Мудрість віків

МУДРІСТЬ ВІКІВ Вибрані афоризми

Упорядник М. О. Пушкаренко

Автор висловлює подяку С. X. Поплавській та В. С. Мойсеєнку

ББК 94.8 M89

Упорядник М. О. Пушкаренко

M89

Мудрість віків : вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К. : Богдана, 2009. — 156 с. : іл. ISBN 978-966-425-003-7 "Мудрість віків" — це підбірка афоризмів, більшість із яких досі не мала широкої аудиторії. Книга призначена доповнити знання про окремі епохи в історії людства, зміни принципів суспільного буття із плином часу.

ББК 94.8

ISBN 978-966-425-003-7

© М. Пушкаренко, 2009 © Видавництво "Богдана", 2009

СПРЕСОВАНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Люди перестають мислити, коли перестають читати Д. Дідро "Мудрість віків" — це не просто ще одна добірка афоризмів та крилатих виразів. Упорядник книги переслідував ідею розширити світогляд читача, донести до нього мудрість, певною мірою приховану за лаштунками подій і часу. Читаючи підбірку Михайла Пушкаренка, пригадав широко відому фразу французького філософа та енциклопедиста епохи Просвітництва — Дені Дідро: свого часу він назвав афоризми залізними цвяшками, які геній увігнав в інтелект так, що звідтіля їх нічим не видобути. І справді, крилаті фрази палаючими стрілами врізаються в ціль, навіки залишаючи слід на тлі історії людства. Ми вдаємося до жанру афоризму повсюдно: журналісти — у статтях, полемісти використовують для "оживлення" виступів, письменники урізноманітнюють афоризмами мову своїх героїв, та й улюбленою фразою педагогів вже кілька століть поспіль залишається вислів Ф. Бекона: "Знання є сила". В кожному домі збірка афоризмів має статус настільної книги. Розгорнувши таку книгу, ми довго не можемо від неї відірватися: всесильна влучність думки, без перебільшення — геніальна лаконічність, в якій уміщується стільки простору і роздумів над життям, вражає. Афоризми вчать нас конкретизувати, а не витрачати стоси паперу на пояснення. Іноді до перемоги не вистачає однієї фрази, яка здатна роззброїти опонента і змусити його залишити поле дискусійного бою. Певно, саме до такого випадку найкраще пасує поняття "сила Слова". Із перших сторінок збірки виринають прізвища всесвітньо відомих мудреців різних епох: давньогрецького мислителя Гесіода, англійського історика, філософа, основоположника емпіризму Ф. Бекона, французького мораліста Ф. Ларошфуко, українського філософа, поета, педагога Г. Сковороди... Увіковічнені й імена багатьох сучасників, до думки яких прислухаються вже сьогодні. Усі ці люди — особистості із широким світоглядом, блискучі полемісти, політики, які під час словесних баталій зі своїми опонентами, як мечем, оперували (оперують) мовою і фактами. Часто влучні вислови з їхніх промов, які запам’яталися людству і пройшли крізь віки, народжувалися спонтанно, експромтом, але вони були і залишаються всесильною зброєю в усі часи. Характерним для збірки "Мудрість віків" є те, що автор подав обмежену кількість крилатих висловів, незважаючи на неосяжність мудрості людей, яких цитував. Багато сказаних ними влучних фраз ми вживаємо на кожному кроці і настільки звикли до цього, що часто забуваємо ім’я автора того чи іншого вислову. Це спонукало М. Пушкаренка створити збірку афоризмів нового покоління: він підняв стоси книжок, листів, чернеток великих особистостей і віднайшов мудрість, досі мало цитовану, Але повчальну, і тому — не менш цінну для прийдешніх поколінь. Поряд із більшістю прізвищ виринають знайомі для нас афоризми: завбачливий автор залишив їх, щоб читачі могли пригадати силу віковічної думки цитованих митців, і, порівнюючи, оцінити влучність нових висловів. Як казав письменник Джонатан Свіфт: "Той хто здатний виростити два колоски пшениці на тому місці, де раніше ріс один, заслуговує на найвищу похвалу людства, бо він для своєї країни робить більше, ніж усі політики разом узяті". Олег ЧОРНОГУЗ

оцифровано для ознайомлення Лперший

щ

Життя - це складне, копітке ремесло, і потрібно докласти зусиль, аби йому навчитися.

О. Бальзак

Від упорядника На нашій планеті є лише одна жива істота, яка здатна мислити, творити і сміятися, — Людина. Ми часто замислюємося над місією, яку покликані виконати, і над тим, що змушує нас триматися за життя — тіло чи душа, розум чи емоції? Біблійний опис творення першої людини, Адама, ми сприймаємо на віру. Але логічнішою є версія вчених про вдале поєднання у сприятливому середовищі планети Земля фізико-хімічних реакцій, внаслідок чого мільярди років тому тут зародилося життя. Пошуки істини продовжуються. Якщо припустити ймовірний природний чи рукотворний міжпланетний катаклізм, котрий перервав би зв’язок людини з Космосом і зруйнував земну цивілізацію, що сталося б із "царем звірів"? Він би міг перетворитися у звичайного звіра або й зовсім зникнути. Сотні мільйонів років потому на нашій планеті знову народилося б життя, явивши майбутнім поколінням свою праматір — крихітну інфузорію-туфельку. Але могло б статися інакше, і ще один випадковий збіг міг не відбутися. Можливо, легендарна загадка історії — Атлантида — це певний результат переоцінювання вже сформованою надпотужною цивілізацією своїх можливостей. Зосереджуючись на задоволенні власних біологічних потреб, розчиняючись у механічному процесі відтворення, ми ризикуємо втратити сенс життя, який шукаємо. На таких шляхах тисячоліттями зникали цілі народи. Як віднайти "золоту середину", що варта нашої віри? Коли найвищий несвідомий діянь своїх, Коли найбільший несвідомий діянь своїх, Коли наймудріший несвідомий діянь своїх, Доля його пожирає, доля, якій все байдуже. Здавна люди шукали порад у вчинках і повчаннях попередніх поколінь. Нам неймовірно пощастило, що маємо книги — це дивовижне творіння людини. Книги дарують безсмертя, вони дають нам сотні відповідей на сотні питань. Тому, як заповідав Т. Г. Шевченко: "Вчітеся, брати мої, думайте, гадайте. І чужому навчайтеся, й свого не цурайтесь". Невидимі зараз тисячі поколінь людей жили і творили великі цивілізації. Вони передали нам у спадок і ній цінніші надбання — спостереження і досвід. Ми рідко замислюємось над тим, наскільки тісно пов’язані їхні поради з нашим щоденним життям. Сподіваюся, зібрані у цій книзі афористичні вислови, народна мудрість, хоч на маленький крок, наблизять кожного з Вас, шановні читачі, до розуміння свого місця в житті. Цінність афоризмів полягає у стислості форми та широкому контекстуальному значенні. Це поєднання дає можливість за мить осягнути вершини людського досвіду, зрозуміти минуле і часто — передбачити майбутнє. Читач нагадує мандрівника, який протягом життя подорожує мільйонами сторінок і раптом — осяяння! Завдяки єдиній фразі, він розуміє, чого шукав.

Такою фразою часто стає афоризм. Головним мірилом, що визначило зміст "Мудрості піків", був тісний і безперервний взаємозв’язок між життям і процесом навчання, який перетворився п універсальну формулу повсякденної дійсності: Життя = (Відтворення + Навчання) х Розвиток Життя залишає матеріальні відбитки. Сьогодні за ними простежуємо історію. Навчання — процес, якому притаманно розвивати приховані можливості людської психіки. Науці досі не вдалося розкрити таємниці мозку людини, який породжує геніальні відкриття. Кожен із нас — безпосередній учасник процесу еволюції. Тисячолітні етапи історичного розвитку людство проходить під впливом надбань, притаманних йому в конкретний період. Коли накопичений потенціал вичерпується, кожний етап неодмінно переживає низку соціальних катаклізмів. Вони спричинюють зародження нових парадигм. А відтак, матеріальних накопичень і вироблених попередніми поколіннями моральних засад на поточному етапі не вистачає для руху вперед, навпаки — вони перетворюються на камінь спотикання для подальшого руху. Тому хтось має зробити крок за звичні рамки сформованої цивілізації, окреслити нові горизонти. Щодо таких першопрохідців часто застосовують фразу "не від світу цього". Здається, на них сходить потужна невидима енергетика, яка змушує ризикувати життям заради принципів. Тільки цим людям під силу прокласти дорогу новій історичній формації, започаткувати психофізичну модель поведінки для майбутнього соціуму. Вони проводять своєрідне щеплення свідомості представників одного покоління зі свідомістю наступного, щоб нащадки були захищені від тривалого і болісного процесу сприйняття іншої моделі соціуму. Це і є вище призначення видатних особистостей, яким випало жити на зламі історичних етапів і змінювати хід історії. Безперервний цивілізаційний процес має власний рецепт запам’ятовування, що врівноважує позитивну і негативну енергетики. Кожна попередня цивілізація, свято оберігаючи свої надбання, усвідомлює невідворотність народження і перемоги нової, прийдешньої. Розуміння цього процесу доводить, що має існувати і Вищий Арбітр, який стежить за дотриманням правил. Сучасні творці цивілізованого світу не прищепили молодому поколінню розуміння понять Добра і Зла. Це доводять вірування зороастрійців, давніх єгиптян, греків, які жили на зорі нашої цивілізації і визначили теперішню життєву парадигму. Пригадаємо уроки історії: Трипілля, Межиріччя, Єгипетські царства, Кллада, — які задали нашій цивілізації програму дій на кілька тисячоліть уперед. Її квінтесенцією є положення, що істина народжується в суперечці. Тобто шлях до істини — це завжди боротьба. Призначення теперішньої цивілізації приховане у подоланні глобального протиріччя між Добром і Злом, зрозумілими для нас сьогодні. А виконавши свою місію, для нащадків ми станемо легендою, міфом. Протягом життя людина користується встановленими суспільством правилами співіснування. Одні сприймаються нею легко і невимушено, інші

суперечать її поглядам. Із позитиву і негативу людських стосунків набувається досвід, за який платити доводиться найціннішим — часом. Це доводить вислів із "Соломонових приповісток": Довготерплячий дужчий від сильного; Себе гамувати — се більше, ніж місто звоювати. У полу кидається жереб, Та його результат від Господа. Коли з’являється людина, якій судилося поставити під сумнів положення старих істин і проголосити нові, немає значення її місце в ієрархії. Результатом таких місій є поява нових релігій і держав, відкриття материків та океанів, дослідження Космосу і морських глибин. Так постають парадигми нових цивілізацій. За гіпотезами вчених, із моменту появи на Землі людини розумної пройшло від 200 до 40 тисяч років. Кілька сотень тисячоліть для Всесвіту — лише мить. Коли прирівняти мільйон років в історії до однієї години, випливає вражаючий результат: - період палеозою

(давні риби, перші земноводні) - мезозой (казкові ящірки) - поява людини - людина розумна (homo sapiens)

— 2 тижні — 7 днів — 3-4 години — 5 хвилин

Давньоіндійський філософ так пояснював своїм учням поняття часу: "Уявіть алмазний куб, кожна грань якого дорівнює ширині Гангу. Раз на тисячу років прилітає ворон і чистить об цю гору дзьоб. Період, протягом якого він зітре дзьобом гору до останньої піщинки, — мить у вічності". Життя кожної людини — це маленька іскорка у мить короткого спалаху. Разом мільярди іскорок утворюють блискавку, могутній згусток енергії, який продовжує періодично вибухати. Кожний філософ, письменник, поет по-своєму обґрунтовує існування неупередженої Долі і висвітлює свою думку у творах. Щомиті хтось приходить у цей світ і хтось залишає його. Можливо, сенс земного буття полягає пошуках ключа від своєї долі. Акумулюючи крихти безцінного досвіду попередників, ми покликані зібрати і передати його нащадкам. Наведені у цій книзі афористичні вислови є квінтесенцією безперервного ланцюга пізнання і розвитку, які пов’язують минуле і майбутнє. Знання цих висловів може стати у нагоді кожному, хто схильний до моделювання перспектив.

оцифровано для ознайомлення Лперший

Соломон (965—928 рр. до н. е.) Хто вміє опановувати себе, той сильніший від завойовника міста. У полу кидають жереб, та випад його від Господа. Думки праведних — правда, задуми безбожних — підступність. Праведність славить народ, а безбожність приносить сором. Праведний їсть досита, а черево беззаконника знемагає від надмірного. Благочестя є мудрість; утримуватися від зла — це знання. Тому мудрість стосується споглядання вічного, а знання — дії. Дурний вважає свій шлях простим; розумний слухає поради. Нерозумний ганьбить ближнього свого, а розумна людина мовчить. Дурний нехтує батьківською наукою, а хто зважає на докір — добрий розум має. Усе суєта суєт. Даремно й намагатися спіймати вітер. Як міль — одягу, черв’як — дереву, так смуток шкодить серцю людини. Не допоможе багатство в день гніву, правда ж врятує від смерті. Пообіцяв — виконай! Краще не обіцяти, ніж обіцяти й не виконати. Із плодів вуст своїх людина насичується добром, і за вчинки рук людини — нагорода їй. Розумне серце шукає знання, уста ж бездумних дурницями живуть. Хто стереже уста свої, той вберігає душу; горе тому, хто широко відкриває рота. Хто шкодує лозини, той ненавидить свого сина, а хто любить, той з дитинства карає його. Попереду загибелі йде гординя. А попереду падіння — зарозумілість. Хто хоче приятелів мати, мусить і сам приязним бути; друг буває від брата прихильніший. Передай Господу справи свої, і починання твої здійсняться.

Книга Екклезіаста З великої мудрості постає й велика скорбота, і той, хто множить знання, примножує гризоти. Краще почути від мудрого докір, ніж від дурного пісню. Горе тобі, країно, чий цар — невільник, і чиї князі бенкетують зрання. Нема на землі праведника такого, що творив би благо і не погрішив. У мудрого очі в голові, а дурний ходить потемки; та пізнав я й те, що суджено долю однакову й сьому й тому. Що праведні, що мудрі, і діла їхні — в руці у Бога: людина не знає, що перед нею — любов чи ненависть? Усе можливе; все, як усім: одна доля дана праведному і нечестивцю, благому й чистому і нечистому; тому, хто жертви приносить, — і тому, хто не приносить, і благому — і грішному, і тому, хто клянеться всує, — і тому, хто клятви боїться; це — горе в усьому, що твориться під сонцем, бо доля в усіх одна. Бога бійся, шануй його заповіти, бо це кожному випадає, бо кожну справу Бог прикличе до суду над усім потаємним — лихим і добрим.

Гомер (бл. IX—УІІ ст. до н. е.) Немає перепон для смертних штурмувати навіть саме небо.

Гесіод (VIII—VII ст. до н. е.) Друзів раз по раз міняти не варто.

Солон (бл. 640—559 рр. до н. е.) Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні. У великих справах усім подобатися не можна. Хто під час міжусобиць не стає на жоден бік, той, певно, безчесний. Багатство породжує ситість, а ситість — нахабство.

Того, хто проводить життя в бездіяльності, може кожний звинувачувати перед судом. Слово є образом діла. Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все у житті — благо.

Фалес (Фалес Мілетський, бл. 640/624-548/545 рр. до н. е.) Людину, яка нашіптує на інших, виганяй із дому свого. Хай жодні пересуди не відвернуть тебе від тих, хто тобі довірився. Анахарсис (бл. 605—545 рр. до н. е.) Краще мати одного цінного друга, ніж багато дешевих.

JIao-Цзи Лі Ер (604—531 рр. дон.е.) Немає більшого нещастя, ніж незнання межі своїй пристрасті, і немає більшої небезпеки, ніж жадоба до багатства. Піфагор (Піфагор Самоський, 570—490 рр. до н. е.) Мовчи або кажи те, що краще за мовчання. Початок — половина усього. На полі життя, як сіяч — ходи рівним, спокійним кроком. Серед людей живи так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги — друзями. У морському плаванні слухайся рульового, а в житті — людину розважливу. Підлабузництво — як зображена на картині зброя: приємна з вигляду, але користі не дає. Кожний повинен мати межу в питві та їжі. Одну краплину здорового глузду цінуй більше, ніж колодязь ученості.

Життя, як театр: у ньому часто дурні отримують найкращі місця. Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а нечесному — владу. Статую прикрашає вигляд, а людину — діяння. Роби велике не обіцяючи неможливого. Не здіймайте пилу на життєвому шляху.

Конфуцій (бл. 551—479 рр. до н. е.) Я ніколи не зустрічав людину, яка, побачивши наслідки своїх помилок, звинуватила в них себе. Я не народився зі знанням. Не знаючи, що говорять люди, не можна пізнати людей. Як на небі не може бути двох сонць, так у народу не може бути двох правителів. Хто доживши до сорока років викликає тільки огиду — закінчена людина. Гідна людина не повторює шлях іншої людини. Кожний може стати шляхетним мужем, треба лише зважитися на це. Єдина справжня помилка — не виправляти своїх колишніх помилок. Достатньо, щоб слова передавали суть. Той, хто повертаючись до старого, здатний відкривати нове, — гідний бути вчителем. Ми не знаємо, що таке життя, — чи можемо ми знати, що таке смерть? Середина — це крапка, найближча до мудрості; не дійти до неї — те саме, що перейти. Добропорядність не залишиться самотою. У неї обов’язково знайдуться сусіди.

Заратустра (550—? рр. до н. е.) Живіть відповідно до благої думки, благого слова і діла. г*

Геракліт (Геракліт Ефеський, бл. 540—480 рр. до н. е.) Усьому причина — боротьба. Дорога вгору і вниз — та сама дорога.

Езоп (VI ст. до н. е.) Істинний скарб для людей — уміння працювати.

Хілон (VI ст. до н. е.) Не бажай неможливого.

Софокл (495—405 рр. до н. е.) Багато говорити і багато сказати — не одне й те ж саме. Спішна порада веде нас дорогою зла. Геродот (Геродот Галікарнаський, бл. 484—425 рр. до н. е.) Якщо не сказані протилежні думки, немає з чого вибирати найкращу.

Евріпід (480—406 рр. до н. е.) Вчасно проявити силу і вчасно — справедливість — у цьому гідність володаря. Якщо закон переступити, то лише ради царства, а в іншому його ти мусиш поважати.

Сократ (бл. 469—399 рр. до н. е.) Силою можна нажити ворога, але не друга. Заговори, щоб я тебе побачив. Наша молодь любить розкіш — вона погано

вихована. Те, що ми знаємо, — обмежене, а чого не знаємо, — безмежне.

Гіппократ (бл. 460—377 рр. до н. е.) Шлюб — це лихоманка навиворіт: починається жаром, а закінчується холодом.

Демокріт (460—370 рр. до н. е.) Хорошими людей роблять їхні заняття, а не природа.

Платон (428—348 рр. до н. е.) Немає людської душі, яка встоїть перед спокусою влади.

Арістотель (384—322 рр. до н. е.) На дії і вчинки людей впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть. Людина поза суспільством — бог або звір.

Демосфен (344—322 рр. до н. е.) Майбутнє завжди непевне.

Епікур (341—270 рр. до. н. е.) Неможливо жити приємно, якщо не живеш розумно. Безбожник — не той, хто відкидає богів, а той, хто підтримує думку натовпу про них.

Плавт (Тіт Макцій Плавт, бл. 254—184 рр. до н. е.) Мужність у нещасті — половина біди.

Ганнібал Барка (247—183 рр. до н. е.) Щоб учитися на помилках минулого, треба не плутати їх із перемогами.

Катон Старший (Марк Порцій Катон Старший, 234—148 рр. до н. е.) Хто пусті справи вважає важливими, у важливих справах виявиться пустою людиною. Якщо вами керує ваш розум — ви король, якщо тіло — раб.

Ціцерон (Марк Туллій Ціцерон,106—43 рр. до н. е.) Закони повинні викорінювати вади і втілювати справедливість. Вчитися легко, якщо в тебе хороші вчителі. Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці. У страхах і небезпеках ми найбільше схильні вірити в дива. Живе вільно тільки той, хто знаходить радість у виконанні свого обов’язку, хто обміркував свій шлях, який мусить пройти у житті, над ким немає іншої влади, крім власного бажання і судження. Я ніколи не буваю таким зайнятим, як у години свого відпочинку.

Гай Юлій Цезар (102—44 рр. до н. е.) Не можна ображати гостя.

Гай Саллюстій Крісп (86—35 рр. до н. е.) Могутній стоїть над простою людиною, але не зневажає її, простий підтримує благородного, але не боїться його.

Вергілій (Публій Вергілій Марон, 70-19 рр. до н. е.) Усе перемагає наполеглива праця.

Горацій (Квінт Горацій Фланк, 65—27 рр. до н. е.) Велика буря довго не триває. Істинна краса розквітає у серці й віддзеркалюється в очах.

Овідій (Публій Овідій Назон, 43—17 рр. до н. е.) Заборонений плід солодкий. Вчитися можна й у ворога.

Тіберій Цезар Август (42 р. до н. е. — 37 р. н. е.) Хороший пастух стриже овець, а не здирає з них шкури.

Клавдій (Тіберій Клавдій Цезар Август Германік, 10 р. до н. е. — 54 р. н. е.) Не завжди кажи, що знаєш, але знай завжди, що кажеш.

Сенека (Луцій Анней Сенека, бл. 4—65 рр. до н. е.) Людей робить поганими і безвідповідальними головним чином те, що ніхто не замислюється над своїм життям. Втримаєш у руках завтрашнього.

сьогоднішній

день,

менше залежатимеш

від

Спокій — фундамент майбутнього успіху. Від дрібних помилок легко перейти до великих недоліків. Догоджайте тілу настільки, скільки потрібно для підтримання його міцності, і такий спосіб життя вважайте єдино здоровим і цілющим. Ні в чому не слід зневірюватися і нічому не слід довіряти. Серйозна помилка часто набуває ознак злочину. Велична та людина, яка глиняним посудом користується як срібним, але не менш велична й та, яка срібним користується як глиняним.

Щоб зробити людину багатою, потрібно не додавати їй грошей, а зменшувати її бажання. Добро забувається, образи тримаються в пам’яті міцно. Мужність без розсудливості — особливий вид боягузтва.

Гай Пліній Секунд (бл. 23—79) Чимало справ вважалися неможливими, поки їх не здійснили. Падає той, хто біжить. Той, хто повзе, не падає.

Квінтіліан (Марк Жабрій Квінтіліан, бл. 35-96) Совість — тисяча свідків.

Тіт Флавій Веспасіан (39—81) Ніхто не повинен ставати сумним після розмови з імператором. Марціал (Марк Валерій Марціал, 40—104) Усе солодке має гіркий присмак.

Плутарх (бл. 45—127) Місто — найкращий учитель. Походження — річ надзвичайно важлива. Але слава належить не нам, а нашим предкам. Таціт (Публій Корнелій Таціт, бл. 50—120) Гнів заважає розуму бачити істину. На диво щасливий той час, коли можна думати, що хочеш, і говорити що

думаєш. Епіктет (бл. 50—138) Існує тільки одна дорога до щастя — припинити перейматися тим, що не підвладне нашій волі. Чого не варто робити, не роби того навіть у думках. Заздрість — ворог щасливих. Розумний не переймається ілюзіями, а задоволений тим, що має.

Помпоній Секст (II ст.) Якщо не вмієш говорити, навчися слухати.

Апулей (JIюцій Апулей, 124—180) Уникай двох крайностей: не барися, коли покличуть, і не поспішай, коли не кличуть. Звинуватити можна й невинного, але тільки винного можна викрити. Сором і честь — як сукня: до пошарпаних ставимося легковажно.

оцифровано для ознайомлення Лперший

Августин Блаженний (354—430) Я став сам для себе землею, яка вимагає тяжкої праці і рясного поту. І тілесне моє задоволення, якому не можна дозволити розслабляти душу, мене часто обманює: почуття, супроводжуючи розум, не йдуть сумирно позаду, <...> але намагаються забігти наперед і керувати. Вища влада та, що забороняє, а не та, що дозволяє. Звучна промова, зазвичай, приховує нікчемність людського розуму; пошук більш промовистий, ніж відкриття; прохання довше від його задоволення; руці, що стукає, важче, ніж тій, що отримує. І той, хто хвалить, кращий від того, кого хвалять. Першому угодний в людині Божий дар, а другому угодніший дар від людини. Якщо правда викличе скандал, нехай станеться скандал. Друзі, лестячи, розбещують — вороги, гудячи, виправляють. Де немає порядку, там є хвилювання — впорядковане заспокоює. Істиною спільно володіють усі, хто любить істину. Мають бути і єресі, щоб серед слабких з’явилися випробувані. Тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному. Бути, знати, хотіти. Я є, я знаю і я хочу; я є знавець і той, хто хоче; я знаю, що я є і що я хочу, і я хочу бути і знати. Ці три властивості складають неподільну єдність — життя.

Святослав Хоробрий (Святослав Ігоревич, бл. 935-972) Мертві сорому не мають. Іду на Ви.

Володимир Мономах (Володимир II Всеволодович, 1053—1125) Коли на війну вийдете, не лінуйтеся, не дивіться на воєвод; не віддавайтеся питву,

ні їжі, ні спанню; сторожі самі розставляйте, а коли звідусіль війська порозставляєте, щойно тоді лягайте; рано вставайте, — а зброї з себе не знімайте.

Ешенбах (Вольфрам фон Ешенбах, бл. 1170-1220) Ніхто так не прагне отримати нові знання, як той, хто не знає, що робити зі старими.

Руставелі (НІота Руставелі, бл. 1172-1216) Мудрий бореться з долею, нерозумний опускає руки. Краще славний кінець, ніж безславне життя.

Cааді (Мусліхіддин Абу Мухаммед Абдаллах ібн Мушріфаддін, 1203—1292) Допоки не засієш зерна, не збереш урожаю; допоки не ризикнеш життям, не переможеш ворога. Мудрий мовчить, бо знає, що через свій язичок згорає свічка. Служіння царям має дві сторони: одна — надія на хліб, інша — страх за своє життя.

Данте (Дуранте дельї Аліг’єрі, 1265—1321) Як вежа стій, яка віки не гнеться, скільки б вітри не лютували. Сумніви дають мені не менше задоволення, ніж знання. Беріться лише за ту працю, що відповідає вашим силам, бо якщо тягар виявиться надмірним, ви ризикуєте опинитися в багнюці.

Леонардо да Вінчі (Леонардо ді сер Пьєро да Вінчі, 1452—1519) Якщо все здається йому легким <...> — працівник доволі посередній, і робота вища його розуміння. Ворог, що виявляє ваші помилки, корисніший від друга, який бажає їх приховати. Щастя отримує той, хто багато трудиться. Де вмирає надія, там з’являється пустеля. Еразм Роттердамський (Герхард Герхардс, 1466/1469-1536) Існує єдиний шлях до щастя: пізнати самого себе; робити все не залежно від пристрастей, а за рішенням розуму.

Макіавеллі (Нікколо Макіавеллі, 1469-1527) Тільки ті заходи безпеки хороші, надійні і дієві, які залежать від тебе самого і від твоїх здібностей. Честолюбство — одна з найсильніших пристрастей, що кипить у людському серці, і яких би висот ми не досягли, лишаємося незадоволені й хочемо більшого.

Аріосто (Лудовіко Аріосто, 1474—1533) Все людина втрачає з роками: юність, красу, здоров’я, честолюбні мрії — і тільки дурість нас ніколи не полишає.

Мікельанджело Буонарроті (1475—1564) Хто йде за іншими, ніколи їх не випередить. Бабур (Захіріддин Мухаммед Бабур, 1483-1530) Важливі не битви, а те, до чого вони призводять.

Гвіччардіні (Франческо Гвіччардіні, 1483-1540) Найбільша сила — це пам’ять про честь, хто пам’ятає про неї, той не боїться небезпеки і ніколи не вчинить підлоти.

Мартін Лютер (1483— 1546) Тут я стою, й інакше не можу. Допоможи мені, Господи. Амінь. Кастелліо (Себастьян Шатійон, 1515-1563) У житті переважно виходить, що ті, хто знають, — пасивні, а ті, хто не знають, — активні. Наскільки ницим має бути людина, яка приписує Христу те, що є волею і витівкою лише диявола. Хто сам сповна і радісно не переживає людське, завжди буде людиноненависником. Людям фанатичним справедливість не потрібна, їм необхідна перемога.

Косімо І Медічі (1519—1574) Король править, а Бог володарює. Монтень (Мішель Ейкем де Монтень, 1533-1592) Часом найбільш доблесні є найбільш нещасними. Бувають поразки, слава яких викликає заздрість у переможців.

Сервантес (Мігель де Сервантес Сааведра, 1547-1616) У доброго подружжя — дві душі, але єдина воля.

Бекон (Френсіс Бекон, 1561 — 1626) Надія — хороший сніданок, але погана вечеря. Знання — сила.

Якщо проявляти надто великі старання в манерах, вони втратять свою витонченість. Любов до батьківщини починається з родини.

Лопе де Вега (Фелікс Лопе де Вега Карпьо, 1562-1635) Співчуття не шукай, шукай у собі терпіння.

Шекспір (Вільям Шекспір, 1564—1616) В обличчі людини можна побачити її серце. І хороші докази повинні поступатися кращим. Носорога обдурюють деревом, слона — ямою, ведмедя — дзеркалом, лева — капканом, людину — підлабузництвом. Чи можна поважати людину, яка добивається того, чого не має, а те, що має, не цінує. Жарт інколи буває пророцтвом. Надія — посох любові.

Такуан Сохо (1573—1644) Якщо ви побачите піднятий над вашою головою меч і почнете розмірковувати над цим, ваш розум зупиниться і супротивник легко подолає вас. О’Нейл (О’Нейл Оуен Рое, бл. 1590-1649) Будь-яка політика є місцевою.

Грасіан (Бальтасар Грасіан-і-Моралес, 1601-1658) Вчинки — плоди помислів. Розумні помисли — хороші вчинки. Три риси роблять з людини диво — і це вищі дари Верховної Щедроти: плідний талант, глибокий розум, витончений і щасливий смак. Говорити доречно краще, ніж говорити красномовно.

Досягати в усьому кращого — щаслива участь хорошого смаку.

Іван Сірко (1605—1680) Нужда змінює закон.

Ларошфуко (Франсуа де Ларошфуко, 1613-1680) Розуму не під силу довго грати роль серця. Розум обмежений, але тверезий не так втомлює співрозмовників, як розум широкий, але плутаний. Дурні люди інколи можуть проявити розум, але правильно мислити вони не здатні. Порядна людина може бути закоханою як божевільна, але не як дурна. Дуже часто люди використовують розум, щоб робити дурниці. Думка наших ворогів про нас ближча до істини, ніж наша власна. Нам мало досягти успіху. Потрібно, щоб наші друзі збанкрутували. У ревнощах більше себелюбства, ніж любові. Ніщо так не заважає природності, як бажання здаватися природним. Пристойність — це найменш важливий і найбільш поважний з усіх законів суспільства. Про гідність людини судять не за її хорошими рисами, а за тим, як вона ними користується. Дарує радість не те, що нас оточує, а наше ставлення до нього. Не можна перехитрити усіх на світі.

Ретц (Кардинал Ретц, 1614—1679) У цьому світі немає нічого такого, в чому б не було вирішальної миті, й вершина мудрості поведінки — виявити та вибрати цю мить.

Мольєр (Жан Батист Поклен, 1622—1673) На словах усі люди однакові, тільки вчинки роблять їх різними.

Паскаль (Блез Паскаль, 1623—1662) Існує вдосталь світла для тих, хто хоче бачити, і вдосталь мороку для тих, хто не хоче.

Спіноза (Бенедикт Спіноза, 1632—1677) Людські почуття вимагають не жалю і не висміювання, вони вимагають розуміння.

Локк (Джон Локк, 1632—1704) Саме для джентльмена, чиє покликання — служити вітчизні, найбільше слід займатися політикою і питаннями моралі. Законів створюйте небагато, але слідкуйте, щоб їх дотримувалися. Вдосконалення розуму потрібне: для розширення наших знань; для того, щоб ми передавали ці знання і робили їх зрозумілими для оточуючих; для виховання спроможності правильно міркувати. Галіфакс (Джордж Галіфакс, 1633—1695) Не буває двох настільки різних людей, як одна і та ж людина, коли вона претендує на місце і коли вже його посіла.

Буало (Буало-Депрео Нікола, 1636—1711) Хто ясно мислить, той ясно викладає. І пан

Мазепа (1639—1709) Не всім дано все знати і речами кермувати.

Бедиль Абдулкадир (Бедиль Мірза Абдулкадир, 1644—1720) Розпечене залізо потрібно брати залізом.

Сніфт (Джонатан Свіфт, 1667—1745) Розгніватися — те саме, що помститися самому собі за вину іншого.

Орлик (Пилип Степанович Орлик, 1672-1742) Народ завжди має право протестувати проти гніту. Монтеск’є (Шарль Луї де Мнотеск’є, 1689-1755) З усіх вад найбільше послаблює мужність бездіяльність. Бездіяльні люди завжди великі говоруни: чим менше думає, тим більше каже. Якщо характер у цілому хороший, — не біда, що в ньому є окремі недоліки. Заздрісник сам собі ворог, бо страждає від зла, яке створив сам.

Честерфілд (Филипп Дормер Стенхоп, 1694-1773) Усвідомлення своєї гідності робить розумну людину скромнішою, і водночас — стійкішою.

Вольтер (Франсуа-Марі Аруе, 1694—1778) Ніколи не буває великих справ без великих труднощів. Торжество розуму полягає в тому, щоб жити в мирі з людьми, які його не мають. Краще любити рівного, ніж свого господаря. Робота позбавляє нас від трьох великих зол: нудьги, вад, нужденності.

Чи не тому нарікали брехню найбільшим соромом, що з усіх вад її найлегше приховати і найпростіше здійснити. Секрет бути нудним полягає в тому, щоб розповідати все до кінця. Усі почесті цього світу не варті одного хорошого друга. Хто не любить свободи й істини, може стати могутнім, але не великим. Хто мислить і трудиться, той розширює часові межі. Ліниві завжди є людьми посередніми. Що стало смішним, те не може бути небезпечним. Гордість людей ницих полягає в тому, щоб постійно говорити про самих себе; людей вищих — щоб зовсім про себе не говорити. Скільки дурниць говорять люди з бажання сказати щось нове. Вплив звички значно ширший від влади природи. Хто обмежує свої бажання, той завжди удосталь багатий. Видати чужу таємницю — зрада, видати свою — дурість. Постійна поважність є лише маскою сірості. Люди ніколи не соромляться вчинків, які стали для них звичними. Очі дружби помиляються рідко. Справжня мужність виявляється в годину лиха. Перше звинувачення відкидається, друге зачіпає, третє ранить, а четверте вбиває. Дурість усе бачить, розум уміє “не помічати“. Відкидати критику — пусте самолюбство, розбити наклеп — обов’язок. Добре бути скромним, але не черствим. Скептицизм руйнує все і руйнує сам себе; це — Самсон, розчавлений храмом, який сам перекинув.

Жарти хороші тільки тоді, коли їх подають теплими. Гонта Іван (?—1768) Наші жертви не впали даремно, бо з нашої крові виростуть ті, хто докінчить нашу справу.

оцифровано для ознайомлення Лперший

Франклін (Бенджамін Франклін, 1706-1790) Примусити дурня замовкнути — нечемно, дозволити йому говорити — жорстоко. Нації, що торгують між собою, — не воюють. Бюффон (Жорж-Луї Леклер де Бюффон, 1788) Людина — це стиль. Одна із найважчих втрат — втрата часу. Джонсон (Семюель Джонсон, 1709—1784) Ніщо так не концентрує думки, як перспектива смерті.

Руссо (Жан-Жак Руссо, 1712—1778) Дайте дитинству визріти в дітях. Насильство створило перших рабів, боягузтво їх увічнило. Проти всього можна встояти, крім доброти.

Дідро (Дені Дідро, 1713-1784) Люди перестають мислити, коли перестають читати. Чому твори античних художників такі величні? Бо ці художники відвідували філософські школи. Де б ти не опинився, завжди будуть люди не дурніші від тебе. Глюк (Кристоф Віллібальд Глюк, 1714-1787) Простота, правда і природність — ось три великі принципи прекрасного в усіх творах мистецтва.

Гельвецій (Клод Адріан Гельвецій, 1715-1771) Страх перед можливістю помилки не має відлякувати від пошуків істини. Невихованість призводить до отупіння.

Знання деяких принципів легко заміщує незнання деяких фактів. Під прапором заздрощів ідуть ненависть, наклеп, зрада й інтрига. Вовнагр (Люк де Клав’є, 1715—1747) Хто не знає ціну часу, той не народжений для слави. Дріб’язкових людей потрібно ставити на низькі посади. Лише той здатний на великий вчинок, хто живе так, ніби він безсмертний. Сковорода (Григорій Савич Сковорода, 1722-1794) Без права мислити, шукати істину і говорити правду не варто жити на світі. Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не бажає. Яка ти, людино, складна у своїй простоті і проста у своїй складності. Гнобителі всі як один вважають, що їм дано з хаосу творити світ. Розумний вчасний відступ — це також шлях до перемоги. Якщо любиш прибуток, добувай його пристойним шляхом. Мені сопілка і вівця дорожчі царського вінця. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром. Від орденів та золота ніхто не став мудрішим, талановитішим. Краще бути у шані в одного мудрого, аніж у сотні дурнів. Той може прописувати іншим закони, як їм поступати, кому самому не треба прописувати оних. Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, — ти щасливий. Всякого прихоті водять за ніс, всякого манить в наживі свій біс. Найгірша мука — совість.

Кант (Іммануїл Кант, 1724—1804) Дві речі наповнюють душу щоразу сильнішим здивуванням, благодаттю, чим частіше і довше думаю про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені. Самому себе вдосконалювати, самому себе навчати і, в разі схильності до зла, розвивати в собі моральні якості — ось у чому обов’язок людини. Совість — це закон, що живе в нас, совість, власне, є застосуванням наших вчинків до цього закону. Два людські винаходи можна вважати найвагомішими — мистецтво керувати і мистецтво виховувати.

Лессінг (Лессінг Готхольд Ефраїм, 1729-1781) Сперечайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, мисліть, і хоч криво, але самі. Гольдсміт (Олівер Гольдсміт, 1730—1774) Неможливо визначити вік жінки і музики. Уатт (ДжеймсУатт, 1736—1819) Соромно людині братися не за свою справу.

Шамфор (Себастьян-Рош Нікола де Шамфор, 1741—1794) Жінки віддають дружбі тільки те, що позичають у кохання. Завеликі позитивні якості часто роблять людину непридатною для суспільства: на ринку <...> потрібна розмінна монета. Лафатер (Йоганн Каспар Лафатер, 1741-1801) Хочеш бути розумним, навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати й не говорити, коли більше нічого сказати.

Ліхтенберг (Георг Кристоф Ліхтенберг, 1742-1799) Ні про що не судять так зверхньо, як про характер людини, а саме тут потрібно бути найобережнішим. Ні в яких справах люди не схильні терпляче чекати на ціле, а воно, власне, і створює характер. Я завжди вважав, що, так звані, погані люди виграють, а хороші втрачають. Люди, яким завжди ніколи, як правило, нічого не роблять.

Кондорсе (Жан Антуан Кондорсе, 1743-1794) Навіть за найвільнішої конституції малограмотний народ залишатиметься рабом.

Джефферсон (Томас Джефферсон, 1743-1826) Якщо нація прагне бути неграмотною і вільною водночас — вона думає про те, чого ніколи не було і ніколи не буде. Я твердо вірю в успіх. І я помітив: чим більше я працюю, тим успішніший.

Гете (Іоганн Вольфганг фон Гете, 1749-1832) Людський натовп нічого так не боїться, як розуму. Дурості б варто йому страшитися, зрозумій він, що воістину страшно. Той життя й свободи гідний, хто в бій за них іде щодня. Чого не розуміють, тим не володіють. Ми краще усвідомлюємо свої помилки в поведінці, ніж у мисленні. Сильний розум, що переслідує практичні цілі, — кращий розум на землі. Людина має вірити, що незрозуміле можна зрозуміти; інакше вона не стала би над ним роздумувати. Мало знати, потрібно використовувати. Мало хотіти, потрібно робити. Що нам потрібно, ми не знаємо, що знаємо, того не потребуємо. Суха теорія, мій друже, всюди, а дерево життя пишно зеленіє. Із двох, що сперечаються, винен той, хто розумніший. Моральним вухам завжди образливо те, що приємно моральним серцям.

Бездіяльне життя — це передчасна старість. Якщо не хочеш бути кувалдою, будь молотом. Думати легко; діяти тяжко; діяти відповідно до того, як думаєш, найтяжче. Кожний має вдосталь сили, щоб виконати те, в чому він переконаний. Високі цілі, хай не виконані, дорожчі нам від досягнутих низьких цілей. Поведінка — це дзеркало, в якому кожний демонструє своє обличчя.

Чeльгрен (Хан Хенрик Чельгрен, 1751-1795) Освіченість наполовину страшніша від невігластва.

Шерідан (Річард Брінслі Шерідан, 1751-1816) Ті, хто передає чутки, ніскільки не кращі під тих, хто їх вигадує. Рівароль (Антуан де Рівароль, 1753—1801) Політика — як міфічний сфінкс: вона пожирає тих, хто не розгадує її загадок.

Талейран (Шарль Моріс де Талейран-Перігор, 1754—1838) Існує зброя жахливіша, ніж наклеп, — це істина.

Дантон (Жорж Жак Дантон, 1759—1794) Після хліба головне у державі — школа.

Бернc (Роберт Берне, 1759—1796) Коли пізнаєш свої помилки, маєш шанс їх виправити. Справжня мужність є не тільки повітряною кулею підйому, але й захистом при падінні.

Шіллер (Йоганн Кристоф Фрідріх фон Шіллер, 1759—1805) Любов і голод правлять світом. Гентц (Фрідріх фон Гентц, 1764—1832) Досконалість свободи природної — в її безмірності, досконалість свободи громадянської — в її обмеженості. Буаст (П’єр Буаст, 1765—1824) Ніколи не жартуйте окрім як з розумними людьми. Мадам де Сталь (Анна-Луїза Жермена де Сталь, 1766—1817) Усе зрозуміти — це все пробачити. Карамзін (Микола Михайлович Карамзін, 1766-1826) Без хороших батьків немає хорошого виховання, незважаючи на всі школи, інститути і пансіони. Шaтобріан (Франсуа Рене де Шатобріан, 1768-1848) Коли свобода зникла, залишається ще країна, але вітчизни вже немає. Наполеон (Наполеон І Бонапарт, 1769-1821) У ранці кожного солдата лежить жезл маршала. Геніальність полягає в умінні відрізнити важке від неможливого. Виграв битву не той, хто дав хорошу пораду, а той, хто взяв на себе відповідальність за її виконання і наказав виконати. Один поганий головнокомандувач — краще, ніж два хороших. Великі батальйони завжди праві. Я буваю то лисицею, то левом. Таємниця управління в тому, щоб знати, коли варто бути тим чи іншим. Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх і особистий інтерес. Сьогоднішні раби — завтрашні зрадники. Останнє слово завжди лишається за суспільною думкою.

Не зважайте на те, до якої партії належить людина, яка шукає у вас правосуддя. Що є історія, коли не байка, в яку домовилися повірити. Багнетом можна завоювати весь світ, але сидіти на ньому незручно. У державної людини серце повинне бути в голові. Можна зупинитись піднімаючись, але не спускаючись. Крилов (Іван Андрійович Крилов, 1769-1844) Запопадливий дурень — небезпечніший від ворога. Гумбольдт (Александр фон Гумбольдт, 1769-1859) Серйозне прагнення до мети — половина успіху в її досягненні. Значно важливіше, як людина сприймає спою долю, аніж те, якою ця доля є. Гегель (Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, 1770-1831) Лише особистість, а не принцип, знищується вироком. Ніщо велике у світі не здійснювалося без пристрасті. Що людина робить, така вона і є.

Гофман (Ернст Теодор Вільгельм Амадей Гофман, 1776—1822) Нерозумно виказувати перед кимсь усі свої таланти, бо ця людина вважатиме за право користуватися ними.

Нібур (Бартольд Георг Нібур, 1776—1831) Дай мені розуму і душевного спокою прийняти те, що я не в силах змінити; дай мужності змінити те, що в моїх силах і дай мудрості відрізнити перше від другого.

Клейст (Генріх фон Клейст, 1777—1811) Веселі люди роблять більше дурниць, сумні роблять великі дурниці.

Клаузевіц (Карл фон Клаузевіц, 1780—1831) Війна є продовженням політики іншими засобами. Маленький стрибок зробити легше, ніж великий; але щоб перестрибнути широкий рів, ми не почнемо половинного стрибка.

Паганіні (Нікколо Паганіні, 1782—1840) Потрібно глибоко відчувати, щоб відчували інші.

Cтендаль (Анрі-Марі Бейль, 1783—1842) Тільки розум здатний тривалий час живити інший розум. Витончений розум здатний замінити красу. Якщо неухильно триматися істини, рано ми пізно вороги будуть переможені.

Жуковський (Василь Андрійович, 1783—1852) Хто втерся в чин лисицею, у чині буде вовком. Шопенгауер (Артур Шопенгауер, 1788-1860) На високих посадах, як і на гірських вершинах, люди часто відчувають запаморочення. "Чому" можна назвати матір’ю всіх наук. Кожне дитя — певною мірою геній, і кожен геній — певною мірою дитя. Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я.

Дістервег (Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег, 1790—1866) Неправильне знання гірше, ніж незнання.

В’яземський (Петро Андрійович В’яземський, 1792—1878) Усякому гріху — милосердя, але не підлоту.

Кітс (Джон Кітс, 1795—1821) Я стрімголов пірнув у море, що допомогло пізнати течію з її сипучими пісками та гострими рифами значно краще, ніж якби я сидів на зеленому моріжку, грав на дурнуватій сопілочці і вдовольнявся чаєм та рятівними порадами.

Грибоєдов (Олександр Сергійович Грибоєдов, 1795/1794-1829) Служити радий, прислуговувати — гидко.

Карлейль (Томас Карлейль, 1795—1881) Досвід — найдорожчий учитель, але вчить найкраще. Колекція книг — це той самий університет. Найстрашніша невіра — це невіра в самого себе.

Бальзак (Онореде Бальзак, 1799—1850) Життя — це складне, копітке ремесло, і потрібно докласти зусиль, аби йому навчитися. У відомому віці найбільшим коханням для чоловіка стає його країна. Немає принципів, є події; немає законів, є обставини; людина високого польоту сама пристосовується до подій і обставин, щоб керувати ними. Ваше серце — це скарб; втратите його — і ви злидень. Примітивна звичка карликового розуму — приписувати свою духовну убогість іншим. Обдурені пристрасті й поранене марнославство — язикаті. Хто здатний керувати жінкою, здатний керувати державою.

Людське серце робить перепочинок піднімаючись на висоти добрих почуттів, але на крутому повороті лихих почуттів затримується рідко. Ненависть, що себе виявила, безсильна. Існує тільки одна гігантська машина, якою керують пігмеї, — це бюрократія. Якщо батьків топтатимуть ногами — батьківщина загине. Тaм, де вплутане честолюбство, немає місця ceрдечності. Жінки завжди ненавидять тих, перед ким їм і доводиться червоніти. Геніальність передбачає внутрішній зір. Його може обмежувати окрема спеціальність: але хто бачить квітку — бачить i сонце. Там, де всі горбаті, прекрасна фігура здасться каліцтвом. Ідеї можна подолати лише ідеями.

оцифровано для ознайомлення Лперший

Дюма-батько (Олександр Дюма-батько, 1802-1870) Людина, яка багато говорить, врешті скаже дурницю. Послідовність — ключ від усіх загадок. У політиці немає людей, є ідеї; немає почуттів, є інтереси. Ідеї не вмирають, вони інколи засинають, але потім прокидаються ще сильнішими. Від усякої біди є двоє ліків — час і мовчання. У людини два погляди: погляд тіла і погляд душі. У ся людська мудрість полягає у двох слонах: " чекати " і " сподіватися ".

Гюго (Віктор Марі Гюго, 1802—1885) Людям не вистачає не сили, а волі. Вічність підкоряється людині у значно більшій мірі, ніж уявляють. У провидіння є своя мета: воно нагороджує гідного. Нічого не перебільшувати — ось правило мудрого. Людський розум має три ключі, які все відчиняють: знання, думка, уява — у цьому все. Розум і фантазія рівні й однаково необхідні. Океан руйнує нас своїми краплями. Навіть зміна поколінь — ніщо інше, як дихання вічності. Народ інстинктивно бере під захист усе, на що направлений суворий перст влади. Марнославство — страшна сила, що діє всередині нас і, водночас, проти нас. Доблесть сильніша від тирана. Марне витрачання сил до лиця лише богам: обвал гори інколи закінчується

тим, що нора крота змінює своє місце. Застосування будь-якого закону зустрічає вже знайомі труднощі. Гордість — ахіллесова п’ята усіх героїв. Марнославство завжди переслідує спустошення і ганьба. Перш за все люди поспішають виявити невдячність. Уявіть лишень, щоб країною керували її громадяни! Громадяни — це віжки, а віжки — не кучер. Вирішувати питання управління голосуванням — це наче плисти з волі вітру. Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею. Звісно, необхідно, щоб народ платив, та служив, і він мусить цим задовольнятися. Йому надана можливість брати участь у політиці: з його надр виходять дві основні сили держави — армія і бюджет. Як надмір масла гасить вогонь, так надлишок почуттів гасить думку. При дворі можна влаштуватися у два способи: на захмарних висотах — тоді на вас чекає величність, або в багнюці — тоді у ваших руках сила. Усі ми сліпі. Сліпий скнара — він бачить золото, але не бачить багатства. Сліпий марнотратник — він бачить початок і не бачить кінця. Сліпа кокетуха — вона не бачить своїх зморшок. Сліпий учений — він не бачить власної неосвіченості. Чесна людина сліпа — вона не бачить злодія. Злодій сліпий — він не бачить Бога. Бог також сліпий — у день, коли він створив світ, він не помітив, що в його творіння прослизнув Диявол. Мені до вподоби бути відомим — це щастя; але я хочу бути корисним — це обов’язок. Якщо ви хочете бути сильним, будьте непомітним. Великі світу цього стають тим, чим їм хочеться бути, малі — чим можуть. Великі люди зникають, але не розсипаються на тлін. Щоб бути щасливим, недостатньо володіти щастям, потрібно заслуговувати на нього.

Розширення прав спричинює збільшення обов’язків. Душі прислужників не терплять упертих. Ціна допомоги визначається ціною жертви. Справжня добропорядність — це розважливість. Найбільш ница і жахлива істота — заздрісник. Тваринний егоїзм — суть заздрісника. Заздрісник, виправдовуючи себе, плутає свою образу із суспільним злом. Кожна ненависть сильна вже тим, що вона ненависть. Презирство — це ляпас на відстані. Коли злість у захваті — це називається заздрістю. Сміливе підглядання — хоробрість боягузів. Я спокійно ставлюся до ножових ударів ворога, але мені болісна шпилькова колька друга. Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних. Меріме (Проспер Меріме, 1803—1870) Коли подорожуєш, потрібно бачити все. Якщо попередження йде на користь, немає значення, від кого воно виходить.

Тютчев (Федор Іванович Тютчев, 1803-1873) Скільки б життя нас не навчало, а серце вірить у дива.

Жорж Санд (Амандіна Аврора Люсіль Дюпен, 1804-1876) Життя — це глибока рана, яка рідко затягується і ніколи не загоюється. Події розпинають душу.

Емерсон (Ральф Емерсон, 1803-1882) Життя не таке коротке, щоб людям не вистачало часу на ввічливість. Скільки в людині доброти, стільки в ній i життя. Дізраелі (Бeнджамін Дізраелі, 1804-1881) Життя дуже коротке, щоб вважати його незначним. Я великий, тільки коли дію. Те, що називають громадською думкою, швидше заслуговує називатися громадськими почуттями.

Гоголь (Микола Васильович Гоголь, 1809-1852) Навряд чи є вища насолода, ніж насолода творити. Людського сміху боїться кожний, навіть той, хто вже нічого не боїться.

Лінкольн (Авраам Лінкольн, 1809—1865) Вівця і вовк по-різному розуміють слово "свобода", у цьому сутність протиріч, які панують у людському суспільстві. Інколи вдається обдурити народ, але тільки на короткий час, <...> не можна весь час обдурювати весь народ.

Фуллер Маргарет (1810—1850) Якщо плигаєш у криницю, доля тебе витягувати не зобов’язана.

Авербах (Бертольд Авербах, 1812—1882) Нажити багато грошей — хоробрість, зберегти їх — мудрість, а вміло витрачати — мистецтво. Робити те, що нам подобається, — це природна свобода; без шкоди іншим — громадянська свобода.

Гончаров (Іван Олександрович Гончаров, 1812-1891) Важко бути розумним і щирим одночасно.

Шевченко (Тарас Григорович Шевченко, 1814- 1861) Борітеся поборете! Вам Бог помагає. B своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Толстой (Олексій Костянтинович Толстой, 1817-1875) Боїться показати слабкість лише той, хто справді слабкий. Пирогов (Микола Іванович Пирогов, 1818-1881) Будь-яка школа славна не кількістю, а славою своїх учнів. Брутрус аль-Бустані (1819—1883) Релігія належить Богові, батьківщина — усім. Мелвілл (Герман Мелвілл,1819-1891) Сміх — найрозумніша і найлегша відповідь на все незрозуміле у цьому світі. З усіх знарядь, якими користуються під місяцем, найчастіше ламаються люди. Найпростіші проблеми і є найбільш складними. Шляхетність завжди трохи похмура. Власність — половина закону. Тільки дрібні споруди завершує архітектор, який почав будівництво, у справді великих будівництвах наріжний камінь залишається нащадкам. Я беруся за все, а досягаю чого можу. За одну мить великі серця у гострій муці переживають весь обсяг тих дрібних страждань, які у слабкої людини милосердно розтягнуті на ціле життя.

Куліш (Пантелеймон Олександрович Куліш, 1819-1897) Козацька доля у Бога на колінах. Не всі ті сади цвітуть, що весною розвиваються. Нерівними на світ народжуємося, але рівними вмираємо. Нема добра там, де немає правди.

Вікторія, королева (1819—1901) Великі події викликають у мене стан споКОЮ і миролюбства, і лише дрібниці діють мені на нерви.

Флобер (Гюстав Флобер, 1821 — 1880) Чи підрахував хтось, скільки підлості потрібно спостерігати, щоб створити велич душі? Достоєвський (Федір Михайлович Достоєвський, 1821—1881) Кожна смиренність — страшна сила. Веселість — найкраща риса людини. Ренан (Жозеф Ернест Ренан, 1823—1892) Характер значно краще зближує людей, ніж розум.

Дюма-син (Олександр Дюма-син, 1824-1895) Твір, який читають, має популярність; твір, який перечитують, — має майбутнє. Комерція? Це гроші інших людей.

Чернишевський (Микола Гаврилович Чернишевський 1828—1889) Пустим і безбарвним буває життя тільки у безбарвних людей.

Хто не вивчив людину в самому собі, той ніколи не вивчить інших.

Жюль Верн (1828—1905) Найбільш тривалі спогади не в мармурі та граніті, а в серцях людей. Допомагаючи іншим, створюємо підтримку собі.

Ібсен (Генрік Іоган Ібсен, 1828—1906) Найнебезпечніший ворог істини і свободи — це згуртована більшість.

Толстой (Лев Миколайович Толстой, 1828-1910) Важливим завжди було і буде тільки те, що потрібне для блага не однієї людини, а всіх людей. Люди гордяться своєю чистою совістю лише тому, що мають коротку пам’ять. Щастям є задоволення без покаяння. Не вір словам — чужим і своїм, вір ділам — чужим і своїм. Ніколи не турбуй іншого тим, що можеш зробити сам. Більшість чоловіків вимагають від своїх дружин рис, якими самі не володіють. Важливе не місце, яке ми посідаємо, а напрям, у якому йдемо.

Жемчужников (Володимир Михайлович Жемчужников, 1830—1884) Дурень — це людина ще дурніша від свого співрозмовника.

Уорд (Вільям Артур Уорд, 1834—1867) Пересічний вчитель викладає; хороший пояснює; видатний показує; великий учитель надихає.

Леббок (Джон Леббок, 1834—1913) Кількість людей, які себе занапастили, значно більша, ніж число занапащених іншими. Істинний артист створює, навіть коли копіює.

Марк Твен (Семюель Ленгхорн Клеменс, 1835-1910) Ми пізнаємо людей за серцем, а не за грошима чи інтелектом. Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий.

Скліфасовський (Микола Васильович Скліфасовський, 1836—1904) Нащадки — це земне безсмертя людини. Poден (Франсуа Огюст Рене Роден, 1840-1917) Мистецтво пояснює людині, для чого вони живе. Тільки досконало володіючи технікою, можна примусити глядача забути про неї. Ніцше (Фрідріх Вільгельм Ніцше, 1844-1900) Голос краси звучить тихо: він долинає тільки до самих чутливих вух. Без певної розумової культури не може бути витонченого смаку. Анатоль Франс (Жак Анатоль Фрапcуa Тібо, 1844-1924) Немає кращого засобу підняти дух генералів, як винести смертний вирок одному з них. Тільки жінки та лікарі знають, наскільки брехня буває необхідною чоловікам. Доссі (Карло Альберто Пізані Доссі, 1849-1910) Знання набуває сенсу тільки злившись зі свідомістю.

Павлов (Іван Петрович Павлов, 1849-1936) Щастя людини — десь між свободою і дисципліною. Одна свобода без суворої дисципліни і правила без почуття свободи не можуть створити повноцінну людську особистість. Мопассан (Анрі Рене Альбер Гі де Мопассан, 1850—1893) Гордість потрібна не стільки для того, щоб заподіяти страждання іншим, скільки для того, щоб приховати власні. Уайльд (Оскар Фінгал О’Флаерті Віллс Уайльд, 1854—1900) Цинік — людина, яка знає всьому ціну і нічого не цінує. Немає настільки багатої людини, яка могла б купити своє минуле. Фрезер (Джеймс Джордж Фрезер, 1854-1941) Уся культура — із храму. Курсель (Поль де Курсель, 1856—?) Слухати — це ввічливість, яку розумний підносить дурневі, і на яку останній ніколи не відповідає. Зiґмунд Фрейд (Сигізмунд Шломо Фрейд, 1856-1939) Людство потребує героїв; так само, як герой, що виправдовує нашу довіру, робить свій внесок у розвиток цивілізації, герой, який зраджує наші надії, знижує рівень розвитку людства. Існує різного штибу рішучість. Людина, яка мало чекає від себе в житті, мало й отримує. Людина, яка "дивиться в обличчя" фактам, зберігає свою душевну цілісність.

Шоу (Джордж Бернард Шоу, 1856—1950) У вас ніколи не буде другої можливості справити перше враження. Нас особливо турбують і мучать дрібниці, нам легше врятуватися від слона, ніж від мухи. Той, хто вміє — робить, хто не вміє — вчить. Свобода означає відповідальність. Тому більшість людей боїться свободи.

Танець — це вертикальний образ горизонтального почуття. Мій спосіб жартувати — це казати правду. На світі немає нічого смішнішого.

Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович, 1859—1916) Якщо судилося кланятися, то кланяйся голові, а не ногам. Догодити цілому світові ніколи не беріться — не вийде! І в миротворці ніколи не лізьте — воно вам боком вилізе. Коли їстимеш плоди своєї тяжкої праці — буде тобі втішно і добре. Багатство вік не замінить.

Конан Дойль (Артур Ігнатіус Конан Дойль 1859-1930) Кажуть, що геній — це нескінченна витривалість.

Чехов (Антон Павлович Чехов, 1859-1904) Треба бути ясним розумово, морально чистим і охайним фізично. Добрій людині буває соромно навіть перед собою. Потрібно, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини хтось стояв із молоточком і нагадував стуком, що є нещасні. Бездіяльне життя не може бути чистим. Хто не може взяти ласкою, не візьме й суворістю.

Штайнер (Рудольф ІІІтайнер, 1861-1925) Вище Логосу стоїть Бог, нижче від нього — світ, що змінюється. Покликання

людини — замкнути ланцюг між ними. Всесвіт є віддзеркаленням тієї містичної сутності, яку ми переживаємо в найглибших схованках душі. Тагор (Рабіндранат Тагор, 1861-1941) Людина гірша від тварини, коли вона тварина. Розум, в якому все логічно, подібний до клинка, в якому все рухається вперед.

Кожна дитина, яка приходить у цей світ, — це повідомлення, що Бог іще не розчарувався у людях. Багатством називають, на щастя, те, що зовні — справжнє благо існує всередині мене.

О´Генрі (Вільям Сідні Портер, 1862-1910) Справа не у шляху, який ми обираємо; те, що всередині нас, примушує нас вибирати дорогу. Дурні бувають різні. Злодія у друзі не візьмеш, але й друга отак одразу у злодії не запишеш.

Вернадський (Володимир Іванович Вернадський, 1863—1945) Завдання людини полягає у наданні максимальної користі оточуючим.

Форд (Генрі Форд, 1863—1947) Менше адміністративного духу в діловому житті і більше ділового духу в адміністрації. В цивілізації немає місця неробам. Праця, одна лише праця, є нашим учителем і керівником. Хто справді працює, той не потребує титулів. Сама його робота є для нього честю. Війни є оргіями грошей не менш, ніж оргіями крові. Людина, яка заробила свій хліб, заробила і право на нього. Коли зустрічається справжній вождь, який є одночасно і носієм титулу, доводиться дізнаватися про його титул у когось іншого. Він сам не демонструє його. Те, що нас насправді цікавить, не важке для нас. Шляхом законодавства мало чого можна досягнути: воно ніколи не буває конструктивним.

Значно більше тих людей, які капітулювали, ніж тих, кого перемогли. Чесний газетяр продається один раз. Чесна невдача не принижує, принижує страх перед невдачею. Молода людина повинна шукати ту єдину іскру індивідуальності, яка відрізняє її від інших людей, і розпалювати її всіма силами... Не давайте іскрі згаснути.

Капіца (Леонід Петрович Капіца, 1864-1919) Найкраще з того, що я маю, — це чесність і почуття обов’язку.

Войніч (Етель Ліліан Войніч, 1864-1960) Безконтрольна влада розбещує людей.

Роллан (Ромен Роллан, 1866—1944) Замість наших лабораторій індуси мали цілі століття терпіння і свою геніальну інтуїцію. Творити — означає вбивати смерть.

Бернар (Трістан Бернар, 1866—1947) Один хороший аргумент краще багатьох кращих.

Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков, 1868—1936) Забобони — уламки старих істин.

Батлер (Лікок Стівен Батлер, 1869—1944) Бог був задоволений своєю роботою, ось що найжахливіше. Життя є мистецтвом отримувати втішні наслідки з невтішних передумов.

Він народився дурнем і вдало розвинув свої вроджені здібності. Я зовсім спокійно ставлюся до неправди. Мене дратують тільки неточності. Курка — лише засіб, за допомогою якого яйце народжує інше яйце.

Ганді (Мохандас Карамчанд Ганді, 1869-1948) Думка, що виникає самовільно, є хворобою розуму; приборкати її означає приборкати розум, а це важче, ніж приборкати вітер. Є багато визначень Бога, тому що прояви Його незліченні. Але я вклоняюся Богові тільки як Істині. Сила породжується не фізичною міццю. Вона породжується непорушною волею.

Андрєєв (Леонід Миколайович Андрєєв, 1871-1919) Коли дме сильний вітер, він піднімає сміття.

Валєрі (Поль-Амбруаз Валєрі, 1871—1945) Війна — це акція, завдяки якій люди, які не знають один одного, один одного вбивають заради слави і вигоди людей, які знають один одного і один одного не вбивають. Лише крайність повідомляє світу його ціну, лише середній рівень — стійкість.

Драйзер (Теодор Херман Альберт Драйзер, 1871-1945) Життя — це незрозуміла гра, яка часто ведеться крапленими картами і шулерськими костями.

Манн (Генріх Томас Манн, 1871 — 1950) Державний муж повинен, перш за все, уміти відрізняти термінове від важливого.

Барбюс (Анрі Барбюс, 1873—1935) Проповідування високих ідеалів не служить нічому, якщо не бачити правильного шляху для їх досягнення.

Джек Лондон (Джон Гріффіт, 1876—1916) Жінки і ділові люди не милують скромних. Честертон (Гілберт Кійт Честертон, 1874-1936) У палаті громад багато розумників і трохи поетів. Людей там немає. Поет відрізняється від натовпу своєю чуттєвістю, розумник — своєю черствістю. Багато хороших людей — майже поети; багато поганих поетів — майже інтелектуали. Тому, хто може виразити себе в пісні, не потрібно виражати себе в убивстві. Одні бояться зла тому, що воно далеко. Інші — тому, що воно близько.

Реріх (Микола Костянтинович Реріх, 1874-1947) Умійте не помічати насмішки над вашою мужністю, адже ви знаєте, куди йдете. Захист Батьківщини є захистом своєї гідності. Розмір свідомості проявляється не серед . квітів, а над прірвою.

Бердяєв (Микола Олександрович Бердяєв, 1874-1948) Суспільство потрібно організувати так, щоб хліба вистачало для всіх, і тоді духовне питання постане перед людиною в усій своїй глибині. Особистість відрізняється від індивідууму, який є категорією біологічною і соціологічною, підпорядкованою частиною і роду, і суспільства, глибиною своєю вона належить світу духовному, а не природному. Людина веде подвійну війну: за життя і за безсмертя.

Моем (Вільям Сомерсет Моем, 1874—1965) Красиво одягнена людина — це та, на чий одяг ви не звертаєте увагу.

Девіс (Девіс Джозеф Едвард, 1876—1958) Перша з великих заповідей проголошує — не дай себе залякати.

Гессе (Герман Гессе, 1877—1962) Істина повинна бути пережитою, а не вивченою.

Ейнштейн (Альберт Ейнштейн, 1879-1955) Радість бачити і розуміти — найкращий дар природи.

Блок (Олександр Олександрович Блок, 1880-1921) Тим, хто дивиться у майбутнє, не шкода минулого.

Олександр Грін (Олександр Степанович Гриневський, 1880—1932) На одній мотузці висить різна білизна.

Цвейг (Стефан Цвейг, 1881-1942) Так мало людей у політиці, в науці, у мистецтві, філософії, навіть з числа найбільш сміливих, які здатні мужньо і відкрито зізнатися, що вчорашні їхні погляди були помилкою і нісенітницею. Радикальне ніколи не дає щастя, воно несе із собою тільки визначеність. І ніщо так не виявляє характер людини, як випробування золотом успіху і вогнем невдачі. Незнання тисяч людей означає більше, ніж правота одного. Найвірнішим мірилом будь-якої сили є спротив, який вона долає. Будь-яка віра, що служить грошовим інтересам або владі, бере гріх на душу. Мистецтво взаємного розуміння — це найважливіше мистецтво в людських відносинах.

Несвідоме — найглибша таємниця кожної людини. Найсильніша людина — це людина єдиної думки. Жодна людська думка, навіть якщо вона далеко вийшла за межі розумного, не втрачає у віках своєї творчої сили.

Джон Баррімор (1882-1942) Дорослими ви стаєте з дня, коли по-справ- жньому посміялися над самим собою.

Рузвельт (Франклін Делано Рузвельт, 1882-1945) Якщо бажаєш мати друзів, умій сам бути другом.

Дімітров (Георгій Михайлович Дімітров, 1882-1949) Він і Бог, і Людина, якщо він бореться.

Кафка (ФранцКафка, 1883—1924) Спілкування з людьми спонукає до самоспостереження .

Коко Шанель (Габріель Бонхьор Шанель, 1883-1971) Парфуми — це незримий, але незабутній, неперевершений модний аксесуар. Він повідомляє про появу жінки і продовжує нагадувати про неї, коли вона пішла.

Донцов1 (Дмитро Іванович Донцов, 1883-1973) У своїй переоцінці вартостей наші смердофіли почали звати боязкість — гуманністю, мужність — жорстокістю, відвагу розбишацтвом, стоїцизм — монахоманією, невблаганність у поборенні зла - ексклюзивністю, прислужництво — реалізмом, вірність ідеї — фанатизмом, безпринципність — об’єктивністю, нерішучість — розважністю, отарність — солідарністю, буденну працю — героїзмом, героїзм — авантюризмом і романтикою, вірність засадам — доктринерством, хамелеонство — швидким розумом, дряб-

1 Донцов Дмитро Іванович — доктор юридичних наук, український літературний критик, публіцист, політичний діяч, філософ, ідеолог українського націоналізму, орієнтованого на європейський націоналізм.

лість — шляхетністю, безформність — красою, хохлацьку хитрість — державною мудрістю. Лучче буть натуральним котом, ніж з ослячою природою левом. Три головні чесноти правлячої верстви — мудрість, шляхетність і мужність. Служіння великій справі незалежне від страхіть, що вона несе із собою, — для шляхетної людини це є найвищий закон, навіть незалежно від користі особистої, яку ця служба несе. Де влада знижується до маси, замість піднесення її до себе, запобігаючи ласки вулиці, замість творити справедливість, де тратять віру в своє покликання правити країною й виконувати прерогативи влади — там купно ця влада гине під руїнами суспільства, зваленого цими відсередніми партикулярними безпардонними егоїзмами частин. Гамірлива метушня голоти, що вдерлася в храм, ніколи не творить із сповидности життя. Дух матеріалізму розтлив усе життя нашого континенту: ідеали етичні, моральні, ідеали соціального співжиття, ідеали культури, релігії, особистої і громадської етики, ідеали політичні. Без касти суспільність не існує. Там, де нема "луччих людей" не тільки по імені, але й по суті, там суспільство гине.

Фейхтвангер (Ліон Фейхтвангер, 1884-1958) Влада — це ідея, яка, вилетівши з голови, стає дією, перемагає тупу дійсність. Мудрий може досягнути багато, якщо він зможе використати людські пристрасті. Шкода, найпростіші речі найважче зрозуміти. Справедливість — фундамент держави. На сп’янінні можна будувати блискучу політику, але тільки на короткий час. Від влади людина тупішає і замовкає її внутрішній голос. Залізо і золото також стають частиною духу, коли ними користуєшся для духовних цілей. Той, хто віддає владу, — вищий від того, хто її зберігає. Слабким людям — маленькі масштаби.

Хто закликає на допомогу бідноту, повинен робити їм поступки. Із десяти політичних рішень, які повинна прийняти людина будь-якого суспільного рангу, дев’ять їй завжди будуть продиктовані обставинами.

Бор (Нільс Хенрік Давид Бор, 1885—1962) Усі погоджуються з тим, що запропонована теорія абсурдна. Питання в тому, чи достатньо вона абсурдна, щоб виявитися вірною. Андре Моруа (Еміль Ерзог, 1885—1967) Діяльність відкриває кордони, які повинен поставити собі розум. Краще цинізм, ніж прислужництво. Славі тільки одна ціна: її можна покласти до ніг тих, кого любиш. Веселість — краща гігієна тіла і душі. Коли всі з’їжджають з розуму, залишається лише одне: чекати. Криза мине, і можна буде знову говорити із розумними людьми. Кохання починається з великих почуттів і скандалами.

закінчується дрібними

Перш ніж сказати "роби, що хочеш", доведеться пройти через "роби, що можеш". Так само, як на дні винної пляшки є осад, так і на дні дружби є себелюбство. Справжня дружба можлива тільки за абсолютної свободи. Надмірна впевненість у собі руйнує все, навіть організації, які вважаються непереможними. Пояснювати людські характери спадковістю дуже необачно. Є три речі, які повинна сповідувати небайдужа людина: говорити правду, прагнути до прекрасного, захищати свободу. Пиха там необхідніша, де нижче походження. Потрібно вивчити людей, а особливо потрібно навчитися обходитися без них. Люди великих міст дуже забудькуваті.

Суспільство інколи ставиться до невдахи, особливо симпатичний, краще, ніж до переможця або міністра.

якщо

він

Люди, яким доводиться самим завойовувати своє становище, часто кажуть і думають про речі, яких можуть уникнути ті, хто знайшов своє місце в житті готовим. Гра у блеф вимагає холоднокровності. Партія гине, якщо в неї не вливаються молоді й енергійні люди. Чутливі люди володіють інстинктом. Прикидатися бідним, як і хоробрим, неможливо. Ошуканцям будь-яка щирість видається цинізмом. Професія виконавця наказів завжди буде ненадійною. Жодна людина не живе довше, ніж потрібно для виконання передбаченого їй. Ніколи не захищайтеся перед народом інакше, як нападом. Слухачі отримують таке задоволення від нової атаки, що вони забувають про ту, яку самі направили проти вас. Ніколи не зізнавайтесь у старішанні вашого розуму і нікому не розповідайте про вік ваших думок.

Вавілов (Микола Іванович Вавілов, 1887-1943) Культура лану завжди йде пліч-о-пліч з культурою людини.

Еліот (Томас Стернз Еліот, 1888—1965) Життєпис людей читаймо у їхній тіні. Тільки час здатний подолати час. Кожна країна — домівка для одного й вигнання для іншого.

Чапек (Карел Чапек, 1890—1938) Жодна жертва в ім’я миру не може вважатися занадто великою. Уявіть, яка була б тиша, якби люди говорили тільки те, що знають.

Шарль де Голль (Шарль Андре Жозеф Марі де Голль, 1890—1970) Договори подібні до дівчат і троянд: і ті й інші в’януть. Булгаков (Михайло Опанасович Булгаков, 1891-1940) Язик може приховати істину. Очі — ніколи. Недобре замислюють чоловіки, які ховаються від вина, гри, товариства, красивих жінок та застільних розмов. Акутагава (Рюноске Акутагава, 1892-1927) Для мене достатньо, якщо людина готова віддати життя заради того, у що вірить. Навіть якщо це дитячі мрії. Відраза до винахідливості криється у стомленості людей. Совість не з’являється з віком, як борода. Щоб набути совість, потрібен певний ДОСВІД. Совість — суворе мистецтво. Свобода — як повітря гірських вершин: для слабких людей протипоказана. Усе, що в нас є, потрібно розвивати до кінця. Це єдиний шлях, щоб досягти досконалості і стати Буддою. Людське життя нагадує коробку сірників: поводитися з ним серйозно — смішно, поводитися легковажно — небезпечно.

Еміль Кроткий (Еммануїл Якович Герман, 1892-1963) Серце потрібно берегти. І не лише своє. Тісні зв’язки широко відчиняють двері. Людина вчиться говорити занадто рано, мовчати — занадто пізно. Годинник показує час і тоді, коли на нього ніхто не дивиться.

Паустовський (Костянтин Георгійович Паустовський, 1892—1968) Єдиний справжній скарб — хороше серце.

Толкієн (Джон Рональд Руел Толкієн, 1892-1973) Слабкі не раз змінювали світ, мужньо і чесно виконуючи свій обов’язок, коли у сильних уже не вистачало сил.

Франко (Франко Баамонде Франциско, 1892-1975) Друзям — усе, ворогам — закон. Крач Джозеф Вуд (1893—1970) Логіка — це мистецтво помилятися з упевненістю у своїй правоті.

Гальчевський (Яків Васильович Гальчевський, 1894—1943) Сильні народи не святкують своїх поразок, лише перемоги.

Вассіян (Юліан Вассіян, 1894—1953) Дорога до Бога лежить через Батьківщину. Тувім (Юліан Тувім, 1894—1953) Родичів нам дає доля. І як добре, що друзів ми вибираємо самі. Успіх — це те, чого тобі ніколи не вибачать друзі.

Довженко (Олександр Петрович Довженко, 1894—1956) Для краси потрібне щастя. Зло — від людської дурості. Хакслі (Олдос Леонард Хакслі, 1894-1963) Щоб зрозуміти факт, потрібно виходити за рамки факту.

Вінер (Норберт Вінер, 1894—1964) Принципи порядку у Всесвіті не дуже відрізняються від того, що

релігійна людина уявляє як Бога.

Елюар (Ежен Еміль Поль Грендель, 1895-1952) Поки на землі існує насильницька смерть, поет повинен гинути першим.

Брегг (Поль Чаппіус Брегг, 1895—1976) За гроші можна купити ліжко, але не сон; їжу, але не апетит; ліки, але не здоров’я; дім, але не домашній затишок; книги, але не розум; прикраси, але не красу; розкіш, але не культуру; розваги, але не щастя; релігію, але не спасіння. Жодній людині не вдалося уникнути смерті, але, дотримуючись певних правил гігієни та дієти, кожний з нас може продовжити своє життя. Фуллер (Річард Бакмінстер Фуллер, 1895-1983) Дії — результат знань. Кожен кінь думає, що його поклажа найважча.

Фіцджеральд (Френсис Скотт Кей Фіцджеральд, 1896—1940) Ознакою істинного інтелекту є здатність тримати в голові дві протилежні ідеї і не втрачати при цьому здатності ефективно діяти.

Сідіс (Вільям Джеймс Сідіс, 1898—1944) Найбільша брехня — це неправильно трактована правда.

Брехт (Ойген Бертольд Фрідріх Брехт, 1898-1956) Труднощі подолання гір лишилися позаду. Перед нами — труднощі руху рівниною. Усі мистецтва слугують найвеличнішому з мистецтв — уміти жити на землі.

Льюіс (Кайв Стейплз Льюіс, 1898—1963) Про людей — прошу не ображатися — можливі дві думки. Але про істот, які прикидаються людьми, не будучи такими, двох думок бути не може.

Еріх Марія Ремарк (Еріх Пауль Ремарк, 1898-1970) Життя — дещо більше, ніж зібрання сентиментальних заповідей. Якщо ми перестали робити дурниці, значить ми постарішали. Можна захмеліти й від правди. Це ще небезпечніше. Дивно, наскільки кровопивці люблять моралізувати. Дешеве тільки те, що носиш без почуття впевненості у собі. Біда вважається справжньою лише тоді, коли вона адресована вам особисто. Хто часто озирається, ризикує спотикнутися і впасти. Усе, що можна владнати за допомогою грошей, виходить дешево. Саме правильне при розлученні — піти. Влада — найчіпкіша хвороба у світі. Платонов (Андрій Платонович Климентов, 1899-1951) Де є маса людей, там одразу з’являється вождь. Ніхто не дивиться на людей, які сплять, але тільки у них бувають справді кохані обличчя; наяву лице спотворюється пам’яттю, почуттями і турботами.

оцифровано для ознайомлення Лперший

Антуан де Сент-Екзюпері (Антуан Марі Жан-Батист Рожер де СентЕкзюпері, 1900-1944) Коли загрожує небезпека, знову почуваєшся людиною. Старих друзів швидко не створиш. Той, хто вмирає, вмирає тим, ким він був. Спілкування — це розкіш. Саджаючи дуб, смішно мріяти, що скоро знайдеш захист у його тіні. Існує незаперечний закон: переможених не можна одразу перетворити на переможців. Якщо я стурбований тим, щоб врятувати людину та її можливості, я повинен врятувати принципи, які цю людину формують. Страх виникає тоді, коли втрачаєш упевненість у тому, що ти — це ти. Досконалість досягається не тоді, коли уже нічого додати, а тоді, коли вже нічого не можна прибрати. Життя Духу інколи переривається. Тільки життя Розуму неперервне чи майже неперервне. Для декого істина полягає в тому, щоб будувати, для інших вона в тому, щоб обживати. Коли ми усвідомимо свою роль на землі, нехай скромну й непомітну, тоді лише будемо щасливі, тоді зможемо жити і вмирати спокійно, бо те, що дає сенс життю, дає сенс і смерті. Свобода існує лише для того, хто кудись іде. Вмирають лише за те, заради чого варто жити. Особистість — це лише шлях. Людина, яка обрала цей шлях, — ось головне.

Жоліо-Кюрі (Фредерік Жоліо-Кюрі, 1900-1958) Правда подорожує без віз. У житті не варто нічого боятися, треба лише все зрозуміти.

Хоффер (ЕрікХоффер, 1902—1983) Коли люди отримують можливість діяти на свій розсуд, вони, як правило, копіюють одне одного. Простіше любити людство в цілому, ніж одного сусіда. Людина, яка кусає руку, що її годує, як правило, вилизує чобіт, який її б’є. Якщо ми оточені пацюками, значить корабель не йде на дно. Пошуки щастя — головне джерело лиха. Ми абсолютно впевнені тільки в тому, чого не розуміємо.

Фучик (Юліус Фучик, 1903—1943) Народ думає так, як думає його інтелігенція.

Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903-1950) Влада — не засіб, а мета. Диктатуру встановлюють не для того, щоб охороняти революцію; революцію здійснюють для того, щоб встановити диктатуру. Мета репресій — репресії. Мета катувань — катування. Мета влади — влада. Ієрархічне суспільство тримається на злиднях і неосвіченості. Тоталітаризм обіцяє нам не стільки епоху віри, скільки епоху шизофренії. Усі тварини рівні, але деякі рівніші від інших. Особлива мета нашої епохи — відмова від самої ідеї, що можлива правдива історія. Можливо, людина не стільки потребує любові, скільки розуміння. Щоб вижити, потрібно битися, а коли б’ються, неможливо не забруднитися. Війна — зло, але часто менше зло. Ті, що взяли меч, гинуть від меча, а ті, хто не взяв меч, гинуть від хвороб. Кращі книги кажуть тобі те, що ти вже сам знаєш.

У філософії, релігії, етиці, у політиці два на два може дорівнювати п’яти, але якщо ви конструюєте гармату або літак, два на два має бути лише чотири.

Далі (Сальвадор Далі, 1904—1989) Єдина різниця між мною і божевільним полягає у тому, що я не божевільний. Не бійтеся досконалості, ви її не досягнете. Не варто кохати жінку всією душею, проте інакше не виходить.

Сартр (Жан-Поль Шарль Емар Сартр, 1905-1980) Варто підтримувати моральну перевагу матеріальними силами, без яких вона слабшає. Власність — це не право, а обов’язок. Веліти — це не право вибраних, це їхній першочерговий обов’язок. Звички — друга натура. Лікарі, священики, судді й офіцери знають людину напам’ять, начебто самі її створили. Право — зворотний бік обов’язку. Нерозумно весь час залишатися стоїком — розгубиш себе у дрібницях.

Ліхачов (Дмитро Сергійович Ліхачов, 1906-1999) Розсудливість — краща сторона мужності. Лєц (Станіслав Єжи Лец, 1909-1966) Виграти битву — не головне, головне — не бути отруєним на банкеті переможців. З чого ти зроблений — залежить від генетики, чим станеш — від політики. До глибини думки потрібно підніматися.

Іронія повинна відновлювати те, що зруйнував пафос.

Помпіду (Жорж Жан Раймон Помпіду, 1911-1974) Державний діяч — це політик, який ставить себе на службу нації. Політик — це державний діяч, який націю ставить на службу собі.

Ерве-Базен (Жан-П’єр Ерве-Базен, 1911-1996) Я думаю — отже, я суперечу. Нас тягне до кращого, а захоплює гірше. Штріттматтер (Штріттматтер Ервін, 1912-1994) Якщо я не буду хоч іноді мовчати, я не почую, чого хоче і чекає від мене життя. Міллер (Артур Ашер Міллер, 1915-2005) Епоху можна вважати завершеною, якщо вичерпані її ключові ілюзії.

Калінін (Анатолій Веніамінович Калінін, 1916-2008) Лише б не тікало те, до чого прагнеш, і не відставало те, чого досяг. Кеннеді (Джон Фіцджеральд Кеннеді, 1917-1963) Прощай своїм ворогам, але не забувай їхніх прізвищ.

Насер (Гамаль Абдель Насер, 1918—1970) Моя зброя — це правда і відкритість із моїм народом.

П’юзо Маріо (1920—1999) За кожним великим статком прихований злочин. Ніколи не сердься, ніколи не погрожуй, примушуй людину тверезо

мислити.

Фелліні (Федеріко Фелліні, 1920—1993) Ти повинен відчувати відповідальність перед людьми, які тобі довіряють. Делакур (Жан Делакур, р. н. 1920) Інтуїція дана жінці для того, щоб відгадувати наміри чоловіка, про які він ще не знає.

Лем (Станіслав Лем, 1921—2006) Незнання дня моєї смерті практично робить мене безсмертним. Запитання — це завжди бажання зрозуміти. Сьогодні дуже небезпечно бути Людиною.

Кіссінджер Генрі Альфред (Хайнц Альфред Кіссінгер, р. н. 1923) Завдання політичних лідерів полягає в тому, щоб вивести свій народ звідти, де він знаходиться, туди, де він ніколи не був.

Московічі Серж (Срул-Ерш Москович, р. н. 1925) Той, хто не вміє розраховуватися словами, розраховується жертвами. Сін Юнь (р. н. 1926) Доля — творіння сильних, прощення — для слабких. Людину варто міряти не з ніг до голови, а від голови до неба.

Орбен (Роберт Орбен, р. н. 1927) Я завжди розповідаю про свої негаразди ворогам. Тільки вони посправжньому мене слухають. Маркес (Габріель Гарсіа Маркес, р. н. 1928)

Людина вмирає не тоді, коли повинна, а тоді, коли може.

Костенко (Ліна Василівна Костенко, р. н. 1930) Чи нас Господь почує усіх разом, коли з нас кожний просить про своє?

Мамардашвілі (Мераб Костянтинович Мамардашвілі, 1930—1990) Істина не обов’язково має бути хорошою. Філософія починається здивуванням. Це дуже важко — думати самостійно. Усім цікаво, що буде після смерті. Після смерті починається — історія. Хто страждає, той не грішить. Не думайте, що ви відповідаєте за все на світі. Кожний відповідає тільки перед власною безсмертною душею. Свобода недоказова, вона як душа. Кожна людина має своє місце, не можна полишати його тільки для того, щоб тобі було краще.

Мердок (Кіт Руперт Мердок, р. н. 1931) Якщо хочеш бути першим, залишайся самим собою і ні з ким не заводь близьких стосунків.

Жуховицький (Леонід Аронович Жуховицький, р. н. 1932) Люди мають бути двоповерховими: перший поверх — для розуму, другий — для душі. Шевчук (Василь Андрійович Шевчук, р. н. 1932) Беззаконня — провісник краху. Боротися — уже велике щастя. Він на виду в усіх: якщо розумний — його далеко видно, а як дурний

— ще далі. Боїться слів той, хто неправий.

Мень (Олександр Володимирович Мень, 1935-1990) Духовне пізнання є плодом живої інтуїції.

Чорногуз (Олег Федорович Чорногуз, р. н. 1936) Ніколи нічого не вигадуйте. Придивіться до людей, які вас оточують, і ви побачите, скільки у них дивацтв. Головне - будь Людиною! Час обмежений, а бажання безмежні. Про вади своєї країни говорять тільки ті, кому вона не байдужа. Держава як людина: у неї теж своя доля. Мистецтво вимагає жертв, але взамін, бува, дає безсмертя. Усі народжуються вільними, а рабами стають згодом.

Бітов (Андрій Георгійович Бітов, р. н. 1937) Любов може бути першою, другою, третьою, а друзі з певного часу не додаються, це кінцевий ряд.

Бюккенен (Патрік Джозеф Бкжкенен, р. н. 1938) Хороші паркани роблять хорошими сусідів.

Тополь (Едуард Володимирович Топельберг, р. н. 1938) Коли мураха вкусить людину, людина не шукає цю мураху, вона руйнує весь мурашник. Життя на дні та життя на вершині мають спільну сторону: і там, і там грошей катастрофічно не вистачає.

Дружбинський (Валерій Іванович Дружбинський, р. н. 1939) Смак, як і розум: що тонший, то помітніший.

Кабус (Кабус бен Саїд, р. н. 1940) Якщо не хочеш страждати, не будь заздрісним.

Довлатов (Сергій Донатович Довлатов, 1941-1990) Геній — ворог не натовпу, а сірості. Порядна людина та, яка робить підлоту без задоволення. Слабкі люди долають життя, мужні — обживають.

Уїлл (Джордж Уїлл, р. н. 1941) Голосування не визначає плину подій. Голосування вирішує, хто його визначатиме. Вертинська (Анастасія Олександрівна Вертинська, р. н. 1944) Краса — це не зовнішність, а спосіб життя. Віллард (Джеймс Майкл Віллард, р. н. 1945) Уява, разом зі стратегічним мисленням, може змінити цілий світ або хоча б його куточок. Бізнес — це війна. Ви можете належати до якогось братства, але коли мова заходить про бізнес, усі братські почуття випаровуються. Генерування новин — це особливе поєднання мистецтва, науки та інтуїції. Переймаючи чиїсь погані звички, можемо тільки сподіватися, що до нас пристануть і хороші. Інформація — правдива чи навпаки — безперечно, є найбільш ліквідним продуктом глобалізації. Вона поширюється швидше, ніж ртуть, і не визнає державних кордонів. Мудрість майже завжди піднімається на вершину, незалежно від того,

яка вона — книжна чи життєва. Розрахунок часу — передумова перемоги. Новина має одну основну характеристику: вона відносна. Політики — це звичайні люди з незвичайним его. Не приймайте миттєвих рішень у мить кризи, якщо їх можна на певний час відкласти. Навіть якщо людина права, це не значить, що її зрозуміють.

Коельо (Пауло Коельо, р. н. 1947) Рука Бога безмежно щедра, незважаючи на його суворість. Життя притягує життя. Де серце, там і скарб. Лише одна річ заважає здійсненню мрії — страх перед поразкою. Мудрий не той, хто знає багато, а той, хто знає потрібне. Не треба боятися невідомого, бо ми можемо здобути все, що захочемо. Не те, що входить до вуст, поганить людину, а те, що виходить з її вуст. Якщо почнеш обіцяти те, чого ще й сам не маєш, втратиш бажання його добути. Коли ми намагаємося стати кращими, все навколо нас також кращає. Ми звикли помічати ближнє, але не істинне. Не можна оголити меча, і не використати. Загроза смерті змушує людей боротися за життя. Очі виказують силу душі. Хто втручається в Легенди інших, ніколи не розкриє власної. Найдивовижнішими є, власне, прості речі; але збагнути їх здатні лише мудреці та маги. Любов ніколи не заважає людині жити власного Легендою. Кохання — це і є велике безумство чоловіка та жінки.

Суворов Віктор (Володимир Богданович Рєзун, р. н. 1947) Кожний від долі отримує рівно стільки, скільки у неї просить.

Самоліс (Тетяна Вікторівна Самоліс, р. н. 1947) Гріх порівнювати, що важливіше — шматок хліба чи ковток свободи, бо для людської гідності повинно бути і те, й інше.

Веллєр (Михайло Йосипович Веллєр, р. н. 1948) Розум — це здатність із мінімуму інформації отримувати максимальний висновок, за інших складових — у найкоротший термін і шляхом найпростішого аналізу. Життя людини є таким, яким вона його уявляє.

Муракамі (Харукі Муракамі, р. н. 1949) Відповідальність починається в уяві. Кадиров (Ахмат Абдулхамідович Кадиров, 1951-2004) Слава перемог применшує почуття обережності.

Адамс (Дуглас Ноель Адамс, 1952—2001) Природа не знає прав, їй відомі тільки закони.

Памук (Ферит Орхан Памук, р. н. 1952) Якщо ти не довіряєш людям, то нічого не досягнеш у житті. Абдуллаєв (Тагір Абдуллаєв, 1959—?) Сотня навіть програних битв — це вже сотня затрачених зусиль ваших ворогів.

Пєрєслєгін (Сергій Борисович Пєрєслєгін, р. н. 1960) Армії будує війна.

Пушкаренко (Михайло Олексійович Пушкаренко, р. н. 1963) Бути дуже незадоволеним собою - слабкість, дуже задоволеним недалекоглядність. Найхолодніше — між двома вогнями. Армія Баранів на чолі з Левом переможе армію Левів на чолі з Бараном. Цінність інформації залежить від джерела її походження. Манери — це елегантний спосіб виказувати повагу до інших. Думка змінюється залежно від слів, якими передається. Перестановка слів породжує інший зміст. Інакше розставлені думки справляють інше враження. Остерігайтеся тих, у кого є жало. Здоровий глузд — поняття менш претензійне, ніж розум, але ним користуються частіше. Ціна пізнається ціною. Троє однаково непереконливі — гордий бідняк, балакучий старий і скупий багатій. Хороший удар марно не пройде. У світі бізнесу не буває безкінечних привілеїв, у світі політики — вічних перемог. Важливішим від принципів може бути тільки послідовність їх втілення. Безсовісна, але сильна влада, приречена. Совісна, але безсильна — короткочасна. Сміливість лідера вказує на його цілеспрямованість, уміння знаходити компроміс — на шляхетність. На історичних зламах багато людей втрачає почуття реальності. Це — біда. Але значно більша частина втрачає почуття гідності. Це — трагедія.

Між вами і метою не повинно бути нічого. Чутки, як і хвороби, розносять паразити. Сильний кулак можна здолати стиснувши мізинець. Вірність — дивна річ: добра і зла вона приносить в однаковій кількості. Безпринципний друг гірший від принципового ворога. Хороші друзі пропонують допомогу в біді, найкращі — не приймають відмову. Трапляється, що сучасники живуть у різні часи. Найнебезпечніша брехня — це трохи змінена істина. Незнання породжує підозру, підозра — ворожість, ворожість — ненависть. Запитання — ознака молодості, відповіді — старості. Для величного вчинку не завжди доречні довгі роздуми. Упертість — дефект темпераменту. Розумна самодостатність поєднує інтелект і силу, що в сумі дає незалежність. Я не блукаю, бо маю мету. Інколи ми зустрічаємо долю на шляху, яким від неї тікаємо. Браун (Ден Браун, р. н. 1964) Варто судити про гуманність людини за співчуттям, яке вона виказує ворогам, а не друзям. Немає на світі більш залежного, як той, хто сам покликаний впливати.

Погарський (Ярослав Адамович Погарський, р. н. 1973) Краще бути аполітичним, ніж аморальним.

Хернес (Гудманд Хернес, р. н. 1991) Не будь незамінним — не зробиш кар’єру. За кожним, хто зробив успішну кар’єру, стоїть жінка. Свобода слова для начальника означає право переривати того, хто говорить, а для підлеглого — обов’язок тримати язика за зубами. Чим гірше людина справляється з роботою, тим менше шансів її позбутися. Чим нижча у тебе посада, тим помітніша твоя відсутність на роботі. Шукай друзів, поки вони тобі не потрібні. Усі обіцянки і терміни їх виконання треба множити на два. Усі пропозиції про допомогу — ділити на два. А будь-яку рекламу діліть на чотири. Чим менше фактів, тим красивіші схеми. Люди першого сорту оточують себе рівними собі. Люди другого сорту оточують себе людьми третього сорту. Краще жалкувати про те, що зроблено, ніж про те, що не зроблено. Сума вад постійна — зникає одна, з’являється інша.

Перссон (Лейф Г. В. Перссон, сучасник) Час — це велике сито, яке перебуває в постійному русі. Чесне питання вимагає чесної відповіді. Томан Іржі (сучасник) Людські стосунки — це обмін цінностями. Люндваль Сам (сучасник) Мовчання ворогів красномовніше, ніж похвала друзів.

Вітедович (сучасник) Тварини в байках — це люди. В житті все навпаки. Коли безграмотні вершать суд, вироки помічають хрестами.

оцифровано для ознайомлення Лперший

КЛАСИЧНІ НАРОДНІ ВИСЛОВИ

Шумери Прекрасне сказане тихо, потворне — голосно.

Народи Сходу Нічим не зайнятий розум є майстернею для диявола. Мудрість — це мистецтво дивитися на речі з усіх боків. Коли людина падає духом, її кінь не може скакати. Заради ста гнилих зерен не варто знищувати весь урожай — буде нічого їсти. Не за квітами на гілках, а за корінням у землі судять про силу дерева. З усякого дерева умій зробити собі стрілу. Спіши порадувати добрим словом зустрічного: може, більше не доведеться побачитись. 11 - 9-692

Найкращий подарунок, даний людям після мудрості, це дружба. Не потрібно говорити погано про людину в її відсутність, бо земля може усе їй передати. Дві речі найважчі: мовчання, коли потрібно говорити, і розмова, коли потрібно мовчати. На вершині гордості не тримається вода мудрості. Заради троянди доводиться доглядати шипи. Хто багато говорить, багато помиляється. Ті, хто не соромляться, вже не люди. Позичайте гроші лише тим, кому ви їх можете подарувати.

З основ буддизму Краще стомитися від важкої роботи, ніж плакати від лінощів, які породжують бідність. Гнів — це дурниця, оскаженіння — це божевілля. Якщо не піддаєшся гніву, не піддаватимешся дурницям і божевіллю. Єврейська спільнота Чужі турботи спати не заважають. Краще одне слово до, ніж два після. Будеш занадто солодким — тебе проковтнуть, а занадто гірким — виплюнуть. Чужими зубами жувати не зможеш. Якщо хочеш досягти успіху, нікого не повторюй. Капелюхи завжди хороші, невідповідні тільки голови. Хто лягає із собаками, встає із блохами. Арабська спільнота Час — батько дива. Плід дерева мовчання — мир. Звертайте увагу на те, що кажуть, а не на того, хто говорить. Те, що сталося раз, ніколи не повториться. Але те, що сталося двічі, неминуче повториться втретє. Не зневажай слабку дитину - може, це дитина лева. Латинські приказки Lex, Rex, Fex! Закон, Король, Народ! Достатньо багато красномовства і мало розуму.

Французька спільнота У грошей не має господаря.

Туркменська спільнота Дорогу здолає той, хто іде. Напис на Білому Домі Наше рішення остаточне не тому, що правильне, а правильне тому, що остаточне. Надпис на горщику (Вавілон) Ця молодь розбещена до глибини душі. Молоді люди злостиві й неслухняні. Ніколи вони не будуть схожими на молодь минулих часів. Молоде покоління сьогоднішнього дня не зуміє зберегти нашу культуру.

СВЯТЕ ПИСАННЯ

Книга Мойсея Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш недобре, дак на тебе гріх чигає в порозі. Хіба ж не вся земля перед тобою? Відлучись від мене: коли ти наліво, я направо... Книга Іова Страх Господній — це мудрість, а відступ від злого — це розум! Послання від св. Павла Нас вважали померлими, але ось — ми живі. Немає тут відмінності між Іудеєм і Елліном, бо один Господь в усіх, багатий для всіх, хто закликає Його... Євангелія від св. Матвія Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого. Кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому. Євангелія від св. Марка Хто не супроти нас, той за нас! Немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Євангелія від св. Луки Де скарб ваш, там буде і серце ваше! Хто вірний у найменшому, і у великому вірний; і хто несправедливий у найменшому, й у великому несправедливий. Не можете Богові й мамоні служити! Євангелія від св. Іоанна Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!

ІЛЮСТРАЦІЇ

Рафаель Санті. Леонардо да Вінчі в образі Платона та Арістотель на фресці "Афінська школа", 1509-1511 Бугеро Адольф-Вільям. Данте і Вергілій у пеклі, 1850 Жак-Луї Давид. Наполеон переходить через Сен-Бернар, 1800-1801 Сальвадор Далі. Обличчя Мей Вест, 1934-1935 Рембрандт Харменс ван Рейн. Повернення блудного сина, 1669

оцифровано для ознайомлення Лперший

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК Абдуллаєв Т. 133 Августин Блаженний 31 Авербах 76 Адамс Д. Н. 133 АкутагаваР. 107 Анахарсис 16 Андрєєв JI. М. 93 Антуан де Сент-Екзюпері 115 Апулей 29 Аріосто JI. 35 Арістотель 22 Бабур 36 Базен 121 Бальзак 65 Барбюс 94 Баррімор Дж. 98 Батлер JI. С. 92 Бедиль Абдулкадир 43 Бекон 37 Бердяєв М. 95 Бернар Т. 91 Берне Р. 58 Бітов А. Г. 127 Блок 96 Бор Н. X. Д. 102 Браун Д. 137 Гальчевський Я. В. 109 Ганді М. К. 92 Ганнібал 23 Гвіччардіні Ф. 36 Гегель 62 Гельвецій 50 Гентц Ф. 59 Геракліт 20 Геродот 20 Гесіод 15 Гессе 96 Гете 55 Гіппократ 21 Глюк К. В. 50 Гоголь 75 Гольдсміт О. Г. 53 Гомер 15 Гонта Іван 47 Гончаров І. О. 76

Брегг П. Ч.110 Брехт111 Буало 43 Буаст П. 59 Булгаков 106 Бутрус аль-Бустані 77 Бюккенен П. Дж. 127 Бюффон Ж.-Л. Л. 49 В’яземський П. А. 64 Вавілов М. І. 105 Валєрі П.-А. 93 Вассіян Ю. 109 Веллєр 132 Вергілій 24 Вернадський В. І. 89 Вертинська А. О. 129 Вікторія (королева) 79 Віллард Дж. М. 129 Вінер Н. 110 Вітедович 139 Вовнагр 51 Войніч 91 Володимир Мономах 32 Вольтер 44 Галіфакс Дж. С. 43 Горацій 24 Горький Максим 92 Гофман 62 Грасіан Б. 39 Грибоєдов 65 Грін Олександр 97 Гумбольдт А. 61 Гюго 69 Далі 119 Данте 34 Дантон Ж. Ж. 58 Девіс Дж. Е. 96 Делакур Ж. 123 Демокріт 21 Демосфен 22 Джек Лондон 94 Джефферсон Т. 55 Джонсон С. 49

Джордж Оруелл 117 Дідро 50 Дізраелі Б. 75

Дімітров Г. М. 98 Дістервег Ф. 64 Довженко 109 Довлатов С. Д. 128 Донцов Д. І. 99 Доссі К. А. 84 Достоєвський 79 Драйзер 93 Дружбинський В. І. 128 Дюма О. (батько) 69 Дюма О. (син) 80 Евріпід 21 Езоп 20 Ейнштейн 96 Еліот Т. 106 Елюар 110

lpeshyi 153

Емерсон Р. 75 Еміль Кроткий 108 Епіктет 28 Епікур 22 Ешенбах В. 33 Жемчужников В. М. 81 Жоліо-Кюрі Ф. 116 Жорж Санд 74 Жуковський В. А. 63 Жюль Верн 80 Жуховицький JI. А. 125 Заратустра 19 Ібсен 80 Кабус С. 128 Кадиров А. А. 133 Калінін А. В. 122 Кант 53 Капіца 91 Карамзін М. 59 Карлейль Т. 65 Кастелліо С. 36 Катон Старший 23 Кафка 99 Квінтіліан М. 27 Кеннеді Дж. 122 Кіссінджер Г. 123 Кітс Дж. 64 Клав дій Т. 25 Клаузевіц К. 63

Леббок 82 Лем 123 Леонардо да Вінчі 34 Лессінг 53 Лєц 120 Лінкольн 76 Ліхачов Д. 120 Ліхтенберг 54 Локк Дж. 42 Лопе де Вега 38 Льюіс К. 112 Люндваль Сам 139 Лютер М. 36 Мадам де Сталь 59 Мазепа І. 43 Макіавеллі Н. 35 Мамардашвілі М. 124 Манн 94 Марк Твен 82 Маркес 124 Марціал М. В. 27 Мелвілл Г. 77 Мень О. 126 Мердок К. Р. 125 Меріме 74 Мікельанджело 35 Міллер А. А. 121 Моем 96 Мольєр 42

Клейст Г. 62 Коельо 130 Коко Шанель 99 Конан Дойль 87 Кондорсе 55 Конфуцій 18 Косімо І Медічі 37 Костенко 124 Крач Дж. У. 109 Крилов І. 61 Крісп Г. 24 Куліш П. О. 78 Курсель П. 85 JIao-Цзи 17 Ларошфуко Ф. 40 Лафатер Й. 54

Монтень М. 37 Монтеск’є 44 Мопассан 84 Мору а Андре 102 Московічі Серж 123 Муракамі 133 Наполеон 60 Насер 122 Нібур 62 Ніцше 83 ОТенрі 89 О’Нейл 39 Овідій 25 Орбен Р. 124 Орлик Пилип 43 П’юзо М. 122

Павлов 84 Паганіні Н. 63 Памук О. 133 Паскаль 42 Паустовський 108 Перссон 139 Пєрєслєгін С. Б. 133 Пирогов М. 77 Піфагор 17 Плавт 22 Платон 22 Платонов 113 Плутарх 28 Погарський Я. 137 Помпіду 121 Помпоній Секст 29 Пушкаренко М. О. 134 Ремарк 112 Ренан Ж. Е. 79 Реріх М. К. 95 Ретц 41 Рівароль А. 58 Роден 83 Роллан 91

Роттердамський Еразм 35 Рузвельт 98 Руссо Ж.-Ж. 49 Руставелі 33 Сааді 33 Само ліс Т. В. 132 Сартр 119 Свіфт 43 Святослав Хоробрий 32 Секунд 27 Сенека 25 Сервантес М. 37 Сідіс В. Дж. 111 Сін Юнь 124 Сірко Іван 40 Скліфасовський 82 Сковорода 51 Сократ 21 Соломон 12 Солон 15 Софокл 20 Спіноза 42 Стендаль 63 Суворов Віктор 132 Тагор 88 Такуан Сохо 39 Таціт 28 Тіберій Цезар Август 25 Тіт 27 Толкіси ІОН Толстой JI. М. 81 Толстой О. К. 77 Томан І. 139 Тополь 127 Тувім 109 Тютчев 74 Уайльд 84 Уатт Дж. 54 Уїлл 128 Уорд 82 Фалес Мілетський 16 Фейхтвангер JI. 101 Фелліні 122 Фіцджеральд Ф. С. К. 111 Флобер 79 Форд Генрі 89 Франклін 49

Франко І. Я. 108 Франс Анатоль 83 Фрезер Дж. Дж. 85 Фрейд 85 Фуллер М. 76 Фуллер Р. Б. 111 Фучик Ю. 117 Хакслі О. JI. 110 Хернес Г. 138 Хілон 20 Хоффер 117 Цвейг 97 Цезар Гай Юлій 24 Ціцерон 23 Чапек К. 106 Чельгрен X. X. 57 Чернишевський М. Г. 80 Честертон Г. К. 94 Честерфілд 44 Чехов А. П. 87 Чорногуз О. Ф. 126 Шарль де Голль 106 Шатобріан Ф. Р. 59 Шевченко Т. Г. 77 Шевчук В. А. 126 Шекспір 38 Шерідан Р. Б. 57 Шіллер Й. К. 58 Шолом-Алейхем 86 Шопенгауер 64 Шоу Дж. Б. 86 Штайнер 88 Штріттматтер Е. 121

МУДРІСТЬ ВІКІВ Вибрані афоризми Упорядник Михайло Пушкаренко

Редактор Ю. О. Смоленська Верстка А. В. Скубеник Підп. до друку 30. 06. 2009 р. Формат 84х1081/32. Друк офсет. Зам.9-692 Видавництво "Богдана", 01025, м. Київ, вул. Стрітенська, 17, оф. 1 Тел. (044) 2724632, факс (044) 2725147, e-mail: [email protected] Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 113 від 06.07.2000. Віддруковано ЗАТ “ВІПОЛ”. 03151, Київ, вул. Волинська, 60 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру серія ДК № 752 від 27.12.2001 р.

книга оцифрована lpershyi-шим у рамках проекту "Оцифрування книг Гуртом"