little Ringed Plover Greater Sand Plover Caspian Plover Kentish Plover
гä Õðóñòàí Eudromias C. L. Brehm, 1830 Õðóñòàí
Eudromias morinellus (Linnaeus, 1758)
Õðóñòàí
Dotterel
гä Ñòåïîâà ÷àéêà Chettusia Bonaparte, 1841 ×àéêà ñòåïîâà
Chettusia gregaria (Pallas, 1771)
Êðå÷¸òêà
Sociable Plover
гä ×àéêà Vanellus Brisson, 1760 ×àéêà
Vanellus vanellus (Linnaeus, 1758)
×èáèñ
Lapwing
гä Á³ëîõâîñòà ÷àéêà Vanellochettusia Brandt, 1852 ×àéêà á³ëîõâîñòà
Vanellochettusia leucura (Lichtenstein, 1823) Áåëîõâîñòàÿ ïèãàëèöà White-tailed Plover гä Øïîðîâà ÷àéêà Hoplopterus Bonaparte, 1831
×àéêà øïîðîâà
Hoplopterus spinosus (Linnaeus, 1758)
Øïîðöåâûé ÷èáèñ
Spur-winged Plover
35
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) гä Êðåì’ÿøíèê Arenaria Brisson, 1760 Êðåì’ÿøíèê
Arenaria interpres (Linnaeus, 1758)
Êàìíåøàðêà
Turnstone
Ðîäèíà ×îáîòàðîâ³ Recurvirostridae гä Êóëèê-äîâãîí³ã Himantopus Brisson, 1760 Êóëèê-äîâãîí³ã
Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Õîäóëî÷íèê
Black-winged Stilt
гä ×îáîòàð Recurvirostra Linnaeus, 1758 ×îáîòàð
Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758
Øèëîêëþâêà
Avocet
Ðîäèíà Êóëèêîñîðîêîâ³ Haematopodidae гä Êóëèê-ñîðîêà Haematopus Linnaeus, 1758 Êóëèê-ñîðîêà
Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758
Êóëèê-ñîðîêà
Oystercatcher
Ðîäèíà Áàðàíöåâ³ Scolopacidae гä Êîëîâîäíèê Tringa Linnaeus, 1758 Êîëîâîäíèê Êîëîâîäíèê Êîëîâîäíèê Êîëîâîäíèê Êîëîâîäíèê Êîëîâîäíèê
ë³ñîâèé áîëîòÿíèé âåëèêèé çâè÷àéíèé ÷îðíèé ñòàâêîâèé
Tringa Tringa Tringa Tringa Tringa Tringa
ochropus Linnaeus, 1758 glareola Linnaeus, 1758 nebularia (Gunnerus, 1767) totanus (Linnaeus, 1758) erythropus (Pallas, 1764) stagnatilis (Bechstein, 1803)
×åðíûø Ôèôè Áîëüøîé óëèò Òðàâíèê Ù¸ãîëü Ïîðó÷åéíèê
Green Sandpiper Wood Sandpiper Greenshank Redshank Spotted Redshank Marsh Sandpiper
гä Íàáåðåæíèê Actitis Illiger, 1811 Íàáåðåæíèê
Actitis hypoleucos (Linnaeus, 1758)
Ïåðåâîç÷èê
Common Sandpiper
гä Ìîðîäóíêà Xenus Kaup, 1829 Ìîðîäóíêà
Xenus cinereus (Guldenstadt, 1775)
Ìîðîäóíêà
Terek Sandpiper
гä Ïëàâóíåöü Phalaropus, Brisson, 1760 Ïëàâóíåöü ïëîñêîäçüîáèé Phalaropus fulicarius (Linnaeus, 1758) Ïëàâóíåöü êðóãëîäçüîáèé Phalaropus lobatus(Linnaeus,1758)
Ïëîñêîíîñûé ïëàâóí÷èê Grey Phalarope Êðóãëîíîñûé ïëàâóí÷èê Red-necked Phalarope
гä Áðèæà÷ Philomachus Anonymous [=Merrem], 1804 Áðèæà÷
Philomachus pugnax (Linnaeus, 1758)
Òóðóõòàí
Ruff
гä Ëîïàòåíü Eurynorhynchus Nilsson, 1821 Ëîïàòåíü
Eurynorhynchus pygmeus (Linnaeus, 1758) Ëîïàòåíü
Spoon-billed Sandpiper
гä Ïîáåðåæíèê Calidris Anonymous [=Merrem], 1804 Ïîáåðåæíèê ìàëèé Calidris minuta (Leisler, 1812) Êóëèê-âîðîáåé Ïîáåðåæíèê á³ëîõâîñòèé Calidris temminckii (Leisler, 1812) Áåëîõâîñòûé ïåñî÷íèê Ïîáåðåæíèê ÷åðâîíîãðóäèé Calidris ferruginea (Pontoppidan, 1763) Êðàñíîçîáèê 36
Little Stint Temminck`s Stint Curlew Sandpiper
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Ïîáåðåæíèê ÷îðíîãðóäèé Calidris alpina (Linnaeus, 1758) Ïîáåðåæíèê ìîðñüêèé Calidris maritima (Brunnich, 1764) Ïîáåðåæíèê àðêòè÷íèé* Calidris melanotos (Vieillot, 1819) Ïîáåðåæíèê ³ñëàíäñüêèé Calidris canutus (Linnaeus, 1758) Ïîáåðåæíèê á³ëèé Calidris alba (Pallas, 1754)
×åðíîçîáèê Ìîðñêîé ïåñî÷íèê Äóòûø Èñëàíäñêèé ïåñî÷íèê Ïåñ÷àíêà
Dunlin Purple Sandpiper Pectoral Sandpiper Knot Sanderling
гä Æîâòîâîëèê Tryngites Cabanis, 1856 Æîâòîâîëèê
Tryngites subruficollis (Vieillot, 1819)
Æåëòîçîáèê
Buff-breasted Sandpiper
гä Áîëîòÿíèé ïîáåðåæíèê Limicola Koch, 1816 Ïîáåðåæíèê áîëîòÿíèé Limicola falcinellus (Pontoppidan, 1763) Ãðÿçîâèê
Broad-billed Sandpiper
гä Ìàëèé áàðàíåöü Lymnocryptes Kaup, 1829 Áàðàíåöü ìàëèé
Lymnocryptes minimus (Brunnich, 1764) Ãàðøíåï
Jack Snipe
гä Áàðàíåöü Gallinago Brisson, 1760 Áàðàíåöü çâè÷àéíèé Áàðàíåöü âåëèêèé
Gallinago gallinago (Linnaeus, 1758) Gallinago media (Latham, 1787)
Áåêàñ Äóïåëü
Snipe Great Snipe
гä Ñëóêâà Scolopax Linnaeus, 1758 Ñëóêâà
Scolopax rusticola Linnaeus, 1758
Âàëüäøíåï
Woodcock
гä Êóëüîí Numenius Brisson, 1760 Êóëüîí òîíêîäçüîáèé Êóëüîí âåëèêèé Êóëüîí ñåðåäí³é
Numenius tenuirostris Vieillot, 1817 Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758)
Òîíêîêëþâûé êðîíøíåï Slender-billed Curlew Áîëüøîé êðîíøíåï Curlew Ñðåäíèé êðîíøíåï Whimbrel
гä Ãðèöèê Limosa Brisson, 1760 Ãðèöèê âåëèêèé Ãðèöèê ìàëèé
Limosa limosa (Linnaeus, 1758) Limosa lapponica (Linnaeus, 1758)
Áîëüøîé âåðåòåííèê Ìàëûé âåðåòåííèê
Black-tailed Godwit Bar-tailed Godwit
Ðîäèíà Äåðèõâîñòîâ³ Glareolidae гä Á³ãóíåöü Cursorius Latham, 1790 Á³ãóíåöü
Cursorius cursor (Latham, 1787)
Áåãóíîê
Cream-coloured Courser
гä Äåðèõâ³ñò Glareola, Brisson, 1760 Äåðèõâ³ñò ëó÷íèé Äåðèõâ³ñò ñòåïîâèé
Glareola pratincola (Linnaeus, 1766) Glareola nordmanni Nordmann, 1842
Ëóãîâàÿ òèðêóøêà Ñòåïíàÿ òèðêóøêà
Collared Pratincole Black-winged Pratincole
Ðîäèíà Ïîìîðíèêîâ³ Stercorariidae гä Ïîìîðíèê Stercorarius Brisson, 1760 Ïîìîðíèê âåëèêèé* Stercorarius skua (Brunnich, 1764) Ïîìîðíèê ñåðåäí³é Stercorarius pomarinus (Temminck, 1815) Ïîìîðíèê êîðîòêîõâîñòèé Stercorarius parasiticus (Linnaeus, 1758) Ïîìîðíèê äîâãîõâîñòèé Stercorarius longicaudus Vieillot, 1819
Áîëüøîé ïîìîðíèê Great Skua Ñðåäíèé ïîìîðíèê Pomarine Skua Êîðîòêîõâîñòûé ïîìîðíèê Arctic Skua Äëèííîõâîñòûé ïîìîðíèê Long-tailed Skua 37
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) Ðîäèíà Ìàðòèíîâ³ Laridae гä Ìàðòèí Larus Linnaeus, 1758 Ìàðòèí êàñï³éñüêèé Ìàðòèí ñåðåäçåìíîìîðñüêèé Ìàðòèí ìàëèé Ìàðòèí çâè÷àéíèé Ìàðòèí òîíêîäçüîáèé Ìàðòèí ÷îðíîêðèëèé Ìàðòèí ñð³áëÿñòèé Ìàðòèí ñõ³äíèé* Ìàðòèí æîâòîíîãèé Ìàðòèí ïîëÿðíèé Ìàðòèí ìîðñüêèé Ìàðòèí ñèâèé
Larus ichthyaetus Pallas, 1773
×åðíîãîëîâûé õîõîòóí
Great Black-headed Gull
Larus Larus Larus Larus Larus Larus Larus Larus Larus Larus Larus
×åðíîãîëîâàÿ ÷àéêà Ìàëàÿ ÷àéêà Îç¸ðíàÿ ÷àéêà Ìîðñêîé ãîëóáîê Êëóøà Ñåðåáðèñòàÿ ÷àéêà Âîñòî÷íàÿ êëóøà Õîõîòóíüÿ Áóðãîìèñòð Ìîðñêàÿ ÷àéêà Ñèçàÿ ÷àéêà
Mediterranean Gull Little Gull Black-headed Gull Slender-billed Gull Lesser Black-backed Gull Herring Gull Heuglin’s Gull Yellow-legged Gull Glaucous Gull Great Black-backed Gull Common Gull
melanocephalus Temminck, 1820 minutus Pallas, 1776 ridibundus Linnaeus, 1766 genei Breme, 1840 fuscus Linnaeus, 1758 argentatus Pontoppidan, 1763 heuglini Bree, 1876 cachinnans Pallas, 1811 hyperboreus Gunnerus, 1767 marinus Linnaeus, 1758 canus Linnaeus, 1758
гä Òðèïàëèé ìàðòèí Rissa Stephens, 1826 Ìàðòèí òðèïàëèé
Rissa tridactyla (Linnaeus, 1758)
Ìîåâêà
Kittiwake
гä Áîëîòÿíèé êðÿ÷îê Chlidonias Rafinesque, 1822 Êðÿ÷îê ÷îðíèé Êðÿ÷îê á³ëîêðèëèé Êðÿ÷îê á³ëîùîêèé
Chlidonias niger (Linnaeus, 1758) ׸ðíàÿ êðà÷êà Chlidonias leucopterus (Temminck, 1815)Áåëîêðûëàÿ êðà÷êà Chlidonias hybrida (Pallas, 1811) Áåëîù¸êàÿ êðà÷êà
Black Tern White-winged Black Tern Whiskered Tern
гä ×îðíîäçüîáèé êðÿ÷îê Gelochelidon C. L. Brehm, 1830 Êðÿ÷îê ÷îðíîäçüîáèé
Gelochelidon nilotica (Gmelin, 1789)
×àéêîíîñàÿ êðà÷êà
Gull-billed Tern
гä Êàñï³éñüêèé êðÿ÷îê Hydroprogne Kaup, 1829 Êðÿ÷îê êàñï³éñüêèé
Hydroprogne caspia (Pallas, 1770)
×åãðàâà
Caspian Tern
гä Ðÿáîäçüîáèé êðÿ÷îê Thalasseus Boie, 1822 Êðÿ÷îê ðÿáîäçüîáèé
Thalasseus sandvicensis (Latham, 1787) Ïåñòðîíîñàÿ êðà÷êà
Sandwich Tern
гä Êðÿ÷îê Sterna Linnaeus, 1758 Êðÿ÷îê ð³÷êîâèé Êðÿ÷îê ïîëÿðíèé Êðÿ÷îê ìàëèé
Sterna hirundo Linnaeus, 1758 Sterna paradisaea Pontoppidan, 1763 Sterna albifrons Pallas, 1764
Ðå÷íàÿ êðà÷êà Ïîëÿðíàÿ êðà÷êà Ìàëàÿ êðà÷êà
Common Tern Arctic Tern Little Tern
Ðîäèíà Àëüêîâ³ Alcidae гä Ëþðèê Alle Link, 1806 Ëþðèê
Alle alle (Linnaeus, 1758)
Ëþðèê
Little Auk
ÐßÄ ÃÎËÓÁÎÏÎIJÁͲ COLUMBIFORMES Ðîäèíà Ðÿáêîâ³ Pteroclididae гä Ðÿáîê Pterocles Temminck, 1813–1815 Ðÿáîê ÷îðíî÷åðåâèé Ðÿáîê á³ëî÷åðåâèé 38
Pterocles orientalis (Linnaeus, 1758) Pterocles alchata (Linnaeus, 1776)
×åðíîáðþõèé ðÿáîê Áåëîáðþõèé ðÿáîê
Black-bellied Sandgrouse Pin-tailed Sandgrouse
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé гä Ñàäæà Syrrhaptes Illiger, 1811 Ñàäæà
Syrrhaptes paradoxus (Pallas, 1773)
Ñàäæà
Pallas`s Sandgrouse
Ðîäèíà Ãîëóáîâ³ Columbidae гä Ãîëóá Columba Linnaeus, 1758 Ïðèïóòåíü Ãîëóá-ñèíÿê Ãîëóá ñèçèé
Columba palumbus Linnaeus, 1758 Columba oenas Linnaeus, 1758 Columba livia Gmelin, 1789
Âÿõèðü Êëèíòóõ Ñèçûé ãîëóáü
Woodpigeon Stock Dove Rock Dove
гä Ãîðëèöÿ Streptopelia Bonaparte, 1855 Ãîðëèöÿ ñàäîâà Ãîðëèöÿ çâè÷àéíà Ãîðëèöÿ âåëèêà
Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838) Êîëü÷àòàÿ ãîðëèöà Collared Dove Streptopelia turtur (Linnaeus, 1758) Îáûêíîâåííàÿ ãîðëèöà Turtle Dove Streptopelia orientalis (Latham, 1790) Áîëüøàÿ ãîðëèöà Rufous Turtle Dove ÐßÄ ÏÀÏÓÃÎÏÎIJÁͲ PSITTACIFORMES Ðîäèíà Ïàïóãîâ³ Psittacidae гä Àôðî-àç³éñüêèé ïàïóãà Psittacula Ñuvier, 1800
Ïàïóãà Êðàìåðà
Psittacula krameri (Scopoli, 1789)
Îæåðåëîâûé ïîïóãàé
Ring-necked Parakeet
ÐßÄ ÇÎÇÓËÅÏÎIJÁͲ CUCULIFORMES Ðîäèíà Çîçóëåâ³ Cuculidae гä Çîçóëÿ Cuculus Linnaeus, 1758 Çîçóëÿ Çîçóëÿ ãëóõà
Cuculus canorus Linnaeus, 1758 Cuculus saturatus Blyth, 1843
Îáûêíîâåííàÿ êóêóøêà Cuckoo Ãëóõàÿ êóêóøêà Oriental Cuckoo
гä ×óáàòà çîçóëÿ Clamator Kaup, 1829 Çîçóëÿ ÷óáàòà
Clamator glandarius (Linnaeus, 1758)
Õîõëàòàÿ êóêóøêà
Great Spotted Cuckoo
ÐßÄ ÑÎÂÎÏÎIJÁͲ STRIGIFORMES Ðîäèíà Ñîâîâ³ Strigidae гä Á³ëà ñîâà Nyctea Stephens, 1826 Ñîâà á³ëà
Nyctea scandiaca (Linnaeus, 1758)
Áåëàÿ ñîâà
Snowy Owl
гä Ïóãà÷ Bubo Dumeril, 1806 Ïóãà÷
Bubo bubo (Linnaeus, 1758)
Ôèëèí
Eagle Owl
гä Âóõàòà ñîâà Asio Brisson, 1760 Ñîâà âóõàòà Ñîâà áîëîòÿíà
Asio otus (Linnaeus, 1758) Asio flammeus (Pontoppidan, 1763)
Óøàñòàÿ ñîâà Áîëîòíàÿ ñîâà
Long-eared Owl Short-eared Owl
гä Ñîâêà Otus Pennant, 1769 Ñîâêà
Otus scops (Linnaeus, 1758)
Ñïëþøêà
Scops Owl
39
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) гä Âîëîõàòèé ñè÷ Aegolius Kaup, 1829 Ñè÷ âîëîõàòèé
Aegolius funereus (Linnaeus, 1758)
Ìîõíîíîãèé ñû÷
Tengmalm`s Owl
гä Ñè÷ Athene Boie, 1822 Ñè÷ õàòí³é
Athene noctua (Scopoli, 1769)
Äîìîâûé ñû÷
Little Owl
гä Ñè÷èê-ãîðîáåöü Glaucidium Boie, 1826 Ñè÷èê-ãîðîáåöü
Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Âîðîáüèíûé ñû÷
Pygmy Owl
гä ßñòðóáèíà ñîâà Surnia Dumeril, 1806 Ñîâà ÿñòðóáèíà
Surnia ulula (Linnaeus, 1758)
ßñòðåáèíàÿ ñîâà
Hawk Owl
гä Ñîâà Strix Linnaeus, 1758 Ñîâà ñ³ðà Ñîâà äîâãîõâîñòà Ñîâà áîðîäàòà
Strix aluco Linnaeus, 1758 Strix uralensis Pallas, 1771 Strix nebulosa Forster, 1772
Ñåðàÿ íåÿñûòü Tawny Owl Äëèííîõâîñòàÿ íåÿñûòü Ural Owl Áîðîäàòàÿ íåÿñûòü Great Grey Owl
Ðîäèíà Ñèïóõîâ³ Tytonidae гä Ñèïóõà Tyto Billberg, 1828 Ñèïóõà
Tyto alba (Scopoli, 1769)
Ñèïóõà
Barn Owl
ÐßÄ ÄвÌËÞÃÎÏÎIJÁͲ CAPRIMULGIFORMES Ðîäèíà Äð³ìëþãîâ³ Caprimulgidae гä Äð³ìëþãà Caprimulgus (Linnaeus, 1758) Äð³ìëþãà
Caprimulgus europaeus Linnaeus, 1758
Îáûêíîâåííûé êîçîäîé Nightjar
ÐßÄ ÑÅÐÏÎÊÐÈËÜÖÅÏÎIJÁͲ APODIFORMES Ðîäèíà Ñåðïîêðèëüöåâ³ Apodidae гä Ñåðïîêðèëåöü Apus Scopoli, 1777 Ñåðïîêðèëåöü ÷îðíèé Apus apus (Linnaeus, 1758) Ñåðïîêðèëåöü á³ëî÷åðåâèé Apus melba (Linnaeus, 1758)
׸ðíûé ñòðèæ Áåëîáðþõèé ñòðèæ
Swift Alpine Swift
ÐßÄ ÑÈÂÎÐÀÊØÅÏÎIJÁͲ CORACIIFORMES Ðîäèíà Ñèâîðàêøåâ³ Coraciidae гä Ñèâîðàêøà Coracias Linnaeus, 1758 Ñèâîðàêøà
Coracias garrulus Linnaeus, 1758
Ñèçîâîðîíêà
Roller
Ðîäèíà Ðèáàëî÷êîâ³ Alcedinidae гä Ñòðîêàòèé ðèáàëî÷êà Ceryle Boie, 1828 Ðèáàëî÷êà ñòðîêàòèé
Ceryle rudis (Linnaeus, 1758)
Ìàëûé ïåãèé çèìîðîäîê Pied Kingfisher
гä Ðèáàëî÷êà Alcedo Linnaeus, 1758 Ðèáàëî÷êà 40
Alcedo atthis (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé çèìîðîäîê Kingfisher
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Ðîäèíà Áäæîëî¿äêîâ³ Meropidae гä Áäæîëî¿äêà Merops Linnaeus, 1758 Áäæîëî¿äêà Áäæîëî¿äêà çåëåíà
Merops apiaster Linnaeus, 1758 Merops superciliosus Linnaeus, 1766
Çîëîòèñòàÿ ùóðêà Çåë¸íàÿ ùóðêà
Bee-eater Blue-cheeked Bee-eater
ÐßÄ ÎÄÓÄÎÏÎIJÁͲ UPUPIFORMES Ðîäèíà Îäóäîâ³ Upupidae гä Îäóä Upupa Linnaeus, 1758 Îäóä
Upupa epops Linnaeus, 1758
Óäîä
Hoopoe
ÐßÄ ÄßÒËÎÏÎIJÁͲ PICIFORMES Ðîäèíà Äÿòëîâ³ Picidae гä Êðóòèãîëîâêà Jynx Linnaeus, 1758 Êðóòèãîëîâêà
Jynx torquilla Linnaeus, 1758
Âåðòèøåéêà
Wryneck
гä Æîâíà Picus Linnaeus, 1758 Æîâíà çåëåíà Æîâíà ñèâà
Picus viridis Linnaeus, 1758 Picus canus Gmelin, 1788
Çåë¸íûé äÿòåë Ñåäîé äÿòåë
Green Woodpecker Grey-headed Woodpecker
гä ×îðíà æîâíà Dryocopus Boie, 1826 Æîâíà ÷îðíà
Dryocopus martius (Linnaeus, 1758)
Æåëíà
Black Woodpecker
гä Äÿòåë Dendrocopos Koch, 1816 Äÿòåë çâè÷àéíèé Äÿòåë ñèð³éñüêèé Äÿòåë ñåðåäí³é Äÿòåë á³ëîñïèííèé Äÿòåë ìàëèé
Dendrocopos major (Linnaeus, 1758) Dendrocopos syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Dendrocopos medius (Linnaeus, 1758) Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803) Dendrocopos minor (Linnaeus, 1758)
ϸñòðûé äÿòåë
Great Spotted Woodpecker
Ñèðèéñêèé äÿòåë Ñðåäíèé äÿòåë Áåëîñïèííûé äÿòåë Ìàëûé äÿòåë
Syrian Woodpecker Middle Spotted Woodpecker White-backed Woodpecker Lesser Spotted Woodpecker
гä Òðèïàëèé äÿòåë Picoides Lacepede, 1799 Äÿòåë òðèïàëèé
Picoides tridactylus (Linnaeus, 1758)
Òð¸õïàëûé äÿòåë
Three-toed Woodpecker
ÐßÄ ÃÎÐÎÁÖÅÏÎIJÁͲ PASSERIFORMES Ðîäèíà Ëàñò³âêîâ³ Hirundinidae гä Áåðåãîâà ëàñò³âêà Riparia Forster, 1817 Ëàñò³âêà áåðåãîâà
Riparia riparia (Linnaeus, 1758)
Áåðåãîâàÿ ëàñòî÷êà
Sand Martin
гä Ñêåëüíà ëàñò³âêà Ptyonoprogne Reichenbach, 1850 Ëàñò³âêà ñêåëüíà
Ptyonoprogne rupestris (Scopoli, 1769)
Ñêàëüíàÿ ëàñòî÷êà
Crag Martin
гä Ëàñò³âêà Hirundo Linnaeus, 1758 Ëàñò³âêà ñ³ëüñüêà Ëàñò³âêà äàóðñüêà
Hirundo rustica Linnaeus, 1758 Hirundo daurica Linnaeus, 1771
Äåðåâåíñêàÿ ëàñòî÷êà Swallow Ðûæåïîÿñíè÷íàÿ ëàñòî÷êà Red-rumped Swallow 41
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) гä ̳ñüêà ëàñò³âêà Delichon Horsfield et Moore, 1854 Ëàñò³âêà ì³ñüêà
Delichon urbica (Linnaeus, 1758)
Âîðîíîê
House Martin
Ðîäèíà Æàéâîðîíêîâ³ Alaudidae гä Ïîñì³òþõà Galerida Boie, 1828 Ïîñì³òþõà
Galerida cristata (Linnaeus, 1758)
Õîõëàòûé æàâîðîíîê
Crested Lark
гä Ìàëèé æàéâîðîíîê Calandrella Kaup, 1829 Æàéâîðîíîê ìàëèé Æàéâîðîíîê ñ³ðèé
Calandrella cinerea (Gmelin, 1789) Calandrella rufescens (Vieillot, 1820)
Ìàëûé æàâîðîíîê Ñåðûé æàâîðîíîê
Short-toed Lark Lesser Short-toed Lark
гä Ñòåïîâèé æàéâîðîíîê Melanocorypha Boie, 1828 Æàéâîðîíîê ñòåïîâèé Melanocorypha calandra (Linnaeus, 1766) Ñòåïíîé æàâîðîíîê Calandra Lark Æàéâîðîíîê á³ëîêðèëèé Melanocorypha leucoptera (Pallas, 1811) Áåëîêðûëûé æàâîðîíîê White-winged Lark Æàéâîðîíîê ÷îðíèé Melanocorypha yeltoniensis (J. R. Forster, 1768) ׸ðíûé æàâîðîíîê Black Lark гä Ðîãàòèé æàéâîðîíîê Eremophila Boie, 1828 Æàéâîðîíîê ðîãàòèé
Eremophila alpestris (Linnaeus, 1758)
Ðîãàòûé æàâîðîíîê
Shore Lark
гä ˳ñîâèé æàéâîðîíîê Lullula Kaup, 1829 Æàéâîðîíîê ë³ñîâèé
Lullula arborea (Linnaeus, 1758)
Ëåñíîé æàâîðîíîê
Woodlark
гä Æàéâîðîíîê Alauda Linnaeus, 1758 Æàéâîðîíîê ïîëüîâèé Alauda arvensis Linnaeus, 1758
Ïîëåâîé æàâîðîíîê
Skylark
Ðîäèíà Ïëèñêîâ³ Motacillidae гä Ùåâðèê Anthus Bechstein, 1805 Ùåâðèê Ùåâðèê Ùåâðèê Ùåâðèê Ùåâðèê Ùåâðèê Ùåâðèê
àç³éñüêèé îëèâêîâèé ïîëüîâèé ë³ñîâèé ëó÷íèé ÷åðâîíîãðóäèé ã³ðñüêèé
Anthus Anthus Anthus Anthus Anthus Anthus Anthus
richardi Vieillot, 1818 hodgsoni Richmod, 1907 campestris (Linnaeus, 1758) trivialis (Linnaeus, 1758) pratensis (Linnaeus, 1758) cervinus (Pallas, 1811) spinoletta (Linnaeus, 1758)
Ñòåïíîé êîí¸ê Ïÿòíèñòûé êîí¸ê Ïîëåâîé êîí¸ê Ëåñíîé êîí¸ê Ëóãîâîé êîí¸ê Êðàñíîçîáûé êîí¸ê Ãîðíûé êîí¸ê
Richard's Pipit Olive-backed Pipit Tawny Pipit Tree Pipit Meadow Pipit Red-throated Pipit Water Pipit
гä Ïëèñêà Motacilla Linnaeus, 1758 Ïëèñêà Ïëèñêà Ïëèñêà Ïëèñêà Ïëèñêà
æîâòà ÷îðíîãîëîâà æîâòîãîëîâà ã³ðñüêà á³ëà
Motacilla Motacilla Motacilla Motacilla Motacilla
flava Linnaeus, 1758 feldegg Michachelles, 1830 citreola Pallas, 1776 cinerea Tunstall, 1771 alba Linnaeus, 1758
Ƹëòàÿ òðÿñîãóçêà ×åðíîãîëîâàÿ òðÿñîãóçêà Æåëòîãîëîâàÿ òðÿñîãóçêà Ãîðíàÿ òðÿñîãóçêà Áåëàÿ òðÿñîãóçêà
Yellow Wagtail Black-headed Wagtail Citrine Wagtail Grey Wagtail Pied Wagtail
Ðîäèíà Ñîðîêîïóäîâ³ Laniidae гä Ñîðîêîïóä Lanius Linnaeus, 1758 Ñîðîêîïóä òåðíîâèé 42
Lanius collurio Linnaeus, 1758
Îáûêíîâåííûé æóëàí
Red-backed Shrike
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Ñîðîêîïóä á³ëîëîáèé Lanius nubicus Lichtenstein, 1823 Ñîðîêîïóä ÷åðâîíîãîëîâèé Lanius senator Linnaeus, 1758 Ñîðîêîïóä ÷îðíîëîáèé Lanius minor Gmelin, 1788 Ñîðîêîïóä ñ³ðèé Lanius excubitor Linnaeus, 1758
Ìàñêèðîâàííûé ñîðîêîïóò Êðàñíîãîëîâûé ñîðîêîïóò ×åðíîëîáûé ñîðîêîïóò Ñåðûé ñîðîêîïóò
Masked Shrike Woodchat Shrike Lesser Grey Shrike Great Grey Shrike
Ðîäèíà Âèâ³ëüãîâ³ Oriolidae гä Âèâ³ëüãà Oriolus Linnaeus, 1766 Âèâ³ëüãà
Oriolus oriolus (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííàÿ èâîëãà
Golden Oriole
Ðîäèíà Øïàêîâ³ Sturnidae гä Øïàê Sturnus Linnaeus, 1758 Øïàê çâè÷àéíèé Øïàê ðîæåâèé
Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 Sturnus roseus (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé ñêâîðåö Starling Ðîçîâûé ñêâîðåö Rose-coloured Starling
Ðîäèíà Âîðîíîâ³ Corvidae гä Êóêøà Perisoreus Bonaparte, 1831 Êóêøà
Perisoreus infaustus (Linnaeus, 1758)
Êóêøà
Siberian Jay
гä Ñîéêà Garrulus Brisson 1760 Ñîéêà
Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758)
Ñîéêà
Jay
гä Ñîðîêà Pica Brisson, 1760 Ñîðîêà
Pica pica (Linnaeus, 1758)
Ñîðîêà
Magpie
гä Ãîð³õ³âêà Nucifraga Brisson, 1760 Ãîð³õ³âêà
Nucifraga caryocatactes (Linnaeus, 1758) Êåäðîâêà
Nutcracker
гä Àëüï³éñüêà ãàëêà Pyrrhocorax Tunstall, 1771 Ãàëêà àëüï³éñüêà
Pyrrhocorax graculus (Linnaeus, 1758)
Àëüïèéñêàÿ ãàëêà
Alpine Chough
гä Êðóê Corvus Linnaeus, 1758 Ãàëêà Ãðàê Âîðîíà ÷îðíà Âîðîíà ñ³ðà Êðóê
Corvus Corvus Corvus Corvus Corvus
monedula Linnaeus, 1758 frugilegus Linnaeus, 1758 corone Linnaeus, 1758 cornix Linnaeus, 1758 corax Linnaeus, 1758
Ãàëêà Ãðà÷ ׸ðíàÿ âîðîíà Ñåðàÿ âîðîíà Âîðîí
Jackdaw Rook Carrion Crow Hooded Crow Raven
Ðîäèíà Îìåëþõîâ³ Bombycillidae гä Îìåëþõ Bombycilla Vieillot, 1808 Îìåëþõ
Bombycilla garrulus (Linnaeus, 1758)
Ñâèðèñòåëü
Waxwing
Ðîäèíà Ïðîíóðêîâ³ Cinclidae гä Ïðîíóðîê Cinclus Borkhausen, 1797 Ïðîíóðîê
Cinclus cinclus (Linnaeus, 1758)
Îëÿïêà
Dipper 43
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) Ðîäèíà Âîëîâîî÷êîâ³ Troglodytidae гä Âîëîâå î÷êî Troglodytes Vieillot, 1807 Âîëîâå î÷êî
Troglodytes troglodytes (Linnaeus, 1758) Êðàïèâíèê
Wren
Ðîäèíà Òèí³âêîâ³ Prunellidae гä Òèí³âêà Prunella Vieillot, 1816 Òèí³âêà àëüï³éñüêà Òèí³âêà ñèá³ðñüêà Òèí³âêà ë³ñîâà
Prunella collaris (Scopoli, 1769) Prunella montanella (Pallas, 1776) Prunella modularis (Linnaeus, 1758)
Àëüïèéñêàÿ çàâèðóøêà Alpine Accentor Ñèáèðñêàÿ çàâèðóøêà Siberian Accentor Ëåñíàÿ çàâèðóøêà Dunnock
Ðîäèíà Êðîïèâ’ÿíêîâ³ Sylviidae гä Ñåðåäçåìíîìîðñüêà î÷åðåòÿíêà Cettia Bonaparte, 1834 Î÷åðåòÿíêà ñåðåäçåìíîìîðñüêà
Cettia cetti (Temminck, 1820)
Øèðîêîõâîñòàÿ êàìûøåâêà
Cetti`s Warbler
гä Êîáèëî÷êà Locustella Kaup, 1829 Êîáèëî÷êà ñîëîâ’¿íà Êîáèëî÷êà ð³÷êîâà Êîáèëî÷êà-öâ³ðêóí
Locustella luscinioides (Savi, 1824) Locustella fluviatilis (Wolf, 1810) Locustella naevia (Boddaert, 1783)
Ñîëîâüèíûé ñâåð÷îê Savi`s Warbler Ðå÷íîé ñâåð÷îê River Warbler Îáûêíîâåííûé ñâåð÷îê Grasshopper Warbler
гä Òîíêîäçüîáà î÷åðåòÿíêà Lusciniola Gray, 1841 Î÷åðåòÿíêà òîíêîäçüîáà Lusciniola melanopogon (Temminck,1823) Òîíêîêëþâàÿ êàìûøåâêà Moustached Warbler гä Î÷åðåòÿíêà Acrocephalus J. A. et F. Naumann, 1811 Î÷åðåòÿíêà ïðóäêà Î÷åðåòÿíêà ëó÷íà
Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Acrocephalus schoenobaenus (Linnaeus, 1758) Î÷åðåòÿíêà ³íä³éñüêà Acrocephalus agricola (Jerdon, 1845) Î÷åðåòÿíêà ñàäîâà Acrocephalus dumetorum Blyth, 1849 Î÷åðåòÿíêà ÷àãàðíèêîâà Acrocephalus palustris (Bechstein, 1798) Î÷åðåòÿíêà ñòàâêîâà Acrocephalus scirpaceus (Hermann, 1804) Î÷åðåòÿíêà âåëèêà Acrocephalus arundinaceus (Linnaeus, 1758)
Âåðòëÿâàÿ êàìûøåâêà
Aquatic Warbler
Êàìûøåâêà-áàðñó÷îê Èíäèéñêàÿ êàìûøåâêà Ñàäîâàÿ êàìûøåâêà Áîëîòíàÿ êàìûøåâêà Òðîñòíèêîâàÿ êàìûøåâêà
Sedge Warbler Paddyfield Warbler Blyth`s Reed Warbler Marsh Warbler Reed Warbler
Äðîçäîâèäíàÿ êàìûøåâêà Great Reed Warbler
гä Áåðåñòÿíêà Hippolais Baldenstein, 1827 Áåðåñòÿíêà çâè÷àéíà Áåðåñòÿíêà ìàëà* Áåðåñòÿíêà áë³äà
Hippolais icterina (Vieillot, 1817) Hippolais caligata (Lichtenstein, 1823) Hippolais pallida (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Áåðåñòÿíêà îëèâêîâà* Hippolais olivetorum (Strickland, 1837)
Çåë¸íàÿ ïåðåñìåøêà Ñåâåðíàÿ áîðìîòóøêà
Icterine Warbler Booted Warbler
Áëåäíàÿ ïåðåñìåøêà Olivaceous Warbler Ñðåäèçåìíîìîðñêàÿ ïåðåñìåøêà Olive-tree Warbler
гä Êðîïèâ’ÿíêà Sylvia Scopoli, 1769 Êðîïèâ’ÿíêà ðÿáîãðóäà Sylvia nisoria (Bechstein, 1795) Êðîïèâ’ÿíêà ñï³âî÷à Sylvia hortensis (Gmelin, 1789) Êðîïèâ’ÿíêà ÷îðíîãîëîâà Sylvia atricapilla (Linnaeus, 1758) 44
ßñòðåáèíàÿ ñëàâêà Ïåâ÷àÿ ñëàâêà ×åðíîãîëîâàÿ ñëàâêà
Barred Warbler Orphean Warbler Blackcap
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé Êðîïèâ’ÿíêà ñàäîâà Êðîïèâ’ÿíêà ñ³ðà Êðîïèâ’ÿíêà ïðóäêà Êðîïèâ'ÿíêà á³ëîâóñà Êðîïèâ’ÿíêà ÷åðâîíîâîëà Êðîïèâ’ÿíêà ïóñòåëüíà*
Sylvia Sylvia Sylvia Sylvia
borin (Boddaert, 1783) communis Latham, 1787 curruca (Linnaeus, 1758) mystacea (Menetries, 1832)
Ñàäîâàÿ ñëàâêà Ñåðàÿ ñëàâêà Ñëàâêà-çàâèðóøêà Áåëîóñàÿ ñëàâêà
Garden Warbler Whitethroat Lesser Whitethroat Menetries's Warbler
Sylvia cantillans (Pallas, 1764) Ðûæåãðóäàÿ ñëàâêà Subalpine Warbler Sylvia nana (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Ïóñòûííàÿ ñëàâêà Desert Warbler Êðîïèâ’ÿíêà Ðþïïåëÿ Sylvia rueppelli Temminck, 1823 Ñëàâêà Ðþïïåëÿ Ruppell`s Warbler Êðîïèâ'ÿíêà ñåðåäçåìíîìîðñüêà* Sylvia melanocephala (J.F. Gmelin, 1789) Ñðåäèçåìíîìîðñêàÿ ñëàâêà Sardinian Warbler гä ³â÷àðèê Phylloscopus Boie, 1826
³â÷àðèê âåñíÿíèé ³â÷àðèê-êîâàëèê ³â÷àðèê ñâ³òëî÷åðåâèé ³â÷àðèê æîâòîáðîâèé ³â÷àðèê çåëåíèé ³â÷àðèê æîâòî÷åðåâèé ³â÷àðèê ë³ñîâèé ³â÷àðèê çîëîòîìóøêîâèé ³â÷àðèê òîâñòîäçüîáèé
Phylloscopus trochilus (Linnaeus, 1758) Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) Phylloscopus bonelli (Vieillot, 1819) Phylloscopus sibilatrix (Bechstein, 1793) Phylloscopus trochiloides (Sundevall, 1837) Phylloscopus nitidus (Blyth, 1843) Phylloscopus inornatus (Blyth, 1842) Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811) Phylloscopus schwarzi (Radde, 1863)
Ïåíî÷êà-âåñíè÷êà Ïåíî÷êà-òåíüêîâêà Ñâåòëîáðþõàÿ ïåíî÷êà Ïåíî÷êà-òðåùîòêà Çåë¸íàÿ ïåíî÷êà Æåëòîáðþõàÿ ïåíî÷êà Ïåíî÷êà-çàðíè÷êà Êîðîëüêîâàÿ ïåíî÷êà Òîëñòîêëþâàÿ ïåíî÷êà
Willow Warbler Chiffchaff Bonelli`s Warbler Wood Warbler Greenish Warbler Green Warbler Yellow-browed Warbler Pallas`s Warbler Radde’s Warbler
Ðîäèíà Çîëîòîìóøêîâ³ Regulidae гä Çîëîòîìóøêà Regulus Cuvier, 1800 Çîëîòîìóøêà æîâòî÷óáà Çîëîòîìóøêà ÷åðâîíî÷óáà
Regulus regulus (Linnaeus, 1758)
Æåëòîãîëîâûé êîðîë¸ê Goldcrest
Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)
Êðàñíîãîëîâûé êîðîë¸ê Firecrest
Ðîäèíà Ìóõîëîâêîâ³ Muscicapidae гä Ñòðîêàòà ìóõîëîâêà Ficedula Brisson, 1760 Ìóõîëîâêà ñòðîêàòà Ìóõîëîâêà á³ëîøèÿ Ìóõîëîâêà ìàëà
Ficedula hypoleuca (Pallas, 1764) Ficedula albicollis (Temminck, 1815) Ficedula parva (Bechstein, 1794)
Ìóõîëîâêà-ïåñòðóøêà Ìóõîëîâêà-áåëîøåéêà Ìàëàÿ ìóõîëîâêà
Pied Flycatcher Collared Flycatcher Red-breasted Flycatcher
гä Ìóõîëîâêà Muscicapa Brisson, 1760 Ìóõîëîâêà ñ³ðà
Muscicapa striata (Pallas, 1764)
Ñåðàÿ ìóõîëîâêà
Spotted Flycatcher
гä Òðàâ’ÿíêà Saxicola Bechstein, 1803 Òðàâ’ÿíêà ëó÷íà Saxicola rubetra (Linnaeus, 1758) Òðàâ’ÿíêà ÷îðíîãîëîâà Saxicola torquata (Linnaeus, 1766)
Ëóãîâîé ÷åêàí ×åðíîãîëîâûé ÷åêàí
Whinchat Stonechat
гä Êàì’ÿíêà Oenanthe Vieillot, 1816 Êàì’ÿíêà Êàì’ÿíêà Êàì’ÿíêà Êàì’ÿíêà Êàì’ÿíêà
çâè÷àéíà ëèñà ³ñïàíñüêà ïîïåëÿñòà á³ëîãóçà
Oenanthe Oenanthe Oenanthe Oenanthe Oenanthe
oenanthe (Linnaeus, 1758) pleschanka (Lepechin, 1770) hispanica (Linnaeus, 1758) isabellina (Temminck, 1829) leucura (Gmelin, 1789)
Îáûêíîâåííàÿ êàìåíêà Êàìåíêà-ïëåøàíêà Èñïàíñêàÿ êàìåíêà Êàìåíêà-ïëÿñóíüÿ Áåëîõâîñòàÿ êàìåíêà
Wheatear Pied Wheatear Black-eared Wheatear Isabelline Wheatear Black Wheatear 45
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
гä Ñîëîâåéêî-ãîðèõâ³ñò Cercotrichas Boie, 1831 Ñîëîâåéêî ðóäîõâîñòèé* Cercotrichas galactotes (Temminck, 1820)
Òóãàéíûé ñîëîâåé
Rufous Bush Robin
гä Ñêåëÿð Monticola, Boie, 1822 Ñêåëÿð ñòðîêàòèé Ñêåëÿð ñèí³é
Monticola saxatilis (Linnaeus, 1776) Monticola solitarius (Linnaeus, 1758)
ϸñòðûé êàìåííûé äðîçä Rock Thrush Ñèíèé êàìåííûé äðîçä Blue Rock Thrush
гä Ãîðèõâ³ñòêà Phoenicurus T. Forster, 1817 Ãîðèõâ³ñòêà çâè÷àéíà Ãîðèõâ³ñòêà ÷îðíà
Phoenicurus phoenicurus (Linnaeus, 1758) Îáûêíîâåííàÿ ãîðèõâîñòêà Redstart Phoenicurus ochruros (S. G. Gmelin, 1774) Ãîðèõâîñòêà-÷åðíóøêà Black Redstart гä ³ëüøàíêà Erithacus Cuvier, 1800
³ëüøàíêà
Erithacus rubecula (Linnaeus, 1758)
Çàðÿíêà
Robin
гä Ñîëîâåéêî Luscinia T. Forster, 1817 Ñîëîâåéêî çàõ³äíèé Ñîëîâåéêî ñõ³äíèé Ñèíüîøèéêà
Luscinia megarhynchos C. L. Brehm, 1831 Þæíûé ñîëîâåé Nightingale Luscinia luscinia (Linnaeus, 1758) Îáûêíîâåííûé ñîëîâåé Thrush Nightingale Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) Âàðàêóøêà Bluethroat
Ñèíüîõâ³ñò òàéãîâèé*
гä Ñèíüîõâ³ñò Tarsiger Hodgson, 1845 Tarsiger cyanurus (Pallàs, 1773) Ñèíåõâîñòêà
Red-flanked Bluetail
гä Äð³çä-êîðîòêîäçüîá Catharus Bonaparte, 1850 Äð³çä Ñâåíñîíà
Catharus ustulatus (Nuttall, 1840)
Ñâýíñîíîâ äðîçä
Swainson`s Thrush
гä Äð³çä Turdus Linnaeus, 1758 Äð³çä ÷îðíîâîëèé Äð³çä Íàóìàíà ×èêîòåíü Äð³çä ã³ðñüêèé Äð³çä ÷îðíèé Äð³çä á³ëîáðîâèé Äð³çä ñï³âî÷èé Äð³çä-îìåëþõ
Turdus Turdus Turdus Turdus Turdus Turdus Turdus Turdus
atrogularis Jarocki, 1819 naumanni Temminck, 1820 pilaris Linnaeus, 1758 torquatus Linnaeus, 1758 merula Linnaeus, 1758 iliacus Linnaeus, 1766 philomelos C. L. Brehm, 1831 viscivorus Linnaeus, 1758
×åðíîçîáûé äðîçä Äðîçä Íàóìàíà Ðÿáèííèê Áåëîçîáûé äðîçä ׸ðíûé äðîçä Áåëîáðîâèê Ïåâ÷èé äðîçä Äåðÿáà
Black-throated Thrush Dusky Thrush Fieldfare Ring Ouzel Blackbird Redwing Song Thrush Mistle Thrush
Ðîäèíà Ñóòîðîâ³ Paradoxornithidae гä Âóñàòà ñèí³öÿ Panurus Koch, 1816 Ñèíèöÿ âóñàòà
Panurus biarmicus (Linnaeus, 1758)
Óñàòàÿ ñèíèöà
Bearded Tit
Ðîäèíà Äîâãîõâîñòîñèíèöåâ³ Aegithalidae гä Äîâãîõâîñòà ñèíèöÿ Aegithalos Hermann, 1804 Ñèíèöÿ äîâãîõâîñòà
Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758)
Äëèííîõâîñòàÿ ñèíèöà
Long-tailed Tit
Ðîäèíà Ñèíèöåâ³ Paridae гä Ðåìåç Remiz Jarocki, 1819 Ðåìåç 46
Remiz pendulinus (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé ðåìåç
Penduline Tit
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé гä Ñèíèöÿ Parus Linnaeus, 1758 Ãà¿÷êà áîëîòÿíà Ãà¿÷êà-ïóõëÿê Ñèíèöÿ ÷óáàòà Ñèíèöÿ ÷îðíà Ñèíèöÿ áëàêèòíà Ñèíèöÿ á³ëà Ñèíèöÿ âåëèêà
Parus Parus Parus Parus Parus Parus Parus
palustris Linnaeus, 1758 montanus Baldenstein, 1827 cristatus Linnaeus, 1758 ater Linnaeus, 1758 caeruleus Linnaeus, 1758 cyanus Pallas, 1770 major Linnaeus, 1758
×åðíîãîëîâàÿ ãàè÷êà Marsh Tit Áóðîãîëîâàÿ ãàè÷êà Willow Tit Õîõëàòàÿ ñèíèöà Crested Tit Ìîñêîâêà Coal Tit Îáûêíîâåííàÿ ëàçîðåâêà Blue Tit Áåëàÿ ëàçîðåâêà Azure Tit Áîëüøàÿ ñèíèöà Great Tit
Ðîäèíà Ïîâçèêîâ³ Sittidae гä Ïîâçèê Sitta Linnaeus, 1758 Ïîâçèê
Sitta europaea Linnaeus, 1758
Îáûêíîâåííûé ïîïîëçåíü Nuthatch
гä Ñò³íîëàç Tichodroma Illiger, 1811 Ñò³íîëàç
Tichodroma muraria (Linnaeus, 1766)
Ñòåíîëàç
Wallcreeper
Ðîäèíà ϳäêîðèøíèêîâ³ Certhiidae гä ϳäêîðèøíèê Certhia Linnaeus, 1758 ϳäêîðèøíèê çâè÷àéíèé Certhia familiaris Linnaeus, 1758 Îáûêíîâåííàÿ ïèùóõà ϳäêîðèøíèê êîðîòêîïàëèé Certhia brachydactyla C. L. Brehm,1820 Êîðîòêîïàëàÿ ïèùóõà
Treecreeper Short-toed Treecreeper
Ðîäèíà Ãîðîáöåâ³ Passeridae гä Ãîðîáåöü Passer Brisson, 1760 Ãîðîáåöü õàòí³é Ãîðîáåöü ÷îðíîãðóäèé Ãîðîáåöü ïîëüîâèé
Passer domesticus (Linnaeus, 1758) Äîìîâûé âîðîáåé Passer hispaniolensis (Temminck, 1820) ×åðíîãðóäûé âîðîáåé Passer montanus (Linnaeus, 1758) Ïîëåâîé âîðîáåé
House Sparrow Spanish Sparrow Tree Sparrow
гä Ñêåëüíèé ãîðîáåöü Petronia Kaup, 1829 Ãîðîáåöü ñêåëüíèé*
Petronia petronia (Linnaeus, 1766)
Êàìåííûé âîðîáåé
Rock Sparrow
гä Ñí³ãîâèé â’þðîê Montifringilla C. L. Brehm, 1828 Â’þðîê ñí³ãîâèé
Montifringilla nivalis (Linnaeus, 1766)
Ñíåæíûé âüþðîê
Snow Finch
Ðîäèíà Â’þðêîâ³ Fringillidae гä Â’þðîê Fringilla Linnaeus, 1758 Çÿáëèê Â’þðîê
Fringilla coelebs Linnaeus, 1758 Fringilla montifringilla Linnaeus, 1758
Çÿáëèê Âüþðîê
Chaffinch Brambling
гä Ùåäðèê Serinus Koch, 1816 Ùåäðèê
Serinus serinus (Pallas, 1811)
Åâðîïåéñêèé âüþðîê
Serin
гä Çåëåíÿê Chloris Cuvier, 1800 Çåëåíÿê
Chloris chloris (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííàÿ çåëåíóøêà Greenfinch 47
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) гä ×èæ Spinus Koch, 1816 ×èæ
Spinus spinus (Linnaeus, 1758)
×èæ
Siskin
гä Ùèãëèê Carduelis Brisson, 1760 Ùèãëèê
Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758)
×åðíîãîëîâûé ùåãîë
Goldfinch
гä ×å÷³òêà Acanthis Borkhausen, 1797 Êîíîïëÿíêà ×å÷³òêà ã³ðñüêà ×å÷³òêà çâè÷àéíà ×å÷³òêà á³ëà
Acanthis Acanthis Acanthis Acanthis
cannabina (Linnaeus, 1758) flavirostris (Linnaeus, 1758) flammea (Linnaeus, 1758) hornemanni (Holboell, 1843)
Êîíîïëÿíêà Ãîðíàÿ ÷å÷¸òêà Îáûêíîâåííàÿ ÷å÷¸òêà Ïåïåëüíàÿ ÷å÷¸òêà
Linnet Twite Redpoll Arctic Redpoll
гä ×å÷åâèöÿ Carpodacus Kaup, 1829 ×å÷åâèöÿ ×å÷åâèöÿ ñèá³ðñüêà ×å÷åâèöÿ âåëèêà
Carpodacus erythrinus (Pallas, 1770) Îáûêíîâåííàÿ ÷å÷åâèöà Scarlet Rosefinch Carpodacus roseus (Pallas, 1776) Ñèáèðñêàÿ ÷å÷åâèöà Pallas`s Rosefinch Carpodacus rubicilla (Guldenstadt, 1775) Áîëüøàÿ ÷å÷åâèöà Great Rosefinch гä Ñìåðå÷íèê Pinicola Vieillot, 1807
Ñìåðå÷íèê
Pinicola enucleator (Linnaeus, 1758)
Ùóð
Pine Grosbeak
гä Øèøêàð Loxia Linnaeus, 1758 Øèøêàð ñîñíîâèé Øèøêàð ÿëèíîâèé Øèøêàð á³ëîêðèëèé
Loxia pytiopsittacus Borkhausen, 1793 Loxia curvirostra Linnaeus, 1758 Loxia leucoptera Gmelin, 1789
Êë¸ñò-ñîñíîâèê Îáûêíîâåííûé êë¸ñò Áåëîêðûëûé êë¸ñò
Parrot Crossbill Crossbill Two-barred Crossbill
гä Ñí³ãóð Pyrrhula Brisson, 1760 Ñí³ãóð
Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé ñíåãèðü Bullfinch
гä Êîñòîãðèç Coccothraustes Brisson, 1760 Êîñòîãðèç
Coccothraustes coccothraustes (Linnaeus, 1758)
Îáûêíîâåííûé äóáîíîñ Hawfinch
Ðîäèíà ³âñÿíêîâ³ Emberizidae гä ³âñÿíêà Emberiza Linnaeus, 1758 Ïðîñÿíêà ³âñÿíêà çâè÷àéíà ³âñÿíêà á³ëîãîëîâà ³âñÿíêà ãîðîäíÿ* ³âñÿíêà ã³ðñüêà ³âñÿíêà î÷åðåòÿíà ³âñÿíêà æîâòîáðîâà* ³âñÿíêà-ðåìåç ³âñÿíêà-êðèõ³òêà ³âñÿíêà ëó÷íà ³âñÿíêà ñàäîâà 48
Emberiza calandra Linnaeus, 1758 Emberiza citrinella Linnaeus, 1758 Emberiza leucocephala S. G. Gmelin, 1771 Emberiza cirlus Linnaeus, 1776 Emberiza cia Linnaeus, 1766 Emberiza schoeniclus (Linnaeus, 1758) Emberiza chrysophrys Pallas, 1776 Emberiza rustica Pallas, 1776 Emberiza pusilla Pallas, 1776 Emberiza aureola Pallas, 1773 Emberiza hortulana Linnaeus, 1758
Ïðîñÿíêà Îáûêíîâåííàÿ îâñÿíêà Áåëîøàïî÷íàÿ îâñÿíêà Îãîðîäíàÿ îâñÿíêà Ãîðíàÿ îâñÿíêà Òðîñòíèêîâàÿ îâñÿíêà Æåëòîáðîâàÿ îâñÿíêà Îâñÿíêà-ðåìåç Îâñÿíêà-êðîøêà Äóáðîâíèê Ñàäîâàÿ îâñÿíêà
Corn Bunting Yellowhammer Pine Bunting Cirl Bunting Rock Bunting Reed Bunting Yellow-browed Bunting Rustic Bunting Little Bunting Yellow-breasted Bunting Ortolan Bunting
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
³âñÿíêà ñêåëüíà ³âñÿíêà ñèâîãîëîâà ³âñÿíêà ÷îðíîãîëîâà
Emberiza buchanani Blyth, 1844 Emberiza caesia Cretzschmar, 1826 Emberiza melanocephala Scopoli, 1769
Ñêàëüíàÿ îâñÿíêà Êðàñíîêëþâàÿ îâñÿíêà ×åðíîãîëîâàÿ îâñÿíêà
Grey-necked Bunting Cretzschmar`s Bunting Black-headed Bunting
гä Ïîäîðîæíèê Calcarius Bechstein, 1803 Ïîäîðîæíèê ëàïëàíäñüêèé
Calcarius lapponicus (Linnaeus, 1758)
Ïîäîðîæíèê
Lapland Bunting
гä Ïóíî÷êà Plectrophenax Stejneger, 1882 Ïóíî÷êà
Plectrophenax nivalis (Linnaeus, 1758)
Ïóíî÷êà
Snow Bunting
49
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ñòàòóñ ïåðåáóâàííÿ òà õàðàêòåðèñòèêà ÷èñåëüíîñò³ âèä³â îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè  íàóêîâèõ ïðàöÿõ ïðè àíàë³ç³ ôàóíè ïåâíî¿ òåðèòî𳿠òðàäèö³éíî íàâîäèòüñÿ îïèñ ïåðåáóâàííÿ êîæíîãî âèäó òâàðèí. Òàêèé îïèñ º îñíîâîþ åêîëîãî-ôàóí³ñòè÷íèõ ðîá³ò, îñê³ëüêè õàðàêòåðèçóº ñòàòóñ âèä³â ó ïåâíèé ïåð³îä ¿õ ³ñíóâàííÿ. Çàâäÿêè öüîìó ôîðìóºòüñÿ ìàòåð³àë äëÿ ïîð³âíÿëüíîãî àíàë³çó ñòàíó âèä³â ³ âèÿâëåííÿ çì³í ó ôàóí³ ïðè íàñòóïíèõ äîñë³äæåííÿõ. Äîñèòü ³íôîðìàòèâíîþ ³ çðó÷íîþ â êîðèñòóâàíí³ º òàáëè÷íà ôîðìà õàðàêòåðèñòèêè ñêëàäó ôàóíè.  òàêèé ñïîñ³á ó áàãàòüîõ ïðàöÿõ ïîäàþòüñÿ äàí³ ïðî ôàóíó òåðèòîð³é ç ïðèðîäîîõîðîííèì ñòàòóñîì àáî îêðåìèõ ðàéîí³â ç ÷³òêèìè ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèìè ÷è á³îòîïíèìè ìåæàìè. Çãàäàíà ôîðìà îïèñó îðí³òîôàóíè ìîæå áóòè íå ìåíø çì³ñòîâíîþ ³ äëÿ çíà÷íèõ çà ïëîùåþ òåðèòîð³é. Òîìó, íàâîäÿ÷è ïîâíèé âèäîâèé ñêëàä ïòàõ³â Óêðà¿íè, âàðòî òàêîæ â ñòèñë³é ôîðì³ éîãî îõàðàêòåðèçóâàòè. Äëÿ ïðåäñòàâëåííÿ â³äîìîñòåé ïðî â³ò÷èçíÿíó îðí³òîôàóíó òàáëè÷íà ôîðìà âæå âèêîðèñòàíà (Grishchenko, 2004). Àâòîð íàïèñàâ ðîáîòó àíãë³éñüêîþ, ìàþ÷è íà ìåò³ ïðî³íôîðìóâàòè çàðóá³æíîãî ÷èòà÷à ïðî ñêëàä ïòàõ³â Óêðà¿íè òà çì³íè ó ñòàòóñ³ âèä³â. Ïðî íåäîö³ëüí³ñòü âêëþ÷åííÿ ëåáåäÿ ÷îðíîãî ³ îãàðÿ ñ³ðîãîëîâîãî â ñêëàä â³ò÷èçíÿíî¿ ôàóíè âæå çàçíà÷àëîñÿ â ïåðåäìîâ³ ö³º¿ íàøî¿ ðîáîòè. Òà öèì çàóâàæåííÿì íå ìîæíà îáìåæèòèñü.  àíãëîìîâí³é ñòàòò³ äî ³íòðîäóêîâàíèõ âèä³â ïîðÿä ç êåêëèêîì, ôàçàíîì ³ êóð³ïêîþ äàóðñüêîþ ïîòðàïèâ ³ ïàïóãà Êðàìåðà, ÿêèé óòâîðèâ ñò³éê³ ãí³çäîâ³ óãðóïîâàííÿ â êðà¿íàõ Çàõ³äíî¿ ³ ϳâäåííî¿ ªâðîïè, à òàêîæ â Òóðå÷÷èí³.  Óêðà¿í³ ïàïóãà íå áóâ ³íòðîäóêîâàíèé, â³í ëèøå ñòàâ çð³äêà çàë³òàòè, ìîæëèâî ç Òóðå÷÷èíè. Äî ïòàõ³â, ÿê³ ïîòðàïèëè â Óêðà¿íó íå ç ïðèðîäíèõ ïîïóëÿö³é, â íàçâàí³é ñòàòò³ çàðàõîâàíî êàçàðêó êàíàäñüêó, òîä³ ÿê çàë³ò äî íàñ ïòàõ³â öüîãî âèäó ç³ Ñêàíäèíà⳿, äå âèä ïðèæèâñÿ â ïðèðîä³ ³ íàðîùóº ÷èñåëüí³ñòü, â³äêèäàòè íå ìîæíà. Îñîáëèâî, ÿêùî âðàõîâóâàòè, ùî êàçàðêó êàíàäñüêó ñïîñòåð³ãàëè íà Øàöüêèõ îçåðàõ (Êàòàëîã îðí³òîôàóíè..., 1993). Ñòàòóñ ì³ãðóþ÷îãî âèäó Â. Ì. Ãðèùåíêî (Grishchenko, 2004) íàäàâ, íàïðèêëàä, áàêëàíó ÷óáàòîìó ³ ïóõ³âö³. Ïðîòå, çà äàíèìè Þ. Â. Êîñò³íà (1983) òà Â. ². Ëèñåíêà (1991), ÿê ïåðøèé ç íèõ, òàê ³ äðóãèé íàëåæàòü äî îñ³ëèõ âèä³â. Íå÷³òê³ñòü ðîçïîä³ëó ãí³çäîâèõ âèä³â íà êàòåãî𳿠çà ðîçì³ðîì ðåã³îíó ãí³çäóâàííÿ ñïðè÷èíèëà â çãàäàí³é ðîáîò³ ñóòòºâ³ âèêðèâëåííÿ. ßêùî â³äíåñåííÿ ïóõ³âêè, õîõ³òâè ÷è áåðêóòà äî ëîêàëüíî ãí³çäîâèõ ïòàõ³â ìîæíà ââàæàòè ïðàâèëüíèì, òî ïðèñâîºííÿ êåêëèêó, êðåõó ñåðåäíüîìó, ÿñòðóáó êîðîòêîíîãîìó, ìîðîäóíö³ òîùî ñòàòóñó ãí³çäîâîãî âèäó â çàãàëüíîìó ïëàí³, òîáòî íà ð³âí³ ç øèðîêî ïîøèðåíèìè ãîðîáöåì õàòí³ì ÷è ëàñò³âêîþ ñ³ëüñüêîþ, í³÷èì íå âèïðàâäàíå. Ïòàõè äðóãî¿ ãðóïè òåæ íàëåæèòü äî ëîêàëüíî ãí³çäîâèõ, ó â³äïîâ³äíîñò³ ç êàòåãîð³ÿìè, ïðèéíÿòèìè â àíãëîìîâí³é ðîáîò³. ² çîâñ³ì óìîâíî ãí³çäîâèìè º ïîãîíè÷-êðèõ³òêà, ÿêîãî í³õòî äîñòîâ³ðíî íà ãí³çäóâàíí³ íå ñïîñòåð³ãàâ (ʳñòÿê³âñüêèé, 1957; Ãóç³é, 1997), à òàêîæ êîëîâîäíèê áîëîòÿíèé, òî÷í³ ôàêòè ãí³çäóâàííÿ ÿêîãî áóëè çàô³êñîâàí³ ëèøå Í. ². Ñðåáðîäîëüñüêîþ (1964) â ê³íö³ 1950-õ – íà ïî÷àòêó 1960-õ ðîê³â. 50
Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей
Без належної конкретизації пов'язаності з територіями окреслено і статус в групі видів, що зимують. До зимуючих видів, наприклад, разом з крижнем, в'юрком, яструбом великим, які поширені в зимовий період по всій території країни, включені шуліка чорний, слуква, побережник білий, чайка, вівчарик-ковалик тощо, які трапляються взимку локально, і до того ж більшість з них залишаються на зимівлю нерегулярно. Найчастіше така зимівля закінчується загибеллю птахів. Годі сподіватися, що за відсутності деталізації в представленні характеру перебування видів наведені дані слугуватимуть основою для подальшого фауністичного аналізу. Збалансована деталізація статусу видів передбачена в таблиці, яку наведено після пояснювальної частини цього розділу разом з ілюстраціями (рис. 1—2, стор. 55), де врахована робота М. М. Щербака (1988). Підґрунтям для укладання таблиці стали відомості про статус видів вітчизняної фауни, що містяться у польовому визначнику "Птахи фауни України" (Фесенко, Бокотей, 2002). Завдяки допомозі багатьох професійних орнітологів і аматорів для карт визначника були уточнені межі поширення видів та конкретизовано статус їхнього перебування. Для характеристики поширення птахів у таблиці використано кілька категорій, які дають можливість враховувати сезонні зміни статусу видів. Кожна з них має чітке визначення: осілий — вид, який цілорічно перебуває у властивих для нього біотопах і не вдається до сезонних перельотів на значні відстані; гніздовий — вид, який гніздиться на території країни; умовно гніздовий — вид, який в минулому гніздився в межах країни, але впродовж останнього часу його гніздування припинилось або стало вкрай нечисленним і нерегулярним, а також види, гніздовий ареал яких знаходиться поза межами країни, а виявлені випадки гніздування є винятковими; кочовий — вид, який у позагніздовий період хоча і здійснює перельоти, але без помітного переважання якогось напрямку; перелітний — гніздовий вид, який щорічно повністю або частково залишає межі країни, відлітаючи до місць зимівлі; пролітний — вид, місця гніздування якого знаходяться за межами країни, але він регулярно трапляється у весняний та осінній міграційні періоди (деякі пролітні види можуть зимувати на території країни); інвазійний — вид, який за межами своєї області гніздування або поза традиційними шляхами сезонних міграцій у помітній кількості з'являється нерегулярно, що обумовлено непередбачуваним збігом обставин різного характеру; зимуючий — вид, який трапляється на території країни в зимовий період; умовно зимуючий — вид, поодинокі особини якого подекуди реєструються взимку в межах країни, але дуже нерегулярно, який в жодному з регіонів країни не утворює зимових угруповань, і в підсумку така зимівля призводить переважно до загибелі птахів; залітний — вид, який інколи залітає на територію країни, але його ареал гніздування і зимівлі, а також маршрути регулярної міграції знаходяться поза її межами; інтродукований — вид, який завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення. 51
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ó òàáëèö³ âðàõîâàí³ çì³íè ñòàòóñó îêðåìèõ âèä³â, ÿê³ ñòàëèñÿ ï³ñëÿ îïóáë³êóâàííÿ ïîëüîâîãî âèçíà÷íèêà. Òàê, áóëî âèÿâëåíî ãí³çäóâàííÿ ãîðîáöÿ ÷îðíîãðóäîãî â Îäåñüê³é îáëàñò³ (Æìóä, 2003), ëåáåäÿ-êëèêóíà â ×îðíîáèëüñüê³é çîí³ íà Êè¿âùèí³ (Ãàùàê, 2005), ï³ñî÷íèêà âåëèêîãî ³ ñèíèö³ á³ëî¿ íà Âîëèí³ (Øèäëîâñêèé, 2002; Øèäëîâñüêèé òà ³í., 2002); ï³äòâåðäèëîñü âèïàäêîâå ãí³çäóâàííÿ ÷àéêè á³ëîõâîñòî¿ â Êðèìó òà íà Õåðñîíùèí³ (Ãàðìàø, 1998; Àðäàìàöêàÿ, ×åðíè÷êî, 2002); äîâåäåíî ïðèñóòí³ñòü íà ãí³çäóâàíí³ æîâíè ÷îðíî¿ íà îñòðîâàõ Äóíàþ (Ïîòàïîâ, 2001), à òàêîæ ïî÷àòîê ãí³çäóâàííÿ äÿòëà òðèïàëîãî (óñíå ïîâ³ä. Ì. Â. Õèìèíà), ðîçøèðåííÿ àðåàëó ñîâè áîðîäàòî¿ íà Çàõ³äíîìó Ïîë³ññ³ (Äîìàøåâñêèé, 2004; Ìèùåíêî, 2004; Õèìèí 2005 à, 2005 á). Äëÿ ñêëàäàííÿ òàáëèö³ âèêîðèñòàí³ äàí³ îãëÿäó ñòàíó ïåë³êàíà êó÷åðÿâîãî â êðà¿í³ (Æìóä, 2004). Çà îñòàíí³é ïåð³îä âèÿâëåí³ íîâ³ ôàêòè çàëüîò³â òàêèõ âèä³â, ÿê â³â÷àðèê æîâòî÷åðåâèé òà ÷å÷åâèöÿ âåëèêà – â Êðèìó (Àïïàê, 2001), ï³ñî÷íèê òîâñòîäçüîáèé – íà Êåð÷åíñüêîìó ïåðåøèéêó (Áåñêàðàâàéíûé, 2002), ñóëòàíêà – íà Ñèâàø³ (Àíäðþùåíêî è äð., 2003), ÷àéêà ñòåïîâà ³ ïîìîðíèê âåëèêèé – íà Äí³ïðîïåòðîâùèí³ (Bràdbeer, 2003; Ñèæêî, Áðåäá³ð, 2005), ñêåëÿð ñèí³é – â Êàðïàòàõ (Çàãîðîäíþê, 2004). Ö³ ñïîñòåðåæåííÿ â³äîáðàæåí³ â òàáëè÷íèõ äàíèõ.  òàáëèö³ íå âðàõîâàíî ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ãí³çäóâàííÿ ÷åðí³ ìîðñüêî¿ (Ãóëàé, 1992), îñê³ëüêè, íå äèâëÿ÷èñü íà òå, ùî Óêðà¿íñüêà îðí³òîôàóí³ñòè÷íà êîì³ñ³ÿ çàòâåðäèëà îïèñ ñïîñòåðåæåííÿ ñàìêè ç âèâîäêîì, âèíèêëè äîäàòêîâ³ ñóòòºâ³ ñóìí³âè â ïðàâèëüíîñò³ âèçíà÷åííÿ âèäó. Êîëîðèñòè÷í³ â³äì³ííîñò³ ì³æ ñàìêàìè ìîðñüêî¿ ³ ÷óáàòî¿ ÷åðíåé çíà÷íîþ ì³ðîþ ïåðåêðèâàþòüñÿ (âèäè ìîæóòü ã³áðèäèçóâàòè), ÷åðåç ùî ïðè â³çóàëüíîìó äèñòàíö³éíîìó âèçíà÷åíí³ ³ñíóº âåëèêà éìîâ³ðí³ñòü ïîìèëêè íàâ³òü çà íàÿâíîñò³ íåâåëèêîãî "÷óáà" ó ñàìêè ÷åðí³ ÷óáàòî¿ (Çàãîðîäíþê, Ôåñåíêî, 2004; The Birds of the Western Palearctic…, 1977). Êð³ì òîãî, â òàáëèö³ íå â³äîáðàæåíå êóðéîçíå ãí³çäóâàííÿ êàçàðêè ÷åðâîíîâîëî¿ (Äîìàøåâñêèé, 2001 à). Àâòîð ñïîñòåðåæåííÿ ïåðåêîíàíèé, ùî êàçàðêè, ÿê³ âèâåëè ïòàøåíÿò, âòåêëè ç ÿêîãîñü çîîïàðêó, ùî íàé³ìîâ³ðí³øå, à òîìó öå, çóìèñíå ÷è í³, øòó÷íî ñòâîðåíèé âèïàäîê. Äîòðèìóþ÷èñü ñóòî ôîðìàëüíîãî ï³äõîäó ó âèçíà÷åíí³ ñòàòóñó âèäó, òîáòî ô³êñóþ÷è ò³ëüêè ôàêò éîãî ïðèñóòíîñò³, áåç äîñë³äæåííÿ õàðàêòåðó ³ ðåçóëüòàò³â ïåðåáóâàííÿ, ìîæíà ïðèïóñòèòèñü ïîìèëêîâîãî âèñíîâêó. Ñêàæ³ìî, çîâñ³ì ôîðìàëüíî â îäí³é ç îïóáë³êîâàíèõ ðîá³ò äî çèìóþ÷èõ âèä³â ïîòðàïèëè ëåëåêà á³ëèé, ãóñêà á³ëà, êóëèê-ñîðîêà, ï³ñî÷íèê ìîðñüêèé, ÷àéêà òîùî (Ãîðáàíü, 2004). Îñîáèíè ãóñêè á³ëî¿, ÿê³ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ â íàø³é êðà¿í³ â îñòàíí³ ðîêè, íàâðÿä ÷è ïîõîäÿòü ç ïðèðîäíèõ ïîïóëÿö³é.  çîîïàðêàõ óòðèìóºòüñÿ ÷èìàëà ê³ëüê³ñòü ïòàõ³â öüîãî âèäó, ÿê³ ò³êàþòü â ïðèðîäó (Çóáêî, 1980). ²íø³ âêàçàí³ âèäè ä³éñíî ìîæóòü çàëèøàòèñÿ íà çèì³âëþ, ÿêà çàê³í÷óºòüñÿ äëÿ íèõ, ÿê ïðàâèëî, çàãèáåëëþ. Ìàéæå ùîðîêó íàì äîâîäèòüñÿ ñïîñòåð³ãàòè àáî îòðèìóâàòè ³íôîðìàö³þ ïðî îñîáèíè ëåëåêè á³ëîãî, ÿê³ íå â³äëåò³ëè âîñåíè. ×àñòèíà ç íèõ òàêè äîæèâຠäî íàñòàííÿ âåñíè, àëå íàé÷àñò³øå çàâäÿêè òîìó, ùî ¿õ ï³äãîäîâóþòü ëþäè. Íàïðèêëàä, ó 1984 ð. â ëèñòîïàä³ – ãðóäí³ ëåëåêó á³ëîãî ñïîñòåð³ãàëè á³ëÿ ñ. Á³ëîãîðîäêè ï³ä Êèºâîì. Ïòàõ ïðîòðèìàâñÿ ëèøå äî ïåðøîãî ãëèáîêîãî ñí³ãó ³ ñèëüíèõ ìîðîç³â. Ïðè íàäì³ðíî ôîðìàëüíîìó ï³äõîä³ ó âèçíà÷åíí³ ñòàòóñó âèä³â äî çèìóþ÷èõ ìàëè áè áóòè âêëþ÷åí³ òàêîæ ïëèñêà æîâòà ³ îäóä, ÿê³ òðàïëÿëèñü âçèìêó á³ëÿ Êó÷óðãàíñüêîãî ëèìàíó (Ôåñåíêî, Àðõèïîâ, 1996), â³â÷àðèê-êîâàëèê – çàðåºñòðîâàíèé íà ïîëÿõ
52
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
á³îëîã³÷íîãî î÷èùåííÿ ñò³÷íî¿ âîäè ì. Îäåñè òà ñåðåä çàðîñòåé î÷åðåòó íà Êóÿëüíèöüêîìó ëèìàí³ (Êîðçþêîâ è äð., 2002), êðîïèâ'ÿíêà ÷îðíîãîëîâà – ïîì³÷åíà â ãðóäí³ â Êèºâ³, òåæ âçèìêó â áîòàí³÷íîìó ñàäó Ëüâîâà ³ â Êðèìó (Êîñòèí, 1983; Ãåðà, Äîìàøåâñêèé, Ôåñåíêî, 1994; Ãîðáàíü, Ïîëóøèíà, 1998), à òàêîæ ñèíüîøèéêà – â³äëîâëåíà 1.01.2006 ð. â Äí³ïðîïåòðîâñüêó ³ äð³çä ã³ðñüêèé – âï³éìàíèé 18.12.2004 ð. á³ëÿ ì. Âåðõíüîäí³ïðîâñüêà Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëàñò³ (óñíå ïîâ³ä. Ñ. Þ. Øèáàíîâà). Óñ³ âêàçàí³ âèäè, ÿê ³ äåÿê³ ³íø³, ìîæíà â³äíåñòè äî âèïàäêîâî ïðèñóòí³õ âçèìêó, îñê³ëüêè, çà âèçíà÷åííÿì ². Ì. Ãîðáàíÿ (2004), âîíè íå óòâîðþþòü çèìîâèõ ïîïóëÿö³é. À òàê³ âèäè, ÿê ñîâà á³ëà, æàéâîðîíêè ÷îðíèé ³ á³ëîêðèëèé, ñìåðå÷íèê òîùî, º ëèøå çàë³òíèìè â çèìîâèé ïåð³îä, ³ çðîçóì³ëî, ïðî ÿê³ñü ¿õí³ ïîïóëÿö³éí³ óãðóïîâàííÿ òåæ íå ìîæå áóòè ìîâè. ×åðåç íàÿâí³ñòü âèä³â, ãí³çäóâàííÿ ³ çèì³âëþ ÿêèõ íà òåðèòî𳿠êðà¿íè ñë³ä ââàæàòè âèíÿòêîâèì ÿâèùåì, ó íàø³é ïóáë³êàö³¿ ââåäåíî êàòåãî𳿠"óìîâíî ãí³çäîâèé âèä" òà "óìîâíî çèìóþ÷èé âèä".  òàáëèö³, ùî ïîäàºòüñÿ íèæ÷å, âêàçàí³ ðàéîíè óìîâíî¿ çèì³âë³ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ âèä³â: ñëóêâà ñïîñòåð³ãàëàñü, íàïðèêëàä, íà ï³âíî÷³ ×åðêàñüêî¿ îáëàñò³ ³ â Êèºâ³ (Êëåñòîâ, 1992; Öâåëûõ, 1992); ï³ñî÷íèê âåëèêèé – íà Êåð÷åíñüêîìó ïåðåøèéêó (Áåñêàðàâàéíûé, 1999); ö³ëà íèçêà âèä³â êóëèê³â – â Ïðèäóíàâ'¿ (Æìóä, 1999, 2001); ùåâðèê ë³ñîâèé – á³ëÿ Ìîëî÷íîãî ëèìàíó (Äÿäè÷åâà, Ïîïåíêî, Êîøåëåâ, 2005); ùåâðèê ÷åðâîíîãðóäèé – ïîáëèçó ð. Ìîëî÷íî¿ (Äÿäè÷åâà è äð., 1999); ïëèñêà á³ëà ³ ãîðèõâ³ñòêà ÷îðíà – â Ïðèäí³ïðîâ'¿ òà Àçîâî-×îðíîìîðñüêîìó ðåã³îí³ (Äîìàøåâñêèé, 2001 á; Ãàâðèëþê, 2001; Êîðçþêîâ è äð., 2002, Êîøåëåâ è äð., 2002; Ðóñåâ è äð., 2002 òà ³í.); òðàâ'ÿíêà ÷îðíîãîëîâà – â ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîìó Ïðè÷îðíîìîð'¿ (Ïèëþãà, Òèëëå, 1998; Àðõèïîâ, 2002) òîùî. Ðåãóëÿðíà çèì³âëÿ íåâåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ãîðèõâ³ñòêè ÷îðíî¿ õàðàêòåðíà äëÿ ï³âäåííèõ ðàéîí³â Êðèìó (Áåñêàðàâàéíûé è äð., 2001). Ïðî ïåâíó ðåãóëÿðí³ñòü çèì³âë³ çîëîòîìóøêè ÷åðâîíî÷óáî¿ â íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ â ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîìó Ïðè÷îðíîìîð'¿ ñâ³ä÷àòü äàí³ îäåñüêèõ îðí³òîëîã³â (Ðóñåâ, Êîðçþêîâ, Ñàöûê, 1999; Ðóñåâ è äð., 2001, 2002). Ìîæå çäàòèñÿ, ùî ó ïîçíà÷åíí³ ñòàòóñó äåÿêèõ âèä³â ó òàáëèö³ ³ñíóº ïåâíà íåâ³äïîâ³äí³ñòü ì³æ îêðåìèìè êàòåãîð³ÿìè, ÿê³ îáðàí³ äëÿ îïèñó ¿õíüîãî ïåðåáóâàííÿ. Òàê, ñèíèöÿ âåëèêà ïðåäñòàâëåíà ³ ÿê îñ³ëèé, ³ ÿê ïåðåë³òíèé âèä. Öå çðîáëåíî ç óðàõóâàííÿì òîãî, ùî â êðà¿í³ ÷àñòèíà ïòàõ³â ç ì³ñöåâèõ ïîïóëÿö³é çãàäàíîãî âèäó ìîæóòü áóòè îñ³ëèìè, à ÷àñòèíà âäàºòüñÿ äî ì³ãðàö³¿, ïåðåñóâàþòüñÿ àáî â ìåæàõ êðà¿íè, àáî ëåòÿòü äàë³. Îñîáëèâî âëàñòèâà ï³ñëÿãí³çäîâà äèñïåðñ³ÿ äëÿ ìîëîäèõ îñîáèí. Êð³ì òîãî, ÷åðåç òåðèòîð³þ êðà¿íè ì³ãðóþòü ñèíèö³, ùî ãí³çäÿòüñÿ ï³âí³÷í³øå. Ó âèïàäêó, íàïðèêëàä, ç ñèíèöåþ ÷îðíîþ îäíî÷àñíî âêàçàíî, ùî âîíà ³ îñ³ëèé, ³ çèìóþ÷èé âèä. Îñ³ë³ñòü âêëþ÷ຠâ ñåáå çèì³âëþ. Âò³ì òðåáà âðàõîâóâàòè, ùî ãí³çäèòüñÿ öåé âèä ãîëîâíèì ÷èíîì íà Ïîë³ññ³ òà â Êàðïàòñüêîìó ðåã³îí³, à çèìóâàòè ìîæå ³ â ñòåïîâ³é ñìóç³. Êð³ì êàòåãîð³é ñòàòóñó ïåðåáóâàííÿ â òàáëèö³ íàâåäåí³ ³ êàòåãî𳿠÷èñåëüíîñò³ âèä³â. Ïîçàÿê öÿ ðîáîòà íå ìຠíà ìåò³ äîêëàäíèé àíàë³ç ïîïóëÿö³éíèõ ïîêàçíèê³â ïòàõ³â â³ò÷èçíÿíî¿ ôàóíè, à íàö³ëåíà íà çàãàëüíå îêðåñëåííÿ ê³ëüê³ñíî¿ ïðèñóòíîñò³ ð³çíèõ âèä³â, òîìó îö³íêà ÷èñåëüíîñò³ çðîáëåíà íå â àáñîëþòíèõ âåëè÷èíàõ, à ó â³äíîñíèõ êàòåãîð³ÿõ. Íàéîõîïëþþ÷³øó îö³íêó ÷èñåëüíîñò³ â öèôðîâîìó âèðàç³ äëÿ ãí³çäîâî¿ îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè ìîæíà çíàéòè â ðîáîò³ "Birds in Europe: population
53
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
estimates, trends and conservation status" (2004), à äëÿ çèìîâî¿ – ó ². Ì. Ãîðáàíÿ (2004). Íàéòî÷í³øèìè â öèõ îö³íêàõ º, ìàáóòü, äàí³ ïî ð³äê³ñíèõ âèäàõ, ÿêèì äîñë³äíèêè ïðèä³ëÿþòü íàéá³ëüøå óâàãè ó çâ'ÿçêó ç îñîáëèâîþ ïîòðåáîþ ¿õ îõîðîíè. Ïðè õàðàêòåðèñòèö³ ÷èñåëüíîñò³ êîæíîãî âèäó â çàãàëüíîìó ñêëàä³ îðí³òîôàóíè ó â³äíîñíèõ êàòåãîð³ÿõ âèíèêຠïåâíå óñêëàäíåííÿ: îäíå é òå ñàìå çíà÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³ äëÿ ð³çíèõ âèä³â ìîæå áóòè ï³äñòàâîþ, ùîá â³äíåñòè ¿õ äî ð³çíèõ êàòåãîð³é. Íàïðèêëàä, ÿêùî ÷èñåëüí³ñòü ìàðòèíà çâè÷àéíîãî ó 35–70 òèñ. ãí³çäîâèõ ïàð, ÿêà âêàçàíà äëÿ Óêðà¿íè (Birds in Europe..., 2004), ìîæå õàðàêòåðèçóâàòè öåé âèä ÿê ÷èñëåííèé â ïðèòàìàííèõ éîìó á³îòîïàõ, òî òàêà ñàìà ÷èñåëüí³ñòü çÿáëèêà àáî ñèíèö³ âåëèêî¿ îçíà÷àëà á, ùî âîíè íå÷èñëåíí³, ÿê, ñêàæ³ìî, â³âñÿíêà ñàäîâà, äëÿ ÿêî¿ â çàçíà÷åíîìó äæåðåë³ íàâåäåíà ÷èñåëüí³ñòü íà ð³âí³ 58–67 òèñ. ãí³çäîâèõ ïàð. ³äíåñåííÿ âèäó äî ÿêî¿ñü ç êàòåãîð³é ÷èñåëüíîñò³ ìîãëî á áàçóâàòèñü íà óçàãàëüíåíîìó ïîêàçíèêó ù³ëüíîñò³ ãí³çäóâàííÿ. Âò³ì òàêèõ äàíèõ äëÿ á³ëüøîñò³ âèä³â ïî òåðèòî𳿠Óêðà¿íè íå ³ñíóº, õî÷à çà ¿õ íàÿâíîñò³ ñóòòºâèé âïëèâ íà òàêèé ïîêàçíèê ìàëè á êîëîí³àëüíå ãí³çäóâàííÿ îäíèõ âèä³â ³ ðîçì³ðè ãí³çäîâî¿ òåðèòî𳿠ó âèä³â ç íåêîëîí³àëüíèì ðîçòàøóâàííÿì ïàð. Âðåøò³ áóëî âèð³øåíî çóïèíèòèñÿ íà òðèáàëüí³é îö³íö³ ÷èñåëüíîñò³ ãí³çäîâî¿ ³ çèìîâî¿ îðí³òîôàóíè êðà¿íè ç îçíà÷åííÿìè "÷èñëåííèé", "íå÷èñëåííèé", "ð³äê³ñíèé". ³ä âèêîðèñòàííÿ òåðì³íó "çâè÷àéíèé" â³äìîâèëèñü, îñê³ëüêè â íüîìó íàéìåíøå â³äîáðàæåíî ïîíÿòòÿ ê³ëüêîñò³. ×èñåëüí³ñòü ïåðåë³òíèõ òà ïðîë³òíèõ âèä³â îõàðàêòåðèçîâàíî äâîìà êàòåãîð³ÿìè, òîìó ùî ïðîöåñ ì³ãðàö³¿ äóæå äèíàì³÷íèé, ³ ð³âåíü ÷èñåëüíîñò³ ïòàõ³â-ì³ãðàíò³â çàëåæèòü â³ä òîãî, âèçíà÷àºòüñÿ â³í ï³ä ÷àñ âåñíÿíî¿ ÷è îñ³ííüî¿ ì³ãðàö³¿.  òàáëèö³ îö³íêà íàâåäåíà çäåá³ëüøîãî äëÿ îñ³ííüî¿ ÷èñåëüíîñò³ ïòàõ³â. Õî÷åìî âèñëîâèòó îêðåìó âäÿ÷í³ñòü ²ãîðþ Ãîðáàíþ òà ²ãîðþ Øèäëîâñüêîìó çà íàäàííÿ ðàí³øå íåîïóáë³êîâàíèõ äàíèõ ïðî ð³äê³ñí³ ãí³çäîâ³ òà çàë³òí³ âèäè ïòàõ³â ó Ëüâ³âñüê³é îáëàñò³.
54
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Ðèñ. 1. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ òåðèòîð³é çà àäì³í³ñòðàòèâíèì ïîä³ëîì (äèâ. óìîâí³ ñêîðî÷åííÿ äî òàáë., ñòîð. 79–81). Fig. 1. The agreed markings upon territories in according to authority division of Ukraine (see shortings to the table, pages 79–81).
Ìåæ³: Boundaries of: ïðèðîäíèõ çîí; Natural Zones; ðåã³îí³â; Regions.
Ðèñ. 2. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ äåÿêèõ òåðèòîð³é òà àêâàòîð³é, âèîêðåìëåíèõ çà ïðèðîäíèì ³ ðåã³îíàëüíèì ïîä³ëîì (äèâ. óìîâí³ ñêîðî÷åííÿ äî òàáë., ñòîð. 79–81). Fig. 2. The agreed markings upon some terrestrial and water areas destinguished on natural and regional division (see shortings to the table, pages 79–81). 55
Ⱥɧɨɬɨɜɚɧɢɣ ɫɩɢɫɨɤ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɯ ɧɚɭɤɨɜɢɯ ɧɚɡɜ ɩɬɚɯɿɜ ɮɚɭɧɢ ɍɤɪɚʀɧɢ (ɡ ɯɚɪɚɤɬɟɪɢɫɬɢɤɨɸ ɫɬɚɬɭɫɭ ɜɢɞɿɜ)
56
Ƚ. ȼ. Ɏɟɫɟɧɤɨ, Ⱥ. Ⱥ. Ȼɨɤɨɬɟɣ
57
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
58
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
59
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
60
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
61
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
62
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
63
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
64
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
65
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
66
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
67
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
68
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
69
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
70
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
71
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
72
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
73
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
74
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
75
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
76
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
77
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
78
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Óìîâí³ ïîçíà÷êè ³ ñêîðî÷åííÿ íàçâ êàòåãîð³é ñòàòóñó ³ òåðèòîð³é (äèâ. òàêîæ ðèñ. 1–2, ñòîð. 55): ×ÊÓ – âêëþ÷åíî äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1994); (²í) – ³íòðîäóêîâàíèé; (²í-Õ) – ³íòðîäóêîâàíèé, àëå çíèêëèé; + – òðàïëÿºòüñÿ ìàéæå íà âñ³é òåðèòî𳿠êðà¿íè àáî á³ëüø³é ¿¿ ÷àñòèí³ (íåð³äêî çà âèíÿòêîì Êðèìó); – òðàïëÿºòüñÿ ÿê ïðîë³òíèé íà âñ³é òåðèòî𳿠êðà¿íè (äåÿê³ ïðîë³òí³ âèäè ìîæóòü çèìóâàòè â ÿêîìóñü ç ðåã³îí³â àáî ïî âñ³é òåðèòîð³¿); – òðàïëÿºòüñÿ ÿê ïðîë³òíèé â Àçîâî×îðíîìîðñüêîìó ðåã³îí³; – òðàïëÿºòüñÿ ÿê ïðîë³òíèé â ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ êðà¿íè, äå é çèìóº; – êî÷³âëÿ íà àêâàòîð³ÿõ Àçîâñüêîãî ³ ×îðíîãî ìîð³â ó ï³ñëÿãí³çäîâèé ïåð³îä; ? – íåâèçíà÷åí³ñòü äàíî¿ êàòåãî𳿠àáî ôàêòó çíàõ³äêè â ðåã³îí³; – ìîæëèâ³ñòü îñ³ëîñò³ ³ êî÷³âåëü ÷àñòèíè ì³ñöåâèõ ïîïóëÿö³é; / – íà ìåæ³ îáëàñòåé; ÀÌ – àêâàòîð³ÿ ³ óçáåðåææÿ Àçîâñüêîãî ìîðÿ; À-× – Àçîâî-×îðíîìîðñüêèé ðåã³îí, âêëþ÷àþ÷è Êðèì (äëÿ êîëîâîäíèõ – ïåðåâàæíî óçáåðåææÿ); Áóê – ×åðí³âåöüêà îáëàñòü; ÂÄï – âåðõíÿ ÷àñòèíà Ïðèäí³ïðîâ'ÿ; Âîë – Âîëèíñüêà îáëàñòü (â äåÿêèõ âèïàäêàõ ³ ïðèëåãë³ ðàéîíè); ÃÊð – Ã³ðñüêèé Êðèì; ÄÄí – äåëüòà Äóíàþ; ÄÄï – äåëüòà Äí³ïðà; Äåñ – Äåñíà òà ¿¿ çàïëàâà; Äæ – îñòð³â Äæàðèëãà÷; Äíð – Äí³ñòåð òà éîãî çàïëàâà; Äîí – Äîíåöüêà îáëàñòü; Äíï – Äí³ïðî ³ éîãî çàïëàâà; ÄðË – Äí³ñòðîâñüêèé ëèìàí ³ ïðèëåãë³ òåðèòîð³¿; Äðò – Äí³ïðîïåòðîâñüêà îáëàñòü; Æèò – Æèòîìèðñüêà îáëàñòü; Çàê – Çàêàðïàòòÿ; Çàï – Çàïîð³çüêà îáëàñòü; Çàõ – çàõ³äí³ ðàéîíè êðà¿íè, ãîëîâíèì ÷èíîì ïðèêîðäîíí³ îáëàñò³; Çì³ – îñòð³â Ç쳿íèé; ÇõÏ – Çàõ³äíå Ïîë³ññÿ (â äåÿêèõ âèïàäêàõ ò³ëüêè ï³âí³÷í³ ðàéîíè); Çõ× – çàõ³äíà ÷àñòèíà êðà¿íè, ìàéæå âñå ïðàâîáåðåææÿ, çà âèíÿòêîì êðàéí³õ ï³âäåííèõ ðàéîí³â;
Legend and shortenings for categories of bird status and areas (see also figures 1–2, page 55): – included into the Red Data Book of Ukraine (1994); – introduced species; – introduced, but currently extinct species; – occurs nearly all over the country or most of it (quite often with exclusion of the Crimea); – occurs as migratory species all over the country (some migratory species may winter in either some parts of the country or all over it); – occurs as migratory in the Azov-Black Sea area; – occurs as migratory in the northern part of the country, where it also winters; – makes movements over water areas of the Azov and Black Seas in the post-breeding period; – uncertainty of this category or the records coming from this region; – likelihood of sedentary status or possibility of movements for some portion of the local population; – on the border between region; – water area and coast of the Azov Sea; – Azov-Black Sea area including the Crimea (for waterbirds mainly coastal wetlands); – Chårnivåts'ka Oblast; – Northern part of the Prydniprovia region; – Volyns'ka Oblast (in some cases also adjacent districts); – mountainous part of the Crimea; – Danube Delta; – Dnipro Delta; – Desna River and its flood plain; – Dzharylhach Island; – Dniester River and its flood plain; – Donåts'ka Oblast; – Dnipro River and its flood plain; – Dniester Lyman and adjacent areas; – Dnipropåtrovs'ka Oblast; – Zhytomyrs'ka Oblast; – Zakarpattia, e. i. Zakarpats'ka Oblast; – Zaporiz'ka Oblast; – Western regions of the country, mainly boundary Oblasts; – Zmiinyi Island; – Western Polissia (in some cases only the northern districts); – Western part of the country, nearly all Pravoberezhzhia (areas on the right bank of Dnipro), excluding the southernmost districts; 79
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
²-Ô – ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà îáëàñòü; Êâ – Êè¿âñüêà îáëàñòü; Êà – Êàðïàòñüê³ ãîðè; Êåð – Êåð÷åíñüêèé ï³âîñòð³â Êðèìó; Êè¿ – Êè¿â òà ïîáëèçó ì³ñòà; Êð – Êðèì; ÊðÇ – Êàðê³í³òñüêà çàòîêà; Êðï – Êàðïàòñüêèé ðåã³îí (Êàðïàòè ³ ïðèëåãë³ ð³âíèíí³ òåðèòî𳿠íà Çàêàðïàòò³ òà â Ïðèêàðïàòò³); Êó÷ – Êó÷óðãàíñüêèé ëèìàí òà ïðèëåãë³ òåðèòîð³¿; Ëâ – Ëüâ³â òà ïîáëèçó ì³ñòà; Ëââ – Ëüâ³âñüêà îáëàñòü; ËäÎ – Ëåáåäèí³ îñòðîâè; ËËò – ˳âîáåðåæíèé ˳ñîñòåï; Ëñò – ˳ñîñòåï; Ëóã – Ëóãàíñüêà îáëàñòü; ÌíË – Ìîëî÷íèé ëèìàí òà ïðèëåãë³ òåðèòîð³¿; ÍÄï – íèæíÿ ÷àñòèíà Ïðèäí³ïðîâ'ÿ; Îä – Îäåñüêà îáëàñòü; Îäà – ïîáëèçó Îäåñè ÷è â ñàìîìó ì³ñò³; ÏÁÊ – ϳâäåííèé áåðåã Êðèìó; Ïäâ – Ïðèäóíàâ'ÿ; ÏäË – ï³âäåííà ÷àñòèíà ˳ñîñòåïó; Ïä× – ï³âäåííà ÷àñòèíà êðà¿íè; ÏÇÏ – ϳâí³÷íî-Çàõ³äíå Ïðè÷îðíîìîð'ÿ; Ïëâ – Ïîëòàâñüêà îáëàñòü; ÏËò – Ïðàâîáåðåæíèé ˳ñîñòåï; Ïí – ï³âí³÷í³ ðàéîíè êðà¿íè, ïðèëåãë³ äî äåðæàâíîãî êîðäîíó; ÏíË – ï³âí³÷íà ÷àñòèíà ˳ñîñòåïó; Ïíï – Ïðèäí³ïðîâ'ÿ; ÏíÑ – ï³âí³÷íèé ñõ³ä êðà¿íè; Ïí× – ï³âí³÷íà ÷àñòèíà êðà¿íè; Ïîä – Ïîä³ëëÿ; Ïîë – Ïîë³ññÿ (äëÿ äåÿêèõ âèä³â ç âóçüêîþ ñìóãîþ ˳ñîñòåïó); Ïðà – Ïðèàçîâ'ÿ; Ïðê – Ïðèêàðïàòòÿ, àáî Ïåðåäêàðïàòòÿ (ïðàâîáåðåæíà ÷àñòèíà áàñåéíó Äí³ñòðà äî Êàðïàò); ÏÎä – ï³âäåííà ÷àñòèíà Îäåñüêî¿ îáëàñò³; ÏÑò – ï³âäåííà ÷àñòèíà ñòåïîâî¿ ñìóãè, âêëþ÷àþ÷è Êðèì; г⠖ гâíåíñüêà îáëàñòü; Ðîç – Ðîçòî÷÷ÿ; ÑÄö – ѳâåðñüêèé Äîíåöü ³ éîãî çàïëàâà; Ñåâ – ðàéîí á³ëÿ Ñåâàñòîïîëÿ (Êðèì); Ñëá – Ñëîáîæàíùèíà (îáëàñòü ì³æ Äí³ïðîì ³ ѳâåðñüêèì ijíöåì);
80
– Ivano-Frankivs'ka Oblast; – Kyivs'ka Oblast; – Carpathian Mountains; – Kerch Peninsula, the Crimea; – Kyiv and surroundings; – the Crimea; – Karkinits’ka Bay; – Carpathian region (Carpathians and adjacent plain areas in Zakarpattia and Prykarpattia); – Kuchurhans’ky Lyman and adjacent areas; – L’viv and surrounding area; – L'vivs'ka Oblast; – Lebedyni Islands; – Lisostep (Forest Steppe) on the Dnipro left bank; – Lisostep, e. i. Forest Steppe; – Luhans'ka Oblast; – Molochny Lyman and adjacent areas; – the Northern part of Prydniprovia region; – Odås'ka Oblast; – Odesa or surrounding areas; – Southern coast of the Crimea; – Prydunavia; – Southern part of the Lisostep (Forest Steppe); – Southern part of the country; – North-Western Prychornomoria; – Poltavs'ka Oblast; – Lisostep (Forest Steppe) on the Dnipro right bank; – Northern regions of the country adjacent to the state border; – Northern part of the Lisostep (Forest Steppe); – Prydniprovia; – North-East of the country; – Northern part of the country; – Podillia; – Polissia (for some species also with narrow belt of Lisostep (Forest Steppe); – Pryazovia; – either Prykarpattia or Peredkatpattia (the rightbank part of the Dniester basin to Carpathians); – Northern part of Odås'ka Oblast; – Southern part of the Step (Steppe) Belt, including the Crimea; – Rivnens'ka Oblast; – Roztochchia; – Siverskyi Donets River and its flood plain; – area near Sevastopol (the Crimea); – Slobozhanshchyna (area between Dnipro and Siverskyi Donets);
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Ñòï – Ñòåï; Ñóì – Ñóìñüêà îáëàñòü; ÑõÏ – Ñõ³äíå Ïîë³ññÿ; Ñõ× – ñõ³äíà ÷àñòèíà êðà¿íè; Ñø – ðàéîí Ñèâàøà, âêëþ÷àþ÷è Ïðèñèâàøøÿ; Òð – Òåðíîï³ëüñüêà îáëàñòü; Òõê – Òàðõàíêóòñüêèé ï³âîñòð³â Êðèìó; Õàð – Õàðê³âñüêà îáëàñòü; Õì – Õìåëüíèöüêà îáëàñòü; Õð – Õåðñîíñüêà îáëàñòü; Õðê – ïîáëèçó Õàðêîâà; ÖÄï – Öåíòðàëüíå Ïðèäí³ïðîâ'ÿ; ×åð – ïîáëèçó ×åðí³âö³â; ×Ç – òåðèòîð³ÿ ×îðíîìîðñüêîãî á³îñôåðíîãî çàïîâ³äíèêà; ×Ì – àêâàòîð³ÿ ³ óçáåðåææÿ ×îðíîãî ìîðÿ; ×ðê – ×åðêàñüêà îáëàñòü; ×ðí – ×åðí³ã³âñüêà îáëàñòü; Øö – Øàöüê³ îçåðà. Óìîâí³ ñêîðî÷åííÿ îö³íêè ÷èñåëüíîñò³: Íå÷ – íå÷èñëåííèé; гäê – ð³äê³ñíèé; ×èñ – ÷èñëåííèé.
– Step (Steppe); – Sums'ka Oblast; – Eastern Polissia; – Eastern part of the country; – Syvash area, including Prysyvashshia; – Tårnopil's'ka Oblast; – Tarkhankut peninsula, the Crimea; – Êharkivs'ka Oblast; – Êhmål'nyts'ka Oblast; – Êhårsons'ka Oblast; – Kharkiv, nearabouts; – Central Prydniprovia; – Chernivtsi, nearabouts; – territory of Chornomorskyi Biosphere Reserve; – water area and coast of the Black Sea; – Chårkas'ka Oblast; – Chårnihivs'ka Oblast; – Shats’ki Lakes. Shortenings for evaluation of bird numbers: – scarce; – rare; – numerous.
Ïðèì³òêà. Êàòåãîð³ÿ "÷èñëåííèé" ó âèïàäêó ç äð³áíèìè âèäàìè, äî ÿêèõ ìîæíà â³äíåñòè ïòàõ³â ðîçì³ðîì íå á³ëüøå øïàêà ÷è äðîçäà, îõîïëþº øèðîê³ ê³ëüê³ñí³ ìåæ³ – â³ä ñîòí³ òèñÿ÷ äî ì³ëüéîí³â ïàð àáî îñîáèí, à êàòåãîð³ÿ "íå÷èñëåííèé" – â ìåæàõ äåñÿòê³â òèñÿ÷ ïàð ÷è îñîáèí. Äëÿ á³ëüøèõ çà ðîçì³ðîì ïòàõ³â âèçíà÷åííÿ "÷èñëåííèé" ñòîñóºòüñÿ òèõ âèä³â, ÷èñåëüí³ñòü ÿêèõ îö³íþºòüñÿ ó äåñÿòü òèñÿ÷ ïàð àáî îñîáèí òà á³ëüøå, òîä³ ÿê "íå÷èñëåííèé" – âèä³â ç ÷èñåëüí³ñòþ ó ê³ëüêà òèñÿ÷ ïàð ÷è îñîáèí. ×èñëîâ³ ìåæ³ â êàòåãî𳿠"ð³äê³ñíèé" îäíàêîâ³ äëÿ âñ³õ âèä³â – â³ä îêðåìèõ îñîáèí äî ê³ëüêîõ ñîòåíü ïàð. ßêùî âèä òðàïëÿºòüñÿ ìàéæå ïî âñ³é òåðèòî𳿠êðà¿íè, ïîñåçîííà îö³íêà ÷èñåëüíîñò³ äàºòüñÿ â ö³ëîìó ³ ïîçíà÷àºòüñÿ çíàêîì "+", ³ ðàçîì ç òèì ïðè éîãî á³ëüø³é êîíöåíòðàö³¿ â ÿêîìóñü ðåã³îí³ âêàçóºòüñÿ äîäàòêîâî ³ öåé ðåã³îí. A note. In case of small species (which are birds sized less than Sparrow or Thrash) the category "numerous" encompasses quantitative estimates ranging from hundreds of thousands to millions of pairs or individuals, while category "scarce" encompasses those that are within tens of thousand pairs or individuals. For the larger species definition "numerous" is applied to those of them, which population estimates are around ten thousand pairs (individuals) or more, while category "scarce" – to those that have population sizes around several thousand individuals or pairs. Numeric range for the category "rare" is the same for all species: from single individuals to several hundred pairs. If a species occurs nearly all over the country, the seasonal estimate of its numbers is given in whole and marked with "+". Otherwise, if it concentrates in some areas, the latter are listed as well.
81
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
˳òåðàòóðà Àáàêóìîâ Â. Ã., Öâåëûõ À. Í. Ïóñòûííàÿ ñëàâêà (Sylvia nana Hempr. åt Ehr.) – íîâûé âèä ôàóíû Óêðàèíû è Êðûìà // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1994. – ¹ 1. – Ñ. 58. Àíäðþùåíêî Þ. À., Äÿäè÷åâà Î. À., Ãðèí÷åíêî À. Á., Ïîëóäà À. Ì., Ïîïåíêî Â. Ì., Ïðîêîïåíêî Ñ. Ï., ×åðíè÷êî È. È., ×åðíè÷êî Ð. Í. Î íàõîäêàõ íîâûõ è ðåäêèõ âèäîâ ïòèö â Êðûìó // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1993. – ¹ 4. – Ñ. 55. Àíäðþùåíêî Þ. À., Àðäàìàöêàÿ Ò. Á., Áåëèê Â. Ï., Ãàâðèëåíêî Â. Ñ. Î ïåðâîé âñòðå÷å ñóëòàíêè (Porphyrio porphyrio) íà Ñèâàøå // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2003. – Âûï. 6. – Ñ. 193–194. Àííåíêîâú Í. Áîòàíè÷åñêèé ñëîâàðü. – Ñ.-Ïá. : Èìïåðàòîð. Àêàä. Íàóê, 1878. – 648 ñ. Àïïàê Á. À. Î âñòðå÷àõ ðåäêèõ âèäîâ ïòèö â Êðûìó // Áåðêóò. – 2001. – Ò. 10, âèï. 2. – Ñ. 152. Àðäàìàöêàÿ Ò. Á., ×åðíè÷êî È. È. Óñïåøíîå ãíåçäîâàíèå áåëîõâîñòîé ïèãàëèöû (Vanellochettusia leucura) â Õåðñîíñêîé îáëàñòè // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2002. – Âûï. 5. – Ñ. 129–131. Àðõèïîâ À. Ì. Âñòðå÷à ãîðíîãî ãóñÿ (Anser indicus) â Îäåññêîé îáëàñòè // Ïðàö³ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – Ê., 1996. – Ò. 1. – Ñ. 220. Àðõèïîâ À. Ì. ×èñëåííîñòü è õàðàêòåð çèìîâêè ïòèö íà Êó÷óðãàíñêîì ëèìàíå è ñîïðåäåëüíûõ òåððèòîðèÿõ â 2001 ã. // Ìîíèòîðèíã çèìóþùèõ ïòèö â Àçîâî×åðíîìîðñêîì ðåãèîíå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà : "Ïðèðîäíîå íàñëåäèå" – ôîíä èì. ïðîô. È. È. Ïóçàíîâà, 2002. – Ñ. 3–8. Á¸ìå Ð. Ë., Êóçíåöîâ À. À. Ïòèöû ëåñîâ è ãîð ÑÑÑÐ. – Ì. : Ïðîñâåùåíèå, 1966. – 271 ñ. Á¸ìå Ð. Ë., Ôëèíò Â. Å. Ïÿòèÿçû÷íûé ñëîâàðü íàçâàíèé æèâîòíûõ. Ïòèöû. Ëàòèíñêî-ðóññêèéàíãëèéñêèé-íåìåöêèé-ôðàíöóçñêèé. – Ì. : Ðóññêèé ÿçûê ÐÓÑÑÎ, 1994. – 845 ñ. Áåñêàðàâàéíûé Ì. Ì. Çèìîâêà ïòèö â Þãî-Âîñòî÷íîì Êðûìó // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Ìåëèòîïîëü–Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 1999. – Âûï. 2. – Ñ. 10–20. Áåñêàðàâàéíûé Ì. Ì. Òîëñòîêëþâûé çóåê – íîâûé âèä â îðíèòîôàóíå Êðûìà // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2002. – 36, ¹ 6. – Ñ. 80. Áåñêàðàâàéíûé Ì. Ì., Êîñòèí Ñ. Þ., Ñïèâàêîâ Î. Á., Ðîçåíáåðã Î. Ã. Íîâûå äàííûå î íåêîòîðûõ ðåäêèõ è ìàëîèçó÷åííûõ ïòèöàõ Êðûìà // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2001. – Âûï. 4. – Ñ. 123–124. Áîäíàð Â. Â. Äàí³ ïðî çóñòð³÷³ ç ð³äê³ñíèìè âèäàìè ïòàõ³â íà Çàêàðïàòò³ // Ìàòåðèàëè êîíô. 7–9 êâ³òíÿ 1995 ð., ì. ͳæèí. – Ê., 1996. – Ñ. 67–69. Áîêîòåé À. À. ²âàí Âåðõðàòñüêèé // Îðíèòîëîãè Óêðàèíû : Áèáëèîãðàôè÷åñêèé ñïðàâî÷íèê. – Õàðüêîâ, 1999. – Ñ. 25–27. Áîêîòåé À. À., Ïîãðàíè÷íèé Â. Î. Óêðà¿íñüêà îðí³òîëîã³÷íà íîìåíêëàòóðà ³ òåðì³íîëîã³ÿ â êîíòåêñò³ íàö³îíàëüíîãî òåðì³íîòâîðåííÿ: ³ñòîðè÷íèé ïðîöåñ òà ñó÷àñíèé ñòàí // ²íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëè Çàõ³äíîãî â³ää³ëåííÿ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – 1995. – Âèï. 7 : Òð³ù. – Ñ. 52–60.
82
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Áó÷êî Â. Â. Çàë³ò ïîëÿðíîãî áóðåâ³ñíèêà íà òåðèòîð³þ Óêðà¿íè // Áåðêóò. – 1996. – Ò. 5, âèï. 1. – Ñ. 52. Âåðõðàòñüêèé È. Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³ è çàì³òêà î âîëîñüê³ì ïàâóêó. – Ëüâ³â, 1864. – ×. 1. – Ñ. 4, 16–17. Âåðõðàòñüêèé È. Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³. – Ëüâ³â, 1867. – ×. 2. – Ñ. 7–16, 23. Âåðõðàòñüêèé È. Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³. – Ëüâ³â, 1872 à. – ×. 4. – Ñ. 5–7. Âåðõðàòñüêèé È. Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³. – Ëüâ³â, 1872 á. – ×. 5. – Ñ. 19–21. Âåðõðàòñüêèé È. Ïî÷àòêè äî óëîæåíÿ íîìåíêëÿòóðè è òåðìèíîëîãè³ ïðèðîäîïèñíî³, íàðîäí¸³. – Ëüâ³â, 1879. – ×. 6. – Ñ. 4–17. Âåðõðàòñüêèé ². Çîîëîã³ÿ íà íèçø³ êëÿñè øê³ë ñåðåäí³õ.– Ëüâ³â, 1906. – 138 ñ. Âåðõðàòñüêèé ². Íîâ³ çíàäîáè íîìåíêëÿòóðè ³ òåðì³íîëüî´³¿ ïðèðîäîïèñíî¿, íàðîäíî¿, çáèðàí³ ì³æ ëþäüìè // Çá. ìàòåìàòè÷íî-ïðèðîäîïèñíî-ë³êàðñüêî¿ ñåêöè¿ ÍÒØ. – Ëüâ³â, 1908. – Ò. 12. – Ñ. 13–23 ñ. Âèñêóøåíêî À. Ï., Êîðáóò Ã. Î., Ïàì³ðñüêèé Ì. Ñ., Ãèðèí Â. Ê. ×èñåëüí³ñòü ïòàõ³â ð³çíèõ á³îòîï³â ϳâäåííîãî Ïîë³ññÿ Æèòîìèðùèíè // Îáë³êè ïòàõ³â: ï³äõîäè, ìåòîäèêè, ðåçóëüòàòè (Çá. íàóê. ñòàòåé Äðóãî¿ ì³æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô., 26–30 êâ³òíÿ 2004 ð.). – Æèòîìèð, 2004. – Ñ. 117–119. Âî¿íñòâåíñüêèé Ì. À. Ïòàõè. – Ê. : Ðàä. øê., 1984. – 299 ñ. Âî¿íñòâåíñüêèé Ì. À., ʳñòÿê³âñüêèé Î. Á. Âèçíà÷íèê ïòàõ³â ÓÐÑÐ. – 1-å âèä. – Ê. : Ðàä. øê., 1952. – 351 ñ. Âî¿íñòâåíñüêèé Ì. À., ʳñòÿê³âñüêèé Î. Á. Âèçíà÷íèê ïòàõ³â ÓÐÑÐ. – 2-å âèä. – Ê. : Ðàä. øê., 1962. – 371 ñ. Ãàâðèëþê Ì. Í. Îáë³êè çèìóþ÷èõ ïòàõ³â â îêîëèöÿõ ì. ×åðêàñè // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 2001. – Âûï. 3. – Ñ. 64–65. Ãàðìàø Á. À. Ãíåçäîâàíèå áåëîõâîñòîé ïèãàëèöû (Vanellochettusia leurura L.) â Êðûìó // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1998. – 32(4). – Ñ. 120. Ãàùàê Ñ. Ï. Î ãíåçäîâàíèè ëåáåäÿ-êëèêóíà â ×åðíîáûëüñêîé çîíå Óêðàèíû // Áåðêóò. – 2005. – Ò. 14, âèï. 2. – Ñ. 269–270. Ãåðà Ã. Ï., Äîìàøåâñêèé Ñ. Â., Ôåñåíêî Ã. Â. Î çèìîâêå ÷åðíîãîëîâîé ñëàâêè (Sylvia atricapilla) â Êèåâå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1994. – ¹ 6. – Ñ. 51. Ãîäîâàíåö Á. È., Ñêèëüñêèé È. Â., Âàñèí À. Ì. Íàáëþäåíèå âîðîáüÿ êàìåííîãî (Petronia petronia) â Óêðàèíå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1993. – ¹ 4. – Ñ. 47. Ãîðáàíü ². Ì. Ìèêîëà Øàðëåìàíü (äî 110-¿ ð³÷íèö³ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ) // ²íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëè Çàõ³äíîãî â³ää³ëåííÿ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – 1998. – Âèï. 9 : Çåëè÷îê. – Ñ. 66–70. Ãîðáàíü ². Ì. Ïàïóãà Êðàìåðà – íîâèé âèä ó ôàóí³ Óêðà¿íè // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1999. – Ò. 33. – ¹ 4–5. – Ñ. 86. Ãîðáàíü ². Ì. Îö³íêà ÷èñåëüíîñò³ çèìóþ÷èõ ïòàõ³â Óêðà¿íè // Îáë³êè ïòàõ³â: ï³äõîäè, ìåòîäèêè, ðåçóëüòàòè (Çá. íàóê. ñòàòåé Äðóãî¿ ì³æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô., 26–30 êâ³òíÿ 2004 ð.). – Æèòîìèð, 2004. – Ñ. 93–99. 83
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ãîðáàíü È. Ì., Áîêîòåé À. À., Áîéêî Ã. Â., Áîðîâåö Å. À., Ëóãîâîé À. Å., Ãóçèé À. È., Ãóëàé Â. È., Êîçëîâñêèé Ð. Ñ., Äàâûäîâè÷ Ë. È., Äåðæêî È. Ñ., Êèéêî À. Î., Ëàãîöêèé Â. Ì., Ïîãðàíè÷íûé Â. À., Ñðåáðîäîëüñêàÿ Å. Á., Äàíèëåâè÷ Ð. Ì., Êðàâåö Ì. Â., Áàðàí Â. Â., Òèøå÷êèí Ï. Ê., Ôîãåëü È. Þ., Ïîòàïåíêî Â. À., ßñíèöêèé Ì. Ì. Îðíèòîôàóíèñòè÷åñêèå íîâîñòè èç çàïàäíûõ îáëàñòåé Óêðàèíû // Îðíèòîëîãèÿ. – 1991. – Âûï. 25. – Ñ. 153–155. Ãîðáàíü ². Ì., Ïîëóøèíà Í. À. Çèì³âëÿ êðîïèâ'ÿíêè ÷îðíîãîëîâî¿ (Sylvia atricapilla L.) // ²íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëè Çàõ³äíîãî â³ää³ëåííÿ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – 1998. – Âèï. 9 : Çåëè÷îê. – Ñ. 56. Ãðèùåíêî Â. Ì. Íîâèé âèä â îðí³òîôàóí³ Óêðà¿íè // Áåðêóò. – 1992. – Ò. 1. – Ñ. 75. Ãðèùåíêî Â. Ì., Ñê³ëüñüêèé ². Â. Ðåöåíç³ÿ "Ôåñåíêî Ã. Â., Áîêîòåé À. À. Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè. Êè¿â–Ëüâ³â, 2000. 44 c." // Áåðêóò. – 2000. – Ò. 9, âèï. 1–2. – Ñ. 145–147. Ãóäèíà À. Í. Çàìåòêà î ïòèöàõ íèæíåãî òå÷åíèÿ ðåêè Âåëèêèé Áóðëóê // Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà. – 2000. – Âûï. 6–7. – Ñ. 76–77. Ãóç³é À. ². Ôàóíà ³ íàñåëåííÿ õðåáåòíèõ çàõ³äíîãî ðåã³îíó Óêðà¿íè. – Ê., 1997. – Ò. 1 : Ðîçòî÷÷ÿ. – 147 ñ. Ãóç³é À. ². Ïðîñòîðîâî-òèïîëîã³÷íà îðãàí³çàö³ÿ ïòàõ³â ë³ñîñòàí³â çàõ³äíîãî ðåã³îíó Óêðà¿íè. – Æèòîìèð : Âèä-âî “Âîëèíü”, ÏÏ “Ðóòà”, 2006. – 448 ñ. Ãóëàé Â. È. Ãíåçäîâàíèå ìîðñêîé ÷åðíåòè (Aythya marila L.) íà Çàïàäíîé Óêðàèíå // Ñîâðåìåííàÿ îðíèòîëîãèÿ 1991. – Ì. : Íàóêà, 1992. – C. 261–262. Äàâûäîâè÷ Ë. È., Ãîðáàíü È. Ì. Æåëòîáðîâàÿ îâñÿíêà – íîâûé âèä â àâèôàóíå Óêðàèíû // Îðíèòîëîãèÿ. – 1990. – Âûï. 24. – Ñ. 147. Äåìåíòüåâ Ã. Ï. Ñïèñîê ïòèö ÑÑÑÐ // Ïîëíûé îïðåäåëèòåëü ïòèö ÑÑÑÐ / Ñ. À. Áóòóðëèíà è Ã. Ï. Äåìåíòüåâà. Ò. 5 : Ñïèñîê ïòèö ÑÑÑÐ. Îáùèé î÷åðê ñòðîåíèÿ è æèçíè ïòèö. Áèáëèîãðàôèÿ. – Ì. ; Ë. ; ÊÎÈÇ, 1941. – Ãë. 2. – Ñ. 95–164. Äåìåíòüåâ Ã. Ï. Îòðÿä õèùíûå ïòèöû // Ïòèöû Ñîâåòñêîãî Ñîþçà / Ïîä îáù. ðåä. Ã. Ï. Äåìåíòüåâà è Í. À. Ãëàäêîâà. – Ì. : Ñîâ. íàóêà, 1951. – Ò. 1. – Ñ. 70–341. Äîìàøåâñêèé Ñ. Â. Îðíèòîôàóíà ðåãèîíàëüíîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêà "Ãðàíèòíî-ñòåïíîå Ïîáóæüå" // Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. – 2001 à. – Ò. 7, âèï. 2. – Ñ. 23–29. Äîìàøåâñêèé Ñ. Â. Ðåçóëüòàòû çèìíèõ ó÷åòîâ ïòèö â þãî-çàïàäíûõ ðàéîíàõ Êðûìà â äåêàáðå 1998 è 1999 ãã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 2001 á. – Âûï. 3. – Ñ. 56–59. Äîìàøåâñêèé Ñ. Â. Áîðîäàòàÿ íåÿñûòü (Strix nebulosa) â Êèåâñêîì Ïîëåñüå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2004. – 38(2). – Ñ. 20. Äÿäè÷åâà Å. À., Ïîïåíêî Â. Ì., Êîøåëåâ À. È. Âîðîáüèíîîáðàçíûå ïòèöû Ìîëî÷íîãî ëèìàíà â ïåðèîä ñåçîííûõ ìèãðàöèé // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2005. – Âûï. 8. – Ñ. 133–159. Äÿäè÷åâà Å. À., ×åðíè÷êî È. È., Ãîðëîâ Ï. È., ×åðíè÷êî Ð. Í., Êîøåëåâ À. È. Ñòðóêòóðà çèìíèõ îðíèòîêîìïëåêñîâ ïîéìû ð. Ìîëî÷íàÿ ïî äàííûì ÿíâàðñêèõ ó÷åòîâ 1997–1999 ãã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Ìåëèòîïîëü–Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 1999. – Ñ. 21–32. 84
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Æìóä Ì. Å. Ïòèöû óêðàèíñêîé ÷àñòè äåëüòû ð. Äóíàé è ñîïðåäåëüíûõ òåððèòîðèé â çèìíèé ñåçîí 1998–1999 ãã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Ìåëèòîïîëü–Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 1999. – Âûï. 2. – Ñ. 33–44. Æìóä Ì. Å. Çèìîâêà ïòèö â ïðèìîðñêîé çîíå óêðàèíñêîé ÷àñòè äåëüòû Äóíàÿ â ñåçîí 1999–2000 ãã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 2001. – Âûï. 3. – Ñ. 3–10. Æìóä Ì. Å. Èñïàíñêèé âîðîáåé (Passer hispaniolensis Temm.) – íîâûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä îðíèòîôàóíû Óêðàèíû // Ïòèöû Àçîâî-×åðíîìîðñêîãî ðåãèîíà. Ìîíèòîðèíã è îõðàíà. – Íèêîëàåâ, 2003. – Ñ. 25–27. Æìóä Ì. Å. Êóäðÿâûé ïåëèêàí (Pelecanus crispus Bruch.) íà þãå Óêðàèíû // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2004. – Âûï. 7. – Ñ. 158–166. Çàãîðîäíþê ². Â. Ñïîñòåðåæåííÿ ñêåëÿðà ñèíüîãî, Monticola solitarius (Muscicapidae), â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2004. – 38, ¹ 5. – Ñ. 56. Çàãîðîäíþê ²., Ôåñåíêî Ã. Äâ³éíèêîâ³ òàêñîíîì³÷í³ êîìïëåêñè ñåðåä ïòàõ³â ôàóíè Ñõ³äíî¿ ªâðîïè // Íàóê. â³ñíèê Óæãîðîä. óí-òó. Ñåð³ÿ: Á³îëîã³ÿ. – 2004. – Âèï. 15. – Ñ. 5–19. Çóáàðîâñüêèé Â. Ì. Õèæ³ ïòàõè. – Ê. : Íàóê. äóìêà, 1977. – 330 ñ. (Ôàóíà Óêðà¿íè. Ïòàõè; Ò. 5. Âèï. 2). Çóáêî Â. Í. Áåëûå ãóñè â Àñêàíèè Íîâîé // Îõîòà è îõîòíè÷üå õîçÿéñòâî. – 1980. – ¹ 9. – Ñ. 22–23. Èâàíîâ À. È., Øòåãìàí Á. Ê. Êðàòêèé îïðåäåëèòåëü ïòèö ÑÑÑÐ. – Ë.–Ñ.-Ïá. : Íàóêà, 1978. – 559 ñ. Êàòàëîã îðí³òîôàóíè çàõ³äíèõ îáëàñòåé Óêðà¿íè : Îðí³òîôàóí³ñòè÷í³ ñïîñòåðåæåííÿ çà 1977–1988 ðð. / Ðåä. Ì. Â. Õèìèí, ². Ì. Ãîðáàíü. – Ëóöüê, 1989. – ¹ 1. – 101 ñ. Êàòàëîã îðí³òîôàóíè çàõ³äíèõ îáëàñòåé Óêðà¿íè : Îðíiòîëîãi÷íi ñïîñòåðåæåííÿ çà 1991–1992 ðð. / Ðåä. Ì. Â. Õèìèí, ². Ì. Ãîðáàíü. – Ëóöüê, 1993. – ¹ 3 : Âîëî÷å î÷êî. – Ñ. 7. ʳñòÿê³âñòêèé Î. Á. Êóðèí³. Ãîëóáè. Ðÿáêè. Ïàñòóøêè. Æóðàâë³. Äðîôè. Êóëèêè. Ìàðòèíè. – Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1957. – 432 ñ. (Ôàóíà Óêðà¿íè. Ïòàõè; Ò. 4). Êèíäà Â. Â., Áåñêàðàâàéíûé Ì. Ì., Äÿäè÷åâà Å. À., Êîñòèí Ñ. Þ., Ïîïåíêî Â. Ì. Ðåâèçèÿ ðåäêèõ, ìàëîèçó÷åííûõ è çàëåòíûõ âèäîâ âîðîáüèíîîáðàçíûõ (Passeriformes) ïòèö â Êðûìó // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2003. – Âûï. 6. – Ñ. 25–58. Êëåñòîâ Í. Ë. Çèìîâêà âàëüäøíåïà â ×åðêàññêîé îáëàñòè // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1992. – ¹ 3. – Ñ. 44. Êíûø Í. Ï., Ñûïêî À. Â. Çàëåò áîðìîòóøêè (Hippolais caligata) íà ñåâåðî-âîñòîê Óêðàèíû // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1993. – ¹ 4. – Ñ. 38. Êîðçþêîâ À., Êèâãàíîâ Ä. Íîâûé âèä îðíèòîôàóíû Óêðàèíû – ìàñêèðîâàííûé ñîðîêîïóò // Ïòàõ. ²íô. áþë. Óêð. òîâàðèñòâà îõîðîíè ïòàõ³â. – 2004. – ¹ 3. – Ñ. 13. Êîðçþêîâ À. È., Ïàí÷åíêî Ï. Ñ., Ôîðìàíþê Î. À., Áåëèíñêèé À. Â. Ìîíèòîðèíã âîðîáüèíîîáðàçíûõ ïòèö â Îäåññêîé îáëàñòè â çèìíèé ïåðèîä 2000–2001 ãã. // Ìîíèòîðèíã çèìóþ÷èõ ïòèö â Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ðåãèîíå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà : "Ïðèðîäíîå íàñëåäèå" – ôîíä èì. ïðîô. È. È. Ïóçàíîâà, 2002. – Ñ. 15–30. Êîñòèí Þ. Â. Ïòèöû Êðûìà. – Ì. : Íàóêà, 1983. – 240 ñ. 85
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Êîõàíîâ Â. Ä. Ê èòîãàì ïîëóâåêîâîãî èçó÷åíèÿ îðíèòîôàóíû îêðåñòíîñòåé Êðàñíîãîðîâêè áëèç Äîíåöêà // Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà. – Äîíåöê, 2000. – Âûï. 6–7. – Ñ. 40–48. Êîõàíîâ Â. Ä. Íîâûå ñâåäåíèÿ ïî îðíèòîôàóíå Êðàñíîãîðîâêè (áëèç Äîíåöêà) // Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà. – Õàðüêîâ, 2003. – Âûï. 8 : Ìàòåðèàëû 7–10 êîíô. “Èçó÷åíèå è îõðàíà ïòèö áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà”. – Ñ. 38–40. Êîõàíîâ Â. Ä. Ê èñòîðèè ðàñïðîñòðàíåíèÿ è õàðàêòåðó ïðåáûâàíèÿ ñèíåõâîñòêè Tarsiger cyanurus â Âîñòî÷íîé Åâðîïå // Ðóññêèé îðíèòîëîãè÷åñêèé æóðíàë. – 2005. – Ò. 14, ýêñïðåññ-âûï. 281. – Ñ. 212–214. Êîøåëåâ À. È., Êîøåëåâ Â. À., Ïåðåñàäüêî Ë. Â., Ïîïåíêî Ê. Â. Ðåçóëüòàòû ðîæäåñòâåíñêèõ ó÷åòîâ çèìóþùèõ ïòèö â Ñåâåðíîì Ïðèàçîâüå â ÿíâàðå 2001 ãîäà // Ìîíèòîðèíã çèìóþùèõ ïòèö â Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ðåãèîíå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà : "Ïðèðîäíîå íàñëåäèå" – ôîíä èì. ïðîô. È. È. Ïóçàíîâà, 2002. – Ñ. 30–40. Êóçíåöîâ Á. À. Îïðåäåëèòåëü ïîçâîíî÷íûõ æèâîòíûõ ôàóíû ÑÑÑÐ. Ïîñîáèå äëÿ ó÷èòåëåé. – Ì. : Ïðîñâåùåíèå, 1974. – ×. 2 : Ïòèöû. – 286 ñ. Ëåâèöêèé Ï. Ô. Çàìåòêè î ïòèöàõ // Èçâåñòèÿ Ìåëèòîïîëüñêîãî îòäåëà Ãåîãðàôè÷åñêîãî îáùåñòâà ÓÑÑÐ è Çàïîðîæñêîãî îáëàñòíîãî îòäåëà îáùåñòâà îõðàíû ïðèðîäû ÓÑÑÐ. – Äíåïðîïåòðîâñê : Ïðîì³íü, 1965. – Ñ. 141–151. Ëóãîâîé À. Å. Ïòèöû è îðíèòîëîãèÿ â Çàêàðïàòüå â ÕÕ âåêå // Ïð³îðèòåòè îðí³òîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü. Ìàòåð³àëè ³ òåçè äîïîâ³äåé VIII íàóê. êîíô. îðí³òîëîã³â çàõîäó Óêðà¿íè, ïðèñâÿ÷åíî¿ ïàì'ÿò³ Ãóñòàâà Áåëüêå (24.07.1910 – 03.03.1873). – Ëüâ³â–Êàì'ÿíåöüÏîä³ëüñüêèé, 2003. – Ñ. 38–48. Ëûñåíêî Â. È. Ãóñåîáðàçíûå. – Êèåâ : Íàóê. äóìêà, 1991. – 199 ñ. (Ôàóíà Óêðàèíû. Ïòèöû; Ò. 5. Âûï. 3). Ìàðèñîâà ². Â., Áîéêî Â. Ì. Ñâ³ò ïåðíàòèõ ×åðí³ã³âùèíè ó íàçâàõ : Êîðîòêèé åòèìîëîã³÷íèé ñëîâíèê-äîâ³äíèê äëÿ ñòóäåíò³â ïðèðîäíè÷î-ãåîãðàô³÷íîãî ôàêóëüòåòó. – ͳæèí, 1998. – 28 ñ. Ìàðèñîâà ². Â., Êåäðîâ Á. Þ. Ñèñòåìàòèêà õîðäîâèõ òâàðèí. Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê. – ͳæèí : Ðåäàêö³éíî-âèäàâíè÷èé â³ää³ë ÍÄÏÓ, 2003. – 132 ñ. Ìàðèñîâà ². Â., Òàëïîø Â. Ñ. Ïòàõè Óêðà¿íè. – Ê. : Âèùà øê., 1984. – 183 ñ. Ìàðêåâè÷ Î. Ï., Òàòàðêî Ê. ². Ðîñ³éñüêî-óêðà¿íñüêî-ëàòèíñüêèé çîîëîã³÷íèé ñëîâíèê : Òåðì³íîëîã³ÿ ³ íîìåíêëàòóðà. – Ê. : Íàóê. äóìêà, 1983. – 410 ñ. Ìåæäóíàðîäíèé êîäåêñ çîîëîãè÷åñêîé íîìåíêëàòóðû. – Ë.–Ñ.-Ïá. : Íàóêà, 1988. – 205 ñ. Ìåëüíè÷óê Â. Ïðî ïîëüîâèé âèçíà÷íèê Ã. Â. Ôåñåíêà òà À. À. Áîêîòåÿ "Ïòàõè ôàóíè Óêðà¿íè" // Ïòàõ. ²íô. áþë. Óêð. òîâàðèñòâà îõîðîíè ïòàõ³â. – 2005. – ¹ 2. – Ñ. 11. Ìèùåíêî Ì. Î. Ãíåçäîâàíèå áîðîäàòîé íåÿñûòè (Strix nebulosa) íà òåððèòîðèè Êèåâñêîé îáëàñòè íà ïðîòÿæåíèè äâóõ ëåò // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2004. – 38, ¹ 3. – Ñ. 36. Íèêèôîðîâ Ì. Å., Êîçóëèí À. Â., Ãðè÷èê Â. Â., Òèøå÷êèí À. Ê. Ïòèöû Áåëàðóñè íà ðóáåæå XXI âåêà. – Ìèíñê, 1997. – 187 ñ. Íèêîëüñêèé À. Ì. Ïîçâîíî÷íûå æèâîòíûå Êðûìà // Çàìåòêè Èìïåðàòîð. Àêàä. Íàóê. – 1892. – Ò. 68. – 484 ñ. Íîâàê Â. Î., Ìàçóðêîâà ². À. Íàðîäí³ íàçâè ïòàõ³â íà Âîëèíî-Ïîä³ëë³ // Ìàò. 1-¿ êîíô. ìîëîäèõ îðí³òîëîã³â. – ×åðí³âö³, 1996. – Ñ. 136–137. 86
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Îïðåäåëèòåëü âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû / Äîáðî÷àåâà Ä. Í., Êîòîâ Ì. È., Ïðîêóäèí Þ. Í. è äð. – Êèåâ : Íàóê. äóìêà, 1987. – 548 ñ. Ïàíüê³â Ì. Ïòàõè ó ïîáóò³, â³ðóâàííÿõ ³ îáðÿäàõ ïîêóòÿí // Åêîëîã³÷í³ àñïåêòè îõîðîíè ïòàõ³â. – Ëüâ³â, 1999. – Ñ. 110–113. Ïàòîêà Ï. È. Åñëè âû ëþáèòå ãîëóáåé: Ñïðàâî÷íèê. – Êèåâ : Óðîæàé, 1991. – 200 ñ. Ïàøêîâñêèé Ñ. Ï. Áîëüøàÿ áîðìîòóøêà â Áåëãîðîäå-Äíåñòðîâñêîì (Èçìàèëüñêàÿ îáëàñòü) // Îðíèòîëîãèÿ. – 1965. – Âûï. 7. – Ñ. 287–289. Ïèëþãà Â. È. Íîâûé âèä îðíèòîôàóíû Óêðàèíû // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – Ìåëèòîïîëü–Ñèìôåðîïîëü, 1998. – Âûï. 1. – Ñ. 119–120. Ïèëþãà Â. È., Òèëëå À. À. Ðåçóëüòàòû ó÷åòîâ çèìóþùèõ ïòèö â ïðèìîðñêèõ ðàéîíàõ Îäåññêîé îáëàñòè â ÿíâàðå 1998 ã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Êèåâ : Wetlands International, 1998. – Ñ. 19–21. Ïîãðàíè÷íèé Â. Þâ³ëåéíà âèñòàâêà “²âàí Âåðõðàòñüêèé. Æèòòºâèé ³ òâîð÷èé øëÿõ” // ²íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëè Çàõ³äíîãî â³ää³ëåííÿ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – 1997. – Âèï. 8 : Îð³øîê. – Ñ. 41–43. Ïîëóäà À. Ì., Áàåâ Â. À., Æìóä Ì. Å. Ñëàâêà Ðþïïåëÿ – íîâûé âèä äëÿ ôàóíû ÑÑÑÐ // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1991. – ¹ 1. – Ñ. 85. Ïîëóäà À. Ì., Äÿäè÷åâà Î. À., Êèâãàíîâ Ä. À., Êîðçþêîâ À. È., Îìåëü÷óê È. Þ. Ðåãèñòðàöèÿ ïåíî÷êè-çàðíè÷êè (Phylloscopus inornatus) â Óêðàèíå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2004. – 38, ¹ 2. – Ñ. 78. Ïîòàïîâ Î. Â. Îðíèòîôàóíà ðåãèîíàëüíîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêà "Èçìàèëüñêèå îñòðîâà" // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2001. – Âûï. 4. – Ñ. 25–41. Ïðîêîïåíêî Ñ. Ï., Äÿäè÷åâà Å. À., Ãðèí÷åíêî À. Á., Ïîëóäà À. Ì., ×åðíè÷êî È. È., ×åðíè÷êî Ð. Í. Ïåðâàÿ ðåãèñòðàöèÿ òîëñòîêëþâîé ïåíî÷êè (Phylloscopus schwarzi) íà òåððèòîðèè Óêðàèíû // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1991. – ¹ 1. – Ñ. 85. Ðóñåâ È. Ò., Êîðçþêîâ À. È., Ñàöûê Ñ. Ô. Ìîíèòîðèíã çèìóþùèõ ïòèö â ÑåâåðîÇàïàäíîì Ïðè÷åðíîìîðüå â 1999 ã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Ìåëèòîïîëü–Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 1999. – Âûï. 2. – Ñ. 46–60. Ðóñåâ È. Ò., Êîðçþêîâ À. È., Ñàöûê Ñ. Ô., Ôîðìàíþê Î. À., Ïàí÷åíêî Ï. Ñ., Áåëèíñêèé À. Â. Ïòèöû Ñåâåðî-Çàïàäíîãî Ïðè÷åðíîìîðüÿ â çèìíèé ïåðèîä 1999–2000 ãã. // Çèìíèå ó÷åòû ïòèö íà Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ïîáåðåæüå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà–Êèåâ : Wetlands International, 2001. – Âûï. 3. – Ñ. 11–28. Ðóñåâ È. Ò., Êîðçþêîâ À. È., Ôîðìàíþê Î. À., Ïàí÷åíêî Ï. Ñ. Çèìîâêè âîäîïëàâàþùèõ è âîäíî-áîëîòíûõ ïòèö â Ñåâåðî-Çàïàäíîì Ïðè÷åðíîìîðüå â 2000–2001 ãã. // Ìîíèòîðèíã çèìóþ÷èõ ïòèö â Àçîâî-×åðíîìîðñêîì ðåãèîíå Óêðàèíû. Ñá. íàó÷. ðàáîò. – Îäåññà : "Ïðèðîäíîå íàñëåäèå" – ôîíä èì. ïðîô. È. È. Ïóçàíîâà, 2002. – Ñ. 54–74. Ñåðåáðÿêîâ Â. Â. Ñèñòåìàòè÷åñêèé ñïèñîê ïòèö Óêðàèíû. – Êèåâ, 1987. – 34 ñ. (Äåï. â ÓêðÍÈÈÍÒÈ 25.05.1987, ¹ 1511–Óê87). Ñèæêî Â. Â., Áðåäá³ð Ï. Íîâ³ âèäè ïòàõ³â Äí³ïðîïåòðîâùèíè // Áåðêóò. – 2005. – Ò. 14, âèï. 2. – Ñ. 173–179. Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè / Óïîðÿäê. Á. Ãð³í÷åíêî. – Ê., 1907. – Ò. 1. – 494 ñ. Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè / Óïîðÿäê. Á. Ãð³í÷åíêî. – Ê., 1908. – Ò. 2. – 573 ñ. Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè / Óïîðÿäê. Á. Ãð³í÷åíêî. – Ê., 1909 à. – Ò. 3. – 506 ñ. 87
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè / Óïîðÿäê. Á. Ãð³í÷åíêî. – Ê., 1909 á. – Ò. 4. – 563 ñ. Ñëîâíèê çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè (1927–1928). – Ê. : Íàóê. äóìêà, 2005. – ×. ². – 68 ñ. – ×. ²². – 124 ñ. – ×. ²²². – 186 ñ. Ñìîãîðæåâñüêèé Ë. Î. Ãàãàðè. Íîðö³. Òðóáêîíîñ³. Âåñëîíîã³. Ãîë³íàñò³. Ôëàì³íãî.– Ê. : Íàóê. äóìêà, 1979. – 187 ñ. (Ôàóíà Óêðà¿íè. Ïòàõè; Ò. 5. Âèï. 1). Ñïàíãåíáåðã Å. Ï., Ñóäèëîâñêàÿ À. Ì. Ðîä îâñÿíêè // Ïòèöû Ñîâåòñêîãî Ñîþçà / Ïîä îáù. ðåä. Ã. Ï. Äåìåíòüåâà è Í. À. Ãëàäêîâà. – Ì. : Ñîâ. íàóêà, 1954. – Ò. 5. – Ñ. 376–510. Ñîêîë È. Î. Èñòîðèÿ ôîðìèðîâàíèÿ óêðàèíñêîé îðíèòîëîãè÷åñêîé íîìåíêëàòóðû : Àâòîðåô. äèñ. ... êàíä. ôèëîëîã. íàóê. – Êèåâ, 1992. – 17 ñ. Ñðåáðîäîëüñêàÿ Í. È. Ìàòåðèàëû ê èçó÷åíèþ ðàñïðîñòðàíåíèÿ è ýêîëîãèè êóëèêà-ôèôè â ðàéîíàõ Çàïàäíîãî Ïîëåñüÿ ÓÑÑÐ // Ïðîáëåìû îðíèòîëîãèè. Òð. Òðåòüåé âñåñîþç. îðíèòîë. êîíô. – Ëüâîâ : Èçä-âî Ëüâîâ. óí-òà, 1964. – Ñ. 214–222. Ñòåïàíÿí Ë. Ñ. Êîíñïåêò îðíèòîëîãè÷åñêîé ôàóíû ÑÑÑÐ. – Ì. : Íàóêà, 1990. – 727 ñ. Ñòðàóòìàí Ô. È. Ïòèöû çàïàäíûõ îáëàñòåé ÓÑÑÐ. – Ëüâîâ : Èçä-âî Ëüâîâ. óí-òà, 1963. – Ò. 1. – 199 ñ. Òàðàíåíêî Ë. È. Îá èçó÷åíèè íàçâàíèé ïòèö // Ñîöèàëüíî-îðíèòîëîãè÷åñêèå èäåè è ïðåäëîæåíèÿ. – Ñòàâðîïîëü, 1992. – Âûï. 2. – Ñ. 17–20. Òàðàíåíêî Ë. È. Ê õàðàêòåðèñòèêå îðíèòîôàóíû íàöèîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêà "Ñâÿòûå ãîðû" // Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà. – 1998. – Âûï. 4–5. – Ñ. 3–12. Òàðàíåíêî Ë. È. Âñòðå÷à ïîïóãàÿ Êðàìåðà (Psittacula krameri) â Äîíåöêîé îáëàñòè // Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà. – 2000. – Âûï. 6–7. – Ñ. 73–74. Òâàðèííèé ñâ³ò Óêðà¿íè / Ð. Â. Øàëàìîâà, Î. À. Ëèòîâ÷åíêî. – Õàðê³â : ÂÄ "Øêîëà", 2006. – 144 ñ. Ôåñåíêî Ã. Ó ôàóí³ ïòàõ³â Óêðà¿íè ïîïîâíåííÿ // Ïòàõ. ²íô. áþë. Óêð. òîâàðèñòâà îõîðîíè ïòàõ³â. – 2004. – ¹ 4. – Ñ. 4–5. Ôåñåíêî Ã. Â., Àðõèïîâ À. Ì. Çèìóþùèå ïòèöû Êó÷óðãàíñêîãî ëèìàíà è åãî îêðåñòíîñòåé // Ïðàö³ Óêð. îðí³òîë. òîâàðèñòâà. – Ê., 1996. – Ò. 1. – Ñ. 144–150. Ôåñåíêî Ã. Â., Áîêîòåé À. À. Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè. – Êè¿â–Ëüâ³â, 2000. – 1-å âèä. – 44 ñ. Ôåñåíêî Ã. Â., Áîêîòåé À. À. Ïòàõè ôàóíè Óêðà¿íè: ïîëüîâèé âèçíà÷íèê. – Ê., 2002. – 416 ñ. Õèìèí Ì. Ðåçóëüòàòè ³íâåíòàðèçàö³¿ ôàóíè õðåáåòíèõ Vertebrata ×åðåìñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà // Ïðèðîäà Çàõ³äíîãî Ïîë³ññÿ òà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³é. Ìàòåð³àëè íàóê.ïðàêò. êîíô., ì. Ëóöüê, 22–24 ÷åðâíÿ 2005 ð. – Ëóöüê : Ðåä.-âèäàâ. â³ää³ë "Âåæà", 2005 à. – Ñ. 235–250. Õèìèí Ì. Ðåçóëüòàòè ³íâåíòàðèçàö³¿ ôàóíè õðåáåòíèõ Vertebrata гâíåíñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà // Ïðèðîäà Çàõ³äíîãî Ïîë³ññÿ òà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³é. Ìàòåð³àëè íàóê.ïðàêò. êîíô., ì. Ëóöüê, 22–24 ÷åðâíÿ 2005 ð. – Ëóöüê : Ðåä.-âèäàâ. â³ää³ë "Âåæà", 2005 á. – Ñ. 250–276. Öâåëûõ À. Í. Çèìîâêà âàëüäøíåïà â Êèåâå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1992. – ¹ 2. – Ñ. 85. ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Òâàðèííèé ñâ³ò / ϳä çàã. ðåä.. Ì. Ì. Ùåðáàêà. – Ê. : Óêð. åíöèêëîïåä³ÿ, 1994. – 464 ñ. Øàïàðåíêî Ñ. Î. Íàðîäí³ íàçâè ïòàõ³â íà Õàðê³âùèí³ // Áåðêóò. – 1994. – Ò. 3, âèï. 1. – Ñ. 40–42. 88
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Øàðëåìàíü Ý. Â. Çàìåòêè î íåêîòîðûõ ÷àéêîâûé (Lariformes) îêðåñòíîñòåé Êèåâà // Ñá. ðàáîò. – Ì., 1913. – 10 ñ. Øàðëåìàíü Ì. Íàçâè ïòàõ³â // Ñëîâíèê çîîëîãè÷íî¿ íîìåíêëàòóðè (ïðîåêò). – Ê. : Äåðæ. âèä-âî Óêðà¿íè, 1927. – ×. 1. – 63 ñ. Øàðëåìàíü Ì. Â. Ïòàõè ÓÐÑÐ. – Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1938. – 265 ñ. Øåâöîâ À. Î., Ñàíæàðîâñüêèé Þ. Î., Ñîð³ø Ð. Â., ªôðåìîâ Â. Ë. Íîâ³, ð³äê³ñí³ òà ìàëî÷èñåëüí³ ïòàõè ʳðîâîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ // Áåðêóò. – 2004. – Ò. 13, âèï. 1. – Ñ. 13–17. Øèäëîâñêèé È. Â. Êàìåíóøêà (Histrionicus histrionicus) íà Óêðàèíå // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1992. – ¹ 2. – Ñ. 84. Øèäëîâñüêèé ². Â. Ïåðøå ñïîñòåðåæåííÿ ðóäîõâîñòî¿ êðîïèâ'ÿíêè íà Óêðà¿í³ // Áåðêóò. – 1993. – Ò. 2. – Ñ. 53. Øèäëîâñêèé È. Â. Ãàëñòó÷íèê – íîâûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä êóëèêîâ Óêðàèíû // Èçó÷åíèå êóëèêîâ Âîñòî÷íîé Åâðîïû è Ñåâåðíîé Àçèè íà ðóáåæå ñòîëåòèé. Ìàòåðèàëû IV è V ñîâåùàíèé ïî âîïðîñàì èçó÷åíèÿ è îõðàíû êóëèêîâ. – Ì. : Òèïîãðàôèÿ Ðîññåëüõîçàêàäåìèè, 2002. – Ñ. 116. Øèäëîâñüêèé ². Â., Ïîëóäà À. Ì., Ìàòåé÷èê Â. ²., Õèìèí Ì. Â., Ãîäåê À. Á³ëà ñèíèöÿ (Parus cyanus) – íîâèé ãí³çäîâèé âèä ôàóíè Óêðà¿íè // Âåñòí. çîîëîãèè. – 2002. – 36, ¹ 1. – Ñ. 96. Ùåðáàê Í. Í. Çîîãåîãðàôè÷åñêîå äåëåíèå Óêðàèíñêîé ÑÑÐ // Âåñòí. çîîëîãèè. – 1988. – ¹ 3. – Ñ. 22–31. ßíàòà Î. Çà ÿêèì ïðèíöèïîì òðåáà óêëàäàòè óêðà¿íñüêó ïðèðîäíè÷ó íîìåíêëàòóðó // ³ñíèê ²ÓÍÌ. – 1928. – Ñ. 21–24. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. – Cambridge : Birdlife International, 2004. – 374 p. Blakiston T. The Birds of Crimea // Zoologist. – 1857. – Vol. 4. – P. 5502–5515. Bradbeer P. About some rare species of waders in Dnepropetrovsk region, 2000–2003 // Áðàíòà: Ñá. íàó÷. òð. Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîë. ñòàíöèè. – 2003. – Âûï. 6. – Ñ. 205–207. Dzieduszycki P. Wiadomosc tymczasowa o dwu nowych dla ornitologicznej literatury polskiej ptakach: Colymbus (Gavia) adamsi Gray i Caccabis chukar Gray // Kosmos. – 1912. – 37. – S. 697–698. Grishchenko V. Checklist of the Birds of Ukraine // Áåðêóò. – 2004. – Ò. 13, âèï. 2. – Ñ. 142–154. Handbook of the Birds of the World // Eds. J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sartagal. – Barcelona : Lynx Edicions, 1992. – Vol. 1. – 696 p. Handbook of the Birds of the World. Cotingas to Pipits and Wagtails // Eds. J. del Hoyo, A. Elliott & D. A. Christie. – Barcelona : Lynx Edicions, 2004. – Vol. 9. – 863 p. Howard R. & Moore A. A. Complete Checklist of the Birds of the World. – London, 1984. – 732 p. Howard R. & Moore A. A. Complete Checklist of the Birds of the World. – London : Academic Press, 1998 – 2nd ed. – 630 p. Jonsson L. Birds of Europe with North Africa and the Middle East. – London, 1992. – 559 p. Kerem A. B., Gunesin O. A. & Guven E. The status and distribution of Ring-necked Parakeet Psittacula krameri in Turkey // Turna. – 1998. – Vol. 1(1). – P. 24–27. 89
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Mielczarek P., Cichocki W. Polskie nazewniectwo ptakow swiata // Notatki ornitol. – 1999. – 40, Z. Sp. – 264 s. Mullarney R., Swensson L., Zetterstrom D. & Grant P. J. Bird Guide. The most complete field guide to the birds of Britain and Europe. – London, 2001. – 400 p. The Birds of the Western Palearctic. Ostrich to Ducks / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; London; New York, 1977. – Vol. 1. – 722 p. The Birds of the Western Palearctic. Hawks to Bustards / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; London; New York, 1980. – Vol. 2. – 695 p. The Birds of the Western Palearctic. Waders to Gulls / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1983. – Vol. 3. – 913 p. The Birds of the Western Palearctic. Terns to Woodpeckers / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1985. – Vol. 4. – 960 p. The Birds of the Western Palearctic. Tyrants to Thrushes / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1988. – Vol. 5. – 1063 p. The Birds of the Western Palearctic. Warblers / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1992. – Vol. 6. – 728 p. The Birds of the Western Palearctic. Flycatchers to Shrikes / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1993. – Vol. 7. – 577 p. The Birds of the Western Palearctic. Crows to Finches / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1994 a. – Vol. 8. – 899 p. The Birds of the Western Palearctic. Buntings and New World Warblers / Chief Ed. S. Cramp. – Oxford; New York, 1994 b. – Vol. 9. – 488 p.
90
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê óêðà¿íñüêèõ íàçâ òàêñîí³â A ÀËÜÊβ 38 ÀËÜϲÉÑÜÊÀ ÃÀËÊÀ 43 ÀÔÐÎ-ÀDzÉÑÜÊÈÉ ÏÀÏÓÃÀ 8, 39
Á ÁÀÊËÀÍ 29 Áàêëàí âåëèêèé 15, 29 ìàëèé 15, 29 ÷óáàòèé 29, 50 ÁÀÊËÀÍβ 29 Áàëàáàí 16, 33 ÁÀÐÀÍÅÖÜ 18, 19, 37 Áàðàíåöü âåëèêèé 19, 37 çâè÷àéíèé 19, 37 ìàëèé 19, 37 ÁÀÐÀÍÖŲ 36 ÁÄÆÎËίÄÊÀ 41 Áäæîëî¿äêà 41 çåëåíà 41 ÁÄÆÎËίÄÊβ 41 ÁÅÐÅÃÎÂÀ ËÀÑÒ²ÂÊÀ 41 ÁÅÐÅÑÒßÍÊÀ 10, 44 Áåðåñòÿíêà áëiäà 44 çâè÷àéíà 44 ìàëà 44 îëèâêîâà 7, 23, 44 Áåðêóò 32, 50 Á²ÃÓÍÅÖÜ 37 Á³ãóíåöü 37 Á²ËÀ ÃÓÑÊÀ 30 Á²ËÀ ÊÓвÏÊÀ 33 Á²ËÀ ÑÎÂÀ 39 Á²ËÎÕÂÎÑÒÀ ×ÀÉÊÀ 35 Áîðèâiòåð çâè÷àéíèé 33 ñòåïîâèé 33 ÁÎËÎÒßÍÈÉ ÊÐß×ÎÊ 38 ÁÎËÎÒßÍÈÉ ÏÎÁÅÐÅÆÍÈÊ 37 ÁÐÈÆÀ× 36 Áðèæà÷ 18, 36 ÁÓÃÀÉ 29 Áóãàé 29 ÁÓÃÀÉ×ÈÊ 29
Áóãàé÷èê 29 ÁÓÐŲÑÍÈÊ 28 Áóðåâiñíèê ìàëèé 28 êî÷³âíèé 14, 28 ñåðåäçåìíîìîðñüêèé 5, 23, 28 ÁÓÐŲÑÍÈÊβ 14, 28 ÁÓÐŲÑÍÈÊÎÏÎIJÁͲ 28
 ÂȲËÜÃÀ 43 Âèâiëüãà 23, 43 ÂȲËÜÃβ 43 ²ÂÑßÍÊÀ 48 Âiâñÿíêà áiëîãîëîâà 48 ãiðñüêà 48 ãîðîäíÿ 48 æîâòîáðîâà 48 çâè÷àéíà 48 -êðèõiòêà 48 ëó÷íà 26, 48 î÷åðåòÿíà 48 -ðåìåç 48 ñàäîâà 48, 54 ñèâîãîëîâà 49 ñêåëüíà 49 ÷îðíîãîëîâà 49 ²ÂÑßÍÊβ 48 ²Â×ÀÐÈÊ 45 Âiâ÷àðèê âåñíÿíèé 45 æîâòîáðîâèé 45 æîâòî÷åðåâèé 45, 52 çåëåíèé 45 çîëîòîìóøêîâèé 45 -êîâàëèê 45, 51, 52 ëiñîâèé 7, 24, 45 ñâiòëî÷åðåâèé 45 òîâñòîäçüîáèé 45 ÂIËÜØÀÍÊÀ 46 Âiëüøàíêà 10, 25, 46 ÂÎËÎÂÅ Î×ÊÎ 44 Âîëîâå î÷êî 10, 23, 44 ÂÎËÎÂÎÎ×Êβ 13, 44 ÂÎËÎÕÀÒÈÉ ÑÈ× 40
Âîðîíà ñiðà 43 ÷îðíà 43 ÂÎÐÎÍβ 43 ÂÓÑÀÒÀ ÑÈÍÈÖß 46 ÂÓÕÀÒÀ ÑÎÂÀ 39 Â'ÞÐÊβ 47 Â'ÞÐÎÊ 47 Â'þðîê 47, 51 ñíiãîâèé 47
à ÃÀÃÀÐA 28 Ãàãàðà áiëîäçüîáà 28 ïîëÿðíà 28 ÷åðâîíîøèÿ 14, 28 ÷îðíîøèÿ 14, 28 ÃÀÃÀÐβ 13, 28 ÃÀÃÀÐÎÏÎIJÁͲ 28 Ãà¿÷êà áîëîòÿíà 47 -ïóõëÿê 26, 47 ÃÀËÀÃÀÇ 30 Ãàëàãàç 30 Ãàëêà 12, 43 àëüïiéñüêà 43 òÐÑÜÊÀ ÃÓÑÊÀ 30 ÃËÓØÅÖÜ 33 Ãëóøåöü 17, 33 ÃÎÃÎËÜ 31 Ãîãîëü 31 ÃÎËÓÁ 39 Ãîëóá ñèçèé 39 -ñèíÿê 39 ÃÎËÓÁβ 39 ÃÎËÓÁÎÏÎIJÁͲ 38 ÃÎвղÂÊÀ 43 Ãîðiõiâêà 43 ÃÎÐÈÕ²ÑÒÊÀ 26, 46 Ãîðèõâiñòêà çâè÷àéíà 46 ÷îðíà 46, 53 ÃÎÐËÈÖß 39 Ãîðëèöÿ âåëèêà 39 çâè÷àéíà 39 ñàäîâà 21, 39
Ïðèì³òêà: Êóðñèâíèì øðèôòîì âèä³ëåí³ òàêñîíè, ÿê³ çãàäóþòüñÿ â ö³é ïðàö³, àëå íå âõîäÿòü äî ñèñòåìàòè÷íîãî ñïèñêó îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè. 91
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) ÃÎÐÎÁÅÖÜ 47 Ãîðîáåöü ïîëüîâèé 47 ñêåëüíèé 47 õàòíié 47, 50 ÷îðíîãðóäèé 47, 52 ÃÎÐÎÁÖŲ 47 ÃÎÐÎÁÖÅÏÎIJÁͲ 41 Ãðàê 43 ÃÐÈÔ 33 Ãðèô ÷îðíèé 33 ÃÐÈÖÈÊ 5, 19, 37 Ãðèöèê âåëèêèé 37 ìàëèé 37 Ãóìåííèê 6, 30 êîðîòêîäçüîáèé 6 ÃÓÑÅÏÎIJÁͲ 30 ÃÓÑÊÀ 30 Ãóñêà áiëà 30, 52 áiëîëîáà 30 ãiðñüêà 7, 30 ìàëà 30 ñiðà 30
Ä ÄÅÐÈÕ²ÑÒ 37 Äåðèõâiñò ëó÷íèé 37 ñòåïîâèé 37 ÄÅÐÈÕÂÎÑÒβ 37 ÄÅÐÊÀ× 34 Äåðêà÷ 34 ÄÆÅÊ 35 Äæåê 17, 35 ÄÎÂÃÎÕÂÎÑÒÀ ÑÈÍÈÖß 46 ÄÎÂÃÎÕÂÎÑÒÎÑÈÍÈÖŲ 13, 46 ÄвÇÄ 46 Äðiçä áiëîáðîâèé 46 ãiðñüêèé 46, 53 Íàóìàíà 46 -îìåëþõ 46 Ñâåíñîíà 46 ñïiâî÷èé 46 ÷îðíèé 46 ÷îðíîâîëèé 46 ÄвÇÄ-ÊÎÐÎÒÊÎÄÇÜÎÁ 46 ÄвÌËÞÃÀ 40 Äðiìëþãà 40 ÄвÌËÞÃβ 40
92
ÄвÌËÞÃÎÏÎIJÁͲ 40 ÄÐÎÕÂÀ 11, 35 Äðîõâà 11, 17, 35 ÄÐÎÕÂβ 35 ÄßÒÅË 41 Äÿòåë áiëîñïèííèé 41 çâè÷àéíèé 41 ìàëèé 41 ñåðåäíié 41 ñèðiéñüêèé 41 òðèïàëèé 41 ÄßÒËβ 41 ÄßÒËÎÏÎIJÁͲ 41
ª ªÃÈÏÅÒÑÜÊÀ ×ÀÏËß 29
Æ ÆÀÉÂÎÐÎÍÊβ 42 ÆÀÉÂÎÐÎÍÎÊ 42 Æàéâîðîíîê áiëîêðèëèé 42, 53 ëiñîâèé 42 ìàëèé 42 ïîëüîâèé 42 ðîãàòèé 42 ñiðèé 42 ñòåïîâèé 42 ÷îðíèé 42, 53 ÆÎÂÍÀ 41 Æîâíà çåëåíà 21, 41 ñèâà 21, 41 ÷îðíà 21, 41, 52 ÆÎÂÒÀ ×ÀÏËß 29 ÆÎÂÒÎÂÎËÈÊ 37 Æîâòîâîëèê 37 ÆÓÐÀÂÅËÜ 34 Æóðàâåëü áiëèé 34 ñiðèé 34 ñòåïîâèé 34 ÆÓÐÀÂËŲ 34 ÆÓÐÀÂËÅÏÎIJÁͲ 34
Ç ÇÅËÅÍßÊ 47 Çåëåíÿê 47 Çèìíÿê 32 Ç̲ª¯Ä 32 Çìiº¿ä 32
ÇÎÇÓËŲ 39 ÇÎÇÓËÅÏÎIJÁͲ 39 ÇÎÇÓËß 39 Çîçóëÿ 12, 39 ãëóõà 39 ÷óáàòà 39 ÇÎËÎÒÎÌÓØÊÀ 10, 24, 25, 45 Çîëîòîìóøêà æîâòî÷óáà 45 ÷åðâîíî÷óáà 45, 53 ÇÎËÎÒÎÌÓØÊβ 45 Çÿáëèê 47, 54
² ²Á²Ñβ 29
Ê ÊÀÇÀÐÊÀ 30 Êàçàðêà á³ëîùîêà 30 êàíàäñüêà 7, 30, 50 ÷åðâîíîâîëà 30, 52 ÷îðíà 30 ÊÀÌÅÍßÐÊÀ 31 Êàìåíÿðêà 31 ÊÀÌ'ßÍÊÀ 25, 45 Êàì'ÿíêà áiëîãóçà 45 çâè÷àéíà 45 iñïàíñüêà 45 ëèñà 45 ïîïåëÿñòà 25, 45 ÊÀÍÞÊ 32 Êàíþê çâè÷àéíèé 32 ñòåïîâèé 32 ÊÀÑϲÉÑÜÊÈÉ ÊÐß×ÎÊ 38 ÊÀ×ÊÀ 30 ÊÀ×Êβ 30 ÊÀ×ÓÐÊÀ 28 Êà÷óðêà ìîðñüêà 28 ÊÀ×ÓÐÊβ 28 ÊÂÀÊ 29 Êâàê 29 ÊÅÊËÈÊ 33 Êåêëèê 33, 50 Êiá÷èê 33 Êëóøèöÿ 7 ÊÎÁÈËÎ×ÊÀ 44 Êîáèëî÷êà ði÷êîâà 44 ñîëîâ'¿íà 44 -öâiðêóí 44
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
ÊÎËÎÂÎÄÍÈÊ 5, 17, 18, 36 Êîëîâîäíèê áîëîòÿíèé 36, 50 âåëèêèé 36 çâè÷àéíèé 36 ëiñîâèé 36 ñòàâêîâèé 36 ÷îðíèé 36 Êîíîïëÿíêà 48 ÊÎÐÎÂÀÉÊÀ 29 Êîðîâàéêà 29 ÊÎÑÀÐ 29 Êîñàð 10, 15, 29 ÊÎÑÒÎÃÐÈÇ 48 Êîñòîãðèç 48 ÊÐÅÌ'ßØÍÈÊ 36 Êðåì'ÿøíèê 36 ÊÐÅÕ 15, 31 Êðåõ âåëèêèé 31 ìàëèé 16, 31 ñåðåäíié 31, 50 Êðå÷åò 33 Êðèæåíü 30, 51 ÊÐÎÏÈÂ'ßÍÊÀ 10, 23, 44 Êðîïèâ'ÿíêà á³ëîâóñà 7, 24, 45 ïðóäêà 45 ïóñòåëüíà 45 Ðþïïåëÿ 45 ðÿáîãðóäà 44 ñàäîâà 45 ñåðåäçåìíîìîðñüêà 7, 23, 24, 45 ñiðà 45 ñïiâî÷à 44 ÷åðâîíîâîëà 45 ÷îðíîãîëîâà 44, 53 ÊÐÎÏÈÂ'ßÍÊβ 44 ÊÐÓÊ 43 Êðóê 43 ÊÐÓÒÈÃÎËÎÂÊÀ 41 Êðóòèãîëîâêà 41 ÊÐß×ÎÊ 5, 38 Êðÿ÷îê áiëîêðèëèé 38 áiëîùîêèé 38 êàñïiéñüêèé 5, 21, 38 ìàëèé 38 ïîëÿðíèé 38 ði÷êîâèé 38 ðÿáîäçüîáèé 38
÷îðíèé 38 ÷îðíîäçüîáèé 38 ÊÓÊØÀ 43 Êóêøà 43 ÊÓËÈÊ-ÄÎÂÃÎͲà 36 Êóëèê-äîâãîíiã 17, 36 ÊÓËÈÊ-ÑÎÐÎÊÀ 36 Êóëèê-ñîðîêà 36, 52 ÊÓËÈÊÎÑÎÐÎÊβ 13, 36 ÊÓËÜÎÍ 19, 37 Êóëüîí âåëèêèé 19, 37 -êðèõ³òêà 13 ñåðåäíié 20, 37 òîíêîäçüîáèé 13, 20, 37 ÊÓвÏÊÀ 34 Êóðiïêà áiëà 33 äàóðñüêà 34, 50 ñiðà 34 ÊÓÐÎÏÎIJÁͲ 33 ÊÓÐÎ×ÊÀ 34 Êóðî÷êà âîäÿíà 34
Ë ËÀÑÒ²ÂÊÀ 41 Ëàñòiâêà áåðåãîâà 41 äàóðñüêà 41 ìiñüêà 42 ñiëüñüêà 41, 50 ñêåëüíà 6, 41 ËÀÑÒ²ÂÊβ 41 ËÅÁ²ÄÜ 30 Ëåáiäü-êëèêóí 30, 52 ìàëèé 30 -øèïóí 30 ÷îðíèé 6, 7, 50 ËÅÆÅÍÜ 10, 35 Ëåæåíü 35 ËÅÆÍŲ 35 ËÅËÅÊÀ 21, 30 Ëåëåêà áiëèé 30, 52 ÷îðíèé 30 ËÅËÅÊβ 30 ËÅËÅÊÎÏÎIJÁͲ 29 ËÈÑÊÀ 34 Ëèñêà 34 ˲ÑÎÂÈÉ ÆÀÉÂÎÐÎÍÎÊ 42 ËÎÏÀÒÅÍÜ 36 Ëîïàòåíü 36
ËÓÍÜ 32 Ëóíü ëó÷íèé 32 î÷åðåòÿíèé 32 ïîëüîâèé 32 ñòåïîâèé 32 ËÞÐÈÊ 38 Ëþðèê 38
Ì ÌÀËÈÉ ÆÀÉÂÎÐÎÍÎÊ 42 ÌÀËÈÉ ÁÀÐÀÍÅÖÜ 37 ÌÀÐÒÈÍ 5. 20, 38 Ìàðòèí æîâòîíîãèé 20, 38 çâè÷àéíèé 38, 54 êàñïiéñüêèé 20, 38 ìàëèé 38 ìîðñüêèé 38 ïîëÿðíèé 38 ñåðåäçåìíîìîðñüêèé 23, 38 ñèâèé 38 ñðiáëÿñòèé 38 ñõ³äíèé 7, 38 òîíêîäçüîáèé 20, 38 òðèïàëèé 38 ÷îðíîêðèëèé 20, 38 ÌÀÐÒÈÍβ 38 ̲ÑÜÊÀ ËÀÑÒ²ÂÊÀ 42 Ìîãèëüíèê 32 ÌÎÐÎÄÓÍÊÀ 36 Ìîðîäóíêà 36, 50 ÌÎÐßÍÊÀ 31 Ìîðÿíêà 31 ÌÓÕÎËÎÂÊÀ 45 Ìóõîëîâêà áiëîøèÿ 45 ìàëà 45 ñiðà 45 ñòðîêàòà 45 ÌÓÕÎËÎÂÊβ 45
Í ÍÀÁÅÐÅÆÍÈÊ 18, 36 Íàáåðåæíèê 18, 36 Íåðîçåíü 31
Î Îãàð 30 ñ³ðîãîëîâèé 6, 7, 50 ÎÄÓÄ 41
93
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) Îäóä 41, 52 ÎÄÓÄβ 41 ÎÄÓÄÎÏÎIJÁͲ 41 ÎÌÅËÞÕ 43 Îìåëþõ 43 ÎÌÅËÞÕβ 43 ÎÐÅË 32 ÎÐÅË-ÊÀÐËÈÊ 32 Îðåë ñòåïîâèé 32 -êàðëèê 32 ÎÐËÀÍ 32 Îðëàí-áiëîõâ³ñò 33 -äîâãîõâ³ñò 32 ÎÐßÁÎÊ 33 Îðÿáîê 17, 33 ÎÑÎ¯Ä 32 Îñî¿ä 32 Î×ÅÐÅÒßÍÊÀ 44 Î÷åðåòÿíêà iíäiéñüêà 44 âåëèêà 44 ëó÷íà 44 ïðóäêà 44 ñàäîâà 44 ñåðåäçåìíîìîðñüêà 44 ñòàâêîâà 44 òîíêîäçüîáà 44 ÷àãàðíèêîâà 44
Ï ÏÀÏÓÃÀ 8 Ïàïóãà Êðàìåðà 7, 39, 50 ÏÀÏÓÃβ 39 ÏÀÏÓÃÎÏÎIJÁͲ 8, 39 ÏÀÑÒÓØÊβ 34 ÏÀÑÒÓØÎÊ 34 Ïàñòóøîê 34 ÏÅ˲ÊÀÍ 29 Ïåë³êàí êó÷åðÿâèé 29, 52 ðîæåâèé 29 ÏÅ˲ÊÀÍβ 29 ÏÅ˲ÊÀÍÎÏÎIJÁͲ 29 ÏÅÐÅϲËÊÀ 34 Ïåðåïiëêà 34 ϲÄÊÎÐÈØÍÈÊ 10, 26, 47 Ïiäêîðèøíèê çâè÷àéíèé 47 êîðîòêîïàëèé 47 ϲÄÊÎÐÈØÍÈÊβ 47 ϳäîðëèê âåëèêèé 32 ìàëèé 32
94
Ïiäñîêîëèê âåëèêèé 16, 33 ìàëèé 16, 33 Åëåîíîðè 7 ϲÐÍÈÊÎÇÀ 14, 28 Ïiðíèêîçà âåëèêà 14, 28 ìàëà 28 ñiðîùîêà 28 ÷åðâîíîøèÿ 28 ÷îðíîøèÿ 28 ϲÐÍÈÊÎÇβ 28 ϲÐÍÈÊÎÇÎÏÎIJÁͲ 28 ϲÑÎ×ÍÈÊ 17, 35 Ïiñî÷íèê âåëèêèé 35, 52, 53 êàñïiéñüêèé 35 ìàëèé 35 ìîðñüêèé 35, 52 òîâñòîäçüîáèé 35, 52 ÏËÀÂÓÍÅÖÜ 36 Ïëàâóíåöü êðóãëîäçüîáèé 36 ïëîñêîäçüîáèé 36 ÏËÈÑÊÀ 42 Ïëèñêà áiëà 42, 53 ãiðñüêà 42 æîâòà 42, 52 æîâòîãîëîâà 42 ÷îðíîãîëîâà 42 ÏËÈÑÊβ 42 ÏÎÁÅÐÅÆÍÈÊ 5, 18. 36 Ïîáåðåæíèê àðêòè÷íèé 7, 18, 37 áiëèé 37, 51 á³ëîõâîñòèé 36 áîëîòÿíèé 19, 37 ³ñëàíäñüêèé 37 ìàëèé 36 ìîðñüêèé 37 ÷åðâîíîãðóäèé 36 ÷îðíîãðóäèé 37 ÏÎÂÇÈÊ 47 Ïîâçèê 47 ÏÎÂÇÈÊβ 47 ÏÎÃÎÍÈ× 17, 34 Ïîãîíè÷ çâè÷àéíèé 34 ìàëèé 34 -êðèõiòêà 34, 50 ÏÎÄÎÐÎÆÍÈÊ 49 Ïîäîðîæíèê ëàïëàíäñüêèé 49 ÏÎÌÎÐÍÈÊ 37
Ïîìîðíèê âåëèêèé 37, 52 äîâãîõâîñòèé 37 êîðîòêîõâîñòèé 37 ñåðåäíié 37 ÏÎÌÎÐÍÈÊβ 37 Ïîïåëþõ 15, 31 ÏÎÑ̲ÒÞÕÀ 42 Ïîñìiòþõà 21, 42 Ïðèïóòåíü 39 ÏÐÎÍÓÐÎÊ 43 Ïðîíóðîê 23, 43 ÏÐÎÍÓÐÊβ 43 Ïðîñÿíêà 48 ÏÒÀÕÈ 28 ÏÓÃÀ× 39 Ïóãà÷ 39 ÏÓÍÎ×ÊÀ 49 Ïóíî÷êà 49 ÏÓÕIÂÊÀ 31 Ïóõiâêà 15, 31, 50
Ð ÐÅÌÅÇ 46 Ðåìåç 46 ÐÈÁÀËÎ×ÊÀ 40 Ðèáàëî÷êà 12, 21, 40 ñòðîêàòèé 6, 40 ÐÈÁÀËÎ×Êβ 40 ÐÎÃÀÒÈÉ ÆÀÉÂÎÐÎÍÎÊ 42 ÐßÁÎÄÇÜÎÁÈÉ ÊÐß×ÎÊ 38 ÐßÁÊβ 38 ÐßÁÎÊ 38 Ðÿáîê áiëî÷åðåâèé 38 ÷îðíî÷åðåâèé 38
Ñ ÑÀÂÊÀ 31 Ñàâêà 31 ÑÀÄÆÀ 39 Ñàäæà 39 Ñàïñàí 33 Ñâèù 31 ÑÅÐÅÄÇÅÌÍÎÌÎÐÑÜÊÀ Î×ÅÐÅÒßÍÊÀ 44 ÑÅÐÏÎÊÐÈËÅÖÜ 10, 21, 40 Ñåðïîêðèëåöü áiëî÷åðåâèé 40 ÷îðíèé 40
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
ÑÅÐÏÎÊÐÈËÜÖŲ 40 ÑÅÐÏÎÊÐÈËÜÖÅÏÎIJÁͲ 40 ÑÈÂÊÀ 35 Ñèâêà àìåðèêàíñüêà 13 áóðîêðèëà 13, 35 çâè÷àéíà 35 ìîðñüêà 35 ÑÈÂÊβ 35 ÑÈÂÊÎÏÎIJÁͲ 4, 10, 35 ÑÈÂÎÐÀÊØÀ 40 Ñèâîðàêøà 40 ÑÈÂÎÐÀÊØŲ 40 ÑÈÂÎÐÀÊØÅÏÎIJÁͲ 40 ÑÈÍÈÖŲ 46 ÑÈÍÈÖß 47 Ñèíèöÿ áiëà 47, 52 áëàêèòíà 47 âåëèêà 47, 53, 54 âóñàòà 46 äîâãîõâîñòà 46 ÷îðíà 47, 53 ÷óáàòà 47 Ñèíüãà 15, 31 ÑÈÍÜÎÕ²ÑÒ 46 Ñèíüîõâ³ñò òàéãîâèé 8, 25, 46 Ñèíüîøèéêà 10, 46, 53 ÑÈÏ 33 Ñèï áiëîãîëîâèé 33 ÑÈÏÓÕÀ 40 Ñèïóõà 40 ÑÈÏÓÕβ 40 ÑÈ× 40 Ñè÷ âîëîõàòèé 40 õàòíié 40 ÑÈ×ÈÊ-ÃÎÐÎÁÅÖÁ 40 Ñè÷èê-ãîðîáåöü 40 ÑÊÅËÜÍÀ ËÀÑÒ²ÂÊÀ 41 ÑÊÅËÜÍÈÉ ÃÎÐÎÁÅÖÜ 47 ÑÊÅËßÐ 25, 46 Ñêåëÿð ñèíié 5, 46, 52 ñòðîêàòèé 5, 46 ÑÊÎÏÀ 32 Ñêîïà 16, 32 ÑÊÎÏβ 32 ÑËÓÊÂÀ 37 Ñëóêâà 10, 19, 37, 51, 53 ÑÌÅÐÅ×ÍÈÊ 48
Ñìåðå÷íèê 48, 53 ÑͲÃÎÂÈÉ Â'ÞÐÎÊ 47 ÑͲÃÓÐ 48 Ñíiãóð 48 ÑÎÂÀ 40 Cîâà áiëà 39, 53 áîëîòÿíà 39 áîðîäàòà 40, 52 âóõàòà 39 äîâãîõâîñòà 40 ñiðà 40 ÿñòðóáèíà 40 ÑÎÂÊÀ 39 Ñîâêà 39 ÑÎÂβ 39 ÑÎÂÎÏÎIJÁͲ 39 ÑÎÉÊÀ 43 Ñîéêà 43 ÑÎÊ²Ë 33 ÑÎÊÎËβ 33 ÑÎÊÎËÎÏÎIJÁͲ 32 ÑÎËÎÂÅÉÊÎ 46 ÑÎËÎÂÅÉÊÎ-ÃÎÐÈÕ²ÑÒ 46 Ñîëîâåéêî çàõiäíèé 46 ðóäîõâîñòèé 46 ñõiäíèé 46 ÑÎÐÎÊÀ 43 Ñîðîêà 43 ÑÎÐÎÊÎÏÓÄ 42 Ñîðîêîïóä á³ëîëîáèé 7, 23, 43 ñiðèé 43 òåðíîâèé 22, 42 ÷åðâîíîãîëîâèé 43 ÷îðíîëîáèé 43 ÑÎÐÎÊÎÏÓÄβ 42 ÑÏÐÀÂÆͲ ÏÒÀÕÈ 28 ÑÒ²ÍÎËÀÇ 47 Ñòiíîëàç 47 ÑÒÅÏÎÂÀ ×ÀÉÊÀ 35 ÑÒÅÏÎÂÈÉ ÆÀÉÂÎÐÎÍÎÊ 42 ÑÒÅÏÎÂÈÉ ÆÓÐÀÂÅËÜ 34 ÑÒÅÐÂ'ßÒÍÈÊ 33 Ñòåðâ'ÿòíèê 33 ÑÒÐÎÊÀÒÀ ÌÓÕÎËÎÂÊÀ 45 ÑÒÐÎÊÀÒÈÉ ÁÓÐŲÑÍÈÊ 28 ÑÒÐÎÊÀÒÈÉ ÐÈÁÀËÎ×ÊÀ 40 ÑÓ×ÀÑͲ ÏÒÀÕÈ 28 ÑÓËÒÀÍÊÀ 34
Ñóëòàíêà 34, 52 ÑÓÒÎÐβ 46
Ò ÒÅÒÅÐÓÊ 33 Òåòåðóê 16, 17, 33 ÒÅÒÅÐÓÊβ 33 ÒÈͲÂÊÀ 10, 23, 44 Òèíiâêà àëüï³éñüêà 44 ëiñîâà 44 ñèá³ðñüêà 44 ÒÈͲÂÊβ 44 ÒÎÍÊÎÄÇÜÎÁÀ Î×ÅÐÅÒßÍÊÀ 44 ÒÐÀÂ'ßÍÊÀ 25, 45 Òðàâ'ÿíêà ëó÷íà 45 ÷îðíîãîëîâà 45, 53 ÒÐÈÏÀËÈÉ ÄßÒÅË 41 ÒÐÈÏÀËÈÉ ÌÀÐÒÈÍ 38 ÒÓÐÏÀÍ 31 Òóðïàí 15, 31 Òþâèê 16
Ô ÔÀÇÀÍ 34 Ôàçàí 34, 50 ÔÀÇÀÍβ 33 ÔËÀ̲ÍÃÎ 30 Ôëàì³íãî 30 ÔËÀ̲ÍÃβ 30 ÔËÀ̲ÍÃÎÏÎIJÁͲ 30 ÔÓËÜÌÀÐ 28
Õ ÕÎÕ²ÒÂÀ 35 Õîõiòâà 10, 17, 35, 50 ÕÐÓÑÒÀÍ 35 Õðóñòàí 15, 35
× ×ÀÉÊÀ 10, 35 ×àéêà 12, 35, 51, 52 áiëîõâîñòà 12, 35, 52 ñòåïîâà 12, 17, 35, 52 øïîðîâà 12, 17, 35 ×ÀÏËŲ 13, 29 ×ÀÏËß 29 ×àïëÿ ºãèïåòñüêà 29 æîâòà 29 ðóäà 29 ñiðà 29 95
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) ×ÅÏÓÐÀ 14, 29 ×åïóðà áëàêèòíà 15 âåëèêà 14, 29 ìàëà 14, 29 ÷îðíà 15 ×ÅÐÂÎÍÎÂÎËÀ ÊÀÇÀÐÊÀ 30 ×ÅÐÂÎÍÎÄÇÜÎÁÀ ×ÅÐÍÜ 31 ×ÅÐÍÜ 31 ×åðíü áiëîîêà 31 ìîðñüêà 31, 52 ÷åðâîíîäçüîáà 31 ÷óáàòà 31, 52 ×ÅײÒÊÀ 48 ×å÷iòêà áiëà 48 ãiðñüêà 48 çâè÷àéíà 48 ×Å×ÅÂÈÖß 48 ×å÷åâèöÿ 48 âåëèêà 48, 52 ñèáiðñüêà 48 ×ÈÆ 48 ×èæ 48 ×èêîòåíü 46 ×èðÿíêà âåëèêà 15, 31 ìàëà 15, 31 -êâîêòóí 31
96
×ÎÁÎÒÀÐ 36 ×îáîòàð 17, 36 ×ÎÁÎÒÀÐβ 36 ×ÎÐÍÀ ÆÎÂÍÀ 41 ×ÎÐÍÎÄÇÜÎÁÈÉ ÊÐß×ÎÊ 38 ×ÓÁÀÒÀ ÇÎÇÓËß 39
Ø Øèëîõâiñò 25, 31 Øèðîêîíiñêà 31 ØÈØÊÀÐ 10, 48 Øèøêàð áiëîêðèëèé 48 ñîñíîâèé 48 ÿëèíîâèé 48 ØÏÀÊ 43 Øïàê çâè÷àéíèé 12, 43 ðîæåâèé 12, 43 ØÏÀÊβ 43 ØÏÎÐÎÂÀ ×ÀÉÊÀ 35 ØÓ˲ÊÀ 21, 32 Øóëiêà ðóäèé 32 ÷îðíèé 32, 51 ÷îðíîïëå÷èé 7
Ù ÙÅÂÐÈÊ 42 Ùåâðèê àç³éñüêèé 7, 22, 42 ãiðñüêèé 42 ëiñîâèé 42, 53 ëó÷íèé 42 íîâîçåëàíäñüêèé 22 îëèâêîâèé 7, 22, 42 ïîëüîâèé 42 ÷åðâîíîãðóäèé 42, 53 ÙÅÄÐÈÊ 47 Ùåäðèê 26, 47 ÙÈÃËÈÊ 48 Ùèãëèê 48
ß ßÃÍßÒÍÈÊ 33 ßãíÿòíèê 16, 33 ßÑÒÐÓÁ 32 ßñòðóá âåëèêèé 15, 32, 51 êîðîòêîíîãèé 16, 32, 50 ìàëèé 15, 32 ßÑÒÐÓÁÈÍÀ ÑÎÂÀ 40 ßÑÒÐÓÁβ 32
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê ëàòèíñüêèõ íàçâ òàêñîí³â A ACANTHIS 48 ACCIPITER 32 ACCIPITRIDAE 32, 60 ACROCEPHALUS 44 ACTITIS 18, 36 acuta (Anas) 31, 59 adamsii (Gavia) 28, 56 AEGITHALIDAE 46, 76 AEGITHALOS 46 AEGOLIUS 40 AEGYPIUS 33 aeruginosus (Circus) 32. 60 agricola (Acrocephalus) 44, 73 ALAUDA 42 ALAUDIDAE 42, 70 alba (Calidris) 37, 65 alba (Egretta) 29, 57 alba (Motacilla) 42, 71 alba (Tyto) 40, 69 albellus (Mergus) 14, 16, 31, 59 albicilla (Haliaeetus) 33, 61 albicollis (Ficedula) 45, 74 albifrons (Anser) 30, 58 albifrons (Sterna) 38, 67 ALCEDINIDAE 40, 69 ALCEDO 40 alchata (Pterocles) 38, 67 ALCIDAE 38, 67 ALECTORIS 33 alexandrinus (Charadrius) 35, 64 ALLE 38 alle (Alle) 38, 67 alpestris (Eremophila) 42, 71 alpina (Calidris) 5, 37, 65 aluco (Strix) 40, 69 ANAS 30 ANATIDAE 30, 58 ANSER 30 anser (Anser) 30, 58 ANSERIFORMES 30, 58 ANTHROPOIDES 34
ANTHUS 42 apiaster (Merops) 41, 69 apivorus (Pernis) 32, 60 APODIDAE 40, 69 APODIFORMES 40, 69 APUS 21, 40 apus (Apus) 40, 69 apricaria (Pluvialis) 35, 63 aquaticus (Rallus) 34, 62 AQUILA 32 arborea (Lullula) 42, 71 arctica (Gavia) 14, 28, 56 ARDEA 29 ARDEIDAE 29, 57 ARDEOLA 29 ardesiaca (Egretta) 15 ARENARIA 36 aristotelis (Phalacrocorax) 29, 57 argentatus (Larus) 38, 66 arquata (Numenius) 37, 66 arundinaceus (Acrocephalus) 44, 73 arvensis (Alauda) 42, 71 asiaticus (Charadrius) 35, 63 ASIO 39 ater (Parus) 47, 76 ATHENE 40 atra (Fulica) 34, 63 atratus (Cygnus) 6 atricapilla (Sylvia) 44, 73 atrogularis (Turdus) 46, 75 atthis (Alcedo) 21, 40, 69 aureola (Emberiza) 26, 48, 78 auritus (Podiceps) 28, 56 AVES 28 avosetta (Recurvirostra) 17, 36, 64 AYTHYA 31
B badius (Accipiter) 16 barbatus (Gypaetus) 16, 33, 61 bernicla (Branta) 30, 58 bewickii (Cygnus) 30, 58
biarmicus (Panurus) 46, 76 BOMBYCILLA 43 BOMBYCILLIDAE 43, 72 bonasia (Tetrastes) 17, 33, 62 bonelli (Phylloscopus) 45, 74 borin (Sylvia) 45, 73 BOTAURUS 29 brachydactyla (Certhia) 47, 76 brachyrhynchus (Anser) 6 BRANTA 30 brevipes (Accipiter) 16, 32, 60 BUBO 39 bubo (Bubo) 39, 68 BUBULCUS 29 BUCEPHALA 31 buchanani (Emberiza) 49, 78 BURHINIDAE 35, 63 BURHINUS 35 BUTEO 32 buteo (Buteo) 32, 60
C cachinnans (Larus) 20, 38, 66 caerulea (Egretta) 15 caerulescens (Chen) 30, 58 caeruleus (Elanus) 7 caeruleus (Parus) 47, 76 caesia (Emberiza) 49, 78 calandra (Emberiza) 48, 78 calandra (Melanocorypha) 42, 71 CALANDRELLA 42 CALCARIUS 49 CALIDRIS 5, 18, 36 caligata (Hippolais) 44, 73 CALONECTRIS 28 campestris (Anthus) 42, 71 cana (Tadorna) 6 canadensis (Branta) 7, 30, 58 cannabina (Acanthis) 48, 77 canorus (Cuculus) 39, 68 cantillans (Sylvia) 45, 74 canus (Larus) 38, 67 canus (Picus) 21, 41, 70
Ïðèì³òêà: Êóðñèâíèì øðèôòîì âèä³ëåí³ òàêñîíè, ÿê³ çãàäóþòüñÿ â ö³é ïðàö³, àëå íå âõîäÿòü àáî íå âêàçàí³ â ñèñòåìàòè÷íîìó ñïèñêó îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè. 97
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
canutus (Calidris) 37, 65 CAPRIMULGIDAE 40, 69 CAPRIMULGIFORMES 40, 69 CAPRIMULGUS 40 carbo (Phalacrocorax) 29, 57 CARDUELIS 48 carduelis (Carduelis) 48, 77 CARPODACUS 48 caryocatactes (Nucifraga) 43, 72 caspia (Hydroprogne) 5, 21, 38, 67 CATHARUS 46 caudatus (Aegithalos) 46, 76 CERCOTRICHAS 46 CERTHIA 26, 47 CERTHIIDAE 47, 76 cervinus (Anthus) 42, 71 CERYLE 40 cetti (Cettia) 44, 73 CETTIA 44 CHARADRIIDAE 35, 63 CHARADRIIFORMES 4, 35, 63 CHARADRIUS 17, 35 CHEN 30 cherrug (Falco) 16, 33, 61 CHETTUSIA 35 CHLAMYDOTIS 35 CHLIDONIAS 38 CHLORIS 47 chloris (Chloris) 47, 77 chloropus (Gallinula) 34, 63 chrysaetos (Aquila) 32, 61 chrysophrys (Emberiza) 48, 78 chukar (Alectoris) 33, 62 cia (Emberiza) 48, 78 CICONIA 30 ciconia (Ciconia) 30, 57 CICONIIDAE 30, 57 CICONIIFORMES 29, 57 CINCLIDAE 43, 72 CINCLUS 43 cinclus (Cinclus) 23, 43, 72 cinerea (Ardea) 29, 57 cinerea (Calandrella) 42, 70 cinerea (Motacilla) 42, 71 cinereus (Xenus) 36, 65 CIRCAETUS 32
98
CIRCUS 32 cirlus (Emberiza) 48, 78 citreola (Motacilla) 42, 71 citrinella (Emberiza) 48, 78 CLAMATOR 39 CLANGULA 31 clanga (Aquila) 32, 60 clangula (Bucephala) 31, 59 clypeata (Anas) 31, 59 COCCOTHRAUSTES 48 coccothraustes (Coccothraustes) 48, 78 coelebs (Fringilla) 47, 77 colchicus (Phasianus) 34, 62 collaris (Prunella) 44, 72 collurio (Lanius) 22, 42, 71 collybità (Phylloscopus) 45, 74 columbarius (Falco) 16, 33, 61 COLUMBA 39 COLUMBIDAE 39, 67 COLUMBIFORMES 38, 67 communis (Sylvia) 45, 73 CORACIAS 40 CORACIIDAE 40, 69 CORACIIFORMES 40, 69 corax (Corvus) 43, 72 cornix (Corvus) 43, 72 corone (Corvus) 43, 72 CORVIDAE 43, 72 CORVUS 43 COTURNIX 34 coturnix (Coturnix) 34, 62 crecca (Anas) 15, 31, 58 CREX 34 crex (Crex) 34, 63 crispus (Pelecanus) 29, 56 cristata (Galerida) 21, 42, 70 cristatus (Parus) 47, 76 cristatus (Podiceps) 14, 28, 56 CUCULIDAE 39, 68 CUCULIFORMES 39, 68 CUCULUS 39 curruca (Sylvia) 45, 73 cursor (Cursorius) 37, 66 CURSORIUS 37 curvirostra (Loxia) 48, 77 cyaneus (Circus) 32, 60
cyanurus (Tarsiger) 8, 25, 46, 75 cyanus (Parus) 47, 76 CYGNUS 30 cygnus (Cygnus) 30, 58
D daurica (Hirundo) 41, 70 dauurica (Perdix) 34, 62 decaocto (Streptopelia) 21, 39, 68 DELICHON 42 DENDROCOPOS 41 diomedea (Calonectris) 5, 23, 28, 56 dominica (Pluvialis) 13 domesticus (Passer) 47, 76 DRYOCOPUS 41 dubius (Charadrius) 35, 63 dumetorum (Acrocephalus) 44, 73
E EGRETTA 8, 14, 29 ELANUS 7 eleonorae (Falco) 7 EMBERIZA 48 EMBERIZIDAE 48, 78 enucleator (Pinicola) 48, 77 epops (Upupà) 41, 70 EREMOPHILA 42 ERITHACUS 46 erythrinus (Carpodacus) 48, 77 erythropus (Anser) 30, 58 erythropus (Tringa) 36, 64 EUDROMIAS 35 EULABEIA 30 europaea (Sitta) 47, 76 europaeus (Caprimulgus) 40, 69 EURYNORHYNCHUS 36 excubitor (Lanius) 43, 71
F fabalis (Anser) 6, 30, 58 falcinellus (Limicola) 19, 37, 65 falcinellus (Plegadis) 29, 57 FALCO 33 FALCONIDAE 33, 61 FALCONIIFORMES 32, 60 familiaris (Certhia) 47, 76
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
feldegg (Motacilla) 42, 71 ferina (Aythya) 15, 31, 59 ferruginea (Calidris) 5, 36, 65 ferruginea (Tadorna) 30, 58 FICEDULA 45 flammea (Acanthis) 48, 77 flammeus (Asio) 39, 68 flava (Motacilla) 42, 71 fluviatilis (Locustella) 44, 73 flavirostris (Acanthis) 48, 77 formosa (Anas) 31, 58 FRINGILLA 47 FRINGILLIDAE 47, 77 frugilegus (Corvus) 43, 72 FULICA 34 fulicarius (Phalaropus) 36, 65 fuligula (Aythya) 31, 59 FULMARUS 28 fulva (Pluvialis) 13, 35, 63 fulvus (Gyps) 33, 61 funereus (Aegolius) 40, 69 fusca (Melanitta) 15, 31, 59 fuscus (Larus) 20, 38, 66
G galactotes (Cercotrichas) 46, 75 GALERIDA 42 gallicus (Circaetus) 32, 60 GALLIFORMES 33, 62 GALLINAGO 18, 37 gallinago (Gallinago) 8, 19, 37, 65 GALLINULA 34 GARRULUS 43 garrulus (Bombycilla) 43, 72 garrulus (Coracias) 40, 69 garzetta (Egretta) 29, 57 GAVIA 28 GAVIIDAE 28, 56 GAVIIFORMES 28, 56 GELOCHELIDON 38 genei (Larus) 20, 38, 66 gentilis (Accipiter) 32, 60 glacialis (Fulmarus) 14, 28, 56 glandarius (Clamator) 39, 68 glandarius (Garrulus) 43, 72 GLAREOLA 37 glareola (Tringa) 36, 64
GLAREOLIDAE 37, 66 GLAUCIDIUM 40 graculus (Pyrrhocorax) 43, 72 gregaria (Chettusia) 17, 35, 64 grisegena (Podiceps) 28, 56 GRUIDAE 34, 62 GRUIFORMES 34, 62 GRUS 34 grus (Grus) 34, 62 GYPAETUS 33 GYPS 33
H HAEMATOPODIDAE 36, 64 HAEMATOPUS 36 HALIAEETUS 32 haliaetus (Pandion) 16, 32, 60 heliaca (Aquila) 32, 61 heuglini (Larus) 7, 20, 38, 66 hiaticula (Charadrius) 35, 63 HIERAAETUS 32 HIMANTOPUS 36 himantopus (Himantopus) 17, 36, 64 HIPPOLAIS 44 HIRUNDINIDAE 41, 70 HIRUNDO 41 hirundo (Sterna) 38, 67 hispanica (Oenanthe) 45, 75 hispaniolensis (Passer) 47, 77 HISTRIONICUS 31 histrionicus (Histrionicus) 31, 59 hodgsoni (Anthus) 7, 22, 42, 71 HOPLOPTERUS 35 hornemanni (Acanthis) 48, 77 hortensis (Sylvia) 44, 73 hortulana (Emberiza) 48, 78 hybrida (Chlidonias) 38, 67 HYDROBATES 28 HYDROBATIDAE 28, 56 HYDROPROGNE 38 hyemalis (Clangula) 31, 59 hyperboreus (Larus) 38, 67 hypoleuca (Ficedula) 45, 74 hypoleucos (Actitis) 18, 36, 64
I ibis (Bubulcus) 29, 57 ichthyaetus (Larus) 20, 38, 66 icterina (Hippolais) 44, 73
ignicapillus (Regulus) 45, 74 iliacus (Turdus) 46, 76 immer (Gavia) 28, 56 indica (Eulabeia) 7, 30, 58 infaustus (Perisoreus) 43, 72 inornatus (Phylloscopus) 7, 24, 45, 74 interpres (Arenaria) 36, 64 isabellina (Oenanthe) 25, 45, 75 IXOBRYCHUS 29
J JYNX 41
K krameri (Psittacula) 7, 39, 68
L LAGOPUS 33 làgopus (Buteo) 32, 60 lagopus (Lagopus) 33, 62 LANIIDAE 42, 71 LANIUS 22, 42 lapponica (Limosa) 37, 66 lapponicus (Calcarius) 49, 78 LARIDAE 38, 66 LARINAE 5 LARUS 20, 38 leschenaultii (Charadrius) 35, 63 leucocephala (Emberiza) 48, 78 leucocephala (Oxyura) 31, 59 leucogeranus (Grus) 34, 62 leucopsis (Branta) 30, 58 leucoptera (Loxia) 48, 78 leucoptera (Melanocorypha) 42, 71 leucopterus (Chlidonias) 38, 67 leucorodia (Platalea) 15, 29, 57 leucoryphus (Haliaeetus) 32, 61 leucotos (Dendrocopos) 41, 70 leucura (Oenanthe) 45, 75 leucura (Vanellochettusia) 35, 64 LIMICOLA 37 LIMOSA 5, 19, 37 limosa (Limosa) 37, 66 livia (Columba) 18, 39, 68 lobatus (Phalaropus) 36, 65 LOCUSTELLA 44 longicaudus (Stercorarius) 37, 66 LOXIA 48 99
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
LULLULA 42 luscinioides (Locustella) 44, 73 LUSCINIA 46 luscinia (Luscinia) 46, 75 LUSCINIOLA 44 LYMNOCRYPTES 18, 37 LYRURUS 33
M macrourus (Circus) 32, 60 major (Dendrocopos) 41, 70 major (Parus) 47, 76 marila (Aythya) 31, 59 marinus (Larus) 38, 67 maritima (Calidris) 37, 65 martius (Dryocopus) 21, 41, 70 media (Gallinago) 8, 19, 37, 65 medius (Dendrocopos) 41, 70 megarhynchos (Luscinia) 46, 75 MELANITTA 31 melanocephala (Emberiza) 49, 78 melanocephala (Sylvia) 7, 23, 24, 45, 74 melanocephalus (Larus) 23, 38, 66 MELANOCORYPHA 42 melanopogon (Lusciniola) 44, 73 melanotos (Calidris) 7, 18, 37, 65 melba (Apus) 40, 69 merganser (Mergus) 31, 59 MERGUS 15, 31 MEROPIDAE 41, 69 MEROPS 41 merula (Turdus) 46, 75 migrans (Milvus) 32, 60 MILVUS 32 milvus (Milvus) 32, 60 minimus (Lymnocryptes) 8, 19, 37, 65 minor (Dendrocopos) 41, 70 minor (Lanius) 43, 71 minuta (Calidris) 36, 65 minutus (Numenius) 13 minutus (Ixobrychus) 29, 57 minutus (Larus) 38, 66 modularis (Prunella) 44, 72 mollissima (Somateria) 15, 31, 59 monachus (Aegypius) 33, 61 monedula (Corvus) 43, 72 montanella (Prunella) 44, 72 montanus (Parus) 26, 47, 76
100
montanus (Passer) 47, 77 MONTICOLA 25, 46 MONTIFRINGILLA 47 montifringilla (Fringilla) 47, 77 morinellus (Eudromias) 15, 35, 64 MOTACILLA 42 MOTACILLIDAE 42, 71 muraria (Tichîdroma) 47, 76 MUSCICAPA 45 MUSCICAPIDAE 45, 74 mystacea (Sylvia) 7, 24, 45, 73
N naevia (Locustella) 44, 73 nana (Sylvia) 45, 74 naumanni (Falco) 33, 61 naumanni (Turdus) 46, 75 nebularia (Tringa) 36, 64 nebulosa (Strix) 40, 69 NEOGNATHAE 28 NEOPHRON 33 NEORNITHES 28 NETTA 31 nigår (Chlidonias) 38, 67 nigra (Ciconia) 30, 57 nigra (Melanitta) 15, 31, 59 nigricollis (Podiceps) 28, 56 nilotica (Gelochelidon) 38, 67 nisoria (Sylvia) 44, 73 nisus (Accipiter) 32, 60 nitidus (Phylloscopus) 45, 74 nivalis (Montifringilla) 47, 77 nivalis (Plectrophenax) 49, 78 noctua (Athene) 40, 69 nordmanni (Glareola) 37, 66 novaeseelandiae (Anthus) 22 nubicus (Lanius) 7, 22, 43, 71 NUCIFRAGA 43 NUMENIUS 19, 37 NYCTEA 39 NYCTICORAX 29 nycticoraõ (Nycticorax) 29, 57 nóroca (Aythya) 31, 59
O ochropus (Tringa) 36, 64 ochruros (Phoenicurus) 46, 75 oedicnemus (Burhinus) 35, 63
OENANTHE 25, 45 oenanthe (Oenanthe) 45, 75 oenas (Columba) 39, 68 olivetorum (Hippolais) 7, 23, 44, 73 olor (Cygnus) 30, 58 onocrotalus (Pelecanus) 29, 56 orientalis (Pterocles) 38, 67 orientalis (Streptopelia) 39, 68 ORIOLIDAE 43, 71 ORIOLUS 43 oriolus (Oriolus) 23, 43, 71 ostralegus (Haematopus) 36, 64 ÎTIDIDAE 35, 63 OTIS 35 OTUS 39 otus (Asio) 39, 68 OXYURA 31
P pallida (Hippolais) 44, 73 paludicola (Acrocephalus) 44, 73 palumbus (Columba) 39, 67 palustris (Acrocephalus) 44, 73 pàlustris (Parus) 26, 47, 76 PANDION 32 PANDIONIDAE 32, 60 PANURUS 46 paradisaea (Sterna) 38, 67 PARADOXORNITHIDAE 46, 76 paradoxus (Syrrhaptes) 39, 67 parasiticus (Stercorarius) 37, 66 PARIDAE 46, 76 PARUS 47 parva (Ficedula) 45, 74 parva (Porzana) 34, 63 PASSER 47 PASSERIDAE 47, 76 PASSERIFORMES 41, 70 passerinum (Glaucidium) 40, 69 pelagicus (Hydrobates) 28, 56 PELECANIDAE 29, 56 PELECANIFORMES 29, 56 PELECANUS 29 pendulinus (Remiz) 46, 76 penelope (Anas) 31, 59 pennatus (Hieraaetus) 32, 60 percnopterus (Neophron) 33, 61
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
PERDIX 34 perdix (Perdix) 34, 62 peregrinus (Falco) 33, 61 PERISOREUS 43 PERNIS 32 PETRONIA 47 petronia (Petronia) 47, 77 phaeopus (Numenius) 20, 37, 66 PHALACROCORACIDAE 29, 57 PHALACROCORAX 29 PHALAROPUS 36 PHASIANIDAE 33, 62 PHASIANUS 34 PHILOMACHUS 36 philomelos (Turdus) 46, 76 PHOENICOPTERIDAE 30, 58 PHOENICOPTERIFORMES 30, 58 PHOENICOPTERUS 30 PHOENICURUS 26, 46 phoenicurus (Phoenicurus) 46, 75 PHYLLOSCOPUS 45 PICA 43 pica (Pica) 43, 72 PICIDAE 41, 70 PICIFORMES 21, 41, 70 PICOIDES 41 PICUS 41 pilaris (Turdus) 46, 75 PINICOLA 48 PLATALEA 29 platyrhynchos (Anas) 30, 58 PLECTROPHENAX 49 PLEGADIS 29 pleschanka (Oenanthe) 45, 75 PLUVIALIS 35 PODICEPS 14, 18, 28 PODICIPEDIDAE 28, 56 PODICIPEDIFORMES 28, 56 pomarina (Aquila) 32, 60 pomarinus (Stercorarius) 37, 66 PORPHYRIO 34 porphyrio (Porphyrio) 34, 63 PORZANA 17, 34 porzana (Porzana) 34, 63 pratensis (Anthus) 42, 71 pratincola (Glareola) 37, 66 PROCELLARIIDAE 28, 56
PROCELLARIIFORMES 28, 56 proregulus (Phylloscopus) 45, 74 PRUNELLA 23, 44 PRUNELLIDAE 44, 72 PSITTACIDAE 39, 68 PSITTACIFORMES 8, 39, 68 PSITTACULA 8, 39 PSITTACUS 8 PTEROCLES 38, PTEROCLIDIDAE 38, 67 PTYONOPROGNE 41 PUFFINUS 28 puffinus (Puffinus) 28, 56 pugnax (Philomachus) 18, 36, 65 purpurea (Ardea) 29, 57 pusilla (Emberiza) 48, 78 pusilla (Porzana) 34, 63 pógargus (Circus) 32, 60 pygmaeus (Phalacrocorax) 29, 57 pygmeus (Eurynorhynchus) 36, 65 PYRRHOCORAX 43 pyrrhocorax (Pyrrhocorax) 7 PYRRHULA 48 pyrrhula (Pyrrhula) 48, 78 pytyopsittacus (Loxia) 48, 77
Q quårquedula (Anas) 15, 31, 59
R RALLIDAE 34, 62 ralloides (Ardeola) 29, 57 RALLUS 34 rapax (Aquila) 32, 60 RECURVIROSTRA 36 RECURVIROSTRIDAE 36, 64 REGULIDAE 45, 74 REGULUS 24, 25, 45 regulus (Regulus) 45, 74 REMIZ 46 richardi (Anthus) 7, 21, 22, 42, 71 ridibundus (Larus) 38, 66 RIPARIA 41 riparia (Riparia) 41, 70 RISSA 38 roseus (Carpodacus) 48, 77 roseus (Phoenicopterus) 30, 58
roseus (Sturnus) 43, 72 rubecula (Erithacus) 25, 46, 75 rubetra (Saxicola) 45, 74 rubicilla (Carpodacus) 48, 77 rudis (Ceryle) 5, 40, 69 rueppelli (Sylvia) 45, 74 rufescens (Calandrella) 42, 70 RUFIBRENTA 30 ruficollis (Podiceps) 28, 56 ruficollis (Rufibrenta) 30, 58 rufina (Netta) 31, 59 rufinus (Buteo) 32, 60 rupestris (Ptyonoprogne) 6, 41, 70 rustica (Emberiza) 48, 78 rustica (Hirundo) 41, 70 rusticola (Scolopax) 19, 37, 65 rusticolus (Falco) 33, 61
S sandvicensis (Thalasseus) 38, 67 saturatus (Cuculus) 39, 68 saxatilis (Monticola) 46, 75 SAXICOLA 25, 45 scandiaca (Nyctea) 39, 68 schoeniclus (Emberiza) 48, 78 schoenîbàenus (Acrocephalus) 44, 73 schwarzi (Phylloscopus) 45, 74 scirpaceus (Acrocephalus) 44, 73 SCOLOPACIDAE 36, 64 SCOLOPAX 37 scops (Otus) 39, 68 senator (Lanius) 43, 71 SERINUS 47 serinus (Serinus) 26, 47, 77 serrator (Mergus) 31, 59 sibilatrix (Phylloscopus) 45, 74 SITTA 47 SITTIDAE 47, 76 skua (Stercorarius) 37, 66 solitarius (Monticola) 46, 75 SOMATERIA 31 spinoletta (Anthus) 42, 71 spinosus (Hoplopterus) 17, 35, 64 SPINUS 48 spinus (Spinus) 48, 77 squatarola (Pluvialis) 35, 63 stagnatilis (Tringa) 5, 36, 64
101
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
stellaris (Botaurus) 29, 57 stellata (Gavia) 14, 28, 56 STERCORARIIDAE 37, 66 STERCORARIUS 37 STERNA 38 STERNINAE 5 strepera (Anas) 31, 59 STREPTOPELIA 39 striata (Muscicapa) 45, 74 STRIGIDAE 39, 68 STRIGIFORMES 39, 68 STRIX 40 STURNIDAE 43, 72 STURNUS 12, 43 subbuteo (Falco) 16, 33, 61 subruficollis (Tryngites) 37, 65 superciliosus (Merops) 41, 69 SURNIA 40 svecica (Luscinia) 46, 75 SYLVIA 23, 44 SYLVIIDAE 44, 73 syriacus (Dendrocopos) 41, 70 SYRRHAPTES 39
T TADORNA 30 tadorna (Tadorna) 30, 58 tarda (Otis) 17, 35, 63
102
TARSIGER 46 temminckii (Calidris) 36, 65 tenuirostris (Numenius) 13, 20, 37, 65 TETRAO 33 TETRAONIDAE 33, 62 TETRASTES 33 TETRAX 35 tetrax (Tetrax) 17, 35, 63 tetrix (Lyrurus) 16, 33, 62 THALASSEUS 38 THRESKIORNITHIDAE 29, 57 TICHODROMA 47 tinnunculus (Falco) 33, 61 torquata (Saxicola) 45, 74 torquatus (Turdus) 46, 75 torquilla (Jynx) 41, 70 totanus (Tringa) 17, 36, 64 tridactyla (Rissa) 38, 67 tridactylus (Picoides) 41, 70 TRINGA 5, 17, 18, 36 trivialis (Anthus) 42, 71 trochiloides (Phylloscopus) 45, 74 trochilus (Phylloscopus) 45, 74 TROGLODYTES 24, 44 troglodytes (Troglodytes) 23, 44, 72 TROGLODYTIDAE 44, 72 TRYNGITES 37 TURDUS 46 turtur (Streptopelia) 39, 68
TYTO 40 TYTONIDAE 40, 69
U ulula (Surnia) 40, 69 undulata (Chlamydotis) 17, 35, 63 UPUPA 41 UPUPIDAE 41, 70 UPUPIFORMES 41, 70 uralensis (Strix) 40, 69 urbica (Delichon) 42, 70 urogallus (Tetrao) 17, 33, 62 ustulatus (Catharus) 46, 75
V VANELLOCHETTUSIA 35 VANELLUS 35 vanellus (Vanellus) 35, 64 vespertinus (Falco) 33, 61 virgo (Anthropoides) 34, 62 viridis (Picus) 21, 41, 70 viscivorus (Turdus) 46, 76 vulgaris (Sturnus) 43, 72
X XENUS 36
Y yeltoniensis (Melanocorypha) 42, 71
Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей
Алфавітний покажчик російських назв видів птахів А Авдотка 10, 35 Аист белый 30 чёрный 30
Б Баклан большой 29 малый 29 хохлатый 29 Балобан 33 Бегунок 37 Бекас 37 Белобровик 46 Беркут 32 Бормотушка северная 44 Бородач 33 Бургомистр 38 Буревестник средиземноморский 28 малый 28
В Вальдшнеп 37 Варакушка 10, 46 Веретенник большой 37 малый 37 Вертишейка 41 Воробей домовый 47 каменный 47 полевой 47 черногрудый 47 Ворон 43 Ворона серая 43 чёрная 43 Воронок 42 Выпь большая 29 малая 29 Вяхирь 39 Вьюрок 47 европейский 26, 47 снежный 47
Г Гага обыкновенная 31 Гагара белоклювая 28 краснозобая 28
чернозобая 28 черноклювая 28 Гаичка буроголовая 47 черноголовая 47 Галка 43 альпийская 43 Галстучник 35 Гаршнеп 37 Глупыш 28 Глухарь 33 Гоголь обыкновенный 31 Голубок морской 38 Голубь сизый 39 Горихвостка обыкновенная 46 -чернушка 46 Горлица большая 39 кольчатая 39 обыкновенная 39 Грач 43 Гриф чёрный 33 Грязовик 37 Гуменник 30 Гусь белолобый 30 белый 30 горный 30 серый 30
Д Дербник 33 Деряба 46 Дрозд белозобый 46 Наумана 46 певчий 46 пёстрый каменный 46 свэнсонов 46 синий каменный 46 чернозобый 46 чёрный 46 Дрофа 35 -красотка 35 Дубонос обыкновенный 48 Дубровник 48 Дупель 37 Дутыш 37 Дятел белоспинный 41 зелёный 41
малый 41 пёстрый 41 седой 41 сирийский 41 средний 41 трёхпалый 41
Ж Жаворонок белокрылый 42 лесной 42 малый 42 полевой 42 рогатый 42 серый 42 степной 42 хохлатый 42 чёрный 42 Желна 41 Желтозобик 37 Жулан обыкновенный 42 Журавль серый 34
З Завирушка альпийская 44 лесная 44 сибирская 44 Зарянка 46 Зеленушка обыкновенная 47 Зимняк 32 Зимородок малый пегий 40 обыкновенный 40 Змееяд 32 Зуёк каспийский 35 малый 35 морской 35 толстоклювый 35 Зяблик 47
И Иволга обыкновенная 43
К Казарка белощёкая 30 канадская 30 краснозобая 30 чёрная 30 103
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Êàìåíêà áåëîõâîñòàÿ 45 èñïàíñêàÿ 45 îáûêíîâåííàÿ 45 -ïëåøàíêà 45 -ïëÿñóíüÿ 45 Êàìåíóøêà 31 Êàìíåøàðêà 36 Êàìûøåâêà-áàðñó÷îê 44 áîëîòíàÿ 44 âåðòëÿâàÿ 44 äðîçäîâèäíàÿ 44 èíäèéñêàÿ 44 ñàäîâàÿ 44 òîíêîêëþâàÿ 44 òðîñòíèêîâàÿ 44 øèðîêîõâîñòàÿ 44 Êàìûøíèöà 34 Êàíþê îáûêíîâåííûé 32 Êàðàâàéêà 29 Êà÷óðêà ïðÿìîõâîñòàÿ 28 Êâàêâà 29 Êåäðîâêà 43 Êåêëèê 33 Êë¸ñò áåëîêðûëûé 48 îáûêíîâåííûé 48 -ñîñíîâèê 48 Êëèíòóõ 39 Êëîêòóí 31 Êëóøà 38 âîñòî÷íàÿ 38 Êîá÷èê 33 Êîçîäîé îáûêíîâåííûé 40 Êîëïèöà 29 Êîí¸ê ãîðíûé 42 êðàñíîçîáûé 42 ëåñíîé 42 ëóãîâîé 42 ïîëåâîé 42 ïÿòíèñòûé 42 ñòåïíîé 22, 42 Êîíîïëÿíêà 48 Êîðîë¸ê æåëòîãîëîâûé (24, 25) 45 êðàñíîãîëîâûé 45 Êîðîñòåëü 34 Êîðøóí êðàñíûé 32 ÷¸ðíûé 32 Êðàïèâíèê 24, 44 Êðàñàâêà 34
104
Êðàñíîçîáèê 36 Êðà÷êà áåëîêðûëàÿ 38 áåëîù¸êàÿ 38 ìàëàÿ 38 ïåñòðîíîñàÿ 38 ïîëÿðíàÿ 38 ðå÷íàÿ 38 ÷àéêîíîñàÿ 38 ÷¸ðíàÿ 38 Êðå÷åò 33 Êðå÷¸òêà 35 Êðîíøíåï áîëüøîé 37 ñðåäíèé 37 òîíêîêëþâûé 37 Êðîõàëü áîëüøîé 31 äëèííîíîñûé 31 Êðÿêâà 30 Êóêóøêà ãëóõàÿ 39 îáûêíîâåííàÿ 39 õîõëàòàÿ 39 Êóêøà 43 Êóëèê-âîðîáåé 36 -ñîðîêà 36 Êóðãàííèê 32 Êóðîïàòêà áåëàÿ 33 áîðîäàòàÿ 34 ñåðàÿ 34
Ë Ëàçîðåâêà áåëàÿ 47 îáûêíîâåííàÿ 47 Ëàñòî÷êà áåðåãîâàÿ 41 äåðåâåíñêàÿ 41 ðûæåïîÿñíè÷íàÿ 41 ñêàëüíàÿ 41 Ëåáåäü-êëèêóí 30 ìàëûé 30 -øèïóí 30 Ëîïàòåíü 36 Ëóíü áîëîòíûé 32 ëóãîâîé 32 ïîëåâîé 32 ñòåïíîé 32 Ëóòîê 31 Ëûñóõà 34 Ëþðèê 38
Ì Ìîãèëüíèê 32 Ìîåâêà 38 Ìîðîäóíêà 36 Ìîðÿíêà 31 Ìîñêîâêà 47 Ìóõîëîâêà ìàëàÿ 45 -áåëîøåéêà 45 -ïåñòðóøêà 45 ñåðàÿ 45
Í Íåÿñûòü áîðîäàòàÿ 40 äëèííîõâîñòàÿ 40 ñåðàÿ 40 Íûðîê êðàñíîíîñûé 31
Î Îâñÿíêà áåëîøàïî÷íàÿ 48 ãîðíàÿ 48 æåëòîáðîâàÿ 48 êðàñíîêëþâàÿ 49 -êðîøêà 48 îáûêíîâåííàÿ 48 îãîðîäíàÿ 48 -ðåìåç 48 ñàäîâàÿ 48 ñêàëüíàÿ 49 òðîñòíèêîâàÿ 48 ÷åðíîãîëîâàÿ 49 Îãàðü 30 Îëÿïêà 43 Îð¸ë-êàðëèê 32 ñòåïíîé 32 Îðëàí-áåëîõâîñò 33 -äîëãîõâîñò 32 Îñîåä îáûêíîâåííûé 32
Ï Ïàñòóøîê 34 Ïåãàíêà 30 Ïåëèêàí êóäðÿâûé 29 ðîçîâûé 29 Ïåíî÷êà-âåñíè÷êà 45 æåëòîáðþõàÿ 45 -çàðíè÷êà 45 çåë¸íàÿ 45
Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей
Пеночка корольковая 45 светлобрюхая 45 -теньковка 45 толстоклювая 45 -трещотка 45 Перевозчик 36 Перепел 34 Перепелятник 32 Пересмешка бледная 44 зелёная 44 средиземноморская 23, 44 Песочник белохвостый 36 исландский 37 морской 37 Песчанка 37 Пигалица белохвостая 35 Пискулька 30 Пищуха короткопалая 47 обыкновенная 47 Плавунчик круглоносый 36 плосконосый 36 Поганка большая 28 красношейная 28 малая 28 серощёкая 28 черношейная 28 Погоныш 34 малый 34 -крошка 34 Подорлик большой 32 малый 32 Подорожник 49 Поморник большой 37 длиннохвостый 37 короткохвостый 37 средний 37 Поползень обыкновенный 47 Попугай ожереловый 39 Поручейник 36 Просянка 48 Пуночка 49 Пустельга обыкновенная 33 степная 33
Р Ремез обыкновенный 46 Ржанка азиатская бурокрылая 35 золотистая 35
Рябинник 46 Рябок белобрюхий 38 чернобрюхий 38 Рябчик 33
С Савка 31 Саджа 39 Сапсан 33 Сверчок обыкновенный 44 речной 44 соловьиный 44 Свиристель 43 Свиязь 31 Сизоворонка 40 Синехвостка 25, 46 Синица большая 47 длиннохвостая 46 усатая 46 хохлатая 47 Синьга 31 Сип белоголовый 33 Сипуха 40 Скворец обыкновенный 43 розовый 43 Скопа 32 Славка белоусая 24, 45 -завирушка 45 певчая 44 пустынная 45 рыжегрудая 45 Рюппеля 45 садовая 45 серая 45 средиземноморская 24, 45 черноголовая 44 ястребиная 44 Снегирь обыкновенный 48 Сова белая 39 болотная 39 ушастая 39 ястребиная 40 Сойка 43 Соловей обыкновенный 46 тугайный 46 южный 46 Сорока 43
Сорокопут красноголовый 43 маскированный 22, 43 серый 43 чернолобый 43 Сплюшка 10, 39 Стенолаз 47 Стервятник 33 Стерх 34 Стрепет 35 Стриж белобрюхий 40 чёрный 40 Султанка 34 Сыч воробьиный 40 домовый 40 мохноногий 40
Т Тетерев 33 Тетеревятник 32 Тиркушка луговая 37 степная 37 Травник 36 Трясогузка белая 42 горная 42 жёлтая 42 желтоголовая 42 черноголовая 42 Тулес 35 Турпан обыкновенный 31 Турухтан 36 Тювик европейский 32
У Удод 41 Улит большой 36 Утка серая 31
Ф Фазан 34 Филин 39 Фифи 36 Фламинго обыкновенный 30
Х Ходулочник 36 Хохотун черноголовый 38 Хохотунья 38 Хрустан 35 105
Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів)
Ц Цапля большая белая 29 египетская 29 жёлтая 29 малая белая 29 рыжая 29 серая 29
Ч Чайка малая 38 морская 38 озёрная 38 серебристая 38 сизая 38 черноголовая 38 Чеглок 33
106
Чеграва 38 Чекан луговой 45 черноголовый 45 Чернеть белоглазая 31 красноголовая 31 морская 31 хохлатая 31 Чернозобик 37 Черныш 36 Чечевица большая 48 обыкновенная 48 сибирская 48 Чечётка горная 48 обыкновенная 48 пепельная 48 Чибис 10, 35 шпорцевый 35
Чиж 48 Чирок-свистунок 31 -трескунок 31
Ш Шилоклювка 36 Шилохвость 25, 31 Широконоска 31
Щ Щегол черноголовый 48 Щёголь 36 Щур 48 Щурка зелёная 41 золотистая 41
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê àíãë³éñüêèõ íàçâ âèä³â ïòàõ³â A Accentor Alpine 44 Siberian 44 Auk Little 38 Avocet 36
B Bee-eater 41 Blue-cheeked 41 Bittern 29 Little 29 Blackbird 46 Blackcap 44 Bluetail Red-flanked 46 Bluethroat 46 Brambling 47 Bullfinch 48 Bunting Black-headed 49 Cirl 48 Corn 48 Cretzschmar's 49 Grey-necked 49 Lapland 49 Little 48 Ortolan 48 Pine 48 Reed 48 Rock 48 Rustic 48 Snow 49 Yellow-breasted 48 Yellow-browed 48 Bustard Great 35 Little 35 Buzzard 32 Honey 32 Long-legged 32 Rough-legged 32
C Capercaillie 33 Chaffinch 47 Chiffchaff 45 Chough Alpine 43 Chukar 33
Coot 34 Cormorant 29 Pygmy 29 Corncrake 34 Courser Cream-coloured 37 Crake Baillon's 34 Little 34 Spotted 34 Crane 34 Demoiselle 34 Siberian White 34 Crossbill 48 Parrot 48 Two-barred 48 Crow Carrion 43 Hooded 43 Cuckoo 39 Great Spotted 39 Oriental 39 Curlew 19, 37 Slender-billed 19, 37 Stone 35
Imperial 32 Lesser Spotted 32 Pallas's Fish 32 Short-toed 32 Spotted 32 Steppe 32 White-tailed 33 Egret Cattle 29 Great White 29 Little 29 Eider 31
F Falcon Red-footed 33 Fieldfare 46 Finch Snow 47 Firecrest 45 Flamingo Greater 30 Flycatcher Collared 45 Pied 45 Red-breasted 45 Spotted 45 Fulmar 28
D Dipper 43 Diver Black-throated 28 Great Northern 28 Red-throated 28 White-billed 28 Dotterel 35 Dove Collared 39 Rock 39 Rufous Turtle 39 Stock 39 Turtle 39 Duck Ferruginous 31 Long-tailed 31 Tufted 31 White-headed 31 Dunlin 37 Dunnock 44
E Eagle Booted 32 Golden 32
G Gadwall 31 Gallinule Purple 34 Garganey 31 Godwit Bar-tailed 37 Black-tailed 37 Goldcrest 45 Goldeneye 31 Goldfinch 48 Goosander 31 Goose Bar-headed 30 Barnacle 30 Bean 30 Brent 30 Canada 30 Greylag 30 Lesser White-fronted 30 Red-breasted 30 Snow 30 White-fronted 30 Goshawk 32
107
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Grebe Black-necked 28 Great Crested 28 Little 28 Red-necked 28 Slavonian 28 Greenfinch 47 Greenshank 36 Grosbeak Pine 48 Grouse Black 33 Hazel 33 Willow 33 Gull Black-headed 38 Common 38 Glaucous 38 Great Black-backed 38 Great Black-headed 38 Herring 38 Heuglin’s 38 Lesser Black-backed 38 Little 38 Mediterranean 38 Slender-billed 20, 38 Yellow-legged 38 Gyrfalcon 33
H Harlequin 31 Harrier Hen 32 Marsh 32 Montagu's 32 Pallid 32 Hawfinch 48 Heron Grey 29 Night 29 Purple 29 Squacco 29 Hobby 33 Hoopoe 41 Houbara 35
K Kestrel 33 Lesser 33 Kingfisher 40 Pied 40 Kite Black 32 Red 32 Kittiwake 38 Knot 37
L Lammergeier 33 Lapwing 35 Lark Black 42 Calandra 42 Crested 42 Lesser Short-toed 42 Shore 42 Short-toed 42 White-winged 42 Linnet 48
M Magpie 43 Mallard 30 Martin Crag 41 House 42 Sand 41 Merganser Red-breasted 31 Merlin 33 Moorhen 34
N Nightingale 46 Thrush 46 Nightjar 40 Nutcracker 43 Nuthatch 47
O I Ibis Glossy 29
J Jackdaw 43 Jay 43 Siberian 43
108
Oriole Golden 43 Osprey 32 Ouzel Ring 46 Owl Barn 40 Eagle 39 Great Grey 40 Hawk 40
Little 40 Long-eared 39 Pygmy 40 Scops 39 Short-eared 39 Snowy 39 Tawny 40 Tengmalm's 40 Ural 40 Oystercatcher 36
P Parakeet Ring-necked 39 Partridge 34 Bearded 34 Pelican Dalmatian 29 White 29 Peregrine 33 Phalarope Grey 36 Red-necked 36 Pheasant 34 Pintail 31 Pipit Meadow 42 Olive-backed 42 Red-throated 42 Richard's 42 Tawny 42 Tree 42 Water 42 Plover Caspian 35 Golden 35 Greater Sand 35 Grey 35 Kentish 35 Little Ringed 35 Pacific Golden 35 Ringed 35 Sociable 35 Spur-winged 35 White-tailed 35 Pochard 31 Red-crested 31 Pratincole Black-winged 37 Collared 37
Q Quail 34
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
R Rail Water 34 Raven 43 Redpoll 48 Arctic 48 Redshank 36 Spotted 36 Redstart 46 Black 46 Redwing 46 Robin 46 Rufous Bush 46 Roller 40 Rook 43 Rosefinch Great 48 Pallas's 48 Scarlet 48 Ruff 36
S Saker 33 Sanderling 37 Sandgrouse Black-bellied 38 Pallas's 39 Pin-tailed 38 Sandpiper Broad-billed 37 Buff-breasted 37 Common 36 Curlew 36 Green 36 Marsh 36 Pectoral 37 Purple 37 Spoon-billed 36 Terek 36 Wood 36 Scaup 31 Scoter Common 31 Velvet 31 Serin 47 Shag 29 Shearwater Cory's 28 Manx 28 Shelduck 30 Ruddy 30 Shoveler 31
Shrike Great Grey 43 Lesser Grey 43 Masked 43 Red-backed 42 Woodchat 43 Siskin 48 Skua Arctic 37 Great 37 Long-tailed 37 Pomarine 37 Skylark 42 Smew 31 Snipe 37 Great 37 Jack 37 Sparrow House 47 Rock 47 Spanish 47 Tree 47 Sparrowhawk 32 Levant 32 Spoonbill 29 Starling 43 Rose-coloured 43 Stilt Black-winged 36 Stint Little 36 Temminck's 36 Stonechat 45 Stork Black 30 White 30 Storm-petrel 28 Swallow 41 Red-rumped 41 Swan Bewick's 30 Mute 30 Whooper 30 Swift 40 Alpine 40
T Teal 31 Baikal 31 Tern Arctic 38 Black 38 Caspian 38 Common 38 Gull-billed 38
Little 38 Sandwich 38 Whiskered 38 White-winged Black 38 Thrush Black-throated 46 Blue Rock 46 Dusky 46 Mistle 46 Rock 46 Song 46 Swainson's 46 Tit Azure 47 Bearded 46 Blue 47 Coal 47 Crested 47 Great 47 Long-tailed 46 Marsh 47 Penduline 46 Willow 47 Treecreeper 47 Short-toed 47 Turnstone 36 Twite 48
V Vulture Black 33 Egyptian 33 Griffon 33
W Wagtail Black-headed 42 Citrine 42 Grey 42 Pied 42 Yellow 42 Wallcreeper 47 Warbler Aquatic 44 Barred 44 Blyth's Reed 44 Bonelli's 45 Booted 44 Cetti's 44 Desert 45 Garden 45 Grasshopper 44
109
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â) Warbler Great Reed 44 Green 45 Greenish 45 Icterine 44 Marsh 44 Menetries's 45 Moustached 44 Olivaceous 44 Olive-tree 44 Orphean 44 Paddyfield 44 Pallas's 45 Radde's 45 Reed 44 River 44 Ruppell's 45 Sardinian 45
110
Savi's 44 Sedge 44 Subalpine 45 Willow 45 Wood 45 Yellow-browed 45 Waxwing 43 Wheatear 45 Black 45 Black-eared 45 Isabelline 45 Pied 45 Whimbrel 37 Whinchat 45 Whitethroat 45 Lesser 45 Wigeon 31
Woodcock 37 Woodlark 42 Woodpecker Black 41 Great Spotted 41 Green 41 Grey-headed 41 Lesser Spotted 41 Middle Spotted 41 Syrian 41 Three-toed 41 White-bàcked 41 Woodpigeon 39 Wren 44 Wryneck 41
Y Yellowhammer 48
Ã. Â. Ôåñåíêî, À. À. Áîêîòåé
Çì³ñò Ïåðåäìîâà äî òðåòüîãî âèäàííÿ: ïåðø³ ï³äñóìêè . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ²ñòîð³ÿ âèêîðèñòàííÿ óêðà¿íñüêèõ íàçâ ïòàõ³â ó íàóêîâèõ îðí³òîëîã³÷íèõ ïåðøîäæåðåëàõ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9 Ïðî ïðèíöèïè ôîðìóâàííÿ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ çîîëîã³÷íî¿ íîìåíêëàòóðè . . . . . . . .12 Îá´ðóíòóâàííÿ âèáîðó äåÿêèõ óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â . . . . . . . . . . . . . . . .14 Ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28 Ñòàòóñ ïåðåáóâàííÿ òà õàðàêòåðèñòèêà ÷èñåëüíîñò³ âèä³â îðí³òîôàóíè Óêðà¿íè . . . . 50 ˳òåðàòóðà . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê óêðà¿íñüêèõ íàçâ òàêñîí³â . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .91 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê ëàòèíñüêèõ íàçâ òàêñîí³â . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê ðîñ³éñüêèõ íàçâ âèä³â ïòàõ³â . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103 Àëôàâ³òíèé ïîêàæ÷èê àíãë³éñüêèõ íàçâ âèä³â ïòàõ³â . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107
111
Íàóêîâå âèäàííÿ
Ôåñåíêî Ãåííàä³é Âàñèëüîâè÷ Áîêîòåé Àíäð³é Àíäð³éîâè÷
Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè (ç õàðàêòåðèñòèêîþ ñòàòóñó âèä³â)
Îôîðìëåííÿ îáêëàäèíêè òà êàðòî-ñõåì ². Â. Äîáðîâîëüñüêà
ϳäïèñàíî äî äðóêó 8.02.2007 ð. Ôîðìàò 60õ84 1/16. Ïàï³ð îôñåòíèé. Ãàðí³òóðà Petersburg. Äðóê îôñåòíèé. Óìîâí. äðóê. àðê. 4,6. Íàêëàä 500 ïðèì. Çàì. ¹ 15–1.
Äðóê ÒçΠ“Ðîìóñ-Ïîë³ãðàô” 79006, ì. Ëüâ³â, âóë. Þ. Äðîãîáè÷à, 4.
